Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено технологію індивідуального навчання англомовного аудіювання учнів молодших класів. Визначено фактори успішності оволодіння аудіюванням молодшими школярами, індивідуально-психологічні особливості розвитку або сформованості яких впливають на рівень індивідуальної навченості аудіювання учнів. Описано методики діагностики рівнів функціонування факторів навченості аудіювання. Виділено типологічні підгрупи учнів. Запропоновано технологію здійснення індивідуалізованого навчання аудіювання з підсиленням вагомості розвиваючо-мотивуючого виду індивідуалізації. Наведено способи, прийоми та засоби проведення кожного з видів комплексної індивідуалізації, що є доцільними саме на початковому етапі навчання. Вміщено комплекс вправ для індивідуалізованого формування аудитивних навичок і розвитку аудитивних умінь учнів молодших класів.

  Скачати повний текст

Проведено порівняння застосування консервативних (фармакотерапія інгібітором зворотного захвату серотоніну й адреналіну як монотерапії та в поєднанні з вправами для зміцнення м'язів тазового дна в комплексі з електростимуляцією шийки сечового міхура) і хірургічних методів лікування стресового нетримання сечі з визначенням безпосередніх і віддалених результатів лікування стресового нетримання сечі у жінок. Доведено, що ефективність лікування інгібітором зворотного захвату серотоніну й адреналіну як монотерапія склала 57,5 %, у поєднанні з вправами для укріплення м'язів тазового дна й електростимуляцією шийки сечового міхура - 80,0 %, ефективність хірургічного методу лікування за методикою TVT-O склала 97,5 %. Встановлено, що одним з компонентів оцінки ефективності лікування було визначення якості життя жінок, яке визначали за станом фізичної активності, психічним станом, соціальним і рольовим функціонуванням, сексуальною функцією. Розкрито, що операція та пов'язані з нею негативні психоемоційні навантаження зумовлюють зниження фізичної активності, погіршення психічного стану жінок і сексуальної функції в перші три місяці після операції, а у віддалені терміни - стійке покращання показників якості життя за рахунок високої ефективності хірургічного лікування.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання організації та змісту індивідуалізації фізичного виховання учнів середнього віку у загальноосвітній школі. Проаналізовано критерії та рівні індивідуалізації фізичного виховання підлітків. Визначено гомогенні групи для внутрішньокласної індивідуалізації. Розроблено засоби фізичного виховання та їх співвідношення, пульсові режими для циклічних вправ, дозування навантажень відповідно до індивідуальних можливостей школярів.

  Скачати повний текст

Метою дисертаційного дослідження було – розробити та експериментально обґрунтувати програму підготовки елітної каратистки до Дефлімпійських ігор. Завданнями дисертаційного дослідження були: 1. Здійснити аналіз даних науково-методичної літератури з проблеми підвищення ефективності тренувальної та змагальної діяльності висококваліфікованих каратистів з вадами слуху. 2. Провести аналіз тренувального процесу елітної спортсменки з порушенням слуху під час підготовки до Дефлімпійських ігор 2013 р та визначити фактори, що впливають на підвищення її спортивної майстерності. 3. Встановити кореляційний взаємозв'язок між швидкістю виконання ударів у різні проміжки поєдинку та психофізіологічними показниками елітної спортсменки з вадами слуху. Розробити та експериментально обґрунтувати програму індивідуальної річної підготовки протягом чотирирічного циклу до Дефлімпійських ігор каратистки з порушенням слуху.Об'єктом дослідження був тренувальний процес та змагальна діяльність в карате елітної спортсменки з порушенням слуху.Предмет дослідження – зміст індивідуальної підготовки елітної спортсменки з карате з вадами слуху до Дефлімпійських ігор протягом чотирирічного циклу. Під час дослідження використовувалися такі методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичних літературних джерел, анкетування, антропометричні, фізіологічні та психофізіологічні методи, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.Дослідження проводилось у чотири етапи протягом 2013-2021 років.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше: - розроблено програму чотирирічної підготовки в карате до Дефлімпійських ігор на основі індивідуальних антропометричних, фізіологічних та психофізіологічних показників;- визначений вплив втрати слуху та супутніх особливостей на тренувальний процес у карате;- обґрунтовано програму підготовки в кожному макроциклі чотирирічного циклу, з використанням як двоциклових варіантів побудови макроциклів так і здвоєних циклів;- визначені зміни фізіологічних та психофізіологічних показників елітної спортсменки під впливом тренувальної методики протягом чотирирічного циклу підготовки;- обґрунтовано використання змагальних вправ високої інтенсивності на фоні втоми;- встановлено кореляційний зв'язок між швидкістю нанесення ударів та часу до виснаження в елітної спортсменки з вадами слуху;- визначена оптимальна кількість годин роботи в кожному році чотирирічного циклу для елітної спортсменки в карате;- встановлено на основі індивідуальних антропометричних та психофізіологічних показників найбільш ефективні удари елітної каратистки з вадами слуху, що лягли в основу її технічної підготовки.^UThe purpose of the study was to develop and experimentally substantiate a training program for an elite female karateka for the Deaflympic Games. The objectives of the dissertation research were: 1. To analyze the data of scientific and methodological literature on the problem of increasing the effectiveness of training and competitive activity of highly qualified karateka's with hearing impairments. 2. To analyze the training process of an elite female athletes with hearing impairment during preparation for the 2013 Olympic Games and to determine the factors influencing the improvement of her sportsmanship. 3. To establish a correlation relationship between the speed of execution of strikes in different intervals of the fight and the psychophysiological indicators of an elite female athletes with hearing impairments. To develop and experimentally substantiate a program of individual annual training for a four-year cycle for the Olympic Games for a female karateka with hearing impairment.The object of the research was the training process and competitive activity in karate of an elite female athletes with hearing impairment.The subject of the research is the content of the individual training of an elite female athlete in karate with hearing impairments for the Deaflympic Games during a four-year cycle. As research methods, the following were used: theoretical analysis and generalization of data from scientific and methodological literary sources, questionnaires, anthropometric, physiological and psychophysiological methods, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics.The study was carried out in four stages during 2013-2021.The scientific novelty of the results obtained lies in the fact that in the dissertation work for the first time: developed and experimentally tested a methodology for improving the training process of an elite female karateka with hearing impairments during a four-year cycle;- reasonable construction of annual macrocycles, taking into account the individual indicators of an elite female karateka; the peculiarities of physical preparedness of an elite karateka during preparation for the Deaflympic Games have been determined; the influence of the author's methodology of individual training on the results of the competition is determined;- substantiated the use of competitive exercises of high intensity against the background of fatigue, as a method of increasing the special endurance of an elite female athletes with hearing impairments.

Досліджено проблему навчання читання молодших школярів з урахуванням особливостей психічного розвитку стосовно оволодіння навичкою читання. Запропоновано та впроваджено методику зазначеного навчання. З'ясовано вплив індивідуального та диференційованого навчання читання. Наголошено на важливості забезпечення успішної взаємодії основних видів мовленнєвої діяльності для всього мовного розвитку дитини, зокрема читання. Розкрито причини відставання в оволодінні навичкою читання, а саме: недостатнє відпрацювання вмінь використовувати продуктивні способи читання, читання з помилками, зниження темпу та виразності. Розроблено спеціальні завдання з метою відпрацювання кожного з компонентів, які утворюють у цілому техніку читання. Опрацьовано систему вправ, що забезпечує вирівнювання учнів у оволодінні навичкою читання. Визначено, що основними критеріями їх систематизації є спрямованість з метою прийому та видачі інформації (рецептивні, репродуктивні, рецептивно-продуктивні, продуктивні) та комунікативність.

  Скачати повний текст

Розкрито методику комплексної підготовки орієнтувальників, яка включає набір засобів і методів з розвитку функціональних можливостей спортсменів, основою яких є засоби легкої атлетики й екстремальних гонок, спеціальні вправи для розвитку оперативності мислення, уваги, пам'яті під час фізичного навантаження, комп'ютеризовані методики для розвитку спеціального оперативного мислення, пов'язані з читанням карти, спортивні ігри.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інтеграції видів художньої діяльності засобом розвитку мовлення молодших школярів. Розкрито змістовий, мотиваційний і операційний компоненти методики розвитку мовлення учнів початкових класів засобом інтегрованої художньої діяльності на базі діяльнісного, комунікативного, соціокультурного підходів до організації особистісно орієнтованого навчання. Створено модель мовленнєвого розвитку учнів за умов застосування даного засобу у процесі вивчення української мови, зокрема, визначено лінгводидактичні умови, за яких можна поглибити потенційний розвиток мовленнєвих умінь і навичок учнів за допомогою мистецької спрямованості навчання. Запропоновані зміст, методи та форми навчання орієнтовані на провідні види діяльності дитини (ігрову, художню, дослідницьку) та метод узагальнених предметних структур і узагальнених способів мовленнєвої та пізнавальної діяльності. Як структурні блоки інноваційної технології визначено підсистему текстів і мистецьких творів, під систему комплексних вправ, завдань (за мірою допомоги, рівнем творчості, способами інтегрованої художньої діяльності) стосовно структури навчально-виховного процесу, компонентами якої є розширення кругозору, збагачення словника та граматичної структури мовлення учнів як передумови, що формує здатність особистості займати активну позицію у житті та пізнанні, а також підсистему проектної, інтерактивної діяльності учнів і підсистему управління сприйманням, мисленням, уявою, словесною творчістю у структурі інтегрованого уроку рідної мови та мовлення. Визначено та досліджено процес формування українського усного та писемного мовлення молодших школярів загальноосвітніх шкіл, спеціалізованих навчальних закладів мистецького спрямування.

  Скачати повний текст

Вітченко А. М. Інтегрована технологія формування здоров'язбережувальної компетентності дітей молодшого шкільного віку в процесі фізичного виховання. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я). Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Чернігів, 2021.Дисертаційна робота присвячена дослідженню проблеми формування здоров'язбережувальної компетентності дітей молодшого шкільного віку в процесі фізичного виховання. Розроблено інтегровану технологію та доведено її ефективність на сформованість здоров'язбережувальної компетентності дітей молодшого шкільного віку в процесі фізичного виховання.Запропонована технологія передбачає створення ціннісної установки на формування, збереження та зміцнення здоров'я за рахунок ефективного управління руховою й пізнавальною діяльністю дітей молодшого шкільного віку в процесі занять фізичними вправами та спряженого впливу на рухову і дихальну системи.Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, процес фізичного виховання, здоров'язбережувальна компетентність, інтеграція, рухова і пізнавальна діяльність, дихальні вправи, аксіологічні орієнтири.^UVitchenko A. M. Integrated technology of formation of health-preserving competence of children of primary school age in the process of physical education. – Qualifying scientific work on the rights of handwriting.The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences in the speciality 13.00.02 – Theory and Methods of Teaching (Physical Culture, Basics of Health). T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium». Chernihiv, 2021.In the dissertation research the theoretical and experimental substantiation of the problem of formation of health-preserving competence of children of primary school age in the process of physical education is carried out.It is determined that children of primary school age have below average level of physical activity, low levels of physical activity, insufficient level of formation of the attitude to health. This was a prerequisite for the development of integrated technology for the formation of health competence of primary school children.Some factors for the development of integrated technology are substantiated: formation of axiological orientations of a healthy way of life: increase of motivation to independent and systematic physical exercises and formation of skills of independent active manifestation of self-control; emphasis is placed on the using of breathing exercises in combination with physical exercises and the organization of the educational process in physical culture on the basis of integrated learning as a key provision of technology development.An integrated competence of primary school children in the process of physical education has been developed. The concept of building integrated technology is to create a value system for the formation, maintenance and strengthening of health through effective management of motor and cognitive activities of primary school children in the process of exercise and conjugate impact on the motor and respiratory system.Integrated technology is a logically formed system, which consists of interconnected and interdependent blocks based on the relevant technology of formation of health-preserving concentration provisions: the creation of a stable system of interests and needs of the individual(axiological installation), focused on health and health development, compliance with the principle of conjugate action on motor and respiratory systems, the unity and consistency of motor and intellectual components of activity in the process of physical education, the implementation of integrated solutions to the problems of physical education(educational, health and educational).Wild approach, which provides for the integrated nature of the use of didactic support of motor and cognitive activities of children of primary school age in the process of physical education with the active usage of cognitive-motor tasks.For the effective implementation of integrated technologies in the process of physical education of young school children, a set of methodological support has been developed, which provides for the introduction of cognitive-motor and breathing exercises in physical culture lessons, independent physical exercises, physical education minutes for general lessons, active breaks and extracurricular activities for physical education.The influence of experimental integrated technology on indicators of physical health, level of motor activity, level of attitude to one's own health and health of others, level of self-control and self-analysis and on the general level of formation of health-preserving competence of primary school children is carried out.The obtained results testify to the effectiveness is the implementation of the educational process of physical education of primary school children in the direction of the formation of health competence on the basis of the developed integrated technology.Key words: children of primary school age, the process of physical education, health competence, integration, motor and cognitive activities, breathing exercises, axiological guidelines.

Охарактеризовано основні методи навчання усного та писемного професійно орієнтованого спілкування англійською мовою у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Розкрито сутність інтегрованого навчання професійного іншомовно-мовленнєвого спілкування студентів-екологів, визначено критерії, показники та рівні його ефективності. Обгрунтовано лінгводидактичну модель, що охоплює три етапи навчання, які забезпечуються укладеною системою вправ інтегрованого навчання професійного іншомовно-мовленнєвого спілкування майбутніх екологів, описано результати апробованої експериментальної методики та наведено методичні рекомендації щодо інтегрованого навчання професійно орієнтованого спілкування англійською мовою студентів-екологів.

  Скачати повний текст

Дробот К.В. Інтерактивне навчання плавання дітей старшого дошкільного віку. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 017 – Фізична культура і спорт, 01 – Освіта/Педагогіка, Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2022.У кваліфікаційній роботі на здобуття третього освітньо-наукового ступеня доктора філософії подано вирішення актуального науково-практичного завдання щодо обґрунтування структури та змісту навчання плавання дітей старшого дошкільного віку за допомогою інтерактивних та інноваційних на сьогодні засобів. Ключовою у вирішенні цього якого виступає пізнавальна діяльність та спрямованість рухової активності дітей зазначеної вікової групи. Для реалізації завдань дисертації залучено виконання вправ із застосуванням мультимедійних засобів, завдань стимулюючих пізнавальну діяльність, підвищуючи взаємодію дітей у внутрішньому середовищі та із зовнішніми учасниками (інструктор із плавання, батьки тощо).Упродовж останніх десятиліть відбулися суттєві зміни у матеріально-технічному та технологічному забезпечення освітнього процесу загалом, що дало підстави говорити про своєчасність запровадження схожих засобів і методів у навчанні плавання. Придбання навичок поводження з водою (тобто наявність необхідних фізичних/моторних, емоційних і когнітивних здібностей) є умовою безпеки дітей у воді та запобігає випадкам утоплення.Актуальність обраної теми дисертації обумовлена саме необхідністю обґрунтування методики навчання плавання дітей старшого дошкільного віку шляхом пошуку інноваційних методів тренування, та визначається потребою вирішення завдань системи навчання дітей старшого дошкільного віку, що гальмується низкою суперечностей. Основі з них виникли між об’єктивними потребами в постійному зростанні професійного рівня тренерів (інструкторів) та відсутністю ефективного механізму забезпечення, що стимулює цей розвиток; між необхідністю впровадження сучасних програм у заклади дошкільної освіти та відсутністю науково обґрунтованих теоретичних і методичних засад її забезпечення; між великою кількістю наукових досліджень проблеми навчання плавання дітей та відставанням від провідних сучасних інновацій світового рівня; між необхідністю навчання дітей із ознаками водобоязні плавальним умінням та низькою ефективністю існуючих методик і програм із адекватною технологією; між потребою врахування як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду застосування засобів, методів, форм навчання плавання та недостатністю досліджень з означеної проблеми у вітчизняній науці.На підставі цього, виокремлено актуальне науково-практичне завдання, пов’язане з необхідністю впровадження передових педагогічних інтерактивних технологій у навчанні плавання дітей старшого дошкільного віку для формування комплексу їх компетентностей.У першому розділі дисертаційної роботи здійснено аналіз наукової, навчально-методичної літератури й інформації в мережі Інтернет. З’ясовано ступінь обґрунтованості складових системи навчання плавання дітей різних вікових груп, вимоги до цього процесу зі сторони різних учасників, розкриті наукові та методичні підходи до організації занять із плавання. Подано закордонний досвід та основні наукові результати фахівців у напрямах, що пов’язані з навчання плавання. Структурними компонентами виступали інформація стосовно значення плавання для формування особистості дитини, переваг та недоліків навчання плавання для дітей старшого дошкільного віку, узагальнення певного досвіду та методичних складових навчання плавання, особливостям застосування інтерактивних методів у навчанні водних видів спорту дітей старшого дошкільного віку.Встановлено незаперечну потребу використання інноваційних технологій на основі інтегрального підходу у фізичному вихованні, що доповнюють традиційні дидактичні методи та можуть бути доповнені допоміжними засобами, в залежності від застосування інтерактивних і мультимедійних засобів у навчанні плавання дітей старшого шкільного віку.У другому розділі наведено комплекс методів дослідження (теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та даних, соціологічні методи, метод експертних оцінок, педагогічні спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики), обґрунтовано доцільність їх використання, представлено відомості про вибірку учасників дисертаційного дослідження, порядок проведення основних етапів дисертаційного дослідження зі послідовним і паралельним виконанням завдань.До педагогічного експерименту залучено діти старшого дошкільного віку (5,2−6,1 року від народження) м. Херсона (плавальний басейн Херсонського державного університету) (контрольна група – КГ, експериментальна група – ЕГ1) і м. Запоріжжя (плавальний басейн «Спартак-КПУ») (експериментальна група – ЕГ2), загальна кількість – 45. Усі вони за станом здоров’я належали до основної медичної групи...^UDrobot K.V. Interactive swimming training for children of older preschool age. – Qualifying scientific work on manuscript rights.Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in specialty 017 – Physical culture and sport, 01 – Education/Pedagogy, Zaporizhia National University, Zaporizhia, 2022.In the qualifying paper for obtaining the third educational and scientific degree of Doctor of Philosophy, a solution to the actual scientific and practical task of substantiating the structure and content of swimming training for older preschool children with the help of interactive and currently innovative means is presented. Cognitive activity and the direction of motor activity of children of the specified age group are key in solving this problem. To implement the tasks of the dissertation, the implementation of exercises using multimedia tools, tasks stimulating cognitive activity, increasing the interaction of children in the internal environment and with external participants (swimming instructor, parents, etc.) is involved.Over the past decades, there have been significant changes in the material, technical and technological support of the educational process in general, which gave reason to talk about the timeliness of introducing similar means and methods in teaching swimming. Acquiring water skills (ie having the necessary physical/motor, emotional and cognitive abilities) is a condition for children's safety in the water and prevents drowning.The relevance of the chosen topic of the dissertation is due to the need to justify the method of teaching swimming to older preschool children by finding innovative training methods, and is determined by the need to solve the problems of the education system for older preschool children, which is hampered by a number of contradictions. The main of them arose between the objective needs for the constant growth of the professional level of trainers (instructors) and the lack of an effective provision mechanism that stimulates this development; between the need to implement modern programs in preschool education institutions and the lack of scientifically based theoretical and methodological foundations for its provision; between the large number of scientific studies on the problem of teaching children to swim and lagging behind the leading modern innovations of the world level; between the need to teach swimming skills to children with signs of water phobia and the low efficiency of existing methods and programs with adequate technology; between the need to take into account both domestic and foreign experience in the use of means, methods, forms of swimming training and the insufficiency of research on the specified problem in domestic science.On the basis of this, an actual scientific and practical task related to the need to introduce advanced pedagogical interactive technologies in teaching swimming to older preschool children to form a complex of their competencies is singled out.In the first chapter of the dissertation, an analysis of scientific, educational and methodological literature and information on the Internet was carried out. The degree of validity of the components of the swimming training system for children of different age groups, the requirements for this process from the side of various participants, and scientific and methodical approaches to the organization of swimming lessons are revealed. The foreign experience and main scientific results of specialists in areas related to swimming training are presented. The structural components were information about the importance of swimming for the formation of a child's personality, the advantages and disadvantages of learning to swim for older preschoolers, the generalization of certain experience and methodical components of learning to swim, the features of using interactive methods in teaching water sports for older preschoolers.There is an undeniable need for the use of innovative technologies based on an integral approach in physical education, which complement traditional didactic methods and can be supplemented with auxiliary means, depending on the use of interactive and multimedia tools in teaching swimming to high school children.The second chapter presents a set of research methods (theoretical analysis and generalization of scientific and methodological literature and data, sociological methods, expert evaluation method, pedagogical observations, pedagogical testing, pedagogical experiment, mathematical statistics methods), the feasibility of their use is substantiated, and information about the sample of participants is presented dissertation research, the procedure for conducting the main stages of dissertation research with sequential and parallel execution of tasks...

Дисертація присвячена ретроспективному аналізу іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей, що здійснювалася впродовж другої половини ХХ та на початку ХХІ ст., і на цій основі визначено перспективні напрями та педагогічні умови активізації процесу професійно орієнтованого навчання іноземних мов у закладах вищої освіти України.Схарактеризовано науково-теоретичні засади дослідження та визначено його поняттєво-категоріальний апарат. Вивчення процесу організації та здійснення іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей в досліджуваний період потребувало застосування таких наукових підходів: системного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та компетентнісного. Розкрито сутність і зміст основних термінів понятєво-категоріального апарату, як-от: «професійно орієнтоване навчання іноземних мов», «іншомовна професійна компетентність», «комунікативна компетенція», «міжкультурна компетенція». На підставі найбільш значущих характеристик запропоновано авторське визначення іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей як системно організованого процесу орієнтації мети, змісту, форм, методів і засобів навчання та виховання на майбутню педагогічну спеціальність, що уможливлює розвиток у студентів засобами іноземної мови професійно орієнтованих знань, умінь і навичок мовно-мисленнєвої діяльності, підвищення рівня їхньої комунікативної та міжкультурної компетенцій. Результат такого освітнього процесу дає змогувипускникам педагогічних закладів вищої освіти ефективно виконувати професійні функції та завдання, зокрема й з використанням іноземної мови.З'ясовано, що іншомовна підготовка майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей передбачає інтеграцію іноземної мови з соціально-гуманітарними та професійно орієнтованими навчальними дисциплінами з метою отримання випускниками педагогічних закладів вищої освіти додаткових професійних знань й умінь і формування у них професійно важливих компетенцій та якостей особистості. При цьому, іноземна мова виступає, з одного боку, важливим чинником особистісного розвитку, а з іншого – ефективним засобом підвищення рівня професійної компетентності, інваріантними складовими якої є комунікативна та міжкультурна компетенції,що дозволяє здійснювати іншомовне спілкування в різних сферах і ситуаціях професійно-педагогічної діяльності.Аналіз наукових джерел дозволив сформулювати загальну мету іншомовної підготовки в педагогічному закладі вищої освіти – формування у майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей іншомовної професійної компетентності, інваріантними складовими якої є комунікативна та міжкультурна компетенції, оволодіння іноземною мовою як засобом крос-культурного спілкування для здійснення успішної професійно-педагогічної діяльності. Узагальнена мета іншомовної підготовки студентів нами диференціюється як комунікативна (формування готовності до іншомовної комунікації), особистісно орієнтована (розширення світогляду, підвищеннярівня загальної культури й освіти за допомогою іноземної мови) та професійно орієнтована (використання іноземної мови як інструменту в майбутній професійно-педагогічній діяльності). Охарактеризовано основні принципи організації ефективної іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей у педагогічному закладі вищої освіти, а саме: розвивальний характер учіння; активність та діяльнісний характер навчання; індивідуалізація; автономність; функціональність; новизна; концентрованість; баланс лінгвістичних і нелінгвістичних знань; перенесення комунікативних стратегій з рідної мови; ситуативність; прагнення до подолання мовних і культурних бар'єрів; позитивна емоційність; врівноваженість усвідомленого вивчення іноземної мови й неусвідомленого володіння нею; внутрішня системність; поліфункціональність вправ; колективна взаємодія; діалог культур.^UThe dissertation gives a retrospective analysis of the foreign language training of future teachers of non-philological specialties, which was carried out during the second half of the 20th and at the beginning of the 21st century. On this basis, the author identifies promising directions and pedagogical conditions for enhancing the process of professionally oriented teaching of foreign languages in higher educationinstitutions in Ukraine.The work describes the scientific and theoretical foundations of the research and defines its conceptual and categorical framework. The following scientific approaches were used to study the process of organizing and implementing foreign language training of future teachers of non-philological specialties over the specified period: systemic, activity-based, personality-oriented and competence-based. The author ascertains the essence and content of the main terms of the conceptual-categorical apparatus, such as: «professionally oriented teaching of foreign languages», «foreign language professional competence», «communicative competence», «intercultural competence». Based on the most significant characteristics, the author's definition of foreign language training of future teachers of non-philological specialties is proposed as a systemic organized process of orienting the goal, content, forms, methods and means of teaching and upbringing to the future pedagogical specialty, which contributes to the development of professionally oriented knowledge, skills and knowledge in students through foreign language skills of cultural and mental activity, increases the level of their communicative and intercultural competences. The result of such an educationalprocess allows pedagogical universities graduates to effectively perform professional functions and tasks including the use of a foreign language.The author finds out that the foreign language training of future teachers of non-philological specialties involves the integration of a foreign language with social, humanitarian and professionally oriented academic disciplines in order to obtain supplementary professional knowledge and skills for graduates of pedagogical higher educational institutions that contribute to the formation of professionally important competencies and personal qualities. On the one hand, a foreign language acts as an important factor in personal development and on the other, an effective means of increasing the level of professional competence, the invariant components of which are communicative and intercultural competence, which carries out in practice foreign language communication in various spheres and situations of professional and pedagogical activity.

Теоретично обгрунтовано інформативні показники фізичного стану, використані під час розробки комп'ютерної програми контролю фізичного стану дітей. Розроблено комп'ютерну програму "Monitoring", складовими якої є блоки "Діагностика", "Підручник здоров'я", "Спортивний майданчик", "Щоденник самоконтролю". Відзначено, що блочний принцип побудови програми дозволяє здійснювати автоматизований контроль фізичного стану дітей молодшого шкільного віку, містить теоретичні відомості про здоровий спосіб життя та комплекси фізичних вправ, спрямованих на підвищення рівня фізичного стану.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено соціально-філософський аналіз ґенези спортивноїдіяльності від часів стародавнього світу до сьогодення. Аргументовано, що самеметодологічний інструментарій соціальної філософії дозволяє глибоко тапослідовно обґрунтувати не лише амбівалентну природу, а й людиновимірнусутність спорту як соціокультурного феномену, визначати шляхи подальшогорозвитку спортивної діяльності крізь призму усвідомлення її аксіологічного змісту.Доведено, що спортивна діяльність володіє значним потенціалом уплощині вироблення та засвоєння суб'єктом гуманістичних цінностей та ідеалів,і, як соціальна практика, є ключовим засобом формування успішної, цілісної тагармонійної особистості.У дисертаційній роботі розглянуто спорт і спортивну діяльність у їхнерозривному зв'язку з домінуючою в соціумі системою цінностей та цінніснихорієнтацій; встановлено, що в процесі еволюції спорту як соціального інститутувідбувається формування універсалій його аксіологічних засад, позаосмисленням яких ускладнюється дослідження сутності ціннісного потенціалуспортивної діяльності. З'ясовано, що всебічному усвідомленню спорту якформалізованої змагальності і макромоделі розвитку особистості сприяє те, щона відміну від чуттєво-предметної діяльності, спортивна діяльність орієнтованане лише на удосконалення спортсмена, а й на формування та збереження йогоіманентної тілесно-духовної єдності.Встановлено, що успішне функціонування спортивної діяльності можливеза наявності повноцінного як фізичного, так і психічного здоров'я спортсмена,показником якого є здатність його тіла виконувати професійні рухи та вправи,що шліфуються й відточуються у процесі регулярних, тривалих тренувань.Констатовано, що в умовах нелінійності і транзитивності розвитку сучасногоглобалізованого світу, спорту належить виняткова роль у виробленні засадздорового способу життя, у вихованні та самовихованні особистості, в їїорієнтації на реалізацію соціальної активності, на засвоєння та дотримання"правил чесної гри". Регулярні заняття спортом всебічно сприяють формуваннюособистісної культури – рис лицарства та шляхетності, толерантності,самотренування та самоконтролю. Значну увагу приділено освітньомупотенціалу спортивної діяльності у системі суспільних цінностей сучасності.^UThe thesis provides a socio-philosophical analysis of thegenesis of sportsactivity from the times of ancient society to the present. It is proven that it is preciselythe methodological tools of social philosophy that allow deeply and consistently tosubstantiate not only the ambivalent nature, but also the human-dimensional nature ofsport as a sociocultural phenomenon, to determine the ways of further developmentof sports activity through the prism of awareness of its axiological content.The author considers sports as a historically determined activity of people, oneof the forms of social manifestation of physical culture, which is based on thecompetitive activity of individuals, as well as individual and socially significantresults of such activity. It has been proved that sports activity has a significantpotential in the sphere of development and assimilation by the social subject ofhumanistic values and ideals, and as a social practice it is a key means of forming asuccessful, coherent and harmonious person.The thesis studies sports and sports activity from the perspective of the ironextricable connection with the dominating system of values and values orientation; itis established that in the process of sport evolution as a social institution, theformation of universals of its axiological principle stakes place beyond thecomprehension of which the study of the essence of the value potential of sport inactivity is complicated. It is found out that the comprehensive comprehension of sportas a formalized adversity and the macro model of personality development isencouraged by the fact that, unlike sensuously substantive activity, sports activity isfocused not only on the perfection of the physicality of the athlete, but also on theformation and preservation of his immanent bodily-spiritual unity.It is established that the successful functioning of sports activity is possibleonly in the presence of a full-fledged physical as well as mental health of an athlete,whose indicator is the ability of his body to perform professional movements andtrench exercises, sharpened in the process of regular, long-term training. It is statedthat in the conditions of nonlinearity and transitivity of the development of a modernglobalized world, sport has an exceptional role in developing the principles of ahealthy lifestyle, in the upbringing and self-education of the individual, in itsorientation towards the realization of social activity, in assimilating and adhering to it"rules of fair play". Regular sports contribute to the formation of a personal culture –the features of chivalry and nobility, tolerance, self-examination and self-control.Particular emphasis is placed on the educational potential of sports activities inthe system of social values of the present. Transforming the essence of education ismanifested in the fact that it forms and guarantees the organic and integrity of theindividual. It is also emphasized that the educational potential of sports activityvalues as a physical and spiritual personality mastering by an athlete of theenvironment is a significant factor in the successful social arrangement of manyspheres of life both of society in general and of the individual in particular. Asignificant role in shaping the harmonious unity of the physical and spiritual in aperson as a social being belongs to physical education.

Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено базоваму поняттю європейського лексикону, фундаментально важливому для людини духовної реалізації, необхідною складовою якої є аскетика. Метою дисертаційного дослідження є виявлення методологічних аспектів аскетики в контексті переходу від релігійно-богословського до філософсько-антропологічного тлумачення.Дисертаційне дослідження пропонує нову оптику розгляду аскетики в сучасному гуманітарному знанні. Розроблено новий підхід до аскетики в світлі постсекулярного діалогу між світським і релігійним. Представлений комплексний аналіз існуючих підходів до вивчення аскетики, методологічні розробки, діючі в гуманітарному і загальнонауковому просторі, їх термінологічний, понятійний і концептуальний потенціал. Шляхом порівняння богословського і філософського аскетичного дискурсу виявляються точки їх розбіжності, що задають проблемні імпульси сучасних методологічних досліджень. На підставі побудованої проблемної перспективи проводиться пошук примирення методологічних інструментів.Аскетика – це практика, точніше, рефлексивна практика. У контексті цієї практики людський суб'єкт розташовується в полі рефлексивної активності, здійснює свідому, цілеспрямовану трансформацію себе, прагне до конституювання своєї ідентичності. Виділено широту і універсальність аскетики. На підставі того, що аскетика існує повсюдно, і немає випадків спостережень аскетики за межами людських істот; можна зробити висновок, що аскетика – риса, притаманна людському суспільству. аскетика – «зв'язна ознака» людського суспільства. Аскетику можна вважати культурною універсалією і невід'ємною рисою людини.На рівні спільності аскетичних практик можна говорити про методологічність їхнього характеру. Всі вони спрямовані на досягнення іншого, ніж початковий, стану. Він розуміється як більш досконалий.Методологічні та онтологічні аспекти аскетики збігаються. Хоча аскетика відноситься до сфери методології, в даному випадку метод передбачає зміну сутності. Метод виводить нас на онтологію. Засоби досягнення мети в процесі аскетичного досвіду можуть задати новий рівень реальності для практикуючого суб'єкта. Аскетизм в будь-якому втіленні є сам по собі методом, тому що він припускає спрямованість, рух до чогось і, отже, пов'язаний з метою.Системний розгляд аскетики дозволив по-новому представити антропологію і її значення для дискурсу аскези. Тільки в рамках докладно розробленої антропології може ефективно осмислюватися проблема аскетики. На цьому когнітивному полі сходяться богослов'я та філософія. Спостереження за людиною у межах аскетичних практик («практична антропологія») стали основою для зміни сенсу антропології: із вчення про фізичну природу і конституцію людини, його незмінність вона трансформується у вчення про зміну людини, що спирається на тезу про невизначеність її природи, про важливість динаміки, руху, шляху для буття людини («буття в проекті»), здійснення себе, становлення собою. Дослідження трансформацій терміну у філософській традиції дозволяє констатувати єдність смислів при розбіжності термінології.У сучасній філософії ХХ-ХХІ ст. відбувається своєрідна реабілітація аскетики (М.Вебер, Ф.Юнгер, М.Фуко). Аскетизм розглядається як головний двигун процесу раціоналізації як нового відношення до світу і формування сучасних структур свідомості. Релігійні традиції інтерпретуються як способи породження значень, які впливають на способи здійснення соціальної дії. Релігії виявляються як системи духовних вправ, антропотехнік, інтерпретувати і «перекладати» які пропонується не релігієзнавству або етиці, а антропології («теорія присутності, що вправляється» П.Слотердайка). Ключові слова: антропологія, аскетика, дискурс аскези, структура аскетичного діяння, конструювання суб'єктності, православний персоналізм, практики турботи про себе, рефлексія.^UThe thesis is devoted to the basic concept of the European lexicon, which is fundamentally important for a person of spiritual realization, of which asceticism is a necessary component. The purpose of the dissertation research is the explication of the philosophical meanings of asceticism from its various definitions. Our goal was to consider the philosophical or methodological aspect of asceticism. We saw that asceticism exists as meaningful self-restraint and, accordingly, sets a new level of reality and, therefore, goal-setting as the possibility of achieving it. The breadth and universality of asceticism are highlighted. Asceticism can be considered a cultural universal and an integral feature of human society. And accordingly, it can be assumed that it is rooted in the nature of man as a social being. We can talk about methodological of ascetic practices at the level of ascetical community All of them are aimed at achieving a state other than the initial one. It is understood as more perfect. Methodological and ontological aspects of asceticism coincide. Although asceticism belongs to the field of methodology, in this case, the method involves a change in essence. The method takes us to ontology. Asceticism is not just an exercise or practice, it allows someone to become an author-builder of your personality and move on to the ontological foundations of own existence. The inclusion of asceticism in synergetic concepts would enable to see it as a method of scientific search for a new subjectivity. In the context of humanitarian synergetics, asceticism is part of the process of individual self-organization. In our opinion, asceticism is intended to demonstrate synergetic models on it. Synergetics just undertakes to describe this state of transition and transformation of a person in ascetic practices. Synergetics gives a person the opportunity to destroy all subjectivity that is familiar to him and again appear before the world as an open problem and opportunity to be. The features of the conceptualization of asceticism in classical and nonclassical thinking are highlighted. The structure of ascetic doing is described, which is broader than just practice, since it implies a systematic approach and a complex of all practices. The systematic consideration of asceticism made it possible to present anthropology in a new way and its significance for ascetic discourse. New meanings of anthropology were discovered under the influence of non-classical approaches, when the construction of statements, the formation of activities, ways of establishing objects and their relations become the subject of philosophy. Only within the framework of a detailed anthropology can the problem of asceticism be effectively comprehended. Science, theology, and philosophy converge on this cognitive field. The specificity of philosophical and religious dialogue in the analysis of asceticism is revealed on the material of European philosophical reflection of asceticism, presented by the author deeply interwoven into the history of Christian thought. Philosophy and theology of austerity are considered as parts of one whole, consistent with current trends in European thinking. In line with the philosophical and theological dialogue, the author's concept of “Eucharistic Man” was developed, which in turn provides substantial content for “Eucharistic Theology” and includes key anthropological principles. The author is looking for an opportunity to describe the Orthodox world view in a rational language, avoiding evaluative terms. Hence the attention to the categorical apparatus of Orthodox asceticism, the concept of “inner man”, the tendencies of Orthodox modernism. The current state of research on the concept of asceticism in philosophy is characterized by predominant attention to experience and the role of ascetic practices. Reflection of ascetic experience in the philosophy of the second half of the XX - beginning of the XXI century allowed to see asceticism surrounded by “spiritual practices”, “anthropotechnics” (technology of power in relation to a person) “practicing oneself” (taking care of oneself). Asceticism is considered as the main engine of the process of rationalizing attitudes towards the world and the formation of modern structures of consciousness. Asceticism is therefore an important component of many cultural traditions, which is one of the fundamental principles of culture, and is its universal prerequisite. The world of asceticism is the world of human activity, purposeful activity, the exercise of freedom. As a universal cultural practice, asceticism relies on a person's understanding not as a given, but, rather, as a task, fulfills the supertask “to come true”. Keywords: asceticism, ascetic discourse, structure of ascetic doing, anthropology, self-care practices, reflection, constructing subjectivity, Orthodox personalism.

Розглянуто питання удосконалення навчально-тренувального процесу підготовки волейболістів високої кваліфікації. На підставі дослідження особливостей моторики даної категорії спортсменів вперше визначено кількісні характеристики основних системотвірних елементів кінематичної структури техніки рухових дій. Встановлено їх взаємодію з іншими елементами техніки в системі змагань сучасного волейболу. Визначено кількісні харктеристики біодинамічної структури базових технічних елементів та одержано дані про участь основних скелетних м'язів спортсменів у процесі розв'язання рухових задач силового характеру за умов активної взаємодії з опорою під час виконання основних технічних дій. Під час проведення дослідження використано методику спеціальної силової підготовки волейболістів, яка грунтується на застосуванні в тренувальному процесі спортсменів фізичних вправ, що моделюють умови гіпергравітаційного навантаження й експериментально доведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Узагальнено та проаналізовано досвід теорії та практики юнацького спорту з питань підвищення ефективності процесу навчання та вдосконалення техніки сучасних складних махових вправ на перекладині. Шляхом біохімічного та системно-структурного аналізу кіноматеріалів махових вправ на перекладині досліджено їх розповсюджені форми та з'ясовано раціональні варіанти. Розкрито основні механізми згинально-розгинальних рухів у плечових і кульшових суглобах і виявлено їх оптимальні варіанти. Визначено універсально-видові та індивідуально-видові локальні компоненти махових вправ, які складають базову технічну підготовку гімнастів на перекладині. Розроблено та обгрунтовано методику навчання маховим вправам, сконструйовано тренажерні пристрої, підібрано комплекс спеціальних підготовчих вправ для правильного формування рухових навичок і прискорення процесу оволодіння базовими вправами.

  Скачати повний текст

У дисертації розглянуто політичне представництво з точки зору богословської антропології. У дослідженні розкриваються наступні проблеми: (1) питання ролі політичного представництва в антропології; (2) питання ролі політичного представництва в історії європейського врядування; (3) питання ролі політичного представництва в християнській церкві. Актуальність теми дослідження визначається необхідністю досягнення ясності у визначення демократії в контексті зростання осі автократичних режимів, які позиціонують себе як більш демократичні, ніж ліберальні демократії, оскільки представляють людей більш безпосередньо. З цією метою, в дослідження побудована “антропологія представницької демократії”, що виходить з "ортодоксальній" теорії політики, заснованій на "конститутивній теорії представництва", та протипоставленій "неортодоксальній" теорії політики, заснованій на "інструментальній теорії представництва". Актуальність цієї роботи зумовлена ризиком того, що хвиля популізму на Заході призведе до перетворення ліберальних демократій на "масові" "плебісцитарні" демократії, змодельовані на основі "неортодоксальної" теорії політики, де успіх представництва вимірюється безпосередністю копіювання "волі" народу. Щоб запобігти цьому сценарію, розроблено нюансовану антропологію політичного представництва, яка дозволяє оцінити, чи є "народ" значуще присутнім в діях уряду. Доказано, що сучасна представницька демократія є продуктом вчення і дисципліни християнської Церкви – практичним застосуванням "високого" соборного богослов'я репрезентації, яке стверджує, що незрівнянно різні реальності можуть представляти одна одну, і політичним застосуванням "духовної вправи", яка є конститутивною для Церкви – життя в "ім'я" іншого, за умови, що політики діють в "ім'я" народу, а згідно з народною "волею", оскільки "воля" – це те, що володіє вже наявними благами та бореться проти ворогів, які претендують на ті ж самі блага; тоді як "ім'я" об'єднує різні вольові акти в логічну історію розвитку. Політичне представництво, центральним референтом та субʼєктом якого є "ім'я", варте свого часу, тому що "ім'я" є тією частиною людини, що живе в мові, тобто бере участь в грі з ненульовою сумою, яка творить з нічого, а тому перетворює політику на "будівництво міста словами" ("Держава" 369a); тоді як акцент на народній "волі" сакралізує вже чинні визначення інтересів, унеможливлює переговори, і, таким чином, зводить політику до безпосереднього зіткнення між волями – "друзями" і "ворогами". Загальний висновок дисертації полягає у позиціюванні представницької демократії як системного наслідку вчення і практики християнської церкви. Стверджується, що теологічно грамотна антропологія свідчить про конститутивну теорію представництва. Тобто, вона розглядає політичне представництво не як щось, з чим потрібно покінчити якомога швидше, не кажучи вже про те, щоб обійти його на користь прямої демократії, а як діяльність, яка є абсолютно вартою свого часу, тому що вона є синонімічною з освітою та очищенням – і чим більша відстань, тривалість та різниця між представниками та представленими, тим більше є простору для мислення та любові, що і є найвищою духовною вправою; а отже, представництво є прекрасним і веселим - адже представництво не є засобом зробити так, щоб наші бажання були почуті, це процес виховання наших бажань, кінцем якого є усвідомлення, що саме представництво і є наше кінцеве бажання – вчитися пізнавати і любити те, що є іншим, знаходити місце (χώρα) для іншого всередині нас та для нас всередині іншого, дисципліна "взаємопроникнення" (περιχώρησις). Представницька демократія просто робить це взаємопроникнення сувереном. Таким чином, якщо Церква конституюється актом представництва – життям-в-іншому, то політика, яке природно з нього випливає, розуміється не як визначення та нейтралізація ворога, але як божественний акт впізнавання-себе-в-іншому, навіть у ворогові, акт солідарізації задля благ, які можна здобути лише в координації та скуштувати лише в спільноті.^UThis dissertation is a critical study of the concept of political representation from the vantage point of theological anthropology. The following problems are treated in the study: I. The question of the role of political representation in anthropology; II. The question of the role of political representation in the European history of governance; III. The question of the role of political representation in the Orthodox Church. The relevance of the research topic is determined by the need for clarity in the definition of democracy in the time of the rise of the axis of the autocracies across the world which present themselves as more democratic than the liberal democracies by virtue of representing people in a more immediate fashion. For this purpose, a dichotomy is developed between the “orthodox” theory of politics, based on the “constitutive theory of representation” and the “unorthodox” theory, based on the “instrumental theory of representation”. The urgency of this research is the looming risk that the rise of populism within in West will reduce liberal democracies to mass “plebiscitary” democracies, thereby causing the demise of the democratic world from within. The scientific novelty of this study consists of (1) a nuanced anthropology of political representation which delineates the criteria that allows scholars to assess whether a “people” is substantially present in the acts of their government; (2) a theory of modern representative democracy as a legitimate “learning outcome” of the orthodoxy and orthopraxy of the Christian Church; and (3) an “orthodox” theory of politics based on the practical application of what can be called the “high” conciliar theology of representation that posits that irreducibly different realities can “stand for” each other and the “spiritual exercise” that constitutes the Church – the practice of living in another’s “name”. Political representation whose cornerstone is the “name”, a democracy where politicians act in the “name” of the people and not according to the popular “will”, since the “will” is that which possesses extant goods and coercers rival claimants of selfsame goods, whereas the “name” unites various acts of volition into an intelligible developmental timeline, is worthwhile because the “name” is a part of language, a non-zero-sum game that creates from nothing, attunement to which turns politics into “building a city with words” (Republic 369a), whereas the emphasis on the “will” of the people makes negotiation impossible by sacralising the popular definitions of rival interests and therefore reducing politics to the immediate clash of the warring wills. The overall outcome of the dissertation is a theory of representative democracy as a “learning outcome” of the teaching and practice of the Christian Church. It is claimed that the theologically literate anthropology organically endorses the constitutive theory of representation. That is to say, it treats political representation not as something to be done with as quickly as possible, let alone circumvented in favour of ostensibly preferable direct democracy, but as the activity which is ultimately worthwhile because it is coextensive with education and redemption – and the farther the distance, the longer the duration, and the bigger the difference between the constituent and constituted powers, the more there is learning and loving to do – which is the ultimate spiritual exercise; and hence it is beautiful and fun – for representation is not a means to make our desires heard, it is the process by which we learn to desire better until we recognise that our ultimate desire is representation itself – knowing and loving what is other as other without end, finding a place (χώρα) within us for the weirdo, queer, and stanger – and within them for us; the discipline of “interpenetration” (περιχώρησις). By turning this interpenetration into the law of the land, representative democracy makes language sovereign over the whole of human life. Thus, if the Church is constituted by the act of representation – by the act of being-in-the-other, then the politics that naturally emerges from it ought to begin not with defining and neutralising the enemy but with the divine act of recognising oneself in the stranger, even in the enemy; the act of solidarisation for the sake of the good which is impossible to attain without coordination and enjoy without company.

Досліджено проблему підвищення ефективності відновлювального лікування осіб молодого віку з застосуванням комплексів лікувальної фізичної культури, дихальних вправ, гідроароматерапії, лазеротерапії залежно від функціонального стану вегетативної нервової системи й адаптаційних можливостей серцево-судинної системи з використанням розробленого діагностичного алгоритму. Розроблено но підходи до відновлювального лікування хворих з соматоформною вегетативною дисфункцією, з використанням яких доцільно здійснювати диференційне, патогенетично обгрунтоване застосування комплексів відновлювального лікування. Запропоноване лікування позитивно впливає на показники вегетативного гомеостазу, що зумовлює поліпшення суб'єктивного й об'єктивного стану хворих, зменшення виникнення пароксизмів, сприяє корекції адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, зниженню рівня тривожності та підвищенню якості життя осіб молодого віку з соматоформною вегетативною дисфункцією. З високою мірою вірогідності констатовано покращання якості життя хворих.

  Скачати повний текст

Проаналізовано біокінематичні принципи побудови стрибків у довжину з розбігу. Наведено характеристику трьох моделей техніки стрибків: бігової, силової, подвійного відштовхування. Висвітлено взаємозв'язок між біокінематичними параметрами руху спортсменів і змагальним результатом. Побудовано математичну модель стрибка в довжину та на її основі розроблено спеціальні номограми, що відтворюють зв'язок між кутом руху, швидкістю розбігу та дальністю стрибка. Виокремлено кореляційні залежності між дальністю стрибка та біокінематичними параметрами, що є визначальними для заключної частини розбігу. Доведено, що техніка виконання стрибків у довжину у чоловіків і жінок, з урахуванням подібності біомеханіки побудови змагальної вправи, грунтується на різних системоутворювальних чинниках.

  Скачати повний текст