Досліджено процеси стосовно оцінки нерухомості у процесі іпотечного кредитування. Запропоновано визначення нерухомості як об'єкта оцінки в іпотечному кредитуванні та розкрито її суть як товару, що об'єднує матеріальні компоненти, а також економічні та юридичні властивості, які впливають на різноманітні види її вартості. Розвинуто принципи оцінки вартості нерухомості та класифіковано їх за напрямками, а саме: принципи інвестування та формування вартості; принципи (загальні та спеціальні) проведення оцінки нерухомості. Розроблено алгоритм оцінки ринкової вартості вільних земельних ділянок, який передбачає вибір методу оцінки з урахуванням наявності ринкових угод, найбільш ймовірного використання земельної ділянки та наявності інформаційного забезпечення. Узагальнено методи оцінки ліквідаційної вартості та здійснено їх класифікацію. Удосконалено класифікацію ризиків нерухомості в іпотечному кредитуванні. Розвинуто теоретичні засади визначення розміру іпотечного кредиту на підставі стандартизації співвідношення між його розміром і вартістю нерухомості та виявлено характер впливу цього співвідношення на дохідність кредитних операцій.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення лізингу як економічної категорії, що відображає об'єктивну необхідність надання допомоги економічно слабким господарствам шляхом передачі їм у користування майна виробничого призначення, яке належить іншим власникам, на засадах терміновості, платності та з метою стабілізації відтворювального процесу. Удосконалено методику визначення розміру винагороди лізингодавцю за організацію та здійснення лізингової угоди. Запропоновано змінити базу розрахунку суми винагороди - замість вартості майна використовувати на підставі нормативних витрат лізингодавця нормативний коефіцієнт прибутковості від використання лізингового майна лізингоодержувачем. Розроблено методологічні засади та методичні підходи щодо ціноутворення на промислові засоби виробництва для села, що грунтуються на усереднених суспільно визнаних витратах виробництва та загальному 20 % ПДВ у кінцевому виробі. Зазначено, що за існуючою методикою справляння ПДВ суміжників, які поставляють комплектуючі вузли та агрегати для складних машин, нагромаджувальне ПДВ за умов 6 - 10-ти суміжників здорожчує продукцію у 3 - 5 рази. Обгрунтовано ефективніші форми та способи державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Доведено, що серед різних форм підтримки (дотації, кредити, податкові пільги тощо) найефективнішим виявився фінансовий лізинг, який одночасно вирішує проблему інвестиційних і поточних витрат.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано взаємозв'язок прояву циклічності кризових явищ в природі, демографії, техніці, економіці, державі, науці та культурі. Розкрито причини виникнення та характер прояву даних явищ у підприємствах аграрної сфери. Запропоновано методологічні підходи та практичний інструментарій діагностики кризових явищ, ситуацій та кризового стану на етапах життєвого циклу функціонування господарюючих суб'єктів аграрної сфери. Викладено концептуальні положення антикризового управління, спрямовані на запобігання таким явищам, забезпечення фінансової стабільності, недопущення справи про банкрутство (мирова угода), виведення підприємства зі стану банкрутства (санацій), мінімізації витрат під час застосування організаційно-правових інструментів банкрутства. Рекомендовано антикризові управлінські заходи, що спрямовані на науково-прогнозовану стратегію маркетингу, інноваційно-інвестиційний інструмент фінансововго оздоровлення, диверсифікацію аграрного виробництва, що знаходить своє вирішення через організацію багатогалузевого господарства, розвиток підсобних, допоміжних та обслуговуючих галузей в поєднанні з фермерськими, особистими господарствами сільського населення з метою ефективного використання природно-ресурсного потенціалу. Обгрунтовано доцільність створення системи раннього запобігання та реагування у сільськогосподарських підприємствах, як внутрішньогосподарського економічного механізму регулювання доходів і витрат, що забезпечує ефективний кадровий менеджмент.

  Скачати повний текст

Висвітлено практичну діяльність українського сеймового представництва протягом третьої каденції Галицького Крайового сейму. Проаналізовано стан наукової розробки проблеми та джерельної бази, з'ясовано організаційно-правові засади функціонування найвищого представницького органу краю, особливості виборчого законодавства, хід і наслідки виборчої кампанії 1870 р., процес формування "руського клубу" - української сеймової фракції. Акцентовано увагу на тому, що конституційні реформи та децентралізаторські перетворення в імперії Габсбургів у 1860-х рр. забезпечили політичне домінування в Галичині поляків. На підстві аналізу стенографічних звітів Сейму наведено аналіз практичної діяльності українських послів у господарській і культурно-освітній сферах, розкрито боротьбу "Руського клубу" за розширення національних прав. Окрему увагу приділено спробам українсько-польського порозуміння в стінах Сейму, наслідкпм угодовських ініціатив.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей судових процедур в адміністративному судочинстві, опрацюванню відповідних концептуальних засад їх реалізації, з урахуванням чого окреслено проблемні питання та запропоновано шляхи їх вирішення.Опрацювання фахової наукової літератури дало змогу аргументувати, що судову процедуру можна розглядати в широкому (як розгляд окремого публічно-правового спору в адміністративному суді в усіх інстанціях, під час якого було ухвалено остаточне судове рішення) та вузькому (як відправлення правосуддя в окремій інстанції із вирішення адміністративним судом публічно-правового спору, у процесі якого ухвалюється судове рішення) розумінні. У цьому аспекті визначено, що судова процедура являє собою відповідну процесуальну форму діяльності адміністративних судів, урегульовану нормами адміністративного процесуального права, у межах якої відбувається реалізація певної сукупності юридичних засобів, вчинення дій та операцій щодо вирішення адміністративної справи по суті та поновлення відповідних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, порушених з боку суб’єктів владних повноважень у відповідних публічно-правових відносинах, кінцевим результатом якої є ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. Судова процедура в адміністративному судочинстві щодо вирішення адміністративної справи по суті завершується ухваленням відповідного судового рішення, що має найважливіше значення відправлення правосуддя в адміністративному судочинстві з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних й юридичних осіб у відносинах з суб’єктами владних повноважень.Наголошено, що одним з найважливіших і ключових елементів всебічного розуміння як теоретичних, так і практичних аспектів судових процедур в адміністративному судочинстві є здійснення їх наукової класифікації. Спираючись на аналіз наукових джерел, узагальнено критерії класифікації судових процедур в адміністративному судочинстві, а саме: за формою адміністративного судочинства; залежно від виду адміністративної справи; залежно від кола учасників адміністративної справи; ураховуючи склад суду; залежно від процесуальної стадії, у межах якої реалізуються судові процедури; залежно від обов’язковості стадії адміністративного процесу (волевиявлення зацікавленої особи); залежно від етапу реалізації відповідної стадії адміністративного процесу.Аргументовано, що завдання судових процедур в адміністративному судочинстві в цілому мають реалізовуватися з урахуванням і на основі чітко сформованого підґрунтя, певних нормативно закріплених засад функціонування цього різновиду судочинства, тобто принципів. Досліджуючи галузеві принципи судових процедур в адміністративному судочинстві, встановлено, що деякі з них не отримали належної законодавчої фіксації, у зв’язку з цим запропонована нова редакція положень ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.Визначено, що процедури врегулювання спору за участю судді провадиться поза межами судового провадження (протягом розумного строку, але не більше 30 днів; не може бути проведена повторно), ініціюється двома сторонами спору (позивачем і відповідачем), можуть бути реалізовані у формі очних і дистанційних нарад (спільних та/або закритих), а також складаються з трьох стадій (початок процедури та проведення спільної наради; врегулювання спору шляхом проведення спільних і закритих нарад; укладення сторонами мирової угоди та затвердження її судом або припинення такої процедури).До особливостей реалізації судової процедури, що відрізняють етапи зупинення й закриття провадження в адміністративній справі на стадії розгляду справи по суті, віднесено: а) підстави для вчинення вказаних дій, що мають бути оцінені належним чином та можуть мати обов’язковий або оціночний характер; б) наслідки, які можуть бути; в) відмінний порядок оформлення відповідних рішень та самої процедури зупинення процесуальних дій^UThe dissertation is devoted to defining the essence and peculiarities of judicial procedures in administrative proceedings, elaborating the relevant conceptual framework for their implementation, and, taking this into account, outlining the problematic issues and proposing ways to resolve them.The study of the professional scientific literature has made it possible to argue that judicial procedure can be viewed in a broad sense (as consideration of a separate public-law dispute in an administrative court in all instances, during which a final court decision is made) and in a narrow sense (as administration of justice in a separate instance for resolving a public-law dispute by an administrative court, in the course of which a court decision is made). In this aspect, it has been determined that judicial procedure is an appropriate procedural form of activity of administrative courts regulated by the rules of administrative procedure law, within which a certain set of legal means, actions and operations are implemented to resolve an administrative case on the merits and restore the relevant rights, freedoms and interests of individuals, rights and interests of legal entities violated by public authorities in the relevant public law relations, the ultimate result of which is the adoption of a lawful and reasonable court decision. The judicial procedure in administrative proceedings to resolve an administrative case on the merits is essentially completed by the adoption of a relevant court decision, which is of utmost importance for the administration of justice in administrative proceedings in order to protect the rights, freedoms and interests of individuals and legal entities in their relations with public authorities.It has been noted that one of the most important and key elements for comprehensive understanding of both theoretical and practical aspects of court procedures in administrative proceedings is their scientific classification. Based on the analysis of scientific sources, the author has summarised the criteria for classification of court procedures in administrative proceedings, namely: by the form of administrative proceedings; depending on the type of administrative case; depending on the range of participants to an administrative case; taking into account the composition of the court; depending on the procedural stage within which court procedures are implemented; depending on the mandatory stage of the administrative process (expression of the will of the person concerned); depending on the stage of the relevant stage of the administrative process.It has been argued that the objectives of judicial procedures in administrative proceedings in general should be implemented with due regard for and on the basis of a clearly formed basis, certain statutory principles of functioning of this type of proceedings, i.e., principles. Investigating the sectoral principles of judicial procedures in administrative proceedings, it has been found that some of them failed to receive proper legislative fixation, and therefore a new version of the provisions of Part 3 of Article 2 of the Code of Administrative Procedure of Ukraine has been proposed.Analysing the principles of judicial procedures in administrative proceedings which are objectified in legal acts of various legal force, it has been established that some of them do not comply with the requirements of current national legislation in terms of defining the legal framework for the establishment of courts, including administrative courts. In this regard, it has been argued that there is a need to develop new legal acts and amendments to the existing ones, which is of particular importance in view of the European integration course of our country.It has been determined that dispute resolution procedures involving a judge are conducted beyond the court proceedings (within a reasonable period of time, but not more than 30 days; it cannot be repeated), are initiated by two parties to the dispute (the claimant and the defendant), can be implemented in the form of in-person and remote meetings (joint and/or closed), and consist of three stages (commencement of the procedure and holding a joint meeting; dispute resolution through joint and closed meetings; conclusion of a settlement agreement by the parties and its approval by the court or termination of such procedure).

Метою дисертації є теоретико-методичне обґрунтування і практичні рекомендації для покращення менеджменту, який може бути застосованим у контрактному сімейному фермерстві в Мальдівах на їх шляху до сталого сільського господарства. На етапі обґрунтування фундаментальних основ сімейного фермерства Мальдів, включаючи розмір домогосподарства, дохід, головну мету діяльності, ресурсні обмеження, порівняно з іншими світовими економіками, результатом дослідження стало уточнення поняття “стале сімейне фермерство”, яке передбачає застосування екологічно чистих ресурсозберігаючих технологій, які приносять фермерам суттєві економічні переваги та є соціально привабливими для фермерської спільноти. Передбачалося, що модель централізованого контрактного фермерства, започаткована Агро Національною Корпорацією в Мальдівах, буде мати позитивний вплив на дієвість та ефективність сільського господарства Мальдів. Впроваджені контрактні угоди забезпечать постачання засобів виробництва, поширення новітніх аграрних технологій, гарантування кредитів і позик, моніторинг якості вирощуваних культур та організацію продажу врожаїв, зібраних законтрактованими сімейними фермерами. Проте, статистика показує, що одержані результати часто гірші за очікувані. У результатах дослідження стосовно найбільш перспективних та дієвих напрямів поліпшення менеджменту сімейних фермерів, які працюють за контрактною моделлю, пропонується об’єднати управлінський консалтинг та сільськогосподарські дорадчі послуги задля стійкості сільських громад через ретельно сплановані стратегії фермерської діяльності, підтримані індивідуальними рекомендаціями, передовими технологіями, поширенням сучасних аграрних знань і навичок, які мають розширити можливості малих сімейних ферм, підвищити рівень їх доходів, сприяти добробуту та вплинути на вирішення проблеми продовольчої безпеки в Мальдівах.На етапі аналітичної оцінки стану продовольчої безпеки і визначення показників розвитку сільського господарства Мальдів результатом дослідження стала концепція удосконаленого процесу управління. Вона включає в себе раціональне використання обмежених природних ресурсів, покращення консультацій щодо вирощування, збирання та збуту врожаю, а також залучення та утримання фермерів в контрактній моделі, причому особливий акцент робиться на заохоченні жінок та молоді до сталого фермерства. Для досягнення цієї мети запропоновано удосконалити класифікацію основних факторів макросередовища Мальдів, які докорінно впливають на продуктивність сільського господарства та прийняття рішень в управлінні фермами, викликають істотні ризики, а також допомагають встановити та використати корисні можливості для сімейних ферм. Для вдосконалення організаційно-методичного підходу під час переходу від застарілого традиційного землеробства до моделі сталого розвитку, запропоновано використовувати інструменти міжрегіонального аналізу, офіційні опитування, групові дискусії, особисті інтерв’ю та подальшу оцінку сімейних фермерів за віком, статтю, наявність ресурсів, кліматичною вразливістю і доступом до ринку.На етапі отримання наукових результатів щодо покращення управління сімейними фермами для сталого розвитку сільського господарства Мальдів, по-перше, запропоновано модель оптимізації виробництва. Вона дозволяє оптимізувати використання обмежених земельних і трудових ресурсів та вирощувати найбільш затребувані та ресурсоощадні місцеві фрукти та овочі, що збільшить їх виробництво, підвищить добробут малих фермерів та посилить продовольчу безпеку Мальдів, що відповідає головній меті контрактного фермерства. По-друге, обґрунтовано організаційно-методичні підходи до вдосконалення сільськогосподарського консультування шляхом усунення пасивного ставлення і прогалин у знаннях консультантів щодо гендерної рівності, зменшення бідності, стимулювання лідерства та підприємництва. Запропоновано розвиток навичок, які відповідають оптимальним виробничим планам для конкретного регіону, щоб забезпечити супровід та контроль сімейних фермерів від моменту вирощування до етапу потрапляння зібраного урожаю на потенційні ринки збуту. По-третє, в результаті дослідження ми прийшли до висновку, що для розвитку сімейних ферм потрібно впроваджувати сучасні інформаційні технології, інтегровані в мобільні пристрої та онлайн-додатки. Фахівцям дорадникам рекомендовано користуватися такими технологіями, а також при наданні особистих консультацій оптимізувати транспортні маршрути для заощадження часу і коштів на відвідування віддалених островів, чиї громади беруть участь у контрактному фермерстві. Зазначений організаційний підхід спрямований на поширення новітніх технологій і передових навичок насамперед серед жінок і молодих фермерів, щоб гарантувати наступність поколінь і життєздатність сімейних фермерських спільнот та реалізувати їхній потенціал у забезпеченні продовольчої безпеки і розвитку сталого сільського господарства.^UThe purpose of the dissertation is the theoretical and methodical substantiation as well as practical recommendations for elaborating improvements of management applicable to contract family farming in the Maldives on the way to sustainable agriculture. On the stage of substantiating fundamental bases of the Maldivian family farms including a household size, income, a prime activity purpose, and resource limitations compared to those in other world economies, the research resulted in clarifying a definition of the category “sustainable family farming”. It implies accomplishing eco-friendly resource-saving farming methods which bring farmers tangible economic advantages and are socially attractive for farming communities. The centralized contract farming model, launched by Agro National Corporation in the Maldives, should have a positive impact on effectiveness and efficiency of Maldivian agriculture where the implemented contractual agreement stipulates supplying inputs, transmitting advanced farming practices, ensuring credits and loans, monitoring crop quality, and arranging sales of harvests produced by the contract family farmers. However, statistics showed that demonstrated outputs tend to be worse than expected. The study outcomes, stemmed from exploring the most promising and workable directions to bolster management of family farmers operating under this contract farming model, proposed to combine management consulting and agricultural extension services to maintain continuity and viability of rural communities through well-planned strategies of farming activities supported by customized recommendations, cutting-edge technologies, shared contemporary agricultural knowledge and skills meant to empower small family farmers when earning their living and addressing food insecurity in the Maldives.On the stage of analytical evaluation of the Maldivian nutrition security status and statistical comparison of agricultural development dynamics in the Maldives the research findings allowed to set a concept of an improved farm management. It comprises a rational use of restricted natural resources, enhancing consulting on growing, harvesting and trading crops, and also recruiting and retaining farmers while a special emphasis is placed on fostering women and young people to get involved in sustainable farming activities. For this to happen, the study offered a systematic classification of core factors observed in the Maldivian macro-environment that profoundly impact agricultural performance and decision-making in farm management, cause essential risks as well as help identify and seize beneficial opportunities arising in family farming. To narrow down and prioritize these challenges when moving away from outdated conventional farming, the research offers a complex organizational and methodical approach embracing cross-regional analysis, formal surveys, group discussions, personal interviews and further mathematical assessment of family farmers by age, gender, resource availability, climatic vulnerability, and market access.On the stage of generating scientific results on improving family farm management for sustainable development of Maldivian agriculture, firstly, the study presented a production optimization model. It calculates how to distribute scarce land and available labor and grow the most demanded and resource-efficient local fruits and vegetables in order to increase their harvests, raise welfare of the regional small family farmers, and amplify Maldivian food security that is consistent with the key goal of contract farming. Secondly, the research proved the methodical and organizational ways to improve agricultural consulting thorough eliminating passive attitude and covering a knowledge gap on promoting gender equity, reducing poverty, incentivizing leadership and entrepreneurship that were observed among extension officers involved in assisting contract farming. The study suggested training skills that are compatible with optimal region-specific production plans in order to ensure that family farmers are guided and supported from the point of cultivation to the stage of outreaching potential markets. Thirdly, the research inferred that developing labor force should envelop farmers’ assistance via ICT integrated measures, mobile devices and online apps, and also consultations in person provided by agricultural extension officers who must utilize recommended optimal transport routes saving time and cost when visiting dispersed islands participating in contract farming. The revealed organizational approach revolves around transmitting advanced technologies and cutting-edge skills to female and young farmers to guarantee continuity and viability of family farming communities and fulfill their potential in providing food security and developing sustainable agriculture.

Досліджено актуальну проблему визначення економічних мотивів, якими керуються клієнт під час укладання корупційної угоди та причин, через які відбуваються зростання рівня корумпованості в країнах з економікою перехідного типу. Виділено інституціональні чинники виникнення та поширення корупції. Показано неефективність таких антикорупційних заходів, як: репресивні заходи, заходи спрямовані на підвищення мотивації чиновника до сумлінного виконання службових обов'язків. Розроблено та запропоновано систему комплексної антикорупційної політики, заходи якої спрямовані на підвищення ефективності чинних формальних правил та ефективності їх реалізації для усунення економічної мотивації клієнта до складання корупційної угоди.

  Скачати повний текст

Доведено, що система Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі (ГАТТ) за своєю правовою природою є поєднанням характеристик міжнародного договору та окремих ознак міжурядової організації, і яка де-юре не є міжнародною організацією, вона де-факто виконувала окремі функції у регулюванні міжнародних торговельних відносин, притаманних міжурядовій організації. Визначено, що Світова Організація Торгівлі (СОТ) як спеціалізована міжнародна економічна організація є суб'єктом міжнародного права та виступає правонаступником ГАТТ, продовжуючи здійснювати функцію останньої за нових умов подальшого розвитку світових господарських відносин. Обгрунтовано тезу, що провідна роль СОТ у регулюванні світогосподарських, торговельних відносин має змогу віднести її, поряд з МВФ і МБРР, до головних елементів глобальної інституціоналізованої системи співробітництва держав у фінансовій та торговельній сферах. Зроблено висновок, що удосконалення системи ГАТТ/СОТ має засновуватись на тому, що СОТ повинна перейти із здійснення у структурі обслуговування глобальних інтересів транснаціональних компаній та провідних країн заходу до діяльності, пов'язаної з подоланням негативних проявів глобалізації світових економічних процесів. З'ясовано, що прискорення вступу України до СОТ потребує створення відповідної інфраструктури організаційного, правового та економічного забезпечення з обов'язковою підготовкою економічних розрахунків втрат і вигод для України у разі вступу у СОТ.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним дослідженням монументально-декоративного мистецтва православних храмів Одеси. Науковим завданням є мистецтвознавчий аналіз стінопису, мозаїк та іконостасів церков міста. Актуальність теми обумовлена активним відновленням церковнопарафіяльного життя періоду державної незалежності України. Зібрані і проаналізовані історіографія, архівні матеріали, історичні джерела. Застосовано сукупність наукових методів.З'ясовано, що у верхньому і нижньому храмах Спасо-Преображенського кафедрального собору паралельно співіснують академізм і візантійська спадщина. Мистецтвознавчий аналіз Свято-Успенського кафедрального і Свято-Троїцького (грецького) соборів виявив поєднання східнохристиянського і західноєвропейського мистецтв, домінування об'ємно-пластичної мови академічного живопису та наявність рис модерну в їх розписах.Досліджено особливості тематики і стилістики мистецтва п'яти парафіяльних церков Одеси у часовому контексті. Встановлено, що академізм і модерн є стилістичною основою оформлення храмів святителя Димитрія Ростовського кінця ХІХ століття і святих мучеників Адріана і Наталії початку 2000-х років. Виявлено звернення до візантинізму в сучасних розписах храмів Казанської ікони Божої Матері, рівноапостольної Марії Магдалини, благовірного князя Олександра Невського.Вивчено символічну основу мистецтва чотирьох монастирів Одеси. Встановлено, що особливістю монументального оформлення Свято-Успенської обителі є розширення молитовного простору завдяки розміщенню мозаїчних сакральних зображень в екстер'єрах церков. Спостерігається поширення теми зустрічі мирян угодниками Божими. Доведено, що Свято-Іллінський і Свято-Пантелеймонівський чоловічі монастирі є символічними порталами на шляху до Святої Гори Афон. Архітектурно-художньою основою Свято-Пантелеймонівського монастиря є образ сходження на Афон. Означено, що чоловічим монастирям Одеси властива наявність зображення Богородиці в іконографії Ігумені Святої Гори. Визначено, що у Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі спостерігається освоєння і збереження образотворчих засад канонічного мистецтва Візантії. У розписах виражено християнську концепцію соборності. Внаслідок проведеного дослідження було встановлено, що академізм і візантинізм є провідними стилістичними напрямами художнього оздоблення храмів. Узагальнено, що церковне мистецтво Одеси увібрало у себе спадщину багатовікової художньої культури. Ключові слова: монументально-декоративне мистецтво, православні храми, собори, монастирі, Одеса, стінопис, іконопис, мозаїка, іконостас, іконографія, візантинізм, академізм.^UThe dissertation is the first complex study of the monumental and decorative art of Odessa orthodox temples. The research objective is an art history analysis of Odessa orthodox temples frescoes, mosaics and iconostasis. The relevance of the topic is conditioned by the active restoration of the parish life of the Ukrainian state independence period. The historiography, archival materials, historical sources have been collected and analyzed.It has been found out that Byzantinism and academism coexist in the Transfiguration cathedral upper and lower churches. The art history analysis of the Holy Dormition and Holy Trinity cathedrals revealed a combination of Eastern Christian and Western European arts, the dominance of academic depictive language and features of Art Nouveau.The art theme and style peculiarities of Odessa parish churches in a temporal context were investigated. It has been established that academicism and Art Nouveau are the stylistic basis of the late 19th century design of St. Demetrius of Rostov church and early 2000s monumental art of the Holy martyrs Adrian and Natalia church. The return to Byzantinism in the modern murals of the Our Lady of Kazan, Equal-to-the-Apostles Mary Magdalene, prince Alexander Nevsky temples has been identified.The four Odessa monasteries monumental and decorative art has been studied. It has been established that the expansion of the prayer space due to the placement of mosaic sacred images in the monastic churches exteriors is the Holy Dormition monastery monumental design singularity. The spread of the theme of meeting of believers by saints is observed.It has been proven that St. Elijah and St. Panteleimon friaries are symbolic portals on the way to the Holy Mountain. The architectural and artistic basis of the Holy Panteleimon monastery is the image of the ascent of the Holy Mount Athos. Odessa friaries are characterized by the presence of the Theotokos image in the iconography of Holy Mountain Abbess. In the Holy Archangel-Mikhailovsky convent the purposeful development and preservation of the canonical Byzantine art pictorial foundations is observed. The Christian concept of collegiality is expressed in the murals.Іn a consequence of the research two leading stylistic trends in orthodox churches art have been revealed: academicism and Byzantinism. It is generalized that Odessa's church art has absorbed the heritage of centuries-old artistic culture. Key words: monumental and decorative art, orthodox temples, cathedrals, monasteries, Odessa, mural painting, icon painting, mosaic, iconostasis, iconography, Byzantinism, academism.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку морських портів для підвищення ефективності їх діяльності та конкурентоздатності.Поглиблено теоретичний базис інноваційного розвитку підприємств. Сформульовані визначення категорій «інновації» та «інноваційний розвиток підприємства», визначено взаємозв'язок між ними. Визначено фактори впливу на інноваційний розвиток та сформовано найбільш повну їх класифікацію. Систематизовано очікуванні результати від впровадження різних видів інновацій для транспортних підприємств. Обґрунтовано доцільність розгляду питань з розробки методичного підходу до оцінки інноваційного розвитку морських портів.Визначено головні тенденції розвитку світової транспортної системи; розглянуто та проаналізовано інноваційний розвиток провідних світових морських портів; досліджено сучасний стан морських портів України та визначено рівень їх інноваційного розвитку.Сформовано організаційно-економічний механізм інноваційного розвитку морських портів, практична реалізація якого дозволить на основі комплексного аналізу його діяльності та оцінці інноваційного потенціалу приймати раціональні рішення щодо доцільності впровадження інноваційних проєктів.Розроблено методичний підхід до оцінки інноваційного розвитку морських портів, що базується на інтегральному показнику, дозволяє визначити рівень та сформувати напрями інноваційного розвитку порту. Апробація запропонованого методичного підходу здійснена на прикладі трьох морських портів, які вступають до концесійних угод та зацікавлені в розвитку інноваційної складової.^UThesis paper is devoted to the development of theoretical and methodological frameworks and practical guidelines regarding to the formation of organizational and economic mechanism of the innovative development of seaports to increase efficiency of their activity and competitiveness. Theoretical framework of the innovative development of the enterprises is improved. Definition of the categories “innovations” and “innovative developments” is provided. The impact factors on the innovative development are defined and its most full classification is provided. Expected results from the introduction of different types of innovation for transport enterprises are structured. The advisability of issue consideration on the development of methodological approach to the evaluation of the innovative development of seaports is proved. The main development trends of the world transport complex are defined; the innovative development of the leading world seaports is considered and analyzed; the modern state of the seaports of Ukraine is studied and the level of its innovative development is defined. Organizational and economic mechanism of the innovative development of seaports is structured. Its practical use enables to make sound decisions according to the advisability of the introduction of innovative projects, basing on the complex analysis of mechanism's activity and evaluation of the innovative capacity. Methodological approach to the evaluation of the innovative development of seaports is developed. It is based on the integrated index and enables to define level and formulate directions of the innovative development of seaports. Testing of the proposed methodological approach is realized on the example of three seaports, which make concessionary agreements and are interested in the development of the innovative constituent.

Дисертаційна робота є самостійним дослідженням, у якому поданий авторський погляд на роль та місце козацького здобичництва в діяльності українського козацтва XVІ–XVIІІ ст., здійснено комплексне дослідження проблематики козацького здобичництва. У роботі: проаналізовано стан наукової розробки теми та виокремити мало досліджені й дискусійні питання; особлива увага звернена на вплив Великого Степового Кордону України на формування козацького здобичництва; визначена роль прикордонної адміністрації у формуванні здобичництва; проаналізовано ставлення влади Речі Посполитої до здобичницького промислу козаків; охарактеризовано економічні аспекти здобичництва; досліджено обґрунтування змісту козацького здобичництва та його зміни; визначені етапи трансформації козацького здобичництва; продемонстровані моделі здобичництва в середовищі запорозьких та реєстрових козаків; проаналізовані відображення здобичництва українського козацтва в міжнародних угодах; визначені особливості географії козацького здобичництва; з'ясована структура козацької здобичі; розкриті правові аспекти здобичництва в межах запорозького козацтва. У роботі вперше введено до наукового обігу документальні джерела з архівосховищ України, Польщі, Росії, перекладені автором дисертації франкомовні джерела, зокрема фрагменти з роботи Шарля де Пейссонеля «Історичні та географічні спостереження за варварами, які мешкають на берегах Дунаю та Чорного моря» та новини з періодичного видання «Amsterdam» 1708–1709 рр.^UThe dissertation is an independent study, which presents the author's view on the role and place of Cossack prey in the activities of the Ukrainian Cossacks of the XVI-XVIII centuries, a comprehensive study of the problems of Cossack prey. In this work: the state of scientific development of the topic is analyzed and the little-researched and debatable issues are singled out; special attention is paid to the influence of the Great Steppe Frontier of Ukraine on the formation of Cossack prey; the role of the border administration in the formation of prey is determined; the attitude of the Polish-Lithuanian Commonwealth authorities to the prey fishing of the Cossacks was analyzed; the economic aspects of extraction are characterized; the substantiation of the content of the Cossack prey and its change is investigated; identified stages of transformation of Cossack prey; models of prey among the Zaporozhian and registered Cossacks are demonstrated; the reflections of the prey of the Ukrainian Cossacks in international agreements are analyzed; identified features of the geography of Cossack mining; the structure of Cossack prey is clarified; revealed the legal aspects of mining within the Zaporozhian Cossacks. For the first time, documentary sources from the archives of Ukraine, Poland and Russia were translated into scientific circulation periodical «Amsterdam» 1708-1709.

Дисертація присвячена аналізу практичної діяльності Ліги арабських держав і Організації Об'єднаних Націй з врегулювання ліванської кризи з моменту її виникнення в квітні 1975 року до підписання Ет-Таїфських угод 1989 року, що заклали основу для припинення громадянської війни і встановлення миру в Лівані. Виявлені внутрішні та зовнішні чинники виникнення ліванської кризи. Показані форми і методи здійснення миротворчої діяльності Ліги арабських держав і Організації Об'єднаних Націй, спрямованої на розв'язання ліванської кризи, припинення громадянської війни в Лівані, досягнення внутрішньоліванського врегулювання. Виявлені основні об'єктивні і суб'єктивні чинники, що сприяли або перешкоджали цьому, а також висвітлена роль, яку зіграли вказані інститути в досягненні поставленої мети.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, присвяченим створенню на основі міжнародних стандартів та кращих світових і європейських практик портової діяльності нової науково обґрунтованої концепції правового режиму морського порту, формулюванню висновків та пропозицій, спрямованих на вдосконалення системи правового та організаційного забезпечення публічного адміністрування портової діяльності в Україні. У дисертації вперше: на підставі теоретичних розробок, законодавства та міжнародних угод охарактеризовано наукову концепцію адміністративно-правових режимів у морському законодавстві; визначено місце режиму морського порту в системі адміністративно-правових режимів; систематизовано наукові погляди, досвід національного і міжнародного нормотворення у формуванні, визначенні та публічному адмініструванні правових режимів морських портів; виокремлено та класифіковано методи і форми публічного адміністрування правового режиму морського порту. Крім того вперше сформульовано цілісну концепцію загального (комплексного) режиму морського порту, визначено його складники та функції; проаналізовано сучасний правовий режим іноземних суден та суден під українським прапором у морських портах України; охарактеризовано механізм, суб'єктів та особливості публічного адміністрування правового режиму морського порту України. Аналіз практики держав, теоретичних розробок та роботи міжнародних інституцій щодо вироблення загальноприйнятних правових норм у сфері встановлення режимів морських портів, засвідчив проходження декількох етапів: первісний, кодифікаційний, етап вироблення міжнародних норм про режим морських портів. На підставі опрацювання нормативно-правового регулювання режиму морського порту доведено, що систему сучасного міжнародного та національно-правового забезпечення режиму морського порту складає блок міжнародних угод, національного законодавства, актів локального регулювання.Зазначено, що режим акваторії (вод) морського порту встановлюється нормами національного законодавства прибережної держави через її належність до внутрішніх вод та є складовою загального (комплексного) режиму морського порту. Режим суходільної території морського порту України є складником правового режиму морського порту, характеризується відкриттям у ньому пунктів пропуску через державний кордон України та дією відповідного режиму.На підставі опрацювання динаміки розвитку інституційної системи забезпечення дотримання режиму морського порту до системи органів публічного адміністрування правового режиму морських портів України віднесено як національні, так і міжнародні керуючі інституції. Виокремлено міжнародний (глобальний, регіональний) та національний рівні публічного адміністрування правового режиму морських портів України. Запропоновано додання до раніше розроблених принципів здійснення юрисдикції прибережної держави та держави порту принципу збереження балансу прав держави порту та держави прапору судна із забезпеченням розумності, належної адаптації, пристосовності до повсякденного застосування та ненав'язливості застосовних формальностей із метою їх сумлінного дотримання та виконання. Доведено, що режим для суден у морських портах України є складником загального (комплексного) режиму морського порту. Він поєднує декілька видів режимів, що діють одночасно стосовно судна і завдяки такій дії забезпечують необхідний порядок у морському порту. До їх кола належать: санітарний, прикордонний, митний режими, режим сплати портових зборів тарифів, безпековий режим, що поєднує режими лоцманського та криголамного проведення, процедури Port State Control, регулювання руху суден та режим забезпечення безпеки суден від терористичних загроз відповідно до ISPS Code. У роботі також запропоновано внесення змін до Закону України «Про морські порти України» щодо визначення порядку відкриття/закриття морських портів для іноземного судноплавства; розроблення законодавства про штучні території в межах морських портів України як специфічних за правовим статусом і правовим режимом, а також порядку їх віднесення до категорії постійних портових споруд; напрями вдосконалення програмних документів довгострокового планування розвитку морської галузі України та поточного галузевого законодавства.^UThe thesis is the first complex scientific research dedicated to the creation of a new scientifically grounded concept of the legal regime of a seaport on the basis of the international standards and the best world and European practices of port activity, formulating the conclusions and the proposals aimed at improving the system of legal and organizational support of public administration of port activities in Ukraine. This is the first time in the thesis: the scientific concept of administratively-legal regimes in maritime legislation has been described on the basis of the theoretical developments, the legislation and the international agreements; the place of the seaport regime has been determined in the system of the administratively-legal regimes; the scientific views, the experience of national and international rule-making have been systematized in the formation, determination and public administration of legal regimes of seaports; methods and forms of public administration of the legal regime of a seaport have been singled out and classified. In addition, it is the first time an integral concept has been formulated of the general (complex) regime of a seaport, its components and functions have been defined; the current legal regime has been analyzed of foreign vessels and vessels under the Ukrainian flag in the seaports of Ukraine; the mechanism, the subjects and the peculiarities of public administration of the legal regime of the seaport of Ukraine have been characterized. The analysis of the practice of states, the theoretical developments and the work of the international institutions on the development of generally accepted legal norms in the sphere of establishing the regimes of seaports, certified the passing of several stages: the initial stage, codification stage, the stage of development of international norms on the regime of seaports. Based on the processing of the normatively-legal regulation of the seaport regime, it is proved that the system of modern international and national legal support of the seaport regime forms a block of the international agreements, the national legislation, the acts of local regulation. It has been noted that the regime of the area of water of a seaport is established by the norms of the national legislation of the coastal state due to its belonging to the internal waters and is a component of the general (complex) regime of a seaport. The regime of the land territory of the seaport of Ukraine is a component of the legal regime of a seaport, characterized by the opening of checkpoints across the state border of Ukraine and the action of the relevant regime. Based on the processing of the dynamics of the development of the institutional system of ensuring compliance with the seaport regime, both national and international governing institutions are included in the system of public administration of the legal regime of the seaports of Ukraine. International (global, regional) and national levels of public administration of the legal regime of the seaports of Ukraine have been highlighted. It has been proposed to add to the previously developed principles of the execution of jurisdiction of a coastal state and a port state the principle of preserving the balance of the rights of a port state and a state flag of a ship with the provision of reasonableness, proper adaptation, adaptability to everyday use and unobtrusiveness of applicable formalities for the purpose of their conscientious observance and execution. It has been proved that the regime for vessels in the seaports of Ukraine is a component of the general (complex) regime of a seaport. It combines several types of regimes, operating simultaneously with a vessel and through this action ensures the necessary order in a seaport. It is lain to their sphere within: sanitary, border, customs regimes, regime of payment of port fees, security regime, combining the regimes of pilot and icebreaker carrying, Port State Control procedures, regulation of vessel movement and the regime of ensuring the safety of vessels from terrorist threats in accordance with ISPS Code.In the work it is also proposed the amendments to the Law of Ukraine “On Seaports of Ukraine” on determining the procedure for opening/closing seaports for foreign shipping; development of legislation on artificial territories within the seaports of Ukraine as specific in legal status and legal regime, as well as the procedure for their classification into the category of permanent port facilities; directions of improvement of the program documents of long-term planning of the development of maritime industry of Ukraine and the current branch legislation.

Досліджено історичний аспект правового впорядкування трудових відносин у сфері залізничного транспорту та встановлено етапи розвитку трудового законодавства залежно від методів регламентації даних відносин. Проаналізовано особливості виникнення, зміни та припинення трудових відносин з працівниками залізничного транспорту. Розкрито специфіку правового регулювання робочого часу, часу відпочинку, організації оплати праці, дисципліни праці на залізниці. З'ясовано проблеми укладення та реалізації угод із соціально-економічних питань на залізничному транспорті, особливості колективно-договірного регулювання трудових відносин з працівниками даної сфери. Доведено необхідність нового виду актів соціального партнерства - галузево-територіальних угод. Обгрунтовано конкретні рекомендації щодо вдосконалення законодавства України та практики його застосування в частині порушених проблем.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття та досліджено правову природу, предмет й інструмент спільної торговельної політики Європейського співтовариства (ЄС), а також обсяг повноважень співтовариства у межах цієї політики, складові спільного ринку ЄС і правові засади, застосовані до торгівлі товарами на цьому ринку. Проаналізовано правові засади та процедуру укладання ЄС міжнародних угод у сфері спільної торговельної політики. Виокремлено та класифіковано міжнародні угоди, що регулюють торгівлю товарами між ЄС і третіми країнами. Розглянуто положення цих угод та виявлено їх особливості. Проаналізовано положення права ЄС щодо заходів захисту, застосовуваних у межах спільної торговельної політики, класифіковано ці заходи та визначено особливості їх застосування. Значну увагу приділено спільному митному тарифу ЄС. Охарактеризовано організаційно-правовий механізм співробітництва та застосування заходів, спрямованих на захист у сфері торгівлі товарами між ЄС і Україною. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення правового врегулювання торговельних відносин між ними.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз поняття і змісту права інтелектуальної власності на географічне зазначення, а також порядку здійснення та захисту цього права відповідно до законодавства України з використанням чинних нормативних актів України, вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, законодавчих актів зарубіжних країн та Європейського Союзу. Визначено основні тенденції удосконалення положень щодо охорони географічних зазначень у внутрішніх законодавствах і на міжнародному рівні. На підставі правового аналізу чинного вітчизняного й іноземного законодавства, положень Угоди ТРІПС, юридичної літератури обгрунтовано наукові висновки, сформульовано пропозиції щодо удосконалення Цивільного кодексу України та Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів".

  Скачати повний текст

З використанням архівних і літературних джерел розглянуто перебіг польсько-українських політичних і економічних відносин останнього десятиліття XX ст., проаналізовано стан дослідження теми в українській і зарубіжній літературі, а також джерела (документи українських міністерств та неурядових організацій, міждержавні угоди). Охарактеризовано внутрішні та зовнішні причини й наслідки важливих подій, виокремлено основні тенденції, проаналізовано взаємодію політичних і економічних компонентів відносин.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи вирішення проблеми правового регулювання банкрутства в Україні. Уточнено визначення банкрутства та його елементи, удосконалені з урахуванням специфіки господарського права визначення різновидів банкрутства - навмисного та фіктивного. Розроблено класифікацію кредиторів. Розглянуто правовий статус учасників арбітражного провадження у справах про банкрутство. Надано пропозиції щодо його подальшого правового регулювання. Визначено три етапи процесу створення спеціальних державних органів з метою запобігання банкрутству. Висвітлено проблеми правового регулювання арбітражного провадження в справах про банкрутство відповідно до стадій провадження. Проаналізовано процедури (розпорядження майном боржника, санацію, укладення мирової угоди, ліквідаційну процедуру), що застосовуються до боржника. Запропоновано напрямки їх подальшого удосконалення.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим в українській науці міжнародного права спеціальним комплексним дослідженням міжнародно-правового захисту від природних та техногенних катастроф. У роботі представлено авторське поняття та власний підхід до розуміння захисту від природних та техногенних катастроф засобами міжнародного права, а також сформульовані положення, які характеризуються науковою новизною.У дисертації проведено комплексне дослідження міжнародно- правового захисту від природних та техногенних катастроф, проаналізовано поняття природних та техногенних катастроф, які являють собою одну з наймасштабніших екзентиційних загроз людству. Попередження та мінімізація їх наслідків потребують співпраці всієї міжнародної спільноти, адже саме так можна запобігти настанню таких катастроф, або максимально швидко ліквідувати їх наслідки.Під катастрофою слід розуміти будь-які природні або спричинені людиною лиха, які спричиняють великі втрати людського життя або руйнування природного середовища, приватної власності чи громадської інфраструктури. Лихо може бути відносно раптовим, наприклад землетрус чи розлив нафти. Воно може розгортатися протягом більш тривалого періоду, як наприклад, наслідки триваючої пандемії чи кліматичних змін. Сильні посухи, лісові пожежі, повені, зсуви та виверження вулканів часто вважаються прикладами стихійних лих. Великі промислові аварії, руйнування будівель,багатоповерхові пожежі, аварії авіалайнерів, затоплення суден і терористичні акти класифікуються як катастрофи, спричинені людиною.Досліджено, що катастрофи слід поділяти на природні та техногенні. Природня катастрофа – це явище природнього характеру, руйнівна дія якого проявляється в рамках значних просторово-часових параметрів і створює загрозу життю та життєдіяльності людей, а також завдає суттєві матеріальні збитки внаслідок несприятливого впливу на людську діяльність та навколишнє природне середовище. Загалом, природні катастрофи можуть виникати незалежно одна від одної, але можуть бути і взаємопов’язані. Тобто, одна природна катастрофа може спричинити іншу. До природних катастроф відносяться такі стихійні лиха, як землетруси, виверження вулканів, урагани, повені, пожежі.Катастрофи, що пов’язані із діяльністю людини, досить часто визначають, як антропогенні (техногенні) катастрофи. Техногенна катастрофа напряму залежить від людини і може бути спровокована дією людини або її бездіяльністю. Техногенні катастрофи призводять до ураження та травмування населення, створює загрозу для життя та здоровʼя людей на певній території або у межах економічної діяльності. Це призводить до пошкодження будівель, споруд, обладнання та транспортних засобів, порушення виробничих або транспортних процесів, а також спричиняє надмірні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший негативний вплив на природне середовище.Техногенні катастрофи поділяються на промислові, транспортні та змішані. Промислові катастрофи включають витік хімічних чи радіоактивних речовин, вибухи, пожежі. Інциденти на транспорті групуються залежно від виду: аварії на залізничному, повітряному, водному чи автомобільному транспорті.Доведено, що міжнародно-правове регулювання захисту від природних і техногенних катастроф охоплює сфери адаптації до наслідків стихійних лих, забезпечення прав людини, відтворення навколишнього природного середовища. Основною метою наукових досліджень у галузі міжнародно-правового захисту від природних та техногенних катастроф є розробка наукових основ та правових механізмів для запобігання та послаблення негативних наслідків катастроф для життя людей, інфраструктури та довкілля. Міжнародно-правове регулювання захисту від природних і техногенних катастроф включає розробку міжнародних угод, договорів і конвенцій, які встановлюють юридичні зобов’язання щодо попередження антропогенних катастроф, мінімізації наслідків природних катастроф та відповідальність держав, юридичних та фізичних осіб за порушення міжнародно-правових норм в цій сфері.^UThe dissertation is the first special comprehensive study of international legal protection against natural and man-made disasters in the Ukrainian science of international law. The work presents the author's concept and own approach to understanding protection from natural and technological disasters by means of international law, and also formulates provisions that are characterised by scientific novelty.The dissertation conducts a comprehensive study of international legal protection against natural and man-made disasters, analyses the concept of natural and man-made disasters, which are one of the largest existential threats to humanity. Prevention and minimisation of their consequences require the cooperation of the entire international community, since this is the only way toprevent the occurrence of such disasters or to eliminate their consequences as quickly as possible.A disaster is defined as any natural or man-made disaster that causes a large loss of human life or destruction of the natural environment, private property or public infrastructure. A disaster can be relatively sudden, such as an earthquake or oil spill. It may unfold over a longer period of time, such as the effects of an ongoing pandemic or climate change. Severe droughts, forest fires, floods, landslides and volcanic eruptions are often considered examples of natural disasters. Major industrial accidents, building collapses, multi-storey fires, airliner crashes, ship sinkings and terrorist attacks are classified as human-caused disasters.It has been studied that disasters should be divided into natural and man- made. A natural disaster is a natural phenomenon whose destructive effect is manifested within significant space and time parameters and poses a threat to human life and livelihoods, as well as causes significant material damage as a result of adverse effects on human activity and the environment. In general, natural disasters can occur independently of each other, but they can also be interrelated. That is, one natural disaster can cause another. Natural disasters include such natural hazards as earthquakes, volcanic eruptions, hurricanes, floods, and fires.Disasters associated with human activity are often defined as anthropogenic (man-made) disasters A man-made disaster is directly dependent on humans and can be triggered by human action or inaction. A man-made disaster causes damage and injuries to the population, poses a threat to human life and health in a certain territory or within the framework of economic activity. This leads to damage to buildings, structures, equipment and vehicles, disruption of production or transport processes, and causes excessive, accidental emissions of pollutants and other negative impacts on the environment. Man-made disasters are divided into industrial, transport and mixed. Industrial disasters include leakage of chemical or radioactive substances, explosions, and fires. Transport incidents are grouped according to the type of transport: rail, air, water or road accidents.It has been proven that the international legal regulation of protection against natural and man-made disasters covers the areas of adaptation to the consequences of natural disasters, ensuring human rights, and reproduction of the natural environment.The main purpose of scientific research in the field of international legal protection against natural and industrial disasters is to develop scientific foundations and legal mechanisms for preventing and mitigating the negative effects of disasters on human life, infrastructure and the environment. International legal regulation of protection from natural and industrial disasters includes the development of international agreements, treaties and conventions that establish legal obligations to prevent anthropogenic disasters, minimise the consequences of natural disasters and the responsibility of states, legal entities and individuals for violating international legal norms in this area.

Комплексно досліджено проблеми розробки мезанізму правового забезпечення товарного обороту "ноу-хау", а також договір про його передачу за умов кодифікації цивільного законодавства України. Проаналізовано поняття й ознаки "ноу-хау". Розкрито зміст цього права та засоби його захисту. Визначено підстави виникнення, заміни та припинення права на "ноу-хау", установлено суб'єктів цього права. Значну увагу приділено проблемі визначення договору про передачу "ноу-хау" як самостійного виду договірних відносин та відмежування його від інших договірних інститутів, що мають зовнішню подібність з зазначеним договором, зокрема з ліцензійними угодами. Проаналізовано порядок укладення договору про передачу "ноу-хау", його структуру, суттєві умови даного договору, а також відповідальність сторін за його невиконання або неналежне виконання. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України стосовно правового регулювання "ноу-хау".

  Скачати повний текст