Концепт ТЕРОРИЗМ трактовано як динамічну одиницю ментальних і психічних ресурсів індивідуальної свідомості, що виникає у ситуації міжсуб'єктної взаємодії та відображає уявлення щодо явища тероризму представників британського лінгвокультурного соціуму. Структурно концепт ТЕРОРИЗМ визначено як гештальт операційних модусів, які містять поняттєвий і ціннісний зміст і втілюються в таких іпостасях концепту, як логічне поняття, повсякденне поняття та метафоричний образ. Розмежовано логічне та повсякденне поняття ТЕРОРИЗМ, які виконують, відповідно, класифікаційну та структураційну функції. Побудовано прототипну модель концепту ТЕРОРИЗМ. Встановлено структуру поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ, сформованої концептом. Виявлено когнітивні метафори, що прояснюють поняттсво-ціннісний зміст концепту ТЕРОРИЗМ. Описано особливості реалізації оцінки явища тероризму у дискурсивних контекстах.

  Скачати повний текст

Проведено міжмовний порівняльний аналіз асоціативних полів конкретних "жінка", "мати", "дім" і абстрактних "батьківщина", "воля", "свобода" лінгвокультурних концептів з метою дослідження їх асоціативного потенціалу, розмежування універсального та лінгвокультурного маркованого в їх структурі на матеріалі англійської, французької, польської та української мов. Проведено асоціативний експеримент серед чотирьох національно-мовних груп реципієнтів, студетів м. Ель-Пасо (США, штат Техас), Парижа (Франція), Варшави (Польща) та Києва (Україна) загальною кількістю близько 1 000-и осіб. Проаналізовано особливості асоціативного вираження концептів "жінка", "мати", "дім", "батьківщина", "воля" та "свобода" в американській, французькій, польській та українській лінгвокультурах. Запропоновано нову модель концептуального аналізу, яка скадається з певних етапів, а саме: розгляду дефініцій концепту, його значеннєвості на мовному рівні, когнітивного й асоціативного аналізу паремій, виявлення асоціативного потенціалу у сучасному мовомисленні (на підставі асоціативного експерименту). Введено нову класифікацію асоціативних реакцій шляхом виокремлення у структурі асоціативного поля семантичного гештальту, що відтворює типову для національної культури модель референта, яка відповідає стимулу в оточуючій реальності носія даної мови. Розроблено комплексне визначення асоціативного потенціалу концепту.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження гештальт-естетики відомого американськго ученого Р. Арнхейма. Проаналізовано основні ететичні ідеї та положення його концепції візуального мислення, розкрито специфіку трансформації візуальності у різних видах мистецтва. Розглянуто базові закони гештальт-естетики Р. Арнхейма, на підставі яких пояснено основні психологічні процеси у свідомості людини, зокрема, творче мислення й естетичне сприйняття. Із використанням міждисциплінарних можливостей естетичного знання розкрито сутність поняття візуального мислення як активного творчого процесу, що відбувається у свідомості як митців, так і глядачів. На підставі аналізу історичного, теоретичного й еміричного матеріалів визначено особливості сприйняття естетичної структури візуальних мистецтв та розкрито й обгрунтовано теоретичні засади визначення специфіки видів мистецтва в контексті гештальт-естетики. Пояснено трансформацію візуальності у кіно-, фото- й інших видах сучасного мистецтва.

  Скачати повний текст

З позицій системного підходу щодо діагностики порушення сексуального здоров'я досліджено ефективність різних психотерапевтичних методик (тілесно-орієнтованої терапії, гештальт-терапії, психодрами, трансактного аналізу) стосовно корекції сексуальної дезадаптації подружньої пари. Розроблено метод інтегративної гештальт-терапії на основі інтеграції технік та прийомів вказаних психотерапевтичних методів. Метод інтегративної гештальт-терапії застосовано у процесі лікування 150 подружніх пар, у яких спостерігалися різні дезадаптивні форми порушення сексуального здоров'я (соціокультурна, дезінформаційно-оціночна, сексуально-еротична, комунікативна), що дало змогу досягти високого та стійкого терапевтичного ефекту.

  Скачати повний текст

Досліджено католицьку месу у контексті літературного оновлення, яке відбувалося протягом першої половини XX ст. і закріплене у документах Другого Ватиканського Собору 1962 - 1965 рр. Вперше феномен меси розглянуто у синтезі музичного, теологічного та соціального підходів. Вивчено трансформацію комунікативних аспектів меси, результатом якої став у літугійній практиці католицької церкви новий статус загалу віруючих і церковного композитора. Проведено диференціацію понять художньої меси-циклу та пов'язаної з літургійною практикою меси-ритуалу. Теоретичні й історичні положення роботи розкрито шляхом екскурсів у минуле меси та конкретизовано в процесі розгляду мес церковних композиторів Італії, Франції, Австрії та Німеччини першої половини XX ст., а також використано як інструмент аналізу самостійних художніх зразків мес-циклів О. Месіана, Е. Саті, І. Стравінського та П. Хиндеміта. Запропонована методика дозволяє представити музичний гештальт меси як компонент цілісності меси-ритуалу.

  Скачати повний текст

Установлено, що семантична реалізація концептів "життя" і "смерть" у пареміях відображена у перцептивному просторі суб'єкта через акустичний, візуальний, соматичний, предметний і енігматичний коди. Показано, що в енігматичному коді концепти вербалізовано за допомогою диференційних ознак. З'ясовано, що головним компонентом у семантичній структурі зазначених концептів є архетипи й архетипні мотиви. Вербалізація архетипів здійснюється через метафори й евфемізми, які генетично взаємопов'язані між собою. Це дозволило довести, що архетипний просторовий символ "цей світ" - "той світ", побудований опозиційними детермінаторами двовимірного простору цей - той, субституційним жестом. Представлено моделі гештальтних метафор досліджених концептів. Визначено, що за семантичною структурою евфемізм наближається до гештальтної метафори. Обгрунтовано нове визначення впливу механізму психологічного захисту на мовне втілення концептів "життя" і "смерть". Уточнено методику реконструкції гештальтних метафор.

  Скачати повний текст

Побудовано теоретичну модель концептуалізації етнічної традиції й апробовано обрану схему на емпіричному матеріалі - культурі кримських болгар. Запропоновано дворівневу модель концептуалізації етнічної традиції - на екзистенціально-особистісному та соціо-легітимному рівнях. На кожному з виділених рівнів концепт "етнічна традиція" набуває особливостей, які дозволяють віднести його до різних типів концептів. На соціо-легітимному рівні він відіграє роль концепту-поняття, що відображає найбільш суттєві ознаки явища, результат їх раціонального осмислення. Емпірично цей рівень концептуалізації включає всю сукупність традицій кримських болгар, їх змістові елементи та специфіку. На екзистенціально-особистісному рівні концептуалізація етнічної традиції зумовлює утворення концепта-гештальта - цілісного "образу", що суміщає чуттєві та раціональні елементи. Застосування даної моделі концептуалізації до вивчення культури кримських болгар дозволило виділити кілька образів етнічної традиції - традиції як ностальгії, культурного проекту, бренду.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему найменування користувача мережі Інтернет (нік, логін) в семантичному та структурному аспектах. Розглянуто лінгвістичні та когнітивні методи дослідження феномена ніконіма. Висвітлено дефініцію ніконіма, що виражений словом, словосполученням, реченням. Описано номенклатуру базових моделей ніконімів-словосполучень. Проаналізовано когнітивну модель ніконіма, стилістичні особливості як лінгвістичні гештальти. Визначено концепт семантичного ядра, який репрезентується у фреймі, а також основні концепти та концептосфери, представлені у мережі Інтернет.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття гештальту в онтологічному ракурсі й обгрунтовано засади цього поняття у філософії. З'ясовано можливості його застосування у гуманітарних дослідженнях. Визначено домінантну тенденцію до динамічного вираження буттєвих інтенцій людської свідомості гештальтом свідомості, що відповідає назрілій потребі впровадження до поняттєвого апарату філософії більш транзитивних і цілісних понять. На підставі аналізу гегелівського підходу висвітлено основні аспекти та принципи поняття "гештальт", виявлено новітні тенденції щодо застосування цього поняття у сучасній феноменологічній думці, що дало змогу розглянути теорію обгрунтування цього концепту та виявити поняття як медологічний засіб для філософських (гуманітарних) наук.

  Скачати повний текст

За результатами обстежень 178-ми шахтарів, які потрапили в аварії та страждають на окремі донозологічні прояви посттравматичного стресового розладу, а також 100-та родичів, які контактують з потерпілими, показано, що у цих шахтарів аварія призвела до виникнення психологічних і психопатологічних субклінічних реакцій дезадаптації, у 48,3 % родичів постраждалих виявлено психічну травму, яка також сприяла виникненню реакції дезадаптації. За цього у постраждалих в аварії найбільш частими проявами є депресивні, істеричні, іпохондричні й експлозивні реакції, у а їх родичів найбільш часто виявлялись тривожні та паранояльні реакції. Виявлено очевидну тенденцію до етапності перебігу психологічних і психопатологічних реакцій залежно від часового строку, який пройшов після аварії. Для корекції міжособистісних конфліктів ефективно використовувались різні техніки гештальт-терапії, нейролінгвістичного програмування, на базі яких розроблено психокорекційну програму. Відзначено, що її впровадження дозволило у 84,3 % випадків відновити соціальну активність у постраждалих.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми стосовно психолого-педагогічної системи діагностики та запобігання труднощам у засвоєнні молодшими школярами з порушенням мовленнєвого розвитку (ПМР) знань з природознавства з метою забезпечення їх ефективного засвоєння та формування цілісної природничої картини світу. Синтезовано інформаційну модель чотирирівневої структури пізнавальної діяльності, виділено компоненти навчальних природничих здібностей. Визначено рівні навчальних досягнень учнів з ПМР у природознавстві, розкрито особливості, характер і причини труднощів засвоєння знань з цієї дисципліни. Доведено, що подолання цих труднощів та інтеграції даних знань у цілісну картину світу можуть бути ефективними за умови цілеспрямованого формування в учнів з ПМР операціональної складової регулятивного компонента психіки (планів, стратегій і тактики навчально-пізнавальної діяльності) на базі гештальтно-фреймового підходу до організації та представлення знань і розвитку в дітей навчальних природничих здібностей.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості особистості хворих на опіоїдну залежність, кормобідну з ВІЛ-інфекцією. З використанням міждисциплінарного й інтеграційного підходів розроблено систему поетапної психотерапії та психопрофілактики для цього контингенту пацієнтів. Одержано дані щодо особливостей особистості типів відношення хворих з опіоїдною залежністю, поєднаною з ВІЛ-інфекцією, до їх хвороби. Виявлено, що у хворих основної групи значно частіше, ніж у групі порівняння, спостережено сенситивний, обсесивно-фобічний, тривожний, іпохондричний, апатичний і меланхолічний типи реагування на хворобу. На підставі одержаних даних розроблено систему психотерапії та психопрофілактики у комлексному лікуванні хворих з опіоїдною залежністю, інфікованих ВІЛ, яка може бути застосована за стаціонарних і амбулаторних умов. Відзначено, що ефективність зазначеної терапії підвищується у разі її поєднаного використання з певними методами психотерапії, а саме: індивідуальної та групової роз'яснювальної, раціональної, гештальт-терапії, непрямої, короткострокової, поведінкової, сімейної, а також емоційно-вольвого тренування.

  Скачати повний текст

Досліджено мінливість плану вираження та плану змісту слова з метою виявлення й опису психічного механізму, яке призводить до цієї мінливості. Зазначену проблематику вперше у вітчизняному мовознавстві системно розглянуто з позицій Гештальт-теорії. В основі зародження деформацій у плані вираження та змісту слова лежить гештальтний принцип: дві суміжні фігури в гештальті слова спочатку несвідомо не розрізняються і тому легко субституються одна одною. Згодом, в результаті повторювання, така субституція стає фактом мовної норми. Істинність зазначеного положення доведена аналізом синхронічних і діахронічних змін у плані змісту та вираження слів різноструктурних мов - української, російської, іспанської, англійської та німецької, які є базовими у дослідженні, а також слів інших мов індоєвропейської сім'ї. Звукові та семантичні зміни у слові мають квантові характеристики. Поняття суміжності характеризується як найменша різниця (відстань) між двома квантовими станами. Введення поняття кванта та семантичної енергії у мовний аналіз дає можливість екстраполювати постулати Бора на лінгвістику.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему таксономії та структурного ядра синтаксичної системи англійської мови в контексті організації вербальної комунікації. Запроваджено новий підхід до таксономії елементарних комунікативних одиниць (КО), що функціонують на рівні мовлення у вигляді висловлень та на рівні мови - у вигляді парадигматично оформлених речень. Визначено особливий категоріальний статус простого речення (ПР) як гештальт-утворення та як якісно нову похідну його гештальт-властивостей. Описано гештальт-теорію в таксономічному ізоморфізмі ПР в сучасній англійській мові. Проаналізовано функціонування ПР в різностильових текстах, у діахронії та синхронії, визначено структурний склад реплік у діалозі, взаємозв'язок соціально-психологічних характеристик мовця зі структурою і прагматичним типом його висловлення та найбільш частотні смисли і комунікативне навантаження структурно-непредикатних речень. Розроблено систему морфолого-синтаксичних моделей ПР, розкрито сутність відносної комунікативної значущості його конституєнтів. Виділено основні опозиції в таксономії ПР та їх структурно-семантичні й функціональні особливості. Розв'язано проблему ролі ПР в системі основних КО і охарактеризовано його комплексний гештальт як унікальне і багатопланове мовленнєве утворення з когнітивним значенням.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феноменологічну теорію сприйняття й онтології тілесності. У досліджуваних феноменологічних концепціях інтерсуб'єктивності виділено чинники, що перешкоджають побудові вчення про людські взаємини на підставі трансцендентальної феноменології. Виявлено переваги феноменології у питанні обгрунтування онтології тілесності у порівнянні з редукціоністськими та фізикалістськими теоріями сприйняття та їх визначеннями зв'язку свідомості та людського тіла. Встановлено, що розв'язання психофізичної проблеми у феноменології відбувається шляхом феноменологічного осмислення тілесності й інтерсуб'єктивності досвіду. З'ясовано, що подолання окремих теоретичних проблем гештальт-психології уможливлене феноменологічною концепцією тілесності. Обгрунтовано можливість подолання суперечливості підходів у феноменології до проблеми співвідношення інтерсуб'єктивності та тілесності досвіду. Викладено ідеї щодо усунення суперечностей феноменологічної концепції інтерсуб'єктивності Ж.-П. Сартра за допомогою методологічних засобів соціальної феноменології А.Шюца та "сферології" П.Слотердайка.

  Скачати повний текст

Протас М. О. Парадигмальні трансформації мистецтва ХХ–ХХІ століть: стильові стратегії формотворення. — Кваліфікаційна наукова праця направах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 — теорія та історія культури. — Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Київ, 2021.Дисертація досліджує чинники й наслідки парадигмальних трансформацій, що призвели від початку ХХ століття до виникнення у світовому масштабіфеномену посткультури. Вперше у вітчизняному науковому дискурсі розкриваються особливості становлення образотворчого мистецтва, зокрема української скульптури, що детерміновані стильовими парадигмами модернізму, постмодернізму та post-постмодернізму, зокрема в аспекті contemporary art, що впросторі вітчизняного культуротворення віддзеркалилося ентропійними процесами реїфікації мистецької свідомості й формотворчих принципів. Аналітичнийфокус на феномені поглиблення кризи мистецтва посткультури детермінована актуальністю в умовах пізньої фази розвитку капіталізму методологічних традицій Франкфуртської філософської школи, та світосістемного аналізу І.Валлерстайна, які ефективно діагностують зміни соціально-історичних і культурно-мистецьких явищ.Дисертація з'ясовує ризики процесів реїфікації, нівелюючих тенденції самоідентифікації національного образотворення, що деформує культурну пам'ять суспільної свідомості, в наслідок чого сучасна світова і вітчизняна скульптура, позбавлена вітальної аури, трансформується у розсудливий дизайн-проект, факт чого маніфестує public art post-постмодернізму, що врешті веде до культурної ентропії суспільства споживання. Між тим протягом історичногошляху еволюції української скульптури регіструються закономірності циклового повторення стильоутворювальних стратегій, що графічно візуалізується еволюційною моделлю на засадах Теорії Ф. Шміта. Це веріфікує у підсумку твердження дисертанта, що еволюційний шлях української скульптури ХХ–ХХІ століть демонструє сталий імператив парадигмально-стильового ресайклінгу, за яким стильовий гештальт доби трансформується і повертається на новому щаблі завдань у загальному русі законоутворювальних енергій методологічної та стилістичної свідомості. Тож знання закономірностей еволюції мистецтва дозволяє кожній національній культурі послідовно опрацьовувати трансцендентні і позитивістські формотворчі стратегії, де саме духовні інтенції формотворенняу свобідному часі складають пріоритетний напрямок творчо-плідного розвитку мистецтва як окремої нації, так і мультикультурної європейської спільноти.Ключові слова: мистецтво посткультури, парадигмальні трансформації, українська скульптура, мистецтво ХХ століття, мистецтво ХХІ століття, стиль, комодифікація, реїфікація стильової свідомості, модель циклічного розвитку.^UProtas M. O. Paradigm transformations of the art of the XX–XXI centuries: style formation strategies. — Qualifying scientific work as a manuscript.Thesis for a Doctor of Arts degree in specialty 26.00.01 — Theory and History of Culture. — Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts ofUkraine. Kyiv, 2021.The dissertation examines the factors and negative consequences of paradigm transformations that have led to the emergence of a global phenomenon of post-culture, the process that started at the beginning of the twentieth century. In this con-text, for the first time in the national scientific discourse, thorough attention is paid to the research of the peculiarities of the formation of fine arts (and, in particular, Ukrainian sculpture), which are determined by the stylistic paradigms of modernism, postmodernism and postpostmodernism. The aspect of contemporary art, which in the space of domestic culture-formation processes has been reflected as a process of reification of the artistic consciousness and the formative principles, is, among others, considered especially attentively. The analytical focus on the phenomenon of deepening of the crisis of post-culture art in contemporary visual and theoretical and critical discourses is determined by the relevance, under the conditions of capitalism's late phase, of the traditions of the philosophical and methodological approach developed by the Frankfurt School of Philosophy. The dissertation also takes into account the fact that among the examples of interdisciplinary research, the world-system analysis of I. Wallerstein's “Time-space” is a rather productivemethod of studying the paradigm shift of civilizational culture towards rational techno-identity, as it diagnoses by means of cyclic models of dialecticaldevelopment of transformation of social and his-torical, cultural and artistic phenomena. The consideration of cultural and historical amnesia cultivated bycontemporary artistic practices and of the previous century's Soviet art's transcendental aphasia is car-ried out from the perspective of consistent criticalanalytics of the positive experience of artificially imposed in Soviet times the single method of social realism, which pre-vented the expression of subjective- andindividually-based styles of modern and ear-ly avant-garde of the national plastic school of the first third of the twentieth century, but after the collapse of the USSRthe Soviet totalitarian narratives were superseded by the no less totalitarian on the principle of action technoid system of market ideol-ogy of the cultural industry.Keywords: post-culture art, paradigm transformations, Ukrainian sculpture, XX century art, XXI century art, style, commodification, reification of style consciousness,model of cyclical development.

Танська Л. В. Гармонізація глобалізаційних процесів як соціокультурний проект. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 — Теорія та історія культури (культурологія). Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури та інформаційної політики України. Київ, 2023. Дисертація є культурологічним дослідженням проблеми функціювання категорії «гармонія» в проєктному просторі культуротворчості. Гармонія досліджується як системотворчий та інтегрувальний чинник глобалізаційних процесів сучасності. Визначено соціокультурну динаміку актантів, акторів і суб’єктів культурного діалогу й трансформації систем інтеграції культурних цінностей. Етичні та естетичні детермінанти гармонізації соціальних систем проаналізовано в системі глобалізаційних процесів сучасності на підставі визначення поетичної функції культуротворення в контексті риторичних трансформацій проєктно-модельного дискурсу.Наукова новизна дослідження отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації вперше виявлено естетичний аспект проектних стратегій у контексті глобалізації культури як формотворчих настанов культури постсучасності.Визначені генеративні модифікатори домодерних, модерних та постмодерних систем гармонізації культурних практик на підставі розвитку є універсумом світових релігій, великих імперій, національних держав, бізнес-технологій і медіакультури. Проєктні системи характеризуються як певний системогенез – передбачення соціального майбутнього як екомайбутнього. Модернізація, транзитологія та трансформація культурно-історичного потенціалу посткомуністичного простору потребує дбайливого ставлення до національних традицій та системи ідентифікації акторів культуротворення в контексті культури повсякдення, економічної, політичної, етичної й естетичної культури.Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в дослідженні інтерпретації ключових понять культуротворчості, які характеризують гармонізацію глобалізаційних процесів як соціокультурний проєкт. Це гармонія як категорія культуротворчості, антропологічний, лінгвосеміотичний, візуальний повороти як інтерпретативні парадигми рефлексії над засобами гармонізації глобалізаційних процесів. Це такі алгоритми проєктного моделювання, як dispositio, transpositive, compositio. Визначено механізми становлення соціокультурних систем як певний системогенез, як еволюцію в межах провідних проєктних патернів і гештальтів. Глобалізація культури інтерпретована як проєктна модель і симбіоз культуротворчості. Матеріали дисертації можуть бути використані під час створення навчальних курсів і програм, під час трансформації педагогічної діяльності у сфері культурних практик, теорії та історії культури, етики, естетики, спрямованих на осмислення глобалізації культури як метакультурного і метахудожнього феномену.Ключові слова: культура, культуротворчість, гармонія, глобалізація культури, актор, суб’єкт культури, культурно-історичний потенціал.^UTanska L. V. Harmonization of globalization processes as a socio-cultural project. — Qualifying scientific work on manuscript rights.Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of cultural studies, specialty 26.00.01 — Theory and history of culture (cultural studies). National Music Academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky, Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. Kyiv, 2023.The Dissertation is a cultural study of the problem of functioning of the category “harmony” in the project space of cultural creation. Harmony is studied as a system-creating and integrating factor of modern globalization processes. The socio-cultural dynamics of actants, actors and subjects of cultural dialogue and the transformation of systems of integration of cultural values are defined. Ethical and aesthetic determinants of the harmonization of social systems are analyzed in the system of globalization processes of modern times based on the definition of the poetic function of cultural creation in the context of rhetorical transformations of the project-model discourse.The scientific novelty of the study of the obtained results is that the Dissertation reveals for the first time the aesthetic aspect of project strategies in the context of the globalization of culture as the formative instructions of the culture of post-modernity.Identified generative modifiers of pre-modern, modern and post-modern systems of harmonization of cultural practices based on the development of world religions, great empires, nation states, business technologies and media culture. Design systems are characterized as a certain systemogenesis - a prediction of the social future as an eco-future. Modernization, transitology, and transformation of the cultural-historical potential of the post-communist space require a careful attitude to national traditions and a system of identification of culture-creating actors in the context of everyday, economic, political, ethical, and aesthetic culture.The theoretical and practical significance of the obtained results lies in the study of the interpretation of the key concepts of cultural creativity, which characterize the harmonization of globalization processes as a socio-cultural project. It is harmony as a category of cultural creation, anthropological, linguosemiotic, and visual turns as interpretive paradigms of reflection on the means of harmonization of globalization processes. These are such design modeling algorithms as dispositio, transpositive, and compositio. The mechanisms of formation of socio-cultural systems as a certain systemogenesis, as evolution within the framework of leading design patterns and gestalts are determined. Globalization of culture is interpreted as a project model and symbiosis of cultural creation. Dissertation materials can be involved in the creation of educational courses and programs, in the transformation of pedagogical activities in the field of cultural practices, theory and history of culture, ethics, and aesthetics, aimed at understanding the globalization of culture as a metacultural and metaartistic phenomenon.Keywords: culture, cultural creativity, harmony, globalization of culture, actor, subject of culture, cultural and historical potential.

Дисертацію присвячено дослідженню з семіотичних позицій нотного тексту в науково методологічному та аналітичному аспектах. Мета дослідження полягає у розкритті на підґрунті наукових положень загальної і музичної семіотики механізму знакового функціонування в нотних текстах Й. Брамса. Об’єктом дисертації є нотний текст як семіотична система; її предметом – система графічних знаків в нотних текстах Й. Брамса. В роботі використані семіотичний, історичний, системний, структурно композиційний та виконавський методи аналізу.Апробація семіотичного аспекту аналізу графічних знаків здійснюється на матеріалі фортепіанних та камерно ансамблевих творів Й. Брамса.У Розділі 1 – «Семіотичні аспекти вивчення нотного тексту» – розглянуто наукові теорії (K. Agawu, R. Barthes, N. Cook, C. Dahlhaus, J. Grier, R. Ingarden, E. Krenek, J. Molino, R. Monelle, J J. Nattiez, M. Reybrouck, E. Tarasti, L. Treitler, Th. Turino, В. Москаленко, О. Самойленко, С. Шип), що дозволило сформувати фундамент знань, необхідний для осягнення знакової сутності нотного тексту та розглянути специфіку її відбиття Й. Брамсом.Зазначено, що семіотичне вивчення нотного тексту спрямовано на розробку методів розуміння синтаксичної структури композицій, створення єдиного мовного контексту для їх інтерпретації та аналізу, а також для кращого осмислення способів фіксації авторських ідей. Виявлено, що проблема нотного тексту пов’язана з визначенням форм існування музичного твору та місця графічної форми запису в сфері креативних і перцептивних процесів. Зроблено висновок про правомірність розгляду музичної діяльності в усіх її проявах з позицій сукупності притаманних їй знакових систем.Дані спостереження актуалізують вивчення нотного тексту як окремої знакової системи. Осмислюються контекстуальні фактори та їх вплив на інтерпретування знаків. Контекст розуміється як такий, що надає важливі уточнення, котрі доповнюють розуміння зв’язку між знаком та об’єктами – без урахування контексту частина значень є недоступною.У Розділі 2 – «Семіотичний потенціал фортепіанних нотних текстів Й. Брамса» – представлено аналіз графічних знаків у Сонаті op. 5, Варіаціях на тему Р. Шумана op. 9, мініатюрах op. 117 та op. 118. Вибір даного матеріалу обґрунтований характерними рисами особистості композитора та обставинами його діяльності. Зроблено висновок про багатогранну і ретельну роботу Й. Брамса з письмовою формою відбиття авторської думки на підґрунті одержаної з наукових джерел інформації (G. Bozarth, H. Drinker, L. Erb, H. Gál, K. Geiringer, P. Holmes, B. Jacobson, M. Kalbeck, I. Keys, P. Latham, M. Lee, M. MacDonald, М. Musgrave, В. Niemann, R. Pascall), яка містить: свідчення дослідників про пристрасть митця до наукової та художньої літератури; складання збірки різноманітних цитат як скарбниці співзвучних майстру ідей та думок; його дослідницьку та редакторську практики; колекціонування рукописів та випадки з їх переписом чи реставруванням; факти виставляння ним всіляких правок та виправлень у різних виданнях. Звідси – його схильність до якомога точної та детальної фіксації через систему знаків та їх комбінацій результату свого творчого процесу, що складає необхідні умови для адекватного розуміння реципієнтом сенсу музичного твору.Свідчення про плідну працю композитора з видавництвами, вивчення кореспонденції з коректорами та редакторами нотних текстів (S. Avins, G. Bozart, R. Pascall) доводять автентичність їх перших видань. Виникла тим самим можливість спілкування із достотним словом майстра гарантувало наукову коректність зроблених у дисертації аналітичних спостережень щодо семіотичних властивостей нотних текстів Й. Брамса.Розділ 3 – «Функції графічних знаків в умовах партитурної нотації» – на матеріалі Фортепіанного квінтету op. 34, Тріо op. 114 и Сонати для кларнета і фортепіано op. 120 №2 розкрито значення графічних знаків для вірного прочитання нотного тексту, відзначеного притаманною Й. Брамсу «технікою розвивальної варіації» (W. Frisch, N. Grimes, A. Schoenberg) та гештальт принципу. Виявлено, що графічні знаки слугують головним чинником візуалізації подій тематичного процесу, який здійснюється за рахунок варіювання окремих мотивів, внаслідок чого виникає перманентне експонування їх нових варіантів. Відзначений хід музичних подій охоплює всі шари ансамблевої фактури, що приводить до її тематизації та викликає необхідність диференціювання графічних знаків у відповідності до рядків партитури. Встановлено незалежність графічних знаків від специфіки інструментів, чим підкреслюється їх первинна спрямованість на розкриття композиційного сенсу камерно ансамблевого твору.^UThe dissertation is devoted to studying the musical text from the semiotic perspective in scientific, methodological, and analytical aspects. The research aims to analyze the signs process in J. Brahms’ musical scores based on general and musical semiotics. The object of the dissertation is the music text as a semiotic system; its subject is the system of graphic signs in the music texts of J. Brahms. The research employed various methods of analysis, including semiotics, historical research, systemic analysis, structural analysis, compositional analysis, and performance analysis.The obtained results are scientifically novel in that they represent a significant milestone. For the first time, a comprehensive understanding of the musical text as an independent sign system has been generalized, utilizing the provisions of semiotics and musicology. Additionally, the individuality of J. Brahms’ musical texts as a factor of his author’s style has been proven. The functions of graphic signs have also been determined, mainly in representing the compositional process and performance realization.In Chapter 1– “Semiotic aspects of studying the musical notation” – the scientific theories (K. Agawu, R. Barthes, N. Cook, C. Dahlhaus, J. Grier, R. Ingarden, E. Krenek, J. Molino, R. Monelle, J. Nattiez, M. Reybrouck, E. Tarasti, L. Treitler, Th. Turino, V. Moskalenko, O. Samoilenko, S. Shyp), which allowed the creation of the basis of knowledge necessary to comprehend the scores’ sign essence and consider the specifics of its reflection by J. Brahms.It is important to note that studying scores through semiotics aims to develop methods for understanding the syntactic structure of compositions, creating a cohesive linguistic context for their interpretation and analysis, and providing better insight into the author’s ideas. How we define musical compositions and the role of written notation in the creative and perceptual processes links to the issue of music notation.Therefore, examining all aspects of musical activity concerning the various sign systems involved is essential.Chapter 2 – “Semiotic Potential of J. Brahms’ Piano Scores” – analyzes graphic signs in the Sonata Op. 5, Variations on a Theme by R. Schumann Op. 9, Intermezzo Op. 117 and Piano Works Op. 118. The choice of this material is justified by the characteristic features of the composer’s personality and the circumstances of his work. Drawing from a wealth of scientific sources we can confidently conclude that J. Brahms was a meticulous and scholarly composer with a deep passion for research and literature. This is evidenced by his extensive quotation collection, careful editorial practices, efforts to collect and restore manuscripts, and his numerous corrections and revisions to various editions. In short, Brahms was highly dedicated to accurately reflecting the author’s thoughts through his written work. Hence, his tendency to write the result of his creative process as accurately and in detail as possible through a system of signs and their combinations. This constitutes the necessary conditions for the recipient to understand the meaning of a musical work adequately.In Chapter 3, titled “Functions of Graphic Symbols in Chamber Scores,” the Piano Quintet Op. 34, Trio Op. 114, and Sonata for Clarinet and Piano Op. 120 No. 2 scores demonstrate the crucial role of graphic symbols in accurately interpreting written text. Graphic signs represent the “Technique of developmental variation” (W. Frisch, N. Grimes, A. Schoenberg) and the Gestalt principle intrinsic to J. Brahms’ style. Moreover, research has revealed that graphic signs are crucial in visualizing the thematic process. Using varying motifs creates the production of new units.The musical notation serves as a sign system for writing, storing, and translating the creative output of its author. Paradigmatic and syntagmatic relationships within the sign’s functioning lay the foundation for further exploration of the meta-language of musical notation. Furthermore, it allows for a more in-depth understanding of the concepts of context and grammar within the musical text system.Upon examining Brahms’ music texts, it has been discovered that the master did not feel the need to create or borrow symbols from realms outside of music. Instead, he entirely relied on the universality of note graphics. Functionally, the texts contain two layers of musical expression – performance and compositional. Even in Brahms’ early works, active thematic work related to the variation principle was present.

Дисертаційна робота присвячена вивченню структури особистісних властивостей у гештальт-орієнтованих психотерапетів. Здійснено аналіз теоретико-методологічних основ вивчення особистісних властивостей психотерапевтів. Зокрема, розглянуто підходи до розуміння особистісних властивостей у психології, проаналізовано професійну діяльність психотерапевта як результат реалізації особистісних властивостей та чинник їх змін, вивчено результати досліджень особистісних властивостей психотерапевтів різних теоретичних орієнтацій та проаналізовано проблему вивчення особистісних властивостей гештальт-орієнтованих психотерапевтів.Особистісні властивості визначено як диспозиційні утворення, які визначають здатність до виконання певної діяльності або соціальної ролі. Вони, як і особистісні риси, відрізняються відносною стабільністю, різною мірою вираженості у різних людей, здатністю впливати на поведінку людини в певних категоріях ситуацій. Встановлено, що особистісні властивості належать до чинників вибору тієї чи іншої сфери діяльності, в тому числі, професійної, а також прямо чи опосередковано чинять вплив на рівень досягнень у цій сфері. В сучасних дослідженнях виокремлено унікальні риси особистості гуманістично орієнтованих психотерапевтів: емпатію, гнучкість, прийняття особистої агресії, чутливість до власних почуттів, здатність розвивати близькі стосунки, орієнтованість на себе, на цінності самоактуалізації та здатність до вираження власних почуттів. В структурі особистісних властивостей гештальт-терапевтів виразнішими є грайливість/радість, турботливість/схильність до піклування та духовність, низьким за виразністю є параметр люті/роздратування. Емоційні риси гештальт-терапевтів більшою мірою повʼязані з емпатією, рефлексивним функціонуванням та інтероцептивним усвідомленням.^UThe dissertation is dedicated to the study of the structure of personal traits of gestalt-oriented psychotherapists. An analysis of the theoretical and methodological foundations of studying the personal traits of psychotherapists has been conducted. In particular, approaches to understanding personal traits in psychology have been examined, the professional activities of a psychotherapist as a result of the realization of personal traits and the factor of their change have been analysed. The results of studies on the personal traits of psychotherapists of different theoretical orientations have been studied, and the problem of studying the personal traits ofgestalt-oriented psychotherapists has been analysed.Personal traits are defined as dispositional formations that determine the ability to perform a certain activity or social role. Like personality traits, they differ in relative stability, varying degrees of expression in different people, and the ability to influence a person's behaviour in specific categories of situations. It has been established that personal trait are factors in choosing one or another field of activity, including professional, and directly or indirectly influence the level of achievements in this area. Unique personality traits of humanistically oriented psychotherapists have been identified in modern research as following: empathy, flexibility,acceptance of personal aggression, sensitivity to one's own feelings, the ability to develop close relationships, self-orientation, orientation towards the values of selfactualization, and the ability to express one's own feelings. In the structure of personal traits of gestalt therapists, playfulness/joy, caring/tendency to care, and spirituality are stronger, while the parameter of anger/irritation is less strong. The emotional characteristics of gestalt therapists are more closely associated with empathy, reflexive functioning, and interoceptive awareness.