Досліджено засоби експлікації концепту "степ" в українській мові як превербального знання про світ та найзагальніші уявлення про його реалії. Проведено структурно-семантичний, дериваційний, синтагматичний і текстовий аналіз слів, що належать до лексико-семантичної групи (ЛСГ) "степ". Виявлено їх семантичну структуру, інтегральні ознаки поєднання та лексико-семантичні варіанти (ЛСВ) в одній ЛСГ. Встановлено синонімічні відношення ЛСВ, їх диференціальні та інтегральні семи, на базі яких уточнено певні ознаки концепту. Проаналізовано дериваційні відношення слів даної групи в лексичній системі, зокрема ряди похідних, що мотивуються словами групи. Досліджено сполучуваність слів зазначеної ЛСГ, яка виражає набуті ознаки концепту та виявлено найбільш поширені прикметники-означення та дієслова, що характеризують степ та його стан. Досліджено особливості вживання слів ЛСГ "степ" у фольклорних записах і в творах письменників XIX - XX ст. і виявлено динаміку мовного вираження даного концепту в українській мові.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу змоделювати семантичні опозиційні структури дієслів-синонімів. Досліджено, що структура синонімічного ряду визначається типами синонімічних опозицій, які є її складовою. Доведено, що характерні особливості диференційних ознак, за якими протиставляються дієслова-синоніми у межах синонімічних рядів, зумовлені номінативним класом до якого належать ці дієслова. Виявлено умови реалізації та нейтралізації семантичних протиставлень англійських дієслів-синонімів у тексті. Перелік семантичних функцій, які виконують синоніми, доповнено семантичною функцією протиставлення.

  Скачати повний текст

Вперше використано системний підхід щодо вивчення категорії дистрибутивності. Розкрито сутність дистрибутивної повторюваності та визначено її місце в семантиці дієслова. Проведено семантичний і словотвірний аналіз дієслів із дистрибутивним значенням. Встановлено зв'язок між семантикою дистрибутивного предиката та структурою елементарного речення. Описано основні типи семантико-семантичної структури речень із даними предикатами. Досліджено особливості зв'язку категорії валентності дистрибутивного предиката із семантико-синтаксичною структурою елементарного речення. Вперше в українському мовознавстві визначено реченнєвотвірну спроможність одно- та семивалентних дистрибутивних предикатів. Розглянуто основні семантичні типи дистрибутивних предикатів, визначено їх класифікаційні межі. Охарактеризовано різні типи семантико-синтаксичної структури речень, сформованих за допомогою одно- та семивалентних дистрибутивних предикатів, розглянуто якісний і кількісний склад ліво- та правобічних предикативних синтаксем, встановлено закономірності їх реалізації та комбінації облігаторних і факультативних валентностей.

  Скачати повний текст

Вивчено системно-структурні та комунікативно-функціональні особливості дієслів з експліцитною та імпліцитною семою порівняння в аспекті міжкатегорійного взаємозв'язку, міжпольової/міжмікропольової міграції, взаємовідношення категорійних значень та імпліцитних смислів. Виявлено, що залежно від дискурсивно-синтаксичних функцій предикації/модифікації/референції дієслова порівняння є предикативними центрами категоріальних ситуацій або мають статус категоріально-семантичних елементів і вживаються у категоріальних ситуаціях з внутрішньотекстовою, міжтекстовою та асоціативною референцією. Дієслова порівняння проаналізовано в контексті кореляції їх логіко-семантичної та синтаксичної валентностей, виявлено умови вираження суб'єкта порівняння. Конкретизовано структуру функціонально-семантичного поля порівняння, згідно з якою створено класифікацію дієслів порівняння.

  Скачати повний текст

Об'єктом аналізу постали універби-дієслова російської мови як вербальні реалізації номінатем на зразок «словосполучення + еліптичний дієслівний універб». Предмет дослідження – процес дієслівної універбації в російській мові, а також визначення типологійних номінативних, формальних та репродуктивних ознак універбів. Мета дослідження – визначити номінативний статус дієслівних універбів як вербальних еквівалентів відповідних словосполучень, а також побудувати моделі їхнього структурного й ономасіологійного опису.Основними методами дослідження постали описовий і структурний. У роботі застосовано також такі методики дослідження: дистрибутивного аналізу, аналізу словникових дефініцій, ономасіологійного та компонентного аналізу.Наукову новизну роботи визначає комплексний структурно-семантичний та ономасіологійний опис дієслівних універбів, моделювання процесів їхньої універбалізації, номіналізації, лексикалізації, лексичної універбації, квазіунівербації. У дослідженні вперше запропоновано опис параметрів дієслівних квазіунівербів як непохідних одиниць або як дериватів, утворених від простих слів, таких, що є структурно аналогічними універбам, а також характеристика параметрів квазісловосполучень як псевдоутворень, що розвинулися на основі дієслівних квазіунівербів. Уперше визначено граматичні особливості дієслівних універбів у зіставленні із граматичними характеристиками відповідних дієслівних словосполучень, виявлено компонентний склад моно- та полівербальних реалізацій номінатем на зразок «словосполучення + еліптичний дієслівний універб». Отже, у роботі вперше докладно описані номінатеми російської мови, які складаються з дієслівних словосполучень та еліптичних дієслівних універбів.Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно розвиває сучасну теорію номінації в антропоцентричному напрямі, створює підґрунтя для системного опису одиниць різної форми, дає інструмент для моделювання динамічних мовних та мовленнєвих процесів. Матеріал дослідження є підставою для розмежування засад слово- й формотворення, побудови словників номінатем, універбів російської мови.Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їхнього використання в курсах словотвору сучасної російської мови, лексикології, стилістики, спецкурсах, присвячених проблемам діахронічного словотвору, а також основам теорії номінації в закладах вищої освіти.Зміст дисертації відбито в 7 працях автора, серед яких – 4 статті у фахових наукових виданнях. Теоретичні положення дисертації викладено також в інших виданнях, матеріалах і тезах конференцій, які відбулися в Україні та Польщі.^UObject of the analysis is univerbs-verbs of the Russian language as verbal manifestations of the nominathemes on the model of “word combination + elliptic verbal univerb”. Subject of the study is the process of verbal univerbation in the Russian language as well as determination of typological nominative, formal, and reproductive features of the univerbs. Objective of the study is to determine nominative status of verbal univerbs as verbal equivalents of the corresponding word combinations and to develop models of their structural and onomasiological description. Basic methods of the study are descriptive ad structural ones. The study also involves following research techniques: distributive analysis, analysis of dictionary definitions, onomasiological and component analysis. Scientific novelty of the study is in a complex structural and semantic as well as onomasiological description of verbal univerbs, modeling of the processes of their univerbalization, nominalization, lexicalization, lexical univerbation, and quasiuniverbation. For the first time, the research proposes a description of verbal quasiuniverbs as nonderivative units or as derivatives formed from simple words being structurally similar to the univerbs and characteristics of the parameters of quasi word combinations as pseudoformations developed on the basis of verbal quasiuniverbs. The study is the first to determine grammatical peculiarities of verbal univerbs in comparison with grammatical characteristics of corresponding verbal word combinations and to define component compositions of mono- and polyverbal manifestation of nominathemes on the model of “word combination + elliptic verbal univerb”. Thus, for the first time, the paper describes in detail Russian-language nominathemes consisting of verbal word combinations and elliptic verbal univerbs. Theoretical value of the study is in the fact that it develops modern theory of nomination in anthropocentric context, creates basis for systematic description of the units characterized by different form, proposes a tool to model dynamic lingual and speech processes. Material of the study is the basis to differentiate the grounds for the formation of both words and forms, building dictionaries of nominathemes and univerbs of the Russian language. Practical implication of the obtained results is in the possibility of their use for the disciplines dealing with word formation of modern Russian language, lexicology, stylistics, special courses considering problems of diachronic word formation as well as basics of the theory of nomination in higher educational institutions. Content of the thesis is represented in 7 works by the author including 4 papers in specialized scientific publications. Theoretical ideas of the thesis are also represented in other publications, i.e. materials and abstracts of the conferences held in Ukraine and Poland.

Запропоновано новий - ергономічний - напрям лінгвістичного аналізу мовних одиниць та їх функціонування в комунікативному процесі. Ергономіка вивчає різні види людської діяльності, в тому числі мовленнєву, з метою визначення передумов їх оптимальності та ефективності. Даний підхід пов'заний із когнітивними аспектами продукування, розуміння та запам'ятовування мовленнєвих повідомлень. Ергономічний аналіз категорій аспекту, часу, стану, модальності, негативності здійснено на матеріалі текстів, які імітують спонтанне мовлення людей і проведено з урахуванням когнітивних, антропологічних, соціальних, психологічних, культурних характеристик комунікантів. Проведено ергономічний аналіз текстів реклами та інструкцій, які є прикладами підготовленого мовлення, оформлено алгоритми їх ефективної побудови. Значну увагу приділено граматичним, лексичним, структурним, графічним засобам оптимального та раціонального оформлення текстів реклами й інструкцій.

  Скачати повний текст

Вивчено категорії аспектуальності та темпоральності в італійській і українській мовах. У контексті досягнень у галузях фреймової та прототипної семантики проаналізовано видо-часові форми минулого часу перфектного / імперфектного аспектів у італійській мові та форми доконаного / недоконаного видів в українській мові. Розкрито специфіку універсальних категорій аспектаульності та темпоральності, виділено їх складові. Проведено зіставно-типологічний аналіз зазначених категорій в італійській і українській мовах на основі класифікації семантичних груп дієслів. Установлено причини наявності збігів і розбіжностей у структурі та функціонуванні категорій аспектуальності та темпоральності у даних мовах. На відміну від української мови, в якій категорія родів дієслівної дії граматично оформлена, в італійській мові засоби відображення дії розподілу у часі обмежені лексичними маркерами та дієслівними перифразами. Досліджено та класифіковано за критерієм розподілу дії у часі аспектуально-таксисні ситуації одночасності / різночасності в італійській і українській мовах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано репрезентуючий компонент (РК) у системі трьох різновидів чужої мови: прямої, непрямої, невласне-прямої. Репрезентуючий компонент - лінгвістичний комплекс, який складається з препозитивних, інтерпозитивних, постпозитивних, кільцевих структур, де введено мову персонажів (пряму, непряму, невласне-пряму) за різними параметрами (семантичними, психологічними, прагматичними тощо.) Розроблено типологізацію РК на основі структури РК, семантики, місцеположення, графічної візуалізаціїя, прагматичних властивостей. Аналіз значної кількості типів і видів РК в англомовних оповіданнях ХХ ст. дозволив диференціювати їх на основі наступних логічних принципів: позиції РК стосовно ЧМ (препозитивні, інтерпозитивні, кільцеві, постпозитивні РК); семантичного змісту РК (нейтральні та емоційно-експресивні дієслова, дієслова, які передають лінгвістичну та екстралінгвістичну сторону комунікації); структурного діапазону РК (від структурно-розширених до нульових і структурно-виокремлених; прагматичний потенціал РК (репрезентативи, директиви, емотиви, дискрептиви, інтерпретатори та імплікатори). За результатами дослідження визначено особливості дії двох різнонаправлених тенденцій - до уніфікації та диференціації у системі РК, до контактності та дистантності в розміщенні РК, до фіксованого та інвертованого порядку слів у РК. Зазначено, що на сучасному етапі РК виявляють тенденцію до уніфікації, дистантності, фіксованого порядку слів і суб'єктивізації (тобто впливу ЧМ на АМ у вигляді РK).

  Скачати повний текст

Вивчено аспектуальну категорію сучасної німецької мови на підставі теорії комунікативних актів на прикладах німецькомовної художньої прози, а також текстів наукової та економічної тематики. З використанням такого підходу визначено та сформульовано теоретичні засади щодо категорій акціональності й аспектуальності, виявлено суть видової структури дієслова у сучасній німецькій мові, проаналізовано приклади аспектуальності у різножанрових текстах, здійснено дослідження у порівняльному аспекті аспектуальні й акціональні вербальні лексеми у різножанровому дискурсі. На підставі аналізу аспектуальної семантики дієслів у різножанрових текстах і дискурсах визначено цю лінгвістичну категорію складною, змінною, полісемантичною та поліфункціональною. Це стосується різних дієслівних форм, часових категорій і текстових кореляцій. Певні проаналізовані дієслівні форми, термінативні чи атермінативні функціонують плідно, є частотними у сучасній німецькій мові, деякі з них - рідковживаними, наявні переважно у художніх текстах, особливо у сучасній німецькій художній літературі. У всіх часових формах виявлено сумісність відносин між термінативністю/атермінативністю, досягненням/недосягненням межі дії. Моделі термінативність - досягнення межі дії (Т - ДМТ) й атермінативність - недосягнення межі дії (Ат - НДМТ) визначено як звичайні, немарковані, вони є первинні і вживаються найчастіше. Моделі атермінативність - досягнення межі дії (Ат - ДМД), термінативність - недосягнення межі дії (Т - НДМТ) визначено як марковані, вони є вторинними, такими, що вживаються рідше. Акціональне значення зазначених перших двох моделей можна розкрити без вживання особливих маркерів чи схем, а наявність таких особливостей обов'язкова у разі визначення акціонального значення двох маркованих моделей.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню ідеографічних параметрів дієслівної лексики української мови. Класифіковано лексико-семантичні варіянти дієслів української мови за лексико-семантичними групами й підгрупами. Для кожної лексико-семантичної підгрупи дієслів запропоновано формальне представлення дефініції дієслова в тлумачному словнику. На основі представленої лексико-семантичної класифікації та виокремлення ідеографічного параметра укладено ідеографічний словник дієслів української мови. Ідеографічний параметр витлумачено як лексикографічний параметр лінгвістичного типу, що позначає лексико-семантичні об'єднання слів (лексико-семантичне поле, тематичну групу, лексико-семантичну групу, лексико-семантичну підгрупу) в ідеографічному словнику. Створено лексикографічну базу даних „VerbSemClassˮ як експериментальне середовище для дослідження лексичної семантики дієслів української мови.Ключові слова: дієслово, лексико-семантичний варіянт, лексико-семантична група, лексико-семантична підгрупа, семантична класифікація дієслів, ідеографічний словник, ідеографічний параметр, лексикографічна база даних.^UThe dissertation is devoted to the study of ideographic parameters of the verbal lexicon of the Ukrainian language. The lexical-semantic classification of the lexical-semantic variants of the verbs of the Ukrainian language has been carried out. A formal representation of the verb definition in an explanatory dictionary is first defined for each lexical-semantic subgroup of verbs. Based on the presented lexical-semantic classification and separation of an ideographic parameter the ideographic dictionary of verbs of the Ukrainian language is built. An ideographic parameter is interpreted as a lexicographic parameter of the linguistic type that denotes lexical-semantic combinations of words (lexical-semantic field, thematic group, lexical-semantic group, lexical-semantic subgroup) in an ideographic dictionary. Lexicographic database „VerbSemClassˮ was created, which reveals a correlation between a specific verb-identifier and the corresponding lexical-semantic group and subgroup. Key words: verb, lexical-semantic variant, lexical-semantic group, lexical-semantic subgroup, semantic classification of verbs, ideographic dictionary, ideographic parameter, lexicographic database.

Дисертацію присвячено історичному словотвору від англійського дієслова. Дослідження зосереджене на контактній дериватології та особливостях MatPat-аналізу запозичених дієслів. Прийнято до уваги інформацію про дієслова та спільнокореневі з ними лексеми в історичних словниках. Використано історичні корпуси. Дані про середньоанглійські дієслова та деривати інтегровано до моделі подальшої лексичної еволюції словотвору. Реконструкція лексикогенезу базується на текстових прототипах лексем та параметричній представленості даних. Дієслівні проникнення з французької мови та латинізми виявляються чутливими до контактних та розширювальних обставин в історичному словотворі. Укладено повні переліки лексем. Отримано розподілену у часі спільнокореневу комбінаторику прямих та вторинних похідних. Помічено архаїчні дієслова та деривати. Розмежовано проникнення дериватів, парні проникнення та проникнення дієслів, а також єдині, варіативні та прецедентні суфікси. Під час відтворення дериваційних відношень та числення парадигм враховано послідовності лексем та різниці щодо віку текстових прототипів. Встановлено задокументовані випадки суфіксальних варіантів у спільнокореневій деривації. Показано розширення парадигм паралельними дериватами. Оцінено гібридність дериватів та парадигм з погляду контактного словотвору та історичної соціолінгвістики. Запропонована запитна модель надає вичерпні списки прикладів та візуалізацію матеріалу. Вона сприяє функціонально-когнітивному аналізу словотворення в англійській мові. Дослідження доповнено чотирма додатками.^UA dissertation for the scholarly degree of Candidate in Philology in the speciality 10.02.04 – Germanic languages. – Ivan Franko Lviv National University. Lviv, 2021.The present thesis is concerned with the historical word formation from the English verb. The research is focused on contact derivatology and the peculiarities of MatPat-analysis of borrowed verbs. The evidence on verbs and shared-root derivatives as reflected in historical dictionaries has been taken into account. Diachronic corpora have been used. The data on Middle English verbs and derivatives were integrated into a model of further lexical evolution of derivation. The reconstruction of lexicogenesis rests on the textual prototypes of lexemes and parametric data representation. Verbs of French lineage and Latinate verbs prove to be sensitive to both contact and extension circumstances in historical word formation. Complete lists of lexemes have been compiled and time-distributed combinability of derivatives has been obtained. The archaic verbs and derivatives have been marked. Coinage, pair and single verb insertions as well as default, variant and precedent suffixes are distinguished. The recreation of historical word formation and paradigm calculus proceed from the sequences of lexemes and age differences of textual prototypes. Documented cases of suffix variance in shared-root derivation have been established. The description expounds on paradigm extension owing to parallel derivatives. The hybridity of derivatives and their paradigms has been assessed from the standpoint of contact-induced derivation and historical sociolinguistics. The developed query-based framework provides exhaustive lists of examples as well as evidence-driven graphs and is believed to be conducive to a functional-cognitive analysis of word formation in English. The research has been complemented with four appendices.

Проаналізовано граматичну специфіку українського законодавства. Розкрито проблемні питання лінгвістики законодавчих текстів. Висвітлено різні погляди на статус мови законодавства, що кваліфікується як окремий функціонально-стильовий різновид офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови, виявлено типові риси стилю мови сучасного закону. Увагу приділено дослідженню віддієслівних іменників, що активно функціонують у даних текстових масивах, граматичної категорії стану дієслова (пасивні конструкції), грамеми теперішнього часу, похідних прийменників, сполучників і сполучних слів. Охарактеризовано словосполучення в мовній організації текстів законодавства (словосполучення термінологічного характеру, інфінітивні сполуки), речення (просте, складне, порядок слів, структури з однорідністю, вставлені конструкції). Зазначено, що указані морфолого-синтаксичні категорії найповніше висвітлюють сутність специфіки мови законодавства як особливого функціонально-стильового різновиду офіційно-ділового стилю сучасної української мови.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичне, граматичне та наративне втілення концепту РІВНОВАГА в сучасних американських оповіданнях. Встановлено, що відображення даного концепту за допомогою лексичних і граматичних засобів обумовлено його безпосереднім зв'язком з тілесним досвідом людини. Виявлено, що в аналізованій художній прозі мовне позначення початкової рівноваги, її порушення й відновлення спрямоване на розкриття образу персонажа як сукупності антропоморфних властивостей, які створюють у читача ефект учасника художнього дійства. Висвітлено динаміку фізичних і психічних станів персонажів, а також їх соціальної взаємодії у контексті конфлікту, що надає образу персонажа ефекту об'ємності та реалістичності. Наявність, втрату або відновлення персонажами різних видів рівноваги подано в аналізованих оповіданнях покомпонентно: іменники позначають джерело втрати або відновлення рівноваги, дієслова вказують на соматичніть і силовий компонент, які пов'язують втрату та відновлення рівноваги з дією зовнішніх чинників, а прикметники та прислівники - на вертикальність, яка є прямовисною поставою як основа рівноваги. Взаємодію зазначених лексичних засобів на рівні тексту подано інваріантною та варіативними наративними схемами.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що трансформація вербалізації є перекладацькою лексико-граматичною трансформацією, внаслідок якої в реченні перекладу збільшується кількість вербальних ознак. Виявлено та пояснено мовні, мовленнєві та комунікативно-перекладацькі причини застосування трансформації вербалізації. Визначено типи та види трансформації вербалізації: трансформація вербалізації в перекладі експліцитних слів і словосполучень (цей тип включає такі види, як вербалізація іменників, прикметників, неособових форм дієслова, прислівників) та експлікація-вербалізація під час передачі імпліцитних дієслівних сем (цей тип поділяється на структурну та контекстуальну експлікацію-вербалізацію). З'ясовано умови застосування трансформації вербалізації та виявлено особливості застосування досліджуваної перекладацької трансформації залежно від напрямку перекладу.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний аналіз засобів вираження граматичних категорій англійського дієслова в різних жанрах і регістрах мовлення на основі положень корпусної лінгвістики та Британського національного корпусу текстів. Підраховано квантитативне навантаження категорійних і некатегорійних засобів вираження граматичних категорій. Виокремлено центральні, типові, прототипові елементи, які характеризують різноманітні категорійні значення. Проаналізовано наявність мовних засобів вираження граматичних категорій у мовленні різних вікових груп (дорослих, підлітків, дітей), а також розмежовано використання таких засобів у мовленні чоловіків і жінок. Визначено деякі валентносні характеристики, притаманні окремим дієсловам, і виокремлено синтагматичні зв'язки, у яких вони типово вживаються. Наведено засоби вираження категорій часу, аспекту, стану та модальності в сучасній англійській мові.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру пізньолатинського речення, в якій відображено зміни, зумовлені поступовим переходом від синтетичної до аналітичної конструкції. Наведено погляди римських риторів та граматиків щодо послідовності елементів речення, які дозволяють зрозуміти той факт, що порядок слів у класичній латині був відносно вільним, не мав граматичного значення і належав до сфери стилістики. Вивчення структурних змін у пізньолатинському реченні здійснено на базі вербоцентричної концепції, тобто порядок послідовності елементів визначається їх положенням щодо дієслова-присудка. Досліджено позицію дієслова-присудка у головному та підрядному реченні, а також її зміни у порівнянні з положенням у реченні класичної латинської мови. Розглянуто положення щодо дієслова-присудка підмета, прямого та непрямого додатків, обставин й обставинних конструкцій різного типу у головному та підрядному реченні. Розглянуто розвиток конструкції - іменник і його означення: прикметник, займенник, числівник, дієприкметник, атрибутивний генетив. Визначено чинники, що зумовили зміни у структурі речення, зокрема, закономірний внутрішній розвиток мови, вплив класичної конструкції й екстралігвістичних факторів.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що полісемія відіменникових дериватів - природне та розповсюджене явище в німецькій мові, яке сприяє збагаченню словникового складу шляхом збільшення смислового обсягу слів. Визначено, що полісемічні префіксальні відіменникові дієслова німецької мови є складними, багатокомпонентними лексичними одиницями, які вирізняються своїм лексичним і словотвірним значенням. Розкрито шляхи утворення досліджуваних дериватів та умови реалізації їх семантичного потенціалу в мовленні. Виділено вісім семантичних класів аналізованих дієслів і складено інвентар семантичних аргументів - глибинних мотиваторів утворення нових значень полісемантів. Окреслено набір фреймових ситуацій, актуалізованих відіменниковими префіксальними дієсловами сучасної німецької мови, що мотивовані семантичними аргументами предикатно-актантної рамки.

  Скачати повний текст

За допомогою квантитативного аналізу вивчено розподіл частоти вживання іменника, дієслова, прикметника, прислівника та особового займенника у сучасній німецькій художній прозі. Установлено, що найбільшою частотою вживання характеризуються іменники (35 %) та дієслова (27 %), що збігається з результатами аналогічних досліджень у інших мовах. Здійснено класифікацію та аналіз лексико-семантичного підкласу (ЛСП) слів, досліджено частоти їх реалізації, визначено переважання у вживанні того чи іншого ЛСП слів у певному авторському стилі. Обгрунтовано схожість між авторськими стилями за розподілом частот уживання ЛСП слів, подібність між окремими творами одного й того ж автора та лексико-семантичну стабільність авторського стилю. За результатами лексико-семантичного аналізу художніх творів установлено, що добір мовних засобів, частота їх вживання залежать насамперед від творчої індивідуальності художника-літератора. Зазначено щодо доцільності дослідження та порівняння виявлених закономірностей у вживанні ЛСП слів на матеріалі інших мов.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості функціонування дієслівної метафори у тексті "Симфоній" А.Бєлого. Уточнено техніку функціонально-ономасіологічного аналізу дієслова та дієслівної метафори з огляду на когнітивну лінгвістику. Виявлено семантичну специфіку різних класів загальномовної та індивідуально-авторської дієслівної метафори. Здійснено функціонально-ономасіологічну класифікацію дієслівних метафор тексту "Симфоній" та концептуальний аналіз ключових слів, що функціонують у дієслівних метафоричних конструкціях.

  Скачати повний текст

Робота присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад та розробленню системи вправ багаторівневої градаційності для формування в учнів початкових класів текстотворчих умінь із використанням дієслівних форм.У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні засади формування текстотворчих умінь учнів початкових класів у процесі вивчення дієслова; з'ясовано зміст базових понять дослідження «текстотворення», «текстотворчі вміння», «мовленнєві вміння», уточнено зміст поняття «формування текстотворчих умінь учнів початкових класів у процесі вивчення дієслова», що в роботі потлумачено як процес оволодіння інформаційно-змістовими, структурно-композиційними, граматико-стилістичними та поведінково-рефлексійними вміннями з опорою на засвоєні учнями початкових класів граматичні ознаки дієслова задля комунікативно доцільного використання дієслівних форм у мовленні; схарактеризовано психологічні чинники формування текстотворчих умінь в учнів початкових класів у процесі вивчення дієслова та визначено лінгводидактичні засади формування текстотворчих умінь в учнів початкових класів у процесі вивчення дієслова; проаналізовано зміст чинних підручників української мови у контексті формування в учнів початкових класів текстотворчих умінь у процесі вивчення дієслова; розроблено систему вправ багаторівневої градаційності для формування в учнів початкових класів текстотворчих умінь із використанням дієслівних форм.Ключові слова: текст, текстотворчі вміння, формування текстотворчих умінь в учнів початкових класів у процесі вивчення дієслова, система вправ багаторівневої градаційності.^UThe study is dedicated to the consideration of theoretical and methodological foundations and elaboration of the system of exercises for forming text creative skills of primary schoolchildren in the process of learning the verbs.In the thesis theoretical and methodological foundations for forming text creative skills of primary schoolchildren in the process of learning the verbs are substantiated; the content of basic notions of the study, namely, «text creation», «text creative skills» and «speech skills» is determined; the content of the notion «forming text creative skills of primary schoolchildren in the process of learning the verbs» is specified; psychological factors for forming text creative skills of primary schoolchildren in the process of learning the verbs are considered; the linguodidactic foundations of text creative skills of primary schoolchildren in the process of learning the verbs are defined; the content of the available textbooks for teaching Ukrainian within the context of forming text creative skills of primary schoolchildren in the process of learning the verbs is analyzed; the system of exercises of multilevel gradation for forming text creative skills of primary schoolchildren in the process of learning the verbs is elaborated and the theory and methods of implementation of text-centered approach to teaching the Ukrainian language to primary schoolchildren are further developed.In this work, the content of the notion «text creation» is construed as a process of an ongoing interaction of stages, notably understanding the context of communication and planning the course of the thought formation, selection of communicatively expedient speech means for its verbalizing and behavioural-and-reflexive activities of pupils.In this study, the notion «forming text creative skills of primary schoolchildren in the process of learning the verbs» is construed as a process of acquiring informational-and-meaningful, structural-and-compositional, grammatical-and-stylistic and behavioural-and-reflexive skills based on grammatical indicators of verbs acquired by primary schoolchildren for using in communicatively meaningful speech. Four levels of gradation could be singled out for selecting exercises. Exercises belonging to the first gradation level should aim at forming pupils' skills of understanding the communicative context, apprehending the topic and the main idea of an utterance and selecting the material and systematizing it for further text composition. Exercises of the second level of gradation should involve analyzing speech material, selecting the appropriate vocabulary necessary for implementation of the idea, deciding upon the cohesion of micro-topics, comprehending semantic communication between the parts of a text and singling out key words for expressing ideas by means of grammar and intonation. Exercises of the third level of gradation should aim at selecting respective lexical, grammar and intonation means of expressing ideas, matching synonyms and antonyms to the presented verbs and using proverbs, sayings, idioms and verbs with figurative meaning while composing texts of various genres. Exercises of the fourth level of gradation should envisage comprehension by primary schoolchildren of the integrity of meaning, form and function of the acquired verbs in speech, primarily in text perception; implementation of activities on speech culture and effecting creative tasks involving producing one's own utterances. Key words: text, text creative skills, forming text creative skills of primary schoolchildren in the process of learning the verbs, system of exercises of multilevel gradation.