Встановлено, що в усіх хворих, що одержують терапію програмним гемодіалізом, рівень TNF-alpha та IL-6 у плазмі крові перевищує показники контрольної групи. Основними чинниками, що визначають надлишковий синтез TNF-alpha та IL-6 у хворих на ГД, є тривалість замісної терапії і тип діалізної мембрани, за умов цього, залежність між діалізним віком і рівнем TNF-alpha позитивна, між IL-6 і діалізним віком - негативна. Рівень TNF-alpha найбільш низький за використання діалізних мембран з полісинтана та гемофана, рівень IL-6 - за використання діалізних мембран з полісульфону та гемофана. За умов замісної терапії програмним гемодіалізом інгібітор АПФ периндоприл викликає зниження рівня TNF-alpha і підвищення рівня IL-6, а також достовірно підвищує рівень гемоглобіну, за цього гіпотензивний ефект периндоприла мінімальний.

  Скачати повний текст

На підставі клінічного обстеження та узагальнення безпосередніх результатів дослідження, девіацій біохімічних показників та параметрів центральної гемодинаміки, дихальної системи у разі застосування методики альбумінового перитонеального діалізу та інших еферентних методів у процесі лікування хворих з печінковою недостатністю здійснено спробу систематизувати основі зміни, що відбуваються у метаболізмі, серцево-судинній та дихальній системах з метою вивчення ефективності лікувальних засобів і своєчасного виявлення та запобігання ускладненням. Для лікування хронічної печінкової недостатності розроблено програмну методику замісної терапії, що включає альбуміновий перитонеальний діаліз, ультрафільтрацію, сорбцію асциту з наступною внутрішньовенною реінфузією у комбінації з гіпербаричниою оксигенацією. Для лікуваня фульмінантної печінкової недостатності запропоновано варіанти замісної терапії альбуміновим перитонеальним діалізом з можливим комбінуванням з іншими еферентними методами гемокорекції (гемодіаліз з ультрафільтрацією, застосування дискретного плазмаферезу). Визначено ефективність використання методу альбумінового перитонеального діалізу у лікуванні хворих з хронічною та фульмінантною печінковою недостатністю.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості гемодіафільтрації як методу замісної ниркової терапії. Визначено режими її застосування з метою підвищення адекватності діалізної терапії у хворих з хронічною хворобою нирок V ст. Виявлено, що за умови проведення стандартного гемодіалізу у пацієнтів з хронічною хворобою нирок V ст. важко досягнути адекватної корекції гіперфосфатемії, вторинного гіперпаратиреозу, свербіння шкірних покривів. Показано, що застосування гемодіафільтрації дозволяє підвищити адекватність діалізної терапії, зокрема покращити стабільність гемодинаміки під час проведення процедури, забезпечити краще видалення фосфатів та паратиреоїдного гормону з сироватки крові пацієнтів, зменшити прояви свербіння шкірних покривів. Встановлено тривалість ефекту збереження зниженого вмісту паратиреоїдного гормону після сеансу.

  Скачати повний текст

Визначено електропунктурну семіотику для злоякісних та доброякісних новоутворень гортані, хронічного тонзиліту та синуситів, цілорічного та сезонного алергічних ринітів. Запропоновано алгоритм електропунктурної діагностики для пухлинних, запальних та алергічних захворювань в експрес-режимі. Виявлено кореляційний взаємозв'язок між впливом діалізатів на імунологічні показники хворих на рак гортані in vitro та результатами електропунктурної діагностики - тестування пацієнтів, що відкриває перспективу індивідуального прогнозування ефективності терапії. Розроблено новий спосіб визначення мікробного пейзажу у хворих на синусити та тонзиліт, запропоновано методику неінвазивного визначення алергенів за алергічних ринітів (цілорічного та сезонного). Запропоновано новий спосіб визначення патоморфологічних змін в гортані у разі наявності злоякісних і доброякісних новоутворень без застосування біопсії. Доповнено дані про етіологію та патогенез хронічного тонзиліту, синуситів на основі вивчення мультифакторних змін в організмі хворих з даною патологією методом електропунктурної діагностики.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено у практику нові способи діагностики некротичного панкреатиту (НП) та його ускладнень за визначенням концентрації метану в крові, ранньої ознаки запальної інфільтрації жирової клітковини заочеревинного простору - симптому "бахромчастості". Наведено результати застосування лікувальної тактики у хворих на гострий панкреатит, яка передбачає пріоритетне використання мініінвазивних методів, переважно в ензимо-токсичній фазі захворювання, за наявності локальних ускладнень НП і використання лапаротомних втручань - найчастіше у період гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу. Запропоновано спосіб лікування хворих із ферментним перитонітом за допомогою перитонеального діалізу з використанням полійонних розчинів, збалансованих з плазмою крові. Встановлено, що операцією вибору в період гнійно-септичних ускладнень є панкреатосеквестректомія з видаленням усіх некротизованих тканин підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини, доповнена тривалим післяопераційним лаважем сальникової сумки. Застосування запропонованих підходів до діагностики та лікування дозволило зменшити післяопераційну летальність хворих з важким перебігом гострого панкреатиту з 26 до 11,6 %.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості напівпроникної мембрани (діалізатора), встановлено її здатність до проникливості для лікарських засобів. Розроблено нову лікарську композицію, до складу якої входять декасан, полісорб МП, мепівастезин і встановлено здатність до діалізу цих лікарських засобів. В експерименті на 100-та щурах вивчено ефективність дії ранового діалізу, що підтверджено результатами клінічних, біологічних, біохімічних і гістологічних методів дослідження. В клініці на 95-ти хворих показано ефективність застосування запропонованої лікарської композиції в комплексному лікуванні одонтогенних абсцесів і флегмон щелепно-лицьової ділянки, що підтверджується більш швидким зникненням гнійного ексудату, появою грануляційної тканини та загоєнням рани на 2 - 3-тю добу.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання окремих ланок патогенезу, клініки та діагностики дисфункції головних природних детоксикаційних систем (ниркової, печінкової, гастроінтестинальної) як компоненту синдрому поліорганної дисфункції. На основі удосконалених критеріїв діагностики дисфункції природних детоксикаційних систем вона розмежована на три ступені тяжкості: компенсована та декомпенсована недостатності та неспроможність. Охарактеризовано детоксикаційний ефект різних технологій еферентної терапії та їх вплив на гомеостаз критичних хворих і розроблено алгоритм їх включення в комплекс інтенсивної терапії (ІТ) хворих з поліорганною дисфункцією. У хворих з компенсованою стадією гострої ниркової дисфункції (ГНД) рання цілеспрямована ІТ, доповнена нутритивною підтримкою, прискорює регрес симптомів синдрому поліорганної дисфункції (СПОД). У разі некомпенсованої стадії включення в комплекс ІТ гемодіалізу супроводжується швидшим відновленням функції нирок і регресом самого СПОД. У хворих з нирковою неспроможністю оптимальним методом протезування ниркової дисфункції є повільна пролонгована гемодіафільтрація. У хворих з компенсованою гострою печінковою дисфукцією (ГПечД) інфузійна терапія з нутритивною підтримкою з переходом на раннє ентеральне харчування, доповнена ентеросорбцією з селективною деконтамінацією кишок прискорює нормалізацію гемостазу, пігментної функції та рівня цитолітичних ферментів. У хворих з некомпенсованою ГПечД доповнення вищенаведеного комплексу ІТ плазмаферезом дозволило швидше регресувати ознакам гіпокоагуляції, детоксикаційної функції, енцефалопатії. У разі неспроможності печінки включення в комплекс ІТ альбумінового діалізу забезпечували швидший регрес ознак синдрому системної відповіді організму на запалення (SIRS), нормалізацію пігментної, синтетичної та дезінтоксикаційної функції печінки. У хворих з компенсованою дисфункцією ШКТ раннє ентеральне харчування призводить до більш швидкого регресу симптомів синдрому гастроінтестинальної дисфункції (СГІД), тяжкості стану та СПОД. У хворих з некомпенсованим СГІД застосування селективної деконтамінації ШКТ, інтестинальної оксигенації та ентеросорбції призводить до швидшого регресу ознак SIRS, зменшення тяжкості стану хворих, проявів СПОД та його компонента СГІД. У разі неспроможності ШКТ включення в комплекс ІТ інтестинальної оксигенації-ентеросорбції перфтораном призводить до швидшого регресу явищ SIRS, поліпшення загального стану хворих регресу СПОД взагалі та СГІД зокрема.

  Скачати повний текст

Із лімфоцитів піднебінних мигдаликів хворих на хронічний тонзиліт методами препаративної біохімії виділено діалізабельний фактор (ДФ) ММ 25 кД із широким спектром імуномодулюючих впливів. Останній являє собою суміш поліпептидів із залишковою кількістю низькомолекулярних білків, протеолітичних ферментів та включає антипротеазні активності. ДФ здатен переносити гіперчутливість сповільненої дії до стрептолізину-О, посилювати гуморальну імунну відповідь до вказаного антигену та збільшувати in vitro кількість Т-лімфоцитів, що експресують CD-2 рецептори. Вихідний діалізат здатний активувати механізми протипухлинної резистентності: гальмувати розвиток пухлинного процесу у мишей з прищепленою карциномою Льюїс, активувати природні кілерні клітини хворих на рак гортані, а також викликати лізис клітин пухлинних ліній Hep-2, К-562, але не алогенних лімфоцитів тонзил. Розроблена технологія лабораторного отримання ДФ може служити основою для створення лікувального препарату.

  Скачати повний текст

Виявлено, що в крові хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН) має місце дисмікроелементемія (підвищення вмісту свинцю, кадмію, нікелю та міді та зниження концентрації цинку й кобальту), яка залежить від стадії, форми та активності патологічного процесу. Вперше досліджено динаміку концентрації мікроелементів у крові хворих на ХГН залежно від методів еферентної та замісної терапії. Розроблено нові способи визначення та корекції дисмікроелементемії. Вперше доведено, що спосіб визначення елімінації мікроелемнтів за сеанс діалізу істотно точніший від сучасних аналогів за рахунок калькуляції загальної кількості елімінованих мікроелементів безпосередньо в усередненій репрезентативній пробі діалізату з апарата "штучна нирка", відібраній за допомогою пробовідбірника плинної рідини. Доведено клінічну ефективність способу корекції дисмікроелементемії у хворих на ХГН за рахунок забезпечення одночасного та контрольованого видалення з крові надлишку токсичних і зменшення дисбалансу есенціальних мікроелементів. Встановлено, що віддалені результати корекції дисмікроелементемії (подовження тривалості життя хворих, зменшення летальності) підтверджують ефективність даного способу.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано раннє прогнозування розвитку поліорганної недостатності у хворих з важкою формою гострої ниркової недостатності шляхом застосування показників тензометрії та реометрії сироватки крові. Вивчено зміни фізико-хімічних властивостей сироватки крові у хворих з гострим порушенням функції нирок, а також за подальшого розвитку поліорганної недостатності. Установлено вплив порушення клінічного стану та гомеостазу на показники тензіометрії та реометрії. Запропоновано математичну модель раннього прогнозування розвитку синдрому поліорганної недостатності, що враховує порушену функцію певних органів, клінічний стан за шкалою SAPS перед початком діалізного лікування, показники поверхневого натягу, а також відношення креатиніну до сечовини крові, концентрацію натрію, рівень фібриногену, осмолярність крові. Раннє прогнозування поліорганної недостаності дозволяє застосовувати дифереційоване лікування основного захворювання.

  Скачати повний текст

В роботі проаналізовані білковосорбційна, водопоглинальна, бактерійзв'язуюча, протеолітична властивості групи медичних сорбентів. Досліджена клінічна ефективність застосування лізетоксу при альвеоліті. Розроблений метод лікування одонтогенних флегмон з використанням діалізуючого пристрою з напівпроникливої мембрани, заповненого сорбентами полісорбом та лізетоксом. Досягнуто підвищення ефективності лікування флегмон щелепно-лицевої ділянки за рахунок покращання дренування та очищення гнійної рани.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням особливостей застосування лапароскопічних методик в лікуванні хворих з важкими формами гострого панкреатиту. Висвітлено результати лікування 65 хворих, у яких було застосовано такі методики. Приділено увагу стандартизацї лікувально-діагностичного процесу на основі шкал Ranson, Glasgow, APACHE - II та SAPS. Розроблено методику лапароскопічної кріодеструкції вогнищ панкреонекрозу. Вивчено особливості заживлення ділянок кріодеструкції в залежності від стадії формування пакреонекрозу. Показано залежність лікувального ефекту перитонеального діалізу від глибини розташування патологічного процесу в підшлунковій залозі. Створено оригінальний пристрій для дренування черевної порожнини. На основі отриманих результатів досліджень розроблена раціональна тактика лікування хворих з важкими формами гострого панкреатиту з врахуванням можливостей лапароскопічних методик. Застосування лапароскопічних методик дозволило зменшити кількість ускладнень та летальних наслідків до 10,78% з 24,14% при оперативному та до 16,30% при консервативному лікуванні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему диференційованого відбору хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) V стадії для проведення перитонеального діалізу шляхом визначення та корекції факторів, що впливають на тривалість його застосування й оптимізації методу перитонеального діалізу з використанням прогнозування характеру та ступеня динаміки його адекватності. На підставі аналізу результатів дослідження 85-ти хворих, яким проведено ниркову замісну терапію за методом перитонеального діалізу, встановлено характер взаємозв'язків між клініко-лабораторними показниками і адекватністю діалізу на початку лікування, через 6 і 14 міс. З'ясовано особливості впливу лімітувальних факторів на показники адекватності перитонеального діалізу у хворих на цукровий діабет. Визначено фактори, що обмежують тривалість застосування перитонеального діалізу й обгрунтовано алгоритм вибору виду ниркової замісної терапії для хворих на ХХН V стадії.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клініко-лабораторного дослідження хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) V ступеня, які одержали лікування програмним гемодіалізом, вивчено проблему гіперліпідемії як фактора ризику атеросклерозу. Досліджено питання щодо доцільності використання гіполіпідемічної терапії у цієї категорії пацієнтів. Установлено, що порушеннями ліпідного обміну у хворих на ХХН є збільшення концентрації у крові атерогенних ліпідних фракцій, а також якісна трансформація структури ліпопротеїдів низької та високої щільності. Показано, що якісна трансформація в їх структурі полягає у зміні співвідношення між апопротеїновою та ліпідною частинами ліпопротеїдів. Зазначені порушення розвиваються у всіх хворих на ХХН V стадії. Запропоновано алгоритм оцінювання тяжкості перебігу ХХН V стадії за умов лікування програмним гемодіалізом. Виділено критерії, що дозволяють вірогідно оцінити важкість її перебігу на підставі результатів дослідження показників ліпідного обміну та клінічних факторів, а саме: ступеня підвищення артеріального тиску, зниження швидкості клубочкової фільтрації, зниження вмісту холестерину у ліпопротеїдах високої щільності. Установлено, що застосування аторвастатину дозволяє одержати перерозподіл холестерину, зокрема, від фракцій ліпопротеїдів низької щільності до фракції високої щільності, а також зумовлює зворотній розвиток деструктивних процесів якісної трансформації у ліпопротеїдах зазначених щільностей. Доведено, що у хворих на ХХН V ступеня дисліпідемія розвивається ще до початку лікування програмним гемодіалізом, а її тип і вираженість не залежать від віку, статі, нозології та тривалості первинного захворювання нирок. Зі збільшенням тривалості "діалізного віку", порушення ліпідного обміну у крові зазнають більших змін і набувають різного характеру, зокрема, змін у всіх ліпідних фракціях і апопротеїнах ліпопротеїдів. Визначено та науково обгрунтовано показники якості життя, якими є вірогідні критерії стану хворих і оцінки ефективності гіполіпідемічної терапії пацієнтів з ХХН V ступеня.

  Скачати повний текст

Розроблено методи іммобілізації бактерій на полімерних ультрафільтраційних мембранах. Вивчено функціональні та морфологічні властивості біокаталітичних мембран. Досліджено процеси ультрафільтраційного розділення органічних барвників на біокаталітичних мембранах. Запропоновано технологічну схему ультрафільтраційного очищення масловмісних вод на біокаталітичних мембранах. Встановлено можливість використання мембранних біореакторів діалізного типу для процесів денітрифікації та хромат-редукції. Запропоновано технологічну схему проведення процесів денітрифікації та хроматредукції на біокаталітичних мембранах у мембранному біореакторі діалізного типу. Доведено, що для ефективного протікання процесу необхідні однакові швидкості дифузії та біохімічної реакції.

  Скачати повний текст

Досліджено сорбційні властивості іонообміних матеріалів з метою застосування в електродеіонізаційних процесах методу вилучення токсичних іонів Ni (II) з розчинів низької концентрації. Виявлено, що сорбційна ємність та рухливість сорбованих іонів нікелю (II) у фазі органічних іонообмінників залежить від характеру їх пористої структури та ступеня поперечної зшивки, а для спеціально синтезованих селективних неорганічних іонітів на основі гідрофосфату цирконію - від вмісту фосфору та ступеня гідратації. Встановлено, що для очищення нікельвмісних розбавлених розчинів методом електродеіонізації найбільш придатним є використання сильнокислотних слабозшитих смол та високогідратованих зразків гідрофосфату цирконію. Вперше запропоновано використання змішаного шару цих іонітів для електродеіонізаційного вилучення іонів нікелю (II) з багатокомпонентних розчинів, завдяки якому забезпечується висока швидкість переносу іонів у камеру концентрування, зменшується можливість осадкоутворення та підвищується селективність сорбції іонів нікелю (II) у прямоточному режимі. Визначено оптимальні умови процесу ефективного очищення розбавлених багатокомпонентних нікельвмісних розчинів (ступінь очищення становить 98 %), у разі дотримання яких концентрація іонів нікелю (II) в діалізаті не перевищує гранично допустимих концентрацій.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові методи лікування хворих з кровотечами із флебектазій стравоходу і шлунка за наявності декомпенсованого цирозу печінки. На підставі вивчення результатів комплексного обстеження та лікування 91-го хворого на цироз печінки, ускладнений асцитичним синдромом та кровотечею з флебектазій стравоходу та шлунка суттєво доповнено та розширено наукову концепцію розвитку поліорганної недостатності у даної категорії хворих. Вперше доведено, що підвищення внутрішньочеревного тиску у хворих з асцитом у разі кровотечі призводить до відносної гіповолемії, що викликає характерні порушення центральної гемодинаміки, зокрема, зниження серцевого індексу і тиску наповнення лівого шлуночка, зростання загального периферійного опору судин, артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Встановлено, що збільшення внутрішньочеревного тиску призводить до погіршення кровопостачання печінки внаслідок зменшення об'ємної перфузії портопечінкових судин і нижньої порожнистої вени та ниркових вен, що погіршує центральну гемодинаміку та клубочкову фільтрацію. Запропоновано методику лікування асциту методом діаліз-сорбції з реінфузією асцитичної рідини та альбуміновим перитонеальним діалізом за одночасної зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу. Запропоновано мініінвазивну ендоваскулярну методику зупинки кровотечі із варикозно розширених вен шлунка з використанням екстракорпоральних методів лікування асциту. Розроблено й апробовано нову стратегію надання хірургічної допомоги хворим з декомпенсованим цирозом печінки, ускладненим кровотечею з флебектазій стравоходу та шлунка. Показано, що впровадження нових методів хірургічного лікування в клінічну практику сприяє зниженню летальності від кровотеч до 34,1 %, у 26,4 % пацієнтів виявлено відсутність рецидивування асциту протягом 3-х років спостереження, а рецидиву кровотечі - у 57,7 % хворих.

  Скачати повний текст

Вперше визначено вплив основних соціально-демографічних факторів і медичних детермінант на якість життя пацієнтів, які лікуються програмним гемодіалізом (ГД). Вперше досліджено вплив якості сну, свербіння шкіри та синдрому неспокійних ніг на фізичний стан даної категорії пацієнтів. Доведено залежність свербіння шкіри від тривалості лікування ГД і діурезу. Вперше встановлено, що у пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) V ступеня провідна роль у розвитку токсемії належить вільноциркулюючим та альбумінасоційованим токсинам з розмірами частинок менше 10 нм та 10 - 200 нм. З'ясовано, що особливістю проявів ендотоксикозу у діалізних пацієнтів зі свербінням шкіри та синдромом неспокійних ніг є переважне нагромадження у кров'яному руслі альбумін- і глобулін-асоційованих токсинів з розмірами частинок 10 - 200 нм та більше 200 нм, які не можуть бути вилучені з кров'яного русла за допомогою діалізної мембрани. На підставі одержаних даних токсикометричних досліджень вперше обгрунтовано доцільність застосування плазмаферезу в комплексному лікуванні діалізних пацієнтів зі свербінням шкіри та синдромом неспокійних ніг. Виявлено високу ефективність плазмаферезу для лікування даних клінічних проявів у пацієнтів, які лікуються програмним ГД. Доведено безпечність запропонованої методики лікувального плазмаферезу. Досліджено закономірності й особливості розвитку ендотоксикозу у хворих на ХХН V ступеня, проаналізовано взаємозв'язок між параметрами токсемії та клінічними проявами у пацієнтів, порушеннями гомеостатичних функцій в цілому та функціональним станом нирок зокрема.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров'я», за спеціальністю 222 «Медицина» – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2020.У дисертаційній роботі запропоновано підвищення ефективності терапії хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) 5 стадії, що лікуються гемодіалізом шляхом застосування препарату мелатоніну на підставі дослідження мелатонінутворювальної функції епіфіза (МФЕ) та її зв'язку з віком, статтю, стажем діалізної терапії, клініко-анамнестичними та лабораторними показниками, параметрами добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), якістю життя, виразністю порушень сну.Актуальність теми. Актуальність поставленої мети обумовлена тим, що кількість хворих на ХХН, що потребують лікування нирково-замісною терапією (НЗТ) невпинно зростає з кожним роком. Розвиток та прогресування хронічної ХХН асоціюється з несприятливими змінами у всіх сферах життя пацієнтів та як наслідок призводять до значних медико–соціальних витрат. Завдяки залученню більш досконалих технологій НЗТ вдається подовжити тривалість життя хворих з термінальною стадією ниркової недостатності, що потребує покращення якості життя та зменшення ускладнень пов'язаних з прогресуванням захворювання, що є актуальним питанням сучасної медицини. Мета і завдання дослідження: на підставі дослідження МФЕ у хворих на ХХН V стадії, що знаходяться на ГД, та її зв'язку з віком, статтю, клініко-анамнестичними та метаболічними показниками, параметрами ДМАТ, серцево-судинною перебудовою, якістю життя, виразністю порушень сну, підвищити ефективність терапії шляхом застосування мелатоніну.^UThe dissertation proposes to improve the therapy of patients with chronic kidney disease (CKD) stage V, treated with hemodialysis (HD) by using the drug melatonin based on the study of melatonin-forming function of the pineal gland (MFE) and its relationship with age, sex, "experience" dialysis therapy, clinical-anamnestic and laboratory parame- ters, parameters of daily blood pressure monitoring, quality of life, severity of sleep disor- ders.The urgency of this goal is due, on the one hand, to the annual steady increase in the number of patients with CKD requiring treatment with renal replacement therapy, on the other hand, the increase in cardiovascular complications and mortality. The development and progression of CKD is associated with adverse changes in all areas of patients' lives and, as a result, leads to significant medical and social costs. Due to the involvement of more advanced renal replacement therapy technologies it is possible to extend the life ex- pectancy of patients with end-stage renal disease. However, the issues of improving the effectiveness of antihypertensive therapy, correction of disorders of purine and lipid me- tabolism, improving the quality of life and sleep in this, especially severe, cohort of pa- tients, which is an urgent task of modern medicine.The purpose and objectives of the study: based on the study of MFE in patients with CKD stage V, who are on HD, and its relationship with age, sex, clinical history and met- abolic parameters, daily blood pressure monitoring parameters, quality of life, severity of sleep disorders, increase efficiency therapy by using melatonin.