Подано історію археологічних досліджень київських поховань. уточнено історичну топографію стародавнього Києва в аспекті місцеположення поховальних пам'яток X - XIII ст. Визначено місце прихрамових могильників у загальноміській системі давньоруської доби. Створено каталог київських давньоруських поховань, на базі якого розроблено типологію поховальних споруд населення Києва. Виокремлено основні категорії супроводжувального інвентарю. Спостережено континуїтет у поховальній традиції киян протягом всієї давньоруської доби.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена всебічному аналізу розвитку давньоруського Вишгорода та його округи, заснованому на залученні значної джерельної бази. Археологічні та писемні дані вказують на те, що Вишгород був заснований в першій половині Х ст. Популярна версія про виникнення міста в результаті природнього розвитку слов'янського поселення не знайшла підтверджень. Територія давньоруського Вишгорода складалася з укріплених дитинця і окольного граду, а також – відкритого посада. Їх загальна площа становила не менше 31 га. В ХІ ст. навколо міста формується сільськогосподарська округа, до якої зараховано понад два десятки пам'яток. Еталонними можуть вважатися матеріали великих ремісничих осередків, що спеціалізувалися на гончарстві, металургії, металообробці. Робиться висновок про належність вишгородських майстрів до числа вотчинних ремісників, що напряму підпорядковувалися князівському двору. Масштабні обсяги виробництва, в першу чергу, були орієнтовані на потреби населення Києва. Значного розвитку набули торгівля, військова справа, домашні ремесла, промисли. Дані поховального обряду та знахідки предметів культу дозволяються простежити поступову зміну світоглядних уявлень від язичництва до християнства.^UThe research is devoted to the comprehensive analysis of the development of ancient Vyshgorod and its periphery, based on the involvement of an extensive source base. Archaeological and written evidence indicates that Vyshgorod was founded in the first half of the Xth century. The popular version of the city's establishment as a result of the natural development of the Slavic settlement didn't find confirmation. The territory of Old Rus Vyshgorod consisted of fortified citadel and district castle, as well as an open posad. Their total area was at least 31 hectares. In the XIth century the city was surrounded by an agricultural suburb, which has more than two dozen of monuments. Materials coming from the large craft centers specialized in pottery, metallurgy, metalworking can be regarded as standard. The conclusion made is that the the Vyshgorod masters belonged to the patrimonial artisans, who directly obeyed to the prince's court. Large-scale volumes of production, in the first place, were oriented on the needs of the population of Kyiv. Trade, warefare, home craft, crafts made a major step in their development. Data of the funeral rite and the findings of the objects of the cult allowe to trace the gradual change of ideological notions from paganism to Christianity.

Проведено системне дослідження педагогічних поглядів давньоруського митрополита Климента Смолятича (XII ст.) у контексті діалогу культур як філософсько-гуманістичної традиції вітчизняної освіти та виховання. Розглянуто особливості світогляду та творчої життєдіяльності Климента Смолятича, педагогічну персоналію якого визначено як своєрідний феномен взаємодії історико-культурних й освітніх традицій (античної, візантійської, болгарської, західноєвропейської, іудейської, далекосхідної, місцевої). Теоретично обгрунтовано зміст і педагогічну спрямованість світоглядної позиції митрополита як "філософії педагогіки". Діалогові аспекти філософсько-педагогічної думки Смолятича розкрито на прикладі гуманістичних цілепокладань (образу людини) та виховних цінностей його творчості, сформованої на засадах полікультурності й зорієнтованої на формування цілісної особистості в єдності її навчання, виховання та розвитку. На підставі розкриття діалогової сутності педагогічних поглядів Климента Смолятича окреслено перспективи їх впровадження у практику сучасної освіти, зокрема з урахуванням пріоритетів діалого-культурологічного підходу.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено життєдіяльність населення Пониззя в економічному, соціальному, військово-політичному та культурно-духовному аспектах. Висвітлено етапи формування території Пониззя, побут та етнічний склад його населення і демографічні процеси. З використанням широкої джерельної бази проаналізовано боротьбу Галицького й інших князівств за володіння Пониззям, протистояння за владу між князями та боярством. Розглянуто народні рухи, особливості містобудування, християнізації краю, а також роль і значення Пониззя в історії Південно-Західної Русі - України, і, зокрема Галицького, а згодом об'єднаного Галицько-Волинського князівств та причини зникнення даного адміністративно-територіального регіону з карти України у другій половині XIII ст.

  Скачати повний текст

Дисертація є результатом комплексного науково-історичного дослідження становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька. Волинь загалом і Луцьк, зокрема, це особливий регіон, як з географічної точки зору, так і з позиції внутрішніх історичних характеристик, які притаманні цьому прикордонному краю. Взаємовплив та взаємопроникнення культур у досліджуваному регіоні був величезним як із найдавніших часів, так і у період середньовіччя, адже тут перетиналися протослов’янська, давньоруська, польська та литовська культури, накладалися елементи західноєвропейської цивілізації і східних народів. У наступні століття Луцьк продовжує, наче губка, вбирати у себе усе нові і нові елементи найширшого спектру матеріальної культури, усе тісніше вплітаючись у регіональні та міжнародні контакти. Саме тому вивчення становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька вимагає від дослідника аналізу величезного комплексу чинників та особливостей цього процесу. І оскільки, у сучасній українській історіографії такого дослідження не існує, актуальність та наукова новизна теми є беззаперечними.Мета дослідження - комплексно та об’єктивно дослідити етапи становлення та еволюцію археологічних досліджень Луцька та його околиць. Об’єктом у дисертації виступають археологічні дослідження. Предметом дослідження є етапи становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька та його околиць.Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що це перше комплексне дослідження становлення та еволюції археологічних досліджень Луцька та його околиць у період із найдавніших часів і до сучасних днів.У результаті здійсненого наукового пошуку отримані такі нові результати:вперше:-?систематизовано усю наявну історіографію, яка відтворює процес археологічних досліджень Луцька та його околиць;-?сформульовано і обґрунтовано понятійний апарат дослідження;-?здійснено порівняльний аналіз археологічних розвідок, що на різних історичних етапах проходили у місті та в його околицях, визначено їх особливості;-? вперше введено в науковий обіг результати власних археологічних досліджень міста Луцька та його околиць;отримали подальший розвиток:-?розроблення історіографічної та джерельної бази проблеми;-?власні археологічні дослідження як метод історичного пізнання;-?систематизовано археологічну колекцію фондів Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку як місце зберігання та опрацювання матеріалів досліджень.Розділ «Історіографія та джерельна база досліджень» присвячено аналізу історіографії і джерельної бази дисертації. Історіографію розділено на три умовні групи: перша – це праці узагальнюючого характеру, у яких досліджувана у дисертації наукова проблема, не розглядається, але їхній характер дозволяє скласти цілісну картину історичного процесу, яка є необхідною для розуміння характеру процесів, що відбувалися в суспільно-політичному, науковому та культурному просторі Луцька та Волині загалом; друга група історіографії – це роботи, які стосуються саме археологічних досліджень, але їхня географія та хронологічний діапазон є значно ширшими, аніж передбачає представлена дисертація. Третя група, – це наукові праці, що мають безпосередній зв’язок із темою дисертації, розкриваючи її окремі аспекти, деталі, тощо. Саме третя група історіографії стала найважливішою для проведеного наукового дослідження.Джерельна база, використана для написання дисертації є, доволі, широкою, різноплановою та інформаційно насиченою, що дозволило документально підсилити аналітичні висновки стосовно особливостей становлення і розвитку археологічних досліджень Луцька. Археологічні джерела, опубліковані документальні матеріали у сумі складали широку джерельну базу дисертації. У розділі «Етапи археологічних досліджень Луцька» прослідковано та виокремлено основні етапи різнопланових археологічних досліджень, які проводилися у Луцьку від середини ХІХ ст. до сьогодення. За основу взято хронологічний принцип, усі дослідження розділені за періодами входження Луцька до різних держав: Російської імперії, Польської держави та Радянського союзу, особлива увага приділена науковим археологічним дослідженням після здобуття Україною Незалежності.Третій розділ «Археологічні дослідження поселенської структури Луцького мікрорегіону» присвячено аналізу проведених досліджень найближчої до міста поселенської округи: опорних городищ та відкритих селищ, які були невід’ємними складовими частинами Луцької поселенської агломерації.Четвертий розділ «Археологічна реконструкція Луцька ХІІ-ХVІ ст.» характеризує чинники трансформації Луцька як класичного феодального міста та на основі археологічних джерел характеризує його функціональну забудову, матеріальну культуру та міжнародні зв’язки.Ключові слова: Луцьк, археологічні розкопки, археологічні пам’ятки, Луцький Верхній та Окольний замки, Волинь, Луцький мікрорегіон, поселенська структура.^UThe dissertation is the report of a comprehensive scientific and historical study of the formation and evolution of archaeological research in Lutsk. Moreover, Volyn as a whole and Lutsk, in particular, are a special region, both from the geographical perspective and from the standpoint of intrinsic historical characteristics that are typical for this border region. Cross impact and interpenetration of cultures in Volyn region were enormous both in ancient times and in the Middle Ages. The structure and scope of the dissertation work are determined by its subject, purpose and objectives. The purpose of the study is to comprehensively and objectively study the stages of formation and evolution of archaeological research in Lutsk and its surroundings. The object in the thesis are archaeological research. The subject of research is the stages of formation and development of archaeological research of Lutsk and its surroundings.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that this is the first comprehensive study of the formation and evolution of archaeological research of Lutsk and its surroundings in the period from ancient times to modern days.As a result of the scientific research, the following new results were obtained:First:-?systematized all available historiography, which reproduces the process of archaeological research of Lutsk and its surroundings;-?formulated and substantiated conceptual apparatus of research;-?a comparative analysis of archaeological explorations that took place at different historical stages in the city and in its vicinity was carried out, their features were determined;-?for the first time the results of own archaeological research of the city of Lutsk and its environs were put into scientific circulation;received further development:-?development of historiographic and source base of the problem;-?own archaeological research as a method of historical knowledge;-?the archaeological collection of funds of the State Historical and Cultural Reserve in the city of Lutsk as a place of storage and processing of research materials has been systematized.Chapter 1 ‘Historiography and the source base of research’ is devoted to the analysis of historiography and the source base of the dissertation. Historiography is classified into three groups. The first group is papers of general nature, in which the scientific topic studied in the dissertation is not raised, but their content makes it possible to draw up a holistic picture of the historical process, which enables to understand the essence of processes in the sociopolitical, scientific and cultural realms of Lutsk and Volyn. The second group of historiography is papers that deal specifically with archaeological research, but their geography and chronological range are beyond the scope of the present dissertation. The third group is scientific papers that are closely related to the topic of the dissertation, depicting its special aspects, details, etc. It was the third group of historiographic papers that became most important for the conducted scientific research. The source base used to write the dissertation is quite large, diverse and informative, which gave documentary confirmation of analytical conclusions as to the special aspects of the formation and evolution of archaeological research in Lutsk. Archaeological sources and published documentary materials made a large source base for the dissertation.Chapter 2 ‘Stages of Archaeological Research in Lutsk’ studies and highlights the main stages of various archaeological research that has been carried out in Lutsk since the middle of the 19th century to the present. The author took the chronological principle as the basic one. All studies are classified according to the periods when Lutsk was part of such states as the Russian Empire, the Polish State and the Soviet Union. Particular attention is paid to scientific archaeological research of Post-Independent Ukraine.Chapter 3 of the dissertation ‘Archaeological research of the settlement pattern of Lutsk microregion’ is devoted to the analysis of studies carried out in the settlement district nearby the city, i.e. main fortified settlements and open unfortified settlements, which were comprised by Lutsk settlement agglomeration.Chapter 4 ‘Archaeological reconstruction of Lutsk of 12th-16th centuries’ describes the transformation factors of Lutsk into a classical feudal city and, based on archaeological sources, characterizes its functional buildings, material culture and international relations.Final parts of the dissertation are Conclusions, Reference List and Annexes. In Conclusions, the general Key words: Lutsk, archaeological excavations, archaeological monuments, Lutsk High and Roundabout castles, Volyn, Lutsk microregion, settlement pattern.

Досліджено історіографічний процес вивчення та видання давньоруського юридичного джерела - "Правди Руської" у контексті розвитку історичної науки у СРСР у 1920-х - першій половині 1960-х рр. Наукове дослідження проведено з використанням комплексу раніше не задіяних або майже не задіяних архівних матеріалів, частина з яких вперше введено до наукового обігу. Проаналізовано стан історичної науки й освіти даного періоду, розглянуто політичні й ідеологічні передумови зміни парадигми історичних студій в СРСР у 1930-х рр., з'ясовано причини відновлення досліжень з історії Київської Русі. Простежено діяльність Підкомісії з підготовки до видання "Правди Руської" при Археографічній комісії АН СРСР і процес підготовки академічного видання, що очолював академік Б. Греков. Висвітлено особистий внесок радянських учених у дослідження пам'ятки, зокрема, детально проаналізовано роботи Є. Карського, С. Юшкова, М. Богословського, В. Любимова, С. Валка, М. Тихомирова, Л., Черепніна. Досліджено діяльність структурних підрозділів ВУАН, що стосуються проблем давньоруського права, висвітлено внесок у наукову розробку даної проблематики українських істориків в еміграції.

  Скачати повний текст

Досліджено рукописні повісті про царя Соломона, які є оповідним циклом у російській середньовічній книжності з залученням усіх списків творів на підставі виявлених єврейських джерел. Проаналізовано історію вивчення пам'ятки у російській і зарубіжній науці, виникнення та розвиток сюжету про Соломона, проблеми історії тексту давньоруських повістей, зокрема, археографічні та текстологічні особливості, проблематику та поетику повістей у порівнянні з оригінальними текстами. Повісті циклу досліджено у контексті російської середньовічної культури та російсько-єврейських літературних і культурних контактів.

  Скачати повний текст

Досліджено історію давньоруського віча та рецепцію цього явища в літописах XI - XIII ст. Проаналізовано літописні записи, які грунтуються на концепції побудови історичного наративу хронікального типу. Встановлено, що записи про віче відбивають безпосередньо факти соціального та політичного життя, містять наративні схеми. На підставі визначених нормативних моделей і системного аналізу давньоруської соціальної термінології реконструйовано соціальну природу та компетенцію віча. З'ясовано, що віче було зібранням соціальної верхівки, а склад його найчастіше ототожнювався з усією дружиною князя. Визначено основні напрямки його діяльності. Розкрито характерні риси уявлень про віче, які у своїй більшості були складовою частиною уявлень про князя.

  Скачати повний текст

Розглянуто антропологічні ідеї Кирила Туровського (1130/1134 - 1184) на матеріалі його "слів" та притч в їх зв'язку з відповідними ідеями вчення про людину Святих Отців Східної Церкви. Зазначено, що для києворуського періоду в історії вітчизняної філософії характерним є взаємовплив філософських та богословсько-релігійних питань та їх укоріненість у давньоруській культурі. Праналізовано питання співвідношення душі та тіла в людниі, есхатологічна й еклезіологічна проблематика, проблема гріха, богопізнання, співвідношення віри та розуму в пізнанні. На підставі комплексного та контекстуального аналізу з використанням порівняльного та генетичного методів інтерпретації текстів доведено визначальний вплив уявлень про людину представників східної патристики на трактування аналогічних проблем давньоруським любомудром. Відзначено традиційні, ортодоксальні та оригінальні особливості тлумачення Кирилом Туровським окремих антропологічних положень. Акцентовано увагу на цінності та актуальності християнського розуміння людини, репрезентованого вибраними творами філософа.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним релігієзнавчим дослідженням патрональних культів святих Климента і Миколая в контексті їх ролі в давньоруському церковному і культурному житті, впливу київської традиції на формування загальнодержавного й регіонального шанування святителів в межах Київської Русі. Феномен названих культів висвітлено як видатне явище українського духовного життя, відображеного у давньоруських пам'ятках історії і культури.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено взаємопроникнення та взаємодію двох протилежних традицій (Срібного віку та духовного реалізму, що базується на засадах святоотцівської та давньоруської літератур і досвіді російської класики) в емігрантській прозі Б. Зайцева. Розкрито сутність поняття "духовний реалізм", розглянуто його основні ознаки (створення образу автора на підставі принципу самоприменшення, відмова від психологізму, поліфонічність оповіді). На підставі вивчення еволюції художніх принципів письменника вперше розглянуто наповнення зайцевського імпресіонізму новим ідейним змістом. Розкрито своєрідність поетики духовного реалізму письменника, показано його тісний зв'язок з імпресіонізмом. Наведено нові відомості про особливості засвоєння агіографічної традиції в емігрантській творчості письменника. Доведено, що одним із джерел паломницьких нарисів "Валаам" стала книга "Валаамский монастырь и его подвижники" (Санкт-Петербург, 1864). З'ясовано, що прототипом Ретизанова з повісті "Голубая звезда" був А. Бєлий. Висвітлено ставлення Б. Зайцева до панівних ідей Срібного віку, систематизовано ознаки імпресіоністичної манери письменника. Простежено еволюцію творчого методу Б. Зайцева від пантеїзму та неореалізму до православ'я та духовного реалізму. Досліджено досвід реконструкції церковних жанрів у прозі Б. Зайцева, розглянуто вплив агіографічного канону на всіх рівнях оповіді. Доведено, що нові художні принципи Б. Зайцева (авторське самоприменшення, поліфонізм, звуження сфери психологізму) є виявом не жанрової специфіки, а цілісного творчого методу, оскільки дані засоби використовуються у творах різних жанрів - у романах і белетризованих біографіях.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історико-культурного розвитку населення межиріччя Верхнього Сірету та Серднього Дністра у X - XIV ст. Розроблено хронологічну класифікацію та розглянуто динаміку формування відкритих поселень у конкретно визначеному часі та просторі. Визначено площу та способи забудови селищ. З урахуванням даних чинників простежено демографічні зміни серед сільського населення краю протягом тривалого періоду. Запропоновано альтернативну історичній соціально-типологічну класифікацію городищ за особливостями планування оборонних споруд, розглянуто динаміку еволюції давньоруських укріплених поселень. На підставі дослідження відкритих поселень після монголо-татарської навали запропоновано нову інтерпретацію концепції заселення регіону, з'ясовано причини демографічного спаду, визначено чинники, які сприяли відродженню краю наприкінці XIV ст. Проведено дослідження розвитку військової справи та зроблено висновок, що на теренах регіону у другій половині XIV ст. з'являється вогнепальна зброя. Висвітлено еволюцію духовної культури місцевого населення, охарактеризовано стан землеробства, скотарства та сільськогосподарських промислів, наведено матеріали про розвиток торгівлі. Проаналізовано демографічну ситуацію в регіоні протягом трьох хронологічних періодів: часу входження даної територі до складу Давньоруської держави, Гацько-Волинського князівства та Молдавського воєводства.

  Скачати повний текст

Досліджено функції уявлень про надприродне у процесі розвитку української релігійної та світської культури протягом X - XVIII ст. Простежено шляхи та форми їх теологічного, літературного та наукового переосмислення, а також прояви у суспільних ритуалах, мистецтві та мовній "картині світу" даного хронологічного періоду. Уявлення про надприродне розглянуто як елементи "магічного бачення світу" та "містичної семіотики" (релігійного розуміння знаків та їх функцій), що в багатьох аспектах визначали характер української домодерної культури. Доведено суттєвий вплив уявлень про надприродне на формування релігійних, соціально-політичних настроїв та інтелектуальних течій українського суспільства X - XVIII ст., а також його колективної підсвідомості. Встановлено специфічні риси сприймання надприродного у культурі X - XIII ст. Розкрито вплив візантійських агіографічних зразків на процес творення образів чудесного у давньоруській культурі. Проаналізовано наслідки еволюційних змін сутності поняття надприродного у процесі переходу від середньовічної до ранньоновітньої релігійності, показано вплив західних зразків на переосмислення досліджуваних категорій.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості історіографічної рефлексії над подіями давньоруського періоду, суспільно-політичним і культурним життям українських земель у складі польсько-литовської держави, історією козацтва, процесом національного відродження українського народу в XIX ст. Проаналізовано основні традиції висвітлення проблем історичної україніки й їх переосмислення у міжвоєнній польській історичній науці. Охарактеризовано значимість історичних міфів і стереотипів в інтерпретації української проблематики польськими науковцями. Обгрунтовано, що на оцінки подій минулого України у працях істориків значною мірою впливали ідеологічні та суспільно-політичні процеси, які відбувалися у польському суспільстві в міжвоєнний період.

  Скачати повний текст

Вперше часопис у журналі "Труды Киевской Духовной Академии" (ТКДА) досліджено як важливе для сучасного релігієзнавства богословсько-історичне джерело, вивчено головні аспекти історії давньоруської Церкви, висвітлені на сторінках цього провідного друкованого органу українських істориків Церкви другої половини XIX - початку XX ст. Визначено проблематику журналу та охарактеризовано його наукову спадщину в сучасному контексті. Аргументовано концепцію журналу щодо ключових проблем історії давньоруського православ'я. Відзначено, що часопис відіграв важливу роль у вітчизняній історичній науці, сприяв значному примноженню історико-релігієзнавчих знань. Доведено цінність публікацій часопису та можливість їх використання у сучасних історико-релігієзнавчих студіях, особливо у галузі дослідження проблематики історії православ'я давньоруського періоду. Визначено роль журналу ТКДА в українській дорадянській історіографії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні положення філософсько-методологічного та релігієзнавчого значення. Досліджено специфіку символічного світорозуміння, конкретизованого в знакових системах християнських храмів на підставі філософського аналізу ідейно-художньої програми Софії Київської. Висвітлено феномен "софійності" давньоруського християнського світогляду, що є архетипом української культури та формування ідеологеми "Святої Русі". Запропоновано інтерпретацію світських сюжетів баштових циклів Софії Київської та символічне розуміння їх двох'ярусності як відображення двох'ярусності християнської моделі світобудови.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійний феномен ісіхазму - містичного вчення, спрямованого на вдосконалення людини та практику богопізнання. У контексті історіософського аналізу зроблено порівняльну характеристику ідей візантійського, києво-руського та московського ісіхазму. Проаналізовано вплив ісіхазму на тип східнослов'янського філософування. Візантійський ісіхазм сформовано на грунті взаємодії патристичного богослов'я та аскетичного напрямку, що призвело до створення універсального вчення про "обожнення" людини. Перетворення досягалося шляхом містичної практики "розумної молитви", через виховання в подвижнику всеохоплюючої любові до Бога та цілого світу. Догматичним виразом прагнення людини до поєднання зі світом постав культ Св. Трійці. Давньоруський ісіхазм не став офіційною ідеологією церкви, що суттєво зменшило його вплив на культуру.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру просторово-часових уявлень давньоруського хронотопу. Визначено місце сакрального центру в системі просторово-часових уявлень давньоруської культури. Конкретизовано розуміння сакрального центру представниками книжної культури давньої Русі на прикладі уявлення про земний рай, Єрусалим - виокремлених смислових топосів зовнішнього просторового виміру. Проаналізовано генезу уявлень про сакральний центр книжної культури Давньої Русі на прикладі розуміння Києва - виокремленого смислового топосу внутрішнього виміру. Висвітлено особливості давньоруського паломництва, яке є своєрідним кроскультурним екзистенційним способом створення сприятливих умов для спілкування людини зі священним і змінює її релігійно-моральний статус. Показано можливість осмилювати актуальні проблеми сучасного українського суспільства та культури з залученням спадщини середньовічної вітчизняної думки.

  Скачати повний текст

Уперше у слов'янському мовознавстві висвітлено з використання лінгвотекстологічного підходу комплекс писемних джерел давньоруського, давньоболгарського та давньосербського походження, в яких містяться згадки про слов'янські й елліністичні язичницькі вірування. Досліджено пам'ятки, які традиційно визначаються як слова та повчання, спрямовані проти залишків язичництва в народі. Здійснено аналіз семантико-тематичних особливостей ключової лексики джерел цих пам'яток у порівнянні з такими самими особливостями лексики канонічних церковних і літописних центонно-парафразовою архітектонікою побудови середньовічного тексту. Така архітектоніка виявляється у тому, що змістові частини попередніх текстів (прецедентних текстів) використовуються для побудови нових текстів. Завдяки лінгвотекстологічному підході подано численні неординарні інтерпретації відповідних місць давньої слов'янської книжності, які залишалися неясними, або мали хибні тлумачення.

  Скачати повний текст