На підставі аналізу ідейно-художніх процесів, розгорнутих Джойсом в романі "Улісс": дегероїзації, декреатизації, ідентифікації, побутування, - робиться висновок про антимодерністський напрямок "Улісса". Після визначення творчого методу Джойса як епіфанічного символізму стверджується, що "Улісс" успадкував художні принципи реалістичної традиції і розвинув їх в новій, адекватній сучасності формі. Творчий метод Джойса, що складається з філософії творчості (теорії епіфанії), системи символізації і критицизму творчості, необхідно розглядати через призму теорії символізму А.Бєлого. Карнавально-сміхова архітектоніка "Улісса" змушує апелювати до філософії діалога М.М.Бахтіна.

  Скачати повний текст

Визначено роль музичної естетики як важливого компонента у формуванні постмодерністської теорії Тексту. Досліджено, що естетика музичного постмодернізму (ЕМП) створює концепцію музичного твору як тексту та потребує застосування певних методологічних принципів, а саме методів текстового аналізу Р.Барта, М.Фуко та деконструкції Ж.Дерріда. Доведено, що колажність репрезентує постмодерністську ідею інтертекстуальності, відбиває постмодерністське прагнення до естетизації дійсності (концепція світового концерту К.Штокгаузена, явища конкретної музики М.Кагеля, К.Штокгаузена). Визначено, що ЕМП втілює принципи онтологічної концепції мистецтва пізнього М.Гайдеггера, яким обгрунтовано необхідність аналізу мистецтва в аспекті істини буття, а художнього твору - у контексті здійснення істини. Розглянуто концепцію іронії М.Кагеля у контексті теорії іронії Р.Рорті, Ж.Дерріда, Ф.Джеймсона, Ч.Дженкса. Висвітлено зв'язки між естетичними принципами постмодернізму та східними теоріями мистецтва у контексті діалогу Захід - Схід. Розкрито специфіку часопростору у постмодерністських творах відкритих форм.

  Скачати повний текст

Визначено жанрово-стильові особливості малої прози Генрі Джеймса; його роль у літературному процесі межі XIX - XX ст.; новаторські та традиційні риси творчості письменника у контексті основних художніх напрямків американської та європейської літератури досліджуваного періоду. Проаналізовано жанрові особливості малої прози Генрі Джеймса та його шлях до модернізації новелістичного жанру від "ранніх" оповідань до пізніх шедеврів. З'ясовано характер впливу митця на процес модернізації прози на початку XX ст. Висвітлено погляди письменника, його коментарі щодо напрямків його художніх пошуків та природи власного художнього новаторства.

  Скачати повний текст

Визначено специфіку внеску Джеймса Джойса у розвиток літератури XX ст.; досліджено характер його новацій та експериментування у контексті історичної своєрідності основних художніх напрямків англійської та європейської літератури XIX і XX ст. Виділено системні філософсько-естетичні риси європейського модернізму 1900 - 1930 рр., жанровий, стилістичний, семантичний "код" модерністського роману та новели (А.Жід, М.Пруст, Дж.Джойс, В.Вульф, Д.Г.Лоренс). Дослідження художньої трансформації роману та новели призвело до уточнення характеру внеску Джойса у процес модернізації європейської літератури XX ст. Уточнено історико-літературні, теоретичні уявлення про поетологію та творчість Джойса як одного з її творців і класиків. Йдеться про об'єктивно-суб'єктивну поетику "Дублінців"і створення Джойсом жанру "роману-портрета", новаторський підхід до образу людини у триптиху про Стівена Дедала, про наслідування та водночас подолання романних канонів у міфологізованому і водночас сучасному просторі "Улісса", про продовження новацій у художньому підході до образу людини в "Поминках за Фіннеганом".

  Скачати повний текст

Дисертація є цілісним дослідженням філософських поглядів американського мислителя Джона Дьюї в контексті діяльності Метафізичного клубу в Університеті Джонса Гопкінса.У роботі здійснено аналіз ранніх публікацій Дж. Дьюї: праць, написаних та опублікованих в період навчання в Університеті Джонса Гопкінса (1882-1884 рр.), і частково тих, які були опубліковані до та після навчання. Диференціація джерел дозволила прослідкувати трансформацію філософських поглядів Дж. Дьюї та проаналізувати контекст основних тематик дискусій назасіданнях Метафізичного клубу. Першоджерела та критична література розглядаються комплексно у кожному розділі задля всебічного огляду інтелектуальної біографії американського мислителя.Методологія історико-філософського дослідження базується на методах, обраних з урахуванням специфіки з одного боку історико-філософського аспекту дослідження контексту діяльності Метафізичного клубу, а з іншого – особливостей дослідження інтелектуальних біографій мислителів, їхніх ідей, поглядів та думок.В дисертації здійснено історико-філософське дослідження особливостей американського інтелектуального середовища ХІХ ст. Завдяки використанню жанру інтелектуальної історії було досліджено основні тенденції інтелектуального середовища, а завдяки зверненню до біографічної історіографії було досліджено основні філософські погляди американського мислителя в період участі в Метафізичному клубі з особливою увагою до діяльності Метафізичного клубу в Університеті Джонса Гопкінса. Історія Метафізичного клубу бере свій початок у 1880-х роках у Гарвардському університеті, який заснував Ч. С. Пірс. Метафізичний клуб об’єднав визначних науковців: Ч. С. Пірса, В. Джеймса, О. В. Голмса, Дж. С. Морріса. В праціпідкреслено особливу роль Дж. С. Морріса у становленні Дж. Дьюї як філософа.У досліджені використано скан-копії «Циркулярів Університету Джонса Гопкінса» (1882–1884 рр.), в яких опубліковано витяги з протоколів засідань Метафізичного клубу зі свідченнями про участь Дж. Дьюї, фотокопію рукописної книги записів засідань Метафізичного клубу в Університеті Джонса Гопкінса та цифрові архіви листів Дж. Дьюї. Продемонстровано, що Дж. Дьюїбрав активну участь у діяльності Метафізичного клубу. Здійснено аналіз основних ідей статей та матеріалів виступів (тих, які збереглися), розкрито вплив колег та вчителів на формування поглядів Дж. Дьюї, продемонстровано їх вплив на подальшу філософську діяльність американського мислителя.^UThe dissertation is a study of the philosophical views of the American thinker John Dewey in the context of the activities of the Metaphysical Club at Johns Hopkins University.The dissertation provides a thorough analysis of John Dewey’s early publications, encompassing works written and published during his tenure at Johns Hopkins University (1882–1884), as well as those published both before and after this period. This approach allows for a nuanced examination of the evolution of John Dewey’s philosophical ideas over time.By considering a range of sources, the dissertation not only traces the development of John Dewey’s philosophical teachings but also delves into the broader intellectual context, particularly focusing on the major themes discussed at the meetings of the Metaphysical Club. The inclusion of primary sources, alongside critical literature, enhances the comprehensive nature of the review, providing adetailed exploration of the intellectual biography of the American thinker.This analytical framework offers a holistic understanding of John Dewey’s philosophical journey, offering insights into the interconnectedness of his ideas and the intellectual milieu that influenced him. The inclusion of primary sources enriches the dissertation, contributing to a more nuanced and well-rounded exploration of John Dewey’s early intellectual development.The methodology of historical and philosophical research is based on methods chosen taking into account the specifics of the subject of research. On the one hand, the historical and philosophical aspect of the study of the activities of the Metaphysical Club and its context is taken into account, and on the other hand, the specifics of the study of intellectual biographies of thinkers, their ideas, views, and opinions. Taking into account the specifics of the subject and object of the study, as well as the tasks that are solved in this study, an emphasis was placed on historical and philosophical reconstruction.The dissertation provides a historical and philosophical study of the peculiarities of the American intellectual environment of the 19th century. The main trends of the intellectual environment were explored using the genre of intellectual history, and biographical historiography, the main philosophical views of American thinkers were explored. Particular attention was paid to the figure of John Dewey and their participation in the activities of the Metaphysical Club at Johns Hopkins University. The history of the Metaphysical Club dates back to the 1880s at Harvard University, Cambridge, Massachusetts, which was founded by Charles SandersPierce, it brought together intellectuals, young scientists, students, teachers, public figures, etc. The Metaphysical Club was an association of prominent scientists: Charles Sanders Pierce, William James, Oliver Wendell Holmes Jr., and George Sylvester Morris. The dissertation emphasized the special role of George Sylvester Morris, a teacher at Johns Hopkins University, in the development of John Dewey as a philosopher.John Dewey’s active participation in the Metaphysical Club is welldocumented through records of the club’s meetings and official circulars from Johns Hopkins University. His engagement in the intellectual discussions and the materials from his preserved speeches and articles were thoroughly analyzed. This examination provided insights into the key ideas that John Dewey explored during his time with the Metaphysical Club.The influence of his colleagues and teachers within the club played a crucial role in shaping John Dewey’s philosophical perspectives. By delving into the content of his speeches and writings from that period, it becomes evident how the intellectual environment of the Metaphysical Club contributed to the development of John Dewey’s philosophical outlook. This exploration not only sheds light on John Dewey’s active involvement in the club but also demonstrates the profound impact that this intellectual community had on the trajectory of his philosophical contributions. The Metaphysical Club served as a platform for the exchange of ideas and intellectual stimulation, significantly influencing John Dewey’s thoughts and shaping the course of his subsequent philosophical endeavors.