Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України (07 Історичні науки). - виконано у Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН України, захист відбувся у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2023У дисертації на основі аналізу широкого кола джерел з урахуванням наявних теоретичних наукових розробок проаналізовано чинники, що вплинули на формування складу населення України в 1950 – першій половині 1960-х років. Такі фактори поділяються на три групи: соціально-економічні, соціально-політичні та пов'язані з впливом міжнародних відносин.Дослідження показало, що загострення протиріч між економічною політикою влади та її оцінкою населення, зростання свободи думки, невдоволення репресивною політикою влади, недовіри до неї, зростання прихованої, а часом і відкритої опору тоталітарному режиму були важливими чинниками десталінізації СРСР.Одним із проявів ставлення громадян України до економічної політики стало поширення розкрадання народного майна. Якщо крадіжки у громадян сприймалися вкрай негативно, то розкрадання державного майна розглядалося як один із засобів покращення власного матеріального добробуту. Фактично нав'язаний владою пріоритет національних цінностей вступив у протиріччя з системою цінностей, яка формувалася в процесі побутового спілкування.Найбільшого поширення антирадянські настрої набули через прорахунки у здійсненні економічної політики. Негативно було сприйнято збільшення податків і платежів на користь держави. Особливо негативною була підписка на державні позики, яка зазвичай була примусовою. Антирадянські рухи найчастіше виражалися в поширенні листівок чи звернень відповідного змісту, сутичках, суперечках з владою. При цьому позитивно було сприйнято розширення асортименту товарів народного споживання та предметів першої необхідності, що передусім передбачалося для міського населення.Водночас не варто вважати, що поширення критичних настроїв серед пересічних громадян перетворило більшість із них на опонентів чинного режиму. Попри невдоволення певними діями влади, більшість критично мислячих людей говорили лише про модернізацію існуючої системи, а не про її демонтаж. Критика на вищому рівні дій окремих партійних діячів сприймалася як дозвіл на критику місцевого керівництва. Був зафіксований сплеск критики місцевого партійно-радянського керівництва у зв'язку з арештом Л. Берії та критикою культу особи. Критичні зауваження стосувалися конкретних проявів у роботі чиновників. Найчастіше засуджувалося жорстоке адміністрування, побиття підлеглих, пияцтво. У випадках, коли такі дії місцевих керівників набували регулярного характеру або супроводжувалися жорстокістю до підлеглих, громадяни зверталися до вищих органів влади з проханням покарати винних. У найбільш резонансних випадках такі звернення закінчувалися переведенням чиновників на іншу роботу.В українському суспільстві сформувалося чітке уявлення про можливість використання права на звернення у власних інтересах з метою отримання певних переваг. Таким чином. вони зводили рахунки та забезпечували собі кар’єрний ріст. Для окремих осіб регулярні звернення до вищих інстанцій навіть стали одним із елементів стилю життя.Дослідженням встановлено, що визначальними чинниками міжнародних відносин, які вплинули на формування складу населення України, були сталінська підготовка до розв’язання Третьої світової війни, а також численні загострення відносин СРСР із західними країнами в період хрущовської «відлиги».Для формування сприятливих правлячій верхівці політичних настроїв населення УРСР використовувалися різноманітні пропагандистські засоби та методи державного примусу. Переможне завершення Другої світової війни мало великий вплив на формування радянської ідентичності. Загальноприйняті цінності радянського суспільства, зокрема праця на державних підприємствах, пріоритет суспільної праці над сімейними цінностями, краще сприймалися на сході України, а приватновласницька ідеологія та пріоритет приватної ініціативи в економічній діяльності продовжували переважати на заході України. . Пріоритет колективу над індивідуальністю забезпечив відродження особистості. Постійні репресії, арешти, чистки призвели до знецінення людського життя, частково до емоційного відчуження. Руйнування національних традицій, звичаїв і цінностей спричинили цинізм і зростання злочинності.^UThe dissertation on gaining a scientific degree of the candidate of historical sciences on a speciality 07.00.01 – history of Ukraine (07 Historical sciences). - performed at the National scientific agricultural library of National academy of agrarian sciences of Ukrain, the defense took place at the State Higher Educational Institution «Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University». – Pereyaslav-Khmelnytsky, 2023In the dissertation on the basis of the analysis of a wide range of sources taking into account the existing theoretical scientific developments the factors which have influenced the disposition formation of the population of Ukraine in 1950 - the first half of 1960 are analyzed. Such factors are divided into three groups: socio-economic, socio-political, and related to the influence of international relations.The study found that the escalation of contradictions between the economic policy of the government and its assessment of the population, the growth of the freedom of thought, dissatisfaction with the repressive policy of the government, distrust of it, the growth of covert and sometimes open resistance to the totalitarian regime were important factors in the de-Stalinization of the USSR.One of the expressions of the attitude of Ukrainian citizens to economic policy was the spread of theft of public property. If theft from citizens was perceived extremely negatively, then the theft of state property was seen as one of the means to improve their own material well-being. In fact, the priority of national values imposed by the authorities came into conflict with the system of values that were formed in the process of domestic communication.The most widespread anti-Soviet sentiment was due to miscalculations in the implementation of economic policy. The increase in taxes and payments in favour of the state was perceived negatively. Subscription to government loans, which was usually enforced, was in particular negative. Anti-Soviet movements were most often expressed in the distribution of leaflets or appeals of appropriate content, clashes, and disputes with the authorities. At the same time, the expansion of the range of consumer goods and basic necessities was positively perceived, which was primarily provided for the urban population.At the same time, it should not be assumed that the spread of critical sentiment among ordinary citizens has turned most of them into opponents of the current regime. Despite dissatisfaction with certain actions of the authorities, most critical thinking people talked only about the modernization of the existing system, not about its dismantling. Criticism at the highest level of the actions of individual party figures was perceived as permission to criticize the local leadership. A surge of criticism of the local party and Soviet leadership was recorded in connection with the arrest of L. Beria and criticism of the cult of personality. Critical remarks concerned specific manifestations in the work of officials. Cruel administration, the beating of subordinates, and drunkenness were most often condemned. In cases where such actions of local leaders were made regular or accompanied by cruelty to subordinates, citizens appealed to higher authorities to punish the perpetrators. In the most high-profile cases, such appeals resulted in officials being transferred to other jobs.Ukrainian society has formed a clear idea of the possibility of using the right to appeal in their own interests in order to obtain certain benefits. In this way, they settled accounts and ensured career growth. Regular appeals to higher authorities even became one of the elements of their style of life for individuals.The study found that the determining factors of international relations, which influenced the formation of the population disposition of Ukraine, were Stalin's preparations for the outbreak of World War III, as well as numerous aggravations of Soviet relations with Western countries during Khrushchev's "thaw".Various propaganda means and methods of state coercion were used to form the political sentiments of the population of the USSR favourable to the ruling elite. The victorious end of World War II had a great influence on the formation of Soviet identity. The generally accepted values of Soviet society, including work in state-owned enterprises, the priority of social work over family values, were better perceived in eastern Ukraine, and private ideology and the priority of private initiative in economic activity continued to prevail in western Ukraine. The priority of the team over individuality ensured the rebirth of the individual. Constant repression, arrests, purges have led to the devaluation of human life, in part resulting in emotional alienation. The destruction of national traditions, customs and values have caused cynicism and rising crime.

У вступі до дисертації обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт та предмет дослідження. Розкрито наукове та практичне значення дисертаційного дослідження. Перший розділ присвячено узагальненню та систематизації теоретико-методологічних засад формування системи публічного управління у сфері економічної безпеки в Україні. Досліджено особливості економічної безпеки держави як об’єкта публічного управління. Акцентовано увагу на концептуальних основах формування поняття «економічна безпека держави» та представлено його еволюцію на сучасному етапі. Для усвідомлення сучасного розуміння економічної безпеки держави системно розглянуто історичну ретроспективу цього явища. Розроблено підхід до комплексної оцінки рівня економічної безпеки через обрахунок показників у розрізі складових, а саме: економічне зростання та стабільність, фінансова стійкість, зовнішньоекономічна активність, промисловий та технологічний розвиток, енергетична безпека, соціальна стабільність, забезпечення продовольчої безпеки, політична та геополітична стабільність. Запропоновано структурувати економічну безпеку держави на основі сфер економічної діяльності, разом з тим, не ускладнювати перелік її складових, виділяючи макроекономічну, фінансову, зовнішньоекономічну, інноваційно-інвестиційну та виробничу.Запропоновано трактувати поняття економічної безпеки як стан, в якому економіка країни чи регіону забезпечена стійкістю, стабільністю та здатністю протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам, які можуть негативно вплинути на її функціонування, розвиток та добробут. Економічна безпека передбачає забезпечення надійності фінансово-економічних систем, стійкості до економічних криз, резервів для подолання зовнішніх та внутрішніх шоків, а також здатність зберігати і підтримувати стійкий рівень розвитку, зайнятості та соціального забезпечення населення.Доведено, що загроза економічній безпеці держави (об’єкта) – це намір і можливість суб’єкта завдати шкоди відповідно до поставленої мети, в той час як небезпека являє собою лише можливість нанесення збитку. Якщо ж розглядати мету діяльності суб’єкта з позиції захисту від загроз, то об’єктами економічної безпеки виступатимуть економічні інтереси, по відношенню до яких суб’єктом буде вжито заходів і дії запобіжного характеру. Комплексність взаємодії загроз, які взаємопов’язані та взаємообумовлені спільними деструктивними факторами, що є джерелами цих загроз, обумовлює певну складність їх класифікації. Найбільш поширеним є їх поділ за місцем виникнення на внутрішні та зовнішні по відношенню до об’єкта безпеки. Зовнішні загрози виникають у зовнішньому середовищі об’єкта, а внутрішні зумовлені станом самого об’єкта безпеки. Визначено, що забезпечення економічної безпеки в Україні вимагає побудови системи публічного управління у сфері економічної безпеки, що має виходити з мети даної системи, яку запропоновано трактувати як забезпечення такого стану національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз держави, забезпечувати високу конкурентоспроможність у світовому економічному середовищі та здатність національної економіки до сталого та збалансованого зростання.Компонентами системи управління у статиці визначено функції, структуру, кадри, інформацію, технології, техніки, та методи керування. Визначення складових (елементів) системи має базуватися на реалізації управлінських функцій системи. Доведено, що побудова системи публічного управління, зокрема у сфері економічної безпеки, має виходити також з суб’єктно-об’єктного підходу, тобто враховувати не лише інституції, які приймають рішення щодо питань забезпечення економічної безпеки (керуючу підсистему), а і керовану підсистему, тобто об’єкт управління. Визначено, що система публічного управління у сфері економічної безпеки представляє собою комплекс організаційних, інституційних, правових та функціональних структур, які спрямовані на забезпечення стійкості, захисту та розвитку економічної сфери держави в умовах потенційних загроз та ризиків, включаючи військові конфлікти, зовнішні агресії, терористичні атаки, економічний тиск, кібератаки та інші небезпеки.Опрацьовано теоретичні засади побудови системи публічного управління шляхом уточнення її мети, об’єкта управління, суб’єкта управління, функцій та принципів управління. Запропоновано формулювання цілей та завдань основних складових функціонування системи публічного управління у сфері економічної безпеки, які спільно спрямовані на забезпечення стійкості, стабільності та захищеності економіки від різних викликів та загроз, які можуть виникнути.У другому розділі досліджено основні етапи р^UThe introduction to the dissertation substantiates the relevance of the research, formulates the goal and task, defines the object and subject of the research. The scientific and practical significance of dissertation research is revealed.The first chapter is devoted to the generalization and systematization of the theoretical and methodological foundations of the formation of the public administration system in the sphere of economic security in Ukraine.Peculiarities of economic security of the state as an object of public administration have been studied. Attention is focused on the conceptual foundations of the formation of the concept of "economic security of the state" and its evolution at the current stage is presented. In order to understand the modern understanding of the economic security of the state, the historical retrospective of this phenomenon is systematically considered. An approach to comprehensive assessment of the level of economic security has been developed through the calculation of indicators in terms of components, namely: economic growth and stability, financial stability, foreign economic activity, industrial and technological development, energy security, social stability, ensuring food security, political and geopolitical stability. It is proposed to structure the economic security of the state on the basis of spheres of economic activity, at the same time, not to complicate the list of its components, highlighting macroeconomic, financial, foreign economic, innovation-investment and production.It is proposed to interpret the concept of economic security as a state in which the economy of a country or region is provided with stability, stability and the ability to resist internal and external threats that can negatively affect its functioning, development and well-being. Economic security involves ensuring the reliability of financial and economic systems, resistance to economic crises, reserves for overcoming external and internal shocks, as well as the ability to preserve and maintain a sustainable level of development, employment and social security of the population.It is proven that the threat to the economic security of the state (object) is the intention and ability of the subject to cause harm in accordance with the set goal, while the danger is only the possibility of causing damage. If we consider the purpose of the subject's activity from the standpoint of protection against threats, the objects of economic security will be economic interests, in relation to which the subject will take measures and actions of a preventive nature.The complexity of the interaction of threats, which are interconnected and mutually determined by common destructive factors that are the sources of these threats, determines a certain complexity of their classification. The most common is their division by place of occurrence into internal and external in relation to the security object. External threats arise in the object's external environment, and internal threats are determined by the state of the security object itself.It was determined that ensuring economic security in Ukraine requires the construction of a system of public management in the field of economic security, which should be based on the goal of this system, which is proposed to be interpreted as ensuring such a state of the national economy, which allows maintaining resistance to internal and external threats to the state, ensuring high competitiveness in the global economic environment and the ability of the national economy for sustainable and balanced growth.Functions, structure, personnel, information, technologies, techniques, and management methods are defined as components of the management system in statics. The definition of components (elements) of the system should be based on the implementation of management functions of the system. It is proven that the construction of a public administration system, in particular in the field of economic security, should also be based on the subject-object approach, i.e. take into account not only the institutions that make decisions on issues of economic security (the governing subsystem), but also the governed subsystem, that is, the management object.It was determined that the system of public administration in the field of economic security is a complex of organizational, institutional, legal and functional structures aimed at ensuring the stability, protection and development of the economic sphere of the state in conditions of potential threats and risks, including military conflicts, e

У науковій роботі автор виходить із того, що освіта є фактором працевлаштування випускників ЗО та впливає на задоволеність роботою, тобто формується тріада «освіта – працевлаштування – задоволення роботою». Адже для того, щоб випускник ЗО працевлаштувався та працював за фахом, він/вона мають бути задоволені своєю роботою. Працевлаштування випускника ЗО – це система правових, економічних та організаційних гарантій і реальних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації випускником ЗО права на працю. ЗО відіграють важливу роль на шляху підготовки майбутнього фахівця, але за працевлаштування вони не повинні нести відповідальність. Адже якщо покласти на ЗО такий обов’язок, то це є нічим іншим як перекладення сфери відповідальності держави на ЗО. Усі ЗО мають головний обов’язок – забезпечити якісний освітній процес, надати здобувачам знання, навички, максимально підготувати їх для майбутньої роботи. Випускник ЗО має бути готовим увійти у ринок праці зі знаннями, уміннями та навичками, які він/вона отримали протягом навчання у ЗО. Держава ж має дбати про створення робочих місць для цих випускників, а особливо надавати всім перше робоче місце, яке відповідало б рівню знань, умінь та навичок кожного випускника ЗО. Зроблено висновок, що попри те, що ст. 26 КЗпП України забороняє встановлювати випробування молодому спеціалісту, ця норма нині не працює. Отже, на практиці не буде порушенням установлення випробування випускнику ЗВО чи ЗПТО на загальних підставах. Виняток – установлення випробування випускнику вищого медичного, мистецького чи педагогічного закладу освіти, який уклав угоду про відпрацювання в сільській місцевості. Адже законодавство встановлює особливості для трудових відносин із випускниками вищих медичних, мистецьких і педагогічних закладів освіти, які уклали угоду про відпрацювання не менше 3-х років у сільській місцевості або селищах. Автор переконує, що трирічне відпрацювання після завершення ЗО не є примусовою працею, а навпаки дає можливість випускнику закріпити на практиці отримані під час навчання у ЗО знання та навички, а державному сектору економіки отримувати молодих фахівців із новітніми знаннями та свіжими ідеями для розвитку певної сфери, що є рушійною силою економічної стабільності та добробуту. На переконання автора, колишні умови щодо обов’язкового відпрацювання для всіх випускників ЗО, які навчалися за державним замовленням, не можна вважати негативним досвідом, навпаки молодий фахівець знав, що після завершення навчання в нього точно буде перше робоче місце, він здобуде практичний досвід та стаж, який наразі є важливим для подальшого професійного розвитку та зростання працівників. І відтак, після спливу цих 3-х років молодий фахівець вже матиме можливість претендувати на кар’єрне зростання, оскільки матиме підтверджений практичний досвід. Тобто обов’язкове трирічне відпрацювання є реальним забезпеченням випускників ЗО першим робочим місцем та забезпеченням державою реалізації права на працю випускників ЗО. Тому автор вважає, що таку гарантію слід передбачити (скоріше повернути) для всіх без винятку випускників ЗО, які навчалися за державним замовленням. Направлення випускника ЗО на роботу не є примусовою працею ще й тому, що вступу особи до ЗВО за державним замовленням передує вільний вибір особою майбутньої професії та роду занять.^UIn the scientific work, the author starts from the fact that education is a factor in the employment of graduates of educational institutions and affects job satisfaction, that is, the triad “education – employment – job satisfaction” is formed. After all, in order for a graduate of an educational institution to get a job and work in a profession, he/she must be satisfied with his/her work. Employment of a graduate of an educational institution is a system of legal, economic and organizational guarantees and real measures aimed at ensuring that a graduate of an educational institution realizes the right to work. Educational institutions play an important role in training a future specialist, but they should not be responsible for employment. After all, if such an obligation is imposed on an educational institution, it is nothing more than transferring the sphere of responsibility of the state to the educational institution. All educational institutions have the main responsibility – to ensure a high-quality educational process, to provide students with knowledge and skills, to prepare them as much as possible for future work. A graduate of an educational institution should be ready to enter the labour market with knowledge, skills and abilities that he/she has acquired during his/her studies at the educational institution. And the state should take care of creating jobs for these graduates, and especially provide everyone with the first job that would correspond to the level of knowledge, abilities and skills of each graduate of the educational institution. The conclusion is made that despite the fact that Art. 26 of Labour Code of Ukraine forbids setting a probation for a young specialist, this rule does not work now. However, in practice, it will not be a violation to set probation for a graduate of a higher education institution or a vocational and technical education institution on general grounds. An exception is the establishment of probation for a graduate of a higher medical, artistic or pedagogical educational institution who has entered into an agreement to work in a rural area. After all, the legislation establishes specifics for labour relations with graduates of higher medical, art, and pedagogical educational institutions who have signed an agreement to work for at least three years in rural areas or urban-type settlements.

У дисертаційній роботі на основі теоретичного аналізу досліджено підготовку курсантів – майбутніх фахівців з військово-гуманітарного профілю, вказано на основні чинники, які саме впливали на розвиток цієї підготовки. Також досліджено особливості підготовки та дій фахівців військово-гуманітарного профілю зарубіжних країн світу, а саме: Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччини, Франції, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Республіки Польща.У роботі вперше відтворена історична хронологія розвитку підготовки військово-гуманітарних фахівців у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що завдяки дослідженню запропоновано рекомендації щодо використання набутого досвіду у підготовці фахівців з морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України. Матеріали дослідження можуть бути використані в освітньому процесі ВВНЗ – для підвищення якості професійної підготовки фахівців з військово-гуманітарного профілю. У вступній частині обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, об’єкт, предмет дослідження, завдання та методи, подано наукову новизну та практичне значення, а також список публікацій за темою дисертації, структуру та обсяг дослідження.У першому розділі досліджено стан наукової розробки теми, джерельна база дослідження та методи, які були використанні під час дослідження. Джерельна база дисертації охоплює низку офіційних документів, архівних матеріалів, інформації інтернет-ресурсів, публікацій у ЗМІ та інші. Цей різноманітний масив джерел сприяв всебічному аналізу та системній організації фактичного матеріалу, історичних подій та загальних процесів, пов'язаних з підготовкою військово-гуманітарних фахівців. Крім того, ці джерела надали цінну інформацію про досвід іноземних військових навчальних закладів та практичних стратегій, які застосовувались українськими та іноземними військовослужбовцями, які були відповідальні за забезпечення морально-психологічного добробуту особового складу в умовах воєнних дій.У другому розділі досліджено реорганізацію системи підготовки військово-гуманітарних кадрів у Львівському вищому військовому навчальному закладі після набуття Україною державного суверенітету, концептуальні та організаційні засади професійної підготовки військово-гуманітарних кадрів (на прикладі вищого військового навчального закладу у Львові).У третьому розділі досліджена трансформація організації та змісту навчально-виховного процесу під час підготовки фахівців з військово-гуманітарного профілю з урахуванням нових загроз національній безпеці та обороні України, досвід участі фахівців з морально-психологічного забезпечення у бойових діях під час російсько-української війни.У четвертому розділі досліджено систему підготовки фахівців з військово-гуманітарного профілю провідних країн світу, зокрема: Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччини, Франції, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Республіки Польща); особливості практичних дій фахівців, які відповідали за підтримання високого рівня морально-психологічного стану особового складу у локальних війнах та збройних конфліктах другої половини ХХ початку ХХІ століття.Актуальність теми дослідження. Дослідження підготовки фахівців з військово-гуманітарного профілю, а саме акцентуючи увагу на фахівців з морально-психологічного забезпечення є надзвичайно актуальним. Ефективне морально-психологічне забезпечення відіграє важливу роль у підтримці добробуту, стійкості та боєздатності військовослужбовців. Вивчаючи та вдосконалюючи підготовку фахівців в цій галузі, відбувається отримання необхідних навичок, методів, які допоможуть ефективно вирішувати психологічні проблеми і задовольняти потреби військовослужбовців. Це, в свою чергу, сприятиме підвищенню загальної військової ефективності, результативності та успішності під час проведення бойових дій. Однак, враховуючи вагомі доробки вчених з огляду сучасного ведення бойових дій, варто зазначити, що з кожним роком постають нові завдання перед фахівцями з військово-гуманітарного профілю, змінюється характер бойових дій, а також відбувається розвиток аспектів педагогіки та психології. Тому, зміст та система підготовки майбутніх офіцерів з морально-психологічного забезпечення особового складу ЗС України постійно удосконалюється, з урахуванням нових тенденцій у розвитку теорії і практики військової справи, педагогічної та психологічної науки.^UThe theoretical analysis of the training of cadets - future specialists in the military-humanitarian field – is used in this dissertation to identify the main factors that influenced the development of this training. The article also examines the peculiarities of training and actions of military and humanitarian specialists from foreign countries, namely: The United States of America, the Federal Republic of Germany, France, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, and the Republic of Poland.The paper is the first to reproduce the historical chronology of the development of military humanitarian training at the National Army Academy named after Hetman Petro Sahaidachny. The practical significance of the results obtained is that the study offers suggestions for the use of the experience gained in the training of military and humanitarian specialists in the Armed Forces of Ukraine. The research materials can be used in the educational process of higher military educational institutions to improve the quality of their professional training.The introductory part substantiates the relevance of the dissertation topic, defines the purpose, object, subject of research, tasks and methods, presents the scientific novelty and practical significance, as well as the list of publications on the dissertation topic, structure and scope of the research.The first chapter examines the state of scientific development of the topic, the source base of the study and the methods used in the research. The source base of the dissertation includes a number of official documents, archival materials, information from Internet resources, media publications, and others. This diverse array of sources contributed to a comprehensive analysis and systematic organization of factual material, historical events and general processes related to the training of military and humanitarian specialists. In addition, these sources provided valuable information about the experience of foreign military educational institutions and practical strategies used by Ukrainian and foreign military personnel responsible for ensuring the moral and psychological well-being of personnel in the context of hostilities.The second chapter examines the reorganization of the system of training military and humanitarian personnel at the Lviv Higher Military Educational Institution after Ukraine gained state sovereignty, the organizational, scientific and pedagogical foundations of the system of professional training of future military and humanitarian officers for the Armed Forces of Ukraine, the conceptual foundations of professional training of military and humanitarian personnel (on the example of a higher military educational institution in Lviv).The third section examines the transformation of the organization and content of the educational process in the training of military and humanitarian specialists in view of new threats to the national security and defense of Ukraine, the experience of participation of specialists in moral and psychological support in combat operations during the Russian-Ukrainian war.The fourth section examines the system of training of military and humanitarian specialists in the leading countries of the world, in particular: The United States of America, the Federal Republic of Germany, France, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, and the Republic of Poland), the peculiarities of practical actions of specialists who were responsible for maintaining a high level of moral and psychological state of personnel in local wars and armed conflicts of the second half of the twentieth and early twenty-first centuries.Relevance of the research topic. The study of the training of specialists in the military-humanitarian field, namely, focusing on specialists in moral and psychological support, is extremely relevant. Еffective moral and psychological support plays an important role in maintaining the well-being, resilience and combat capability of military personnel. By studying and improving the training of specialists in this field, the necessary skills and methods are acquired that will help to effectively solve psychological problems and meet the needs of military personnel. This, in turn, will help to increase overall military efficiency, effectiveness and success during combat operations. However, given the significant achievements of scientists in the field of modern warfare, it is worth noting that every year new challenges arise for military and humanitarian specialists, the nature of combat operations changes, and aspects of pedagogy and psychology develop. Therefore, the content and system of training of future officers for the moral and psychological support of the personnel of the Armed Forces of Ukraine is constantly being improved, taking into account new trends in the development of the theory and practice of military affairs, pedagogical and psychological science.

Метою дисертації є теоретико-методичне обґрунтування і практичні рекомендації для покращення менеджменту, який може бути застосованим у контрактному сімейному фермерстві в Мальдівах на їх шляху до сталого сільського господарства. На етапі обґрунтування фундаментальних основ сімейного фермерства Мальдів, включаючи розмір домогосподарства, дохід, головну мету діяльності, ресурсні обмеження, порівняно з іншими світовими економіками, результатом дослідження стало уточнення поняття “стале сімейне фермерство”, яке передбачає застосування екологічно чистих ресурсозберігаючих технологій, які приносять фермерам суттєві економічні переваги та є соціально привабливими для фермерської спільноти. Передбачалося, що модель централізованого контрактного фермерства, започаткована Агро Національною Корпорацією в Мальдівах, буде мати позитивний вплив на дієвість та ефективність сільського господарства Мальдів. Впроваджені контрактні угоди забезпечать постачання засобів виробництва, поширення новітніх аграрних технологій, гарантування кредитів і позик, моніторинг якості вирощуваних культур та організацію продажу врожаїв, зібраних законтрактованими сімейними фермерами. Проте, статистика показує, що одержані результати часто гірші за очікувані. У результатах дослідження стосовно найбільш перспективних та дієвих напрямів поліпшення менеджменту сімейних фермерів, які працюють за контрактною моделлю, пропонується об’єднати управлінський консалтинг та сільськогосподарські дорадчі послуги задля стійкості сільських громад через ретельно сплановані стратегії фермерської діяльності, підтримані індивідуальними рекомендаціями, передовими технологіями, поширенням сучасних аграрних знань і навичок, які мають розширити можливості малих сімейних ферм, підвищити рівень їх доходів, сприяти добробуту та вплинути на вирішення проблеми продовольчої безпеки в Мальдівах.На етапі аналітичної оцінки стану продовольчої безпеки і визначення показників розвитку сільського господарства Мальдів результатом дослідження стала концепція удосконаленого процесу управління. Вона включає в себе раціональне використання обмежених природних ресурсів, покращення консультацій щодо вирощування, збирання та збуту врожаю, а також залучення та утримання фермерів в контрактній моделі, причому особливий акцент робиться на заохоченні жінок та молоді до сталого фермерства. Для досягнення цієї мети запропоновано удосконалити класифікацію основних факторів макросередовища Мальдів, які докорінно впливають на продуктивність сільського господарства та прийняття рішень в управлінні фермами, викликають істотні ризики, а також допомагають встановити та використати корисні можливості для сімейних ферм. Для вдосконалення організаційно-методичного підходу під час переходу від застарілого традиційного землеробства до моделі сталого розвитку, запропоновано використовувати інструменти міжрегіонального аналізу, офіційні опитування, групові дискусії, особисті інтерв’ю та подальшу оцінку сімейних фермерів за віком, статтю, наявність ресурсів, кліматичною вразливістю і доступом до ринку.На етапі отримання наукових результатів щодо покращення управління сімейними фермами для сталого розвитку сільського господарства Мальдів, по-перше, запропоновано модель оптимізації виробництва. Вона дозволяє оптимізувати використання обмежених земельних і трудових ресурсів та вирощувати найбільш затребувані та ресурсоощадні місцеві фрукти та овочі, що збільшить їх виробництво, підвищить добробут малих фермерів та посилить продовольчу безпеку Мальдів, що відповідає головній меті контрактного фермерства. По-друге, обґрунтовано організаційно-методичні підходи до вдосконалення сільськогосподарського консультування шляхом усунення пасивного ставлення і прогалин у знаннях консультантів щодо гендерної рівності, зменшення бідності, стимулювання лідерства та підприємництва. Запропоновано розвиток навичок, які відповідають оптимальним виробничим планам для конкретного регіону, щоб забезпечити супровід та контроль сімейних фермерів від моменту вирощування до етапу потрапляння зібраного урожаю на потенційні ринки збуту. По-третє, в результаті дослідження ми прийшли до висновку, що для розвитку сімейних ферм потрібно впроваджувати сучасні інформаційні технології, інтегровані в мобільні пристрої та онлайн-додатки. Фахівцям дорадникам рекомендовано користуватися такими технологіями, а також при наданні особистих консультацій оптимізувати транспортні маршрути для заощадження часу і коштів на відвідування віддалених островів, чиї громади беруть участь у контрактному фермерстві. Зазначений організаційний підхід спрямований на поширення новітніх технологій і передових навичок насамперед серед жінок і молодих фермерів, щоб гарантувати наступність поколінь і життєздатність сімейних фермерських спільнот та реалізувати їхній потенціал у забезпеченні продовольчої безпеки і розвитку сталого сільського господарства.^UThe purpose of the dissertation is the theoretical and methodical substantiation as well as practical recommendations for elaborating improvements of management applicable to contract family farming in the Maldives on the way to sustainable agriculture. On the stage of substantiating fundamental bases of the Maldivian family farms including a household size, income, a prime activity purpose, and resource limitations compared to those in other world economies, the research resulted in clarifying a definition of the category “sustainable family farming”. It implies accomplishing eco-friendly resource-saving farming methods which bring farmers tangible economic advantages and are socially attractive for farming communities. The centralized contract farming model, launched by Agro National Corporation in the Maldives, should have a positive impact on effectiveness and efficiency of Maldivian agriculture where the implemented contractual agreement stipulates supplying inputs, transmitting advanced farming practices, ensuring credits and loans, monitoring crop quality, and arranging sales of harvests produced by the contract family farmers. However, statistics showed that demonstrated outputs tend to be worse than expected. The study outcomes, stemmed from exploring the most promising and workable directions to bolster management of family farmers operating under this contract farming model, proposed to combine management consulting and agricultural extension services to maintain continuity and viability of rural communities through well-planned strategies of farming activities supported by customized recommendations, cutting-edge technologies, shared contemporary agricultural knowledge and skills meant to empower small family farmers when earning their living and addressing food insecurity in the Maldives.On the stage of analytical evaluation of the Maldivian nutrition security status and statistical comparison of agricultural development dynamics in the Maldives the research findings allowed to set a concept of an improved farm management. It comprises a rational use of restricted natural resources, enhancing consulting on growing, harvesting and trading crops, and also recruiting and retaining farmers while a special emphasis is placed on fostering women and young people to get involved in sustainable farming activities. For this to happen, the study offered a systematic classification of core factors observed in the Maldivian macro-environment that profoundly impact agricultural performance and decision-making in farm management, cause essential risks as well as help identify and seize beneficial opportunities arising in family farming. To narrow down and prioritize these challenges when moving away from outdated conventional farming, the research offers a complex organizational and methodical approach embracing cross-regional analysis, formal surveys, group discussions, personal interviews and further mathematical assessment of family farmers by age, gender, resource availability, climatic vulnerability, and market access.On the stage of generating scientific results on improving family farm management for sustainable development of Maldivian agriculture, firstly, the study presented a production optimization model. It calculates how to distribute scarce land and available labor and grow the most demanded and resource-efficient local fruits and vegetables in order to increase their harvests, raise welfare of the regional small family farmers, and amplify Maldivian food security that is consistent with the key goal of contract farming. Secondly, the research proved the methodical and organizational ways to improve agricultural consulting thorough eliminating passive attitude and covering a knowledge gap on promoting gender equity, reducing poverty, incentivizing leadership and entrepreneurship that were observed among extension officers involved in assisting contract farming. The study suggested training skills that are compatible with optimal region-specific production plans in order to ensure that family farmers are guided and supported from the point of cultivation to the stage of outreaching potential markets. Thirdly, the research inferred that developing labor force should envelop farmers’ assistance via ICT integrated measures, mobile devices and online apps, and also consultations in person provided by agricultural extension officers who must utilize recommended optimal transport routes saving time and cost when visiting dispersed islands participating in contract farming. The revealed organizational approach revolves around transmitting advanced technologies and cutting-edge skills to female and young farmers to guarantee continuity and viability of family farming communities and fulfill their potential in providing food security and developing sustainable agriculture.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей адміністративно-правових засад забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування, розроблені пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення норм адміністративного законодавства у відповідній сфері.Аргументовано, що забезпечення територіальної оборони – це комплексна, спільна діяльність спеціально уповноважених суб’єктів, яка спрямована на створення умов та гарантій для найбільш ефективної та повної реалізації суспільно та національно важливих заходів, які зумовлюють виникнення правовідносин щодо захисту державності, територіальної цілісності, політичної стабільності та підтримки добробуту українського населення. Відмічено, що особливостями забезпечення територіальної оборони України як об’єкта адміністративно-правового регулювання є: здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами, функціонування яких регулюється нормами адміністративного законодавства; у процесі відповідної діяльності використовується спеціальний набір адміністративно-правових форм та методів; передбачає реалізацію низки специфічних адміністративних процедур.Доведено, що метою забезпечення територіальної оборони в Україні, зокрема органами місцевого самоврядування, є створення сприятливих правових, організаційних, економічних, управлінських та інших умов для ефективної реалізації системи загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, здійснюваних у мирний час та в особливий період, а також функціонування механізму управління силами та засобами територіальної оборони. Відповідно до вказаної мети до завдань забезпечення територіальної оборони віднесено: організацію та управління територіальною обороною; контроль у сфері територіальної оборони; удосконалення територіальної оборони. До ключових принципів забезпечення територіальної оборони віднесено: 1) принцип територіальності; 2) принцип компетентності; 3) принцип законності; 4) принцип співпраці та взаємодії; 5) принцип доцільності.Встановлено, що систему суб’єктів забезпечення територіальної оборони України становлять: 1) Верховна Рада України – створює законодавчу основу забезпечення територіальної оборони України, а також здійснює парламентський контроль щодо стану виконання вимог законодавства в цій сфері силами комітетів Верховної Ради України; 2) Президент України та Рада національної безпеки і оборони України – відповідають за керівництво та контроль за функціонуванням всього сектору оборони і безпеки України, частиною якого є територіальна оборона; 3) Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямована на: побудову організаційно-управлінської архітектури територіальної оборони; визначення вектора розвитку та реалізації державної політики у сфері оборони та територіальної оборони України; 4) цільові суб’єкти реалізації територіальної оборони – обласні державні адміністрації, органи військового управління та правоохоронні органи; 5) органи місцевого самоврядування.Визначено, що органи місцевого самоврядування займають самостійне та особливе місце в системі суб’єктів забезпечення територіальної оборони України, оскільки саме вони забезпечують формування середовища для ефективної та дієвої реалізації завдань територіальної оборони на місцях у межах визначеного правового статусу та території відання, а отже, від ефективності роботи місцевого самоврядування безпосередньо залежить те, як оперативно буде здійснюватися територіальна оборона, її комплектування тощо.Обґрунтовано, що в системі правового регулювання забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування важливе місце відводиться нормам адміністративного права, адже саме за їх допомогою: а) визначають адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування взагалі та в контексті здійснення територіальної оборони зокрема; б) врегульовують адміністративні процедури забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування; в) закріплюють адміністративні форми та методи здійснення відповідної діяльності; г) встановлюють межі та напрями забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування.Ключові слова: територіальна оборона, органи місцевого самоврядування, воєнний стан, адміністративно-правове регулювання, адміністративно-правовий статус, взаємодія, адміністративне законодавство.^UThe thesis provides a theoretical generalisation and a new solution to the scientific task of defining the essence and revealing the specific features of the administrative and legal framework for ensuring territorial defence of Ukraine by local self-government bodies, and develops proposals and recommendations for improving the administrative legislation in the relevant area.It has been argued that ensuring territorial defence is a complex, joint activity of specially authorized entities aimed at creating conditions and guarantees for the most efficient and complete implementation of socially and nationally important measures which give rise to legal relations for the protection of statehood, territorial integrity, political stability and support for the welfare of the Ukrainian population.It has been noted that the peculiarities of ensuring the territorial defence of Ukraine as an object of administrative and legal regulation are as follows: it is carried out by specially authorized entities whose functioning is regulated by administrative law; in the course of the relevant activities, a special set of administrative and legal forms and methods is used; it involves the implementation of a number of specific administrative procedures.It has been proved that the purpose of ensuring territorial defence in Ukraine, in particular by local self-government bodies, is to create favourable legal, organisational, economic, managerial and other conditions for the effective implementation of the system of national, military and special measures carried out in peacetime and in a special period, and also to function the mechanism of management of forces and means of territorial defence. In accordance with this goal, the tasks of ensuring territorial defence include: organisation and management of territorial defence; control in the field of territorial defence; improvement of territorial defence. The key principles of territorial defence include: 1) the principle of territoriality; 2) the principle of competence; 3) the principle of legality; 4) the principle of cooperation and interaction; 5) the principle of expediency.The author has established that the system of entities responsible for ensuring the territorial defence of Ukraine consists of: 1) the Verkhovna Rada of Ukraine - creates the legislative basis for ensuring the territorial defence of Ukraine, as well as exercises parliamentary control over the implementation of the requirements of the legislation in this area by the committees of the Verkhovna Rada of Ukraine; 2) the President of Ukraine and the National Security and Defence Council of Ukraine - are responsible for managing and controlling the functioning of the entire defence and security sector of Ukraine, of which territorial defence is a part; 3) the Cabinet of Ministers of Ukraine, ministries and other central executive authorities whose activities are aimed at: building the organisational and administrative architecture of territorial defence; determining the vector of development and implementation of the state policy in the field of defence and territorial defence of Ukraine; 4) target subjects of territorial defence - regional state administrations, military administration and law enforcement agencies; 5) local self-government bodies.The author has determined that local self-government bodies occupy an independent and special place in the system of entities ensuring territorial defence of Ukraine, since it is they who ensure the formation of an environment for effective and efficient implementation of territorial defence tasks on the ground within the limits of their legal status and territory of jurisdiction, and therefore, the efficiency of local self-government directly affects the promptness of territorial defence, its manning, etc.It has been substantiated that in the system of legal regulation of territorial defence of Ukraine by local self-government bodies, an important place is given to administrative law provisions, since they are used to: a) determine the administrative and legal status of local self-government bodies in general and in the context of territorial defence in particular; b) regulate administrative procedures for ensuring territorial defence of Ukraine by local self-government bodies; c) fix administrative forms and methods of carrying out relevant activities; d) establish the boundaries and directions of ensuring the territorial defence of Ukraine by local self-government bodies.Keywords: territorial defence, local self-government bodies, martial law, administrative and legal regulation, administrative and legal status, interaction, administrative legislation.

Теоретичне дослідження організаційно-економічних засад функціонування системи освіти дорослих дозволило систематизувати її понятійно-категоріальний апарат, що передбачає розмежування ключових понять «освіта», «навчання», «дорослі» в системі соціально-економічних відносин. Визначено, що на неї покладено важливі не лише соціальні (підвищення кваліфікації, соціалізація та розвиток особистості), а й економічні (зменшення безробіття та соціальної нерівності, стимулювання інновацій та розвитку) функції. Розвиваючись в сучасних умовах для освіти дорослих характерними є такі тенденції як широке використання онлайн-форматів та дистанційних курсів, акцент на оцінці компетентностей та здобутті навичок для майбутньої роботи, підсилення ідеєю постійного навчання протягом усього життя, важливість соціальної інтеграції та включення. Виявлено, що розвиток освіти дорослих стає ключовим фактором у формуванні та модернізації відповідних стратегій розвитку в провідних країнах Європи, зокрема шляхом кореляційно- регресійного аналізу підтверджено, що при зміні рівня середньої заробітної плати в країнах Європи на 1$, відсоток залучених дорослих до навчання зростатиме на 0,004%. Більш широкого розгляду набули теоретичні засади обґрунтування структурно-функціональних взаємозв’язків системи освіти дорослих з конкурентоспроможністю економіки та Цілями сталого розвитку. Це дозволило визначити основні тренди у кроссекторних наукових дослідженнях та простежити зміни у зацікавленості до освіти дорослих у хронологічному вимірі. Було встановлено основні географічні центри наукових досліджень, що зосереджені в Америці, Об‘єднаному Королівстві Великобританії, Канаді та Швеції, та провідні дослідницькі організації (університет Стокгольму, університет соціальних досліджень Стокгольму, університет Умео), між якими налагоджені розгалужені мережі співавторства. Дана робота наочно висвітлює стратегічну важливість інвестицій у сферу освіти дорослих, розглядаючи їх як ключовий фактор розвитку персоналу. За експертними оцінками, у 2023 році світові витрати на навчання на робочому місці досягнуть 380 млн дол. США у порівнянні з 244 млн дол. США у 2009 році. У роботі висунуто та емпірично підтверджено за допомогою кореляційного, лінійного регресійного аналізів та ряду непараметричних тестів існування системних взаємозв’язків у ланцюзі «попит на освіту дорослих – конкурентоспроможність країни – добробут населення» на прикладі країн Європи. Зокрема виявлено численні позитивні й тісні залежності між часткою осіб віком 18-64 роки, які залучені до навчання з субіндексами глобального індексу конкурентоспроможності: інноваційним потенціалом, розвиненістю фінансових ринків, рівнем навичок та розвиненістю інститутів. Доведено, що зміна попиту на освіту дорослих на 1% призведе до більш відчутного збільшення глобального індексу конкурентоспроможності для країн з високим рівнем ВВП на душу населення ( на 0.004 од. з коефіцієнтом детермінації 0,92), ніж з низьким (на 0.007 од з коефіцієнтом детермінації 0,35). Враховуючи результати проведеного аналізу, здійснено кластеризацію країн Європи на основі поєднання ієрархічного метода Ворда та неієрархічного k-середніх за найбільш релевантними детермінантами забезпечення конкурентоспроможності та попитом на освіту дорослих. В основу процедури покладено п’ять індикаторів (інститути, навички, розвиток бізнесу та інноваційний потенціал, попит на освіту дорослих), відібраних за методом головних компонент як каталізаторів конкурентоспроможності національної економіки та системи освіти дорослих в країнах Європи. Розроблено методологічний підхід обґрунтування детермінант впливу на споживчий вибір економічних агентів на ринку освітніх послуг, що базується на основі лабораторного експерименту, заснованого на положеннях поведінкової теорії. Отримані результати стали основою для формалізації матриці параметрів щодо формування патернів навчального онлайн-контенту у бізнес-освіті дорослих. Встановлено, що найбільш ефективними маркетинговими каналами розподілу на сьогоднішній день через Інтернет є соціальні мережі, електронна пошта, месенджери та мобільні додатки, а через іммерсивний маркетинг – технології 3D, AR та VR. На основі моделі «принципал – агент» запропоновано трансформаційні механізми організаційно-економічної взаємодії органів місцевої влади та провайдерів освіти дорослих, що передбачають перерозподіл їх функцій, повноважень і відповідальності щодо використання та контролю бюджетних коштів, що виділяються на забезпечення розвитку системи освіти дорослих.^UThe theoretical study of the organizational and economic foundations of the functioning of the adult education system made it possible to systematize its conceptual and categorical apparatus, which provides for the demarcation of the key concepts "education", "training", "adults" in the system of socio-economic relations. Based on the analysis of the organizational support for the functioning of adult education systems in different countries of the world, it was established that the existing models are not identical, and they differ depending on the socio-cultural, economic, historical and political conditions of each country. It was revealed that the development of adult education becomes a key factor in the formation and modernization of relevant development strategies in the leading European countries, in particular, through correlation and regression analysis, it was confirmed that if the average wage level in European countries changes by $1, the percentage of adults involved in education will increase by 0.004%. The theoretical foundations of the substantiation of the structural and functional interrelationships of the adult education system with the competitiveness of the economy and the Sustainable Development Goals have gained wider consideration This work clearly highlights the strategic importance of investments in the field of adult education, considering them as a key factor in personnel development. In the work, the existence of systemic interrelationships in the chain "demand for adult education - competitiveness of the country - welfare of the population" is proposed and empirically confirmed with the help of correlation, linear regression analyzes and a number of non-parametric tests, using the example of European countries. In particular, numerous positive and close dependencies between the share of people aged 18-64 who are involved in education with the sub-indices of the global competitiveness index: innovative potential, development of financial markets, level of skills and development of institutions were revealed. It is proved that a change in the demand for adult education by 1% will lead to a more significant increase in the global competitiveness index for countries with a high level of GDP per capita (by 0.004 units with a coefficient of determination of 0.92) than with low ones (by 0.007 units with a coefficient of determination 0.35). This argues for the need to take into account indicators of the development of the adult education system when creating a methodology for assessing the competitiveness of countries. Taking into account the results of the analysis, a clustering of European countries was carried out according to the most relevant determinants of ensuring competitiveness and demand for adult education. The procedure is based on five indicators (institutions, skills, business development and innovation potential, demand for adult education). As a result, the dynamic trajectory of changes of European countries between the five main clusters for 2012-2021 was highlighted. The methodological approach of substantiating the determinants of influence on the consumer choice of economic agents in the market of educational services has been developed, which is based on the basis of a laboratory experiment based on the provisions of behavioral theory. The obtained results became the basis for the formalization of the matrix of parameters regarding the formation of patterns of educational online content in business education of adults. It has been found that the most effective distribution marketing channels today are through the Internet social networks, e-mail, instant messengers and mobile applications, and through immersive marketing - 3D, AR and VR technologies, which help to provide learning through experience and feeling, which increases the motivation of the consumer educational services. On the basis of the "principal-agent" model, transformative mechanisms of organizational and economic interaction of local authorities and adult education providers are proposed, which provide for the redistribution of their functions, powers and responsibilities regarding the use and control of budget funds allocated to ensure the development of the adult education system.

В дисертації розглянуто методологічні основи управління економічною безпекою, зокрема визначено сутність та елементи системи економічної безпеки з позицій класичних та новітніх підходів, обґрунтовано об’єктивну необхідність зміни парадигми управління як результату дії трансформаційних викликів сучасності, наведено принципи та інструменти системи забезпечення економічної безпеки на основі людиноорієнтованого підходу. Сформульоване авторське бачення змісту системи управління економічною безпекою організації, окреслено складові екосистеми економічної безпеки у вигляді сукупності елементів впливу та драйверів, що визначають економічний стан субʼєктів господарювання та уможливлюють безпечні та комфортні умови збалансованого співіснування. Визначено можливості та необхідність застосування ризик-орієнтованого підходу для визначення важливих загроз економічній безпеці. Узагальнено зовнішні дестабілізуючі фактори глобального характеру, які посилюють загрози для економічної безпеки складних економічних систем та організацій. Обґрунтовано межі новітнього бачення системи економічної безпеки, що висуває поняття людиноорієнтованого підходу та розвитку людського потенціалу на перший план. Узагальнено тренди економічної безпеки та маркери сучасних трансформаційних процесів. Категоризовано наукові погляди на безпеку згідно з людиноорієнтованим підходом та визначено вагомі ознаки його врахування в контексті економічної безпеки; виокремлено ключові ризики та загрози людського розвитку, включаючи технологічні, економічні, соціальні, екологічні, політичні та правові аспекти, їх позитивний і негативний вплив. Відзначено ознаки трансформації управлінської парадигми через ідентифікацію економічної безпеки особистості, що має зосереджуватись на створенні кращого досвіду для людей та формуванні нової цінності, забезпеченні максимально можливого добробуту і комфорту проживання та праці, розбудові економічної стійкості та зниженні ризиків і загроз. Визначені основні принципи та сучасні інструменти, які використовуються при формуванні системи економічної безпеки з урахуванням людиноорієнтованого підходу. Розроблено фреймворк застосування інструментарію забезпечення економічної безпеки на організаційному (приватному) рівні з урахуванням впливу інших рівнів (державного та особистісного).^UThe dissertation considers methodological foundations of economic security management essence and elements from the standpoint of classical and modern approaches, substantiates objective need to change management paradigm considering transformational challenges, provides principles and tools of economic security ensuring system based on a human-centered approach. Author's vision of economic security of organization is formulated, constituent elements of economic security ecosystem are outlined in form of an influence elements set and drivers that determine economic situation making it possible to create safe and comfortable conditions for balanced coexistence. Possibilities and necessity of applying risk-oriented approach to identify important threats to economic security are determined. External destabilizing factors of a global nature that increase threats to security of complex economic systems are generalized. The author also substantiates limits of the latest vision of economic security management system, which brings concept of a human-centered approach and human potential development to the fore. Trends in economic security and markers of modern transformation processes are generalized. Scientific views on security according to the human-centered approach are categorized and significant signs of its consideration are identified; key risks and threats to human development, including technological, economic, social, environmental, political and legal aspects, their positive and negative impact are highlighted. It is noted the signs of management paradigm transformation through the identification of economic security of individual, which should focus on creating a better experience for people and creating new value, ensuring maximum possible well-being and comfort of living, and working, building economic resilience, and reducing risks and threats. The main principles and modern tools used in formation of the economic security system are identified, considering human-centered approach. A framework for applying the tools ensuring economic security at the organizational (private) level is developed, considering the influence of other levels (state and personal).

Середа О.О. Підвищення ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка. – Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро, 2023.Дисертацію присвячено науково-практичним питанням підвищення ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.Дослідження сучасної парадигми теорії ресурсного потенціалу дозволило розкрити зміст категорії «земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств» як сукупної продуктивності ресурсоформуючих елементів (природних, екологічних, соціальних, економічних), які є основою виробничого процесу сільськогосподарських підприємств, визначають передумови технологічного оновлення виробничого процесу, спрямованого на підвищення якісного стану земельних ресурсів, збереження та відновлення родючості ґрунтів, забезпечення системи землеустрою сільськогосподарських підприємств з урахуванням особливостей їх територіального розміщення, концентрації виробничих об’єктів та дотримання екологічних вимог виробництва. Зазначені елементи земельно-ресурсного потенціалу дають можливість всебічно охарактеризувати виробничо-господарську діяльність сільськогосподарських підприємств, оцінити ефективність використання наявних ресурсів підприємства та виявити резерви поліпшення його економічного стану.Аргументовано, що земельно-ресурсний потенціал має вирішальне значення у відтворенні земель сільськогосподарського призначення та є матеріальною основою функціонування виробничого процесу сільськогосподарських підприємств. Він забезпечує здатність земельних ділянок продукувати виробництво та бути просторовим базисом у конкретних соціально-економічних та історичних межах використання земель сільськогосподарського призначення. Системність підходу до визначення ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств обумовлена взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими регулюючими інструментами використання земель сільськогосподарського призначення, які поєднують законодавче забезпечення, соціально-економічні та екологічні критерії.Визначено, що ефективність використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств значною мірою сприяє підвищенню та нарощуванню обсягів виробництва екологобезпечної продукції, раціональному використанню земельних ресурсів, забезпеченню продовольчої безпеки держави, створенню безпечного для життєдіяльності людини середовища та формуванню добробуту сільського населення. Основними напрями ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств з урахуванням рівня добробуту людських ресурсів є забезпечення стійкості сільського господарства як базису діяльності підприємств; підвищення конкурентоспроможності землевласників та землекористувачів; збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого землекористування.Вивчення методичних підходів до оцінювання ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств дозволило доповнити їх наступними показниками: очікуваний еколого-економічний результат використання сільськогосподарських угідь; екологічні втрати рентного доходу від використання сільськогосподарських угідь; витрати на забезпечення вимог екологічно сталого землеробства. Доповнено також індикатори ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, а саме: коефіцієнт повноти освоєння природних елементів земельно-ресурсного потенціалу в сільському господарстві, коефіцієнт розораності сільської місцевості та коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь на території функціонування суб’єкта господарювання. Методика оцінювання ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу через його основну складову – землі сільськогосподарського призначення забезпечує можливість визначити економічний, соціальний та екологічний результати.Ключові слова: агросистема, виробництво, ефективність, потенціал, ресурси, сільськогосподарське підприємство, сільськогосподарські угіддя, сільські об’єднані територіальні громади.^USereda О.О. Increasing the efficiency of the use of land and resource potential of agricultural enterprises. – Qualify in scientific work as a manuscript. Thesis for the Doctor of Philosophy degree in specialty 051 – Economics. – Dnipro State Agrarian and Economic University, Dnipro, 2023 The dissertation is devoted to scientific and practical issues of increasing the efficiency of the use of land and resource potential of agricultural enterprises. The study of the modern paradigm of the theory of resource potential made it possible to reveal the meaning of the category “land and resource potential of agricultural enterprises” as the aggregate productivity of resource-forming elements (natural, ecological, social, economic). This is the basis of the production process of agricultural enterprises, they determine the prerequisites for the technological renewal of the production process, aimed at improving the quality of land resources, preserving, and restoring soil fertility, ensuring the land management system of agricultural enterprises, taking into account the peculiarities of their territorial location, the concentration of production facilities and compliance with the ecological requirements of production. The specified elements of the land resource potential make it possible to comprehensively characterize the production and economic activity of agricultural enterprises, to assess the effectiveness of the use of the available resources of the enterprise and to identify reserves for improving its economic condition.It is argued that the land-resource potential is of decisive importance in the reproduction of agricultural lands and is the material basis for the functioning of the production process of agricultural enterprises. It ensures the ability of land plots to produce production and to be a spatial basis within the specific socio-economic and historical limits of agricultural land use. The systematic approach to determining the effectiveness of the use of the land resource potential of agricultural enterprises is due to the interconnected and complementary regulatory instruments for the use of agricultural land, which combine legislative support, socio-economic and environmental criteria. It was determined that the efficiency of the use of the land and resource potential of agricultural enterprises significantly contributes to the increase and expansion of the production of environmentally safe products, the rational use of land resources, the provision of food security of the state, the creation of a safe environment for human life and the formation of the well-being of the rural population. The main directions of the effectiveness of the use of the land and resource potential of agricultural enterprises, taking into account the level of well-being of human resources, are ensuring the sustainability of agriculture as the basis of the enterprise's activity; increasing the competitiveness of landowners and land users; preserving the environment and ensuring sustainable land use.The study of methodical approaches to the evaluation of the effectiveness of the use of land and resource potential of agricultural enterprises allowed to supplement them with the following indicators: the expected ecological and economic result of the use of agricultural land; ecological losses of rental income from the use of agricultural land; expenses for ensuring the requirements of ecologically sustainable agriculture. Indicators of the efficiency of the use of agricultural land were also added, namely: the coefficient of completeness of the development of natural elements of land and resource potential in agriculture, the coefficient of plowing of rural areas and the coefficient of plowing of agricultural land in the territory of the economic entity. The method of assessing the effectiveness of the use of land and resource potential through its main component - agricultural land provides an opportunity to determine economic, social and environmental results. Key words: agricultural system, production, efficiency, potential, resources, agricultural enterprise, agricultural land, rural united territorial communities.

У дисертації наведено вирішення важливого наукового завдання, що полягає в розвитку теоретико-методологічних засад, методичних і науково-практичних рекомендацій щодо формування державної економічної політики в умовах глобалізації. Розроблено підходи до осмислення глобалізаційних та деглобалізаційних ефектів на формування стратегій державної економічної політики, що містять наступні складові, а саме: передумови, структуру, фази розвитку, тренди розвитку. Розвинуто підходи до визначення тенденцій трансформації державної економічної політики та державних стратегій на глобальному рівні на тлі еволюції глобального фінансового капіталу, а саме: до виникнення процесу глобалізації виявлено циклічність «лібералізм – протекціонізм»; після еволюціонування глобалізації виявлено зміну концепції державної економічної політики у циклі «ліберальна-дирижистська». Визначено сутність економічної політики як комплексу дій держави, що реалізується на міжнародному, макроекономічному, галузевому та регіональному рівнях і спрямований на вибір та забезпечення оптимальної інституційної моделі національної економіки та досягнення максимально ефективного функціонування національної економіки у світовій системі поділу праці в інтересах досягнення та підтримки високого рівня добробуту та якості життя населення в довгостроковій перспективі. Удосконалено класифікацію завдань державної економічної політики, що на відміну від існуючого переліку розмежовує завдання і принципи, відповідно до сучасних викликів розвитку національної економіки. Ґрунтуючись на структурно-функціональних особливостях процесу глобалізації виділено властивості фінансового капіталу, ризики глобалізації та відповідні заходи держави в економічній політиці (макропруденційний підхід та макропруденційні інструменти, інституційні зміни регулюючих органів, законодавче регулювання учасників ринку, заходи щодо деофшоризації економіки, дії держави щодо проблеми розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з під оподаткування, національна податкова політика). Розвинуто підходи до виділення взаємозв'язків за рівнями державної економічної політики, що передбачають: розвиток та впровадження інструментарію формування та управління горизонтальними зв'язками в національній економіці та стимулювання розвитку таких зв'язків; інституційну орієнтацію регіонів, що дозволяє класифікувати їх з погляду цілей та моделей участі у світовій системі поділу та кооперації праці. Сформовано підходи до реалізації державної економічної політики на засадах платформенної моделі, що предбачає технологічну і організаційну складові, які відрізняються від раніше існуючих цілями створення умов для ефективного використання державних і приватних ресурсів шляхом їх гнучкого оптимального комбінування та інструментами платформенної інфраструктури для взаємодії стейкхолдерів державної економічної політики. Розроблено комплекс функцій цифрової платформи державної економічної політики за сервісною та регулюючою компонентами, а саме: нормативно-правовий супровід діяльності; сприяння у підборі оптимального контрагента; надання інструментарію для вибудовування взаємодії між контрагентами; надання інструментарію для узгодження інтересів; підготовка рекомендацій щодо формування економічної політики. Удосконалено систему обліку трансформації світової економіки у державній економічній політиці за напрямами, а саме: технологічна трансформація; організаційна трансформація; вжиття заходів щодо адаптації національної економіки до організаційної трансформації; ціннісна трансформація. Ключові слова: глобалізація, деглобалізаційні ефекти, державна економічна політика, державні стратегії, державно-приватне партнерство, когнітивні інструменти, платформенна модель, трансформація.^UThe dissertation has the culmination of an important scientific task, which is used to develop theoretical and methodological ambushes, methodical and scientific and practical recommendations on how to form state economic policy in the minds of globalization. It has been disassembled to understand the globalization and deglobalization effects on the formation of the strategic state economic policy in order to avenge the advancing warehouses, and itself: change your mind, structure, development phase, development trends. Resolutely approach the trend of transformation of the state economic policy and state strategies on a global level on the revolution of global financial capital, and itself: before the end of the process of globalization, the cyclical nature of "liberalization" was revealed. m - protectionism "; After the evolution of globalization, a change in the concept of state economic policy was revealed in the “liberal-conductor” cycle. The significance of the economic policy as a complex of the state power, which is implemented on the international, macroeconomic, Galuze and regional levels and directs for the selection of the optimal institutional model of the national economy and achievement of the most efficient functioning of the national economy in the light system under the law in the interests of reaching that support of the high level dobrobutu and the quality of life of the population in the pre-stroke perspective. The classification of the head of the state economic policy has been improved, which is on the basis of the main change of the border task and principles, leading to the current development of the national economy. Based on the structural and functional features of the process of globalization, it was seen the power of financial capital, the risks of globalization and the emergence of powers in the economic policy (macroprudence and macroprudence tools) , institutional changes of regulatory bodies, legislator regulation of participants in the market, go to deoffshorization of the economy, to the powers that be taxation and withdrawal of income from the payment of taxation, national taxation policy). Resolutely come to see the mutual relations with the equals of the state economic policy, which convey: the development and promotion of tools for the formation and management of horizontal links in the national economy and stimulation of the development of such links kiv; the institutional orientation of the regions, which allows classifying them at a glance, the goals and models of participation in the light system under and cooperation of practice. Formed approach to the implementation of the state economic policy on the ambush of the platform model, which provides for technological and organizational warehouses, which are conceived in the past due to the existing goals for the efficient selection of state and private their resources in the way of their flexible optimal combination and platform infrastructure tools for the interaction of stakeholders of the state economic policy. The complex of functions of the digital platform of the state economic policy for the service and regulatory components has been disassembled, as well as: regulatory and legal support of activity; matching with the selection of the optimal counterparty; providing tools for vibudovuvannya vzaєmodії between contractors; providing tools to satisfy interests; preparation of recommendations on how to shape the economic policy. Improved the system for the appearance of the transformation of the world economy in the state economic policy for direct, and itself: technological transformation; organizational transformation; living in the way of adaptation of the national economy to organizational transformation; valuable transformation.Key words: globalization, deglobalization effects, state economic policy, state strategies, state-private partnership, cognitive tools, platform model, transformation.

Дисертаційну роботу спрямовано на обґрунтування основних елементів й удосконалення ресурсозберігаючих технологій виробництва молока в умовах глобальних кліматичних змін шляхом дослідження впливу зміни клімату на продуктивність, якість і безпечність продукції, здоров’я тварин, енергоресурсовитратність й екологічність виробництва молока за різних технологій утримання корів.Вперше на основі аналізу й урахування широкого комплексу екологічних факторів науково обґрунтовано і розроблено енергоресурсоощадні технічні та технологічні рішення з підвищення ефективності виробництва молока і побічної продукції за утримання худоби у легкозбірних та капітальних будівлях і спорудах з урахуванням впливу на довкілля. Проведені дослідження доповнюють концепцію впливу погодних факторів на добробут та продуктивність молочної худоби.Здобувачем вперше доведено ступінь впливу кліматичних коливань в Лісостеповій зоні України за умови використання комплексних технологій молочного скотарства та їх окремих елементів на рівень продуктивності, відтворення та якості продукції, добробуту тварин, сукупних витрат ресурсів, стану екологічної безпеки. На основі аналітичних та експериментальних даних обґрунтовано оптимальні технологічні рішення ведення скотарства з урахуванням отриманого ефекту.Виявлено, що спільний спосіб видалення, зберігання та переробки гною з відпрацьованими від миття і дезінфекції доїльно-молочного обладнання відходами у біореакторі-ферментері та у лагунах відкритого типупідвищують рівень концентрації хлоридів, сульфатів та фосфатів (Р≥0,999) у питній воді водозбірного басейну ферми, порівняно з технологією глибокої довгонезмінюваної підстилки, за якої вода і відходи утилізуються окремо.^UThe dissertation aimed at substantiating the basic elements and improving resource-saving technologies of milk production in global climate change by studying the impact of climate change on productivity, quality and safety of products, animal health, energy consumption and environmental friendliness of milk production by different technologies.The first time on the basis of analysis and consideration of a wide range of environmental factors scientifically substantiated and developed energy-saving technical and technological solutions to improve milk production and by-products for livestock in prefabricated and capital buildings and structures. The conducted research complements the concept of the influence of weather factors on the welfare and productivity of dairy cattle.For the first time, the applicant proved the degree of influence of climatic fluctuations in the Forest-Steppe Zone of Ukraine under the condition of using complex technologies of dairy farming and their individual elements on the level of productivity, reproduction and quality of products, animal welfare, aggregate consumption of resources, and the state of environmental safety. On the basis of analytical and experimental data, the optimal technological solutions for cattle breeding are substantiated, taking into account the obtained effect.It was found that the joint method of removal, storage and processing of manure with waste from washing and disinfection of milking equipment in a bioreactor-fermenter and in open lagoons increases the concentration of chlorides, sulfates and phosphates (Р≥0.999) in the drinking water of the farm catchment basin, compared to the technology of deep, long-term unchanged bedding, in which water and waste are disposed of separately.

У дисертаційній роботі узагальнено теоретико-методичні й науково- прикладні основи дослідження інфраструктурного розвитку сільських територій в умовах сучасних викликів і трансформаційних змін. Проведено аналіз підходів до процесу забезпечення інфраструктурного розвитку територій сільської місцевості на державному та регіональному рівнях, а також обґрунтовано сутнісне розуміння досліджуваних понять. З урахуванням зазначеного, сформовано власне бачення стосовно інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій з окресленням заходів державного і регіонального рівнів.На основі аналізу теоретичних підходів до сутнісного розуміння інфраструктурного розвитку сільських територій як на державному, так і регіональному рівнях обґрунтовано його змістову наповнюваність, що зумовлюється системним підходом до забезпечення розвитку сільської місцевості з урахуванням його багатогранних складових, як економічної, так екологічної й соціальної, у взаємодоповнюваності з наявним природно-ресурсним, людським потенціалом, розбудовою інфраструктурної сфери з метою формування комфортного життєвого середовища села.Узагальнено теоретико-методичні підходи до дослідження інфраструктурного розвитку сільських територій, у межах якого активізуються взаємовідносини у сфері виробництва, розподілу і споживання вироблених товарів, продукції й надаваних послуг, реалізуються інтереси зацікавлених осіб, передусім суб’єктів аграрного господарювання, підприємців, бізнесменів, інвесторів, започатковуються процеси відродження сільської місцевості, що супроводжується підвищенням рівня життя населення, його добробуту і благополуччя. Дослідженням підтверджено, що інфраструктурний розвиток сільської місцевості повинен відбуватися випереджальними темпами, оскільки зворотність процесів призведе до гальмування реалізації програм відродження села.^UThe dissertation summarizes the theoretical-methodical and scientific-applied foundations of the research infrastructural development of rural territories in the conditions of modern challenges and transformational changes. The analysis of approaches to the process of ensuring the infrastructural development of rural areas at the state and regional levels was carried out, and the essential understanding of the studied concepts was substantiated. Taking into account the above, our own vision was formed regarding infrastructural support for the development of rural territories with an outline of measures at the state and regional levels.Based on the analysis of theoretical approaches to the essential understanding of the infrastructural development of rural territories at both the state and regional levels, its content is substantiated, which is determined by a systematic approach to ensuring the development of rural areas, taking into account its multifaceted components, both economic, ecological and social, in complementarity with the available natural resources, human potential, development of the infrastructural sphere with the aim of forming a comfortable living environment of the village.The theoretical and methodological approaches to the study of the infrastructural development of rural areas are summarized, within which relations in the field of production, distribution and consumption of manufactured goods, products and services are intensified, the interests of interested persons, primarily subjects of agricultural management, entrepreneurs, businessmen, investors, are realized. The processes of the revitalization of rural areas are being initiated, which is accompanied by an increase in the population’s standard of living of the population, and its well-being and prosperity. Research has confirmed that the infrastructural development of rural territories should take place at an anticipatory pace since the reversibility of processes will lead to inhibition of the implementation of rural revitalization programs.

У дисертації на основі аналізу теорії та практики адміністративного права, норм національного та інтегрованого законодавства, практики діяльності суб’єктів управління, розкрито адміністративно-правовий механізм управління залізничним транспортом загального користування в Україні та визначено напрямки побудови нової моделі управління залізничним транспортом загального користування в Україні. Основними з яких є такі:Сформовано, що залізничний транспорт загального користування України є складною інфраструктурною системою, що становить предмет публічно-правових відносин, які виникають між державою, як регулятора виду діяльності, та суб’єктами таких специфічних правовідносин (залізничні підприємства, оператори, пасажири, вантажовласники тощо), та включає в себе залізничні мережі, станції, рухомий склад і пов’язані з ними елементи, які призначені для забезпечення пасажирських та вантажних перевезень на території України. Публічно-правові відносини у сфері управління залізничним транспортом загального користування України ґрунтуються на відповідних нормативно-правових актах, які визначають права та обов’язки суб’єктів, участь держави у регулюванні та нагляді за залізничним транспортом як гаранта дотримання загальних інтересів в галузі залізничного транспорту, а також мету цієї діяльності, включаючи забезпечення безпеки, зручності пасажирів і ефективності вантажних перевезень. Визначено, що залізничний транспорт загального користування України являє собою предмет публічно-правових відносин, що стосуються організації та функціонування залізничної інфраструктури та послуг на залізничному транспорті в Україні, а також регулювання відносин між державними органами, операторами залізничного транспорту, іншими учасниками ринку та громадськістю з метою забезпечення безпеки, доступності, якості та ефективності залізничного транспорту, а також здійснення контролю та нагляду за цією сферою.Встановлено, що державне управління залізничним транспортом загального користування в Україні, як функція держави, – це специфічний державно-регуляторний вплив держави, що полягає у планомірній та владній управлінській діяльності щодо формування, забезпечення функціонування та захисту транспортної галузі як окремої соціально-економічної системи, яка забезпечує публічний інтерес та економічний розвиток країни. Основними ознаками державного управління залізничним транспортом загального користування в Україні, як функції держави є: 1) спрямованість на забезпечення публічного інтересу та економічного розвитку; 2) використання владних повноважень та ресурсів; 3) систематичність та стратегічна плановість транспортної політики; 4) планування та координація дій системи суб’єктів забезпечення управління залізничним транспортом загального користування в Україні; 5) вплив на інші соціально-економічні системи з метою забезпечення їх якісної та кількісної визначеності для спільного добробуту суспільства; 6) підзвітність та відповідальність системи суб’єктів забезпечення управління залізничним транспортом загального користування перед суспільством.^UThe dissertation, based on the analysis of the theory and practice of administrative law, the norms of national and integrated legislation, and the practice of management entities, reveals the administrative-legal mechanism of public rail transport management in Ukraine and defines the directions for building a new model of public rail transport management in Ukraine. The main ones are the following:It has been established that the public railway transport of Ukraine is a complex infrastructure system that is the subject of public-law relations that arise between the state, as the regulator of the type of activity, and the subjects of such specific legal relations (railway companies, operators, passengers, cargo owners, etc.), and includes railway networks, stations, rolling stock and related elements, which are intended to ensure passenger and cargo transportation on the territory of Ukraine. Public-legal relations in the sphere of management of public railway transport of Ukraine are based on the relevant normative legal acts, which determine the rights and obligations of subjects, the participation of the state in the regulation and supervision of railway transport as a guarantor of the observance of general interests in the field of railway transport, and the purpose of that activity, including ensuring safety, passenger convenience and freight efficiency.It was determined that public rail transport in Ukraine is a subject of public-law relations concerning the organization and functioning of railway infrastructure and services on railway transport in Ukraine, as well as the regulation of relations between state bodies, operators of railway transport, other market participants and the public with the aim of ensuring safety, accessibility, quality and efficiency of railway transport, as well as control and supervision of this area.It has been established that the state management of public railway transport in Ukraine, as a function of the state, is a specific state-regulatory influence of the state, which consists in planned and authoritative management activities regarding the formation, ensuring the functioning and protection of the transport industry as a separate socio-economic system, which ensures public interest and economic development of the country. The main features of state management of public railway transport in Ukraine, as a function of the state, are: 1) focus on ensuring public interest and economic development; 2) use of power and resources; 3) systematic and strategic planning of transport policy; 4) planning and coordination of actions of the system of entities providing management of public railway transport in Ukraine; 5) impact on other socio-economic systems in order to ensure their qualitative and quantitative certainty for the common welfare of society; 6) accountability and responsibility of the system of entities providing management of public railway transport to society.

У дисертації вирішено наукове завдання, що полягає в проведенні дослідження конституційного права на охорону здоров’я в Україні та формулювання пропозиції щодо подальшого удосконалення його нормативної регламентації. Серед узагальнень, підсумкових положень, висновків, рекомендацій і пропозицій найголовніше дослідницьке та практичне значення мають такі:?1. Право на охорону здоров’я в Україні – це система суб’єктивних можливостей фізичних осіб застосовувати заходи профілактичного, лікувального та іншого характеру, спрямовані на досягнення та підтримку повного фізичного, духовного та соціального добробуту.?2. Об’єктом конституційного права на охорону здоров’я є охорона здоров’я. Удосконалено визначення поняття «охорона здоров’я» – це система державних та суспільних, індивідуальних та колективних заходів профілактичного, лікувального та іншого характеру, спрямованих на досягнення та підтримку повного фізичного, духовного та соціального добробуту людини.?3. Суб’єктами права на охорону здоров’я в Україні є громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які знаходяться на території України та відповідають вимогам законодавства України у частині можливості скористатися заходами з охорони здоров’я, у т.ч. медичною допомогою.?4. Зміст конституційного права на охорону здоров’я в Україні – це система суб’єктивних можливостей людини, пов’язаних зі збереженням здоров’я шляхом профілактичних заходів загального та спеціального характеру, а також заходів з поновлення здоров’я шляхом отримання медичної допомоги.?5. Право на охорону здоров’я в Україні є правом людини(а не прав громадян України), належить до числа прав другого покоління, є соціальним правом, а також правом конституційним, позитивним та основним (комплексним). Серед додаткових прав, які входять до його складу, найбільш значним за обсягом свого змісту є право на медичну допомогу.?6. Право на охорону здоров’я в Україні за своїм змістом відрізняється від: а) права на медичне страхування – зміст права на медичне страхування включає діагностичні послуги, амбулаторне та стаціонарне лікування, медичну реабілітацію; за межі змісту конституційного права на медичну допомогу виходить два пункти з переліку – це профілактичні та освітні заходи, а також і надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення (це входить до змісту права на охорону здоров’я); б) права на медичну допомогу; зміст права на охорону здоров’я є більш широким, ніж права на медичну допомогу. Запропоновано уважати, що медична допомога – це система державних та суспільних, індивідуальних та колективних заходів діагностичного та лікувального характеру (заходів з надання медичних послуг), спрямованих на досягнення та підтримку здоров’я людини.^UThe research solves the scientific task of conducting a study of the constitutional right to health care in Ukraine and of the formulation of proposals for further improvement of its normative regulation.Based on the results of the research, conclusions and proposals were formulated, the most important of which include the following.1. The right to health care in Ukraine is a system of subjective opportunities of individuals to apply preventive, curative and other measures aimed at achieving and maintaining full physical, spiritual and social well-being. 2. The object of the constitutional right to health care is health care. The definition of the concept of "health care" has been improved - it is a system of state and public, individual and collective measures of a preventive, curative and other nature, aimed at achieving and maintaining the full physical, spiritual and social well-being of a person. 3. Subjects of the right to health care in Ukraine are citizens of Ukraine, foreign citizens, and stateless persons who are on the territory of Ukraine and meet the requirements of Ukrainian legislation in terms of the opportunity to use health care measures, including medical help. 4. The content of the constitutional right to health care in Ukraine is a system of subjective human capabilities related to the preservation of health through preventive measures of a general and special nature, as well as measures to restore health by receiving medical assistance. 5. The right to health care in Ukraine is a human right (not the rights of citizens of Ukraine), belongs to the number of rights of the second generation, is a social right, as well as a constitutional, positive and basic (complex) right. Among the additional rights included in it, the right to medical help is the most significant in terms of its content. 6. The right to health care in Ukraine differs in its content from: a) the right to medical insurance – the content of the right to medical insurance includes diagnostic services, outpatient and inpatient treatment, medical rehabilitation; two items from the list go beyond the content of the constitutional right to medical care - these are preventive and educational measures, as well as the provision of ready-made medicines and medical products (this is included in the content of the right to health care); b) rights to medical assistance; the content of the right to health care is broader than the right to medical help. It is proposed to consider that medical help is a system of state and public, individual and collective measures of a diagnostic and therapeutic nature (measures for the provision of medical services) aimed at achieving and maintaining human health.

Пилявець Н.І. Когнітивні стилі особистості як чинник формування самозбережувальної поведінки студентської молоді. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія. – Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2023.Дисертацію присвячено теоретичному та емпіричному вивченню впливу когнітивних стилів особистості на формування самозбережувальної поведінки студентської молоді. За результатами аналізу наукової літератури визначено, що найбільш опрацьованим поняття «самозбережувальна поведінка» є з точки зору демографії та соціальної психології. В той же час прагнення сприяти підвищенню рівня самозбереження кожного члена суспільства диктує необхідність розуміння мотиваційних, когнітивних, емоційних та соціальних аспектів, які впливають на рішення та дії людини щодо її власної безпеки та захисту. Отже, актуальним є дослідження цього поняття в світлі психології особистості та психології індивідуальних відмінностей. Важливим є те, що саме такий підхід є найменш розробленим, не дивлячись на його актуальність. Крім того, доцільним є вивчення цього поняття в контексті студентської молоді, оскільки саме в молоді роки відбувається сприймання і засвоєння певних норм та зразків поведінки, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтересів і уявлень, які впливають на все подальше життя. Представлено основні аспекти дослідження самозбережувальної поведінки в психології. Найважливішими з них є: визначення понять «самозбереження» та «самозбережувальна поведінка», визначення ролі особистості як суб’єкта самозбереження та стратегії самозбережувальної поведінки, чинники які впливають на формування здоров'язбережувальної та самозбережувальної поведінки.Встановлено, що когнітивні стилі особистості, які характеризують індивідуальні способи прийому та переробки інформації від навколишнього світу і забезпечують тим самим зв'язок між оточенням і особистістю, є одним із чинників поведінки, в тому числі, поведінки, спрямованої на самозбереження.Здійснено огляд сучасних тенденцій в дослідженні когнітивних стилів особистості, основними з яких є: уявлення про природу когнітивних стилів, їх становлення та особливості прояву, положення про зв’язок когнітивних стилів з особистісними характеристиками, з професійною та навчальною діяльністю. Визначено, що дослідження впливу когнітивних стилів на поведінку людини залишається важливим і актуальним напрямом наукових пошуків сьогодення. В контексті даного дослідження зазначено, що розуміння ступеня впливу когнітивних стилів на самозбережувальну поведінку дасть можливість більш ефективно впливати на її формування у студентської молоді. Визначено основні ознаки поведінки людини, що характеризують її як суб’єкта самозбереження: мотивація до збереження здоров’я і покращення якості життя, дотримання правил особистої гігієни (здоровий спосіб життя), схильність брати на себе відповідальність за свої вчинки, самореалізація і життєстійкість. Визначено рівні сформованості самозбережувальної поведінки студентської молоді (високий, достатній, середній та низький рівні) та виявлено вплив когнітивних стилів особистості як на окремі ознаки самозбережувальної поведінки, так і на рівень її сформованості. Виокремлено стилі самозбережувальної поведінки студентів (оптимальний, інертний, невизначений, недоцільний). Виявлено статистично значущі відмінності в особливостях прояву когнітивних стилів студентів, які демонструють різні стилі самозбережувальної поведінки за показниками аналітичності-холістичності, рефлексивності-імпульсивності та толерантності до невизначеності. Розроблено модель формування самозбережувальної поведінки особистості студента, яка стала основою програми соціально-психологічного тренінгу формування та корекції самозбережувальної поведінки студентів. Мета тренінгу - дослідити та усвідомити причини й механізми формування стилю поведінки кожного учасника; сформувати вищий рівень відповідальності за себе та свої вчинки, сприяти корекції небажаних поведінкових проявів і формуванню оптимального стилю самозбережувальної поведінки студентів. Аналіз результатів, отриманих після впровадження соціально-психологічного тренінгу формування та корекції самозбережувальної поведінки студентів, дає можливість зробити висновок про її ефективність.За результатами теоретичного та емпіричного вивчення проблеми формування самозбережувальної поведінки студентської молоді розроблено практичні рекомендації для молодих людей, які бажають піклуватися про власне здоров'я і добробут, розвивати навички самозбереження.^UPyliavets N.I. Cognitive styles of the individual as a factor in the formation of self-preservation behavior of student youth. – Qualifying scientific work on manuscript rights.Dissertation for obtaining higher education for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 Psychology. – Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi, 2023.The dissertation is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of the cognitive styles of the individual on the formation of self-preservation behavior of student youth.According to the results of the analysis of the scientific literature, it was determined that the most elaborated concept of "self-preservation behavior" is from the point of view of demography and social psychology. At the same time, the desire to contribute to increasing the level of self-preservation of each member of society dictates the need to understand the motivational, cognitive, emotional and social aspects that influence a person's decisions and actions regarding his own safety and protection. Therefore, the study of this concept in the light of personality psychology and the psychology of individual differences is relevant. It is important that this approach is the least developed, despite its relevance. In addition, it is appropriate to study this concept in the context of student youth, since it is during youth that the perception and assimilation of certain norms and patterns of behavior, the awareness of needs and motives, the determination of value orientations, interests and ideas that affect the entire subsequent life take place.The main aspects of the study of self-preservation behavior in psychology are presented. The most important of them are: the definition of the concepts of "self-preservation" and "self-preservation behavior", the definition of the role of the individual as a subject of self-preservation and the strategy of self-preservation behavior, factors that influence the formation of health-preservation and self-preservation behavior.It has been established that the cognitive styles of the individual, which characterize individual ways of receiving and processing information from the surrounding world and thus ensure the connection between the environment and the individual, are one of the factors of behavior, including behavior aimed at self-preservation.An overview of modern trends in the study of cognitive styles of personality was carried out, the main ones of which are: ideas about the nature of cognitive styles, their formation and peculiarities of manifestation, provisions on the connection of cognitive styles with personal characteristics, with professional and educational activities. It was determined that the study of the influence of cognitive styles on human behavior remains an important and relevant direction of scientific research today. In the context of this study, it is stated that understanding the degree of influence of cognitive styles on self-preservation behavior will provide an opportunity to more effectively influence its formation among student youth.The main signs of human behavior that characterize it as a subject of self-preservation are identified: motivation to preserve health and improve the quality of life, compliance with the rules of personal hygiene (healthy lifestyle), tendency to take responsibility for one's actions, self-realization and vitality.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних основ та науково-практичних рекомендацій щодо оцінювання та регулювання соціально-трудових конфліктів на макро-, мезо-, мікро- та індивідуумному рівнях.Розкрито теоретико-методологічні основи природи, функцій, структури, генези соціально-трудових конфліктів, розкрито сутність та особливості СТК як об'єкта управління на різних рівнях соціально-економічної системи. Сформовано методичний підхід до порівняльного аналізу розвитку соціально-трудової сфери європейських країн за макроекономічними індексами ПРООН: соціального розвитку, індексу людського розвитку, якості життя, міжнародним індексом щастя, індексу очікуваної тривалості життя. Запропоновано методологію комплексного оцінювання та регулювання СТК на основі діагностики складових індексу людського розвитку (здоров’я, освіти, добробуту) у якості індикаторів передумов та стану конфліктності. Розроблено інструментарій оцінювання СТК на основі системи модифікованих показників індексу людського розвитку, який враховує регіональні особливості. Обґрунтовано механізм формування інституційних імперативів регулювання СТК на основі закономірностей та детермінант суспільного розвитку у системі багаторівневого управління.Здійснено економіко-математичне моделювання динаміки індикаторів ІЛР та залежності стану конфліктності в Україні від модифікованого ІЛР на основі кореляційно-регресійного та факторного аналізу. Сформовано організаційно-економічний механізм профілактики та регулювання соціально-трудової конфліктності із визначенням функціональної підсистеми людського розвитку і підтримуючої підсистеми інформаційно-аналітичного забезпечення. Надана наукова аргументація впливу соціально-трудових конфліктів на людський розвиток регіонів України на основі кластерного аналізу, що є підґрунтям для формування політики у сфері людського розвитку з врахуванням регіональних особливості прояву СТК .Обґрунтовано соціально-психологічні методи оцінки та аналізу конфліктів та застосування соціальних технологій управління конфліктами, використання яких сприятиме зниженню конфліктів у трудових колективах.^UThe thesis is devoted to theoretical and methodological foundations and practical recommendations for the assessment and regulation of social and labor conflicts (SLC) at the macro- , meso- , micro- and individual levels.The theoretical and methodological foundations of the nature, functions, structure, genesis of social and labor conflicts are revealed. The essence and features of the SLC as an object of management at different levels of the socio-economic system are revealed. The conceptual categorical apparatus of conflictology has been developed, namely, the concepts of socio-labor conflicts and social tensions have been scientifically defined. A methodical approach to the comparative analysis of the development of the social and labor sphere of European countries according to UNDP macroeconomic indices: social development, human development index, quality of life, international happiness index, life expectancy index has been formed. The methodology of complex evaluation and regulation of SLC is proposed based on the diagnosis of the components of the human development index (health, education, well-being) as indicators of preconditions and the state of conflictness. A toolkit for the evaluation of SLC was developed based on the system of modified indicators of the human development index, which takes into account regional characteristics. The mechanism of formation of institutional imperatives for the regulation of SLC based on laws and determinants of social development in the system of multi-level management is substantiated.Economic and mathematical modeling of the dynamics of HDI indicators and the dependence of the state of conflict in Ukraine on the modified HDI was carried out on the basis of correlation-regression and factor analysis. An organizational and economic mechanism for the prevention and regulation of social and labor conflict has been formed with the definition of the functional subsystem of human development and the supporting subsystem of information and analytical support. The scientific argumentation of the impact of social and labor conflicts on human development in the regions of Ukraine is provided on the basis of cluster analysis, which is the basis for the formation of policy in the field of human development, taking into account the regional aspects of the manifestation of SLC.A methodological approach to the diagnosis of social and psychological factors of conflict at the individual level is proposed, which characterizes: the level of conflict of the environment, the level of conflict of the individual, the state of the individual. The socio-psychological methods of assessing and analyzing conflicts and the application of social conflict management technologies, the use of which will contribute to the reduction of conflicts in work groups, are substantiated.

У дисертації наведено розв’язання актуального наукового завдання щодо визначення, обґрунтування та експериментальної перевірки результативності педагогічних умов формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки.Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше: визначено й обґрунтовано основні педагогічні умови формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки, концептуальними засадами забезпечення яких є єдність компетентнісного, системного, особистісно-орієнтованого, середовищного, діяльнісного, аксіологічного, інформаційного та технологічного наукових підходів; спроєктовано модель формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки, що розкриває логіку досягнення запланованих результатів, визначає методологію досліджуваного процесу, встановлює функціонально-рольові залежності між структурними складниками, унаочнює етапи педагогічних дій (спонукально-інформаційний етап, формувальний етап, результативно-корекційний етап) і складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків (методологічно-цільового, суб’єктного, змістово-технологічного, діагностувально-результативного); розроблено методику цілеспрямованого формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки, яка комплексно поєднує потенціал продуктивного узвичаєного навчання з дидактичними можливостями інтерактивних педагогічних технологій, форм проблемного, розвивального навчання та самоосвітньої діяльності (зокрема, Інтернет-самоосвіти), розвитку підприємницьких знань, умінь, навичок, підприємницьких цінностей і особистісних якостей здобувачів вищої економічної освіти; удосконалено діагностичний інструментарій оцінювання рівнів сформованості підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки відповідно до обґрунтованих критеріїв: ціннісно-мотиваційного, інформаційно-когнітивного, операційно-діяльнісного, особистісно-самооцінного, вольового; набув подальшого розвитку зміст поняття «підприємницька компетентність майбутніх бакалаврів з економіки підприємства»; розвиток полягає в конкретизації комплексу знань (економічних, правових, соціальних), умінь (вибирати ефективні бізнес-ідеї, методи планування і форми виконання проєктів), навичок (керувати та 27 контролювати процеси виконання бізнес-завдань), особистісних якостей (відповідальність, готовність ризикувати, витримка, цілеспрямованість, креативність, бажання створювати капітал, амбіційність, ощадливість, обов’язковість, ерудованість), збалансоване поєднання яких забезпечує успішне здійснення підприємницької діяльності для зростання власного добробуту, підвищення іміджу і розвитку підприємства.^UThe scientific novelty of the obtained results of the dissertation research is that for the first time:the main pedagogical conditions for the formation of entrepreneurial competence of future bachelors in business economics in the process of professional training are defined and substantiated, the conceptual foundations of which are the unity of competence, system, person-oriented, environmental, activity, axiological, informational and technological scientific approaches;model of the formation of entrepreneurial competence of future bachelors in business economics in the process of professional training was designed, which reveals the logic of achieving the planned results, determines the methodology of the researched process, establishes functional and role dependencies between structural components, visualizes the stages of pedagogical actions (motivational and informational stage, formative stage, as a result -corrective stage) and consists of four interconnected blocks (methodological-target, subject, content-technological, diagnostic-resultative);method of purposeful formation of entrepreneurial competence of future bachelors in business economics in the process of professional training has been developed, which comprehensively combines the potential of productive traditional learning with the didactic possibilities of interactive pedagogical technologies, forms of problem-based, developmental learning and self-educational activities (in particular, Internet self-education), development of entrepreneurial knowledge, abilities, skills, entrepreneurial values and personal qualities of higher economic education graduates;the diagnostic toolkit for assessing the levels of formation of entrepreneurial competence of future business economics bachelors in the process of professional training has been improved in accordance with substantiated criteria: value-motivational, informational-cognitive, operational-activity, personal-self-evaluative, volitional;the content of the concept of «entrepreneurial competence of future bachelors in enterprise economics» gained further development; development consists in concretizing a set of knowledge (economic, legal, social), skills (choose effective business ideas, methods of planning and forms of project implementation), skills (manage and control the processes of performing business tasks), personal qualities (responsibility, willingness to take risks , endurance, purposefulness, creativity, the desire to create capital, ambition, thrift, obligation, erudition), balanced combination of which ensures the successful implementation of entrepreneurial activities for the growth of one's own well-being, improvement of the image and development of the enterprise.

Дисертація вирішує конкретне науково-практичне завдання щодо формування комплексу теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні.Проаналізовано сучасний стан правових досліджень в аспекті правовідносин, пов’язаних із реалізацією конституційних обов’язків держави щодо забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні. Обґрунтовано, що питання забезпечення свободи підприємницької діяльності в державі, не забороненої законом, має надважливе теоретичне і практичне значення, тому що від змісту, системності та якості правового регулювання, практичної реалізації державою своїх конституційних обов’язків у цій сфері правовідносин залежить добробут її громадян, конституційна гарантованість їх економічних прав і свобод, а також економічна конкурентоспроможність самої держави. Проте актуальність цих питань здебільшого озвучують вчені у сфері державного управління та економіки, натомість наука права фактично оминає їх своєю дослідницькою увагою, що є невиправданим в умовах необхідності швидкої та якісної післявоєнної відбудови України, подолання будь-яких перешкод на шляху євроінтеграційних процесів тощо.У дисертації здійснено аналіз правового закріплення обов’язків держави із забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні, осмислено соціальну цінність реалізації означених конституційних обов’язків держави для сталого економічного розвитку демократичного суспільства. Досліджено правову природу обов’язків держави, які перманентно формуються під впливом звичаєвих, ментальних, владних, соціальних, безпекових, військових, адміністративно-управлінських, релігійних, моральних та інших чинників і засобом юридичної мови поступово формалізувалися у правові тексти та дістають об’єктивізацію у системі національних і міжнародних правових актів.Аргументовано необхідність удосконалення механізму забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні як сфери реалізації конституційний обов’язків держави. Доведено, що значимість правового регулювання обов’язків держави у конституційному законодавстві здійснюється не заради формального впливу на суспільні відносини, а з метою отримання очікуваного правового результату, змістовним виявом якого є певний правопорядок, що досягається шляхом цільової дії норм права на ті ж таки суспільні відносини, внаслідок чого в державі встановлюється правовий режим законності, якому підпорядковуються суб’єкти права, які є носіями певного правового статусу, невід’ємними складниками якого є їхні права та обов’язки. Запропоновано шляхи удосконалення національного законодавства у сфері забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні, не забороненої законом. Основний вектор такого удосконалення має поєднувати національні здобутки у сфері розвитку вільного підприємництва та умови інтеграції національної економічної системи в європейський економічний простір. Доведена необхідність доповнення, внесення змін до національної системи законодавства задля усунення недоврегулювань, наявність яких не сприяє забезпеченню свободи підприємницької діяльності в Україні. Виявлено, що національне законодавство не містить механізму примусового виконання рішень національних судів, відповідачем у яких є іноземна держава.З’ясовано, що система та функціонал інституцій державної виконавчої влади, зокрема, «дорадчих та інших допоміжних органів і служб», які діють при главі держави, а також «консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів», що створені за рішенням Кабінету Міністрів України, не є прозорими для суспільства, що ставить під сумнів не тільки фаховість персонального складу працівників таких «допоміжних» служб та органів, результати та обсяги фінансування їхньої роботи, а й унеможливлює визначення їх ролі в механізмі забезпечення свободи підприємницької діяльності. Обґрунтовано необхідність доповнення національної правової системи законодавчим актом, предмет правового регулювання якого має визначати комплекс питань, пов’язаних зі статусом, порядком організації і діяльності самоврегулівних організацій, а також унормуванням релевантних наглядових взаємин між такими організаціями і державою задля зміцнення забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні.^UThe dissertation is one of the first monographic studies of the state's constitutional obligations to ensure freedom of entrepreneurial activity in Ukraine, based on the results of which proposals were formulated to improve the mechanism for ensuring the state's constitutional obligations in this area of legal relations. Reasonable necessity for proper legal regulation of business activity, implementation of a policy of estimated taxation of business entities, provision of true free competition in this sphere of relations, prevention of monopolization in business spheres, establishment of transparent rules for privatization, eradication of even the slightest manifestations of corruption, which is an extremely important task for Ukraine at the path of the European and Euro-Atlantic course, the irreversibility of which is constitutionally regulated and demanded by the need to ensure the national security of Ukraine. In the dissertation, an analysis of the legal establishment of the state's obligations to ensure freedom of entrepreneurial activity in Ukraine was carried out, and the social value of the implementation of the specified constitutional obligations of the state for the sustainable economic development of a democratic society was analyzed. The legal nature of the duties of the state, which are permanently formed under the influence of customary, mental, power, social, security, military, administrative-management, religious, moral and other factors, and are gradually formalized into legal texts by means of legal language and are objectified in system of national and international legal acts. The need to improve the mechanism for ensuring freedom of entrepreneurial activity in Ukraine as a sphere of implementation of the state's constitutional obligations is argued. It is proved that the significance of the legal regulation of state duties in constitutional legislation is not carried out for the sake of formal influence on social relations, but for the purpose of obtaining an expected legal result, the meaningful manifestation of which is a certain legal order, which is achieved through the targeted action of legal norms on the same social relations , as a result of which a legal regime of legality is established in the state, to which subjects of law are subject who are carriers of a certain legal status, the integral components of which are their rights and obligations. Ways to improve national legislation in the sphere of ensuring freedom of entrepreneurial activity in Ukraine, which is not prohibited by law, are proposed. The main vector of such improvement should combine national achievements in the field of free enterprise development and the conditions for the integration of the national economic system into the European economic space. The necessity of supplementing and making changes to the national legislation system in order to eliminate irregularities, the presence of which does not contribute to ensuring the freedom of entrepreneurial activity in Ukraine, has been proven. It was found that the national legislation does not contain a mechanism for enforcement of decisions of national courts, in which the defendant is a foreign state. It was found that the system and functionality of state executive institutions, in particular, «advisory and other auxiliary bodies and services» operating under the head of state, as well as «consultative, advisory and other auxiliary bodies» created by the decision of the Cabinet of Ministers of Ukraine, are not transparent to society, which calls into question not only the expertise of the staff of such «auxiliary» services and bodies, the results and scope of financing their work, but also makes it impossible to determine their role in the mechanism of ensuring freedom of entrepreneurial activity. The necessity of supplementing the national legal system with a legislative act is justified, the subject of legal regulation of which should determine a complex of issues related to the status, order of organization and activity of self-regulatory organizations, as well as the normalization of relevant supervisory relations between such organizations and the state in order to strengthen the provision of freedom of entrepreneurial activity in Ukraine.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад та розробці практичних рекомендацій щодо механізмів удосконалення надання соціальних послуг на основі європейських стандартів соціального захисту населення. На основі критичного аналізу підходів до трактування поняття «соціальні послуги» встановлено, що розуміння його дещо звужено, та, зазвичай, зводиться до підтримки найбільш вразливих верств населення, в той час як в умовах переформатування владних повноважень саме соціальні послуги мають стати міцним підґрунтям для гармонізації суспільних відносин, котрі сприяють підвищенню добробуту населення регіонів.^UThe thesis is devoted to substantiation of theoretical and methodological bases and development of practical recommendations on mechanisms of improvement of rendering of social services on the basis of the European standards of social protection of the population. Based on a critical analysis of approaches to the interpretation of the concept of "social services", it is established that its understanding is somewhat narrowed, and usually comes down to supporting the most vulnerable, while in the context of reforming power, social services should be a solid basis for harmonization. social relations that contribute to improving the welfare of the population of the regions.

У дисертаційному дослідженні наводиться теоретичне узагальнення, а також вирішуються прикладні питання щодо поглиблення методичних положень та розроблення практичних рекомендацій з приводу формування, використання та удосконалення організаційно-економічного механізму (ОЕМ) багаторівневого регулювання фундаментальних наукових досліджень (ФНД) у процесі функціонування економіки знань.У роботі наводиться визначення ФНД як первинних експериментальних або теоретичних розвідок у сфері отримання нових знань про основоположні властивості явищ та спостережуваних фактів, що здійснюються без конкретної мети прикладного застосування і розцінюються як чисте суспільне благо. ОЕМ регулювання ФНД визначено у якості структурованої системи засобів розпорядно-індикативного впливу на суб'єктів управління, діяльність яких зосереджено на евристичних аспектах когнітивної мобільності з метою сприяння процесам системної об'єктивації базових структур природи, суспільства та мислення, вербалізації концептуальних компонентів, циклічного оновлення предметного контенту галузевих підсистем знань, сприяння процесу творення об'єктивних уявлень про дійсність, формування абстрактних образів реальності за дотримання динамічно поновлюваних ціннісних критеріїв раціональності результатів дослідницьких програм. Висловлено та доведено гіпотезу, що зміст регулювання ФНД має бути підпорядковано меті підвищення рівня та якості задоволення життєвих потреб соціуму у процесі надання і споживання суспільних благ засобами адекватного відображення об'єктивної картини універсуму, організування на цій основі практико-перетворювальної діяльності з формування максимально можливого рівня добробуту, нарощування соціального і наукового капіталу інноваційно орієнтованих екосистем постіндустріальної економіки.Досліджено та конкретизовано зміст основних форм регулювання ФНД. Доведено, що національні моделі регулювання ФНД детермінуються особливостями науково-технічної політики держави, рамками прийнятих моделей формування наукового та соціального капіталу соціоцентричних професійних соціальних мереж публічної сфери національної економіки. Доводиться теза, що ефективне сприяння комплексу змістовних дій щодо реалізації пошукових досліджень може бути забезпечено за рахунок використання специфічного інструментарію засадничих принципів регулювання ФНД на егоцентричному (персональному), груповому та публічному рівнях секторального менеджменту. Очікуваним наслідком результативного багаторівневого регулювання процесу є продукування невичерпних позакон'юнктурних суспільних благ у вигляді концептуальних результатів ФНД, що відповідає класифікаційним ознакам найвищого ступеня наукової новизни.Формулюється мета реалізації ОЕМР ФНД на індивідуальному рівні, яка полягає у активізації та ефективному використанні засобів внутрішнього самоорганізування суб'єктів дослідницької діяльності та мобілізації інтуїтивних ресурсів абдуктивної діяльності, інших пов'язаних дослідницьких компетенцій агентів когнітивної активності, що спрямовані на примноження сукупності фонових знань. Використання ОЕМР ФНД на інтерперсональному рівні має сприяти колективу дослідників формально/неформально взаємодіяти між собою з метою досягнення загальних цілей когнітивної діяльності та усвідомлювати свою приналежність до даної сукупності. Метою використання ОЕМР ФНД на публічному рівні є використання владних компетенцій щодо формування базових компетентностей суб'єктів ФНД у сфері продукування фундаментальних наукових знань (ФНЗ), а також створення умов для самостійного обрання суб'єктами регулювання напрямів та варіантів здійснення ФНД, які формуються у процесі динамічного оновлення її ціннісної концепції, досягнення нових порогових значень та відновлення рівноважного стану.Доводиться, що менеджмент групової діяльності як елемент ОЕМР ФНД здійснюється з метою всебічного сприяння процесам підвищення рівня системності науково-дослідницьких програм. Ключовою проблемою розвитку сучасних ФНД визнано потребу принципового визначення науковців щодо оцінювання перспектив подальшого розвитку науки за магістральними напрямами засобами публічного вимірювання рівня раціональності фундаментальних наукових теорій. Комплексний вплив ФНД на розвиток постіндустріальної економіки описано із залученням моделі функціонування національної інноваційної системи, яка охоплює інституціональних агентів сфери науки, освіти, реального сектору економіки, органів державного управління. Основними засобами фінансового забезпечення ФНД визнано програмне та контрактове фінансування, гранти, бюджетне фінансування (повне утримання наукових організацій).^UThe dissertation study provides theoretical generalization, as well as addressed applied issues regarding the deepening of methodological provisions and the development of practical recommendations on the formation, use and improvement of the organizational and economic mechanism (OEM) of multilevel regulation of fundamental scientific research (FSR) in the process of functioning of the knowledge economy.The paper provides the definition of the FSR as primary experimental or theoretical intelligence in the field of obtaining new knowledge about the fundamental properties of phenomena and observed facts carried out without a specific purpose of applied application and regarded as pure public good. The OEM of regulation FSR is defined as a structured system of means of management and indicative influence on management entities whose activities focus on heuristic aspects of cognitive mobility in order to promote the processes of systemic objectification of basic structures of nature, society and thinking, verbalization of conceptual components, cyclical renewal of subject content of sectoral subsystems of knowledge, promoting the process of creating objectives reality, formation of abstract images of reality for observance of dynamically renewable value criteria of rationality of research program results. The hypothesis has been expressed and proved that the content of the FSR regulation should be subordinated to the goal of improving the level and quality of satisfaction of the life needs of society in the process of providing and consuming public goods by means of adequate displaying of an objective picture of the university, organizing on this basis the practice-transformative activity on the formation of the maximum possible level of well-being, increasing social and scientific capital of innovatively oriented ecosystems of the post-industrial economy.The content of the main forms of FSR regulation has been studied and classified. It is proved that the national models of regulation of the FSR are determined by the peculiarities of scientific and technical policy of the state, the framework of adopted models of formation of scientific and social capital of sociocentric professional social networks of the public sphere of the national economy. The thesis is that effective promotion of a set of meaningful actions for the implementation of search studies can be ensured through the use of specific tools for the basic principles of FSR regulation at the egocentric (personal), group and public levels of sectoral management. The expected consequence of effective multilevel regulation of the process is the production of inexhaustible non-legal social benefits in the form of conceptual results of the FSR, which corresponds to the classification features of the highest degree of scientific novelty.The purpose of implementation of the OEM of regulation FSR is formulated at the individual level, which consists in the activation and effective use of means of internal self-organization of research entities and mobilization of intuitive resources of abstract activities, other related research competencies of agents of cognitive activity, which are aimed at increasing the set of background knowledge. The use of the OEMR FSR at the interpersonal level should contribute to a team of researchers formally/informally interacting with each other in order to achieve common goals of cognitive activity and to realize their belonging to this set. The purpose of using the OEMR FSR at the public level is to use the power competencies to form the basic competencies of the FSR entities in the field of production of fundamental scientific knowledge (FSK), as well as to create conditions for the independent election by the subjects of regulation of directions and options for the implementation of the FSR, which are formed in the process of dynamic renewal of its value concept, achievement of new threshold values and restoration of equilibrium state.It is necessary that the management of group activity as an element of the OEM of regulation FSR is carried out in order to fully promote the processes of increasing the level of systemicity of research programs. The key problem of the development of modern FSR recognized the need for a fundamental definition of scientists to assess the prospects for further development of science in the main directions by means of public measurement of the level of rationality of fundamental scientific theories. The complex impact of the FSR on the development of the post-industrial economy is described with the involvement of the model of functioning of the national innovation system, which comprehensively covers institutional agents in the field of science, education, the real sector of the economy, public administration bodies. The main means of financial support of the FSR recognized software and contract financing, grants, budget financing (full maintenance of scientific organizations).