У дисертації досліджено новелістику Д. Г. Лоренса, визначено співвіднесеність традиційного і новаторськогов ній, уточнено роль письменникав літературному процесі межі століть. Проаналізовано збіркиД. Г. Лоренса«ThePrussianOfficerandOtherStories» (1914), «England, MyEnglandandOtherStories» (1922), «TheWomanWhoRodeAwayandOtherStories» (1928), що репрезентують ранній, зрілий і пізній періоди творчості митця, визначено провідні теми, мотиви та художні особливості їх реалізації. Докладно проаналізовано маловивчені новели, що яскраво маркують той чи інший період («Запах хризантем», «Прусський офіцер», «Спокусниця», «Сутінки весни», «Жених про запас», «Англіє, моя Англіє», «Макака в хакі», «Межа», «Зникла жінка», «Сонце», «Зимовий павич», «Закохані», «Новомодна Єва і старомодний Адам», «Переможець на дерев'яному конику», «Мила леді», «Самсон і Даліла»).Установлено, що на різних етапах творчості, яка розвивалася в рамках модернізму,Лоренс синтезував творчі принципи, характерні для імпресіонізму, експресіонізму, натуралізму і реалізму. Підкреслено, що вновелах митцяоб'єктом художнього осмислення є підсвідомість персонажів, що проявляється незалежно від волі останнього, і пробудження якої може спричинити як трагедію («Слабак», «Прусський офіцер»), так і надати нового сенсу життю героїв («Дочка баришника», «Жених про запас»). Акцентовано, що оригінальність автора оприявнилася через прийоми художнього відтворення внутрішнього світу, підсвідомості героїв, а також тонкий психологізм, витонченість у зображенні почуттів, чуттєвість стосунків між чоловіком і жінкою, а також елементи еротизму, що було нетиповим для тогочасної англійської літератури загалом.^UThe research focuses on the short stories of D. H. Lawrence, one of the most controversial writers of the early 20th century, whose creative legacy provoked greatly differing viewpoints of his contemporaries and critics. The role of the writer, the innovative and traditional features of his works in the literary process at the turn of the century are considered.The short story collections, published during Lawrence's life, are analysed: “The Prussian Officer and Other Stories” (1914); “England, My England and Other Stories” (1922); “The Woman Who Rode Away and Other Stories” (1928). The interpretation of the themes and motifs of the stories from his early to late periodsare examined, including those less commonly analysed that define a particular period such as: “Odour of Chrysanthemums”, “The Prussian Officer”, “Witch à la Mode”, “The Shades of Spring”, “Second Best”, “England, My England”, “Monkey Nuts”, “The Border Line”, “The Woman Who Rode Away”, “Sun”, “Wintry Peacock”, “In Love”, “New Eve and Old Adam”, “The Rocking-Horse Winner”, “Lovely Lady”, and “Samson and Delilah”.At different stages of his work, generally developed within the framework of modernism, the writer synthesized the creative principles characteristic of impressionism, expressionism, naturalism and realism.In his short stories, Lawrence painted the deep hidden emotions of his characters, the manifestation of which can lead to tragedy (“The Thorn in the Flesh”, “The Prussian Officer”), and give new meaning to their lives (“The Horse Dealer's Daughter”, “Second Best”).The author's originality is in his artistic portrayal of the inner world of subconscious feelings. His delicate psychologism and writing craft depict the sensuality and eroticism of relations between a man and a woman, which was unusual for turn of the century English literature.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії заспеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво,реставрація» (02 «Культура та мистецтво»). Національна академіяобразотворчого мистецтва і архітектури. Міністерство культури таінформаційної політики України. Київ, 2021.Дисертаційне дослідження присвячено проблемі еротичного жанру всучасному образотворчому мистецтві України трьох десятиріч – від початкунезалежності (1990-ті) до 2010-х років.Для створення належної дослідницької платформи аналізу еротизму всучасному українському мистецтві було сформовано дослідницькийінструментарій, що охоплює такі підходи. Перший підхід –міждисциплінарний, який передбачає інтеграцію мистецтвознавчого,філософського та культурологічного знання в аспекті впровадження вдослідницький обіг поняття «емотивність» для комплексного аналізу процесувізуалізації тілесного в сучасному мистецтві на прикладі еротичного жанру.Зміст цього концепту розкривається через дотичні поняття – «вираження» та«експресія». Робочою концепцією стала теорія Б. Кроче, у якій розуміннясутності мистецтва як вираження дало змогу визначити зображальне веротичному мистецтві як емотивно-виражальне. Другий підхід – цезіставлення класичних і некласичних параметрів зображення еротики йоголеного тіла у візуальному мистецтві та формування належних принципівдля їх аналізу.^UDissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 023 «FineArts, Decorative Art, Restoration» (02 «Culture and Art»). The National Academyof Fine Arts and Architecture. Ministry of Culture and Information policy ofUkraine. Kyiv, 2021.Dissertation research is dedicated to the problem of the erotic genre incontemporary Ukrainian fine art for three decades: from the beginning ofIndependence (1990s) to 2010s.To create a proper research platform for the analysis of eroticism incontemporary Ukrainian art, research tools were formed that include the followingapproaches. First of these is an interdisciplinary approach that supposes theintegration of art, philosophy and culturology knowledge regarding theimplementation of the concept “emotivity” into the research circulation for thecomplex analysis of the visualization process of physicality in contemporary art9using the erotic genre as an example. The content of this notion is revealed throughthe related concepts: “manifestation” and “expression”. The working concept wasthe theory of B. Croce, in which the understanding of the essence of art as anexpression made it possible to define the pictorial in erotic art as emotional andexpressive. The second approach is the comparison of classical and non-classicalparameters of the depiction of eroticism and the naked body in visual art and theformation of appropriate principles for their analysis.