Дисертацію присвячено вивченню впливу лазера з імпульсами наносекундної довжини та імпульсної плазмової обробки на поверхню сталей, а також особливостей формування структури аморфізованих покриттів, нанесених газотермічним напиленням. Вперше показано: у приповерхневих шарах сталей аустенітного класу під впливом опромінення наносекундним лазером формується новий нерівноважений ГЦК-твердий розчин заліза, що має збільшений параметр кристалічної гратки, який існує водночас з основним ГЦК-твердим розчином та практично незміненим параметром гратки. Такий стан обумовлено комірчастою дислокаційною структурою, яка не супроводжена перерозподілом легуючих елементів між областями границь та тіла комірок. У вуглецевих сталях під дією наносекундного лазера параметр кристалічної гратки нерівноважного аустеніту, утвореного в даному випадку, на 0,5-0,9% вище за опромінення мілісекундним лазером. Висунуто припущення про зв'язок цього явища з підвищенням концентрації міжвузлових атомів у ГЦК-твердому розчині заліза. Виявлено, що під дією імпульсної плазмової обробки у конструктивних та інструментальних сталях формується зміцнений приповерхневий шар з тонкою мартенситно-аустенітною структурою, внаслідок розплавлення і загартування із рідкого стану, а також деформаційного зміцнення. Головним внеском у зміцнення приповерхневого шару є потужний термічний вплив імпульсів плазми, а також легування приповерхневої області елементами, що складають плазму. Визначено, що тільки частково аморфізовані покриття, нанесені газотермічним напиленням, зберігають високу твердість у межах 5 - 7 ГПа до 650 - 700 C.

  Скачати повний текст

Розвинуто наукові та технологічні засади виробництва сталевих молольних куль, що дозволяє шляхом розробки та впровадження ефективних заходів з удосконалення технології виготовлення, зокрема використання оптимальних параметрів легування та режимів термічної зміцнювальної обробки, істотно підвищити якість і експлуатаційну довговічність куль. Визначено причини крихкого руйнування куль та домінуючі механізми їх зношування під час експлуатації. Досліджено вплив структурних факторів на критерії експлуатаційної довговічності куль. Запропоновано принципи вибору матеріала, який передбачає визначення оптимального типу та мікроструктури сплаву для різних умов експлуатації куль. Установлено механізми формування осьової порожнистості у кулях під час прокатки. Надано рекомендації щодо поліпшення макроструктурного стану катаних куль. Побудовано математичні моделі та досліджено розподіл температур і напружено-деформований стан за перетином кулі під час загартування. Розроблено методику розрахункового визначення глибини загартування куль. З використанням комп'ютерного моделювання розроблено нові марки сталі з підвищеним рівнем зносостійкості та прогартованості для виробництва куль. Оптимізовано технологію їх термозміцнення для забезпечення потрібного рівня твердості за відсутності гартувальних тріщин.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально досліджено цементит у структурі залізовуглецевих сплавів. Виявлено підвищення мікротвердості цементиту після загартування та доведено відсутність впливу матриці, яка його оточує, на дане підвищення. На основі аналізу розподілу елементів між фазами та урахування впливу легувальних елементів на температуру ледебуритного й аустеніто-графітного евтектичних перетворень визначено діаграми потрійних систем Fe - C - Cr та Fe - C - Mn в області евтектики. Розглянуто механізм розшарування зневуглецьованого цементиту на суміш стехіометричного цементиту та надтонких прошарків аустеніту під впливом тепла лазерного опромінювання. Розповсюджено теорію спінодального розшарування для пересиченого вуглецем аустеніту та зневуглецьованого цементиту в системі аустеніт - цементит. Розроблено рекомендації для використання результатів досліджень у практиці кристалізації виливок та термообробки.

  Скачати повний текст

Наведено дані про особливості фізичного, нервово-психічного розвитку, імунологічної реактивності доношених дітей з затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР). Розроблено регіональні центильні таблиці фізичного розвитку новонароджених та спосіб діагностики ЗВУР. Установлено важливу діагностичну та прогностичну роль морфологічних показників великих гранульованих лімфоцитів периферійної крові та запропоновано спосіб прогнозування імунного статусу новонароджених. Виявлено, що рівень імунної реактивності залежить від ступеня тяжкості ЗВУР. Доведено, що застосування комплексу немедикаментозних імунореабілітаційних заходів (раціонального вигодовування, масажу, лікувальної фізкультури та загартування) дає змогу достовірно знизити кількість дітей, які часто хворіють, з легким і середнім ступенями ЗВУР без використання медикаментозних імунотропних препаратів).

  Скачати повний текст

Розроблено, науково обгрунтовано й апробовано методику фізичної реабілітації студенток з поширеним захворюванням серцево-судинної системи. Запропонована методика спрямована на формування позитивного ставлення до фізичних вправ, адаптації організму до фізичних навантажень, що поступово підвищуються, на навчання методів саморегуляції, основ здорового способу життя. Вона передбачає виконання аеробно-анаеробних вправ, інтенсивність яких має дозуватися за визначеним індивідуальним порогом анаеробного обміну, а також вправ, спрямованих на підвищення ортостатичної та вестибулярної стійкості та спеціальних дихальних вправ, загартування, самомасажу, аутогенного тренування. На підставі результатів апробації запропованої методики установлено, що застосування засобів і методів фізичної реабілітації, включених до даної методики, сприяє швидшому розвитку адаптації до впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню методів оцінки життєздатності культур зелених водоростей Dunaliella salina (D. salina) та Chlorococcum dissectum (C. dissectum), впливу умов культивування, різних температур зберігання (4, ‒20, ‒40, ‒70, ‒196 ºС), кріозахисних розчинів та режимів кріоконсервування на кріорезистентність, життєздатність та функціональну активність зазначених видів. Досягнення промислового використання мікроводоростей підкреслюють важливість збереження в довгостроковій перспективі культур, важливих з точки зору біотехнології у їхньому вихідному, немутованому стані за умов кріобанків. Протягом історії біотехнологічних досліджень було розроблено різні методи збереження деяких видів мікроводоростей: серійне субкультивування, ліофілізація та кріоконсервування. Кріоконсервування ― метод зберігання життєздатних клітин, тканин і організмів за температур нижче 0°С ― єдиний надійний підхід, який забезпечує генетичну стабільність. Зелені водорості, зокрема D. salina та C. dissectum, викликають зацікавленість через їхнє потенційне використання у різних галузях. D. salina є цінним джерелом каротиноїдів, які можуть застосовуватися в харчовій промисловості та як антиоксиданти. C. dissectum має потенціал використання у виробництві біопалива оскільки клітини цієї мікроводорості накопичують велику кількість речовин, які можуть використовуватися для отримання біодизелю. Для розуміння впливу різних етапів кріоконсервування на клітини досліджуваних мікроводоростей необхідно визначати життєздатність та функціональну активність деконсервованих зразків. Визначення життєздатності клітин за змінами їхньої поведінки та морфології, наприклад рухливості або відсутності клітинного вмісту, підходить не для всіх груп водоростей. Виходячи з цього, було проведено оцінку методів визначення життєздатності та функціональної активності культур C. dissectum та D. salina за допомогою флуоресцентних (флуоресцеїн діацетат, пропідій йодид) і вітальних барвників (трипановий синій), тестів відновлення тетеразолієвих барвників ((3-([4,5-диметилтіазол-2-іл])-2,5-дифеніл-тетразоліум бромід (МТТ), тетразолієвий червоний 2-3-5-тетрафеніл тетразол хлорид (ТТХ), резазурин). Встановлено, що для обох досліджених культур у якості методів оцінки життєздатності клітин доцільним було використання тесту відновлення резазурину. Забарвлення ТТХ виявилося ефективним лише для мікроводорості С. dissectum. Використання МТТ-тесту та флуоресцентних барвників недоцільне, оскільки за рахунок власної аутофлуоресценції інактивовані й інтактні культури не розрізняються у застосованих діапазонах вимірювання. Методика забарвлення трипановим синім була не інформативною для обох культур. На наступному етапі роботи було проведено аналіз впливу умов культивування на середовищах з різним вмістом хлориду натрію (NaCl), холодової адаптації та зберігання за 4°С на клітини досліджуваних зелених водоростей. C. dissectum вирощували на поживному середовищі BG-11 і BG-11 з додаванням NaCl у кінцевих концентраціях 0,06 М та 0,2 М; D. salina вирощували на таких середовищах: Ramaraj (Ram), яке містить 1,5 М NaCl та вважається оптимальним для накопичення біомаси, Ram з 4 M NaCl (RamNaCl) та збіднілому за мінеральним складом ― Аrtari (Аrt). Отримані дані свідчать, що клітини C. dissectum і D. salina здатні адаптуватися до середовища культивування з підвищеним вмістом NaCl. Спостерігали значуще підвищення інтенсивності флуоресценції барвника NR у клітинах D. salina, що свідчить про збільшення синтезу каротиноїдів та ліпідів. У результаті проведених досліджень було з’ясовано, що холодове загартування D. salina за 4°С протягом 24 годин додатково збільшувало продукцію каротиноїдів порівняно з інтактною культурою, тоді як на C. dissectum це не впливало, також не спостерігали значущої зміни метаболічної активності D. salina та C. dissectum, визначених за тестом відновлення резазурину. Зберігання колекційних зразків D. salina та C. dissectum за 4°С та відсутності освітлення можливе протягом 60 та 90 діб відповідно. Такі терміни зберігання достатні для економії енергоресурсів, зменшення кількості маніпуляцій для підтримки колекції мікроводоростей але не забезпечують термінів зберігання культур понад 3 місяці. Тому визначення можливості застосування морозильних камер з метою подовження цих термінів та розробка способів кріоконсервування є важливим завданням. Було визначено вплив низькотемпературного зберігання в умовах кріобанку на життєздатність зелених водоростей C. dissectum та D. salina. Дослідження включало аналіз впливу режимів охолодження та температури зберігання клітин, а також дії холодової адаптації (для D. salina) на кріорезистентність за показниками життєздатності та функціональної активності зазначених мікроводоростей; аналіз впливу кріоконсервування з використанням кріопротекторів та кріопротекторних сумішей на відновлення деконсервованої культури. Для аналізу впливу різних режимів та кінцевої температури охолодження використовували: неконтрольоване охолодження до^U2.?The dissertation work is dedicated to the research of methods for assessing the viability of green algae cultures of Dunaliella salina (D. salina) and Chlorococcum dissectum (C. dissectum), the influence of cultivation conditions, different storage temperatures (4, –20, –40, –70, –196°C), cryoprotective solutions, and cryopreservation regimes on the cryoresistance, viability and functional activity of these species. The achievement of industrial utilization of microalgae underscores the importance of preserving cultures in the long term, especially in their original, unmutated state in a cryobank. Throughout the history of biotechnological research, various methods have been developed for the preservation of certain microalgae species, including serial subculturing, lyophilization, and cryopreservation. Cryopreservation, a method of preserving viable cells, tissues, and organisms at temperatures below 0°C, is the only reliable approach that ensures genetic stability. Green algae, particularly D. salina and C. dissectum, are of interest due to their potential applications in various fields. D. salina is a valuable source of carotenoids that can be used in the food industry and as antioxidants. C. dissectum has the potential for use in biofuel production because its cells accumulate a large number of substances that can be used to produce biodiesel. To understand the impact of different stages of cryopreservation on the cells of the studied microalgae, it is necessary to determine the viability and functional activity of the thawed samples. Determining cell viability based on changes in their behavior and morphology, such as motility or absence of cellular content, is not suitable for all groups of algae. Therefore, an evaluation of methods for assessing cell viability and functional activity in cultures of C. dissectum and D. salina was conducted using fluorescent (fluorescein diacetate, propidium iodide) and vital dyes (trypan blue), reduction of tetrazolium dyes ((3-([4,5-dimethylthiazol-2-yl])-2,5-diphenyltetrazolium bromide (MTT), tetrazolium red 2,3,5-triphenyl tetrazolium chloride (TTC), resazurin). It was found that for both studied cultures, the resazurin reduction assay was a suitable method for assessing cell viability. TTC staining was effective only for the microalgae C. dissectum. The use of the MTT assay and fluorescent dyes was not suitable because intact and inactivated cultures cannot be distinguished within the applied measurement ranges. The trypan blue staining method was not informative for both cultures. In the next stage of work, an analysis of the impact of cultivation conditions in environments with different sodium chloride (NaCl) contents, cold adaptation, and storage at 4°C on the cells of the studied green algae was carried out. C. dissectum was grown in BG-11 and BG-11 with the addition of NaCl at final concentrations of 0.06 M and 0.2 M. D. salina was cultivated in the following media: Ramaraj (Ram), which contains 1.5 M NaCl and is considered optimal for biomass accumulation, Ram with 4 M NaCl (RamNaCl), and mineral-poor Artari (Art). The obtained data indicate that the cells of C. dissectum and D. salina are capable of adapting to the cultivation environment with elevated NaCl content. A significant increase in the intensity of the NR dye fluorescence in D. salina cells was observed, indicating increased synthesis of carotenoids and lipids. As a result of the research, it was found that cold hardening of D. salina at 4°C for 24 hours further increased carotenoid production compared to the intact culture, while it did not affect C. dissectum. There was also no significant change in the metabolic activity of D. salina and C. dissectum, as determined by the resazurin reduction test. Storage of D. salina and C. dissectum collection samples at 4°C and in the absence of light is possible for 60 and 90 days, respectively. These storage periods are sufficient to save energy resources, reduce the number of manipulations to maintain the microalgae collection, but do not provide storage periods for cultures exceeding 3 months. Therefore, determining the possibility of using freezers to extend these terms and developing cryopreservation methods is an important task. The impact of low-temperature storage on the viability of C. dissectum and D. salina green algae in cryobank was determined. The research included an analysis of the effects of cooling and storage temperature, as well as the effects of cold adaptation (for D. salina) on the cryoresistance and viability and functional activity of these microalgae; analysis of the impact of cryopreservation using cryoprotectants and cryoprotective mixtures on the recovery of the deconserved culture. Various cooling modes and final cooling temperatures were used for the analysis, including uncontrolled cooling to –18°C by placing sample tubes in a household freezer, cooling to –40°C in a Mr. Frosty container, uncontrolled cooling to –40°C by

Дисертаційна робота присвячена вивченню участі компонентів антиоксидантної та осмопротекторної систем у жита, пшениці і тритикале в їх адаптації до низьких температур та дослідженню індукування цих систем дією газотрансмітерів оксиду азоту (NO) і сірководню (H2S) та фітогормону саліцилової кислоти.У роботі показано зміни у функціонуванні антиоксидантної та осмопротекторної систем при низькотемпературному загартуванні зернових злаків, що вказує на їх значення в адаптації до гіпотермії; встановлено видові та сортові особливості функціонування цих систем і показано можливість їх індукування та підвищення морозостійкості рослин шляхом застосування донорів NO і H2S та фітогормону саліцилової кислоти. Основними експериментальними об'єктами слугували етіольовані проростки пшениці м'якої (Triticum aestivum L., сорт Досконала, озимий, морозостійкий), жита посівного (Secale cereale L., сорт Пам'ять Худоєрка, озимий, морозостійкий), тритикале (× Triticosecale Wittmack, озимі морозостійкі сорти Раритет, Букет та неморозостійкі сорти «дворучки» – Олександра і Підзимок харківський). Загартування проростків проводили протягом 6-7 діб за температури 2–4°С. Також загартовані та незагартовані проростки піддавали проморожуванню за температур діапазону від -5 до -9°С і визначали їх виживаність.У серії експериментів з дослідження впливу донора сірководню на стійкість проростків до від'ємних температур гідросульфід натрію (NaHS) в концентраціях діапазону 0,025–1 мМ додавали в середовище на початку пророщування насіння і на третю добу.В експериментах з оцінки впливу NO на стійкість до від'ємних температур проводили праймування насіння донором NO шляхом занурення в розчин нітропрусиду натрію (Na2[Fe(CN)5NO], НПН) в концентраціях діапазону 50–200 мкМ. В серіях дослідів з комбінованого впливу саліцилової кислоти та НПН насіння досліджуваних варіантів занурювали в розчин, що містив 10 мкМ саліцилової кислоти та 100 мкМ НПН. В роботі проведено порівняння показників функціонування антиоксидантної та осмопротекторної систем етіольованих проростків озимих жита, тритикале і пшениці у фізіологічно нормальних умовах і після холодового загартування, в адаптацію жита до гіпотермії більший внесок роблять високі активність пероксидази та вміст проліну, а тритикале – високий вміст флавоноїдів і цукрів. Водночас у пшениці після загартування більш істотно змінювалася активність антиоксидантних ферментів СОД і каталази. В серіях експериментів з різними сортами тритикале встановлено зв'язок між морозостійкістю та станом антиоксидантної системи. Після загартування проростків при 2–4°C протягом 6 діб у морозостійких сортів тритикале Букет і Раритет активності СОД і каталази підвищувалися, а у менш стійких – Олександра і Підзимок харківський –змінювалися менш істотно. Водночас у цих сортів більш помітно зростала активність пероксидази. У загартованих проростків сортів Букет, Раритет і Олександра вміст цукрів був значно вищим, ніж у сорту Підзимок харківський. Вміст проліну у відповідь на загартування підвищувався в усіх сортів, при цьому абсолютні значення у сортів Букет, Раритет і Підзимок харківський були вищими, ніж у сорту Олександра.Встановлено, що між морозостійкістю проростків і дорослих рослин пшениці, жита і тритикале існує достатньо тісна кореляція (r = 0,78, P ≤ 0,07). Однак тісна кореляція відзначалася між інтегральним нормованим показником, що складався з суми нормованих величин активності антиоксидантних ферментів та вмісту низькомолекулярних протекторів у загартованих проростків злаків і морозостійкістю проростків (r = 0,94, P ≤ 0,01) та рослин у фазі кущіння (r = 0,90, P ≤ 0,05). Цей інтегральний показник може бути використаний як маркер морозостійкості озимих злаків для виявлення стійких генотипів.Проведено порівняльне дослідження впливу екзогенного H2S на стійкість проростків озимих пшениці та жита до кріостресу. Обробка незагартованих проростків NaHS в концентраціях 0,1 і 0,5 мМ викликала підвищення їх виживаності після проморожування при температурі -5°C.Праймування зернівок озимих жита і пшениці донором оксиду азоту нітропрусидом натрію (НПН , 100–200 мкМ) підвищувало здатність проростків до холодового загартування. Показано підвищення виживаності проростків після проморожування внаслідок праймування насіння саліциловою кислотою (10 мкМ) і посилення захисного ефекту при комбінованій обробці саліциловою кислотою зі 100 мкМ НПН. Таким чином, донори газотрансмітерів сірководню та оксиду азоту, а також стресовий фітогормон саліцилова кислота, можуть чинити кріопротекторний вплив на злаки, активуючи сигнальну мережу і посилюючи функціонування антиоксидантної та осмопротекторної систем за умов адаптації рослин до холоду.^UThe dissertation is devoted to the study of the participation of the components of antioxidant and osmoprotective systems in rye, wheat, and triticale in the adaptation to low temperatures, and to the study of these systems' induction by gasotransmitters nitrogen oxide NO and hydrogen sulfide H2S, and phytohormone salicylic acid.In the work, changes in the functioning of antioxidant and osmoprotective systems at low-temperature hardening of grain cereals were shown, which indicates their importance in adapting to hypothermia; species and varietal characteristics of these systems were identified and the possibility of their induction and increase of frost resistance of plants through the application of H2S and NO donors, and phytohormone salicylic acid were shown.The main experimental objects were etiolated seedlings of soft wheat (Triticum aestivum L., variety Doskonala, winter, frost-resistant), rye (Secale cereale L., variety Pamyat' Khudoerka, winter, frost-resistant), and triticale (×Triticosecale Wittmack, frost-resistant winter varieties Raritet and Buket, and non-frost-resistant facultative (‘dvuruchka') ones Alexandra and Pidzymok Kharkivskiy). Hardening of seedlings was performed for 6 -7 days at a temperature of 2-4°C. Hardened and unhardened seedlings were subjected to freezing at temperatures of -5 or -9°C, and their survival was determined.In a series of experiments to study the effect of H2S on the resistance of seedlings to negative temperatures, sodium hydrosulfide (NaHS) in concentrations range of 0.025–1 mM was added to the medium at the beginning of seed germination and on the third day.In the experiments to study the NO effect on frost resistance, seeds were primed with NO donor by immersion to the sodium nitroprusside (Na2[Fe(CN)5NO], SNP) solution in concentrations range of 50-200 µM. In the series of experiments on the salicylic acid and SNP combined effects, seeds of the studied variants were immersed in a solution containing 10 μM salicylic acid and 100 μM SNP.The paper compares the performance indicators of the antioxidant and osmoprotective systems of etiolated seedlings of winter rye, triticale, and wheat in physiologically normal conditions and after cold hardening, high peroxidase activity and proline content make a greater contribution to the rye adaptation to hypothermia, and triticale has a high content of flavonoids and sugars. At the same time, in wheat the activity of the antioxidant enzymes SOD and catalase changed more significantly after hardening.In a series of experiments with different varieties of triticale, a relationship was established between the frost resistance and the state of antioxidant system. After hardening of seedlings of frost-resistant triticale varieties Buket and Raritet at 2-4°C for 6 days, the activities of SOD and catalase increased, and in less resistant Alexandra and Pidzymok Kharkivskiy changed less significantly. At the same time in this varieties the activity of guaiacol peroxidase increased more markedly.The hardened seedlings of Buket, Raritet, and Alexandra varieties had a much higher sugar content than the Pidzymok Kharkivskiy variety. The content of proline in response to hardening increased in all varieties, while the absolute values in the varieties Buket, Raritet, and Pidzymok Kharkivskiy were higher than in the variety Alexandra.It was found that there is a fairly strong correlation between the frost resistance of seedlings and adult plants of wheat, rye and triticale (r = 0.78, P ≤ 0.07. However, a strong correlation was observed between the integral normalized index, which consisted of the sum of normalized values of antioxidant enzyme activity and the content of low-molecular-weight protectors in hardened seedlings, and frost resistance of seedlings (r = 0.94, P ≤ 0.01) and plants in the tillering phase (r = 0.90, P ≤ 0.05), and their frost resistance. This integral index can be used as a marker of frost resistance of winter cereals to identify resistant genotypes.A comparative study of the exogenous H2S effect on resistance of wheat and rye seedlings to cryostress was conducted. Treatment of unhardened seedlings with NaHS at concentrations of 0.1 and 0.5 mM caused an increase in their survival after freezing at -5°C.Priming of rye and wheat seeds by 0.1-0.2 mM SNP increased their hardening ability. The increase in the seedlings' survival after freezing due to priming of seeds was shown as a result of priming seeds with 10 μM salicylic acid, and combined treatment with 10 μM salicylic acid and 100 μM SNP enhanced the protective effect. Thus, donors of gasotransmitters hydrogen sulfide and nitrogen oxide, as well as plant stress hormone salicylic acid, can have a cryoprotective effect on cereals, activating a signaling network and enhancing the functioning of antioxidant and osmoprotective systems when plants adapt to cold.

Об'єкт дослідження - процес зміцнення вхідної кромки лопаток парових турбін зі сталі 15Х11МФ-Ш комбінованим способом: загартуванням струмами високої частоти та електроіскровим легуванням однойменною сталлю 15Х11МФ-Ш. Метою дисертаційної роботи є підвищення довговічності лопаток парових турбін зі сталі 15Х11МФ-Ш за рахунок впровадження комплексного зміцнення вхідних кромок лопаток для захисту від ерозійно-корозійного руйнування на основі управління параметрами структури і функціональних властивостей. Предмет дослідження - закономірності формування структури і властивостей поверхневих зміцнених шарів лопаток парових турбін. Методи дослідження: для досягнення поставленої мети і вирішення зазначених задач було використано систему загальнонаукових методів і прийомів. Оцінювання властивостей матеріалів виконували з використанням стандартних методів механічних досліджень (мікротвердомер ПМТ-3, Nano Indenter G200), металографічного (оптичні мікроскопи ММО-1600, МІМ-8), рентгеноструктурного (дифрактометр PHILIPS PW3710), мікрорентгеноспектрального аналізу (електронний скануючий мікроскоп PHILIPS XL 30 ESEM), методів електронної мікроскопії (електронний мікроскоп JSM 7001F), визначенням корозійної стійкості (Voltalab 40), визначення ерозійної стійкості методом ультразвукового диспергування (Hielscher УИП-1000). Лабораторні випробовування виконано з використанням методик, що відповідають державним стандартам України та стандартам ISO. Промислові випробування робочих лопаток зі зміцненими вхідними кромками за запропонованим способом проводилися спільно з АТ «Турбоатом» на АЕС «Пакш» в Республіці Угорщина. Наукова новизна одержаних результатів: вперше встановлено, що поєднання методів поверхневого зміцнення - загартування струмами високої частоти та електроіскрове легування сталлю 15Х11МФ-Ш, дозволило підвищити твердість кромки лопатки зі сталі 15Х11МФ-Ш в 2,2-3,0 рази до 5500-7000 МПа та підвищити опір ерозійно-корозійному руйнуванню за рахунок формування в поверхневому шарі структури легованого мартенситу, залишкового аустеніту та складних карбідів Cr3C2 та Cr7C3; вперше встановлено, що використання корозійностійкої сталі 15Х11МФ-Ш, яка ідентична основному матеріалу лопатки, для зміцнення методом електроіскрового легування вхідної кромки робочої лопатки парової турбіни дозволило підвищити стійкість до ерозійного руйнування на 72% за рахунок збільшення концентрації хрому до 44%; удосконалено та апробовано метод порівняльної оцінки ефективності зміцнюючих технологій підвищення довговічності робочих лопаток парових турбін; отримав подальший розвиток метод оцінки корозійної стійкості захисних зміцнених шарів, вперше отримано залежності параметрів корозії від структурно-фазового стану зміцнених шарів лопаток зі сталі 15Х11МФ-Ш. Практичне значення одержаних результатів: розроблено технологію підвищення довговічності лопаток парових турбін за рахунок застосування комбінованого способу зміцнення шляхом поєднання у одному технологічному процесі загартування струмами високої частоти та електроіскрове легування; розроблено методику зміцнення вхідної кромки лопатки останнього ступеня низького тиску ротора парової турбіни. Теоретичні та практичні розробки, запропоновані в дисертації, використовуються у навчальному процесі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при викладанні дисциплін, при виконанні випускних кваліфікаційних робіт магістрів.^UThe object of research - the process of strengthening the inlet edge of the blades of steam turbines made of steel 15H11MF-W in a combined way: hardening with high frequency currents and electrospark alloying of the same name 15X11MF-W. The aim of the dissertation is to increase the durability of steam turbine blades made of steel 15H11MF-W by introducing a comprehensive strengthening of the inlet edges of the blades to protect against erosion and corrosion damage based on the control of structure parameters and functional properties. The subject of research is the regularities of formation of the structure and properties of surface reinforced layers of steam turbine blades. Research methods: to achieve this goal and solve these problems, a system of general scientific methods and techniques was used. Evaluation of the properties of materials was performed using standard methods of mechanical research (microhardness tester PMT-3, Nano Indenter G200), metallographic (optical microscopes MMO-1600, MIM-8), X-ray diffractometer (PHILIPS PW3710 diffractometer), micro X-ray spectroscopic analysis X 30 ESEM), methods of electron microscopy (electron microscope JSM 7001F), determination of corrosion resistance (Voltalab 40), determination of erosion resistance by ultrasonic dispersion (Hielscher UIP-1000). Laboratory tests were performed using methods that meet the state standards of Ukraine and ISO standards. Industrial tests of work blades with reinforced inlet edges according to the proposed method were carried out jointly with JSC "Turboatom" at the NPP "Paks" in the Republic of Hungary. Scientific novelty of the obtained results: for the first time it was established that the combination of surface hardening methods - hardening by high frequency currents and electrospark alloying of steel 15Х11МФ-Ш, allowed to increase the hardness of the blade edge of steel 15Х11МФ-Ш 2.2-3.0 times to 5500-7000 MPa and increase the resistance to erosion-corrosion destruction due to the formation in the surface layer of the structure of doped martensite, residual austenite and complex carbides Cr3C2 and Cr7C3; for the first time it was found that the use of corrosion-resistant steel 15H11MF-W, which is identical to the main material of the blade, to strengthen the method of electrospark doping of the inlet edge of the working blade of the steam turbine allowed to increase erosion resistance by 72% by increasing chromium concentration to 44%; the method of comparative evaluation of efficiency of strengthening technologies of increase of durability of working blades of steam turbines is improved and tested; the method of estimation of corrosion resistance of protective strengthened layers was further developed, dependences of corrosion parameters on a structural-phase condition of the strengthened layers of blades from steel 15Х11МФ-Ш were received for the first time. The practical significance of the obtained results: the technology of increasing the durability of steam turbine blades due to the use of a combined method of hardening by combining in one technological process of hardening with high frequency currents and electrospark alloying; a technique for strengthening the inlet edge of the blade of the last stage of low pressure of the steam turbine rotor has been developed. Theoretical and practical developments proposed in the dissertation are used in the educational process of Kharkiv National Automobile and Road University in the teaching of disciplines, in the performance of master's theses.

Досліджено особливості фазового перетворення порядок - непорядок у бінарних ГЦК та ОЦК сплавах. Проведено оцінювання тривалості життя проміжних станів нестійкої рівноваги. Одержано еволюційні рівняння для квадратичного та кубічного кореляторів випадкового поля параметрів порядку, показано, що середній розмір доменів зростає пропорційно до кореня часу, питомий об'єм невпорядкованих областей зменшується обернено пропорційно часу, а середня товщина антифазних границь зменшується обернено пропорційно квадратному кореню часу. Виявлено, що малий початковий радіус атомних кореляцій у сплаві може перешкоджати появі далекого порядку на початковому етапі після гартівної еволюції. З'ясовано, що за умови загартування сплаву у проміжний температурний інтервал, перехід порядок - непорядок може поєднувати елементи спінодального та нуклеаційного механізмів. На прикладі бінарного ОЦК сплаву довільного складу досліджено сегрегаційні процеси, що супроводжують формування полідоменної упорядкованої структури. Побудовано модель сплаву, у межах якої мірою нерівноважності системи у цілому є просторава неоднорідність і нерівність один одному хімічних потенціалів двох підграток, які утворюють ОЦК гратку сплаву. Одержано систему кінетичних рівнянь, що описує одночасний перебіг процесів упорядкування та дифузії. Показано, що спочатку за "мікроскопічні" часи формується полідоменна впорядкована структура, а потім відбувається повільний процес сегрегації основного компоненту сплаву у районі антифазних границь.

  Скачати повний текст

Досліджено та запропоновано механізм лазерного зміцнення швидкорізальних сталей. Створено оригінальну методику визначення оптимальних режимів лазерного зміцнення виробів, які мають клиноподібні робочі елементи, розроблено відповідні математичні моделі, алгоритм вирішення задачі та програмне забезпечення. За допомогою математичної моделі виявлено найбільш вагомі та керуючі параметри процесу лазерного зміцнення клиноподібних елементів, запропоновано умови та параметри процесу оптимізації режимів опромінювання. Встановлено, що в поверхневому шарі гострих крайок інструментів, оброблених за оптимальних умов опромінення, формуються стискаючі залишкові напруги, а структура поверхневого шару швидкорізальних сталей, одержана за даних умов з оптимальним фазовим складом забезпечує підвищення тріботехнічних характеристик (зниження зносу у 2 - 2,5 рази за одночасного зменшення у 2 рази коефіцієнта тертя у порівнянні зі структурою стандартного загартування).

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано методику проведення загартовування з використанням середніх холодових навантажень для осіб першого та другого зрілого віку з урахуванням оптимальних впливів циклічних кліматичних факторів навколишнього середовища й оптимальних сезонних періодів початку занять з загартування. Вперше встановлено, що залежно від фаз Місяця змінюється дія середнього холодового навантаження на аретріальний тиск і пульс. Уточнено дані про зміни фізіологічних параметрів серцево-судинної та дихальної систем під впливом холдового навантаження різної величини. Розкрито сутність процесу загартовування як потужного оздоровчого засобу. Експериментально підтверджено, що адаптація до дії подразників середньої інтенсивності у процесі тренування обумовлює поступове підвищення неспецифічної резистентності організму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням формування фазового складу електролітично осаджених сплавів молібдена і вольфрама та порівнянню даних щодо структури сплавів, одержаних методами електрокристалізації та загартування розплаву з високими швидкостями охолодження. Розвинуто напрямок прогнозування структури та властивостей сплавів внаслідок аналізу спільних закономірностей нерівноважної кристалізації. Розроблено спосіб електроосадження аморфних сплавів вольфраму з металами групи заліза та спосіб осадження зносостійких покриттів на основі хрому.

  Скачати повний текст

Вперше методом високотемпературної ізоперіболічної калометрії досліджено ентальпії змішування розплавів систем Cu - Fe - (Cr, Co, Ni) за 1873 К. Методами фізико-хімічного аналізу досліджено фазові перетворення у сплавах системи Cu - Fe - Cr. У межах CALPHAD-методу проведено нові термодинамічні описи подвійної системи Fe - Co та потрійних систем Cu - Fe - (Cr, Co, Ni). Виконано моделювання меж фазових перетворень за участю розшарованих розплавів. Проведено теоретичне оцінювання концентраційних областей одержання сплавів з особливими типами структур і температурно-концентраційних меж утворення пересичених твердих розчинів у процесі загартування з рідини. Розраховано термодинамічні функції змішування розплавів у всій концентраційній області. У досліджених системах визначальну роль відіграють парні взаємодії між компонентами, а внесок потрійної взаємодії є невеличким і не визначає характеру відхилень функцій змішування від ідеальності. В області повної змішуваності компонентів внесок ідеальної складової енергії Гіббса домінує над надлишковою складовою цієї енергії. Зростання позитивних значень надлишкової енергії Гіббса та зменшення абсолютних значень ідеальної енергії Гіббса зі зниженням температури призводить до зменшення термодинамічної стабільності рідкої фази та її розшарування.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "навички здорового способу життя підлітків". Розроблено й експериментально перевірено модель формування навичок здорово способу життя у підлітків у позашкільному навчальному закладі, встановлено критерії, показники та рівні їх сформованості. Обгрунтовано педагогічні умови формування навичок здорового способу життя у підлітків, якими є спрямування змісту їх практичної діяльності на усвідомлення поняття "навички здорового способу життя"; впровадження у навчально-виховний процес спеціально розроблених програм валеологічного змісту з урахуванням індивідуальних особливостей і вікових потреб школярів; підвищення фахової підготовки керівників грутків; залучення батьків до навчально-виховного процесу позашкільних закладів як рівноправних суб'єктів. Розроблено особисно-орієнтовані положення про формування навичок здорового способу життя підлітків засобами гурткової роботи у позашкільному навчальному закладі (гігієнічних навичок, правильного харчування, рухової активності, загартування організму, безпечної поведінки).

  Скачати повний текст

Вивчено фізіологічні механізми процесу теплового загартування рослин після короткочасного впливу на них гіпертермії (сублетальних температур). На прикладі трьох таксономічно віддалених видів вищих рослин - Pinus sylvestris L., Triticum aestivum L., Cucumis sativus L. - показано ідентичний фазний характер змін теплостійкості та вмісту пероксидів у тканинах після короткочасного впливу сублетальної температури. Відзначено, що тимчасове зростання вмісту пероксидів у тканинах після короткочасного загартовуючого нагрівання необхідно для подальшого формування теплостійкості рослин. З'ясовано, що обробка рослинних об'єктів антиоксидантом іонолом нівелює зростання вмісту пероксидів і розвиток теплостійкості. З використанням блокатора кальцієвих каналів показано залежність посилення нагромадження пероксидів, спричиненого загартовуючим прогрівом, від кальцієвого статусу рослинних клітин. З використанням методу інгібіторного аналізу показано значущість системи біосинтезу білків у формуванні теплостійкості рослин внаслідок короткочасної дії сублетальної температури. Після короткочасної дії загартовуючої температури відбувалося підвищення активності та термостабільності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази та пероксидази). Дані ефекти усувалися обробкою рослинних об'єктів інгібітором біосинтезу білка й антиоксидантом. Зроблено висновок, що короткочасний (однохвилинний) вплив сублетальних темпаратур після певного лаг-періоду спричиняє підвищення теплостійкості рослин, за цього передача сигналу гіпертермії включає зміни про-/антиоксидантного балансу у рослинних тканинах, а формування теплостійкості відбувається за участі білоксинтезувальної системи.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі вивчались фазові рівноваги, кристалічна структура проміжних фаз, склоутворення та властивості скла в системах Cu(Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 за допомогою методів диференційного термічного, рентгенофазового, рентгеноструктурного та мікроструктурного аналізів, вимірювання мікротвердості, спектрів поглинання та сигналу ГТГ. Вперше за отриманими результатами побудовано 4 ізотермічні перерізи систем Cu(Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 при 513 К, 6 діаграм стану та 11 політермічних перерізів систем Cu(Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3, проекції поверхонь ліквідусу 3 систем Cu(Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 на концентраційний трикутник, уточнено діаграму стану системи Ag2Se – As2Se3. Вперше визначені області первинної кристалізації фаз, типи і координати нон- і моноваріантних рівноваг. Вперше встановлено існування тетрарної сполуки Ag2SnAs6Se12 та досліджено кристалічну структуру сполук AgAs3Se5 і Ag2SnAs6Se12 методом порошку. AgAs3Se5 кристалізується в пр. гр. R m, власний структурний тип, a = 0,38195(1) нм, c = 5,0082(2) нм, Ag2SnAs6Se12 – в пр. гр. R m, власний структурний тип, а = 0,38124(2) нм, с = 3,9733(3) нм.Вперше встановлені області склоутворення в системах Cu2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 та Ag2Se – SnSe2 – As2Se3 при загартуванні від 1073 K та визначені характеристичні температури отриманих стекол; досліджені оптичні властивості (спектральний розподіл коефіцієнта поглинання, температурна залежність коефіцієнта поглинання) та нелінійно-оптичні властивості стекол (температурна залежність генерації третьої гармоніки (ГТГ)) системи Cu2Se – GeSe2 – As2Se3. На основі експериментальних даних визначено особливості взаємодії компонентів та особливості склоутворення у досліджених системах Cu(Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 та споріднених, а також висвітлено особливості кристалічної структури досліджених сполук.^UIn the dissertation work the phase equilibria, crystal structure of intermediate phases, glass formation and properties of glass in Cu(Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 systems were studied by means of methods of differential-thermal, X-ray phase, X-ray structural and microstructural analysis, measurement of microhardness, absorption spectra and THG signal.The original results of the work are 4 isothermal sections of the Cu(Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 systems at 513 K, 6 phase diagrams and 11 vertical sections of the Cu(Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 systems, 3 liquidus surface projections of the Cu(Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 systems onto the concentration triangle, re-investigated phase diagram of the Ag2Se – As2Se3 system. Fields of the primary crystallization of phases, types and coordinates of mono- and invariant equilibria were determined for the first time.For the first time, the existence of a new quaternary compound Ag2SnAs6Se12 and the crystal structure of the AgAs3Se5 і Ag2SnAs6Se12 compounds was investigated using X-ray powder method. AgAs3Se5 crystallizes in S. G. R m, the structure type of its own, a = 0.38195(1) nm, c = 5.0082(2) nm. Ag2SnAs6Se12 crystallizes in S. G. R m, the structure type of its own, а = 0.38124(2) nm, с = 3.9733(3) nm. Glass formation regions in the Cu2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 and Ag2Se – SnSe2 – As2Se3 systems were determined by quenching from 1073 K for the first time and the characteristic temperatures of the obtained vitreous samples were determined; the optical properties (spectral distribution of the absorption coefficient, temperature dependence of the absorption coefficient) and nonlinear optical properties of glasses (temperature dependence of the third harmonic generation (THG)) of the Cu2Se – GeSe2 – As2Se3 system were studied.On the basis of experimental data the peculiarities of the interaction of components and peculiarities of glass formation in the investigated systems Cu (Ag)2Se – Ge(Sn)Se2 – As2Se3 and related ones are determined, and also the peculiarities of the crystal structure of the investigated compounds are highlighted.

Наведено результати експериментальних досліджень і аналізу процесів теплоперенесення та кристалізації у тонких шарах металевих розплавів, що тверднуть на теплопровідній підкладці. На підставі числових розв'язків системи рівнянь теплопровідності та розробленого рівняння кінетики масової кристалізації проведено дослідження термічних режимів загартування з розплаву, схильності металів і сплавів до переохолодження й аморфізації, кінетики росту кристалів на стадії масової кристалізації, а також особливостей формування структури за умов конкуренції декількох поліморфних модифікацій металів. Одержано співвідношення для визначення швидкості охолодження за товщиною шару розплаву. Установлено взаємозв'язок схильності металів до переохолодження та аморфізації. Розраховано ймовірніші розміри кристалів у продуктах загартування з рідкого стану та їх залежності від швидкості охолодження. Показано, що результати модельних розрахунків добре узгоджуються з відповідними експериментальними даними. Запропоновано механізми політипних перетворень, що призводять до формування цих фаз, обгрунтованість яких підтверджено результатами моделювання кінетики кристалізації Nd з участю двох рівноважних і метастабільної модифікацій.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено кінетику та побудовано ізотермічну діаграму розпаду переохолодженого аустеніту для чавуну з вмістом хрому 21,0 - 21,41 %. У структурі матриці, що сформувалася під час ізотермічного загартування у бейнітній області, виявлено аустеніт різного генезису, що відрізняєтья за параметром гратки та вмістом вуглецю. Термічна обробка й ударно-абразивний знос призводить до того, що мікронапруги та щільність дислокацій у структурі фериту зростають. Установлено, що рівень твердості чавуну з вмістом хрому 21,0 - 21,41 % визначається ступенем легованості продуктів розпаду аустеніту, сумарним вмістом кремнію та марганцю, кількістю та ступенем легованості залишкового аустеніту, а також ступенем легованості хромом і молібденом евтектичного карбіду. На підставі даних щодо розподілу легувальних елементів, залежності рівня твердості, структурних параметрів і тривалості ізотермічної витримки оптимізовано склад економнолегованого чавуну (289Х19ГНМ) за високих значень твердості. Вивчено вплив різних температур нагріву на структуру та властивості чавуну з вмістом хрому 21,0 - 21,41 %. Установлено, що повторний нагрів призводить до повного розпаду залишкового аустеніту, формування фериту, максимально близького до рівноважного, зниження мікротвердості продуктів розпаду аустеніту й евтектичного карбіду. Вивчено механічні властивості економнолегованого високохромистого чавуну 280 Х19ГНМ за вихідного стану та після термічної обробки.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування структури в тонких шарах металевих розплавів, що охолоджуються на теплопровідній підкладці або тверднуть після припинення дії лазерного випромінювання. Доведено можливість утворювання первинних структур з наномасштабними розмірами кристалів і визначено термічні режими, що спричиняються до нанокристалізації. Висвітлено критерій схильності матеріалів до аморфізації, який відбиває фізичні передумови некристалічного твердіння розплавів, встановлено його значення для металів і сплавів чотирьох груп з суттєво різною здібністю до склоутворення. Розглянуто удосконалену модель твердіння лазерної ванни за допомогою двох конкуруючих механізмів, проаналізовано вплив природи матеріалу та технологічних чинників на перебіг процесів структуроутворення за умов лазерного швидкого загартування. Одержано експериментальні докази та надано фізичну інтерпретацію ефектів структурної спадковості, а також провідної ролі кристаліації у формуванні підсумкової картини розподілення легувального елементу, які проявляются у технології лазерної хіміко-термічної обробки.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст понять "культура" та "культура особистості". Проаналізовано традиційні та нетрадиційні підходи щодо розв'язання проблеми формування фізичної культури у студентів у позаурочний час. Визначено її завдання, зміст, основні критерії, показники й рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано та експериментально з'ясовано сукупність організаційно-педагогічних умов, наявність яких забезпечує ефективність позааудиторської роботи з фізичної культури. Запропоновано систему та методику формування даної культури у студентів. Створено та апробовано програму "Традиційні та нетрадиційні методики фізичного загартування". На підставі результатів дослідження розроблено навчально-методичний посібник "Формування фізичної культури майбутніх спеціалістів".

  Скачати повний текст