Вивчено агресивну поведінку засуджених. Розроблено алгоритм багатобічного обстеження агресивних засуджених - "Карту-опитувальник вивчення агресивної поведінки засуджених". За допомогою комплексної методики виявлено, що агресивні засуджені часто є вихідцями з родин, у яких спостерігається накопичення негативного біопсихосоціального потенціалу. Насильницькі злочини переважають у структурі ідентичних злочинів, здійснених засудженими та їх родичами. Агресивні засуджені часто мають об`єктивні ознаки органічного ураження головного мозку, їм притаманна стійка соціальна та внутрішньогрупова дезадаптованість, зростання важкості рецидивних насильницьких правопорушень, предиспозиція психологічної нестабільності.Обстежувані використовували широкий діапазон агресивних проявів: фізичну гетеорієнтовану, аутоорієнтовану, вербальну гетероорієнтовану агресію, агресивні патерни, специфічні татуювання. Виявлено гендерні особливості усвідомлення власної агресивної поведінки засуджених.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні здійснений комплексний аналіз сучасного стану грального бізнесу, виділені його причини й умови, вивчено особу злочинця, який займається гральним бізнесом, а також розроблені заходи запобігання вказаному злочину. Дисертантом внесені пропозиції з оптимізації запобіжної діяльності, рекомендації з удосконалення як чинного кримінального законодавства, так і практики запобігання гральному бізнесу з урахуванням зарубіжного досвіду.Установлено, що гральний бізнес здійснюється, як правило, злочинцем одноособово у виді функціонування одного підпільного закладу з використанням гральних автоматів або комп'ютерної техніки, що продовжує працювати від одного до трьох місяців, доки не буде викритий правоохоронними органами. За географією вчинення злочину організація гральних закладів припадає на східні регіони України і концентрується в обласних центрах та великих містах через високу урбанізацію і щільність населення. Гральний бізнес має високий рівень латентності, що зумовлений прихованим розташуванням гральних закладів, наявністю великого попиту на азартні ігри серед гравців, неналежною підготовкою працівників правоохоронних органів із виявлення та документування вказаних правопорушень, наявністю негласного прикриття грального бізнесу з боку окремих правоохоронців. У результаті кримінологічного аналізу грального бізнесу визначено основні чинники вчинення цього виду злочину, серед яких вирішальними є три взаємопов'язаних: бажання злочинця збагатися у незаконний спосіб, попит на азартні ігри з боку осіб, що мають ігрову залежність, та недостатнє реагування діяльності державних і правоохоронних органів щодо виявлення цього різновиду злочинів.Автором наголошується, що заходи загальносоціального запобігання мають бути спрямовані на виведення соціально-економічних, організаційно-управлінських, культурно-виховних, правових та інших заходів на вищий, більш якісний рівень. Звернуто увагу на необхідність: розробки й виконання спеціальних програм із метою подолання проблем соціально-економічного характеру; надання державної підтримки підприємцям; проведення цілеспрямованої політики на підтримку малого і середнього підприємництва; покращення стану соціального забезпечення; підняття правосвідомості і правової культури населення; підвищення культури і моральності в суспільстві.Серед заходів кримінологічної профілактики грального бізнесу пропонується зробити акцент на заходах випередження, серед яких: у правові сфері – посилити кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом і прийняти відповідні акти, що регулюють обіг грального обладнання в державі; у технічний сфері – забезпечити правоохоронні органи спеціальними засобами для виявлення та припинення грального бізнесу. Заходи обмеження мають бути спрямовані на створення державних програм щодо підвищення зайнятості населення, професійної переорієнтації та допомоги у працевлаштуванні осіб, звільнених із місць позбавлення волі. Серед заходів захисту вирішальними є робота органів поліції, що полягає у виявленні та перевірці ймовірного розташування гральних закладів, та проведення перевірок суб'єктів господарювання уповноваженими державними органами, акцентуючи увагу на операторах проведення лотерей.За напрямом відвернення грального бізнесу необхідно: здійснювати систематичний контроль за особами, які раніше вже були засуджені за зайняття гральним бізнесом, здійснювати активні контрзаходи за допомогою агентурної мережі, спрямовані на розкриття і відвернення злочину на стадії до виникнення наміру його вчинити.На індивідуальному рівні необхідно робити акцент на діяльності із недопущення виникнення злочинного наміру в осіб, які раніше притягалися до відповідальності за вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, та осіб, які раніше займалися гральним бізнесом до введення заборони.Звертається особлива увага на запобіганні такому соціально-психологічному явищу, як ігроманія, та вжитті заходів, спрямованих на недопущення її поширення серед населення, оскільки саме ігроманія відіграє важливу роль у структурі запобігання гральному бізнесу. Такі заходи, окрім загальносоціального запобігання, мають упроваджуватися за напрямом випередження: проведенням просвітницької роботи щодо наявності кримінально-правової заборони грального бізнесу, встановлення адміністративної відповідальності щодо батьків за участь їх дітей в азартних іграх; за напрямом обмеження: створення реабілітаційних центрів для надання допомоги особам з ігровою залежністю; за напрямом усунення: впровадження агітації проти участі в азартних іграх у ЗМІ, на телебаченні, радіо, в мережі Інтернет; за напрямом захисту: патрулювання ймовірних місць розташування гральних закладів, установлення камер відеоспостереження в таких місцях.Пропонується з урахуванням вивченого зарубіжного досвіду запобігання незаконному гральному посилити контроль операторів проведення лотерей, ввести вікове обмеження до 21 ріку щодо участі осіб у проведеннях лотерей.^UThe author of the thesis wok conducted complex analysis of current status of gambling business, defined its reasons and conditions, studied the personality of criminal who is engaged in gambling business, as well as developed preventive measures to the crime mentioned above. The defender of thesis made proposals related to the optimization of preventive activity, recommendations to the improvement of both current criminal legislation and gambling business prevention practice, taking into account foreign experience. Gambling business has a high level of latency conditioned by the hidden location of gambling establishments, high demand for gambling games among gamers, improper qualification of law-enforcement officers when finding out and documenting the mentioned offences, the secret shelter of gambling business by individual law enforcement officers. As a result of criminological analysis of gambling business, the main factors for committing this type of crime were defined, among which three are interrelating factors, namely, a desire of criminal to be enriched in an illegal way, a demand for gambling by players who have gaming addiction, and a lack of response on the part of government authorities and law enforcement bodies as to the detection of this kind of offences.It is being noted by the author that the measures of general social prevention shall be aimed at taking social and economic, organizational and management, cultural and upbringing, legal and other measures to a higher, more qualitative level. The attention was turned to the necessity of developing and performing special programs for purposes of overcoming problems of social and economic nature; provision of government support to entrepreneurs; realization of purposeful policy focused on support of small and medium-sized entrepreneurship; improvement of social support; raising legal consciousness and legal culture of population; raising culture and morality in society.As measures of criminological prevention of gambling business, the author proposed to emphasize proactive measures, among which there are in legal sphere – to enhance criminal responsibility for being engaged in gambling business and to take appropriate acts, regulating circulation of gaming equipment in the country; in technical sphere – to provide law enforcement bodies with special tools for detection and termination of gambling business. Restrictions shall be aimed at the creation of government-sanctioned programs devoted to boosting employment of population, professional re-orientation and job placement assistance for people released from the places of deprivation of liberty. Among the measures of protection, the work of police authorities is crucial, which consists in discovery and verification of probable location of gambling establishments, and checking business entities by the authorized government bodies with a particular focus on operators conducting lottery.As to the prevention of gambling business, people who were previously convicted for being engaged in gambling business shall be systematically controlled; contra-measures shall be taken using agent networks focused on discovery and prevention of a crime at the stage emphasize the activity related to the prevention of criminal mind occurrence among people who were previously hold liable for commitment of crimes in the field of economic activity and people who were engaged in gambling business prior to the introduction of prohibition.A special attention is paid to the prevention of such a social and psychological phenomenon as gaming addiction and steps to be taken aimed at the prohibition of its spread among the population, since the gaming addiction plays an important role in the structure of the gambling business prevention. These measures shall be introduced proactively: by means of awareness-building related to the gambling business penal prohibition, establishment of punishment by warning or fine for parents whose children are participated in gambling; as to restriction: creation of rehabilitation centres to help people with gaming addiction; as to elimination: introduction of agitation against participation in gambling in mass media. It is proposed taking into account of the studied foreign experience for prevention of unlawful gambling business to enhance monitoring of lottery operators, to introduce age restriction to 21 as to participation of individuals in lottery conducting.

У дисертації подано розв’язання проблем пенітенціарної пробації та її ролі у запобіганні рецидивної злочинності та обґрунтовується підвищена суспільна небезпека рецидиву яку надає латентність, оскільки особи які відбули терміни увязнення стають більш обізнаними та обережними.У першому розділі досліджено історичні періоди становлення пенітенціарної пробації та проаналізовано розвиток кримінально- виконавчої політики держави щодо ролі пенітенціарної пробації.Вказується, що було великою перемогою прийняття ЗУ «Про пробацію в Україні» у 2015 році, щодо впровадження основних положень пробації та подальшого розвитку цього інституту в цілому. Хоча вищевказаний законодавчий акт не вирішує усі і нині існуючі проблемні питання, які виникали і виникають під час становлення та розвитку цього напрямку. Але, все частіше у суспільстві піднімаються дискусійні питання щодо відповідної ролі пробації, органів місцевого самоврядування та благодійних організацій. Що згодом призводить до створення служби пробації в Україні. Проаналізовано суспільно небезпечні прояви та наслідки рецидивної злочинності які потребують розроблення та застосування нових ефективних засобів запобігання таким кримінальним правопорушенням. Вказується, що напрям з діяльності гуманізації покарань та подальший розвиток інституту пробації у нашій державі можуть, за своїм потенціалом, забезпечити позитивні результати запобігання рецидиву. Тож, пенітенціарна пробація та її роль у запобіганні рецидивної злочинності потребує наукового та практичного дослідження. Розробки та впровадження ефективних засад запобігання рецидивної злочинності та визначити роль пенітенціарної пробації у цій сфері. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у наступних отриманих результатах. Дана наукова дисертаційна робота є однією з перших в Україні комплексним кримінологічним дослідженням щодо пенітенціарної пробації та її ролі у запобіганні рецидивної злочинності, в якому науково обгрунтовано та запропоновано шляхи удосконалення механізмів запобігання; у роботі сформульовано, науково обґрунтовано сучасні положення та висновки, які є новими у концептуальному розумінні та є важливими як для науки кримінології, так і для правничої діяльності.Сформульовано авторське визначення «механізми запобігання рецидивної злочинності» як систама заходів, що включає в себе сукупність методів спрямованих на забезпечення контролю рецидивної злочинності з боку суспільства. Обгрунтовано необхідність введення в штат органів пробації посади інструктора з соціокультурної діяльності. Ннадано визначення інструктора з соціокультурної діяльності як фахівця що допомагає у ресоціалізації осіб які знаходяться на обліку органів пробації, інструктує, як правильно організувати соціокультурну діяльність дозвілля, у побуті, у працевлаштуванні або започаткуванні власної справи, іншої правомірної діяльності. Запропоновано доповнити КК України ст.395-1 «Порушення вимог пробації» наступного змісту: Порушення наглядових та соціально-виховних заходів «засудженими особами до покарань не пов’язаних з позбавленням волі: позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, осіб, яким покарання у виді обмеження волі; позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт; осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років», що застосовані за рішенням суду та відповідно до закону «Про пробацію в Україні»-«карається арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років».Встановлено, що взаємодія органів пробації з громадськими організаціями передбачає необхідність впровадження сучасних, ефективних напрямів щодо запобігання рецидивній злочинності, що в подальшому можуть увійти у систему механізмів запобігання рецидивній злочинності. Виокремлення напрямів взаємодії ґрунтується на основі проведеного під час дослідження окремих праць, присвячених актуальним проблемам взаємодії органів пробації з громадськими організаціями у запобіганні рецидивній злочинності в Україні. Констатовано, що роль пенітенціарної пробації значно підвищиться та набуде ефективності у своїй діяльності при посиленні взаємодії із громадськими організаціями у тому числі і міжнародними у запобіганні рецидивній злочинності, оскільки саме особи, що були раніше засуджені характеризується чутливою психікою та схильністю до негативного сприйняття будь-яких змін у суспільстві.^UThe dissertation provides a solution to the problems of penitentiary probation and its role in preventing recidivism and substantiates the increased social danger of recidivism that latency provides, as persons who have served prison terms become more aware and cautious.The first chapter examines the historical periods of the formation of penitentiary probation and analyzes the development of the state's criminal-executive policy regarding the role of penitentiary probation.It is indicated that this was a great victory in the field of implementation of the main provisions of probation and further improvement of this institute. At the same time, the law did not solve all existing problematic issues that arose during the application of probation. But, more and more often, debatable issues are raised in society regarding the appropriate role of probation, local self-government bodies, and charitable organizations. Which eventually leads to the creation of the probation service in Ukraine.The socially dangerous manifestations and consequences of recidivism, which require the development and application of new effective means of preventing such criminal offenses, are analyzed. It is indicated that the humanization of punishments and the creation of the institution of probation in Ukraine can, according to their potential, provide positive results in the prevention of recidivism. Therefore, penitentiary probation and its role in preventing recidivism needs scientific and practical research. Development and implementation of effective guidelines for the prevention of recidivism and to determine the role of penitentiary probation in this area.The scientific novelty of the dissertation research consists in the following obtained results. The dissertation is one of the first comprehensive criminological studies in Ukraine regarding penitentiary probation and its role in the prevention of recidivism, in which ways of improving prevention mechanisms are scientifically substantiated and proposed, a number of provisions and conclusions, conceptually new and important for criminological science, are formulated and substantiated. as well as law enforcement practice.The author's definition of "mechanisms for the prevention of recidivism" is formulated as a system of measures that includes a set of methods aimed at ensuring the control of recidivism on the part of society.The need to introduce the position of instructor in socio-cultural activities into the staff of probation bodies is substantiated. The definition of a socio-cultural activity instructor is provided as a specialist who helps in the resocialization of persons who are on the records of probation authorities, instructs how to properly organize socio-cultural activities in leisure time, in everyday life, in employment or starting one's own business, other legitimate activities.It is proposed to supplement article 395-1 of the Criminal Code of Ukraine "Violation of probation requirements" with the following content: Violation of supervisory and social-educational measures by persons sentenced to punishments in the form of deprivation of the right to hold certain positions or engage in certain activities, public works, correctional works, persons who are punished in types of restriction of liberty or deprivation of liberty for a certain period were replaced by punishment in the form of community service or correctional work, persons exempted from serving a probationary sentence, pregnant women and women with children under the age of three, exempted from serving a sentence, applied by court decision and according to the Law "On Probation in Ukraine" - is punishable by arrest for a term of up to six months or imprisonment for a term of up to two years.It has been established that the interaction of probation authorities with public organizations is due to the urgent need to implement new effective directions for the prevention of recidivism, which in the future can be included in the system of mechanisms for the prevention of recidivism. On the basis of the analysis of the works carried out during the research, dedicated to certain problems of interaction between probation authorities and public organizations in the prevention of recidivism in Ukraine, the directions of such interaction are singled out.It has been established that the role of penitentiary probation will significantly increase and become more effective in its activities with the strengthening of cooperation with public organizations, including international ones, in the prevention of recidivism, since it is the persons who were previously convicted who are characterized by a sensitive psyche and a tendency to negatively perceive any changes in society.

У дисертації здійснено теоретичний аналіз та емпіричне вивчення проблеми заздрісності як чинника криміногенної поведінки особистості. Заздрісність у контексті криміногенної поведінки особистості подано як складний, багатовимірний феномен, що має свої складові та прояви в усіх сферах психіки: у сфері почуттів та емоцій (переживання заздрощів, досади, ненависті, роздратування, злості), у когнітивній сфері (уявлення про перевагу того, кому заздрять, усвідомлення свого більш низького становища порівняно з іншими), у поведінці (різного роду правопорушення та злочини, пов’язані з крадіжкою, руйнуванням, усуненням предмета заздрості, помстою, поширенням чуток, наклепами тощо). Установлено характер взаємозв’язків між різними видами заздрості та характеристиками чоловіків і жінок, що відбувають покарання: перфекціонізмом, відповідальністю, факторами прийняття рішень, локусом контролю, психологічною розумністю та психологічним благополуччям. Визначено частоту виявів різних видів заздрості (заздрості-смутку, заздрості-неприязні) у злочинців із різною кримінальною спрямованістю; зокрема, з’ясовано, що заздрість-неприязнь найчастіше є мотивом скоєння злочинів проти матеріального благополуччя та достатку інших осіб, у той час як у засуджених за злочини проти здоров’я та життя людини більш вираженою є заздрість-смуток, яка виявляється в зневірі, досаді, відчутті соціальної нерівності, образі на життя та оточення. У дисертації набули подальшого розвитку наукові уявлення щодо специфіки проявів феномена заздрості в осіб, які відбувають покарання. Удосконалено теоретико-методологічні підходи до можливостей психокорегувальної роботи з особами, схильними до скоєння злочинів на ґрунті заздрісності. У першому розділі дисертації феномен заздрісності розглянуто як у контексті класичних психологічних теорій, так і в новітніх наукових студіях. За результатами теоретичного аналізу виявлено, що як предиктори ворожих і депресивних почуттів у заздрості виступають суб’єктивне відчуття несправедливості, неповноцінність, нарцисизм, соціально-ціннісна дезадаптація, дефекти саморегуляції тощо. Показано, що в ракурсі кримінальної поведінки заздрісність може виступати її суттєвою обставиною та рушійною силою.У другому емпіричному розділі подано дослідження психометричних характеристик заздрісності засуджених чоловіків і жінок; виявлено специфіку їх нарцисизму та перфекціонізму; визначено особливості інтернально-екстернальних характеристик, складових відповідальності та індивідуальних стилів прийняття рішень; виявлено специфіку їх психологічної розумності й психологічного благополуччя та визначено особливості взаємозв’язків означених характеристик із заздрісністю. Подано результати вивчення частоти виявів різних видів заздрості (заздрості-смутку, заздрості-неприязні) у злочинців із різною кримінальною спрямованістю. А також наведено практичні рекомендації для персоналу установ виконання кримінальних покарань щодо психокорекційної роботи з особами, схильними до вчинення злочинів на ґрунті заздрощів.Емпіричне дослідження психометричних характеристик заздрісності показало, що засуджені чоловіки порівняно з жінками мають більшу схильність до проявів заздрості, забарвленої почуттями ненависті, гніву, ворожості, що виявляється в злобному, роздратовано-прискіпливому ставленні до більш успішної людини. За результатами вивчення нарцисизму та перфекціонізму чоловіків і жінок злочинців установлено, що респонденти обох груп переконані стосовно нереалістично високих очікувань щодо них з боку оточення. Чоловіки більше невдоволені собою, прагнуть досконалості й довершеності. Жінки виявляють вищий рівень соціальної відокремленості та неприязні в міжособистісному спілкуванні, але ставляться до оточення з ідеалізованими очікуваннями. Емпіричне вивчення взаємозв’язків заздрісності з перфекціонізмом у засуджених показало, що підвищення рівня соціально прийнятного перфекціонізму призводить до збільшення в чоловіків відчуття заздрості-неприязні, забарвленої озлобленістю, гнівом і роздратуванням; у той час як у жінок воно виявляється в посиленні обох видів заздрості: заздрості-неприязні та заздрості смутку. Виявлено подібність загального показника нарцисизму в обох групах досліджуваних. Визначено, що засуджені чоловіки прагнуть проявів уваги, схвалення та захоплення з боку оточення; а засуджені жінки – визнання, слави, включення до престижного кола спілкування та є схильними до публічного самолюбування.^UIn the dissertation, a theoretical analysis and empirical study of the problem of envy as a factor in the criminogenic behavior of a personality is carried out. Envy in the context of the criminogenic behavior of a personality is presented as a complex, multidimensional phenomenon that has its components and manifestations in all spheres of the psyche: in the sphere of feelings and emotions (experiencing envy, annoyance, hatred, irritation, anger), in the cognitive sphere (perception of the superiority of the person, which is envied, awareness of they own lower position compared to others), in behavior (various offenses and crimes related to theft, destruction, removal of the object of envy, revenge, spreading rumors, slander, etc.). The nature of the relationships between different types of envy and the characteristics of men and women serving a sentence: perfectionism, responsibility, decision-making factors, locus of control, psychological mindedness and psychological well-being has been established. The frequency of manifestations of various types of envy (envy-sadness, envy-hostility) in criminals with different criminal orientations was determined; in particular, it was found that envy-hostility is most often the motive for committing crimes against the material well-being and wealth of other persons, while in those convicted of crimes against human health and life, envy-sadness becomes more pronounced, which manifests itself in despair, annoyance, feelings of social inequality, resentment towards life and environment. In the dissertation, scientific ideas regarding the specificity of manifestations of the phenomenon of envy in persons serving a sentence were further developed. The theoretical and methodological approaches to the possibilities of psychocorrective work with persons prone to commit crimes based on envy have been improved.In the first chapter of the dissertation, the phenomenon of envy is considered both in the context of classical psychological theories and in the latest scientific studies. Based on the results of the theoretical analysis, it was found that subjective feelings of injustice, inferiority, narcissism, socio-value maladjustment, self-regulation defects, etc. are predictors of hostile and depressive feelings in envy. It is shown that in the perspective of criminal behaviour, envy can act as its essential circumstance and driving force.The second empirical chapter presents a study of the psychometric characteristics of envy of convicted men and women; the specificity of their narcissism and perfectionism was revealed; the peculiarities of internal-external characteristics, components of responsibility and individual decision-making styles are determined; the specifics of their psychological mindedness and psychological well-being were revealed, and the specifics of the relationship between these characteristics and envy were determined. The results of the study of the frequency of manifestations of various types of envy (envy-sadness, envy-hostility) in criminals with different criminal orientations are presented. And practical recommendations for the staff of criminal punishment institutions regarding psychocorrective work with persons prone to commit crimes based on envy are also presented.An empirical study of the psychometric characteristics of envy showed that convicted men, compared to women, are more prone to manifestations of envy, tinged with feelings of hatred, anger, and hostility, which manifests itself in a malicious, irritated-picky attitude towards a more successful person. According to the results of the study of narcissism and perfectionism of male and female criminals, it was established that the respondents of both groups are convinced of unrealistically high expectations of them from the environment. Men are no longer satisfied with themselves, they strive for perfection and completeness. Women show a higher level of social isolation and hostility in interpersonal communication, but relate to the environment with idealized expectations.An empirical study of the relationship between envy and perfectionism in convicts showed that an increase in the level of socially acceptable perfectionism leads to an increase in men's feeling of envy-hostility, colored by bitterness, anger and irritation; while in women it is manifested in the strengthening of both types of envy: envy-hostile and envy of sadness. The similarity of the general indicator of narcissism in both groups of subjects was revealed. It was determined that convicted men want attention, approval and admiration from the environment; and convicted women seek recognition, fame, inclusion in a prestigious circle of communication and are prone to public self-indulgence.