Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають за участю судово-експертних установ України. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу наукових поглядів учених та норм чинного законодавства України визначити особливості адміністративно-правового забезпечення взаємодії між судово-експертними установами України, на основі опрацювання позитивного вітчизняного та зарубіжного досвіду окреслити напрямки удосконалення відповідного адміністративного законодавства. Методи дослідження: загальнонаукові та спеціально-юридичні, зокрема, діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-семантичний, формально-логічний, історичний, соціологічний, статистичний методи, метод моделювання тощо. Теоретичні і практичні результати, новизна: категорію «координація судово-експертних установ України» визначено як здійснюваний на постійній основі за допомогою адміністративно-правових засобів та методів, у правових формах організуючий вплив у сфері судово-експертної діяльності, який полягає в забезпеченні узгодженості, упорядкованості та синхронності реалізації судово-експертними установами своїх повноважень щодо забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, запровадженні у такій діяльності єдиних та загальновизнаних стандартів; запропоновано виділяти форми взаємодії між судово-експертними установами за кількісним складом суб'єктів: двосуб'єктна, тобто коли до проведення експертизи залучаються лише два суб'єкти – окремий експерт чи окрема експертна установа; та багатосуб'єктна, до проведення якої залучаються двоє і більше суб'єктів взаємодії (при розслідуванні складних злочинів, наприклад, таких як вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтування, при розслідуванні різних видів економічних злочинів, злочинів, пов'язаних із господарською діяльністю суб'єкта, службових злочинів тощо); окреслено систему методів взаємодії між судово-експертними установами, серед яких виділено такі: 1) метод планування; 2) метод контролю; 3) метод інформаційного забезпечення; 4) метод переконання; 5) метод адміністративно-правового примусу; 6) метод погодження актів. Ступінь упровадження: викладені в роботі висновки і пропозиції можуть бути використані у науково-дослідній сфері як підґрунтя для подальших досліджень питань взаємодії між судово-експертними установами України; правотворчій діяльності для вдосконалення вітчизняного законодавства під час підготовки й уточнення низки законодавчих та підзаконних актів з взаємодії між судово-експертними установами України; правозастосовній діяльності з метою підвищення ефективності взаємодії між судово-експертними установами України. Сфера використання: у освітньому процесі під час підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право» та «Судові та правоохоронні органи».^UThe object of research is public relations that arise with the participation of forensic institutions of Ukraine. The purpose of the study is to determine the peculiarities of administrative and legal support of interaction between forensic institutions of Ukraine on the basis of analysis of scientific views of scientists and norms of current legislation of Ukraine, to outline areas of improvement of relevant administrative legislation based on positive domestic and foreign experience. Research methods: general and special-legal, in particular, dialectical, system-structural, comparative-legal, logical-semantic, formal-logical, historical, sociological, statistical methods, modeling method, etc. Theoretical and practical results, novelty: the category "coordination of forensic institutions of Ukraine" is defined as carried out on a permanent basis using administrative and legal means and methods, in legal forms organizing influence in the field of forensic activities, which is to ensure consistency, order and the synchronicity of the implementation by forensic institutions of their powers to ensure the justice of Ukraine with independent, qualified and objective expertise, the introduction of uniform and generally accepted standards in such activities; it is proposed to distinguish forms of interaction between forensic institutions by the quantitative composition of subjects: two-subject, ie when only two subjects are involved in the examination - a separate expert or a separate expert institution; and multi-entity, involving two or more actors (in the investigation of complex crimes, such as murder, grievous bodily harm, rape, in the investigation of various types of economic crimes, crimes related to economic activities subject, official crimes, etc.); the system of methods of interaction between forensic institutions is outlined, among which the following are distinguished: 1) the method of planning; 2) method of control; 3) method of information support; 4) the method of persuasion; 5) the method of administrative and legal coercion; 6) the method of approval of acts. Degree of implementation: the conclusions and proposals presented in the paper can be used in the research sphere as a basis for further research on the issues of interaction between forensic institutions of Ukraine; law-making activity for improvement of the domestic legislation during preparation and specification of a number of legislative and by-laws on interaction between forensic institutions of Ukraine; law enforcement activities in order to increase the effectiveness of interaction between forensic institutions of Ukraine. Scope: in the educational process during the preparation of textbooks and manuals in the disciplines of "Administrative Law" and "Judicial and law enforcement agencies".

Дисертація є комплексним монографічним дослідженням особливостей механізму вчинення зґвалтувань, які знаходять відображення у вигляді криміналістичної характеристики цих злочинів, а також особливостей їх розслідування.На основі аналізу медичної, психологічної, соціологічної і криміналістичної літератури визначено сутність зґвалтувань як злочинів, у яких поєднується біологічне і соціологічне. Біологічний аспект зґвалтування ґрунтується на сексуальності людини, яка є вродженою потребою і функцією людського організму, програму якої закладено на рівні інстинкту. Соціологічний аспект зґвалтування полягає у виході особи за межі «норми» сучасної сексуальної поведінки, що проявляється в ігноруванні вільного волевиявлення іншої особи, застосуванні насильства для задоволення статевої потреби. З об'єктивної сторони зґвалтування проявляється у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. Відсутність добровільної згоди визначається з урахуванням супутніх обставин, які могли негативно вплинути на волевиявлення особи.Ключовим фактором, який визначає особливості механізму вчинення зґвалтування і предмета доказування, визначається фактор наявності чи відсутності соціального зв'язку (знайомства) між злочинцем і потерпілою особою. Тому саме за цим фактором обґрунтовано доцільність криміналістичної класифікації зґвалтувань на: 1) зґвалтування, вчинені незнайомою потерпілій особою (відсутність будь-яких соціальних зв'язків); 2) зґвалтування, вчинені знайомою потерпілій особою. Тим самим створюються підстави для розроблення щодо вказаних класифікаційних груп зґвалтування окремих криміналістичних характеристик.Визначено особливості відкриття кримінального провадження щодо зґвалтування, які обумовлені багатозначністю статевої поведінки як жінки, так і чоловіка. Тому до внесення заявлених потерпілою відомостей про насильство до ЄРДР і початку досудового розслідування доцільним є проведення перевірочних дій: отримання детального пояснення від особи – заявника; огляд місця події; отримання пояснень від очевидців певних подій, що передували, супроводжували або настали після зґвалтування. Проаналізовано проблему своєчасного виявлення та подолання протидії розслідуванню як з боку підозрюваного (характер протидії залежить від наявності соціального зв'язку з жертвою), так і з боку потерпілої особи. Підкреслюється, що особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні зґвалтування обумовлені специфікою механізму його вчинення, в якому проявляються, з одного боку, задоволення природних сексуальних потреб людини (біологічний аспект), а з іншого – порушення суспільних правил сексуальної поведінки (соціологічний аспект).^UThe dissertation is a complex monographic study of the peculiarities of the mechanism of rape, which are reflected in the form of forensic characteristics of these crimes, as well as the peculiarities of their investigation.Based on the analysis of medical, psychological, sociological and forensic literature, the essence of rape as a crime that combines biological and sociological is determined. The biological aspect of rape is based on human sexuality, which is an innate need and function of the human body, the program of which is laid down at the level of instinct.The sociological aspect of rape is that a person goes beyond the "norm" of modern sexual behavior, which is manifested in ignoring the free will of another person, the use of violence to satisfy sexual needs. From the objective point of view, rape is manifested in the commission of sexual acts involving vaginal, anal or oral penetration into another person's body using the genitals or any other object without the voluntary consent of the victim. The absence of voluntary consent is determined taking into account the accompanying circumstances that could adversely affect the will of the person.The key factor that determines the features of the mechanism of rape and the subject of proof is the factor of the presence or absence of social connection (acquaintance) between the offender and the victim. Therefore, it is on this factor that the expediency of forensic classification of rapes into: 1) rapes committed by an unknown victim (lack of any social ties) is substantiated; 2) rapes committed by an acquaintance of the victim. This creates a basis for the development of certain classification groups for the rape of certain forensic characteristics.The peculiarities of the opening of criminal proceedings on rape, which are due to the ambiguity of sexual behavior of both women and men, have been identified. Therefore, before entering the information about the violence declared by the victim into the ERDR and the beginning of the pre-trial investigation, it is expedient to conduct verification actions: to obtain a detailed explanation from the applicant; review of the scene; obtaining explanations from eyewitnesses of certain events that preceded, accompanied or occurred after the rape.The problem of timely detection and overcoming of opposition to the investigation was analyzed both by the suspect (the nature of the opposition depends on the presence of a social connection with the victim) and by the victim.It is emphasized that the peculiarities of the tactics of individual investigative actions in the investigation of rape are due to the specific mechanism of its commission, which manifests itself, on the one hand, the satisfaction of natural sexual needs (biological aspect), and on the other - violation of social rules of sexual behavior (sociological aspect).

Дисертація охоплює комплексний аналіз теоретичних засад щодо сексуального насильства відносно дітей та формулювання науково обґрунтованого, стандартизованого протоколу психологічної оцінки ознак психотравмування внаслідок сексуального насильства. З'ясовано, що перші дослідження у темі сексуального насильства було присвячено саме жорстким зґвалтуванням, і вже пізніше було розпочато вивчення й інших форм сексуального насильства над дітьми. Сучасний етап розвитку захисту прав дітей від сексуального насильства — це окрема глобальна проблематика, що потребує комплексного вирішення. Акцентовано на відсутності міжгалузевого підходу до розуміння сексуального насильства щодо дітей.^UThe dissertation includes analysis of theoretical principles of sexual abuse against children and the formulation of scientifically-based psychological protocol of assessment of psychotrauma features caused by sexual abuse. It was found that the first research on sexual violence focused on brutal rape, and later other forms of sexual abuse of children began to be studied. The current stage of development of protection of children's rights from sexual violence is a separate global issue that needs to be comprehensively solved. Emphasis is placed on the lack of a cross-sectoral approach to understanding sexual abuse against children.