Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – «Соціальна медицина» (галузь знань 22 Охорона здоров’я). – ДВНЗ «Національний університет фізичного виховання і спорту України» МОН України, Київ, 2023.Дисертація захищається в спеціалізованій вченій раді Д 61.051.09 в ДВНЗ «Ужгородський національний університет», МОН України, Ужгород, 2023.У дисертаційній роботі наведено узагальнення наукового підґрунтя формування безпечних і здорових умов праці медичних фахівців, підвищення безпеки пацієнтів у повсякденних умовах та надзвичайних ситуаціях, а також забезпечення мінімального впливу ЗОЗ на навколишнє середовище. Запропоновано принципово нове вирішення науково-практичної проблеми через обґрунтування парадигми безпечного лікарняного середовища. Парадигма розроблена на основі критичного аналізу сучасних підходів до мінімізації негативного впливу на людину чинників виробничого середовища в різних сферах економічної діяльності, забезпечення безпеки пацієнтів, а також отриманих власних даних щодо недооцінки у вітчизняній охороні здоров’я на всіх рівнях проблеми безпеки пацієнтів, стабільного зростання стаціонарної та післяопераційної летальності в ЗОЗ, формального підходу до попередження ненавмисної шкоди пацієнтам, існування звинувачувальної культури в керівної ланки в реагуванні на помилки медичного персоналу, тенденцій до зростання показників виробничого травматизму через недостатню оцінку проблем безпеки та гігієни праці медичних працівників, нечутливість системи охорони здоров’я до кращих практик створення безпечних і здорових умов праці для медичних працівників і захисту пацієнтів від небажаних наслідків медичної допомоги.Обґрунтовано прості організаційні підходи до впровадження парадигми безпечного лікарняного середовища на рівні лікарняного стаціонару.Запропоновано також концептуальні підходи до формування стратегії попередження дефектів надання медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я.Ключові слова: безпека пацієнтів, безпека і гігієна праці медичних працівників, дефекти надання медичної допомоги, культура безпеки, медичні помилки.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Medical Sciences in the specialty 14.02.03 - "Social medicine" (22 Healthcare). - "National University of Physical Education and Sports of Ukraine", Kyiv, 2023.The dissertation is defended in the specialized academic council D 61.051.09 at the "Uzhgorod National University", Uzhhorod, 2023.The dissertation presents the generalization of the scientific basis for the formation of safe and healthy working conditions of medical specialists, improving the safety of patients in everyday conditions and emergencies, as well as ensuring the minimum impact of POPs on the environment. A fundamentally new solution to the scientific and practical problem is proposed through the substantiation of the paradigm of a safe hospital environment.The paradigm was developed on the basis of a critical analysis of modern approaches to minimizing the negative impact on human factors of the industrial environment in various fields of economic activity, ensuring patient safety, as well as obtained own data on the underestimation at all levels of the problem of patient safety, the rapid increase in inpatient and postoperative mortality in healthcare facilities health, a formal approach to preventing unintentional harm to patients, the existence of an accusatory culture in the management unit when responding Errors and medical staff, to trend growth of industrial injuries due to neglect security issues and occupational health medical professionals, health system insensitivity to the best practices of creating safe and healthy working conditions for health workers and protect patients from adverse effects of medical care.Simple organizational approaches to implementation of the paradigm of safe hospital environment at the hospital hospital level are substantiated.Conceptual approaches to formulating a strategy for preventing defects in the delivery of health care in the national healthcare system are also proposed.

Відображені результати, клінічного та лабораторного дослідження 1167 постраждалих з ізольованими, множинними та поєднаними пошкодженнями таза. Здійснена оцінка стану метаболічних процесів у постраждалих з різною важкістю пошкодження таза, ускладненим та неускладненим перебігом травматичної хвороби. Встановлено, що ступінь вираженості метаболічної відповіді на травму є пропорційною важкості пошкоджень і залежить від методів лікування і термінів їх здійснення. Визначені особливості патогенетичних механізмів розвитку і перебігу травматичної хвороби у постраждалих з пошкодженнями таза, встановлена оцінка важкості травм таза. Показано, що нестабільний характер пошкодження таза є показником до ургентної хірургічної допомоги, її здійснення забезпечує зниження ступення вираженості та тривалості катаболічної фази процесів обміну. Розроблений спосіб прогнозування травматичної хвороби. Створена патогенетично обгрунтована диференційована система надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим з ізольованою, множинною та поєднаною травмою таза, заснована на використанні у лікувальному комплексі гострого періоду травми розроблених засобів та способів стабілізації таза, апаратів та технології позаосередкового остеосинтезу, багатокомпонентної збалансованої інфузійно-трансфузійної терапії, активної тактики ведення на етапах у відповідності з характером та важкістю пошкоджень, прогнозом перебігу, що дозволило поліпшити наслідки лікування та знизити летальність.

  Скачати повний текст

Робота направлена на вирішення важливої науково-практичної проблеми підвищення корозійної стійкості металів в атмосферних умовах та водних нейтральних середовищах, за рахунок використання екологічно безпечних, багатокомпонентних за складом рослинних екстрактів та комбінаційних сумішей на їх основі із синергетичною сполукою — триалкоксисиланом. Уперше розроблено обґрунтований підхід до створення інгібіторів корозії комплексної дії на основі природних органічних сполук жомів плодово-ягідних культур і прогнозування їх інгібувальних властивостей, який базується на використанні системи екстрагентів i-PrOH:EtOH:H2O/ 0–40%:25–30%:15–25% для вилучення широкого спектра органічних сполук з рослинної сировини, з урахуванням компонентного складу та антиоксидантної активності, закономірностей адсорбційної поведінки та механізму дії, зв'язку їх захисних властивостей з хімічними перетвореннями складових сполук у корозійних середовищах та поверхні металу. Продемонстровано зв'язок між антиоксидантною дією та інгібуючою здатністю рослинних екстрактів та запропоновано використання антиоксидантної активності як прогностичного параметра інгібуючої ефективності рослинних екстрактів. Уперше встановлено, що при використанні рослинних екстрактів як інгібіторів атмосферної корозії, пролонгований процес обумовлений сповільненою кінетикою випаровування летких сполук, утворенням адсорбованих шарів, їхніми хімічними та структурними перетвореннями на поверхні сталі. У нейтральному водному середовищі закономірністю формування захисної плівки є пролонгований процес формуванням продуктів реакції конденсації, а саме флаванол-антоціанових та флаванол-альдегідних аддуктів, що, як наслідок, і викликає вторинне інгібування корозійного процесу та обумовлює проінгібуючий ефект рослинних екстрактів. Встановлено ефективність використання екстрактів жомів плодово-ягідних культур як інгібіторів корозії вуглецевих сталей, міді та її сплавів в атмосферному середовищі при постійній вологості повітря і температурі без конденсації вологи на зразках і водних нейтральних корозійно-агресивних середовищах (98–99%) в інтервалі 20–50 ˚С у статичних умовах і у потоці рідини. Розроблені комбінаційні інгібітори корозії на основі екстрактів жомів плодово-ягідних культур та 3-амінопропілтріетоксисилану, що забезпечують синергетичний ефект протикорозійної дії як чорних, так і кольорових металів. Доведена практична доцільність застосування нових інгібіторів корозії як присадки до змащувально-охолоджуючих рідин та лакофарбового покриття.^UThe dissertation work is aimed at solving the important scientific and practical problem of increasing the corrosion resistance of metals in atmospheric conditions and aqueous neutral environments, due to the use of environmentally safe, multi-component plant extracts and combination mixtures based on them with a synergistic compound - trialkoxysilane.For the first time, a reasoned approach to the creation of corrosion inhibitors of complex action based on natural organic compounds of pulps of fruit and berry cultures and prediction of their inhibitory properties was developed, which is based on the use of the solvent system i-PrOH:EtOH:H2O/0–40%:25–30%:15–25% for the extraction of a wide range of organic compounds from plant raw materials, taking into account the component composition and antioxidant activity, patterns of adsorption behavior and mechanism of action, the connection of their protective properties with chemical transformations of constituent compounds in corrosive environments and metal surfaces. The connection between the antioxidant effect and the inhibitory capacity of plant extracts was demonstrated and the use of antioxidant activity as a prognostic parameter of the inhibitory efficiency of plant extracts was proposed. For the first time the qualitative composition and quantitative content of the main classes of compounds extracted from plant raw materials by the solvent system i-PrOH:EtOH:H2O/45:30:25 (aldehydes (14,34–9,19%), ketones 1,07–7,7%), alcohols (1,5–8,4%), terpenes/ monoterpene phenols (8,06–12,34%) of polyphenolic compounds are flavonoids, phenolic acids (16,59–21,12%), anthocyanins (10,7–17,75%), flavonols (9,9–14,75%). For the first time it was found that the volatile compounds of the obtained extracts of grape, apricot, peach and tomato cakes are 10 aldehydes (hexanal, heptanal, butanal, (E,E)-2,4-hexadienal, octanal, benzaldehyde, 2-phenylacetaldehyde, furfuraldehyde, vanillin), hexylacetate, alcohols, 2 ketones (β-ionone, 6-methyl-5-hepten-2-one) and 7 terpene compounds (linalool, limonene, β-cyclocitral, thymol, carvacrol, geraniol, α-terpenyol).For the first time, it was established that when plant extracts are used as atmospheric corrosion inhibitors, the prolonged process is caused by the slowed down kinetics of evaporation of volatile compounds, the formation of adsorbed layers, and their chemical and structural transformations on the steel surface. In a neutral water environment, the regularity of the formation of a protective film is a prolonged process of formation of condensation reaction products, namely flavanol-anthocyanin and flavanol-aldehyde adducts which, as a result, causes secondary inhibition of the corrosion process and determines the pro-inhibitory effect of plant extracts. The effectiveness of the use of fruit and berry pulp extracts as corrosion inhibitors of carbon steels, copper and its alloys in the atmospheric environment at constant air humidity and temperature without moisture condensation on samples and aqueous neutral corrosive environments (98–99%) in the range 20– 50 ˚С in static conditions and in a liquid flow.Combined corrosion inhibitors based on extracts of pulp of fruit and berry crops and 3-aminopropyltriethoxysilane have been developed, which provide a synergistic anti-corrosion effect of both ferrous and non-ferrous metals. The practical expediency of using new corrosion inhibitors as additives to lubricating and cooling fluids and paint coatings has been proven. It is established that the increase of inhibitory efficiency in the combined action of combinations of plant extracts of grape, apricot, peach and tomato cakes with organosilane is due to chemisorption processes with the formation of siloxane (Si-O-Si), (Si-O-C) and metalsiloxane bonds that promote the formation of a polymeric film on the metal surface, which consists of molecules of plant extract / compounds of their chemical transformation and the products of their copolymerization with organosilane.

Досліджено проблему хірургічного лікування хворих на механічну жовтяницю різного генезу. На підставі результатів вивчення показників гепатоспланхнічного кровотоку та холангіометричних показників до та після декомпресії жовчовивідих шляхів розкрито нові патогенетичні аспекти прогресування печінкової недостатності за механічної жовтяниці після декомпресії жовчних проток. На підставі дослідження взаємозв'язку між зниженням тиску у жовчовивідних шляхах після виконання декомпресії цих шляхів і підвищенням об'ємного кровотоку по воротній вені доведено, що мініінвазивні методи декомпресії жовчовивідних шляхів зменшують ризик розвитку післядекомпресійних ускладнень за рахунок зменшення реперфузії печінки після біліарної декомпресії. Обгрунтовано необхідність використання інтегральних систем оцінки тяжкості стану хворих (шкала SAPS II) за механічної жовтяниці в аспекті визначення тактики хірургічного лікування. Розроблено спосіб моніторингу тиску у жовчовивідних шляхах, використання якого дозволяє здійснити оцінення адекватності дренування жовчних проток після проведення декомпресії біліарного тракту. Розроблено спосіб дренування цих проток та пристрій для їх дренування, застосування яких дає змогу забезпечити адекватну декомпресію жовчовивідної системи та знизити кількість післяопераційних ускладнень, сприяючи поліпшенню результатів лікування хворих на механічну жовтяницю. Доведено, що використання мініінвазивних методів декомпресії біліарного тракту за цього захворювання доброякісної та злоякісної етіології дозволяє одержати найбільш сприятливі результати лікування, знизити післяопераційну летальність і кількість післяопераційних ускладнень. Удосконалено лікувально-діагностичний підхід до лікування хворих на механічну жовтяницю, що дозволило знизити летальність у таких хворих за умов доброякісного генезу з 4,0 % до 1,2 %, а в пацієнтів з механічною жовтяницею злоякісного генезу - з 10 % до 6,6 %.

  Скачати повний текст

Мета роботи – покращити результати хірургічного лікування хворих на ускладнену інтраабдомінальну інфекцію на основі індивідуалізації лікувальної програми з урахуванням тяжкості органних порушень та індивідуалізованого прогнозу перебігу захворювання.Робота базарується на аналізі результатів хірургічного лікування 285 хворих з ускладненою інтраабдомінальною інфекцією-перитонітом, абсцесом черевної порожнини. Залежно від джерела інфекції виділено три групи. Першу групу склали 150 хворих на гангренозний та гангренозно-перфоративний апендицит, ускладнений периапендикулярним абсцесом або перитонітом; другу групу- 60 хворих на перитоніт або абсцес черевної порожнини внаслідок перфорації шлунку, дванадцятипалої, тонкої або товстої кишки. Причиною перитоніту й абсцесів черевної порожнини як проявів ускладненої інтраабдомінальної інфекції є: апендицит – 52,6 %; холецистит – 26,3 %; перфорація гастродуоденальної виразки – 10,2 %; перфорація товстої кишки – 3,9 %; перфорація тонкої кишки – 3,5 %; попередні оперативні втручання на органах черевної порожнини – 2,1 %; перфорація гнійної тубоваріальної пухлини – 1,4 %. Післяопераційні ускладнення після видалення джерела інфекції спостерігалися в 17,2 % пацієнтів й у 13,7 % потребували хірургічного лікування – релапаротомії. Післяопераційна летальність становила 5,3%.Розвиток ускладненої інтраабдомінальної інфекції супроводжують зміни картини периферичної крові: лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво, лімфопенія. Зміни лейкоцитарної формули крові відображають гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс інтоксикації; лейкоцитарний індекс інтоксикації Рейса; показник інтоксикації, нейтрофільно-лімфоцитарний коефіцієнт. Про розвиток ускладненої інтраабдомінальної інфекції, наявність вираженої системної запальної відповіді свідчить високий рівень С-реактивного білка й інтерлейкіну-6. Мікрофлору при ускладненій інтраабдомінальній інфекції представлено асоціаціями мікроорганізмів. При гангренозному апендициті та його перфорації виділено 37 штамів мікроорганізмів, що в 54,1 % репрезентовано грамнегативними мікроорганізмами, переважно Escherichia сoli, у 21,6 % виявлено анаеробну флору. При перитоніті внаслідок перфорації шлунково-кишкового тракту виділено 25 штамів мікроорганізмів, що в 76% представлено як облігатними аеробами, так і облігатними та факультативними анаеробами. При перфорації жовчного міхура в 65 % вмісту абсцесу та в 66,7 % уражених навколишніх тканин виявлено грампозитивну флору, насамперед Enterococcus faecalis та Escherichia сoli, а за наявності абсцесів печінки в 57,1 % – Enterococcus faecium та Escherichia сoli.Найбільшою є чутливість виділеної мікрофлори до цефепіму, моксифлоксацину, гатифлоксацину, іміпенему, меропенему та тейкопланіну. Запропоновано вдосконалені шкалу оцінювання тяжкості гострого сепсису II та шкалу оцінювання ентеральної недостатності II, які дають змогу виділити групу хворих з високим ризиком летальності. Тяжкість стану хворих за шкалою сепсису II понад 24 бали та за шкалою ентеральної недостатності II понад 29 балів, свідчить про високий ризик летальності хворих з ускладненою інтраабдомінальною інфекцією.Розроблено математичну модель прогнозування летальності хворих на перитоніт внаслідок перфорації шлунково – кишкового тракту, чутливість якої 88,9 %, а специфічність 95,7 % та математичну модель прогнозування летальності хворих з ускладненою інтраабдомінальною інфекцією, чутливість якої 85,7 %, специфічність – 81,0 %.^UThe purpose of the work is to improve the results of surgical treatment of patients with complicated intra-abdominal infection based on the individualization of the treatment program, taking into account the severity of organ disorders and the individualized prognosis of the course of the disease.The work is based on the analysis of the results of surgical treatment of 285 patients with complicated intra-abdominal infection-peritonitis, abdominal abscess. Depending on the source of infection, three groups are distinguished. The first group consisted of 150 patients with gangrenous and gangrenous-perforating appendicitis complicated by periappendicular abscess or peritonitis; the second group - 60 patients with peritonitis or abscess of the abdominal cavity due to perforation of the stomach, duodenum, small or large intestine.The cause of peritonitis and abdominal abscesses as manifestations of complicated intra-abdominal infection are: appendicitis – 52.6%; cholecystitis – 26.3%; perforation of a gastroduodenal ulcer – 10.2%; colon perforation – 3.9%; perforation of the small intestine - 3.5%; previous surgical interventions on organs of the abdominal cavity - 2.1%; perforation of a purulent tubovarial tumor – 1.4%. Postoperative complications after removal of the source of infection were observed in 17.2% of patients and 13.7% required surgical treatment - relaparotomy.Postoperative mortality was 5.3%. The development of complicated intra-abdominal infection is accompanied by changes in the picture of peripheral blood: leukocytosis with neutrophilic shift to the left, lymphopenia. Changes in the leukocyte blood formula reflect hematological indices: leukocyte intoxication index; Reiss leukocyte intoxication index; intoxication index, neutrophil-lymphocyte coefficient. A high level of C-reactive protein and interleukin-6 indicates the development of a complicated intra-abdominal infection, the presence of a pronounced systemic inflammatory response. Microflora in complicated intra-abdominal infection is represented by associations of microorganisms.n case of gangrenous appendicitis and its perforation, 37 strains of microorganisms were isolated, of which 54.1% were represented by gram-negative microorganisms, mainly Escherichia coli, and 21.6% showed anaerobic flora. In peritonitis due to perforation of the gastrointestinal tract, 25 strains of microorganisms were isolated, 76% of which are represented by both obligate aerobes and obligate and facultative anaerobes. In the case of perforation of the gallbladder, gram-positive flora, primarily Enterococcus faecalis and Escherichia coli, were found in 65% of the contents of the abscess and in 66.7% of the affected surrounding tissues, and in the presence of liver abscesses, Enterococcus faecium and Escherichia coli were found in 57.1%. The greatest sensitivity of the isolated microflora to cefepime, moxifloxacin, gatifloxacin, imipenem, meropenem and teicoplanin. The improved scale for assessing the severity of acute sepsis II and the scale for assessing enteric insufficiency II are proposed, which make it possible to identify a group of patients with a high risk of mortality. The severity of the condition of patients on the scale of sepsis II over 24 points and on the scale of enteral insufficiency II over 29 points indicates a high risk of mortality in patients with complicated intra-abdominal infection. A mathematical model for predicting the mortality of patients with peritonitis due to perforation of the gastrointestinal tract has been developed, the sensitivity of which is 88, 9%, and the specificity is 95.7% and the mathematical model for predicting the mortality of patients with complicated intra-abdominal infection, the sensitivity of which is 85.7%, the specificity is 81.0%.

Розроблено адекватну діагностичну та лікувальну тактику для хворих на різні форми тромбоемболії легеневої артерії на підставі ангіографічної та гемодинамічної верифікації діагнозу й аналізу результатів проведеного лікування, удосконалення методів інтенсивної та тромболітичної терапії, поліпшення анестезіологічного забезпечення під час виконання тромболектомії з легеневої артерії. Проведено аналіз клінічних симптомів і даних інструментальних методів дослідення у хворих з тромбоемболією легеневої артерії, вивчено зміни центральної та легеневої гемодинаміки у 60 хворих залежно від ступеня та тривалості оклюзії легеневих судин емболом. Розроблено клінічні, ангіографічні та гемодинамічні показання до проведення оперативного та консервативного лікування залежно від ступеня ураження легеневого кровотоку. Надано рекомендації щодо вибору анестезіологічного забезпечення втручання. На підставі проведеного порівняльного аналізу результатів лікування 27 хворих з використанням різних тромболітичних препаратів довіведено, що легеневий кровоток відновився у 90,9 % спостережень у разі використання альтеплази (актилізе) та у 62,5 % - стрепто- та урокінази. Актилізе дозволило знизити летальність після консервативного лікування хворих з масивною та субмасивною тромбоемболією легеневої артерії з 27,3 до 15 %. Ефективність тромболізису залежить від строку його проведення від моменту ураження. Тромболектомія з використанням штучного кровообігу виявилася ефективною в 60 % спостережень.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи до інтенсивної терапії хворих з ускладненим перебігом некротичного панкреатиту для поліпшення результатів їх лікування. Наведено результати ретроспективного та проспективного аналізу перебігу захворювання, а також ефективності проведеної терапії у 108 хворих на некротичний панкреатит. Вперше у клінічній практиці доведено можливість та оцінено ефективність застосування раннього ентерального харчування у комплексному лікуванні хворих на інфікований некроз підшлункової залози, перебіг якого ускладнився розвитком локалізованого та дифузного перитоніту, абсцесів та флегмони заочеревинної порожнини. Виявлено тенденцію до зниження загальної частоти розвитку післяопераційних ускладнень. Доведено, що для об'єктивної оцінки тяжкості стану хворих на некротичний панкреатит поряд з клінічними, лабораторними та інструментальними методами дослідження доцільно використовувати прогностичну шкалу APACHE ІІ, яка дозволяє оцінити тяжкість стану йефективність проведеної терапії. Досліджено високу сорбційну активність неорганічної мінеральної сполуки - сапоніту щодо багатьох патогенних мікроорганізмів та оцінено ефективність його застосування у водному середовищі та в організмі теплокровних тварин. Комплексне лікування хворих з ускладненим перебігом некротичного панкреатиту, яке включало активну хірургічну тактику, антибактеріальну терапію, раннє ентеральне харчування та інші методи інтенсивної терапії, дозволило знизити загальну летальність для даної категорії хворих до 25,3 %.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню методів інтенсифікаціії процесу зневоднення пряно-ароматичної сировини та розробленню енергоефективних режимів сушіння, при яких забезпечується максимальне збереження ефірних олій.?Особливістю сушіння пряно-ароматичної сировини є залежність якості готового продукту від температурного рівня процесу та тривалості теплової дії. Пряно-ароматична сировина містить в собі цінні ароматичні леткі речовини ефірних олій та смакові сполуки, які зазвичай є дуже чутливими до впливу високих температур. При перевищенні максимально допустимої температури нагріву відбуваються необоротні зміни фізичної та хімічної структури матеріалу, втрати ефірних олій, що у свою чергу призводить до погіршення якісних показників.?Сушіння пряно-ароматичної сировини при низьких температурах – довготривалий процес, здійснення якого в конвективних сушарках є невигідним, через їхню низьку ефективність, що пов’язана із значними втратами теплоти з відпрацьованим повітрям (більше 20 % в загальному тепловому балансі). Традиційні методи інтенсифікації процесу сушіння шляхом підвищення температури і швидкості сушильного агента мають обмеження під час зневоднення пряно-ароматичних рослин через термочутливість ефірних олій. Пришвидшити процес низькотемпературного сушіння пряно-ароматичної сировини можливо збільшенням рушійної сили масообміну (масообмінного напору) шляхом примусового осушення сушильного агента.?Для реалізації енергоефективних режимів низькотемпературного сушіння пряно-ароматичної сировини з регулюванням вологовмісту сушильного агента запропоновано використання конденсаційного методу сушіння з застосуванням теплового насосу.?Теплонасосні сушарки вирізняються високою ефективністю при низькотемпературному сушінні. В теплонасосній сушарці можливо здійснити утилізацію теплоти відпрацьованого сушильного агента та повернути її в технологічний процес на більш високому температурному рівні. Таким чином за рахунок утилізації теплоти конденсації вологи сушильного агента енерговитрати в такій сушарці зменшуються майже в 3 рази в порівнянні з традиційною конвективною сушаркою. ?Застосування теплового насосу дозволяє за рахунок примусового осушення повітря, незалежно від умов навколишнього середовища, підтримувати необхідні тепловологісні параметри сушильного агента та створювати керовані умови технологічного процесу зневоднення, що гарантує високу якість готового продукту.?В процесі теплонасосного сушіння величина поточних енерговитрат значною мірою залежить від вологовмісту сушильного агента і температурного режиму його осушення у випарнику теплового насоса. Для кожного заданого тепловологісного стану сушильного агента визначений оптимальний температурний режим роботи теплового насоса, який забезпечує мінімальні енерговитрати на сушіння пряно-ароматичної сировини.^UThe dissertation work is devoted to the substantiation of the methods of intensification of the process of dehydration of spicy and aromatic raw materials and the development of energy-efficient drying modes that ensure maximum preservation of essential oils.?The peculiarity of drying spicy and aromatic raw materials is the dependence of the quality of the finished product on the temperature level of the process and the duration of the thermal action. Spicy-aromatic raw materials contain valuable aromatic volatile substances of essential oils and flavor compounds, which are usually very sensitive to the influence of high temperatures. When the maximum permissible heating temperature is exceeded, irreversible changes in the physical and chemical structure of the material occur, loss of essential oils, which in turn leads to deterioration of quality indicators.?Drying of spicy and aromatic raw materials at low temperatures is a longterm process, the implementation of which in convective dryers is unprofitable, due to their low efficiency, which is associated with significant heat losses with exhaust air (more than 20% in the total heat balance). Traditional methods of intensifying the drying process by increasing the temperature and speed of the drying agent have limitations during the dehydration of aromatic plants due to the thermal sensitivity of essential oils. It is possible to speed up the process of lowtemperature drying of spicy and aromatic raw materials by increasing the driving force of mass transfer (mass transfer pressure) by forced drying of the drying agent.?To implement energy-efficient modes of low-temperature drying of spicyaromatic raw materials with regulation of the moisture content of the drying agent, the use of a condensation drying method using a heat pump is proposed.?Heat pump dryers are characterized by high efficiency at low temperature drying. In a heat pump dryer, it is possible to utilize the heat of the spent drying agent and return it to the technological process at a higher temperature level. Thus, due to utilization of the heat of moisture condensation of the drying agent, the energy consumption in such a dryer is reduced by almost 3 times compared to a traditional convective dryer. The use of a heat pump allows, due to forced drying of the air, regardless of the environmental conditions, to maintain the necessary thermo-humid parameters of the drying agent and to create controlled conditions for the technological process of dehydration, which guarantees the high quality of the finished product.?In the process of heat pump drying, the amount of current energy consumption largely depends on the moisture content of the drying agent and the temperature regime of its drying in the evaporator of the heat pump. For each given heat-moisture state of the drying agent, the optimal temperature regime of the heat pump operation is determined, which ensures minimum energy costs for drying spicy and aromatic raw materials.

Проаналізовано результати лікування 305-ти оперованих пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями тонкої та товстої кишок (ГХЗТіТК). Розроблено та впроваджено в клінічну практику новий спосіб інтраопераційного кишкового лаважу (ІОКЛ) з застосуванням пристрою запропонованої конструкції. Відзначено, що перевагами наведеного способу антеградного ІОКЛ, у порівнянні з ретроградним, є коротший час виконання, менша кількість промивної рідини, більш ефективне відмивання кишки без мобілізації лівого вигину ободової кишки, менша кількість ускладнень. Вивчено частоту виникнення бактерійної транслокації (БТ) у пацієнтів з ГХЗТіТК та її мікробний спектр, зокрема, аеробних і анаеробних збудників. На підставі порівняльного аналізу виявлено, що частота післяопераційних ускладнень у пацієнтів, яким виконано ІОКЛ, є значно меншою, ніж у хворих, яким лаваж не проводили. Застосування кишкового лаважу зменшує імовірність летального результату за хірургічного лікування хворих на ГХЗТіТК.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу, зміни гуморальних факторів, функціональний стан серцево-судинної системи, визначено критерії прогнозу та обгрунтовано оптимальні схеми лікування Q-інфаркту міокарда у хворих з метаболічним синдромом. Встановлено, що у цих хворих в гострому періоді спостерігається збільшення летальності й ускладнень, дезадаптивний характер післяінфарктного ремоделювання, зниження часових і спектральних показників варіабельності серцевого ритму, порушення циркадного ритму артеріального тиску, метабілічні та гуморальні зміни. Доведено існування взаємозв'язків між компонентами метаболічного синдрому та перебігом захворювання, гуморальними факторами, показниками функціонального стану серцево-судинної системи. Обгрунтовано схеми відновлювального лікування за допомогою комбінованої гіполіпідемічної, метаболічної, антиагрегатної та цукрознижуючої терапії. Встановлено предиктори фатальних і нефатальних коронарних подій впродовж п'яти років спостереження.

  Скачати повний текст

Вивчена адаптивна мінливість збудника туберкульозу пташиного виді в організмі морських свинок; людського і бичачого видів - в організмі курей; людського і пташиного видів - в організмі молодняка великої рогатої худоби.Встановлено, що в результаті багаторазового послідовного пасажування через організм не властивого хазяїна мікобактерії туберкульозу втрачають ряд вихідних властивостей і набувають нових ознак, характерних для виду збудника туберкульозу, специфічного для тварин, через організм яких вони пасажувалися. У не властивих хазяїнів збудники туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів, поступово адаптуючись, викликають захворювання з характерними патологічними змінами і навіть генералізований інфекційний процес з летальним кінцем.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, присвяченим формуванню нової науково обґрунтованої концепції адміністративно-правового забезпечення стимулювання використання альтернативних джерел енергії у морській галузі з метою створення теоретичного базису для оновлення українського законодавства та практики його застосування.У дисертації уперше: охарактеризовано сучасну систему управління пом’якшенням наслідків зміни клімату у мореплавстві з урахуванням екосистемного підходу та концепту сталого розвитку; визначено стан впровадження у сучасному публічному адмініструванні мореплавства «правила сірки 2020»; систематизовано правові інструменти та кращі практики сприяння використанню альтернативних джерел енергії як ефективного засобу підвищення рівня енергоефективності суден, скорочення викидів парникових газів, запровадження дружніх до навколишнього природного середовища технологій у мореплавстві та портовій діяльності; проаналізовано особливості засобів публічного адміністрування мореплавства у районах контролю викидів та стимулювання виконання правил, передбачених Додатком VI до МАРПОЛ щодо контролю викидів; визначено характерні риси реляційної взаємодії суб’єктів публічного адміністрування скорочення викидів парникових газів у судноплавстві; відзначено конкуруючий, але не конфліктний характер європейського рівня публічного адміністрування протидії забрудненню повітря з морських суден з глобальним, що забезпечується ІМО; охарактеризовано особливості імплементації Додатку VI до МАРПОЛ у законодавство України;означено роль морських портів у декарбонізації морської та портової діяльності; визначено адміністративно-правові способи стимулювання використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії у морській галузі.Під час опрацювання проблематики дослідження було удосконалено: концепцію забезпечення екосистемного підходу до публічного адміністрування морської та портової діяльності; наукові підходи до формування і застосування правових та організаційних інструментів для попередження зміни клімату. Набули подальшого розвитку: погляди на особливості форм та методів публічного адміністрування в оновленій концепції адміністративного права України; наукові положення про правове та організаційне забезпечення впровадження екологічних енергозберігаючих технологій у судноплавство та портову діяльність; ідеї про впровадження глобальної системи торгівлі квотами на викиди забруднюючих речовин у повітря. Було запропоновано низку змін до діючого законодавства України про альтернативну енергетику, можливості оновлення міжнародних стандартів публічного адміністрування протидії викидам парникових газів від судноплавства в атмосферу, а також шляхи удосконалення політики стимулювання впровадження низьковуглецевих чи відновлювальних видів палива у мореплавстві і напрями оптимізації адміністрування роботи морського та портового сектору з метою зменшення антропогенного навантаження на довкілля.У роботі було відзначено, що базовими міжнародно-правовими актами щодо зміни клімату та зменшення забруднення навколишнього середовища сформовано фундамент для відповідних заходів у правовому регулюванні діяльності у морських просторах, що здійснюються під егідою ІМО з метою зменшення негативного впливу судноплавства на атмосферне повітря та, як наслідок, уповільнення парникового ефекту і зміни клімату. Діяльність ІМО у забезпеченні та спрямуванні міжнародної співпраці та обміну енергоефективними технологіями є активною, спрямованою на створення спеціалізованих проєктів для підвищення рівня обізнаності суб’єктів світового мореплавства про шляхи та можливості переходу на дружні до природи технології через декарбонізацію морської галузі. Правові інструменти ІМО щодо попередження зміни клімату спрямовані на вироблення механізмів скорочення викидів таких парникових газів, як СО2, SOх, NOx та летючих органічних сполук, а також на підвищення рівня енергоефективності суден, що охоплює впровадження правил енергоефективності та сприяння міжнародній співпраці у напрямку використання альтернативних видів палива.^UThe dissertation is the first comprehensive scientific research, devoted to the formation of a new scientifically grounded concept of administrative and legal support for stimulating the use of alternative energy sources in the maritime industry in order to create a theoretical basis for updating the Ukrainian legislation and the practice of its application.In the dissertation this is the first time: the modern system has been characterized of management of mitigation of climate change in navigation, taking into account the ecosystem approach and the concept of sustainable development; the state of implementation has been determined in the modern public administration of navigation «the rule of sulphur 2020»; the legal tools and the best practices have been systematized for promoting the use of alternative energy sources as an effective means of rising the energy efficiency of ships, reducing the greenhouse gas emissions, introducing environmentally friendly technologies in navigation and port activities; the features of the means of public administration of navigation have been analyzed in the areas of control of emissions and stimulation of compliance with the rules, provided for the Annex VI to the MARPOL on control of emissions; the characteristic features have been determined of relational interaction of subjects of public administration of reducing greenhouse gas emissions in shipping; the competing, but not conflict, nature of the european level of public administration against air pollution from maritime ships with a global, ensured by the IMO; the features have been characterized of implementation of the Annex VI to the MARPOL in the legislation of Ukraine; the role has been defined of seaports in the decarbonization of maritime and port activities; the administrative and legal methods have been determined of stimulating the use of alternative and renewable sources of energy in the maritime industry.During the study of the problems of the research, it has been improved: the concept of providing an ecosystem approach to the public administration of maritime and port activities; the scientific approaches to the formation and the application of legal and organizational tools to prevent change of climate. It has been acquired further development: the views on the peculiarities of forms and methods of public administration in the updated concept of administrative law of Ukraine; the scientific provisions on legal and organizational support for the introduction of ecological energy-saving technologies in shipping and port activities; the ideas of the introduction of a global system of the trade of quota on emissions of pollutants in the air. A number of changes has been proposed to the current legislation of Ukraine on the alternative energy, the possibility of updating the international standards of public administration of combating the greenhouse gas emissions from shipping into the atmosphere, as well as the ways to improve the policy of stimulating the introduction of low-carbon or renewable types of fuels in navigation and the directions for optimizing the administration of the maritime and port sector in order to reduce anthropogenic burden on the environment.The work has noted that the basic internationally-legal acts on change of climate and reducing the environmental pollution had been formed the basis for appropriate measures in the legal regulation of activities in the maritime areas, carried out under the aegis of the IMO in order to reduce the negative impact of shipping on the atmospheric air and, as a result, to slow the greenhouse effect and change of climate. The IMO`s activities are active in ensuring and directing international cooperation and exchange of energy-efficient technologies, aimed at creating the specialized projects to increase the awareness of the subjects of the world navigation about the ways and the possibilities of switching to nature-friendly technologies through the decarbonization of the maritime industry. The IMO`s legal instruments to prevent the change of climate are aimed at the developing mechanisms to reduce the emissions of greenhouse gases such as СО2, SOx, NOx and volatile organic compounds, as well as to improve the level of the energy efficiency of ships, covering the implementation of the rules of energy efficiency and promoting the international cooperation in the use of alternative types of fuels.

Дисертація присвячена вивченню ролі гуморальних порушень судинного ендотелію при гострому інфаркті міокарду (ІМ) в залежності від клінічного перебігу. Зроблено оцінку клінічної ефективності їх корекції інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). За допомогою факторного та системного аналізу розроблено різноманітні прогностичні моделі для оцінки особливостей перебігу гострого ІМ та побудовано загальний алгоритм індивідуалізованої терапії хворих на гострий ІМ. Доведено, що ендотеліальна дисфункція є одним з факторів розвитку гострого ІМ. У залежності від об'єму усередку ураження відмічається різниця в домінуванні вазоконстрікторних і вазоділятуючих факторів судинного ендотелію: при трансмуральному ІМ - вазоділятаторів, при дрібновогневому ІМ - вазоконстрікторів. Встановлено, що додаткове призначення інгібіторів АПФ викликає значну перебудову функціональної системи організму, яка виражається в зниженні міжсистемної та підвищенні внутрішньосистемної інтеграції ендотеліальних факторів, що свідчить про зменшення функціональної напруги системи і формування якісно нової функціональної системи, володіючої більш значними компенсаторними властивостями. Найбільш ефективним методом лікування ІМ є сумісне застосування системної тромболітичної терапії та призначення інгібіторів АПФ з першої доби лікування. Комбінація інгібіторів АПФ та бета-блокаторів без тромболітичної терапії є недостатньо ефективною як при ускладненому, так і при неускладненому перебігу ІМ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему лікування опіків у дітей віком до 7-ми років. Досліджено стан гормональних і вільнорадикальних реакцій у разі розвитку опікової хвороби (ОХ) різного ступеня тяжкості. Встановлено, що очищення від некрозу в стадії опікового шоку підвищує ефективність мікроциркуляції безпосередньо у ранах, що є особливо важливим для дітей віком до 3-х років, які мають найменший функціональний резерв капілярного кровообігу. Виявлено, що тотальне закриття ран тимчасовим і постійним ауто- та ксенопокриттям після хірургічного очищення дозволяє зберегти їх епітелізаційний потенціал. Обгрунтовано необхідність проведення дослідження динаміки ендотоксикозу за допомогою автоматизованого розрахунку гематологічних індексів, що дозволяє прогнозувати небезпечні тенденції перебігу ОХ та ефективність лікування. Проведено порівняльнй клінічний аналіз перебігу ОХ у 457-ми дітей молодшого віку. Встановлено високу ефективність системи активного хірургічного лікування щодо профілактики розвитку явища поліорганної недостатності (ПОН). Під час проведення операцій у післяшоковому періоді та у разі застосування традиційного лікування втричі частіше (54,5 % та 50,9 % відповідно у групах) у порівнянні з оперованими в стадії шоку (15,1 %) зафіксовано багатокомпонентну ПОН. Доведено, що запропонована система лікування є ключовим кроком органозаощаджуючого напрямку, за рахунок якого в чотири рази знижено вторинне поглиблення опікових ран, удвічі - тяжкість перебігу ОХ та її ускладнення. Встановлено зменшення кількості випадків сепсису в 1,7 раза, летальних наслідків серед пацієнтів, оперованих у стадії опікового шоку, не зафіксовано. Встановлено, що середній ліжко-день зменшився в 1,8 раза (у 1,5 раза у випадку надтяжких опіків). Виявлено, що застосування обраної тактики хірургічного лікування сприяє зниженню кількості інвалідизованих рубцевих деформацій з 42,1 % до 18,2 %.

  Скачати повний текст

Метою роботи є розроблення загальних принципів аналізування й верифікації правових та економічних моделей засобами інсерційного моделювання.У розділі 1 надано аналіз існуючих методів і систем моделювання для верифікації правових моделей. У розділі 2 розкрито основні поняття інсерційного моделювання. Розроблено модель реєстрації платника податку за допомогою інсерційного моделювання. У розділі 3 схарактеризовано системи синтаксичного аналізу та системи автоматичного реферування, які можуть бути використані під час дослідження правових документів. У розділі 4 схарактеризовано сучасні методи і технологій, які використовуються в економічному моделюванні. Розроблено конкретну, символьну модель Вальраса. Схарактеризовано поняття токеноміки, формалізовано модель SKILLONOMY. Практичне значення наукових результатів полягає у застосуванні отриманих результатів для аналізування формальних моделей права, а також моделей економіки та токеноміки.^UThe purpose of the work is to develop the general principles of analysis and verification of legal and economic models by means of insertion modeling.Section 1 provides an analysis of existing modeling methods and systems for verifying legal models.Section 2 reveals the basic concepts of insertion modeling. A model of taxpayer registration using insertion modeling has been developed.Section 3 describes the parsing systems and automatic abstracting systems that can be used in the study of legal documents.Section 4 describes the modern methods and technologies used in economic modeling. A concrete, symbolic model of Walras has been developed. The concept of tokenomics is characterized, the SKILLONOMY model is formalized.The practical significance of scientific results lies in the application of the obtained results to the analysis of formal models of law, as well as models of economics and tokenomics.

Встановлено частоти та спектр найпоширеніших мутацій гена ТРБМ серед хворих на муковісцидоз, які мешкають на Заході України: delF508 (екзон 10) - 47,6 %, W1282X (екзон 20) - 3,2 %; G542X (екзон 11) - 2,4 %; N1303K (екзон 21) - 2,4 %; CFTRdele2,3(21kb) - 1,6 %. Вперше на підставі аналізів обстежених хворих ідентифіковано мутацію 272del11 (екзон 14а). Показано, що наявність у генотипі мажорної мутації delF508, особливо у гомозиготному стані, асоціюється з важкими клінічними проявами захворювання та вищим ступенем летальності, на відміну від пацієнтів з іншими генотипами. За результатами досліджень встановлено значний генетичний та клінічний поліморфізм випадків муковісцидозу, доведено необхідність проведення молекулярно-генетичного аналізу щодо знайдення гена ТРБМ у разі діагностування цього захворювання.

  Скачати повний текст

Розроблено підходи щодо проведення інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою з метою покращання результатів їх лікування. Наведено результати аналізу перебігу посттравматичного періоду, а також ефективності проведеної терапії у 270-ти постраждалих з тяжкою політравмою. У разі розвитку синдрому поліорганної недостатності (СПОН) виявлено постійно високі рівні у плазмі прозапальних цитокінів на фоні прогресуючого зростання протизапальних медіаторів, виснаженні спонтанної та індукованої продукції імуноцитами прозапальних цитокінів. У разі розвитку СПОН у постраждалих виявлено лімфопенію, зниження рівня T-лімфоцитів, а саме: T-хелперів, стабільно низькі рівні B-лімфоцитів, зниження у крові рівнів основних класів імуноглобулінів, значне пригнічення регуляторного впливу цитокінів на вираженість клітинної та гуморальної імунної відповіді. Проведення аналгоседації на тлі раннього етерального та парентерального живлення у досліджених постраждалих лімітує збільшення у плазмі рівня прозапальних цитокінів, сприяє збереженню балансу прозапальних і протизапальних цитокінів, а також спонтанної секреції імуноцитами прозапальних цитокінів, запобігає порушенню активації імуноцитів і виснаженню цитокінпродукувальних функцій імунних клітин, сприяє підтримці збалансованої цитокінової відповіді за умов антигенної стимуляції. Використання аналгоседації, а також нутритивного забезпечення дозволяє знизити частоту розвитку СПОН (3 70 до 32,8 %) і летальність (з 50 до 30 %).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено анестезіологічному забезпеченню та інтенсивній терапії у 362 хворих, яким було зроблено 370 реконструктивних операцій на гортані, трахеї та її біфуркації. Найоптимальнішою методикою анестезіологічного забезпечення можна вважати внутрішньовенну анестезію під час операцій. Вентиляція легень є найскладнішою проблемою, однак за допомогою поєднання різних методик, серед яких важливе місце займає шунт-дихання та високочастотна штучна вентиляція, в усіх випадках її було вирішено. Завдяки вивченню показників газообміну в легенях під час операцій було проаналізовано переваги та недоліки кожної методики штучної вентиляції легень. Запропоновано алгоритм дій анестезіолога у хворих з важкою травмою нижніх дихальних шляхів. Багато уваги приділено веденню післяопераційного періоду, головним завданням якого було забезпечення прохідності дихальних шляхів. Визначені головні чинники, завдяки яким було значно покращено результати лікування за останні 10 років, насамперед, зниження летальності з 7,3 до 2,6%. Серед них: зниження випадків тяжкої гіпоксемії, артеріальної гіпотензії під час операції, зниження тривалості операційного втручання, ефективніша профілактика ускладнень з боку анастомозу, тромбоемболії легеневої артерії та гострого респіраторного дистресс-синдрому.

  Скачати повний текст

На підставі одержаних даних про порушення системної гемодинаміки, кисневого режиму, церебрального кровообігу та розподілу рідини в організмі розвинуто уявлення про основні механізми патогенезу енцефалопатії та поліорганної недостатності за тяжкої прееклампсії - еклампсії. Удосконалено технологію анестологічного забезпечення й інтенсивної терапії. Установлено органопротективну роль аналгезії пологів у запобіганні критичним розладам гемодинаміки та кисневого режиму у роділей з тяжкою прееклампсією. Уперше доведено роль регіонарної анастезії за вагінального й оперативного розродження у зменшенні ризику виникнення пологової та післяпологової еклампсії. Уточнено особливості впливу на церебральну гемодинаміку ніфедипіну, клофеліну та лабуталолу за гіпертензивних кризів у передопераційному періоді у роділей з тяжкою прееклампсією. Обгрунтовано застосування кетамін-клофелінового та кетамін-фентанілового наркозу у разі кесаревого розтину для профілактики інтубаційного й операційного стресу у роділей з тяжкою прееклампсією. Доведено, що спінальна анестезія кесаревого розтину локальними анестетиками не запобігає розладам гемодинаміки під час найбільш травматичних етапів операції внаслідок недостатнього антиноцицептивного захисту. Показано доцільність використання опіоїдів як ад'ювантів локального анестетика для підвищення антиноцицептивних властивостей спінальної анестезії у роділей з тяжкою прееклампсією. Визначено цільовий рівень середнього артеріальнго тиску для забезпечення ауторегуляції мозкового кровообігу у разі еклампсії. Доведено церебропротективну роль екстракопорального керування водним балансом і визначено доцільність застосування ультрафільтрації для зменшення материнської летальності у разі післяпологової еклампсії. Уточнено роль порушень розподілу рідини в організмі у розладах кисневого балансу та розвитку поліорганної недостатності. З'ясовано характер змін розподілу рідини залежно від швидкості вилучення надлишкової рідини за допомогою ультрафільтрації. Обгрунтовано її застосування у комплексі інтенсивної терапії з метою профілактики критичного погіршення стану породілей з поліоорганною недостатністю за їх міжлікарняного транспортування.

  Скачати повний текст