На підставі вивчення джерел і літератури проаналізовано аграрну політику російського царату на Правобережній Україні у 1793 - 1861 рр. Відзначено, що після приєднання краю царський уряд ужив заходів щодо збільшення у регіоні російського землеволодіння. З цією метою значні земельні площі були передані наближеним до царського двору російським чиновникам. Основними шляхами зменшення шляхетського землеволодіння у краї у даний період були секвестр, конфіскація та викуп землі казною. Аграрна політика царату щодо католицької, уніатської та православної церков на Правобережжі полягала у зменшенні католицького, ліквідації уніатського та збільшенні православного землеволодіння та землекористування. Політика російського уряду щодо селянського землекористування на Правобережній Україні у зазначений період мала, як правило, протекціоністський характер. Царат намагався використати становище селян у боротьбі проти польських поміщиків. З цією метою у 1848 р. у краї проводилась інвентарна реформа. Однак вона не здійснила значного полегшення стану селян та не зумовила суттєвих змін у селянському землекористуванні.

  Скачати повний текст

Досліджено історію Нового Самбора у XV - XVIII ст. Розглянуто формування системи міського управління. З'ясовано обсяг обов'язків і повноважень міських урядів. Проаналізовано персональний склад міських урядовців. Розкрито систему міського судочинства та його місце у судово-правовій системі Речі Посполитої. Проаналізовано адміністративно-правові взаємовідносини між містом та передмістями. З залученням нових джерел розкрито етноконфесійний склад населення Нового Самбора. Охарактеризовано економічне становище, специфіку розселення римо-католицької (польської) та єврейської громад й інших етноконфесійних груп. На підставі певних історичних свідчень скориговано чисельність міського населення у XV - XVIII ст. Проаналізовано стан міського господарства: специфіку його організації та зміни протягом зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено антропологічні основи сучасного проповідування основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму. Методологічно обгрунтовано та практично розроблено методику якісного контент-аналізу антропологічної проблематики християнської проповіді, який дозволив охарактеризувати зміни змісту проповідей, форми та прийоми конфесійного проповідництва. Біблійне вчення про людину та соціальні доктрини церков є антропологічною основою змісту сучасної християнської проповіді. На їх підставі виділено антропологічну проблематику, загальну для проповідей усіх християнських церков. За допомогою порівняльного аналізу соціальних доктрин церков окреслено загальні проблеми та завдання, які ставить перед проповідниками всіх конфесій "виклик часу" на межі тисячоліть. Аналіз гомілетики дозволив визначити формальні ознаки та богословсько обгрунтовані критерії християнської проповіді, які в кожній конфесії визначають "норму", відносно якої відбуваються трансформації проповідування за сучасних умов. На підставі контент-аналізу православних, католицьких і протестантських проповідей, матеріалів конкретних опитувань та інших соціологічних досліджень виділено конфесійний інваріант сучасного християнського проповідування.

  Скачати повний текст

Вперше створено цілісну картину формування архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII - першої половини XX століть. Проведені натуральні обстеження й інвентаризацію виявили на теренах Галичини 246 дерев'яних храмів. Розкрито прийоми застосування архітектурно-декоративних засобів опорядження в екстер'єрі й інтер'єрі досліджених святинь. Встановлено, що особливістю архітектури є те, що вона формувала стилістичні епохи (бароко, рококо, класицизм, історизм, модерн) під впливом місцевих, регіональних та зовнішніх чинників. Виявлено нові об'єкти та здобуті імена творців дерев'яних костелів. Визначено стилістичний аспект архітектурного формотворення та періодизацію розвитку стилістичних напрямів досліджених об'єктів. Проведено порівняльний аналіз архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини з дерев'яними храмами цього ж та інших обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції).

  Скачати повний текст

Систематизовано досвід проектування, будівництва й облаштування духовних освітніх закладів в Україні та Європі у період з X - XI ст. і до початку XXI ст. Проведено типізацію існуючих духовно-освітніх закладів різних конфесій, визначено основні типи, на базі яких доцільно створювати новий тип греко-католицького духовно-освітнього закладу в Україні. Проаналізовано основні фактори, що впливають на формування архітектурно-планувальної організації духовно-освітнього закладу Української греко-католицької церкви (УГКЦ) нового типу. Визначено спорідненість різних духовно-освітніх структур УГКЦ та очевидну доцільність їх об'єднання в єдиний комплекс вищої духовно-богословської освіти УГКЦ нового типу, розроблено концепцію архітектурно-планувальної організації такого закладу. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо проектування духовних освітніх закладів УГКЦ нового типу в Україні.

  Скачати повний текст

Вивчено розвиток церкового будівництва у кінці XVIII - на початку XX ст. у контексті історичної традиції українського римсько-католицького зодчества. Установлено, що в архітектурі римсько-католицьких церков регіону були втілені традиційні структурно-морфологічні, стильові й композиційні рішення, а також нові форми, що відповідали напрямкам європейського культового зодчества кінця XVIII - на початку XX ст. Відзначено, що засади формоутворення храмів збагачені культурою полінаціональних (у містах) і мононаціональних (у колоніальних поселеннях) релігійних спільнот, що дало змогу виявити національну специфіку зодчества. Внаслідок незадовільного стану та руйнування церков запропоновано напрямки поновлення збережених храмів.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємини між Греко-католицькою (ГКЦ) та Римо-католицькою церквами (РКЦ) у контексті суспільно-політичного, національного та духовного життя українського порубіжжя 1939 - 1946 рр. Висвітлено еволюцію державної політики в релігійній і етноконфесійній сферах залежно від геополітичних обставин і воєнних подій. Проаналізовано позицію греко-католицьких і римо-католицьких ієрархів і духовенства щодо протистояння своїх вірних у період війни. Розкрито релігійний аспект українсько-польського трансферу 13939 - 1946 рр. На підставі результатів дослідження зроблено висновки, що трансформація відносин між ГКЦ і РКЦ у роки Другої світової війни здійснювалась під впливом суспільно-політичних чинників. Етноконфесійні зміни на українсько-польському порубіжжі у 1939 - 1946 рр. певним чином зумовили сучасну національну та релігійну ситуації в Україні та Польщі.

  Скачати повний текст

Висвітлено становлення Гавриїла Костельника як українського громадсько-політичного діяча, активного захисника української греко-католицької церкви візантійського обряду, його вдавану причетність до Львівського псевдособору 1946 р. та підступне вбивство його органами НКВД у 1948 р. Досліджено журналістську діяльність теолога, пов'язану з виданням журналів "Нива" та "Божі сліди", на сторінках яких друкувалися його релігієзнавчі праці, що розвінчували намагання Риму латинізувати українську церкву, ігноруючи уніатські домовленості 1596 р. Зазначено, що теолог викривав імперські намагання ополячити та русифікувати західноукраїнське населення шляхом втягування його до лона ворогуючих сторін. Проаналізовано літературно-критичний набуток прото пресвітера, обнародований на сторінках часописів "Дзвони" й "Діло", що сприяли формуванню патріотизму та національної ідеї серед галицького простолюду.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження діяльності Генеральної греко-католицької духовної семінарії у Львові у 1848 - 1914 рр. як головної інституції богословської освіти греко-католицького духовенства Галичини. З'ясовано, що виховання кліру в семінарії поєднувалося з обов'язковим навчанням на богословському факультеті Львівського університету, найбільш здібні богослови продовужували освіту у Відні, Інсбруку, Римі. Виявлено, що на межі XIX та XX ст. серед настоятелів семінарії та її вихованців різко зросла кількість вихідців з нижчих соціальних станів (селян) і сформувалась система студенстьких товариств з різноманітними статутними цілями та характером діяльності. Проаналізовано вплив даної тенденції на інтелектуальне становлення семінаристів і подальший розвиток інституції в цілому.

  Скачати повний текст

В праці здійснено історіософське релігієзнавче дослідження духовної самоідентифікації українців в культурно-цивілізаційному оточенні - між спільнотами східно- та західнохристиянських традицій - на основі аналізу передумов виникнення й тенденцій розвитку українського греко-католицизму. Доведено, що феномен українського греко-католицизму був породжений проблемою непослідовного, з огляду на природні духовні зв'язки та пріоритети культурного спілкування, самовизначення українських християн між християнським Сходом і Заходом. З'ясовано: пошуки власної ідентичності в греко-католицькому середовищі, які характеризуються наступом "західників" та демаршами "восточників", є авангардним проявом аналогічних процесів в рамках всієї України. Виявлено, що українським стратегічним націодержавним інтересам відповідає не посередництво між самоцінними світами, християнським Сходом і Заходом, уособленими для українців насамперед сусідніми народами - російським та європейськими, а скріплення суверенного поступу України - члена європейської спільноти адекватною духовною самоідентифікацією українців.

  Скачати повний текст

Висвітлено релігійно-церковну політику окупаційної адміністрації, спрямовану на обмеження ролі церкви у громадсько - політичному житті та її впливу на народні маси. Розглянуто структурні модифікації та організаційні засади Галицької митрополії Греко-католицької церкви (ГКЦ), рішення архієпархіальних соборів як нормативно-дорадчої структури церкви. Значну увагу приділено культурно-просвітницькій праці ГКЦ, діяльності Богословської академії, Богословському науковому товариству, релігійній пресі. Проаналізовано діяльність ГКЦ, спрямовану на консолідацію українського церковного життя, зміцнення екуменічного руху. Розкрито місце ГКЦ у процесі національно-державного відродження українського народу. Широко висвітлено питання ставлення ГКЦ до окупаційної, соціальної, демографічної та культурної політики німців на окупованих землях.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено громадянсько-політичні позиції українського православного, римо-католицького та греко-католицького духовенства Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX ст. З використанням великої кількості джерел з'ясовано участь церкви в польському та українському національно-визвольному русі на Правобережжі та реакцію уряду на неї, а також заангажованість духовенства в діяльності таємних організацій на Правобережній Україні. Здійснено корекцію усталених у літературі поглядів на окремі аспекти тогочасної церковної історії, зокрема, стосовно першої (1794) й другої (1839) кампаній щодо приєднання уніатів до православної церкви, а також спробу реконструювати заходи уряду щодо одержавлення церкви на Правобережній Україні та їх конкретні результати.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль, основні напрямки, форми, методи та зміст дипломатії Святого Престолу від початку становлення постбіполярної системи міжнародних відносин до кінця понтифікату Іонна Павла II. Уточнено понятійно-категоріальний апарат теми дослідження, зокрема, розкрито зміст понять "дипломатія", "Святий Престол", "Ватикан", "Католицька церква" та "сучасна система міжнародних відносин". Обгрунтовано твердження, що самостійним і незалежним суб'єктом дипломатії є Святий Престол, а не Ватикан. Розглянуто сучасну католицьку концепцію світового порядку як основу дій дипломатії Святого Престолу. Охарактеризовано джерела стосовно даної проблематики, запропоновано їх класифікацію. Висвітлено засади функціонування та формування дипломатичної служби Святого Престолу. Визначено основні напрямки дипломатичної діяльності Святого Престолу у сучасній системі міжнародних відносин. З'ясовано характер й особливості двосторонньої дипломатії Апостольської столиці, досліджено діяльність Святого Престолу (Ватикану) в системі багатосторонньої дипломатії, а також миротворчу діяльність папства. Розкрито зміст і динаміку розвитку відносин між Святим Престолом та Україною, проаналізовано проблемні питання даної взаємодії.

  Скачати повний текст

З використанням широкої джерельної бази комплексно досліджено передумови виникнення, мету створення та основні етапи розвитку товариства "Просвіта" в Східній Галичині 1868 - 1921 рр. Показано цілісну картину його культурно-освітньої діяльності, роль та значення в суспільно-політичному та соціально-економічному житті краю зазначеного періоду. Висвітлено позитивні для населення наслідки її освітньо-організаційної, театрально-мистецької та економічно-промислової роботи. Показано значення народовської ідеології в розгортанні діяльності "Просвіти" до Першої світової війни. Відображено стосунки товариства та греко-католицької церкви.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних документів, вітчизняної та зарубіжної історіографії, мемуарів, матеріалів періодичних видань висвітлено проведення великомасштабної кампанії української діаспори з відзначення Тисочоліття хрещення Руси - України 1970-х - 1980-х рр. Проаналізовано передумови, причини та необхідність проведення ювілейної кампанії, її вплив на процеси в середовищі еміграції та відродження Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) в УРСР. Розглянуто форми та методи діяльності суспільно-політичних, релігійних та наукових об'єднань української діаспори, а також ставлення органів влади, громадськості, засобів масової інформації, організацій країн Заходу до вимог українців, висунутих в ході кампанії, особливо в частині забезпечення релігійної свободи в СРСР та УРСР. Охарактеризовано політику протидії органів влади СРСР і УРСР інформаційним заходам та акціям української діаспори, країн Заходу, спрямованих на захист релігійної свободи, відродження УГКЦ і УПЦ в УРСР.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження опублікованих та архівних матеріалів, періодичної преси, спогадів, вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено доброчинну діяльність Греко-католицької церкви (ГКЦ) на території Галицької митрополії у міжвоєнний період. З'ясовано фактори, що сприяли активізації її діяльності в організації соціального захисту галицьких українців. Показано, що доброчинна допомога ГКЦ в галузі освіти полягала у матеріальній підтримці молоді в Галичині та за її межами в українських світських і церковних закладах різних типів. Зазначено, що духовні особи відновлювали діяльність просвітніх товариств, сприяли видавничій і бібліотечній справі, збору та збереженню пам'яток матеріальної культури.

  Скачати повний текст

За результатами проведеного цілісного філософсько-релігієзнавчого дослідження з'ясовано змістове наповнення етноконфесійного модусу полемічної творчості І. Вишенського як певного зразка та способу відображення провідних аспектів православно-католицької полеміки XI - XVII ст. Увагу приділено порівняльному аспекту, а саме: з використанням широкої джерельної бази, що стосується полемічної літератури, розкрито проблеми антикатолицького спрямування доби підготовки, проголошення та початкового етапу реалізації ухвали Берестейської унії (1596 р.), а також визначено його спорідненість з вітчизняною полемічною традицією попередніх століть. Такий підхід дозволив здійснити панорамне бачення комплексу полемічних питань православно-католицької належності, які були предметом богословських досліджень українського полеміста та зробити висновки, що, незважаючи на радикалізм конфесійних переконань і чернечо-аскетичні настрої у контексті певної інтерпретаційної специфіки, а також художньо-поетичну оригінальність її смислового забезпечення, етноконфесійний модус полемічної спадщини І. Вишенського відображав домінантний тип православного богослов'я, а з тим і антикатолицькі уподобання численного віруючого загалу.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-політичні та історико-художні умови розвитку реквієму, літургійної та жанрово-стильової побудови музичних аспектів католицької заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Виявлено головні етапи розвитку реквієму як католицької меси та жанру. Запропоновано новітню історію реквієму, розроблено загальну типологію цього жанру. Вивчено його зразки у творчості сучасних українських композиторів на межі тисячоліть, що дозволило довести провідне значення авторських музично-стильових тенденцій поминальної традиції.

  Скачати повний текст

Досліджується діяльність різних конфесій на Закарпатті в 1919-1929рр. у складі Чехословацької республіки. Встановлено, що якісні зміни в громадсько-політичному житті населення краю, які забезпечували свободу віросповідань, сприяли відродженню православ'я. В ході цього процесу відбувалося значне кількісне зростання православної конфесії за рахунок відходу від греко-католицької віри. А це привело до різкого загострення у відносинах між православними та уніатами. На основі архівних документів, значна частина яких вперше введена у науковий обіг, проаналізовано стан міжконфесійних відносин в умовах розвитку демократизації суспільства. Зроблена спроба всебічного і об'єктивного аналізу причин загострення відносин між греко-католицькою та православною конфесіями, які у ряді місць виливались у відкриту боротьбу. Протистояння негативно впливало на взаємовідносини жителів краю, поглиблювало їх розкол і відволікало від вирішення складних, особливо соціально-економічних проблем. Проаналізовано причини, форми і методи міжконфесійних суперечностей. Десятилітня міжконфесійна боротьба завершилася у 1929 році узаконенням діяльності православної конфесії. Кінець 20-х років знаменується також поступовим переходом до цивілізованих форм взаємовідносин на основі існуючих у той час правових норм.

  Скачати повний текст

Систематизовано праці вітчизняної та зарубіжної історіографії, в яких проаналізовано особливості суспільно-політичного та культурно-освітнього становища польської меншини в УРСР. Доведено, що міжвоєнна радянська історіографія мала виразне пропагандистське спрямування. Дослідження польської меншини були табуйовані в СРСР до середини 1980-х рр. Поляків УРСР/СРСР у II Речі Посполитій вивчали спеціалізовані установи й окремі дослідники радянської етнополітики. У ПНР історія поляків СРСР і УРСР 1920 - 1930-х рр. системно не досліджувалася, проте вивчалися окремі фрагменти ширшої проблеми (комуністична польська еміграція в СРСР, польськомовна преса). Репресії тоталітарного режиму проти поляків СРСР в УРСР були етапом російської імперської політики, спрямованої на деполонізацію "східних кресів" давньої Речі Посполитої. Становище Римсько-католицької церкви (РКЦ) і владну політику щодо неї в СРСР міжвоєнної доби проаналізували у II Речі Посополитій католицькі автори, згуртовані довкола часописів "Przeglad Powszexhny" та "Oriens". У ПНР вивчення історії РКЦ на підрадянських теренах тривало, значною мірою активізувавшись у III Речі посполитій. У вітчизняній історіографії вивчення РКЦ в УРСР 1920 - 1930-х рр. започатковано наприкінці 1980-х рр. На сучасному етапі дослідження історії польської національної меншини УРСР 1920 - 1930-х рр. здійснюється у новому контексті. Оприлюднений за останнє п'ятнадцятиріччя джерельний матеріал, спогади, численні розвідки з окремих проблем, наявність поодиноких узагальнювальних праць дозволили висунути питання про створення синтетичної пісумкової монографії з історії поляків України зазначеного періоду.

  Скачати повний текст