Наведено результати аналізу формування великомасштабної структури Всесвіту у космологічних моделях з Л-сталою та моделях з темною енергією. Досліджено лінійну та нелінійну стадії розвитку сферично-симетричних збурень густини та метрики простору-часу у двокомпонентній моделі Всесвіту (однією з компонент є пилоподібна матерія, що описує баріонну речовину та холодну темну матерію, другою - темна енергія з довільним заданим рівнянням стану). Розв'язано задачу кількісного опису досліджуваного розподілу квазарів за червоними зміщеннями у космологічних моделях з Л-сталою у межах формалізму Преса - Шехтера.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування великомасштабної структури Всесвіту та визначено параметри космологічної моделі шляхом порівняння сукупності теоретично розрахованих характеристик великомасштабної структури з спостережуваними у широкому діапазоні масштабів і червоних зміщень. Проаналізовано лінійну та нелінійну стадії розвитку випадкових гаусівських збурень густини та швидкості речовини та метрики простору-часу в багатокомпонентній моделі Всесвіту та одержано аналітичні вирази для розрахунку характеристик великомасштабної структури Всесвіту у найбільш загальній II-параметричній моделі. Досліджено розвиток збурень концентрації іонів та електронів в області космологічних збурень густини баріонів в епоху космологічної рекомбінації. Визначено параметри CDM космологічної моделі та довічні інтервали їх значень. Наведено феноменологічний опис просторового розподілу квазарів, зокрема визначено залежність середньої просторової концентрації та двоточкової просторової кореляційної функції квазарів від червоного зміщення в CDM моделях.

  Скачати повний текст

Уперше описано антенну решітку радіотелескопу "УРАН-2", детально висвітлено принципи побудови, фазування та керування променем діаграми спрямованості антени, наведено результати вимірів та здійснено розрахунок її основних технічних характеристик у діапазоні частот 9 - 32 МГц. Одержано моделі розподілу радіояскравості для галактичного джерела 4С21.53 з пульсаром PSR 1937 + 214, квазара 3С216, радіогалактик 3С338, 3С295 і 3С234 для частот 25 і 20 МГц. Виявлено істотну відмінність одержаних моделей від радіозображення цих джерел на високих частотах. На підставі аналізу спектрів цих об'єктів у широкому частотному діапазоні визначено, що на їх загальну видиму структуру впливають різні механізми поглинання випромінювання від деталей цих об'єктів: у квазарі 3С216 радіовипромінювання ядра піддається ефекту реабсорбції, цей же ефект виявлено у гарячих плямах радіогалактики 3С234, що дало змогу визначити їх розмір. У радіогалактиці 3С295 виявлено ефект поглинання радіовипромінювання в іонізованому середовищі самого джерела та спростовано існуючу думку, що на спектр 3С295 в області частот нижче 5і0 МГц впливає реабсорбція.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості просторового розподілу квазарів за даними п'ятого видання Слоанівського цифрового огляду неба. Розроблено новий підхід до визначення параметрів просторової двоточкової кореляційної функції, який передбачає застосування пермутаційного методу побудови випадкового каталогу. Досліджено залежність кластеризації квазарів від червоного зміщення та світності. Підтверджено існування слабкої залежності від світності в оптичному діапазоні та показано відсутність такої залежності від світності в радіо- й інфрачервоному діапазонах. Досліджено властивості пар і асоціації квазарів і квазарів поля. Виявлено, що для ізольованих пар кількість яскравих квазарів перевищує кількість слабких удвічі - утричі, для квазарів поля - в чотири рази, а в асоціаціях кількість яскравих квазарів є меншою за кількість слабких у 1,5 раза. Досліджено викривлення двоточкової кореляційної функції у просторі червоних зміщень за рахунок негабблівських рухів квазарів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено тривалий цикл спостережень 34-х позагалактичних радіоджерел за допомогою радіотелескопу РТ-22, що дало змогу дослідити змінність випромінювання цих об'єктів у міліметровому діапазоні довжинь хвиль, а також одержати амплітуди та моменти максимумів спалахів радіовипромінювання. Зазначено, що одержані дані про змінність квазара ОН 471 на частотах 22 і 36 ГГц свідчать про те, що це джерело є одним із найпотужніших у міліметровому діапазоні довжин хвиль серед відомих квазарів. Виявлено складну структуру радіоджерела: ядро-джет із джетом, витягнутим на відстань близько 5 кутових мілісекунд на схід. На підставі даних спостережень радіоінтерферометрії з наддовгими базами визначено положення станції з точністю до декількох міліметрів. Одержано величину горизонтальної швидкості руху радіоастрономічної станції "Симеїз".

  Скачати повний текст

Одержано моделі кутового розподілу яскравості низки радіогалактик і квазарів. Установлено, що основними причинами змінювання структури джерел в даному діапазоні є відхилення спектрів їх компонентів від степеневого закону внаслідок синхротронного самопоглинання в ядрах і гарячих плямах і зменшення синхронних втрат в пелюстках, поява протяжних гало з крутими спектрами та низькою поверхневою яскравістю, збільшення кутових розмірів пелюсток радіогалактик. Визначено спектральні індекси інжекції та синхротронний вік декотрих джерел або їх компонентів. Вдосконалено методи калібрування інтерферометрів і вимірювань функцій видності, розроблено методику підбору моделей кутового розподілу яскравості за модулями функцій видності за слабкого покриття UV-площини.

  Скачати повний текст

Досліджено рух центру яскравості зображення джерела з урахуванням його розмірів під час проходження однієї точкової маси поблизу променя зору. Вперше показано, що під час проходження мікролінзи на фоні неточкового джерела траєкторія центру яскравості його зображення має вигляд трипелюсткової кривої, з якої можна одержати інформацію про розмір джерела. Одержано траєкторії для різних розмірів симетричного джерела. Визначено, що розмір джерела (квазара) є різним у різних діапазонах спектра. Вперше одержано траєкторії центру яскравості зображення джерела у разі мікролінзування однією масою за наявності зовнішнього фонового поля, яке може виникати за наявності інших мас у площині лінзи. Показано, що фонове поле суттєво впливає на якісний вид траєкторії. У випадку мікролінзування з великою кількістю мікролінз без фонового поля (нульовий зсув у рівнянні лінзи) вперше одержано залежність статистичних характеристик руху мікролінзованого зображення від оптичної густини за різних розмірів джерела. Визначено, що середня швидкість центру яскравості зображення суттєво залежить від крайових ефектів у процесі моделювання, але одержані результати щодо варіацій швидкості слабо залежать від далекодіючих ефектів. За наявності фонового поля (ненульовий зсув) одержано залежності статистичних характеристик руху центру яскравості зображення від зсуву та внеску неперервної компоненти речовини, яка моделює можливий внесок темної речовини.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен гравітаційної лінзи на базі наземних оптичних спостережень з високим кутовим розділенням. Виявлено галактику-лінзу гравітаційно-лінзованого квазару SB1520 + 530, виміряно її блиск та координати у спектральних смугах R, I. За даними моніторингових спостережень установлено наявність варіацій блиску компонентів A,B Q0957 + 561 за інтервалів часу, що становлять декілька годин, та змінність блиску компонентів A,B SBNS 1520 + 530 за інтервалів часу 10 діб. Запропоновано метод пошуку подій мікролінзування тілами Галактики шляхом моніторингу блиску зірок кульових скупчень. За даними спостережень кульового зоряного скупчення М15 відкрито 28 нових змінних зірок.

  Скачати повний текст