Дисертаційна робота присвячена розробці препаративних методів функціоналізації верхнього вінця калікс[4]аренів та тіакалікс[4]аренів фрагментами гідроксиметилфосфонових, метиленбісфосфонових, α-кетофосфонових та гідроксиметилен-бісфосфонових кислот, дослідженню структури, здатності до комплексоутворення та біологічної активності отриманих сполук. Реакціями моноформіл- та диформілпропоксикаліксаренів із триалкілфосфітами за наявності безводного хлороводню, натрієвими солями діалкілфосфітів, силіловими естерами кислот тривалентного фосфору отримано алкілові та силілові естери відповідних ди-, три- та тетрапропоксикаліксарен-гідроксиметилфосфонових кислот з препаративними виходами. Встановлено залежність стереохімічного результату реакцій фосфорилювання від ступеня алкілювання нижнього вінця диформілкаліксаренів. На основі отриманих естерів синтезовані відповідні каліксарен-гідроксиметилфосфонові кислоти.Реакцією тетрагідроксиформіл(тіа)каліксаренів та діалкоксиформіл-(тіа)каліксаренів із надлишком натрієвих солей діалкілфосфітів були синтезовані алкілові естери відповідних (тіа)каліксарен-метиленбісфосфонових кислот. Встановлено, що реакція протікає через стадії утворення каліксарен-гідроксиметилфосфонатів та фосфорильованих хінонметидів. Реакцією отриманих сполук з бромотриметилсиланом та метанолом синтезовані каліксарени та тіакаліксарени, які містять на верхньому вінці макроциклу один, два та чотири фрагменти метиленбісфосфонових кислот. Взаємодією хлорангідридів діалкокси- та тетраалкоксикаліксарен-карбонових кислот із триалкілфосфітами отримані естери каліксарен-α-кетофосфонових кислот та досліджена їхня будова структура в розчинах і кристалічному стані. Послідовною взаємодією утворених кетофосфонатів із бромотриметилсиланом та метанолом синтезовані каліксарен-α-кетофосфонові кислоти. Розроблено препаративний однореакторний метод введення на верхній вінець каліксаренів фрагментів гідроксиметиленбісфосфонових кислот, який полягає в послідовній обробці каліксарен-ацилхлоридів трис(триметилсиліл)фосфітом та метанолом. Розроблено препаративні методи регіоселективного алкілювання алкілових естерів тетрагідроксикаліксарен-фосфонових кислот спиртами в умовах реакції Міцунобу. Це дало змогу отримати отримано біфункціональні каліксарени з рецепторними угрупованнями фосфонових кислот на верхньому вінці, здатними зв’язувати амінокислоти, та 3 (метилтіо)пропокси групами на нижньому вінці, здатними до адгезії до золотої поверхні мікрочипів кондуктометричних сенсорів. Розроблено препаративні методи введення на верхній вінець тетрапропоксикаліксарену електронодефіцитних пентафторофенільних та пара-трет-бутилтетрафторофенільних фрагментів, здатних до утворення сендвічевих комплексів з аніонами та електронозбагаченими ароматичними молекулами. На їх основі отримані поліфтороарильні похідні каліксарен-дифосфонової та каліксарен-біс-гідроксиметилфосфонової кислоти.Методом ОФ ВЕРХ визначено константи стійкості комплексів каліксарен-гідроксиметилфосфонових та каліксарен-метиленбісфосфонових кислот з амінокислотами різної природи у водному розчині. На основі ди((3 метилтіа)пропокси)каліксарен-метиленбісфосфонової кислоти створено та досліджено кондуктометричний сенсор для виявлення аргініну у водних розчинах. Методом ОФ ВЕРХ встановлено, що калiксарен-тетракіс-метиленбісфосфонова кислота ефективно зв’язує тетрапептид Gly-Pro-Arg-Pro, задіяний у процесі полімеризації фібрину. Медико-біологічні дослідження синтезованих каліксаренфосфонових кислот засвідчили їхні низьку токсичність і різнопланову біологічну активність: каліксарен- та тіакаліксарен-тетракіс-метиленбісфосфонові кислоти є ефективними інгібіторами полімеризації фібрину; каліксарен-метиленбісфосфонова кислота та каліксарен-біс-гідроксиметилфосфонова кислота є потужними та селективними інгібіторами Na+,K+-АТФ-азної помпи гладеньком’язових клітин; каліксарен-α-кетофосфонові, каліксарен-метиленбісфосфонові та каліксарен-гідроксиметилфосфонові кислоти є ефективними інгібіторами протеїнтирозинфосфатаз та глутатіон S-трансфераз. Міцели амфіфільних каліксарен-гідроксиметилен-бісфосфонових кислот утворюють супрамолекулярні комплекси з флуоресцентно міченими полілізином та нуклеокапсидом ВІЛ-1 і переносять їх крізь біологічні мембрани.^UThe dissertation focuses on the development of preparative methods of functionalization of the upper rim of calix[4]arenes and thiacalix[4]arenes with fragments of hydroxymethylphosphonic, methylenebisphosphonic, α-ketophosphonic and hydroxymethylene-bisphosphonic acids, study of the structure, complex-formation properties and biological activity of the obtained compounds.A preparative methods for the synthesis of formylcalixarenes – building blocks for phosphorylation – have been developed. They have a different number and position of reactive aldehyde groups on the upper rim of the macrocycle, and a different number, position and length of alkyl groups on the lower rim.Reactions of monoformyl and diformylcalixarenes with trialkylphosphites in the presence of anhydrous hydrogen chloride, sodium salts of dialkylphosphites, and silyl esters of trivalent phosphorus acids afforded alkyl and silyl esters of the corresponding di-, tri-, and tetrapropoxycalixarene-hydroxymethylphosphonic acids with preparative yields. The degree of alkylation of the lower rim of diformylcalixarenes was found to affect significantly the stereochemical result of phosphorylation reactions. Respective calixarene-hydroxymethylphosphonic acids were synthesized from of the obtained esters.Alkyl esters of (thia)calixarene-methylenebisphosphonic acids were synthesized by reaction of tetrahydroxyformyl(thia)calixarenes and dialxoxyformyl-(thia)calixarenes with large excesses of sodium salts of dialkylphosphites. It was established that the reaction proceeds through the stages of formation of calixarene-hydroxymethylphosphonates and phosphorylated quinonemethides. (Thia)calixarenes containing one, two, and four fragments of methylenebisphosphonic acids on the upper rim of the macrocycle were obtained via treatment of the obtained compounds with bromotrimethylsilane and methanol.Esters of calixarene-α-ketophosphonic acids were obtained by reaction of chloride anhydrides of di- and tetra-alkylcalixarene carboxylic acids with trialkylphosphites. Their structure in solutions and in the crystalline state was determined. Calixarene-α-ketophosphonic acids were synthesized by sequential treatment of the calixarene ketophosphonates with bromotrimethylsilane and methanol.A preparative one-pot method for introducing fragments of hydroxymethylene¬bisphosphonic acids to the upper rim of calixarenes has been developed. It is based on the sequential treatment of calixarene acyl chlorides with tris(trimethylsilyl) phosphite and wet methanol.Preparative methods of regioselective alkylation of alkyl esters of tetrahydroxy¬calixarene-phosphonic acids with alcohols under the Mitsunobu reaction conditions were developed. As a result, bifunctional calixarenes with receptor groups of phosphonic acids on the upper rim, capable of binding amino acids, and 3 (methylthio)propoxy groups on the lower rim, capable of adhesion on the gold surface of microchips of conductometric sensors were obtained.Preparative methods of introducing electron-deficient pentafluorophenyl and para-tert-butyltetrafluorophenyl fragments onto the upper rim of the cone-shaped tetrapropoxycalixarene have been developed. These fragments are capable of forming sandwich complexes with anions and electron-rich aromatic molecules. Polyfluoroaryl derivatives of calixarene-diphosphonic acid and calixarene-bishydroxymethylphosphonic acid were further obtained.Stability constants of complexes of bis((3-methylthio)propoxy)calixarene-methylenebisphosphonic acid with seventeen amino acids of different nature in aqueous solution were determined by using HPLC. A conductometric sensor for the determination of arginine in aqueous solutions was created by applying the synthesized acid to the gold surface of a microchip.Using the HPLC method, it was found that calixarene-tetrakis-methylene¬bisphosphonic acid effectively binds the tetrapeptide Gly-Pro-Arg-Pro, which is involved in the process of fibrin polymerization. It was shown that calixarene and thiacalixarene-tetrakis-methylenebisphosphonic acids are effective inhibitors of fibrin polymerization and can be used as basic structures for the development of a new class of antithrombotic agents.Medical and biological studies of synthesized calixarene-phosphonic acids proved their low toxicity and diverse biological activity: calixarene-methylenebisphosphonic acid and calixarene-di-hydroxymethylphosphonic acid are potent and selective inhibitors of the Na+,K+-ATPase pump of smooth muscle cells; calixarene-α-ketophosphonic, calixarene-methylenebisphosphonic and calixarene-hydroxymethylphosphonic acids are effective inhibitors of protein tyrosine phosphatases and glutathione S-transferases.Мicelles of amphiphilic calixarene-hydroxymethylenebisphosphonic acids form supramolecular complexes with fluorescent-labeled polylysine and HIV-1 nucleocapsid and transport them throught biological membranes.

Дисертаційна робота присвячена синтезу координаційних сполук, виявленню особливостей структуроутворення та вивченню фізикохімічних властивостей отриманих комплексів Купруму(ІІ) та Феруму(ІІ) з рядом 3,5-дизаміщених 1,2,4-триазолів. Для синтезу триазольного гетероциклу було обрано метод ацилювання гідразидів карбонових кислот іміноестерами з подальшоювнутрішньомолекулярною циклізацією отриманих амідразонів в 1,2,4- триазоли.Для проведення досліджень були отримані наступні серії хелатуючих лігандів: 1Н-3-(2-піридил)-1,2,4-триазоли, 1-(1Н-1,2,4-триазол-3-іл)-метиламіни, [1Н-(1,2,4-триазол-3-іл)]-карбонові кислоти та [1Н-(1,2,4-триазол-3-iл)]-метаноли, із алкільними замісниками у 5- му положенні триазольного кільця. Алкільні аліфатичні чи ароматичні замісники не мають донорних атомів і не будуть сприяти додатковому хелатоутворенню, проте впливають на будову, а отже, і властивості комплексних сполук. Для дослідження їх впливу на комплексоутворення з іонами купруму(ІІ) були проведені різноманітні дослідження в розчині (потенціоментрія, ультрафіолетова та видима, мас-, ЕПР- спектроскопія) із 3-(2-піридил)-5R-1,2,4-триазолами, де R =H, Me, Et, i-Pr, t-Bu, Ph, Bz. Розраховані криві потенціометричного титрування та спектральні характеристики відповідних розчинів дозволили встановити закономірності впливу некоординуючих замісників, та, більше того, дали розуміння про оптимальне молярне співвідношення іону металу та відповідного ліганду для синтезу комплексів.^UThesis is dedicated to the synthesis, structure investigating and researching physical and chemical properties of copper(II) and iron(II)coordination compounds with a series of 3,5-disubstituted 1,2,4-triazoles. Ligands of 1,2,4-triazole were obtained by acylation of hydrazides of carboxylic acids with iminoesters with further intramolecular cyclization of corresponding amidrazones into triazoles. The following series of chelating ligands have been obtained – 1H-3-(2-pyridyl)-1,2,4-triazoles, 1-(1H-1,2,4-triazol-3-yl)-aminomethyl hydrochlorides, [1H-(1,2,4-triazol-3-yl)]- carboxylic acids and [1H-(5R-1,2,4-triazol-3-yl)]-methanols, with alkyl substituents in the 5-position of the triazole ring. Alkyl aliphatic or aromatic substituents don’t have donor atoms and do not act as chelating agents, butthey do affect the structure and, therefore, the properties of complex compounds.In order to study their influence on complex formation with сopper(II) ions, various investigations (potentiometry, UV-vis, mass-, EPRspectroscopy) were carried out in a solution with 3-(2-pyridyl)-5R-1,2,4-triazoles, where R = H, Me, Et, i-Pr, t-Bu, Ph, Bz. The calculated potentiometric titration curves and the results of the spectral characteristics facilitated observing the tendency of the influence of non-coordinating substituents, and, moreover, gave an understanding of the most favorable molar ratio of the metal ion and the corresponding ligand for the synthesis of complexes.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню хіміко-аналітичних властивостей нових аналітичних реагентів, які є похідними 1-(5-бензилтіазол-2-іл)азонафтален-2-олу, а саме: 1-[(5-(3-нітробензил)-1,3-тіазол-2-іл)діазеніл]нафтален-2-олу (NBnTAN), 1-[(5-(4-метилбензил)-1,3-тіазол-2-іл)діазеніл]нафтален-2-олу (МBnTAN), 1-[(5-(4-метоксибензил)-1,3-тіазол-2-іл)діазеніл]нафтален-2-олу (МОBnTAN) та деяких азолідонів: 4-(N'-(4-іміно-2-оксо-тіазолідин-5-іліден)гідразино]-бензойної кислоти (ІТYBA), 55-[2-(4-гідроксифеніл)гідразиніліден]-4-імінотіазолідин-2-ону (HPIT) та їхній взаємодії з іонами металів, що стало підставою для розроблення нових аналітичних методик. Структуру NBnTAN, МBnTAN та МОBnTAN підтверджено методами 1Н та 13С ЯМР, кореляційної спектроскопії (COSY), гетероядерного одинарного квантово-кореляційного експерименту (HSQC), гетероядерної кореляції множинних зв’язків (HMBC) та ІЧ спектроскопії. Встановлено, що введення нітрозамісника суттєво впливає на розміщення протонів та атомів карбону у спектрах ЯМР, так як хімічний зсув на спектрах є більший порівняно з іншими похідними. Методом 1Н ЯМР підтверджено будову азолідонів: ІТYBA та HPIT. За допомогою комп’ютерного моделювання розраховано просторову будову молекули 3-нітропохідного та склад комплексної сполуки NBnTAN з іонами Pd(II). Теоретично підтверджено експериментальні дослідження будови молекули методами ЯМР та ІЧ спектроскопії. Досліджено вплив нітрогрупи на електронну густину молекули у порізнянні з BnTAN. Визначено реакційні центри похідних BnTAN, які беруть участь у реакції комплексоутворення з іонами металів та просторову будову комплексної сполуки. За допомогою комп’ютерного моделювання пояснено вигляд спектру комплексної сполуки NBnTAN з іонами Pd(II). Дослідження флуоресцентних властивостей похідних BnTAN показало, що останні мають слабке світіння за 310 нм та присутня інтенсивніша смуга за 350 нм, якщо збуджувати речовину за довжини хвилі 275 нм. Таке світіння характерне для 3-нітро та 4-метокси похідних. 4-метилпохідне має лише одну слабку смугу випромінювання за 350 нм при збудженні випромінюванням з λ = 320 нм. Спектри флуоресценції змінюються зі зміною кислотності середовища. Встановлено, що практично для всіх досліджуваних середовищ ефективний молярний коефіцієнт світлопоглинання для 3-нітропохідного BnTAN є меншим порівняно з МBnTAN та МОBnTAN. Встановлено, що природа замісника для похідних BnTAN практично не впливає на положення максимуму у спектрі світлопоглинання реагентів у етанольному та водно-етанольному розчинах. Вперше досліджено, що ефективне значення молярного коефіцієнту реагента залежить від природи органічного розчинника та введеної групи, так, для 4-метил та 4-метокси похідних ефективне значення молярного коефіцієнта світлопоглинання становить 1,33 ×104 л×моль-1×см-1, а для 3-нітропохідного його значення становить 8,30 ×103 л×моль-1×см-1. Розраховано умовні константи кислотності МBnTAN, МОBnTAN та NBnTAN (pKa1 = 0; 0,37 та 0,39; pKa2 = 8,8, 8,7 та 8,7 відповідно). Значення констант кислотності вказують на можливість утворення комплексних сполук у широкому діапазоні кислотності середовища. Спектрофотометричним методом підтверджена взаємодія азолідонів з іонами платинових металів, зокрема ІТYBA з іонами Pd(II) та HPIT з іонами Ir(IV). Комплексна сполука в цих системах утворюється зі співвідношенням компонентів метал : азолідон = 1:1. Спектрофотометрично доведено утворення комплексних сполук похідних BnTAN з іонами Cu(II), Co(II), Fe(II), Cd(II), Zn(II), Ni(II) та Pd(II). Встановлено, що природа замісника не впливає на співвідношення компонентів у комплексній сполуці і для усіх випадків становить 1:2 (метал : реагент). У процесі відновлення реагентів беруть участь іони гідрогену, а характер процесу відновлення – необоротний. Природа струму процесу відновлення – адсорбційна. Встановлено, що наявність іонів Co(II), Ni(II), Cu(II), Zn(II), Fe(II) та Cd(II) у розчинах похідних BnTAN призводить до зменшення піку реагента зі збільшенням концентрації іонів металу та/або спостерігається виникнення додаткового піку відновлення, катодно зсунутого відносно піку реагента. Це підтверджує комплексоутворення в досліджуваних системах.^UThe dissertation is devoted to the study of the chemical-analytical properties of new analytical reagents: 1-[(5-(3-nitrobenzyl)-1,3-thiazol-2-yl)diazenyl ]naphthalen-2-ol (NBnTAN), 1-[(5-(4-methylbenzyl)-1,3-thiazol-2-yl)diazenyl]naphthalen-2-ol (MBnTAN) and 1-[ (5-( 4-Methoxybenzyl)-1,3-thiazol-2-yl)diazenyl]naphthalen-2-ol (MOBnTAN), 4-(N'-(4-imino-2-oxo-thiazolidin-5-ylidene)hydrazino]-benzoic acid (ІТYBA), 5-[2-(4-hydroxyphenyl)hydraziny-lidene]-4-iminothiazolidin-2-one (HPIT) and their interaction with metal ions, followed by the development of new analytical methods and testing on real complex objects. The structure of NBnTAN, MBnTAN, and MOBnTAN was confirmed by 1H and 13C NMR, correlation spectroscopy (COSY), heteronuclear single quantum correlation (HSQC), heteronuclear multiple bond correlation (HMBC), and IR spectroscopy. It was established that the introduction of a nitro substituent significantly affects the placement of protons and carbon atoms in the NMR spectra, as the chemical shift in the spectra is greater compared to other derivatives. The structure of azolidones: ІТYBA and HPIT was confirmed by the 1H NMR method. The main formulas used to calculate the metrological calculations of the developed methods of determination are described. With the help of computer modeling, the spatial structure of the 3-nitro derivative molecule and the composition of the complex compound NBnTAN with Pd(II) ions were calculated. Experimental studies of the structure of the molecule using the methods of NMR and IR spectroscopy have been theoretically confirmed. The influence of the nitro group on the electron density of the molecule in contrast to BnTAN was investigated. The reaction centers of BnTAN derivatives, which participate in the reaction of complex formation with metal ions, and the spatial structure of the complex compound were determined. The appearance of the spectrum of the complex compound NBnTAN with Pd(II) ions was explained with the help of computer simulation. A study of the fluorescent properties of BnTAN derivatives showed that the latter have a weak glow at 310 nm and a more intense band at 350 nm is present when the substance is excited at a wavelength of 275 nm. This glow is characteristic of 3-nitro and 4-methoxy derivatives. The 4-methyl derivative has only one weak emission band at 350 nm when excited by radiation with λ = 320 nm. Fluorescence spectra change with changes in the acidity of the medium. It was established that for almost all studied media, the effective molar light absorption coefficient for the 3-nitro derivative BnTAN is lower compared to MBnTAN and MOBnTAN. It was established that the nature of the substituent for BnTAN derivatives practically does not affect the position of the maximum in the light absorption spectrum of reagents in ethanol and water-ethanol solutions. For the first time, it was investigated that the effective value of the molar coefficient of the reagent significantly depends on the amount of solvent and the introduced group, for example, for 4-methyl and 4-methoxy derivatives, the effective value of the molar coefficient of light absorption is 1.33×104 l×mol-1×cm-1, and for the 3-nitro derivative, its value is 8.30×103 l×mol-1×cm-1. Conditional acidity constants of MBnTAN, MOBnTAN and NBnTAN (pKa1 = 0; 0.37 and 0.39; pKa2 = 8.8, 8.7, and 8.7, respectively) The values of the acidity constants indicate the possibility of formation of complex compounds in a wide range of medium acidity The spectrophotometric method confirmed the interaction of azolidones with platinum metal ions, in particular ІТYBA with Pd(II) ions and HPIT with Ir(IV) ions. A complex compound in these systems is formed at a ratio of metal: azolidone = 1:1 components. The formation of complex compounds of BnTAN derivatives with Cu(II), Co(II), Fe(II), Cd(II), Zn(II), Ni(II) and Pd(II) ions was proven spectrophotometrically. It was established that the nature of the substituent does not affect the ratio of components in the complex compound and in all cases it is 1:2 (metal: reactant). Hydrogen ions participate in the process of reduction of reagents, and the nature of the process of reduction is irreversible. The character of the current of the reduction process at the mercury electrode is adsorptive. It was established that the presence of Co(II), Ni(II), Cu(II), Zn(II), Fe(II), and Cd(II) ions in solutions of BnTAN derivatives leads to a decrease in the peak of the reagent with an increase in the concentration of metal ions and/ or by the appearance of an additional reduction peak, cathodically shifted relative to the reactant peak. This confirms complex formation in the studied systems.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню процесів хімічної взаємодії в системі Mn2+ – S2- – стабілізатор-розчинник та їх впливу на оптичні властивості, розмір та морфологію кінцевого продукту напівпровідникового наноматеріалу MnS, можливості одержання НЧ сірки в системі L-цистеїн – натрій цитрат – Na2S та закономірностей хімічної взаємодії в ній. У першому розділі проводиться аналіз літературних джерел за темою дисертаційної роботи. Описуються особливості напівпровідникового MnS як перспективного наноматеріалу для застосування в різних галузях науки і техніки. Проведено огляд методик синтезу з використанням обраних стабілізуючих агентів L-цистеїну (L-цис), натрій цитрату (цитрат-іон) та тіогліколевої кислоти (ТГК). Опрацьовано літературні джерела щодо одержання неметалічних наночастинок сірки. Відмічено можливість одержання наночастинок сірки різного розміру та властивостей в залежності від способу синтезу та обраних попередників. Відмічено перспективу дослідження обраного об’єкту та можливості для широкого застосування. У другому розділі описуються методики проведених експериментальних досліджень використані у дисертаційній роботі для синтезу НЧ MnS, у водному та етиленгліколевому розчинниках. Наведені методики синтезу для дослідження процесів комплексоутворення між катіоном Mn2+ та обраними лігандами L-цистеїном, ТГК та цитрат-іоном. Описані методики для синтезу наночастинок сірки у водному розчині та дослідження впливу різноманітних факторів на їх розміри, форму та фотолюмінесцентні властивості.Третій розділ присвячено опису та обговоренню результатів, одержаних під час дослідження хімічної взаємодії в системі MnCl2 – Na2S – стабілізатор – розчинник. Описано і проаналізовано процеси, які відбуваються в системі та характерні властивості одержаних продуктів.Вивчено вплив вмісту прекурсорів та рН середовища на характер взаємодії в системі MnCl2 – Na2S – стабілізатор (L-цистеїн, тіогліколева кислота, натрій цитрат). Встановлено умови утворення НЧ MnS, стабілізованих їх молекулами та оцінено межу стабілізуючої дії L-цистеїну при збільшенні вмісту кристал-формуючих йонів. Оцінена можливість утворення різних за природою продуктів реакції в залежності від рН середовища. Виявлено що лужне середовище при синтезі НЧ MnS стабілізованих L-цистеїном збільшує інтенсивність фотолюмінесценції їх колоїдних розчинів. Проведено дослідження взаємозв’язку склад-властивість для водних розчинів сумішей йонів мангану(ІІ) та потенційних лігандів L-цистеїну, тіогліколевої кислоти та цитрат-іонів при значеннях рН, близьких до біорелевантних (7,6 ÷ 5,5). Вивчення результатів одержаних оптичних досліджень дає можливість припустити, що всі обрані пасивуючі агенти утворюють нестійкі комплекси з йонами Мангану. Встановлено, що зростання координаційного числа досліджуваних стабілізуючих агентів з 2 до 6 не впливає на вигляд спектральних кривих поглинання при співвідношенні [Mn2+]: [S2-] = 1:1, але за співвідношення [Mn2+]: [S2-] = 1:2, відмічено помітний спектральний зсув у довгохвильову область, що підтверджує домінуючий вплив концентрації аніону S2- на швидкість зародкоутворення та ріст НЧ MnS. На стадії утворення комплексу [Mn(Ligand)n]n+ за рН ≥ 9 із SН-вмісними стабілізаторами, на відміну від цитратів, спостерігається поява нових піків у спектрах поглинання за довжин 320 нм (для L-цис ) і 295 нм (для TГК). Аналіз спектрів поглинання продуктів взаємодії з сульфід-іонами за різних рН свідчить, що завдяки малій стійкості комплексів, ефективні радіуси одержаних НЧ MnS стабілізованих L-цис і TГК практично однакові (3-5 нм), а стабілізованих цитрат-іоном менші (2-3 нм). Встановлено що синтез наночастинок MnS в етиленгліколі за температури понад 353 К сприяє утворенню НЧ MnS з незначним розкидом за розміром та високими ФЛ властивостями. Схожого ефекту можна досягти післясинтезовою термообробкою за температур ≥ 373 К для НЧ MnS синтезованих за нижчих температур. Четвертий розділ присвячено опису та обговоренню результатів, одержаних під час синтезу наночастинок сірки. Показано, що в залежності від складу системи хімічна взаємодія між компонентами відбувається по-різному і тільки наявність усіх компонентів забезпечує утворення люмінесцентних НЧ сірки. Синтезовані НЧ сірки стабільні протягом щонайменше семи місяців та володіють хорошими ФЛ властивостями з керованим випромінюванням, що залежить від енергії збудження. Збільшення часу термообробки до 8 год сприяє суттєвому зростанню інтенсивності ФЛ одержаних наночастинок. Склад системи впливає на оптичні властивості одержаних НЧ сірки. Збільшення концентрації L-цистеїну сприяє зростанню інтенсивності поглинання за довжини хвилі 300 нм, натомість, збільшення концентрації натрій сульфіду, крім наявності піків в короткохвильовій області, сприяє появі максимумів поглинання в довгохвильовій області спектру в діапазоні 300 – 700 нм.Забезпечення системи достатньою концентрацією кисню є необхідною умовою для одержання НЧ сірки з хорошими ФЛ властивостями.^UThe dissertation is devoted to the study of chemical interaction processes in the Mn2+ - S2- - stabilizer-solvent system and their influence on the optical properties, size, and morphology of the final product of the semiconductor nanomaterial MnS. To investigate the possibility of obtaining NP sulfur in the system L-cysteine - citrate ion - Na2S and the laws of chemical interaction in it. The first chapter analyzes the literature on the topic of the dissertation. The features of semiconductor MnS as a promising nanomaterial for use in various fields of science and technology are described. A review of the synthesis methods using the selected stabilizing agents L-cysteine, sodium citrate, and thioglycolic acid is given. Literary sources on the preparation of non-metallic sulfur nanoparticles have been reviewed. The possibility of obtaining sulfur nanoparticles of different sizes and properties depending on the synthesis method and the selected precursors is noted. The prospects for studying the selected object and the possibilities for wide application are mentioned. The second chapter describes the methods of experimental studies used in this thesis for the synthesis of MnS NPs in aqueous and ethylene glycol solvents. The synthesis methods for studying the processes of complexation between the Mn2+ cation and the selected ligands L-cysteine, TGA, and citrate ion are presented. The methods for synthesizing sulfur nanoparticles in aqueous solution and studying the influence of various factors on their size, shape, and photoluminescent properties are described.The third chapter is devoted to describing and discussing the results obtained during the study of chemical interaction in the MnCl2 - Na2S - stabilizer - solvent system. The processes occurring in the system and the characteristic properties of the resulting products are described and analyzed.The influence of the precursor content and pH of the medium on the nature of the interaction in the system MnCl2 - Na2S - stabilizer (L-cysteine, thioglycolic acid, sodium citrate) was studied. The conditions for the formation of MnS NPs stabilized by their molecules were established and the limit of the L-cys stabilizing effect was estimated by increasing the content of crystal-forming ions. The possibility of the formation of reaction products of different natures depending on the pH of the medium was evaluated. It was found that an alkaline environment in the synthesis of L-cysteine stabilized NPs MnS increases the intensity of photoluminescence. The composition-property relationship for aqueous solutions of mixtures of manganese(II) ions and potential ligands of L-cysteine, thioglycolic acid, and citrate ions at pH values close to irrelevant ones (7.6 ÷ 5.5) was studied. The analysis of the obtained results of optical studies suggests that all three passivating agents form unstable complexes with manganese ions. It was found that the increase in the coordination number of the studied stabilizing agents from 2 to 6 does not affect the appearance of the absorption spectral curves at the ratio [Mn2+]:[S2-] = 1:1, but at the ratio of the system components [Mn2+]:[S2-] = 1:2, a noticeable spectral shift to the long-wave region was observed, which confirms the dominant effect of the S2- anion concentration on the nucleation rate and growth of MnS NPs. At the stage of formation of the [Mn(Ligand)n]n+ complex at pH ≥ 9 with SH-containing stabilizers, unlike citrates, new peaks appear in the absorption spectra at 320 nm (for L-cys) and 295 nm (for TGA. The analysis of the absorption spectra of the products of interaction with sulfide ions at different pH indicates that due to the low stability of the complexes, the effective radii of the obtained MnS NPs stabilized with L-cis and TGA are almost the same (3-5 nm), and those stabilized with citrate ion are smaller (2-3 nm). It was found that the synthesis of MnS nanoparticles in ethylene glycol at a temperature above 353 K promotes the formation of MnS NPs with a small size dispersion and high PL properties. A similar effect can be achieved by post-synthesis heat treatment at temperatures ≥ 373 K for MnS NPs synthesized at lower temperatures. Chapter 4 is devoted to the description and discussion of the results obtained during the synthesis of sulfur nanoparticles. It is shown that, depending on the composition of the system, the chemical interaction between the components occurs in different ways, and only the presence of all components ensures the formation of luminescent sulfur NPs. The synthesized sulfur NPs are stable for at least seven months and have good PL properties with controlled emission that depends on the excitation energy. An increase in the heat treatment time to 8 h contributes to a significant increase in the intensity of the PL of the obtained nanoparticles.The composition of the system components affects the optical properties of the obtained sulfur

Рідинні системи досліджуваних у роботі аніонних ПАР використовуються для синтезу стійких та біосумісних системи цільової доставки лікарських препаратів, зокрема слугують стабілізуючим компонентом мангітних рідинних систем, використовуються для синтезу асоціативних полімерних систем, гелей, емульсій, тощо. Здатність молекул ПАР формувати комплекси з нейтральними полімерами або з синтетичними чи біологічними поліелектролітами має визначальну характеристику для рідинних систем розчинів ПАР з полімерами, при цьому структура утворюваних комплексів значним чином залежить від властивостей компонентів системи (ПАР та полімеру), а також від фізико-хімічних та термодинамічних параметрів розчину.^UThe liquid systems studied in the work of anionic surfactants are used for the synthesis of stable and biocompatible systems of targeted drug delivery, in particular, serve as a stabilizing component of manganese liquid systems, used for the synthesis of associative polymer systems, gels, emulsions, etc. The ability of surfactant molecules to form complexes with neutral polymers or with synthetic or biological polyelectrolytes has a defining characteristic for liquid systems of surfactant solutions with polymers, and the structure of the formed complexes largely depends on the properties of system components (surfactant and polymer) thermodynamic parameters of the solution.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню умов взаємодії Cu(ІІ) з деякими похідними 6,7-дигідроксибензопірилію та їх екстракційного вилучення для розробки екстракційно-фотометричних, зокрема мікроекстракційних та міцелярно-екстракційних методик визначення Cu(ІІ) в об'єктах різної природи. Досліджено комплексоутворення в системах «Купрум(ІІ)–ДОХ» та встановлено, що взаємодія компонентів супроводжується батохромним зсувом смуги світлопоглинання до λ=480 нм, λ=540 нм та λ=560 нм для ДМДОХ, МФДОХ та ДФДОХ відповідно. Встановлені хіміко-аналітичні характеристики продуктів взаємодії у розчинах. Показано, що введення фенільних замісників у положення 2 та 4 бензопірилієвого циклу реагентів при переході від ДМДОХ до ДФДОХ призводить до підвищення оптимального рН взаємодії, збільшення молярного коефіцієнта світлопоглинання та контрастності реакцій, а також призводить до утворення більш міцних комплексів: lgβ складає 9,0; 9,4 та 10,1 для комплексів з ДМДОХ, МФДОХ та ДФДОХ відповідно. Розроблено екстракційно-спектрофотометричну методику визначення Cu(ІІ) в інтервалі 0,02-0,96 мкг/мл з використанням хлориду 6,7-дигідрокси-4-метил-2-фенілбензопірилію, яка характеризується високою чутливістю (LOD = 0,007 мкг/мл) і відносною простотою та була апробована при аналізі вод різних категорій. Оптимізовано умови дисперсійної рідинної напівмікроекстракції для попереднього концентрування Cu(II) з використанням хлориду 6,7-дигідрокси-2,4-дифенілбензопірилію: рН 5, максимум смуги поглинання 570 нм та змішаний екстрагент, що містить 1 мл хлороформу та 1 мл метанолу. В оптимальних умовах калібрувальний графік лінійним у діапазоні концентрації Cu(II) 4,32–65 мкг/л, а межа виявлення становить 1,29 мкг/л. Запропоновано нові ініціатори міцелярної екстракції за кімнатної температури. Показано, що натрієві (амонійні) солі ароматичних карбонових кислот (бензойної, о-, м- та п-толуїлових кислот) спричиняють спонтанне утворення міцелярної фази Тритону Х-100, яка придатна для цілей аналітичного концентрування. Пропонований спосіб міцелярно-екстракційного концентрування Купруму(ІІ) у вигляді комплексів з хлоридами (перхлоратами) 6,7-дигідрокси-4-метил-2-фенілбензопірилію та 6,7-дигідрокси-2,4-дифенілбензопірилію використано для подальшого спектрофотометричного детектування Купруму(ІІ), а розроблені методики було апробовано при аналізі зразків води. Вперше показано принципову можливість поєднання хімічно-ініційованої міцелярної екстракції з полумневою та електротермічною атомно-абсорбційною спектроскопією. Показано, що нові аналітичні форми на основі комплексів Купруму(ІІ) з похідними хлориду (перхлорату) 6,7-дигідроксибензопірилію є зручними для розробки на їх основі комбінованих атомно-абсорбційних методик визначення мікрокількостей Купруму(ІІ) після їх міцелярно-екстракційного концентрування за кімнатної температури.^UThe dissertation is devoted to the study of the conditions of the interaction of Cu(II) with some derivatives of 6,7-dihydroxybenzopyrylium and their extraction for the development of extraction-photometric, in particular microextraction and micellar-extraction methods for the determination of Cu(II) in objects of different nature. Investigates the complexation in the systems "Copper (II) -DOC" and it was found that the interaction of components is accompanied by the batochromic shift of the light absorption band λ = 480 nm, λ = 540 nm and λ = 560 nm for DMDOC, MPhDOC and DPhDOC, respectively. The chemical-analytical characteristics of the interaction products in solutions. It was shown that the introduction of phenyl substituents at positions 2 and 4 of the benzopyrylium cycle of reagents in the transition from DMDOC to DPhDOC leads to an increase in the optimal pH of the interaction, an increase of molar absorption coefficient and reactions contrast, and also leads to the formation of stronger complexes: lgβ are 9.0; 9.4 and 10.1 for complexes with DMDOC, MPhDOC and DPhDOC respectively. The extraction-spectrophotometric method for the determination of Cu(II) in the range of 0.02-0.96 μg/mL using 6,7-dihydroxy-4-methyl-2-phenylbenzopyrylium chloride, which is characterized by high sensitivity (LOD = 0.007 μg/mL) and relative simplicity and has been tested in the analysis of waters of various categories. The conditions of dispersion liquid semi-microextraction for pre-concentration of Cu(II) using 6,7-dihydroxy-2,4-diphenylbenzopyrylium chloride were optimized: pH 5, maximum absorption band 570 nm and mixed extractant containing 1 ml of chloroform and 1 ml of methanol. Under optimal conditions, the calibration graph is linear in the range of Cu(II) concentrations of 4.32–65 μg/L, and the detection limit is 1.29 μg/L. New initiators of micellar extraction at room temperature are proposed. It is shown that sodium (ammonium) salts of aromatic carboxylic acids (benzoic, o-, m- and p-toluic acids) cause the spontaneous formation of the micellar phase of Triton X-100, which is suitable for analytical concentration. The proposed method of micellar extraction concentration of Copper(II) as complexes with chlorides (perchlorates) of 6,7-dihydroxy-4-methyl-2-phenylbenzopyrylium and 6,7-dihydroxy-2,4-diphenylbenzopyrylium was used for further spectrophotometric detection of Copper(II), and the developed techniques were tested in the analysis of water samples. Shows the fundamental possibility of combining chemically-initiated micellar extraction with flame and electrothermal atomic absorption spectroscopy for the first time. It is shown that new analytical forms based on complexes of Copper(II) with derivatives of chloride (perchlorate) of 6,7-dihydroxybenzopyrylium are convenient for development on their basis of combined atomic absorption methods for the determination of microquantities of сopper(II) after their micellar extraction concentration at the room temperature.

Дисертація присвячена вирішенню важливої наукової проблеми регіонаправленого дизайну конденсованих і функціональних похідних 1,2,4-триазол-3-тіону з використанням стратегії ЕВЦ. Синтезовано 4-алкенілзаміщені 5-аміно-1,2,4-триазол-3-тіону та бутенільні, цинамілові й пентенільні тіоетери 4,5-дизаміщених 3-меркапто-1,2,4-триазолів. Знайдено оптимальні умови взаємодії 3-[S-алкеніл(алкініл)]-4,5-дизаміщених 1,2,4-триазолів з електрофільними реагентами, які дозволяють досягти максимальної регіо-(стерео-)-селективності процесу. Виявлено закономірності селективного анелювання п'яти- чи шестичленного циклу до остову 1,2,4-триазолу; з'ясовано вплив природи реагуючих компонентів, природи розчинника та умов проведення реакції на регіонаправленість процесу. Показано вирішальний вплив природи алкенільного фрагмента та гетероатома, зв'язаного з ненасиченим замісником, на регіонаправленість ЕВЦ. Запропоновано механізми перебігу реакцій ЕВЦ досліджуваних ненасичених похідних 1,2,4-триазол-3-тіону на основі одержаного емпіричного матеріалу та методів комп'ютерного моделювання. Показано ефективність використання 13С ЯМР спектроскопії для контролю регіоселективності реакцій ЕВЦ. Розроблено ефективний метод функціоналізації триазольного циклу шляхом селективного розкриття тіазолінієвого кільця у солях тіазоло[3,2-b][1,2,4]триазолію при дії нуклеофілів. Показано можливість комплексоутворення карбонілзаміщених триазолів із іонами Ni2+, Zn2+, Cu2+, Ві3+. Досліджено біологічні властивості селено- й телуровмісних тіазоло[3,2-b][1,2,4]триазолів й тіазоло[2,3-c][1,2,4]триазолів; виявлено сполуки-лідери, які проявляють високу бактерицидну, фунгіцидну, протитуберкульозну активності.^UThe use of the electrophilic intramolecular cyclization (EIC) strategy for annulation of an additional heterocycle is an inexhaustible source of synthetic heterocycle design, and its research with a view to synthesizing condensed and functional symmetric triazoles is both relevant and of theoretical and practical importance.The dissertation is devoted to the development of new methods of obtaining condensed and functional derivatives of 1,2,4-triazole-3-thione via using the IEC strategy. To achieve the goal of dissertation the following tasks have been solved: (1) the methods for obtaining model functionally substituted 1,2,4-triazole-3-thiones were developed, which contain an unsaturated moiety suitable for carrying out EIC reactions; (2) the interaction of electrophilic reagents (iodine, iodine bromide, bromine, acids, selenium (IV) chlorides, selenium (IV) bromides, tellurium (IV) chlorides, tellurium (IV) bromides) with unsaturated derivatives of functionally substituted 1,2,4-triazole-3-thiones were studied; (3) the regioselectivity of annulation of an additional heterocycle to the 1,2,4-triazole backbone and to identify factors that influence the realization of the EIC process was investigated; (4) the optimal conditions for obtaining the target annulation products by the EIC method were found; (5) the energy-saving methods for the synthesis of condensed 1,2,4-triazoles that meet the requirements of green chemistry were developed; (6) the probable mechanisms of EIC on model unsaturated 1,2,4-triazole derivatives was found out; (7) the chemical properties of condensed 1,2,4-triazole derivatives in order to further functionalize symmetric triazoles were investigated; (8) the biological properties of new condensed and functional derivatives of 1,2,4-triazole were studied.In the dissertation the 4-alkenyl substituted 5-amino-1,2,4-triazole-3-thione and butenyl, cinnamyl and pentenyl thioethers of 4,5-disubstituted 3-mercapto-1,2,4-triazoles have firstly been synthesized. The factors of influence on the stability of unsaturated aroylbisthioureas and their conversion to model 4-aroyl-5-amino-1,2,4-triazol-3-thion have been investigated for the first time. The optimal conditions for the interaction of unsaturated 1,2,4-triazole-3-thione derivatives with electrophilic reagents have been found, which allow to achieve maximum regio- (stereo-)-selectivity of the process. The patterns of selective annulation of a five- or six-membered cycle to the backbone of 1,2,4-triazole have been identified; the influence of the nature of the reacting components, the nature of the solvent and the conditions of the reaction on the regiodirection of the process are investigated. For the first time, the decisive influence of the nature of the alkenyl moiety and the heteroatom linked to the unsaturated substituent on the regiodirection of the EIC is shown. The mechanisms for the course of EIC reactions of the unsaturated 1,2,4-triazol-3-thione derivatives have been proposed, based on the empirical material obtained and the methods of computer simulation. The efficiency of using 13C NMR spectroscopy in the analysis of the EIC regioselectivity has been shown. A series of convenient techniques for the introduction of selenium trihalide and tellurium-trihalide fragment into the thiazolo[3,2-b][1,2,4]triazoles and thiazolo[2,3-c][1,2,4]triazoles have been developed vie EIC based using low-toxic solvents, available reagents and meeting the criteria of green chemistry.An effective method for the functionalization of the triazole cycle has been elaborated via selectively opening the thiazolinium ring in the thiazolo[3,2-b][1,2,4]triazolium salts under the action of nucleophilic reagents; the optimal process conditions have been determined depending on the structure of the source salts – this made it possible to obtain the inaccessible polyfunctional 1,2,4-triazoles. The optimal conditions for the action of nucleophilic reagents on halogenation products have been established; the regiodirection of the process was determined depending on the nature of the nucleophile. A convenient way of functionalizing of thiazolo[3,2-b][1,2,4] triazoles by elimination and nucleophilic substitution reactions has been developed. Preparative techniques for introducing of functional groups into the second position of the 1,2,4-triazole cycle have been developed via the dithiocarbonation reaction, and the Mannih reaction – as result, the promising bioactive and analytical reagents containing 1,2,4-triazole ring were received.

В роботі досліджено основні спектрофотометричні характеристики алкалоїдів препарату коніум у водному середовищі та протипухлинного антибіотика доксорубіцин (ДР) з транспортним білком бичачим сироватковим альбуміном (БСА) за допомогою методів ІЧ спектроскопії, фотолюмінесценції, УФ та видимої спектроскопії, квантово-хімічного та докінг-моделювання. Окрім цього було описано механізми комплексоутворення алкалоїду в складі коніума γ-коніцеїну з фулереном С60 та гетероасоціації доксорубіцину і БСА в розчинах з наночастинками Au. Актуальність роботи визначається постійною потребою у вдосконаленні хіміотерапевтичних препаратів з огляду на різноманітну чутливість різних злоякісних клітин до дії препаратів, а також численні побічні реакції організму, що виникають в процесі лікування за рахунок їх токсичності. Оскільки протипухлинна активність сильно обмежена цими факторами, отримані результати можуть бути використані при розробці модифікованих форм хіміопрепаратів з метою зменшення їх токсичної дії на здорові тканини та подолання резистентності злоякісних клітин.^UThe main spectrophotometric characteristics of conium alkaloids and antitumor antibiotic doxorubicin (DR) with bovine serum albumin transport protein (BSA) in aqueous solution were studied using, quantum-chemical calculations, docking-modeling, IR-, Raman UV-vis spectroscopy and luminescence. In addition, there were proposed the mechanisms' explanation of γ-coniceine alkaloid-C60 fullerene complexation and doxorubicin - BSA heteroassociation in solutions with Au nanoparticles. The urgency of the work is determined by the constant need for improving the chemotherapeutic drugs because of the different malignant cells sensitivity to the drugs` action and the side effects due to their toxicity occurring during the treatment. Because antitumor activity is severely limited by these factors, the results can be used in the development of modified forms of chemotherapeutics to reduce their toxic effects on healthy tissues and overcome the resistance of malignant cells.

Різноманітні фактори довкілля можуть спричиняти порушення скоротливої функції міометрія серед них катіони важких металів. Вони представляють велику група речовин, що забруднюють довкілля, серед них Pb та Cd є одними з найбільш токсичних. Вони — дуже шкiдливi для органiзму людини навiть у малiй кiлькостi. Важкі метали призводять до різних порушеннь репродуктивної системи жінки таких, як безпліддя, затримка статевого дозрівання, гормональні порушення та онкологічні захворювання статевої системи.Останнім часом каліксарени та їх похідні тіакаліксарени розглядаються як перспективні засоби проти отруєнь важкими металами та хемосенсори катіонів металів у зв'язку з їх винятковою здатністю до комплексоутворення з цими іонами. У роботі вперше встановлено, що тіакалікс[4]арен С-800 усуває інгібувальний вплив катіонів Cd, Pb, Zn та Ni на АТРазу субфрагмента-1 міозину. З використанням методу комп'ютерного моделювання були запропоновані можливі механізми усування тіакалікс[4]аренами інгібувальних впливів катіонів Cd, Pb та Zn на субфрагмент-1 міозину. У роботі вперше на прикладі міоцитів матки досліджено можливість використання тіакалікс[4]аренів як хелатуючих агентів в живих системах. Виявлена також здатність тіакалікс[4]арену С-800 знижувати негативний вплив катіонів Cd та Pb на дихальний ланцюг мітохондрій клітин міометрія, а саме НАДН-дегiдрогенази та сукцинатдегідрогенази мiтохондрiй. Показана, можливість використання тіакалікс[4]арену С-800 як чутливого та селективного флуоресцентного зонда до катіонів Zn.^UVarious environmental factors can cause the impaired contractile function of the myometrium, including heavy metal cations. They represent a large group of pollutants, among which Pb and Cd are among the most toxic. They are very harmful to the human body, even in small quantities. Heavy metals lead to various disorders of a woman's reproductive system such as infertility, delayed puberty, hormonal disorders and gynecologic cancers.Recently, calixarenes and their thiacalixarene derivatives are considered promising agents against heavy metal poisoning and chemosensors of metal cations due to their exceptional ability to form complexes with these ions.It was first determined that the thiacalyx[4] arenes C-800 eliminates the inhibitory effect of Cd, Pb, Zn and Ni cations on the ATPase of myosin subfragment-1. It was suggested the possible mechanisms of elimination of thiacalyx[4]arenes of inhibitory effects of Cd, Pb, and Zn cations on myosin subfragment-1 using the method of computer simulation. The possibility of using thiacalyx[4]arenes as chelating agents in living systems was studied for the first time on the example of uterine myocytes. The ability of thiacalyx[4]arene C-800 to reduce the negative effect of Cd and Pb cations on the respiratory chain of mitochondrial cells of myometrial cells, namely NADH dehydrogenase and mitochondrial succinate dehydrogenase, was also revealed. It was shown the feasibility of using thiacalyx[4]arene C-800 as a sensitive and selective fluorescent probe to Zn cations.

Дисертаційна робота присвячена вивченню питання хімічної взаємодії доксицикліну та амоксициліну із солями металів, що входять до складу мінеральних, столових вод та антацидів, розробки методик контролю якості доксицикліну, а також амоксициліну у його комбінованих лікарських формах із клавулановою кислотою. Науково обґрунтовано та експериментально доведено можливість утворення стійких хелатних комплексів солей заліза(ІІІ), алюмінію, магнію та кальцію з доксицикліном та амоксициліном у змодельованих умовах одночасного прийому. Досліджено вплив присутності мінеральних/столових вод та солей обраних металів на кінетику вивільнення доксицикліну із капсул та амоксициліну з таблеток проти контрольних профілів розчинення in vitro. Розроблено методику оцінювання комплексоутворення з використанням методу електроімпедансної спектроскопії та за її допомогою досліджено процеси взаємодії доксицикліну та амоксициліну з обраними солями, а також визначено константи стійкості. Розроблено методики контролю якості твердих дозованих лікарських форм доксицикліну та амоксициліну^UThe dissertation work is devoted to the study of the chemical interaction of doxycycline and amoxicillin with metal salts that are part of mineral, drinking waters and antacids, the development of methods for quality control of doxycycline and amoxicillin in its combined dosage forms with clavulanic acid.The possibility of formation of stable chelated complexes of iron (III), aluminum, magnesium and calcium salts with doxycycline and amoxicillin in simulated conditions of simultaneous administration has been scientifically substantiated and experimentally proved. The effect of the presence of mineral / drinking water and salts of selected metals on the release kinetics of doxycycline from capsules and amoxicillin from tablets against control dissolution profiles in vitro was studied. A method for estimating complex formation using the method of electroimpedance spectroscopy has been developed and the processes of interaction of doxycycline and amoxicillin with selected salts have been studied with its help, and stability constants have been determined. Methods of quality control of solid dosage forms of doxycycline and amoxicillin have been developed.

У роботі здійснено структуризацію детермінант низького рівня комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора національної економіки, згідно якої такими детермінантами виступають: сировинна спрямованість аграрного сектора, недостатній рівень утилізації відходів, застаріла техніко-технологічна база, відсутність сучасної державної фінансової підтримки, галузеві перегини. Встановлено, що основними пріоритетами забезпечення комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора в умовах турбулентності та волатильності глобальних ринків продовольства виступають: підвищення рівня завантаженості існуючих потужностей на переробно-харчових виробництвах; переорієнтація незадіяних виробничих майданчиків переробно-харчових виробництв на виробництво біологічного палива та інших матеріально-речових субстанцій біологічного походження у відповідності з новими енергетичними індикаторами та кон'юнктурними коливаннями на цільових ринках; налагодження первинної та поглибленої переробки сільськогосподарської сировини безпосередньо на базі суб'єктів аграрного бізнесу; застосування сучасних безвідходних та маловідходних технологій; диверсифікація виробничої програми переробно-харчових виробництв; відновлення роботи переробних виробництв, що спеціалізуються на переробці технічних культур як сировинної основи непродовольчих сегментів сектору переробно-харчових виробництв; перехід на стандарти та регламенти якості і безпечності харчової продукції, які прийняті в ЄС.Визначено, що необхідною передумовою комплексного розвитку переробної сфери аграрного сектору виступає структурна, галузево-секторальна та продуктово-відтворювальна перебудова сировинної ланки аграрного сектора, яка передбачає: відновлення традиційної докризової сільськогосподарської спеціалізації окремих природнокліматичних зон та адміністративних районів; подолання структурних перегинів в сировинній ланці аграрного сектора; створення комплексних сільськогосподарських виробництв; переорієнтація окремих категорій сільськогосподарських товаровиробників на імпортозаміщення; відновлення посівних площ сільськогосподарських культур з тривалим періодом ротації. Дослідження показали, що інституціональними формами забезпечення комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора є: кооперація суб'єктів аграрного бізнесу та переробно-харчових виробництв; обслуговуюча та збутова кооперація малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників та переробно-харчових виробництв; асоціативна та кластерна інтеграція виробників сільськогосподарської сировини та переробних підприємств; формування агропромислових об'єднань з високодиверсифікованою структурою; створення переробно-харчових виробництв за участю іноземного та транснаціонального капіталу.На основі критичного аналізу та теоретичних узагальнень існуючих авторських підходів стосовно забезпечення комплексності розвитку переробно-харчових виробництв у роботі сформовано авторський концепт набору принципів побудови регуляторного механізму комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора.У роботі сформовано суб'єктно-об'єктну базу економічного регулювання комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора, що охоплює суб'єкти регуляторного впливу, які забезпечують надання дорадницьких послуг, бюджетно-податкову та фінансово-кредитну підтримку, імплементацію європейських технічних регламентів та стандартів якості і безпечності харчових продуктів, протекціоністські заходи.Сформовано перспективну модель комплексного розвитку переробно-харчових виробництв Волинської області та виявлено його вплив на структурні зрушення в аграрному секторі даного регіону, а також на процеси комплексоутворення в економіці даного регіону в цілому. Дослідження показали, що характерними рисами розвитку сировинного сегмента АПК даного регіону виступають: концентрація трудомістких видів сільськогосподарського виробництва в сільських домогосподарствах; концентрація експортоорієнтованих виробництв у сільськогосподарських підприємствах; високий рівень монополізації ринку сільськогосподарської сировини; нерозвиненість інфраструктури зберігання сільськогосподарської сировини в секторі сільських домогосподарств. Встановлено, що характерними рисами розвитку переробного сегмента АПК Волині є: поглинання значної кількості переробно-харчових виробництв вертикально інтегрованими корпоративними структурами; надмірне використання численних імпортованих інгредієнтів у виробництві харчових продуктів; високий рівень незадіяних виробничих майданчиків у відтворювальному процесі переробно-харчових виробництв; висока енергомісткість переробки сільськогосподарської сировини та виробництва харчових продуктів.^UThe paper carries out structuring of the determinants of a low level of integrated development of the processing link of the agricultural sector of the national economy. According to this structuring there are such determinants: raw material orientation of the agricultural sector, insufficient level of waste disposal, outdated technical and technological base, lack of modern state financial support, industry excesses. It is established that the main priorities for ensuring the integrated development of the processing link of the agricultural sector in the conditions of turbulence and volatility of global food markets are increasing the level of utilization of existing capacities in processing and food production; reorientation of unused production sites of processing and food production to the production of biological fuel and other material and material substances of biological origin in accordance with new energy indicators and market fluctuations in target markets; establishment of primary and in-depth processing of agricultural raw materials directly on the basis of agricultural business entities; application of modern waste-free and low-waste technologies; diversification of the production program of processing and food production; restoration of processing industries specializing in the processing of industrial crops as the raw material basis of non-food segments of the processing and food production sector; transition to food quality and safety standards and regulations adopted in the EU.It is determined that the necessary prerequisite for the integrated development of the processing sector of the agricultural sector is the structural, sectoral and product-reproduction restructuring of the raw materials link of the agricultural sector. They provide for the restoration of the traditional pre-crisis agricultural specialization of certain natural climate zones and administrative districts; overcoming structural excesses in the raw materials link of the agricultural sector; the creation of complex agricultural production; reorientation of certain categories of agricultural producers to import substitution; restoration of acreage of agricultural crops with a long rotation period (horticulture, viticulture, berry growing).Studies have shown that the institutional forms of ensuring the integrated development of the processing link of the agricultural sector are: cooperation of subjects of agricultural business and processing and food production; service and sales cooperation of small and medium-sized agricultural producers and processing and food production; associative and cluster integration of producers of agricultural raw materials and processing enterprises; the formation of agro-industrial associations with a highly diversified structure; the creation of processing and food production with the participation of foreign and transnational capital.Based on the critical analysis and theoretical generalizations of the existing author's approaches to ensuring the complexity of the development of processing and food production in the work, the author's concept of a set of principles for building a regulatory mechanism for the integrated development of the processing link of the agricultural sector is formed. The work formed the subject-object basis of economic regulation of the integrated development of the processing link of the agricultural sector, covering subjects of regulatory influence, which provide advisory services, fiscal and financial and credit support, implementation of European Technical Regulations and standards of food quality and safety, protectionist measures. A promising model of integrated development of processing and food production in the Volyn region has been formed and its impact on structural changes in the agricultural sector of this region, as well as on the processes of complex formation in the economy of this region as a whole, is revealed. Studies have shown that the characteristic features of the development of the raw materials segment of the agro-industrial complex of this region are: the concentration of labour-intensive types of agricultural production in rural households; the concentration of export-oriented industries in agricultural enterprises; a high level of monopolization of the agricultural raw material market; the underdevelopment of the infrastructure for storing agricultural raw materials in the rural household sector. It is established that the characteristic features of the development of the processing segment of the Volyn agro-industrial complex are: absorption of a significant number of processing and food production by vertically integrated corporate structures; excessive use of numerous imported ingredients in food production; a high level of unused production sites in the reproduction process of processing and food production; high energy intensity of processing agricultural raw materials and food production.

Уперше досліджено взаємодію ДНК тимусу теляти (СТ ДНК) з кластерними сполуками ренію з фосфатними, адамантильними та ферулатними лігандами методом електронної спектроскопії. При спектрофотометричному титруванні СТ-ДНК сполуками диренію Retetraphosph, Recis-Adam, Retrans-Adam, ReFerul спостерігали, що гіперхромний ефект у області 260 нм ДНК набагато перевищує такий, показаний для біядерних алкілкарбоксилатів ренію(ІІІ). Уперше показано утворення комплексівДНК-ліганд у довгохвильовій області спектру, яке обумовлене взаємодією π-електронних хмар нуклеїнових основ і біологічно активних лігандів.Проведене вперше спектрофотометричне титрування сполук ренію за присутності цисплатину і отримані константи зв'язування, які перевищують значення основних констант, особливо для ReFerul (практично у 12 разів). Вперше методом конкурентного комплексоутворення з пропідію іодидом показано, що кластерні сполуки ренію(ІІІ) різних структурних типів здатні взаємодіяти з олігонуклеотидами з інтенсивністю, яка перевищує інтенсивність зв'язування цисплатину в залежності відструктури лігандів і досягає 73,2%. Показано, що механізм зв'язування комплексних сполук ренію(ІІІ) з олігонуклеотидами відрізняється від механізму зв'язування цисплатину щодо специфічності взаємодії з аденіновими і гуаніновими нуклеїновими основами, що може пояснити синергетичний або адитивний протипухлинний ефект введення ренієвих сполук і цисплатину. Вперше досліджено цитотоксичну активність нової кластерної сполуки Ренію з бета-аланіновими лігандами [Re2Cl6(C3H7NO2)2]·1.5H2O (Recis-βAla) у розчинах і наноліпосомах окремо та разом з цисплатином на лейкозних Т-клітинах лінії Jurkat. Показано, що у розчині Recis-βAla має цитотоксичність, що близька за значенням IC50 до цисплатину (IC50 = 2,06·10-6 M). Введення системи реній-платина з Recis-βAla показало ще більшу цитотоксичність щодо клітин, особливо високу, коли обидва компоненти системи знаходилися у формі змішаних ліпосом (IC50 = 4,93·10 -10 M). Показано, що за присутності Recis-βAla за різних способів введень, навіть за значних (некротичних) концентрацій цисплатину, переважає апоптотичний шлях загибелі лейкозних Т-клітин лінії Jurkat, що дуже важливо для терапевтичних заходів та побічних ефектів, оскільки некроз активує запалення та імунну відповідь, яка не властива апоптозу.Досліджено антиканцерогенні, ДНК-зв'язуюча та антиоксидантна активності кластерної сполуки ренію з β-аланіновими лігандами. Введення як розчину, так і ліпосомної форми сполуки диренію Recis-βAla призвело до зменшення маси пухлини практично однаково, що дає можливість використовувати стійкі у воді сполуки диренію у експериментальних роботах і практиці. Зясовано, що що новосинтезована кластерна сполука ренію Recis-βAla незалежно від способу введення володіє антиоксидантними і антианемічними властивостями in vivo, стабілізуючи показники червоної крові, як було притаманно іншим кластерним сполукам ренію(ІІІ). В цілому,з'ясування антиканцерогенних, ДНК-зв'язуючих та антиоксидантних властивостей таких сполук, відкриває нові, більш широкі перспективи для впровадження похідних амінокислот кластерних сполук ренію(III) у медичну практику. Досліджено протипухлинну активність двох дикарбоксилатів диренію(III) з лігандами 1-дамантанкарбонової кислоти з цис- та транс- орієнтацією карбоксильних груп навколо кластерного фрагмента цис- і транс-диадамантатів диренію окремо і разом зцисплатином in vivo, яка виявилася практично однаковою за ефективністю з невеликою перевагою для цис-аналогу in vivo; зроблена спроба пояснення відмінностей у можливому механізмі протипухлинної активності речовин із врахуванням антирадикальних і ДНК-зв'язуючих властивостей досліджуваних сполук.^UThe interaction of calf thymus DNA (ST DNA) with the cluster rhenium compounds with phosphate, adamantyl and ferrulate ligands was studied by the electron spectroscopy for the first time. During the spectrophotometric titration of CT-DNA with the compounds of direnium Retetraphosph, Recis-Adam, Retrans-Adam, ReFerul, the hyperchromic effect in the region of 260 nm of DNA was observed, it is much higher than that shown for binuclear alkyl carboxylates of rhenium (III).The DNA-ligand complexes formation in the long-wavelength region of the spectrum, which is due to the interaction of π-electron clouds of nucleic bases and biologically active ligands, was shown for the first time. The dependence of the interaction mechanism of rhenium compounds and DNA in the presence of hydrogen peroxide and cisplatin in solutions was shown. Spectrophotometric titration of rhenium compounds in the presence of cisplatin was performed for the first time and binding constants were obtained This constants exceed the values of the basic constants, especially for ReFerul (almost 12 times). For the first time, the method of competitive complexation with propidium iodide showed that cluster rhenium (III) compounds of different structural types are able to interact with oligonucleotides with the intensity which exceeding the intensity of cisplatinbinding, depending on the structure of the ligands, the intensity of the interaction reaches 73.2%. The cytotoxic activity of a new cluster compound of rhenium withbeta-alanine ligands [Re2Cl6(C3H7NO2)2]·1.5H2O (Recis-βAla) in solutions and nanoliposomes separately and together with cisplatin on leukemic T-cells of theJurkat line was studied for the first time. It is shown, that Recis-βAla solution has a cytotoxicity close to the IC50 value to cisplatin (IC50 = 2,06·10-6 M). The administration of the rhenium-platinum system with Recis-βAla showed even greater cytotoxicity against cells, especially high when both components of the system were in the form of mixed liposomes (IC50 = 4,93·10 -10 M). Loaded with both cytostatics liposomes (nanobins) were used in experiments with cancer cell culture first time and showed high efficacy. It is shown that in the presence of Recis-βAla by different methods of administration, even at significant (necrotic) concentrations of cisplatin, the apoptotic pathway of leukemic T-cells of the Jurkat line death are predominates. This is very important for therapeutic measures and side effects, as necrosis activates inflammation and the immuneresponse, which is not inherent in apoptosis. The anticancer, DNA-binding and antioxidant activities of the rhenium cluster compound with β-alanine ligands have been studied.. The high solubility and stability of the substance in aqueous solutions, in contrast to alkylcarboxylates, revealed the effect of its aqueous solution and the rhenium-platinum system based on it on the growth of Guerin's carcinoma without the use of liposomes. The introduction of both the solution and the liposomal form of the compound direnium Recis-βAla led to a decrease in tumor mass almost equally, which makes it possible to use water-resistant compounds of direnium in experimental work and practice. It was found that the newly synthesized cluster compound of rhenium Recis-βAla, regardless of the method of administration has antioxidant and antianemic properties in vivo, stabilizing a redblood cell counts, as was the case with other rhenium (III) cluster compounds. In general, elucidation of the anticancer, DNA-binding, and antioxidant properties of such compounds opens up new, broader prospects for the introduction of amino acid derivatives of rhenium (III) cluster compounds into medical practice. The antitumor activity of two derinium (III) dicarboxylates with 1-adamantanecarboxylic acid ligands, with cis- and trans-orientation of carboxyl groups around the cluster fragment of cis- and trans-diadamants of dirhenium separately and together with cisplatin in vivo was studied. The antitumor activity was almost identical to the minor benefits for the cis analog in vivo. The attempt to explain the differences in the possible mechanism of antitumor activity of substances taking into account the antiradical and DNA-binding properties of the studied compounds was made.

Дисертацію присвячено синтезу та вивченню властивостей нових аналітичних органічних реагентів – похідних 6,7-дигідроксибензопірилію, а також дослідженню їх взаємодії з молібденом(VI), встановленню оптимальних умов комплексоутворення та розробці методів міцелярно-екстракційного вилучення нових аналітичних форм у поєднанні зі спектрофотометричним детектуванням для кількісного визначення Мо(VI).Синтезовано низку 2,4 заміщених похідних 6,7 дигідроксибензо[b]пірилію, 8 з яких отримані вперше. Структуру синтезованих сполук підтверджено методами ІЧ-, КР- та ЯМР-спектроскопії, а також методом мас-спектрометрії. З використанням підходів кольорометрії та спектрофотометрії із залученням квантово-хімічних розрахунків запропоновано деталізовану схему кислотно-основних перетворень у розчинах одержаних похідних 6,7 дигідроксибензо[b]пірилію і визначено константи іонізації відповідних функціональних груп. Досліджено та ідентифіковано нові аналітичні форми на основі комплексів синтезованих 2,4-заміщених похідних 6,7 дигідроксибензо[b]пірилію з Мо(VI): встановлено оптимальні умови комплексоутворення та відповідні хіміко-аналітичні характеристики. Вперше показано можливість поєднання міцелярної екстракції за кімнатної температури для концентрування Мо(VI) у вигляді комплексів з похідними 6,7 дигідроксибензо[b]пірилію з подальшим спектрофотометричним детектуванням.Нові аналітичні форми на основі комплексів Мо(VI) із синтезованими 2,4-заміщеними похідними 6,7-дигідроксибензо[b]пірилію, які покладено в основу розробки простих, чутливих та екологічно привабливих методик його спектрофотометричного визначення з попереднім міцелярно-екстракційним концентруванням. Розроблені комбіновані спектрофотометричні методики апробовано при аналізі зразків вод різних категорій, харчових продуктів, фармацевтичних препаратів та рослинної сировини.^UThe dissertation is devoted to synthesis and study of properties of new analytical organic reagents - derivatives of 6,7-dihydroxybenzopyrylium, as well as research of their interaction with molybdenum (VI), establishment of optimal conditions of complexation and development of methods of cloud point extraction extraction and determination of Mo (VI). A number of 2,4 substituted derivatives of 6,7-dihydroxybenzo[b]pyrylium were synthesized and 8 of which were obtained for the first time. The structure of the synthesized compounds was confirmed by IR, Raman, NMR spectroscopy and mass spectrometry. Using the approaches of tristimulus colorimetry and spectrophotometry involving quantum chemical calculations, a detailed scheme of acid-base transformations in solutions of the obtained 6,7-dihydroxybenzo[b]pyrylium derivatives was proposed and the ionization constants of the corresponding functional groups were determined. New analytical forms based on complexes of synthesized reagents with Mo(VI) have been studied and identified. The optimal complexation conditions and corresponding chemical-analytical characteristics have been established. For the first time, the possibility of combining cloud point extraction at room temperature for the preconcentration of Mo(VI) in the form of complexes with 6,7-dihydroxybenzo[b]pyrylium derivatives with spectrophotometric detection was shown. New analytical forms based on Mo(VI) complexes with synthesized 2,4-substituted derivatives of 6,7-dihydroxybenzo[b]pyrylium, which are the basis for the development of simple, sensitive and environmentally attractive methods for its spectrophotometric determination with cloud point extraction preconcentration. The developed combined spectrophotometric methods were tested in the analysis of water samples of different categories, food products, pharmaceuticals and plant materials.

Дисертацію присвячено дослідженню комплексоутворення Ru(III), Rh(III), Pd(II), Pt(II) та Ag(I) з N-алілзаміщеними карботіоамідами в розчині та24твердому стані, розробці методик синтезу моноядерних та полімерних сполук, вивченню молекулярної будови та фізико-хімічних і медико-біологічних властивостей ряду нових координаційних сполук. Синтезовано 82 нові комплексні сполуки. Будову 14 комплексів встановлено методом монокристального РСА. Проведено кореляцію молекулярної будови з даними ЕСП, ІЧ, ЯМР 1Н, MALDI-TOF мас-спектрометрії. Вперше отримано ряд хлорид-, бромід- та йодид-вмісних n,-хелатних комплексів Pd(ІІ) і Pt(ІІ). В кристалічному стані виділено комплекси в еквівалентному співвідношенні M:L 1:1 та бідентатно-хелатною координацією органічного ліганду атомами сульфуру карботіоамідного угрупування та (С=С) зв'язком алільного фрагменту. Вперше досліджено комплексоутворення іонів Ru3+,2+, Rh3+, Pd2+ i Ag+ з гетероциклвмісними N-алілтіоамідами. Виділено в індивідуальному стані ряд нових хелатних комплексів молекулярного, катіонного та аніонного характеру, а також координаційні полімерні сполуки Ag(I) з реалізацією в їх будові полімерних ланцюгів Ag–S–Ag. Встановлено, що розчинність отриманих сполук залежить від типу комплексу: сполуки іонного типу розчиняються в метанолі, частково (або повністю) в етанолі, а в малих концентраціях (10-3 – 10-5 моль/л) – у воді, в той час як сполуки молекулярного типу розчинні тільки в ДМСО та ДМФА. Полімерні комплекси Ag(І) є нерозчинними у ДМСО та ДМФА.Вперше досліджено дію n,-хелатних комплексів Pd(ІІ) і Pt(ІІ) на клітини меристем Allium cepa, карциноми Льюіс та мікросфероїди молочної залози MCF-7. Показано їх ефективність як потенційних антипроліферативних, цитотоксичних та проапоптичних засобів на моделях in vitro та in vivo. Вперше досліджено взаємодію галогенідних n,-хелатних координаційних сполук Pd(ІІ), Pt(ІІ) на основі 1-аліл-3-(2-гідроксиетил)тіосечовини з молекулами ДНК плазміди pTZ19R. Методом молекулярного докінгу встановлено, що дані комплекси можуть взаємодіяти з ДНК додатково ще і за допомогою водневого зв'язку між ОН групою етаноламінного фрагменту та гуанидиновим фрагментом молекули ДНК. Загальний механізм дії комплексів можна характеризувати утворенням одно- і дволанцюгових розривів ДНК плазміди.^UThe dissertation is devoted both to the study of Ru(III), Rh(III), Pd(II), Pt(II) and Ag(I) complexation with N-allyl-substituted carbothioamides in solution, and to synthesis, research of molecular structure and physicochemical and medical -biological properties of a number of novel coordination compounds. Optimal synthesis methodics have been developed and 82 novel complex compounds were isolated in the solid state. The structure of 14 complexes was established by the method of single-crystal X-ray diffraction study. The molecular structure was correlated with UV-Vis, IR, 1H NMR, MALDI-TOF mass spectrometry data. For the first time, a number of Cl-, Br- and I-containing n,-chelate complex compounds of Pd(II) and Pt(II) were obtained. In the crystalline state, complexes in the equivalent M: L ratio and bidentate-chelate coordination of the organic ligand by sulfur atoms of the carbotioamide group and (C=C) of the allyl moiety bond were isolated. However, the study of complexation in solution showed that the interaction can take place in the molar ratio M:L=1:1, 1:2, 1:3, which is possible only under the conditions of monodentate coordination of substituted thioamides. The reactions of complexation of Ru3+,2+, Rh3+, Pd2+ and Ag+ ions with heterocycle-containing N-allylthioamides were studied for the first time. A number of novel chelating complexes of molecular, cationic and anionic character, as well as coordination polymer compounds of Ag(I) with realization of polymer chains Ag–S–Ag in their structure have been isolated in the solid state. It was found that the solubility of the obtained compounds depends on the type of complex: ionic compounds are soluble in methanol, partially (or completely) in ethanol and in small concentrations (10-3 – 10-5 mol/l) - in water, while molecular type compounds are soluble only in DMSO and DMF. Polymer complexes of Ag(I) are insoluble in DMSO and DMF.The effect of n,-chelate complexes of Pd(II) and Pt(II) on cells of Allium cepa meristems, Lewis carcinoma and breast microspheroids MCF-7 was studied for the first time. Their effectiveness as potential antiproliferative, cytotoxic and proapoptotic agents has been shown in vitro and in vivo models. The interaction of halide n,-chelate coordination compounds Pd(II), Pt(II) based on 1-allyl-3-(2-hydroxyethyl)thiourea with DNA molecules of plasmid pTZ19R was studied for the first time. Molecular docking has shown that these complexes can interact with DNA by addition through the hydrogen bond between the OH of the ethanolamine group and the guanidine moiety of the DNA. The general mechanism of action of the complexes can be characterized by the formation of single- and double-stranded breaks in DNA plasmid.

Дисертація присвячена дослідженню ролі розчинника в радикальній полімеризації дієнів під дією пероксиду водню. Проведено широкі дослідження кінетики полімеризації в різних типах розчинників і визначення порядків реакції полімеризації по мономеру та ініціатору. Використання методу множинної кореляції до експериментальних результатів щодо кінетики полімеризації дало можливість знайти рівняння багатопараметрової кореляції, яке встановило кількісну залежність параметрів полімеризації від властивостей розчинників. Використання мічених 14С спиртів показало, що розчинники є компонентами ініціювальної системи і входять до складу олігомера. Проаналізовано літературні дані по реакції ініціювання в системі, що вивчається, які привели до висновку про неадекватність існуючих поглядів на цей процес. Методами визначення розподілу за типами функціональності та хімічного аналізу гідроксильних груп в олігомерах із залученням термохімічних та квантово-хімічних розрахунків встановлено, що первинні радикали утворюються при узгодженому розпаді двох зв'язків в потрійному комплексі [мономер٠٠٠ініціатор (ПВ)٠٠٠розчинник (ІПС)], а не через розпад молекули пероксиду водню або її комплексу з розчинником. Дані кінетичного ацетилювання гідроксильних груп та реакції уретаноутворення показали, що гідроксильні групи в олігомерах нееквівалентні. Олігодієни, отримані в різних спиртах, показують різну реакційну здатність в реакціях ацетилювання та в реакції уретаноутворення через наявність фрагментів спиртів, в яких гідроксильні групи показують різну схильність до комплексоутворення по водневих зв'язках. Шляхом аналізу літературних та власних даних із залученням модельних розрахунків зроблено висновок, що обрив макрорадикалів відбувається не їх рекомбінацією, а шляхом передачі ланцюга на ініціатор пероксид водню з утворенням кінцевої гідроксильної групи. Запропонована нова схема радикальної полімеризації дієнів в розчинах спиртів під дією пероксиду водню, яка враховує вказані механізми ініціювання та обриву ланцюга.^UThe dissertation is devoted to the study of the role of solvent in the radical polymerization of dienes under the influence of hydrogen peroxide (HP). A systematic study of the polymerization kinetics in various types of solvents and the processing of its results on the basis of the principle of linearity of free energies by multiple correlation analysis established the dependence of the initial polymerization rate on the characteristics of the solvents. This dependence is described by a four-parameter equation that characterizes the influence of solvent parameters, the most important of which was the electrophilic solvation of ET according to Reichardt. This parameter characterizes the ability of a solvent molecule to interact with a hydrogen peroxide molecule, in which the oxygen atom of the peroxide bond is the electron donor. The determination of the polymerization orders by the monomer and the initiator showed that the orders of magnitudes exceed the values for ideal radical polymerization. This indicates the formation of complexes between the components of the polymerization system.The use of alcohols labeled with carbon 14C as solvents shows that their fragments are included into oligomers. The label functionality was 0.5, regardless of the alcohol used, monomer conversion and molecular weight of the oligomers. This indicates that alcohols are included at the initiation stage. In the range of molecular weights of about 2000, the total functionality in the oligomers obtained in solutions of primary alcohols was close to 2, and in a solution of isopropyl alcohol (IPA) – to 1.5. If we take into account that tertiary hydroxyl groups are not determined by the acetylation method, then these results are consistent with the idea that the total functionality, taking into account the label, is 2 in the oligomer obtained in IPA solution. The nonequivalence of hydroxyl groups in oligodienes was demonstrated by spectral methods, as well as the reactivity of hydroxyl groups in acetylation and urethane formation reactions. The decomposition of the HP-IPA complexes proposed by different researchers is not realized under polymerization conditions. The only way to generate radicals proceeding with negative enthalpy is the decomposition of the ternary monomer-initiator-solvent complex [butadiene٠٠٠HP٠٠٠IPA]. The coordinated decomposition of this complex in two bonds gives two hydroxyl-containing radicals and water: НОСН2СН=СНСН2• + (СН3)2С•ОН + Н2О. When using IPA, one of the radicals contains a tertiary hydroxyl group. The formation of such a complex is confirmed by quantum chemical calculations, which showed that the formation of the complex proceeds with positive energy relative to the sum of the energies of the individual components of the system.Kinetic calculations performed using published data for reaction rate constants of individual polymerization stages taking into account chain transfer reactions were performed. They showed that chain termination is carried out through chain transfer by a macroradical to the HP initiator. In this case, a terminal hydroxyl group and a hydroxyl radical in the oligomer are formed. It is this radical that transfers the chain to the polymer with the formation of tri- and polyfunctional molecules.The use of all the results presented allowed us to propose a new scheme for the radical polymerization of dienes in alcohol solutions under the action of HP. Its fundamental difference from the previously proposed schemes lies in the method of generating primary radicals through the decomposition of the ternary complex [monomer٠٠٠initiator٠٠٠solvent], which involves the inclusion of alcohol hydroxyl-containing fragments into the oligomers. Another difference is the way of chain termination, which is carried out by transferring the chain by a macroradical to the HP.The inclusion of solvent fragments into the oligomer at the initiation stage was also established when using labeled 14C acetone as a solvent. In this case, the label functionality was 0.18-0.20 what is explained by decomposition of primary acetonyl radicals.

Досліджено спектральні властивості лінійних нейтральних поліметинових сквараїнових, мероціанінових барвників та їх основ в залежності від будови. Показано, що спектри поглинання сквараїнів, мероціанінів та їх основ чутливі до типу та локалізації донорних атомів у π-спряженій електронній системі. Проведено квантово-механічний аналіз розподілу заряду в одновимірних π-електронних системах при інжекції 1-5 носіїв зарядів, зокрема при подовженні лінійних та уширенні поліметинових ланцюгів, показано формування солітоноподібних хвиль. Визначено, що при формуванні плівок барвників спектри поглинання зміщуються, що обумовлено агрегацією молекул, яка залежить від розподілу зарядів у їх хромофорі. При взаємодії барвників з фулеренами у плівках та розчинах має місце перебудова електронної структури, яка проявляється у вигляді нових спектральних ефектів. За допомогою квантово-механічних розрахунків показано, що відбувається перенесення заряду від молекул барвників до вуглецевих наноструктур. У випадку ковалентного зв'язку між лінійними молекулами барвників і фулеренами С60 перерозподіл молекулярних орбіталей комплексів відрізняється від аналогічних комплексів зі стековою взаємодією. Для розчинів протипухлинних препаратів доксорубіцину, а також гемцитабіну, що містять π-спряжені фрагменти з альбуміном спостерігається комплексоутворення як результат під'єднання молекул лікарських препаратів до ароматичних амінокислот. Розраховані константи зв'язування доксорубіцину зменшуються при конюгації молекул із золотими наночатинками при збереженні місць зв'язування. Отримані результати можуть знайти подальше використання при створенні активних елементів для біонанотехнологій та наноелектроніки.^UThe work deals with systematical study of the structure and properties of π-conjugated molecules with different topology without interaction between them, as well as in the complexes based on them and manifestations of the interaction in the condensed state. For linear π-conjugated molecules on the example of neutral polymethine squarain, merocyanine dyes and their bases in low-concentrated solutions, where the interaction between the molecules can be neglected, it is shown that the spectra of these molecules are sensitive to the type and location of heteroatoms, donor-acceptor functional groups in the π-branched electronic system. Quantum-mechanical analysis of charge distribution in one-dimensional π-electron systems at injection of 1-5 charge carriers, in particular for the elongated linear and broadened polymethine chains was performed and the formation of soliton-like waves was shown. The formation of dye-based films leads to shift of the absorption maximum compared to the spectra in solution, due to the aggregation of molecules, which depends on the charge distribution in their chromophores. The broadening of the absorption spectra of dyes in films in comparison with the spectra in solutions is the result of molecular interaction, namely the formation of aggregates of different types. The dye interacting with fullerenes in films and solutions causes the electronic structure rearrangement, which manifests itself in new spectral effects. Ability of fullerene to form stable - complexes with biologically active compounds - derivatives of 1,3-oxazole containing donor -acceptor substituents is considered basing on the spectral and quantum-chemical analysis. For antitumor solutions of doxorubicin as well as gemcitabine containing π-conjugated fragments with albumin, complexation is observed as a result of the addition of drug molecules to aromatic aminoacids. The calculated doxorubicin binding constants decrease under conjugation of the molecules with gold nanoparticles. The obtained results can be applied in the creation of active elements for bionanotechnology and nanoelectronics.

Дисертацію присвячено розробці технологій застосування С60 фулерену для підвищення ефективності протипухлинної дії цисплатину in vitro та in vivo і з'ясуванню механізмів цитотоксичної дії цисплатину у комбінації із фотозбудженим С60 фулереном та у складі нековалентного нанокомплексу із С60 фулереном. У роботі використано стабільний водний колоїдний розчин С60 фулерену (0,15 мг/мл, 2×10-4 М), нормальні клітини (тимоцити та еритроцити щура), клітини лейкемії ліній L1210 і CCRF-CEM, клітини карциноми легені LLC, модель трансплантованої карциноми легені Льюїс.Встановлено, що 10 мкМ С60 фулерен запобігав продукуванню АФК тимоцитами, спричиненому як 100 мкМ пероксидом водню, так і 3,3 мкМ цисплатином, а також Н2О2-індукованому зниженню життєздатності тимоцитів та Cis-Pt -індукованому гемолізу еритроцитів.З використанням флуоресцентно-міченого С60 фулерену (С60–RITC) доведено його поглинання та довготривале утримання клітинами лейкемії L1210. Імуноцитохімічне фарбування з використанням FITC-мічених антитіл до C60 фулерену продемонструвало накопичення С60 фулеренів у мітохондріях клітин лейкемії CCRF-CEM. Показано, що за умови фотозбудження (опромінення світлодіодною лампою інтенсивністю 100 мВт/см2, 410-700 нм) С60 фулерену, поглинутого чутливими та резистентними до цисплатину клітинами лейкемії L1210, спостерігається значна інтенсифікація продукування АФК, підвищення концентрації цитозольного Са2+, падіння мітохондрійного потенціалу та накопичення клітин у проапоптичній SubG1 фазі. Встановлено, що за комбінованої дії фотозбудженого С60 фулерену та Cis-Pt у низькій 3,3 мкМ концентрації токсичний ефект протипухлинного препарату у чутливих клітин лейкемії L1210 посилювався, а у резистентних до цисплатину клітинах L1210/Cis-Pt – відновлювався, про що свідчило зниження життєздатності клітин внаслідок індукції апоптозу. Вперше створено та охарактеризовано нековалентний, стабільний у водному середовищі (дзета-потенціал -21,2 мВ) нанокомплекс С60 фулерену з Cis-Pt (C60-Cis-Pt). Комплексоутворення між молекулами С60 та Cis-Pt підтверджено методами комп'ютерного моделювання, сканувальної тунельної мікроскопії та динамічного розсіювання світла. Встановлено, що токсична дія C60-Cis-Pt нанокомплексу на клітини LLC карциноми легені Льюїс була ефективнішою порівняно з окремою дією цисплатину за еквівалентної концентрації та призводила до пригнічення міграційної активності клітин, їх накопичення у проапоптичній SubG1 фазі клітинного циклу, активації каспази 3/7 та збільшення кількості клітин з ознаками раннього та пізнього апоптозу. Вперше досліджено гостру токсичність немодифікованого С60 фулерену та C60-Cis-Pt нанокомплексу за умови внутрішньочеревного введення мишам. Високе значення LD50 для C60 фулерену (721 мг/кг) підтверджує відсутність в організмі тварин токсичних ефектів за використання наноструктури у низьких дозах. Показано, що токсичність Cis-Pt (LD50=15,6 мг/кг) за комплексоутворення із С60 фулереном знижувалася вдвічі (LD50=36,1 мг/кг). C60-Cis-Pt нанокомплекс за дози 7,5 мг/кг (3,75 мг/кг С60 фулерену та 3,75 мг/кг Cis-Pt) ефективніше пригнічував ріст перещепленої карциноми легені Льюїс та утворення метастазів у легенях миші порівняно з дією Cis-Pt за еквівалентної дози. Виявлені протипухлинний та антиметастатичний ефекти C60-Cis-Pt нанокомплексу супроводжувалися подовженням тривалості життя мишей-пухлиноносіїв, нормалізацією їх маси тіла та показників крові.Запропоновані технології застосування С60 фулерену як за комбінованої дії з цисплатином після фотоактивації наноструктури, так і за комплексоутворення з цисплатином дозволили знизити діючу дозу цитостатика та посилити його протипухлинні ефекти. Отримані результати свідчать про перспективність використання С60 фулерену як фотосенсибілізатора у фотодинамічній протипухлинній терапії, а також як таргетного наноносія протипухлинних препаратів.^UThe dissertation is devoted to elaboration of the new biotechnological approaches to traditional antitumor drugs application in combination with C60 fullerene. Stable aqueous colloidal solution of C60 fullerene (0,15 mg/ml, 2×10-4 M), normal cells (Wistar rat thymocytes and erythrocytes), leukemia L1210 and CCRF-CEM cells, lung carcinoma LLC cells and transplanted model of Lewis lung carcinoma were used in the work. It was found that 10 μM C60 fullerene prevented both ROS production in thymocytes caused by 100 μM H2O2 or 3,3 μM Cis-Pt, H2O2-induced decrease of thymocytes viability and Cis-Pt-induced erythrocytes hemolysis.With the use of fluorescent-labeled C60 fullerene (C60-RITC) the accumulation of nanostructure in leukemic L1210 cells was shown. Immunocytochemical staining with the use of FITC-labeled antibodies to C60 fullerene demonstrated accumulation of C60 fullerenes in the mitochondria of CCRF-CEM leukemic cells. Photoexcitation (irradiation with light-emitting diode lamp, 410-700 nm) of C60 fullerene accumulated by sensitive and resistant to cisplatin leukemic L1210 cells was accompanied by significant increase of ROS production, [Ca2+]i increase, dissipation of mitochondrial membrane potential and cell accumulation in proapoptotic SubG1 phase. Combined action of photoexcited C60 fullerene and Cis-Pt in a low 3,3 μM concentration was followed by cisplatin toxic effect intensification in sensitive leukemic L1210 cells and by its restoration in cisplatin-resistant L1210/Cis-Pt cells. The observed effect was followed by the decrease of both sensitive and resistant leukemic cells viability due to the induction of apoptosis.The noncovalent and stable in aqueous medium nanocomplex of C60 fullerene with Cis-Pt (C60-Cis-Pt) was created and characterized for the first time. Complexation between the C60 and Cis-Pt molecules was confirmed by computer simulation, scanning tunneling microscopy and dynamic light scattering. The toxic effect of C60-Cis-Pt nanocomplex against Lewis lung carcinoma LLC cells was shown to be more effective compared to the effect of free cisplatin at equivalent concentration and was confirmed by cells accumulation in proapoptotic SubG1 phase, caspase 3/7 activation, increased content of cells at early and late stages of apoptosis, inhibition of cells migration activity.The acute toxicity of pristine C60 fullerene and C60-Cis-Pt nanocomplex was studied after intraperitoneal (i.p.) administration to mice. The high LD50 value for C60 fullerene (721 mg/kg) confirmed the absence of toxic effects at low dose of carbon nanostructure in the body of animals. The reduced toxicity of Cis-Pt (LD50=15,6 mg/kg) at complexation with C60 fullerene (LD50=36,1 mg/kg) at i.p. administration to mice was shown.C60-Cis-Pt nanocomplex at doses of 7,5 mg/kg (3,75 mg/kg of C60 and 3,75 mg/kg of Cis-Pt) more effectively inhibited the growth of transplanted Lewis lung carcinoma and metastases formation in mice lung tissue compared to free Cis-Pt in equivalent dose. The observed antitumor and antimetastatic effects of the C60-Cis-Pt nanocomplex were accompanied by prolongation of tumor-bearing mice's life, normalization of body weight and blood parameters.The proposed technologies of C60 fullerene application both in combination with cisplatin after nanostructure's photoexcitation and as a component of nanocomplex with cisplatin allowed to decrease the effective dose of cytostatic and to enhance its antitumor effect. The data obtained confirm the prospects of C60 fullerene as a photosencitizer in photodynamic therapy and as a targeted nanocarrier of antitumor drugs.

Дисертаційна робота є продовженням наукового напрямку, присвяченого синтезу та дослідженню фізико-хімічних властивостей координаційних сполук (КС) лантаноїдів з карбацил- та сульфоніламідофосфатами (КАФ та САФ лігандами). Попередні дослідження показали, що координаційні сполуки лантаноїдів з КАФ та САФ лігандами мають низку корисних властивостей, а саме: значну термічну стійкість, інтенсивну та ефективну фотолюмінесценцію, магнітні властивості та біологічну активність, що робить їх перспективними сполуками для створення функціональних матеріалів для сучасних технологій. Особливе місце в представленій роботі займає дослідження аніонних та катіонних комплексів лантаноїдів, що пов'язано з перспективами їх застосування як електропровідних розчинів, які містять люмінесціюючі йони. Такі комплекси також можуть виступати в якості вихідних речовин для синтезу гетеробіядерних сполук та створення білих світлодіодів (WLED). У рамках даної роботи синтезовано 20 нових аніонних комплексів лантаноїдів з монохелатуючими фосфорильованими сульфамідами та двома типами катіонів. Координаційні сполуки було дослідженно за допомогою інфрачервоної, ЯМР (1Н, 13С, 31Р), електронної спектроскопії та із застосуванням методів елементного, термогравіметричного, калориметричного, рентгенофазового та рентгеноструктурного аналізу.Дану дисертаційну роботу можна вважати початком нового перспективного напрямку досліджень координаційних сполук з біс хелатуючими карбацил- та сульфоніламідофосфатами, оскільки зазначені сполуки надають можливості одержання нових поліядерних комплексів з корисними фізико-хімічними властивостями. У рамках даного дослідження вперше було одержано гелікатні біядерні комплекси з біс-хелатуючим САФ лігандом (тетраметил[оксібіфеніл-4,4՛-диїлди(сульфоніл)]діамідофосфатом), структурні особливості та спектральні властивості яких були досліджені за допомогою численних фізико-хімічних методів аналізу. Спроби використання даних КС європію та тербію в технології білих світлодіодів (WLED) призвели до висновку, що наразі фотолюмінофори на основі координаційних сполук (NHEt3)2[Ln2(L3)4] (Ln = Eu, Tb) доцільно використовувати як додаткові люмінофори – коректори спектру випромінювання джерела світла для суттєвого покращення спектральних та колориметричних характеристик випромінюваного білого світла.Важливою частиною дисертаційної роботи є дослідження координаційних сполук на основі нового біс-хелатуючого КАФ ліганду тетраметил[піридин-2,6-диїл(імінокарбоніл)]діамідофосфату (H2(L5)). Для оцінки кислотно-основних властивостей даного карбациламідофосфату були визначені константи протонування. Методом потенціометричного титрування було досліджено процес комплексоутворення в розчині і визначено константи стійкості та стехіометрію комплексів за різних значень рН. Новий КАФ ліганд є водорозчинним, що робить його перспективним в галузі біологічних досліджень. Після проведення оцінки біологічної активності in silico за допомогою комп'ютерної програми PASS було виявлено протипухлинну (antineoplastic) активність даного карбациламідофосфату. Для H2L5 встановлено in vitro наявність цитотоксичної дії щодо лейкозних клітин та відсутність гемолітичної активності у діапазоні досліджуваних концентрацій, що дозволяє зробити висновок про доцільність подальших біологічних дослідженнь сполук на основі даного ліганду. У координаційних сполуках [Ln(HL5)2(NO3)]∙i-PrOH вперше для біс карбациламідофосфатів була зареєстрована тридентатна координація ліганду до йона металу з утворенням комплексів «скорпіонатного» типу. Дослідження термічних властивостей всіх синтезованих КС показали їх значну термічну стійкість (початок розпаду близько 200 °С), що свідчить про можливість практичного використання комплексів лантаноїдів з моно- та біс-хелатуючими карбацил- та сульфоніламідофосфатами в електролюмінесцентній діодній технології. А розчинність отриманих комплексів у воді відкриває перспективу для їх практичного застосування в біології та медицині.Таким чином, результати проведених в рамках даної роботи досліджень:- доповнюють знання щодо координаційно-хімічних властивостей моно- та біс-хелатуючих САФ та КАФ лігандів; - поглиблюють розуміння зв'язку спектральних характеристик лантаноїдів з будовою комплексних сполук; - сприяють розробці підходів до пошуку найбільш ефективних лігандних систем на основі карбацил- та сульфоніламідофосфатів для одержання моно- та біядерних комплексів лантаноїдів з бажаними люмінесцентними характеристиками; - демонструють потенціал практичного використання біядерних комплексів європію та тербію з біс-хелатуючим САФ лігандом в якості люмінофорів в технології білих світлодіодів.^UThis work continues the scientific direction devoted to the study of physicochemical properties of lanthanide coordination compounds with sulfonyl- and carbacylamidophosphates.Previous studies have shown that lanthanide coordination compounds with CAPh and SAPh ligands have a number of useful properties, namely: high thermal stability, intense and efficient photoluminescence, magnetic properties and biological activity, which makes them promising compounds for creating functional materials for modern technologies. A special place in the presented work is occupied by the study of anionic and cationic complexes of lanthanides, which is associated with the prospects of their use as electrically conductive solutions containing luminescent ions. Metal containing ionic liquids based on ionic complexes can be precursors for the new types of materials. Such complexes can also act as starting materials for the synthesis of heterobinuclear compounds for white electrodiodes (WLED). In the framework of this study, 20 new anionic complexes of lanthanides with monochelating sulfonylamidophosphates and two types of cations were synthesized and characterized by the means of IR, NMR (1H, 13C, 31P) and electronic spectroscopy as well as elemental, thermogravimetric, calorimetric and X-ray diffraction methods.This work can be considered as the beginning of a new promising area of research of coordination compounds with bis-chelating carbacyl- and sulfonylamidophosphates, as these ligands provide opportunities for obtaining the new polynuclear complexes with unique physicochemical properties.This study was the first to obtain helicate binuclear complexes with bis-chelating SAPh ligand, which were investigated by the means of infrared, NMR (1H, 13C, 31P) and electronic spectroscopy, as well as by the methods of elemental, thermogravimetric and X-ray diffraction analyses. Attempts to use these europium and terbium complexes in the WLED technology have led to the conclusion that (NHEt3)2[Ln2(L3)4] (Ln = Eu, Tb) complexes can be used as additional phosphors for the light source spectrum correction. This will significantly improve the spectral and colorimetric characteristics of the white light emitted.An important part of this work is the study of coordination compounds based on the new bis-chelating CAPh ligand tetramethylpyridine-2,6-diyl-(iminocarbonyl)diamidophosphate. Its acid-base properties in methanol/water solution were studied, stability constants and stoichiometry of complexes at different pH values were determined.The new CAPh ligand is water-soluble, which makes it promising in the field of biological research. After evaluation of biological activity using the computer program PASS the antitumor (antineoplastic) activity of this carbacylamidophosphate was detected. For tetramethylpyridine-2,6-diyl-(imino-carbonyl)diamidophosphate, the presence of cytotoxic effects on leukemic cells and the absence of hemolytic activity (in the range of concentrations used) were found. That allows us to conclude that further biological studies of compounds based on this ligand are appropriate.For the first time the tridentate coordination of the ligand to the metal ion with the formation of scorpionate-type complexes was estabilished in the coordination compounds [Ln(HL5)2(NO3)]∙i-PrOH based on bis carbacylamidophosphates. Studies of the thermal properties of all coordination compounds obtained have shown their high thermal stability (the beginning of decay is about 200 °C), which indicates the prospects for practical use of lanthanide complexes with mono- and bis-chelating carbacyl- and sulfonylamidophosphates in LED technology. And a good solubility in water opens the perspective for their practical application in biology and medicine.Thus, the results of research conducted in this work• supplement knowledge of the coordination and chemical properties of mono- and bis-chelating SAPh and CAPh ligands;• deepen the understanding of the relationship between the spectral characteristics of lanthanides with the structure of complex compounds;• encourage the development of approaches to find the most effective ligand systems based on carbacyl- and sulfonylamidophosphates for mono- and binuclear complexes of lanthanides with the desired luminescent characteristics;• demonstrate the perspective for practical use of binuclear europium and terbium complexes with bis-chelating SAPh ligand as phosphors in the WLED technology.

Дисертаційна робота є продовженням наукового напрямку, присвяченого синтезу та дослідженню фізико-хімічних властивостей координаційних сполук (КС) лантаноїдів з карбацил- та сульфоніламідофосфатами (КАФ та САФ лігандами). Попередні дослідження показали, що координаційні сполуки лантаноїдів з КАФ та САФ лігандами мають низку корисних властивостей, а саме: значну термічну стійкість, інтенсивну та ефективну фотолюмінесценцію, магнітні властивості та біологічну активність, що робить їх перспективними сполуками для створення функціональних матеріалів для сучасних технологій. Особливе місце в представленій роботі займає дослідження аніонних та катіонних комплексів лантаноїдів, що пов'язано з перспективами їх застосування як електропровідних розчинів, які містять люмінесціюючі йони. Такі комплекси також можуть виступати в якості вихідних речовин для синтезу гетеробіядерних сполук та створення білих світлодіодів (WLED). У рамках даної роботи синтезовано 20 нових аніонних комплексів лантаноїдів з монохелатуючими фосфорильованими сульфамідами та двома типами катіонів. Координаційні сполуки було дослідженно за допомогою інфрачервоної, ЯМР (1Н, 13С, 31Р), електронної спектроскопії та із застосуванням методів елементного, термогравіметричного, калориметричного, рентгенофазового та рентгеноструктурного аналізу.Дану дисертаційну роботу можна вважати початком нового перспективного напрямку досліджень координаційних сполук з біс хелатуючими карбацил- та сульфоніламідофосфатами, оскільки зазначені сполуки надають можливості одержання нових поліядерних комплексів з корисними фізико-хімічними властивостями. У рамках даного дослідження вперше було одержано гелікатні біядерні комплекси з біс-хелатуючим САФ лігандом (тетраметил[оксібіфеніл-4,4՛-диїлди(сульфоніл)]діамідофосфатом), структурні особливості та спектральні властивості яких були досліджені за допомогою численних фізико-хімічних методів аналізу. Спроби використання даних КС європію та тербію в технології білих світлодіодів (WLED) призвели до висновку, що наразі фотолюмінофори на основі координаційних сполук (NHEt3)2[Ln2(L3)4] (Ln = Eu, Tb) доцільно використовувати як додаткові люмінофори – коректори спектру випромінювання джерела світла для суттєвого покращення спектральних та колориметричних характеристик випромінюваного білого світла.Важливою частиною дисертаційної роботи є дослідження координаційних сполук на основі нового біс-хелатуючого КАФ ліганду тетраметил[піридин-2,6-диїл(імінокарбоніл)]діамідофосфату (H2L5). Для оцінки кислотно-основних властивостей даного карбациламідофосфату були визначені константи протонування. Методом потенціометричного титрування було досліджено процес комплексоутворення в розчині і визначено константи стійкості та стехіометрію комплексів за різних значень рН. Новий КАФ ліганд є водорозчинним, що робить його перспективним в галузі біологічних досліджень. Після проведення оцінки біологічної активності in silico за допомогою комп'ютерної програми PASS було виявлено протипухлинну (antineoplastic) активність даного карбациламідофосфату. Для H2L5 встановлено in vitro наявність цитотоксичної дії щодо лейкозних клітин та відсутність гемолітичної активності у діапазоні досліджуваних концентрацій, що дозволяє зробити висновок про доцільність подальших біологічних дослідженнь сполук на основі даного ліганду. У координаційних сполуках [Ln(HL5)2(NO3)]∙i-PrOH вперше для біс карбациламідофосфатів була зареєстрована тридентатна координація ліганду до йона металу з утворенням комплексів «скорпіонатного» типу. Дослідження термічних властивостей всіх синтезованих КС показали їх значну термічну стійкість (початок розпаду близько 200 °С), що свідчить про можливість практичного використання комплексів лантаноїдів з моно- та біс-хелатуючими карбацил- та сульфоніламідофосфатами в електролюмінесцентній діодній технології. А розчинність отриманих комплексів у воді відкриває перспективу для їх практичного застосування в біології та медицині.Таким чином, результати проведених в рамках даної роботи досліджень:- доповнюють знання щодо координаційно-хімічних властивостей моно- та біс-хелатуючих САФ та КАФ лігандів; - поглиблюють розуміння зв'язку спектральних характеристик лантаноїдів з будовою комплексних сполук; - сприяють розробці підходів до пошуку найбільш ефективних лігандних систем на основі карбацил- та сульфоніламідофосфатів для одержання моно- та біядерних комплексів лантаноїдів з бажаними люмінесцентними характеристиками; - демонструють потенціал практичного використання біядерних комплексів європію та тербію з біс-хелатуючим САФ лігандом в якості люмінофорів в технології білих світлодіодів.^UThis work continues the scientific direction devoted to the study of physicochemical properties of lanthanide coordination compounds with sulfonyl- and carbacylamidophosphates.Previous studies have shown that lanthanide coordination compounds with CAPh and SAPh ligands have a number of useful properties, namely: high thermal stability, intense and efficient photoluminescence, magnetic properties and biological activity, which makes them promising compounds for creating functional materials for modern technologies. A special place in the presented work is occupied by the study of anionic and cationic complexes of lanthanides, which is associated with the prospects of their use as electrically conductive solutions containing luminescent ions. Metal containing ionic liquids based on ionic complexes can be precursors for the new types of materials. Such complexes can also act as starting materials for the synthesis of heterobinuclear compounds for white electrodiodes (WLED). In the framework of this study, 20 new anionic complexes of lanthanides with monochelating sulfonylamidophosphates and two types of cations were synthesized and characterized by the means of IR, NMR (1H, 13C, 31P) and electronic spectroscopy as well as elemental, thermogravimetric, calorimetric and X-ray diffraction methods.This work can be considered as the beginning of a new promising area of research of coordination compounds with bis-chelating carbacyl- and sulfonylamidophosphates, as these ligands provide opportunities for obtaining the new polynuclear complexes with unique physicochemical properties.This study was the first to obtain helicate binuclear complexes with bis-chelating SAPh ligand, which were investigated by the means of infrared, NMR (1H, 13C, 31P) and electronic spectroscopy, as well as by the methods of elemental, thermogravimetric and X-ray diffraction analyses. Attempts to use these europium and terbium complexes in the WLED technology have led to the conclusion that (NHEt3)2[Ln2(L3)4] (Ln = Eu, Tb) complexes can be used as additional phosphors for the light source spectrum correction. This will significantly improve the spectral and colorimetric characteristics of the white light emitted.An important part of this work is the study of coordination compounds based on the new bis-chelating CAPh ligand tetramethylpyridine-2,6-diyl-(iminocarbonyl)diamidophosphate. Its acid-base properties in methanol/water solution were studied, stability constants and stoichiometry of complexes at different pH values were determined.The new CAPh ligand is water-soluble, which makes it promising in the field of biological research. After evaluation of biological activity using the computer program PASS the antitumor (antineoplastic) activity of this carbacylamidophosphate was detected. For tetramethylpyridine-2,6-diyl-(imino-carbonyl)diamidophosphate, the presence of cytotoxic effects on leukemic cells and the absence of hemolytic activity (in the range of concentrations used) were found. That allows us to conclude that further biological studies of compounds based on this ligand are appropriate.For the first time the tridentate coordination of the ligand to the metal ion with the formation of scorpionate-type complexes was estabilished in the coordination compounds [Ln(HL5)2(NO3)]∙i-PrOH based on bis carbacylamidophosphates. Studies of the thermal properties of all coordination compounds obtained have shown their high thermal stability (the beginning of decay is about 200 °C), which indicates the prospects for practical use of lanthanide complexes with mono- and bis-chelating carbacyl- and sulfonylamidophosphates in LED technology. And a good solubility in water opens the perspective for their practical application in biology and medicine.Thus, the results of research conducted in this work• supplement knowledge of the coordination and chemical properties of mono- and bis-chelating SAPh and CAPh ligands;• deepen the understanding of the relationship between the spectral characteristics of lanthanides with the structure of complex compounds;• encourage the development of approaches to find the most effective ligand systems based on carbacyl- and sulfonylamidophosphates for mono- and binuclear complexes of lanthanides with the desired luminescent characteristics;• demonstrate the perspective for practical use of binuclear europium and terbium complexes with bis-chelating SAPh ligand as phosphors in the WLED technology.

Дисертаційна робота присвячена синтезу сполук ренію в рідкому халькогенгалогенідному середовищі з надлишком халькогену з отриманням в індивідуальному стані нових гомо- та гетерохалькогенгалогенідних комплексів, встановлення їх складу, будови, спектральних характеристик та каталітичних властивостей в процесах гідрування органічних сполук. Проведено реакції комплексоутворення в 44 системах для визначення факторів, що впливають на склад та структуру отриманих халькогенгалогених сполук ренію(IV,V), та виведення відповідних закономірностей Синтезовано 10 халькогенгалогенідів ренію в твердому стані та встановлено їх кристалічну структуру.Виявлено, що в середовищах синтезу з надлишком халькогена при 100оС утворюються в основному моноядерні халькогенгалогеніди ренію, в деяких випадках відбувається формування кластерних реній-халькогенідних остовів [Re3Chal4] і [Re3Chal7] трикутної будови. Підвищення температури до 200оС приводить до утворення три- і чотириядерних кластерних халькогенгалогенідів ренію з реній-халькогенідними остовами [Re3Chal7] і [Re4Chal4].Встановлено, що із збільшенням температури від 100оС до 200оС і концентрації селену відбувається відновлення іонів ренію з переходом електронної конфігурації із 5d0 в 5d3 стан. У хлоридних системах утворюються координаційні халькогенгалогенідні сполуки ReSCl3, ReSе4Cl6 та триядерні кластери. У бромідних - формуються тільки кластерні структури – три- і чотириядерні халькогенгалогеніди.Проведено квантово-хімічні розрахунки електронного стану комплексів ReSCl3, Re3Se3S4Br13 та Re4Se4S4Br16 в рамках теорії функціоналу густини (DFT), які підтвердили запропоновані структури синтезованих сполук та показали металевий (ReSCl3) і напівпровідниковий характер Re4Se4S4Br16. Виявлено, що структури сполук сформовані переважно системою ковалентних зв'язків і слабкими зв'язками Re–Re. Інтерпретовано дані ІЧ- та КРС- спектроскопії одержаних халькогенгалогенідів ренію з повним віднесенням смуг поглинання та КР-ліній коливань зв'язків (Re–Hal), (Re–Chal), (Re–µ3-Chal), (µ-Chal22), (Re–Re). Показано, що продукти гідролізу синтезованих халькогенгалогенідів ренію можуть бути ефективними каталізаторами в реакціях рідкофазного гідрування хіноліну, ароматичних карбонових кислот та їх ефірів. Встановлено, що максимальні виходи (~100 %) цільових продуктів каталізу сягають при використанні як каталізатору продукту гідролізу Re3Se3S4Br13 в діапазоні температур 50-150оС та тиску 1-50 атм. протягом 1-24 год.^UThe thesis deals with systematic study of complex formation in system: a rhenium compound – a liquid chalcogen-halides medium with an excess of chalcogen, for obtaining new homo- and heterochalcohalides of Re, determination of their composition, structure, physicochemical and catalytic properties.In the dissertation the scientific-practical problem of determination of catalytic activity of chalcogen-halide compounds of rhenium in the processes of hydrogenation of organic compounds is solved.Complex formation reactions were investigated in 44 systems, 10 chalcogenhalides of rhenium were synthesized, of which 4 were obtained for the first time, and others were synthesized by methods other than those described in the literature. The method of synthesis of a new tetranuclear cluster thioselenobromide of rhenium Re4S4Se4Br16 is developed. The structure of 10 chalcogen halides of rhenium has been established.It was found that in the synthesis medium with an excess of chalcogen at 100°C, mainly mononuclear chalcohalides of rhenium are formed, in some cases, the formation of triangular cluster rhenium chalcogenide skeletons [Re3Chal4] and [Re3Chal7] occurs. An increase in temperature to 200oC results in the formation of three- and four-core cluster chalcogen halides of rhenium with rhenium chalcogenide skeletons [Re3Chal7] and [Re4Chal4].It was determined that with increasing temperature from 100оС to 200оС and selenium concentration there is a reducing of rhenium atoms with the transition of its electronic configuration from 5d0 to 5d3 state. In chloride systems, coordination chalcohalide compounds ReSCl3, ReSe4Cl6 and trinucleus clusters are formed. In bromide only cluster structures are formed - tri- and tetranuclear chalcohalides are formed.The quantum-chemical calculations of the electronic state of the ReSCl3, Re3Se3S4Br13 and Re4Se4S4Br16 complexes within the framework of the theory of density functional (DFT) have been carried out, which confirmed the proposed structures of the synthesized compounds and showed the metal (ReSCl3) and the semiconductor nature of Re4Se4S4Br16. It was found that the structure of the compounds is formed predominantly by a system of covalent bonds and weak Re-Re bonds.The IR and Raman spectroscopic characteristics of the rhenium chalcohalides obtained, in particular, the presence of bandwidth absorption bands of (Re-Hal), (Re-Chal), (Re-μ3-Chal), (µ-Chal22), (Re-Re).It has been shown that products of hydrolysis of synthesized rhenium chalcogen halides can be effective catalysts in reactions of liquid phase hydrogenation of quinoline, aromatic carboxylic acids and their esters. It was found that the maximum yields (~ 100%) of the products of catalysis were observed when using the hydrolysis product of Re3Se3S4Br13 as a catalyst in the range of temperatures of 50-150°C and a pressure of 1-50 atm. within 1-24 hours.