Дисертація присвячена дослідженню постпірогенних сукцесійних змін у кримськососнових лісах південного макросхилу Головного пасма Кримських гір. Виявлені основні тенденції та закономірності пожежної динаміки у регіоні. На підставі аналізу систематичної, географічної, біоморфологічної та екоценотичної структур післяпожежних ценозів зроблено висновок, що кримськососнові ліси є природною системою, яка еволюційно адаптована до вогню як природного фактору. Встановлено, що тривалість сукцесії обумовлюється послідовною зміною у часі трав'яної (0-25 років), чагарникової (26-50 років) та деревної (що починається з 50-го року) стадій. Побудована схема пірогенної сукцесії, де післяпожежні ценози розташовані на хроно- та екоклині (останній відображував співвідношення акумулятивно-денудаційних процесів). Встановлено, що пірогенна сукцесія кримськососнових лісів носить характер автогенних сингенетичних змін, а її обертаність обумовлюється співвідношенням процесів акумуляції та денудації, наявністю насінного матеріалу та характером післяпожежних робіт. Наведені рекомендації щодо оптимізації процесів післяпожежного відновлення соснових ценозів.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Лівобережної України висвітлено особливості формування заплавних лісів, показано їх багатогранні еколого-захисні функції; обгрунтовано ідею системного і програмно-цільового лісовирощування насаджень на водозбірній основі; визначено принципи та критерії оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів. Розроблено моделі формування та вирощування цінних високопродуктивних штучних та природних дубових деревостанів, визначено вік стиглості насаджень переважаючих порід. Вперше складено діагностичні таблиці заплавних типів лісу, запропоновано асортимент деревних та чагарникових порід для штучного лісовідновлення і лісорозведення в заплавах. Розроблено оптимізовані системи рубок головного користування та рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства. Запропоновано нову стратегію лісівничих заходів у заплавах рік з врахуванням оптимізації структури заплавних ландшафтів та водозборів рік.

  Скачати повний текст

Вперше на території північного Лівобережжя України проведено порівняння орнітоценозів територій різного рівня трансформації у такому ряду: слабо змінені (широколистяні і сосново-листяні ліси) - сильно змінені (лісосмуги, дачі) - урбанізовані (житлові квартали міст). Визначено видовий склад орнітонаселення, розподіл птахів за трофічним і топічним показниками та за типом фауни. За умов зростання антропогенного пресу досліджено зменшення числа гніздових видів і збільшення загальної щільності та біомаси птахів за рахунок небагатьох синантропних видів. Детально вивчено і проаналізовано у сезонному та багаторічному аспектах особливості орнітофауни середніх міст досліджуваного регіону на прикладі м.Ніжина.

  Скачати повний текст

На підставі еколого-географічного та екоеволюційного підходів розглянуто ліси країни як компонент ноосфери та природну складову лісовиробничого комплексу (соціосфери). Поглиблено теоретико-методологічні та розроблено методичні основи еколого-географічного дослідження проблем сталого використання і відтворення лісу. Здійснено еколого-географічний аналіз еволюції лісокористування в Україні, використання і відтворення лісу за сучасних умов та розкрито науково-прикладні проблеми лісокористування. Розроблено типізацію і класифікацію ноосферних функцій лісів, класифікацію лісів країни за напрямами та режимом господарського використання. Обгрунтовано напрями її впровадження у практику в контексті сталого розвитку України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено фактори формування економічно ефективного сільськогосподарського землекористування в Україні. Обгрунтовано необхідність поєднання двох форм землекористування (колективної та індивідуальної). Поглиблено зміст понять землекористування та землекористувач. Удосконалено теоретичні та методологічні засади оптимізації землекористування в регіоні. Розроблено методику оцінки оптимальної лісистості, розораності та структури посівів, що орієнтована на екологоврівноважене землекористування. Здійснено районування земель сільськогосподарського призначення Львівщини за природнокліматичними та рельєфними особливостями. Проаналізовано економічні, екологічні, соціальні переваги та недоліки в землекористуванні особистих селянських та фермерських господарств за результатами урожайності найбільш поширених сільськогосподарських культур.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання історії формування, просторово-типологічної структури й організації населення птахів у зв'язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів. Розроблено наукові засади охорони, приваблювання, керування популяціями птахів за умов лісогосподарського виробництва. Виділено три етапи у формуванні лісових орнітологічних комплексів: кінець неогену - початок антропогену, період між раннім і середнім голоценом, період від пізнього голоцену до теперішнього часу. У західному регіоні України виділено 13 лісових орнітологічних комплексів. Зазначено, що видове різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу і смерекових лісів у Карпатах до передгірних, лісостепових дубових лісів і зменшуються - у соснових борах Полісся. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком лісостанах (незімкнуті лісові культури - стиглі та перестиглі ліси). На узліссях одноярусних лісів щільність птахів зростає, багатоярусних - зменшується. Просторово-типологічна структура населення птахів рівнинних лісів корелює з типами лісорослинних умов, гірських лісостанів - з висотою над рівнем моря. Встановлено, що з переходом одного трофотопу в інший змінюється структура орнітокомплексу, а у разі зростання вологості грунту істотних змін у ній не відбувається.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, агролісомеліоративні параметри, антропогенні впливи, які зумовили трансформацію лісоаграрних ландшафтів рівнинної України та призвели до погіршання екологічної ситуації. Вивчено стійкість агроландшафтів до антропогенних навантажень, розроблено кількісні показники оцінювання стійкості, обгрунтовано запровадження агролісомеліоративного моніторингу з метою координування та контролю процесу оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Розроблено методику визначення оптимальної полезахисної лісистості для різних грунтово-кліматичних зон. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей між головними агролісомеліоративними параметрами лісоаграрного ландшафту (ріллі, лісів та лук). Виявлено залежність між захищеністю полів полезахисними лісовими смугами та урожайністю озимої пшениці в лісоаграрних ландшафтах Лісостепу та Південного Степу. Визначено кількісні показники біологічної продуктивності захисних лісових насаджень типового лісоаграрного ландшафту лісостепової зони за компонентами фітомаси. Обгрунтовано та доповнено асортимент цінних у декоративному відношенні деревно-кущових порід для даних насаджень. Розроблено систему нормативно-довідкових даних для лісотаксаційної оцінки полезахисних лісових смуг та проведення рубок догляду. Запропоновано еколого-економічну модель оптимізації структури земельного фонду лісоаграрного ландшафту та сформульовано основні принципи його конструювання. Обгрунтовано місце географічних інформаційних систем у реалізації оптимізаційних моделей та проектуванні агролісомеліоративних заходів. Виявлено, що еколого-економічна ефективність лісоаграрних ландшафтів вища на 20 - 30 %, ніж на відкритих територіях.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості та проведено їх бальну оцінку господарських районів, розраховано моделі оптимізації лісистості, обгрунтовано та визначено параметри мінімального, середнього і максимального збільшення площі лісових насаджень. На новому теоретичному та методичному рівні розроблено концепцію формування оптимальної лісистості в межах виділених господарських районів західного регіону України.

  Скачати повний текст

Зазначено, що інтенсивне сільськогосподарське освоєння території Волинської височини у період XVIII - XX ст. обумовило суттєве зменшення площі лісових насаджень (лісистість регіону досліджень не перевищує 12,1 %), зростання сільськогосподарської засвоєності території (відсоток сільськогосподарських земель сягає 66 %) та значне розорання сільгоспугідь (близько 82,6 %), що сприяло посиленню ерозійних процесів (понад 35 % сільськогосподарських земель еродовані). Показано, що важливу роль у послабленні ерозійних процесів за умов регіону досліджень, покращанні механічного складу, пористості, водопроникності, водостійкості, накопиченні гумусу, азоту та калію на еродованих грунтах відіграють різноманітні фітомеліоративні лісові насадження. Відзначено, що під час створення лісових насаджень на верхній частині еродованих схилів необхідно надавати перевагу у складі насаджень сосни звичайної, у середній частині схилів лісостани необхідно створювати за участю сосни звичайної, дуба червоного та дуба звичайного, а в нижній - за незначної участі (до 10 - 15 %) смереки і модрини європейської та значною перевагою (40 - 50 %) дуба звичайного та інших листяних порід. З метою забезпечення раціонального розташування лісових насаджень в агроландшафтах та зменшення площі еродованих земель запропоновано провести поетапне зменшення площі сільськогосподарських земель за рахунок вилучення з сільськогосподарського використання 65 тис. га та низькопродуктивних і еродованих земель та провести їх залісення та залуження відповідно до розрахованої моделі.

  Скачати повний текст

Удосконалено еколого-економічну сутність трансформації відносин власності у системі управління власністю, розкрито зміст роздержавлення та приватизації у сфері використання та відтворення лісових ресурсів. Визначено специфіку лісогосподарського підприємства, запропоновано механізм комерційного лісорозведення. Удосконалено існуючі методичні положення нормативної грошової оцінки земель лісового фонду. Обгрунтовано методичні підходи щодо урахування у складі плати за показником пені фактора конкурентності, побічного лісокористування та екологічної складової, а також встановлення орендної плати. Розроблено структурно-функціональну схему формування та регулювання організаційно-економічного механізму екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання. Визначено напрямки удосконалення кадрового та консультаційного забезпечення процесу реформування лісоземельних відносин.

  Скачати повний текст

Удосконалено положення про важливість водорегулюючої функції гірських лісів - впливу більш високої лісистості на водозбірних басейнах на зменшення поверхневого стоку у разі випадання загальних атмосферних опадів протягом року та паводкового стоку у разі суттєвих зливових опадів у літній сезон. Вперше встановлено фактичну лісистість південного макросхилу Кримських гір, як відособленої стокової території, представленої 33 різнозалісненими (від 12 % до 84 %) водозбірними басейнами основних річок першого порядку (83 % площі) та водозборами більш дрібних річок-водотоків приморської смуги. Розглянуто методику розрахунку показників рекреаційного лісокористування та запропоновано оцінку антропогенної порушеності водозбірних басейнів. Визначено, що у насадженнях ряду типів лісу норматив допустимих рекреаційних навантажень дорівнює нулю, тобто рекреаційне лісокористування недопустимо.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз екологічних, економічних і соціальних аспектів лісокористування в Україні. Запропоновано класифікацію інструментів лісової політики, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин у лісовому господарстві. Сформовано концепцію формування зазначених інструментів і принципи реформування лісового господарства України з урахуванням зарубіжного досвіду їх застосування та сучасних екологічних, економічних і соціальних умов лісокористування. Удосконалено систему оподаткування, державного керування лісовим господарством і прав власності на ліси, які створюють передумови для його сталого розвитку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу опублікованих документів і статистичних матеріалів досліджено процес застосування ракетних військ і артилерії (РВіА) за умов горно-лісисто-пустельної місцевості за досвідом бойових дій в Афганістані, Таджикистані, Чечні. Головну увагу приділено питанням розвитку тактики артилерійських частин і підрозділів у сучасних збройних конфліктах, характерним рисам і особливостям їх дій. Розкрито основні принципи, форми та способи застосування РВіА за специфічних умов на різних етапах збройного конфлікту.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку лісової рослинності Західного Полісся та Західного Лісостепу під впливом антропогенних факторів, встановлено залежність еродованості земель від структури земельних угідь. Запропоновано шляхи оптимізації лісистості в агроландшафтах даних регіонів. Проведено моделювання продуктивності соснових, дубових і букових лісостанів і виявлено причини її зниження. На основі вивчення інтенсивності росту, вмісту зелених і жовтих пігментів, електрофізіологічних показників дерев встановлено високу життєвість насаджень, створених на еродованих землях західних регіонів Лісостепу і Полісся. Виявлено, що вже у 30-річному віці фітомеліоративні насадження істотно покращують родючість еродованих грунтів, збільшуючи в них вміст гумусу і рівень насичення увібраними основами та, знижуючи кислотність грунтового розчину. Запропоновано шляхи поліпшення ведення лісового господарства та підвищення загальної продуктивності лісів західних регіонів Полісся та Лісостепу.

  Скачати повний текст

Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження продуктивності природних дубових лісів та ефективності використання дібровами лісорослинного потенціалу. Вивчено процеси висихання дубових насаджень та їх деградацію. Визначено ареал поширення свіжих кленово-липових та ясенево-липових дібров. Встановлено зв'язок даного типу лісу з певними лісотипологічними секторами. Доведено, що ефективність використання лісорослинного потенціалу природними дубовими насадженнями становить близько 50 %., що є наслідком патологічного всихання та відпаду дерев дуба, спричиненого негативною дією абіотичних (кліматичних) та біотичних (наявність листогризучих комах) факторів. Обгрунтовано доцільність доповнення методичних рекомендацій УкрНДІЛГА щодо оцінки стану зелених насаджень додатковими кількісними показниками. Розроблено пропозиції щодо поліпшення діяльності лісогосподарських, лісозахисних та лісовпорядкувальних підприємств.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади екологізації виробництва лісового комплексу України, визначено напрямки його модернізації на стадії формування ринкових відносин, базуючись на засадах сталого розвитку. Розкрито зміст поняття "екологізації виробництва" стосовно лісового комплексу, обгрунтовано пропозиції щодо підвищення лісистості території, зростання продуктивності лісів та поліпшення їх природозахисних функцій, виявлено резерви для збільшення площі лісового фонду. Визначено організаційно-економічний механізм екологізації лісового комплексу, основними важелями якого є фінанси, плата за ресурси, плата за відшкодування збитків внаслідок забруднення, науково-обгрунтовані нормативи лісокористування, стимулювання лісоохоронних заходів. Відзначено, що складовою частиною даного механізму є система необхідних індикаторів та показників, узгоджених з існуючою у країні системою статистичної звітності та міжнародними аналогами.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження сучасного стану соснових лісів Правобережного Полісся України. Наведено дані про рівень лісистості, територіальний розподіл та структуру лісових насаджень регіону за їх функціональним призначенням. Досліджено динаміку соснових лісів за їх продуктивністю та відповідністю умовам місцезростання. Розроблено напрямки оптимізації структури сосняків, підвищення їх продуктивності та стійкості. Встановлено вплив режимів вирощування культур сосни звичайної на її ріст та сортиментну структуру. Визначено закономірності впливу кліматичних умов на динаміку радіального приросту. На підставі багаторічних досліджень вперше для регіону вивчено зміни лісопатологічного стану соснових лісів і з'ясовано причини їх виникнення. Проаналізовано специфіку функціонування лісоосушувальних систем Правобережного Полісся України, наведено оцінку санітарного стану соснових насаджень на осушених землях і встановлено особливості їх росту і продуктивності у разі використання лісоосушувальних систем різного ступеня деградації.

  Скачати повний текст