Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

  Скачати повний текст

За результатами вивчення літолого-мінералогічних особливостей донних відкладів охарактеризовано процеси розсипоутворення на Північно-Західному шельфі Чорного моря. Досліджено літологію та мінеральний склад різних літологічних і генетичних типів верхньоплейстоцен-голоценових відкладів, складено літологічні карти на підставі даних шліхового випробування новоевксинських і чорноморських відкладів для окремих ділянок Чорного моря. Визначено роль теригенного і біогенного факторів у формуванні відкладів і розсипоутворення. Виділено два типи розсипоутворення на шельфі з різними гідродинамічними характеристиками (перший - з титан-цирконієвою спеціалізацією, другий - з накопиченням тонкого золота). Встановлено межові глибини моря, на яких можливі розсипопрояви першого та другого типів. Запропоновано перевипробування існуючих титан-цирконієвих розсипів з урахуванням дрібних і тонких розмірних класів мінералів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош. Встановлено основні літо- та мікрофації, визначено їх речовининй склад, структурно-текстурні особливості, простежено просторовий розподіл і взаємовідносини. Розкрито особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні та хімічного складу розсипного золота, розроблено його морфогенетичну класифікацію. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах і виявлено чинники, що обумовлюють даний процес. Встановлено зв'язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями та літофаціями й основні етапи формування річкових долин і розсипів золота. Проаналізовано зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу. Розроблено пошукові критерії на розсипну та корінну золотоносність району досліджень, виділено перспективні ділянки для проведення пошуково-ревізійних робіт на корінну та розсипну золотоносність.

  Скачати повний текст

Вивчено літолого-фаціальні характеристики, особливості, діагенетичні перетворення, закономірності осадконагромадження та палеогеографію часу формування візейських осадових порід центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі результатів літологенетичного вивчення керну визначено й описано основні фаціальні типи візейських відкладів. Установлено, що їх розповсюдження за площею та у розрізі суттєво змінювались протягом візейського віку. Проведено комплексне вивчення карбонатних конкрецій дозволило уточнити характер діагенетичних перетворень. Відзначено, що фаціальні умови осадконакопичення безпосередньо впливали на середовище діагенезу, що вплинуло на особливості хіміко-мінералогічного складу конкрецій. Діагенез глинистих відкладів відбувався за умов сидеритової та піритової геохімічних фацій. На підставі аналізу складених літолого-палеогеографічних карт установлено характер і особливості палеогеографії центральної частини ДДЗ у візейський час. Доведено, що протягом візейського віку відбувалось чергування умов осадконагромпдження та переважання басейнової седиментації. Оцінено перспективи нафтогазоносності візейських відкладів.

  Скачати повний текст

Розроблено літолого-генетичну класифікацію олігоценових порід, з'ясовано закономірності їх поширення та умови утворення. Визначено мінеральний склад, морфологічні та структурні особливості уламкової, глинистої та аутигенної складових. Розглянуто фізико-хімічні та гідродинамічні умови седиментогенезу, основні етапи діагенетичного перетворення. Визначено типи літологічних фацій, наведено схеми їх просторового поширення для відповідних стратиграфічних підрозділів олігоцену. Проведено структурно-фаціальне районування. Охарактеризовано етапи розвитку та седиментаційні умови формування осадків у олігоценовому басейні - планорбеловий, молочанський, керлеутський (рюпель-хатський) час.

  Скачати повний текст

Вивчено літологію та давній седиментогенез відкладів неоком-ранньосеноманського віку автохтона Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину. Для неоком-нижньосеманських нашарувань побудовано розрізи, виділено літологічні фації, з'ясовано їх просторовий розвиток. Створено літоло-фаціальні та седиментаційні моделі для окремих вікових одиниць (неоком, пізній альб-ранній сеноман). Складено літологічні класифікації та встановлено структурні та текстурні особливості неоком-нижньосеманських порід. Досліджено мінеральний склад даних утворень та виділено мінерали важких і легких фракцій. Здійснено геолого-палеоокеанографічні реконструкції умов теригенної та біогенної (карбонатно- та кремененагромадження) седиментації в неоком-ранньосеманський вік у межах Покутсько-Буковинського сегмента Мезотетісу.

  Скачати повний текст

Досліджено літологію, будову, петрофізичні властивості нижньокам'яновугільного алювію Дніпровсько-Донецької западини, зокрема, визначено закономірності його нафтогазоносності. Встановлено формаційну належність алювіально-дельтових відкладів та їх міжформаційний характер у турнейсько-нижньовізейському тектоно-седиментаційному комплексі Дніпровсько-Донецького авлакогена. На підставі результатів мінералого-петрографічних досліджень гранулометричних характеристик виконано палеографічні реконструкції, визначено особливості накопичення та складу турнейсько-нижньовізейської алювіальної формації Дніпровсько-Донецької западини. На підставі ідентифікації літогенетичних типів відкладів і даних фаціального аналізу картажу разом з визначенням розподілу ізопахіт комплексу та ізоліній різних показників його піскуватості встановлено особливості фаціальної диференціації алювіально-дельтового комплексу. За каротажними матеріалами і даними вивчення керна закартографовано систему палеорічкових ерозійно-тектонічних долин різного порядку, систему приток, велику наземна дельту з рукавоподібними протоками. Простежено закономірності й перспективи нафтогазоносності відкладів формації. Виділено основні морфогенетичні типи пасток для її відкладів. Побудовано карту перспектив нафтогазоносності турнейсько-нижньовізейських відкладів північно-західної та центральної частин Дніпровсько-Донецької западини та виділено пошукові об'єкти.

  Скачати повний текст