Розглянуто структурні та функціонально-семантичні особливості різних за характером, причинами виникнення й умовами функціонування груп конототивних топонімів у російській, українській і англійській мовах. Комплексно досліджено структуру та функції відомих інтра- й інтерлінгвальних тополексем, виявлено у них компоненти, які визначають конототивний зміст семантичної аури. Вивчено досвід онімографії конототивних топонімів з метою його узагальнення та визначення перспектив розвитку цієї сфери ономастичної лексикографії у слов'янських (українській та російській) мовах. Виявлено фактори, які сприяють формуванню конототивної сфери та подальшій узулізації конототивної топонімії. Проведено критичний аналіз досвіду лексикографії власних назв - топонімів у аспекті виявлення "фонових" сем (або культурного компонента) у різних мовах і на цьому фоні проведено аналіз розвитку онімографії конототивної онімної лексики у працях Є.С. Отіна, зокрема, його Словнику конототивних власних імен. На підставі вивчення цієї онімографічної праці визначено його потенційну цінність для функціональної ономастики та показано напрямки подальшого розвитку та практики словникової роботи у сфері опису "фігуративної" онімії.

  Скачати повний текст

Розглянуто безеквівалентність на семантичному рівні, яка виявляється під час зіставлення мовних картин світу, зокрема, у перекладних словниках. Виділено чинники формування безеквівалентних значень. Проаналізовано рівні відмінного членування світу мовами - генетичний, психологічний, соціальний та лінгвальний. Проведено огляд сформованих у мовознавстві поглядів на безеквівалентність, виділено типи безеквівалентних значень, подано їх характеристику. Систематизовано реалії та власне мовні безеквіваленти за належністю до матеріальної чи духовної, суспільної або індивідуальної сфери життя людини. Визначено застосовувані в українській перекладній лексикографії способи передачі безеквівалентних одиниць. На матеріалі восьми англо-українських і шести німецько-українських словників, опублікованих у другій половині ХХ ст. - на початку ХХІ ст., розглянуто вади лексикографічної репрезентації безеквівалентів: невнормованість транскодованих відповідників, неповна або спрощена передача безеквівалентів, помилковий паралелізм, порушення нормативних і стилістичних вимог сучасної української мови. Для подолання цих недоліків запропоновано комплексні методи опрацювання реалій і власне мовних безеквівалентів у перекладних словниках.

  Скачати повний текст

У дисертації розроблено структурно інформаційну модель словника мови новел Василя Стефаника на основі корпусу текстів останніх прижиттєвих видань його творів; поглиблено вивчення західноукраїнського варіанта української літературної мови, який існував на зламі ХІХ та ХХ століть; здійснено порівняльне дослідження різнорівневих мовних одиниць із показниками української прози загалом і мови деяких письменників зокрема. У праці доповнено і розвинуто наукові уявлення про вивчення ідіолекту письменника з застосуванням корпуснобазованих технологій і статистичного апарату. Розроблено структурно-інформаційну типологію словників, проаналізовано й описано інформаційне наповнення наявних українських словників мови письменників різних типів. Охарактеризовано різноманіття підходів до трактування термінів на позначення мовно-виражальних засобів письменників, методів їх корпуснобазованого та статистичного опрацювання. У праці вперше досліджено мовну структуру новел Василя Стефаника на рівні звуків, біграм, розподілу довжини слів, розподілу кількості слів у реченнях. Запропоновано застосування статистичних показників ступеня асоціації слів для визначення провідного значення полісемантичного слова.Ключові слова: авторська лексикографія, структурно-інформаційна модель словника, конкорданс, ідіолект, частотний словник, корпус текстів, статистична лінгвістика.^UThis thesis focuses on the development of an informational and structural model of the vocabulary of Vasyl Stefanyk's language based on the text corpus of the latest lifetime editions of his short stories, thus deepening the study of the Western Ukrainian version of the Ukrainian literary language, which existed at the turn of the 19th and 20th centuries. The study has supplemented and developed scientific ideas about the study of the idiolect of the writer by means of corpus-based technologies and statistical apparatus. A comparative study of linguistic units at different levels with indicators of the Ukrainian prose in general and some writers in particular. A structural and informational typology of dictionaries has been developed, the information content of existing Ukrainian dictionaries of the language of writers of different types has been analyzed and described. A variety of approaches to the interpretation of terms for the designation of expressive means of the language of writers, methods of their corpus and statistical processing are investigated. Firstly conducted statistical studies of different levels of language and text (symbols, sounds, bigrams, words and word forms length and number, sentences length) indicated the closeness of short stories published during the life of Vasyl Stefanyk to the indicators of Ukrainian modern fiction in general and some individual writers. Collocational approach by means of association measures which determine how strong the connection between words is, are to reveal the leading meaning of a polysemous word.Key words: author's lexicography, structural and informational model of a dictionary, concordance, idiolect, frequency dictionary, text corpus, statistical linguistics.