Дисертація присвячена взаємодії між композитором та урбаністичним простором, адже економічні, соціальні та культурні структури міста неабияк впливають на реалізацію митця та його творчу активність. На мікрорівні ця взаємодія виявляється у тому, як через художні тексти можна дізнатись про повсякденні практики, мережу соціальних комунікацій, а також особливості просторового і звукового контексту, що оточував митця у місті; на макрорівні – репрезентує урбаністичний простір як самодостатню та складну мережу історичних, символічних значень, які визначають аудіальний досвід, адже слухання є не тільки фізіологічним актом, але й культурним конструктом.Дослідження й аналіз різноманіття звукових практик у культурному ландшафті міста є пріоритетним завданням в межах нових міждисциплінарних проєктів, таких як урбаністичне музикознавство та звукові дослідження. Задля кращого розуміння цих дослідницьких оптик, вперше в українській гуманітаристиці було окреслено історіографію, основне коло питань, джерел та методів, якими користуються урбаністичні музикознавці та звукові дослідники.Розуміння звуку значно поглиблюється в контексті розгляду чуттєвої культури, тож на основі аналізу різноманітних джерел, були виокремлені спільні для сенсуальних досліджень теми: критика візіоцентризму3західноєвропейської культури; критика «ієрархізації» чуттів; критика дуалістичної теорії Рене Декарта. Окреслено декілька пунктів, що є точками наближення між музикознавством та сенсуальними студіями, а саме: тіло композитора (як чуттєві модуси композитора втілюються у музиці), тіло виконавця (як через тіло виконавця музика стає чутною), тіло слухача (як тілесний та культурний досвід впливає на сприйняття музики), тіло музичного тексту (як музичний текст «свідчить» про тілесні практики композитора та/або епохи в цілому).Розкрито можливості мультисенсорного підходу в гуманітарних дослідженнях. Виходячи з цієї перспективи мистецький твір інтерпретується як матриця чуттєвого, тілесного досвіду його автора. Доцільність такої ідеї яскраво ілюструється на прикладі теоретичної роботи Жоржа Кастнера («Голоси Парижа»), а також творчих біографій Оноре де Бальзака та Шарля Бодлера.Фланування – чуттєве та культурне освоєння міста під час прогулянки, – було не тільки популярною повсякденною практикою 1840-50-х років, яка безпосередньо відбилась на творчості вищезгаданих паризьких митців, але й індикатором стрімких змін урбаністичного простору. З огляду на важливість фланування у творенні культурного простору Парижа було запропоновано оновлене тлумачення цього феномена.Галаслива реклама вуличних продавців та розносників газет, вистави еквілібристів просто неба, бали-маскаради, концерти, а також популярні опери, мотиви яких переспівувались вуличними музикантами – усі ці компоненти не тільки розкривали різноманіття аудіальних практик Парижа, але й слугували полем активного слухового досвіду митців. Композитори (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Дж. Верді, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка), які проживали у Парижі, або неодноразово відвідували його – формували звукові маркери епохи романтизму та кидали виклик звичним формам сприйняття музичного твору, тож актуальність нашого дослідження полягає4у розкритті особливостей звукового ландшафту Парижа 1840-1850-х років та висвітленні ролі творчого внеску М. Глінки у строкату картину аудіальної реальності міста. Задля реалізації цієї мети було окреслено хронологію паризьких концертів, у яких виконувались твори М. Глінки, а також мережу культурних взаємодій композитора з виконавцями, критиками, видавцями та власниками концертних залів. Це дозволило ширше охопити контекстний зміст повсякденних комунікаційних практик.Аналіз критичних відгуків та згадок у музичних медіа дозволив диференціювати особливості рецепції творчості М. Глінки у Парижі, а саме: наголошення на національній специфіці таланту російського композитора в поєднанні з європейськими традиціями музичної культури.Запропоновано новий шлях в інтерпретації мемуарно-епістолярних джерел М. Глінки з точки зору просторової оптики. Екстраполяція методу ментального картографування на творчу біографію композитора дозволяє розшифрувати міру наближення або віддалення його життєвого світу щодо локацій, пов'язаних з музичною (або ширше, культурною) інфраструктурою міста; розкрити потенціал для реалізації артиста у міському контексті; змоделювати сліди соціальних перетинів між різними учасниками культурної комунікації всередині урбаністичного простору, etc.Просторова історія композитора розповідає про його досвід проживання у місті, а також про емоції та метафори, що втілюються у його творчості. Тому занурення у просторовий та звуковий контекст розкриває невидимі лінії присутності «тут і тепер», коли не існує хронологій та періодизацій, але існує синхронність співіснування чуттів, ідей та думок.Ключові слова: місто, метафора, чуттєва культура, культурні практики, урбаністичне музикознавство, звукові дослідження, звуковий ландшафт, ментальна мапа.^UThe thesis is dedicated to the interaction between a composer and urban space, since economical, social, and cultural structures of a city influence realization of the artist and his creative activity. At a micro-level this interaction is manifested in how through literary text one can find out about everyday practices, social communications network as well as peculiarities of space and sound context that surrounded an artist in a city; at a macro-level it represents urban space as a self-sufficient and complicated network of historical, symbolic meanings that define the auditory experience, since listening is not only a physiological act but also a cultural construct.Research and analysis of sound practices in the city cultural landscape is a priority task within the framework of new interdisciplinary projects, such as urban musicology and sound studies. For a better understanding of these research optics, it was for the first time in the Ukrainian humanities that historiography was outlined along with the main circle of issues, sources, and methods that are used by urban musicologists and sound researchers.Understanding of sound considerably deepens in the conteхt of consideration of sensory culture, so based on the analysis of different sources, common topics for this direction were distinguished: criticizing ocularocentricity of the Western culture; criticizing “hierarchization” of senses; criticizing of dualism theory of Rene Descartes. Several items were outlined which are points of approximation between musicology and sensory studies, namely: the performer's body (how through the performer's body music becomes audible), the listener's body (how6bodily experience affects music perception), the composer's body (how the composer's sensory modes materialize in music), the body of a musical text.Possibilities of a multisensory approach in humanities were revealed. Coming out of this perspective, an artwork is interpreted as a matrix of sensory, bodily experience of its author. The expediency of such an idea is vividly illustrated in the context of a Georges Kastner's theoretical work “Les voix de Paris” as well as creative biographies of Honore de Balzac and Charles Baudelaire.Flânerie is a sensory and cultural exploration of a city during a walk, – not only was a popular everyday practice of 1840-50s, which directly reflected on the aforementioned Parisian artists' works but also is an indicator of fast changes of urban space. Considering the importance of flânerie in creating cultural space of Paris, a new notion for this phenomenon was suggested.Noisy advertising of street vendors, acrobat performances, masquerade balls, concerts as well as popular operas, themes of which are sung by street musicians – all these components not only revealed the diversity of sound practices of Paris but also served as a field of active auditory experience of the artists. Composers (F. Chopin, F. Liszt, G. Verdi, R. Wagner, H. Berlioz, M. Glinka), who stayed in Paris or frequently visited it – formed sound markers of the Romanticism era and challenged conventional forms of music piece perception. Thus, the relevance of our research lies in revealing the peculiarities of the soundscape of Paris in the 1840-1850s and covering the role of the artistic contribution of M. Glinka into the diverse picture of urban auditory reality. To reach this goal, Parisian concert chronology was outlined, where M. Glinka's pieces were performed as well as a network of cultural interactions of the composer with the performers, critics, publishers etc. It allowed covering wider the contextual substance of everyday communication practices.Analysis of critical comments in music periodicals allowed to differentiate peculiarities of M. Glinka's art reception in Paris, among them national specificity of his works in connection with the European traditions of the music culture.7The suggested new way of reading M. Glinka's verbal texts from spatial optics. Extrapolating the mental mapping method to the composer biography allows deciphering the degree of approximation or alienation of his lifeworld concerning the locations, connected with music (or wider, cultural) city infrastructure; unlock the potential for an artist realization within urban context; model traces of social interactions between different participants of cultural communication, etc.The composer's spatial story tells us about his experience living in city, as well as emotions and metaphors which are incarnated in his art. That is why, immersion into space and sound reveals invisible presense lines “here and now”, when there is no chronologies and periodisations, but coexistense of feelings, ideas, and thoughts.Keywords: city, metaphor, sensory culture, cultural practices, urban musicology, sound studies, soundscape, mental map.

Представлене дисертаційне дослідження розкриває суспільно-географічні, картографічні та географо-енциклопедичні напрацювання академіка Аркадія Жуковського. Зібрано та опрацьовано 486 праць академіка, які мають суспільно-географічне спрямування. Детальне вивчення, систематизація та аналіз розшуканих праць дозволили узагальнити та залучити до наукового обігу особливо цінні та важливі для географічної науки напрацювання науковця Аркадія Іларіоновича Жуковського. У першому розділі дисертації розкрито основні етапи становлення та розвитку Аркадія Жуковського як суспільного географа, картографа та енциклопедиста. Розкривається джерельна база дисертаційної роботи, яка є основою для всього подальшого дослідження. Зібрано, опрацьовано та систематизовано 570 рукописних та опублікованих джерел, які мають відношення до теми дисертації. Розкрито напрацювання академіка у таких суспільно-географічних напрямках: політична географія, історична географія та історія української географії, країнознавчі праці, сакральна географія та розробка проблем географії України.Проаналізувавши роботи А. Жуковського, які мають політико-географічне спрямування, виділено основні напрями його досліджень. Аргументовано доведено, що сферою суспільної географії, особливо цікавою для А. Жуковського, є історична географія та історія української географії. Опрацьовані праці вченого дозволили нам виокремити фундаментальну роботу «Буковина – її минуле і сучасне», де А. Жуковський був одним із співавторів та редакторів. Встановлено – суспільно-географічні країнознавчі дослідження одна з основних сфер наукових інтересів Аркадія Жуковського. Опубліковані вченим праці за цим напрямом охоплюють десятки країв та країн світу. Виокремлено важливий напрям наукових інтересів А. Жуковського – праці у сфері сакральної географії. Сфокусовано увагу на проблемах географії релігії. Наголошено, що серед суспільно-географічних напрацювань вченого одними з центральних є його дослідження проблем географії України. А. Жуковським досліджувалася практично вся предметна область суспільної географії України, її основні напрямки – компонентні, комплексні та інтегральні. Розкрито географо-педагогічну діяльність Аркадія Жуковського, якій він присвятив багато років свого життя. Особлива увага приділена його праці в Українському Вільному Університеті, де власне він і захистив свою першу докторську роботу.Розкрито картографічну та енциклопедичну суспільно-географічну спадщину Аркадія Жуковського. Виявлено велику кількість картографічних матеріалів, автором та співавтором яких був А. Жуковський. Надзвичайно цінною та інформативною є карта «Етнографічна мапа Буковини» (додаток до книги «Буковина – її минуле і сучасне»), яка розкриває та картографічно візуалізує етнографічний склад краю за даними перепису 1910 року. Безцінним картографічним твором Аркадія Жуковського є створена у співавторстві із В. Кубійовичем «Карта України». Однією з найцінніших переваг карти є визначення меж української суцільної і мішаної національної території станом на 30-ті роки ХХ ст. Висвітлені основні складові наукової та прикладної цінності розроблених А. Жуковським зі співавторами картосхем з другого тому «Ukraine. A Concise Encyclopaedia», що характеризують національну економіку України, тобто соціально-економічні карти.Аргументовано доведено, що географо-енциклопедична діяльність Аркадія Жуковського – одна із центральних ланок його творчості, що реалізована у таких фундаментальних виданнях – Енциклопедія Українознавста, Англомовна Енциклопедія Українознавства, Енциклопедія Сучасної України, Енциклопедія Української Діяспори.Наукова новизна проведеного дослідження в тому, що у ньому вперше здійснено системну оцінку суспільно-географічного доробку академіка Аркадія Жуковського.^UThe present dissertation research discloses the best social-geographic, cartographic and geographic-encyclopedic practices by Academician Arkadiy Zhukovskyy. The study represents the result of persistent search for, collection and scrupulous analysis of 486 Academician's contributions in the area of social geography. Thorough study, systemization and analysis of forgotten but newly found works allowed for generalization and new introduction into scientific circle of exclusively valuable and important explorations of great Ukrainian scientist Arkadiy Ilarionovych Zhukovskyy. Chapter I of the research discloses major stages of Arkadiy Zhukovskyy's formation and growth in the capacity of social geographer, cartographer and encyclopedist. The source base of the thesis which was a foundation for the whole research is represented by 570 collected, processed and systemized written and published works.The dissertation discloses A. Zhukovskyy's practices in such social-geographic areas as political geography, historic geography, history of Ukrainian geography, country studies, sacral geography, and problems of geography of Ukraine.After analyzing the works of A. Zhukovsky, which have a political and geographical direction, the main directions of his research are highlighted. It has been justifiably proved that historic geography and history of Ukrainian geography was a focus of A. Zhukovskyy's social-geographic interest. Processing of the scientist's heritage allowed for outlining of such fundamental work as “Bukovyna: Past and Present” where A. Zhukovskyy was among the co-authors and editors. It has been established that social-geographic country studies was among Arkadiy Zhukovskyy's major scientific interests. A great lot of his contributions in this area cover tens of regions and countries of the world. Sacral geography was another important area of A. Zhukovskyy's scientific interests. The scientist focused on problems of religions geography. It is emphasized that the study of problems of geography of Ukraine was among the most essential trends in the scope of A. Zhukovskyy's social-geographic practices. The scientist explored practically all subject field of social geography of Ukraine and its major directions, i.e., component, complex and integral. Arkadiy Zhukovskyy devoted a big part of his life to geographic pedagogic activity. Special attention is given to his activity in the Ukrainian Free University where he had defended his first doctoral thesis.Arkadiy Zhukovskyy's cartographic and encyclopedic social-geographic heritage contains a big number of materials, inclusive of those where the scientist was the co-author. His exclusively valuable and informative “Ethnographic Map of Bukovyna” (a supplement to “Bukovyna: Past and Present”) discloses and cartographically visualizes ethnographic composition of these lands on the basis of the 1910 census. The “Map of Ukraine” developed in co-authorship with V. Kubiyovych, represents A. Zhukovskyy's invaluable cartographic work. The map's precious advantage consists in clear bordering between the compact and mixed national territories as of 1930s. Scientific and applicative value of map schemes developed by A. Zhukovskyy and other cartographers and presented in the 2nd volume of the “Ukraine: A Concise Encyclopedia” consists in characterization of national economics of the country.It has in a well-argued manner been proved that Arkadiy Zhukovskyy's geographic-encyclopedic activity was among the central chains in his scientific work realized in such fundamental creations as “Encyclopedia of Ukrainian Culture and Lifestyle” and its English version, “Encyclopedia of Present-Day Ukraine”, and “Encyclopedia of Ukrainian Diaspora”.The scientific novelty of the present research lies in the fact that it was for the first time ever that systemic assessment of social-geographic contribution by Academician Arkadiy Zhukovskyy was carried out.

У дисертації удосконалено теоретико-методологічну базу дослідження. Встановлено, що лінгвокультура і лінгвокультурний концепт є ефективними інструментами забезпечення державної, зокрема інформаційної безпеки. Доведено, що останніми роками лінгвокультурна мапа світу динамічно змінюється під впливом глобальних викликів безпеці держав. Ці виклики трансформують систему усталених смислів у концептуальних картинах світу носіїв досліджуваних мов, а тому лінгвоконцептуальні пошуки набувають особливої актуальності. Визначено, що українські лінгвоконцептуальні наукові школи спрямовують діяльність у прикладному напрямі, обґрунтовуючи концепт як один з інструментів забезпечення інформаційної безпеки держави; науковці Німеччини та Угорщини більше звертаються до теоретичних аспектів лінгвоконцептології.^UThe theoretic and methodological base of research has been improved in the dissertation. It has been established that the linguistic culture and linguocultural concepts are effective tools for ensuring national and, in particular, information security. It has been proved that in recent years the linguocultural map of the world has been dynamically changing under the influence of the global security challenges. These challenges transform the system of established meanings in conceptual pictures of the world of speakers of the studied languages, and, therefore, linguoconceptual searches are acquiring particular importance. It has been determined that Ukrainian linguoconceptual scientific schools turn their activities in the applied direction, establishing the concept as one of the tools for ensuring information security of the state; scientists in Germany and Hungary are more drawn to the theoretical aspects of conceptual linguistics.