Досліджено якісний склад природного угрупування гетеротрофних бактерій, яке зруйнувало бутилкаучуковий шар покриття Полікен 980-25. Визначено питоме продукування синтезу екзополімерного комплексу (ЕПК), загальну кількість білку та вуглеводів у ЕПК за різних моделей росту. Вивчено моносахаридний склад ЕПК. Встановлено, що моносахаридний склад ЕПК біоплівки більш різноманітний, ніж у планктоні, ксилоза була виявлена тільки у ЕПК біоплівок моно- та бінарних культур. Показано, що міцність до розриву захисного покриття Полікен 980-25 під впливом біоплівок, які сформовані моно- та бінарними культурами значно знижуються. Проаналізовано, що механізм біодеградації бутилкаучукового шару під впливом моно- та бінарної біоплівок відбувається внаслідок окисної деструкції. Запропоновано можливий механізм біодеградації бутилкаучукового шару покриття Полікен 980-25.

  Скачати повний текст

Вперше виділено глікокалікси бацил, молочнокислих бактерій та молікутів. Охарактеризовано різними методами (біохімічними, імунохімічними та за допомогою рослинних лектинів, мічених колоїдним золотом) полігліканові комплекси (глікокалікси) представників філогенетично спорідненних мікроорганізмів родів Bacillus, Lactobacillus, Streptococcus та класу Mollicutes. Доведено, що для глікокаліксів усіх досліджених мікроорганізмів характерна присутність досить широкого спектра вуглеводів (рамнози, фукози, рибози, арабінози, ксилози, манози, галактози, глюкози, галакозаміну, глюкозаміну) з певними відмінностями у їх кількісному складі. Вивчено склад нейтральних моносахаридів полігліканових комплексів як фенотипну ознаку представників зазначених родів. Показано, що якісний склад нейтральних моносахаридів глікокаліксів мікроорганізмів майже однаковий та містить переважно глюкозу та галактозу. Вперше за допомогою імунохімічних методів досліджено серологічні властивості їх глікокаліксів. Встановлено наявність у них спільних антигенів. Вперше показано вплив глікокаліксу на індукцію антитілоутворення представників класу Mollicutes та бактерій групи Bacillus - Lactobacillus - Streptococcus. Доведено, що поліглікановий комплекс лактобацил індукує антитілоутворення з удвічі вищим титром, ніж подібні імуногени бацил та ахолеплазм.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено склад клітинних моносахаридів штамів E. carotovora, визначено можливість використання цієї ознаки для ідентифікації та диференціації пектобактерій. Установлено залежність моносахаридного та жирнокислотного складу ліпополісахаридів (ЛПС) від методу їх виділення. Проаналізовано методи екстрагування ЛПС із клітин E. carotovora для вивчення адсорбіційних властивостей каротоворицинів. Визначено моносахаридний та жирнокислотний склад ЛПС, виділених з різних штамів E. carotovora, а також типових штамів чотирьох підвидів. Розкрито природу, досліджено адсорбіційні властивості ЛПС як рецепторів для макромолекулярних каротоворицинів.

  Скачати повний текст

Виявлено сортові відмінності біохімічного складу видів Моркви м'ясистої - Daucus carota L. та Буряку звичайного коренеплідного - Beta vulgaris L., а також особливості екологічної мінливості біохімічних компонентів коренеплодів та джерела для селекції з високим вмістом сухої речовини, цукрів, моносахаридів, дисахаридів, вітаміну C, beta-каротину, бетаніну та низьким вмістом нітратів. Встановлено взаємозв'язки між компонентами біохімічного складу коренеплодів та урожайністю, продуктивністю погодними умовами (відносна вологість повітря, сума середньодобових температур, опади) та грунтовими факторами (живлення рослин азотом, калієм і фосфором). Проаналізовано мінливості біохімічних компонентів та з'ясовано джерела адаптивності, стабільності пластичності, селекційної цінності генотипів та гомеостатичності моркви. Удосконалено прискорені методи оцінки хімічного складу коренеплодів, які дозволили відібрати вихідні джерела висококаротинових форм моркви та високобетонінові - буряку столового. На їх основі створено сорти моркви Яскрава та буряку Бордо харківський, а також внесено до Державного реєстру сортів рослин України на 2000 р. У Національному центрі генетичних ресурсів рослин України їм присвоєно номери відповідно IU025398 і UL5200009, а новому сорту моркви Барс у генофонді ВІР (Росія) - к-2469. Даний сорт готується до передачі у Державну комісію України з випробування та охорони сортів рослин (ДСВ).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано оптимальну дозу фруктози як діагностичний субстрат для проведення фруктозного водненевого дихального тесту (ФВДТ) та досліджено частоту непереносимості моносахариду у хворих з функціональними захворюваннями кишківника, а також вплив мальасборції вуглеводу на клінічну картину захворювання. Удосконалено дієтичні рекомендації щодо ведення хворих з непереносимістю фруктози, а також обгрунтовано показання для диференційованого призначення дієтичних підходів під час лікування хворих з функціональними захворюваннями кишківника залежно від наявності або відсутності непереносимості фруктози.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні компоненти рабдовірусів. Встановлено антигенну спорідненість між рослинним вірусом кучерявої карликової картоплі (ВККК) і рабдовірусами, що уражають людину та тварин - вірус сказу (ВС) і вірус везикулярного стоматиту (ВВС). Виявлено здатність антитіл до фіторабдовірусу ВККК і зоопатогенного рабдовірусу ВС нейтралізувати інфекційну активність ВВС у культурі перещеплюваних клітин тварин. Показано можливість використання рабдовірусу ВККК для індикації антитіл, специфічних до ВС, на основі непрямого варіанту імуноферментного аналізу. Проведено порівняльне вивчення біохімічного складу рабдовірусів тварин і рослин. Визначено жирнокислотний і моносахаридний склад рабдовірусів ВККК і ВВС. Знайдено унікальні та загальні жирні кислоти та моносахариди в кожному із них.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив домішок соєвого згущеного молока (СЗМ), модифікованого соєвого згущеного молока (МСЗМ) та вологозатримувальних домішок (ВУД) на технологічні, структурно-механічні, біохімічні, мікробіологічні показники помадних цукерок. Вивчено процес структуроутворення помадних мас з МСЗМ, розроблено новий метод біомодифікацій СЗМ -фруктофуранозидазою хлібопекарських дріжжів, який призводить до зміни вуглеводного складу цукерок стосовно накопичення легкозасвоюваних моносахаридів. Доведено можливість повної заміни лактозовмісної компоненти - коров'ячого згущеного молока на СЗМ та частини патоки на МСЗМ, а також зниження цукроємності виробів на 10 % за умов додавання ВУД. Встановлено, що функціональні рослинні інградієнти підвищують харчову та біологічну цінність цукерок, збагачують їх біологічно активними сполуками. На підставі результатів досліджень розроблено нові технології помадних цукерок.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню та порівнянню фізіолого-біохімічних особливостей дріжджів S. cerevisiae, дефектних за генами TOR1 та TOR2, за умов карбонільного/оксидативного стресу. Встановлено, що у клітинах, вирощених в присутності 2% фруктози, був вищий рівень глікованих білків, ніж в середовищі з 2% глюкозою. Показано, що активність гліоксалази 1 та гліоксалази 2 є вищою у відповідь на присутність фруктози. Показано, що метаболічна активність, рівень α-дикарбонільних сполук та карбонільних груп білків у мутантних штамів, вирощених у присутності 2% глюкози, не відрізнялися від відповідних показників у вихідного штаму в більшості випадків. За росту клітин у присутності фруктози, всі три показники були нижчими у мутантних штамів, ніж відповідні значення у штаму дріжджів дикого типу. Встановлено, що пероксид водню та агенти глікації – гліоксаль та метилгліоксаль, здатні індукувати TOR-залежну та моносахарид-залежну горметичну адаптивну відповідь у S. cerevisiae. Мутації в генах TOR1 та TOR2 роблять клітини чутливими до усіх досліджуваних стресових чинників. Встановлено, що виживання дріжджів, яке залежить від концентрації пероксиду водню, позитивно корелює з активністю глютатіонредуктази. Також показано, що білки TOR1 і TOR2 беруть участь в реципрокній регуляції глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (позитивній) та гліоксалази 1 (негативній).^UTOR (target of rapamycin) signaling pathway first described in the yeast Sассharomyces cerevisiae is the highly conserved regulator of eukaryotic cell growth, aging and stress resistance. The effect of nitrogen sources, in particular amino acids, on the activity of TOR signaling pathway is well studied, however its relation to carbohydrates and carbonyl stress is poor understood. The aim of the present study is expanding of our understanding of potential role of TOR regulatory complexes in development of carbonyl/oxidative stress that can result by reducing carbohydrates (glucose and fructose), reactive carbonyl species (RCS, e.g. glyoxal and methylglyoxal), and reactive oxygen species (ROS, e.g. hydrogen peroxide). It is well documented that mentioned above compounds may lead to carbonyl/oxidative stress. Reducing carbohydrates, initiating glycation or other non-enzymatic processes, generate various RSC and ROS. It has been shown that the level of glycated proteins and activity of antyglycation enzymes (glyoxalase 1 and glyoxalase 2) were higher in cells grown on fructose that demonstrated carbonyl oxidative stress development as compared with cells grown on glucose. The above mentioned is consistent with somewhat better survival of S. cerevisiae after stress induced by high and stressful concentrations of glucose than those of fructose. Overall, yeast sensitivity to high concentrations of glucose somewhat changes in the direction: wild type ≈ ∆tor1 ≥ ∆tor2 ≈ ∆tor1∆tor2. At the same time, yeast sensitivity to high concentrations of fructose decreases like that: wild type ≥ ∆tor1 > ∆tor2 ≤ ∆tor1∆tor2. It has been found that growth of the single mutant Δtor2 was slower and growth of the double mutant Δtor1Δtor2 was faster in the both studied cell groups (glucose- and fructose-grown) then parental strain and single mutant Δtor1. It seems that simultaneous loss of both TOR1 and TOR2 genes can be suggested to activate some additional compensatory mechanism(s). The strains defective in TOR proteins cultivated in the presence of glucose as well as fructose demonstrated lower markers of the stress and aging than parental strain. Thus these data confirmed the previous conclusion on fructose having more potent ability to cause carbonyl/oxidative stress and accelerated aging in S. cerevisiae as compared with glucose. Defensive enzymes were found to play an important role in yeast protection against stress induced by the high concentration of hexoses. It has been found that the activity of glyoxalase 1 (GLO1), glutathione reductase (GR), and glucose-6-phosphate dehydrogenase (G6PDH) were determined by the type of monosaccharide as well as its concentration in the cultivation medium. Besides this the activity of the defensive enzymes were TOR-dependent. Mild stress can stimulate organisms' biological functions and result in an acquisition of their resistance to high doses of the same stressor (preadaptation) as well as other stressing factors (cross-protection or cross-adaptation). This phenomenon also known as hormesis. Exposure to glyoxal, methylglyoxal and hydrogen peroxide resulted in carbohydrate-dependent hermetic effect in yeast.

Дисертаційна робота присвячена стандартизації сировини софори японської квітки, плоди та бутони, квасолі звичайної стулки плодів, гарпагофітуму лежачого корені; дослідженню хімічного складу даних видів сировини (визначення флавоноїдів, амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, макро- та мікроелементів); одержанню та стандартизації гарпагофітуму лежачого коренів екстракту сухого; розробці та стандартизації рослинних засобів та дослідженню їх протизапальної та анальгетичної активності.В результаті проведених досліджень з апробації методик контролю якості сировини софори бутонів, софори квіток та гарпагофітуму лежачого коренів розроблені монографії ДФУ 2.1 «Софори бутони», «Софори квітки» та ДФУ 2.0 «Гарпагофітуму лежачого корені». Розроблено проекти національних монографій ДФУ «Софори плодиN» і «Квасолі звичайної стулки плодівN». Розроблено спосіб ідентифікації та кількісного визначення амінокислот у сировині квасолі звичайної стулках плодів.Розроблено добавку дієтичну комбінованого складу «Остеоверт», що містить гарпагофітуму лежачого коренів екстракт сухий, глюкозаміну сульфат і хондроітину сульфат, та рослинний збір «Ревмаверт», склад якого захищено патентом України на корисну модель № 129448 «Рослинний збір з аналгетичною та протизапальною активністю», визначені їх параметри стандартизації та розроблені методики контролю якості. Добавка дієтична «Остеоверт» впроваджена у промислове виробництво в умовах ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС» на замовлення ТОВ «Фармацевтична фірма «Вертекс» (м. Харків).^UThe dissertation is devoted to standardization of medicinal plant material Sophora japonica flowers, fruits and buds, common bean fruit's glumes, devil's claw roots; study of the chemical composition of these kinds of raw materials (definition of flavonoids, amino acids, monosaccharides, fatty acids, macro- and microelements); obtaining and standardizing the dry extract of the devil's claw roots; the development and standardization of plant products and the study of their anti-inflammatory and analgesic activity.As a result of conducted research on approbation of methods for quality control raw Sophora buds, Sophora flowers and devil's claw roots were developed monographs SPHU 2.1" Sophora buds", "Sophora flowers" and SPHU 2.0 "Devil's claw root".The project of the SPHU national monograph "Common bean fruit's glumesN" and "Sophora fruitsN" was developed. The method of identification and quantitative determination of amino acids in raw common bean fruit's glumes was developed.A dietary supplement of combined composition "Osteovert" containing the dry extract of the devil's claw roots, glucosamine sulfate and chondroitin sulfate, and the composition of the new herbal collection "Rheumavert", which is protected by the patent of Ukraine on the utility model No. 129448 "Plant collection with analgesic and anti-inflammatory activity" ware developed. Dietary supplement "Osteovert" was introduced into industrial production in the conditions of TOV "Experimental factory" GNTSLS" by order of the TOV "Pharmaceutical firm "Vertex" (Kharkiv).

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми забезпечення населення України кондитерськими виробами зі зниженим вмістом цукрів, жиру та енергетичною цінністю. У дисертаційній роботі запропоновано науково-практичну концепцію удосконалення технологій кондитерських виробів з драглеподібною, пінною і емульсійно-пінною структурою, яка полягає у зменшенні в них рецептурного вмісту цукру і жиру та підвищенні агрегативної стійкості цих систем використанням гідроколоїдів або їх комплексів і функціонально-технологічних об'ємних наповнювачів.Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних і практичних основ стабілізації драглеподібних і пінних структур кондитерських виробів з пониженим вмістом цукрів, емульсійно-пінних – зі зниженим вмістом жиру для створення асортименту продукції пониженої енергетичної цінності.Вперше із урахуванням гранично допустимих меж вмісту цукрів в мармеладі желейному (за солодкістю і міцністю драглів) удосконалені схеми його виробництва з пониженим вмістом сахарози, глюкози і фруктози на агарових полісахаридах і пектинах. Урізноманітнено смакову й кольорову гаму мармеладу без використання барвників шляхом введення різних видів фруктового і ягідного пюре, досягнуті показники якості продукції за державним стандартом оптимізацією вмісту полідестрози, кислоти і пюре. Визначені шляхи запобігання кристалізації глюкози в мармеладі і обґрунтовано використання патоки мальтозної з низьким вмістом глюкози у складі редукуючих речовин.Вперше обґрунтована можливість отримання агрегативно стабільних пінних систем білкових кремів для тортів з пониженим вмістом цукрів шляхом комплексної дії альгінату натрію і Н-пектину; удосконалені схеми виробництва білкових кремів з пониженим вмістом сахарози, глюкози і фруктози, оптимізований їх рецептурний склад. Встановлено, що доцільним до рецептур з сахарозою є внесення ягідного пюре, що забезпечує необхідні межі рН і збагачує креми функціональними інгредієнтами; до кремів з глюкозою – полідекстрози, до кремів з фруктозою – мальтодекстрину для підвищення вмісту сухих речовин.Вперше удосконалені режими виробництва і оптимізований рецептурний склад кремів із збитих вершків пониженої жирності з сахарозою, глюкозою і фруктозою і науково обґрунтовано ефективність стабілізації емульсійно-пінної системи введенням альгінату натрію і j-каррагінану. Доведено, що механізм отримання структури кремів з гідроколоїдами відрізняється від традиційного, що вносить зміни в характер мікроструктури і якість збивання. Доведена можливість використання в рецептурах мармеладу, білкових кремів, кремів із збитих вершків цукрів з пребіотичними властивостями, лактулози і тагатози. Розроблений асортимент кондитерської продукції спеціального призначення. Встановлено, що додавання лактулози і тагатози вносить зміни в структурно-механічні показники як пінних, так і драглеподібних систем. Експериментально підтверджені прямі залежності між розчинністю цукрів, кінематичною в'язкістю їх розчинів і поверхневим натягом в межах одного класу цукрів, моно- або дисахаридів. Встановлено, що фруктоза і лактулоза, які мають найбільші показники розчинності серед одномолекулярних дослідних цукрів, також мають більші густину і в'язкість розчину, що посилює поверхневу енергію на межі розділу фаз і забезпечує вищий поверхневий натяг. Встановлено, що дисахариди мають виражений дегідратуючий вплив на яєчний альбумін, обмежують його набухання й здатність до піноутворення більшою мірою за моносахариди. Встановлено, що в драглеподібних системах з моносахаридами вода знаходиться в активнішому стані порівняно з сахарозою і лактулозою. Це відображається на утворенні більш цілісної внутрішньої структури драглів порівняно з моносахаридами. Визначено, що драглеутворення агарових поліса-харидів і пектинів з глюкозою і фруктозою гальмується порівняно з системами на сахарозі, а сформовані драглі мають меншу міцність і модуль пружності.Виконаний комплекс заходів із затвердження нормативної документації і впровадження результатів розробок у виробництво. Доведено, що за показниками якості продукція відповідає вимогам нормативної документації; енергетична цінність зменшується на 14,5…28,1 % (для мармеладу); на 24…29 % (для білкових кремів), на 33…36 % (для кремів із збитих вершків). У виробів спеціального призначення: на 17,3…44,8 % (для желейного мармеладу), на 27…46,9 % (для білкових кремів), 32…34 % (для кремів із збитих вершків).^UDissertation is devoted to solving the problem of providing ofUkraine with confectionery products with reduced sugar, fat content and energy value.In connection with this, the scientific and practical concept of improvement of technologies of confectionery products with jelly, foam and emulsion-foam structure is suggested in the dissertation by rationalizing the prescription content of sugar and fat in them and stabilization of their quality by introduction of hydrocolloids (or complexes) and functional- technological bulk fillers.The purpose of the dissertation is to develop theoretical and practical bases for stabilization of jelly and foam structures of confectionery products with a low content of sugars, emulsion-foam structures with reduced fat content for the production of products with reduced energy value.For the first time, taking into account the maximum limits of the content of sugars in jelly marmalade (by the sweetness and strength of the jelly), the schemes of its production with reduced levels of saccharose, glucose and fructose on agar polysaccharides and pectins have been improved. The flavor and color range of marmalade has been diversified without the use of dyes by the introduction of various types of fruit and berry puree; the quality indicators of the products have been achieved according to the state standards by optimizing the content of polydestrose, acid and puree. The ways of preventing the crystallization of glucose in marmalade have been determined, and the use of maltose treacle with low glucose content as a part of reducing agents has been substantiated.For the first time, the possibility of obtaining aggregatively stable foam sys-tems of protein creams for low-sugar cakes by the complex action of sodium alginate and H-pectinhas beensubstantiated;schemes of production of protein creams with a reduced content of saccharose, glucose and fructose have been improved, their pres-cription composition has been optimized. It has been found that it is expedient to put-berry pureeto formulationswith saccharose, which provides necessary pH limits and enriches creams with functional ingredients; to put polydextrose tocreams with glu-cose, and maltodextrinto creams with fructose to increase the content of dry matter. For the first time, production regimes have been improved and prescription composition of creams made from reduced-fat cream with saccharose, glucose and fructose has been optimized, and the effectiveness of stabilizing the emulsion-foam system by introducing sodium alginate and j-carrageenan has been scientifically proved. It has been proved that the mechanism of obtaining the structure of creams with hydrocolloids differs from the traditional, which changes the nature of the microstructure and the quality of knocking.The possibility of using sugars with prebiotic properties, lactulose and tagatose inmarmalade formulations, protein creams, cream from whipped cream has been proved. A range of confectionery products for special purpose has been developed. It has been established that the addition of lactulose and tagatose introduces changes in the structural and mechanical indices of both foam and jelly systems.The direct relationship between solubility of sugars, the kinematic viscosity of their solutions and surface tension within a class of sugars, mono- or disaccharideshas been experimentally confirmed. It has been established that fructose and lactulose, which have the highest solubility index among single-molecular experimental sugars, also have higher density and viscosity of the solution, which enhances surface energy at the interface of the phases and provides a higher surface tension.It has been established that disaccharides have a pronounced dehydrating effect on egg albumin, limit its swelling and the ability to foam to a greater extent for monosaccharides.It has been established that in jelly systems with monosaccharides, water is in more active state compared to saccharose and lactulose. This is reflected in the formation of more integral internal structure of the jelly compared to monosaccharides. It has been determined that the jelly-forming of agar polysaccharides and pectins with glucose and fructose is inhibited in comparison with saccharose systems, while formed jelly has less strength and modulus of springiness.Measures for approval of normative documentation and implementation of the results of developments in production have been completed. It has been proved that the quality of products responds to the requirements of normative documentation; the energy value is reduced by 14.5 ... 28.1% (for marmalade); by 24 ... 29% (for protein cream), by 33 ... 36% (for creams made from whipped cream). Forproductsfor special purpose it isreducedby 17.3 ... 44.8% (for jelly marmalade), by 27 ... 46.9% (for protein cream), by 32 ... 34% (for creams made from whipped cream).

Проведено дослідження якісного складу біологічно активних речовин (БАР) свіжих плодів сливи домашньої сорту Стенлей за допомогою якісних реакцій, а також методами паперової, тонкошарової, газової, високоефективної рідинної хроматографії та атомно-абсорбційної спектрометрії. У результаті проведених досліджень встановлено наявність водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин, моносахаридів, спиртів, фенольних сполук, амінокислот, органічних кислот та мінеральних елементів. На основі проведених досліджень було розроблено проєкт методик контролю якості (МКЯ) «Сливи домашньої плоди свіжі». Зі сливи домашньої плодів свіжих були розроблені схеми одержання пектинового комплексу, екстрактів Прунофен та Сливи домашньої плодів полісахаридний комплекс (СДППК). Новизна досліджень підтверджена патентом України на корисну модель № 118457 і патентом України на винахід № 118602. Схеми одержання екстрактів Прунофен та СДППК апробовано в умовах ПАТ «Хімфарм завод «Червона зірка»». У отриманих за розробленою схемою екстрактах було вивчено вміст та склад БАР та розроблено проєкти МКЯ на них. Для отриманих екстрактів проведено визначення гострої токсичності та встановлено, що екстракт Прунофен виявляв урікозурічну, діуретичну й мембраностабілізуючу активність, а СДППК – проносну та гепатопротекторну.Ключові слова: слива домашня, плоди, біологічно активні речовини, екстракти, стандартизація, лікарські засоби, проносна, гепатопротекторна, діуретична, урікозурічна, мембраностабілізуюча активність^UThe study of the composition of biologically active substances (BAS) of fresh fruits of domestic plum Stanley variety with qualitative reactions, as well as methods of paper, thin-layer, gas, high performance liquid chromatography and atomic absorption spectrometry was carried out. As a result of the researches the presence of water-soluble polysaccharides, pectin substances, monosaccharides, alcohols, phenolic compounds, amino acids, organic acids and mineral elements was established. Based on the research, the project of Quality Control Methods QCM “Domestic Plums Fresh Fruits” was developed. Schemes for obtaining pectin complex, Prunofen extracts and Plum fruit polysaccharide complex (PFPSC) were developed from fresh plum fruits. The novelty of the research was confirmed by the patent of Ukraine for a utility model № 118457 and the patent of Ukraine for invention № 118602. Schemes for obtaining extracts of Prunofen and PFPSC were tested in the conditions of PJSC «Chervona Zirka «Chemical & Pharmaceutical Plant». In the extracts obtained according to the developed scheme, the content and composition of BAS were studied and QCM projects were developed for them. Acute toxicity was determined for the obtained extracts and it was found that Prunofen extract showed uricosuric, diuretic and membrane stabilizing activity, and PFPSC - laxative and hepatoprotective.Key words: plum, fruits, biologically active compounds, extracts, standardization, medicines, laxative, hepatoprotective, diuretic, uricosuric,

Дисертаційна робота присвячена дослідженню активності бісфенол А-детоксикуючих ензимів в умовах різної забезпеченості ретиноїдами, прооксидантних та обезогенних властивостей даного контамінанта та проведенню превентивної корекції ВРА-індукованого оксидативного пошкодження печінки шляхом попереднього введення високоактивної щодо детоксикації даного ксенобіотика, селективної культури бактерій роду Lactobacillus. Отримані результати досліджень щодо введення тваринам дикого типу та тваринам, позбавлених запасів ефірів ретинолу у стелатних клітинах печінки, бісфенолу А у дозі 50 мг/кг, що є достатньо високою дозою та відповідає дозі LOAEL, чітко вказують на те, що нормальне функціонування ензимів І та ІІ фаз клітинної системи детоксикації потребує наявності ретиноїдів. Цей висновок підтверджується спостереженнями того, що введення великих пероральних доз ацетату ретинолу супроводжується індукцією ензиматичних активностей обох фаз при введенні ксенобіотика. У роботі встановлено, що введення бісфенолу А за умов нормального забезпечення ретиноїдами супроводжувалось індукцією вільнорадикального пошкодження клітинних ліпідів та протеїнів у печінці, причому найбільшого пошкодження зазнавали саме біомолекули мікросомальної та цитозольної фракцій, що ймовірно пов'язано із особливостями детоксикації ВРА. Додаткове пероральне введення надвисоких доз ацетату ретинолу поглиблювало індуковані кснобіотиком вільнорадикальні процеси. Це підтверджено результатами, отриманими від тварин-нокаутів та експозиції цих тварин надвисокими дозами вітаміну А. Відсутність оксидативного пошкодження печінки та субклітинних фракцій при недостатності печінкових ефірів ретинолу та його поява при нормальних чи надлишкових кількостях вітаміну А свідчить, що забезпеченість ретиноїдами є одним з факторів, який визначає прооксидантні властивості бісфенолу А. Показано, що індукована додатковим введенням ретиноїдів, робота ензиматичних систем біотрансформації виступає додатковим джерелом активних форм кисню та нітрогену, що підтверджено посиленим генеруванням супероксид аніон радикалу та оксиду азоту саме у мікросомальній та цитозольній фракціях. Крім того, при введенні бісфенолу А відбувається і зниження ензиматичних активностей антиоксидатної системи печінки, що виражено зниженням каталазної, супероксиддисмутазної та пероксидазної активностей у цитозольній фракції. Це, в свою чергу, призводить до посилення процесів оксидативного пошкодження клітинних біомолекул вищезазначених субклітинних фракцій. Даний висновок підтверджується результатами досліджень у тварин із нормальною забезпеченістю ретиноїдами, що отримували BPA після введення фармакологічної дози 3000 МО ацетату ретинолу.Пероральне введення ретиноїдів тваринам, позбавлених ендогенно-депонованих ретиноїдів, також має несприятливі наслідки для печінки, прискорюючи оксидативне пошкодження, викликане бісфенолом А, через індукцію активності мікросомальних монооксигеназ. Це, в свою чергу, супроводжується посиленим генеруванням немітохондріальних ROS, зниженою активністю ензиматичної ланки антиоксидантного захисту, що призводить до індукції вільнорадикального пошкодження клітинних біомолекул. Таким чином, ступінь оксидативного пошкодження біомолекул печінки, що виникає внаслідок гострої інтоксикації ВРА, безпосередньо модулюється споживанням аліментарних ретиноїдів протягом періоду експозиції ВРА та наявності запасів печінкових ретиноїдів, накопичених за час життя організму. У дисертації встановлено, що ВРА, за умов нормального надходження ретиноїдів, порушує транспорт глюкози, що виражалось у підвищених показниках її вмісту й розвитку iнтолерантності до даного моносахариду, та порушенні ліпідного профілю сироватки крові. Дані ефекти посилювались за умов додаткового надходження ретиноїдів, що, в першу чергу, зумовлені посиленням дії ВРА опосередкованої сигналінгом ретиноєвої кислоти. В свою чергу, за умов дефіциту ендогенних печінкових запасів ретиноїдів, основні показники ліпідного профілю сироватки крові, глікемічна крива та вміст глюкози у тварин не змінювались із введенням ксенобіотика. Проте, компенсація недостатніх запасів вітаміну А у цих трансгенних тварин, шляхом введення 3000 МО ацетату ретинолу, призводило до розвитку ВРА-індукованих дисліпідемії та порушення транспорту глюкози.У рамках виконання даного дослідження розроблено та запатентовано спосіб превентивної корекції ВРА індукованої гепатотоксичності пробіотичними культурами, виділених із фекального біоптату тварин, які зазнавали впливу ВРА. Показано, що колонізація шлунково-кишкового тракту даною пробіотичною культурою призводить до збільшення кількості мікроорганізмів корисної мікрофлори та зменшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів. Застосування розробленого підходу виділення селективної аутохтонної пробіотичної культури тварин, що піддавались контакту із ксенобіотиком та її подальше введення здоровим тваринам, забезпечує попередження оксидативного пошкодження основних біомолекул печінки, індуковане введенням ВРА.^UThe thesis is devoted to the investigation of bisphenol A-detoxifying enzymes activities under the conditions of different retinoids supplementation, the prooxidant and obesogenic effect of ВРА and the conduct of preventive correction of BPA-induced oxidative damage of liver by the previous administration of selective bacteria culture genus Lactobacillus, which have highly detoxification potential of this xenobiotics. The results indicate that the normal functioning of the enzymes I and II phases of the cellular detoxification system requires the presence of retinoids. Thus, hepatic BPA-biotransformation is retinoid-dependent. This conclusion is supported by the observation that high oral doses of retinoids allow increasing the enzymatic activities of both phases under the administration of xenobiotic. The detoxification of this xenobiotic occurs both transferase and oxygenase metabolic pathway. Non-toxic glucuronic acid conjugates are formed when phase II detoxification enzymes are involved in ВРА-biotransformation. However, when the high doses of this contaminant are consumed, BPA metabolism occurs with the involvement of the enzymes of the phase I cellular biotransformation system. It was found that the ВРА administration under the conditions of normal retinoid supplementation was accompanied by the development of free radical damage of cellular biopolymers, mainly in the hepatic microsomal fraction as the site of detoxification of this contaminant. Additional supplementation with retinoids aggravates the BPA-induced free radical processes. It was confirmed by obtained results of transgenic animals and application of high dose of vitamin A. The absence of oxidative damage in liver and subcellular fractions in case of insufficiency of hepatic retinyl esters and its appearance at normal or excess amounts of vitamin A indicates that retinoid supplementation is one of the factors determining of the ВРА prooxidant effect.It was shown, that the activities of enzymatic biotransformation systems induced by the additional administration of retinoids are an additional source of free radicals, which are confirmed by the increased generation of superoxide anion radical and nitric oxide. However, microsomes and cytosol were the main source of free radicals, as recorded in our studies. Additionally, the depletion of the antioxidant system's enzymes of the liver in BPA-exposure animals is observed. The decrease in catalase, superoxide dismutase and peroxidase activities in the cytosolic fraction leads to increased processes of oxidative damage to cell biopolymers of the subcellular fractions. This conclusion is confirmed by the results of studies in BPA-exposure animals with normal retinoid supplementation after pharmacological supplementation of 3000 IU retinyl acetate. Oral supplementation with retinoids of animals with a lack of retinoids stores also has adverse effects on the liver, aggravation of BPA-induced oxidative damage, by induction activities of microsomal monooxygenase. These results are accompanied by the enhanced generation of non-mitochondrial ROS, reduced activity of the antioxidant enzymes, which leads to the induction of free radical damage of cellular biopolymers, expressed in increasing levels of markers of lipid and protein peroxidation, mainly in the liver microsomal fraction as the site of detoxification of ВРА. In the dissertation, it is established that under the conditions of normal intake of retinoids BPA disrupts the transport of glucose and lipids in the body, which was expressed in the increased content and intolerance to this monosaccharide, and impaired of serum lipid profile. These effects are exacerbated under the conditions of the additional retinoid supplementation, which is primarily due to the enhanced of RA-signaling-mediated action of ВРA. In contrast, the main indicators of the lipid profile of the blood serum, the blood glucose curve and glucose content did not change with the administration of the xenobiotic under the conditions of endogenous retinoid hepatic stores deficiency. However, the administration of pharmacological doses of retinoids leads to the development of BPA-induced hypercholesterolemia, hypertriacylglycerolemia, and impaired glucose transport. As part of this study, a method for preventive correction of bisphenol A-induced oxidative damage by probiotic cultures isolated from fecal samples of BPA-exposed animals with toxic liver damage was developed and patented. It was shown that gastrointestinal tract colonization by probiotics leads to an increasing of the number of beneficial microflora microorganism and decreasing the number of conditionally pathogenic microorganisms. The application of the developed approach for the selection of selective autochthonous probiotic bacteria of animals that have been exposed to ВРА and their subsequent administration to healthy animals provides prevention of hepatic oxidative damage induced by the administration of ВРА.

Проведена адсорбція N-ацетилнейрамінової (NANA) кислоти на поверхні високодисперсного кремнезему (ВДК) методом послідовного закріплення та адсорбції із бінарного розчину. Згідно першого – взаємодія відбувається на попередньо модифікованій сахарозою чи лактозою поверхні гідроксильованого ВДК. Отримані дані вказують, що адсорбція із бінарного розчину NANA з дисахаридом має більшу ефективність.Методом температурно-програмованої десорбційної мас-спектрометрії доведено утворення адсорбційних комплексів NANA як на гідроксильованій поверхні ВДК, так і на модифікованій сахарозою та лактозою.Результати квантовохімічних розрахунків методом DFT (B3LYP, 6-31 G (d, p) енергії утворення адсорбційних комплексів моносахаридів (глюкози та фруктози) на поверхні гідроксильованого кремнезему з урахуванням впливу розчинника в супермолекулярному та континуальному наближеннях свідчать про неможливість їхньої адсорбції. Аналогічні розрахунки для дисахаридів (сахароза, лактоза) дають значення Eads 33,0 та 24,5 кДж/моль, відповідно, що свідчить про самочинність процесу адсорбції. Для NANA адсорбція з водного розчину на гідроксильованій поверхні ВДК неможлива, оскільки розрахована величина Eads має майже нульове значення і не залежить від розміру гідратуючого кластера.Ключові слова: N-ацетилнейрамінова кислота, моносахариди, дисахариди, поверхня кремнезему, адсорбція, ТПД МС, кластер води, метод теорії функціоналу густини.^UThe N-acetylneuraminic acid (NANA) molecule plays an important role in intercellular interactions and in cell interactions with drugs. Therefore, when developing drugs where ultrafine silica (UFS) is the carrier, it is important to fix NANA on its surface. But this sialic acid is not adsorbed on the hydroxylated of UFS surface from aqueous solution. Thus it is important to find such UFS surface modifiers which, on the one hand, should ensure the fixation of NANA on the UFS surface, and on the other be biocompatible with the plasma membrane of the cell. Such requirements are met by saccharides but as it is known from literature, monosaccharides are not adsorbed on the surface of UFS, while the adsorption of disaccharides occurs from aqueous solution. Therefore, the first part of the work demonstrates the modification of the UFS surface by adsorption of sucrose and lactose from aqueous solution. It was established that the filling of the surface with adsorbate molecules goes with their placement of molecules in a chain variant. The obtained adsorption isotherm, according to Giles' classification, belongs to class S2.The results of temperature-programmable desorption mass spectrometry found that during thermal decomposition of sucrose samples in both condensed and adsorption states on the UFS surface, the corresponding spectra contain lines inherent in both states (m / z 17, 28, 44, 97). This demonstrates the adsorption of carbohydrate on the surface of silica. A similar conclusion holds for lactose.It was found that the thermal decomposition of NANA samples in the condensed state and the state adsorbed on the modified UFS surface has three stages. The first of them begins at 90, the second - at 230, and the third - 350 С.The calculation results in the approximation of DFT (B3LYP, 6-31 G (d, p) energy of dimerization and formation of adsorption complexes with silica monosaccharides (glucose and fructose) and NANA for gas phase conditions indicate the interaction of substances in a mixture of NANA with monosaccharides compared to interaction of individual substances.Molecules of disaccharides, N-acetylneuraminic acid and silica form triple complexes due to intermolecular hydrogen bonds between polar functional (mainly -OH groups) molecules of the studied substances. Sucrose is better adsorbed on the surface of silica (∆Eads = –211.7 kJ/mol) compared to the adsorption of lactose ( 154.9 kJ/mol). The most energy is released (245.2 kJ/mol) when interacting with a silica cluster of the intermolecular complex of N-acetylneuraminic acid and sucrose where silica and the sucrose molecule are in direct contact.The quantum chemical calculations of the equilibrium spatial structure and energy of formation of disaccharides adsorption complexes with the influence of solvent in supermolecular and continuum approximations taken into account, showed that their adsorption is thermodynamically possible and does not depend on the size of the hydrating cluster. Thus Eads for sucrose and lactose is −33.0 and −24.5 kJ/mol, respectively. The adsorption energy from the aqueous phase for glucose and fructose has positive values (+9.8 and + 2.7 kJ/mol). For N-acetylneuraminic acid molecule, taking into account the effect of the solvent for Eads is −1.3 and 0.9 kJ/mol for the reaction with five and eight molecules of water, respectively.It was found that in the aqueous solution in the presence of sucrose on the surface of silica, the hydration energy decreases (i.e. it is easier to replace the N acetylneuraminic acid molecule with a cluster of water from the surface of the modified adsorbent) thereby contributing to NANA adsorption on the silica surface. I.e. here we can see the mutual influence of substances in the mixture of NANA with carbohydrates on the interaction with silica in comparison with the interaction of substances with silica separately.Key words: N-acetylneuraminic acid, monosaccharides, disaccharides, silica surface, adsorption, TPD MS, water cluster, method of density functional theory