З використанням архівних джерел на підставі вивчення історіографії проблеми охорони та використання пам'яток історії та культури в Автономній Республіці Крим (1991 - 2006 рр.) проаналізовано основні напрями діяльності у даній сфері. Виокремлено сучасні проблеми у пам'яткоохоронній сфері автономії, зумовлені фактом, що численні некрополі античного та середньовічного часу потерпають від грабіжницьких розкопок. Наголошено, що з метою збереження архітектурних ансамблів необхідна розробка історичних ареалів населених місць. Розглянуто діяльність наукових, громадськмх, благодійних організацій у галузі охорони історичної спадщини АРК. Визначено провідну роль спеціалізованих науково-дослідних інститутів, науково-проектних установ. Узагальнено внесок Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини - уповноваженого органа виконавчої влади АРК У справі збереження пам'яток. Визначено координувальну роль цієї установи в реалізації державної політики у сфері охорони пам'яток. Проаналізовано й узагальнено досвід пам'яткоохоронної діяльності історико-культурних заповідників АРК. Визначено основні напрями такої діяльності, а саме: облік пам'яток, здійснення охоронних археологічних досліджень, ремонтно-реставраційних робіт щодо об'єктів, що охороняються, на території цих заповідників. Запропоновано заходи щодо поліпшення стану справ з охорони історичної спадщини АРК.

  Скачати повний текст

Висвітлено ключові проблеми русько-візантійських відносин кінця X - першої половини XI ст. у світлі даних стінопису Софії Київської. Розглянуто перебіг подій під час укладення русько-візантійського династичного шлюбу кінця X ст. з метою з'ясування об'єктивної картини хрещення Київської держави. Запропоновано новий погляд на причини та наслідки русько-візантійської війни 1043 р. Простежено концепцію візантійських церковно-політичних традицій у київській духовній культурі (софійський некрополь, княжий портрет, агіографічний жанр). Проаналізовано й узагальнено дані джерел про долю пам'ятки в XI - першій третині XVII ст. для розуміння історичних передумов духовної консолідації нації. Здійснено історичний аналіз заходів Петра Могили з відродження "митрополії руської". Визначено місце та роль Софії Київської за доби Могили. Досліджено діяльність І.Мазепи, пов'язану з Св. Софією, в контексті його культуротворчої політики. З'ясовано відображення в архітектурі та стінописі собору ідейних завдань доби Мазепи. Обгрунтовано значення давньоруської спадщини Св. Софії для розбудови національної держави та Церкви.

  Скачати повний текст

Вивчено просторовий розвиток Херсонеської держави. Систематизовано археологічні джерела, що дозволило переглянути існуючу картину виникнення та розвитку Херсонеса - міста та держави. Запропоновано гіпотезу створення херсонеського поліса в кінці другої чверті - середині IV ст. до н. е. як результату колонізаційної діяльності Гераклеї Понтійської. Херсонес був заснований на місці знівельованого урбаністичного поселення, яке виникло у першій половині V ст. до н. е. і мало ознаки міста - внутрішню забудову, оборонні мури, міський некрополь. Нове місто, розпланове за Гіпподамовою системою, включало типові будинки, міський некрополь зі стандартним набором надгробних пам'ятників і ділянки на хорі з використанням типових садибних комплексів. Установлено херсонеський тип стандартного пастадного будинку великої площі з новим об'ємним рішенням. Відзначено, що використання Гіпподамової схеми спричинило збереження міської структури впродовж античної доби та появу споруд, типових для провінційно-римських міст. Доведено побудову Херсонеського поліса з використанням програми освоєння довколишнього простору, відпрацьованої в Середземномор'ї.

  Скачати повний текст

Робота присвячена всебічному дослідженню накопиченого корпусу джерел, систематизації та аналізу всіх наявних поховальних пам'яток зрубної культури Північного Приазов'я, спрямованому на виявлення їх локальної специфіки, визначення місця цих старожитностей в системі зрубної культурної області та узагальнення отриманих даних з метою розв'язання проблем регіональної культуроґенези.Висвітлено основні етапи розкопок некрополів зрубної культури Північного Приазов'я та накопичення джерельної бази. Створено загальний реєстр поховальних пам'яток зрубної культури регіону, упорядковано й систематизовано джерельну базу. Наведено всебічну формалізовано-статистичну характеристику поховальних пам'яток зрубної культури Приазов'я та характеристику матеріальної культури за даними некрополів.Створено періодизацію поховальних пам'яток зрубної культури Північного Приазов'я, визначено їх відносну та абсолютну хронологію. Зроблено зіставлення пам'яток Північного Приазов'я зі зрубними старожитностями інших регіонів, визначено їх місце в системі зрубної культурної області. Зроблена спроба побудови моделі регіональної культуроґенези.^UThe thesis is devoted to the comprehensive research of the accumulated bulk of sources, systematization and analysis of all existing funerary complexes belonging to the Timber-grave culture of the Northern Azov Sea region. It aims at identifying their local specific features, determining the role of these antiquities within the system of the regional Timber-grave culture and generalizing the obtained data in order to solve the problems of the regional culture development. The thesis uses information concerning 1515 burials originating from 235 mound and ground burial places. It elucidates the basic stages of necropolises' excavations and source base accumulation. The research presents the created general registry of the funerary complexes of the region's Timber-grave culture as well as arranged and systematized source base. The comprehensive formalized statistical characterization of the funerary complexes and the characteristics of the material culture based on the necropolises' data are given. On the basis of comparative stratigraphy and typological analysis of ritual and inventory complex there were determined three chronological stages (early, developed and late) that correspond to the main stages of the Timber-grave culture of the Northern Azov Sea region's development. The thesis presents the detailed characterization of the funerary structures. Despite some regional features of the funeral ritual conditioned by the natural and geographical factors the Azov Sea region's structures reflect the general traditions typical of all the Timber-grave culture of the region. It provides information as to the ways of treating the remains of the dead. The most frequent burial form was individual corpse placement (inhumation) in the twisted position on the left side with the elbows bent and raised to the face or chest of a dead person. The thesis presents the characteristics of the most frequent category of the funerary inventory of the Timber-grave culture that is of pottery. The basis of the ceramic complex characterization was morphological indices or functional characteristics of the items. It was determined that crockery underwent certain qualitative transformations in space and time that revealed themselves in the form and proportion of the items, clay recipe, surface processing and ornamentation. It examines non-ceramic items from the burial grounds of the Northern Azov Sea region. The items made of wood, stone, bone and horn known due to burial grounds excavations were designed to serve the productive and sacral spheres of the Timber-grave population's life. It presents the characterization of the metal items included in the inventory of the Timber-grave culture's burial places. Determination of the absolute dates of the Timber-grave necropolises was carried out by means of correlation between three main indicators: traditional chronology of the Northern Azov Sea region Timber-grave culture complexes, radiocarbon chronology of the Azov Sea region / The Black Sea coast, chronology of the previous and following stages. The period of the Northern Azov Sea region Timber-grave culture covers 1700 – 1200 BC. The thesis presents the attempt to construct the model of the regional culture development. Regarding cultural and historical aspect we associate appearance of the Timber-grave culture in the Northern Azov Sea region with spread of the complexes of Pokrovsk type carriers and with the active participation of autochthonous population of Babyne culture. During the final stage of the culture development there was shift away from the traditional funeral rite that inevitably caused loss of cultural identity. In the archeological aspect it led to disappearance of the culture as a phenomenon. The complexes of the Northern Azov Sea region and the Timber-grave antiquities of other regions were compared, their role in the regional Timber-grave culture system was determined.

Дисертацію присвячено міждисциплінарному дослідженню християнських поховальних пам’яток ХІ–ХІV ст. виявлених в межах Галицько-Волинських земель. У центрі уваги перебувають археологічно дослідженні поховальні об’єкти, їхня топографія, типологія і супровідний інвентар, детальне вивчення яких у поєднанні з аналізом наративних та інших джерел дає змогу відповісти на питання щодо процесу формування християнської поховальної культури, її ідейної і практичної складової у княжу добу. Метою дослідження є систематизація поховальних пам’яток, узагальнення процесу формування християнських есхатологічних уявлень у поховальній культурі на території Галицької та Волинської земель, становлення і поширення християнської фунеральної обрядовості як складової частини ідеології. Об’єктом дослідження стали християнські поховальні пам’ятки на території ГалицькоВолинських земель, їхня топографія, типологія і супровідний інвентар. Предмет дослідження – процес формування християнської поховальної культури, її ідейна і практична складові. Методологічну основу праці становлять загальнонаукові принципи системності, об’єктивності й історизму в поєднанні з проблемно-аналітичним підходом, а також використанням базових для дослідження археологічних пам’яток методологічних прийомів: стратиграфічного, порівняльнотипологічного, хронологічного, картографічного, статистичного, антропологічного, дендрологічного, синтезноретроспективного, а також методів 3D фіксації та графічної реконструкції.^UThe dissertation is devoted to the interdisciplinary study of Christian burial monuments of the 11th-14th centuries. found within the Galicia-Volhynia lands. The focus of archaeological research is on burial objects, their topography, typology and accompanying inventory, the detailed study of which in combination with the analysis of narrative and other sources makes it possible to answer questions about the process of formation of Christian burial culture, its ideological and practical components in the princely era . The purpose of the study is the systematization of funerary monuments, the generalization of the process of formation of Christian eschatological ideas in the funerary culture on the territory of Galicia and Volhynia lands, the formation and spread of Christian funeral rites as a component of ideology. The object of the study was the Christian burial monuments on the territory of the Galicia-Volyn lands, their topography, typology and accompanying inventory. The subject of the study is the process of formation of Christian burial culture, its ideological and practical components. The methodological basis of the work is the general scientific principles of systematicity, objectivity and historicism in combination with a problem-analytical approach, as well as the use of methodological techniques basic to the study of archaeological monuments: stratigraphic, comparative typological, chronological, cartographic, statistical, anthropological, dendrological, synthesis-retrospective, as well as methods of 3D fixation and graphic reconstruction.