Вперше вивчено закономірності змін у різних ланках гомеостазу за умов комплексної терапії, яка включає використання спрямованого внутрішньоорганного електрофорезу (ВОЕФ). Досліджено стан перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи за умов терапії гострого серозного пієлонефриту зі спрямованим ВОЕФ. Наведено характеристику стану імунологічного гомеостазу та його зміни за умов проведення терапії методом ВОЕФ. Проведено радіонуклідне тестування та доплерографію у динаміці та встановлено вірогідні зміни під час лікування гострого серозного пієлонефриту методом спрямованого ВОЕФ. Запропоновано комплексне використання спрямованого ВОЕФ ураженої нирки як фрагмент комбінованої терапії пієлонефриту. Вперше на підставі вивчення змін імунометаболічного гомеостазу обгрунтовано клінічну ефективність спрямованого електрофорезу. Доведено можливість нормалізації показників вільнорадикального окиснення та даних імунограми у хворих на гострий серозний пієлонефрит за допомогою методу ВОЕФ.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності використання гемодіалізної системи, в контурі управління якої для досягнення цільової функції взаємодіють технічні та біологічні компоненти. Зазначено, що керуючим комплексом у контурі управління є апарат "штучна нирка", об'єктом керування - пацієнт, ланкою оптимізації у колі зворотного зв'язку - лікар-оператор. На підставі уточнення цільової функції, математичного та комп'ютерного моделювання ефективності управління у гемодіалізній системі розроблено алгоритм оптимізації процесу екстракорпоральної корекції гомеостазу за критерієм максимального видалення токсичних речовин.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в усіх хворих, що одержують терапію програмним гемодіалізом, рівень TNF-alpha та IL-6 у плазмі крові перевищує показники контрольної групи. Основними чинниками, що визначають надлишковий синтез TNF-alpha та IL-6 у хворих на ГД, є тривалість замісної терапії і тип діалізної мембрани, за умов цього, залежність між діалізним віком і рівнем TNF-alpha позитивна, між IL-6 і діалізним віком - негативна. Рівень TNF-alpha найбільш низький за використання діалізних мембран з полісинтана та гемофана, рівень IL-6 - за використання діалізних мембран з полісульфону та гемофана. За умов замісної терапії програмним гемодіалізом інгібітор АПФ периндоприл викликає зниження рівня TNF-alpha і підвищення рівня IL-6, а також достовірно підвищує рівень гемоглобіну, за цього гіпотензивний ефект периндоприла мінімальний.

  Скачати повний текст

Об'єкт - функціонально-біохімічні порушення нирок при дисбіотичному синдромі і неадекватному харчуванні, антидисбіотична і аліментарна їх профілактика; мета - дослідити роль дисбіотичного синдрому і неадекватного харчування в патогенезі нефропатій та розробити принципи антидисбіотичної й аліментарної профілактики хронічних захворювань нирок; методи - патофізіологічні; біохімічні; фармакологічні; статистичні; результати - досліджено вплив дисбіотичних і аліментарних факторів на стан нирок за умови відтворення експериментальної патології й обґрунтовано доцільність використання поліфункціональних антидисбіотичних засобів для їх профілактики та лікування; на підставі експериментальних досліджень виявлено дисбіотичний механізм розвитку запально-дистрофічних процесів у нирках і запропоновано використовувати поліфункціональні антидисбіотичні препарати, високоолеїнові жири й препарат ω-3 ПНЖК для їх профілактики і лікування; виявлено найбільш високу антилізоцимну активність ЛПС, який перевищує дію інших патогенів у сотні й тисячі разів; високожирове харчування з використанням високопальмітинових жирів викликають у нирках зниження активності лізоциму, підвищення активності еластази й уреази, ступеня дисбіозу; обґрунтовано доцільність використання в харчуванні високоолеїнових жирів; встановлено нефротоксичну дію термопероксидної соняшникової олії, що призводить до розвитку дисбіозу і запалення; розроблено експериментальну модель авітамінозу F шляхом використання спеціальної дієти з умістом кокосової олії; розроблено препарат з умістом усіх есенціальних поліненасичених жирних кислот, стабілізованих сумішшю жиророзчинних антиоксидантів (α-токоферолу і β-каротину) на основі високоолеїнової соняшникової олії ‒ «Ліпосан-форте»; обґрунтовано доцільність використання різних за складом поліфункціональних антидисбіотичних засобів для профілактики і лікування різних за генезом нефропатій; рекомендовано використовувати для визначення патогенної дії різних нефротоксикантів такі біохімічні показники тканин нирок: активність лізоциму, активність еластази і вміст МДА, активність уреази; для визначення стану дисбіозу в нирках рекомендовано використовувати ферментативний метод за співвідношенням відносної активності уреази і лізоциму.^UObject - functional and biochemical disorders of the kidneys with dysbiotic syndrome and inadequate nutrition, antidysbiotic and nutritional prevention; goal - to investigate the role of dysbiotic syndrome and inadequate nutrition in the pathogenesis of nephropathy and to develop principles of antidisbiotic and nutritional prevention of chronic kidney disease; methods - pathophysiological; biochemical; pharmacological; statistical; results - the influence of dysbiotic and alimentary factors on the condition of the kidneys in the reproduction of experimental pathology is investigated and the expediency of using multifunctional antidisbiotic drugs for their prevention and treatment is substantiated; on the basis of experimental researches the dysbiotic mechanism of development of inflammatory-dystrophic processes in kidneys is revealed and it is offered to use polyfunctional antidisbiotic drugs, high-oleic fats and drug ω-3 PUFA for their prevention and treatment; the highest antilysozyme activity of LPS which exceeds action of other pathogens in hundreds and thousands of times is revealed; high-fat diet with the use of high-palmitic fats cause in the kidneys a decrease in lysozyme activity, increased activity of elastase and urease, the degree of dysbiosis; the expediency of using high-oleic fats in the diet is substantiated; established nephrotoxic effect of thermoperoxide sunflower oil, which leads to the development of dysbiosis and inflammation; an experimental model of vitamin F deficiency was developed by using a special diet containing coconut oil; developed a preparation containing all essential polyunsaturated fatty acids, stabilized with a mixture of fat-soluble antioxidants (α-tocopherol and β-carotene) based on high-oleic sunflower oil - "Liposan-forte"; the expediency of using polyfunctional antidisbiotics of different compositions for the prevention and treatment of nephropathies of different genesis is substantiated; it is recommended to use the following biochemical parameters of kidney tissues to determine the pathogenic effect of various nephrotoxicants: lysozyme activity, elastase activity and MDA content, urease activity; to determine the state of dysbiosis in the kidneys, it is recommended to use the enzymatic method on the ratio of the relative activity of urease and lysozyme.

З застосуванням сучасних методів анатомічного дослідження вивчено послідовність макромікроскопічних і просторово-часових анатомічних перетворень клубово-сліпокишкового сегмента у ранньому плодовому (4 - 5 місяців) і перинатальному періодах онтогенезу. Визначено стадійність формоутворення клубового сосочка, особливості синтопічного впливу на становлення будови клубово-сліпокишкового сегмента, зумовленого правою ниркою, процесами фіксації ободової кишки та ступенем накопичення меконія, динамікою його скелетотопії та формуванням міжартеріальних анастомозів. Обгрунтовано анатомічний чинник можливого розвитку рефлюкс-ілеїту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено, що на етапах постнатального онтогенезу має місце анатомічна мінливість форми та положення воріт нирки, що залежить від комплексу факторів (соматометричних, органометричних, віку, статі) та може бути виявлена з застосуванням способу визначення морфофункціональної асиметрії воріт нирки людини. З'ясовано, що форма та положення воріт нирки визначається віком, статтю, соматотипом, органометричними показниками нирки. Органометричні показники нирки у поєднанні з індикаторами її воріт відображають етапи постнатального онтогенезу людини, що може бути використано для вирішення специфічних задач секційної морфометрії. Обгрунтовано й застосовано спосіб побудови онтогенетичних морфохронограм воріт нирки, який дозволяє у стислому й інформативному вигляді відобразити їх достовірні зміни з урахуванням віку та статі, а також топографію судинних елементів нервово-судинного пучка у площині воріт. Досліджено системний взаємозв'язок між сомато-, органометричними показниками та морфометричними індикаторами воріт нирки людини, визначено комплекс сомато-, органометричних і морфометричних факторів, які впливають на індивідуальну анатомічну мінливість форми та положення воріт нирки на етапах постнатального онтогенезу людини. Створено інтегральну модель їх морфогенезу та вивчено закономірності їх анатомічного гістерезису у постнатальному онтогенезі людини.

  Скачати повний текст

Встановлено топографо-анатомічні особливості венозних лозоподібних сплетень та яєчкових вен у ранньому періоді онтогенезу людини. На підставі застосування сучасних методів морфологічного дослідження проведено комплексне вивчення анатомії лозоподібних венозних сплетень і яєчкових вен і динаміки змін їх топографії у перинатальному періоді онтогенезу людини. Уточнено, деталізовано та систематизовано одержані дані щодо топографо-анатомічних особливостей венозної системи яєчка й її зв'язків з венами суміжних органів і структур. Розвинено вчення про перинатальну анатомію, просторово-часову динаміку становлення топографії й особливості синтопії яєчкових вен і лозоподібного венозного сплетення. Вивчено мінливість яєчкових вен у ранньому періоді онтогенезу, встановлено її залежність від соматотипу та кутів впадання яєчкових вен у нижню порожнисту (справа) та ліву ниркову (зліва). Визначено критичні періоди розвитку судинного русла яєчка. Вперше здійснено детальні графічні реконструкції судин яєчка та сім'яного канатика різних періодів перинатального розвитку людини, які поглиблюють сучасні уявлення про їх просторово-часову організацію.

  Скачати повний текст

Містяться дослідження ниркових чашок з урахуванням прижиттєвих чинників, що можуть бути визначені за життя людини: віку, статі. Вперше отримано морфометричну класифікацію ниркових чашок людини зрілого та похилого віку, удосконалено модель чашково-мискового комплексу шляхом створення об'ємної морфограми ниркових чашок з урахуванням їхньої питомої ваги (у відсотку до загального об'єму всіх ниркових чашок) та віку людини (інтегральні значення по МОЗ). Отримала подальший розвиток морфофункціональна характеристика верхнього відділу екстраренальних сечових шляхів з позиції статево-вікової й індивідуальної анатомічної змінюваності.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено комплексну програму анастезії та фармакологічного протиішемічного та протиреперфузійного захисту трансплантантів нирки та печінки. Обгрунтовано застосування блокаторів кальцієвих каналів і манітолу, які дозволили істотно зменшити число випадків відстроченої функції ниркових трансплантатів. Встановлено цільовий рівень центрального венозного тиску перед реперфузією ниркового трансплантата, яким визначається об'єм керованої інфузійної терапії кристалоїдами. Вивчено особливості кисневого режиму в ранньому післяопераційному періоді, динаміки змін продуктів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи. Досліджено їх роль залежно від типу початкової функції ниркового трансплантата. Запропоновано анастезію та інтраопераційну інтенсивну терапію за умов ортотропної трансплантації печінки. Наведено методику та тактику керування гемодинамікою вазоактивними препаратами та інфузійно-трансфузійною терапією з застосуванням селсейвера та системи швидкодії інфузії на добезпечінковому, безпечінковому етапах, а також у реперфузійну фазу післябезпечінкового етапу ортотропної трансплантації печінки без веновенозного обходу.

  Скачати повний текст

Об'єктом дослідження є процес моніторингу та управління глікемічним профілем хворого на ЦД 1-го типу. Метою дослідження є підвищення інформативності процесу моніторингу та управління глікемічним профілем у хворих на цукровий діабет І типу шляхом розроблення методу, моделі та апаратно-програмного комплексу. Методи дослідження: методи математичного моделювання для побудови математичних моделей; метод імітаційного моделювання для розроблення алгоритму управління глікемічним профілем; методи теорії біотехнічних систем для розроблення структурно-функціональної організації АПК, теоретичні та експериментальні методи для розроблення блоку психологічної підтримки та експериментальні дослідження – для впровадження і апробації моделей, методу і комплексу. Теоретичні результати: вперше розроблено метод визначення психологічного персоніфікованого стану пацієнта, як обов'язкової складової лікувально-діагностичного процесу важкохворих на ЦД І типу, представленої структурно-функціональною взаємодією психолога з особистісною мотиваційно-смисловою сферою пацієнта, і визначаємої за критерієм, який відображає особливості емоційного регулювання соматичного стану хворого шляхом оцінювання його персоніфікованого реагування на хворобу та критерієм об'єктивного визначення поточного психологічного стану пацієнта; вперше запропоновано комбінований метод моніторингу і визначення рівня глюкози в крові людини, представлений сукупністю методів визначення рівня глюкози у повітрі, що видихає пацієнт, методу оцінювання емоційного стресу за параметрами фотоплетизмограми і методу подібності форми фотоплетизмограми зразковим шаблонам, який повністю відповідає критерію неінвазивності, зберігаючи неруйнівність шкірного покрову і представлений, інтерактивним процесом оцінювання фізіологічних параметрів глікемічного профілю, що забезпечує безперервний моніторинг та управління глікемічним профілем хворого; удосконалено математичну модель процесу моніторингу та управління глікемічним профілем хворого на цукровий діабет І типу в частині мінімізації часової затримки надходження сигналу про зміни дози інсуліна з 5 – 15 хвилин до 3 – 4 хвилин шляхом неперервного контролю показників біосенсора глюкози в моніторинговому режимі та корегуванням рівня глюкози в крові після прийому їжі, фізичних навантажень або під час хвороби, що дозволило визначати і здійснювати подачу інсуліновою помпою малих, але частих доз інсуліна і забезпечило ефективну підтримку концентрації глюкози в крові хворого в діапазоні «норми» на протязі тривалого часу; удосконалено шляхом застосування математичної моделі моніторингу та управління глікемічним профілем, процес оцінювання відмінностей між параметрами, λ (визначає кількість глюкози, утилізованої в 1 ОД інсуліну) і µ (відображає вивод глюкози через нирки при перевищенні критичного рівня), який виявив відсутність значимих розбіжностей, що підтвердило інформативність тільки одного значимого параметру α (чутливість до глюкози), який відповідає рівню глюкози і визначає швидкість вироблення інсуліну в межах встановленого діапазону норми, що підтверджує діагноз ЦД І типу. Практичні результати полягають у розробленні апаратно-програмного комплексу для моніторингу та управління глікемічним профілем, який забезпечує безперервний моніторинг рівня глюкози, формує персоніфіковані керуючі впливи за принципом біологічного зворотного зв'язку, враховує кількісні закономірності фізіологічних процесів і здійснює неперервну контролюєму дифузію інсуліна в режимі малих доз. Ступінь впровадження - результати дисертаційної роботи впроваджено в практичну діяльність КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Компаніївської районної ради», у Вінницькому обласному клінічному високоспеціалізованому ендокринологічному центрі, у навчальний процес кафедри біомедичної інженерії Вінницького національного технічного університету при викладання відповідних дисциплін.Сфера (галузь) використання - медицина.^UThe object of the study is the process of monitoring and management of glycemic profile of a patient with type 1 diabetes. The purpose of the study is to increase the information content of the process of monitoring and management of glycemic profile in patients with type I diabetes by developing a method, model and hardware and software complex. Research Methods: mathematical modeling methods for constructing mathematical models; simulation method for developing glycemic profile management algorithm; methods of biotechnical systems theory for the development of structural and functional organization of the agroindustrial complex, theoretical and experimental methods for the development of a block of psychological support and experimental studies - for the introduction and testing of models, method and complex. Theoretical results: for the first time the method of determining the psychological personalized state of the patient as a mandatory component of the medical-diagnostic process of patients with type I diabetes, represented by the structural-functional interaction of the psychologist with the personal motivational-semantic sphere of the patient, is determined regulation of the somatic state of the patient by evaluating his personalized response to the disease and the criterion of objective determination of the current psych gy of the patient; first proposed a combined method of monitoring and determining the level of glucose in human blood, represented by a set of methods for determining the level of glucose in the patient's exhaled air, the method of evaluating emotional stress by the parameters of the photoplethysmogram and the method of similarity of the form of the photoplethysmogram to the same patterns, which preserves cover and presented by an interactive process of evaluation of the physiological parameters of the glycemic profile, which provides continuous monitoring and management of the patient's glycemic profile; the mathematical model of the process of monitoring and management of the glycemic profile of a patient with type I diabetes has been improved in the part of minimizing the time delay of receiving a signal on changes of insulin dose from 5 - 15 minutes to 3 - 4 minutes by continuous control of glucose biosensor parameters in monitoring and correction level blood after ingestion, exercise, or during illness, which allowed the small but frequent doses of insulin to be determined and administered by insulin pump and provided an effective a rhyme of glucose concentration in the patient's blood in the range of "normal" for a long time; improved by applying a mathematical model for monitoring and managing the glycemic profile, the process of estimating differences between parameters, λ (determines the amount of glucose utilized in 1 unit of insulin) and µ (reflects the glucose output through the kidneys when the critical level is exceeded), which revealed no differences confirmed the informative content of only one significant parameter α (glucose sensitivity), which corresponds to the glucose level and determines the rate of production of insulin within the established range of the norm, that n confirms the diagnosis of type I diabetes. The practical results are the development of a hardware and software system for monitoring and management of the glycemic profile, which provides continuous monitoring of glucose level, forms personalized control effects on the principle of biological feedback, takes into account the quantitative regularities of physiological processes and performs non-pulmonary disease . Degree of implementation - the results of the dissertation were implemented in the practical activity of the National Center for Primary Health Care of the Kompaniyiv District Council, in the Vinnitsa Regional Clinical Specialized Endocrinology Center, in the educational process of the Department of Biomedical Engineering in Vinnitsa National Technical University while teaching the relevant disciplines. Sphere (field) of use - medicine.

Систематизовано погляди щодо визначальних факторів виникнення та патогенетичних механізмів артеріальної гіпертензії на тлі нефропатій неімунного генезу - первинного та вторинного хронічного пієлонефриту та діабетичної нефропатії. Подано детальну характеристику добових профілів артеріального тиску та клінічного перебігу гіпертензивного синдрому в хворих на нефропатії неімунного генезу. Досліджено стан центральної та регіонарної (ниркової та церебральної) гемодинаміки та зміни структурно-функціональних властивостей міокарда лівого шлуночка. Встановлено взаємозв'язки контрольованих ниркою гомеостатичних показників з параметрами центральної та регіонарної гемодинаміки. Виділено діагностичні, диференційні критерії та прогностичні детермінанти гіпертензивного синдрому. Встановлено значний антигіпертензивний і органопротекторний ефект тривалого застосування еналаприлу малеату, подано режими його дозування залежно від важкості артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості індивідуальної анатомічної мінливості внутрішньоорганного артеріального русла нирки за різних типів будови її чашково-мискового комплексу. З застосуванням методів макромікропрепарування, виготовлення корозійних препаратів, цифрової морфометрії, макрофотографування та сучасних методів статистики на 119-х препаратах нирок людини досліджено особливості гілкування ниркової артерії у двох-, трьох- і чотирьохсекторних нирках людини залежно від кількості ниркових чашок в її екскреторних секторах. З використанням одержаних даних розроблено модель артеріального кровопостачання екскреторних секторів нирки людини, розвинуто теорії щодо зональності розподілу гілок ниркової артерії, а саме: виявлено залежність між гілкуванням ниркової артерії та кількістю екскреторних секторів у нирці людини. Проаналізовано й узагальнено дані щодо показників об'ємів цих секторів нирки людини за різних варіантів вутрішньоорганного гілкування ниркової артерії. Обгрунтовано морфометричні системи оцінювання залишкового функціонального об'єму нирки у разі різних варіантів її кровопостачання з метою подальшого вдосконалення методик органозберігаючих оперативних втручань.

  Скачати повний текст

Вивчено розподіл речовин, які впливають на гемостаз у парних органах (півкулях головного мозку, легенях, нирках, стегнових м'язах) людей і тварин різних видів (півнів, щурів, морських свинок, котів, кролів) та з'ясовано їх значущість у регуляції згортання крові та фібринолізу у симетричних ділянах кровообігу (яремних, ниркових і стегнових венах) у тварин (котів) за фізіологічних умов. За результатами дослідження установлено, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) у тканинах парних органів з урахуванням індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей тканин головного мозку, легень, нирок і стегнових м'язів розділено людей і тварин на дві групи. Першу групу становили тварини та люди з наявністю переважання прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей зліва, другу - справа. Показано, що асиметрія гемостазу у симетричних органах притаманна людям і тваринам різних видів, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що ступінь цих розбіжностей у різних тварин неоднаковий. Зокрема з'ясовано, що тканини мозку мають високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів і людей та високу фібринолітичну - у щурів, морських свинок і котів. Тканини нирок мають високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості у щурів, морських свинок, котів і кролів. Аналогічні результати одержано стосовно тканин легень і стегнових м'язів. Виявлено, що в одних тварин і людей вони є переважними в органах, розташованих зліва, в інших - справа. Доведено, що кров, яка відтікає від парних органів, справа і зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості, що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного боку.

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень показано, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) в тканинах парних органів (ПО) (півкулях мозку, легенях, нирках і стегнових м'язах) справа та зліва, мають різну активність. Встановлено, що асиметрія даних властивостей тканин ПО властива різним тваринам (курям, щурам, морським свинкам, кролям, котам) і людям. Доведено, що ступінь досліджуваних відмінностей у різних тварин неоднаковий. Визначено можливість надходження прокоагулянтів і фібринолітичних компонентів із тканин ПО у відповідні басейни кровообігу справа та зліва у тварин (яремні, ниркові та стегневі вени) та показано їх значення в регуляції гемостазу.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано необхідність врахування асоціативного зв'язку між HLA фенотипом і рівнем продукції IL-2 та експресії рецептора до IL-2 лімфоцитами периферичної крові хворих на хронічну ниркову недостатність (ХНН). Вперше обгрунтовано доцільність використання динамічного дослідження продукції IL-2 у хворих після пересадки алогенної нирки для прогнозу оберненості або необерненості гострої реакції відторгнення алотрансплантанту. Визначено, що після операції у хворих з АТН, незалежно від вихідного показника, спостерігається зростання рівня IL-2R+клітин.

  Скачати повний текст

Вивчено вікові особливості реактивності нирок під час експериментального оксалатного навантаження. За результатами дослідження встановлено, що нефротоксичність калію оксалату має чітку вікову залежність та зумовлений особливостями біохімічного забезпечення функції нирок у тварин різного віку. Виявлено, що основним місцем пошкодження ниркових структур у процесі оксалатного навантаження є дистальні відділи нефрону. Це супроводжується дозозалежним пригніченням активності сукцинатдегідрогенази кіркової речовини нирок у молодих та старіючих тварин, активацією даного ферменту у дорослих щурів. Збільшення секреції іонів калію у дистальних відділах нефрону під час дії калію оксалату супроводжується збільшенням інтенсивності процесів ацидифікації сечі, що значно знижує pH та створює умови для виникнення уролітіазу. Одним з проявів оксалатної нефропатії є порушення канальцево-канальцевого балансу іонів натрію внаслідок біохімічних порушень енергозабезпечення системи дистального транспорту іонів натрію незалежно від віку. Залишкові зміни індуковані калію оксалатом мають залежно від віку різний ступінь функціональних проявів і потребують спрямованої корекції. Використання виноградної олії з метою корекції порушень функціонального стану нирок в процесі оксалатної інтоксикації виявило її протективні властивості, що проявляється в попередженні біохімічних зсувів під час гіпероксалурії та попередженні мінералізації оксалатів.

  Скачати повний текст

Здійснено вивчення біохімічної регуляції апоптозу у процесі онтогенезу на рівні сигнальних шляхів регуляції клітинних процесів - нейроендокринного, сфінгомієлинового, гліцерофосфоліпідного, а також оксиду азоту. Установлено, що ДНК-фрагментація та клітинна проліферація у пухлинних тканинах у хворих на рак нирок (РН) вірогідно відрізнялися між стадіями пухлинного процесу: від T1 до T4. ДНК-фрагментація найбільш виражена у хворих з початковими стадіями пухлинного процесу та знижувалася за прогресування пухлини. Активність клітинної проліферації зі стадією пухлинного процесу зростала. За цього виявлене вірогідне підвищення вмісту рівня сфінгозину у нирковій тканині залежно від стадії РН, а також підвищення рівня стабільних метаболітів оксиду азоту на всіх стадіях РН, тобто ці сигнальні шляхи були задіяні у регуляції апоптозу за умов онкогенезу нирок. Доведено, що ендогенні простаноїди відіграють роль тканинного фактора позаклітинного оточення пухлинних клітин, що створює сигнальний шлях дезадаптації у процесі проліферації та апоптозу у пухлинних клітках, сприяючи їх росту і прогресуванню. Установлено, що рівень досліджених класів простаноїдів за пухлинного ураження з метастазуванням удвічі вище, ніж у випадку РН без метастазування. У хворих на РН розвивається гіперренінемічний гіпоальдостеронізм, що вказує на патогенетичну роль ренін-альдостеронової системи у розвитку та прогресуванні онкопроцесу. Ріст клітинної проліферації та зниження швидкості апоптозу у пухлинній тканині супроводжується зниженням енкефалинеричної активності за зміни стадії РН. Концентрація АКТГ, АДГ і пролактину у плазмі крові у хворих на РН підвищена.

  Скачати повний текст

Викладено матеріали щодо розповсюдження бабезіозу собак в Україні. Наведено дані динаміки захворювання цих тварин протягом року та їх сприйнятливості до збудника залежно від віку, статі та породи. Проведено морфологічні та біохімічні дослідження крові собак як у випадку спонтанного, так і експериментального бабезіозу, а також дослідження сечі хворих тварин. Доведено наявність морфофункціональних змін у печінці, підшлунковій залозі, нирках. З'ясовано, що порушення мінерального обміну в організмі тварин проявляються гіпонатріє-, каліє-, магніє- хлоремією. Показано, що у хворих на бабезіоз собак в перший період гострої фази хвороби розвивається імунодефіцитний стан як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету. Вивчено білковий обмін у хворих на бабезіоз собак, що свідчить про розвиток диспротеїнемії та фоні гіпоальбумінемії. На базі патолого-морфологічних досліджень виявлено ураження серця, печінки, підшлункової залози, нирок. Доведено, що терапевтично ефективною та безпечною для тварин дозою диміназен ацетурату є 1,75 мг/кг маси тіла в 3,5 % водному розчині. Запропоновано спосіб комплексного лікування бабезіозу собак. Розроблено методику одержання гіперімунної протибабезіозної сироватки крові та доведено, що її профілактичне застосування запобігає розвитку гострого перебігу хвороби у собак.

  Скачати повний текст