Теоретично й експериментально обгрунтовано необхідність проведення агрогеохімічних досліджень закономірностей міграції та акумуляції важких металів (ВМ) у системі зрошувальна вода - грунт - рослина. Установлено, що вміст ВМ у зрошувальних водах України обумовлюється переважно антропогенним чинником, який деякою мірою нівелює природні зональні закономірності поширення металів. Виявлено закономірності зміни вмісту ВМ в орному шарі та їх грунтово-профільного розподілу в зрошуваних грунтах України, багаторічну динаміку металів і вплив застосування добрив на ці процеси. Уперше з'ясовано, що багаторічне зрошення водами I класу якості (за вмістом металів) та застосування добрив, не змінюючи істотно валовий вміст елементів, обумовлюють тенденцію підвищення вмісту кислоторозчинних і рухомих форм більшості ВМ. За результатами розрахунків балансу металів виявлено його від'ємність для мікроелементів Zn, Co, Cu. Застосування мікродобрив за умов дефіциту мікроелементів у грунті виявилося неефективним. Для профільного розподілу рухомих форм металів встановлено існування вилугуваного та акумулятивного шарів. Доведено, що агрогеохімічні закономірності міграції та акумуляції ВМ у системі зрошувальна вода - грунт - рослина обумовлені тісними взаємозв'язками та взаємозалежністю вмісту елементів в окремих ланках системи. Установлено, що якість води та рівень забруднення грунту впливають на якість овочевих і зернових культур.

  Скачати повний текст

За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Представлено результати наукових досліджень щодо вивчення антропогенного впливу за умов використання різних способів основного обробітку та систем удобрення на агроекологічний стан сірого лісового легкосуглинкового грунту. Доведено екологічну сумісність органічних і мінеральних добрив у помірних дозах з оптимальним їх співвідношенням за тривалого внесення в польовій сівозміні. Визначено витратність органо-мінеральної системи удобрення, обгрунтовано недоцільність її застосування в агроценозі ячменю ярого. Встановлено, що за умов контролю фітосанітарного стану посівів ячменю ярого після попередника картоплі доцільно застосовувати обробіток дисковою бороною на 10 - 12 см та внесення мінеральних добрив у дозі <$Eroman {N sub 60 P sub 60 K sub 60 }> на фоні післядії оптимальної дози гною для попередника, які за сприятлиих погодних умов протягом вегетаційного періоду забезпечують одержання урожаю зерна до 5 т/га.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняння якості підземних вод і грунтів на території приміських парцелярних господарств за умов антропогенного навантаження. Виявлено залежність між вмістом забруднювачів у грунтах і водах, з'ясовано вплив забруднення грунту на якість підземних вод. Визначено коефіцієнти переходу у системі грунт-вода для різних типів грунтів. Вперше досліджено та проаналізовано зміну якості підземних вод у часі у разі зміни пори року. Встановлено найнесприятливіші пори року, коли необхідно проводити дослідження якості грунтових вод і дезінфекцію криниць. Розширено уявлення щодо забезпечення точності та достовірності результатів визначення забруднення водних агроекосистем.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню вивчення сучасного агроекологічного стану грунтів Лісостепу України. В дисертації опрацьовані теоретичні передумови оптимізації родючості грунтів і вказані конкретні шляхи вдосконалення управління продуційним процесом в агроценозах з урахуванням екологічних обмежень, спрямованих на стабілізацію агроекологічної ситуації в регіоні. Встановлено, що тривале сільськогосподарське використання грунтів призвело до проявлення різних видів деградаційних процесів: фізико-хімічного, ерозійного і антропогенно-дегумифікаційного. Вивчено гумусовий стан і азотний фонд грунтів та їх зміни під впливом систематичного застосування добрив в сівозміні. Розроблені методики визначення кислотно-основної буферності грунтів і складання картограми буферності. Вивчені буферні властивості грунтів. Запропонована концепція управління родючістю грунтів. Розроблена модель трансформації органічного вуглецю в системі агроценоз-гумусові речовини грунту. Розрахована еколого-економічна ефективність застосування добрив в агроценозах.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження агроекологічного стану грунтового покриву Правобережного Полісся та встановлено суттєві зміни у кількісному та якісному складі гумусу, азотному фонді, колоїдно-хімічних, буферних властивостях і поживному режимі внаслідок антропогенного навантаження на грунти орних земель протягом останніх чотирьох десятиріч. З 1991 р. відмічено негативне сальдо балансу гумусу. Для азотного фонду дерново-підзолистого грунту встановлено відносно високий вміст фракції азоту, що не підлягає гідролізу. Виявлено, що з 2000 р. у грунтовому покриві орних земель регіону склалося від'ємне сальдо балансу доступних форм азоту, а з 1996 р. - рухомого фосфору та обмінного калію. Еколого-агрохімічний стан грунтів оцінено у 39 балів, а у межах адміністративних районів Поліського регіону - від 35 до 45 балів. Вивчено вплив довготривалого систематичного внесення добрив і застосуваня різних способів обробітку на кількісний та якісний склад гумусу дерново-підзолистого грунту. Встановлено суттєве збільшення інтенсивності нітрифікації у грунтах агроекосистем під час внесення органічної речовини у вигляді соломи у поєднанні з сечовиною. Зазначено, що додаткове внесення вапна підсилює нітрифікаційну здатність на дерново-підзолистих грунтах. Запропоновано антирадіаційну модель управління родючістю забруднених радіонуклідами дерново-підзолистих грунтів для оптимізації їх агроекологічного стану. Встановлено еколого-економічну ефективність дії різних варіантів системи удобрення та способів обрбітку дерново-підзолистого грунту у зерно-просапній сівозміні на продуктивність агроценозів.

  Скачати повний текст

Вивчено агротехнічні зміни сірих і темно-сірих опідзолених грунтів Сокальського пасма під впливом інтенсивного сільськогосподарського використання. Встановлено, що антропогенна діяльність спричинила трансформацію елементарних грунтоутворювальних процесів, визначила їх швидкість і спрямованість, зумовила виникнення нових, невластивих цілинним грунтам режимів. З'ясовано, що в грунтах Сокальського пасма домінуючим є природно-антропогенний або культурний процес грунтоутворення, який обумовлює спрямованість та інтенсивність елементарних грунтових процесів, режими та властивості освоєних грунтів, характер їх використання. Обгрунтовано тезу про те, що інтенсивне сільськогосподарське використання грунтів Сокальського пасма призвело до активізації водної ерозії та розвитку ряду деградаційних процесів. Наведено рекомендації щодо оптимізації використання грунтів і шляхи регулювання деяких негативних процесів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні етапи формування та розвитку антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля, удосконалено та доповнено теоретико-методологічні засади їх дослідження. Розглянуто структуру та складено класифікацію аквальних, водно-болотних антропогенних ландшафтів та їх аналогів, проведено районування великих антропогенних ландшафтів. Виявлено специфіку функціонування парадинамічних взаємозв'язків між водними та суміжними ландшафтами, встановлено закономірності формування та розвитку водно-болотних екотонів. Спрогнозовано динамічні зміни у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів з суміжними територіями. Визначено перспективи розвитку й обгрунтовано основні напрями оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію аналізу рельєфу та сучасного морфогенезу, базуючись на екологогеоморфологічних засадах як науковій базі розв'язання регіональних проблем природоохоронної діяльності. Здійснено оцінку чинників формування рельєфу території центральної частини Придніпровської височини та встановлено, що головним є господарська діяльність, яка зумовила значну антропогенну трансформацію рельєфу. Кількісно оцінено роль антропогенних впливів на рельєф. Розроблено класифікацію основних видів господарської діяльності. Виявлено взаємозв'язок чинників формування рельєфу та складників природних умов, які суттєво впливають на еколого-геоморфологічний стан дослідженої території. Здійснено морфологічну інтерпретацію флювіальної мережі (виявлено головні напрямки латеральної міграції речовинних мас у процесі морфогенезу), на підставі аналізу щільності флювіальної мережі встановлено локальні відмінності у вияві морфогенезу. Створено великомасштабну геоморфологічну карту ключової ділянки дослідженої території, яка відображає напрямки потоків речовини та антропогенної трансформації рельєфу. Проаналізовано співвідношення вершинної та базисної поверхонь і встановлено тенденції розвитку даної території, сформульовано поняття "природно-антропогенної геоморфологічної системи" території, функціонування якої зумовлене впливом природних і антропогенних чинників та супроводжується відповідними еколого-геоморфологічними змінами життєвого середовища людини. Визначено критерії, виділено таксони та здійснено геоморофологічне районування дослідженої теориторії з метою розв'язання прикладних геоекологічних проблем.

  Скачати повний текст

Описано механізми антиоксидантного захисту (АОЗ) у свійських гусеподібних за різного антропогенного навантаження. Обгрунтовано новий підхід до вирішення наукової проблеми оцінки стану проантиоксидантної рівноваги (ПАОР) організму птиці (ОП). Встановлено, що антиоксидантний статус (АОС) визначається кількістю ендогенних антиоксидантів та ефективністю їх взаємодії. Доведено на двох породах гусей (італійській, горьківській) і мускусних качках, що періоди фізіологічно зумовленої напруги в ОП характеризуються зниженням збалансованості компонентів системи АОЗ на всіх рівнях її організації; за активністю окремих компонентів та їх узгодженістю, найбільша напруга системи АОЗ у гусей спостерігається під час формування ювенального та контурного пір'я, зокрема, застосування технологічних засобів, які додатково навантажують систему АОЗ у зазначені терміни, недоцільне. Визначено, що загальний рівень узгодженості показників ПАОР тканин печінки гусенят обернено пропорційний їх Е-вітамінній забезпеченості; за низької активності тканинних актиоксидантів підвищення збалансованості компонентів системи АОЗ - механізм її додаткової активізації; формування адаптивної відповіді на дію стрес-факторів супроводжується підвищенням компонентів неферментативної складової даної системи. Обгрунтовано доцільність застосування антиоксидантних препаратів під час вирощування Е-гіповітамінозних гусенят за комплексною технологією. Проведено порівняльний аналіз механізмів впливу антиоксидантів різної природи: синтетичного (дистинол), комплексного (стибіл з диметилсульфоксидом) і біогенного (стибіл). Доведено, що застосовані антиоксиданти активізують систему АОЗ, механізми їх впливу відрізняються: синтетичні препарати підвищують АОС на основі активізації ендогенних препаратів, біогенний препарат стибіл - підвищує ефективність функціонування компонентів системи АОЗ.

  Скачати повний текст

Вивчено антропометричні, соматотипологічні та дерматологічні ознаки схильності до ураження карієсом практично здорових міських юнаків і дівчат Поділля. За результатами досліджень з'ясовано наявність особливостей антропометричних, соматотипологічних показників і компонентів маси тіла у практично здорових юнаків і дівчат за різних рівнів інтенсивності карієсу. Показано особливості та статеві розбіжності кореляційних зв'язків антропометричних, соматотипологічних показників і компонентів маси тіла з інтенсивністю пошкодження зубів карієсом у даних юнаків. Установлено характерні ознаки кореляційних взаємозв'язків дерматогліфічних показників з інтенсивністю пошкодження у них зубів карієсом, а також розбіжності залежно від статі, інтенсивності та напрямку зв'язків. За результатами дослідження встановлено антропогенні аспекти можливості пошкодження зубів карієсом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглядається процес формування рослинності конічних відвалів вугільних шахт Донбасу. Методом композиційної ординації, модифікованим до умов відвалів, реконструйовано послідовність сукцесії. Її різнобічне вивчення на основі кількісних підходів дозволило виділити та вивчити флористичні та ценотичні характеристики сукцесійних стадій, динаміку просторового розподілу видів, їх об'єднання в екологічно подібні групи, міжвидові взаємовідношення. Встановлено, що рослинність відвалів розвивається у напрямі формування структур, характерних для зональної рослинності. Визначено сукцесійний статус видів, за якими виявляються тенденції розвитку угруповань. Розроблено метод вивчення, за яким визначено відносну конкурентоздатність видів у багатовидових фітоценозах. Створено базу даних для застосування отриманих результатів при рекультивації відвалів.

  Скачати повний текст

На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних спепових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлені зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотворної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземнної мезофауни з елементарними грунтовими процесами. Встановлено, що у регіоні переважають БГЦ техногенного підтипу антропогенного типу біогеосфери.

  Скачати повний текст

Надано інтегральну оцінку антропогенній модифікації природних компонентів ландшафтів Шацького національного природного парку. Висвітлено ландшафтну структуру території парку. Проведено оцінювання естетичної цінності всіх видів ландшафтних систем парку. Розраховано показники ландшафтно-геофізичного сполучення в межах даної території з метою виявлення трансформаційних процесів. Досліджено закономірності прояву трансформації ландшафтних систем на підставі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними мінералізації підземних і поверхневих вод, атмосферних опадів у межах даної території. Виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем. Обгрунтовано систему заходів з оптимізації просторово-часового функціонування геосистем Шацького національного природного парку.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові методи та підходи з класичного й антропогенного ландшафтознавства. Розкрито особливості функціонування природно-господарських територіальних систем і закономірності антропогенної трансформації компонентів ландшафтів. Визначено стабілізувальну трансформацію, дестабілізувальну трансформацію, трансформацію в межах окремого компонента, загальну трансформацію. Запропоновано аналіз трансформації компонентів з метою визначення рівня їх освоєння й антропізації та шляхів щодо оптимізації території дослідження.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано різні види антропогенних навантажень на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся та отримані результати, що вказують на масштаби та глибину антропогенної трансформації. Удосконалена методика визначення інтегрального антропогенного навантаження на ландшафтні системи, за допомогою якої встановлена ступінь трансформованості ландшафтів. Проведено районування території щодо гостроти екологічної ситуації, на основі якого зроблені рекомендації для зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи та для впровадження на території регіону екополітики.

  Скачати повний текст

Досліджено динамічні тенденції орнітокомплексів Сколівських Бескидів (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналізовано особливості антропогенної трансформації первинних та формування вторинних орнітокомплексів регіону. Зроблено оцінку структурних та функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів внаслідок впливу діяльності людини. Висвітлено основні риси та закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Значну увагу приділено адаптації птахів трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змінених умов існування. Встановлено основні фактори антропогенної елімінації птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності запропоновано здійснити комплекссозологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема, відтворення чисельності популяцій денних хижих сов та глухаря, а також інших рідкісних видів птахів.

  Скачати повний текст

Узагальнено досвід вивчення антропогенної трансформації ландшафтів, вдосконалено методичні підходи до їх вивчення, викладено базові поняття, запропоновано алгоритмічну схему дослідження. Проаналізовано ландшафтно-морфологічну структуру 30-ти км зони впливу ХАЕС як основний чинник просторової диференціації забруднювальних речовин, виявлено зони розподілу та перерозподілу забруднювальних речовин. Вивчено та проаналізовано впливи атомної електростанції на навколишнє середовище й інші види антропогенних навантажень в межах зони впливу. Обчислено величину впливу АЕС та виконано оцінювання ступеня антропогенної трансформації природно-господарських систем, а також здійснено оптимізаційне районування та обгрунтовані рекомендації з регулювання природокористування в зоні впливу ХАЕС.

  Скачати повний текст

На базі теоретичних засад антропогенної геоморфології та суміжних дисциплін, даних фондових, літературних джерел і власних польових досліджень, за допомогою запропонованої методики в історичному, аналітичному, синтетичному та прогностичному аспектах встановлено особливості антропогенної трансформації рельєфу міста Хмельницького. Розкрито значення досліджень антропогенної трансформації рельєфу міст серед напрямів і галузей геоморфологічної науки. Розроблено методику дослідження антропогенної трансформації рельєфу міст. Встановлено історичні закономірності та соціально-економічні передумови появи природно-антропогенних й антропогенних форм рельєфу, розвитку геоморфологічних процесів. З врахуванням рельєфотвірних чинників проаналізовано, типізовано та класифіковано спектр природних, природно-антропогенних, антропогенних форм рельєфу, рельєфотвірних процесів і відкладів, виявлено закономірності їх поширення на території Хмельницького. Визначено ступінь і характер антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького на підставі комплекса синтетичних показників. Зроблено прогнозування подальшої антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького. Надано рекомендації щодо використання одержаних результатів у дослідженнях інших великих міст.

  Скачати повний текст