Вивчено епідеміологічні та клінічні особливості сучасного перебігу малярії vivax в Азербайджані в період епідемічної захворюваності серед осіб, які не хворіли на малярію, охарактеризовано основні лабораторні показники даної патології. Визначено групи ризику захворювання на малярію. Встановлено переважання на початковому етапі розвитку епідемічного спалаху випадків з тривалою інкубацією, в розпалі - з короткою інкубацією, в період спаду захворюваності - знову переважання випадків з тривалою інкубацією. Встановлено, що серед клінічних проявів первинної малярії vivax рідко спостерігається типова температурна крива, тахікардія, лейкопенія, виражена анемія. Зазначено, що більш частими симптомами перебігу даної патології середньої тяжкості та тяжкого ступеня є озноб, підвищення температури тіла, нудота, блювання. Визначено критерії діагностики захворювання у випадку його атипових проявів. Проведено аналіз ефективності лікування хворих на первинну малярію vivax делагілом та примахіном за звичайною терапевтичною схемою у загальноприйнятих дозах. Встановлено наявність стійкості I ступеня до делагілу штамів Plasmodium vivax у 10 % хворих з середньою тяжкістю перебігу малярії. Зазначено, що делагілстійкість Plasmodium vivax вдалось подолати шляхом продовження до 5-ти днів терміну лікування делагілом у дозі 0,5 г на добу per os.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст й охарактеризовано засоби вираження екзистенційної парадигми у творчості Л.М.Толстого. Розкрито сутність та специфіку "межової ситуації", показано особливості оповіді, зумовлені осмисленням екзистенційних проблем. Розроблено типологію екзистенційного героя, проведено дослідження категорій-екзистенціалів: "туга", "нудота", "абсурд буття", "страх смерті", "самотність", "паніка рефлективної свідомості". Проаналізовано опозицію "реальне/ірреальне", а також позитивний екзистенціал "любов". Наведено опис екзистенційного типу свідомості, об'єктивованого повною мірою та актуалізованого у всіх жанрових формах. Доведено, що по відношенню до "межової ситуації" екзистенційний герой набуває рис "приреченого, заблукалого, бунтівного, пробудженого героя", а також "людини зв'язаної". На підставі дослідження екзистенційної парадигми у творчості Л.М.Толстого доведено, що письменник випередив основні тези екзистенційної проблематики в літературі та філософії XX ст., визначив вектори розвитку літературного процесу межі століть.

  Скачати повний текст

Удосконалено методики діагностики та лікування різних проявів клінічної картини у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми у динаміці комплексного лікування з використанням ноотропних засобів (ноофену, аміналону, ентропу). На підставі комплексного клінічного та параклінічного (нейропсихологічного, нейроелектрофізіологічного та нейровізуального) обстеження 116-ти хворих з віддаленими наслідками закритих черепно-мозкових травм виявлено клініко-діагностичні особливості їх перебігу. Проведено порівняльне дослідження анамнезу та розвитку віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми, не виявлено кореляційного зв'язку клінічних проявів у гострий період струсу головного мозку (втрата свідомості, головний біль, нудота) та вираженості клінічних проявів віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми. Вперше проведено зіставлення неврологічних і нейропсихологічних характеристик, даних інструментальних методів обстеження (електро- та реоенцефалографії, магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку) у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми. Проведено дослідження кореляційних взаємовідносин стану лікворо-шлуночкової системи головного мозку (за даними МРТ) і синдромологічних особливостей у віддалений період закритої черепно-мозкової травми. Встановлено вплив ноотропних препаратів (аміналону, ноофену, ентропу), використаних у комплексному лікуванні хворих з віддаленими наслідками закритих черепно-мозкових травм, на перебіг захворювання та нейропсихологічні показники.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності променевої терапії недрібноклітинного раку легень (НДРЛ). Проведено клініко-рентгенологічні СКТ й ендоскопічні обстеження 548-ми хворих, які одержали променеву та хіміотерапію з використанням таксотеру, етомозиду та цисплатину. Установлено значний позитивний ефект (77,6 - 82,1 %) лікування хворих на НДРЛ за умов поєднаного прискореного режиму опромінювання з хіміомодифікацією за всіх стадій у порівнянні з аналогічними показниками у разі проведення традиційного лікування, зокрема з хіміомодифікацією. Віддалені результати у пацієнтів цих груп за всіма показниками перевищували відповідні параметри, одержані за умов традиційного лікування та прискореного опромінювання без хіміомодифікації (тривалості життя, одно-, дво-, трирічної виживаності). Лімітувальним чинником у разі реалізації методик з прискореним режимом опромінювання є променеві реакції III ступеня тяжкості: езофагіти, пневмоніти, а у разі поєднання з хіміомодифікацією - додатково нудота та блювання, нейропенія, тромбопенія, нефропатія та мукозит. Вивчено обмін основного компонента апоптозного сигналінгу метаболіту сфінголіпідів - цераміду (ЦМ) і встановлено, що радіхіміомодифікація супроводжується значним підсиленням продукції та збільшенням вмісту ЦМ у сироватці крові хворих та у тканинах пухлини, яке за даними ультраструктурного аналізу корелювало з посиленням апоптозу у пухлинних клітинах. За прогресування онкопроцесу виявлено збільшення рівнів раково-ембріонального антигену, нейроспецифічної енолази, бомбезину та зменшення субстанції P більше, ніж на 30 %, на 1 - 1,5 місяця раніше клініко-інструментального підтвердження.

  Скачати повний текст

Щорічно в світі діагностують 1 млн переломів стегна, з найбільшою частотою у Північній Америці та Європі [1]. Переломи стегна у людей похилого віку мають значний вплив на тривалість та якість життя, та пов'язані з великою частотою респіраторних, серцевих та тромботичних ускладнень. Хірургічне лікування, як і лікування периопераційного болю, часто є вирішальними у виживанні таких пацієнтів, оскільки дозволяє провести ранню мобілізацію та знизити частоту ускладнень, пов'язаних з імобілізацією.За даними авторів, одна третина таких пацієнтів у спокої має слабкий біль, одна третина – помірний біль та одна третина – сильний біль [2]. Ефективне лікування периопераційного болю у таких пацієнтів асоціюється з достовірно кращими результатами лікування: зменшенням тривалості лікування та ризиків делірію, ранньою мобілізацією, меншими ризиками респіраторних та кардіальних ускладнень.Для периопераційного знеболення пацієнтів з переломами проксимального відділу стегна найбільш поширеними техніками є системна аналгезія, нейраксіальна (епідуральна) аналгезія та блоки периферичних нервів – блокада поперекового сплетення. Інтраопераційно відповідно анестезію забезпечують загальною анестезією, нейраксіальною (спінальною) анестезією або компартмент псоас блоком у комбінації з блоком сідничного нерву. Ефективність системної аналгезії часто є обмеженою у даної групи пацієнтів, через наявність протипоказів (нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП) або розвиток побічних ефектів (пригнічення дихання та моторики кишківника, нудота, седація). Нейраксіальна анестезія та аналгезія, в свою чергу, асоціюється з високими ризиками гемодинамічних ускладнень (гіпотензія), що може призводити до післяопераційного міокардіального пошкодження та пошкодження нирок; обмеженням цього методу також є пацієнти, які вже знаходяться на антикоагулянтній або антиагрегантній терапії.Псоас компартмент блок або блок поперекового сплетення з заднього доступу є периферичною регіональною технікою анестезії та аналгезії, що забезпечує знечулення основних компонентів поперекового сплетення - стегнового, латерального шкірного нерва стегна та затульного нерва. У комбінації з блоком сідничного нерва, псоас компартмент блок забезпечує ефективну анестезію всієї нижньої кінцівки, з кращою гемодинамічною стабільністю, у порівнянні з епідуральною анестезією [3, 4].Метою дисертаційного дослідження було покращити результати лiкування геріатричних пацієнтiв з переломом проксимального відділу стегна шляхом оптимізації вибору тактики знеболювання в периоперацiйному періодi. Для досягнення встановленої мети були сформовані наступні задачі дослідження: 1. Визначити предиктори післяопераційного болю високої інтенсивності у пацієнтів з переломом проксимального відділу стегна.2. Дослiдити ефективність i безпечнicть блокади поперекового сплетення з катетеризацією периневрального простору для знеболювання в передопераційному періоді.3. Дослiдити ефективність i безпечнicть блокади поперекового сплетення у комбінації з трансглютеальною блокадою сідничного нерва у хворих з переломом проксимального відділу стегна під час оперативного втручання. 4. Дослiдити ефективність i безпечнicть блокади поперекового сплетення з катетеризацією периневрального простору для знеболювання в пiсляоперацiйному перiодi. 5. Дослідити вплив виду анестезіологічного забезпечення на кінцеві результати лікування при оперативних втручаннях у хворих з переломом проксимального відділу стегна. 6. На основі отриманих даних обґрунтувати концепцію знеболення хворих з переломом проксимального відділу стегна та розробити алгоритм знеболення цих пацієнтів в ранньому посттравматичному періоді, під час операцій та у пicляоперацiйному перiодi.Для вирішення поставлених задач було проведено два дослідження: проспективне обсерваційне дослідження предикторів післяопераційного болю високої інтенсивності (ПБВІ) та проспективне контрольоване дослідження ефективності та безпечності блокади поперекового сплетення з катетеризацією периневрального простору для знеболення перед, під час та після хірургічного втручання, у комбінації з трансглютеальною блокадою сідничного нерва інтраопераційно. Дослідження проводилось у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії клініки “Інто-Сана” (місто Одеса).В дисертаційну роботу були включені пацієнти 7 досліджуваних груп, розділені на підгрупи, залежно від задач, які вирішувало кожне дослідження.^UAnnually, 1 million hip fractures are diagnosed worldwide, with the highest incidence in North America and Europe [1]. Hip fractures in the elderly have a significant impact on life expectancy and quality, and are associated with a high incidence of respiratory, cardiac, and thrombotic complications. Surgical treatment, as well as treatment of perioperative pain, is often crucial in the survival of such patients, as it allows for early mobilization and reduces the incidence of complications associated with immobilization. According to the authors, one third of such patients at rest have mild pain, one third - moderate pain and one third - severe pain [2]. Effective treatment of perioperative pain in such patients is associated with significantly better treatment outcomes: reduced duration of treatment and risks of delirium, early mobilization, less risk of respiratory and cardiac complications. For perioperative anesthesia in patients with fractures of the proximal thigh, the most common techniques are systemic analgesia, neuraxial (epidural) analgesia and peripheral nerve blocks - lumbar plexus blockade. Intraoperatively, respectively, anesthesia is provided by general anesthesia, neuraxial (spinal) anesthesia or compartment psoas block in combination with sciatic nerve block. The effectiveness of systemic analgesia is often limited in this group of patients, due to the presence of contraindications (non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) or the development of side effects (respiratory depression and motility, nausea, sedation). hemodynamic complications (hypotension), which may lead to postoperative myocardial and renal damage, and limitations in patients already on anticoagulant or antiplatelet therapy. Psoas compartment block or lumbar posterior access block is a peripheral regional technique of anesthesia and analgesia, which provides anesthesia of the main components of the lumbar plexus - femoral, lateral cutaneous nerve of the thigh and sciatic nerve. In combination with the sciatic nerve block, the psoas compartment block provides effective anesthesia of the entire lower extremity, with better hemodynamic stability, compared to epidural anesthesia [3, 4]. The aim of the dissertation research was to improve the results of treatment of geriatric patients with fracture of the proximal thigh by optimizing the choice of anesthesia tactics in the perioperative period. To achieve this goal, the following research objectives were formed: 1. To determine the predictors of high-intensity postoperative pain in patients with a fracture of the proximal thigh. 2. To investigate the efficacy and safety of lumbar plexus blockade with catheterization of the perineural space for analgesia in the preoperative period. 3. To investigate the efficacy and safety of lumbar plexus blockade in combination with transgluteal sciatic nerve blockade in patients with a proximal femur fracture during surgery. 4. To investigate the efficacy and safety of lumbar plexus blockade with catheterization of the perineural space for analgesia in the postoperative period. 5. To investigate the influence of the type of anesthesia on the outcomes of treatment during surgery in patients with a proximal femur fracture. 6. On the basis of the received data to substantiate the concept of anesthesia of patients with a fracture of the proximal thigh and to develop an algorithm of anesthesia of these patients in the early post-traumatic period, during operations and in the postoperative period. To solve these problems, two studies were conducted: prospective observational study of predictors of high-intensity postoperative pain and prospective controlled study of the effectiveness and safety of lumbar plexus blockade with catheterization of the perineural space for analgesia before, during and after surgery sciatic nerve intraoperatively. The study was conducted in the Department of Anesthesiology and Intensive Care of the Clinic "Into-Sana" (Odesa). The dissertation included patients of 7 study groups, divided into subgroups, depending on the tasks solved by each study.

Попри чималі досягнення світової анестезіології в останні роки, ефективність периопераційної аналгезії під час реконструктивних та естетичних хірургічних втручань на молочних залозах має резерв для оптимізації. Нагальними є питання визначення шляху безпечного знеболювання щодо розвитку побічних ефектів з боку різних систем органів, зокрема, можливих когнітивних наслідків (Zheng J.W., 2017) та порушень якості життя (Satomoto M., 2018), змін центральної та мозкової гемодинаміки (Qin G. et al., 2017).Спосіб анестезії, використовувані препарати у галузі пластичній хірургії молочної залози мають ряд особливостей порівняно із анестезіологічним забезпеченням у практиці загальної хірургії. Зокрема, у малопоточній інгаляційній анестезії щодо застосування севофлурану під час пластичних оперативних втручань існують певні протиріччя: з одного боку, певні дослідники підкреслюють його протективну дію за ішемічно-реперфузійного пошкодження (Claroni C. et al., 2016), кращу, ніж за ін'єкційного введення пропофолу, імунотропну дію (Lim J.A. et al., 2018); з іншого, деякі автори під час застосування севофлурану виявляють певні порушення вищої нервової діяльності, загального самопочуття, побічні ефекти (Chen H.P. et al., 2013; ErbT.O. et al., 2017). Також до уваги потрапляють набираючі популярність методики регіонарних блокад, таких як межфасціальні блоки PECS 1 та PECS 2 (Blanco R.et al., 2012), ефективність яких у порівнянні зі стандартними методами знеболення при різних типах втручань на молочній залозі підлягає подальшому обговоренню (Najeeb HN. et al., 2018).Таким чином, проблема анестезіологічного забезпечення хірургічного втручання щодо протезування молочних залоз є актуальною, а оцінка ефективності периопераційного знеболювання при використанні метода низькопоточної інгаляційної анестезії севофлураном та поліпшення регуляції, забезпечення корекції життєво важливих функцій організму, когнітивної функції, психологічного та вегетативного статусу, є доцільною.Підвищення ефективності периопераційної аналгезії під час реконструктивних та естетичних хірургічних втручань на молочних залозах є тематикою наукових досліджень у передових медичних установах світу (Байда В.Г. та співавт., Київ, Україна; de Paula P.R. et al., США; Enekvist B. et al., 2015, Швеція; Erb T.O. et al., 2017, Швейцарія; Chen H.P. et al., Тайвань; Besir A. et al., Туреччина; Qin G. et al., 2017, Китай; Satomoto M., 2018, Японія тощо).2. Мета роботиПідвищення якості та безпеки анестезіологічного забезпечення під час реконструктивних та естетичних хірургічних втручаннь на молочній залозі шляхом удосконалення методу периопераційного знеболювання з використанням низькопотокової інгаляційної анестезії севофлураном та модифікованних міжфасціальних блокад.3. Задачі дослідження1. Здійснити порівняльний аналіз ефективності анестезії під час реконструктивних та естетичних хірургічних втручань на молочних залозах;2. Визначити особливості показників метаболічного стану, перебігу післяопераційного періоду у осіб, яким здійснено низькопоточну інгаляційну анестезію севофлураном у поєднанні з опіоїдними анальгетиками або нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) під час реконструктивних та естетичних хірургічних втручанях на молочних залозах;3. Дослідити ефективність та безпечність застосування модифікованого PECS блоку під час реконструктивних та естетичних хірургічних втручань на молочних залозах;4. Розробити протокол оцінки ефективності анестезії під час реконструктивних та естетичних хірургічних втручань на молочних залозах.4. Об'єкт дослідженняБольовий синдром; післяопераційна нудота та блювання; когнітивний стан жінок під час реконструктивних та естетичних хірургічних втручань на молочних залозах.5. Предмет дослідженняКлінічні, психосоціальні, когнітивні, нейрофункціональні, метаболічні показники; засоби анестезіологічного забезпечення реконструктивних та естетичних хірургічних втручань на молочних залозах.^UDespite significant advances in global anesthesiology in recent years, the effectiveness of perioperative analgesia during reconstructive and aesthetic breast surgery has room for optimization. There is an urgent need to determine the path of safe analgesia for the development of side effects from various organ systems, in particular, possible cognitive consequences (Zheng JW, 2017) and quality of life disorders (Satomoto M., 2018), changes in central and cerebral hemodynamics (Qin G. et al., 2017).The method of anesthesia, the drugs used in the field of plastic surgery of the breast have a number of features compared to the anesthesia in the practice of general surgery. In particular, there are some contradictions in low-flow inhalation anesthesia regarding the use of sevoflurane during plastic surgery: on the one hand, some researchers emphasize its protective effect in ischemic-reperfusion injury (Claroni C. et al., 2016), better than in others. injection of propofol, immunotropic effect (Lim JA et al., 2018); on the other hand, some authors during the use of sevoflurane find certain disorders of higher nervous activity, general well-being, side effects (Chen H.P. et al., 2013; Erb T.O. et al., 2017). Also gaining attention are the growing techniques of regional blockades, such as interfascial blocks PECS 1 and PECS 2 (Blanco R. et al., 2012), the effectiveness of which in comparison with standard methods of analgesia for different types of interventions on the breast is subject to further discussion (Najeeb HN et al., 2018).Thus, the problem of anesthesia for breast prosthetics is relevant, and the assessment of the effectiveness of perioperative analgesia using low-flow inhalation anesthesia with sevoflurane and improve regulation, correction of vital functions, cognitive function, psychological, vegetative status.Improving the effectiveness of perioperative analgesia during reconstructive and aesthetic surgery on the mammary glands is the subject of research in advanced medical institutions around the world (Baida VG et al., Kyiv, Ukraine; de Paula PR et al., USA; Enekvist B. et al., 2015, Sweden; Erb TO et al., 2017, Switzerland; Chen HP et al., Taiwan; Besir A. et al., Turkey; Qin G. et al., 2017, China; Satomoto M., 2018 , Japan, etc.).Purpose of workImproving the quality and safety of anesthesia during reconstructive and aesthetic surgery on the breast by improving the method of perioperative anesthesia using low-flow inhalation anesthesia with sevoflurane and modified interfascial blockades.Research objectives1. Carry out a comparative analysis of the effectiveness of anesthesia during reconstructive and aesthetic surgery on the mammary glands;2. To determine the features of metabolic status, the course of the postoperative period in persons who underwent low-flow inhalation anesthesia with sevoflurane in combination with opioid analgesics or nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) during reconstructive and aesthetic surgical procedures;3. To investigate the effectiveness and safety of the modified PECS unit during reconstructive and aesthetic surgical interventions on the mammary glands;4. Develop a protocol for evaluating the effectiveness of anesthesia during reconstructive and aesthetic surgery on the mammary glands.Object of research. Pain syndrome; postoperative nausea and vomiting; cognitive state of women during reconstructive and aesthetic surgical interventions on the mammary glands.The subject of researchClinical, psychosocial, cognitive, neurofunctional, metabolic parameters; means of anesthesiological support of reconstructive and aesthetic surgical interventions on mammary glands.