Проаналізовано роль, основні напрямки, форми, методи та зміст дипломатії Святого Престолу від початку становлення постбіполярної системи міжнародних відносин до кінця понтифікату Іонна Павла II. Уточнено понятійно-категоріальний апарат теми дослідження, зокрема, розкрито зміст понять "дипломатія", "Святий Престол", "Ватикан", "Католицька церква" та "сучасна система міжнародних відносин". Обгрунтовано твердження, що самостійним і незалежним суб'єктом дипломатії є Святий Престол, а не Ватикан. Розглянуто сучасну католицьку концепцію світового порядку як основу дій дипломатії Святого Престолу. Охарактеризовано джерела стосовно даної проблематики, запропоновано їх класифікацію. Висвітлено засади функціонування та формування дипломатичної служби Святого Престолу. Визначено основні напрямки дипломатичної діяльності Святого Престолу у сучасній системі міжнародних відносин. З'ясовано характер й особливості двосторонньої дипломатії Апостольської столиці, досліджено діяльність Святого Престолу (Ватикану) в системі багатосторонньої дипломатії, а також миротворчу діяльність папства. Розкрито зміст і динаміку розвитку відносин між Святим Престолом та Україною, проаналізовано проблемні питання даної взаємодії.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і спрямованість Східної політики Папського престолу у контексті геополітичних трансформацій на землях Русі після золотоординської навали. Визначено дискурс Східної політики Папського престолу з урахуванням монголо-татарського фактора та спроби встановлення церковної унії в Галицько-Волинському князівстві як інструмента Східної політики папства. У даному аспекті досліджено католицьку експансію на галицько-волинських землях після втрати незалежності Галицько-Волинського князівства, показано роль католицизму в геополітичних трансформаціях на українських землях після Кревської (1385 р.) та Городельської (1413 р.) уній. Існування Галицької митрополії в XIV ст. розглянуто як вияв прагнення Південно-Західної Русі до церковної самостійності, а її ліквідація - як наслідок геополітичних змагань Великого князівства Литовського та політично-церковних сил, що створювали централізовану Московську державу, які згодом почали міждержавну (московсько-литовську) боротьбу за митрополичу Київську кафедру.

  Скачати повний текст