Сформульовано суспільно-географічну концепцію функціонування антарктичного туризму. Проаналізовано специфіку формування та фактори територіального розвитку туристської діяльності в Антарктиці. Розкрито сутність процесу регіональної рекреаційної конверсії - перепрофілювання об'єктів інфраструктури нетуристського призначення. Охарактеризовано регіональний секторно-поясний тип геопросторової структури антарктичного туризму. Здійснено типізацію туристських стоянок, показано їх значення як об'єктів локального територіального управління. Вивчено туристський потенціал району наукових інтересів України в Антарктиці. Запропоновано комплекс заходів щодо забезпечення національної туристської політики відповідно до сучасного організаційно-правового режиму використання Антарктики.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної науково-практичної задачі з підвищення радіоекологічної безпеки при перепрофілюванні уранових підприємств.Проведено аналіз літературних даних щодо проблем екологічної безпеки при перепрофілюванні уранових підприємств. Запропоновано класифікацію уранових підприємств України за характером діяльності.Наведено результати радіаційного обстеження об'єктів ДП "СхідГЗК", ВО "Придніпровського хімічного заводу" та ТОВ "Восток-Руда". Дана оцінка радіоекологічного стану підприємств і їх впливу на навколишнє середовище.На підставі узагальнення результатів експериментальних та теоретичних досліджень обґрунтовано необхідність розробки технічних рішень для підвищення радіоекологічної безпеки при перепрофілюванні уранових підприємств.Розроблено методику розрахунку доз опромінення працюючих та населення на територіях, які забруднені природними радіонуклідами.В роботі проведено аналіз радіаційно-забруднених об'єктів. Виконано оцінку радіоекологічного стану об'єктів урановидобувних підприємств після закриття на прикладі ВО "Придніпровського хімічного заводу" у м. Кам'янське та шахти ТОВ " Восток Руда" у м. Жовті Води. Виконано розрахунки ефективних доз опромінення працівників на проммайданчиках. Приведено результати моніторингу навколишнього середовища на колишніх уранових об`єктах.Розроблено рекомендації з технічних заходів по рекультивації провальної воронки колишньої уранової шахти "Нова": технології заповнення провальної воронки, технології остаточного вирівнювання поверхні та її озеленення. Запропоновано технологічні рішення, які дозволяють довести параметри заповнення провальної воронки до рівня, що забезпечує тривалу стійкість, безаварійність рекультивованої території та запобігає вихід радону в атмосферу. Ключові слова: радіоекологічна безпека, уранові підприємства, іонізуюче випромінення, природні радіонукліди, хвостосховища, забруднення атмосфери, ефективна доза, радій, радон, перепрофілювання.^UThe dissertation is devoted to the solution of the actual scientific and practical task of increasing the radioecological safety during the re-engineering of uranium enterprises.The analysis of literary data on environmental safety problems during re-engineering of uranium enterprises has been carried out. Classification of uranium enterprises of Ukraine by nature of activity is offeredThe results of the radiation survey of SE "EastGZK", Prydniprovsky chemical plant and LLC "East-Ruda" are presented. The estimation of the radioecological state of enterprises and their impact on the environment is given.On the basis of the generalization of the results of experimental and theoretical studies, the necessity of the development of technical solutions for increasing the radioecological safety during the transformation of uranium enterprises has been substantiated.The method of calculation of radiation doses of workers and population in areas that are contaminated with natural radionuclides is developed.In the work the analysis of radiation-contaminated objects has been carried out. An estimation of the radioecological state of uranium-mining enterprises after closure is made on the example of Pridneprovsky chemical plant m Kamienske and mines of LLC "East Ruda" in Zhovti Vody. Calculations of effective doses of irradiation of workers at industrial sites have been made.The analysis of the state of radiation-contaminated objects at the industrial site of the former JSC "Pridneprovsky chemical plant" was carried out. The results of monitoring of the environment on former uranium objects are presented.The technical measures and technology of filling the failure funnel of the former "Nova" uranium mine have been developed, and the technology of reclamation, final surface leveling and landscaping has been proposed.Keywords: radioecological safety, uranium enterprises, ionizing radiation, natural radionuclides, tailings, atmospheric pollution, effective dose, radium, radon, re-profiling.

У роботі запропоновано авторський концепт ідентифікації складових сфери переробки сільськогосподарської сировини, структуроутворюючою ланкою котрої виступає сектор переробно-харчових виробництв, який охоплює харчову промисловість та комплекс виробництв, що здійснюють переробку сільськогосподарської сировини з метою виробництва продукції виробничо-технічного призначення (для потреб промислового виробництва та енергетичних потреб) та переробку харчових відходів і відходів сільськогосподарського виробництва.Визначено, що основною передумовою формування комплексу стимулів в інвестиційному забезпеченні проектів модернізації, реконструкції та технічного переоснащення основного капіталу переробно-харчових виробництв є сучасне інституціональне середовище інвестиційної діяльності у сфері переробки сільськогосподарської сировини, яке являє собою симбіоз інститутів-організацій та інститутів-правил, рівень сформованості котрих визначає пріоритети інституціональної трансформації як важливої умови підвищення концентрації капітальних та фінансових інвестицій у таких ланках: переробка сільськогосподарської сировини в секторі аграрного бізнесу; переробка сільськогосподарської сировини в секторі переробно-харчових виробництв; утилізація відходів сільськогосподарського виробництва та харчової промисловості.Доведено, що однією з основних причин повільних темпів введення додаткових потужностей у сферу переробки сільськогосподарської сировини є відсутність достатніх обсягів інвестиційних вливань як за рахунок внутрішніх, так і зовнішніх джерел, що не дозволяє послабити сировинну спрямованість розвитку національного АПК в цілому, зокрема зменшити сировинні експортні потоки і збільшити реалізацію продовольчої продукції з високою доданою вартістю за межі країни. На основі застосування прийомів регресійно-кореляційного моделювання встановлено, що величину капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у 2010-2018 роках найбільшою мірою визначали випуск продукції тваринництва та рослинництва і середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників сектору переробно-харчових виробництв, що свідчить про найбільш детермінуючий вплив екстенсивних (сільськогосподарська сировина) та побічних (рівень оплати праці зайнятих) чинників на інвестиційну активність суб'єктів агропродовольчого підприємництва, а це вимагає врахування сценаріїв розвитку інвестиційного клімату та трансформації інституціонального середовища з метою забезпечення диверсифікації інструментів та методів стимулювання інвестиційної діяльності у сфері переробки сільськогосподарської сировини в цілому.Сформовано авторський підхід до структуризації системи стимулювання інвестиційної діяльності у сфері переробки сільськогосподарської сировини, який передбачає виокремлення наступних складових: диверсифікація інструментів та методів податкового стимулювання інвестиційної діяльності; розширення специфікації методів державного регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві та переробно-харчовому сегменті АПК; удосконалення інституціонального середовища інвестиційної діяльності в сировинному та переробному сегментах агропромислової сфери.Виходячи з природно-ресурсних та виробничо-технічних передумов, а також глобальних трендів на ринку харчових продуктів та енергетичних ресурсів з відновних джерел, розроблено напрями нарощення інвестиційних потоків у спиртову промисловість, які охоплюють розширення асортименту продукції та перепрофілювання незадіяних у виробництві надлишкових виробничих потужностей, вдосконалення технологічних схем та впровадження енергозберігаючих заходів, що дозволить отримати мультиплікативний ефект в частині забезпечення прибутковості спиртової галузі та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, зменшення залежності держави від імпорту енергоносіїв та створення внутрішнього ринку біопалив.Розроблено модельний варіант запровадження сформованого у дисертаційній роботі інструментарію стимулювання залучення інвестицій в поглиблену переробку сільськогосподарської сировини у вітчизняну практику господарювання через налагодження виробництва біоетанолу на незадіяних майданчиках спиртових виробництв, що забезпечить зменшення потреби національного господарства в ароматичних сполуках та метилтретинному бутиловому етері при виробництві моторних палив, сформує умови для нарощення об'ємів використання паливного етанолу у виробництві високооктанових автомобільних палив, збільшить обсяги виробництва палива з фазовою стабільністю внаслідок найвищого рівня очищення та зневоднення етанолу з використанням молекулярних сит, а також сформує умови для суттєвого зниження викидів токсичних речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел.^UThe paper offers the author's concept of identification of components of the sphere of processing of agricultural raw materials, the structure-forming link of which is the sector of processing and food production, which covers the food industry and the complex of industries that process agricultural raw materials for the purpose of production of products for industrial and technical purposes (for the needs of industrial production and energy needs) and the processing of food waste and agricultural waste.It is determined that the main prerequisite for the formation of a set of incentives in the investment support of modernization, reconstruction and technical re-equipment of fixed capital of food processing industries is the modern institutional environment of investment activity in the field of processing agricultural raw materials, which is a symbiosis of institutions-organizations and institutions-rules. The level of formation of which determines the priorities of institutional transformation as an important condition for increasing the concentration of capital and financial investments in such links: processing of agricultural raw materials in the agricultural business sector; processing of agricultural raw materials in the food processing industry sector; disposal of agricultural and food industry waste.It is proved that one of the main reasons for the slow pace of introducing additional capacities in the field of processing agricultural raw materials is the lack of sufficient investment injections both at the expense of domestic and external sources, which does not allow to weaken the raw material orientation of the development of the national agro-industrial complex as a whole, in particular, to reduce raw material export flows and increase the sale of food products with high added value outside the country. Based on the application of regression-correlation modelling techniques, it was established that the amount of capital investment in the production of food, beverages and tobacco products in 2010-2018 was most determined by the output of livestock and crop production and the average monthly nominal salary of full-time employees of the processing and food production sector, which indicates the most determining influence of extensive (agricultural raw materials) and by-products (the level of remuneration of employed) factors on the investment activity of argi-food entrepreneurship entities. This requires taking into account scenarios for the development of the investment climate and the transformation of the institutional environment in order to ensure the diversification of tools and methods for stimulating investment activity in the field of processing agricultural raw materials in general.The author's approach to structuring the system of stimulating investment activity in the field of processing agricultural raw materials is formed. This provides for the allocation of the following components: diversification of tools and methods of tax incentives for investment activity; expansion of the specification of methods of state regulation of investment activity in agriculture and the processing and food segment of the agro-industrial sector; improvement of the institutional environment of investment activity in the raw materials and processing segments of the agro-industrial sector.Based on the natural resource and production-technical prerequisites, as well as global trends in the market of food products and energy resources from renewable sources, directions have been developed to increase investment flows in the alcohol industry, which cover the expansion of the product range and the conversion of unused in the production of excess production capacity, the improvement of technological schemes and the introduction of energy-saving measures, which will allow to get a multiplier effect in terms of ensuring the profitability of the alcohol industry and increasing revenues to budgets of all levels, reducing the state's dependence on energy imports and creating an internal biofuel market.A model version of the introduction of the tools formed in the dissertation work to stimulate investment in the in-depth processing of agricultural raw materials in domestic management practice through the establishment of bioethanol production at unused alcohol production sites, which will reduce the need of the national economy for aromatic compounds and methyltretinin butyl ether in the production of motor fuels, will form conditions for increasing the use of fuel ethanol in the production of high-octane automobile fuels. It will increase the production of fuel with phase stability due to the highest level of purification and dewatering of ethanol using molecular sieves, as well as create conditions for a significant reduction in emissions of toxic substances into the atmosphere from mobile sources.

Дисертацію присвячено системному та ґрунтовному дослідженню теоретичних та практичних основ правового забезпечення при масовому вивільненні працівників в Україні, а також актуальних проблем такого забезпечення та пошуку шляхів їх вирішення. У науковій роботі здійснено правову характеристику юридичної сутності процесу «вивільнення працівників» в Україні, охарактеризовано сучасний стан такого забезпечення, представлено визначення поняття та елементи механізму правового забезпечення прав працівників при масовому вивільненні.Визначено авторське значення терміну «вивільнення працівників», як окремої юридичної категорії в системі трудового права в Україні, що являє собою об'єктивне явище, що виникло на підставі економічних, організаційних, структурних, технологічних процесів та полягає у сукупності соціально-виробничих та правових заходів, пов'язаних із розірванням трудових відносин з працівниками та реалізується в рамках системи управління персоналом шляхом зменшення певної кількості працівників з метою підвищення ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності суб'єкта господарювання, з наступним перерозподілом робочої сили у суспільному господарстві.Встановлено, що суттєвими характеристиками та ознаками вивільнення, які відрізняють його від суміжних понять є: 1) це одна зі складових підсистеми регулювання чисельності та структури персоналу; 2) цілеспрямовано використовується організацією для вирішення певних завдань та проблем, і її необхідність безпосередньо не викликана невідповідністю працівниківзайманим посадам, їх низькою продуктивністю; - відбувається з ініціативи роботодавця; 3) є сукупністю певних соціально-виробничих відносин; 4) є об'єктивним процесом, що не залежить від волі працівника; 5) є соцiально-економiчним явищем, бо стосується як економiчного, так i соцiального аспектiв; 6) викликане науково-технiчним прогресом, що мiстить у собi й інтенсифікацію працi, й економiю робочого часу, й пiдвищення ефективностi працi; 7) тягне за собою перерозподiл обовязків, який може змiнити вимоги до професії (спецiальностi).Представлено авторське визначення поняття «масове вивільнення працівників», яке означає вивільнення працівників виключно з ініціативи роботодавця у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання) підприємства, установи, організації, що супроводжується скороченням за певний календарний період чисельності працівників у визначеній законодавцем кількості та відбувається з дотриманням законодавчо встановленої процедури.^UThe dissertation is devoted to systematic and thorough research of theoretical and practical bases of legal provision at mass dismissal of workers in Ukraine, and also actual problems of such providing and search of ways of their decision. The scientific work provides a legal description of the legal essence of the process of "dismissal of workers" in Ukraine, describes the current state of such support, presents the definition and elements of the mechanism of legal protection of workers' rights in case of mass dismissal.The author's meaning of the term "dismissal of workers" as a separate legal category in the system of labor law in Ukraine, which is an objective phenomenon that arose on the basis of economic, organizational, structural, technological processes and is a set of socio-industrial and legal measures associated with the termination of labor relations with employees and implemented within the personnelmanagement system by reducing a certain number of employees in order to increase the efficiency, productivity and competitiveness of the entity, followed by redistribution of labor in the public economy.It is established that the essential characteristics and signs of release that distinguish it from related concepts are: 1) it is one of the components of the subsystem for regulating the number and structure of personnel; 2) purposefully used by the organization to solve certain tasks and problems, and its need is not directly caused by the incompatibility of employees with their positions, their low productivity; - occurs on the initiative of the employer; 3) is a set of certain social and production relations; 4) is an objective process that does not depend on the will of the employee; 5) is a socio-economic phenomenon, because it concerns both economic and social aspects; 6) caused by scientific and technical progress, which includes the intensification of labor, and saving working time, and increasing labor efficiency; 7) entails a redistribution of responsibilities, which may change the requirements for the profession (specialty).The author's definition of the term "mass layoffs", which means the dismissal of employees solely on the initiative of the employer in connection with changes in the organization of production and labor (liquidation, reorganization, bankruptcy or reorganization) of the enterprise, institution, organization, accompanied by a reduction for a certain calendar period of the number of employees in the number determined by the legislator and occurs in compliance with the legally established procedure.

Встановлено, що пріоритетним напрямом підвищення рівня соціальноекономічної та еколого-економічної ефективності господарського освоєння лісоресурсного потенціалу є диверсифікація діяльності постійних лісокористувачів, яка дасть змогу збільшити сукупну величину лісоресурсних благ, що залучаються у господарський обіг. Обґрунтовано, що диверсифікація виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів є процесом оновлення лісогосподарювання, модернізації діючих та створення нових лісогосподарських, лісоохоронних, рекреаційних, переробних та інших виробництв, розширення номенклатури товарів, робіт та послуг лісового господарства і переробних виробництв, урізноманітнення сфер діяльності, пов’язаних з освоєнням нових ринків та встановленням взаємозв’язків з додатковими контрагентами, застосування сучасних методів перепрофілювання бізнес-процесів, імплементації передового досвіду запровадження процесних і продуктових інновацій лісівничого спрямування, а також використання аутсорсингових та франчайзингових технологій. Встановлено, що у секторі лісових господарств існують об'єктивні умови для здійснення вертикальної, горизонтальної та конгломератної диверсифікації. Сформовано теоретичний підхід до класифікації інституціональних передумов диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів. Обґрунтовано, що інституціональний інструментарій диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів є сукупністю регуляторних інструментів, які забезпечують трансформацію інститутів-правил та інститутів-організацій ведення лісового господарства і створюють можливості для більшої автономії постійних лісокористувачів в частині використання наявного ресурсновиробничого потенціалу та залучення капітальних і фінансових інвестицій. Доведено, що розроблення інституціонального інструментарію диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів на макроекономічному та галузевому рівнях дасть можливість сформувати стратегію диверсифікації діяльності на рівні суб’єктів лісогосподарського підприємництва. Дослідження показали, що диверсифікація діяльності державних та комунальних лісових господарств потребує інституціональних трансформацій на загальнонаціональному та галузевому рівнях, які мають охопити як інститути-правила, так й інститути-організації ведення лісового господарства. Обґрунтовано доцільність розроблення теоретичної платформи диверсифікації виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів. У роботі сформовано інституціональне забезпечення вертикальної та горизонтальної диверсифікації виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів. Розроблено інструментарій стратегування розвитку лісового господарства регіону. встановлено, що стратегія диверсифікації діяльності суб’єктів лісогосподарського підприємництва має базуватися на досягненні екологічних, економічних та соціальних цілей. Визначено, що основними екологічними цілями диверсифікації лісогосподарських виробництввиступають: подолання прецедентів нераціонального та марнотратного використання лісосічного фонду; запобігання знищенню полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень; реінжиніринг лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях лісогосподарського призначення. Обґрунтовано, що до економічних цілей диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів відносяться: покращення породно-вікової структури лісоутворюючих порід; введення додаткових потужностей у переробних цехах лісових господарств; розбудова об’єктів рекреаційної інфраструктури; розширене відтворення потенціалу малого та середнього деревообробного бізнесу; утилізація деревних відходів. Встановлено, що соціальними цілями диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів виступають: підвищення ефективності використання персоналу лісових господарств; зростання доходів домогосподарств територій концентрації лісоресурсних благ; підвищення рівня зайнятості та самозайнятості місцевого населення. Доведено, що диверсифікація виробничо-господарської діяльностілісових господарств виступає важливою умовою активізації ділової активності у багатолісних районах. Сформовано інституціонально-цифрові передумови диверсифікації виробничо-господарської діяльності з урахуванням вимог воєнного часу. Обґрунтовано пріоритети діяльності постійних лісокористувачів у повоєнний період. Встановлено, що розроблення та інституціоналізація механізмів реалізації пріоритетних напрямів диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів дасть можливість отримати соціо-еколого-економічний ефект. Доведено, що в результаті диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів сформуються нові полюси росту в господарських комплексах багатолісних районів, що дасть можливість прискорити темпи соціально-економічного піднесення сільських депресивних територій та підвищити рівень господарськоїсамодостатності територіальних громад.^UIt is established that the priority direction of increasing the level of socioeconomic and ecological-economic efficiency of economic development of forest resource potential is the diversification of activities that will increase the total amount of forest resource benefits involved in economic circulation. It is proved that the diversification of production and economic activities of permanent forest users is the process of updating forestry, modernizing existing and creating new forestry, forest protection, recreational, processing and other industries, expanding the range of goods, works and services of forestry and processing industries, a variety of areas of activity related to the development of new markets and establishing relationships with additional counterparties, the use of modern methods of re-profiling business processes, implementation of best practices for implementing process and product innovations in the forestry sector, as well as the use of outsourcing and franchise technologies. It is established that in the sector of forestry enterprises there are objective conditions for the implementation of vertical, horizontal and conglomerate diversification. A theoretical approach to the classification of institutional prerequisites for diversification of permanent forest users' activities is formed. It is proved that the institutional tools for diversifying the activities of permanent forest users are a set of regulatory tools that ensure the transformation ofinstitutions-rules and institutions-organizations of forestry and create opportunities for greater autonomy of permanent forest users in terms of using the existing resource and production potential and attracting capital and financial investment. It is proved that the development of institutional tools for diversifying the activities of permanent forest users at the macroeconomic and sectoral levels will make it possible to form a strategy for diversifying activities at the level of forestry enterprises. Studies have shown that the iversification of activities of state and municipal forest enterprises requires institutional transformations at the national and sectoral levels, which should cover both institutions-rules and institutionsorganizations of forest management. The expediency of developing a theoretical platform for diversification of production and economic activities of permanent forest users is substantiated. In the work, the institutional support for vertical and horizontal diversification of production and economic activities of permanent forest users is formed. The tools for strategizing the development of forestry in the region were developed. it is established that the strategy for diversifying the activities of forestry enterprises should be based on achieving environmental, economic and social goals. It is determined that the main environmental goals of diversification of forestry production are: overcoming the precedents of irrational and wasteful use of the cutting fund; preventing the destruction of field-protected forest strips and protective forest stands; reengineering of forest-drying ditches, drainage systems and paths on forestry land. It is proved that the economic goals of diversification of the activities of permanent forest users include improvement of the breed-age structure of forest-forming species; introduction of additional capacities in the processing shops of forestry enterprises; development of recreational infrastructure facilities; expanded reproduction of the potential of small and medium-sized woodworking businesses; disposal of wood waste. It is established that the social goals of diversification of forestry enterprises are increasing the efficiency of using the personnel of forestry enterprises; increasing household incomes in the territories of concentration of forest resource benefits; increasing the level of employment and self-employment of the local population. It is proved that the diversification of production and economic activities of forestry enterprises is an important condition for activating business activity in multiwooded areas. The institutional and digital prerequisites for diversification of production and economic activities are formed, taking into account the requirements of wartime. The priorities of permanent forest users in the post-war period are substantiated. It is established that the development and institutionalization of mechanisms for implementing priority areas of diversification of activities of permanent forest users will make it possible to obtain a socio-ecological and economic effect. It is proved that as a result of the diversification of the activities of permanent forest users, new growth poles will be formed in the economic complexes of multi-wooded areas. which will make it possible to accelerate the pace of socio-economic recovery of rural depressed territories and increase the level of economic self-sufficiency of united territorial communities.