Шиман К. А. Новітні засоби утворення художньої форми у віртуальній реальності (на прикладі творів сучасного мистецтва України). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» (02 – Культура і мистецтво). – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2023. Головною метою роботи є поглиблене вивчення засобів та процесу творення художньої форми у віртуальній реальності (VR). Дисертація є першим ґрунтовним дослідженням новітніх засобів утворення художньої форми у віртуальній реальності у контексті мистецьких практик. Інноваційні технології відкривають нові можливості для виразності, дозволяючи митцям відійти від певних обмежень та реалізувати свої ідеї у віртуальній реальності, де художня форма не обмежується параметрами фізичної реальності. Ґрунтовне дослідження сучасного стану розробки теми дисертації виявило, поняття «художня форма» та «віртуальна реальність» набули загального висвітлення, втім не стали предметом комплексного мистецтвознавчого аналізу практичного процесу утворення художньої форми у віртуальній реальності. Тому існує необхідність наукового опрацювання питання використання VR засобів для реалізації творчих задумів. З метою вирішення цієї проблеми було висвітлено історичні передумови та методологічні підстави утворення художньої форми, що дало змогу встановити найбільш поширені її трактування. Важливим став і розгляд взаємодії художнього образу та форми. У роботі розглянуті питання, що стосуються термінологічної бази. Було запропоновано термін «сприймач», який вперше вводиться до наукового обігу.Аналіз мистецьких робіт (Д. Факш та К. Шиман «Ехо» (2019), Tamanoir Immersive Studio «Гетеротопія» (2020), Т. Кабаєва «Neverland» (2022), Р. Чізз «Піксельна калина» (2023) тощо) дозволив на практиці зазначити особливості доповненої (AR), змішаної (MR), віртуальної та розширеної (XR) реальностей. Утворення художньої форми у VR потребує використання спеціальних інструментів. Тому проаналізовано основні засоби, які необхідні для творення художньої форми у віртуальній реальності (апаратний VR сет; програмне забезпечення; апаратне забезпечення ПК; навушники; забезпечення кабелями; одноразові гігієнічні маски тощо). Їх практичне застосування розкрито на прикладі «Ризома» (Д. Факш та К. Шиман (2018)). Окрім того, проаналізовано інші новітні технології, які використовують митці: система айтрекінгу (Г. Фінк «Малюючи очами» (2015), М. Аттард «Блог» (2020)), енцефалограф (В. Ковбаса та С. Ніжинський «Мімоза» (2019)), просторові трекери та датчики зчитування, Arduino (арт-група SVITER (Л. Полянська та М. Роботов) та І. Світличний «Verbatix» (2017)) та інші. У ході дослідження було представлено типологічну модель утворення художньої форми у віртуальній реальності. Зазначено найпоширеніші прийоми, які використовують митці для творення художньої форми у VR. У роботі також приділено увагу особливостям сприйняття мистецьких проявів у віртуальній реальності, якому властиві: інтеракція, імерсія, симуляція, штучність, телеприсутність, повнота занурення, мережевість комунікації. Це дозволило упевнитись, що творчі роботи у VR передбачають підвищення ролі особистого контакту, взаємодії зі сприймачем. Проаналізовані твори митців, дали змогу окреслити основні особливості художньої форми у віртуальній реальності. Відмічено значний вплив розвитку Інтернету та появи NFT (Non-Fungible Tokens) на становлення художньої форми у VR, що суттєво змінило й арт-ринкок. В цілому, сучасне українське мистецтво демонструє процес розвитку художньої свідомості, який пов’язаний із впливом технологій віртуальної реальності, а художня форма у VR стає квінтесенцією всіх своїх попередніх трактувань.Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає у формуванні цілісного уявлення про еволюцію художньої форми; у розширенні підходів до її вивчення.Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому, що вони можуть використовуватися для подальшого аналізу, атрибуції та систематизації творчих робіт, створених у віртуальній реальності; для вивчення сучасного українського мистецтва, його контекстуальності у рамках світової історії мистецтва. Наукові підсумки можуть стати базою для практичної роботи митців, мистецтвознавців (для художньо-стилістичного аналізу творів), використовуватися для навчання фахівців у галузі теорії та історії мистецтва; у підготовці семінарів, лекцій, курсів; проведенні навчально-дослідних лабораторних робіт; у розробці культурно-просвітницьких програм; у навчально-виховній роботі; у розробці та проведенні мистецько-дослідних і художніх виставок, проектів.Ключові слова: художня форма, віртуальна реальність, сучасне мистецтво, технології, діджиталізація, інтерактивність, синтез, мистецтво, синтез мистецтв, практична складова, видовищні форми, театралізація, ландшафт, аудіовізуальний контрапункт, арт-ринок.^UShyman K.A. New tools for creating artistic form in virtual reality (on the example of contemporary artworks of Ukraine). – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.Thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy, specialty 023 «Fine Arts, Decorative Arts, Restoration». – National Academy of Visual Arts and Architecture, Kyiv, 2023.The main goal of the research is a deep study of the means and artistic form-creating process in virtual reality (VR). The dissertation is the first thorough study of the latest tools of artistic form-creating process in virtual reality in the context of artistic practices.Innovative technologies open new opportunities for expression, allows artists to realize their ideas in virtual reality, where the artistic form is not limited by the parameters of physical reality.A comprehensive study of the current state of the research theme revealed that the terms "artistic form" and "virtual reality" have gained general coverage, but have not become the subject of complex analysis of the practical process of artistic form creation in virtual reality. Therefore, there is a need to scientifically study the issue of using VR tools in the implementation of creative ideas.To solve this problem, the historical prerequisites and methodological foundations of an artistic form were highlighted, which made it possible to notice the most common interpretations of it. The interaction consideration of artistic image and form has also become important during the research.Issues are related to the terminological base of art in VR. The term "spryimach (receiver)" was proposed and introduced into scientific circulation for the first time.The analysis of artworks (Diana Faksh and Kateryna Shyman "Echo" (2019), Tamanoir Immersive Studio "Heterotopia" (2020), Taya Kabaeva "Neverland" (2022), Roman Chizz "Pixelna Kalyna" (2023), etc.) helped to discern the features of augmented (AR), mixed (MR), virtual and extended (XR) realities in practice. An artistic form creation in VR requires the use of special tools. Therefore, it was analyzed the main instruments necessary for this process (VR hardware set; software; PC hardware; headphones; cables management; disposable hygienic masks). Their practical application is revealed in the example of the “Rhizoma” art project by D. Faksh and K. Shyman (2018). It also explored other latest technologies used by artists: eye-tracking (Graham Fink "Drawing with My Eyes" (2015), Matthew Attard "Blog" (2020)), an encephalograph (Volodymyr Kovbasa and Sergyi Nizhynskyi "Mimosa" (2019)), spatial trackers and sensors, Arduino (SVITER art group (Valeriya Polyanska and Max Robotov) and Ivan Svitlychnyi "Verbatix" (2017)) and others.In the course of the study, a typological model of an artistic form creation in virtual reality was presented. It was also revealed the most common techniques used by artists.The accent was also made on the peculiarities of the perception of artistic manifestations in virtual reality, which is characterized by: interaction, immersion, simulation, artificiality, telepresence, full dive, network communication. It helps to define that artworks in VR involve increasing personal contact and interaction with the perceiver.The analyzed artistic practices and skills outline the main trends in the development of the art form in virtual reality. A significant influence of Internet development and the inception of NFT (Non-Fungible Tokens) on artistic form creation in VR was noted, which significantly changed art markets.Overall, contemporary Ukrainian art demonstrates the process of development of artistic consciousness, which is associated with the influence of virtual reality technologies. An artistic form in VR becomes the quintessence of all its previous interpretations. The theoretical significance of the achieved results is in forming a holistic view of the evolution of an artistic form; in the expansion of approaches to its study.The practical significance of the achieved results is in that they can be used for further analysis, attribution and systematization of artworks created in virtual reality; for the study of contemporary Ukrainian art, it’s contextually within the world history of art. It also can become the basis for the practical work of artists, art historians (for artistic and stylistic analysis of artworks), can be used for training specialists in the field of art theory and history; in the preparation of seminars, lectures, courses; conducting educational and research laboratory work; in the development of cultural and educational programs; educational and training activities; in the creation and managing art exhibitions, projects.Keywords: artistic form, virtual reality, contemporary art, technologies, digitization, interactivity, synthesis, art, synthesis of arts, practical component, spectacular forms, theatricalization, landscape, audiovisual counterpoint, art market.

У дисертації досліджено кримінологічну характеристику осіб геронтологічного віку, які вчиняють кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності. Зазначається, що українське суспільство асоціює поняття «особа похилого віку» з пенсійним віком. Проте, варто зазначити, що «похилий вік» - це не тільки пенсійний вік, але й період життя, коли особа може стикатися з різними проблемами, пов'язаними зі здоров'ям, соціальним захистом, дискримінацією тощо. Цілком правомірним і доцільним пов'язувати настання похилого віку з досягненням особою пенсійного віку. Хоча визначення чітких кордонів нижньої межі похилого віку, а самешістдесят років, є більш точним, що дасть можливість розмежувати та завчасно запобігати вчиненню правопорушень представниками цієї категорії.Запропоновано авторське поняття визначення особи похилого віку –це особи, що досягли пенсійного віку, встановленого відповідно до законодавства України, або особи зі стійким розладом функцій організму в наслідок старіння організму.Розглянувши історичний аспект даного питання стало зрозуміло, що досліджень та згадок щодо будь-яких вікових розмежувань у законодавстві майже немає. Визначено, що вікова особливість правопорушника проявляється лише у шістнадцятому столітті, але в інших науках, наприклад, медицина, психіатрія, соціологія, питання геронтології розглядалось раніше. В історії людства завжди існувала злочинність похилого віку, або «геронтологічна злочинність». Однак,проаналізувавши окремі праці вчених, можливо зазначити, що дослідження про дану категорію надто нечисленні та фрагментарні. Запропонована авторська періодизація історичного дослідження геронтологічної злочинності, кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості: період історичного становлення; період польсько-литовського законодавства; період законодавства московської держави; період радянського законодавства; сучасний стан.Надано авторське поняття геронтологічної злочинності - це сукупність передбачених кримінальним законодавством суспільно-небезпечних діянь, що вчиняються особами похилого віку.Проаналізовано сучасний стан злочинності в Україні, та визначено, що він характеризується високим рівнем негативного стану, динаміки, рівня, географії та неоднорідної структури. Динаміка злочинності за останні роки демонструє хвилеподібні коливання.^UThe thesis shows that Ukrainian society consistently associates the concept of " The dissertation examines the criminological characteristics of persons of gerontological age who commit criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability. It is noted that Ukrainian society associates the concept of "elderly person" with retirement age. However, it is worth noting that "old age" is not only retirement age, but also a period of life when a person may face various problems related to health, social protection, discrimination, etc. It is quite legitimate and appropriate to link the onset of old age with the person's retirement age. However, defining clear boundaries of the lower limit of old age, namely, sixty years, is more accurate, and this will make it possible to distinguish and prevent in advance the commission of offences by representatives of this category.The author proposes the author's own concept of defining an elderly person as a person who has reached the retirement age established in accordance with the legislation of Ukraine, or a person with a persistent disorder of body functions due to aging.Having examined the historical aspect of this issue, it became clear that there are almost no studies or references to any age distinctions in the legislation. It is determined that the age peculiarity of the offender is manifested only in the sixteenth century, but in other sciences, such as medicine, psychiatry, sociology, the issue of gerontology was considered earlier. In human history, there has always been elderly crime, or "gerontological crime". However, having analysed some of the works of scholars, it can be noted that research on this category is too few and fragmented. The author offers her own periodisation of historical research of gerontological crime, criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability: the period of historical formation; the period of Polish-Lithuanian legislation; the period of legislation of the Moscow State; the period of Soviet legislation; and the current state.The author's own concept of gerontological crime is presented - it is a set of socially dangerous acts committed by elderly persons under criminal law.The current state of crime in Ukraine is analysed, and it is determined that it is characterised by a high level of negative state, dynamics, level, geography and heterogeneous structure. The dynamics of crime in recent years demonstrates wave-like fluctuations.The author analyses foreign legislation, according to which different legislative emphases and approaches to criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability, and gerontological crime are seen. Therefore, the experience and law enforcement practice should be incorporated into Ukrainian legislation with due regard for the peculiarities of the public administration system, the historical development of the issue under study, and the legal awareness and legal culture of citizens.The author examines the determinants of gerontological crime and notes that today there are a large number of causes and conditions which contribute to the commission of criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability. The author highlights the peculiarities of determination of criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability, such as war, insufficient funding of relevant state programmes, migration, disruption of family ties, unemployment, "alcoholisation", increased mental morbidity, and social and public insecurity.

Рибченко О. Г. Народні традиції в українській сценографії кінця ХІХ – початку ХХ століття: школи, персоналії, творчі методи. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2022.Актуальність дослідження теми зумовлена потребою в контекстуальному аналізі народних традицій в українській сценографії на основі мистецтвознавчих і міждисциплінарних методів з історії, філософії, культурології, що значно розширюють дослідницькі масштаби творчості провідних українських сценографів Києва і Харкова кінця ХІХ – початку ХХ століття.У кваліфікаційній дисертаційній роботі досліджено образні і пластичні прийоми художнього оформлення театральних вистав, розроблено типологію народних традицій, встановлено формотворчі ознаки у збереженні та примноженні традиційної культурної спадщини в театральних осередках, майстернях, школах.Основою дисертаційного дослідження стало вивчення пам’яток сценографічного мистецтва, що зберігаються в архівних колекціях музеїв, театрів, бібліотек.Ґрунтовно досліджено та проаналізовано подібні та відмінні риси сценографії театру Миколи Садовського та театрів Леся Курбаса і Гната Юри, що дозволило визначити стилістичні характеристики окремих загальних напрямів і окреслити їх основні особливості.Комплексно досліджено сценографію творів таких видатних українських художників: Василя Кричевського, Івана Бурячка, Анатоля Петрицького, Вадима Меллера, Майї Симашкевич, Валентина Шкляєва, Олександри Екстер та Олександра Хвостенка-Хвостова. Щодо встановленої нами моделі, досліджено комплексні ознаки творчих методів і прийомів знакових художників-сценографів кінця ХІХ – початку ХХ століття.Доведено вагоме формуюче місце наративу народних традицій в художній мові моделювання простору сцени, проаналізовано авторські прийоми композиції, живопису, графічної основи драматичного твору, що кристалізували і пробуджували національну свідомість, відповідно до стилістичних та індивідуальних уподобань кожного окремого митця-художника.Зазначивши функціональні можливості театрального мистецтва в культуротворчому становленні, розкрито європейську суть української сценографії, доведено її унікальну, збережену національну спадковість та зроблено порівняльний аналіз із радикальним європейським театром Оскара Шлеммера «Тріадичний театр» та Жозефа Фернана Леже «Механічний театр». Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, списку джерел, а також із трьох додатків: Додаток А Список ілюстрацій за темою дисертації та ілюстрації за темою дисертації (250 іл.), Додаток Б список основних вистав, згаданих у дисертації, Додаток В список публікацій здобувача за темою дисертації. Здійснена наукова робота може бути корисною у формуванні науково-методичних посібників, навчальних програм закладів освіти, у доповненні каталогів і екскурсійних матеріалів музеїв, також може бути застосована в наукових конференціях, семінарах, стати теоретичною базою для освітніх програм «Історії, теорії мистецтва театру кінця ХІХ століття», «Історії театру доби модернізму» тощо, може бути цінною для друкованих видань і наукових праць.Ключові слова: традиція, колір, образ, обряд, драма, сюжет, художній експеримент, модернізм, українське мистецтво, виконавець, театр, сценічне оформлення, режисер, українська народна художня культура, музичний театр.^URybchenko O. G. Folk Traditions in Ukrainian Scenography from the Late 19 th to the Early 20th Century: Schools, Personalities, Creative Methods. – Qualification scientific work as manuscript.Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 023 - Fine Arts, Decorative Arts, Restoration. National Academy of Fine Arts and Architecture, Kyiv, 2022.The relevance of research on the topic is due to the need for a contextual analysis of folk traditions in Ukrainian scenography based on art history and interdisciplinary methods from history, philosophy, cultural studies, which significantly expand the research scope of the work of the leading Ukrainian scenographers of Kyiv and Kharkiv of the late 19th and early 20th centuries.In the qualifying dissertation work, figurative and plastic techniques of artistic design of theatrical performances were researched, a typology of folk traditions was developed, and formative signs were established in the preservation and multiplication of traditional cultural heritage in theater centers, workshops, and schools.The basis of the dissertation research was the study of scenographic art monuments stored in archival collections of museums, theaters, and libraries.The similar and distinctive features of the scenography of the theater of Mykola Sadovsky and the theaters of Les Kurbas and Hnat Yura were thoroughly researched and analyzed, which made it possible to determine the stylistic characteristics of certain general trends and outline their main features.The scenography of the works of such outstanding Ukrainian artists was comprehensively researched: Vasyl Krychevskyi, Ivan Buriachk, Anatoly Petrytskyi, Vadym Meller, Maya Simashkevich, Valentina Shklyaeva, Oleksandra Ekster and Oleksandr Khvostenko-Khvostov. With regard to the model we have established, complex features of creative methods and techniques of iconic scenographers of the late 19th and early 20th centuries have been investigated.The important formative place of the narrative of folk traditions in the artistic language of modeling the space of the stage is proven, the author's methods of composition, painting, graphic basis of a dramatic work, which crystallized and awakened national consciousness, in accordance with the stylistic and individual preferences of each individual artist-artist, are analyzed.Noting the functional possibilities of theatrical art in cultural formation, the European essence of Ukrainian scenography was revealed, its unique, preserved national heritage was proved, and a comparative analysis was made with the radical European theater of Oskar Schlemmer "Triadic Theater" and Joseph Fernand Leger's "Mechanical Theater".The dissertation consists of an introduction, three chapters, ten subsections, conclusions to each chapter, a general conclusion, a list of sources, as well as three appendices: Appendix A List of illustrations on the topic of the dissertation and illustrations on the topic of the dissertation (250 illustrations), Appendix B a list of the main performances mentioned in the dissertation, Appendix B to the list of the awardee's publications by the topic of the dissertation.The carried out scientific work can be useful in the formation of scientific and methodological manuals, educational programs of educational institutions, in supplementing catalogs and excursion materials of museums, can also be used in scientific conferences, seminars, become a theoretical basis for educational programs "History, theories of theater art of the end of the 19th century", "Histories of the theater of the age of modernism", etc., can be valuable for printed publications and scientific works.Key words: tradition, color, image, ceremony, drama, plot, artistic experiment, modernism, Ukrainian art, performer, theater, scenic design, director, Ukrainian folk artistic culture, musical theater.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, 2024.Актуальність теми. Європейський стратегічний курс України на забезпечення динамічного розвитку соціальної сфери, сфери медицини та охорони здоров’я зумовлює необхідність модернізації вищої медичної освіти на засадах інтеграції інноваційних педагогічних ідей і моніторингу та оцінювання її якості. У зв’язку з цим сьогодні стає особливо актуальною проблема моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету, оскільки українське суспільство функціонує в системі ринкових відносин, а система охорони здоров’я – в умовах трансформації. Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності дидактичних умов моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету. Об’єкт дослідження – навчальне середовище медичного закладу вищої освіти.Предмет дослідження – сукупність дидактичних умов моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в роботі уперше визначено сукупність дидактичних умов моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету: (1) розроблення й упровадження програми підвищення кваліфікації для викладачів та працівників відділів забезпечення якості освіти медичних ЗВО «Моніторинг якості освіти майбутніх магістрів стоматології на засадах компетентнісного підходу»; 2) підвищення мотивації стейкґолдерів до участі у процесі моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології; 3) створення та розвиток у медичному ЗВО єдиної інтерактивно-цифрової системи моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології; 4) актуалізація можливостей медичного ЗВО як особистісно-розвивального та інноваційно-ресурсного середовища для підвищення ефективності підготовки майбутніх магістрів стоматології; 5) використання методів педагогічної кваліметрії як інструменту моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології);розроблено модель їх реалізації, яка складається із трьох взаємопов’язаних блоків: методологічно-цільового, змістово-реалізаційного та діагностико-результативного; розроблено функціональну структуру моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету як систему взаємопов’язаних елементів-процедур, котрі охоплюють дидактичний контекст цього процесу (моніторинг процесуально-дидактичного, програмно-результативного, особистісно-розвивального та інноваційно-ресурсного компонентів навчального середовища університету).Ключові слова: якість освіти, моніторинг, навчальне середовище, майбутні магістри стоматології, модель, дидактичні умови, вища медична освіта, інформаційно-комунікаційні технології, компетентнісний підхід, комунікація, підвищення кваліфікації, сучасний фахівець, критичне мислення, інноваційні методи, освітня програма.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 011 Educational, pedagogical sciences. Poltava National Pedagogical University named after V. G. Korolenko, Poltava, 2024.Actuality of theme. The European strategic course of Ukraine to ensure the dynamic development of the social sphere, the sphere of medicine, and health care necessitates the modernization of higher medical education based on the integration of innovative pedagogical ideas and monitoring and evaluation of its quality. In connection with this, today the problem of monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university is becoming particularly relevant since the Ukrainian society functions in the system of market relations, and the health care system is in the conditions of transformation.The aim of the study consists of the determination, substantiation, and experimental verification of the effectiveness of didactic conditions for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university.The object of study – the educational environment of the medical higher education institution.The subject of study – a set of didactic conditions for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university. The scientific novelty of the obtained research results is that the work defines for the first time a set of didactic conditions for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university: (1) development and implementation of a program of professional development for teachers and employees of the departments of ensuring the quality of education of the medical higher educational institution "Quality Monitoring education of future masters of dentistry on the basis of the competence approach"; 2) increasing the motivation of stakeholders to participate in the process of monitoring the quality of education of future masters of dentistry; 3) creation and development of a single interactive digital system for monitoring the quality of education of future Masters of Dentistry at the medical higher education institution; 4) actualization of the opportunities of the medical higher education institution as a personal development and innovation resource environment for increasing the effectiveness of training future masters of dentistry; 5) the use of pedagogical qualitative methods as a tool for monitoring the quality of education of future masters of dentistry); a model of their implementation has been developed, which consists of three interrelated blocks: methodological-target, content-implementation and diagnostic-resultative; a functional structure for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university has been developed as a system of interconnected elements-procedures that cover the didactic context of this process (monitoring of procedural-didactic, program-resultative, personal-developmental and innovative-resource components of the educational environment of the university). Keywords: quality of education, monitoring, educational environment, future masters of dentistry, model, didactic conditions, higher medical education, information and communication technologies, competence-based approach, communication, professional development, modern specialist, critical thinking, innovative methods, educational program.

Белименко Л. І. Дитячий мюзикл у сучасному українському сценічному мистецтві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства зі спеціальності 26.00.01 «Теорія та історія культури». – Київський національний університет культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2023.У дисертації вперше в українському мистецтвознавстві розглянуто та проаналізовано особливості й тенденції розвитку дитячого мюзиклу в сучасному сценічному мистецтві України; встановлено цілісний комплекс жанрових та художньо-естетичних рис дитячого мюзиклу, визначено його статус у системі музично-театральних жанрів. Досліджено відмінні одна від одної сценічні форми втілення дитячого мюзиклу професійними акторами на сценах музичних, музично-драматичних, драматичних театрів і театрів ляльок, а також колективами аматорських дитячих театрів-студій та продюсерськими агенціями (мюзикл бродвейського формату) – і виявлено варіативність використаних постановчих рішень. У різних форматах дитячого мюзиклу, що лишаються в єдиних жанрових рамках, виявлено особливості сценічної репрезентації, які впливають на його актуалізацію та популяризацію в сучасному сценічному мистецтві України. Ключові слова: дитячий мюзикл, сучасне українське сценічне мистецтво, професійний театр, бродвейський формат, аматорські студії, сюжетна основа, візуальний ряд, видовищність.^UBelymenko L. I. Children's musical in modern Ukrainian stage art. – Qualifying scientific work on manuscript rights.Thesis for the degree of candidate of art studies in specialty 26.00.01 Theory and History of Culture. – Kyiv National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2023.The peculiarities and trends of the development of children's musicals in the Ukrainian modern stage art were considered and analyzed in the dissertation for the first time in Ukrainian art history; a comprehensive set of genre and artistic and aesthetic features of children's musicals is established, and its role in the system of musical and theatrical genres is determined. The distinctiveness of stage representation, which influence its implementation and popularization in the modern stage art of Ukraine, are analyzed, in various formats of children's musicals within the single genre framework.An author's typology of children's musicals presented in the modern stage art of Ukraine is proposed according to: functional purpose (written directly for children; written for adults, the production is carried out with a number of artistic and aesthetic transformations, in accordance with the requirements of the children's audience); the performance cast (the production was performed with the participation of professional adult actors; the production was performed with the participation of a mixed cast - professional adult actors and children participating in theater studios); the format of the production and the specifics of the stage (professional, Broadway-type and amateur); plot basis (literary work, literary tale, folk tale, myths, legends, folk ritual, animated films, original plot); in the form of embodiment (musical-tale, musical-detective, musical in the style of a Broadway show, musical-fantasy, etc.). It was revealed that the key feature of a children's musical of the type defined as professional (the production of a musical is performed on a professional stage by professional directors with the participation of professional actors) is the theatrical aesthetics of modern domestic musical, dramatic, musical-dramatic and puppet theater. The main function implemented by means of musical productions, in addition to entertainment, is epistemological or cognitive. Individual modern children's musicals are unique productions of the domestic musical and poetic theater, which are distinguished by a deep philosophical and aesthetic basis and the mysteriousness of the stage action. They raise relevant problems and questions for the appropriate children's age category, represent socio-cultural and national features in an entertaining form.The research revealed that productions of children's musicals of the Broadway format, which increased in Ukraine in 2010–2020s, are characterized by bright vividness (rich costumes, special effects), saturation with modern multimedia technical techinques (video mapping, vidjing, video art, etc.), focusing on hedonism and entertainment. The overall structure of a children's musical consists of: dramatic lyricism of the storyline, which is generated by the idea of the author of the libretto; the dominance of action, spectacle and emotions over reflection and deep psychology; musicality, which consists in the spectrum of intonations and the rhythmic structure of the plot development; outrageousness and unexpectedness, manifested by means of external expressiveness, in particular, a bright form of staging a stage action.Research and analysis of children's musicals in the productions of amateur children's groups in 2010-2020s allowed to determine the main trends of their development and changes in the aesthetics of musical and dramatic productions for children: appeal in children's musicals to topics aimed at promoting the best qualities in the younger generation; complication of the psychological content of artistic images; expansion of artistic means of expression of all kinds of art – these features all form the specifics of a musical genre (music, drama, choreography, acting skills, performance skills, direction, scenography); expansion of the creative range of performers; increasing technical complexity in the implementation of artistic images; increasing requirements for expressiveness and artistry; enhancing the spectacle of the visual sequence of the production due to the improvement of mise-en-scène, means of plasticity, scenography and special effects.Keywords: children's musical, modern Ukrainian stage art, professional theater, Broadway format, amateur studios, plot basis, visual series, spectacle.

Дисертація є комплексним дослідженням неоміфологізмів у живописній творчості випускників НОАМА у 1980–1990-х років. Головна мета дослідження – вивчити сюжети, теми, образи і символи у живописі випускників Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, які були створені у 1980–1990-х роках та стали частиною національного міфу, тобто усталилися в культурно-мистецькому просторі та зчитуються як питомо українські.Визначено, що питанню неоміфологізму та зв’язкам національних міфів із мистецтвом присвячено чимало праць, проте ступінь вивченості питання в українському мистецтвознавстві залишається невичерпним. Тематика не розглядалася комплексно, із залученням наукових розвідок суміжних дисциплін. Застосування міжгалузевого та контекстуального методів дослідження проявило перспективність дослідження та нові потенційні вектори, адже культурні міфи та національні міфологеми в мистецтві знаходяться на перетині таких галузей, як-от філософія, культурологія, образотворче мистецтво, мистецтвознавство, соціологія, психологія, а також нових галузей, як реклама та дизайн.Актуалізують тему і новітні наукові розвідки, здійснені за суміжними темами, а також достатня часова дистанція, яка дозволяє прослідкувати генезис ключових образів і символів та дає можливість визначити, які з них інтегрувалися в національну культуру й увійшли до сучасного українського міфу, а які були лише тимчасовим явищем. У дисертації визначено основні теми, символи, сюжети та образи, до яких зверталися київські художники на початку Незалежності, працюючи над національними темами. Це у свою чергу виявило не лише істинні патерни національної культури, а також проявило нав’язані радянським минулим стереотипи.Схарактеризовано типологію провідних жіночих образів, котрі сприймаються українським етносом як національні символи й тепер належать до культурного коду нації.Визначені головні джерела, до яких зверталися художники задля формування нової образно-пластичної мови. У прагненні повернути в мистецький дискурс власну історію та культуру художники жанрового живопису вдавалися до переосмислення тем і формальних ознак попередніх епох (особливо авангарду, українського бароко, давньоруського мистецтва доби Київської Русі та трипільських орнаментів) і народного мистецтва (передусім декоративно-ужиткового, особливо вишивки, ткацтва, лозоплетіння та гончарства).Встановлено роль сакрального мистецтва та окремих сюжетів у формуванні київського живопису наприкінці ХХ століття та значимість майстерні храмової культури під керівництвом М. А. Стороженка.Обґрунтовано провідну роль окремих символів як культурних кодів етносу (земля, ґрунт, глина, колесо, дім, мати, козак, кінь, дерево, степ, трипільський орнамент), які формують національну міфологію.Доведено, що національні травми займають важливе місце в культурі українського етносу, а також вплинули на формування самоідентифікації та стали частиною національного міфу. Наприкінці ХХ століття у живописній практиці сформувалися образи, якими послуговуються митці, звертаючись до окремих драматичних подій, які належать до національних травм, зокрема для зображення Голодомору 1932–1933 років.Практичне значення отриманих результатів полягає в узагальненні та систематизації строкатого розмаїття тем, ідей, сюжетів та образів на полотнах художників різних стилістичних та ідейних напрямів, з яких формувалося сучасне українське образотворче мистецтво. Міжгалузева тематика та отримані результати відкривають широкий потенціал можливостей застосування для підготовки навчальних матеріалів, практичного використання в галузях образотворчого мистецтва, мистецтвознавства, філософії, культурології, соціології, психології, а також в інших мистецьких дослідженнях.^UThe dissertation is a comprehensive study of neo-mythologism in the painting of NAOMA graduates in the 1980s and 1990s. The scientific task of the thesis is to systematize and typologize images and symbols in the works of Kyiv painters of the late 20th century of various directions, to analyze the key sources that artists turned to in the formation of a new Ukrainian figurative and plastic language; assess the role of national cultural heritage in the formation of neomythologism in the late 20th century.It has been found that many works have been devoted to the issue of neomythologism and the relationship of national myths to art, but the degree of study of this issue in Ukrainian art history remains insufficient. The topic has not been comprehensively addressed by incorporating scientific research from related disciplines. The use of interdisciplinary and contextual research methods has revealed the perspectives of the study and new potential vectors, since cultural myths and national mythologies in art are at the intersection of fields such as philosophy, cultural studies, fine arts, art history, sociology, psychology, as well as new fields such as advertising and design.The latest scientific research on related topics also brings the issue up to date, as well as sufficient time distance, which allows us to trace the genesis of key images and symbols, and to determine which of them have been integrated into the national culture and entered the modern Ukrainian myth, and which were only a temporary phenomenon. The typology of the leading female images, which are perceived by the Ukrainian ethnic group as national symbols and now belong to the nation's cultural code, is characterized.The main sources used by artists to form a new figurative and plastic language are identified. In an effort to bring their own history and culture back into the artistic discourse, artists of genre painting resorted to rethinking the themes and formal features of previous eras (especially avant-garde, Ukrainian Baroque, ancient Rus’ art of the Kyivan Rus’ period, and Trypillian ornaments) and folk art (primarily decorative and applied art, especially embroidery, weaving, wickerwork, and pottery).The role of sacred art and individual subjects in the formation of Kyiv painting in the late 20th century and the importance of the workshop of sacred painting under the direction of M. A. Storozhenko are established.The author substantiates the leading role of certain symbols as cultural codes of the ethnic group (land, soil, clay, wheel, house, mother, Cossack, horse, tree, steppe, Trypillian ornament), which form the national mythology.The paper has proved that national traumas occupy an important place in the culture of the Ukrainian ethnos and have also influenced the formation of self-identity and have become part of the national myth. At the end of the 20th century, the practice of painting created images that artists used to refer to certain dramatic events that were considered national traumas. In particular to illustrate Holodomor of 1932-1933.The practical significance of the obtained results was in the generalization and systematization of a colorful variety of themes, ideas, plots and images on the canvases of artists of various stylistic and ideological trends, from which modern Ukrainian fine art was formed. The interdisciplinary topic and the obtained results open up a wide potential of application opportunities for the preparation of educational materials, practical use in the fields of fine arts, art history, philosophy, cultural studies, sociology, psychology, as well as in other art studies.

У дисертації наводиться порівняльно-правова характеристика адміністративно-правового регулювання економіки та обґрунтовується необхідність вжиття низки заходів, спрямованих на імплементацію кращих національних практик в українське національне право. Вказується, що основним детермінантом, який кардинально впливає на адміністративно-правове регулювання економіки у відповідній країні, є її державно-правовий режим, під яким запропоновано розуміти сукупність форм та методів здійснення публічної влади, а також рівень участі громадян в управлінні справами держави та суспільства.Автором надано характеристику адміністративно-правовому регулюванню економіки у країнах: повної демократії, неповної демократії, з гібридним державно-правовим режимом, з авторитарним державно-правовим режимом. Під поняттям «адміністративно-правового регулювання економіки запропоновано розуміти діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованої на раціональне використання ресурсів різного походження задля належного функціонування економіки різного рівня й забезпечення сталого розвитку всієї країни як єдиного соціально-економічного та правового механізму.Визначено можливі напрями запозичення досвіду держав повної та неповної демократії з управління економічною діяльністю та його імплементації у національне право^UThe dissertation provides a comparative-legal characteristic of the administrative-legal regulation of the economy and substantiates the need to take a number of measures aimed at implementing the best national practices into Ukrainian national law. It is indicated that the main determinant that fundamentally affects the administrative and legal regulation of the economy in the respective country is its state-legal regime, under which it is proposed to understand the totality of forms and methods of exercising public power, as well as the level of participation of citizens in the management of state and society affairs.The author gave a description of the administrative and legal regulation of the economy in the countries of: full democracy, incomplete democracy, with a hybrid state-legal regime, with an authoritarian state-legal regime. Under the concept of "administrative and legal regulation of the economy, it is proposed to understand the activities of authorized bodies of state power and local self-government, aimed at the rational use of resources of various origins for the proper functioning of the economy at various levels and ensuring the sustainable development of the entire country as a single socio-economic and legal mechanism.The possible directions of borrowing the experience of the states of full and partial democracy in the management of economic activity and its implementation into national law have been determined

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.

Дисертація присвячена дослідженню політичної реклами як частини комунікаційних процесів, які є невід’ємною складовою правової, етичної та психоемоційної системи суспільства.У роботі визначено взаємозв’язок політичної реклами та політичної культури суспільства; досліджено розвиток політичної реклами в Україні від проголошення незалежності до президентських виборів 2019 року та місцевих виборів 2020 року; проаналізовано українське та зарубіжне законодавство на предмет політичної реклами; визначено різницю між політичною агітацією та політичною рекламою в українському соціально-комунікаційному просторі; визначено рівень ідентифікації прихованої політичної реклами аудиторією; виокремлено приховану політичну рекламу та чорний піар в українськомуінформаційному просторі та окреслено проблеми ідентифікації політичної реклами на прикладі національної судової практики.В результатах дослідження визначено та поглиблено вивчено періодизацію політичної реклами в Україні, визначено найбільш оптимальну класифікацію, зазначено ряд прихованих інструментів, які є нерегламентованими та не регулюються діючим законодавством.Розглянуто досвід зарубіжних країн щодо правового регулювання видів некомерційної реклами та детально проаналізовано діяльність адміністративних органів щодо регулювання реклами на підставі законодавчих актів окремих країн. В цьому контексті обгрунтовано доцільність реформування національного законодавства у сфері визначення поняття некомерційної реклами, її видів та спрямованості, а також встановлення чітких меж юридичної відповідальності за порушення законодавства про розповсюдження реклами.^UThe dissertation is devoted to the study of political advertising as a component of social communications, taking into account the legal, ethical and socio-psychological aspects of its functioning.The work defines the relationship between political advertising and the cultural field of social society; the development of political advertising in Ukraine from the declaration of independence to the presidential elections of 2019 and local elections of 2020 was studied; analyzed Ukrainian and foreign legislation on the subject of political advertising; the difference between political campaigning and political advertising in the Ukrainian social and communication space is determined; the level of identification of the hidden political advertising audience is determined; covert political advertising and black PR in the Ukrainian information space are singled out and the problems of identification of political advertising are outlined on the example of national judicial practice.As a result of the study, a periodization of political advertising and its classification was developed, materials with hidden elements of political advertising in Ukrainian print media were singled out.The experience of foreign countries regarding the legal regulation of types of non-commercial advertising is considered, and the activity of administrative bodies regarding the regulation of advertising based on the legislative acts of individual countries is analyzed in detail. In this context, the expediency of reforming the national legislation in the field of defining the concept of non-commercial advertising, its types and direction, as well as establishing clear limits of legal responsibility for violating the legislation on the distribution of advertising, is substantiated.

Дисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з’ясовано теоретичні, нормативні, змістові, процесуальні засади вищої військової освіти в Республіці Польща з метою визначення можливостей використання елементів польського прогресивного досвіду в аспекті досліджуваної проблеми в Україні. Схарактеризовано стан розробленості досліджуваної проблеми. Розкрито концептуальні засади вищої військової освіти в Республіці Польща та виокремлено етапи її становлення та розвитку. Виокремлено етапи розвитку вищої військової освіти в Республіці Польща: 1) поява перших закладів вищої військової освіти – військових шкіл (друга половина XVIII – кінець XVIII століття); 2) застій у розвитку вищої військової освіти (ХІХ століття); 3) розбудова військової освіти (1918-1921 роки); 4) гармонізація військової освіти (1922-1939 роки); 4 5) воєнні роки (1939-1945 роки); 6) зростання попиту на висококваліфікований персонал для потреб збройних сил країни (1946-50-ті роки); 7) реформування вищої військової освіти в Польщі (60-80-ті роки ХХ століття); 8) скорочення закладів вищої військової освіти (90-ті роки ХХ століття – 2010 рік); 9) закріплення військової освіти в рішенні президента про основні напрями розвитку збройних сил у 2013-2022 роках (2011 рік – дотепер). З метою окреслення нормативних заcад вищої військової освіти в Республіці Польща прoаналiзoванo та cxарактeризoванo нормативні документи, у яких відображено провідні позиції організації системи вищої військової освіти. У контексті з’ясування змістових засад вищої військової освіти в Республіці Польща схарактеризовано основоположні напрями діяльності закладів вищої військової освіти. З метою з’ясування процесуальних ознак досліджено особливості управління вищою військовою освітою; структурна організація системи вищої військової освіти, функціональні обов’язки менеджерів закладів вищої військової освіти. Визначено перспективи використання прогресивних здобутків вищої військової освіти в Україні.^UThe dissertation is a comprehensive study, within which the theoretical, conceptual, legal, content, and procedural foundations of higher military education in the Republic of Poland are clarified in order to determine the possibilities of using elements of progressive experience in the aspect of the investigated problem in Ukraine. The thesis analyzes the state of elaboration of the issue of higher military education in domestic and foreign studies. The conceptual foundations of higher military education in the Republic of Poland have been revealed, and the stages of its formation and development have been outlined. On the basis of the study, analysis and synthesis of scientific literature, regulatory documents, we have identified the following stages of the higher military education development in Poland: 1) second half of the XX – end of the XVIII century – creation of the first institutions of higher military education – 11 military schools; 2) XIX century – stagnation in the development of higher military education – due to the loss of independence of the country, there functioned only cadet schools; 3) 1918-1921 – growth of military education owing to the restoration of the country’s independence on the basis of the French system, it envisaged two stages: cadet schools and training courses for officers; 4) 1922-1939 – harmonization of military education aimed at reforming training centers that were responsible for providing military education; 5) 1939-1945 – the war years, during which only the Navy Cadet College operated; 6) 1946-1950s – increasing demand for highly qualified personnel for the needs of the country’s armed forces; 7) 60-80s of the XIX century – reform of higher military education in Poland; 8) 90s years of XX century – 2010 – reduction of higher military education institutions; 9) 2011 – until now – consolidation of military education in the President’s decision on the main directions of the armed forces development in 2013-2022. In order to outline the normative foundations of higher military education in the Republic of Poland, the normative documents reflecting the leading positions in organizing the higher military education system have been analyzed and characterized. In the context of clarifying the content foundations of higher military education in the Republic of Poland, the fundamental directions of activity of higher military education institutions have been characterized. It has been determined that the content foundations of higher military education in the Republic of Poland are: - Diversification of educational programs in both military and civilian domains. - Intensification of scientific research activities within higher military education institutions. - Development of educational programs for military personnel based on a consolidated approach. - Intensification of English language learning. - Expansion of the system for upgrading the qualifications of military personnel. In order to clarify the procedural foundations, the specifics of managing higher military education have been explored, including the structural organization of the system of higher military education and the functional responsibilities of managers in institutions of higher military education. The possibilities of using the elements of progressive experience in the aspect of the investigated problem in Ukraine, which include legislative, procedural and content aspects of the problem consideration, are determined.

Дисертація є першим комплексним дослідженням художнього репортажу в українській літературі початку ХХІ ст.Об’єктом літературознавчого аналізу стали художні репортажі Л. Белея «Ліхіє дев’яності: Любов і ненависть в Ужгороді» (2019), М. Беспалова «Ліхіє дев’яності: Кузня кадрів Дніпропетровськ» (2016), О. Гавроша «Стрий і старий» (2013), Є. Гончарової «За день до Дебальцевого» (2016), В. Івченка «Ліхіє дев’яності: Як не сумували Суми» (2015), Д. Казанського «Санітарна зона» (2013), О. Криштопи «Ліхіє дев’яності: Станіславський феномен» (2016), «Україна: масштаб 1:1» (2017), В. Курико «Чернігівська справа Лук’яненка» (2020), В. Молодія «Петлі Апеннінського черевика» (2014), Є. Подобної «Закарпатський легіон» (2018), П. Стеха «Над прірвою в іржі» (2018).Наукова новизна роботи. Вперше в українському літературознавстві охарактеризовано поняття художній репортаж у зв’язку з особливостями функціонування жанру у світових національних літературах, визначено його місце в українській прозі початку ХХІ ст. Сформульовано дефініцію художній репортаж як жанру нефікційної літератури, з’ясовано сталі ознаки, виокремлено жанрові різновиди, здійснено комплексний аналіз зображально-виражальних засобів, проаналізовано роль автора, показано тенденції розвитку в сучасній прозі.Практичне значення отриманих результатів постає в тому, що матеріали досліджень можуть бути використані під час викладання навчальних дисциплін, спецкурсів, присвячених вивченню специфіки художнього репортажу як жанру нефікційної літератури, що сприятиме відкриттю широких можливостей для дослідження сучасної прози.Особистим внеском здобувача є формулювання дефініції художній репортаж, з’ясування його жанрово-стильових ознак. Показано, що художній репортаж як жанр нефікційної літератури перебуває на етапі становлення й потребує чіткої методологічної основи для класифікації. Дисертація виконана самостійно, формулювання результатів і висновків належать дисертантці.Художній репортаж належить до нефікційного дискурсу. Справджується думка, що нефікційні твори актуалізуються в години суспільних змін і життєвих катаклізмів, доленосних рішень і суперечливих політичних ситуацій. То ж цей жанр сьогодні посилено розвивається в українському літературному просторі й завдяки пожвавленню процесу перекладу польських репортажів.Художній репортаж у національній літературі пройшов складні етапи розвитку, має давню спорадичну історію – від розповіді до репортажу, подорожнього репортажу та репортажного роману, і перебуває у фазі становлення. Головна заслуга виділення цього жанру належала українським письменникам 20-х рр. ХХ ст. У моменти, коли втрачається довіра до фікційних сюжетів, розкриття проблем не досягається наявними арсеналами художньої літератури, реципієнт прагне бути очевидцем подій, дізнатись про особисті спостереження автора, переосмислити уже відоме.Отже, недостатність теоретико-практичних аспектів художнього репортажу, систематизації, цілісного розгляду в контексті сучасної української прози й зумовлює актуальність дослідження.У дослідженні проаналізовано наукові праці, присвячені художньому репортажу в різних національних літературах, зокрема в англійській, американській, німецькій, норвезькій, польській, що дало можливість виокремити власне національні ознаки жанру.Перший розділ дисертаційної роботи присвячено вивченню феномену «документальна література». На основі репрезентативних праць учених (М. Варикаша, О. Галич, А. Галич, Л. Гінзбург, О. Качуровський, Г. Клочек, Н. Колошук, О. Рарицький, Т. Черкашина) окреслено становлення й розвиток документальної літератури, художньо-документальної літератури, літератури факту, нефікційної літератури й літератури нон-фікшн. Визначено, що кожен із термінів виник у певний період літературного процесу.Простежено зародження репортажу як форми повідомлення та ефективного культурного способу обміну інформацією. Першопочатки репортажу – у Біблійних текстах, «Іліаді» Гомера, мандрівних репортажах Марко Поло, хроніках і літописах.У західному та українському літературознавствах співіснують терміни «літературний репортаж», «нова журналістика» (низка термінів, які використовуються паралельно з новою журналістикою – креативне письмо, літературна / альтернативна / наративна журналістика, неожурналістика, паражурналістика, нон-фікшн, проза сирого факту, суб’єктивна проза, документальний роман, література ідей, ґонзо-журналізм) та «художній репортаж».З’ясовано, що художній репортаж – це жанр нефікційної літератури, утворений шляхом поєднання видових (кіно, музика, образотворче мистецтво, скульптура, фотографія, ЗМІ) і родо-жанрових (епос, драма) ознак. В основі жанрової моделі художнього репортажу – журналістський репортаж.У другому розділі подано класифікацію художнього репортажу...^UThe dissertation is the first comprehensive study of artistic reportage in Ukrainian literature of the beginning of the 21st century.The object of the literary analysis was the feature reports of L. Beley "The Roaring Nineties: Love and Hate in Uzhhorod" (2019), M. Bespalov "The Roaring Nineties: Dnipropetrovsk Personnel Forge" (2016), O. Gavrosh "Stry and old" (2013), E. Goncharova's "A day before Debaltseve" (2016), V. Ivchenko's "The Roaring Nineties: How the Sumys Didn't Miss You" (2015), D. Kazansky's "Sanitary Zone" (2013), O. Kryshtopy "The Roaring Nineties: The Stanislavsky Phenomenon" (2016), "Ukraine: Scale 1:1" (2017), V. Kuriko "The Chernihiv Case of Lukyanenko" (2020), V. Molodiy "Hinges of the Apennine Shoe" (2014 ), E. Podhoyi "Transcarpathian Legion" (2018), P. Stekha "Over the Abyss in Rust" (2018).Scientific novelty of the work. For the first time in Ukrainian literary studies, the concept of artistic reportage was characterized in connection with the peculiarities of the functioning of the genre in world national literatures, and its place in Ukrainian prose of the beginning of the 21st century was determined. The definition of artistic reportage as a genre of non-fiction literature is formulated, constant features are clarified, genre varieties are distinguished, a comprehensive analysis of visual and expressive means is carried out, the role of the author is analyzed, and development trends in modern prose are shown.The practical significance of the obtained results is that the research materials can be used during the teaching of educational disciplines, special courses devoted to the study of the specifics of artistic reportage as a genre of non-fiction literature, which will contribute to the opening of wide opportunities for the study of modern prose.The personal contribution of the winner is the formulation of the definition of artistic reportage, the clarification of its genre and style features. It is shown that feature reportage as a genre of non-fiction literature is at the stage of formation and needs a clear methodological basis for classification. The dissertation was completed independently, the formulation of the results and conclusions belong to the dissertation student.Feature reporting belongs to non-fictional discourse. The opinion that non-fiction works are actualized in the hours of social changes and life cataclysms, fateful decisions and controversial political situations is confirmed. Also, this genre is developing strongly today in the Ukrainian literary space thanks to the revitalization of the process of translation of Polish reports.Feature reportage in national literature has gone through complex stages of development, has a long sporadic history - from story to reportage, travel reportage and reportage novel, and is in the phase of formation. The main credit for the selection of this genre belonged to Ukrainian writers of the 20s of the 20th century. At moments when trust in fictional stories is lost, the disclosure of problems cannot be achieved by the available arsenals of fiction, the recipient seeks to be an eyewitness to the events, to learn about the author's personal observations, to rethink what is already known.So, the lack of theoretical and practical aspects of artistic reportage, systematization, holistic consideration in the context of modern Ukrainian prose determines the relevance of the research.The research analyzed scientific works devoted to artistic reportage in various national literatures, in particular in English, American, German, Norwegian, Polish, which made it possible to single out the national characteristics of the genre.The first chapter of the dissertation is devoted to the study of the phenomenon of "documentary literature". On the basis of the representative works of scientists (M. Varikasha, O. Halych, A. Halych, L. Ginzburg, O. Kachurovskyi, H. Klochek, N. Koloshuk, O. Rarytskyi, T. Cherkashina), the formation and development of documentary literature, artistic - documentary literature, factual literature, non-fiction literature and non-fiction literature. It was determined that each of the terms arose in a certain period of the literary process.The emergence of reporting as a form of communication and an effective cultural way of exchanging information is traced. The beginnings of reporting are found in Biblical texts, Homer's Iliad, Marco Polo's travel reports, chronicles and annals.In Western and Ukrainian literary studies, the terms "literary reportage", "new journalism" coexist (a number of terms that are used in parallel with new journalism - creative writing, literary / alternative / narrative journalism, neo-journalism, para-journalism, non-fiction, prose of raw fact, sub objective prose, documentary novel, literature of ideas, gonzo journalism) and "art reportage"...

Андрусишин В. Й. Політична культура сучасного українського суспільства: культурологічний аналіз. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. – Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2024.У дисертації осмислено ментально-аксіологічні та національно-психологічні засади політичної культури українського суспільства, динаміку та особливості її трансформації. Розглянуто та систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження політичної культури українського суспільства як складного та багатоаспектного феномена. Опрацьовано та систематизовано джерельну базу дослідження, з’ясовано потенціал традицій і родинних цінностей як середовища формування та збереження української політичної культури, досліджено її міфосимволічний вимір, розглянуто деструктивний вплив комуно-радянського тоталітаризму та його проєкту «homo sovieticus» на зміст політичної культури українців, проаналізовано політичний гумор та сатиру як джерела інформації про культурні стереотипи українців, розкрито особливості та динаміку розгортання «пострадянського синдрому» у сучасній політичній культурі України, виявлено тенденції змін та нові виклики в межах політичної культури сучасного українського соціуму в умовах російсько-української війни (2014–2023 рр.).Ключові слова: українське суспільство, політична культура, політичні цінності, політична міфосимволіка, політичний гумор, пострадянський синдром, homo sovieticus.^UQualification scientific paper as a manuscript.A thesis for the scholarly degree of the Candidate in Cultural Studies (PhD), specialty 26.00.01 – Theory and History of Culture. Kyiv National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2024.The dissertation is devoted to the consideration of the mental-axiological and national-psychological foundations of the political culture of Ukrainian society, the dynamics and peculiarities of its transformation at the present stage. It is determined that the search for answers to the question of the vital mechanisms of the transition of Ukrainian society to a new quality draws the attention of theoretical and practical scientists to political values and national-psychological aspects of Ukrainian political culture, since its axiological foundations and their transformation in times of crisis remain an under-researched topic in political science and cultural studies.It is emphasized that the political culture of Ukrainian society, like any other, is formed and developed in close connection with the centuries-old values and traditions of Ukrainians, which are the inner core of the people’s culture and which determine the stereotypes of political behavior and are converted into sociocodes. Particular attention is focused on family traditions and values, since it is the family as a socio-cultural microenvironment that makes the functioning of the entire social structure possible, and the axiological system generated by it influences the way each member of society operates and behaves, especially since patterns of political participation, the main features of political behavior and mentality are laid down in the family.It is stated that the axiological basis in the form of a value consensus in society is of great cultural significance: it is formed and transmitted in time and space, “re-historicized” in everyday life and objectified in the forms of signaling and symbolization. This is how political myths emerge as archetypal constructions that preserve social experience, the imperatives of the spiritual and moral dimension of political processes in the collective memory, as a basic cultural and political form that contains and transmits the historical experience of the people, the semantic core that either corresponds to the nation-building social model and therefore represents it, or does not (“political pseudo-myth” or a culturally different/alien mythological narrative as a threat to authentic cultural traditions, national history and memory).The potential of political mythosymbolism through the prism of cultural analysis is identified and revealed, which made it possible to look at it as a tool for creating a political identity and manifestation of Ukraine’s civilizational choice. At the turn of the XX-XXI centuries, especially after the declaration of independence, the relevance of political myths in Ukraine increased.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. Державний̆ університет інформаційно-комунікаційних технологій̆, м. Київ, 2024.Дисертація присвячена теоретичному дослідженню особливостей державного управління інформаційною безпекою особистості у сфері національної безпеки й науковому пошуку шляхів удосконалення діяльності органів державної влади з питань протидії інформаційній компоненті сучасних гібридних війн та зменшенню впливу на українське суспільство інформаційних загроз.Акцентовано увагу, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства в діяльності органів державної влади України можуть бути використані два підходи щодо забезпечення інформаційної безпеки держави. Перший – виявлення та блокування небезпечної інформації, що потребує витрат значних людських та матеріальних ресурсів для моніторингу інформаційного простору, проведення контрольних, режимних та запобіжних заходів у сфері обігу суспільно значимої інформації. В умовах поширення масштабів використання населенням соціальних мереж критично скорочується час на адекватну реакцію державних органів на виявлену небезпечну та шкідливу інформацію, яка швидко розповсюджується.Другий підхід полягає у вжитті органами державної влади цілеспрямованих заходів, які полягають у завчасній імунізації громадян від впливу небезпечної та шкідливої інформації, яка втрачає здатність негативно впливати на стан інформаційної та національної безпеки України. Успішність заходів щодо звільнення тимчасово окупованих територій України також залежить від заходів забезпечення інформаційної безпеки особистості, оскільки різні люди однакову інформацію можуть сприймати по-різному. Одним із шляхів забезпечення інформаційної безпеки особистості є цілеспрямований вплив на культурний розвиток людини в галузях державного управління, права, історії розвитку України як суверенної та самобутньої держави, а також набуття людиною необхідних навичок щодо отримання, перевірки, накопичення, оброблення, формування та розповсюдження інформації. На підставі комплексного дослідження теоретико-методологічних засад державного управління запропоновано концептуальні основи державного управління інформаційною безпекою особистості у сфері національної безпеки, що включають базові складники інформаційної безпеки особистості, механізми державного управління, державні інституції, які використовують притаманні їм методи державного управління, інструменти впливу, обʼєкти інформаційної безпеки, індикатори стану інформаційної безпеки особистості, соціальні комунікації, інформаційні технології та технічні засоби приймання, передавання, зберігання та оброблення інформації.На підставі результатів дослідження проблеми забезпечення інформаційної безпеки особистості розроблено авторський варіант Концепції забезпечення інформаційної безпеки особистості. Вона декларує основні засади інформаційної політики держави з питань забезпечення інформаційної безпеки особистості, що необхідні для планування сталого соціально-культурного розвитку людини як найвищої соціальної цінності в державі, визначення здібностей особистості, які необхідні для життєдіяльності в інформаційному суспільстві та здійснення самостійного захисту від небезпечної та шкідливої інформації. Концепція забезпечення інформаційної безпеки особистості має стати базою для розробки Стратегії інформаційної безпеки України.Ключові слова: інформаційна безпека, інформаційна безпека особистості, національна безпека, інформаційне право, базові складові інформаційної безпеки особистості, інформаційна культура, функції інформаційної безпеки особистості, завдання інформаційної безпеки особистості, інформаційна політика, державне управління інформаційною безпекою, інформація, загрози інформаційної безпеки.^UDissertation for the degree of Doctor of Science in Public Administration, specialty 25.00.02 – mechanisms of public administration. State University of Information and Communication Technologies, Kyiv, 2024.The dissertation is devoted to a theoretical study of the specifics of the state management of personal information security in the national security field and a scientific search for ways to improve the state authorities activities in countering the modern hybrid wars information component and reducing the impact of information threats on Ukrainian society.Attention is drawn to the fact that at the current stage of the development of Ukrainian society, two approaches can be used to ensure the information security of the state in the activities of the state authorities of Ukraine. The first is the detection and blocking of dangerous information, which requires the expenditure of significant human and material resources for monitoring the information space, conducting control, regulatory and preventive measures in the sphere of circulation of socially significant information. In the conditions of the widespread use of social networks by the population, the time for an adequate reaction of state bodies to the detected dangerous and harmful information, which is rapidly spreading, is critically reduced.The second approach consists in taking purposeful measures by state authorities, which consist in early immunization of citizens against the influence of dangerous and harmful information, which loses its ability to negatively affect the state of information and national security of Ukraine. The success of measures to liberate temporarily occupied territories of Ukraine also depends on measures to ensure personal information security, as different people may perceive the same information in different ways. One of the ways to ensure the information security of an individual is a purposeful influence on the cultural development of a person in the fields of public administration, law, the history of the development of Ukraine as a sovereign and independent state, as well as the acquisition by a person of the necessary skills in obtaining, checking, accumulating, processing, forming and distributing information.On the basis of a comprehensive study of the theoretical and methodological foundations of state administration, the conceptual foundations of the state administration of personal information security in the field of national security are proposed, which include the basic components of personal information security, mechanisms of state administration, state institutions that use their own methods of state administration, tools of influence, objects of information security, indicators of the state of information security of an individual, social communications, information technologies and technical means of receiving, transmitting, storing and processing information.On the basis of the results of the study of the problem of ensuring personal information security, an authorʼs version of the Concept of ensuring personal information security was developed. It declares the main principles of the information policy of the state on issues of ensuring the information security of the individual, which are necessary for planning the sustainable social and cultural development of a person as the highest social value in the state, determining the abilities of the individual, which are necessary for life in the information society and the implementation of independent protection from dangerous and harmful information The concept of ensuring personal information security should become the basis for the development of the Information Security Strategy of Ukraine.Key words: information security, information security of an individual, national security, information law, basic components of information security of an individual, information culture, functions of information security of an individual, tasks of information security of an individual, information policy, state management of information security, information, threats to information security.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню статистичних характеристик складних мереж та кластерної структури веб-простору з використанням методів інтелектуального аналізу даних, зокрема розробці інформаційної технології для кластеризації даних великого розміру, які були зібрані й оброблені спеціально створеним програмним забезпеченням. Також вивчено стохастичні матриці, які завдяки особливостям своїх спектральних властивостей є основним математичним об’єктом при дослідженні кластерної структури веб-простору. Дисертацiя складається зі вступу, чотирьох роздiлiв, висновкiв, перелiку використаних джерел та додаткiв. У вступi обґрунтовано актуальнiсть дослiдження, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт та методи дослiдження, вказано наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатiв, проаналізовано зв’язок роботи з науковими темами. Зазначено особистий внесок здобувача, а також наведено відомості про апробацію та публікації основних результатів дисертації.Перший роздiл містить ключові вiдомостi з теорії складних мереж, опис основних напрямів досліджень та завдання, якими займається теорія складних мереж. Проведено огляд та опис основних моделей (Ердоша–Рені, Уаттса–Строґаца, Барабашi–Альберт). Розглянуто та проаналізовано приклади реальних складних мереж та їх особливості Здійснено класифікацію та огляд методів однієї з важливих технік інтелектуального аналізу складних мереж – кластерного аналізу.У другому розділі дисертаційного дослідження описано концепцію кроулінгу як одного із засобів збирання інформації, проведено огляд існуючих програмних засобів для збирання інформації у веб-просторі. Другий розділ має прикладне значення, основним його результатом є розроблене спеціалізоване програмне забезпечення – кроулер з вбудованим аналітичним модулем для інтелектуальної обробки інформації.Третій розділ присвячений дослідженню освітніх сегментів веб-простору (українського (edu.ua), ізраїльського (ac.il) та польського (edu.pl), інформація про які була зібрана та оброблена за допомогою самостійно розробленої інформаційної технології. Застосування даної розробки дозволило отримати статистичні характеристики та кластерну структуру вказаних вище сегментів веб-простору та здійснити порівняльний аналіз.У четвертому розділі розглянуто питання кластеризації в графі на основі матриці суміжності. Основним об’єктом дослідження є стохастична матриця, що задає ймовірності переходу на графі та визначається із матриці суміжності. У розділі проаналізовано спектральні властивості стохастичної матриці із врахуванням кластерної структури графу.Основні теоретичні результати розділу наступні:?доведено факт збіжності власних значень матриці P за умов, накладених на елементи матриці суміжності A (теорема 4.3.1);?встановлений факт про асимптотичну еквівалентність спектрів матриць та дозволяє використовувати стохастичну матрицю із незалежними елементами замість відповідної стохастичної матриці P, елементи якої не є незалежними (лема 4.4.1);?розглянуто частинний підхід до оцінки розподілу елементів матриці P за умови показникового розподілу елементів матриці A (лемах 4.5.1 та 4.5.2). Розроблено новий алгоритм перевірки належності елементів (вершин графу) до одного кластеру;?побудовано критерій оцінки оптимальної кількості кластерів k_opt.На основі методу Монте-Карло проведено порівняння розробленого методу оцінки кількості кластерів із деякими класичними алгоритмами, в результаті чого встановлено ряд його переваг та недоліків.У висновках підсумовано основні результати дисертаційного дослідження.У додатках подано наукові публікації, відомості про апробацію результатів дисертації.Теоретичне значення. Результати теоретичних досліджень, а саме розвитку теорії графових досліджень, сформульовані та доведені леми і теореми, можуть використовуватися для подальших досліджень у цій галузі, а також у навчальних курсах кафедр математичних проблем управління і кібернетики та програмного забезпечення комп’ютерних систем Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (та інших ЗВО), пов'язаних з інтелектуальним аналізом даних, методичних розробках, навчальних посібниках для освітнього процесу та науково-дослідної роботи студентів, аспірантів.Практичне значення. Розроблені у дисертаційній роботі кроулер, інформаційна технологія та метод визначення оптимальної кількості кластерів можуть в подальшому використовуватися для практичного дослідження складних мереж. Запропоновані підходи, результати використовуються компаніями «Квант Азимут» та «Qlicks B.V.».Ключові слова: модель (математична, економічна), моделювання, динаміка, інтелектуальний аналіз даних, кластеризація, k-means, інформаційна система, інформаційна технологія, інтелектуальна система, програмне забезпечення, тестування програмного забезпечення, рівні тестування програмного забезпечення, специфікація вимог до програмного забезпечення, функціональні та нефункціональні вимоги до програмного забезпечення, статистичні методи.^UThe dissertation deals with the study of statistical characteristics of complex networks and the cluster structure of the web space using methods of intelligent data analysis, in particular, the development of information technology for the clustering of large data, which were collected and processed by specially created software. In addition, stochastic matrices have been studied, which, due to their specific spectral properties, are the main mathematical object in the study of the cluster structure of the web space.The dissertation contains an introduction, four chapters, conclusions, a list of literature, and appendices. The introduction substantiates the relevance of the research topic, formulates the goal, task, subject, object and research methods; indicates the scientific novelty, theoretical and practical significance of the obtained results; presents and analyzes the link between the current research and scientific topics. The personal contribution of the candidate, as well as information about the approval and publication of the main results of the research are shown. Chapter 1 contains key information on the theory of complex networks, a description of the main areas of research and tasks that the theory of complex networks deals with. An overview and description of the main models (the Erdős–Rényi, Watts-Strogatz, Barabási–Albert models) are provided. The methods of cluster analysis, an important technique of intellectual analysis of complex networks, are classified and reviewed.Chapter 2 of the dissertation describes the concept of crawling as one of the means of gathering information, and provides an overview of existing software tools for collecting information in the web space. Chapter 2 has a practical value; its main result is the developed specialized software – a crawler with a built-in analytical module for intelligent information processing.Chapter 3 deals with the study of following educational segments of the web space: Ukrainian (edu.ua), Israeli (ac.il) and Polish (edu.pl). The information on these segments was collected and processed using a personally developed information technology. The application of this development enables to obtain the statistical characteristics and cluster structure of the above-mentioned segments of the web space and to carry out a comparative analysis.Chapter 4 deals with the issue of clustering in a graph based on the adjacency matrix. The main object of research is the stochastic matrix, which specifies the transition probabilities on the graph and is determined from the adjacency matrix. In this chapter, the spectral properties of the stochastic matrix are analyzed, taking into account the cluster structure of the graph.The main theoretical results of this chapter are follows:?the fact of the convergence of the eigenvalues of the matrix P under the conditions imposed on the elements of the adjacency matrix A is proved (theorem 4.3.1);?the established fact about the asymptotic equivalence of the spectra of the matrices and allows using a stochastic matrix with independent elements instead of the corresponding stochastic matrix P, the elements of which are not independent (lemma 4.4.1);?a partial approach to the estimation of the distribution of the elements of matrix P is considered under the condition of the indicative distribution of matrix A elements (lemmas 4.5.1 and 4.5.2). A new algorithm has been developed for checking whether elements (graph vertices) belong to one cluster.?a criterion for estimating the optimal number of clusters k_opt is built.. On the basis of the Monte Carlo method, a comparison of the developed method for estimating the number of clusters with some classical algorithms was carried out.The main results of the dissertation research are summarized in the conclusions.The appendices present scientific publications, information on the approval of the results of the dissertation.Theoretical significance. The results of theoretical research, namely the development of the theory of graph research, formulated and proven lemmas and theorems, can be used for further research in this field. They can also be applied in the educational courses in Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, related to teaching aids for the educational process and research.Practical significance. The crawler, information technology, and method for determining the optimal number of clusters developed in the dissertation can be used for further practical research of complex networks. The proposed approaches are used by the companies "Kvant Azimuth" and "Qlicks B.V.".Keywords: model (mathematical, economic), simulation, dynamics, intelligent data analysis, clustering, k-means, information system, information technology, intelligent system, software, software testing, software testing levels, specification of software requirements, functional and non-functional software requirements, statistical methods.

Внаслідок систематичної демонізації кримських татар російськорадянською пропагандою широка аудиторія досі перебуває в полоні стійких стереотипів та мітів про Кримське ханство як про «розбійницько-паразитичну державу». Такий погляд абсолютно не відповідає дійсності. Ханат був важливим геополітичним гравцем системи міжнародних відносин у Європі тапоза її межами на зламі Середньовіччя та раннього Нового часу. Кримці активно взаємодіяли з іншими народами у військовий та мирний спосіб. Тож об’єктивне вивчення всесвітньої, європейської та української історії є неможливим без дослідження зовнішньої політики Кримського ханства.Дисертація присвячена дослідженню зовнішньої політики Кримського ханства у період між створенням ханату в 1441 р. та зміною геополітичних орієнтирів на ключових векторах його політики на межі 30-40 рр. XVII ст. Предметом роботи є зовнішня політика Криму в зазначений період. Означена проблема має науковий, дидактичний та методологічний аспекти. Вона даєможливість виявити причини, що зумовили створення парадигми відносин Криму з іншими державами (в тому числі тими, де були широко представлені предки українців), а також історичні складові створення, розквіту, занепаду й анексії ханату.Мета дисертації полягає у визначенні основних аспектів зовнішньої політики Кримського ханства у др. пол. XV – на поч. XVII ст.Ступінь розробленості проблематики дисертації є вкрай обмеженою. У ній практично відсутні роботи, які б відображали еволюцію динаміки зовнішньої політики Кримського ханства в усіх векторах його взаємодії з іноземцями. Здебільшого дослідники, які представляють українську, польську, російсько-радянську, турецьку, англо-американську, австронімецьку та румунську наукові школи, зосереджують увагу лише на одному або на кількох напрямках зовнішньополітичної діяльності кримської еліти.^URussian and Soviet has led to the systematic demonization of Crimean Tatars. That is why a wide audience is still captive in stereotypes and myths about the Crimean Khanate as a «robber-parasitic state». However, this view is completely false. The Crimean Khanate was an important geo-political player of the international relations system in Europe and beyond at the turn of the MiddleAges and early modern times. Crimean Tatars actively interacted with other peoples in a military or peaceful manner. As a result, an objective study of World, European and Ukrainian history is impossible without studying the foreign policy of the Crimean Khanate.The dissertation is devoted to the study of the foreign policy of the Crimean Khanate in the period between the creation of the Crimean Khanate in 1441 and geo-political reference points on key vectors of its policy changing at the turn of 30-40 years of the XVII century. The subject of the work is the foreign policy of the Crimean Khanate in this period. This problem has valuable scientific, didactic and methodological value. It allows us to find out the reasons that led to the creation of the paradigm relations between the Crimean Khanate and other states (including those where the ancestors of Ukrainians were widely represented). As well, asreasons of the creation, rise, decline and annexation of the Crimean Khanate.The purpose of the dissertation is to determine the main aspects of the Crimean Khanate foreign policy in the second half of the XV - at the beginning of the XVII centuries.The current state of the dissertation problem has a certain specificity. There are practically no works reflect the evolution of Crimean Khanate foreign policy dynamic in all vectors of its interaction with foreign states. Most of all, the researchers focus on only one or several areas of Crimean foreign policy. The basic historiography of the issue can be divided into Ukrainian, Polish, Russian-Soviet,Turkish, Anglo-American, Austro-German and Romanian schools by the countries of researchers’ origin.

У дисертації висвітлено проблематика розгляду практики Європейського суду з прав людини як показника стану забезпечення людських прав в державах-учасниках Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (на прикладі України). Обґрунтовано типологію напрямів впливу практики Європейського суду з прав людини на різні правові системи (національні та наднаціональні) з виокремленням та детальною дескрипцією впливу на правозастосовну практику; впливу на національне законодавство; впливу на правову доктрину; впливу на правосвідомість, правову освіту та просвіту; впливу на функціонування громадянського суспільства; впливу на міжнародний престиж держави-учасниці Конвенції; впливу на розвиток європейського права.Автором надано характеристику природі рішень страсбурзького Суду через призму: іманентності цій інституції міжнародного характеру, сприйняття його більшістю заявниками як «четвертої інстанції» (не зважаючи на його субсидіарний характер), особливості конвенційних норм (аксіологічний, лаконічний та імпліцитний характер), автономної інтерпретації положень Конвенції (з урахуванням її духу та мети), зв'язок між Конвенцією та національним правом; діалог з державами-членами Конвенції.Відзначено, що значна кількість звернень осіб, що перебувають під юрисдикцією України до Європейського суду з прав людини, а також застосування Судом інститутів well-established case-law of the Court та пілотного рішення є тими чинниками, що дозволяють визначити стан забезпечення людських прав та основоположних свобод в Українській державі.Аналіз практики страсбурзького Суду дозволив встановити, що серед системних проблем забезпечення людських прав в Україні чільне місце займають наступні: надмірна тривалість невиконання рішень судів та відсутність ефективних засобів захисту від цього; надмірна тривалість (без належного обґрунтування) кримінального провадження та відсутність ефективних засобів захисту від цього; неналежні умови утримання осіб у місцях позбавлення волі та відсутність ефективних засобів захисту від цього; існування механізму відбування окремих кримінальних покарань (довічного позбавлення волі), що порушує право на заборону катувань, нелюдського та такого, що принижує людську гідність поводження; практики порушення принципу рівності та недискримінації.З’ясовано, що подальша імплементація практики страсбурзького Суду передбачає необхідність вжиття комплексу заходів, які класифіковано за наступними напрямами: світоглядний (загальносоціальний), спрямований на концептуальне сприйняття загальних соціальних цінностей і принципів у національній правовій системі; нормативно-правовий, спрямований на перманентні зміни національного законодавства у межах вжиття заходівзагального характеру за окремими рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України, а також систематичний моніторинг зміни правових позицій Суду та превентивна зміна законодавства з удосконалення стандартів забезпечення людських прав; правозастосовний, спрямований на удосконалення судової (як судів системи судоустрою, так і органів конституційної юстиції) та адміністративної практики.Констатовано, що системний аналіз науково-джерельної бази пізнання практики Європейського суду з прав людини як об’єкту імплементації у національну систему праву через удосконалення останньої вказує на недостатність комплексного вивчення вітчизняною правничою наукою Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики страсбурзького суду як фактору удосконалення національного права. Встановлено, що українське правознавство переважно зосереджує увагу на імплементації правоположень цього Суду за окремими статтями Конвенції.Запропоновано класифікувати наукові роботи за об’єктом гносеології на низку груп: 1) наукові роботи, у яких розкривається сутність і зміст людських прав у їх розумінні західною (європейською) культурою (мають методологічне та пропедевтичне призначення); 2) наукові роботи, у яких розкриваються людські права через призму діяльності Європейського суду з прав людини: наукові праці, присвячені проблематиці забезпечення окремих людських прав; наукові праці, присвячені проблематиці окремих аспектів діяльності Європейського суду з прав людини у контексті окремих напрямів, у тому числі й виконання рішень Суду (вказують стан забезпечення людських прав та відповідно можливі напрями удосконалення відповідної діяльності).Встановлено, що методологічний інструментарій забезпечення прав людини в Україні за матеріалами практики страсбурзького суду включає три складові: 1) методологічні принципи (забезпечують повноту і достовірність отриманих знань) – це принципи всебічності та об’єктивності; 2) методологічні підходи (визначають напрям наукової думки дослідника та її акцентування на окремих аспектах пізнаваного явища) – аксіологічний, герменевтичний, системний, історичний та порівняльно-правовий підходи;^UThe dissertation covers the issues of considering the practice of the European Court of Human Rights as an indicator of the state of human rights protection in the states-parties to the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (using the example of Ukraine). The typology of the European Court of Human Rights’ practice’s influence on various legal systems (national and supranational) with a distinction and detailed description of the influence on law enforcement practice; impact on national legislation; impact on legal doctrine; impact on legal awareness and legal education; impact on the civil societyfunctioning; influence on the international prestige of the state-party to the Convention; impact on the development of European law, is substantiated.The author characterizes the nature of the Strasbourg Court’s decisions through the prism of: the immanence of an international character to this institution, its perception as a “fourth instance” by the majority of applicants (regardless of its subsidiary nature), the peculiarities of the conventional norms (axiological, laconic and implicit nature), autonomous interpretation of the Convention provisions (taking into account its spirit and purpose), the relations between the Convention and national law; dialogue with member states of the Convention.It was noted that a significant number of appeals by people under the jurisdiction of Ukraine to the European Court of Human Rights, as well as the application by the Court of well-established case-law of the Court institutions and the pilot decision are the factors that allow determining the human rights and fundamental freedoms implementation state in the Ukrainian state.The analysis of the Strasbourg Court practice made it possible to establish that among the systemic problems of ensuring human rights in Ukraine, the following occupy a prominent place: excessive duration of non-execution of court decisions and lack of effective means of protection against this; excessive duration (without proper justification) of criminal proceedings and lack of effective means of protection against this; improper conditions of detention of persons in places of deprivation of liberty and lack of effective means of protection against this; the existence of a mechanism for serving certain criminal punishments (life imprisonment) violating the right to torture prohibition, inhuman and degrading treatment; practices that violate the principle of equality and non-discrimination.It was found that the further implementation of the Strasbourg Court practice involves the indispensability to take a set of measures that are classified according to the following directions: worldview (general and social), aimed at the conceptual perception of general social values and principles in the national legal system; normative and legal, aimed at permanent changes in national legislation within the scope of taking measures of a general nature according to individual decisions of the European Court of Human Rights in cases against Ukraine, as well as systematic monitoring of changes in the Court’s legal positions and preventive changes in legislation to improve human rights standards; law enforcement, aimed at improving judicial (both courts and constitutional justice agencies) and administrative practice.It was established that the systematic analysis of the scientific and source base of knowledge of the European Court of Human Rights practice as an object of implementation into the national legal system through the improvement of the latter indicates the insufficiency of the comprehensive study of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the practice of the Strasbourg Court as a factor of improvement of national law by domestic jurisprudence. It was ascertained that the Ukrainian jurisprudence mainly focuses on the implementation of the legal provisions of this Court under individual articles of the Convention.It is proposed to classify scientific papers according to the object of epistemology into a number of groups: 1) scientific papers revealing the essence and content of human rights as understood by Western (European) culture (have a methodological and propaedeutic purpose); 2) scientific papers in which human rights are revealed through the prism of the activities of the European Court of Human Rights: scientific papers devoted to the issue of ensuring certain human rights; scientific papers devoted to the problems of certain aspects of the European Court of Human Rights activity in the context of certain areas, including the implementation of the Court's decisions (indicate the state of ensuring human rights and, accordingly, possible areas of the relevant activity improvement).

Визначено теоретико методологічні засади дослідження. Систематизовано його поняттєво-категорійний апарат: обґрунтовано авторське визначення поняття «здоров’язбережувальне виховання учнів»; пояснено категорії «загальноосвітні школи Польщі» та «учні загальноосвітніх шкіл Польщі».З’ясовано стан дослідженості генези теорії і практики здоров’язбережувального виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі в історико-педагогічній літературі. Розроблено періодизацію розвитку здоров’язбережувального виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі (ХХ ‒ початок ХХІ ст.) у контексті суспільно-політичних, соціокультурних, освітніх і науково-педагогічних чинників:и виокремлено такі періоди: «передумови» (ХІ ст. ‒ 1918 р.); «розвиток» (1918–1939 рр.); «інтенсивне формування» (1945‒1989 рр.); «модернізація і стандартизація» (1989 р. ‒ початок ХХІ ст.).Схарактеризовано творчий доробок польських учених, громадських діячів, педагогів у ділянці теорії та практики здоров’язбережувального виховання учнів у кожному з виокремлених періодів. Основна увага вчених спрямовувалася: впродовж періоду «передумови» ‒ на проблеми управління фізичним та психічним розвитком дитини, надання фізичному вихованню статусу обов’язкової дисципліни в закладах освіти, проєктування змісту гігієнічного виховання в школах; за міжвоєнного періоду ‒ на проблеми концептуальної ідеї виховання для здоров’я учнів, варіанти практичної організації цього напряму виховання в школі, введення у науковий обіг понять «пропаганда гігієни», «гігієнічне виховання», «культура здоров’я», значення рухливих ігор та забав як засобів збереження здоров’я учнів, роль учителя як головного промоутера культури здоров’я у школі; впродовж 1940 х рр. ‒ початку ХХІ ст. ‒ на проблеми утвердження категорії «здоров’я» у педагогіці, введення у науковий обіг поняття «здоров’язбережувальне виховання», пошук алгоритмів його реалізації в школі. Проаналізовано зміст, методи, засоби і форми реалізації здоров’язбережувального виховання учнів загальноосвітніх шкіл. Початки систематичного фізичного виховання і гігієнічної освіти в навчальні плани закладів освіти припадають на другу половину ХІХ ст. В 1918‒1939 рр. уважно ставляться до тематичної градації змісту «пропаганди гігієни» окремо для базових шкіл, гімназій та ліцеїв. Після Другої війни і до сьогодні розробляються нові програми здоров’язбережувального виховання з чітким розподілом тем для кожного рівня освіти, зміст цих програм перманентно модернізується. З 2008 р. основною навчальною дисципліною у реалізації здоров’язбережувального виховання учнів загальноосвітньої школи стає «Фізичне виховання».Виявлено особливості підготовки реалізаторів здоров’язбережувального виховання учнів. За міжвоєнного періоду ХХ ст. означена підготовка здійснюється в учительських семінаріях, педагогіумах, педагогічних ліцеях і «учительських» інститутах. З 1960 х рр. підготовку «вихователів здоров’я» здійснюють у 3 річних заочних «напіввищих» Вчительських Студіях санітарної освіти, з 1970 х рр. простежується урізноманітнення формату цієї підготовки. Проаналізовано зміст цієї підготовки за окремими роками часового відтинку 1970 і ‒ 2005 рр. в закладах освіти, які готували спеціалістів напряму підготовки «Фізичне виховання» і напряму підготовки «Педагогічна освіта». Обґрунтовано низку рекомендацій і перспективних напрямів творчого використання польського досвіду здоров’язбережувального виховання учнів загальноосвітніх шкіл за сучасних умов реформування української системи освіти.Ключові слова: загальноосвітні школи, здоров’язбережувальне виховання, культура здоров’я, Польща, учні загальноосвітніх шкіл, фізичне виховання, шкільна гігієна.^UThe methodological principles of the research are defined. Its categorical apparatus is systematized: the author’s definition of the concept of «health-preserving education of students» is substantiated; the categories «general education schools of Poland» and «pupils of general education schools in Poland» are explained.The state of research of the genesis of the theory and practice of health-preserving education of students of secondary schools in Poland in the historical and pedagogical literature has been clarified. The periodization of the development of health-preserving education of students of secondary schools in Poland (XX ‒ beginning of the XXI century) was developed in the context of socio-political, socio-cultural, educational and scientific-pedagogical factors: the following periods were distinguished: «prerequisites» (XI century ‒ 1918); «development» (1918–1939); «intensive formation» (1945‒1989); «modernization and standardization» (1989 ‒ the beginning of the 21st century).The creative output of Polish scientists, public figures, and teachers in the field of theory and practice of health-preserving education of students in each of the selected periods is characterized. The main attention of scientists was directed: during the «prerequisites» period ‒ to the problems of managing the physical and mental development of the child, giving physical education the status of a mandatory discipline in educational institutions, designing the content of hygienic education in schools; during the interwar period ‒ on the problems of the conceptual idea of education for the health of students, options for the practical organization of this direction of education at school, the introduction into scientific circulation of the concepts of «hygiene promotion», «hygienic education», «health culture», the importance of mobile games and entertainment as means of preserving the health of students, the role of the teacher as the main promoter of health culture at school; during the 1940s ‒ the beginning of the 21st century ‒ on the problems of establishing the category «health» in pedagogy, introducing the concept of «health-preserving education» into scientific circulation, searching for algorithms for its implementation in school.The content, methods, means and forms of implementation of health-preserving education of secondary school students are analyzed. The beginnings of systematic physical education and hygienic education in the curricula of educational institutions date back to the second half of the 19th century. In 1918‒1939, attention was paid to the thematic gradation of the content of «hygiene propaganda» separately for basic schools, gymnasiums, and lyceums. After the Second World War and to this day, new health education programs are being developed with a clear distribution of topics for each level of education, the content of these programs is permanently modernized. Since 2008, «Physical education» has been the main educational discipline in the implementation of health-preserving education of secondary school students.Features of the training of implementers of health care education of students have been revealed. During the interwar period of the XX century this training is carried out in teacher seminaries, pedagogies, pedagogical lyceums and «teacher» institutes. Since the 1960s, the training of «health educators» has been carried out in 3-year extramural «semi-higher» Teachers’ Studios of sanitary education, since the 1970s, the format of this training has been diversifying. The content of this training was analyzed for individual years of the time span of 1970 and ‒ 2005 in educational institutions that trained specialists in the field of «Physical Education» and the field of «Pedagogical Education».A number of recommendations and promising directions for the creative use of the Polish experience of health-preserving education of secondary school students under the modern conditions of reforming the Ukrainian education system are substantiated.Key words: secondary schools, formation of a healthy lifestyle, health-preserving education, health culture, education, health pedagogy, Poland, pupils of secondary schools, physical education, school hygiene.

Дисертація розкриває зміст цивільних-правових відносин в сфері надання грантів, зокрема в аспекті договірного регулювання надання гранту за участі іноземного елементаУ вступі автором обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами, визначено мету, завдання, предмет та об’єкт дослідження, надано характеристику використаних методів, визначено наукову новизну отриманих результатів, охарактеризовано особистий внесок автора, надано інформацію про апробацію матеріалів дисертації, зазначено структуру та загальний обсяг дисертації.Розділ 1 Приватноправова характеристика гранту та його роль у забезпеченні потреб інститутів громадянського суспільства та держави складається із трьох підрозділів. Підрозділ 1.1 присвячено аналізу визначення терміну грант та його характерних ознак. Для цього в підрозділі проаналізовано закріплені визначення цього терміну та виокремлено їх спільні та відмінні ознаки. Зазначено, що визначення гранту характеризуються наявністю таких спільних рис як безоплатність, безповоротність, цільове спрямування гранту на реалізацію проєкту. Грант визначається як фінансові ресурси, кошти, грошові кошти, майно та інші ресурси, валютні цінності. У свою чергу цільова спрямованість гранту конкретизується в тому, що він спрямовується на реалізацію проєкту, якому притаманна ознака строковості. В підрозділі 1.2 розглянуто правове регулювання благодійної діяльності в Україні. Зазначається, що ефективне протистояння військовому вторгненню росії на територію України не було б можливе без активної діяльності благодійних організацій, зокрема реалізації ними такого виду благодійної діяльності як надання благодійних грантів.У підрозділі проаналізовано нормативно-правове регулювання благодійної діяльності. Обґрунтовується необхідність внесення змін до чинного законодавства.У підрозділі 1.3 розглянуто вплив грантів на спроможність держави Україна та її інститутів протистояти повномасштабному вторгненню. Проаналізовано масштаби допомоги наданої урядами іноземних держав, міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення. Саме отримання безоплатного, цільового, безповоротного фінансування на реалізацію проєктів міжнародної технічної допомоги є найбільш сприятливою формою фінансування для України, адже воно не породжує виникнення зустрічних зобов’язань.Крім того, в підрозділі розглянуто основні законодавчі зміни що стосувались діяльності інститутів громадянського суспільства. Розділ 2 Договірні відносини з надання гранту складається із двох підрозділів. У підрозділі 2.1 зазначається, що надання грантів можливо як юридичними особами (в тому числі іноземними), державою, територіальною громадою. В свою чергу участь фізичних осіб в якості надавачів грантів зустрічається вкрай рідко, адже особливі ознаки гранту як предмету відносин потребують значних організаційних ресурсів, зокрема щодо організації контролю за його використанням, контролем за своєчасною реалізацією проєкту. Отримувачами грантів можуть бути як держава Україна, в рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги так і фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи, територіальна громада. У підрозділі 2.2 досліджено місце договору з надання гранту в системі безоплатних договорів, що регулюються Цивільним кодексом України. В підрозділі аналізуються положення договору дарування та договору пожертви та їх відмінним ознакам. Окрему увагу в підрозділі також приділено визначенню прав та обов’язків сторін в договорі з надання гранту. Розділ 3 Особливості приватноправових відносин з іноземним елементом з надання грантів складається із трьох підрозділів. У підрозділі 3.1 зазначено, що розвиток законодавства про міжнародне приватне право дозволяє зробити висновок, що принцип автономії сторін є загальновизнаним як у національній правовій системі, так і на міжнародному рівні. Українське законодавство поступово удосконалюється та завдяки участі України в міжурядових організаціях дозволяє розширити інструментарій щодо застосування норм міжнародного приватного права. Підрозділ 3.2 розглядає нецільове використання або несвоєчасне подання звітів з використання грантів як порушення таких договірних зобов’язань. Важливим є убезпечення грантодавців від випадків коли грант може використовуватись не за призначенням. У цьому важливу роль відіграють запобіжні заходи у вигляді включення в умови договору спеціальних перевірок використання грошових коштів, наприклад умов про проведення незалежної аудиторської перевірки. У підрозділі 3.3 зазначається, що для стійких відносин з іноземними надавачами грантів (юридичними та фізичними особами) важливу роль відіграють податкові стимули, запроваджені в їх країнах. У підрозділі розглянуто можливі існуючі рішення стосовно надання пільг в рамках іноземним надавачам грантів в рамках транскордонного співробітництва з інститутами громадянського суспільства в Україні.^UThe dissertation reveals the content of private legal relations in the field of granting grants, in particular in the aspect of contractual regulation of provision of grants with the participation of a foreign elementIn the introduction, the author substantiates the choice of the research topic, its purpose, task, subject and object, the methodology used, and scientific novelty. Information on the approbation of the research results, the structure and the scope of the thesis are specified.Chapter 1 Private law characteristics of the grant and its role in meeting the needs of civil society institutions and the state consist of three sub-chapters. Sub-chapter 1.1 analyzes the definition of the term grant. In particular, the legislator defines this term in the legal acts.Such common features characterize the listed definitions of a grant as gratuitousness, irrevocableness, and targeted focus for implementing a project. However, regarding the subject of the grant, the legislator does not give an unambiguous definition. It is stated that gratuitousness and target orientation are the common features of a grant and a donation. The sub-chapter pays particular attention to the concept of a grant and its correlation to international technical assistance.In sub-chapter 1.2. it is stated, that effective resistance to the military invasion of russia on the territory of Ukraine would not have been possible without the activities of charitable organizationsThe subsection also analyzes certain types of charitable activities, among them – the provision of a charitable grant. In sub-сhapter 1.3. the impact of grants on the ability of the state and its institutions to resist a full-scale invasion is considered. The sub-chapter discusses the main legislative changes related to the activities of civil society institutions. Since the beginning of the full-scale invasion, these organizations could not ensure their usual activities, particularly concerning accounting, amending the charter, etcСhapter 2 Contractual relations for provision a grant of two subdivisions. Sub-chapter 2.1 states that grants can be provided by legal entities (including foreign), the state, and a territorial community. In turn, the participation of individuals as grant providers is extremely rare. The special features of a grant as a subject of relations require significant organizational resources, in particular, the organization of control over its use and the timely implementation of the project. Grant recipients can be the state of Ukraine, within the framework of international technical assistance projects, individuals, entrepreneurs, legal entities, and territorial communities.In sub-chapter 2.2 special attention is paid to the analysis of the donation agreement and the grant agreement. It is noted that the grant agreement is a kind of donation agreement, the main provisions of which are enshrined in the Civil Code of Ukraine. Special attention in the the sub-chapter is paid to the definition of the rights and obligations of the parties in the grant agreement.Chapter 3 Peculiarities of private law relations with a foreign grant-making element consists of three subsections. In sub-chapter 3.1 it is stated, that Ukrainian legislation on international private law is gradually being improved. Ukraine’s participation in intergovernmental organizations allows expanding the tools for applying the norms of private international law. Sub-chapter 3.2. is divided to the analyses of cross-border civil liability. The issue of liability and resolution of disputes with a foreign element is complicated by the need to choose the jurisdiction under which the dispute will be considered. This, in turn, can lead to costly litigation, as each party may seek a solution in the most favorable jurisdiction. Sub-chapter 3.3 states that the tax incentives introduced in their countries play an important role in building sustainable relationships with foreign grant providers (legal entities and individuals). The subsection discusses possible existing solutions for the provision of benefits in the framework of cross-border grant-making activities and their possibility of application concerning the provision of foreign grants to civil society institutions in Ukraine.

Дисертація присвячена вдосконаленню геодезичних методів підвищення точності вимірювань в інженерно-геодезичних роботах. Важливість інженерно-геодезичного забезпечення як складової частини системи якості є пріоритетною в будівництві. Тому питання його удосконалення має велике значення і в майбутньому його важливість буде зростати.Узагальнені інженерно-геодезичні роботи, які розглянуто у першому розділі, можна технологічно об’єднати за такими напрямами:1.?Геодезичне забезпечення інженерних споруд координатною основою ДГМ.2.?Геодезичне забезпечення інженерних споруд при їх зведенні та експлуатації.3.?Геодезичне забезпечення монтажу технологічного обладнання інженерних споруд. Аналіз пункту 1 засвідчив, що проблеми однорідної точності координатного забезпечення малих інженерних споруд вирішено введенням у виробництво УСК2000. Це забезпечило середню СКП визначення координат на рівні 3 см для всієї території України. Щодо геодезичних мереж великих інженерних об’єктів, то СКП визначення координат залишились на рівні застарілих технологій вимірювань. Активний розвиток в Україні мереж перманентних БС дає можливість використовувати нові ГНСС методи в режимі реального часу для забезпечення координатною основою ДГМ інженерних споруд. Щодо геодезичного забезпечення інженерних об’єктів при їх зведенні та експлуатації, то зазначимо, що в Україні такі роботи регламентують відповідні ДБН. У них описані види робіт, обладнання, яким їх виконують та регламентована точність. Оскільки геодезичні мережі на таких об’єктах проєктуються в обмежених умовах, то виникає потреба в розробці нових методик вимірювань та розвитку спеціальних геодезичних мереж. Геодезичне забезпечення монтажу технологічного обладнання інженерних споруд в Україні регламентується відповідними нормативними вимогами. Ці норми визначають точність та методи виконання робіт. В Україні вивірення прямолінійності, співвісності, горизонтальності, висотності, нахиленості, вертикальності, паралельності, перпендикулярності, площинності, кривинності виконують спеціальним обладнанням автоколімаційними теодолітами, інварними дротами, калібрами, оптичними трубами із центрошукачами. У світовій практиці давно набули поширення методи, що базуються на використанні сучасних електронних приладів, як такі, що є в рази ефективніші, продуктивніші та менш часозатратні. Тому постає питання впровадження таких технологій в українське виробництво. У другому розділі з метою вдосконалення геодезичного забезпечення великих інженерних споруд координатною основою виконано:1. Дослідження точності RTK-режиму ГНСС-вимірювань залежно від віддалі до базової станції, кількості сузір’їв супутників, кількості епох та виду зв’язку. 2. Дослідження можливості побудови геодезичних мереж з використанням статичних та синхронних RTK ГНСС-векторів.3. Трансформацію планових координат із системи ETRF-2000 до системи ГТТ Дністровської ГАЕС. Розраховані параметри перетворення впроваджені у ПЗ CDC-NET для формування диференційних поправок Дністровської ГАЕС. З метою перетворення еліпсоїдальних висот системи ETRF-2000 до системи нормальних висот ГТТ Дністровської ГАЕС створена регулярна сітка висот квазігеоїда, яка завантажена у ПЗ CDC-NET для передачі диференційних поправок у геодезичні висоти. У третьому розділі з метою підвищення точності визначення параметрів інженерних споруд електронними тахеометрами та відповідно до інструкцій геодезичного виробництва, удосконалено методики та приладдя для послаблення впливу інструментальних похибок на вимірювання електронними тахеометрами, а саме: 1. Методика підвищення точності вимірювання віддалей електронними тахеометрами лінійно-кутовим способом.2. Пристрій для підвищення точності вимірювань віддалі лінійно-кутовим способом між пунктами, центри яких задані отвором.3. Візирну ціль, кульковий відбивач та двопризмовий давач-вектор для визначення геометричних параметрів інженерних споруд у просторі. Виконано аналіз електронних тахеометрів та їх використання у світовій практиці. Досліджено метрологічні характеристики електронних тахеометрів різних виробників, подано необхідність їх правильного визначення на спеціальних установках.^UThe thesis is devoted to improving geodetic techniques of increasing measuring accuracy and efficiency of measurements during engineering surveying operations. Therefore, the issue of its improvement is extremely important and will be even more important in the future. In general, engineering geodesy works considered in Chapter 1 can be technologically combined into such directions, as:1. Geodetic works providing a coordinate base of SGN for engineering constructions.2. Geodetic works provided for engineering constructions during their building.3. Geodetic works provided while installing technological equipment.The analysis of Point 1 showed that issues of homogeneous accuracy of coordinate positioning for small engineering facilities was addressed by implementing into production The State Geodetic Reference Coordinate System (USC2000). It provided a MSE of coordinate determination at the level of 3 cm for the whole Ukraine territory. Regarding geodetic networks of big engineering objects, their normative errors stayed at the level of out-of-date measuring techniques. The rapid development of networks of permanent BS enables using new methods of GNSS in a real-time mode for providing the SGN coordinate base for engineering constructions. Considering geodetic works provided for engineering constructions during their building and exploitation, we can mention that in Ukraine such works are regulated by the relevant building codes. They include the description of kinds of works, equipment for them and regulated accuracy. Since geodetic networks at such objects are designed under the limited planning conditions, a need to develop new measuring techniques and special geodetic networks. Geodetic support for the installation of technological equipment of engineering structures in Ukraine is regulated by the corresponding regulatory requirements. These norms determine the accuracy and methods of performance of works. In Ukraine, checks of straightness, equiaxality, horizontality, height, inclination, verticality, parallelism, perpendicularity, flatness, and curvature are carried out with special equipment, autocollimation theodolites, invar wires, gauges, optical tubes with center finders. In world practice, methods based on the use of modern electronic devices, which are much more effective, productive and less time-consuming, have long been widespread. Therefore, the question of introducing such technologies into Ukrainian production arises.In Chapter 2, with the aim of improving the geodetic support of large engineering structures, the coordinate base is used to:1. Investigation of the accuracy of the RTK mode of GNSS measurements depending on the distance to the base station, the number of satellite constellations, the number of epochs and the type of communication.2. Researching the possibility of building geodetic networks using static and synchronous RTK GNSS vectors.3. Transformation of the planned coordinates from the ETRF-2000 system to the GTT system of the Dnister PSPP. The calculated parameters of the transformation are implemented in the CDC-NET software for the formation of differential corrections of the Dniester Gas Station. In order to convert the ellipsoidal heights of the ETRF-2000 system to the system of normal heights of the GTT of the Dniester Gas Power Plant, a regular grid of quasi-geoid heights was created, which was loaded into the CDC-NET software for transferring differential corrections to geodetic heights. In Chapter 3, in order to increase the accuracy of determining the parameters of engineering structures by electronic total stations and in accordance with the geodetic production instructions, the methods and equipment for reducing the influence of instrumental errors on measurements by electronic total stations have been improved, namely: a method of increasing the accuracy of distance measurement by electronic total stations using the linear-angular method, a device for increasing the accuracy of distance measurements in a linear-angular way between points, the centers of which are given by the hole, a sighting target, a cross-beam reflector and a two-point sensor-vector for determining the geometric parameters of engineering structures in space. An analysis of electronic tacheometers and their use in global practice was also performed. The main technical characteristics of electronic tacheometers of various manufacturers have been summarized, the need for their correct determination on special installations has been presented.

У дисертації розглянуто прозові твори Вітольда Ґомбровича (1904-1969). Здійснено аналіз прозового доробку з точки зору літературної антропології, антропології літератури та емігрантології. Об’єктом дослідження стали романи “Фердидурке”, “Трансатлантик”, “Космос”, “Порнографія”, мемуаристичний твір “Щоденник”, збірники оповідань, епістолярна спадщина письменника та цінні біографічні студії, складені за та після життя Ґомбровича. Першоджерелом для дослідження стали творив оригіналі, включено також відомості з історії перекладів доробку Ґомбровича на українському літературному ґрунті.У роботі проаналізовано ключові прозові твори польського письменника, що дають змогу окреслити найбільш повну картинуреалізації ключових антропологічних вимірів із галузі літературної антропології та антропології літератури.До дослідження залучено інструментарій із суміжних гуманітарних наук – передовсім, антропології, соціології, психології (в тому числі психології дитини), психології кризових ситуацій, емігрантології, а також спеціалізованих літературознавчих напрямків – рецептивної естетики, культурної антропології та структурної антропології.^UThe dіssertatіon deals wіth the the prose of Witold Gombrowicz (1904-1969). An analysis of his prose was carried out from the point of view of literary anthropology, anthropology of literature and emigrantology. The objects of research were the novels “Ferdydurke”, “Trans-Atlantic”, “Cosmos”, “Pornography”, the “Diaries”, collections of short stories, the write’'s epistolary legacy and valuable biographical studies compiled during and after Gombrowicz’s life. The original works became the primary source for theresearch, information from the history of translations of Gombrowicz’s works on Ukrainian literary soil is also included.The work analyzes the key works of the Polish writer, which make it possible to outline the most complete picture of the implementation of basic anthropological dimensions in the field of literary anthropology and anthropology of literature.The research involved multiple tools from related humanities – first of all, anthropology, sociology, psychology (including child psychology), psychology of crisis situations, emigrant studies, as well as specialized literary areas – receptive aesthetics, cultural anthropology and structural anthropology.