Досліджено проблеми історії жанру української літературної балади XIX ст. на матеріалі трьох основних груп зразків балад фольклорно-морфологічної, побутової та історичної. На підставі аналітико-синтетичного дослідження з'ясовано специфічні риси, характерні баладному жанру, визначено його місце та роль у літературному процесі. Виділено жанрові різновиди, що утворилися на зрізі міжжанрової співдії, - твори, споріднені з баладами, а також твори, в яких наявні баладні мотиви та інтонації. Визначено типологічні риси балад та їх модифікації. Проаналізовано вплив національної історії, філософії, дуалізму, менталітету, моралі та етики українців на розкриття внутрішньо-почуттєвої структури характеру баладного героя, боговорено особливості психологізму жанрових зразків, їх зв'язок із проблемами національного буття, народним світорозумінням і світосприйняттям.

  Скачати повний текст

Виявлено синкретизм власне поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів у поетиці І.Северянина. Встановлено, що синестетичність є основним фактором формування структури поетичного образу. Проведено паралелі між естетикою лірики поета та живописом кінця XIX - початку XX ст. (російського та західноєвропейсього). Вперше здійснено аналіз живописно-зображального начала в творчості літератора, докладно розглянуто особливості відтворення пейзажу, портрету, інтер'єра, колористики, а також своєрідно перенесені до поетичної сфери живописні прийоми, що в них застосовуються. Розглянуто музичність лірики митця - від звуків до музичних асоціацій, виділено віршовий твір ("Друга симфонія"), композиція якого створена відповідно до законів сонатно-симфонічної форми. Досліджено психологізм, визначено основні особливості структури образів і прийомів художньої типізації. Визначено вплив скандинавського імпресіонизму на лірику І.Северянина.

  Скачати повний текст

Досліджено, що ідейно-естетичне поле прози митця охоплює культурний і природний, свідомий і підсвідомий, соціально-історичний і морально-психологічний, побутовий і буттєвий виміри людського життя, які завжди взаємозумовлені та майстерно пов'язані між собою. З'ясовано, що письменник намагався всебічно зобразити окрему індивідуальність з її складним внутрішнім світом на тлі сучасної йому дійсності. Визначено, що аналіз поетики прозових творів М. Івченка на двох основних рівнях - хронотоп і психологізм засвідчив перехід письменника від реалістичної парадигми української літератури XIX ст. до естетики модернізму, яка реалізувалася у творчості митця через виразну імпресіоністичну стильову домінанту.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику художньої прози В. Будзиновського. Розкрито жанрово-тематичні, сюжетно-композиційні особливості, психологізм і стильові домінанти малої прози письменника. В оповіданнях, новелах та "образках" автора відображено життя та побут сучасного йому суспільства, галицької інтелігенції. Епіка В. Будзиновського, грунтуючись на реалістичних принципах, відзначається взаємодією елементів поетики імпресіонізму, натуралізму, екзистенціалізму, що було характерно для українського літературного процесу наприкінці XIX - початку XX ст. Історичні повісті митця презентують поетизацію козацького минулого. Акцентовано на майстерності письменника у поєднанні історичного факту та вимислу, на його прагненні задовольнити духовні запити зображуваної епохи, взаємодії художньо-дослідницького та пригодницького начал, патріотично-виховному та національно-державницькому спрямуванні повістей В. Будзиновського. Визначено специфіку хронотопу як відбиття загальних філософських уявлень автора про зображувану ним епоху козаччини та її проекцію у позачасовому масштабі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індивідуальний стиль сучасної української письменниці Г. Пагутяк, розглянуто основні тенденції її творчості, зокрема, герметичність. Висвітлено особливості розвитку даної тенденції в європейському й українському літературних дискурсах XX ст., визначено її характерні риси, зокрема, тяжіння до творення персонального "переінакшеного" світу, філософічність, метафоричність, домінування образної символіки, медитативність, відмежованість від буденності, звернення до проблеми пошуку "автентичного буття", аполітичність і позасоціальність. Проаналізовано прозовий доробок письменниці, визначено стильові особливості її творчості: філософічність, психологізм, символізація, міфологічність, містицизм і фольклорність. Встановлено домінування герметичності, що виявляється на психологічному рівні як втілення психологічної замкненості персонажів творів, їх тяжіння до самотності та ескапізму, на стильовому рівні - як засіб побудови часопросторових моделей художнього світу митця. Розглянуто різні моделі світобудови, які є водночас символами (дім, сад, притулок, бібліотека). Виокремлено групи персонажів, які демонструють або увиразнюють рису герметичності.

  Скачати повний текст

Вперше в українській фольклористиці проведено комплексне дослідження проблеми психологізму народнопісенної лірики. Розглянуто психологізм як психологічне зображення, тобто передачу художньо-поетичними засобами думок, почуттів, переживань ліричного героя, розкриття його внутрішнього світу у тексті. Висвітлено значний вплив на створення образу людини у ліриці генетично споріднених з зазначеним жанром голосінь, історичних пісень та балад. Психологічний аналіз народних ліричних пісень здійснено на чотирьох взаємопов'язаних рівнях: структурному, композиційному, лінгвістичному та семантичному. Виявлено закономірності психологізму народних пісень, виділено основні тенденції розвитку досліджуваного фольклорного явища, а також окреслено перспективні напрямки вивчення усної народнопоетичної творчості в аспекті психологізму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано прозу М. Вовчка та Г. Барвінок із застосуванням гендерних і феміністичних підходів, поетику характеротворення й описано її інструментарій в українському та європейському літературному контекстах (ЛК). Висвітлено процес еволюції та модифікації фемінізму та гендеру у ЛК, визначено їх своєрідність у творчості українських письменниць, гендерний розподіл ролей у їх прозі, моделі та поетику творення характерів та її інструментарій. Розкрито "соціокультурний феномен" статі на основі вісьмох моделей характеротворення, спільними для творчості М. Вовчка й Г. Барвінок, за допомогою засобів гендерного психологізму у контексті гендерної проблематики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано специфіку художнього осмислення національного характеру в поетичній творчості І.Франка у контексті морально-етичного, екзистенційного та філософського дискурсів. Розглянуто художні прояви національного та загальнолюдського у творчому доробку поета. Встановлено особливості поетичного вираження ліричного характеру, розкрито специфіку трактування митцем національної ідеї в літературі. Виявлено суттєвий вплив української філософії, народного світогляду та ментальності на формування загальноукраїнських рис національного характеру, що виражені у поезії І.Франка, а також на розвиток свідомості й естетичних поглядів письменника. Досліджено художню концептуальність творів І.Франка, проблему духовного самовираження героїв. Проаналізовано стильову систему ліричних творів, визначено особливості їх психологізму. На підставі аналітико-синтетичного аналізу творчості І.Франка у літературному контексті кінця XIX - початку XX ст. визначено роль і місце поета в духовному житті української нації та людства.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз раннього періоду творчості Гріна. Досліджено співвідношення неоромантичного героя та дійсності - реальної та синтетичної. Визначено місце реалістичних повістей "Приключения Гинча" та "Таинственный лес" за умов становлення нового героя та синтетичного середовища. Встановлено етапну роль романтичної новели "Зурбаганский стрелок" у новому творчому напрямку Гріна. Висвітлено своєрідність раннього психологізму письменника. Окреслено особливості великих поетичних структур, зокрема, сюжету та композиції. Досліджено художню своєрідність стилістичної металогії письменника. Охарактеризовано структуру грінівського синтаксису та категорії реалістичності. Вперше в грінознавстві широко представлено феєрію "Алые паруса" в усій її проблемній та поетичній неповторності.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено взаємопроникнення та взаємодію двох протилежних традицій (Срібного віку та духовного реалізму, що базується на засадах святоотцівської та давньоруської літератур і досвіді російської класики) в емігрантській прозі Б. Зайцева. Розкрито сутність поняття "духовний реалізм", розглянуто його основні ознаки (створення образу автора на підставі принципу самоприменшення, відмова від психологізму, поліфонічність оповіді). На підставі вивчення еволюції художніх принципів письменника вперше розглянуто наповнення зайцевського імпресіонізму новим ідейним змістом. Розкрито своєрідність поетики духовного реалізму письменника, показано його тісний зв'язок з імпресіонізмом. Наведено нові відомості про особливості засвоєння агіографічної традиції в емігрантській творчості письменника. Доведено, що одним із джерел паломницьких нарисів "Валаам" стала книга "Валаамский монастырь и его подвижники" (Санкт-Петербург, 1864). З'ясовано, що прототипом Ретизанова з повісті "Голубая звезда" був А. Бєлий. Висвітлено ставлення Б. Зайцева до панівних ідей Срібного віку, систематизовано ознаки імпресіоністичної манери письменника. Простежено еволюцію творчого методу Б. Зайцева від пантеїзму та неореалізму до православ'я та духовного реалізму. Досліджено досвід реконструкції церковних жанрів у прозі Б. Зайцева, розглянуто вплив агіографічного канону на всіх рівнях оповіді. Доведено, що нові художні принципи Б. Зайцева (авторське самоприменшення, поліфонізм, звуження сфери психологізму) є виявом не жанрової специфіки, а цілісного творчого методу, оскільки дані засоби використовуються у творах різних жанрів - у романах і белетризованих біографіях.

  Скачати повний текст

Українська література другої половини ХХ століття представлена іменами визначних митців, з-поміж яких необхідно назвати В. Дрозда. У дисертаційній роботі розглянуто праці, присвячені доробку письменника, виділено основні елементи поетики творів, на які звертали увагу науковці. У такий спосіб було з’ясовано, що на сьогодні відчувається потреба в поглибленому аналізі певних аспектів його творчості, зокрема мотивних домінант, які є важливими маркерами концепцій художніх текстів та індивідуального стилю автора. Важливо зауважити, що проза В. Дрозда періоду 1970–1980-х років ілюструє балансування в межах двох способів зображення дійсності – соцреалістичного та химерного – і врешті утверджується неповторний почерк письменника. Визначено, що таке роздвоєння авторського мислення зумовлене культурно-політичними умовами доби, що, незважаючи на певні ознаки деканонізації, все одно прикметна догматичністю, цензурним режимом і заохоченням влади до кон’юнктурного прозописання, про яке В. Дрозд розкаже устами персонажа-Петруні в романі «Спектакль» (1985).Об’єкт і предмет дослідження спонукав нас звернутися до осмислення літературознавчих понять мотиву, домінанти, а також простежити провідні ознаки соцреалізму та химерної прози, специфіку їхнього вираження в словесному мистецтві.Спираючись на означений вище теоретико-методологічний комплекс, ми виділили мотивні домінанти прози В. Дрозда 1970–1980-х років: ідеологічної свідомості, стоїчної особистості, екології душі (для творів, у яких домінують риси соцреалізму); роздвоєння, маскування, перетворення (для химерних художніх текстів). У відображенні названих домінант письменник послуговується літературними засобами і прийомами: контрасту, антитези, гіперболи, ретроспекції, психологізму; бінарними опозиціями («свій – чужий», «високе – низьке», «матеріальне – духовне», «місто – село», «раціональне – ірраціональне», «звірине – людське» та іншими), архетипами (Тіні, Матері, Дитини, Вогню, Лісу) тощо.У романах соцреалістичної поетики – «Ритми життя» (1974), «Дорога до матері» (1978), «Земля під копитами» (1979), «Інна Сіверська, суддя» (1985) – В. Дрозд змальовує сильного і виняткового позитивного героя з акцентом на морально-етичні риси, романтизуючи його образ. Проте в названих творах автор, незважаючи на яскраво виражені радянські міфологеми, намагається показати особистість з наголосом на її мікросвіті та поєднати соціальну проблематику з філософською.Новаторство В. Дрозда повною мірою ілюструється його химерною прозою. Найяскравішими зразками періоду 1970–1980-х років є повість «Ирій» (1974), романи «Вовкулака (Самотній вовк)» (1982), «Спектакль» (1985). У цих творах епік у завуальованих, театралізованих формах наголошує на амбівалентній сутності людини. Він художньо втілює ідеї трансформації, множинності (маскування, перетворення, роздвоєння) особистості, що вимушена вдаватися до передбачених стратегій поведінки, аби функціонувати в радянському соціальному середовищі.У дисертації з’ясовано, що два вияви творчості митця – химерний та соцреалістичний – мають різні мотивні домінанти, які сприяють розумінню авторської концепції, увиразнюють своєрідність поетики героя в аналізованих текстах і відображають особливості літературного процесу другої половини ХХ століття. Виявлення та вивчення мотивних домінант прози В. Дрозда 1970–1980-х років є перспективним дослідженням, адже сприяє ґрунтовному аналізу його художньої спадщини.^UUkrainian literature of the second half of the 20th century is represented by the names of prominent artists, among whom V. Drozd should be mentioned. The dissertation examines the works devoted to the writer's work, highlights the main elements of the poetics of the works, to which scientists paid attention. In this way, it was found that today there is a need for an in-depth analysis of certain aspects of his work, in particular, motive dominants, which are important markers of the concepts of artistic texts and the author's individual style.In our paper, it was found out that V. Drozd's prose of the 1970s and 1980s deserves a scientific rethinking. It illustrates balancing within the two ways of depicting reality, namely socialistic realist and chimeric and finally establishes the writer's unique handwriting. It is determined that such a splitting of the author's thinking is due to the cultural and political conditions of the time, which, despite certain signs of decanonization, is still noteworthy by dogmatism, censorship and the encouragement of the authorities to the opportunistic prose writing, which V. Drozd will tell through the character-Petruni's lips in the novel «Spectacle» (1985).The object and subject of the research forced us to turn to the understanding of the literary concepts of motive, dominant, as well as trace the leading signs of socialist realism and chimerical prose, the specifics of their expression in verbal art.Based on the above theoretical and methodological complex, we identified the motif dominants of V. Drozd's prose of the 1970s and 1980s: ideological consciousness, stoic personality, ecology of the soul (for works dominated by the features of socialist realism); bifurcation, masking, transformation (for chimerical artistic texts). In the reflection of these dominants, the author uses literary means and techniques of contrast, antithesis, hyperbole, retrospection, psychologism; binary oppositions («one's own» – «another's», «high – low», «material – spiritual», «city – village», «rational – irrational», «beast – human» and others), archetypes (Shadow, Mother, Child, Fire, Forest), etc. In the novels of socialist realist poetics, namely «Rhythms of Life» (1974), «The Road to the Mother» (1978), «The Land Under the Hooves» (1979), «Inna Siverska, the Judge» (1985), V. Drozd depicts a strong and exceptional positive character with an emphasis on moral and ethical features, romanticizing his image. But the writer, despite the pronounced Soviet mythologems, tries to preserve the freedom of the author's speech by demonstrating a personality with an emphasis on its microcosm and combining social problems with philosophical ones.V. Drozd's innovation is fully illustrated by his chimerical prose. The most striking examples of the period of the 1970s and 1980s are the story «Iriy» (1974), the novels «Vovkulaka (Lone Wolf)» (1982), «Spectacle» (1985). In these works, the writer emphasizes the ambivalent essence of human in veiled, theatrical forms. He artistically embodies the ideas of transformation, plurality (bifurcation, masking etc.) of personality, which is forced to resort to the envisaged behavior strategies to function in the Soviet social environment.The paper found that two manifestations of creativity of the artist, namely chimerical and socialist realist ones, have different motif dominants that contribute to the comprehension of the author's concept and artistic thinking, express the originality of the hero's poetics in the analyzed texts, and reflect the peculiarities of the literary process of the second half of the twentieth century. The identification and study of the motif dominants of V. Drozd's prose of the 1970s and 1980s is a promising study because it contributes to the substantiated analysis of his artistic heritage.

Розглянуто проблематику психологічної драми в українській літературі 1970 - 1980-х рр. та ідейно-естетичні рівні з позицій сьогодення. По-новому проаналізовано п'єси В.Врублевської, О.Коломійця, М.Зарудного, Ю.Щербака, Я.Стельмаха та інших митців, простежено форми та засоби психологічного аналізу, виявлено елементи психологізму як основної засади оновлення змісту драматургічного твору в цілому. Досліджено феномен ліризації як засіб проникнення в духовний світ сучасника, розкриття традицій духовності. Психологізм і ліризацію, які допомогли відкинути ідеологічні догми соцреалізму, розглянуто як засоби гуманізації, повернення до людини її внутрішнього єства, стосунків зі світом і з собою. Визначено різновиди лірико-драматичних жанрів (лірико-драматична дума, народна дума-драма, лірична комедія, лірична драма, комедія-фарс, повість про любов, повість для театру тощо). Простежено, як прийоми психологізації та ліризації розширюють зображувальні можливості драматичного твору за рахунок уведення до художнього тексту різних форм інакомовлення (притчі, легенди, сну, символіки, персоніфікації тощо).

  Скачати повний текст

На матеріалі новелістики М. Коцюбинського, О. Кобилянської та В. Винниченка проаналізовано феномен кольору в українській літературі кінця XIX - початку XX ст. Досліджено семантику, смисло- та формотворчі функції колоративів в окремих творах і на рівні модерної поетики у цілому. Із використанням досягнень психології кольору виявлено психосемантичне багатство колористичного дискурсу модерної прози. На підставі мікроаналізу показано високу продуктивність експлікації архетипних і конвенційних значень барви для розкриття особливостей психологізму творів і проникнення в складний внутрішній світ митця. Зазначено, що актуалізація колористики увиразнює розуміння синтетичної природи модерної літератури, можливості кольору у створенні високохудожніх синкретичних вербальних полотен.

  Скачати повний текст

Досліджено психологізм романів Михайла Стельмаха, фактори і причини психології творчості, типові ситуації, які знайшли своє втілення у творах митця. Розглянуто художню специфіку романістики в психологічному аспекті. Висвітлено функції та роль зображувально-виражальних засобів, особливості індивідуального стилю письменника. Запропоновано новий підхід щодо осмислення творів романіста з загальнолюдських позицій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано логіко-математичні та семантичні дослідження Г.Фреге й обгрунтовано їх значення як істотної передумови розвитку аналітичної філософії. Здійснено історико-філософський аналіз поняття "аналітична філософія". Досліджено концептуальні подібності, відмінності та взаємовпливи філософських поглядів Г.Фреге, Е.Гуссерля, Б.Рассела, Л.Вітгенштайна у контексті формування аналітичної філософії. Виокремлено основні етапи у розвитку аналітичної філософії, зокрема логічний атомізм, логічний позитивізм, лінгвістичну філософію, загальну епістемологію, сучасний етап, для якого характерна наявність інтересу до етики, естетики, феноменології, герменевтики, політичного вчення. Простежено вплив аргументів Г.Фреге проти психологізму у логіці на розвиток антипсихологістських настанов Е.Гуссерля. Встановлено подібність семантичних конструкцій Г.Фреге знак - смисл - значення і Е.Гуссерля сутність - смисл - інтендований предмет. З'ясовано, що логіко-семантичні дослідження Б.Рассела та логіко-математичні пошуки Л.Вітгенштайна значною мірою є продовженням логіко-математичних і семантичних теорій Г.Фреге, які є передумовою розвитку аналітичної філософії. Доведено, що методи логічного аналізу Г.Фреге, Б.Рассела та Л.Вітгенштайна є теоретичними засадами методології аналітичної філософії.

  Скачати повний текст

Розглянуто романи І.Франка середини 1980 - 1990 рр. у світлі художнього психологізму. Проаналізовано твори письменника у контексті поетики психологізму в контексті авторської концепції людини і світу, теоретико-літературного та літературно-критичного доробку митця. Розкрито основні засади концепції літературного психологізму І.Франка у багаторізноманітті поставлених у творах філософсько-психологічних проблем, функціональності форм, засобів та прийомів психологічного зображення. Висвітлено функціональний та поетикальний аспекти психологізму у психологічному ракурсі авторської світоглядної позиції та психографічному контексті, проблему автора і героя на засадах поетики психологізму, імпліцитного автобіографізму романістики, засоби і прийоми психологізації, виявлено їх підпорядкованість двом формам психологічного зображення - інтервентній та екстервентній і відповідно класифіковано.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві проаналізовано діаспорну жіночу прозу другої половини ХХ століття крізь призму системно-аналітичного підходу. Об'єктом дослідження є романи, повісті, а також найрепрезентативніша мала проза – оповідання, новели, фрагментарні жанри (етюд, образок, акварель, ескіз). Так, розглянуто жанрово-стильові особливості оповідань, зокрема різдвяне, соціальне, історичне, етнографічне, детективне, оповідання-портрет, психологічне оповідання. З'ясовано їх соціопсихологічні домінанти як підґрунтя структурної, наративної, образної, стильової специфіки малої прози авторок. Представниці української діаспори в умовах поліетнічної культури писали високохудожні твори українською мовою за межами рідної землі. Такий факт засвідчує їхню високу самосвідомість, осмислення патріотичного чину, заґрунтованість власного Я-его в національні основи. Доведено, що діаспорна жіноча проза другої половини ХХ століття оновила тематичну і жанрово-стильову системи, створивши, на наше переконання, інтелектуальну опозицію зааґанжованій прозі доби соціалістичного реалізму. Д. Гуменна, О. Мак, Л. Коваленко розімкнули історичний простір України до світових масштабів, змоделювали образи персонажів різних суспільних верств, майстерно окреслили психологічні типи, голоси яких зазвучали різними тональностями, а композиційні прийоми, сюжетні повороти, стильові ознаки по-особливому увиразнилися через ліричне та орнаментальне письмо за зразками західноєвропейської літератури з отриманням національної традиції. Ключові слова: жанр, стиль, світогляд, ґендерний підхід, дейксис, наратор, діаспора, жіноча проза, психологізм, символіка.^UFor the first time in domestic science about literature the analysis of materials of diaspora women's prose of the second half of the XX century with the system-analytical approach to the interpretation of genre-style peculiarities of epic works has been carried out in the dissertation. The object of the research is novels, narratives, as well as the most representative prose –fictional essay, fragmentary genres – sketch, pattern (watercolor), sketch. On the example of women's little prose various types of stories have been considered, including Christmas, social, historical, ethnographic, «detective», story-portrait, psychological narrative. The genre-style system of women's prose of the Ukrainian diaspora of the second half of the XX century has been explored. Socio-psychological dominants of works, which are the basis of structural, semantic and stylistic specificity of poetological components of artistic creativity of prose writers, have been revealed. The phenomenon of sensitive problems of Ukrainian history, which are and remain the material that prompts the artists of the word to create artistic prose, has been revealed. We consider women's literature as a socio-cultural and artisticaesthetic phenomenon. Its essence is expressed by the creation of women-writers of texts that radiate their peculiar perception of the world, the expression of elegant vocabulary in writing, and thus the texts are presented to the reader by representatives of women's artistic practice. A prose work that takes as its basis the historical event, the fact is modeled on the historical plot. The latter in artistic form represents a certain era or period of history. In prose historical truth is synthesized with artistic one, historical event – with artistic fiction. Women-writers of Ukraine under the conditions of poly-ethnic culture did not fail the chosen path, did not multiply the glory of foreign-language culture, but they modeled high-quality works in the Ukrainian language far from the Motherland, their native land. Such a fact testifies to their self-consciousness, the tendency to comprehend, and the susceptibility of their own I-ego on the national basis. It has been proved that the diaspora women's prose of the second half of the XX century announced the updating of the genre-style and thematic system, and such a step has been an intellectual opposition to the prose of the socialist realism era. D. Humenna, O. Mak, L. Kovalenko «opened up», expanded all the historical space of Ukraine up to the XX century, «populated» their prose with the characters of different layers of population, skillfully depicted psychological types whose voices sounded different tones-timbres, and composite receptions, stories, stylistic parameters in a specially updated lyrical and ornamental writing on samples of Western European culture with the emphasis on national identity, similarity and mentality. 19 The results of the dissertation can be used as a material for lectures on the history of Ukrainian literature of the XX century in higher education institutions, colleges, gymnasia and general educational schools with advanced study of humanities, as well as - in the preparation of relevant manuals, special courses on national writers, in particular autobiographic or historical prose, when writing scientific works on the history and theory of literature, course and diploma projects by students of philological disciplines. The materials of the dissertation and its conclusions will be useful for teachers-philologists of educational institutions of various types. Key words: genre, style, world outlook, deixis, narrator, diaspora, women's prose, psychologism, symbolism.

Проведено системне дослідження прози Л.П.Первомайського 1960 - 1970-х рр. в аспекті художнього психологізму в контексті української прози даного періоду, літературно критичних праць та епістолярію письменника. Визначено місце, тип і принципи психологічного аналізу Л.Первомайського в романі та новелістиці. Виявлено основні типи характерів, які є об'єктами психологічного аналізу письменника. Диференційовано художні засоби, за допомогою яких Л.Первомайський творить характер персонажів. Зокрема, простежено процес формування психологічного буття героїв за допомогою таких засобів, як портрет, зовнішнє та внутрішнє мовлення, синтез інтервентних та екстервентних форм психологізації. Принцип своєрідної акцентуації характеру героя визначено як провідний у поетиці характеротворення у романі. Встановлено причини звернення письменника до "діалектики душі" Л.Толстого в романі "Дикий мед", показано поступовий відхід Л.Первомайського від толстовської "школи" у новелістиці 1970-х рр., зокрема, звернення письменника до зображення кризових і несвідомих станів героя.

  Скачати повний текст

Досліджено жанр фентезі в українській прозі кінця XX - початку XXI століття, висвітлено його характерні риси й особливості їх трансформації в сучасній літературі. Проаналізовано твори Г. Штоня та Г. Пагутяк, виявлено елементи міфологізму та філософічності як основних засад змісту в літературі фентезі. Приділено увагу феномену психологізму як засобу проникнення в духовний світ сучасної особистості. З'ясовано специфіку реалізації характеристик західноєвропейського фентезі в художній прозі сучасних українських письменників. Встановлено різновиди фентезі (містично-філософське, метафоричне, "героїчне" та готичне) на прикладі творчості Г. Штоня й Г. Пагутяк. Визначено як прийоми психологізації та міфологізації розширюють зображувальні можливості саме українського фентезі.

  Скачати повний текст

Малу прозу В.Винниченка та І.Буніна розглянуто у принципово новому теоретичному ракурсі. Досліджено твори обох письменників з точки зору специфіки художнього психологічного аналізу. Засадним принципом, на якому грунтується дослідження, є зміна ідейно-естетичних пріоритетів у літературі початку XX ст. і як наслідок - трансформація літературних жанрів. Зіставний аналіз малої прози Винниченка і Буніна довів перспективність встановлення і вивчення типологічних паралелей у їх творчості, зокрема, на рівні філософсько-світоглядного та естетичного узагальнення. Досліджено засоби психологізації, які функціонують у малій прозі, зроблено висновки: у художній системі Винниченка і Буніна домінує психологізм, як визначальний чинник характеротворення; традиційні (статичні й динамічні) засоби психологізації увиразнюються і видозмінюються, підпорядковуються неореалістичним засадам.

  Скачати повний текст