Обгрунтовано нову методику медикаментозної болетамувальної терапії у разі підвищеної судомної готовності мозку (експериментальні еквіваленти епілепсії), а також за умов застосування антиепілептичних засобів. Між анальгетиками та протисудомними препаратами виявлено фармакодинамічний антагонізм, який виявляється послабленням анальгетиками (трамадол, диклофенак натрію, кетопрофен, кеторолак) протисудомної активності антиконвульсантів і зменшенням болетамувальної дії анальгетиків (трамадол, парацетамол, диклофенак натрію, парекоксиб, целекоксиб, кетопрофен, кеторолак, анальбен, бензофурокаїн) антиепілептичними препаратами, тобто утворюється "замкнуте коло". На підставі результатів нейрофізіологічних досліджень пояснено й описано механізм такого явища. Виявлено, що зниження активності ретикулярної формації та кори великих півкуль під впливом анальгетиків із проконвульсантним компонентом дії за умов епілептичної активності зменшує депримувальний вплив ретикулярної формації на гіпокамп і мигдалик, що обумовлює редукцію протисудомної дії антиконвульсантів. Виявлено, що гальмування дорзального гіпокампу антиконвульсантами знижує його пригнічувальний вплив на кору та сприяє зменшенню знеболювальної дії анальгетиків за умов пароксизмальної активності. Встановлено, що судоми, як і больове подразнення, ініціюють розвиток оксидативного стресу. Виявлено, що за умови сумісної дії анальгетиків (трамадол) та антиоксидантів (тіотриазолін, мелатонін, кверцетин) підвищується анальгетична активність болетамувальних засобів і нівелюється їх негативний вплив на протисудомний ефект антиконвульсантів. Доведено, що комбінування антиконвульсантів (карбамазепін, ламотриджин, габапентин, топірамат, вальпроат) і протисудомних засобів сприяє підвищенню антипароксизмальної активності протисудомних засобів, а у разі сумісної дії карбамазепіну та тіотриазоліну спостерігається також і виражений анальгетичний ефект. На підставі фармакологічних і токсикологічних досліджень доведено ефективність і безпечність сумісного застосування карбамазепіну та тіотриазоліну у разі підвищеної судомної готовності мозку та больового синдрому. Створено новий комбінований препарат Карбатрил у вигляді таблеток із вмістом карбамазепіну 150 мг і тіотріазоліну 100 мг. Експериментально доведено здатність нового препарату підвищувати ефективність лікування невропатичного больового синдрому, а також покращувати фармакотерапію епілепсії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що окситоцин і тапсигаргін викликають вхід іонів Ca до клітин міометрія через hTrpC канали. Показано, що зміни в експресії hTrpC білків призводять до зміни параметрів кальцієвих сигналів у клітинах ГМ. Вперше проаналізовано характер внутрішньоклітинних осциляцій концентрації іонів Ca, що виникають у відповідь на дію синтетичного аналогу діацилгліцеролу в клітинах культури міометрії жінок та в клітинній лінії PHM1-41. Встановлено, що синтетичний аналог діацилгліцеролу викликає осциляції концентрації іонів Sr у клітинах культури міометрія жінок і в клітинній лінії PHM1-41. Вперше проведено аналіз впливу зміни концентрації ембріальної сироватки теляти на експресію деяких hTrpC білків та їх здатність регулювати вхід іонів кальцію до клітин міометрія. Показано, що за умов хронічного споживання етанолу самками щурів відбувається зменшення акумуляції іонів Ca як у мітохондріях, так і у саркоплазматичного ретикулума міометрія та гальмування початкової швидкості цього процесу.

  Скачати повний текст

Установлено, що опікове ураження шкіри зумовлює пригнічення активності ксенобіотик-метастабілізувальних ферментів у печінці щурів, максимум якого виявлено на першому тижні, подальшу нормалізацію установлено протягом місяця. Найбільшою мірою гальмуються активності цитохромів P4502E1, 2C і 3A, а також ферментів кон'югації, меншою - цитохромів P4501 A2, 2D і арілестерази. На рівні організму це має прояв у сповільненні елімінації модельних препаратів "Амідопірин" і "Ацетанілід", лікарських засобів "Диклофенак натрію" та "Напроксен", зростанні їх анальгетичної дії. Ці зміни корелюють з підвищенням рівня малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, карбонільних груп білків, нітратів і нітритів, фактора некрозу пухлин-<$Ealpha> й інтерлейкіну-6, активності ксантиноксидази й оксидази D-амінокислот і падінням активності супероксидисмутази та каталази і асоціюється з ультраструктурними та біохімічними змінами у печінці (деструкцією мембран ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій, посилення солюбілізації компонентів мікросомальних мембран). Триметазидин переважає мексидол за мембранопротекторною дією та за здатністю захищати систему біотрансформації ксенобіотиків від опікового ураження.

  Скачати повний текст

На підставі методу флуоресцентного вимірювання цитозольної концентрації кальцію, за допомогою барвника indo-i досліджено внутрішньоклітину кальцієву сигналізацію в заднєкорінцевих гангліів (ЗКГ) нейронов у нормальному та паталогічному станах (стрептозоцин-індукованого діабету, карадженин-індукованого запалення). З використанням блокатора мітохондріального кальцієвого захоплення та викиду виявлено ступінь і характер участі мітохондрій у формуванні кальцієвих сигналів, викликаних деполяризацією, а також під час виведення кальцію з ріанодинового депо ендоплазматичного ретикулума в первинних сенсорних нейронах щурів.

  Скачати повний текст

Розглянуто деякі аспекти механізму дії макроциклічних трихотеценів (МЦТЦ), які синтезовано Dendrodochium toxicum, щодо тест-культур і модельних систем. Проаналізовано вплив на синтез білка і нуклеїнових кислот у тест-організмі. З'ясовано, що досліджувані токсини у залежності від концентрації спричиняють інгибуючу і активуючу дію на їх синтез у найпростішого представника прокаріот Acholeplasma laidlawii й інгибуючу дію на синтез даних сполук у представників еукаріот Saccharomyces cerevisiae та Chlorella vulgaris. Вперше виявлено, що досліджувані МЦТЦ впливають на синтез білка дріжджів на етапі транскрипції, з порушенням функціонування основного ферменту даного етапу ДНК-залежної РНК-полімерази. Проаналізовано дії досліджуваних токсинів щодо росту і синтезу пігментів у хлорели за різних умов культивування. Виявлено зниження сумарного вмісту АТФ у клітинах хлорели за умов освітлення під дією досліджуваних МЦТЦ. Встановлено здатність досліджуваних токсинів підвищувати проникність мембран саркоплазматичного ретикулуму щодо іонів кальцію з порушенням його градієнт на мембрані, аналогічно з метою впливу відомого кальцієвого іонофору А 23187.

  Скачати повний текст

Установлено, що за умов токсичного ураження печінки молодих щурів тетрахлорметаном мають місце пригнічення активності мікросомного окиснення та активація вільнорадикальних процесів, які виражені значно більше, ніж у дорослих і старих. Показано, що це обумовлено токсифікацією тетрахлорметаном за участю мікросомної монооксигеназної системи, активність якої в молодих щурів значно вища. Визначено, що за даного ураження в молодих тварин переважає утворення високоактивних радикалів, які ініціюють процеси ліпопероксидації мембранних фосфоліпідів, а у старих - низькоактивних трихлорметильних радикалів, які здатні безпосередньо взаємодіяти з макромолекулами біополімерів. З'ясовано, що метаболічна біотрансформація в ендоплазматичному ретикулумі гепатоцитів не відіграє визначальної ролі в активації вільнорадикальних процесів за умови інтоксикації солянокислим гідразином. Доведено, що токсичне ураження солянокислим гідразином спричиняє найбільш виражені порушення мікросомального, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення у гепатоцитах старих тварин. Уперше всебічно досліджено механізми антиоксидного ефекту карнітину хлориду та показано його гепатопротекторні властивості за умов токсичного ураження печінки. Експериментально доведено високу ефективність холінфосфатидних ліпосом з інкорпорованими в них карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом C за токсичного ураження печінки. Установлено, що в старих тварин з токсичними ураженнями печінки ефективним є поєднання ентеросорбції з засобами антиоксидантної та метаболічної дії.

  Скачати повний текст

Встановлено діапазони значень ентропії Колмогорова - Сіная (еКС) ЕЕГ у симетричних коркових ділянках півкуль головного мозку та структурах лімбікоретикулярного комплексу щурів лінії Вістар у стані спокійного неспання за умов вільної поведінки, а також гострого та хронічного емоційного стресу. За умов гострого емоційного стресу виявлено виражене збільшення еКС у фронтальній, парієтальній та окципітальній коркових ділянках лівої півкулі. З'ясовано, що у структурах лімбіко-ретикулярного комплексу найбіль виражене збільшення еКС відбувається в обох ретикулярних ядрах покришки. Встановлено, що відсутність рухомої активності відображається значним зниження еКС у правій сенсомоторній корковій ділянці. Виявлено стійке підвищення еКС за умов вільної поведінки після тривалої іммобілізації та зниження рівня еКС за умов іммобілізації за наявності хронічного емоційного стресу. У стані іммобілізації за умов гострого та хронічного стресу виявлено зменшення варіабельності серцевого ритму, зниження загальної спектральної потужності та потужності в усіх частотних діапазонах. Доведено, що тривала іммобілізація супроводжується стійкими змінами систем регуляції серцевого ритму, імовірно, характерними для хронічного емоційного стресу.

  Скачати повний текст

Досліджено кальцієву сигналізацію в нейронах заднього рогу спинного мозку щурів за умов фізіологічного позаклітинного pH, а також за його зсувів у бік алкалозу та ацидозу. Показано, що характер кальцієвого сигналу значною мірою визначається джерелом його походження та залежить від просторового розташування мітохондрій та ендоплазматичного ретикулуму одне відносно одного та цитоплазми. Зроблено висновок щодо важливості значення взаємодії між мітохондріями та ендоплазматичним ретикулумом у внутрішньоклітинній кальцієвій сигналізації за контрольних умов та зсувів pH позаклітинного середовища.

  Скачати повний текст

Виявлено залежність ступеня інгібувального впливу авермектинів від стадії розвитку зародка, структури авермектину та чутливості ензиму до дії антипаразитарних речовин. Результати інгібування АТФаз значною мірою підтверджено на підставі змін трансмембранного потенціалу, ультраструктури бластомерів і морфології зародків і личинок. Виявлено певні пошкодження органел, а саме: гіпертрофію, набряк каналів гранулярного ендоплазматичного ретикулуму та агранулярного ендоплазматичного ретикулуму, збільшення лізосом і травних вакуоль, руйнування ПМ, що призводить до метаболічнмх порушень і розвитку некрозу в бластомерах, який спричиняє загибель зародків. Установлено можливі причини виникнення токсичних ефектів, зумовлених дією авермектинів.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано концепцію розвитку токсико-септичного біліарного синдрому (ТСБС), виникнення якого обумовлено обструкцією жовчних шляхів з порушенням відтоку жовчі, біліарною гіпертензією та гіпербілірубінемією, які є чинниками ендотоксикозу тяжкого та вкрай тяжкого ступеня захворювання. З'ясовано, що біліарна гіпертензія обумовлює виникнення порушення гемодинаміки печінки, цитолізу, нагромадження продуктів тканинної деструкції, зниження функції ретикулоендотеліальної системи та клітин Купфера, підвищення проникності жовчних капілярів. Доведено, що механізм токсемії створює сприятливі умови для транслокації бактерій, мікробної токсемії, утворення міліарних абсцесів. Вперше встановлено, що локальний процес обтяжується системною токсемією, каскадом імунної дисфункції, що обумовлює універсальне ураження органів і систем з їх функціональними розладами. На підставі зіставлення даних обстеження визначено роль ендотоксинів мікробної асоціації як однієї з причин розвитку гемодинамічних порушень печінки й інших органів. Вперше встановлено ступені тяжкості ТСБС з урахуванням етіопатогенетичних чинників, адаптованих відповідно до шкали Glasgow, SOFA та Артем'євої-Напалкова з урахуванням коефіцієнта де Рітіса. Розроблено алгоритми діагностики та критерії вибору методів консервативного й оперативного лікування хворих з ТСБС. Удосконалено комплекс детоксикаційної терапії хворих з тяжким перебігом ТСБС у передопераційному періоді. Розроблено новий підхід щодо лікування хворих з обтураційними жовтяницями у структурі гепатобіліарної патології з застосуванням тактики етапного використання мініінвазивних технологій з залученням до комплексного лікування методів екстракорпоральної детоксикації. Встановлено критерії проявів ТСБС, розроблено його класифікацію й удосконалено методи лікування.

  Скачати повний текст

В експериментах на новонароджених щурятах вивчали розподіл нейронів, що містять нікотинамід аденін динуклеотид фосфат (NADPH)-діафоразу (маркер нейрональної NO-синтази) у структурах модулярного дихального генератору, а також роль оксиду азоту (NO) та N-метил-D-аспарату (NMDA)-рецепторів збуджуючих амінокислот у регуляції дихальної активності у діафрагмальному нерві штучно суперфузованих частково ізольованих медулоспінальних препаратів. NADPH-діафоразореактивні нейрони знайдені в усіх ядрах дорсальної та вентральної респіраторних груп нейронів, їх максимальну щільність виявлено у ростральній частині вентролатерального відділу довгастого мозку (ВЛВДМ)- в області латерального парагігантоклітинного ретикулярного ядра. Встановлено, що ендогенний NO опосередковує механізм тонічного гальмування частоти дихального ритму (ДР), який існує у ростральній частині ВЛВДМ, у нормі та при гіпоксії, активацію частоти ДР при зниженні зовнішньоклітинного рH, а також бере участь у формуванні базального ДР більш каудальними структурами ВЛВДМ. Показано, що умовою реалізації впливу NMDA на ДР є біосинтез NO, але останній може блокувати NMDA-рецептори. NMDA-рецептори ВЛВДМ беруть участь у регуляції параметрів ДР у нормі, при гіпоксії та при зниженні зовнішньоклітинного pH.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню закономірностей будови сполучнотканинних утворів селезінки людини та її судин в хірургічному аспекті. Проведено анатомічне, макромікроскопічне препарування, контрастна рентгенографія, рентгеногістотопографічне, гістотопографічне, гістологічне, гістохімічне дослідження селезінки людини. Встановлено, що форма селезінки в процесі онтогенезу підлягає різним змінам, які відбуваються у напрямку від широкої форми до більш вузької та довгої. Отримані нові дані про дольову, сегментарну, часточкову будову селезінки, дані про сполучнотканинну строму органа, включаючи капсулу, загальні піхвові оболонки судин, сполучнотканинні внутрішньоорганні тяжі (трабекули), ретикуліновий каркас паренхіми, що складають єдину систему у морфологічному відношенні з судинами. Виявлено тісний взаємозв'язок між формою селезінки та характером розташування елементів судинної ніжки в ділянці воріт. Встановлено взаємозв'язок між зовнішньою сегментарною будовою органу і напрямком внутрішньоорганних міждольових і міжсегментарних малосудинних полів. Отримані дані можуть бути основою для проведення органозберігаючих операцій на селезінці.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив кальцієвих депо ендоплазматичного ретикулуму на короткочасну пластичність гальмівної синаптичної передачі між культивованими нейронами гіпокампу щура. З використанням методик електричної позаклітинної стимуляції нервового волокна та поодинокого синаптичного закінчення у комбінації з фіксацією мембранного потенціалу, а також швидкою локальною суперфузією проаналізовано характеристики постсинаптичних струмів і пластичність за парної стимуляції. Розглянуто популяції культивованих нейронів гіпокампу новонароджених щурів та показано наявність двох груп клітин, для яких характерні різні види пластичності за парної стимуляції - депресія та полегшення. Доведено, що спустошення ретикулярних кальцієвих депо пригнічує не тільки амплітуду ГАМК-ергічних постсинаптичних струмів, а й регулює силу короткочасної синаптичної пластичності, але не змінює якісно її характеру та не впливає на кінетичні характеристики гальмівних струмів. Вивчено залежності параметрів ГАМК-ергічних струмів за парної стимуляції поодинокої пресинаптичної терміналі від амплітуди стимулювальної напруги та зовнішньоклітинної концентрації іонів кальцію. Зроблено висновок, що пре- та постсинаптичні кальцієві депо ендоплазматичного ретикулуму можуть відігравати суттєву роль у регуляції спричинених гальмівних постсинаптичних струмів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльне дослідження модифікацій механізмів внутрішньоклітинної кальцієвої сигналізації як імовірної основи розвитку больових синдромів у разі запалення та діабетичної нейропатії. Виявлено зміни кальцієвого гомеостазу у первинних (клітинах дорсальнокорінцевих гангліїв) та вторинних (клітинах дорсонального рогу) соматосенсорних нейронах, що характерині для станів ноцицептивного та нейроптичного болю у гризунів. Зазначено, що дані зміни відбуваються у функціях кальцієвих каналів та внутрішньоклітинних кальцієвих депо досліджених нейронів мишей та щурів. Вперше продемонстровано, що за умови больових синдромів амплітуди кальцієвих транзієнтів, індукованих кофеїном, АТФ та іономіцином, зменшуються, а надходження іонів кальцію у цитозоль через іонотропні глутаматні рецептори посилюється. Встановлено, що часовий перебіг даних змін чітко корелює з динамікою розвитку алодінії та гіпералгезії після ініціації захворювання. На підставі одержаних даних встановлено можливість зменшення кальційакумулюючої активності ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій як основного фактора, відповідального за процеси центральної сенситизації. Вперше показано специфічні ознаки кальцієвої сигналізації в первинних та вторинних соматосенсорних нейронах щурів з периферичним запаленням та цукровим діабетом.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клінічного, інструментального, біохімічно-імунологічного досліджень, аксіальної комп'ютерної і магнітно-резонансної томографій головного мозку доведено, що головною ланкою патогенезу формування наслідків легкої черепно-мозкової травми є нейрогенні зміни у мозковій тканині, переважно у структурах лімбіко-ретикулярного комплексу, внаслідок порушення гемо-ліквородинаміки, які сприяють розладу регуляції вегетативної забезпеченості організму, імунологічній реактивності та церебрального метаболізму. Розглянуто співвідношення між виразністю клінічних синдромів захворювання та переважною локалізацією посттравматичного процесу, давністю захворювання, ступенем порушення ліквородинаміки та змінами біохімічних, імунологічних показників. Виявлено варіанти компенсації порушених нейро-вегетативних функцій щодо розвитку та прогресування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Систематизовано види морфо-структурних змін лікворної системи і мозкової тканини в різні періоди захворювання, типи клінічних виявів дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу. Доведено співучасть у клінічному оформленні посттравматичних ускладнень неспецифічних структур лімбіко-ретикулярного комплексу, в тому числі, дорсо-медіальних ядер зорових горбів. Визначено можливість прогнозування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Обгрунтовано призначення вегетотропної, імуномодулюючої, нейропротекторної, дегідратаційної терапій, рефлексо-, цуботерапії, спрямованих на покращання гемо-ліквородинаміки, нейро-вегетативного гомеостазу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні особливості дифузної нейроендокринної системи тонкої кишки за високої гострої тонкокишковій непрохідності та її корекції в експерименті. Вивчено зміни в клітинах дифузної нейроендокринної системи тонкої кишки у процесі моделювання високої гострої тонкокишкової непрохідності, а також за хірургічного лікування даної патології звичайними методами та за умов ентеродетоксикації сорбентом Силлард П на мікроскопічному та субклітинному рівнях. Ультраструктурні зміни в клітинах дифузної нейроендокринної системи тонкої кишки за умов моделювання кишкової непрохідності виявляються набряком цитоплазми, розширенням канальців ендоплазматичного ретикулуму, збільшенням кількості везикулярних утворень, деструкцією внутрішньоклітинних структур. Кількість ендокриноцитів зменшується, а також зменшується насиченість їх гранулами. Встановлено зв'язок між ендогенною інтоксикацією та змінами в клітинах дифузної нейроендокринної системи тонкої кишки.

  Скачати повний текст