Здійснено історико-філософське дослідження категорії традиції та новації в українській філософії кінця XVIII - початку XX ст. Розкрито суть, основні тенденції становлення та розвитку категорій "традиція" і "новація" як категорій, з якими взаємопов'язана ретрансляція досягнутого, його оновлення та модифікація, звернення до них в історії вітчизняної та соцільно-політичної думки у творчості М.Костомарова як категорій історичного пізнання; культури (П.Куліш, М.Гоголь); обгрунтування їх світоглядного змісту у контексті національної ідеї (Т.Шевченко). Здійснено ретроспективний аналіз ролі та значення категорій традиції та новації у творчості В.Липинського з застосуванням цих категорій як категорій філософії історії, використання їх у суспільно-політичній доктрині Д.Донцова; історико-філософського пізнання у творчості Д.Чижевського. На підставі компаративного аналізу доведено необхідність використання категорій "традиції" та "новації" у взаємозв'язку культури та філософії для поглибленого розгляду історії філософії України на засадах плюралізму, діалогічності потрактування історико-філософського процесу в його гуманістичних вимірах.

  Скачати повний текст

Дисертаці вирішує актуальну проблему створення когнітивно-дискурсивної моделі діахронної множинності ретрансляцій часово віддаленого першотвору (далі КДМ), модулі якої зумовлюють вибір генеральної стратегії та локальної тактики ретрансляції і пояснюють діахронну множинність перекладів часово віддаленого першотвору. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та імплементація КДМ, сконструйованої на матеріалі українських перекладів трагедій В. Шекспіра ХІХ–ХХІ століть, як інструменту розкриття внутрішніх механізмів ретрансляції часово віддаленого першотвору.Об’єктом дисертаційного дослідження є феномен діахронної множинності ретрансляцій часово віддаленого першотвору.Предмет аналізу – внутрішні механізми ретрансляцій часово віддаленого першотвору, що розкриваються з позицій когнітивно-дискурсивного підходу до перекладу шляхом конструювання дискурсивного, когнітивного і ретрансляційного модулів КДМ. У дисертації застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, спостереження, інтерпретації, опису, узагальнення, систематизації, класифікації і зіставлення, та методологічна база дискурс-аналізу і когнітивної транслятології. На теоретико-методологічних засадах дискурсології і когнітивної транслятології розкрито лінгвокогнітивну природу культурно маркованих і конотативно забарвлених лексико-фразеологічних одиниць ідіостилю В. Шекспіра, які створюють найбільші труднощі для українських перекладачів ХІХ–ХХІ ст. Наукова новизна дослідження: започаткування нового наукового напряму – когнітивно-дискурсивної транслятології у діахронній перспективі, який синтезує дискурсивне, когнітивне та ретрансляційне моделювання феномену діахронної множинності художнього перекладу.Когнітивно-дискурсивна модель діахронної множинності перекладів часово віддаленого першотвору – це гіпотетична умовна схема, яка представляє процес трансформації одного віддаленого у часі художнього тексту, вираженого засобами англійської мови, у повторних різночасових ретрансляціях, виражених засобами української мови. Аналіз і зіставлення різночасових ретрансляцій часово віддаленого першотвору у ході моделювання процесу художнього перекладу дозволяє прослідкувати вплив дискурсивних і когнітивних чинників на процес і результат перекладу.Встановлення когнітивно-дискурсивної значущості аналізованих ОО й ОП сприяло розробці поетапного алгоритму у дослідженні діахронної множинності перекладів часово віддаленого першотвору. Модель складається з трьох модулів (дискурсивного, когнітивного і ретрансляційного) і є ефективним інструментом вивчення діахронної множинності перекладів, яка розуміється як існування в певній національній літературі кількох різночасових ретрансляцій одного іншомовного літературного першотвору.Результати і висновки дослідження практично планується втілити в освітньому процесі за спеціальністю 035 Філологія, у наукових дослідженнях студентів і аспірантів, у практиці перекладу^UThe dissertation solves the actual problem of creating a cognitive-discursive model of the diachronic multiplicity of retransmissions of a temporally distant original work (hereafter KDM), the modules of which determine the choice of a general strategy and local relay tactics and explain the diachronic multiplicity of translations of a temporally distant original work.The purpose of the study is the theoretical and methodological justification and implementation of the KDM, constructed on the material of Ukrainian translations of the tragedies of V. Shakespeare of the 19th-21st centuries, as a tool for revealing the internal mechanisms of retransmission of a temporally remote original work.The object of the dissertation research is the phenomenon of diachronic multiplicity of retransmissions of a temporally distant original work.The subject of analysis is the internal mechanisms of retransmissions of a temporally remote original work, which are revealed from the standpoint of a cognitive-discursive approach to translation by constructing discursive, cognitive, and retransmission modules of the KDM.The dissertation uses general scientific methods of analysis, synthesis, induction, deduction, observation, interpretation, description, generalization, systematization, classification and comparison, as well as the methodological base of discourse analysis and cognitive translationology. The linguistic and cognitive nature of the culturally marked and connotatively colored lexical and phraseological units of V. Shakespeare's idiostyle, which create the greatest difficulties for Ukrainian translators of the 19th-21st centuries, is revealed on the theoretical and methodological basis of discourseology and cognitive translationology.The scientific novelty of the study: the initiation of a new scientific direction - cognitive-discursive translationology in a diachronic perspective, which synthesizes discursive, cognitive and retransmission modeling of the phenomenon of diachronic multiplicity of artistic translation.The cognitive-discursive model of the diachronic multiplicity of translations of a temporally distant original work is a hypothetical conditional scheme that represents the process of transformation of one artistic text distant in time, expressed by the means of the English language, in repeated retransmissions at different times, expressed by the means of the Ukrainian language. Analysis and comparison of retransmissions of a temporally distant original work in the course of modeling the process of literary translation allows us to follow the influence of discursive and cognitive factors on the process and result of translation.Establishing the cognitive-discursive significance of the analyzed OO and OP contributed to the development of a step-by-step algorithm in the study of the diachronic multiplicity of translations of a temporally distant original work. The model consists of three modules (discursive, cognitive, and retransmission) and is an effective tool for studying the diachronic multiplicity of translations, which is understood as the existence in a certain national literature of several retransmissions of one foreign literary work at different times.The results and conclusions of the study are practically planned to be implemented in the educational process in the specialty 035 Philology, in the scientific research of students and graduate students, in the practice of translation