Наведено результати вивчення поширення акарозів собак і котів у Харкові, сезонності їх перебігу, сприйнятливості тварин до них залежно від віку, породи та статі. Зареєстровано найбільш часту захворюваність серед собак на демодекоз (6,3 % від кількості обстежених тварин) і на отодектоз (4,3 %), а котів - отодектоз (5,3 %) у віці 6 - 12 місяців. Доведено, що акарозам дрібних свійських тварин властива сезонність: собаки хворіють переважно восени та взимку, рідше - навесні, а коти - восени та весною, рідше - взимку. Відзначено, що самки хворіють на акарози частіше за самців. Вивчено склад умовно-патогенної мікрофлори, яка ускладнює перебіг акарозів тварин, співвідношення виділених культур і їх чутливість до найбільш розповсюджених антибіотиків. Досліджено морфологічні та біохімічні показники крові собак, хворих на акарози. Удосконалено метод діагностики акарозів та проведено його порівняльне дослідження з загальноприйнятими. Установлено, що використання вазелінової олії та диметилсульфоксиду під час проведення діагностичних досліджень за даним методом сприяє збереженню життєздатності кліщів, більш точному визначенню їх видової належності та морфологічних особливостей. Розроблено новий лікувальний засіб "Нурицид" для боротьби з акарозами дрібних свійських тварин. Проведено лабораторні та комісійні випробування його акарицидної ефективності. Установлено ступінь бактерицидної дії зазначеного препарату на грамнегативну та грампозитивну мікрофлору залежно від строків зберігання, а також його вплив на організм кролів за умов аплікації на шкіру тварин. Доведено, що розроблений препарат за концентрації 0,5 % за діючою речовиною може використовуватись для лікування тварин, хворих на акарози.

  Скачати повний текст

Вивчено розподіл речовин, які впливають на гемостаз у парних органах (півкулях головного мозку, легенях, нирках, стегнових м'язах) людей і тварин різних видів (півнів, щурів, морських свинок, котів, кролів) та з'ясовано їх значущість у регуляції згортання крові та фібринолізу у симетричних ділянах кровообігу (яремних, ниркових і стегнових венах) у тварин (котів) за фізіологічних умов. За результатами дослідження установлено, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) у тканинах парних органів з урахуванням індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей тканин головного мозку, легень, нирок і стегнових м'язів розділено людей і тварин на дві групи. Першу групу становили тварини та люди з наявністю переважання прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей зліва, другу - справа. Показано, що асиметрія гемостазу у симетричних органах притаманна людям і тваринам різних видів, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що ступінь цих розбіжностей у різних тварин неоднаковий. Зокрема з'ясовано, що тканини мозку мають високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів і людей та високу фібринолітичну - у щурів, морських свинок і котів. Тканини нирок мають високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості у щурів, морських свинок, котів і кролів. Аналогічні результати одержано стосовно тканин легень і стегнових м'язів. Виявлено, що в одних тварин і людей вони є переважними в органах, розташованих зліва, в інших - справа. Доведено, що кров, яка відтікає від парних органів, справа і зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості, що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного боку.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі висвітлено результати досліджень культурально-морфологічних, ферментативних та біохімічних властивостей бактерій роду Staphylococcus, виділених зі зразків біологічного матеріалу від свійських тварин та людини. Вивчено чутливість до антибіотиків ізолятів стафілококів отриманих з молока хворих на мастит корів, від свиней, котів, собак та людей. Досліджена здатність виділених бактерій роду Staphylococcus до формування біоплівок. Проведено молекулярно-генетичні дослідження з метою виявлення детермінант патогенності – генів, що викликають стійкість до метициліну та інших β - лактамних антибіотиків та утворення біоплівок. З'ясовано ефективність застосування різних культуральних середовищ для відновлення ліофілізованих штамів стафілококів та накопичення їх біомаси з метою виготовлення стандартних антигенів. Встановлено що частота виділення стафілококів становила: з молока 41,0 %, від свиней 74,1 %, собак і котів 56,8 %. Коагулазопозитивні стафілококи переважали серед ізолятів виділених від свиней (45,3 %) і людей (57,9 %), а коагулазонегативні – виділені з молока (94,2 %) та від тваринкомпаньйонів (92,0 %). Частіше спроможність до гемолізу еритроцитів виявлено у стафілококів виділених від свиней (71,0 %), тварин-компаньйонів (84,0 %) та людей (100 %). Встановлено що полірезистентні стафілококи складали - 34,2 % культур виділених з молока; понад 50,0 %, штамів виділених від свиней; 32 % - тварин-компаньйонів та 21,0 % від людей. Під час дослідження стафілококів виділених з молока встановлено, що коагулазопозитивний штам «133» володів одночасною резистентністю до 9 з 13 досліджених антибіотиків за виключеням ванкоміцину, хлорамфеніколу, гентаміцину та тобраміцину. Інший коагулазопозитивний штам «136» був стійким до 5 з 13 досліджуванихантибіотиків за виключенням оксациліну, ванкоміцину, хлорамфеніколу, тобраміцину, норфлоксацину, ципрофлоксацину, тетрацикліну, доксицикліну. Коагулазонегативний штам «114» був стійкий до 9 з 13 досліджених антибіотиків а саме до: бензилпеніциліну, оксациліну, ампіциліну, еритроміцину, тетрацикліну, доксицикліну, норфлоксацину, ципрофлоксацину, хлорамфеніколу.^UThe results of studies of cultural-morphological, enzymatic and biochemical properties of bacteria of the genus Staphylococcus isolated from samples of biological material from domestic animals and humans are highlighted in the dissertation. The sensitivity to antibiotics of staphylococcal isolates obtained from the milk of cows with mastitis, from pigs, cats, dogs and humans was studied. Theability of selected bacteria of the genus Staphylococcus to form biofilms was studied. Molecular genetic studies were conducted in order to identify determinants of pathogenicity - genes that cause resistance to methicillin and the formation of biofilms. The effectiveness of the use of different culture media for the recovery of lyophilized strains of staphylococci and the accumulation of their biomass for the purpose of producing standard antigens has been clarified. It was established that the frequency of staphylococci release was: from milk 41,0 %, from pigs 74,1 %, dogs and cats 56,8 %. Coagulase-positive staphylococci predominated among isolates isolated from pigs (45,3 %) and humans (57,9 %), while coagulase-negative ones were isolated from milk (94,2 %) and from companion animals (92,0 %). More often, the ability to hemolysis of erythrocytes was found in staphylococci isolated from pigs (71,0 %), companion animals (84,0 %) and humans (100 %). It was established that polyresistant staphylococci made up 34,2 % of cultures isolated from milk; more than 50,0 %, strains isolated from pigs; 32 % - companion animals and 21,0 % from people. During the study ofstaphylococci isolated from milk, it was established that the coagulase-positive strain "133" had simultaneous resistance to 9 out of 13 studied antibiotics, excluding vancomycin, chloramphenicol, gentamicin and tobramycin. Another coagulase-positive strain "136" was resistant to 5 out of 13 studied antibiotics, excluding oxacillin, vancomycin, chloramphenicol, tobramycin, norfloxacin, ciprofloxacin, tetracycline, doxycycline. Coagulase-negative strain "114" was resistant to 9 out of 13 studied antibiotics, namely: benzylpenicillin, oxacillin, ampicillin, erythromycin, tetracycline, doxycycline, norfloxacin, ciprofloxacin, chloramphenicol.

У дисертації висвітлено актуальні у ветеринарній медицині питання – біологічні властивості стовбурових клітин, отриманих з різних джерел у процесі культивування, та теоретичне обґрунтування й експериментальне підтвердження ефективності методу клітинної регенеративної терапії із застосуванням стовбурових клітин, отриманих з різних джерел, на активність відновлення структури міокарда щура, пошкодженого внаслідок експериментального ішемічного інфаркту. У дослідженнях основну увагу зосереджено на стовбурових клітинах культури, отриманої з міокарда, як альтернативного джерела клітинного матеріалу за лікування пацієнтів із хворобами серця. Представлено дані отримання стовбурових клітин із міокарда (щури та коти), кісткового мозку та жирової тканини (коти); розроблення методів оцінки якостіі безпечності стовбурових клітин котів, призначених для потреб клітинної регенеративної терапії; теоретично обґрунтовано ефективність методу клітинної регенеративної терапії із застосуванням стовбурових клітин на активність відновлення структури міокарда щура, пошкодженого внаслідок ішемічного інфаркту; експериментально підтверджено вплив трансплантації стовбурових клітин культур, отриманих з різних джерел, на зменшення площі некротизованої тканини міокарда щура на фоні експериментального інфаркту.^UThe dissertation deals with the current issues of veterinary medicine, in particular, experimental solution of the scientific issue of the effect of stem cells derived from myocardium, bone marrow, and adipose tissue on the restoration of myocardium after experimental pale infarction. Study were focused on the myocardium-derived cultures of stem cells as an alternative source of cellular material to treat heart diseases. It is important to emphasize that in the course of in vitro cultivation, cells in the culture tended to change their phenotypic characteristics: morphology, expression of CD markers, and karyotype. Since the therapeutic effect of the studied cultures on the development of experimental myocardial infarction had been proven, we were to determine the best conditions for isolation from different sources and cultivation of cultures of cat stem cells for their further putting into veterinary practice. In addition, we were study the optimal concentration of insulin-like growth factor-1, growth factor of fibroblasts-2, growth hormone and Biolaminin 521 LN for proliferation index growth of stem cells of bone marrow, adipose tissue and myocardium, and accounted for the number of genetic errors in studied cultures.

Проведено паспортизацію підприємства та дано оцінку технології та стану ЗВП. Проведено диспансеризацію поголів'я й аналіз її результатів. Проаналізовано стан захворюваності поголів'я, профілактичних заходів, які проводяться у племінному розпліднику. Визначено потенціал розвитку новонароджених цуценят одержаних від племінних сук, шляхом вивчення щотижневого приросту їх живої маси до чотирьохмісячного віку. Вивчено особливості формування темпераменту у дослідних цуценят шляхом їх тестування у двохмісячному віці. Проаналізовано умови утримання та параметри мікроклімату в будівлях для цуценят. Вивчено потребу тестування молодняку на службову придатність для використання за формування особливостей поведінки. Розраховано ефективність превентивного та профілактичного підходу щодо технології утримання, розведення, вирощування у племінному розпліднику службових собак.

  Скачати повний текст

Уперше на дослідах на собаках і котах доведено, що ізамбен має суттєві переваги у порівнянні з традиційними імуномодуляторами. Доведено, що даний препарат має протизапальну, жарознижувальну, болезаспокійливу, інтерфероногенну дію за умов in vivo та in vitro, прискорює диференціацію попередників макрофагів, посилює клітинний імунітет. Установлено, що ізамбен підвищує ефективність вакцинації собак проти чуми м'ясоїдних, вірусного гепатиту, паровірусного ентериту, аденовірозу та ефективніть лікування собак у разі бабезіозу, кон'юктивіту, соркоптозу, а також котів за аденовірозу, кон'юктивіту, саркоптозу. Показано, що за умов антропогенного навантаження за існуючих технологій утримання дрібних домашніх тварин імунний статус їх організму потребує постійної корекції та реабілітації.

  Скачати повний текст

Визначено зв'язок між клінічними, ультрасонографічними та біохімічними показниками. Розраховано та клінічно обгрунтовано значення індексів сечі та крові, що характеризують основні функції нирок домашніх котів у нормі та за гломерулонефриту, з урахуванням добового діурезу. Розроблено й апробовано схеми лікування котів, хворих на гломерулонефрит, досліджено в динаміці показники крові та сечі під час лікування. Встановлено фізіологічні ліміти артеріальної та венозної систем нирок клінічно здорових домашніх котів і їх зміни за гломерулонефриту.

  Скачати повний текст

Вивчено поширення та клінічні особливості різних форм хвороб хребта у собак і котів, удосконалено їх діагностування шляхом розробки й апробації методів неврологічних, рентгенологічних і мієлографічних досліджень. Здійснено клініко-експериментальне обгрунтування методів медикаментозної терапії. Хвороби хребта у собак і котів є досить поширені. З 1 592-х тварин, які надходили до амбулаторного прийому, вони були виявлені у 191-го (12 %), зокрема, у 87-ми (5,46 %) собак та 104-х (6,54 %) котів. Серед хвороб хребта діагностовано переломи та вивихи хребців, атланто-аксіальний підвивих, зміщення міжхребцевих дисків, спондилопатію та дискоспондиліт. Як найчастіші виявлено хвороби хребта у поперековому відділі. Опрацьовано методи діагностики хвороб хребта, а саме: неврологічні дослідження, які враховують певні симптоми функціональних порушень спинного мозку та дозволяють швидко визначати локалізацію ураженої його ділянки, можливу причину захворювання та прогноз; рентгенологічні дослідження; мієло-графічні дослідження шляхом атланто-окципітальної та люмбо-сакральної пункції. Визначено ефективність консервативного лікування зазначених хвороб, яке передбачає іммобілізацію тварин і медикаментозну терапію та спрямовану на зниження невропатичного болю, усунення набряку тканин, покращання циркуляції крові у місцях пошкодження спинного мозку та стимулювання у них відновних процесів. Доведено, що лікування тварин фуросемідом, ветофлюксином та ретиноєвою кислотою є більш адекватним, ніж дексаметазоном, пірацетамом і пентоксифіліном. Воно ефективніше впливає на відновлення захисно-пристосувальних реакцій організму, про що свідчить динаміка змін морфологічних і імунобіохімічних показників крові (кількості еритроцитів, лейкоцитів і змін у лейкограмі, вмісту гемоглобіну, загального білка, альбуміну та фракцій імуноглобулінів).

  Скачати повний текст

Вперше вивчено особливості клінічних проявів демодекозу котів, спричиненого збудниками різних видів. Встановлено особливості локалізації збудників, удосконалено існуючі методи діагностики з урахуванням видової належності збудників хвороби. Розроблено новий метод експрес-діагностики демодекозу котів. Виявлено зміни морфологічних і біохімічних показників крові хворих на демодекоз котів та їх зв'язок з станом організму. Ефективними лікарськими засобами у разі демодекозу котів виявилися дектомакс у комбінації з неостомазаном і цифлі-ектомін.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми контролю цілеспрямованих моторних реакцій з блоку центральної нервової системи. Експерименти виконано з застосуванням відведення потенціалів дії поодиноких нейронів моторної кори мозку кішки та електроміограмної активності mm.biceps та triceps brachii, в процесі виконання цілеспрямованого інструментального руху в ліктьовому суглобі. Установлено, що нейрони моторної кори розряджалися з частотою, пропорційною зусиллю, що розвивається м'язом, чи зміні швидкості цього зусилля. Визначено, що частота імпульсації пірамідних нейронів практично не залежала від поточного значення суглобного кута. Показано, що нове стаціонарне значення суглобового кута встановлюється протягом часу, що відповідає динамічній фазі активності моторної кори. Стаціонарна фаза моторної команди не несе в собі ніякої інформації про значення встановлюваного суглобного кута. Виявлено невелику кількість нейронів, імпульсні характеристики яких змінюються тільки в моменти початку та припинення руху. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що під час реалізації даних рухів і утриманні цільового положення в механічній активності м'язів присутні складові, не керовані моторною командою. Одержані дані підтверджують припущення про здійснення центрального контролю цілеспрямованих рухів на підставі динамічних змін керуючих сигналів, певним чином скоординованих у часі, стаціонарна ж фаза таких сигналів є лише одним з ряду чиників, що визначають рівноважне цільове положення суглоба.

  Скачати повний текст

Наведено показники морфологічного та біохімічного складу крові, що характеризують гемопоез, функціональний стан печінки, нирок, серця, підшлункової залози, фосфорно-кальцієвий обмін у клінічно здорових собак і результати диспансеризації собак у розплідниках. Установлено, що патологія печінки діагностується у 70 % молодняку і 62 % - дорослих собак, а також мінерального обміну, відповідно, у 23,1 і 59,2 %, нефротичний синдром - у 46,7 і 46,3 %, анемія - у 6,7 і 29,1 %. У більшості службових собак діагностовано множинну (поліморбідну) внутрішню патологію. Виділено синдроми: гепатоостеодистрофічний (діагностується у 42,3 % дорослих собак), гепаторенальний (32,2 %), гепатоостеоренальний (19,4 %), остеоренальний (6,25 %), непатоанемічний (20,4 %), нефроанемічний (2,3 %) і гепатонефроанемічний (9,0 %). Найбільш інформативними лабораторними показниками для діагностування хвороб собак у разі анемії є вміст гемоглобіну (27,3 % з загальної кількості досліджених), патології печінки - активність аспарагінової (45,2 %) й аланінової (35,0 %) трансфераз, нефропатії - вміст креатиніну (42,3 %), остеодистрофії - загального кальцію (38,4 %). За результатами проведених досліджень розроблено методику диспансеризації собак службових порід, яка передбачає дворазове упродовж року повне клінічне досліження, лабораторний аналіз крові, щомісячний клінічний огляд поголів'я спеціалістами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі наведено результати власних досліджень щодо поширення кишкових гельмінтозів серед собак і котів на території Сумської області. Визначено види кишкових збудників у собак і котів. У порівняльному аспекті досліджено рівень контамінації яйцями кишкових гельмінтів ґрунту у міській та сільській місцевостях. В умовах експерименту застосовано препарат «Гельмісан» для собак і котів за кишкових гельмінтозів. За результатами досліджень для собак і котів запропоновано протипаразитарні препарати «Elite Zoo Dog», «Elite Zoo Cat» та для дезінвазії вольєрів і будок, а також території навколо них, дезінфектант «ДезСан».За даними Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Сумській області упродовж 2018–2020 років серед собак і котів найчастіше реєструвалися кишкові гельмінтози – токсокароз, анкілостомоз, дипілідіоз та ехінококоз. Відмічено, що ці хвороби перебігали як у вигляді моно-, так і мікстінвазій. З них токсокароз і дипілідіоз перебігали у вигляді моноінвазій (68,5 %) і мікстінвазій (31,5 %). В окремих населених пунктах Сумської області екстенсивність інвазії за кишкових гельмінтозів у собак і котів у середньому становила 51,9 %. Найбільша екстенсивність інвазії реєструвалася серед безпритульних собак та котів і у середньому становила 69,7 %. Екстенсивність інвазії за кишкових гельмінтозів в окремих порід собак була високою. Так у собак порід боксер і лайка східносибірська екстенсивність інвазії становила 44,4 %, фокс-тер'єри – 41,7 % та доги – 31,3 %. В той же час у котів екстенсивність інвазії за токсокарозу становила 24,03 %, а за дипілідіозу – 3,84 %.^UThe dissertation presents the results of our own researches on the prevalence of intestinal helminthiasis among dogs and cats in the Sumy region. Types of intestinal pathogens in dogs and cats have been identified. In the comparable aspect researched level of contamination of the eggs of intestinal helminths soil in urban and countryside areas. Under the conditions of the experiment, the drug «Helmisan» was used for dogs and cats with intestinal helminthiasis. According to the results of research for dogs and cats, antiparasitic drugs «Elite Zoo Dog», «Elite Zoo Cat» and for disinfection of enclosures and booths, as well as the surrounding area, disinfectant «DesSan» were proposed. According to the State Service for Food Safety and Consumer Protection in Sumy region during 2018-2020 years among dogs and cats are often registered Toxocarosis, Dypilidioz, Echinococcosis and Untsynarioz.It is noted that these diseases took the form of both mono- and mixed invasions. Of these, Toxocariasis and Dipilidiosis occurred in the form of monoinvasions (68.5 %) and mixed invasions (31.5 %). In some settlements of Sumy region, the extent of infestation of intestinal helminthiasis of dogs and cats averaged is 51.9 %. The highest extent of invasion was registered among homeless dogs and cats and averaged is 69.7 %. The extent of invasion by intestinal helminthiasis in some breeds of dogs was high. In dogs breeds such us the Boxer and East Siberian Laika extent of invasion was 44.4 %, Fox Terrier was 41.7 % Deutsche Dogges was 31.3 %. At the same time, the extent of invasion in Toxocariasis of cats, was 22.1 %, and in Dipilidiosis was 4.8 %.

Досліджено поширеність епідермальної сенсибілізації у дітей із бронхіальною астмою, визначено роль спільного проживання з тваринами та інших факторів ризику у формуванні та перебігу бронхіальної астми з сенсибілізацією до епідермальних алергенів, встановлено способи й інформативність різних методів діагностики епідермальної алергії. Доведено можливість проведення специфічної імунотерапії епідермальними алергенами котів і собак у лікуванні бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією цими алергенами. Проведено клініко-імунологічне обгрунтування цього способу лікування. Розроблено схеми проведення та оцінки ефективності специфічної імунотерапії епідермальними алергенами у даної групи хворих. Наведено практичні рекомендації щодо діагностики, лікування та профілактики епідермальної алергії. Запропоновано схеми лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією епідермальними алергенами котів і собак, що дозволять диференційовано та індивідуально підходити до вибору терапії.

  Скачати повний текст

Удосконалено сучасні методи діагностики, лікування та специфічної профілактики лептоспірозу домашніх тварин. Вперше в Україні проведено епізоотологічні дослідження щодо лептоспірозу собак. Визначено розповсюдженість основних сероварів збудника даної патології. Встановлено характерні для жовтушної та безжовтушної форм лептоспірозу зміни біохімічних показників крові, використання яких суттєво покращить систему диференційної діагностики та прогнозування перебігу захворювання. Визначено антитіла до шести основних сероварів лептоспір у сироватках крові котів. Доведено можливість виникнення захворювання та лептоспіроносійства у котів. Описано серії дослідів з визначенням оптимальних схем лікування з використанням сучасних антибіотиків та інших ветеринарних препаратів. Розроблено спеціальні комплекси патогенетичних препаратів з урахуванням їх сумісності. Встановлено, що найбільш ефективними виявилися двофазні курси препаратів-синергістів: депоміцину та доксицикліну, фармазину-50 та доксицикліну, цефтриаксону та доксицикліну. Доведено необхідність застосування засобів патогенетичної терапії та спеціальних кормів у комплексному лікуванні та реабілітаційному періоді уражених тварин. Проведено порівняльне вивчення сучасних полівалентних протилептоспірозних вакцин й обгрунтовано необхідність проведення щеплень двічі на рік. Вивчено рівень поствакцинальних антитіл після щеплення собак розробленими в Інституті ветеринарної медицини УААН моновалентними вакцинами, які рекомендовано застосовувати як допоміжні в регіонах з превалюванням певного серовару збудника лептоспірозу.

  Скачати повний текст

Оптимізовано умови живлення личинок устриці Crassostrea gigas і мідії Mytilus galloprovinciallis у разі їх вирощування в розпліднику. Виявлено трофічні потреби личинок мідій та устриць. Вперше в розпліднику апробовані елементи біотехніки масового культивування мікроводоростей - корму для личинок мідій та устриць, у проточному та нагромаджувальному режимах. Визначено швидкість росту та динаміку нагромадження урожаю мікроводоростей залежно від фази росту та умов культивування. Вперше досліджено процес нагромадження каротиноїдів личинками устриць і показано їх трансформацію устричним спатом. Вперше складено харчові раціони для личинок устриць і мідій залежно від стадій розвитку з урахуванням кількісного й якісного складу мікроводоростей.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування розробленого препарату сорбелакт, який сприяє покращанню стану здоров'я та відтворенню кишкового мікробіоценозу у 2,0 - 2,5 раза швидше, ніж за застосування пробіотиків на основі бактерій, виділених від інших видів тварин, у 3,0 - 4,0 раза швидше ніж за застосування тільки сорбувальних препаратів, і у 4,0 - 5,0 разів швидше, ніж у нелікованих тварин.

  Скачати повний текст

З'ясовано основні механізми токсичного впливу T-2 токсину на організм тварин різних видів, зокрема на активність ферментних систем детоксикації мікросом печінки, з метою експериментального обгрунтування застосування індукторів ферментної активності для лікування та профілактики T-2 токсикозу поросят. Вивчено клінічний перебіг, картину крові, лейкограму та стан процесів обміну речовин у котів у разі експериментального T-2 токсикозу та за сім діб після припинення задавання їм токсину. Встановлено розвиток анемічних явищ, тромбоцито- та лейкоцитопенію, порушення обміну білків і вуглеводів, а також активності ферментів плазми крові. Характер змін досліджених показників у разі токсикозу та після тижневої перерви свідчать про наявність функціональної кумуляції за умов T-2 токсикозу. Установлено, що пероральне введення котам унітіолу за експериментального T-2 токсикозу зменшує негативний вплив T-2 токсину на організм. Виявлено, що токсична дія T-2 токсину на організм щурів зумовлює зниження майже удвічі активності цитохрому P-450 глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази та зниження вмісту відновленого глутатіону в гомогенаті печінки досліджених тварин. У крові поросят за умов T-2 токсикозу різко збільшується концентрація метгемоглобіну. Унітіол і нукливет у разі їх введення тваринам різних видів за експериментального T-2 токсикозу зменшують негативний вплив токсину на організм. За цього покращується клінічний стан тварин, нормалізуються гематологічні показники та показники обміну білків і вуглеводів. Обидва препарати здійснюють стимулювальний вплив на активність ферментних систем обох фаз біотрансформації T-2 токсину в організмі тварин.

  Скачати повний текст

Мета: дослідити особливості морфологічної будови підшлункової залози котів у постнатальному періоді онтогенезу та її зміни за панкреатиту. Об'єкт дослідження: підшлункова залоза клінічно здорових котів та за панкреатиту. Методи дослідження: клінічні (загальна температура, пульс, дихання, стан окремих органів); гематологічні (морфологічні – кількість еритроцитів, лейкоцитів; біохімічні – уміст у сироватці крові гемоглобіну, загального білка, білірубіну, глюкози, α-амілази); ехосонографічні; анатомічні (макроскопічна будова підшлункової залози); гістологічні (мікроскопічна будова підшлункової залози); морфометричні (встановлення абсолютних та відносних показників підшлункової залози та її структурно-функціональних одиниць) та статистичні (обробка цифрових даних з метою визначення вірогідності змін показників). Теоретичні результати: базуються на розробці за результатами дисертаційної роботи науково-методичної рекомендації з патоморфологічної діагностики підшлункової залози котів за панкреатиту. Практичні результати: представляють практичну значимість щодо морфології підшлункової залози у клінічно здорових котів та за гострого і хронічного перебігу панкреатиту, що значно додають та удосконалюють сьогочасні уявлення щодо морфофункціональної характеристики підшлункової залози котів у нормі та за розвитку патологічного процесу. Це дає можливість більш детально розкрити та зрозуміти основні аспекти механізму розвитку хвороби та доповнити морфологічні зміни, виявлені у хворих тварин. Наукова новизна: з'ясовано клініко-біохімічний статус, макро- та мікроскопічну будову, органо-, гісто- та цитоморфометричні показники підшлункової залози клінічно-здорових котів різновікових груп та за гострого і хронічного перебігу панкреатиту, що дало можливість розкрити та з'ясувати патоморфологічні зміни підшлункової залози за панкреатиту, розкрити деякі патогенетичні аспекти хвороби та доповнити прижиттєву і посмертну диференційну діагностику хвороби. Ступінь впровадження: результати дисертаційної роботи впроваджено у науково-дослідну роботу та використовуються у навчальному процесі на кафедрі нормальної і патологічної анатомії с.-г. тварин Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету; нормальної та патологічної морфології Харківської державної зооветеринарної академії; ветеринарно-санітарної експертизи, гігієни продуктів тваринництва та патологічної анатомії ім. Й. С. Загаєвського Білоцерківського національного аграрного університету; анатомії та гістології ім. П. О. Ковальського Білоцерківського національного аграрного університету; анатомії, гістології патоморфології ім. В. Г. Касьяненка Національного університету біоресурсів і природокористування України; патологічної морфології і судової ветеринарії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького; анатомії, нормальної та патологічної фізіології тварин Сумського національного аграрного університету; нормальної і патологічної анатомії Полтавської державної аграрної академії; ветеринарії, гігієни та розведення тварин Вінницького національного аграрного університету; нормальної і патологічної морфології та судової ветеринарії Одеського державного аграрного університету. Ефективність: комплексні методи досліджень – гематологічні, анатомічні, патологоанатомічні, гістологічні, морфометричні, статистичні дозволили науково-теоретично обґрунтувати та деталізувати патоморфогенез панкреатиту у котів залежно від гострого чи хронічного перебігу хвороби. Сфера використання: у процесі дослідження були одержані наукові результати, які мають теоретичне та практичне значення і рекомендовані для впровадження у діяльність спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» з галузі знань 21 «Ветеринарна медицина».^UThe goal of the research: to study the morphology of a cat pancreas in a postnatal period of ontogenesis and its lesions under pancreatitis. The unit of analysis: cat pancreas of clinically healthy cats and under pancreatitis. Research techniques: clinical (overall temperature, pulse, respiration, state of specific organs); hematological (morphplogical – the amount of red blood cells and white blood cells; biochemical – the content of hemoglobulin, crude protein, bilirubin, glucose, α –amylases in a blood serum); echo-sonographical: anatomical (macroscopic structure of a pancreas); histological (microscopic structure of a pancreas); morphometrical (determination of absolute and relative indices of a pancreas as well as its structural and functional units) and statistical (digital data handling aimed at revealing the probability of indices changes). The theoretical results are based on the development of the scientific recommendations (on the results of a thesis work) on the pathomorphological diagnostics of a cat pancreas under pancreatitis. The working knowledge represents some practical significance as to cat pancreas morphology in clinically healthy cats, under acute pancreatitis progression and under its chronocity. This knowledge updates the contemporary view of a morphofunctional characteristics of a cat pancreas in a normal state and under the pathological process development. It allows to reveal in detail and to comprehend the aspects of a mechanism of the disease progression as well as to add some new information as to the changes which were revealed in sick animals. The novelty of the research: the clinical and biochemical status, macro- and microscopic structure, organo-, hysto- and cyto-morphometric indices of a pancreas of clinically healthy cats of different age-groups, under acute pancreatitis progression and under its chronicity have been established. It allowed to reveal and elucidate some pathomorphological changes in cat pancreas under pancreatitis, to show some pathogenetic aspects of a disease as well as to update the information about the intra vitam and post mortem differential disease diagnostics. The rate of implementation: the results of a thesis work have been implemented into the scientific and research work and are used in teaching and learning activities at the department of systematic and pathological anatomy of farm animals of Dnipropetrovsk State Agricultural and Economic University; at the department of systematic and pathological anatomy of Kharkiv State Zoo-Vetrinary Academy; at the department of veterinary-sanitary inspection, animal products hygiene and pathological anatomy named after Zagayevskyi I.S. of Bila Tserkva National Agricultural University; at the department of anatomy and hystology named after Kovalskyi P.O. of Bila Tserkva National Agricultural University; at the department of anatomy, hystology of pathomorphologies named after Kasyanenko V.G. of National University of Life and Environment of Ukraine; at the department of pathological morphology and judicial veterinary of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after Izhytskyi S.Z.; at the depertment of anatomy of systematic and pathological physiology of animals of Summy National Agricultural University; at the department of systematic and pathological anatomy of Poltava State Agricultural Academy; at the departmment of hygiene and animal breeding of Vinnytsia National Agricultural University; at the department of systematic and pathological morphology and judicial veterinary of Odessa State National University. The efficiency: integrated research techniques – hematological, anatomical, pathological-anatomical, hystological, morphometrical, statistical ones allowed to substantiate and to specify the patomorphogenesis of pancreatitis in cats depending on acute or chronical disease progression. A sphere of usage: the scientific insights which have some theoretical and practical significance and were recommended for introducing in speciality 211 “Veterinary Medicine” in the field of knowledge 21 “Veterinary Medicine” were received in the course of investigation.

У дисертаційній роботі представлені результати ретроспективного, просторово-часового, просторово-кластерного аналізів та моделювання поширення сказу, а також досліджені епідеміологічні та економічні аспекти сказу, що дозволило встановити особливості епізоотичного процесу поширення сказу в Україні впродовж 70 років. Отримано перші експериментальні дані щодо векторної направленості епізоотій, територій із “гарячими точками”, ідентифікації зон із статистично значимими кластерами сказу та моделюваннядинаміки поширення сказу. Ретроспективний аналіз дозволив встановити, що протягом 1950-2020 рр. в Україні було зафіксовано три значних піки епізоотичних спалахів сказу з інтервалами у 28 років: 1) у 1951р. (3 724 випадки), 2) у 1979 р. (1 594 випадки) та 3) у 2007 р. (2 932 випадки). Під час першого піку епізоотії міського сказу в 1951 році вся територія України була неблагополучною щодо сказу. Проте,висока напруженість епізоотичної ситуації спостерігалась у східних (у Донецькій та Дніпропетровській) та центральних областях України. В період другого піку епізоотії сильватичного сказу в 1979 року в східній частині країни всі області (особливо Донецька, Харківська та Полтавська) мали високу напруженість епізоотичної ситуації зі сказу, тоді як в західній частині, збільшена кількість випадків спостерігалась лише на території Хмельницької області. Також висока напруженість відмічалась на півночі – в Чернігівській та Житомирській областяхта на півдні – в Одеській області. Низька напруженість епізоотичної ситуації зі сказу була зафіксована в західних областях поблизу кордону з Польщею. Під час третього піку в 2007 році сказ був більш поширеним на території східних та південно-східних регіонів, особливо на території Запорізької, Донецької та Луганської областей. Крім цього, виражена напруженість епізоотичної ситуації відмічалась на півночі (Чернігівська, Житомирська) та на заході України (Хмельницька обл.). Дослідження епідеміологічних аспектів сказу за 2007-2019 років,встановив, що понад 1 млн. людей в Україні страждали від нападів тварин. Визначено, що найбільша частка нападів на людей була від собак (77,7%), але найбільша частка нападів скажених тварин була від котів (32,9% усіх скажених тварин). Метааналіз нападів протягом останніх 13 років показав, що серед 1 079 182 проаналізованих випадків звернень із 838 635 нападів собаками 6 747 було здійснено скаженими собаками. Отже, ризик інфікування сказом від собак становив 1:124. Ризик передачі сказу під час нападів котів становив 1:25 (7 717 з 196 128). Під час звернень після нападів дикими тваринами встановлено пропорцію 1:7, тобто з 32 894 тварин, які напали 4 397 були хворими на сказ. Після контактів із сільськогосподарськими тваринами майже у кожному другому випадку виявлявся контакт із твариною, хворою на сказ (ризик 1:2). Вперше проведений аналіз економічних збитків внаслідок загибелі сільськогосподарських тварин, які були жертвами нападів диких та домашніх м'ясоїдних тварин, хворих на сказ. Встановлено, що протягом 2009-2018 років власники тварин отримали загальні економічні збитки на суму 81 701 590 грн., з яких 98,7 % належить до збитків від падежу ВРХ за рахунок: 1) найбільшої кількості хворих тварин, 2) недоотримання від ВРХ крім м'ясної, ще й молочної продукції, 3) значних затрат на утилізацію туш (кремацію). Отримані результати дозволяють рекомендувати щеплення всього поголів'я великої та дрібної рогатої худоби, які перебувають на випасі у місцевостях з найвищим ступенем напруженості епізоотичної ситуації щодо сказу.^UThe dissertation presents the results of retrospective, spatio-temporal, spatialcluster analyzes and modeling of rabies spread, as well as epidemiological and economic aspects of rabies, which allowed to establish the features of the epizootic process of rabies spread in Ukraine for 70 years. The first experimental data on the vector orientation of epizootics, areas with rabies “hot spots”, identification of zones with statistically significant disease clusters, modeling of rabies spread dynamics were obtained. Retrospective analysis revealed that during 1950-2020 in Ukraine there were 3 significant peaks of rabies with intervals of 28 years: 1) in 1951 (3724 cases), 2) in 1979 (1594 cases) and 3) in 2007 (2932 cases). During the first peak of the urban rabies epizootic in 1951, the entire territory of Ukraine was unfavorable for rabies. However, high tensions in the epizootic situation were observed in the eastern (Donetsk and Dnipropetrovsk) and central (Vinnytsia) regions of Ukraine. During the 2-nd peak of the outbreak of rabies in 1979 in the eastern part of the country all regions (especially Donetsk, Kharkiv and Poltava) had a high intensity of the epizootic situation of rabies, while in the western part, an increased number of cases was observed only in Khmelnytsky region. Also, high tensions were observed in the north - in Chernihiv and Zhytomyr regions and in the south - in Odessa region. Low tensions in the epizooticsituation of rabies were recorded in the western regions near the border with Poland. During the 3-rd peak in 2007, rabies was more common in the eastern and southeastern regions, especially in Zaporizhia, Donetsk and Luhansk oblasts. In addition, a pronounced manifestation of rabies was observed in the north (Chernihiv, Zhytomyr region) and in western Ukraine (Khmelnytsky region). A study of the epidemiological aspects of rabies in 2007-2019 found that more than 1 million people in Ukraine suffered from animal attacks. It was determined that the largest share of attacks on humans was from dogs (77.7%), but the largest share of attacks by rabid animals was from cats (32.9% of all rabid animals). A meta-analysis of attacks over the past 13 years has shown that out of 1,079,182 cases of treatment of 838,635 dog attacks, 6,747 were committed by rabid dogs. Therefore, the risk of rabies infection from dogs was 1: 124. The risk of transmitting rabies during cat attacks was 1:25 (7 717 out of 196 128). During appeals after attacks by wild animals, a ratio of 1:7 was established, ie out of 32 894 animals that attacked, 4 397 were infected with rabies. After contact with farm animals, almost every second case revealed contact with rabid animals (risk 1: 2). For the first time, an analysis of the economic damage caused by the death of farm animals that have been attacked by wild and domestic carnivores with rabies. It isestablished that during 2009-2018 animal owners received total economic losses in the amount of UAH 81 701 590, of which 98.7% belong to losses from the death of cattle due to: 1) the largest number of sick animals, 2) non-receipt of cattle except meat, as well as dairy products, 3) significant costs for the disposal of carcasses (cremation). The obtained results allow the introduction of vaccination of all livestock and smallcattle that are grazing in areas with the highest intensity of the epizootic situation against rabies.