Дисертаційну роботу присвячено розвитку теоретико-методичних положень та розробленню практичних рекомендацій щодо маркетингового забезпечення реалізації стартап-проектів у науково-технічній сфері. Встановлено специфіку стартап-проектів як особливої форми інноваційного підприємництва, визначено роль маркетингу у їх реалізації. Запропоновано релевантний маркетинговий інструментарій для ключових етапів реалізації стартапів. Виокремлено детермінанти їх успішності, а також проаналізовано вплив показників економічного середовища на успішність реалізації стартапів, встановлено найбільш впливові з них. На цій основі розроблено регресійні економіко-математичні моделі прогнозування успішності стартап-проектів у економічному середовищі певної країни. Із використанням розробленої ймовірнісно-графічної моделі на основі Баєсових мереж сформовано прогностичні оцінки успішності стартапів у науково-технічній сфері. Розроблено методику встановлення доцільності продовження фінансування стартап-проектів на різних етапах ринкового провадження на основі методу аналізу ієрархій Т. Сааті. Виокремлено маркетингові стратегії реалізації стартап-проектів та надано відповідні науково-практичні рекомендації.^UThe thesis was devoted to the development of theoretical and methodological principles, as well as practical recommendations for marketing maintenance of the startup projects realization in the scientific and technical area. The peculiarities of startups as a unique form of innovative entrepreneurship were determined; the role of marketing in their realization was established. The relevant marketing tools for the key stages of startups realization were proposed. The startup success determinants have been found out. The influence of the economic environment indexes on the success of the startup realization was analyzed and the most influential ones have been identified. On this basis, the regression economic and mathematical models for the forecasting of startup success in the economic environment of a particular country were developed. The success of startups in the scientific and technical area has been predicted with the help of the developed probabilistic-graphic model on the basis of the Bayesian network. The method for the determination of the startups financing expediency at different stages of realization was developed on the basis of T. Saaty's analytic hierarchy process. Marketing strategies for the startups realization were identified and relevant recommendations were given.

У дисертації поглиблено теоретико-методичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо розвитку процесів у секторі ІКТ у контексті становлення цифрової економіки (ЦЕк) в Україні. Уточнено сутність дифузії інновацій (ДІ) як процесу поширення інновацій, руху знань, соціального та комунікаційного процесу. Визначено особливості дифузії різних видів інновацій. Запропоновано розглядати: некомерційне передавання; комерційний трансфер; вільна імітація (спілловер); продаж споживачам інноваційної продукції. Розроблено економічну модель ДІ між передаючою та приймаючою сторонами. Виокремлено аспекти розгляду процесів ДІ (структурний, фінансовий, суб'єктний, просторовий тощо) та фактори їх розвитку на макро-, мезо-, мікро- та індивідуальному рівнях. Розвиток ДІ розглянуто як драйвер прогресу сектору ІКТ і становлення ЦЕк. Визначено особливості цифрових інновацій, які охоплюють різні компоненти ІКТ. Акцентовано увагу на специфіці ДІ у секторі ІКТ; визначено її особливості та моделі опису розвитку відповідних процесів. Методика дослідження ДІ у секторі ІКТ базується на ідеях ноосфери, поєднує різні підходи до дослідження ДІ (макро-, мезо-, мікроаналітичний, організаційний, просторовий тощо). Запропоновано фрейм дослідження ДІ, який узагальнює основні напрями аналізу. Показано стале зростання ІКТ-сектора у світі та інтенсифікацію процесів ДІ, що пов'язано із ЦЕк. Досліджено структуру і проблеми функціонування сектору ІКТ в Україні. Проведено макроекономічний аналіз його особливостей, охоплюючи: структуру; спектр технологій, що розробляються; параметри зайнятості; форми кооперації тощо. Проаналізовано параметри ДІ к секторі ІКТ, охоплюючи показники: інноваційної активності в економіці та у секторі; створення та трансферу технологій; патентування; наукових публікацій. Узагальнено та проаналізовано світові практики підтримки та моделі трансферу високих технологій у США, ЄС, Японії, Китаї. Визначено особливості дифузії ІКТ в Україні, проблеми її розвитку. Узагальнено досвід стартапів з України в просуванні нових ІКТ. Проведено аналіз вітчизняного досвіду розробки інновацій і забезпечення ДІ у секторі ІКТ групи проектів «Noosphere», охоплюючи Noosphere Engineering Schools (NES). Охарактеризовано діяльність у сфері ДІ двох компаній космічної індустрії. Зроблено висновки відносно переваг міжнародного співробітництва, транснаціоналізації НДДКР, нових підходів у маркетингу інновацій. Охарактеризовано основні способи отримання та просування технологій у цій групі проектів. Показано доцільність кластерної форми інтеграції, охоплюючи НДДКР і підготовку фахівців.Проведено аналіз параметрів використання ІКТ у галузях економіки та регіонах України для обґрунтування напрямів розвитку ДІ. Здійснено кластеризацію галузей економіки за показниками використання ІКТ з виокремленням: галузей, що лідирують; галузей, що демонструють середні показники використання; галузей, що відстають. Параметрично показано показано значний цифровий розрив між кластерами галузей. На основі класифікаційного аналізу визначено показники, які найбільш значущі для позиціонування галузей і є пріоритетними для усунення цифрового розриву між ними.Здійснено кластеризацію регіонів України за показниками використання ІКТ з виокремленням: регіону-лідера; регіонів-послідовників; регіонів-аутсайдерів. Параметрично показано цифровий розрив між кластерами регіонів. На основі класифікації визначено показники, які найбільш значущі для позиціонування регіонів і є пріоритетними для усунення цифрового розриву між ними. Обґрунтовано необхідність державної підтримки ДІ, враховуючи специфічні проблеми галузей/регіонів.Розроблено концепцію розвитку процесів ДІ у секторі ІКТ на основі поєднання ноосферного, екосистемного і соціального підходів. Сформульовано принципи та імперативи розвитку цих процесів, враховуючи завдання побудови ЦЕк. Виокремлено стратегічні напрями розвитку процесів ДІ у секторі ІКТ. Акцентовано увагу на необхідності урахування міжнародного аспекту та контексту європейської інтеграції. Наголошується на інноваційної інфраструктури (ІІнф). Визначено принципи і деталізовано напрями удосконалення ІІнф, охоплюючи: загальну та спеціальну, яка покликана забезпечувати ДІ. Запропоновано створення платформи для взаємодії постачальників і споживачів ПЗ. Обґрунтовано необхідність розширення інфраструктурної ролі університетів у розвитку ДІ. Запропоновано заходи щодо розширення ролі NES у цих процесах.Сформульовано засади підвищення результативності державної політики у сфері ДІ у секторі ІКТ (мету, завдання, загально-економічні і секторальні принципи, очікувані результати). Визначено напрями підвищення результативності цієї політики та необхідність синтезу різних форм, стратегічних підходів, інструментарію і методів підтримки ДІ. Обґрунтовано доцільність застосовування спеціальних режимів підтримки ДІ у секторі ІКТ, визначено їх функції та складові. Наведено пропозиції щодо удосконалення системи моніторингу ДІ за рахунок впровадження ряду нових показників.^UThe dissertation deepens theoretical and methodological foundations and develops practical recommendations for the development of processes of diffusion of innovations in the ICT sector in the context of the digital economy (DE) formation in Ukraine.The essence of diffusion of innovations (DI) as a process of spread of innovations, motion of knowledge, social and communication process was clarified. The characteristics of the diffusion of different types of innovations were determined. It is proposed to consider: non-commercial transfer; commercial transfer; free imitation (spillover); sale of innovative products to consumers. An economic DI model between the transmitting and receiving parties was developed. The aspects of DI processes consideration and factors of their development at macro-, meso-, micro- and individual levels are distinguished.The DI development is considered as a driver of ICT sector progress and DE formation. The features of digital innovations, which cover various ICT components, are identified. The focus is on the specifics of DI in the ICT sector; its features and description models of the development of relevant processes are defined. A DI research frame that summarizes the main directions of the analysis is proposed.The steady ICT sector growth in the world and the intensification of DI processes, that concern the DE are shown. The structure and problems of ICT sector functioning in Ukraine were investigated. A macroeconomic analysis of its features, including the structure; the variety of emerging technologies; employment parameters; forms of cooperation, etc., was conducted. The parameters of DI in the ICT sector, including indicators of: innovation activity in the economy and in the ICT sector; creation and transfer of technologies; patenting; scientific publications were analyzed.An analysis of domestic experience in the development of innovations and DI provision in the ICT sector of the Noosphere project group, including Noosphere Engineering Schools, was conducted. The activity with respect to DI of two companies of the space industry is characterized. Conclusions on the advantages of international cooperation, the R&D transnationalization, and new approaches to innovation marketing are drawn. The main ways of technology obtaining and promoting in this project group are characterized. The reasonability of a cluster form of integration.An analysis of the ICT using parameters in the economy sectors and regions of Ukraine in order to justify the DI development directions is conducted. The clustering of the economy sectors by ICT using indicators was made, distinguishing: the leading industries, industries demonstrating average rates of use, lame-duck industries. A significant digital divide between industry clusters was shown parametrically. The indicators that are the most significant for the positioning of industries and are a priority for eliminating the digital divide between them were identified based on the classification analysis.The clustering of Ukrainian regions by indicators of ICT using was made with the allocation of: the leading region; the regions-followers; regions-outsiders. A digital divide between region clusters was shown parametrically. The indicators that are the most significant for the positioning of regions and are a priority for the digital divide eliminating between them were identified based on the classification analysis. The need for DI state support, taking into account the specific problems of industries/regions, is substantiated.A concept for the development of DI processes in the ICT sector based on a combination of noosphere, ecosystem and social approaches was developed. The principles and imperatives for the development of these processes are formulated, taking into account the tasks of DE formation. The strategic directions for the development of DI processes in the ICT sector are highlighted.There is an emphasis on the innovative infrastructure importance for the development of DI processes in the ICT sector. The principles and detailed directions of IInf improvement, including general and special ones, which serves to provide DI, are defined. The creation of a platform for interaction between software vendors and consumers is proposed. The need to expand the infrastructural role of universities in the development of DI has been substantiated. Measures to expand the role of the NES in these processes are suggested.The basis for improving the effectiveness of public policy in the field of DI in the ICT sector is formulated. The directions of effectiveness increasing of this policy and the need for a synthesis of various forms, strategic approaches, tools and methods of DI support were determined. The applicability of special regimes of DI support in the ICT sector is substantiated, and their functions and components are defined. Suggestions for improving the DI monitoring system by introducing a number of new indicators are given.

У дисертаційній роботі поглиблено теоретичні основи регулювання розвитку стартап-підприємництва та розроблення науково-методичних підходів і практичних рекомендацій для покращення екосистеми стартапів та стратегічних пріоритетів регулювання розвитку стартап-підприємництва з урахуванням ключових показників ефективності. Це реалізовано виконанням головних завдань дисертаційної роботи: досліджено понятійно-категорійний апарат стартап-підприємництва, розкрити сутність поняття «стартап», «стартап-підприємництво» та виокремити основні його ознаки; висвітлено науково-теоретичні підходи управління стартапами та регулювання стартап-підприємництва через призму життєвого циклу; розглянуто теоретичні підходи до конструювання системи регулювання розвитку стартап-підприємництва; проаналізовано актуальну динаміку та чинники розвитку стартап підприємництва в Україні, їх фінансово-економічні параметри; досліджено модель і специфіку регулювання розвитку стартап-підприємництва на різних рівнях в глобальній інноваційній системі; здійснено оцінку та порівняти параметри розвитку регіональних стартап-екосистем в Україні; виявлено можливості адаптації зарубіжного досвіду регулювання інноваційної діяльності та розвитку стартапів в Україні; запропоновано заходи з покращення взаємодії суб’єктів екосистеми стартапів в політиці регіонального розвитку України; сформульовано стратегічні орієнтири державного регулювання діяльності стартапів в умовах війни з перспективою на відбудову. Акцентовано на необхідності розроблення стратегій підтримки українських стартапів у різних часових періодах та створення окремої структурної державної одиниці для дослідження та оцінки стану стартапів і розроблення рекомендацій та заходів щодо покращення чи відновлення стану у теперішньому та майбутньому періодах.^UThe dissertation deepens the theoretical foundations of regulating the development of startup entrepreneurship and the development of scientific and methodological approaches and practical recommendations for improving the ecosystem of startups and strategic priorities for regulating the development of startup entrepreneurship, considering key performance indicators. This was realized by fulfilling the main tasks of the dissertation: the conceptual and categorical apparatus of startup entrepreneurship was researched, to reveal the essence of the concept of "startup", "startup entrepreneurship" and to highlight its main features; the scientific and theoretical approaches of startup management and regulation of startup entrepreneurship through the prism of the life cycle are highlighted; theoretical approaches to the construction of a regulatory system for the development of startup entrepreneurship are considered; the current dynamics and factors of development of startup entrepreneurship in Ukraine, their financial and economic parameters are analyzed; the model and specifics of regulating the development of startup entrepreneurship at different levels in the global innovation system were investigated; an assessment and comparison of the development parameters of regional startup ecosystems in Ukraine was carried out; possibilities of adapting foreign experience in regulation of innovative activity and development of startups in Ukraine were identified; proposed measures to improve the interaction of the entities of the startup ecosystem in the policy of regional development of Ukraine; the strategic orientations of the state regulation of startups in the conditions of war with the perspective of reconstruction are formulated. Emphasis is placed on the need to develop strategies to support Ukrainian startups in different periods and to create a separate structural state unit to research and assess the state of startups and develop recommendations and measures to improve or restore the state in the current and future periods.

Дисертацію присвячено подальшому розвитку теоретико-методичного забезпечення та розробці практичних рекомендацій з управління життєвим циклом стартапів в Україні.Об’єкт дослідження – процес управління життєвим циклом стартапу як проєкту, так і компанії.Предмет дослідження – теоретичні аспекти та методичне забезпечення управління життєвим циклом стартапу шляхом ідентифікації його стадії та відповідності системи управління.Результати дослідження мають різний ступінь наукової новизни, основні положення якої полягають у такому:удосконалено:- сутність поняття «стартап» як інноваційного проєкту або компанії, що базуються на унікальній бізнес-ідеї та передбачають створення і масштабування інноваційного продукту, послуги, або бізнес-моделі в умовах обмежених ресурсів;- сутність поняття «життєвий цикл стартапу» як поетапного процесу зміни стадій створення та реалізації інноваційного проєкту, шляхом перетворення його на компанію, що дозволяє обґрунтувати відповідну систему управління з урахуванням стадії його розвитку; - сутність поняття «екосистема стартапу» як мережевого об’єднання організаційних структур різної форми власності, що забезпечують підтримку створення інноваційних стартап-проєктів на різних стадіях їх життєвого циклу з наступним масштабуванням;набули подальшого розвитку:- методичний підхід до моделювання впливу факторів на розвиток стартапів і економіки України та країн світу на основі когнітивного підходу, що дозволив довести суттєву роль стартапів у економічному зростанні країн світу, а також важливість дієвого інституційного забезпечення підтримки їх створення;- методичні положення з управління життєвим циклом стартапу, які ґрунтуються на розмежуванні двох етапів: створення (проєкт) і розвиток (компанія) інноваційного проєкту по стадіях, які ідентифікуються за допомогою якісних характеристик, інтегрального та часткових показників, що створює базис для прийняття обґрунтованих управлінських рішень;- модель життєвого циклу стартапу як проєкту, яка складається з таких стадій: 1 – початкова (формування команди, генерація бізнес-ідеї); 2 – посівна (створення MVP, побудова бізнес-моделі, створення прототипу); 3 – виконавча (створення бізнес-плану, розробка стратегії), 4 – завершальна (захист інтелектуальної власності, пошук фінансування), які ідентифікуються за допомогою специфічних ознак, притаманних кожній з них (перелік дій, інструменти проєктування, результати проєктування, управління проєктом, вимоги до команди, експертна підтримка), що забезпечує процес управління створенням інноваційного проєкту;- модель життєвого циклу стартапу як компаній, яка включає стадії народження, зростання, зрілості, відродження та занепаду, які ідентифікуються за допомогою кількісних інтегрального та часткових показників, що забезпечують процес управління реалізацією стартапу як інноваційного проєкту;- методичні рекомендації щодо забезпечення стійкого знаходження стартап-компанії на певній стадії життєвого циклу шляхом створення відповідної системи управління, яка характеризується такими функціями та їх складовими: організація (організаційна структура, розподіл влади, організаційна культура); функціонування (рівень зрілості бізнес-процесів, стиль управління, рівень формалізації відносин, ступінь концентрації прийняття рішень); розвиток (стратегія, план реалізації стратегії, система стратегування);- методичний підхід до формування екосистеми стартапів в Україні, що характеризується специфічним набором інститутів в країні, комплексне поєднання зусиль яких забезпечуватиме підтримку стартапів (на всіх стадіях його життєвого циклу) та сприятиме розвитку інноваційного підприємництва в країні.Практична цінність розробок підтверджується їх застосуванням у діяльності: Об'єднання промисловців і підприємців Харківської області – регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців, яким використовуються методичний підхід до створення екосистеми підтримки стартапів в регіонах України та рекомендації з удосконалення підтримки розвитку екосистеми розвитку стартапів в Україні та її регіонах при формуванні пропозицій органам державної влади з розвитку регіону, підтримки інноваційного підприємництва, а також у роботі підприємців-членів Об’єднання при розробці та розвитку нових проєктів, що засвідчує довідка № 439/1/2 від 21.08.2023 року; ТОВ «Компанія дорожніх інновацій», яким було використано розробки та пропозиції щодо моделей життєвого циклу стартапу як проєкту та компанії, а також методичні положення з управління життєвим циклом стартапів, що засвідчує довідка № 57/1 від 14.08.2023 року; ТОВ «РДТЕХ», яким було використано методичний підхід до моделювання впливу факторів на розвиток стартапів і економіки України, модель життєвого циклу стартапу як проєкту та як компанії та методичні положення з управління життєвим циклом стартапу, що засвідчує довідка № 117 від 07.08.2023 року.^UThe dissertation is devoted to the further development of theoretical and methodological support and the development of practical recommendations for managing the life cycle of startups in Ukraine.The object of research is the process of managing the life cycle of a startup, both a project and a company.The subject of the research is theoretical aspects and methodical management of the life cycle of a startup by identifying its stage and the appropriateness of the management system.The research results have varying degrees of scientific novelty, the main provisions of which are as follows:improved:- the essence of the concept of "startup" as an innovative project or company based on a unique business idea and providing for the creation and scaling of an innovative product, service, or business model in conditions of limited resources;- the essence of the concept of "life cycle of a startup" as a step-by-step process of changing the stages of creation and implementation of an innovative project, by turning it into a company, which allows you to substantiate the appropriate management system taking into account the stage of its development;- the essence of the concept of "startup ecosystem" as a network association of organizational structures of various forms of ownership that provide support for the creation of innovative startup projects at various stages of their life cycle with subsequent scaling;acquired further development:- a methodical approach to modelling the impact of factors on the development of startups and the economy of Ukraine and the world based on a cognitive approach, which made it possible to prove the essential role of startups in the economic growth of countries around the world, as well as the importance of effective institutional support for their creation;- methodical regulations on the management of the life cycle of a startup, which are based on the distinction of two stages: creation (project) and development (company) of an innovative project by stages, which are identified with the help of qualitative characteristics, integral and partial indicators, which creates a basis for making informed management decisions ;- a life cycle model of a startup as a project, which consists of the following stages: 1 – initial (team formation, business idea generation); 2 - seeding (creation of MVP, construction of a business model, creation of a prototype); 3 – executive (creation of a business plan, development of a strategy), 4 – final (protection of intellectual property, search for financing), which are identified with the help of specific features inherent in each of them (list of actions, design tools, design results, project management, requirements to the team, expert support), which ensures the process of managing the creation of an innovative project;- a model of the life cycle of a startup as a company, which includes the stages of birth, growth, maturity, revival and decline, which are identified with the help of quantitative integral and partial indicators that provide the process of managing the implementation of a startup as an innovative project;- methodological recommendations for ensuring the sustainable existence of a startup company at a certain stage of its life cycle by creating an appropriate management system characterized by the following functions and their components: organization (organizational structure, distribution of power, organizational culture); functioning (level of maturity of business processes, management style, level of formalization of relations, degree of decision-making concentration); development (strategy, strategy implementation plan, strategizing system);- a methodical approach to the formation of the startup ecosystem in Ukraine, characterized by a specific set of institutions in the country, a complex combination of efforts of which will provide support for startups (at all stages of its life cycle) and promote the development of innovative entrepreneurship in the country.The practical value of the developments is confirmed by their application in the activities of: the Association of Industrialists and Entrepreneurs of the Kharkiv Region - the regional branch of the Ukrainian Union of Industrialists and Entrepreneurs, which uses a methodical approach to creating an ecosystem of support for startups in the regions of Ukraine and recommendations for improving support for the development of the ecosystem for the development of startups in Ukraine and in its regions when formulating proposals to state authorities for the development of the region, supporting innovative entrepreneurship, as well as in the work of entrepreneurs-members of the Association in the development and development of new projects, as evidenced by certificate No. 439/1/2 dated 08/21/2023; "Road Innovation Company" LLC, which used the development and proposals regarding life cycle models of a startup as a project and a company.

Дисертацію присвячено розвитку теоретичних положень, обґрунтуванню методичних підходів та формуванню практичних рекомендацій щодо трансформації маркетингової стратегії банку на ринку фінансових послуг в умовах діджиталізації.Запропонована трьохвимірна модель ринку фінансових послуг відображає три вектори розвитку ринку фінансових послуг, а саме: диверсифікацію ринків (інститутів) фінансових послуг; диверсифікацію FinTech інновацій (фінансових технологій); диверсифікацію та збільшення споживачів фінтехпослуг (що обумовлене зростанням рівня фінансової інклюзії).Досліджено трансформаційні процеси цифровізації ринку фінансових послуг, що викликають його суттєві структурні зміни, підвищуючи рівень складності, змінюючи вимоги законодавства і клієнтів, що дозволило виявити та проаналізувати сучасні тенденції розвитку ринку фінансових послуг в умовах цифрової економіки. Обґрунтовано маркетинговий підхід до трактування сутності поняття фінансової послуги, як соціально-економічної категорії, яка відображає спрямованість на задоволення індивідуальних фінансових потреб споживачів, врахування їх інтересів та пов’язана із систематичним, на постійній основі, виконанням операцій із фінансовими активами, що призводить до отримання споживчої вартості, фінансового продукту, прибутку або соціального ефекту. Запропоновано етапи розробки стратегії цифрового маркетингу в контексті використовуваних методів, інструментів та технологій.Запропоновано підхід до формування системи показників оцінки рівня діджиталізації банків на етапі формування їх маркетингової стратегії в умовах поглиблення процесів цифровізації національної економіки як складової загальної стратегії забезпечення конкурентоспроможності банку на ринку фінансових послуг, яка включає такі показники як: кількість транзакцій, кількість стартапів-проєктів; обсяги їх фінансування; кількість віддалено ідентифікованих клієнтів; зміна кількості платіжних сервісів; спрощення й прискорення платежів; застосування систем штучного інтелекту на етапі попередження шахрайських або ризикових операцій; підвищення рівня автоматизації бізнес-процесів та використання великих баз даних; зменшення рівня ризику, фінансових і інших видів втрат від реалізації своєчасних заходів щодо підвищення рівня кібербезпеки, надійності сервісів, їх токенізації. Застосування кластерного аналізу методом Уорда та евклідової відстані дозволило розподілити банки на 5 кластерів за рівнем конкурентоспроможності (відповідно до визначених фінансових показників) та за рівнем діджиталізації, що, в свою чергу, підтвердило роль діджиталізації як драйвера підвищення конкурентоспроможності в сучасних умовах, який пливає на наявність конкурентних переваг банків, розширює їх клієнтську базу й асортимент послуг. Проведення регрессійного аналізу дозволило визначити залежність конкурентної позиції банків за окремими фінансовими показниками їх діяльності від рівня діджиталізації та встановити, що діджиталізація є суттєвим фактором зростання рівня конкурентоспроможності вітчизняних банків, що підтверджує необхідність спрямування маркетингової стратегіїї банків на підвищення рівня їх діджиталізації з метою покращення фінансових показників їх діяльності.Запропоновано та детально розглянуто інструменти моделі «7Р» (продукт, просування, ціна, місце, люди, процеси, фізичне оточення) в аспекті їх застосування для цифрового банківського маркетингу. З метою ідентифікації основних елементів маркетингової стратегії банків на ринку фінансових послуг проаналізовано ефективність драйверів діджиталізації на ринку фінансових послуг в умовах використання соціально-етичної концепції маркетингу та їх внесок у підвищення конкурентоспроможності банків. Обґрунтувано систему індикаторів оцінки рівня корпоративної соціальної відповідальності банків у ситуації віддаленого обслуговування клієнтів на принципах соціально-етичного маркетингу, запропонувано підхід щодо визначення індикаторів активаторів/дезактиваторів діджиталізації банків. Побудована модель кластеризації банків за рівнем діджиталізації в умовах дистанційного надання фінансових послуг дозволила визначити ефективну компліментарність драйверів діджиталізації банкінгу, забезпечити досягнення необхідного рівня корпоративної соціальної відповідальності. Розроблено систему індикаторів діджиталізації банку, що відображають результати трансформації стратегії цифрового маркетингу на ринку фінансових послуг з метою оцінки напрямів маркетингової стратегії розвитку банківської діяльності в розрізі продуктів та послуг, яка б сприяла підвищенню її рентабельності. Розроблено принципову схему формування маркетингової стратегії банку на ринку фінансових послуг і запропоновано алгоритм моніторингу та контролю фінансових показників банку в процесі реалізації маркетингової стратегії банку в умовах діджиталізації.^UThe dissertation is devoted to the development of theoretical provisions, substantiation of methodological approaches and formation of practical recommendations regarding the transformation of the bank's marketing strategy in the market of financial services in the conditions of digitalization.The proposed three-dimensional model of the financial services market reflects three vectors of the development of the financial services market, namely, the diversification of financial services markets (and institutions); diversification of FinTech innovations (and financial technologies); diversification and increase in consumers of fintech services (due to the increase in the level of financial inclusion).The marketing approach to the interpretation of the essence of the concept of financial service as a socio-economic category, which reflects the focus on satisfying the individual financial needs of consumers, taking into account their interests, and is connected with the systematic, on a permanent basis, the execution of transactions with financial assets, which leads to the receipt of consumer value, financial product, profit or social impact. The stages of digital marketing strategy development in the context of the used methods, tools and technologies are proposed.An approach to the formation of a system of indicators for assessing the level of digitization of banks at the stage of forming their marketing strategy in the context of deepening the processes of digitalization of the national economy as a component of the general strategy for ensuring the bank's competitiveness in the financial services market is proposed, which includes such indicators as: the number of transactions, the number of start-up projects; the amount of their financing; number of remotely identified clients; change in the number of payment services; simplification and acceleration of payments; application of artificial intelligence systems at the stage of prevention of fraudulent or risky operations; increasing the level of automation of business processes and the use of large databases; risk reduction, financial and other types of losses from timely measures to ensure cyber security, reliability of services, their tokenization. The application of cluster analysis using the Ward method and Euclidean distance made it possible to divide banks into 5 clusters according to the level of competitiveness (according to financial indicators) and according to the level of digitalization, which, in turn, confirmed the role of digitalization as a driver of increasing competitiveness in modern conditions, which leads to competitive advantages banks, expands their client base and range of services. Conducting a regression analysis made it possible to determine the dependence of the competitive position of banks based on individual financial indicators of their activity on the level of digitalization and to establish that digitalization is a significant factor in increasing the competitiveness of domestic banks, which confirms the need to direct the marketing strategy of banks to increase the level of their digitalization in order to improve the financial indicators of their activity.The tools of the "7R" model are proposed and discussed in detail in terms of their application for digital banking marketing. In order to identify the main elements of the marketing strategy of banks in the financial services market, the effectiveness of digitization drivers in the financial services market under the conditions of using the socio-ethical concept of marketing and their contribution to increasing the competitiveness of banks was analyzed. The system of indicators for assessing the level of corporate social responsibility of banks in the situation of remote customer service based on the principles of social and ethical marketing is substantiated, and an approach to determining the indicators of activators/deactivators of bank digitalization is proposed. The constructed model of bank clustering by the level of digitalization under the conditions of remote provision of financial services made it possible to determine the effective complementarity of the drivers of banking digitalization, to ensure the achievement of the required level of corporate social responsibility. A system of bank digitization indicators reflecting the results of the transformation of the digital marketing strategy in the financial services market has been developed in order to assess the directions of the marketing strategy for the development of banking activity in terms of products and services, which would contribute to increasing its profitability. The principle scheme of the formation of the bank's marketing strategy in the market of financial services has been developed, and the algorithm for monitoring and controlling the bank's financial indicators in the process of implementing the bank's marketing strategy in the conditions of digitalization has been proposed.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних, нормативних та прикладних аспектів правового регулювання оподаткування ІТ-сектору. Здійснено аналіз рівня наукової проблематики щодо законодавчої регламентації оподаткування у сфері ІТ. Підкреслюється важливість та необхідність правового регулювання інформаційно-технологічних відносин у контексті сучасних світових змін. Загальновідомо, що інформаційно-технологічні відносини охоплюють процеси створення, обробки, зберігання та використання інформації, а також розвиток нових технологій комунікації. Разом з цим ІТ-сфера пов'язана з появою нових об'єктів в економічному просторі держави, таких як, наприклад, технології блокчейн, гіг-контракти, стартапи, віртуальні організації, фрілансери тощо. Завдання ж правової регламентації полягає передусім у визначенні статусу та безпосередньому регулюванні зазначених вище відносин державою в особі її уповноважених органів. Значення інформаційно-технологічних відносин пояснюється їх впливом на розвиток країни, оскільки високий рівень прогресу та використання інформаційних технологій допомагає підвищити соціально-економічні досягнення суспільства.Отже, на сучасному етапі розвитку України інформаційно-технологічні відносини стають новим об'єктом правового регулювання, що окреслює перед державою завдання визначити їх юридичний статус і режим функціонування. Це новий, малодосліджений вид правовідносин, на якому акцентують увагу фахівці та науковці з різних галузей права. Наразі необхідно з'ясувати поняття «IT-сектор», оскільки він має велике значення для державної податкової політики. IT-сектор характеризується високим статусом та елітарністю в сучасному світі, зазначаються переваги використання інформаційних технологій у різних сферах економіки. Загалом наголошується на важливості розуміння та регулювання інформаційно-технологічних відносин для подальшого розвитку суспільства та правової системи.Використовуючи різноманітні наукові джерела, в роботі аналізуються підходи й погляди різних учених на сутність «IT-права» та «IT-відносин». Висувається теза про те, що «IT-право» є новою і комплексною галуззю системи права, яка регулює різноманітні суспільні відносини в цифровому середовищі та має специфічні особливості. Водночас, об’єктом правового регулювання виступає діяльність, що здійснюється у сфері використання інформаційних технологій, яка зумовлює виробництво IT-продукції та надання IT-послуг і має за мету одержання прибутку (доходу), який породжує в суб’єктів такої індустрії податковий обов’язок.Механізм податкового регулювання в IT-правовідносинах можна розглядати як спеціальний режим оподаткування чи згідно із законодавством спеціальний податковий режим (відповідно до п. 11.2 ст. 11 Податкового кодексу України). Останній становить систему заходів, що передбачає особливий порядок оподаткування для окремих категорій суб'єктів господарювання. Отже, суб’єкти інформаційних технологій – платники податків мають можливість перейти на спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають установленим законодавством умовам. Досліджено характер і рух платежів, які надходять від суб’єктів інформаційних технологій. Так, залежно від типу публічного фонду, вони розрізняються на податкові надходження та єдиний соціальний внесок. Перші збираються виключно в бюджетах, а другі спрямовуються на поповнення системи публічного державного страхування (позабюджетна система).У дисертаційному дослідженні висвітлюється проблема щодо фінансової безпеки держави у сфері оподаткування IT-сектору. Зокрема було встановлено, що загрози, які можуть підірвати податкову безпеку в сфері оподаткування IT-сектору, включають таке: високий рівень тіньової економіки в галузі; зростаючий податковий тиск на підприємства IT-сектору; проблема відтоку кадрів (людський чинник), що може призвести до втрати кваліфікованих фахівців; постійні зміни у податковому законодавстві, що можуть ускладнити оподаткування для компаній; низький рівень податкової культури, який впливає на володіння платниками податків знаннями у сфері дотримання правил оподаткування.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of theoretical, normative and applied aspects of legal regulation of taxation of the IT sector. An analysis of the level of scientific problems of legal regulation of taxation in the field of IT was carried out. The study examines the importance and necessity of legal regulation of information technology relations in the context of modern world changes. It is well known that information and technology relations cover the processes of creation, processing, storage and use of information, as well as the development of new communication technologies. At the same time, the IT sphere is connected with the emergence of new objects in the economic space of the state, such as, for example, blockchain technologies, gig contracts, startups, virtual organizations, freelancers, and others. The task of legal regulation consists, first of all, in determining the status and direct regulation of the above-mentioned relations by the state in the person of its authorized bodies. The importance of information technology relations is explained by their influence on the development of society, since the high level of development and use of information technologies helps to increase the socio-economic development of society.So, at the current stage of Ukraine's development, information technology relations are becoming a new object of legal regulation, which sets the state the task of determining their legal status and mode of operation. This is a new, little-researched type of legal relationship that attracts the attention of specialists and scientists from various fields of law.Attention is drawn to the need to clarify the concept of "IT sector", as it is of great importance for the state tax policy. The IT sector is characterized by high status and elitism in the modern world, the advantages of using information technologies in various spheres of the economy are noted. In general, the importance of understanding and regulating information-technological relations for the further development of society and the legal system as a whole is emphasized.Using various scientific sources, the work analyzes the approaches and views of various scientists on the essence of "IT law" and "IT relations". The thesis is put forward that "IT law" is a new and complex branch of the legal system, which regulates various social relations in the digital environment and has specific features. At the same time, the object of legal regulation is the activity carried out in the field of the use of information technologies, which leads to the production of IT products and the provision of IT services and has as its purpose the receipt of profit (income), which generates such industry tax liability.The mechanism of tax regulation in IT legal relations can be considered as a special taxation regime or, according to the legislation, a special tax regime (in accordance with clause 11.2 of Article 11 of the Tax Code of Ukraine). The latter represents a system of measures that provides for a special taxation procedure for certain categories of economic entities. Thus, information technology entities-taxpayers have the opportunity to switch to a simplified taxation system, if they meet the conditions established by the law. The nature and movement of payments received from information technology entities has been studied. Yes, depending on the type of public fund, they are divided into tax revenues and a single social contribution. The former are collected exclusively in the budgets, and the latter are directed to the replenishment of the public state insurance system (off-budget system).The dissertation study highlights the problem of the financial security of the state in the field of taxation of the IT sector. In particular, it was established that threats that can undermine tax security in the field of taxation of the IT sector include the following: a high level of the shadow economy in the industry; increasing tax pressure on enterprises of the IT sector; the problem of personnel outflow (human factor), which can lead to the loss of valuable specialists; constant changes in tax legislation that may complicate taxation for companies; low level of tax culture, which affects taxpayers' knowledge of tax compliance.

Дисертація є кваліфікаційною науковою працею, яку присвячено дослідженню цивільно-правового регулювання відносин венчурного інвестування інноваційної діяльності з розробкою пропозицій до вдосконалення чинного законодавства України в цій сфері, що зумовлюється євроінтеграційними процесами нашої країни у контексті імплементації вироблених у світовій практиці ефективних правових механізмів забезпечення відповідного виду діяльності.Вперше проведено аналіз світової практики структурування відносин венчурного інвестування і правової доктрини щодо визначення їх суб’єктного складу у цивільно-правовому аспекті та можливість їх застосування у правовій дійсності України. Визначено особливості правового становища суб’єктного складу та їх організаційно-правові форми, а також правового режиму об’єктів відносин венчурного інвестування інноваційної діяльності в Україні. З’ясовано форми та способи захисту прав суб’єктів венчурного інвестування інноваційної діяльності.За результатами проведеного дослідження було сформульовано низку теоретичних положень та висновків. Зокрема, доведено, що венчурне інвестування інноваційної діяльності у сфері приватних відносин – це вид діяльності венчурних інвесторів з придбання часток (акцій) у статутних капіталах товариств-реципієнтів, що здійснюють інноваційну діяльність на ранній стадії виведення їх інноваційного продукту на ринок чи (та) його масштабування, спрямованого на отримання прибутку від подальшого продажу зазначених часток (акцій), що характеризується високими ризиками і довгостроковістю повернення вкладених інвестицій.Проведено аналіз та розкрита сутність венчурного інвестування інноваційної діяльності через особливості його суб’єктного складу (інвестор, як правило інституційний, та венчурне товариство (акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю)); особливий об’єкт (частка (акції) у статутному капіталі товариства); та існування підвищеного ризику отримання негативних результатів або неотриманням бажаного результату.Сформовано поняття суб’єктів венчурного інвестування інноваційної діяльності та особливості правового статусу кожного з них відповідно до встановлених визначень, за яким ними є венчурні інвестори (фізичні та юридичні особи), які здійснюють індивідуальне або колективне венчурне інвестування, та венчурні товариства-реципієнти цих інвестицій (стартапи), частки (акції) в статутному капіталі яких є об’єктом венчурного інвестування.На підставі проведеного дослідження доведено, що стартап як реципієнт венчурних інвестицій – це суб’єкт інвестиційної діяльності, власник або володілець об’єкту венчурного інвестування, який, в обмін на частки (акції) у статутному капіталі, одержав від інвестора майно, майнові права й інші цінності у власність чи у користування і використовує їх у своїй підприємницькій діяльності або в спільній підприємницькій діяльності з інвестором. Ознаками стартапу, що характеризують його як учасника відносин венчурного інвестування інноваційної діяльності, є: 1) новостворене товариство; 2) інноваційна спрямованість його діяльності; 3) значний ринковий потенціал; 4) високий ризик діяльності у сфері інновацій.З’ясовано теоретичне розуміння технології краудфандингу як отримання грошей для фінансування виготовлення нових продуктів (послуг) від великої кількості людей з використанням соціальних мереж або спеціальних краудфандингових платформ. Доведено, що технологію краудфандингу не варто відносити до одного із видів бізнес-ангельського інвестування, оскільки краудфандинг належить до способів дистанційної торгівлі, хоча і виконує функцію залучення коштів до інноваційних проектів.Зроблено висновки про те, що у світовій практиці венчурний фонд не є організаційно-правовою формою юридичної особи, його варто розуміти як вид діяльності, яка може бути здійснена у доволі широкому колі організаційно-правових форм – обмеженого партнерства, товариства з обмеженою відповідальністю, партнерства з обмеженою відповідальністю.Дістали подальшого розвитку положення щодо важливості системного підходу до подальших питань вирішення проблематики цивільно-правових механізмів, а саме закріплення особливостей правового статусу та організаційно-правові форми суб’єктів венчурного інвестування та правовий режим об’єктів; питання правових засобів, які опосередковують зміст договірного регулювання; форми та способи захисту прав суб’єктів венчурного інвестування інноваційної діяльності.^UThis thesis is research devoted to the study of civil law regulation for venture capital investments of innovation activities in Ukraine. It explores the effectiveness of potential improvements to the current legislation in the context of the European integration processes of Ukraine. It offers recommendations for changes to existing legislation implementing effective legal mechanisms to support alignment with international practice of venture capital investments in innovative activity in Ukraine.This novel research analyses the international practice of structuring venture capital deals and the legal doctrine determining the legal status of the entities involved in venture capital investments in the aspect of civil law and the possibility of its application, following adjustment, to the legal reality of Ukraine. The author identifies the idiosyncrasies of the entity's legal status, organizational structure, and incorporation, in the context of the legal framework that underpins the objective of venture capital investment in innovative activities in Ukraine as well as the legal regime of the objects of venture capital investment of innovation. It also investigates and clarifies the forms and methods that can be used to effectively protect the rights of the parties of venture capital investments.Based on the results of this research, the author makes a number of theoretical propositions and conclusions. In particular, it demonstrates that venture capital investment in innovation in Ukraine is a type of activity undertaken by venture capital investors to acquire equity shares of recipient companies engaged in innovation at an early stage of bringing their innovative product to the market and/or scaling it up, aimed at making a profit from the subsequent sale of these shares, and is characterized by high risks and long-term returns on investment.This research thesis aims to identify legal obstacles within civil law regulations influencing the success of VC Investments in Ukraine. It reveals the essence of venture capital investment through the idiosyncrasies of the entities of VC deals; a special object (share (s) in the portfolio company); and the existence of an increased risk of negative results or failure to obtain the desired result from the innovative activity of the company. The author formulates the concept of the entities of venture capital investment in innovation activity and the idiosyncrasies of their legal status in the context of Ukrainian Civil law regulation. Due to the unique structure and special role occupied by venture investment in innovative activity the key questions are specified separately for institutional investors (VC Funds), individual venture capital investors, and start-ups, shares in the equity capital of which are the object of venture capital investment. Based on the study, it is proved that a startup as a recipient of venture capital investment is a subject of investment activity, owner or holder of a venture capital investment object which, in exchange for shares in equity capital, received property, property rights and other assets from an investor for ownership or use and uses them in its business activities or in joint business activities with an investor. The features of a startup that characterize it as a party of venture capital investment in innovation activities are: 1) a newly created company; 2) innovative orientation of its activities; 3) significant market potential; 4) high risk of activities in the field of innovation.The author elucidates the theoretical understanding of crowdfunding technology as obtaining money to finance the production of new products (services) from a large number of people using social networks or special online platforms. It demonstrates that crowdfunding technology should not be attributed to angel investment since crowdfunding is a method of distance trading, although it performs the function of raising funds for innovative projects.The author concludes that in international practice, a venture fund is not considered as a legal entity, and it should be understood as a type of activity which can be carried out in a fairly wide range of organizational and legal forms – limited partnership, limited liability company, and limited liability partnership.The author further develops the provisions of the importance of a systematic approach to issues of addressing civil law mechanisms, namely, consolidation of the specifics of the corporate forms and legal status of venture capital investment entities, the legal frameworks of objects; issues of amending the content of contractual regulation; forms and methods of protection of the rights of venture capital investment entities in innovation.