Дисертація є рукописом, у якому розроблено та обгрунтовано теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації щодо формування туристичного середовища у столичній туристичній дестинації на основі використання досвіду Берліна для Києва.В роботі висвітлені питання геопросторової організації туристичного середовища в столичних містах на основі теоретико-методологічних положень та з використанням методичного апарату, на яких ґрунтується туризмологія і суспільна географія, що стало основою для формування поняттєвотермінологічного апарату дослідження. Зокрема, отримало подальшийрозвиток трактування поняття «туристична дестинація», запропоноване авторське тлумачення поняття «туристичне середовище столичного міста» (ТССМ). ТССМ трактується як фізичний простір в межах міста, насиченийрекреаційно-туристичними ресурсами та закладами індустрії туризму, що становлять інтерес туристів, забезпечуючи мету подорожування та можливість споживання якісних туристичних послуг, завдяки формуванню такої інформаційно-організаційної системи функціонування туризму, яка формує позитивний імідж туристичної дестинації як доступного, комфортного,безпечного і гостинного середовища.^UThe dissertation is a manuscript in which the theoretical and methodological principles and practical recommendations for the formation of the tourist environment in the capital's tourist destination based on the use of Berlin's experience for Kyiv are developed and substantiated.The paper reflects the issues of the geospatial organization of the tourist environment in the capital cities on the basis of theoretical and methodological provisions and using the methodological apparatus on which tourismology and social geography are based, which became the basis for the formation of the conceptual and terminological apparatus of the study. In particular, the interpretationof the concept of "tourist destination" was further developed, the proposed author's interpretation of the concept of "tourist environment of the capital city" (TЕСС). TЕСС is interpreted as a physical space within the city, saturated with recreational and tourist resources and institutions of the tourism industry that are of interest to tourists, providing the purpose of travel and the possibility of consuming quality tourism services, thanks to the formation of such an information and organizational system for the functioning of tourism, which forms a positive image of the tour as affordable, comfortable, safe and hospitable environment.

Теоретико-методологічну основу дослідження склав аналіз літературних джерел вітчизняних і закордонних вчених. Геоекологічну оцінку проведено на основі сучасних засобів ландшафтно-екологічного планування, дендрохронологічних методів досліджень, експедиційних досліджень, даних лабораторного аналізу ґрунтів; обробки отриманих даних у геоінформаційному програмному забезпеченні. Оцінку екосистемних послуг було проведено на основі отриманих даних геоекологічної оцінки, а також на основі загальноприйнятих методів оцінки екосистемних послуг.Матеріалами для дисертаційної роботи служили відкриті дані кадастрового поділу, дані статистичних звітів, відкриті дані аналітичного порталу ДП «Ліси України», Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища, зібрані та опрацьовані автором під час експедиційних та камеральних етапів. У роботі були поставлені та вирішені такі завдання: проведено аналіз літературних джерел з проблем раціонального використання лісових ландшафтів та екосистемних послуг в Україні і світі; проаналізовано структуру лісового фонду Харківської області; проведено оцінку геоекологічного стану лісів, засобами ландшафтно-екологічного планування; проведено аналіз та оцінку спектру екосистемних послуг лісових ландшафтів Харківської області; розроблено напрями реалізації екосистемних послуг в конкретних лісових ландшафтах відповідно до типу місцевості та їх цільового використання. Визначено та узагальнено, відповідно до загальноприйнятої класифікації екосистемних послуг, перелік екосистемних послуг лісових ландшафтів: -?до послуг з забезпечення відноситься надання деревини, побічне використання лісу, збір рослинності та її компонентів (грибів, ягід, деревного соку тощо), в тому числі лікарських рослин; -?до послуг з регулювання відноситься депонування вуглецю компонентами лісового ландшафту (живою фітомасою, мертвою фітомасою, лісовою підстилкою, ґрунтом); -?до культурних послуг відноситься забезпечення рекреації і туризму, ведення еколого-освітньої діяльності на території лісових ландшафтів, духовні та естетичні цінності; -?до супровідних послуг відноситься забезпечення середовища існування, генетичного та біологічного різноманіття.В межах інвентаризаційного етапу ландшафтно-екологічного планування проаналізовано природні умови та господарське використання лісових ландшафтів Харківської області. Складна ландшафтна диференціація території Харківської області зумовила фрагментарність просторового розміщення лісових ландшафтів в межах області. До основних типів лісових ландшафтів Харківської області віднесено: 1. межирічкові лісові ландшафти – вододільні ліси та лісовкриті території, які розташовані на вододілах річок, як правило це широколистяні ліси;2. долинні лісові ландшафти – лісові масиви борових терас річок, складені, головним чином, сосною та ділянки листяних лісів заплав річок; 3. балково-долинні лісові ландшафти – це переважно листяні або мішані ліси, насаджені з метою попередження ерозії схилів балок і яруг. У якості модельної ділянки для проведення дослідження було обрано територію Васищівського лісництва Жовтневого лісового господарства, оскільки ця територія репрезентує всі вище наведені типи лісових ландшафтів Харківської області.Проведено просторово-часову оцінку стану лісових ландшафтів модельної ділянки Васищівського лісництва Жовтневого лісгоспу. Для проведення оцінки було використано арсенал ландшафтно-екологічних методів для аналізу просторово-часових змін ландшафтних умов, а також дендрохронологічні методи – за допомогою виявлення особливостей реакції радіального приросту сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на зміну клімату в насадженнях Лівобережного Лісостепу на прикладі середньовікового чистого соснового насадження. Проаналізовано вплив військових дій на стан лісових ландшафтів та можливі підходи до подальшої оцінки екосистемних послуг, з урахуванням наслідків війни. Оцінено внутрішні та зовнішні конфлікти природокористування модельної ділянки Васищівського лісництва на основі методів ландшафтно-екологічного планування.Проведено аналіз наявних екосистемних послуг лісових ландшафтів Харківської області. Визначено просторові відмінності лісових ландшафтів за потенціалом надання екосистемних послуг.Проведено оцінку вартості екосистемних послуг різних лісових ландшафтів Харківщини. Обґрунтовано використання концепції екосистемних послуг на основі геоекологічної оцінки лісових ландшафтів для забезпечення їх сталого розвитку. Визначено подальші можливості використання оцінки екосистемних послуг на основі геоекологічної оцінки.^UThe theoretical and methodological basis of the study was the analysis of literary sources of domestic and foreign scientists. The geoecological assessment was carried out on the basis of modern means of landscape and ecological planning, dendrochronological methods of research, expeditionary research, laboratory soil analysis data; processing of received data in geoinformation software. The assessment of ecosystem services was carried out on the basis of the received geoecological assessment data, as well as on the basis of generally accepted methods of assessment of ecosystem services.The materials for the dissertation were open data of cadastral division, data of statistical reports, open data of the analytical portal of the State Enterprise "Forests of Ukraine", Regional reports on the state of the natural environment, collected and processed by the author during the expedition and camera stages.The following tasks were set and solved in the work: an analysis of literary sources on the problems of rational use of forest landscapes and ecosystem services in Ukraine and the world was carried out; the structure of the forest fund of the Kharkiv region was analyzed; an assessment of the geoecological state of forests was carried out, by means of landscape and ecological planning; the analysis and assessment of the range of ecosystem services of forest landscapes of the Kharkiv region was carried out; directions for the implementation of ecosystem services in specific forest landscapes have been developed in accordance with the type of terrain and their intended use.The list of ecosystem services of forest landscapes has been defined and summarized in accordance with the generally accepted classification of ecosystem services:- support services include the provision of wood, secondary use of the forest, collection of vegetation and its components (mushrooms, berries, tree sap, etc.), including medicinal plants;- regulation services include carbon sequestration by components of the forest landscape (living phytomass, dead phytomass, forest litter, soil);- cultural services include provision of recreation and tourism, conducting ecological and educational activities on the territory of forest landscapes, spiritual and aesthetic values;- supporting services include ensuring habitat, genetic and biological diversity.Within the inventory stage of landscape and ecological planning, the natural conditions and economic use of forest landscapes of the Kharkiv region were analyzed. The complex landscape differentiation of the territory of the Kharkiv region caused the fragmentation of the spatial arrangement of forest landscapes within the region. The main types of forest landscapes of the Kharkiv region include:1. interfluvial forest landscapes – watershed forests and wooded areas located on river watersheds, as a rule, these are broad-leaved forests;2. valley forest landscapes – forest massifs of pine terraces of rivers, composed mainly of pine and areas of deciduous forests of river floodplains;3. beam-valley forest landscapes are mainly deciduous or mixed forests, planted to prevent erosion of the slopes of beams and ravines.The territory of the Vasyshchiv Forestry of the Zhovtnevy Forest Farm was chosen as a model site for the study, as this territory represents all the above-mentioned types of forest landscapes of the Kharkiv region.A spatio-temporal assessment of the state of forest landscapes of the model plot of the Vasyshchiv Forestry of the Zhovtnevy Forest Farm was carried out. To carry out the assessment, an arsenal of landscape-ecological methods was used to analyze spatio-temporal changes in landscape conditions, as well as dendrochronological methods - with the help of identifying the peculiarities of the reaction of the radial growth of Scots pine (Pinus sylvestris L.) to climate change in the stands of the Left Bank Forest Steppe using the example of a medieval pure pine plantation.The influence of military operations on the state of forest landscapes and possible approaches to the further assessment of ecosystem services, taking into account the consequences of war, are analyzed. The internal and external conflicts of nature use of the model site of the Vasyshchiv forestry were assessed on the basis of landscape and ecological planning methods.An analysis of available ecosystem services of forest landscapes of the Kharkiv region was carried out. Spatial differences of forest landscapes in terms of the potential of providing ecosystem services have been determined.An assessment of the value of ecosystem services of various forest landscapes of Kharkiv region was carried out. The use of the concept of ecosystem services based on the geoecological assessment of forest landscapes to ensure their sustainable development is substantiated. Further opportunities for using the assessment of ecosystem services based on geoecological assessment have been determined.

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні основи управління розвитком інноваційних технологій маркетингу внутрішнього туризму та розроблено практичні механізми удосконалення їх використання на ринку туристичних послуг. У першому розділі розглянуто генезис понятійно-категоріального апарату розвитку внутрішнього туризму. Розглянуто вплив туризму на економічний, соціальний та культурний сектор. Проаналізовано наукову літературу і доробки вітчизняних й закордонних авторів та виявлено недостатність розгляду негативного впливу туризму на екологічний та економічний сектор.Проаналізовано можливості використання технологій нейромаркетингу для розвитку внутрішнього туризму та узагальнено досвід використання окремих інструментів нейромакетингу в ґалузі туризму згідно до досліджень закордонних авторів. Удосконалено категорійно-понятійний апарат та уточнено сутність дефініції «інноваційні технології маркетингу».У другому розділі проведено аналіз внутрішнього туристичного ринку України та оцінку кваліметрічним методом туристичних перспектив за областями. Проаналізовано можливості використання агрегаторів рекламних платформ для розвитку внутрішнього туризму. У третьому розділі визначено, що фокус цікавості внутрішніх туристів зосереджений на суббрендах. Запропоновано механізм аналізу та моніторингу мотивації та шляху туристу: запропоновано розподіл функцій, інформаційних платформ та ІТМВТ відповідно до етапів споживання туристичного продукту. Для визначення можливості використання технології айтрекінгу як інноваційного інструментарію маркетингу туристичних дестинацій було поставлено експеримент. Була розроблена теоретична основа для ідеї створення бренду для конкретної території, як частини стратегії розвитку внутрішнього туризму. Окремі результати дисертаційної роботи Касенкової К.В. «Управління розвитком інноваційних технологій маркетингу внутрішнього туризму» є частинами наукового дослідження Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця за темою «Забезпечення ресурсного потенціалу внутрішнього туризму з використанням інноваційних маркетингових технологій» (номер державної реєстрації 0121U113109), а саме Розділ І «Використання інноваційних маркетингових технологій в контексті розвитку внутрішнього туризму», а також за темою «Управління взаємодією малих та великих туристичних підприємств на основі використання інноваційних маркетингових технологій для розвитку спеціалізованих видів туризму» (номер державної реєстрації 0121U110945), а саме Розділ ІІІ «Інноваційні маркетингові технології в контексті розвитку спеціалізованих видів туризму», що підтверджує актуальність та цінність її напрацювань.Практична цінність окремих результатів підтверджується їх упровадженням у діяльність підприємств, зокрема, в ТОВ «Мост Ай Ті» були використані результати та пропозиції щодо розроблення маркетингової кампанії та визначення стратегічних векторів розвитку інноваційних технологій для використання в бізнес процесах. Реалізація цих доробок на практиці дозволяє досягати загальних та комплексних результатів у сфері управління маркетинговими кампаніями, налагоджувати основні комунікаційні канали при побудові брендів та суббрендів (довідка №170/4 від 02.07.22). Окремі результати були впроваджені в ТОВ «Укроагрокомплекс», де було зазначено, що результати дослідження Касенкової К.В. були використані при розробленні загальної маркетингової інтернет-кампанії та визначенні основних комунікаційних зв’язків в контексті управління розвитком інноваційних технологій маркетингу. Результати дослідження та пропозиції автора були впроваджені та показали свою ефективність стосовно основних бізнес-процесів, які використовувались при розробці та реалізації маркетингової політики, впорядкували та систематизували комунікаційні процеси та відіграли важливу роль у вирішені питань щодо перспектив створення суббрендів (довідка №27/1 від 09.05.22).^UThe thesis summarises the theoretical frameworks of management of the innovative technologies development for domestic tourism marketing and develops practical mechanisms for improving their use in the market of tourist services. The first chapter discusses the genesis of the conceptual and categorical apparatus of domestic tourism development. The impact of tourism on the economic, social and cultural sectors has been considered. The scientific literature and works of domestic and foreign authors have been analysed, and insufficient consideration of the negative impact of tourism on the environmental and economic sectors. The possibilities of using neuromarketing technologies for the development of domestic tourism has been analysed and the experience of certain neuromarketing tools application in the tourism industry according to the studies of foreign authors has been summarised. The categorical and conceptual apparatus has been improved and the essence of the definition «innovative marketing technologies» has been clarified.The second chapter analyses the domestic tourism market of Ukraine and assesses tourism prospects by regions with the help of qualimetric method. The possibilities of using aggregators of advertising platforms for the development of domestic tourism have been analysed. The third chapter identifies that domestic tourists’ focus of interest is on sub-brands. A mechanism for analysing and monitoring the tourists’ motivation and route has been proposed: the distribution of functions, information platforms and IToDTM in accordance with the stages of the tourist product consumption. An experiment was conducted to determine the possibility of iteration technology application as an innovative tool for tourist destinations marketing. A theoretical framework for the idea of creating a brand for a specific territory as part of a domestic tourism development strategy has been developed. Some of the results of Kasenkova K.V.’s thesis «Management of the development of innovative marketing technologies for domestic tourism» were used as a part of the S. Kuznets Kharkiv National University of Economics’ scientific research on the topic «Ensuring the resource potential of domestic tourism using innovative marketing technologies» (state registration number 0121U113109), namely, chapter I “Using innovative marketing technologies in the context of the domestic tourism development”, and scientific research on the topic “Managing the interaction of small and large tourism enterprises based on the use of innovative marketing technologies for the development of specialized types of tourism” (state registration number 0121U110945), namely, chapter III “Innovative marketing technologies in the context of the specialized types of tourism development” which confirms the relevance and value of the work.The practical value of individual results is also confirmed by their implementation in the activities of enterprises, in particular, the results and propositions were used in the development of a marketing campaign and the determination of strategic vectors for the innovative technologies development in business processes at Most IT LLC. The implementation of these developments in practice allows to obtain integral results in the management of marketing campaigns, to establish the main communication channels in the construction of brands and sub-brands (reference No. 170/4 dated 07.02.22).Some of the results of Kasenkova K.V.’s thesis research, namely, the development of a general Internet marketing campaign and the definition of the main communication links in the context of managing the development of innovative marketing technologies were implemented in the work of “Ukroagrokompleks” LLC. The results demonstrated their effectiveness in relation to the main business processes connected with marketing policy, organization and systematisation of communication processes and had an important role in resolving some issues regarding the prospects of sub-brands creation (reference No. 27/1 dated 09.05.22).

Дослідження присвячено особливостям геопросторового аналізу туристопотоків в Україні та організації туристичного бізнесу та інфраструктури вітчизняного воєнного туризму (на прикладі пам’яток Другої світової війни). У роботі визначено наукові категорії та розглянуто методику дослідження геопросторової організації воєнного туризму. Здійснено географічний аналізтуристопотоків воєнного туризму в Україні в розрізі регіонального вивчення ресурсної бази воєнного туризму на прикладі пам’яток Другої світової війни 1939-1945 рр., а також досліджено рівень її туристичного навантаження. В роботіпроаналізовано бізнесовий потенціал використання воєнного туризму в Україні, можливості залучення іноземних туристів з Китайської Народної Республіки, загрози та можливості для його подальшого розвитку.Вперше окреслено регіональну специфіку воєнного туризму в Україні на прикладі пам’яток Другої світової війни в м. Києві та Київської області, розроблено та запропоновано стратегію розвитку воєнного туризму в Україні, ідентифіковано цільову аудиторію воєнного туризму в Україні та в Китаї, окреслено сфери застосування воєнного туризму та перешкоди у його розвитку.Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці конкретних пропозицій щодо удосконалення геопросторової організації туристичного бізнесу та інфраструктури воєнного туризму в Україні на прикладі пам’яток Другої світової війни. Робота має на меті вивчення можливостей залучення туристів з Китаю до відвідування пам’яток Другої світової війни в Україні та сприяння міжнародному співробітництву в галузі туризму, а також покращення публічності воєнного туризму в Україні.^UThe study is devoted to the peculiarities of geospatial analysis of tourist flows in Ukraine and the organization of the tourism business and infrastructure of domestic military tourism (on the example of World War II monuments). The paper defines the scientific categories and considers the methodology for studying the geospatial organization of military tourism. The geographical analysis of tourist flows of military tourism in Ukraine in the context of regional study of the resource base of military tourism on the example of the monuments of the Second World War of 1939-1945 is carried out, and the level of its tourist load is investigated. The paper analyzes the business potential of using military tourism in Ukraine, the possibilities of attracting foreign tourists fromthe People's Republic of China, threats and opportunities for its further development.For the first time, the regional specificity of military tourism in Ukraine is outlined on the example of World War II monuments in Kyiv and Kyiv region, a strategy for the development of military tourism in Ukraine is developed and proposed, the target audience of military tourism in Ukraine and China is identified, the areas of application of military tourism and obstacles to its development are outlined.The main scientific result of the dissertation is the development of specific proposals for improving the geospatial organization of the tourism business and military tourism infrastructure in Ukraine on the example of World War II monuments. The work aims to explore the possibilities of attracting tourists from China to visit the monuments of the Second World War in Ukraine and to promote international cooperation in the field of tourism, as well as to improve the publicity of military tourism in Ukraine.

Об’єкт дослідження – процеси розвитку туристичного сектору в умовах пандемії. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методичного забезпечення та практичного інструментарію формування механізму організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектору в умовах пандемії. Методологічними аспектами дослідження є положення вітчизняних та зарубіжних вчених стосовно організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектору в умовах пандемії. У дисертації застосовано наступні методи дослідження: індукції та синтезу – для дослідження категоріального апарату; дедукції та аналізу – для дослідження чинників розвитку туристичного сектору в умовах пандемії; системний – для формування механізму організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектору; абстрактно-логічний – для розроблення висновків, узагальнень та рекомендацій; історичний – для вивчення зарубіжного досвіду впливу пандемії на туризм; ряди динаміки – для статистичного аналізу традиційних та новітніх чинників розвитку туристичного сектору України; структурний – для відображення взаємозв’язків складових механізму організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектор; групування – для систематизації чинників розвитку туристичного сектору; порівняльний – для зіставлення зарубіжних та вітчизняних інструментів економічного та організаційного забезпечення розвитку туристичного сектору; економіко-статистичний – для збору інформації, її обробки та представлення одержаних результатів; кластерного аналізу – для групування у кластери інструментів економічного та організаційного розвитку туристичного сектору; дискримінантного аналізу – для підбору інструментів забезпечення розвитку туристичного сектору в Україні; графічний – для наочного відображення результатів дисертаційної роботи.Отримані в ході дослідження висновки викликають зацікавленість як у науково-теоретичному, так і в практичному аспектах можливістю їх використання при формуванні державних та регіональних програм розвитку туристичного сектору, а також у господарській діяльності туристичних підприємств.Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що удосконалено: механізм організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектору в умовах пандемії; методичне забезпечення щодо структуризації чинників розвитку туристичного сектору з врахуванням їх регіональної інтерпретації та впливу пандемічних умов; теоретичний базис сутності поняття «туристичний сектор»; модель забезпечення розвитку туристичного сектору України в умовах пандемії; дістали подальшого розвитку пропозиції щодо врахування зарубіжного досвіду впливу пандемії на туристичний сектор в українських реаліях, які полягають у реалізації не тільки короткострокових завдань, пов’язаних із стабілізацією системи через диверсифікацію туристичного продукту, знижки, скорочення робочої сили, нові маркетингові та інформаційні стратегії та ін., але й вирішенні довгострокових проблем.^UThe research object is the development processes of the tourism sector in the pandemic conditions. The purpose of the dissertation is to develop theoretical and methodological support and practical tools for the formation organizational and economic support mechanism of for the tourism sector development in the pandemic conditions. The research methodological aspects are the positions of domestic and foreign scientists regarding the organizational and economic support for the tourism sector development in the pandemic conditions. The following research methods are used in the dissertation: induction and synthesis - for the study of the categorical apparatus; deductions and analysis - to study the factors of the tourism sector development in the pandemic conditions; systemic - to form a mechanism for organizational and economic support for the tourism sector development; abstract-logical – for the development of conclusions, generalizations and recommendations; historical – to study foreign experience of the pandemic on tourism impact; series of dynamics - for statistical analysis of traditional and modern factors of the Ukrainian tourism sector development; structural - to reflect the interrelationships of the mechanism components of organizational and economic support for the tourism sector development; grouping - to systematize factors of the tourism sector development; comparative - to compare foreign and domestic instruments of economic and organizational support for the tourism sector development; economic and statistical - for collecting information, processing it and presenting the obtained results; cluster analysis - for grouping into clusters the tools of economic and organizational tourism sector development; discriminant analysis - to select tools for ensuring the Ukrainian tourism sector development; graphic - for visual display of the results of the dissertation work.The conclusions obtained during the research arouse interest in both scientific and theoretical aspects, as well as in practical aspects, the possibility of their use in the formation of state and regional programs for the tourism sector development, as well as in the economic activity of tourism enterprises.The scientific novelty of the obtained results is determined by the fact that: the mechanism of organizational and economic support for the tourism sector development in the pandemic conditions has been improved; methodological support for the structuring of tourism sector development factors, taking into account their regional interpretation and the impact of pandemic conditions; theoretical basis of the essence of the concept of "tourist sector"; a model for ensuring the development of the tourism sector of Ukraine in the pandemic conditions; received further development of proposals to take into account the foreign experience of the impact of the pandemic on the tourism sector in Ukrainian realities, which consist in the implementation of not only short-term tasks related to the stabilization of the system through the diversification of the tourist product, discounts, reduction of the workforce, new marketing and information strategies, etc., but also solving long-term problems.

Одержані в дисертаційній роботі результати в сукупності вирішують наукове завдання, що полягає у розробленні розроблення платформи повоєнного відновлення та управління розвитком туристичної індустрії України в умовах євроінтеграції. У дисертаційній роботі проведено аналіз та здійснено узагальнення філософських підходів до сутності та функціонування категорії «туризм». Здійснення аналізу філософських поглядів різних часів та географічних просторів надало підстави стверджувати, що розвиток туризму у контексті філософії передбачає постійний діалог різних етнічних культур та міжрелігійну взаємодію між ними з метою формування толерантної культури та попередження міжетнічних конфліктів в інтеграційних процесах, які відіграють чималу роль у глобалізаційному розвитку. Здійснений під час дослідження аналіз євроінтеграційної політики інноваційного розвитку як процесу добровільного створення спільних інституцій та поступове вироблення спільних політик шляхом укладення договору між незалежними державами з метою досягнення спільних цілей та захисту спільних інтересів, дозволив сформувати авторське визначення сутності євроінтеграційної політики управління розвитком туристичної індустрії як комплексної діяльності кожної конкретної держави в галузі туризму як сфери суспільного життя, мета якої полягає у створенні законодавчих передумов та виконавчих ініціатив для здійснення інтеграції держави в ЄС шляхом приведення її у відповідність нормам, вимогам та стандартам Європейського Союзу. Таке визначення, на відміну від наявних, враховує умови євроінтеграції та глобальних викликів сучасності та побудовано на основі критеріальної карти розвитку сталого туризму в умовах євроінтеграції, що дозволяє оцінити чинники, які формують той чи інший критерій та є основою розвитку сталого туризму в умовах євроінтеграційного курсу України. У ході дослідження встановлено, що євроорієнтований розвиток туристичної індустрії в сучасних економічних умовах може бути забезпечено великою різноманітністю інноваційних рішень, починаючи від перетворень у менеджменті та маркетинговій діяльності туроператорів та турагентів та закінчуючи диверсифікацією самого турпродукту та способами обслуговування споживачів. На цій основі в роботі удосконалено науковий підхід до визначення напрямків розвитку туристичної індустрії України, який, на відміну від наявних, представлено у вигляді графічної моделі інноваційних рішень у контексті євроінтеграційного розвитку, основними елементами якої є конкретні типи інноваційних рішень, специфічні характеристики туристичних послуг, рекомендовані напрямки діяльності та безпосередньо ІТ-новації в туристичній сфері, що дозволить досягти цілей євроінтеграційного розвитку туристичної індустрії України. За результатами проведеного дослідження дістав подальшого розвитку науково-методичний підхід щодо використання інструментарію забезпечення створення зовнішніх стимулюючих чинників і обставин задля надання нових можливостей населенню за рахунок його розвитку та навчання, який, на відміну від попередніх наукових напрацювань, систематизовано за чотирма категоріями інструментів залучення жителів до розвитку сфери туризму: соціальні, творчі, організаційно-економічні інструменти та інструменти просування, що дозволить ефективно подолати умови і чинники невдоволення населення та створити нові можливостей для підвищення якості життя, збереження та розвитку людського капіталу. Сформовано та обґрунтовано платформу повоєнного відновлення та управління розвитком туристичної індустрії в умовах євроінтеграції. Головними векторами повоєнного відновлення туристичної індустрії встановлено якість і стандарти, розвиток навичок, маркетинг та брендинг, ринкову аналітику, а також логістику та інфраструктуру. Визначено, що метазавданням платформи повоєнного відновлення та управління розвитком туристичної індустрії України в умовах євроінтеграції має стати підвищення її вкладу в економіку України за умов дотримання європейських цінностей. Встановлено напрямки розвитку туристичної індустрії у стратегічній перспективі євроінтеграції.^UThe results obtained in the dissertation collectively address the scientific task of developing a post-war recovery and management platform for the development of the tourism industry in Ukraine in the context of European integration. The dissertation includes an analysis and synthesis of philosophical approaches to the essence and functioning of the category "tourism." Analyzing philosophical views from different times and geographical spaces provides grounds to assert that the development of tourism in a philosophical context involves a constant dialogue between different ethnic cultures and interreligious interaction among them with the aim of forming a tolerant culture and preventing interethnic conflicts in integration processes, which play a significant role in global development.During the research, an analysis of the European integration policy of innovative development as a process of voluntary creation of common institutions and gradual development of common policies by independent states to achieve common goals and protect common interests allowed to formulate an author's definition of the essence of the European integration policy for the management of the tourism industry as a comprehensive activity of each specific state in the field of tourism as a sphere of public life, the purpose of which is to create legislative conditions and executive initiatives to integrate the country into the EU by aligning it with the norms, requirements, and standards of the European Union. Unlike existing definitions, this definition takes into account the conditions of European integration and the global challenges of modernity, based on a criterion map of sustainable tourism development in the context of Ukraine's European integration course, which allows evaluating the factors shaping a particular criterion and serving as the basis for the development of sustainable tourism in the context of Ukraine's European integration course.The research established that the Euro-oriented development of the tourism industry in modern economic conditions can be ensured by a wide variety of innovative solutions, starting from transformations in the management and marketing activities of tour operators and travel agents and ending with the diversification of the tourism product itself and customer service methods. On this basis, the thesis improves the scientific approach to determining the directions for the development of the tourism industry in Ukraine, which is presented in the form of a graphical model of innovative solutions in the context of European integration development. The main vectors of post-war recovery of the tourism industry are determined to be quality and standards, skills development, marketing and branding, market analysis, as well as logistics and infrastructure. The meta-task of the post-war recovery and management platform for the development of the tourism industry in Ukraine in the context of European integration should be an increase in its contribution to the economy of Ukraine while adhering to European values.The directions for the development of the tourism industry in a strategic perspective of European integration have been identified.

Розв’язано задачу підвищення інформативності методів дистанційного радіо-зондування для радіофізичних досліджень геокосмосу за рахунок використання методів фрактального та мультифрактального аналізів. Запропоновано нові комплексні методи фрактального аналізу сигналів і процесів – узагальнений фрактальний аналіз, динамічний фрактальний аналіз і метод коригуючої функції. Із використанням створених нових модельних монофрактальних і мультифрактальних сигналів продемонстровано особливості, переваги та недоліки нових методів. Розроблено оригінальні алгоритми моно- та мультифрактального аналізу. З їх використанням проведено дослідження фрактальних характеристик реальних експериментальних даних, отриманих в методах дистанційного радіозондування геокосмосу. Проаналізовано унікальні реєстрації гравітаційних хвиль, інфразвукових хвиль, що виникли під час падіння Челябінського метеороїда, а також часові варіації електромагнітного поля Землі, що спостерігалися під час надпотужної геокосмічної бурі 7 – 8 вересня 2017 р. та потужного землетрусу у Туреччині 20 січня 2020 р., оцінено низку фрактальних і мультифрактальних характеристик відповідних сигналів і процесів. Досліджено дисперсійні спотворення високочастотних фрактальних надширокосмугових сигналів, що виникають під час їх поширення у навколоземному середовищі.^UThe problem of increasing the informativeness of remote radio sounding methods for radiophysical investigations of the geospace by using fractal and multifractal analysis methods has been solved. New complex methods of fractal analysis of signals and processes, namely the generalized fractal analysis (GFA), the dynamic fractal analysis (DynFA) and the corrective function (CF) method are proposed. The GFA method significantly exceeds other existing methods of monofractal analysis in terms of informativeness, as it offers the study of sixteen characteristics instead of the traditional two or three similar ones. The DynFA method for the first time combines the capabilities of the fractal and time-frequency analysis methods, and the estimates obtained in one of them are used to improve the results of the other. Being a universal method, the CF method allows to increase the accuracy of the assessment of fractal and multifractal characteristics of the investigated signals and processes in the methods of fractal and multifractal analyzes. Using the created new model monofractal and multifractal signals, the features, advantages and disadvantages of the new methods are demonstrated.Using the WTMM and MF DFA methods, as well as new numerical characteristics based on the function of the multifractal spectrum (the asymmetry coefficient and the index of its relative width, as well as the dimension of the multifractal support), a multifractal analysis of a set of original fractal and multifractal signal models was performed. New convenient formats for presenting analysis results have been developed. Features of multifractal analysis of monofractal, multifractal and non-fractal signals and processes are identified, appropriate recommendations for practitioners are formulated.Original algorithms for mono- and multifractal analysis have been developed. With their application, a study of the fractal characteristics of experimental data obtained in the methods of remote radio sounding of the geospace was performed. Being generated by a unique powerful natural ultra-wideband process with changing mean frequency (ChMF UWB), the gravitational wave signals were appeared to be fractal UWB (FUWB) ones with complex non-stationary multifractal structure. However, currently, it is not possible to unequivocally state whether the received fractal component is part of the gravitational wave signal or whether it is noise of a completely different physical origin.Both the direct and the reversed signals of the infrasound waves that occurred during the fall of the Chelyabinsk meteoroid were found to contain a pair of the fractal ChMF UWB processes with complex non-stationary multifractal structure. Being multifractal, all four ChMF UWB processes were appeared to be almost anywhere antipersistent. Most likely, the first processes in each pair are related to the generation and propagation of an explosive shock wave, and the second processes are explained by the generation and propagation of a ballistic wave.The temporal variations of the Earth's electromagnetic field that were observed during the super-powerful geospace storm on September 7-8, 2017 were found to contain several ultra-short and ChMF UWB processes with typical multifractal structure and therefore they can be classified as the FUWB processes. All disturbances detected were appeared to be multifractal and almost anywhere antipersistent. The temporal variations of the Earth's electromagnetic field that were detected during the powerful earthquake in Turkey on January 20, 2020 were shown to be the FUWB processes. Peculiarities of the temporal dynamics of fractal and multifractal characteristics, which may be associated with the harbingers of earthquakes, have been revealed.Dispersion distortions of high-frequency fractal ultra-wideband signals that occur during their propagation in the near-to- Earth space have been investigated.

У дисертації здійснено комплексне дослідження теоретико-правових засад становлення і розвитку медичного туризму в Україні, визначено проблеми його адміністративно-правового забезпечення та розроблено пропозиції з удосконалення національного законодавства в цій сфері.Сформульовано визначення змісту поняття «медичний туризм». Специфічними ознаками медичного туризму визнано: отримання медичної допомоги за межами місця проживання; спрямування на отримання медичної допомоги; лікування захворювань та/або проведення діагностики.На підставі аналізу змісту поняття «медичний туризм» виокремлено три групи наукових підходів щодо його розуміння.Виокремлено ознаки адміністративно-правового забезпечення розвитку медичного туризму.Сформульовано авторське визначення поняття адміністративно-правового забезпечення розвитку медичного туризму.Виділено специфічні принципи медичного туризму.Визначено три етапи формування правової основи медичного туризму в Україні. Розкрито особливості кожного з них.Визначено фактори, що перешкоджають адміністративно-правовому забезпеченню розвитку медичного туризму в Україні, до яких віднесено: політичні, економічні та юридичні.Сформульовано авторське визначення понять «суб’єкти медичного туризму» та «учасники медичного туризму». Обґрунтовано доцільність розмежування цих понять. Класифіковано суб’єктів, які забезпечують адміністративно-правове регулювання відносин у сфері медичного туризму в Україні за повноваженнями.Запропоновано критерії класифікації до визначення видів адміністративних договорів у сфері медичного туризму.До функцій адміністративного договору у сфері медичного туризму віднесено антиколізійну, правотворчу та функцію уніфікації локальної нормотворчості.Розкрито зміст поняття «форми адміністративно-правового забезпечення розвитку медичного туризму». Визначено види адміністративно-правових засобів розвитку медичного туризму.Аргументовано потребу в удосконаленні законодавства з питань ліцензування діяльності у сфері медичного туризму внаслідок особливостей і специфіки медичних послуг як елемента туристичного продукту.Доведено доцільність запровадження на законодавчому рівні акредитації закладів охорони здоров’я з урахуванням ризикованості медичної діяльності для здоров’я і життя споживачів медичних послуг та з метою наявності реального якісного кадрового, матеріально-технічного й організаційного забезпечення їх надання.Обґрунтовано доцільність створення Єдиного інформаційного реєстру медичних закладів (національних та іноземних), з якими існують домовленості (укладені договори) у сфері медичного туризму.Під адміністративно-правовими заходами забезпечення розвитку медичного туризму запропоновано розуміти систему передбачених адміністративно-правовими нормами владних прийомів і способів здійснення адміністративно-правового впливу спеціально уповноважених органів і посадових осіб на свідомість і волю суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері медичного туризму, на підставі збалансованості примусу та заохочення з метою запобігання, виявлення та припинення правопорушень у цій сфері, відвернення можливих шкідливих наслідків, відновлення правового становища, а у разі необхідності притягнення винних до відповідальності.З урахуванням визначених Стратегією розвитку туризму та курортів на період до 2026 року загальних напрямів і тенденцій удосконалення розвитку туристичної та курортної галузі обґрунтовано доцільність забезпечення розвитку курортів, зокрема для ефективного розвитку медичного туризму.Проаналізовано підстави адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері медичного туризму. Сформульовано визначення поняття адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері медичного туризму як застосування суб’єктами владних повноважень, регламентованих нормами адміністративного законодавства примусових заходів впливу, що передбачають настання матеріальних, моральних, майнових та організаційних наслідків для осіб, які порушують законодавство у сфері медичного туризму.Досліджено стан правового регулювання відносин у сфері медичного туризму в зарубіжних країнах та визначено напрями його позитивного досвіду.Класифіковано документообіг у сфері медичного туризму залежно від законодавчо визначених функцій певного документа. Виокремлено 9 груп документів: розпорядчі документи; транспортні документи; документи з платіжно-банківських операцій; комерційні документи; документи первинної облікової документації; документи бухгалтерського оформлення; документи, що утворюють систему корпоративного управління та контролю; документи з галузево-напрямковими особливостями; звітні документи.Визначено перспективні напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення розвитку медичного туризму в Україні. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства у досліджуваній сфері.^UThe author of the dissertation has accomplished a comprehensive study of theoretical and legal principles for the formation and development of medical tourism in Ukraine; has defined the problems of its administrative and legal provision and has elaborated suggestions for improving the national legislation in this area.The definition of the content of the concept of “medical tourism” has been formulated.Based on the analysis of the content of the concept of “medical tourism”, the author has distinguished three groups of scientific approaches to its understanding.The author has singled out the features of administrative and legal provision for the development of medical tourism.The author has formulated own definition of the concept of administrative and legal provision for the development of medical tourism.Specific principles of medical tourism have been distinguished.Three stages for the formation of the legal framework of medical tourism in Ukraine have been defined. Specific features of each of them have been revealed.Factors hindering the administrative and legal provision for the development of medical tourism in Ukraine have been determined. They include: political, economic and legal.The author has formulated own definition of the concepts “subjects of medical tourism” and “participants of medical tourism”. The expediency of distinguishing these concepts has been substantiated.According to powers the author has classified the subjects that ensure administrative and legal regulation of relations in the medical tourism sphere in Ukraine.The classification criteria for determining the types of administrative contracts in the medical tourism sphere have been offered.The functions of the administrative contract in the medical tourism sphere include the anti-collision, law-making and the function on the unification of local rule-making.The content of the concept of “forms of administrative and legal provision for the development of medical tourism” has been revealed. The author has determined the types of administrative and legal means for the development of medical tourism.The author has argued the need to improve legislation on licensing activities in the medical tourism sphere due to peculiarities and specificity of medical services as an element of the tourist product.The author has proved the expediency of introducing the accreditation of health care institutions at the legislative level, taking into account the riskiness of medical activity for the health and life of consumers of medical services and aimed at guaranteeing their real high-quality personnel, financial, technical and organizational provision.The author has substantiated the expediency of creating the Unified Information Register of Medical Institutions (national and foreign), which are the partners (with concluded contracts) in the medical tourism sphere.We offer to understand administrative and legal measures of ensuring the development of medical tourism as the system of power techniques provided by administrative and legal norms and methods of exercising administrative and legal influence of specially authorized agencies and officials on the consciousness and will of subjects carrying out activities within the medical tourism sphere, based on the balance of coercion and encouragement in order to prevent, detect and stop offenses in this area, to avert possible harmful consequences, to restore the legal status and, if necessary, to bring the guilty party to liability.Taking into account general directions and tendencies for improving the development of the tourism and resort sector determined by the Strategy for the Development of Tourism and Resorts for the period until 2026, the author has substantiated the feasibility of ensuring the development of resorts, in particular for the effective development of medical tourism.The grounds of administrative liability for violations of legislation in the medical tourism sphere have been analyzed. .Circulation of documents in the medical tourism sphere has been classified depending on the legally defined functions of a certain document. The author has singled out 9 groups of documents: administrative documents; transport documents; documents from payment and banking transactions; commercial documents; documents of primary accounting documentation; accounting documents; documents forming the system of corporate management and control; documents with specific features of the area; reporting documents.Perspective areas for improving administrative and legal provision for the development of medical tourism in Ukraine have been identified. The author has formulated suggestions for improving national legislation in the researched area.

Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних підходів та науково-практичних рекомендацій щодо формування й удосконалення еколого-економічних основ рекреаційного туризму в контексті євроінтеграції України. Для досягнення мети у дисертаційній роботі поставлено й виконано такі завдання: дослідити теоретико-методологічні аспекти еколого-економічних основ формування й удосконалення рекреаційного туризму з урахуванням різних факторів його розвитку та поглибити зміст дефініцій; розробити принципи формування еколого-безпечного розвитку рекреаційного туризму як парадигми національної екологічної безпеки України; обґрунтувати теоретичні і методологічні основи інформаційного забезпечення еколого-безпечного економічного розвитку рекреаційного туризму; удосконалити систему інституціонального забезпечення екологічної безпеки розвитку рекреаційного туризму як інституціонального підґрунтя у контексті його інтеграції в глобальну еколого-економічну систему ЄС; розробити методологічний підхід до формування складових системи 4 еколого-економічних основ збалансованості рекреаційного туризму; науково обґрунтувати системну модель економічного розвитку рекреаційного туризму для забезпечення перспективної еколого-економічної інтеграції регіонів; сформувати систему напрямів прогнозування розвитку рекреаційного туризму в контексті екологічного та еколого-безпечного забезпечення, раціонального природокористування й охорони навколишнього природного середовища; запропонувати складові інтегрованого механізму щодо удосконалення та реалізації державного регулювання розвитком рекреаційного туризму; розробити концептуальні положення формування стратегічної моделі розвитку рекреаційного туризму в контексті євроінтеграційних процесів; розробити еколого-економічний механізм управління розвитком рекреаційного туризму та обґрунтувати напрями його реалізації.^UThe purpose of the dissertation is to substantiate the theoretical and methodological approaches and scientific and practical recommendations for the formation and improvement of the ecological and economic foundations of recreational tourism in the context of the European integration of Ukraine. To achieve the goal, the following tasks were set and fulfilled in the dissertation: to investigate the theoretical and methodological aspects of the ecological and economic foundations of the formation and improvement of recreational tourism, taking into account various factors of its development, and to deepen the content of definitions; to develop the principles of the formation of ecologically safe development of recreational tourism as a paradigm of national ecological security of Ukraine; substantiate the theoretical and methodological foundations of information support for ecologically safe economic development of recreational tourism; to improve the system of institutional provision of environmental security for the development of recreational tourism as an institutional foundation in the context of its integration into the global ecological and economic system of the EU; to develop a methodological approach to the formation of the components of the system of 4 ecological and economic bases of the balance of recreational tourism; to scientifically substantiate the system model of economic development of recreational tourism to ensure perspective ecological and economic integration of regions; to form a system of directions for forecasting the development of recreational tourism in the context of ecological and ecologically safe provision, rational use of nature and protection of the natural environment; to propose the components of an integrated mechanism for the improvement and implementation of state regulation of the development of recreational tourism; to develop conceptual provisions for the formation of a strategic model for the development of recreational tourism in the context of European integration processes; to develop an ecological and economic management mechanism for the development of recreational tourism and to substantiate the directions of its implementation.

У дисертації узагальнено основні наукові підходи до трактування поняття «туризм» вітчизняними та закордонними науковцями та на основі цього запропоновано розглядати туризм як вид рекреації та активного відпочинку, який пов’язаний із тимчасовим виїздом особи з місця проживання з метою відпочинку або здійснення туристичної подорожі до певної місцевості, що повинен ґрунтуватися на принципах сталого розвитку. Пропонується розглядати сільський туризм не лише з точки зору пасивного відпочинку у сільській місцевості, а також з можливістю залучення широкого спектру додаткових екскурсійних послуг, які може запропонувати туристу власник сільської садиби. На основі цього подано авторську класифікацію комплексу прямих зв’язків сільського туризму з іншими видами туризму та деталізовано їх ключові особливості надання ними відпочинкових послуг. Встановлено, що сільський туризм є одним із видів туризму, який поєднує у собі інші підвиди, що безпосередньо пов’язані з відпочинком у сільській місцевості (сільській садибі чи власному будинку господаря). Розглянуто ключові підходи до трактування дефініції «сільський туризм» вітчизняними та закордонними науковцями, узагальнено основні функції сільського туризму. Розглянуто основні компоненти сільського туризму, які формують сільський туристичний простір. Враховуючи унікальні природні умови і ресурси та потенційні можливості для розвитку туристичної сфери, обґрунтовано, що сільський туризм в Україні може стати одним із важливих інструментів забезпечення сталого розвитку сільських населених пунктів. Наведено основні чинники, які сприятимуть розвитку сільського туризму в Україні. Окреслено та деталізовано концептуальну рамку сталого розвитку сільського туризму. Запропоновано авторське визначення сталого сільського туризму як відпочинкового виду туризму, який відбувається у сільській місцевості та організований людьми, що перебувають у сімейних чи родинних відносинах на території особистого селянського господарства (у сільській садибі) відповідно до концепції сталого розвитку. Надання відпочинкових послуг власником сільської садиби також може бути пов’язано з використанням туристичних ресурсів та культурно-історичних цінностей сільської місцевості. Пріоритетні напрями розвитку державної політики у сфері сільського туризму повинні базуватися на принципах сталого розвитку і підтримуватися на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях. Проведено аналіз сучасного стану організації та розвитку сільського туризму в Україні на основі статистичних показників. Становлення сільського туризму в Україні розпочалося у 1996 році, коли була створена громадська організація «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні». Виявлено, що у 2020 році простежується негативна динаміка розвитку сільського туризму, що в основному пов’язана з виникненням пандемії COVID-19, і яка негативно вплинула на показники розвитку туристичної галузі в Україні та цілому світі. Сфера сільського туризму після пандемії знову зазнала руйнівного впливу внаслідок військового вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Досліджено, що впродовж 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень. Визначено, що у військовий час внутрішній туризм та екскурсії виступають як своєрідна терапія та можливість відчути позитивні емоції. Також це внесок у підтримку економіки, адже екскурсанти вкладають кошти у широкий спектр послуг, які надають господарі сільських садиб, купують сувеніри, оплачують транспорт тощо. Окреслено та доповнено основні етапи розвитку сільського туризму в Україні та встановлено, що сьогодні сільський туризм в Україні знаходиться на четвертому етапі розвитку.^UThe dissertation summarizes the main scientific approaches to the interpretation of the concept of «tourism» by domestic and foreign scientists. Based on this, it is proposed to consider tourism as a type of recreation and active rest, which is associated with the temporary departure of a person from the place of residence for the purpose of recreation or a tourist trip to a certain area, which should be based on the principles of sustainable development. It is also suggested to consider rural tourism not only in terms of passive recreation in the countryside, but also as the possibility of attracting a wide range of additional excursion services that the owner of the rural estate can offer to the tourist. Based on this, the author’s classification of the complex of direct links of rural tourism with other types of tourism is presented. The key features of the provision of recreational services are detailed. It is established that rural tourism is one of the types of tourism that combines other subspecies that are directly related to recreation in the countryside (a rural estate or the host's own house). The key approaches to the interpretation of the definition of «rural tourism» by domestic and foreign scientists are considered, and the main functions of rural tourism are summarized. The main components of rural tourism are considered, which form the rural tourist space. In the process of considering the main scientific approaches of the researched issue, the following interpretation of this term is proposed: rural tourism is a multifaceted recreational type of tourism that takes place in rural areas and is organized by people who are in family relationships on the territory of a personal peasant farm (in a rural estate) taking into account the principles sustainable development. It includes hiking and horseback riding, excursions, weekend trips, photo hunting, fishing, familiarization with local household, national cuisine, folklore, traditions of folk holidays and unique features of the respective area. Taking into account the unique natural conditions, resources potential opportunities for the development of the tourism sector, it is justified that rural tourism in Ukraine can become one of the important tools for ensuring the sustainable development of rural settlements. The main factors that will contribute to the development of rural tourism in Ukraine are given. It is outlined and detailed the conceptual framework of sustainable development of rural tourism. It is proposed the author’s definition of sustainable rural tourism as a recreational type of tourism that takes place in rural areas and is organized by people who are in family relations on the territory of the personal peasant farm (in a rural estate) following the concept of sustainable development. The provision of recreational services by the owner of a rural estate may also be related to the use of tourist resources, cultural and historical values of the countryside. The priority directions of the state policy development in the field of rural tourism should be based on the principles of sustainable development and should be supported at the local, regional and international levels. An analysis of the current state of the organization and development of rural tourism in Ukraine was carried out based on statistical indicators. The formation of rural tourism in Ukraine began in 1996, when the public organization «Association for the Development of Rural Green Tourism in Ukraine» was created. It was found that the negative dynamics observed in 2020 is mainly related to the emergence of the COVID-19 pandemic, which negatively affected the indicators of the development of the tourism industry in Ukraine and the whole world. The field of rural tourism after the pandemic has been adversely again affected by Russia's military invasion of Ukraine in 2022. It is investigated that during 2022 the economy of Ukraine suffered the greatest losses and damages in the entire history of independence. It is determined that in wartime the domestic tourism and excursions act as a kind of therapy and an opportunity to feel positive emotions. It is also a contribution to supporting the economy, because tourists invest in a wide range of services provided by the owners of rural estates, buy souvenirs, pay for transport, etc. The main stages of the development of rural tourism in Ukraine are outlined and supplemented. It is established that today rural tourism in Ukraine is at the fourth stage of development

Дисертація присвячена історії становлення нової системи мистецьких інституцій в Україні в період політичних трансформацій наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років, що ілюструє появу мистецької системи західного типу на руїнах соціалістичної. Дослідження охоплює період трьох десятиліть незалежності країни, а саме 1990-ті – 2020 роки. Автор умовно поділяє цей період на три етапи розвитку інституційної діяльності, які супроводжувалися значними соціальними змінами і сприяли інтеграції української артсистеми у міжнародну.Для аналізу обрано чотири українські міста – Київ, Одесу, Львів та Харків. Акцент саме на них не означає, що в інших містах України не існувало галерей, центрів сучасного мистецтва та музеїв, проте у межах цього дослідження, задля виявлення найважливіших аспектів становлення мистецької системи, було обрано міста з найчисленнішими і найбільш активними осередками.Наприкінці 1980-х років в Україні відбулися докорінні соціокультурні зміни: послаблення тотального державного контролю, а далі розпад СРСР, демократизація суспільно-політичного життя, трансформація ціннісних орієнтирів, лібералізація економіки, формування ринкових відносин та приватного сектора. Всі ці процеси призвели до значних інституційних змін в українській культурі. Це був час формування принципово нової системи, коли мистецтво позбулося не тільки тотального державного впливу, але й фінансової підтримки держави. Тому інституційна активність 1990-х років була викликана також необхідністю створити нову інфраструктуру задля функціонування і розвитку мистецтва.Перше десятиліття незалежності продемонструвало певну недієздатність існуючої моделі державної політики щодо культури, яка тривалий час була пов’язана з ідеологією. Це пояснювалося тим, що підтримка й фінансування з боку держави були спрямовані лише на окремі складові мистецької системи – зокрема, й надалі підтримувалась діяльність Спілки художників України, державних музеїв, державних мистецьких навчальних закладів тощо. Водночас сучасне мистецтво, разом з новоутвореною інституційною інфраструктурою, розвивалися самостійно і не мали розвинутого механізму співпраці з державними інституціями.Мистецькі трансформації, з одного боку, збіглися в часі з періодом стагнації глобального артринку, а з іншого – з інституційним бумом, що дістав свій прояв у появі великої кількості галерей, центрів сучасного мистецтва та бієнале у всьому світі. Артінституції, як інструмент розвитку економіки, почали відігравати ще більшу роль. Зростало їхнє значення як у суспільному, так і в політичному житті країни, зокрема вони часто брали на себе відповідальність за культурну дипломатію і сприяли розвиткові туризму. Процес інституалізації мистецтва, що відбувався на заході поступово, на теренах України, як і в інших пострадянських країнах, проходив дуже стрімко. Він мав свої етапи й особливості.Більшість ініціатив початку 1990-х, зокрема, художніх об’єднань та перших галерей, зникли протягом першого ж десятиліття свого існування, і це спричинило певний спад на початку 2000-х років. Водночас, вже друга половина нульових років стала свідком появи інфраструктури нового типу – великих приватних і державних установ, що суттєво вплинули на загальноукраїнський мистецький контекст. На сцену вийшло нове покоління художників та галеристів. Були засновані інституції, що продовжували активно працювати і в наступному десятилітті. З’явилися такі великі «гравці», як PinchukArtCentre, а дещо пізніше – Мистецький Арсенал. Завдяки їхній діяльності сучасне мистецтво наприкінці 2000-х – першій половині 2010-х стало більш затребуваним, свідченнями чого стали розширення аудиторії та збільшення масштабів державної підтримки.Паралельно відбувалась централізація всіх художніх і ринкових процесів. Якщо в 1990-х роках у Львові, Харкові та Одесі насичене художнє життя створює мало пов’язану між собою поліфонію, то вже на початку ХХІ століття погляди багатьох митців спрямовані на ті можливості, які пропонувала столиця.При певному узагальненні, можна стверджувати, що українська артсистема з її інституціями розвивалася автономно, спираючись на приватний сектор, паралельно до державних процесів, аж до середини 2010-х, коли держава вже почала системно будувати культурну політику. Це позначилося на змінах у законодавстві, зокрема в появі нової системи призначення на керівні посади у сфері культури, у заснуванні Українського культурного фонду тощо. Подібні зрушення дали діячам культури і мистецтва змогу покладатися не лише на приватні інституції та ініціативи, але й на державну допомогу. Це суттєво збільшило кількість державних проєктів у сфері культури.^UThe dissertation is devoted to the history of the formation of new art institutions in Ukraine during a period of significant political changes in the late 1980s and early 1990s, which illustrates the emergence of a capitalist art system from the ruins of a socialist one. The study covers the period of three decades of independence, namely the 1990s – 2020, which are conventionally divided among themselves, marking three stages of the development of institutional activity that were accompanied by significant social changes and contributed to the integration of Ukrainian art scene into the international system.Four Ukrainian cities – Kyiv, Odesa, Lviv and Kharkiv, are the focus of this analysis. Emphasis on them does not mean that there were no galleries, centers for contemporary art and museums in other cities, but within the scope of this study, in order to identify the most important aspects of the formation of the contemporary art scene, only the most active and concentrated centers are selected.At the end of the 20th century, fundamental socio-cultural changes took place in Ukraine: the weakening of total state control in the late 1980s and the subsequent collapse of the USSR, the democratization of social and political life, the liberalization of the economy, the transformation of societal values, the formation of market relations and the emergence of the private sector. All these processes influenced significant institutional changes in Ukrainian culture. It was the time of the formation of a fundamentally new system, in which art found itself in free conditions, including from state funding. Therefore, the incredible activities of the 1990s were also caused by the need to create a new infrastructure for the function and development of art.The first decade of independence demonstrated the absence of a dominant model of state policy on culture, which for a long time was associated with ideology. This was illustrated by the fact that support and funding from the state were directed only to certain components of the art system. In particular, the activities of the Union of Artists, state museums, state art educational institutions, etc., continued to receive state support. At the same time, contemporary art, together with the newly created institutional infrastructure, developed independently and did not have a developed mechanism of cooperation with state institutions.These cultural transformations coincided on one hand with the stagnation of the global art market, and on the other with an institutional boom, which was indicated by the emergence of a large number of galleries, contemporary art centers and biennials around the world. Art institutions, as a tool of economic development, began to play a greater role. Their importance was growing both in the social and political life of the country. In particular, they often played a major part in cultural diplomacy and the promotion of tourism development. The process of art institutionalization, which continued gradually in the West, took place rapidly in the territory of Ukraine, as well as in other post-Soviet countries. It had its stages and particular features.Most of the initiatives of the early 1990s, particularly art associations and early galleries, disappeared within the first decade, causing a certain decline in the early 2000s. At the same time, already the second half of the 2000s witnessed the appearance of a new type of infrastructure – large private and state institutions that significantly influenced the all-Ukrainian artistic culture. A new generation of artists and gallerists appeared on the scene. Institutions that continued to work actively in the next decade were founded. Big “players” such as PinchukArtCentre and later Mystetskyi Arsenal appeared. Thanks to their actions, contemporary art in the late 2000s to the first half of the 2010s became “fashionable”, which was illustrated by the expansion of the audience and the scale of state support.In parallel, there was the centralization of all artistic and market processes. If in the 1990s in Lviv, Kharkiv and Odesa, the rich artistic life created a loosely connected polyphony, then by the beginning of the 21st century, the eyes of many artists were directed to the opportunities offered by the capital Kyiv.In general terms, it can be stated that the Ukrainian art system and its institutions developed autonomously, parallel to the state processes, until the mid-2010s, when the state began to build a cultural policy systematically. This affected the changes in legislation, and in particular, the emergence of a new system of appointment to management positions in the field of culture, and the establishment of the Ukrainian Cultural Fund, etc. Such shifts have enabled cultural and artistic figures to rely not only on private institutions and initiatives, but also on state aid. This significantly increased the number of state projects in the field of culture.

Об'єктом дослідження є тематичні комплекси дозвілля. Методи дослідження: Ретроспективний аналіз просторових характеристик комплексів дозвілля з використанням графоаналітичного методу систематизації матеріалу. Метод експертних оцінок, що ґрунтується на вивченні та систематизації наукових досліджень у галузі тематичних комплексів дозвілля і в суміжних галузях наукового знання (соціологія, туризм, маркетинг, психологія тощо) з метою виявлення основних чинників і вимог до організації тематичних комплексів дозвілля.Вперше запропоновано трактування поняття «тематичний комплекс дозвілля», як будівлі або комплексу, що має конкретну тему або перелік тем та його функція відповідає визначенню поняття дозвілля та виявлено психологічні передумови виникнення тематичних комплексів дозвілля за допомогою піраміди Маслоу, як ієрархічної моделі потреб людини; визначено формулу розрахунку коефіцієнта корисності ТКД (η - коефіцієнт корисності ТКД) та систематизовано у табличній формі інструмент для аналізу корисності ТКД. Розроблено методику аналізу локації для виявлення обмежень при проектуванні тематичних комплексів дозвілля та сформовано механізм імплементації головної музичної теми у архітектурно-планувальну структуру тематичного комплексу дозвілля.Удосконалено типологію тематичних комплексів дозвілля, розроблено графічні відображення для кожного пункту типологічної класифікації.Подальшого розвитку набули механізми формування образу тематичного комплексу дозвілля на основі аналізу об’єкта, за яким формується ТКД, надані рекомендації щодо формування питань глибинного інтерв’ю стейкхолдерів ділянки проектування з метою моніторингу та формування громадської думки. Результати досліджень використовуються в Одеській державній академії будівництва та архітектури в освітньому процесі при підготовці магістрів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування».^UThe object of the study is thematic leisure complexes. Research methods: A retrospective analysis of the spatial characteristics of leisure complexes using the graph-analytical method of material systematisation. The method of expert assessments based on the study and systematisation of scientific research in the field of thematic leisure complexes and in related fields of scientific knowledge (sociology, tourism, marketing, psychology, etc.) in order to identify the main factors and requirements for the organisation of thematic leisure complexes.For the first time, the author proposes an interpretation of the concept of "thematic leisure complex" as a building or complex that has a specific theme or a list of themes and its function corresponds to the definition of leisure and identifies the psychological prerequisites for the emergence of thematic leisure complexes using Maslow's pyramid as a hierarchical model of human needs; determines the formula for calculating the utility coefficient of TLC (η - utility coefficient of TLC) and systematises the tool for analysing the utility of TLC in tabular form. A location analysis methodology has been developed to identify limitations in the design of thematic leisure complexes and a mechanism for implementing the main musical theme into the architectural and planning structure of a thematic leisure complex has been formed.The typology of thematic leisure complexes has been improved, and graphical representations for each item of the typological classification have been developed.The mechanisms for forming the image of a thematic leisure complex based on the analysis of the object for which the TKD is formed were further developed, and recommendations were made on the formation of questions for in-depth interviews with stakeholders of the design site in order to monitor and form public opinion. The results of the research are used in the Odesa State Academy of Civil Engineering and Architecture in the educational process in the preparation of masters of speciality 191 "Architecture and Urban Planning".

Військові дії агресора на території нашої держави привели до того, що ряд об’єктів природно-заповідного фонду були пошкоджені та знищені, частина із них знаходиться на тимчасово окупованій території. Зменшились обсяги фінансування природоохоронних заходів. Післявоєнна відбудова, відновлення заповідних територій, інтеграція у європейську спільноту поставить нові завдання перед природоохоронними організаціями. За таких умов виникає актуальна потреба у розробці механізмів ефективного збереження природно-заповідних об’єктів, підвищення фінансової стійкості природоохоронних установ, створенні оптимальних умов, які допоможуть ефективно використовувати ПЗФ для пізнавальних цілей, сприяти розвитку рекреації заповідних територій, не наносячи шкоди екосистемі. Існуючі можливості комунікацій, відкритість суспільства сприяють розвитку екологічного туризму як одного з важливих напрямів роботи національних природних парків. Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2030 року передбачено збільшення площ природно-заповідного фонду до 15% від загальної території країни, що є стратегічним завданням для досягнення екологічної збалансованості території України. При цьому недосконалість існуючої законодавчої бази, відсутність визначеної стратегії розвитку заповідної справи та недосконалість системи управління нею, низький рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення природоохоронних установ, невідповідність системи охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду сучасним вимогам, низький рівень екологічної освіти та інформованості населення можуть привести до загрози втрати територій та об’єктів природно-заповідного фонду.Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, які складаються з однієї або двох екосистем, не ушкоджених антропогенною діяльністю, де є види рослин і тварин, рельєфи чи місцини, які становлять науковий, освітній або розважальний інтерес, а також природні ландшафти надзвичайної краси. В Україні створено 56 національних природних парків. Займаючи площу 31% від усіх заповідних територій вони зайняли провідне місце серед об’єктів ПЗФ. Європейська інтеграція України ставить перед природно-заповідним фондом нові завдання щодо збереження природи, а для національних природних парків – ефективного використання територій, які сприятимуть зміцненню їх фінансової стійкості. Перспективним аспектом збалансованого розвитку НПП є розробка та вдосконалення еколого-економічних механізмів відповідно до напрямів державної політики України у сфері охорони навколишнього природного середовища^UThe military actions of the aggressor on the territory of our state led to the fact that a number of objects of the nature reserve fund were damaged and destroyed, some of them are located in the temporarily occupied territory. Funding for environmental protection measures has decreased. Post-war reconstruction, restoration of protected areas, integration into the European community will present new challenges to environmental protection organizations. Under such conditions, there is an urgent need to develop mechanisms for the effective preservation of nature-reserved objects, increase the financial stability of nature protection institutions, create optimal conditions that will help to effectively use PZF for educational purposes, promote the development of recreation in protected areas, without harming the ecosystem. Existing communication opportunities and openness of society contribute to the development of ecological tourism as one of the important directions of work of national natural parks.The main principles (strategy) of the state environmental policy of Ukraine for the period until 2030 envisage an increase in the area of the nature reserve fund to 15% of the total territory of the country, which is a strategic task for achieving ecological balance in the territory of Ukraine. At the same time, the imperfection of the existing legislative framework, the lack of a defined strategy for the development of protected affairs and the imperfection of its management system, the low level of financial and logistical support of nature protection institutions, the inconsistency of the system of protection of territories and objects of the nature reserve fund with modern requirements, the low level of environmental education and awareness of the population can lead to the threat of loss of territories and objects of the nature reserve fund.National natural parks are nature conservation, recreational, cultural and educational, scientific research institutions of national importance, which consist of one or two ecosystems, undamaged by anthropogenic activity, where there are species of plants and animals, reliefs or places that constitute a scientific, educational or recreational interest, as well as natural landscapes of extraordinary beauty. 56 national nature parks have been created in Ukraine. Occupying an area of 31% of all protected areas, they took the leading place among PZF objects.The European integration of Ukraine poses new tasks for the nature reserve fund in terms of nature conservation, and for national nature parks - the effective use of territories that will contribute to strengthening their financial stability. A promising aspect of the balanced development of the NPP is the development and improvement of ecological and economic mechanisms in accordance with the directions of the state policy of Ukraine in the field of environmental protection

Мета: поглиблення та аналітичне обґрунтування організаційно-економічних підходів до особливостей сучасного розвитку екологічного туризму та розробка напрямів реалізації моделі геопорталу еколокацій інноваційних туристичних продуктів з орієнтацією на досягнення Цілей сталого розвитку. Об’єкт: тенденції та перспективи розвитку туристичної діяльності в умовах зміни соціально-економічних та екологічних пріоритетів на ринку туристичних продуктів. Методи дослідження: статистико-економічний, абстрактно-логічний, монографічний, економіко-математичний та формалізації, порівняльного аналізу, прогнозування, картографічний метод. Теоретичні результати: відображаються у концептуальних підходах, методологічних основах і висновках дисертаційного дослідження, які дають можливість поглибити методологію, теорію та комплекс знань, теорію, методологію процесу управління екотуристичною діяльністю як невід’ємної компоненти постіндустріального розвитку суспільства. Практичні результати полягають в можливості використання результатів і рекомендацій дисертаційного дослідження у процесі організації і управління екотуристичною діяльністю. Наукова новизна: удосконалено дефініцію «екологічний туризм» в умовах мінливості соціо-економічної ситуації, методичний підхід до визначення економічної ефективності реалізації екологічного туризму, класифікацію видів екологічного туризму; дістали подальшого розвитку обґрунтування механізму фінансового забезпечення організації, система принципів екологічного туризму, стратегічні напрями розвитку екотуристичної і екокультурної діяльності, модель геопорталу еколокацій на регіональному рівні, організаційно-економічні пропозиції щодо створення еколого-рекреаційного комплексу «Відродження». Ступінь впровадження: Житомирський обласний туристичний інформаційний центр, туристичне агентство «Патріот», Поліський університет. Ефективність: результати дослідження сприяють розвитку екотуристичної діяльності у відповідності до сучасних викликів та Цілей сталого розвитку. Сфера використання: Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації, туристичні організації, територіальні громади, наукові установи НААН України, заклади вищої освіти економічного та туристичного профілю.^UPurpose: deepening and analytical substantiation of organizational and economic approaches to the peculiarities of the modern development of ecological tourism and development of directions for the implementation of the ecolocations’ geoportal model of innovative tourist products with a focus on achieving the Sustainable Development Goals. Object: trends and prospects for the development of tourist activity in the conditions of changing socio-economic and environmental priorities in the market of tourist products. Research methods: statistical-economic, abstract-logical, monographic, economic-mathematical and formalization, comparative analysis, forecasting, cartographic method. Theoretical results: are reflected in the conceptual approaches, methodological foundations and conclusions of the dissertation research, which provide an opportunity to deepen the methodology, theory and complex of knowledge, theory, methodology of the managing ecotourism activities process as an integral component of the post-industrial development of society. The practical results consist in the possibility of using the results and recommendations of the dissertation research in the process of organizing and managing ecotourism activities. Scientific novelty: the definition of "ecological tourism" has been improved in the conditions of the socio-economic situation’s variability, a methodical approach to determining the economic effectiveness of the ecological tourism implementation, the classification of ecological tourism types; further development of the justification of the organization`s financial support mechanism, the system of principles of ecological tourism, strategic directions of the development of ecotourism and ecocultural activities, the geoportal model of ecolocations at the regional level, organizational and economic proposals for the creation of the ecological and recreational complex "Renaissance" have been received. Degree of implementation: Zhytomyr Regional Tourist Information Center, "Patriot" travel agency, Polissia national university. Effectiveness: the research results contribute to the development of ecotourism activities in accordance with modern challenges and Sustainable Development Goals. Scope of use: Department of Culture and Tourism of the Zhytomyr Regional State Administration, tourist organizations, territorial communities, scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine, institutions of higher education of an economic and tourism profile.

Об'єкт дослідження: державна політика туристичної галузі. Мета: теоретико-методологічне обґрунтування й розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державної політики забезпечення безпеки туристичної галузі в Україні. Методи: соціологічний метод, гіпотетико-дедуктивний метод, дедуктивний доказ висунутої гіпотези дослідження, діалектичний підхід і системний метод, ряд порівняльних методів, статистичний метод, теоретико-концептуальний метод. Результати: розв’язано актуальну наукову проблему теоретико-методологічного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державної політики забезпечення безпеки туристичної галузі в Україні. Новизна: запропоновано комплексну систему інноваційних аспектів вдосконалення механізму формування державної туристичної політики; визначено методологічну парадигму державної політики забезпечення безпеки туристичної галузі з позиції розвитку суб’єктно-об’єктних відносин; обґрунтовано стратегічні напрями державної політики розвитку туристичної галузі; удосконалено: теоретико-методологічні підходи до оцінювання результативності державної політики забезпечення безпеки туристичної галузі за допомогою Індексу конкурентоспроможності країн у сфері подорожей і туризму; основні аспекти маркетингового планування при формуванні державної політики забезпечення безпеки туристичної галузі; систематизація зарубіжних моделей державної політики забезпечення безпеки туристичної галузі; дістали подальшого розвитку: визначення факторів формування державної політики забезпечення безпеки туристичної галузі; сутність безпеки туристичної галузі як об’єкта державної політики з урахуванням категорії «інтереси»; визначення напрямів удосконалення механізмів державної політики забезпечення безпеки туристичної галузі. Впроваджено в діяльність: ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» Департаменту туризму Харківської обласної військової адміністрації, Управління туризму і промоцій Київської міської державної адміністрації, Виконавчий комітет Харківської міської ради. Галузі використання: органи державної влади, підприємства, установи, організації.^UObject of research: state policy of the tourism industry. Purpose: theoretical and methodological substantiation and development of practical recommendations for improving mechanisms of state policy for ensuring the safety of the tourism industry in Ukraine. Methods: sociological method, hypothetical-deductive method, deductive proof of the proposed research hypothesis, dialectical approach and systemic method, a number of comparative methods, statistical method, theoretical-conceptual method. Results: the actual scientific problem of theoretical and methodological substantiation and the development of practical recommendations for improving the mechanisms of state policy for ensuring the safety of the tourism industry in Ukraine was solved. Novelty: a comprehensive system of innovative aspects of improving the mechanism of formation of state tourism policy is proposed; the methodological paradigm of the state policy of ensuring the safety of the tourism industry from the standpoint of the development of subject-object relations is defined; the strategic directions of the state policy for the development of the tourism industry are substantiated; improved: theoretical and methodological approaches to the evaluation of the effectiveness of the state policy of ensuring the safety of the tourism industry using the Index of the competitiveness of countries in the field of travel and tourism; the main aspects of marketing planning in the formation of the state policy of ensuring the safety of the tourism industry; systematization of foreign models of the state policy of ensuring the safety of the tourism industry; received further development: determination of the factors of formation of the state policy of ensuring the safety of the tourism industry; the essence of the security of the tourism industry as an object of state policy, taking into account the category of "interests"; determination of directions for improving the mechanisms of state policy for ensuring the safety of the tourism industry. Implemented in the activity: OKZ "Kharkiv Organizational and Methodological Center of Tourism" of the Department of Tourism of the Kharkiv Regional Military Administration, the Department of Tourism and Promotions of the Kyiv City State Administration, the Executive Committee of the Kharkiv City Council. Fields of use: state authorities, enterprises, institutions, organizations.

Дослідження за темою дисертації проводилося впродовж 2017–2021 рр. згідноз планами науково-дослідницьких робіт кафедри економічної та соціальної географіїгеографічного факультету Київського національного університету імені ТарасаШевченка.В якості інформаційної бази дисертаційного дослідження були використані даніДержавної служби статистики України та її Головного управління у Львівськійобласті, а також матеріали, зібрані та опрацьовані особисто авторкою накамеральному та експедиційному етапах виконання роботи. Були проаналізованівітчизняні і зарубіжні публікації за темою дисертації, офіційні Стратегії (“Стратегіярозвитку Львівської області на 2021 – 2027 роки”, “Стратегія розвитку гірськихтериторій Львівської області на 2018 – 2022 роки”), Програми (“Програма розвиткутуризму, курортів і рекреації у Львівській області на 2018 – 2020 роки”, “Програмарозвитку туризму та курортів у Львівської області на 2021 – 2025 роки”) та іншінормативно-правові документи Львівської області у сфері розвитку бальнеологічнихкурортів і туризму^UThe research on the topic of the dissertation was carried out during 2017–2021according with the plans of research work of the Department of Economic and SocialGeography, Faculty of Geography, Taras Shevchenko National University of Kyiv.Data from the State Statistics Service of Ukraine and its Main Department in LvivOblast as well as materials collected and processed personally by the author at the in-houseand expeditionary stages of the work, were used as the informational base of the thesisresearch. Domestic and foreign publications on the topic of the dissertation, officialStrategies (”Strategy of development of Lviv region for 2021-2027”, ”Strategy ofdevelopment of mountain territories of Lviv region for 2018-2022”), Programs (”Programof development of tourism, resorts and recreation in the Lviv region for 2018-2020”,“Program of development of tourism and resorts in the Lviv region for 2021-2025”)and other normative-legal documents of the Lviv region in the field of development ofbalneological resorts and tourism.

Дисертація присвячена визначенню сутності та особливостей конституційно-правового забезпечення права людини на вільне вираження поглядів і переконань в Україні, вивченню зарубіжного законодавства та практики реалізації досліджуваного права людини, а також розробці на цій основі науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій стосовно вдосконалення законодавства у цій сфері.Запропоновано під правом людини на вільне вираження поглядів і переконань розуміти невід'ємне природне право людини, яке полягає в можливості виражати в будь-якій формі як внутрішньо, так і ззовні, своє ставлення або впевненість вірогідного характеру до певних подій, явищ, процесів чи фактів, давати їм оцінку (характеристику) та забезпечується підвищеною правовою охороною.Визначено зміст права людини на вільне вираження поглядів і переконань через такі складові елементи: можливість вільно збирати, отримувати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію та ідеї в будь-який спосіб, без втручання держави та незалежно від кордонів держави, за винятком випадків, передбачених законом; вільне виявлення своїх переконань, думок, раціоналізованих почуттів, установок, концепцій, орієнтацій тощо та можливість їх дотримуватися; вільне використання будь-яких засобів вираження своєї позиції – як традиційних (письмових, усних, образотворчих тощо), так і сучасних (інформаційних, технічних).Юридичний механізм забезпечення свободи вираження поглядів в Україні визначено як систему ефективних юридичних засобів реалізації, захисту та охорони свободи вираження поглядів і переконань загалом, а також окремих її елементів, закріплених у міжнародних, загальнодержавних та регіональних нормативно-правових актах та в інших джерелах права. До структурних елементів механізму юридичного забезпечення свободи вираження переконань та поглядів віднесено законодавство України (в тому числі ратифіковані міжнародні договори та угоди), яке регламентує свободу вираження поглядів і переконань, а також окремі її елементи; юридичні засоби її реалізації; юридичні засоби її захисту; юридичні засоби охорони свободи вираження поглядів і переконань.За рівнем правової регламентації механізм реалізації та захисту права на вільне вираження поглядів і переконань класифіковано на два основні види: міжнародні та внутрішньодержавні. Встановлено, що конституційними гарантіями, іманентно властивими праву на свободу поглядів і переконань, є заборона примушувати кого-небудь до вираження думок і переконань або відмови від них, свобода інформації, в тому числі свобода масової інформації, і заборона цензури. Ці гарантії входять до складу конституційного права на свободу вираження поглядів і переконань як комплексного явища. Подальша цензура покликана не допускати свободу поглядів і переконань в сферах, на які свобода слова не поширюється, наприклад, заборона на збір і поширення інформації про приватне життя особи без її згоди; заборона певних видів агітації і пропаганди. За змістом Конституції України, заборона цензури не є беззаперечною. На основі конституційних положень законодавець вправі при певних умовах і в певний термін встановлювати в формі конституційного закону обмеження права на свободу поглядів та переконань засобами цензури.Розглянуто зарубіжний досвід конституційно-правового забезпечення права людини на вільне вираження поглядів і переконань. Зроблено висновок, що в багатьох зарубіжних країнах спостерігається тенденція формування спеціального галузевого законодавства щодо свободи отримання та розповсюдження інформації. Встановлено, що Франція є однією з перших держав, в якій на законодавчому рівні було закріплено право на інформацію. В переважній більшості сучасних конституцій окремих зарубіжних країн стосовно сфери інформації на конституційному рівні закріплено та гарантовано реалізацію права людини на вільне вираження поглядів та переконань, права на інформацію як основоположного права людини і громадянина. Аргументовано доцільність для нашої держави взяти до уваги позитивний американський досвід головним чином у тому, що перше місце посідає свобода слова як провідний напрям розвитку держави та ключовий, необхідний елемент в усіх сферах життєдіяльності держави. На підставі цього, запропоновано внести відповідні зміни до ст. 34 Конституції України, беручи за основу чинні положення Першої поправки Конституції США.Сформульовано напрямами розвитку та вдосконалення законодавства у сфері забезпечення права людини на вільне вираження поглядів і переконань.^UThe dissertation is devoted to defining the essence and features of constitutional and legal support of the human right to free expression of views and beliefs in Ukraine, studying foreign legislation and practice of human rights research, as well as developing scientifically sound proposals and recommendations for improving legislation in this area.It is proposed to understand the human right to free expression of views and beliefs as an inalienable natural human right, which is the ability to express in any form, both internally and externally, their attitude or confidence of a probable nature to certain events, phenomena, processes or facts, give them an assessment (characteristics) and is provided with increased legal protection.The content of the human right to free expression of views and beliefs is determined through the following components: the ability to freely collect, receive, store, use and disseminate information and ideas in any way, without state interference and regardless of state borders, except as provided by law ; free expression of their beliefs, thoughts, rationalized feelings, attitudes, concepts, orientations, etc. and the ability to adhere to them; free use of any means of expressing their position - both traditional (written, oral, visual, etc.) and modern (informational, technical).The legal mechanism for ensuring freedom of expression in Ukraine is defined as a system of effective legal means of implementing, protecting and protecting freedom of expression and belief in general, as well as its individual elements enshrined in international, national and regional regulations and other sources of law. The structural elements of the mechanism of legal provision of freedom of expression and belief include the legislation of Ukraine (including ratified international treaties and agreements), which regulates freedom of expression and belief, as well as some of its elements; legal means of its implementation; legal means of its protection; legal means of protecting freedom of expression and belief.According to the level of legal regulation, the mechanism of realization and protection of the right to free expression of views and beliefs is classified into two main types: international and domestic. It is established that the constitutional guarantees inherent in the right to freedom of opinion and belief are the prohibition to force or express one's views and beliefs, freedom of information, including freedom of the media, and the prohibition of censorship. These guarantees are part of the constitutional right to freedom of expression and belief as a complex phenomenon. Further censorship is intended to prevent freedom of opinion and belief in areas not covered by freedom of expression, such as a ban on the collection and dissemination of information about a person's private life without his or her consent; prohibition of certain types of agitation and propaganda. According to the Constitution of Ukraine, the prohibition of censorship is not unquestionable. On the basis of constitutional provisions, the legislator has the right under certain conditions and within a certain period of time to establish in the form of a constitutional law restrictions on the right to freedom of opinion and belief by means of censorship.Foreign experience of constitutional and legal provision of the human right to free expression of views and beliefs is considered. It is concluded that in many foreign countries there is a tendency to form a special sectoral legislation on freedom of information and dissemination. It is established that France is one of the first countries in which the right to information was enshrined in law. The vast majority of modern constitutions of some foreign countries in the field of information at the constitutional level enshrines and guarantees the realization of the human right to free expression of views and beliefs, the right to information as a fundamental human and civil right. It is argued that it is expedient for our state to take into account the positive American experience, mainly in the fact that the first place is occupied by freedom of speech as a leading direction of state development and a key, necessary element in all spheres of state life. Based on this, it is proposed to make appropriate changes to Art. 34 of the Constitution of Ukraine, based on the current provisions of the First Amendment to the US Constitution.It is formulated in the directions of development and improvement of the legislation in the field of ensuring the human right to free expression of views and beliefs.

Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій розвитку соціальної відповідальності атомної енергетики України.Об'єктом дослідження виступає процес розвитку соціальної відповідальності атомної енергетики України.Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних основ розвитку соціальної відповідальності підприємства.Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає у розв'язанні актуальних завдань щодо теоретичного обґрунтування і розроблення науково-практичних рекомендацій розвитку соціальної відповідальності атомної енергетики. Основні положення дисертаційної роботи характеризуються науковою новизною, що полягає у наступному:вперше розроблено механізм реалізації внутрішньої корпоративної відповідальності НАЕК «Енергоатом», який включає шість напрямів: безпечні умови праці, навчання та розвиток персоналу, соціальний захист персоналу, відповідальна реструктуризація, ефективна система оплати праці, корпоративна культура. Запропоновано основні кроки впровадження нової системи оплати праці на підприємстві. Зокрема зміна структури заробітної плати, зменшення різновидів премій та надбавок, забезпечення прозорості нарахування премій та надбавок, уніфікація нормативно-правової бази нарахування заробітної плати. Що дає змогу зменшити ризики суб'єктивного підходу до оцінювання результатів роботи працівників, підвищити прозорість нарахування заробітної плати.удосконалено:стратегічні підходи до управління об'єктами соціальної інфраструктури НАЕК «Енергоатом», що на відміну від діючої практики (утримувати всі об'єкти), включають три стратегії: утримання та розвиток об'єктів, передача об'єктів в державно-приватне партнерство, передача їх у комунальну власність місцевих рад. Диференціація об'єктів соціальної інфраструктури та визначення відповідних стратегій допомагає забезпечити баланс інтересів місцевої влади, підприємства та працівників. Зокрема, в рамках розвитку соціальної інфраструктури розроблено комплексні маршрути промислового туризму, які включають екскурсії не лише на АЕС, а й інші промислові об'єкти регіону;механізм реалізації комплаєнс-політики НАЕК «Енергоатом», який на відміну від існуючого забезпечує функціональну єдність антикорупційної діяльності та комплаєнс-контролю. Запропоновані зміни до структури підрозділів, які відповідають за реалізацію комплаєнс-політики, включають формування таких відділів: внутрішнього аудиту, управління ризиками, протидії корупції, data-аналітики та звітування. Зміна структури профільного департаменту підсилить антикорупційну діяльність та забезпечить єдність основних функцій комплаєнсу;методичні підходи до оцінки ефективності публічних консультацій НАЕК «Енергоатом» в містах-супутниках АЕС, що на відміну від існуючих передбачають аналіз відповідності нормативно-правовій базі та принципам соціальної відповідальності. Використання цього підходу дало можливість виявити проблеми та сформувати рекомендації для підвищення ефективності публічних консультацій та налагодження діалогу з громадськістю;методичні підходи до аналізу чинників розвитку підприємства, які на відміну від існуючих включають детальну класифікацію чинників зовнішнього та внутрішнього середовища та охоплюють всі рівні функціонування підприємства: мікрорівень, мезорівень, макрорівень, мегарівень. Такий підхід дав змогу комплексно проаналізувати сприятливі чинники розвитку НАЕК “Енергоатом” та можливі ризики, а також визначити соціальну відповідальність в системі чинників розвитку підприємства.^UThe purpose of the study is to deepen the theoretical and methodological foundations and develop practical recommendations for the development of social responsibility of nuclear energy in Ukraine.The object of research is the process of development of social responsibility of nuclear energy of Ukraine.The subject of research is a set of theoretical and practical foundations for the development of social responsibility of the enterprise.The scientific novelty of the obtained results of the work lies in the solution of actual problems concerning the theoretical substantiation anddevelopment of scientific and practical recommendations for the development of social responsibility of nuclear energy. The main provisions of the dissertation are characterized by scientific novelty, which is as follows:For the first time, a mechanism for the implementation of NNEGC Energoatom's internal corporate responsibility has been developed, which includes six areas:safe working conditions, training and development of personnel, social protection of personnel, responsible restructuring, effective remuneration system, corporate culture. The main steps of introduction of a new system of payment at the enterprise are offered. In particular, changing the structure of wages, reducing the types of bonuses and allowances, ensuring transparency in the calculation of bonuses and allowances, unification of the regulatory framework for wages. This makes it possible to reduce the risks of a subjective approach to evaluating the performance of employees, increase the transparency of wages.improved:Strategic approaches to the management of NNEGC Energoatom's social infrastructure facilities, which, in contrast to the current practice (maintain all facilities), include three strategies: maintenance and development of facilities, transfer of facilities to public-private partnership, transfer them into the communal property of local councils. Differentiating social infrastructure and defining appropriate strategies helps to balance the interests of local authorities, businesses and employees. In particular, as part of the development of social infrastructure, complex routes of industrial tourism have been developed, which include excursions not only to nuclear power plants, but also to other industrial facilities in the region;the mechanism of implementation of NNEGC Energoatom's compliance policy, which, in contrast to the existing one, ensures the functional unity of anti-corruption activities and compliance control. The proposed changes to the structure of units responsible for the implementation of compliance policy include the formation of the following departments: internal audit, risk management, anti-corruption, data analytics and reporting. Changing the structure of the relevant department will strengthen anti-corruption activities and ensure unitybasic compliance functions;methodological approaches to assessing the effectiveness of NNEGC Energoatom's public consultations in NPP satellite cities, which, in contrast to the existing ones, provide for the analysis of compliance with the regulatory framework and the principles of social responsibility. Using this approach made it possible to identify problems and make recommendations to improve the effectiveness of public consultations and dialogue with the public;methodical approaches to the analysis of factors of enterprise development, which in contrast to the existing ones include a detailed classification of external and internal factors and cover all levels of enterprise functioning: micro-level, meso-level, macro-level, mega-level. This approach made it possible to comprehensively analyze the favorable factors of NNEGC Energoatom's development and possible risks, as well as to determine social responsibility in the system of factors of enterprise development.

У дисертації на основі теоретико-методологічного аналізу стану дослідженості проблеми соціально-психологічної реабілітації осіб з обмеженням життєдіяльності проаналізовано основні наукові підходи у психології щодо психологічного супроводу здобувачів освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища, психологічної реабілітації, форм та методів роботи психолога зі здобувачами з обмеженням життєдіяльності в умовах ЗВО. Авторкою критично проаналізовано міжнародні практики щодо супроводу здобувачів з обмеженням життєдіяльності в умовах ЗВО та розвитку інклюзивного туризму за кордоном. Проаналізовано досвід психолого-педагогічного супроводу здобувачів з обмеженням життєдіяльності в Україні. Виокремлено досягнення, які можна впровадити в освітній процес ЗВО України, серед яких психологічний супровід, індивідуальна та групова робота з психологом, застосування арт-терапевтичних вправ та тренінгових занять, використання роздаткового матеріалу шрифтом Брайля, залучення сурдоперекладача, адаптація навчальних курсів відповідно до потреб здобувача з обмеженням життєдіяльності, створення системи дистанційного навчання та залучення волонтерів чи асистентів для допомоги здобувачам з обмеженням життєдіяльності. Авторкою розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено програму упровадження інклюзивного туризму, як засобу соціально-психологічної реабілітації, яка містить організаційний, технологічний та результативний рівні та спрямована на когнітивний, емоційно-вольовий, особистісний та мотиваційний компоненти. До складу авторської програми увійшли: тренінг, інклюзивні туристичні маршрути, індивідуальна та групова робота з психологом. Наскрізний та комплексний характер програми реалізовано на базі Центру освітньої інтеграції та інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму «Без бар'єрів» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Результатом впровадження програми соціально-психологічної реабілітації здобувачів з обмеженням життєдіяльності стало підвищення рівнів адаптації в освітньому середовищі та комунікативних навичок. Зросла питома вага здобувачів з обмеженням життєдіяльності, залучених до неформальних заходів та реалізації власних соціальних проєктів. За результатами апробації авторської програми розроблено рекомендації для ЗВО щодо питань соціально-психологічної реабілітації здобувачів з обмеженням життєдіяльності засобами інклюзивного туризму.^UThe dissertation on the basis of theoretical and methodological analysis of research of the problem of social and psychological rehabilitation of persons with disabilities analyzes the main scientific approaches in psychology for psychological support of students in an inclusive educational environment, psychological rehabilitation, forms and methods of work with psychologists with disabilities under the conditions of Higher Education Institution. The author critically analyzes the international practices of accompanying applicants with disabilities in the conditions of Higher Education Institution and the development of inclusive tourism abroad. The experience of psychological and pedagogical support of applicants with disabilities in Ukraine is analyzed. Achievements that can be implemented in the educational process of Higher Education Institution of Ukraine, including psychological support, individual and group work with a psychologist, the use of art therapy exercises and training sessions, the use of handouts in Braille, the involvement of a sign language interpreter, adaptation of training courses according to the needs of the applicant with disability, the creation of a distance learning system and the involvement of volunteers or assistants to help applicants with disability. The author developed, substantiated and experimentally tested the program of inclusive tourism as a means of social and psychological rehabilitation, which contains organizational, technological and effective levels and is aimed at cognitive, emotional, personal and motivational components. The author's program included: training, inclusive tourist routes, individual and group work with a psychologist. The cross-cutting and comprehensive nature of the program is implemented on the basis of the Center for Educational Integration and Inclusive Rehabilitation and Social Tourism «Without Barriers» of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. The result of the implementation of the program of social and psychological rehabilitation of applicants with disabilities is an increase in levels of adaptation in the educational environment and communication skills. The share of applicants with disabilities, involved in informal activities and the implementation of their own social projects has increased.

Досліджено правове забезпечення формування та функціонування екомережі України. Розкрито юридичну природу та ознаки національної екомережі. Проаналізовано конституційні засади, нормативні рівні, галузеві та інституційні принципи правового регулювання відносин у сфері формування, невиснажливого використання та збереження національної екологічної мережі. Дослідженозагальнотеоретичні аспекти визначення та структурної побудови екомережі України як об'єкта правового регулювання. Визначено системні зв'язки між структурними елементами національної екомережі. Екомережа розглядається як єдиний міжгалузевий та інтегрований об'єкт правового регулювання, що має динамічний, комплексний і системний характер. Програмні засади формування національної екомережі відображені у її цілях та завданнях, які визначені на основі міжнародно-правових стандартів охоронинавколишнього природного середовища та детерміновані потребами зупинення його деградації та пошуками ефективних механізмів для природного відновлення довкілля. Обґрунтовано, що основними загально-екологічними цілями національної екомережі є підтримка функціонування екосистем та сприяння сталому використанню природних ресурсів. Спеціальні екомережеві цілі передбачають подолання фрагментованості екосистем та забезпечення ренатуралізації ушкоджених ділянок. Доведено, що сучасне аксіологічне значення екологічної мережі збагачене здатністю бути дієвим інструментом у комплексі заходів протидії глобальному потеплінню. У цьому контексті актуальною метою національної екологічної мережі стає формування передумов для досягнення кліматичної нейтральності України. Зроблено висновок, що основними завданнями сучасної кліматологічної стратегії України, які можуть бути найбільш ефективно досягнуті екомережевими засобами, є збереження степових, лучних, лісових і водно-болотних екосистем якключових та сполучних територій національної екомережі, забезпечення їхньої буферизації від зовнішнього негативного антропогенного впливу, а також охорона пралісів та заліснення деградованих і малопродуктивних земель як форми ренатуралізації відновлюваних територій національної екомережі. Організаційно-правовий механізм формування, невиснажливого використання та збереження національної екомережі розглядається як комплекс засобів та інструментів: правотворчих – вироблення природоохоронних стратегійта вдосконалення національного екомережевого законодавства; інституційних – створення та налагодження ефективної діяльності спеціально уповноважених державних органів у сфері формування й функціонування національної екомережі, забезпечення дієвого природоохоронного контролю в цій сфері; організаційних – розробка й затвердження схем побудови національної екомережі, ведення обліку та оновлення переліків об'єктів та територій національної екомережі, а також забезпечення їх інформаційної взаємодії зприродоресурсними кадастрами України; функціональних – визначення об'єктів та територій національної екомережі, розробка менеджмент-планів їхнього використання, виконання програм формування національної екомережі; інформаційних – здійснення фонового моніторингу довкілля, підвищення екологічної культури та поширення екологічної інформації про стан довкілля і способи збереження біологічного та ландшафтного різноманіття засобами екомережі. Обгрунтовано ефективність комплексної екомережевої форми природоохоронної діяльності як дієвого механізму збереження та відтворення складових елементів екомережі, що дозволяє невиснажливе використання природних ресурсів; забезпечує ренатуралізацію деградованих ділянок; гарантує покращення природно-ресурсного потенціалу; сприяє розвитку екосистемних послуг, зокрема екологічного туризму. Проведено детальну характеристику організаційно-правових засад та практичних аспектів формування та функціонування національної екомережі України. Визначено особливості правового режиму структурних елементів (ключових, сполучних, буферних та відновлюваних територій) національноїекомережі України. Визначено основні тенденції розвитку національного законодавства про екомережу, а також обґрунтовано пропозиції щодо формування концепції національної екомережі як стратегії екологічного управління.^UThe legal aspects of the formation and functioning of the ecological network of Ukraine has been investigated. The legal nature and characteristics of the national ecological network have been revealed. The thesis analyzes constitutional principles, regulatory levels, sectoral and institutional principles of legal regulation of relations in the field of formation, sustainable use and preservation of the national ecological network. The general theoretical aspects of the definition and structural elements of the ecological network of Ukraine as an object of legal regulation have been investigated. The systemic connections between the structural elements of the national ecological network have been determined. The ecological network is considered as an unique inter-sectoral and integrated object of legal regulation, which has a dynamic, complex and systemic nature. The program frameworks of national ecological network establishment are reflected in its goals and objectives, which are determined on the basis of the international legal standards for environmental protection by the needs of its degradation prevention and the search for effective mechanisms for natural restoration of the environment. It is proved that the main general ecological goals of the national ecological network are to support the functioning of ecosystems and promote the sustainable use of natural resources. Special ecological networkgoals include overcoming the fragmentation of ecosystems and ensuring the re-naturalization of damaged areas. It has been proved that the modern axiological significance of the ecological network is enriched with the ability to be an effective tool in a set of measures to prevent global warming. In this context, the actual goal of the national ecological network is to form the prerequisites for achieving climate neutrality in Ukraine. It is concluded that the main tasks of the modern climatological strategy of Ukraine, which can be most effectively achieved by ecological network means, are the preservation of steppe, meadow, forest and wetland ecosystems as key and connecting territories of thenational ecological network, ensuring their buffering from the outside, as well as the protection of virgin forests and afforestation of degraded and unproductive lands as a form of re-naturalization of regenerated territories of the national ecological network. The organizational and legal mechanism of formation, sustainable use and preservation of the national ecological network is considered as a set of means and tools: law-making, institutional, organizational, functional, information. The effectiveness of an integrated ecological network form of environmentalprotection as an effective mechanism for the preservation and reproduction of the constituent elements of the ecological network has been substantiated, which allows the sustainable use of natural resources; provides re-naturalization of degraded areas; guarantees the improvement of natural resource potential; promotes the development of ecosystem services, in particular, eco-tourism. A detailed description of the organizational and legal grounds and practical aspects of the formation and functioning of the national eco-network of Ukraine has beencarried out. The features of the legal regime of structural elements (key, connecting, buffer and recovered territories) of the national ecological network of Ukraine have been determined. The main trends in the development of the national legislation on the ecological network have been determined, and proposals for the formation of the concept of the national ecological network as a strategy for environmental managementhave been substantiated