Дисертація присвячена дослідженню юридичної природи Всесвітньої організації охорони здоров'я. У роботі висвітлено основні етапи становлення і розвитку Всесвітньої організації охорони здоров'я як інституційної основи світової системи охорони здоров'я. Проаналізовано юридичні підстави діяльності та особливості членства у Всесвітній організації охорони здоров'я. Визначено зміст та особливості міжнародної правосуб'єктності Організації. Встановлено специфічні риси правотворчої діяльності та проведено аналіз внутрішньо-організаційного та зовнішньо-організаційного механізмів Всесвітньої організації охорони здоров'я. Зазнчено, що Всесвітня організація охорони здоров'я виконує роль основного координуючого органу в сфері охорони здоров'я та тісно співпрацює з державами, з міжнародними міжурядовими та неурядовими організаціями. Визначено основні етапи та напрями співробітництва між Україною та Всесвітньою організацію охорони здоров'я.Розкрито еволюцію розвитку міжнародно-правових відносин у сфері охорони здоров'я від найдавніших часів до сьогодні. Встановлено, що інституційна структура світової системи охорони здоров'я включає численні міжнародні організації та органи, метою яких є забезпечення максимально високого рівня здоров'я всіх людей. Такі організації функціонують як на універсальному, так і на регіональному рівнях. Доведено, що місце Всесвітньої організації охорони здоров'я в інституційній системі охорони здоров'я найбільш повно розкривається через аналіз функцій, які вона виконує. На основі доктринального аналізу трьох видів правових актів, що визначають межі діяльності міжнародних організацій (установчі акти, акти, прийняті на підставі установчих документів, і акти, що зазначені в установчих документах), проаналізовано юридичні підстави діяльності Всесвітньої організації охорони здоров'я. Обґрунтовано, що правотворча функція є однією з ключових функцій Всесвітньої організації охорони здоров'я, закріплених в її Статуті. Виділено два основних види правових актів, через прийняття яких Всесвітня організація охорони здоров'я реалізовує свої повноваження: 1) конвенції та угоди; 2) правила та стандарти. Додатково до правових актів Всесвітньої організації охорони здоров'я належать рішення, які стосуються організації її діяльності. До основних напрямів співробітництва між Україною та Всесвітньою організацією охорони здоров'я відносяться: відновлення і подальший розвиток закладів охорони здоров'я та підготовка відповідного персоналу; боротьба з хворобами: туберкульозом, малярією, венеричними хворобами; підтримка здоров'я матері і дитини; оздоровлення довкілля; вироблення і запровадження стандартизації та статистики у сфері охорони здоров'я; боротьба з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС; боротьба проти тютюнової епідемії; запровадження та підтримка народної медицини та ряд ін. Вказаний перелік напрямів не є вичерпним, оскільки їх кількість та змістовне наповнення постійно трансформуються. Зокрема, одним з нових перспективних стає фармацевтика. З початком військових дій на сході України співробітництво з Організацією здійснюється у напрямі надання практичної допомоги щодо підготовки медичного персоналу, особливо у військових госпіталях та лікарнях прифронтової зони.^UThe thesis is devoted to the issue of the legal nature of the World Health Organization. The main stages of the formation and development of the World Health Organization as the institutional basis of the world health system are highlighted. The legal bases of activity and peculiarities of membership in the World Health Organization are analyzed. The content and peculiarities of the international legal personality of the Organization are determined. Specific features of law-making activity are established and analysis of the internal-organizational and external-organizational mechanisms of the World Health Organization has carried out. It is highlighted that the World Health Organization acts as the main coordinating body in the field of health and works closely with States, with international intergovernmental and non-governmental organizations. The main stages and directions of cooperation between Ukraine and the World Health Organization are identified.The evolution of the development of international legal relations in the field of healthcare since ancient times to the present has been revealed.It is established that the institutional structure of the world health system includes numerous international organizations and bodies aimed at ensuring the highest possible level of health for all people. Such organizations operate at both universal and regional levels.It is found that the World Health Organization's place in the institutional health care system is most fully reveal through its analysis of the functions it performs. Having analyzed the doctrine of international law and practice of the Organization, its main functions include: management, lawmaking, research, information, the function of providing humanitarian, medical and other assistance.On the basis of doctrinal analysis of three types of legal acts defining the boundaries of the activities of international organizations (constituent acts, acts adopted on the basis of constituent documents, and acts specified in the constituent documents), the legal bases of the activities of the World Health Organization are analyzed.The main areas of cooperation between Ukraine and the World Health Organization include: restoration and further development of health care facilities and training of relevant personnel; control of diseases: tuberculosis, malaria, sexually transmitted diseases; support for mother and child health; improving the environment; development and implementation of standardization and statistics in the field of health; combating the consequences of the Chernobyl disaster; the fight against the tobacco epidemic; introduction and support of traditional medicine and a number of others. The above list of directions is not exhaustive as their number and content are constantly being transformed. In particular, one of the new perspectives is pharmaceutics. Since the beginning of hostilities in eastern Ukraine, cooperation with the Organization has been aimed at providing practical assistance in the training of medical personnel, especially in military hospitals and front-line hospitals.