Об'єкт дослідження – є гомо- і гетерофазні процеси електрохімічного синтезу композиційних багатокомпонентних систем, що містять сполуки W, Mo на алюмінії; W, Mo, V, Cе, Zr, Cu на титані; Mo на залізі; W на сріблі та осадження Mo із Со на міді та нікелі та сплавах на основі цих металів. Мета дослідження – розробка теоретичних основ та технологічних засад електрохімічного нанесення поліфункціональних покриттів на основі сполук молібдену та вольфраму з керованими властивостями. Методи дослідження – лінійна та циклічна вольтамперометрія, хронопотенціометрія, електрохімічна імпедансна спектроскопія, оптична та скануюча електронна мікроскопія, гравіметрія, рентгеноструктурний фазовий аналіз. Теоретичні і практичні результати – встановлено важелі керування та кінетичні закономірності електрохімічних процесів за участю оксоаніонів молібдену та вольфраму в водних розчинах із широким діапазоном рН. Практичне значення роботи полягає в розробці технологічних показників електрохімічних процесів осадження покриттів: Со-Мо на М0 та Х80Н20; Al2O3·Mo(W)Oy на Д16; Ag2O·WOy на сріблі; TiOx∙РOy∙W(Мо)Oz, TiOx∙WOy·CeOy∙ZrOz∙CuOn, TiOx∙MoOy на ОТ4-0; FeOx∙MoOy на 08Х18Н10, які забезпечують кероване включення молібдену і вольфраму до їх складу залежно від практичного застосування осадів для підвищення твердості, хімічної стійкості в агресивних середовищах, антикорозійних, електроізоляційних та електрокаталітичних властивостей. Новизна – експериментально доведено гіпотезу про можливість керування природою електрохімічних процесів, за участю іонів молібдену (VI) та вольфраму (VI), пов'язана з досягненнями в дослідженні стану форм їх іонів у водних розчинах. Ступінь упровадження – ефективність запропонованих технологій доведена позитивними дослідно-промисловими випробуваннями у ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут”, ПАО “УКРНАФТОХІМПРОЕКТ”, Huawei Technologies Co., Ltd., ТОВ “Укрспецеко” та впроваджено в ДП “Завод імені В.О. Малишева”. Результати досліджень використано в навчальному процесі кафедри технічної електрохімії НТУ «ХПІ». Сфера використання – технологія електрохімічних функціональних покриттів, у науково-дослідних та проектних інститутах, у навчальному процесі ВНЗ України.^UThe subject of this research is homo- and hetero phase processes of electrochemical synthesis of composite multicomponent systems containing compounds W, Mo on aluminium; W, Mo, V, Cе, Zr, Cu on titanium; Mo on iron; Won silver and deposition of Mo and Co on copper and nickel and alloys based on these metals. The research objective is the development of the theoretical foundations and technological principles of electrochemical application of polyfunctional coatings based on molybdenum and tungsten compounds with controlled properties. The Research methods that have been used are the following: linear and cyclic voltammetry, chronopotentiometry, electrochemical impedance spectroscopy, optical and scanning electron microscopy, gravimetry, X-ray diffraction phase analysis. The results obtained – the controls and kinetic regularities of electrochemical processes with the participation of molybdenum and tungsten oxoanions in aqueous solutions with a wide range of pH were determined. The practical implication of the work is to develop the technological parameters of the electrochemical processes of coating deposition: Co-Mo on M0 and Х80Н20; Al2O3·Mo(W)Oy on D16; Ag2O·WOy on silver; TiOx∙РOy∙W(Мо)Oz, TiOx∙WOy·CeOy∙ZrOz∙CuOn, TiOx∙MoOy on OT4-0; FeOx∙MoOy on 08Х18Н10, which provide controlled inclusion of molybdenum and tungsten into their composition depending on the practical application of deposits to increase hardness, chemical resistance in aggressive environments, anticorrosion, electrical insulation and electro-catalytic properties. The novelty - the hypothesis about the controlling possibility by the electrochemical processes nature, with the participation of molybdenum (VI) and tungsten (VI) ions, associated with the achievements in the study of the forms state of their ions in aqueous solutions is experimentally proved. The implementation level consists of pilot-industrial trials at the NSC “Kharkiv Institute of Physics and Technology”, Public JSC “UKRNAFTOKHIMPROECT”, LLC “Ukrspececco”, Huawei Technologies Co., Ltd. and implementation of the scientific work results at the state enterprise “Malyshev Plant” that proved the efficiency of technologies and a high level of the functional properties of obtained materials. The results of the study have been implemented in the educational process of the Department of Technical Electrochemistry of the NTU “KhPI”. The area of this research application is the technology of electrochemical functional coatings, in research, development and design institutes, and in the training process of the Ukrainian universities.

Об'єкт – реакції [2+3]-циклоконденсації, реакція Кньовенагеля, S-алкілювання, аміноліз, полікомпонентні one-pot хімічні процеси; мета - синтез нових похідних нестероїдних протизапальних засобів диклофенаку та ібупрофену з фрагментами 4-тіазолідинону, оксадіазолу та тріазолу в молекулах, їх перетворення та дослідження біологічної активності отриманих сполук; методи - органічний синтез, спектроскопія ЯМР, хромато-мас-спектрометрія, елементний аналіз, фармакологічний скринінг, молекулярний докінг; результати - розроблено методи синтезу неописаних в літературі похідних 1,2,4-тріазол-3-тіолу, 1,3,4-оксадіазол-2-тіолу, 3Н-тіазолу та 4-тіазолідинону з фрагментами диклофенаку та ібупрофену в молекулах як нових біологічно активних сполук. Встановлено, що 1,3,4-оксадіазол-2-тіоли та 1,2,4-тріазол-3-тіоли легко вступають в реакцію S-алкілювання з 2-хлороацетамідами на основі ароматичних амінів, 3,5-диарилпіразолінів, 2-амінобензилтіазолів та 2-аміно-4,5-диметилтіофену з утворенням раніше неописаних в літературних джерелах похідних. Вперше показано, що гідразиди 2-(4-ізобутилфеніл)пропіонатної та 2-(2,6-дихлорофеніламіно)фенілацетатної кислот легко реагують з тіокарбоніл-біс-тіогліколевою кислотою з утворенням похідних роданіну з фрагментами зазначених НПЛЗ в положенні 3 базового гетероциклу, що відкриває нові синтетичні шляхи для хімічної модифікації похідних 4-тіазолідинону. Запропоновано альтернативний метод синтезу 2-(4-ізобутилфеніл)-N-(4-оксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл)-пропіонаміду, який базується на реакції ацилювання хлорангідридом ібупрофену 3-амінороданіну. Вперше показано, що гідразиди {5-[2-(2,6-дихлорофеніламіно)-бензил]-4H-1,2,4-тріазол-3-ілсульфаніл}-ацетатних кислот є ефективними реагентами в дизайні тіазолідин-тріазольних гібридних молекул, що дозволило одержати нове похідне роданіну в реакції з тіокарбоніл-біс-тіогліколевою кислотою та серію його 5-ариліденпохідних. Запропоновано системний підхід до молекулярного дизайну 5-амінометилен-4-тіазолідинонів з фрагментами диклофенаку і ібупрофену в положенні 3 або 5 базового гетероциклу, який базується на взаємодії 5-етоксиметилен-2-[2-(2,6-дихлорофеніламіно)феніл]-N-(4-оксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл)ацетаміду з різноманітними амінами або 5-етоксиметилен-4-тіазолідинонів з гідразидами 2-(4-ізобутилфеніл)пропіонатної та 2-(2,6-дихлорофеніламіно)фенілацетатної кислот. Експериментально встановлено, що N1-ацильовані тіосемікарбазиди диклофенаку є ефективними S,N-бінуклеофілами в [2+3]-циклоконденсаціях з різноманітними еквівалентами діелектрофільного синтону [C2]2+, що дозволяє одержати (4-оксотіазолідин-2-іліден)- та (3H-тіазол-2-іліден]-гідразиди [2-(2,6-дихлорофеніламіно)-феніл]-оцтової кислоти. Проведено спрямований синтез 152 нових гетероциклічних сполук, серед яких вперше ідентифіковано 2 речовини з високою протипухлинною активністю, 2 сполуки з антитрипаносомною дією та 26 похідних з протизапальним ефектом і задовільними токсикометричними параметрами. На основі аналізу кореляції «структура – активність» та докінгових досліджень запропоновано рекомендації до раціонального дизайну потенційних лікарських засобів для фармакотерапії сонної хвороби, онкологічних захворювань та запальних процесів; впроваджено - в навчальний та науковий процеси Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Національного фармацевтичного університету та Запорізького державного медичного університету; галузь – фармація.^UThe object – reactions of [2+3]-cyclocondensation, Knoevenagel reaction, S-alkylation, aminolysis, polycomponent one-pot chemical processes; the purpose – synthesis of novel derivatives of diclofenac and ibuprofen with fragments of 4-thiazolidinone, oxadiazole and triazole in molecules, its modifications and pharmacological screening of resulted substances; methods – organic synthesis, NMR spectroscopy, chromatographic mass spectrometry, elemental analysis, pharmacological screening, molecular docking; results – methods for the synthesis of 1,2,4-triazole-3-thiol, 1,3,4-oxadiazole-2-thiol, 3H-thiazole, and 4-thiazolidinone derivatives with diclofenac and ibuprofen fragments in molecules as new biologically active substances have been developed. It was found that 1,3,4-oxadiazole-2-thiols and 1,2,4-triazole-3-thiols easily react in the S-alkylation reaction with 2-chloroacetamides based on aromatic amines, 3,5-diarylpyrazolines, 2- aminobenzylthiazoles and 2-amino-4,5-dimethylthiophene and form derivatives previously undescribed in the literature. It was shown for the first time that hydrazides of 2-(4-isobutylphenyl)propionate and 2-(2,6-dichlorophenylamino)phenylacetate acids react readily with thiocarbonyl-bis-thioglycolic acid and form rhodanine derivatives with fragments of the indicated NSAIDs at position 3 of the base heterocycle, and this opens new synthetic routes for chemical modification of 4-thiazolidinone derivatives. An alternative method for the synthesis of 2-(4-isobutylphenyl)-N-(4-oxo-2-thioxothiazolidin-3-yl) -propionamide, based on the acylation of 3-aminorodanine with ibuprofen chloride, has been proposed. It was shown for the first time that hydrazides of {5-[2-(2,6-dichlorophenylamino)-benzyl]-4H-1,2,4-triazol-3-ylsulfanyl}-acetate acids are effective reagents in the design of thiazolidine-triazole hybrid molecules, and it made possible to obtain a new derivative of rhodanine in the reaction with thiocarbonyl-bis-thioglycolic acid and a series of its 5-arylidene derivatives. A systematic approach to the molecular design of 5-aminomethylene-4-thiazolidinones with diclofenac and ibuprofen fragments in position 3 or 5 of the basic core is proposed, based on the interaction of 5-ethoxymethylene-2-[2-(2,6-dichlorophenylamino)phenyl]-N-(4-oxo-2-thioxothiazolidin-3-yl)acetamide with various amines or 5-ethoxymethylene-4-thiazolidinones with hydrazides of 2-(4-isobutylphenyl)propionate and 2-(2,6-dichlorophenylamino) phenylacetic acids. It is shown that N1-acylated 4-ethyl(phenyl) substituted thiosemicarbazides of diclofenac are effective S,N-binucleophiles in [2+3]-cyclocondensations with different equivalents of dielectrophilic synthon [C2]2+ (chloroacetic and 2-bromopropionic acids, α-bromobutyrolactone, ethyl 2-chloroacetoacetate or 2-bromo-1-(4-chlorophenyl)ethanone), which allows to implement an effective synthetic approach to various (4-oxothiazolidin-2-ylidene)- and (3H-thiazol-2-ylidene]-hydrazides of 2-(2,6-dichlorophenylamino)phenylacetic acid. A streamlined synthesis of 152 new heterocyclic compounds was carried out, 2 substances with high antitumor activity, 2 compounds with antitripanosomal action, and 26 derivatives with an anti-inflammatory effect and satisfactory toxicometric parameters were identified. Based on the analysis of the correlation "structure - activity" and docking studies, recommendations for the rational design of potential drugs for the pharmacotherapy of sleeping sickness, cancer and inflammatory processes are proposed; introduced – into educational and scientific processes of Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, National University of Pharmacy and Zaporizhzhia State Medical University; direction – pharmacy.

Показано, що вибивання збуджених частинок здійснюється, в основному, за рахунок двох типів процесів: розвитку каскаду зіткнень і кратних зіткнень іона, що налітає, з поверхневими атомами мішені. Показано, що за іонного бомбардування хімічних сполук і сплавів з'являється додатковий по відношенню до чистого металу канал утворення збуджених частинок, пов'язаний з розривом міжатомного зв'язку. Встановлено, що кінцевий збуджений стан розпиленої частинки визначається як резонансними процесами взаємодії між частинкою та поверхнею, та процесами, що відбуваються всередині самої частинки.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена синтезу та вивченню координаційно-хімічних властивостей окремих представників фосфорильованих карбамідів (КАФ) і сульфамідів (САФ), встановленню взаємозв'язку між будовою лігандів та складом і властивостями координаційних сполук на їх основі. Синтезовано та виділено в індивідуальному стані 42 нові координаційні сполуки перехідних металів. Комплекси досліджено методами ІЧ, ЯМР (1Н та 31Р), електронної та люмінесцентної спектроскопії, термогравіметричного та рентгеноструктурного аналізу. В результаті дослідження вперше було зафіксовано три нові типи координації КАФ та САФ лігандів та встановлено взаємозв'язок між природою замісників біля атомів сульфуру/карбону і фосфору хелатуючого фрагменту та способом координації лігандів до центрального йону металу. Показано, що досліджувані КАФ ліганди координуються бідентатно через атом оксигену карбонільної групи і атом нітрогену гетероциклу з утворенням шестичленного металоциклу як у нейтральній, так і в ацидоформі. На прикладі комплексів з фосфорильованими сульфамідами вдалося простежити вплив стеричного фактору на координаційно-хімічні властивості лігандів та будову комплексів. Вперше в межах одного комплексу {AgL3}n зареєстрована бідентатно-хелатна та бідентатно-місткова координація сульфамідних лігандів до йону арґентуму та монодентатна координація САФ лігандів в молекулярній формі у комплексах складу UO2(HL3,4)2(NO3)2. Для кристалічних координаційних сполук європію Eu(L3)3•Phen та Na[Eu(L4)4] на основі аналізу спектрів люмінесценції запропоновано симетрію оточення центрального атому та визначено часи життя збудженого стану (1.44 мс та 1.3 мс, відповідно). Виявлено, що одержані КАФ ліганди проявляють часо- та дозозалежний цитотоксичний ефект щодо клітин лейкозу L1210. Ключові слова: фосфорильовані карбаміди, сульфаміди, координаційні сполуки лантаноїдів, КАФ, САФ, спектроскопія, кристалічна будова, люмінесценція, HOMO, LUMO.^UOne of the promising areas of development of modern coordination chemistry is the creation of new ampolydentate ligands that are able to form kinetically, thermodynamically and thermally stable metal complexes with valuable properties. Due to phosphoryl group has a high affinity for most metals, phosphoryl-containing ligands attract a special attention of researchers in the synthesis of new metal complexes for modern technologies.One way to create the new ligand systems is to modify the structure of known classes of ligands, which already have a wide and diverse application. The substitution of carbon atoms in the structure of widely used β-diketones by heteroatoms leads to the formation of their structural analogues - carbacyl- and sulfonylamidophosphates, which have recently proved to be powerful ligand systems. The possibility of varying the nature and size of the substituents at the functional core allows obtaining new complexes with potentially useful properties. The aim of this work was to trace the relationship between the structure of ligands, the method of their coordination to transition metal ions, the structure of the resulting complexes and their properties. Two representatives of phosphorylated ureas - (CAPh) ligands, containing 2-aminothiazole and 2-aminopyridine fragments, and two phosphorylated sulfamide (SAPh) ligands, which differ by nature of substituents near the phosphorus atom, were synthesized. In the structure of dimethyl[(1,3-thiazol-2-ylamino)carbonyl]amidophosphate, the binding of molecules to a centrosymmetric dimer by four hydrogen bonds was recorded for the first time for urea derivatives. For 2-aminopyridine-containing ligand a polymeric structure is realized.As a result of the study, three new types of coordination mode for CAPh and SAPh ligands were found for the first time:1) the [dimethyl[(1,3-thiazol-2-ylamino)carbonyl]-amidophosphate (H2L1) and dimethyl-[(pyridin-3-ylamino)carbonyl]amidophosphate (H2L2)) are coordinated in bidentate manner via the carbonyl oxygen and the nitrogen atom of heterocycle with the formation of a six-membered chelated metalcycle in both neutral and acidoform. 2) bidentate-bridge coordination for N-[bis(diethylamino)phosphoryl]benzene-sulfonamide (HL3) to the silver ion via the oxygen atoms of the phosphoryl group and amide nitrogen atoms, resulting formation of polymer one-dimensional chains {AgL3}n;3) monodentate coordination of SAPh ligands in molecular form via the oxygen atom of the phosphoryl group was registered (in UO2(HL3,4)2(NO3)2 complexes).As a result of biological studies the time- and dose-dependent cytotoxic effect of the urea obtained on L1210 leukemia cells was demonstrated. In this study it was possible to trace the influence of steric factor on the coordination capabilities of sulfamide-type ligands and the structure of complexes. Due to steric peculiarities created by the presence of shielding ethyl substituents near the phosphorus atom, which are able to prevent the formation of intermolecular contacts, it was not possible to obtain tetrakis-lanthanide complexes with the HL3 ligand. In addition, the steric complications that create ethyl substituents allowed obtaining a molecular tris-complex of lanthanide Lu(L3)3 with an uncharacteristic low coordination number Lu3+ 6.On the other hand, the spatial structure of dimorpholine[phenylsulfonyl]-amidophosphate (HL4) allowed to obtain tetrakis-complexes of the composition {Na[Nd(L4)4]}n with a polymer structure that is typical for similar anionic complexes with sodium cation. The crystal structure of this complex contains large pores (790 Å3), and the thermogravimetric analysis showed the absence of solvent molecules. Upon UV light photoexcitation, the europium complexes Eu(L3)3Phen and Na[Eu(L4)4] show bright red luminescence with an emission lifetime of 1.44 ms and 1.3 ms.Thermogravimetric studies of all complexes showed their thermal stability up to 200°C, which opens new opportunities for practical use of the compounds obtained. Keywords: phosphorylated ureas, sulfamides, lanthanides coordination compounds, CAPh, SAPh, spectroscopy, crystal structure, luminescence, HOMO, LUMO.

Як модифікатори використано поверхневоактивні речовини (ПАР): октадецилбензилдиметиламоній хлорид і диоктадецилдиметиламоній хлорид. Для з'ясування характеристик композитів, що обумовлюють їх електрооптичні властивості, вивчено особливості структуроутворення за допомогою методів рентгеноструктурного аналізу, диференційної скануючої калориметрії, поляризаційної й атомно-силової мікроскопії та міжмолекулярні взаємодії у композитах (ІЧ-спектроскопія). Встановлено залежності оптичних властивостей від хімічної природи поверхні наночастинок. Виявлено два типи пакування поверхневоактивних речовин (ПАР) у галереях ММТ. Обгрунтовано можливість зміни температури фазового переходу від концентрації наночастинок. Методом ІЧ-спектроскопії вивчено характер і ступінь міжмолекулярних взаємодій у наносистемах 5СВ з наночастинками органоглин. Встановлено, що у композитах хімічні реакції не відбуваються, утворення водневих і координаційних зв'язків не зафіксовано. З'ясовано, що усі взаємодії відбуваються за рахунок ван-дер-ваальсівських сил. Виявлено, що у композитах має місце взаємний вплив компонентів на межі розділу фаз, що проявляється в упорядкуванні приповерхневих шарів органічних і неорганічних складових гетеросистем. Доведено, що у нанокомпозитах з наночастинками органоглини, модифікованої октадецилбензилдіметиламоній хлоридом, сила взаємодії більша завдяки наявності у молекулах ПАР бензольного кільця. Встановлено, що для даного типу гетеросистем хімічна природа поверхні алюмосилікатів впливає на ступінь взаємодії їх з молекулами рідкого кристала 5СВ, яка визначає структуроутворення й електрооптичні властивості композитів.

  Скачати повний текст

На підставі спектральних щілинних спостережень комет C/2000 WMI (ЛІНЕАР), C/2002 T7 (ЛІНЕАР), C/2002 VI (HEAT), 153Р/Ікейя-Жанга та 9Р/Темпеля та за допомогою моделей Шульмана одержано нові значення фізичних параметрів їх нейтральних атмосфер: швидкості витікання молекул з ядра та час життя. Для комет C/2000 WMI (ЛІНЕАР) та 153Р/Ікейя-Жанга одержано значення швидкостей газовиділення (модель Хазера). Складено детальні таблиці ототожнених емісійних ліній, які характеризують хімічний склад атмосфер комет C/2000 WMI (ЛІНЕАР), C2002 T7 (ЛІНЕАР), C/2002 VI (HEAT) та 153Р/Ікейя-Жанга. Вперше виявлено емісії молекули CO у спектрах у видимому діапазоні довжини хвиль для комети 153Р/Ікейя-Жанга, які раніше ототожнювалися лише у трьох кометах, обчислено фактори Франка - Кондона для виявлених смуг. Знайдено добре узгодження з відносною інтенсивністю виявлених переходів CO. Виділено три типи кривої блиску досліджуваних комет за характером її асиметрії відносно перигелію. Вперше у щілинних спектрах комет 9Р/Темплея I та C/2004 Q2 (Мачхольц) високої роздільної здатності, одержаних за допомогою шостого телескопа САО РАН, виявлено кометний люмінесцентний континуум, що є індикатором присутності складних органічних молекул, визначено його параметри. Встановлено розміри штучного кратера та запропоновано нову формулу зв'язку міцності з діаметром кратера. Оцінено межі міцності на стиснення кометної речовини поверхневого шару ядра під час утворення штучного кратера на ядрі комети 9Р/Темпеля I у космічному експерименті місії "Дін Імпект".

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних і теоретичних досліджень складних пульсацій негативної корони за геометрії вістря-площина в електропозитивних газах з електронегативними домішками. Запропоновано кінетичну модель корони, що включає іонізацію, прилипання та відлипання електронів, дрейф зарядів, іон- та фотоелектронну емісію. Обгрунтовано можливість розв'язання рівняння неперервності для зарядів і рівняння Пуасона для електричного поля за допомогою сучасних числових методів у різко неоднорідному квазідвовимірному просторі за задання струму у вигляді суми потоків зарядів і зміщення. Встановлено, що такі вторинні структури імпульсу струму корони, як прекурсор і сходинка на передньому фронті задаються струмом зміщення за наближення хвилі іонізації до катода, його пікова частина формується сумою струму зміщення та позитивних іонів на катод, а високочастотні пульсації струму - змінним потоком іонів на катод за умов самоекранування, за якого існує зворотний зв'язок між їх концентрацією на поверхні та полем у хвостовій частині області генерування. Розроблено та досліджено схеми використання негативної корони. Встановлено, що заміна електровід'ємних газів на електрододатні в області генерування призводить до зростання струму у повітрі, а пропускання крізь неї газів з різними фізичними властивостями підвищує ступінь просторового та часового поділу компонент.

  Скачати повний текст

Експериментально досліджено квазістаціонарні плазмові прискорювачі (КСПП) Х-50 і П-50, проаналізовано процеси взаємодії потужних плазмових потоків, які генеруються КСПП з твердотілими зразками. Розроблено комплекс оптичної діагностики, до складу якого входять спектроскопія, інтерферометрія та різноманітні методи реєстрації випромінювання плазми, що дозволяє визначати характеристики потоків плазми з високим просторово-часовим розподілом у широкому діапазоні параметрів плазми. Наведено результати вивчення прискорювальних властивостей КСПП залежно від режимів функціонування першого ступеня прискорювача та катодного трансформера. Визначено параметри плазми в зоні компресії на КСПП Х-50. Проведено аналіз характеристик перехідного прошарку плазми, що формується поблизу поверхні матеріальної перешкоди за умов її опромінення потоками щільної плазми.

  Скачати повний текст

З використанням методів рентгенівської фотоелектронної емісійної й абсорбційної спектроскопії досліджено електронну структуру та характер хімічного зв'язку нестехіометричних сполук на основі перехідних металів, зокрема: звичайних фаз втілення, які містять вакансії в металоїдній підгратці, або в підгратці металу; твердих розчинів, в яких відбувається заміщення атомів одного сорту атомами іншого; гідридів та водневих бронз, які також є фазами втілення, але через специфічність їх основного компонента - атома водню - такі сполуки часто вирізняють в окремий клас; координаційних сполук (фаз Магнелі, що містять площини кристалографічного зсуву), які є нестехіометричними, однак вони не містять вакансій, бо останні сконцентровані за певними кристалографічними площинами; диселенідів, в котрих нестехіометрія може досягатися або за допомогою втілення атомів металу (молекул, або комплексів атомів) між шарами (Se - M - Se), або внаслідок відсутності певного числа атомів металу у вказаних "сендвічах". Установлено, що формування металоїдних вакансій у фазах втілення на основі перехідних металів призводить до зростання ширини смуги емісії металу на половині її висоти та до зменшення позитивного ефективного заряду на атомах металу. Зазначено, що утворення вакансій у підгратці металу призводить до незначного зростання ефективних зарядів: позитивного - на атомах металу та негативного - на атомах неметалу, а також до уширення рентгенівської емісійної смуги, що відображає енергетичний розподіл 2p-станів неметалу.Розглянуто вплив переходу кристалу в інший політип або зміни симетрії кристалічної гратки на електронну структуру кристалу.

  Скачати повний текст

Проведено систематичне вивчення електронної будови нікелітів і нікелатів рідкісноземельних елементів з перовскитоподібною структурою. У науковому дослідженні використано комплексний підхід, що поєднує експериментальні (рентгеноспектральні, фотоелектронні, електрорезистивні) та розрахункові методи. Здійснено модернізацію існуючої рентгеноспектральної апаратури й удосконалено методики одержання й обробки рентгенівських емісійних спектрів досліджуваних сполук. Вивчено зарядові стани атомів, що входять до складу досліджуваних сполук. Виявлено вплив складу оксидів на їх електронну структуру. Сформульовано нові наукові уявлення про закономірності будови електронної структури нікелітів і нікелатів рідкісноземельних елементів з перовскитоподібною структурою, які можна використовувати для побудови теорії хімічних зв'язків оксидів рідкісноземельних елементів. На підставі виявлених закономірностей розроблено методи цілеспрямованого синтезу нових матеріалів (аналогів вивченим) з покращеними фізико-хімічними параметрами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності між змінами спектральних ЯМР характеристик адсорбованих молекул (хімічний зсув, температурні залежності інтенсивності сигналу незамерзаючої води) та будови поверхні твердих адсорбентів, а також вивчено процеси гідратації біополімерів в розчині або в іммобілізованому стані. Розроблено новий метод визначення характеристик шарів зв'язаної води в суспензіях адсорбентів та біомакромолекул. Систематично досліджено будову гідратних оболонок дисперсних частинок у водному середовищі у разі хімічного варіювання поверхні твердої фази, її морфології та наявності на поверхні домішок модифікаторів. Встановлено кореляцію між хімічним зсувом протонів адсорбованої води та структурою її граничних шарів, а також між поверхневою енергією у водному середовищі та будовою поверхні. Для гібридних вуглецево-мінеральних матеріалів визначено зв'язок між будовою адсорбційних комплексів різних молекул та зміною хімічних зсувів в їх конденсованій фазі або в адсорбованому стані. Для ряду біополімерів визначено параметри гідратних оболонок молекул і вплив на них органічних молекул і частинок дисперсного кремнезему. Розроблено спосіб керування поверхневою енергією непоруватих адсорбентів у водному середовищі за допомогою адсорбційного модифікування полімерами або четвертинними амоієвими сполуками.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему критичних явищ і визначено роль структурних дефектів поблизу фазових переходів у сегнетоелектричних кристалах. Розвинуто напрямок радіоспектроскопічних досліджень структурних фазових перетворень стосовно переходів у різних класах сегнетоелектричних кристалів. Встановлено універсальну природу аномалій локальних властивостей поблизу фазових переходів у полярну фазу. Визначено механізми впливу дефектів різної природи на фізичні властивості сегнетоелектричних кристалів поблизу структурних фазових перетворень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання синтезу "аксіально" заміщених фталоціанінових комплексів титану, цирконію та гафнію. Розроблено метод синтезу дихлоридних фталоціанінових комплексів Ti (IV), Zr (IV) та Hf (IV). Синтезовано нові фталоціанінові комплекси Ti (IV), Zr (IV) та Hf (IV) з аксіально координованими поліфенолами та гідроксикислотами. Досліджено агрегаційну поведінку водорозчинних фталоціанінових комплексів цирконію та гафнію в розчинах ДМСО та води.

  Скачати повний текст

Розвинуто прямий експериментальний метод визначення функції енергетичного розподілу локалізованих станів (ЛС) у напівізолюючих твердих тілах з ВАХ струмів, обмежених просторовим зарядом, одержаних за довільних температур, який базується на розв'язку рівняння Фредгольма 1-го роду методом регуляризації Тихонова. Метод застосовано для вивчення спектра ЛС у полікристалічних плівках CdTe, одержаних у квазізамкненому об'ємі на провідних підкладках.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці теоретичних основ нової прецизійної релятивістської спектроскопії важких звичайних багатоелектронних та екзотичних адронних (каонних) систем з одночасним коректним урахуванням ядерних, радіаційних, обмінно-кореляційних ефектів на основі формалізму комбінованої калібрувально-інваріантної релятивістської багаточастинкової теорії збурень з оптимізованим дірак-фоківським нульовим наближенням та узагальненого енергетичного підходу, нового ефективного релятивістського підходу до розрахунку параметрів β-розпаду (дозволених переходів) важких систем в межах прецизійної кооперативної електронно-β-ядерної спектроскопії атомних систем. Отримано нові дані для енергій переходів, сил осциляторів і ймовірностей радіаційних переходів в спектрі атомів талію Tl, ітербію Yb, тулію Tm. Вперше виявлено унікальні особливості в автоіонізаційній спектроскопії Yb та Tm, пов'язані з аномально малими ширинами автоіонізаційних, рідбергівських резонансів. Вперше отримано прецизійні дані по енергіям рівнів для вищих членів рідбергівських серій урану U. З метою отримання нової інформації виконано докладні розрахунки енергетичних та спектроскопічних характеристик важких каонних атомів, зокрема, вольфраму 184W, свинцю 207Pb та урану 238U. Вперше на основі нового підходу отримано результати щодо характеристик цілої серії дозволених (понад дозволених) β-розпадів. Розвинені в даній роботі вперше в теоретичній атомній оптиці та спектроскопії принципово нові підходи і отримані на їх основі в переважній більшості із спектроскопічною точністю вперше оригінальні наукові результати в сукупності закладають основи нового наукового напрямку в сучасній теоретичній оптиці і спектроскопії важких атомних систем, причому вперше для деяких рідбергівських резонансів передбачені значення їх енергій та ширин.^UThe dissertation presents a new solution to the scientific problem, which is manifested in the development of theoretical foundations of a new precision relativistic spectroscopy of heavy conventional multielectron and exotic hadron (kaon) systems with simultaneous correct accounting of nuclear, radiation, exchange-correlation effects on the basis of formalism of the combined gauge-invariant relativistic many-particle perturbation theory with optimized Dirac-Fock zero approximation and generalized energy approach, a new effective relativistic approach to calculating the parameters of β-decay (allowed transitions) of heavy systems within precision cooperative electron-β-nuclear spectroscopy of atomic systems. New data are obtained for transition energies, oscillator forces, and radiation transition probabilities in the spectrum of thallium Tl, ytterbium Yb, and thulium Tm atoms. For the first time, unique features in autoionization spectroscopy of Yb and Tm, associated with abnormally small widths of autoionization, Rydberg resonances, have been discovered. For the first time, precision data on the energies of levels for higher members of the Rydberg uranium U series have been obtained. In order to obtain new information, detailed calculations of the energy and spectroscopic characteristics of heavy kaonic atoms, in particular, tungsten 184W, lead 207Pb and uranium 238U, have been performed. For the first time, on the basis of a new approach, results have been obtained on the characteristics of a whole series of allowed (super allowed) β-decays. The fundamentally new approaches developed in this work for the first time in theoretical atomic optics and spectroscopy and the original scientific results obtained on their basis with most of the spectroscopic accuracy for the first time together lay the foundations of a new scientific direction in modern theoretical optics and spectroscopy of heavy atomic systems, and for the first time for some Rydberg resonances, the values of their energies and widths have been predicted.

Визначено закономірності впливу параметрів ультрафіолетового (УФ) лазерного випромінювання (довжини хвилі, інтенсивності, тривалості імпульсу) на кінетику фотоізомеризації провітаміну D. Проаналізовано вплив слабкого необоротного каналу та доведено неадекватність загальноприйнятого фотостаціонарного наближення. Виявлено нові ефекти впливу інтенсивності пікосекундного лазерного опромінювання на кінетику фотореакції. З'ясовано фізичну природу порушення закону взаємозамінності та запропоновано математичну модель, яка враховує збудження нерівноважних конформерів. Визначено механізми цілеспрямованого впливу на конформаційний розподіл превітаміну D і канали його фотоперетворень за рахунок властивостей ініціювального випромінювання та взаємодії з мікрооточенням у різних середовищах. Розроблено метод спектро-фотометричного аналізу багатокомпонентної суміші фотоізомерів з урахуванням її фотодеградації та визначено шляхи оптимізації технології фотосинтезу превітаміну D. Досліджено ефекти фотоіндукованої орієнтації нематичних рідких кристалів плівками адсорбованого провітаміну D. Розвинуто метод вимірювання біологічного активних доз сонячної УФ радіації на підставі спектрального спостереження за кінетикою фотосинтезу превітаміна D in vitro. Запропоновано спосіб візуального визначення поглинутої УФ біодози за зміною кольору холестеричного рідкого кристалу з домішкою провітаміну D.

  Скачати повний текст