Дисертація присвячена дослідженню теорії та практики педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації у освітньому процесі в закладах вищої освіти України і Китаю. Доцільність наукового осмислення окресленої проблеми посилюються необхідністю усунення низки виявлених суперечностей, наявних у сучасній педагогічній теорії та практиці, а саме: між вимогами до підготовки висококваліфікованих учителів хімії в Україні та Китаї та недостатньо високим рівнем сформованості готовності до професійної самореалізації у випускників закладів вищої педагогічної освіти; між накопиченим досвідом і відсутністю цілісних порівняльних досліджень теорії та практики педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації в освітньому процесі в закладах вищої освіти України й Китаю; між потребами в оновленні системи педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації в освітньому процесі в закладах вищої освіти України й Китаю та недостатньо цілеспрямованим обміном і фрагментарним використанням накопиченого досвіду цих країн. Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що уперше здійснено цілісне порівняльнопедагогічне дослідження проблеми педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації у освітньому процесі в закладах вищої освіти України і Китаю на засадах методологічних підходів, як-от: компаративістського (зіставлення поглядів на проблему педагогічного Hou Yixuan II стимулювання українських і китайських учених, узагальнення й запозичення досвіду), акмеологічного (спонукання до саморозвитку майбутніх учителів хімії засобами педагогічної акмеології), аксіологічного (виокремлення мотиваційно-ціннісної складової готовності майбутніх учителів до професійної самореалізації та активізація її розвитку), компетентнісного (побудова змістовно-процесуальної і рефлексивно-коригувальної складових готовності з урахуванням загальних і спеціальних компетентностей, програмних результатів навчання, закладених в освітніх програмах з хімії), особистісно-діяльнісного (урахування мотиваційно-особистісного контексту в процесі заохочення і нагородження майбутніх учителів хімії). На підставі результатів аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури розкрито суть проблеми педагогічного стимулювання учасників освітнього процесу та визначено поняття «педагогічне стимулювання студентів до професійної самореалізації» як сукупність заохочувальних прийомів, методів, форм, технологій, засобів педагогічного впливу на свідомість, поведінку, корекцію діяльності та вчинків особистості, які спонукають і пришвидшують формування готовності здобувачів вищої педагогічної освіти до професійної самореалізації в педагогічній діяльності. Розглянуто різновиди педагогічних стимулів, доповнено функції педагогічного стимулювання особистості (навчальна, виховна, розвивальна, моральна, соціальна) функцією спонукання до кар’єрного зростання майбутніх учителів хімії, проаналізовано механізми активізації внутрішнього потенціалу майбутніх учителів хімії. У дисертації поняття «готовність майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації» як інтегрована якість особистості, котра поєднує самомотивацію, знання й уміння ідентифікації й позиціонування себе в ролі вчителя, розкриття власного потенціалу в процесі засвоєння змісту, форм і методів, засобів педагогічної діяльності. Зазначено, що українські та китайські учені користуються схожою термінологією у визначенні поняття «готовність», «професійна самореалізація особистості», «учитель», «викладач».^UThe thesis is dedicated to researching the theory and practice of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China. The expediency of the scientific understanding of the outlined problem is strengthened by the need to eliminate a number of identified contradictions present in modern pedagogical theory and practice, namely: between the requirements for the training of highly qualified chemistry teachers in Ukraine and China and the insufficiently high level of readiness for professional self-realization among graduates of pedagogical universities; between the accumulated experience and the lack of comprehensive comparative studies of the theory and practice of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China; between the need to update the system of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China and insufficiently targeted exchange and fragmented use of the accumulated experience of these countries. The scientific novelty and theoretical significance of the obtained research results are that, for the first time, a comprehensive comparative-pedagogical study of the problem of pedagogical stimulation of future chemistry teachers towards professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China was carried out on the basis of methodological approaches, such as: comparative (comparison of views on the problem of pedagogical stimulation of Ukrainian and Chinese scientists, generalization and borrowing of experience), acmeological (encouraging the self-development of future chemistry teachers by means of pedagogical acmeology), axiological (identifying the motivational and value component of the readiness of future teachers for professional self-realization and activation of its development), competence (construction of content-procedural and reflexive-corrective components of readiness taking into account general and special competencies, programmatic learning outcomes laid down in educational programs in chemistry), personal-activity (taking into account the motivationalpersonal context in the process of encouraging and awarding future chemistry teachers). Based on the results of the analysis of local and foreign literature, the essence of the problem of pedagogical stimulation of participants in the educational process was revealed and the concept of "pedagogical stimulation of students to professional self-realization" was defined as a set of encouraging techniques, methods, forms, technologies, means of pedagogical influence on consciousness, behavior, correction of activities and actions personalities, who motivate and speed up the formation of readiness of students in pedagogical universities for professional selfrealization in pedagogical activity. Varieties of pedagogical incentives were considered, the function of pedagogical stimulation of the personality (educational, upbringing, developmental, moral, social) was supplemented with the function of encouraging future chemistry teachers to career growth, the mechanisms of activation of the internal potential of future chemistry teachers were analyzed. In the thesis, the concept of "readiness of future chemistry teachers for professional self-realization" is described as an integrated personality quality that combines self-motivation, knowledge and the ability to identify and position oneself in the role of a teacher, revealing one's own potential in the process of mastering content, forms and methods, and means of pedagogical activity. It is noted that Ukrainian and Chinese scientists use similar terminology in defining the concepts of "readiness", "professional self-realization of the individual", "teacher", "lecturer".

Дисертаційна робота присвячена дослідженню децентралізованих систем, аналізу та розробці механізмів підвищення їх ефективності на основі математичних алгоритмів та моделей, застосуванню запропонованих рішень на реальних економічних даних регіонів України. Наукова новизна та практичне значення отриманих результатів полягає в розробці новітніх програмно-комп’ютерних засобів поквартального оцінювання економічної ефективності та цільової структури експорту регіонів України, що може бути в основі системи підтримки прийняття макроекономічних рішень. Відповідно до розроблених алгоритмів проведено оцінку економічної ефективності регіонів України та розрахунок оптимальної структури експорту для Тернопільщини, Кіровоградщини та Луганщини. Запропоновані алгоритми лежать в основі механізмів підвищення економічної ефективності регіонів, зокрема шляхом запозичення кращих практик управління районів лідерів. Представлено розробки щодо теорії та методології децентралізованих мереж, зокрема, мережі ланцюгів постачання (МЛП), інформаційно-комунікаційних мереж, економічної децентралізації регіонів. Розроблено інноваційну ігрову модель мережі ланцюгів постачання, що складається з ряду роздрібних торгівців продуктом і ряду ринків збуту даного продукту, де роздрібні торгівці некооперативно конкурують, максимізуючи свої сподівані прибутки шляхом визначення своїх оптимальних трансакцій для продукту, а також оптимальних інвестицій у кібербезпеку, які входять у нелінійні бюджетні обмеження. Встановлено що для розв’язання задачі пошуку рівноважних інвестицій у кібербезпеку МЛП можна запропонувати ітеративний алгоритм, який на кожній ітерації дає в явному вигляді співвідношення для трансакцій продукту, рівнів безпеки та множників Лагранжа, пов’язаних з бюджетними обмеженнями.Досліджено стохастичні методи підтримки прийняття рішень за умов невизначеності. Зокрема, вперше обґрунтовано застосування дифузійної моделі інновацій Басса до поширення вакцинацій. Отримано формулу, яка дозволяє оцінити очікувану тривалість часу до моменту первинної закупівлі інноваційного товару (отримання вакцини проти COVID-19) довільно обраним покупцем (громадянином). Враховано вплив покупців-новаторів, які приймають рішення придбати (застосувати) інноваційний продукт відразу з його появою, а також вплив покупців-наслідувачів, які приймають рішення, щодо купівлі (застосування) інноваційного продукту з певним лагом, після того як інноваційний продукт насичує ринок та з’являється більше відгуків щодо нього від покупців-новаторів.Досліджено математичні методи підтримки прийняття рішень на ринку інформаційно-комунікаційних послуг та в сфері державних макрофункцій. Встановлено функцію реакції послідовника (провайдера Інтернет сервісу) на рішення лідера (контент провайдера). Враховуючи такі основні параметри як ціну послуги, частку доходу контент провайдера, обсяг ринку, витрати на одиницю розширення та обслуговування спроможності мережі провайдер Інтернет сервісу вирішує якою мірою розширити спроможність наявної мережі.^UThe dissertation is dedicated to the study of decentralized systems, analysis and development of mechanisms to increase their efficiency based on mathematical algorithms and models, the application of the proposed solutions to real economic data of the regions of Ukraine. Scientific novelty and practical significance of the obtained results is the basis of development of innovative software and computer tools for quarterly assessment of economic efficiency and target structure of exports of the regions of Ukraine, which may be the basis of the macroeconomic decision support system. According to the developed algorithms, an assessment of the economic efficiency of the regions of Ukraine and the estimation of the optimal structure of exports for Ternopil region, Kirovograd region and Luhansk region were conducted. The proposed algorithms are the basis of the mechanisms for increasing the economic efficiency of regions, in particular, by borrowing the best management practices of leading districts. Developments regarding the theory and methodology of decentralized networks, in particular, supply chain networks (SC), information and communication networks, and economic decentralization of regions are presented. An innovative game model of a supply chain network consisting of a number of retailers of a product and a number of markets for that product was developed, where retailers compete non-cooperatively to maximize their expected profits by determining their optimal transactions for the product, as well as the optimal cybersecurity investments included in non-linear budget constraints. It is established that to solve the problem of finding equilibrium investments in cybersecurity of SC, it is possible to propose an iterative algorithm, which at each iteration gives an explicit relationship for product transactions, security levels and Lagrange multipliers associated with budget constraints. Stochastic methods of decision support under conditions of uncertainty are investigated. In particular, the application of Bass diffusion model of innovations to the spread of vaccinations is substantiated for the first time. The formula was obtained which allows to estimate the expected length of time until the moment of the initial purchase of an innovative product (receiving a vaccine against COVID-19) by an arbitrarily selected buyer (citizen). The influence of innovative buyers who make a decision to purchase (use) an innovative product immediately upon its appearance, as well as the influence of imitator buyers who make a decision to purchase (use) an innovative product with a certain lag, after the innovative product saturates the market and more information and feedback about it from innovative buyers is available, are took into consideration. Mathematical methods for supporting decision-making in the market of information and communication services and in state macrofunctions are researched. The reaction function of the follower (Internet service provider) to the decision of the leader (content of the provider) is established. Taking into account such basic parameters as the price of the service, the content provider's share of income, the market volume, costs per unit of expansion and maintenance of network capacity, the Internet service provider decides to what extent to expand the existing network capacity.

Дисертацію присвячено комплексному та ґрунтовному дослідженню правового регулювання відносин у сфері річкового судноплавства з позиції науки адміністративного права. У роботі з’ясовано правову природу регулювання сфери річкового судноплавства, розкрито сутність та охарактеризовано його ознаки, виокремлено передумови зародження та генезису правового регулювання відносин у сфері річкового судноплавства.За результатами дисертаційного дослідження сформульовані авторські положення, які виносяться на захист і містять елементи наукової новизни. Уперше наведено комплексний перелік особливостей правового регулювання відносин у сфері річкового судноплавства, надано доктринальну дефініцію поняття правового регулювання річкового судноплавства. Автором сформульовано визначення поняття «методологія правового регулювання відносин у сфері річкового судноплавства», а також обґрунтовано мету правового регулювання сфери річкового судноплавства. Удосконалено характеристику функції забезпечення контролю у сфері правового регулювання сфери річкового судноплавства, обґрунтовано пропозиції щодо внесення зміни до Закону України «Про транспорт» та Водний кодекс України.У ході дослідження дістала подальшого розвитку позиція стосовно сутності забезпечення суспільної безпеки у сфері річкового судноплавства, яка є фактично діяльністю щодо забезпечення режиму законності та правопорядку у сфері річкового судноплавства.Обґрунтовано, що під поняттям «адміністративне регулювання сфери річкового судноплавства» слід розуміти систему нормативних актів, компетентностей посадових осіб та повноважень органів виконавчої влади щодо регулювання сфери річкового судноплавства та внутрішніх водних шляхів, забезпечення режиму законності та правопорядку та зниження ймовірностей виникнення ситуацій загроз і небезпек річковому транспорту та всім учасникам відносин у сфері внутрішніх водних шляхів.Виділено ознаки забезпечення громадської безпеки у сфері річкового транспорту, до яких відносяться: 1) особливий суб’єкт сфери річкового транспорту; 2) специфічні умови використання суден на річковому транспорті; 3) необхідність дотримання балансу заходів безпеки та прав і свобод людини та громадянина; 4) об’єктивна і тимчасова необхідність зниження участі впливу органів виконавчої влади та посадових осіб на регулювання відносин безпеки на річковому транспорті; 5) моніторинг та аналіз режиму безпеки використання внутрішніх водних шляхів.Установлено, що сучасний стан правового регулювання сфери річкового транспорту характеризується: неоднорідністю розуміння основних термінів цього субінституту; забезпеченістю і дієвістю; аргументованістю; прогалинами у вітчизняному законодавстві; відсутністю обов’язкового застосування норм міжнародного права у сфері річкового транспорту; імперативно-диспозитивним характером правового регулювання.До основних завдань правового регулювання у сфері річкового транспорту віднесено: 1) перехід до активної політики регулювання у сфері річкового транспорту; 2) визначення основних напрямів державної політики у сфері річкового транспорту, серед яких особливе місце повинно займати питання правового регулювання забезпечення безпеки, їх практична реалізація; 3) забезпечення здійснення перетворень у сфері використання внутрішніх водних шляхів, за допомогою налагодження тісного взаємозв’язку політики боротьби з правопорушеннями та злочинами різного походження; 4) створення взаємної зацікавленості держави і приватних компаній щодо забезпечення безпеки перевезень на внутрішніх водних шляхах; 5) підвищення рівня правових гарантій у сфері річкового транспорту.Виокремлено низку проблем правового регулювання, які не дозволяють субінституту забезпечення безпеки у сфері річкового транспорту повною мірою здійснювати своє суспільне призначення, а саме: 1) невідповідність такого субінституту міжнародним нормам; 2) відсутність правового регулювання механізмів застосування норм вітчизняного законодавства; 3) застарілість основних фондів транспортних підприємств; 4) економічна нестабільність.Визначено основні шляхи запозичення іноземного досвіду правового регулювання у сфері річкового транспорту, якими є: закріплення механізму нормативної регламентації забезпечення безпеки у сфері річкового транспорту в одному законодавчому акті; удосконалення законодавчого визначення поняття річковий транспорт відповідно до міжнародних стандартів; побудова національного механізму правового регулювання забезпечення безпеки сфери річкового транспорту на засадах взаємовигідного партнерства між фізичними, юридичними особами та державою; удосконалення порядку використання правоохоронних органів у сфері річкового транспорту; удосконалення адміністративних механізмів моніторингу сфері річкового транспорту.^UThe dissertation is dedicated to the complex and ground investigation of the legal regulation of boats in the field of river navigation from the standpoint of the science of administrative law. In robots, the legal nature of the regulation of the sphere of river navigation has been explained, the nature and nature of the sphere of river navigation has been clearly described, and the origin of the legal regulation of river navigation in the sphere of river navigation has been reconsidered and rethought.Based on the results of the dissertation research, the author's position was formulated, which is to be blamed for defending and avenging the elements of scientific novelty. First, a complex translation of the features of the legal regulation of river navigation in the sphere of river navigation was introduced, a doctrinal definition of the understanding of the legal regulation of river navigation was given. The author formulated the definition of the concept of «methodology of legal regulation of boats in the sphere of river navigation», also outlined the metaphor of legal regulation of the sphere of river navigation. Improved the characteristics of the function of security control in the field of legal regulation of the sphere of river navigation, primed the propositions for introducing amendments to the Law of Ukraine «On Transport» and the Water Code of Ukraine.During the investigation, the position on the essence of ensuring public safety in the field of river navigation was further developed, which is in fact an activity to ensure the regime of law and order in the field of river navigation.It is substantiated that the concept of "administrative regulation of river navigation" should be understood as a system of regulations, competencies of officials and powers of executive authorities to regulate river navigation and inland waterways, to ensure the rule of law and order and to reduce the likelihood of threats and dangers to river transport and all participants to relations in the field of inland waterways.Signs of public safety in the sphere of river transport were seen, to which one can see: 1) particularities of the subject of the sphere of river transport; 2) specific use of vessels on river transport; 3) the need to achieve a balance of security and security of the rights and freedoms of a person and a citizen; 4) objective and temporary need to reduce the involvement of executive authorities and officials in the regulation of river transport safety relations; 5) monitoring and analysis of the safety regime of the internal waterways.The author establishes that the current state of legal regulation of river transport is characterized by: heterogeneity of understanding of the basic terms of this sub-institution; security and efficiency; reasoning; gaps in national legislation; lack of mandatory application of international law in the field of river transport; and the imperative-dispositive nature of legal regulation.Prior to the main tasks of legal regulation in the sphere of river transport, it was noted: 1) transition to an active policy of regulation in the sphere of river transport; 2) designation of the main directives of state policy in the sphere of river transport, in the middle of which it is especially necessary to take care of the legal regulation of security, their practical implementation; 3) ensuring the development of a transformation in the sphere of victorious internal waterways, in a way of establishing a close mutual connection of the policy of combating law enforcement and the evils of a different campaign; 4) the creation of mutual congestion of the state and private companies in order to ensure the safety of transportation on inland waterways; 5) promotion of equal legal guarantees in the sphere of river transport.Due to the low problems of legal regulation, they do not allow the sub-institution of security in the field of river transport in the outside world to maintain its own recognition, and to itself: 1) the non-observance of this sub-institution by international norms; 2) the existence of legal regulation of the mechanisms for enforcing the norms of domestic legislation; 3) old age of fixed assets of transport enterprises; 4) economic instability.The author identifies the main ways of borrowing foreign experience of legal regulation in the field of river transport, namely: consolidation of the mechanism of regulatory regulation of safety in the field of river transport in one legislative act; improvement of the legislative definition of the concept of river transport in accordance with international standards; building a national mechanism for legal regulation of river transport security on the basis of a mutually beneficial partnership between individuals, legal entities and the state; improving the procedure for using law enforcement agencies in the field of river transport; improving administrative mechanisms for monitoring the river transport sector

У дисертації наводиться порівняльно-правова характеристика адміністративно-правового регулювання економіки та обґрунтовується необхідність вжиття низки заходів, спрямованих на імплементацію кращих національних практик в українське національне право. Вказується, що основним детермінантом, який кардинально впливає на адміністративно-правове регулювання економіки у відповідній країні, є її державно-правовий режим, під яким запропоновано розуміти сукупність форм та методів здійснення публічної влади, а також рівень участі громадян в управлінні справами держави та суспільства.Автором надано характеристику адміністративно-правовому регулюванню економіки у країнах: повної демократії, неповної демократії, з гібридним державно-правовим режимом, з авторитарним державно-правовим режимом. Під поняттям «адміністративно-правового регулювання економіки запропоновано розуміти діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованої на раціональне використання ресурсів різного походження задля належного функціонування економіки різного рівня й забезпечення сталого розвитку всієї країни як єдиного соціально-економічного та правового механізму.Визначено можливі напрями запозичення досвіду держав повної та неповної демократії з управління економічною діяльністю та його імплементації у національне право^UThe dissertation provides a comparative-legal characteristic of the administrative-legal regulation of the economy and substantiates the need to take a number of measures aimed at implementing the best national practices into Ukrainian national law. It is indicated that the main determinant that fundamentally affects the administrative and legal regulation of the economy in the respective country is its state-legal regime, under which it is proposed to understand the totality of forms and methods of exercising public power, as well as the level of participation of citizens in the management of state and society affairs.The author gave a description of the administrative and legal regulation of the economy in the countries of: full democracy, incomplete democracy, with a hybrid state-legal regime, with an authoritarian state-legal regime. Under the concept of "administrative and legal regulation of the economy, it is proposed to understand the activities of authorized bodies of state power and local self-government, aimed at the rational use of resources of various origins for the proper functioning of the economy at various levels and ensuring the sustainable development of the entire country as a single socio-economic and legal mechanism.The possible directions of borrowing the experience of the states of full and partial democracy in the management of economic activity and its implementation into national law have been determined

Об’єктом дослідження є сукупність цивільних процесуальних правовідносин, що виникають під час розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження в цивільному судочинстві України та країн-членів ЄС. Предметом дослідження є спрощене провадження в цивільному судочинстві України та країн-членів ЄС.Методологічною основою дослідження є філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Основою філософського пізнання є діалектичний метод, за допомогою якого розглядалися тенденції розвитку інституту спрощеного позовного провадження. Загальнонауковими є методи емпіричного та теоретичних досліджень. Шляхом спостереження, яке є одним із методів емпіричного дослідження, ми здобули початкову інформацію щодо спрощеного позовного провадження. За методом порівняння ми зіставили національне законодавство і законодавство країн-членів ЄС щодо регулювання тотожних, або схожих правовідносин за допомогою цивільних процесуальних інститутів спрощеного позовного провадження. Метод системного аналізу допоміг розглянути спрощене провадження в цивільному судочинстві як єдину систему, виявити його вплив на цивільне судочинство в цілому та його окремі інститути. Новизна обумовлена тим, що в результаті проведеного дослідження сформульовано наступні положення, висновки й пропозиції, які володіють науковою новизною та виносяться на захист: уперше: 1)?наведено перелік критеріїв для визначення того, чи слід розглядати певну справу як незначної складності; 2)?виокремлено способи спрощення цивільного судочинства, щодо розгляду малозначних справ в країн-членів ЄС, які можна поділити на наступні; 3)?обгрунтовано позицію щодо зменшення верхньої межі грошового порогу віднесення справи до категорії малозначної, якщо ціна позову не перевищує п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 4)?аргументовано виключити з категорії малозначних справи про захист прав споживачів та визначити їх як справи незначної складності, які водночас потребують швидкого і ефективного вирішення спору за наявності умов передбачених ЦПК України; 5)?розвинуто позицію щодо запозичення досвіду Великої Британії в частині застосування процедури онлайн медіації у малозначних спорах в національне законодавство України; 6)?обгрунтовано проведення підготовчого провадження у справі, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження, якщо це призведе до ефективного розгляду справи; 7)?доведено необхідність застосовувати спеціальні шаблони-форми для подачі процесуальних заяв в порядку спрощеного позовного провадження за аналогом «Європейської процедури розгляду дрібних справ» чи форм-шаблонів, які існують в країн-членів ЄС (Ірландія, Польща, Латвія, Литва, Румунія, Словенія); 8)?обгрунтовано тезу про те, що треті особи з самостійними вимогами мають брати участь лише у загальному позовному провадженні, а не в спрощеному; 9)?запропоновано зменшити строки на апеляційне оскарження справ, якщо вони розглядалися в порядку спрощеного позовного провадження.^UThe object of the study is a set of civil procedural legal relations that arise during the consideration of cases in the order of simplified legal proceedings in the civil court of Ukraine and EU member states. The subject of the study is simplified proceedings in the civil court of Ukraine and EU member states. The methodological basis of the research is philosophical, general scientific and special legal methods. The basis of philosophical knowledge is the dialectical method, with the help of which trends in the development of the institute of simplified legal proceedings were considered. The methods of empirical and theoretical research are general scientific. By means of observation, which is one of the methods of empirical research, we obtained initial information about the simplified legal proceedings. Using the method of comparison, we compared the national legislation and the legislation of the EU member states regarding the regulation of identical or similar legal relations with the help of civil procedural institutes of simplified legal proceedings. The method of system analysis helped to consider simplified proceedings in civil justice as a single system, to reveal its influence on civil justice as a whole and its individual institutions. The novelty is due to the fact that as a result of the conducted research, the following provisions, conclusions and proposals were formulated, which possess scientific novelty and are submitted for protection: for the first time: 1) a list of criteria is given for determining whether a certain case should be considered as of minor complexity; 2) the ways of simplifying civil proceedings regarding the consideration of minor cases in the EU member states are singled out, which can be divided into the following; 3) the position regarding the reduction of the upper limit of the monetary threshold for classifying the case as insignificant, if the price of the claim does not exceed fifty amounts of the subsistence minimum for able-bodied persons, is substantiated;4) reasonedly exclude from the category of minor cases on the protection of consumer rights and define them as cases of minor complexity, which at the same time require a quick and effective resolution of the dispute in the presence of the conditions stipulated by the Code of Civil Procedure of Ukraine; 5) a position has been developed regarding borrowing the experience of Great Britain in terms of the application of the online mediation procedure in minor disputes into the national legislation of Ukraine; 6) it is justified to conduct preparatory proceedings in a case that is being considered by the court in the order of simplified legal proceedings, if this will lead to an effective consideration of the case; 7) it has been proven necessary to use special templates-forms for filing procedural statements in the order of simplified legal proceedings based on the analogue of the "European procedure for consideration of small cases" or template forms that exist in EU member states (Ireland, Poland, Latvia, Lithuania, Romania, Slovenia); 8) the thesis that third parties with independent claims should participate only in general legal proceedings, and not in simplified ones, is substantiated; 9) it is proposed to reduce the terms for appellate appeal of cases, if they were considered in the order of simplified legal proceedings.

У дисертації з’ясовано особливості граматичної адаптації англізмів у сучасній українській мові, проаналізовано специфіку функціювання цих одиниць у текстах різних дискурсів.Обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й завдання, з’ясовано об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено зв’язок дисертації з науковими програмами й темами, репрезентовано джерельну базу, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, а також окреслено апробацію результатів розвідки.Актуальність теми дисертації пов’язана з нагальною потребою описати особливості морфолого-синтаксичної адаптації англійських запозичень через неусталеність їхнього функціювання в граматичній системі української мови. Незважаючи на наявність деяких розвідок в зазначеній царині, в україністиці відсутнє системне дослідження, яке б вичерпно характеризувало всі риси граматичної адаптації англізмів, зокрема потенціал уживання одиниць із різним ступенем засвоєння в текстах різних дискурсів. Інтегрування різними дискурсами одиниць англійського походження визначає потребу не лише ґрунтовно дослідити всі аспекти їхнього граматичного входження, але й представити їх у зв’язку з адаптацією цих одиниць на інших (фонетичному, графічному, словотвірному, лексико-семантичному й комунікативному) рівнях мови.Наукова новизна дисертації полягає в детальному аналізі особливостей граматичної адаптації англізмів різних частин мови з урахуванням найтиповіших рис їхнього вживання в різних дискурсах. У дослідженні систематизовано термінологійний апарат, з’ясовано чинники, які визначають надходження іншомовних елементів до української лексики. Услід за більшістю науковців поняття «запозичення» потрактовано як перенесення одиниць різних рівнів з однієї мови до іншої, а також як результат цього процесу. Запропоновано авторську концепцію екстра- й інтралінгвальних чинників такого явища. Вичленувано принципи класифікування англізмів в українській мові (морфологічний, семантичний, тематичний, хронологічний, стилістичний, джерело надходження, ступінь асиміляції). Випрацювано власну тематичну й семантичну класифікації англізмів згідно з обсягом позначуваних ними понять та особливостями семантичної структури. Схарактеризовано проблему активного запозичення англізмів у контексті лінгвоекологічного здоров’я української мови: запропоновано врегульований підхід до вживання цих одиниць.Проаналізовано особливості реалізації граматичних категорій англійськомовних запозичень різних частин мови. Установлено, що англізми-субстантиви функціюють у межах відмінково-числових парадигм і можуть мати I, II, III або нульову відміну. Унаслідок неповної граматичної асиміляції деякі засвоєні іменники демонструють варіативність відмінкових форм. Англізми набувають родової належності на основі формального й семантичного параметрів. Більшість англізмів має повну числову парадигму; одиниці з неповною парадигмою можуть бути сингулярними чи плюральними.Якісні прикметники та якісно-означальні прислівники англійського походження здебільшого мають здатність ступенюватися. Нормативно неступеньовані одиниці подеколи реалізують контекстуально визначену категорію градуальності.Визначено перевагу англізмів II дієвідміни над представниками I дієвідміни, одиниць недоконаного виду – над доконаним, а перехідних дієслів – над неперехідними. Англізми-вербативи реалізують дійсний, умовний і наказовий способи. Процесуальне й результативне аспектуальні значення дієслів виявлено в грамемах доконаного й недоконаного видів. Англізми реалізують категорію активного та пасивного стану залежно від особливостей предикативно-об’єктних зв’язків. Дієслова-англізми дійсного способу мають повну парадигму особово-часових форм за винятком імперсональних одиниць. Подеколи відбувається транспонування категорій часу, способу й виду.У дисертації розширено наявну класифікацію функцій англізмів, продемонстровано специфіку вияву цих функцій у різних дискурсах. З’ясовано, що реалізація номінативної, компресійної та стилістичної функцій запозичень має дискурсоспецифічний характер, тоді як дериваційна функція є вторинною. Хоча всі чотири функції виявлено в масмедійному, художньому й науковому дискурсах (за винятком стилістичної функції в останньому), особливості їхнього вияву варіюються залежно від аналізованого оточення. Схарактеризовано дискурсоспецифічні параметри граматичного засвоєння англізмів. За ступенем граматичної адаптації аналізовані дискурси ранжовано (від найнижчого до найвищого) так: інтернетний, масмедійний, художній, науковий.Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в посібниках із морфології, лексикології, практики перекладу, науково-дослідній роботі філологів, лексикографічній практиці, а також під час розробки положень державної мовної політики, спрямованої на збереження лінгвоекологічного балансу.^UThe dissertation examines the peculiarities of grammatical adaptation of English borrowings in the modern Ukrainian language and is focused on these units’ functions in texts across various discourses.It establishes the topic’s relevance, sets forth goals and objectives, defines the object, subject, and methodology of the research, links of the study to scientific programmes, agendas, and themes; presents the source base, reveals novelty and practical significance of the obtained results; outlines the forms of their validation.The dissertation’s relevance lies in the urgent need to describe the morpho-syntactic adaptation features of English borrowings due to their unstandardised functioning in the grammatical system of the Ukrainian. While existing researches have shed light on some facets of the issue, up-to-date Ukrainian linguistics lacks systematic acquisition covering all the aspects of anglicisms’ grammatical assimilation, including the potential use of units with different degrees of adaptation in various discourses. The integration of English loanwords underscores the need not only to comprehensively study the grammatical traits of their use but also to present them in conjunction with adaptation at the phonetic, graphic, word-forming, lexical-semantic, and communicative lingual levels. Its scientific novelty lies in the detailed analysis of the features of grammatical adaptation of anglicisms of various parts of speech, with a focus on their typical functional characteristics in different discourses. The research systematizes the theoretical framework for studying borrowings and presents original theoretical generalizations. Following the most scholars, the concept of borrowing is interpreted as the process of transferring lingual units of various levels from one language to another, as well as the result of this process. An original classification of extra- / intralingual factors of borrowings is proposed. The principles of classifying anglicisms are systematized, including morphological, semantic, thematic, chronological, and stylistic ones, as well as the source of origin and adaptation degree. An original thematic and semantic classifications of English borrowings according to the scope of concepts and the specificity of their semantic structures are formed. The study addresses the active borrowing of anglicisms in the context of lingual-ecological health of the Ukrainian language. A balanced approach to using these units is advised.The dissertation provides a detailed analysis of how grammatical categories of anglicisms function in different parts of speech. It is established that borrowed nouns can have typical case-number paradigms, adopting the 1st, the 2nd, the 3rd, or zero declensions. Due to incomplete grammatical assimilation, some nouns demonstrate case forms’ variability. Most substantive borrowings have complete grammatical paradigm of number; units with an incomplete paradigm may be only of a singular or plural form.Qualitative adjectives and qualitative-descriptive adverbs of English origin are mostly gradable. Normatively non-gradable units may have context-specific degree of comparison.A predominance of the 2nd conjugation anglicisms over the 1st one, imperfective aspect grammemes over perfective ones, and transitive verbs over intransitive ones was observed. Verbs of English origin possess indicative, conditional, and imperative moods. The processual and resultative meanings of these verbs are fulfilled by the grammemes of perfective and imperfective aspects. Anglicisms reveal the category of active / passive voice based on specific predicative-objective relations. In the indicative mood, verbs of English origin have a complete person-tense form paradigm. There are context-specific instances of transposition in the categories of tense, mood, and aspect.The dissertation expands the existing classification of functions of English borrowings, showing the nature of these functions in various discourses. It is established that the realization of nominative, compressive, and stylistic functions of anglicisms is discourse-based whereas derivational function tends to be the secondary. While all the four functions are presented in the mass media, literary, and academic discourses (except for the stylistic function in the latter), their specific realization varies across discourses. The discourse-specific traits of grammatical adaptation of anglicisms are characterized. Based on the degree of their grammatical adaptation, the discourses were ranked from the lowest to the highest as follows: internet, mass media, literary, and academic.The practical significance of the study lies in the applicability of its findings. The research results can be used in manuals on morphology, lexicology, and translation, as well as linguistic research, lexicographic practice, and the development of state language policy aimed at preserving the lingual-ecological balance.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню сутності правової природи органів місцевого самоврядування України, як суб’єктів контролю (запропонованого в дисертаційній роботі муніципального контролю), аналізу їх основних функцій, розробці моделі формування (механізму) організаційно-правового забезпечення здійснення контролю органами місцевого самоврядування, а також, напрямів удосконалення реалізації контрольної функції органом місцевого самоврядування в умовах сталого розвитку. Зазначене дослідження є актуальним, оскільки його проблематика відповідає напряму наукових розвідок, визначеному в Указі Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» від 30 березня 2019 року № 722 (Ціль № 11) та спрямовується на вирішення завдання ефективного забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів.В контексті тієї ролі, що відіграють органи місцевого самоврядування у сталому управлінні місцевими ресурсами, можливості створювати механізми для моніторингу та оцінки досягнення цілей сталого розвитку в їхніх громадах зростає значення управлінських функцій, що на них покладені, в тому числі контрольної функції. Проведення контролю органами місцевого самоврядування у суб’єктів господарювання комунального сектору стає важливим на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування в Україні. Від якості контрольної функції в значній мірі залежить ефективність реалізації цілей сталого розвитку. Водночас, важливим елементом необхідності удосконалення організаційно-правового забезпечення реалізації функції контролю місцевими муніципалітетами є майже повна відсутність його методологічного підґрунтя, що веде до теоретичних та практичних прогалин у ефективному запровадженні зазначеного правового інституту. З погляду на це, потребують вирішення питання побудови сучасної моделі формування організаційно-правового забезпечення контрольної функції органу місцевого самоврядування.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є одним із перших вітчизняних комплексних монографічних досліджень стосовно організаційно-правового забезпечення контрольної функції органів місцевого самоврядування в умовах сталого розвитку України. У роботі запропоновано та обґрунтовано доцільність впровадження моделі організаційно-правового забезпечення контрольної функції органу місцевого самоврядування у вигляді системного утворення - механізму організаційно-правового забезпечення, який включає три взаємодіючі складові, підсистеми: інституційну, нормативно-правову, організаційну.На підставі проведеного історико-правового аналізу досліджено генезис правових аспектів виникнення і розвитку контролю, як загальної функції публічного управління та з’ясовано, що у всі періоди часу будь-які управлінські дії, рішення та господарські процеси потребували контролю, тому з часом значення контролю набуло нового змісту, нових форм та методів. Визначено та охарактеризовано етапи становлення та розвитку контролю незалежної України: I етап (1990-1995 роки), так званий початковий етап; II етап (1996-2006 роки) характеризується вивченням та запозиченням зарубіжного досвіду. Звернено увагу на відсутність в зазначених етапах законодавчого закріплення повноважень органів місцевого самоврядування щодо здійснення ними контрольних функцій; III етап (2007 - 2014 роки) вдосконалено законодавство щодо організації і діяльності певних контролюючих суб’єктів, в тому числі з’являються перші незначні спроби наділити органи місцевого самоврядування контрольними повноваженнями; виділено IV етап (2015 року - по теперішній час) розширено повноваження місцевої влади у заміні адміністративних і регіональних устроїв в умовах сталого розвитку міст і громад для забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів.З’ясовано сутність понять: 1) «публічна влада», під якою слід розуміти здатність державних органів, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів, яким можуть бути делеговані повноваження виконувати певні публічні функції; 2) «публічне управління» - вид діяльності, пов’язаний з реалізацією органами публічної влади, покладених на них функцій, серед яких значне місце відводиться контрольній функції; 3) «публічний контроль» - є тією складовою, яка забезпечує ефективність публічного управління та дає можливість ефективно вирішувати поставлені перед Україною задачі щодо досягнення цілей сталого розвитку.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of the essence of the legal nature of local self-government bodies of Ukraine as subjects of control (proposed in the thesis of municipal control), analysis of their main functions, development of a model for the formation (mechanism) of organizational and legal support for control by local self-government bodies, as well as, directions for improving the implementation of the control function by the local self-government body in conditions of sustainable development. The mentioned study is relevant because its issues correspond to the direction of scientific research defined in the Decree of the President of Ukraine "On the Goals of the Sustainable Development of Ukraine for the Period Until 2030" dated March 30, 2019 No. 722 (Goal No. 11) and is aimed at solving the task of effectively ensuring openness , safety, viability and ecological stability of cities and other settlements.In the context of the role played by local self-government bodies in the sustainable management of local resources, the ability to create mechanisms for monitoring and evaluating the achievement of sustainable development goals in their communities, the importance of the management functions assigned to them, including control functions, is increasing. Control by local self-government bodies of utility sector business entities is becoming important at the current stage of development of local self-government in Ukraine. The effectiveness of the implementation of sustainable development goals largely depends on the quality of the control function. At the same time, an important element of the need to improve the organizational and legal support for the implementation of the control function by local municipalities is the almost complete absence of its methodological basis, which leads to theoretical and practical gaps in the effective implementation of the specified legal institution. In view of this, the issue of building a modern model of the formation of the mechanism of organizational and legal support of the control function of the local self-government body needs to be resolved.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the dissertation is one of the first domestic comprehensive monographic studies on the organizational and legal support of the control function of local self-government bodies in the conditions of sustainable development of Ukraine. The work proposes and substantiates the expediency of implementing a model of organizational and legal support for the control function of a local self-government body in the form of a systematic formation of a mechanism of organizational and legal support, which includes three interacting components, subsystems: institutional, normative and legal, and organizational.On the basis of the conducted historical and legal analysis, the genesis of the legal aspects of the emergence and development of control as a general function of public administration was investigated and it was found that in all periods of time any management actions, decisions and economic processes required control, therefore, over time, the meaning of control acquired a new content, new forms and methods. The stages of formation and development of control of independent Ukraine are defined and characterized: I stage (1990-1995) the so-called initial stage; The II stage (1996-2006) is characterized by the study and borrowing of foreign experience. Attention has been drawn to the lack of legislative consolidation of the powers of local self-government bodies in the implementation of control functions by them in the specified stages; Stage III (2007 - 2014) of improving the legislation on the organization and activities of certain controlling entities, including the first minor attempts to endow local self-government bodies with control powers; the IV stage has been allocated (2015 - to the present time), the powers of local authorities have been expanded and the replacement of administrative and regional structures in the conditions of sustainable development of cities and communities to ensure openness, safety, viability and ecological stability of cities and settlements.The essence of the concepts has been clarified: 1) "public power", which should be understood as the ability of state bodies, local self-government bodies, and other entities that may be delegated authority to perform certain public functions; 2) "public administration" - a type of activity related to the implementation by public authorities of the functions entrusted to them, among which a significant place is given to the control function; 3) "public control" is the component that ensures the effectiveness of public administration and makes it possible to effectively solve the tasks set before Ukraine in order to achieve the goals of sustainable development.

У дисертації вперше висвітлено результати цілісного дослідження наукової проблеми, що не були предметом спеціального вивчення: подано теоретичний аналіз сучасних тенденцій розвитку початкової освіти Канади та визначено можливості використання канадського досвіду в українській освітній практиці. З метою впровадження позитивного досвіду розвитку сучасної початкової освіти в Канаді в практику української початкової школи представлено методологічні засади дослідження проблеми, які базуються на сукупності підходів (історіографічному, культурологічному, законодавчо-нормативному, концептуальному, компетентнісному, особистісно орієнтованому, діяльнісному або практично орієнтованому, інклюзивному, інноваційному), критеріях порівняння (концептуальні засади освітньої політики, цілепокладання, принципи розвитку, компетенції учасників освітнього процесу, організація освітнього процесу, зміст освіти, методи і способи реалізації, результативність, фактори впливу, тенденції розвитку), методах дослідження (аналіз стану функціонування системи початкової освіти, інтерпретація стану розвитку системи початкової освіти, аналіз загальних особливостей розвитку початкової освіти, аналіз відмінних особливостей розвитку початкової освіти, контент-аналіз законодавства та навчальних програм щодо початкової освіти в Канаді та в Україні для з’ясування можливостей запозичення ефективних форм та технологій організації освітнього процесу; включене спостереження, анкетування та інтерв’ювання для виявлення та обґрунтування організаційно-методичних засад початкової школи Канади; моделювання для виявлення особливостей та сучасних тенденцій розвитку початкової освіти у Канаді та в Україні; порівняльний аналіз інтегративних можливостей впровадження канадського досвіду початкової освіти в українську освітню систему). Вперше виділено та охарактеризовано основні тенденції розвитку канадської початкової школи в ХХІ столітті, зокрема її реформування: відродження мов меншин; підвищення інтересу до вивчення французької мови; перегляд та корекція стандартів оцінювання навчальних досягнень канадських учнів; зорієнтованість освіти на її глобалізацію та формування глобальних компетентностей (а саме: творчість, інноваційність та підприємництво, критичне мислення, співпраця, спілкування, особистісні навички, культурна та етична громадянська позиція, комп’ютеризація та цифрові технології); систематичний перегляд та оновлення навчальних програм в галузі охорони здоров’я, математики, освіти корінного населення та цифрової освіти; збільшення інвестицій в інклюзивні моделі освіти для задоволення потреб учнів з особливими освітніми потребами; зменшення кількості учнів в класах початкових шкіл; запровадження змішаної форми навчання (поєднання очної та дистанційної форм навчання), розробка і використання навчальних онлайн-платформ для дистанційного навчання. Розроблено моделі початкової освіти в Канаді та в Україні в ХХІ столітті, які включають такі компоненти: фактори впливу на систему початкової освіти; блоки (концептуальний, цільовий, компетентнісний, організаційний, змістовий, процесуальний та результативний); тенденції змін. Здійснено порівняння особливостей організації освітнього процесу в початкових школах України та Канади на основі проведеного анкетування вчителів початкових класів нової української школи з теми: «Особливості освітнього процесу в умовах реформування початкової освіти».^UIn the dissertation, for the first time, the results of a holistic study of a scientific problem, which were not the subject of a special study, were highlighted: a theoretical analysis of modern trends in the development of primary education in Canada was presented and the possibilities of using Canadian experience in Ukrainian educational practice were identified. In order to introduce the positive experience of the development of modern primary education in Canada into the practice of the Ukrainian primary school, the methodological principles of the study of the problem are presented; they are based on a set of approaches (historiographical, cultural, legislative and normative, conceptual, competence, personally oriented, activity or practically oriented, inclusive, innovative), comparison criteria (conceptual principles of educational policy, goal-setting, principles of development, competences of participants in the educational process, organization of the educational process, content of education, methods of implementation, effectiveness, influencing factors, development trends), research methods (analysis of the state of functioning of the primary education system, interpretation of the state of the primary education system development, analysis of general features of the primary education development, analysis of distinctive features of the primary education development, content analysis of legislation and educational programs regarding primary education in Canada and Ukraine to find out the possibilities of borrowing effective forms and technologies of organizing the educational process; included observation, questionnaires and interviews to identify and justify the organizational and methodical foundations of the elementary school in Canada; modeling to identify features and modern trends in the development of primary education in Canada and Ukraine; a comparative analysis of the integrative possibilities of introducing the Canadian experience of primary education into the Ukrainian educational system). The main trends of the development of Canadian elementary school in the 21st century, including its reform, were first identified and characterized: the revival of minority languages; increasing interest in learning French; revision and correction of standards of evaluation of Canadian studentsʼ educational achievements; orientation of education on its globalization and formation of global competences (namely: creativity, innovation and entrepreneurship, critical thinking, cooperation, communication, personal skills, cultural and ethical civic position, computerization and digital technologies); systematic revision and updating of educational programs in the field of health care, mathematics, indigenous education and digital education; increasing investment in inclusive education models to meet the needs of students with special educational needs; reducing the number of students in elementary school classes; introduction of mixed form of learning (a combination of face-to-face and distance learning), development and use of training online platforms for distance learning. Models of primary education in Canada and in Ukraine in the 21st century, which include the following components, have been developed: factors of influence on the elementary education system; blocks (conceptual, targeted, competent, organizational, content, procedural and effective); trends changes. The peculiarities of the organization of the educational process in elementary schools of Ukraine and Canada have been compared on the basis of a survey of elementary school teachers of the new Ukrainian school on the topic: “Features of the educational process in the conditions of primary education reforming”.

У дисертації розроблено новий підхід до дослідження способів словотвору молодіжних соціолектів та їхнього функціонування в мережевому просторі з обґрунтуванням такого мовного утворення як цілісного та невід'ємного складника лексичної системи сучасної японської мови, що впливає на її інноваційні процеси у словотворі і семантиці.Запропоновано визначення молодіжного соціолекту як варіанта загальнонаціональної мови, що репрезентує світосприйняття, культурний досвід та моделі комунікативної поведінки молоді, детермінованого низкою соціолінгвістичних змінних з провідним параметром віку. Творення молодіжних соціолектів детерміновано такими соціолінгвальними параметрами, як соціальний тип, мовна спільнота, соціолінгвальні змінні віку, професії, статі, класу, статусу, належності до певної субкультури, що є критеріями класифікації соціолектів на стратифікаційні підмови.У розробці комплексної інтегративної методики дослідження використано інструментарій сучасних соціолінгвістичних методів і спеціальних методів та прийомів лінгвістики, у тому числі метод деривативного аналізу, формально-структурні прийоми аналізу за безпосередніми складниками, структурно-семантичного компонентного аналізу, елементи ономасіологічного аналізу, прийоми аналізу абревіатур і акронімів, метод концептуальної інтеграції, зіставного і стилістичного аналізів, прагмалінгвістичні методики, метод кількісних підрахунків, метод словникових дефініцій і етимологічного аналізу, а також метод соціолінгвістичного інтерв’ювання і анкетування.виявлено найпоширеніші способи й моделі словотворення у японських молодіжних соціолектах та здійснено їхньої класифікацію; продуктивні дієслівні, іменникові, прикметникові і прислівникові афікси; типи твірних одиниць за їхню частиномовною належністю і походженням, особливості граматичних процесів, що відбуваються у японському молодіжному словотворі під час поєднання афіксів з твірними словами, а також морфологічні і семантичні трансформації похідних слів-новотворів; встановлено значення, які надають афікси похідному слову.Обґрунтовано, що найпоширенішими способами словотворення у японських молодіжних соціолектах є скорочення, афіксація, англомовні запозичення, словоскладання, творення одиниць непрямої номінації і похідних, що ґрунтуються на прийомі словотвірної мовної гри.Скорочення ґрунтується на усіченні одного, двох і більше складників простого або складного слова, етикетних висловів, вільних сполучень і фразеологізмів відповідно до різнокомпонентних абревіатурних моделей, що реалізують принцип мовної економії і прагнення молоді до стислості, екпресивності, емотивності.Установлено, що найпродуктивніші ініціальні абревіатури як латинізація літер повнозначних власне японських лексем і англомовних запозичень представлені "стилем KY" за моделлю усічення кінцевої частини вихідного слова. Скороченню через редукцію дієслівного суфіксу 〜ら найчастіше підпадають дієслова з двома або трьома морами, рідше – з п’ятьма-шістьма морами.Визначено, що найпоширенішою моделлю деривації у молодіжних соціолектах, що зумовлює їхню своєрідну граматику, суфіксальний спосіб за допомогою дієслівних суфіксів ることば, 〜する, 〜つく; прикметникових суфіксів 〜い, ～げ, ～っぽい, у тому числі суфіксів ступеню ～フル і ～レス, вираження стану 〜てる і "родовидових зв’язків" ～系; іменникових суфіксів 〜さ, ～み, гонорифічних суфіксів ввічливості 君, ちゃん, 男, які є маркерами ввічливості; запозичених англійських суфіксів ~ing, ~ee, ~er, суфіксу ～チック, що співвідноситься з японським ～的. Визначено, що процеси запозичення іншомовних слів відзначені такими особливостями, як творення синонімів-дуплетів, інкорпорація неологізмів, формування акронімів, вихідні конститутивні одиниці яких можуть бути і запозиченими, і включати одиниці змішаного типу.Творення молодіжних соціолектів, що ґрунтуються на прийомах мовної гри, залучає редуплікацію ономатопеїчних лексем із подвоєнням кореню, лексеми або морфеми, використання явища паронімії, ненормативну перестановку морфем; каламбури, контамінації із випадінням кінця першої або початку другої лексем, засоби непрямої номінації через метафоризацію і метонімізацію.Серед унікальних засобів творення соціолектизмів мережевого простору виокремлено використання і ненавмисної, і навмисної неправильної конвертації через схожість нотації звукових гіперполів; перетворення на основі графемної подібності ієрогліфів, із заміною похідних символів кількома графемами із розширенням семантики похідного елементу, використання піктограм, символів, адаптованих варіантів японських стилів письма і різномовних абеток, поєднання ієрогліфа з абревіатурами і акронімами від англійських слів.Перспективою подальших досліджень вбачаємо вивчення словотвірних інновацій на фонетичному рівні, а також дослідження словотвору молодіжних соціолектів порівняно з іншими групами лексики обмеженого соціального вжитку.^UThe thesis introduces a new approach to studying the word-formation methods of youth sociolect and its network functioning, with justification for such a linguistic formation as an integral and inseparable component of the lexical system of contemporary Japanese language, influencing its innovative processes in word formation and semantics.The dissertation proposes the definition of youth sociolect as a variant of the colloquial-functional style of the national language that represents the world perception, cultural experience, and models of the communicative behaviour of young people, determined by a set of sociolinguistic variables with the leading parameter being age. The creation of a youth sociolect is determined by such sociolinguistic parameters as social type, linguistic community, sociolinguistic variables of age, profession, gender, class, status, and affiliation with a particular subculture, which serve as criteria for classifying the sociolect into stratification groups and subgroups.Based on derivative analysis and techniques for analyzing abbreviations and acronyms in conjunction with componential and onomasiological analysis, as well as analysis of immediate constituents, the study identifies the most common methods and models of word formation in Japanese youth sociolects and substantiates their classification.The research justifies that the most common word-formation methods in Japanese youth sociolects are abbreviation, acronym formation, the grammatical process of reduction of the verbal suffix -RA, suffixation, compounding, creating units of indirect nomination, and derivatives based on the word-formation language game technique.The study determines that the most common derivation model in youth sociolect, which shapes its distinctive grammar, is the suffixation method using verbal suffixes [ru kotoba], [suru], [zuku]; adjectival suffixes い, ～げ, ～っぽい, including degree suffixes ～フル [furu] and ～レス [resu], as well as state [teru], and "genus-species relationships"「～系; nominal suffixes 〜さ,「～み」 [~mi], honorific politeness suffixes「君」 [kun], 「ちゃん」 [chyan] 「男, which are negative politeness markers in the Japanese politeness system; borrowed English suffixes ~ing, ~ee, ~er, the suffix ～チック [chikku], which corresponds to the Japanese ～的 [teki].The dissertation proves that, unlike the standard language, where suffixes that create units in all three parts of speech can be both inflectional and derivational, they serve a derivational function in youth sociolects. In terms of Japanese word formation the non-standard derivational models provide the expressive, emotive, and evaluative connotations of derived sociolectisms. The creation of youth sociolects, based on linguistic play techniques, involves the reduplication of onomatopoeic lexemes with the duplication of the root, lexeme, or morpheme, the use of the phenomenon of paronyms, non-standard morpheme rearrangement, puns, contamination with the omission of the end of the first or the beginning of the second lexeme, and means of indirect nomination through metaphorization and metonymization. Among the unique means of creating network sociolectisms the dissertation identifies the use of both unintentional and intentional improper conversion due to the similarity of notation of sound hyperpoles. This involves transformation based on the graphemic similarity of hieroglyph characters, substituting derivative symbols with multiple graphemes to expand the semantics of the derivative element, the use of pictograms, symbols, adapted versions of Japanese writing styles, and various alphabets, as well as combining hieroglyph characters with abbreviations and acronyms from English words.The perspective of the further research is the study of word-formation innovations at the phonetic level, as well as the study of word formation in youth sociolects in comparison with other groups of limited social use vocabulary.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі, яка ще не отримала свого остаточного вирішення в лінгвістиці і практично не згадується лексикологами, зокрема французькими. Вивчення семантики лексичних одиниць залишається на сьогодні одним з актуальних напрямків різноаспектних лінгвістичних досліджень. Багато мовних феноменів ще не отримали свого остаточного вирішення, і серед них можна назвати енантіосемію – розвиток протилежних значень у семантичній структурі однієї мовної одиниці. Енантіосемія – цікаве, складне та суперечливе явище, на яке звернули увагу ще в античні часи, проте почали вивчати лише у другій половині ХІХ століття, але ґрунтовного аналізу і до сьогодні не існує.Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше в українській лінгвістиці на матеріалі французької мови здійснено комплексне дослідження енантіолексеми в синхронії та діахронії; в роботі уточнюється статус енантіосемії як різновиду полісемії, виявлено причини появи енантіосемії у французькій мові, виокремлюється корпус енантіосемічних слів французької мови; описуються типи лексичної та фразеологічної енантіосемії. Мета дисертаційної праці – дослідити синхронічний та діахронічний аспекти енантіосемії в системі французької мови й мовлення і з’ясувати її особливості.Об’єкт дослідження становить енантіосемія сучасної французької мови. Предметом дослідження є особливості мовної та дискурсивної енантіосемії в синхронічному та діахронічному аспектах.^UThe dissertation is devoted to a problem that has not yet received its final solution in linguistics and is practically not mentioned by lexicologists, in particular French. The study of the semantics of lexical units remains one of the relevant directions of multifaceted linguistic research. Many linguistic phenomena have not yet received their final solution, and among them we can name enantiosemy – the development of opposite meanings in the semantic structure of one linguistic unit. Enanthiosemy is an interesting, complex and controversial phenomenon, which was noticed in ancient times, but it began to be studied only in the second half of the 19th century, but there is no thorough analysis to this day.The scientific novelty of the dissertation lies in the fact that, for the first time in Ukrainian linguistics, a comprehensive study of the enantiolexeme in synchrony and diachrony was carried out on the material of the French language; the work clarifies the status of enanthiosemy as a type of polysemy, reveals the reasons for the appearance of enanthiosemy in the French language, singles out the corpus of enanthiosemic words of the French language; types of lexical and phraseological enanthiosemy are described.The purpose of the dissertation is to investigate the synchronic and diachronic aspects of enanthiosemy in the system of the French language and speech and to clarify its features.The object of the study is the enanthiosemy of the modern French language.The subject of the study is the peculiarities of linguistic and discursive enanthiosemy in synchronic and diachronic aspects.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням сучасного матеріальноправового та колізійного регулювання правових режимів майна подружжя і парних союзів сімейного типу (зареєстрованих партнерств, фактичних шлюбних відносин,одностатевих шлюбів) в міжнародному сімейному праві.У науковій праці окреслено специфіку класифікації правових режимів майна подружжя через призму авторського аналізу поняття "правовий режим майна подружжя". Проведено комплексний порівняльно-правовий аналіз правовогорегулювання режимів майна подружжя у Франції та Україні (режим обмеженої спільності), Англії та Уельсі (режим роздільності) і Німеччині (режим відкладеної спільності). Серед іншого продемонстровано, що французькі модельні договірнірежими роздільності та участі у придбаннях аналогічні до англійського легального режиму роздільності та німецького легального режиму спільності придбань відповідно. Визначено, що модельний договірний режим роздільності в Німеччиніє майже повністю аналогічним до англійського легального режиму роздільності, а модельний договірний режим спільності – до французького легального режиму обмеженої спільності. За результатами комплексного аналізу встановлено, що вЄвропі відбувається конвергенція матеріальних норм між державамипредставниками режимів обмеженої спільності, відкладеної спільності і роздільності майна подружжя, яка зокрема проявляється у запровадженні аналогівлегальних режимів майна подружжя з інших держав у якості власних модельних договірних режимів.^UThis dissertation is a comprehensive scientific study of the contemporary substantive and conflict-of-law regulation of property regimes of spouses and paired family-type unions (registered partnerships, de facto unions, same-sex marriages) ininternational family law.The thesis outlines the specifics of classification of matrimonial property regimes based on the author’s analysis of the concept of “matrimonial property regime”. A comprehensive comparative legal analysis of the regulation of matrimonial propertyregimes in France and Ukraine (limited community of property), England and Wales (separation of property) and Germany (deferred community of property) is carried out. Inter alia, it is demonstrated that the French model contractual regimes of separation anddeferred community are similar to the English statutory separation of property regime and German statutory deferred community of property regime respectively. It is determined that the model contractual separation regime in Germany almost completely copies theEnglish statutory separation regime, while the model contractual regime of community is analogous to the French statutory regime of limited community. Given the foregoing, it is established that in Europe there is a convergence of substantive rules between statesrepresenting the regimes of limited community, deferred community and separation of property. Such convergence is manifested through the introduction of analogues of statutory matrimonial property regimes from other states as one’s own model contractualregimes.

Дмитренко Н. В. Іконографія, семантика та стиль сюжету «Таємна вечеря» у візантійському мистецтві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2022.Дисертація є першим комплексним дослідженням іконографії сюжету «Таємна вечеря» у мистецтві Візантійської імперії. Мета роботи полягає в дослідженні особливостей поетапного формування іконографії, семантики та стилю сюжету «Таємна вечеря» від зародження християнства до падіння Візантійської імперії в 1453 році, із зверненням до порівняльного аналізу зразків Західної, Східної та Південної Європи задля виявлення особливостей, притаманних кожному періоду, з урахуванням стилевих змін і впливу історичних чинників.Проведене дослідження було здійснено на основі колекцій Бібліотеки та музею Моргана (Нью-Йорк), Гессенської державної та університетської бібліотек (Дармштадт), Державної бібліотеки Бадена (Карлсруе), Британської бібліотеки (Лондон), Державного історичного музею (Москва), Інституту стародавніх рукописів імені Месропа Машоца (Єреван), Музею Конде (Шантільї), Бібліотеки Банкрофта (Каліфорнія), Колекції Думбартон Оакс (Вашингтон), Клівлендського музею мистецтв (Клівленд, Огайо), Національної бібліотеки Франції (Париж), Національної бібліотеки Шотландії (Единбург), Національного музею мистецтв «Київська картинна галерея» (Київ), Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ), Національного музею мистецтв Бразилії (Ріо-де-Жанейро), Музею Уолтерса (Балтимор), Музею Лувру (Париж), Єпархіальних музеїв (Салерно, Фрайзинг, Россано), Бібліотеки коледжу Корпус-Крісті (Кембридж), Міланської скарбниці кафедрального собору (Мілан), Музею Брешиї (Брешия), Музею Дж. П. Гетті (Лос-Анджелес), Національного музею Рима, Цифрової бібліотеки Іспанії та Центру дослідження рукописів Нового Заповіту. Віднайдено та уточнено атрибуцію сюжетів у фресковому ансамблі Гелатського монастиря (Кутаїсі, Грузія), церкви Святого Нікіти у с. Чучер (Скоп’є, Македонія) авторства Євтихія та Михаїла Атрапаса. Відфотографовано наживо та доповнено фоторяд монументального живопису церкви Панагії Форвіотісси Асіну в с. Нікітарі (Нікосія, Кіпр).Віднайдено аналоги та запозичення між ранньохристиянським мистецтвом катакомб та книжковою мініатюрою Західної Європи. Систематизовано та розглянуто пам’ятки, в яких містяться аналоги символіки, застосованої як у монументальному живописі, так і в мистецтві книжкової мініатюри, на прикладі фресок та грецьких кодексів ХІІ ст. Наукова новизна дисертації полягає у введенні до наукового обігу порівняльного аналізу іконографії творів, аналізі композиції та стилістичних особливостей пам’яток із зображенням сюжету «Таємної вечері» в мистецтві книжкової мініатюри, монументальному живописі та декоративно-прикладному мистецтві.Досліджено низку пам’яток із сюжетом «Таємної вечері» в мистецтві книжкової мініатюри, які було створено на теренах Візантійської імперії, починаючи з VI ст.; перші пам’ятки, створені після періоду іконоборства і до другої половини ХІV ст., зі зверненням до пізніших творів ХV ст., серед яких – Псалтирі, Євангелія та Кодекси. У роботі введено до наукового обігу додаткові фотографії та ілюстративний ряд монументального живопису церкви Панагії Форвіотісси Асіну в с. Нікітарі (Нікосія, Кіпр), опрацьовано типологію різних варіантів іконографії сюжету «Таємна вечеря» (Додаток В).Розкрито основні дискусійні питання, які було пов’язано із територіальними взаємовпливами між зразками латинської та грецької традицій іконографії на прикладі пам’яток книжкової мініатюри, монументального живопису та декоративно-прикладного мистецтва. Запропоновано розрізнення типології з частішим використанням різних типів іконографії із сюжетом «Таємна вечеря». Проведено візуальне дослідження та здійснено мистецтвознавчий аналіз творів із сюжетом «Таємна вечеря», визначено контекст створення пам’яток, особливості застосованої іконографії та виділено художньо-образні спільні та відмінні їхні риси.Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформульовані теоретичні здобутки надалі допоможуть каталогізувати твори мистецтва з сюжетом «Таємна вечеря». Заповнення бібліографічних лакун сприятиме подальшому ґрунтовнішому дослідженню пам’яток. Положення можуть бути використані науково-дослідними установами, навчальними закладами як матеріал для лекційного курсу з історії мистецтва Візантії, музейними установами – для інформаційного та наукового доповнення каталогів, програм спеціалізованих екскурсій і турів.Ключові слова: синтез мистецтв, стиль, реставрація, мистецтвознавчий аналіз, образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, Київська Русь, церква, мистецькі традиції, іконографія, образи апостолів, мистецтво, «Таємна вечеря», Візантія, мініатюра, монументальний живопис, сакральне мистецтво.^UN. V. Dmytrenko. Iconography, semantics and style of the Last Supper in Byzantine art. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation to obtain an academic degree of the Doctor of Philosophy in a specialty 023 – Fine Arts. – National Academy of Fine Arts and Architecture, Kyiv, 2022. The thesis is the first comprehensive study of the iconography of the Last Supper in the art of the Byzantine Empire. The aim of the work is to study the peculiarities of the gradual formation of the iconography, semantics and style of the Last Supper plot from the birth of Christianity to the fall of the Byzantine Empire in 1453, with reference to a comparative analysis of samples from Western, Eastern and Southern Europe to identify the peculiarities inherent in each period, taking into account stylistic changes and the influence of historical factors. The research was based on the collections of the Morgan Library and Museum (New York), Hessian State and University Libraries (Darmstadt), State Library of Baden (Karlsruhe), British Library (London), State Historical Museum (Moscow), Mesrop Mashots Institute of Ancient Manuscripts (Yerevan), Conde Museum (Chantilly), Bancroft Library (California), Dumbarton Oaks Collection (Washington), Cleveland Museum of Art (Cleveland, Ohio), Bibliothèque nationale de France (Paris), National Library of Scotland (Edinburgh), National Museum of Art "Kyiv Art Gallery" (Kyiv), National Museum of Art named after Bohdan and Varvara Khanenko (Kyiv), National Museum of Art of Brazil (Rio de Janeiro), Walters Museum (Baltimore), Louvre Museum (Paris), Diocesan Museums (Salerno, Freising, Rossano), Corpus Christi College Library (Cambridge), Treasury of the Cathedral of Milan (Milan), Museo di Brescia (Brescia), J.P. Getty Museum (Los Angeles), and the Museum of the American Art Museum (New York). P. Getty Museum (Los Angeles), the National Museum of Rome, the Digital Library of Spain, and the New Testament Manuscript Research Centre. The attribution of scenes in the fresco ensemble of the Gelati Monastery (Kutaisi, Georgia) and the Church of St Nikita in the village of Chucher (Skopje, Macedonia) by Eutychius and Michael Atrapas was found and clarified. The monumental paintings of the Church of Panagia Forviotissa Asinou in the village of Nikitari (Nicosia, Cyprus) were photographed live and supplemented with a series of photographs. Analogues and borrowings between the early Christian catacomb art and the book miniature of Western Europe are found. The monuments containing analogues of symbols used in both monumental painting and book miniature art are systematised and examined, using the example of twelfth-century frescoes and Greek codices. The scientific novelty of the dissertation is the introduction of a comparative analysis of the iconography of works, the analysis of the composition and stylistic features of monuments depicting the plot of the Last Supper in the art of book miniature, monumental painting and decorative and applied arts. The article examines a number of monuments with the "Last Supper" plot in the art of book miniature, which were created in the Byzantine Empire starting from the sixth century; the first monuments created after the period of iconoclasm and until the second half of the fourteenth century, with reference to later works of the fifteenth century, including the Psalms, Gospels and Codices. The paper introduces additional photographs and illustrative series of monumental paintings of the church of Panagia Forviotissa Asinou in the village of Nikitari (Nicosia, Cyprus), and elaborates the typology of various variants of the iconography of the Last Supper (Appendix B).The main controversial issues related to the territorial interactions between the examples of the Latin and Greek traditions of iconography are revealed on the example of monuments of book miniature, monumental painting and decorative and applied art. The author proposes a distinction of typology with a more frequent use of different types of iconography with the Last Supper plot. A visual study and an art historical analysis of the works with the "Last Supper" plot are carried out, the context of the creation of monuments, the features of the applied iconography are determined, and their artistic and figurative common and distinctive features are highlighted. The practical significance of the results obtained is that the theoretical achievements formulated will further help to catalogue works of art with the Last Supper plot. Filling in the bibliographic gaps will facilitate further in-depth research of the monuments. The provisions can be used by research institutions, educational institutions as material for a lecture course on the history of Byzantine art, and by museum institutions for informational and scientific supplementation of catalogues, programmes of specialised excursions and tours.Key words: synthesis of arts, style, restoration, art historical analysis,

У дисертації вперше представлено наукове осмислення проблеми формування громадянської ідентичності студентів у контексті вищої освіти Великої Британії. Виявлено, що в британському науково-педагогічному дискурсі досліджують історію та сучасний стан феномену громадянської ідентичності як сукупності ідентичностей чотирьох рівновеликих «націй» (англійців, шотландців, ірландців, валлійців). Встановлено, що аналізований науково-педагогічний дискурс сьогодення відображає дві історичні тенденції – становлення цілісної громадянської спільноти у Великій Британії та водночас разом з цим актуалізацію етно-націй на основі етнічних відмінностей за умови негласної заборони на націоналізм «титульної нації» англійців.З’ясовано, що громадянську ідентичність як реалізацію на практиці патернів морально-правової поведінки пов’язують з усвідомленням, осмисленням та емоційно-ціннісним наповненням і переживанням людиною своєї приналежності до спільноти громадян тієї чи іншої держави, а також з її проактивною участю у соціальному та політичному житті держави загалом та громади зокрема.У дослідженні під поняттям «громадянська ідентичність британського студента» розуміється динамічна, інтегративна характеристика особистості, що виявляється в соціально відповідальній поведінці та задоволенні потреб особистості в самоствердженні й самореалізації в суспільно значущій та/або суспільно політичній діяльності на основі ціннісного ставлення до певної громади зокрема та держави проживання загалом, комплексу знань з різних суспільних сфер і здатності до мультиперспективності. Виокремлено та схарактеризовано когнітивний, емоційно-ціннісний і праксеологічний компоненти громадянської ідентичності британського студента.Досліджено науково-педагогічне підґрунтя освітнього процесу з формування громадянської ідентичності британських студентів, яке представлено комплексним поєднанням здобутків: педагогіки громадянської залученості (забезпечує теоретично-методичні засади для організації та виконання студентами суспільно значущої діяльності); концепції дії (розглядає молодих людей як громадян-акторів змін сьогодення, а не лише майбутнього); критичної педагогіки (враховує моральну поведінку, колективну/соціальну діяльність, суб’єктивний/контекстний підхід, рефлексію і праксис).На підставі аналізу нормативних документів у сфері громадянської освіти студентів у вищій школі Великої Британії, осмислення й узагальнення науково-педагогічних здобутків британських педагогів виокремлено та схарактеризовано чотири організаційно-педагогічні умови формування громадянської ідентичності студентів університетів Великої Британії (актуалізація студентоцентрованого підходу до освітнього процесу; громадянська залученість студентської молоді до суспільно значущої діяльності; запровадження соціально-педагогічного співробітництва між університетами та місцевими громадами за посередництвом громадських організацій місцевого і національного рівнів; міждисциплінарне інтегрування англійської мови як державної) та форми і методи (зокрема інтерактивні проблемно-пошукові методи) їх реалізації на практиці. Здійснено порівняльний аналіз стану розробленості проблеми формування громадянської ідентичності студентів закладів вищої освіти Великої Британії й України, критеріями якого було обрано теоретичні засади розроблення досліджуваної проблеми в обох країнах та організаційно-методичне забезпечення формування громадянської ідентичності студентів британських й українських закладів вищої освіти. Окреслено перспективні напрями запозичення прогресивних ідей британського педагогічного досвіду в освітнє середовище України та розроблено рекомендації щодо їхнього конструктивного використання.^UThe thesis is the first attempt to give a scholarly insight into the problem of forming the civic identity of students in the context of higher education in Great Britain.It has been found that the history and current state of the phenomenon of civic identity as a set of identities of four equal “nations” (English, Scottish, Irish, Welsh) are being investigated in the British scholarly and pedagogical discourse. It has been established that the discourse under study reflects two historical trends – the formation of a coherent civil community in Great Britain and, at the same time, the actualization of ethno-nations based on ethnic differences under the condition of an implicit ban on the nationalism of the “title nation” of the English. It has been established that civic identity as the practical implementation of moral and legal behavior patterns is associated with the awareness, understanding and emotional and valuable content and experience of one’s belonging to the community of citizens of a particular state, as well as with its proactive participation in social and the political life of the country in general and the community in particular.In the study, the concept “civic identity of a British student” is viewed as a dynamic, integrative characteristic of an individual, which manifests itself in socially responsible behavior and satisfaction of the individual's needs for self-affirmation and self-realization in socially significant and/or socially political activities based on a valuable attitude to a certain community, in particular, and the state living in general, the complex of knowledge from various fields of society and the ability to multiperspectivity. The cognitive, emotional-value and praxeological components of the British student’s civic identity have been singled out and characterized.The scholarly and pedagogical foundations of the educational process aimed at forming civic identity of British students are researched into, representing a complex of acquisitions of: the pedagogy of civic involvement (provides theoretical and methodological foundations for the organization and performance of socially significant activities by students); the concept of action (considers young people as citizens-actors of changes in the present, not only in the future); critical pedagogy (takes into account moral behavior, collective/social activity, subjective/contextual approach, reflection and praxis).On the basis of the analysis of normative documents in the field of civic education of students in the higher education of Great Britain, the understanding and generalization of the scientific and pedagogical findings of British teachers, four organizational and pedagogical conditions for the formation of the civic identity of students of the universities of Great Britain have been distinguished and characterized (actualization of the student-centered approach to the educational process; civic involvement student youth to socially significant activities; the introduction of socio-pedagogical cooperation between universities and local communities through the mediation of public organizations at the local and national levels; interdisciplinary integration of English as a state language), and forms and methods (in particular, interactive problem-solving methods) of their implementation in practice.In accordance with the defined criteria (the theoretical foundations of the development of the researched problem in both countries, and organizational and methodological support for the formation of the civic identity of students of British and Ukrainian institutions of higher education), a comparative analysis of the state of development of the problem of forming the civic identity of students of higher education institutions of Great Britain and Ukraine has been carried out. Prospective directions for borrowing progressive ideas of British pedagogical experience into the educational environment of Ukraine have been outlined, and recommendations for their constructive use have been developed.

В умовах посилення безпекових викликів, падіння темпів економічного зростання та сповільнення реформи децентралізації, зумовлених наслідками поширення пандемії, а тепер ще і широкомасштабним вторгненням росії в Україну, питання зміцнення фінансової самодостатності територіальних громад набувають особливої актуальності, бо потужне місцеве самоврядування та самодостатні громади – це основа стійкого поступу України. У результаті проведення наукового дослідження автором удосконалено змістовні інтерпретації понять «самодостатня територіальна громада» та «фінансово самодостатня територіальна громада», що дозволило поглибити теоретичні засади фінансів територіальних громад. Авторська позиція базується на припущенні про те, фінансово самодостатньою є територіальна громада, яка має сформований дієвий механізм формування та використання фінансових ресурсів, здатна самостійно забезпечити повноту реалізації суспільних послуг для мешканців громади, спроможна до саморозвитку в довгостроковій перспективі на засадах самореалізації, самоуправління та самофінансування. Визначено роль децентралізації у забезпеченні фінансової самодостатності територіальних громад та обґрунтовано її вплив на розвиток місцевого самоврядування. Показано, що значимість децентралізації у зміцненні фінансової самодостатності територіальних громад проявляється у: а) посиленні взаємодії із усіма суб’єктами економіки громади; б) забезпеченні достатності обсягів фінансових ресурсів для збалансованого розвитку громади шляхом формування цільових потоків фінансових ресурсів; в) покращенню ефективності управління фінансовими ресурсами територіальної громади через використання проєктного та процесного підходів. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання фінансової самодостатності територіальних громад, який передбачає: послідовну реалізацію композиційного, емпіричного і таксономічного етапів, базується на розрахунку емпіричних показників фінансової самодостатності для міських, селищних і сільських громад. Застосування цього підходу на прикладі 73 територіальних громад Львівської області дало змогу автору робити висновки про спроможність громад до саморозвитку та забезпечення стійкого поступу. Застосування економіко-математичного моделювання, дозволило встановити та обґрунтувати причинно-наслідкові зв’язки між фінансовою самодостатністю територіальних громад та їх місцевим економічним розвитком. Це дозволяє поглибити комплексне розуміння процесів та чинників зміцнення фінансової самодостатності територіальних громад як основи їх стійкого розвитку. Конкретизовано напрями вдосконалення механізмів забезпечення фінансової самодостатності територіальних громад в умовах війни в Україні та сповільнення темпів реформи децентралізації, в частині: уточнення заходів з розширення повноважень ОМС з адміністрування місцевих податків та зборів; оновлення методики розрахунку горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів; розширення прав громад у доступі до інвестиційних ресурсів; унормування інституційних основ завершення реформи децентралізації. Дослідження європейських практик забезпечення фінансової самодостатності територіальних громад дало змогу визначити можливості їх імплементації в частині таких фінансових інструментів як податки на економічну діяльність та місцеві запозичення. Сформульовані у роботі теоретичні положення, науково-методичні та практичні рекомендації сприятимуть покращенню фінансової самодостатності територіальних громад, а відтак і їх відновленню та стійкому зростанню.^UIn the context of increasing security challenges, falling economic growth and slowdown in decentralization reform due to the effects of the pandemic, and now Russia's large-scale invasion of Ukraine, the issue of strengthening the financial self-sufficiency of territorial communities is of particular relevance, since strong local self-government and self-sufficient communities are the basis for Ukraine's sustainable development. As a result of the research, the author has improved the meaningful interpretation of the concepts of "self-sufficient territorial community" and "financially self-sufficient territorial community", which allowed to deepen the theoretical foundations of territorial community finance. The author's position is based on the assumption that a financially self-sufficient territorial community is a community that has an established effective mechanism for the formation and use of financial resources, is able to independently ensure the full implementation of public services for community residents, and is capable of self-development in the long term on the basis of self-realisation, self-government and self-financing. The role of decentralization in ensuring the financial self-sufficiency of territorial communities is determined and its impact on the development of local self-government is substantiated. It is shown that the significance of decentralization in strengthening the financial self-sufficiency of territorial communities is manifested in: a) strengthening interaction with all subjects of the community economy; b) ensuring the sufficiency of financial resources for the balanced development of the community through the formation of targeted financial resource flows; c) improving the efficiency of financial resource management of the territorial community through the use of project and process approaches. The article proposes a scientific and methodological approach to assessing the financial self-sufficiency of territorial communities, which involves: the consistent implementation of the compositional, empirical and taxonomic stages, based on the calculation of empirical indicators of financial self-sufficiency for urban, settlement and rural communities. The application of this approach on the example of 73 territorial communities in the Lviv region allowed the author to draw conclusions about the ability of communities to self-develop and ensure sustainable progress. The use of economic and mathematical modelling allowed to establish and substantiate the cause-and-effect relationship between the financial self-sufficiency of territorial communities and their local economic development. This allows to deepen a comprehensive understanding of the processes and factors of strengthening the financial self-sufficiency of territorial communities as the basis for their sustainable development. The author specifies the directions for improving the mechanisms for ensuring the financial self-sufficiency of territorial communities in the context of the war in Ukraine and the slowdown in the pace of decentralization reform, in terms of: clarifying measures to expand the powers of local authorities to administer local taxes and fees; updating the methodology for calculating the horizontal equalization of the tax capacity of local budgets; expanding the rights of communities to access investment resources; and regulating the institutional framework for completing the decentralization reform. The study of European practices of ensuring the financial self-sufficiency of territorial communities made it possible to determine the possibilities of their implementation in terms of such financial instruments as taxes on economic activity and local borrowing. The theoretical provisions, scientific, methodological and practical recommendations formulated in this paper will contribute to improving the financial self-sufficiency of territorial communities, and thus to their recovery and sustainable growth.

Дисертаційну роботу присвячено узагальненню та систематизації теоретико­методологічних засад дослідження проблем стратегічного розвитку підприємства в умовах глобального конкурентного середовища економіки знань та розробці науково­практичних рекомендацій щодо впровадження механізму стратегічного розвитку підприємства в умовах глобального конкурентного середовища економіки знань.У розділі 1 «Теоретико­методологічні засади стратегічного розвитку підприємства в умовах глобального конкурентного середовища економіки знань» проведено детальне дослідження теоретичних засад зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, зокрема: виокремлено синергійний підхід до розгляду сутності конкуренції як сумарного впливу при взаємодії двох або більше факторів, який суттєво переважає ефект кожного окремого компонента, що дозволило надати авторське визначення конкуренції, конкурентного середовища, глобального конкурентного середовища.У другому розділі дисертаційної роботи «Сучасні тенденції ратегічного розвитку підприємства в умовах глобального конкурентного середовища економіки знань» проведено оцінку впливу глобального конкурентного середовища економіки знань на світовий ринок FMCG­ ритейлу за допомогою розгляду детермінант глобального конкурентного середовища, виділені позитивні та негативні фактори впливу за останні роки. У результаті ретроспективного аналізу представлено еволюцію змін цінностей та поведінки споживача на основі теорії поколінь X, Y, Z, яка показує незворотню трансформацію споживчої поведінки, що підкріплюється також результатами проведеного авторкою польового? дослідження змін продуктового кошику споживача в Україні; витрат споживачів в онлайн та офлайн магазинах світового FMCG­ритейлу; частки витрат споживачів у магазинах з цифровими каналами продажів, виявлення портрету споживача та рівня лояльності до ритейлу, що призводить до зміни моделі FMCG­ ритейлу.У розділі 3 «Забезпечення стратегічного розвитку підприємства в умовах глобального конкурентного середовища економіки знань» запропоновано науково­методичне забезпечення стратегічного розвитку підприємства в умовах глобального конкурентного середовища економіки знань, а саме: розроблено концептуальну модель стратегічного розвитку підприємства в умовах глобального конкурентного середовища економіки знань, що містить детермінанти глобального конкурентного середовища, фактори впливу, модель впливу ГКСЕЗ на підприємство, механізм стратегічного розвитку, що забезпечує впровадження сучасного інтегрованого процесу управління підприємством, зумовленого світовими інтеграційними процесами, які характеризуються емержентністю і базуються на експоненційному зростанні і технологічній конвергенції та забезпечують синергійний (нададитивний) ефект з метою здобуття переваг та/або запозичення ефективного ринкового досвіду на основі максимізації використання людського капіталу.^UThe dissertation is devoted to generalization and systematization of theoretical and methodological bases of research of problems of strategic development of the enterprise in the conditions of global competitive environment of knowledge economy and development of scientific and practical recommendations on introduction of the mechanism of strategic development of the enterprise in the conditions of global competitive environment of knowledge economy.Section 1 "Theoretical and methodological principles of strategic development of the enterprise in a global competitive environment of knowledge economy" conducted a detailed study of the theoretical principles of external and internal environment, in particular: a synergistic approach to the essence of competition where their action significantly outweighs the effect of each individual component, which allowed to provide the author's definition of competition, competitive environment, global competitive environment.In the second section of the dissertation "Modern trends in strategic development of the enterprise in a global competitive environment of knowledge economy" the assessment of the impact of the global competitive environment of the knowledge economy on the global FMCG­retail market, by considering the determinants of global competitive environment last years. The retrospective analysis presents the evolution of changes in values and consumer behavior based on the theory of generations X, Y, Z, which shows the irreversible transformation of consumer behavior, which is also supported by the results of the author's field study of changes in the consumer basket in Ukraine; consumer spending in online and offline stores of the world FMCG­retail; the share of consumer spending in stores with digital sales channels, the detection of a portrait of the consumer and the level of loyalty to retail, which leads to a change in the model of FMCG­retail.Section 3 "Ensuring strategic development of the enterprise in a global competitive environment of knowledge economy" offers scientific and methodological support for strategic development of the enterprise in a global competitive environment of knowledge economy, namely developed a conceptual model of strategic development of the enterprise in a global competitive environment of knowledge economy, determinants of the global competitive environment, factors of influence, model of influence of the global competitive environment of knowledge economy on the enterprise, the mechanism of strategic development providing introduction of the modern integrated process of management of the enterprise caused by world integration processes characterized by emergence and based on exponential growth and technological convergence and providing synergistic in order to gain benefits and / or borrow effective market experience based on maximizing the use of human capital.

У дисертації вперше в українському та зарубіжному академічному вимірах розглянуто та проаналізовано своєрідність пантомімічної культури в Україні у контексті сучасних соціокультурних процесів; досліджено еволюцію форм розвитку пантоміми в Україні; разом з аналізом творчої концепції, драматургічних принципів та особливостей засобів сценічної виразності окреслено специфіку українських театрів пантоміми та їх роль у соціокультурному просторі початку XXI ст.; визначено характерні ознаки феномену українського театру пантоміми та систему закономірностей його існування; виявлено роль українських театрів пантоміми у формуванні соціокультурного урбаністичного простору початку XXI ст.; здійснено комплексний аналіз репертуару театрів пантоміми як суттєвого фактора у формуванні нового культурного мислення.Досліджено зміст сучасної пантомімічної культури в Україні та розвиток пантоміми як самостійного виду мистецтва в контексті політичних, історичних, соціокультурних і мистецьких процесів; проаналізовано особливості європейської школи пантоміми та визначено її вплив на розвиток сучасної української школи пантоміми; розглянуто поезію фізичного вираження Е. Декру в контексті трансформації культурного коду, що характерні для сучасного театру пантоміми в Україні.Наукові положення та висновки дисертації підкріплені фактичним матеріалом, проаналізованим із використанням методик аналізу, відповідно до сформульованих у дослідженні мети та завдання.Методологія дослідження, забезпечуючи міждисциплінарний характер роботи, являє сукупність культурологічних та мистецтвознавчих підходів та методів.Специфіка означеної проблематики зумовила застосування у дослідженні культурологічного підходу, орієнтованого на злиття різних областей гуманітарного знання як найбільш перспективного.Проблеми процесів зародження та розвитку театру пантоміми в Україні досліджено з огляду синергетичної парадигми, що зумовило необхідність застосування синергетичного методу.Дослідження механізмів закріплення знаків культурного коду в постановках театру пантоміми в Україні базується на концепції текстового аналізу Р. Барта.Системний, структурно-функціональний та порівняльно-історичний підходи становлять методологічну базу дослідження, необхідну для виявлення закономірностей внутрішньої організації, розвитку та функціонування театру пантоміми в соціокультурному середовищі.Театр пантоміми послідовно розглядається як феномен сучасної видовищної культури, що адаптує та актуалізує культурні коди.Гіпотеза дослідження полягає в тому, що театр пантоміми, як складова культурного простору, як специфічна мистецько-видовищна форма образотворчої візуальності, інтерпретації тіла високого рівня символізації, естетичної, інтелектуальної, чуттєвої, психологічної привабливості, надання інформації суспільного значення, значимо впливає на культуротворчі процеси видовищності і візуалізації, трансляцію традиційних соціокультурних цінностей, норм естетичного досвіду формування художнього смаку.Виявлено, що театр пантоміми, отримавши поширення в багатьох країнах світу, має давньогрецьке походження. Незважаючи на те, що конкретне джерело запозичення однозначно визначити неможливо, між античною і середньовічною традиціями пантомімічних вистав наявні глибинні родинні зв'язки, що пояснюються специфічними властивостями пантомімічного мистецтва як особливого типу видовищ.Культура пантоміми виникла в результаті ідеологічного тиску, викликаного екзистенційним занепокоєнням із приводу того, що «говорить тіло». Масштабна історія пантоміми засвідчує, що пантоміма досягає своїх найсильніших проявів, коли вона не регулюється, не є продуктом техніки або школи, коли вона будує оповідь та інші ідентичності з фізичних дій, а не затверджує авторитет техніки формування наративу. Пантоміма репрезентує межу розуму, що дозволяє тілу діяти без вербальних проявів, розповідати історію мовчки.^UFor the first time, in Ukrainian and foreign academic dimensions, this research studies and analyses the pantomime culture originality in Ukraine in the context of modern social and cultural processes; the evolution of pantomime forms development in Ukraine is examined; together with the analysis of creative conception, as well as dramaturgic principles and features of stage expression means, the specifics of Ukrainian pantomime theatres and their role in the social and cultural space of the early XXI cent. are outlined; the characteristic features of the phenomenon of Ukrainian pantomime theatre and the system of its existence regularities are determined; the role of Ukrainian pantomime theatres in the formation of social and cultural urban space in the beginning of the XXI cent. is revealed; a comprehensive analysis of pantomime theatres repertoire as an essential factor in new cultural intellection formation is made. The meaning of modern pantomime culture in Ukraine, and the development of pantomime as an independent art form in the context of political, historical, sociocultural and artistic processes are studied; peculiarities of European pantomime school are analysed, as well as its influence on modern Ukrainian pantomime school development is determined; E. Decru's poetry of physical expression, which is characteristic of modern pantomime theatre in Ukraine, is studied in the context of cultural code transformation. Scientific principles and conclusions of this thesis are supported by factual material, studied using analysis methods, in accordance with the formulated in the research aim and objectives. Ensuring the interdisciplinary nature of this scientific work, the research methodology is a set of culturological and art history approaches and methods. The specifics of the defined issues leads to the use of culturological approach in this study, aimed at merging different fields of humanitarian knowledge as the most promising. Problems of Ukrainian pantomime theatre origins and development are studied in terms of synergetic paradigm, which determines the need of using the synergetic method. The study of the mechanisms of cultural code signs fixing in pantomime theatre performances in Ukraine is based on R. Bart's text analysis conception. Systemic, structural and functional, comparative and historical approaches form the research methodological basis, necessary for identifying pantomime theatre patterns of internal organisation, development and functioning in socio-cultural sphere.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка дорослих у технічних закладах вищої освіти Італійської Республіки. Мета дослідження - проаналізувати нормативно-правове забезпечення, зміст, форми, методи і педагогічний супровід професійної підготовки дорослих у технічних університетах Італійської Республіки на формальному і неформальному рівнях, виявити конструктивні ідеї італійського досвіду та обґрунтувати можливості їх творчого використання в умовах закладів вищої освіти України.Методи дослідження: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), завдяки яким на основі вітчизняних і зарубіжних джерел з досліджуваної проблеми було визначено особливості організації професійної підготовки дорослих в Італії та в Україні; конкретно-наукові: термінологічний аналіз – для формування понятійного апарату дослідження; структурно-функціональний аналіз, який дозволив з'ясувати структуру, змістове наповнення, форми, методи професійної підготовки дорослих; порівняльний аналіз, який дав можливість виявити подібні й відмінні особливості організації професійної підготовки дорослих у технічних закладах вищої освіти Італії та України; метод наукової екстраполяції, що уможливив окреслення можливостей запозичення прогресивних ідей італійського досвіду в український педагогічний простір; спеціальні підходи: андрагогічний підхід, який дозволив визначити базові поняття дослідження, виокремити особливості навчання дорослих та проаналізувати організаційно-педагогічні засади професійної підготовки дорослих з позицій основних положень андрагогіки; системний підхід, який дав змогу розглядати професійну підготовку дорослих як складову неперервної системи професійної освіти в Італії; прогностичний підхід, який дозволив накреслити перспективи творчого використання ідей і позитивного досвіду технічних університетів Італії з професійної підготовки дорослих у закладах вищої освіти України.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:– уперше у вітчизняній педагогічній науці проаналізовано організаційно-педагогічні засади (нормативно-правова та процесуальна складові) професійної підготовки дорослих у технічних закладах вищої освіти Італії на формальному і неформальному рівнях; здійснено порівняльний аналіз нормативно-правового забезпечення, змісту, форм і методів професійної підготовки дорослих в італійських та вітчизняних технічних закладах вищої освіти та виокремлено подібне й відмінне; виявлено конструктивні ідеї італійського досвіду та накреслено можливості їх творчого використання у закладах вищої освіти України;– уточнено суть базових понять дослідження, а саме: «дорослий, що бере участь у професійній підготовці», «професійна підготовка», а також пов'язаних з ними понять «формальна освіта», «неформальна освіта»;– подальшого розвитку набули питання специфіки організації професійної підготовки дорослих у ціложиттєвій перспективі; інноваційні підходи до організації процесу навчання дорослих на формальному і неформальному рівнях у закладах вищої освіти.Практичні результати - основні положення дисертації використано у розробці науково-методичного посібника «Імплементація європейського педагогічного досвіду в український освітній простір», у якому обґрунтовано можливості використання конструктивних ідей італійського досвіду професійної підготовки дорослих у вітчизняних технічних закладах вищої освіти на формальному і неформальному рівнях.Матеріали дослідження інтегровано у зміст навчальних дисциплін «Андрагогіка», «Педагогіка вищої школи», «Сучасні технології викладання». Основні результати наукової розвідки можуть бути використані у розробці програм курсів професійної підготовки та підвищення кваліфікації дорослих; тематики науково-дослідних робіт для студентів та аспірантів педагогічних спеціальностей, оновлення навчально-методичних комплексів професійно-орієнтованих дисциплін.Отриманими в процесі дослідження висновками можуть скористатися науковці для проведення компаративних досліджень, керівники структурних підрозділів для створення й оновлення ресурсного забезпечення процесу професійної підготовки дорослих.^UThe object of research is the professional training of adults in technical institutions of higher education in the Italian Republic. The purpose of the study is to analyze the legal framework, content, forms, methods and pedagogical support of adult training in technical universities of the Italian Republic at the formal and informal levels, to identify constructive ideas of the Italian experience and justify their creative use in higher education in Ukraine.Research methods: general scientific (analysis, synthesis, comparison, generalization), thanks to which on the basis of domestic and foreign sources on the researched problem the peculiarities of the organization of professional training of adults in Italy and in Ukraine were determined; specific-scientific: terminological analysis - for the formation of the conceptual apparatus of research; structural and functional analysis, which allowed to determine the structure, content, forms, methods of adult training; comparative analysis, which made it possible to identify similar and different features of the organization of adult training in technical institutions of higher education in Italy and Ukraine; method of scientific extrapolation, which made it possible to outline the possibilities of borrowing progressive ideas of the Italian experience in the Ukrainian pedagogical space; special approaches: andragogical approach, which allowed to define the basic concepts of research, to highlight the features of adult learning and to analyze the organizational and pedagogical principles of adult training from the standpoint of the basic provisions of andragogy; a systematic approach that made it possible to consider adult vocational training as part of the continuing vocational education system in Italy; prognostic approach, which allowed to outline the prospects of creative use of ideas and positive experience of technical universities in Italy for the training of adults in higher education institutions of Ukraine.The scientific novelty of the study is that: - for the first time in the domestic pedagogical science the organizational and pedagogical principles (normative-legal and procedural components) of professional training of adults in technical institutions of higher education of Italy at formal and informal levels are analyzed; the comparative analysis of normative-legal maintenance, the maintenance, forms and methods of professional training of adults in the Italian and domestic technical establishments of higher education is carried out and similar and different are allocated; constructive ideas of the Italian experience are revealed and possibilities of their creative use in institutions of higher education of Ukraine are outlined; - the essence of the basic concepts of the research is specified, namely: "adult participating in vocational training", "vocational training", as well as related concepts "formal education", "non-formal education"; - further development of the specifics of the organization of vocational training of adults in lifelong perspective; innovative approaches to the organization of the process of adult learning at the formal and informal levels in higher education institutions.Practical results - the main provisions of the dissertation were used in the development of scientific and methodological manual "Implementation of European pedagogical experience in the Ukrainian educational space", which substantiates the possibility of using constructive ideas of Italian experience of adult training in domestic technical institutions of higher education at formal and informal levels. The research materials are integrated into the content of academic disciplines "Andragogy", "Higher School Pedagogy", "Modern Teaching Technologies". The main results of scientific research can be used in the development of training programs for adult training and retraining; topics of research work for students and graduate students of pedagogical specialties, updating of educational and methodical complexes of professionally-oriented disciplines.The conclusions obtained in the course of the research can be used by scientists to conduct comparative research, heads of structural units to create and update resource support for the process of vocational training of adults.

Дисертацію присвячено комплексному опису функційно-семантичної категорії футуральності в сучасній французькій мові. У роботі вперше виокремлено й системно описано лексико-граматичні засоби вираження експлікованої та імплікованої футуральності; виділено ментальні сфери поля категорії футуральності та зони їх перетину всередині та «на межі» різних граматичних способів, а лексичні засоби передавання футурального змісту та футуральні контексти зараховано до системи засобів категорії футуральності; розмежовано дві мовні сутності «футуральність» та «проспективність»; схарактерезовано етапи-фази аспектуальної категорії проспективності як складника категорії футуральності. Методологічною базою запропонованого дослідження є інтегративне вивчення поняттєвої категорії футуральності із застосуванням комунікативного, порівняльного та діахронічного аналізів. Дослідження футуральності як функційно-семантичної категорії зумовило застосування методу поля. Особливу увагу в дослідженні приділено системному аналізові категорії футуральності з позиції теорії психосистематики.^UThe problem of the category of futurality and its language objectivisation has been the focus of interest of the domestic researchers and specialists in Romance philology. This category has philosophic, logical, psychological and linguistic potential, thus the study of it involves different aspects. The urgency of the research under discussion is preconditioned by the need of a complete study of the category of futurality in contemporary French, which means the grounding of its lingual status, substantiation and systematisation of the major means of expression of explicative and implicative futurality, differentiation of two lingual phenomena – futurality and prospectiveness, identification of realisation peculiarities of the aspects of meaning of the category of futurality and the category of prospectiveness in various types of discourse in contemporary French. The aim of the research has been to determine and describe the conceptual content, language structure and system and modal meaning of the category of futurality in the contemporary French language by defining it as a functional-semantic category. The object of the study is the category of futurality in contemporary French, being realised on different levels of the grammar system: morphemic, morphological, syntactic and semantic. The subject of the research has been the communicative-pragmatic peculiarities and systemic characteristics of the means of explicative and implicative futurality within the framework of a separate functional-semantic category of the contemporary French language.Within the framework of the given research the lexico-grammatical means of explicative and implicative futurality have been singled out and defined in a consistent manner; mental spheres of futurality and zones of their intersection inside and “on the boundary” of different grammar moods have been separated, and lexical means of the futural content expression and futural contexts have been referred to the system of the means of the category of futurality; two language notions “futurality” and “prospectiveness” have been differentiated; phases of the aspectual category of prospectiveness as a constituent of functional-semantic category of futurality, namely planning / intention, agreement, willingness, determination, reluctance / obligation, dedication, inevitability / resignation, inchoativeness and proper near/remote future have been characterised.

У дисертації проаналізовано, систематизовано й узагальнено семантико-функціональні особливості атрибутивних конструкцій в площині дослідження їх комунікативної та прагматичної природи, з огляду на їх продуктивний потенціал. Здійснено аналіз наявних теоретико-емпіричних засад до розуміння функціонування атрибутивного додатка та складових елементів атрибутивної конструкції. Визначено особливості та роль атрибутивних конструкцій на синтактико-семантичному та прагматичному рівнях мовлення.^UIn present thesis, semantic and functional features of attributive constructions are analyzed, systematized and generalized, in the plane of study of their communicative and pragmatic nature, taking into account their productive potential. The pragmatic-functional aspect of attributive structures was investigated in a multidimensional manner and their predicative performance was established; the paradigm of attributive verbs in the structure of the attributive structure is developed and the dichotomy – basic / optional attributive verb is analyzed; the semantism of attributive verbs is described and the connection between their semantic filling and the influence on the process of formation of connections in the context of secondary predication is established; the essence of the process of "copularization" of verbs and its role as a basis for constant updating of the list of attribute complexes are revealed.

Дисертація присвячена дослідженню сформованого в польських джерелах ХІ–ХV ст. образу половців. Зібрано та проаналізовано всі письмово зафіксовані згадки половців у польських джерелах ХІ–ХV ст. Здійснено їх порівняльний аналіз із джерелами інших країн. Окремо проаналізовано 46 згадок половців-куманів у «Annales» Я. Длугоша. Визначено походження кожної з цих згадок та порівняно із першоджерелом, на основі чого виявлено запозичення, помилки, перекручення і власне бачення автором образу кочівників. Окремо розглянуто відомості у польських джерелах про номадів-угрів та печенігів, що послужили основою для формування образу пізніше відомих половців. Для розуміння витоків його формування увагу зосереджено на різних взаємодіях кочівників із землями династії П'ястів: проаналізовано військово-політичні стосунки поляків і половців через зв'язки із Руссю, Угорщиною, Чехією; досліджено генеалогії П'ястів і Рюриковичів, шлюбні зв'язки останніх із половцями, в результаті чого ідентифіковано чотири випадки шлюбів представників династії П'ястів із нащадками половецько-руських шлюбів у другому й третьому поколіннях; проаналізовано польську топонімію, систематизовано та картографічно зафіксовано назви тюркського походження на території держави П'ястів.^UThe dissertation is devoted to the research on the image of the Cumans formed in Polish sources of the XIth–XVth centuries. All recorded mentions of the Cumans in Polish sources of the XIth–XVth centuries are collected and analysed. A comparative analysis of them and the sources of other countries is carried out. The analysis of Polish narratives shows that in Poland during the XIth–XVth centuries nomads from the East were not of much interest, they were mentioned sporadically, albeit with the certain frequency. 46 mentions of the Polovtsy-Cumans in J. Długosz's Annales are analysed separately. The origin of each of these mentions is determined and compared with the original source, on the basis of which borrowings, errors, distortions, as well as the late medieval author's own systematised vision of the image of the nomads are identified. In order to understand the origins of forming the image of the Cumans, an attention is focused on the various interactions of the nomads with the lands of the Piast dynasty. The military and political relations between the Poles and the Cumans at the intersection of regular ties with Rus', Hungary, and the Czech are analysed. The genealogies of the Piasts and the Rurikids, the marital relations of the latter ones with the Cumans, are studied. In this way, four cases of marriages of the representatives of the Piast dynasty to the descendants of the Cumans and Rus' marriages in the second and third generations are identified. Polish toponymy is analysed, the names of Turkic origin in the territory of the Piast state are systematised and cartographically recorded.