Проведено комплексне загально-клінічне, психопатологічне, клініко-імунологічне та біохімічне обстеження 540-а хворих на параноїдну шизофренію з безперервно-прогредієнтним, нападоподібно-прогредієнтним перебігом, епізодичним перебігом зі стабільним дефектом. Виявлено найбільш значущі клінічні, психологічні, біохімічні та імунологічні фактори, які свідчать про наявність зв'язку клініко-патогенетичних механізмів з особливостями клітинного імунітету й доцільність включення в терапевтичні схеми засобів, які впливають на імунні механізми. Показано, що використання в комплексному лікуванні хворих на шизофренію диференційованої імунокорекції та ентеросорбції забезпечує рівнобічне поліпшення імунологічних та клінічних показників. Розроблено ряд методів сполучення ентеросорбції та імунокорекції у хворих на шизофренію для подолання терапевтичної резистентності. Клінічна ефективність застосування запропонованого лікувального комплексу виявляється формуванням більш високої якості ремісій у всіх групах зі скороченням термінів лікування значної частини хворих і зниженням загальнонеобхідної для досягнення позитивного ефекту кількості психотропних препаратів.

  Скачати повний текст

Досліжено взаємозв'язок між порушенням самосвідомості та критичністю й експертним рішенням відносно осудності - обмеженої осудності - неосудності у хворих на шизофренію, які скоїли суспільно-небезпечне діяння. Здійснено клініко-психопатологічне дослідження 90-а підекспертних осіб, які проходили судово-психіатричну експертизу у Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи з квітня 1996 р. по травень 2001 р., яким було встановлено діагноз "Шизофренія". Діагностика шизофренії, визначення її синдромальних форм і типів перебігу проводилась згідно критеріїв діагностики МКХ-10. На підставі одержаних результатів удосконалено й адаптовано методики для дослідження порушення самосвідомості у хворих на шизофренію за умов судово-психічної експертизи. Запропоновано методику нового підходу до розв'язання експертного питання стосовно осудності - обмеженої осужності - неосудності у підекспертних хворих на шизофренію, базуючись на концепції контиуума понять : психіка - свідомість - самосвідомість - Я - концепція - критичність.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на шизофренію з епілептичною схильністю підвищена частота спадкоємної обтяженості епілепсією та епілептоїдних включень у преморбіді, несприятливий перебіг психозу, а також збільшена частота правопорушень і аутоагресивних дій. Зауважено, що відзначені характеристики виявлялися частіше в хворих на шизофренію з епілептичною схильністю, що скоїли небезпечні дії, у порівнянні з хворими на шизофренію, що таких дій не скоїли. У хворих на шизофренію з епілептичною схильністю, які скоювали суспільно небезпечні дії, в порівняні з такими, які їх не скоювали, в преморбіді переважали шизоепілептоідні та епілептоідні типи акцентуацій особистості. Захворювання в них проявлялось у більш ранньому віці, переважав безперервний перебіг, спостерігались низькі показники освіти та сімейного стану.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі діагностики тареабілітації пацієнтів з психотичними розладами шизофренічного спектру(ПсРШфС), що мають прояви саморуйнівної поведінки (СрПв). Враховуючизначущість проблеми смертності внаслідок самогубств як загрози для здоров’я іблагополуччя та високий рівень інвалідизації серед даних пацієнтів, існуєпотреба в розробці нових діагностичних та реабілітаційних стратегій длянадання їм більш ефективної та прицільної допомоги.В основу роботи покладено результати обстеження 112 пацієнтів зПсРШфС та проявами СрПв у період з 2016 по 2023 рр., які перебували настаціонарному лікуванні у відділеннях Комунального некомерційногопідприємства клінічна лікарня «Психіатрія» у м. Києві.В групу досліджуваних пацієнтів увійшли 55 чоловіків (49,1%) та 57 жінок(50,9%). Вік хворих становив від 18 до 50 років, середній вік усіх обстеженихпацієнтів – 32,61±10,92 роки: середній вік чоловіків – 34,23±11,17 років, середнійвік жінок – 30,77±10,49 років. Метою дослідження була оптимізація підходів до комплексного лікуванняі реабілітації хворих на ПсРШфС, котрі мають прояви СрПв, на основі вивченняїї структурно-динамічних особливостей та розробки критеріїв її диференційноїдіагностики в даній групі хворих.Об’єкт дослідження – прояви СрПв у пацієнтів з ПсРШфС.Предмет дослідження – структурно-динамічні особливості проявів СрПв(суїцидальні спроби, суїцидальні думки, суїцидальні наміри, самоушкодження3(СуД)) у хворих з різними видами на ПсРШфС (шизофренія (Шф),шизоафективний розлад (ШаР), гострий поліморфний психотичний розлад(ГППсР), шизотиповий розлад (ШтР)).Завдання дослідження.1. Дослідити особливості взаємозв’язку клінічних проявів у хворихПсРШфС, які здійснили СуД, та ознак СрПв в групах обстеження.2. Дослідити особливості проявів СрПв та визначити їх диференціальнодіагностичні критерії у хворих в групах обстеження за допомогоюпсихометричних шкал.3. Вивчити клінічні особливості патогенетичних механізмів СрПв упацієнтів в групах обстеження за мотиваційною основою здійснення СуД.4. Визначити клініко-мотиваційні типи (КМТ) СрПв у пацієнтів в групахта їх взаємозв’язок з клінічними проявами ПсРШфС.5. Розробити алгоритм комплексних терапевтичних та реабілітаційнихзаходів (КТРЗ) для хворих на різні види ПсРШфС з проявами СрПв таапробувати його в групах обстеження.Для вирішення задач дисертаційного дослідження було використанонаступні методи: теоретичний, клініко-анамнестичний, соціальнодемографічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний тастатистичний.Задля аналізу клінічних та соціальних характеристик в групах обстеженнябуло застосовано психометричний метод, який включав низки клінічних шкал:позитивних та негативних симптомів (PANSS), глобального функціонування(GAF), оцінки здоров’я пацієнта (РHQ-9), особистісного та соціальногофункціонування (PSP). Також для вивчення патогенезу СрПв у хворих наПсРСШф (визначення аутоагресивних предикторів та їх вираженості) булозастосовано шкалу аутоагресивних предикторів (ШАП або SBPS, Пилягіна Г.Я.,2004)Для вивчення патопсихологічних особистісних характеристик в обохгрупах пацієнтів було застосовано психодіагностичний метод та використано4шкалу безнадійності А. Бека (BHS), шкалу імпульсивності Р. Плучика (IS) тап'ятифакторний опитувальник особистості «Велика п'ятірка» (BFPT).Клініко-діагностичне, психометричне та психодіагностичне дослідженняусіх хворих (другий та третій етап дослідження) проводилось на другомучетвертому тижні спостереження за хворим на етапі досягнення ними станустановлення ремісії після нівелювання гостроти симптоматики психотичногостану та появи критичного відношення до неї.Всі обстежені пацієнти були розподілені на дві групи щодо проведенняосновного експерименту, спираючись на характер проявів та динаміки СрПв, асаме, різниці в патогенезі формування її маніфестних ознак та розвитку епизодівз реалізацією СуД.До першої групи (Гр1 ПостСрПв) ввійшли 50 пацієнтів з ПсРШфС (44,6%від загальної кількості обстежених), у яких прояви СрПв були присутнімипротягом усього періоду захворювання або більше половини цього терміну. СуДцими хворими здійснювалися під впливом різкого загострення суїцидальних ідейабо хворобливих переживань з аутодеструктивним змістом, що переважнозалежало від психологічних причин, але не від гостроти психопатологічноїсимптоматики.^UThe dissertation is devoted to the actual problem of diagnosis and rehabilitationof patients with schizophrenic spectrum disorders (SSD) who have manifestations ofself-destructive behavior (SDB). Given the significance of suicide mortality as a threatto health and well-being and the high level of disability among these patients, there isa need to develop new diagnostic and rehabilitation strategies for more effective andtargeted care.13The study is based on the results of an examination of 112 patients with SSD andSDB in the period from 2016 to 2023, who were treated in the Hospital «Psychiatry»in Kyiv.The study group included 55 men (49.1%) and 57 women (50.9%), 18 to 50years aging. The average age of them was 32.61±10.92 years: the average age of: menwas 34.23±11.17 years, women was 30.77±10.49 years.The study aim was to optimize approaches to the complex treatment andrehabilitation of patients with SSD and manifestations of SDB based on the study ofits structural and dynamic features and the development of criteria for its differentialdiagnosis in this group of patients.The object of research – manifestation features of SDB in patients with SSD.The subject of research – structural and dynamic manifestation features of SDB(suicide attempts, suicide thoughts, suicide intentions, self-harm (SH)) in patients withdifferent types of SSD (schizophrenia (Sch), schizoaffective disorder (SchAfD), acuteand transient psychotic disorder (APTPsyD), schizotypal disorder (SchtypD)).The tasks of research.1. To investigate the relationship features of between the clinical manifestationsin patients with SSD who committed SH and signs of SDB in the study groups.2. To explore the manifestation features of SDB and determine its differentialdiagnostic criteria in patients of the study groups using psychometric scales.3. To study the clinical features of the pathogenetic mechanisms of SDB inpatients in the study groups on the motivational basis of the SH realization.4. To determine the clinical and motivational types (CMT) of SDB in patients inthe groups and their relationship with the clinical manifestations of SSD.5. To develop an algorithm of complex therapy and rehabilitation (CTR) forpatients with various types SSD and SDB features and probate it in the study groups.To solve the problems of the dissertation research, the following methods wereused: theoretical, clinical and anamnestic, socio-demographic, clinical andpsychopathological, psychodiagnostic and statistical.14The psychometric method of patient assessment using a number of clinicalscales was used to analyze clinical and social characteristics in the study groups.Namely, we used the following scales: Positive and Negative Syndrome Scale,(PANSS), Patient Health Questionnaire (PHQ-9), Global Assessment of FunctioningScale (GAF), Personal and social performance scale (PSP). In addition, to study thepathogenesis of SDB in patients with SSD, the Self-destructive Behaviour PredictirsScale (SBPS) was used, namely, to determine the self-destructive predictors and theirseverity (Pilyagina G., 2004)The psychodiagnostic method was used to study pathopsychologicalpersonality characteristics in both groups of patients. For this purpose, the A. BeckHopelessness Scale (BHS), R. Pluchik Impulsivity Scale (IS), and Big FivePersonality Test (BFPT) were used.Clinical diagnostic, psychometric and psychodiagnostic studies of all patients(second and third stages of the study) were conducted during the second to fourthweek of follow-up at the stage of achieving remission after leveling the acuteness ofthe symptoms of the psychotic state and the emergence of a critical attitude towardsit.All the examined patients were divided into two groups for the mainexperiment, based on the nature of the manifestations and dynamics of SDB, namely,the difference in the pathogenesis of the formation of its manifest signs and thedevelopment of episodes with the realization of SDB.The first group (Gr1 PermSDB) included 50 patients with SSD (44.6% of thetotal number of subjects) in whom manifestations of SDB were present throughoutthe entire period of the disease or more than half of this period - both according topatients' information and medical records. These patients' suicidal ideation (in mostcases, suicide attempts) was influenced by a sharp exacerbation of suicidal ideationor painful experiences with autodestructive content, which mainly depended onpsychological reasons, but not on the severity of psychopathological symptoms.