Дисертаційна робота присвячена аналізу молекулярної організації,еволюції та використання 5S рДНК та генів СО1-СО2 в якості маркернихділянок в оцінці генетичного різноманіття представників різних груп комах(Insecta). У Вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, зформулюваннімета та завдання дослідження, наведені дані про оприлюднення результатів унаукових працях та апробацію дисертації на наукових форумах.Охарактеризовані наукова новизна та практична цінність отриманихрезультатів. Завершується вступ інформацією про структуру та обсягдисертації. Перший розділ являє собою стислий огляд літератури, у якійвисвітлюються існуючі проблеми та невирішені питання в систематиці комах.Також, у розділі охарактеризовано широко розповсюджені маркерніпослідовності, які застосовуються в сучасних молекулярно-генетичнихдослідженнях для оцінки біорізноманіття (ДНК-баркодингу) не лише комах, ай загалом еукаріот. Одним із найінформативніших ДНК-маркерів для комах насьогоднішній день вважаються поліморфні локуси мітохондріальної ДНК,однак використання лише ділянок мітогеному має свої певні обмеження танедоліки. Зважаючи на це крім послідовностей мтДНК необхідно залучати ймаркерні гени ядерного геному, до яких належать гени рибосомних РНК, асаме 5S рДНК. Проте, для комах потенціал використання 5S рДНК в якостімолекулярного маркеру все ще залишається недостатньо вивченим. З оглядуна це, метою дисертаційного дослідження було проаналізувати мінливістьмітохондріальних генів СО1-СО2 та ядерної 5S рДНК у різних групах комахта оцінити можливості використання цих ділянок геному в якостімолекулярних маркерів для баркодингу та реконструкції філогенетичнихвідносин у досліджуваних таксонах. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:1. Ампліфікувати, клонувати та сиквенувати послідовності генівСО1-СО2 та 5S рДНК представників різних таксономічних груп комах.2. Проаналізувати банк нуклеотидних послідовностей (GenBank) нанаявність просиквенованих ділянок СО1-СО2 та 5S рДНК досліджуваних таблизькоспоріднених видів.3. Дослідити молекулярну організацію обраних для аналізу ділянокгеному та оцінити їх поліморфізм4. За допомогою отриманих даних зробити висновок про можливістьвикористання ділянок CO1-СО2 та 5S рДНК в оцінці генетичного різноманіттякомах.Об’єкт дослідження – генетичний поліморфізм та еволюція геномівеукаріот. Предмет – 5S рибосомна ДНК та гени цитохром оксидази СО1 та СО2.Методи дослідження: у процесі підготовки дисертації було використаносучасні лабораторні методи дослідження, які згадані у другому розділі,зокрема: виділення геномної та плазмідної ДНК, квантифікація ДНК,полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), електрофоретичний аналіз, створеннярекомбінантних конструктів та клонування фрагментів ДНК, сиквенуванняДНК. Також були використані біоінформатичні методи: аналіз сиквенованихпослідовностей ДНК, скринінг геномних баз даних, аналіз повногеномнихархівів, вирівнювання послідовностей ДНК та побудова філогенетичнихдендрограм. Наукову новизну дисертаційного дослідження на основі отриманихрезультатів (третій розділ) розкривають наступні положення:1. Вперше клоновано та сиквеновано гени СО1-СО2 та повторюваніділянки 5S рДНК для різних підвидів медоносної бджоли Apis mellifera,метеликів-шкідників родини Drepanidae та плодових мушок родиниTephritidae.2. Вперше описано хромосомну локалізацію кластерів 5S рДНК умедоносних бджіл, метеликів та плодових мушок, виявлено новий типдиспергованої організації 5S рДНК у геномах метеликів.3. Детально описано та проаналізовано молекулярну організацію,поліморфізм та характер мінливості 5S рДНК у досліджуваних видів.4. Встановлено суттєві відмінності в молекулярній організації ташвидкості еволюції 5S рДНК у різних групах комах.5. Проведено порівняльну оцінку можливостей застосування різнихмолекулярних маркерів, 5S рДНК та гени СО1-СО2 для баркодингу тареконструкції філогенезу комах.Дисертаційну роботу викладено на 158 сторінках машинописноготексту. Робота містить 11 таблиць, 26 рисунків та додаток. Бібліографічний списокскладається з 188 літературних джерел.^UThe dissertation is focused on the analysis of the molecular organization,evolution and use of 5S rDNA and CO1-CO2 genes as marker loci in the evaluationof the genetic diversity of representatives of different groups of insects (Insecta).The Introduction justifies the choice of topic and its relevance, formulates theaim and tasks of the research, provides information on the publication of results inscientific papers and on the approval of the dissertation at scientific forums. Thescientific novelty and practical value of the obtained results are characterized. Theintroduction ends with information about the structure and scope of the dissertation.The first section is a brief review of the literature highlighting existing problems and unresolved issues in insect taxonomy. The section also describes popular marker sequences used in modern molecular genetic studies to assess biodiversity (DNA barcoding) not only of insects but also of eukaryotes in general. Polymorphic loci of mitochondrial DNA are now considered one of the most informative DNA markers for insects. However, the use of only mitogenome regions has its limitations and disadvantages. Considering this, in addition to mtDNA sequences, it is necessary to use marker genes of the nuclear genome, which include ribosomal RNA genes, namely 5S rDNA. However, for insects, the potential of using 5S rDNA as a molecular marker still remains insufficiently studied. In view of this, the aim of the dissertation research was to analyze the variability of mitochondrial CO1-CO2 genes and nuclear 5S rDNA in different groups of insects and to evaluate the possibilities of using these genomic regions as molecular markers for barcoding and reconstruction of phylogenetic relationships in the taxa studied. To achieve the goal, the following tasks were set: 1. To amplify, clone and sequence the CO1-CO2 genes and 5S rDNA of representatives of different taxonomic groups of insects. 2. To search the nucleotide sequences database (GenBank) for the presence of СО1-СО2 and 5S rDNA sequences of the studied and closely related species. 3. To study the molecular organization of the genomic regions selected foranalysis, and to evaluate their polymorphism. 4. Based on the data obtained, draw a conclusion about the possibility of using CO1-СО2 and 5S rDNA regions in the assessment of the genetic diversity of insects. The object of research is genetic polymorphism and evolution of eukaryotic genomes. The subject is 5S ribosomal DNA and genes of cytochrome oxidase СО1 and СО2. Research methods: in the process of preparing the dissertation, modern laboratory research methods were used, which are mentioned in the second chapter, in particular: isolation of genomic and plasmid DNA, DNA quantification, polymerase chain reaction (PCR), electrophoretic analysis, creation of recombinant constructs and cloning of DNA fragments, DNA sequencing. Bioinformaticsmethods were also used: analysis of DNA sequences, screening of genomic databases, analysis of whole genome archives, alignment of DNA sequences and construction of phylogenetic dendrograms. The following statements reveal the scientific novelty of dissertation research based on the results obtained (third section): 1. For the first time, CO1-CO2 genes and 5S rDNA repeated regions were cloned and sequenced for different subspecies of the honey bee Apis mellifera, pest butterflies of the Drepanidae family, and fruit flies of the Tephritidae family. 2. The chromosomal localization of 5S rDNA clusters in honeybees, butterflies and fruit flies was described for the first time, and a new type of dispersed organization of 5S rDNA in butterfly genomes was discovered. 3. The molecular organization, polymorphism, and nature of variability of 5S rDNA in the studied species are described and analyzed in detail. 4. Significant differences in the molecular organization and rate of evolution of 5S rDNA in different groups of insects were revealed. 5. A comparative assessment of the possibilities of using various molecular markers, i.e., 5S rDNA and CO1-CO2 genes for barcoding and insect phylogeny reconstruction was carried out. The thesis is presented on 158 pages of typewritten text. The work contains 11 tables and 26 figures. The references consist of 188 literature sources.

Досліджуються об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. З нової точки зору автором стверджується необхідність на законодавчому рівні закріпити положення про потерпілих від посягання на життя представника іноземної держави мають особливий, специфічний статус, визначений їх спеціальними владно-розпорядчими повноваженнями з сфері міждержавних та міжнародних відносин, що забезпечується системою особливих привілей та імунітетів щодо особистої недоторканості та гарантій їх виконання, і це вимагає спеціального міжнародного захисту прав і свобод таких осіб. Уточнюється і по новому формулюється зміст поняття осіб, які мають спеціальний міжнародний захист у статтях 443, 444 КК України, такими особами визнаються глава іноземної держави, уряду, глави дипломатичних представництв, консульських установ та інші офіційні представники іноземної держави, а також керівники та офіційні представники міжнародних та міждержавних організацій, які наділені міжнародно визнаними привілеями та імунітетами під час виконання ними своїх службових обов'язків у міжнародно-правових відносинах. Автором по новому сформульовано зміст поняття провокації війни (як мети посягання на життя представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист) як бажання винного ініціювати збройний конфлікт, військові дії (юридично або фактично розпочаті) між державами (групами держав) як суб'єктами міжнародного права. Така провокація є найнебезпечнішою формою провокації міжнародних ускладнень. Автором стверджується, що суб'єкт злочину, передбаченого статтею 443 КК України іноді керується не тільки власними мотивами, а виконує доручення певної організації, співробітником якої він є або ж діє за її спеціальним завданням. В даному випадку можна говорити про співучасть інших учасників такої організації, що полягає у діях, спрямованих на готування та реалізацію суспільно небезпечного діяння, передбаченого статтею 443 КК України. Аналізуються проблемні питання співвідношення посягання на життя представника іноземної держави з суміжними злочинами КК України. Пропонується внесення змін до КК України з метою його удосконалення. Зокрема, запропоновано нову редакцію статті про посягання на життя представника іноземної держави у КК України.^UThe dissertation is devoted to the study of the problems of the criminal-legal characterization of the attack on the life of a representative of a foreign state.Protecting the theoretical provisions concerning criminal liability for encroachment on the life of a representative of a foreign state. The objective and subjective features of this crime are investigated. From a new point of view, the author argues that the need to establish at the legislative level the provisions on victims of an encroachment on the life of a representative of a foreign state have a special, specific status, defined by their special power and regulatory powers in the field of interstate and international relations, which is secured by a system of special privileges and immunities regarding personal immunity and guarantees of their implementation, and this requires special international protection of the rights and freedoms of such persons. It clarifies and formulates the content of the concept of persons with special international protection in Articles 443, 444 of the Criminal Code of Ukraine, such persons are recognized by the head of a foreign state, the government, heads of diplomatic missions, consular offices and other official representatives of a foreign state, as well as heads and official representatives international and interstate organizations that are endowed with internationally recognized privileges and immunities in the performance of their official duties in international legal relations. The author formulates in a new way the meaning of the concept of provocation of the war (as the object of encroachment upon the life of a representative of a foreign state or another person having international protection) as the will of the perpetrator to initiate an armed conflict, military action (legally or actually initiated) between states (groups of states) the subjects of international law. Such provocation is the most dangerous form of provocation of international complications. The author claims that the subject of a crime envisaged by Article 443 of the Criminal Code of Ukraine is sometimes guided not only by his own motives, but also fulfilling an order of a certain organization whose employee he is or acts according to his special task. In this case, we can speak about the complicity of other participants in such an organization, which consists in actions aimed at preparing and implementing a socially dangerous act envisaged by Article 443 of the Criminal Code of Ukraine. Problematic issues of the ratio of encroachment on the life of a representative of a foreign state with related offenses of the Criminal Code of Ukraine are analyzed. It is proposed to amend the Criminal Code of Ukraine in order to improve it. In particular, a new version of the article on encroachment on the life of a representative of a foreign state in the Criminal Code of Ukraine was proposed.

Об'єкт дослідження – процеси проектування, виготовлення та експлуатації алмазно-абразивного інструменту на керамічних зв'язках. Мета дослідження – підвищення ефективності алмазного шліфування за рахунок реалізації раціонального самозаточування кругів на керамічних зв'язках шляхом науково обґрунтованого визначення їх характеристик на етапі проектування, виготовлення та експлуатації інструменту. Методи дослідження: чисельні методи моделювання та вирішення задач руйнування, методи математичного аналізу, рентгенофазовий, диференційно-термічний, електронно-мікроскопічний, 3D топографічний методи аналізу. Теоретичні і практичні результати: розроблено методологію та рекомендації щодо вибору раціональної структури та характеристик алмазноносного шару кругів на керамічних зв'язках для шліфування в режимі самозаточування. Наукова новизна: запропоновано спосіб виготовлення алмазних кругів на керамічних зв'язках, який забезпечує постійне оновлення різальних поверхонь зерен під час шліфування різних видів важкооброблюваних матеріалів за рахунок керування процесом самозаточування при варіюванні властивостей зв'язки і пористості алмазоносного шару. Ступінь впровадження: спроектовані інструменти апробовані та впроваджені на профільних підприємствах (ТОВ «Інстайл», ТОВ «Компанія ЗБРОЯ»), а також застосовуються в навчальному процесі кафедри інтегрованих технологій машинобудування імені М.Ф.Семка НТУ «ХПІ». Сфера використання: проектні організації та підприємства машинобудівної галузі.^UThe object of research is the processes of design, manufacture and operation of diamond-abrasive tools on ceramic joints. The purpose of the study is to increase the efficiency of diamond grinding through the implementation of rational self-sharpening of wheels on ceramic joints by scientifically sound determination of their characteristics at the stage of design, manufacture and operation of the tool. Research methods: numerical methods of modeling and solving problems of destruction, methods of mathematical analysis, X-ray phase, differential thermal, electron microscopic, 3D topographic methods of analysis. Theoretical and practical results: developed methodology and recommendations for the choice of rational structure and characteristics of the diamond-bearing layer of circles on ceramic bonds. Scientific novelty: a method of making diamond wheels on ceramic bonds is proposed, which provides constant updating of cutting surfaces of grains during grinding of different types of difficult-to-machine materials by controlling the self-sharpening process by varying bond properties and porosity of the diamond layer. Degree of implementation: the designed tools are tested and implemented at the profile enterprises (LLC "Instyle", LLC "Company ZBROYA") and in the educational process of the integrated mechanical engineering technologies department named after M.F.Semko at NTU "KhPI". Scope of use are the design organizations and enterprises of the machine-building industry.

У дисертації досліджено процес формування колекцій пам'яток воєнної історії у музеях Львова ХІХ–ХХ ст. З'ясовано, що зародження музейної діяльності у місті стало результатом поширення європейських традицій колекціонування серед аристократичних польських родів міста. Виділено етапи становлення музейних установ, що спеціалізувались на зборі предметів воєнно-історичного характеру. Відзначено, що на першому етапі створення музеїв Львова в їх колекціях була незначна кількість пам'яток воєнно-історичного значення. Проте, вже у першій третині XX ст. у Львові формувалися перші спеціалізовані військово-історичні експозиції. У радянський період основним завданням нововідкритих військово-історичних експозицій було оспівування перемоги СРСР у Другій світовій війні. Виняток становив Музей зброї «Арсенал», де демонструвалися еклектичні збірки середньовічного озброєння з колишніх приватних колекцій князів Любомирських, В. Лозинського, Б. Ожеховича, О. Чоловського.^UThe dissertation deals with the process of the formation of collections of military history attractions in Lviv museums of the 19th and 20th centuries. It is found that the origin of museum activity in the city was the result of the spread of European collecting traditions among aristocratic Polish families of the city. The stages of the formation of museum establishments specializing in the collection of items of military-historical characters were distinguished. It was noted that in the first stage of the creation of Lviv museums in their collections there were a small number of attractions of military and historical importance. However, already in the first third XX century, the first specialized military-historical expositions were formed in Lviv. In the Soviet period, the main task of the newly opened military and historical exhibitions was to sing the victory of the USSR in World War II. An exception was the Arsenal Museum of Weapons, which displayed eclectic collections of medieval weapons from the former private collections of Prince Lubomirsky, V. Lozynsky, B. Ozhehovich, O. Cholovsky.

На основі використання різноманітного вихідного матеріалу вдалося порівняти та протиставити позиції сторін, які брали активну участь у близькосхідному протистоянні, виявити особливості та простежити наслідки цього протистояння для регіону зокрема та для світових міжнародних відносин загалом. Незважаючи на те, що конфлікт між Державою Ізраїль та арабськими країнами, зокрема Арабською Республікою Єгипет, широко вивчається українськими істориками, політологами та експертами з міжнародних відносин, автор на основі маловідомої літератури, переважно англійською та французькою мовами, переосмислює причини та особливості єгипетсько-ізраїльського протистояння, а також його наслідки, а також частково спростовує радянські міфи та наративи з досліджуваного питання.Доведено, що під час найгостріших близькосхідних криз обидві наддержави — Радянський Союз і Сполучені Штати Америки — займали досить близькі позиції, щоб не допустити ескалації конфлікту. Особливість американо-радянських відносин через призму близькосхідного протистояння в досліджуваний період полягала в тому, що наддержави навіть в окремі періоди об'єднували свої зовнішньополітичні зусилля, як, наприклад, під час Суецької кризи, змушуючи Францію, Великобританію та Ізраїль виводити свої війська із зони Суецького каналу.У виданні визначено та проаналізовано стратегічні курси США та СРСР на початку 50-х років ХХ ст., розглянуто вектори міжнародних відносин та особливості застосування силових чинників, досліджено ідеологічне обґрунтування зовнішньої політики США та Радянського Союзу. Доведено, що зближення Ізраїлю з СРСР з самого початку було приречене на провал через демократичний характер єврейської держави. Провал радянсько-ізраїльського союзу підштовхнув Тель-Авів до зближення з Вашингтоном. Хоча американо-ізраїльські відносини охололи внаслідок Суецької кризи 1956 року, ситуація не дійшла до розриву відносин між США та Державою Ізраїль, як це сталося у випадку з СРСР. З рубежу 50-60-х років XX століття американо-ізраїльські відносини переростають у стратегічне партнерство. У середині 1960-х років стала очевидною принципова зміна міжнародно-політичної ситуації на Близькому Сході. Низка подій, що відбувалися в регіоні з 1964 року, мала незворотні наслідки, що врешті-решт призвело до Шестиденної війни 1967 року. Останнє кардинально змінило баланс сил у досліджуваному регіоні, а подальша війна Судного дня та єгипетсько-ізраїльські угоди другої половини 1970-х років ще більше змінили ситуацію на Близькому Сході.Протягом досліджуваного періоду Близький Схід був і залишається ключовим регіоном у глобальних міжнародних відносинах, оскільки в цьому регіоні перетинаються стратегічні інтереси багатьох країн, а арабо-ізраїльське протистояння спалахує знову і знову з плачевною регулярністю. У дисертації проаналізовано витоки та причини єгипетсько-ізраїльського протистояння та розглянуто еволюцію американсько-радянських відносин через призму близькосхідного конфлікту, порівняно різні його етапи з метою пошуку дієвих механізмів, які могли б бути корисними для врегулювання конфліктної ситуації в регіоні в майбутньому.Наукова новизна дисертації полягає у порівнянні досвіду збройного протистояння, здобутого Державою Ізраїль у 50–70-х роках ХХ століття та Україною у період 2014–2023 рр. На основі вивчення набутого та успішно апробованого Ізраїлем досвіду військового протистояння та повоєнної відбудови зроблено спробу адаптувати цей досвід до сучасних воєнних реалій України та розроблено конкретні практичні рекомендації.Незважаючи на часову віддаленість від сьогодення історичного періоду, що вивчається в даній публікації, досвід, який сьогодні має у своєму арсеналі Держава Ізраїль, залишається актуальним як для Ізраїлю, так і для України. Постійне співіснування з ворожими сусідами, зміцнення та покращення державної безпеки, відбудова/розбудова інфраструктури, розбудова психологічної та моральної стійкості суспільства перед обличчям війни та ворожої пропаганди є постійними критично важливими складовими для держави, яка перебуває у стані війни чи військової загрози.Зібраний у дисертації аналітичний матеріал, зроблені автором висновки та узагальнення матимуть широке практичне застосування, оскільки можуть бути використані для поглибленого вивчення зовнішньої політики СРСР та США щодо Близького Сходу, а також при підготовці спеціальних курсів для вищих навчальних закладів.Ключові слова: єгипетсько-ізраїльське протистояння, американсько-радянські відносини, Близький Схід, геополітичне суперництво, Ізраїль, США, СРСР, Єгипет, холодна війна, арабо-ізраїльський конфлікт, міжнародні відносини, Суецька криза, Шестиденна війна, арабські країни^UBased on the use of diverse source material, it was possible to compare and contrast the positions of the parties that took an active part in the Middle East confrontation, to identify the features and trace the consequences of this confrontation for the region in particular and for world international relations in general. Despite the fact that the conflict between the State of Israel and Arab countries, in particular the Arab Republic of Egypt, has been widely studied by Ukrainian historians, political scientists and international relations experts, the author, on the basis of little-known literature, mainly in English and French, rethinks the causes and peculiarities of the Egyptian-Israeli confrontation, as well as its consequences, and partially refutes Soviet myths and narratives on the issue under study.It is proved that during the most acute Middle East crises, both superpowers, the Soviet Union and the United States of America, stood in close enough positions to prevent the conflict from escalating. The peculiarity of US-Soviet relations through the prism of the Middle East confrontation in the period under study was that the superpowers, even in certain periods, united their foreign policy efforts, as, for example, during the Suez Crisis, forcing France, the United Kingdom and Israel to withdraw their troops from the Suez Canal zone.The publication defines and analyses the strategic courses of the USA and the USSR in the early 50s of the twentieth century, examines the vectors of international relations and the peculiarities of the use of force factors, and studies the ideological justification of the foreign policy of the United States and the Soviet Union. It is proved that Israel's rapprochement with the USSR was doomed to failure from the very beginning due to the democratic nature of the Jewish state. The failure of the Soviet-Israeli alliance pushed Tel Aviv to rapprochement with Washington. Although US-Israeli relations cooled as a result of the Suez Crisis of 1956, the situation did not reach the point of severing relations between the United States and the State of Israel, as happened in the case of the USSR. Since the turn of the 50s and 60s of the XX century, US-Israeli relations have been developing into a strategic partnership.In the mid-1960s, a fundamental change in the international political situation in the Middle East became apparent. A series of events that had taken place in the region since 1964 had irreversible consequences, which eventually led to the Six-Day War of 1967. The latter dramatically changed the balance of power in the region under study, and the subsequent Yom Kippur War and the Egyptian-Israeli agreements of the second half of the 1970s further altered the situation in the Middle East.During the period under study, the Middle East was, and still is, a key region in global international relations, as the strategic interests of many countries intersect in this region, and the Arab-Israeli confrontation flares up again and again with deplorable regularity. The dissertation analyses the origins and causes of the Egyptian-Israeli confrontation and examines the evolution of US-Soviet relations through the prism of the Middle East conflict, comparing its various stages in order to find effective mechanisms that could be useful in resolving the conflict situation in the region in the future.The scientific novelty of the dissertation is a comparison of the experience of armed confrontation gained by the State of Israel in the 50s and 70s of the XX century and Ukraine in the period 2014–2023. Based on the study of the experience of military confrontation and post-war reconstruction gained and successfully tested by Israel, an attempt is made to adapt this experience to the current military realities of Ukraine, and specific practical recommendations are developed.Despite the time distance from the present of the historical period studied in this publication, the experience that the State of Israel has in its arsenal today remains relevant both for Israel and Ukraine. Permanent coexistence with enemy neighbours, strengthening and improving state security, rebuilding/building infrastructure, and building psychological and moral resilience of society in the face of war and enemy propaganda are constant crucial components for a state in a state of war or military threat.The analytical material collected in the dissertation, the conclusions and generalisations drawn by the author will be of wide practical application as they can be used for in-depth study of the foreign policy of the USSR and the USA towards the Middle East, as well as in the preparation of special courses for higher education institutions.Keywords: Egyptian-Israeli confrontation, US-Soviet relations, Middle East, geopolitical rivalry, Israel, USA, USSR, Egypt, Cold War, Arab-Israeli conflict, international relations, Suez Crisis, Six-Day War, Arab countries

Вивчено питання створення систем радіаційного моніторингу у гнучких виробничих системах ядерного технологічного виробництва. Запропоновано нетрадиційний підхід щодо ідентифікації спектрального складу випромінювання. Розроблено методи, алгоритми, методику та програмне забезпечення для ідентифікації джерел іонізуючого випромінювання на базі методів ідентифікації багатозв'язних систем, застосування яких дозволяє значно скоротити часові витрати на ідентифікацію та зменшити в 1,5 - 2 рази обсяг робочої бібліотеки спектрів. Запропоновані методи, алгоритми та програмний засіб ідентифікації багатозв'язних систем можуть застосовуватися для ідентифікації об'єктів іншої фізичної природи.

  Скачати повний текст

Одним з основних пріоритетів сьогодення є розробка ефективної технології отримання альтернативних джерел енергії. До складу гідролізатів лігноцелюлози входять два основні цукри: глюкоза, яка зброджується в першу чергу, та ксилоза. Ідентифікація нових генів, які можуть бути мішенями у регуляції алкогольної ферментації ксилози з метою подальшої їх інженерії є актуальним завданням. За допомогою флуориметричного та флуоресцентного аналізів показано, що пероксисоми Saccharomyces cerevisiae довше зберігалися під час ферментації ксилози ніж на глюкозі. З метою дослідження ролі не окремих пероксисомних ферментів а цілих цих органел здійснено делецію гена PEX3, що кодує пероксисомний мембранний білок. Вперше було показано, що дефіцит пероксисом призводить до зниження накопичення етанолу з ксилози штамом pex3Δ в 1,5 раза порівняно з вихідним штамом. Досліджено рівень АФК в клітинах штаму GS010 під час ферментації глюкози та ксилози, та показано що катаболізм ксилози супряжений з генерацією підвищеної кількості АФК. При ферментації саме ксилози зафіксовано у 1,7-1,8 раза вищий рівень АФК. Вперше встановлено роль пероксисомної каталази Cta1 в процесі алкогольної ферментації ксилози у рекомбінантного штаму S. cerevisiae. Делеція гена CTA1 призводила до обмеження приросту біомаси та зниження продукції етанолу в 2 рази при порівнянні з вихідним штамом. За рахунок активності цитозольної ізоформи активність каталази у штамі cta1∆ була у 6 разів нижчою порівняно з реципієнтним штамом. Встановлено, що посилення експресії гена PEX34, що кодує пероксисомний інтегральний мембранний білок, приводить до формування пероксисом більшого розміру та підвищує в 1,4 раза продукцію етанолу з ксилози за умов алкогольної ферментації. Під час виконання даної роботи на основі ксилозо-ферментуючого штаму S. cerevisiae сконструйовано колекцію штамів з делецією та посиленою експресією низки генів ADR1, CAT8, ASG1, HAP4, SIP4, TUP1 та ZNF1, що кодують транскрипційні фактори та досліджено їх вплив на алкогольну ферментацю ксилози. Транскрипційний фактор Znf1 S. cerevisiae належить до родини транскрипційних активаторів цинкового кластеру та зв'язується з промоторами генів, продукти яких беруть участь у клітинному диханні, глюконеогенезі, циклі трикарбонових кислот та гліоксилатному шунті. Встановлено, що Znf1 не впливає на алкогольну ферментацію ксилози у S. cerevisiae, оскільки, як делеція так і посилення експресії ZNF1 не змінювали рівень продукції етанолу при ферментації цієї пентози. Транскрипційний фактор цинкового кластеру Sip4, який є субстратом протеїнкінази Snf1, взаємодіє з CSREs (cell type-specific regulatory elements) елементами і є активатором генів, що кодують ферменти глюконеогенезу. Продукція етанолу надекспресуючим штамом SIP4 була знижена більш ніж вдвічі, порівняно з батьківським, і становила 2,8 г/л. Транскрипційні регулятори Adr1 та Cat8 залежать від Snf1-опосередкованої індукції та здійснюють дерепресію низки генів, залучених у глюконеогенез та β-окислення. Встановлено, що як делеція так і посилена експресія ADR1 призводили до зниження продукції етанолу з ксилози, що становила 4,3 г/л для adr1Δ та 4,25 г/л для ADR1, тоді як вихідний штам GS010 продукував 5,85 г/л етанолу. Одержаний мутант cat8Δ демонстрував підвищення продукції етанолу з ксилози на 9,5% порівняно із батьківським штамом. Посилення експресії CAT8 напроти, призвело до зниження продукції етанолу на 7,3% порівняно з вихідним штамом GS010. Транскрипційний фактор Asg1 теж належить до родини цинкового кластеру та є регулятором генів кількох метаболічних шляхів: β-окислення, гліоксилатного циклу, глюконеогенезу, та імпорту довго-ланцюгових жирних кислот до пероксисом. Делеція ASG1 у штамі GS010 призвела до зниження продукції етанолу з ксилози у 1,23 раза. Tup1 - загальний репресор транскрипції, утворює комплекс з Cyc8, бере участь у створенні репресивної структури хроматину через взаємодію з гістонами Н3 та Н4. При ферментації ксилози штамом tup1Δ продукція етанолу була нижчою в 1,58 раза. Продукція етанолу з глюкози була нижчою в 1,26 раза. У S. cerevisiae ідентифіковано транскрипційний активатор Hap4, що відіграє ключову роль у контролі експресії генів мітохондріального дихання. Виявлено, що делеція HAP4 суттєво поліпшує продукцію етанолу при ферментації ксилози. Мутант продукує 10,4 г/л етанолу, при цьому вихід етанолу сягає 0,414 г/г ксилози. Натомість посилення експресії HAP4 призводило до зниження продукції етанолу при ферментації ксилози. У результаті роботи ідентифіковано нові мішені для створення продуцентів паливного етанолу на основі ксилозо-ферментуючих штамів дріжджів S. cerevisiae. Застосовані у роботі генно-інженерні підходи можуть бути екстрапольовані на інші перспективні дріжджові продуценти паливного етанолу. Сконструйовані штами можуть слугувати основою для подальших генно-інженерних маніпуляцій.^UОne of the main priorities today is to develop efficient technology for alternative energy sources. The composition of lignocellulose hydrolysates includes two main sugars: glucose, which ferments first, and xylose. Identification of new genes that may be targets in the regulation of alcoholic fermentation of xylose for further engineering is an urgent task. Saccharomyces cerevisiae fluorimetric and fluorescence analyzes showed that peroxisomes persisted longer during xylose fermentation than on glucose. To study the role not just individual peroxisomal enzymes but whole organelles, deletion of the PEX3 gene encoding a peroxisomal membrane protein was performed. For the first time it was shown that peroxisome deficiency leads to a decrease in the accumulation of ethanol from xylose in strain pex3Δ for 1,5 times as compared to the original strain. The ROS level in GS010 strain cells during glucose and xylose fermentation was studied, and it was shown that xylose is more actively involved in the generation of ROS. Namely, 1,7-1,8 times higher ROS levels were recorded during the fermentation of xylose. For the first time, the role of peroxisomal catalase in the process of alcoholic fermentation of xylose in a recombinant strain of S. cerevisiae was revealed. The CTA1 gene deletion led to a limitation of biomass growth and a 2 fold decrease in ethanol production compared to the original strain. The catalase activity in the cta1∆ strain was 6 times lower compared to the recipient strain. It was found that the overexpression of the PEX34 gene, encoding a peroxisomal integral membrane protein, leads to the formation of larger peroxisomes and increases by 1,4 times the ethanol accumulation level from xylose under alcoholic fermentation conditions. During this work, a collection of strains with deletion and enhanced expression of ADR1, CAT8, ASG1, HAP4, SIP4, TUP1, and ZNF1 genes encoding transcription factors was constructed based on the xylose-fermenting strain of S. cerevisiae and the mechanisms of regulation of alcoholic fermentation of xylose in the constructed strains were investigated. The transcription factor Znf1 S. cerevisiae belongs to the family of transcriptional activators of the zinc cluster and binds to the promoters of the genes whose products are involved in cellular respiration, gluconeogenesis, the tricarboxylic acid cycle and the glyoxylate shunt. It was found that Znf1 does not affect the alcoholic fermentation of xylose in S. cerevisiae, since both ZNF1 deletion and overexpression did not alter ethanol production during fermentation of this pentose. The transcription factor of the zinc cluster Sip4 is a substrate of the protein kinase Snf1, and interacts with CSREs elements and is an activator of genes encoding enzymes of gluconeogenesis. The production of ethanol by strain SIP4 was reduced more than twice compared to the parent strain and reached 2,8 g/l. Adr1 and Cat8 are transcriptional regulators that depend on Snf1-mediated induction and derepress a number of genes involved in gluconeogenesis and β-oxidation. We found that both deletion and overexpression of ADR1 led to a decrease in ethanol production from xylose, which was 4,3 g/l for adr1Δ and 4,25 g/l for ADR1, whereas strain GS010 showed 5,85 g/l of ethanol. The obtained cat8Δ mutant showed an increase in ethanol production from xylose by 9,5% compared to the parental strain GS010. Overexpression of CAT8, in contrast, led to a decrease in ethanol production by 7,3%. The transcription factor Asg1 also belongs to the Zn-cluster family and is a regulator of the genes of several metabolic pathways: β-oxidation, glyoxylate cycle, gluconeogenesis, and import of long-chain fatty acids to peroxisomes. Deletion of ASG1 led to a decrease in ethanol production from xylose by 1,23 times. Transcriptional repressor Tup1 forming a complex with Cyc8p, is involved in the creation of the repressive structure of chromatin through interaction with histones H3 and H4. During xylose fermentation ethanol production tup1Δ was 1,58 times lower, ethanol production from glucose was 1,26 times lower. In S. cerevisiae transcriptional activator Hap4 was identified, which plays a key role in controlling mitochondrial respiration gene expression. Deletion of HAP4 was found to significantly improve ethanol production during xylose fermentation. The mutant produces 10,4 g/l of ethanol, while the yield of ethanol reaches 0,414 g/g. Instead, increased expression of HAP4 led to the opposite effect, namely a decrease in ethanol production during xylose fermentation. As a result, new targets were identified to construct fuel ethanol producers based on xylose-fermenting S. cerevisiae yeast strains. The genetically engineered approaches used in the work can be extrapolated to other promising yeast producers of fuel ethanol. The engineered strains can serve as a basis for further genetic engineering manipulations.

Розроблено метод матричного опису нелінійної динаміки пучка заряджених частинок у комбінованих системах, які складаються з електростатичної прискорювальної структури з аксіальною симетрією поля та магнітних квадрупольних лінз або надпровідної аксіальної магнітної лінзи. Розроблено методику та проведено розрахунок і оптимізацію іонно-оптичних властивостей імерсійної зондоформувальної системи. Визначено оптимальне розміщення елементів даної системи на базі електростатичного прискорювача та мультиплету магнітних квадрупольних лінз або надпровідного соленоїда, що дозволяє за заданих розмірів зонда на мішені одержати максимальний струм пучка. Знайдено оптимізовану форму полюсних наконечників прецизійної магнітної квадрупольної лінзи, яка забезпечує мінімальні перекручування квадрупольної симетрії за максимального поперечного градієнта поля. Експериментальним шляхом досліджено поле квадрупольної лінзи з наконечниками такої форми та розраховано його паразитні компоненти.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному дослідженню імплементації норм МГП у національне законодавство України, встановленню особливостей та надання характеристики стану імплементації.Проведено аналіз видів норм та принципів МГП, а також доктринальних підходів до визначення поняття МГП. Наголошується, що всі норми МГП можна розглядати як норми jus cogens, з яких випливають зобов'язання erga omnes.Окремо розглянуто питання сучасних викликів МГП до яких віднесено нові сучасні міжнародні збройні конфліктів, засобів та форм війн, а також питання загального правозастосування, з огляду на необхідність ефективної імплементації норм МГП. У роботі також розглянуто особливості імплементації норм міжнародного права в національно-правову систему. Зокрема, проаналізовано типи держав в залежності від способів імплементації норм міжнародного права на національному рівні. Констатується, що незалежно від того, до якої з груп відноситься держава, вона повинна об'єктивно дотримуватися норм міжнародного права.У контексті співвідношення норм МГП з нормами інших галузей у роботі здійснено аналіз практики ЄСПЛ. Розглянуто ключові рішення ЄСПЛ, які стосувалися порушень ЄКПЛ та розглядались у контексті реалізації норм МГП. Зокрема розглянуто рішення Catan and others v. Republic of Moldova and Russia, у контексті застосування статті 1 при реалізації норм МГП. Це рішення дає відповідьна питання, яка саме держава несе відповідальність за належне виконання положень Конвенції в цілому, тобто питання ефективного контролю та юрисдикції. Також у контексті юрисдикції та визначення статусу «окупаційної влади» було досліджено справи Jaloud v. the Netherlands та Issa and others v. Turkey.Аналіз практики Суду свідчить, що під час міжнародного збройного конфлікту права, що гарантуються Конвенцією, мають застосовуватися з урахуванням контексту та положень МГП. На основі аналізу практики ЄСПЛ встановлено, що стосовно права на життя норми МГП є lex specialis по відношенню до норм ЄСПЛ. Крім того, аналіз практики ЄСПЛ показує, що Суд постійно шукає підходів до певної конвергенції між нормами міжнародного права в галузі прав людини та МГП. ЄСПЛ, застосовуючи норми обох галузей права, визначає наявні прогалини та полегшує взаємопроникнення правил.^UThe thesis deals with the peculiarities of the implementation of the norms of international law concerning international crimes into the national legal system.The types of norms and principles of IHL, as well as doctrinal approaches to defining the concept of IHL were analysed. It is emphasized that all IHL rules can be considered as jus cogens rules from which erga omnes obligations are arised.The issues of modern challenges to the IHL, which include new modern international armed conflicts, means and forms of war, as well as the issues of general law enforcement, are considered separately, considered the effective implementation of IHL norms. The paper also considers the peculiarities of the implementation of international law in the national legal system. In particular, the types of states are analyzed depending on the way of implementation of the norms of international law at the national level. It is stated that regardless of which group the state belongs to, it must objectively comply with the norms of international law.In the context of the correlation of IHL norms with the norms of other branches, it was conducted analysis of the of the European Court of Human Rights case-law. The key decisions of the European Court of Human Rights concerning violations of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and considered in the context of the implementation of international humanitarian law are analysed. In particular, the decision of Catan and others v. Republic of Moldova and Russia, in the context of the application of Article 1 in the implementation of IHL. This decision answers the question of which state is responsible for the Convention provisionsimplementation as a whole, ie the issue of effective control and jurisdiction. Also in the context of jurisdiction and determination of the status of "occupying power", the cases of Jaloud v. the Netherlands and Issa and others v. Turkey.An analysis of the Court's case-law shows that, in international armed conflicts, the rights guaranteed by the Convention should be applied in the light of the context and provisions of international humanitarian law. On the basis of an analysis of the ECHR's practice, it has been established that, with respect to the right to life, IHL norms are lex specialis in relation to ECHR norms. An analysis of the ECHR's practice shows that the Court is constantly seeking approaches to a certain convergence between the rules of international human rights law and IHL. The ECHR, while applying the rules of both branches of law, identifies the gaps that exist and facilitates the interpenetration of rules.The normative mechanism of implementation of IHL norms in the criminal and military legislation of Ukraine, as well as other branches of legislation was analyzed. In particular, the types of offenses set forth in the provisions of the Geneva and Hague Conventions and their annexes, and the possibility of criminal prosecution for their commission under the provisions of domestic criminal law are analyzed. Taking into account the purpose of this work, the study of violations of international humanitarian law was carried out in two groups, into which they are conditionally divided: 1) violations directed against a group of persons and against an individual; 2) violations directed against property.During the legal analysis of the first group of offenses it was established that criminal liability for their commission is provided by the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, but they are mostly scattered in different sections given the structure of this legislation, ie depending on the direct object of criminal encroachment.

Дисертацію присвячено теоретичному аналізу, опису сучасного стану та визначенню перспектив удосконалення імунітетів у кримінальному праві України. Стверджується, що у цій галузі теоретичні засади існування імунітетів досліджено недостатньо. У першому розділі дисертації розглянуто поняття, зміст та стан теоретичного дослідження й нормативного регулювання імунітетів у кримінальному праві України. Доведено, що головною підставою імплементації приписів про імунітети у кримінальне законодавство України є забезпечення принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права. Надано визначення імунітетів у кримінальному праві. Описано кримінально-правові наслідки дії імунітетів у кримінальному праві. Показано їх співвідношення з інститутом звільнення від кримінальної відповідальності та з інститутом обставин, які виключають кримінальну протиправність діяння.Запропоновано критерії класифікації та виділено види імунітетів у кримінальному праві.Виявлено особливості регулювання імунітетів у кримінальних законах зарубіжних держав. Відзначено приклади позначення поняттям «імунітет» безпосередньо в кримінальному законі факту вилучення певного кола осіб зі сфери дії національної кримінальної юстиції. У другому розділі роботи проаналізовано міжнародні документи й норми національного законодавства, якими передбачено особисті привілеї та імунітети представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій. Проведеним дослідженням підтверджено позицію, що унормовані міжнародним правом імунітети є гарантією неупередженої та незалежної діяльності представників іноземних держав у країні їх перебування, виводячи представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій за межі національної кримінальної юрисдикції. Розглянуто кримінально-правові аспекти імунітетів посадових осіб органів різних гілок влади. Досліджено норми чинного законодавства України, що визначають імунітет осіб, на яких державою покладено обов’язки, виконання яких потребує захисту від незаконного втручання, а також є необхідним для створення належних умов для їх виконання. Окремо проаналізовано зміст депутатського індемнітету, під яким розуміється виключення відповідальності народних обранців (у тому числі кримінальної) за результати голосування або висловлювання в парламенті, у суді та інших органах, де вони виконують представницькі функції.Досліджено феномен виключення відповідальності працівників правоохоронних органів. Встановлено, що він має окремі ознаки інституту імунітетів. У третьому розділі на основі аналізу розуміння бойового імунітету в сучасній судовій практиці та літературі його розглянуто у співвідношенні з виправданим ризиком у законодавстві України. Встановлено відмінності розуміння правової природи бойового імунітету в Україні та іноземних державах. Оцінено недоліки його одночасної регламентації і як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, і як обставини, що забезпечує звільнення від кримінальної відповідальності. Констатовано порушення принципів кримінально-правового регулювання, допущене при регламентації бойового імунітету в законодавстві України (як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння згідно з КК України та як підстави звільнення від кримінальної відповідальності за Законом «Про оборону України»). Підтримано думку, що бойовий імунітет належить до обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння. Визначено коло обставин, існування яких дозволяє констатувати наявність бойового імунітету (не визнається кримінальним правопорушенням вчинення як дії, так і бездіяльності; умови та час існування – воєнний стан або період збройного конфлікту; мета вчинення дії (бездіяльності) особою, наділеною бойовим імунітетом; спрямованість заподіяння шкоди при бойовому імунітеті; відсутність ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами). Констатується, що бойовий імунітет охоплює лише діяння особи, спрямоване на відсіч саме збройної агресії. Описано різновид бойового імунітет, який поширюється на особливий суб’єктний склад (цивільних осіб). Пропонуються види бойового імунітету: військовий бойовий імунітет та цивільний бойовий імунітет.Констатується, що під час відсічі збройної агресії проти України медичний персонал у відповідності із міжнародними нормативними актами та гуманітарною місією надає медичну допомогу будь-яким особам, які її потребують. Такі дії медичного персоналу не є кримінально протиправними (медичний імунітет). Показано його відмінності від дій лікаря в умовах виправданого ризику та в умовах крайньої необхідності.Проведено аналіз кримінально-правових аспектів наділення імунітетами осіб, які беруть участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з метою виконання службових або процесуальних обов’язків для забезпечення виконання функцій цієї установи.^UThe dissertation is devoted to theoretical analysis, description of the modern state and determination of prospects for improving immunities in the criminal law of Ukraine.The first section of the dissertation considers the concept, content and state of theoretical research and normative regulation of immunities in criminal law of Ukraine.It has been proved that the main basis for the implementation of immunities regulations in the criminal legislation of Ukraine is the provision of the principle of legal certainty, which is part of the rule of law.The definition of immunities in criminal law is given.The criminal-legal consequences of the action of immunities in criminal law are described. Their relationship with the institute of exemption from criminal liability and with the institute of circumstances that exclude the criminal wrongfulness of the act is shown.The classification criteria are proposed and types of immunities in criminal law are allocated.The peculiarities of the regulation of immunities in the criminal laws of foreign states have been revealed. Examples of the concept of "immunity" are noted directly in the criminal law of the fact of the removal of a certain circle of persons from the scope of national criminal justice.The second section of the work analyzes international documents and norms of national legislation, which provide for personal privileges and immunities of representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions.The study confirmed the position that the immunities regulated by international law are a guarantee of impartial and independent activities of representatives of foreign countries in the country of their stay, taking representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions outside the national criminal jurisdiction. The criminal-legal aspects of immunities of officials of bodies of different branches of government are considered. Among the carriers of such immunity are people's deputies, the President of Ukraine, the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine for Human Rights and representatives of the judicial corps.Separately, the content of the deputy indemnity is analyzed, which refers to the exclusion of the responsibility of people's deputies (including criminal) for the results of voting or statements in parliament, in court and other bodies where they perform representative functions.On the third section, based on the analysis of the understanding of combat immunity in modern judicial practice and literature, it is considered in relation to justified risk in the legislation of Ukraine. Differences in understanding the legal nature of combat immunity in Ukraine and foreign countries have been established. The shortcomings of its simultaneous regulation are assessed both as circumstances excluding criminal wrongfulness of the act, and as circumstances ensuring exemption from criminal liability. Violation of the principles of criminal-legal regulation made during the regulation of combat immunity in the legislation of Ukraine (as a circumstance that excludes the criminal wrongfulness of an act according to the Criminal Code of Ukraine and as a basis for exemption from criminal liability under the Law "On Defense of Ukraine").The opinion is supported that combat immunity refers to circumstances that exclude the criminal wrongfulness of an act. The range of circumstances, the presence of which allows us to state the presence of combat immunity (is not recognized as a criminal offense to commit both action and inaction; conditions and time of existence - martial law or period of armed conflict; the purpose of action (inaction) by a person endowed with military immunity; directionality of harm in combat immunity; lack of signs of torture or use of means of warfare prohibited by international law, other violations of the laws and customs of war provided for by international treaties). It is stated that combat immunity covers only the act of a person aimed at repelling armed aggression. A type of combat immunity is described, which extends to a special subject composition (civilians). Types of combat immunity are offered: military combat immunity and civil combat immunity.It is stated that during the rebuff of armed aggression against Ukraine, medical personnel, in accordance with international regulations and humanitarian mission, provide medical assistance to any persons who need it. Such actions of medical personnel are not criminally unlawful (medical immunity). Its differences from the actions of the doctor in conditions of justified risk and in conditions of emergency are shown.An analysis of the criminal legal aspects of immunization of persons involved in the activities of the International Criminal Court for the purpose of performing official or procedural duties to ensure the performance of the functions of this institution was carried out.

На підставі аналізу опублікованих документів і праць науковців досліджено процес інженерного забезпечення бойових дій військ за специфічних умов збройного конфлікту, розкрито його характерні риси й особливості, визначено основні тенденції розвитку цього процесу, а також запропоновано можливі напрями використання одержаного досвіду за умов розвитку Збройних Сил України. Значну увагу приділено питанням розвитку тактики інженерних частин і підрозділів у певних воєнних конфліктах. Розкрито принципи, форми та способи застосування інженерних військ на різних етапах збройного конфлікту.

  Скачати повний текст

Дисертація є одним з перших у вітчизняній політології спеціальним цілісним фундаментальним дослідженням інформаційних війн з позиції інтегрального підходу: феноменальність комплексного розуміння сучасних інформаційних війн полягає у тому, що одне поняття, по суті, акумулює у собі два їх різні види – інформаційно-психологічну та інформаційно-технічну війни. У науковій роботі наведено низку авторських понять, ідей та висновків, які характеризуються науковою новизною.У дослідженні висвітлено змістовні міркування щодо інформаційних війн у політичній площині: теоретичне підґрунтя, хронологічний розвиток та практичне втілення – зокрема, на прикладі агресії РФ. Розглянуто стан наукової розробленості проблеми, який характеризується незавершеністю політичної конструкції інформаційних війн. Триває наукова дискусія щодо того, чи є це поняття синтезом двох базових напрямків – інформаційно-психологічного та інформаційно-технічного, чи до нього доцільно відносити лише один із них; які методи та форми доречно відносити до інформаційних війн і яке їх співвідношення.У сучасній літературі наукова експлікація «інформаційна війна» не має однозначного трактування. Окрім розбіжностей стосовно того, що ж можна вважати «інформаційною війною», так само проблемним є тлумачення окремих її категорій. Популярним є дослідження інформаційних війн у рамках психологічної парадигми. Різні науковці пропонують свої підходи, однак, на нашу думку, найбільш вдалим є комплексне розуміння інформаційних війн. Шляхом застосування поліпарадигмального підходу, запропоновано визначення поняття: «інформаційна війна» під якою розуміється «комбінація людських або технологічних дій, призначених для присвоєння, видалення чи зміни інформації, що призводить до пошкодження або знищення критичної інфраструктури, порушення сталої роботи органів державної влади, економічних збитків у великих розмірах або порушення адекватного ментального сприйняття явищ і подій шляхом нав’язування певного бачення реальності». Попри об’єднувальне поняття, інформаційна війна має суттєву детермінацію, функціональну спрямованість на отримання різних результатів. Вона – політичний феномен, що слугує різним цілям; не одномоментний, а постійний акт насильства. Невід’ємним атрибутом інформаційних війн є інформаційна зброя.Визначено, що інформаційна війна є складовою політичної війни – маючи універсальний характер, вона може вестися у економічній, соціальній, оборонній, духовній сферах. У контексті політичної війни, інформаційну війну можна визначити як зовнішню діяльність держави, яка веде до досягнення конкретних політичних цілей, спрямованих на руйнування чи зміну ідей, поглядів, ціннісних орієнтирів та інформаційних систем противника, при цьому захищаючи свої ресурси від аналогічних дій противника.Акцентовано увагу на тому, що інформаційні війни не бувають поза межами традиційної боротьби – історія більшості конфліктів вказує на нездатність однієї лише військової міці досягнути переваги і перемоги. Зазвичай вони ведуться паралельно із традиційною війною або є складовою «гібридної війни», де слугують для того, щоб зламати головне – волю противника, нанести удар його моральному духу.^UThe dissertation forms one of the first in domestic political science to be a special holistic fundamental study of informational warfare from the standpoint of an integral approach: the phenomenality of a comprehensive understanding of modern information wars is that one concept, in fact, accumulates two different types of them – informational-psychological and informational-technical warfare. The scientific work contains a number of author's concepts, ideas and conclusions, which are characterized by scientific novelty.The research highlights meaningful considerations regarding information wars in the political plane: theoretical background, chronological development, and practical implementation – in particular, using the example of the aggression of the Russian Federation.It was explored the state of scientific development of the problem, which is characterized by the incompleteness of the political construction of informational warfare. There is an ongoing scientific debate as to whether this concept is a synthesis of two basic directions – informational-psychological and informational-technical, or whether it is expedient to refer to it only one of them; what methods and forms should be attributed to information wars and what their ratio is.The scientific explanation of informational warfare does not have an unambiguous interpretation. In addition to disagreements about what can be considered as informational warfare, the interpretation of its individual categories is equally problematic. The study of informational warfare within the framework of the psychological paradigm is popular. Different scholars offer their approaches, however, in our opinion, the most successful is a comprehensive understanding of information wars.By applying a polyparadigmatic approach, the following definition of the concept is proposed: informational warfare is a combination of human or technological actions designed to appropriate, delete or change information, which leads to damage or destruction of critical infrastructure, disruption of the stable work of state authorities, economic losses in large dimensions or violation of adequate mental perception of phenomena and events by imposing a certain vision of reality. Despite the unifying concept, informational warfare has a significant determination, a functional focus on obtaining different results. It is a political phenomenon that serves various purposes which form not a single-time, but a continuous act of violence. An integral attribute of information wars is information weapons.It was determined that the informational warfare is a component of the political war – having a universal character, it can be waged in the economic, social, defense, and spiritual spheres. In the context of political warfare, information warfare can be defined as the external activity of the state, which leads to the achievement of specific political goals aimed at destroying or changing the ideas, views, value orientations and information systems of the enemy, while protecting its resources from similar actions of the enemy.It is indicated that information wars do not occur outside the boundaries of traditional struggle – the history of most conflicts indicates the inability of military power alone to achieve superiority and victory. Usually they are conducted in parallel with traditional war or are a component of «hybrid war», where they serve to break the main thing – the will of the enemy, to strike at his morale.It is noted that the excessive number of forms of implementing informational warfare complicates the already crisis-oriented categorical apparatus of informational warfare from the point of view of the scientific worldview, in this context it is more appropriate to talk about the three most frequently used forms: information attack, information operation, information campaign.

Проаналізовано проблеми реалізації зовнішньополітичних інтересів держави інформаційними засобами за умов міжнародних криз. Розглянуто процеси формування та реалізації інформаційної зовнішньополітичної стратегії, систематизовано теоретичні та прикладні проблеми застосування інформаційно-комунікативних інструментів впливу на зовнішні аудиторії. Досліджено сучасні тенденції в організації міжнародних комунікаційних потоків за кризових умов та практику діяльності у даній сфері держав, які істотно впливають на формування та реалізацію зовнішньої політики України. Створено концепцію, узагальнено проблеми її реалізації у міжнародному аспекті та побудовано нову модель інформаційної зовнішньополітичної стратегії. На підставі вивчення досвіду інформаційного протистояння під час антитерористичної кампанії встановлено характер інформаційної зброї "масового психічного ураження", спрямованої на зниження відчуття безпеки, поширення паніки та страху. Показано, що не тільки масова свідомість, але й політичні інститути, економічна та культурно-цивілізаційна система в цілому стають метою подібних інформаційних впливів. Визначено провідні тенденції в інформаційному забезпеченні зовнішньої політики США за умов сучасного кризового стану системи міжнародної безпеки, а також закономірності здійснення зовнішньополітичних комунікацій російською елітою у пострадянських країнах. Наведено пропозиції щодо формування сучасної державної інформаційної стратегії України у сфері зовнішньої політики.

  Скачати повний текст

Ямковий К. С. Інформаційні технології побудови композитних індикаторів на основі методів машинного навчання. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 122 – Комп'ютерні науки. – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Харків, 2023.У дисертаційній роботі вирішено науково-практичне завдання розробки методів та інформаційних технологій побудови композитних індикаторів на основі ядерних методів машинного навчання та оптимального узгодження експертної та статистичної інформації.Об’єкт дослідження – процеси побудови композитних індикаторів у задачах ранжування і багатокритеріального оцінювання та вибору.Предмет дослідження – методи та інформаційні технології побудови композитних індикаторів з на основі оптимального узгодження експертної і статистичної інформації та агрегації даних.Мета і задачі дослідження – розробка методів та інформаційних технологій побудови композитних індикаторів основі ядерних методів машинного навчання та оптимального узгодження експертної та статистичної інформації з метою підвищення точності отриманих моделей та обмеження їх складності.^UYamkovyi K. S. Information technologies for building composite indicators based on a machine learning approach. – Manuscript.The thesis is submitted to obtain a scientific degree of Doctor of Philosophy in the specialty 122 – Computer Sciences. – National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”, Kharkiv, 2023.The scientific and practical task of developing methods and information technologies for building composite indicators based on kernel methods of machine learning and optimal concordance of expert and statistical information is solved in the dissertation work.Research object – the processes of building composite indicators in the tasks of ranking and multi-criteria evaluation and selection.Research subject – methods and information technologies for building composite indicators based on optimal concordance of expert and statistical information and data aggregation.The purpose and objectives of the research – the development of methods and information technologies for building composite indicators based on kernel methods of machine learning and optimal concordance of expert and statistical information, to increase the accuracy of the obtained models and limit their complexity.

Розглянуто феномен інформаційної влади, визначено її поняття, структуру, особливості політичного впливу, роль у демократизації сучасного суспільства. Вивчено суспільно-правову організацію інформаційної влади, значну увагу приділено громадському телерадіомовленню. На підставі узагальнення досвіду демократичних країн світу розроблено рекомендації щодо сприяння становленню та розвитку цієї влади у сучасній Україні, посилення її впливу на демократизацію українського суспільства. Доведено, що інформаційна влада є чинником демократизації суспільства лише за умови, коли вона базується на демократичних принципах, інакше вона може бути джерелом виникнення та нарощування небезпечних для суспільства негативних тенденцій. Інформаційна влада може слугувати цілям демократизації суспільства, але може перетворитися у дуже небезпечну зброю, спрямовану проти демократичної системи.

  Скачати повний текст

Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування підвищення рівня інформаційної безпеки системи управління комплексом об’єктів критичної енергетичної інфраструктури за рахунок удосконалення підсистеми інформаційної безпеки.У першому розділі дисертації розглянуто методи підвищення рівня інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури, в тому числі об’єднаних в територіальні або галузеві комплекси та зроблено висновок про можливість отримання комплексного ефекту оптимізації витрат ресурсів на забезпечення належного рівня інформаційної безпеки та отримання його підвищення при витратах аналогічного обсягу ресурсів за умови удосконалення системи управління інформаційною безпекою.На забезпечення необхідного рівня інформаційної безпеки на об’єкті критичної інфраструктури впливає низка факторів, зокрема складність інфраструктури, середовище загроз, правила та вимоги відповідності, людські ресурси, технології, необхідність накопичення знань та навчання. Однак вартість незахищеної критичної інфраструктури може бути ще вищою, включаючи фінансові втрати, репутаційну шкоду та навіть втрату життя в деяких випадках. Неприйнятним є шлях економії ресурсів на елементах інформаційної безпеки, в той же час наявні ресурси обмежені і джерела їх отримання мають визначені можливості. Таким чином, в галузі кібербезпеки існує нагальна потреба в отриманні додаткових ресурсів на забезпечення інформаційної безпеки, яку можливо задовольнити за рахунок удосконалення системи управління інформаційною безпекою. Тому розробка кращих правил побудови системи управління інформаційної безпеки, застосування яких дозволяє підвищити рівень інформаційної безпеки без витрати додаткових ресурсів є актуальною задачею.У другому розділі дисертації представлено обґрунтування математичної моделі, що застосовується для оцінки ризиків, характерних для об’єктів критичної інфраструктури.У третьому розділі дисертації наведено аналіз методів визначення показників ефективності системи управління захистом критичної інфраструктури, акцент зроблено на об’єктах критичної енергетичної інфраструктури. Обґрунтовані можливості оптимізації процесів управління ресурсами при забезпеченні належного рівня безпеки об’єктів, наведена розрахункова модель визначення оптимальних витрат на забезпечення параметрів безпеки об’єкту критичної енергетичної інфраструктури. Запропоновано типову структуру системи автоматизованого управління, завданням якої є моніторинг та оцінка поточного стану ризиків системи критичної інфраструктури, підтримка прийняття рішень при управлінні системою безпеки.Четвертий розділ дисертаційної роботи містить результати аналізу ризиків критичної інфраструктури Київського регіону, що базується на основі комп’ютерного моделювання з використанням обраного математичного апарату та реальних даних загроз та стану об’єктів критичної інфраструктури. На основі проведених досліджень і розрахунків розроблено Методику оцінки ризиків критичної інфраструктури, яка застосована при розробці нормативно-правового акту Адміністрації Держспецзв’язку, який має пройти реєстрацію в Міністерстві юстиції України і прийнятий до виконання до кінця 2023 року. Методика містить перелік вимог та опис практик, застосування яких забезпечить виконання чинних вимог безпеки для системи захисту критичної інфраструктури України.Проведене дисертаційне дослідження дозволило отримати наступні нові наукові результати:- вперше розроблено методику оцінювання ефективності системи інформаційної безпеки комплексу об’єктів критичної енергетичної інфраструктури, яка відрізняється від існуючих системою критеріальних показників й алгоритмом обчислення, що дозволяють підвищити рівень захищеності об’єктів, в тому числі в умовах ракетно-дронових ударів по об’єктах критичної енергетичної інфраструктури.- удосконалено математичну модель обчислення загроз для комплексу об’єктів критичної енергетичної інфраструктури в умовах збройного конфлікту, яка відрізняється від існуючих застосуванням апарату нечітких множин, що дозволяє отримати оцінки загроз в умовах апріорної невизначеності засобів ураження об’єктів критичної енергетичної інфраструктури.- отримали подальший розвиток науково-методичні і науковоорганізаційні рекомендації щодо формування оптимальної за складом інформаційного ресурсу підсистеми інформаційної безпеки за рахунок застосування сучасних інформаційних технологій, що дозволяють досягти підвищення рівня інформаційної безпеки для системи автоматизованого управління комплексом об’єктів критичної енергетичної інфраструктури країни.^UThe aim of the dissertation is the scientific justification of increasing the level of information security of the management system of a complex of critical energy infrastructure objects due to the improvement of the information security subsystem.In the first chapter of the dissertation, the methods of increasing the level of information security at critical infrastructure facilities, including those united in territorial or sectoral complexes, are considered, and a conclusion is drawn about the possibility of obtaining a comprehensive effect of optimizing resource costs to ensure the appropriate level of information security and obtaining its increase at costs of a similar amount of resources under the condition of improving the information security management system. A number of factors, including the complexity of the infrastructure, the threat environment, regulations and compliance requirements, human resources, technology, and the need for knowledge and training, affects ensuring the required level of information security at a critical infrastructure facility. However, the cost of unprotected critical infrastructure can be even higher, including financial loss, reputational damage, and even loss of life in some cases. It is unacceptable to save resources on elements of information security, at the same time the available resources are limited and the sources of their receipt have certain capabilities. Thus, in the field of cyber security, there is an urgent need to obtain additional resources to ensure information security, which can be met by improving the information security management system. Therefore, the development of better rules for building an information security management system, the application of which allows you to increase the level of information security without spending additional resources, is an urgent task.The second chapter of the thesis presents the justification of the mathematical model used to assess risks specific to critical infrastructure objects.The third chapter of the dissertation provides an analysis of the methods of determining the performance indicators of the critical infrastructure protection management system, with an emphasis on critical energy infrastructure facilities. Reasoned opportunities for optimization of resource management processes while ensuring the proper level of safety of objects, a calculation model for determining the optimal costs for ensuring the safety parameters of a critical energy infrastructure object are presented. A typical structure of the automated management system is proposed, the task of which is to monitor and assess the current state of risks of the critical infrastructure system, support decision-making in the management of the security system.The fourth chapter of the dissertation contains the results of the risk analysis of the critical infrastructure of the Kyiv region, which is based on computer modeling using the selected mathematical apparatus and real data on threats and the state of critical infrastructure objects.Based on the conducted research and calculations, the Critical Infrastructure Risk Assessment Methodology was developed, which was used in the development of a regulatory act of the State Special Communications Administration, which must be registered with the Ministry of Justice of Ukraine and accepted for implementation by the end of 2023. The methodology contains a list of requirements and a description of practices, the application of which will ensure the fulfillment of current security requirements for the system of protection of critical infrastructure of Ukraine.The conducted dissertation research made it possible to obtain the following new scientific results:- for the first time, a methodology for evaluating the effectiveness of the information security system of a complex of critical energy infrastructure facilities was developed, which differs from the existing system of criteria indicators and a calculation algorithm that allow to increase the level of security in the conditions of missile and drone strikes on critical energy infrastructure facilities.- the mathematical model for calculating threats for a complex of critical energy infrastructure objects in conditions of armed conflict has been improved, which differs from the existing ones by using the apparatus of fuzzy sets, which allows obtaining threat estimates in conditions of a priori uncertainty of the means of damage to critical energy infrastructure objects.- the scientific-methodical and scientific-organizational recommendations regarding the formation of an information security subsystem optimal in terms of the composition of the information resource received further development due to the use of modern information technologies, which allow to achieve an increase in the level of information security for the system of automated management of the complex of objects of the country's critical energy infrastructure.

Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо висвітлення історичного процесу становлення та розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у 1992–2014 роках. Актуальність теми дослідження зумовлена зміною характеру збройної боротьби в бік активізації використання засобів інформаційного протиборства та зростанням ролі інформаційного впливу на особовий склад своїх військ (сил); триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України із застосуванням інформаційних і психологічних операцій; певною подібністю сучасних умов функціонування інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України після їхньої передислокації з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та умов його розвитку у 1992–2014 роках; протиріччями між гібридним характером сучасної збройної боротьби та невідповідністю інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах новим умовам; між задекларованими завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України щодо формування в особового складу стійкого морально-психологічного стану, захисту його від негативного інформаційно-психологічного впливу противника, та фактичною неготовністю протистояти агресору, зрадою і переходом на його бік значної частини військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України у березні 2014 р.; необхідністю підвищення ефективності інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації та потребою створення нової системи комунікацій у військах (силах); відсутністю критичного аналізу здобутків і прорахунків в організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у 1992–2014 роках, недостатньою науковою розробленістю теми та відсутністю комплексного історичного дослідження процесу розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, яке б узагальнювало досвід його організації у 1992–2014 роках. Аналіз історіографії засвідчив, що обрана тема знайшла лише часткове відображення в історичних працях вітчизняних науковців. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що у дисертації вперше: узагальнено досвід інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у 1992–2014 роках; запропоновано та обґрунтовано авторську періодизацію становлення та розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України; виявлено тенденції розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України; встановлено спрямованість заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у 1992–2014 роках; запропоновано типологію організації інформаційного впливу на особовий склад свої сил (військ); уточнено та доповнено: відомості про умови становлення та розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у ВМС ЗС України у 1992–2014 роках і чинники, що впливали на нього; положення існуючої теорії інформаційно-пропагандистського забезпечення військ (сил); статистичні данні з обраної теми; набули подальшого розвитку історіографія, джерельна база та понятійний апарат за темою дослідження.^UThe dissertation is devoted to solving the scientific task of covering the historical process of formation and development of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in 1992-2014. The urgency of the research topic is due to the change in the nature of the armed struggle towards the intensification of the use of means of information confrontation and the growing role of information influence on the personnel of their troops (forces); the ongoing armed aggression of the Russian Federation against Ukraine with the use of information and psychological operations; a certain similarity of modern conditions of functioning of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine after their redeployment from the temporarily occupied territory of the Autonomous Republic of Crimea and conditions of its development in 1992-2014; contradictions between the hybrid nature of modern armed struggle and the inconsistency of information and propaganda support in the Navy with the new conditions; between the declared tasks of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine on the formation of a stable moral and psychological state in the personnel, its protection from the negative information and psychological influence of the enemy, and the actual unwillingness to resist the aggressor, betrayal and transition to his side servicemen of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in March 2014; the need to increase the effectiveness of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in the ongoing armed aggression of the Russian Federation and the need to create a new system of communications in the troops (forces); lack of critical analysis of achievements and failures in the organization of information and propaganda support in the Navy of the Armed Forces of Ukraine in 1992-2014, insufficient scientific elaboration of the topic and lack of comprehensive historical study of the development of information and propaganda support in the Navy of the Armed Forces of Ukraine, which would summarize the experience of its organization in 1992-2014. Analysis of historiography showed that the chosen topic was only partially reflected in the historical works of domestic scholars. The scientific novelty of the obtained results is that in the dissertation for the first time: the experience of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in 1992-2014 is generalized; the author's periodization of the formation and development of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine is proposed and substantiated; revealed trends in the development of information and advocacy support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; the orientation of information and propaganda support measures in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in 1992–2014 was established; the typology of the organization of information influence on the personnel of the forces (troops) is offered; clarified and supplemented: information on the conditions of formation and development of information and propaganda support in the Navy of the Armed Forces of Ukraine in 1992-2014 and the factors that influenced it; provisions of the existing theory of information and propaganda support of troops (forces); statistics on the selected topic; historiography, source base and conceptual apparatus on the research topic were further developed.

Вперше науково обгрунтовано зміст поняття "інформаційно-психологічне забезпечення збройних сил США" як цілеспрямованої системної діяльності органів психологічних операцій, державного та військового управління та засобів масової інформації щодо встановлення взаємодії з місцевим населенням і громадськими організаціями, спрямовану на формування сприятливого інформаційного середовища та створення спеціальних морально-психологічних умов підготовки та застосування збройних сил США під час війни або збройного конфлікту. Здійснено наукову періодизацію історії виникнення, становлення та розвитку ІПЗ ЗС США. Доведено, що становлення ІПЗ як окремого виду бойового забезпечення відбулося у період війни у Перській затоці під час здійснення операцій БНС "Щит пустелі" та "Буря в пустелі" в 1991 р. Розкрито нові тенденції щодо удосконалення апарату управління, механізмів та змісту ІПЗ ЗС США в локальних війнах і збройних конфліктах другої половини XX ст. Здійснено класифікацію інформаційно-психологічних операцій ЗС США за масштабами проведення, сферою застосування та об'єктами впливу в локальних війнах і збройних конфліктах другої половини XX ст. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення організації морально-психологічного забезпечення ЗС України та визначено основні напрями протидії негативному інформаційно-психологічному впливу на їх особовий склад.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз історіографії та наукових джерел стосовно питань інформаційно-психологічного впливу (ІПВ) на війська та населення противника у 1939 - 2000 рр. Визначено його потенційний апарат. Розглянуто досвід ведення такої пропаганди у роки Другої світової війни (1939 - 1945 рр.), організації та проведення психологічних операцій (ПсО) США у війнах і збройних конфліктах у 1946 - 1991 рр. і спецпропаганди СРСР під час бойових дій в Афганістані у 1979 - 1989 рр. Значну увагу приділено хронологічному висвітленню розвитку ІПВ у локальних війнах і збройних конфліктах (1992 - 2000 рр.). Вивчено офіційні документи армії США та визначено зміст і особливості ПсО на сучасному етапі. На підставі наукового аналізу історії становлення та розвитку ІПВ сформульовано практичні рекомендації щодо врахування світового досвіду ІПВ за умов реформування сучасних Збройних сил України.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – є іранська ядерна програма.Методологічна основа дослідження. Комплексний характер досліджуваної проблеми зумовив обрання низки загальних підходів та методів дослідження. Відповідно, методологічну основу дисертаційного дослідження формує поєднання низки підходів (системний та структурно-функціональний), принципів (історизму, об'єктивності, ідеологічної неупередженості) й методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, контент- та івентаналіз, порівняння), а теоретичну – концепції неореалізму. Отож під час розгляду міжнародної системи головну увагу зосереджено на державних акторах, як її структурних елементах, а також на військовій могутності, як головному владному ресурсі та інструменті забезпечення національних інтересів у міждержавних взаєминах.Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є першим у вітчизняній політичній науці ґрунтовним та всебічним дослідженням ядерної програми Ірану крізь призму динаміки регіональної та глобальної безпеки. Практичне значення одержаних результатів визначаємо науковою новизною та актуальністю; воно полягає в можливості застосування результатів дослідження з науково-дослідною, прикладною та навчальною метою.^UThe object of research is the Iranian nuclear program.Methodological basis of the study. The complex nature of the studied problem led to the choice of a number of general approaches and research methods. the methodological basis of the dissertation research is formed by a combination of a number of approaches (systemic and structural-functional), principles (historicism, objectivity, ideological impartiality) and methods (analysis, synthesis, induction, deduction, analogy, modeling, content and event analysis, comparison), and theoretical - the concept of neorealism.Scientific novelty of the obtained results. The dissertation is the first in domestic political science thorough and comprehensive study of Iran's nuclear program through the prism of the dynamics of regional and global security. The practical significance of the obtained results is determined by the scientific novelty, relevance and the possibility of the application for research, applied and educational purposes.