Об'єкт досліджень – лісові насадження у вольєрах Західного і Центрального Полісся. Предмет досліджень – лісівничо-біологічні особливості функціонування лісостанів в умовах напіввільного утримання мисливських тварин. Мета роботи – виявити закономірності функціонування лісостанів в умовах напіввільного утримання мисливських тварин, опрацювати систему дієвих методів ранньої діагностики стадій мисливсько-господарської дигресії лісових насаджень, розробити рекомендації щодо невиснажливого ведення вольєрного господарства в лісах. Методи дослідження – лісівничо-таксаційні, електрофізіологічні, флористичні, геоботанічні, біоіндикаційні, ґрунтознавчі, математико-статистичні. Наукова новизна – на лісотипологічній основі встановлено сучасні тенденції розвитку вольєрного господарства та проведено інвентаризацію об'єктів напіввільного утримання мисливських тварин на території Західного і Центрального Полісся; з врахуванням динаміки чисельності та видового складу основного поголів'я ратичних тварин у вольєрах різної тривалості та інтенсивності експлуатації розроблено концептуальні засади використання діелектричних показників (імпеданса та поляризаційної ємності) для експрес-діагностики стану соснових деревостанів у вольєрах залежно від їх віку та типу лісорослинних умов; встановлено, що тривале вольєрне утримання тварин забезпечує позитивну тенденцію накопичення гумусу та біофільних елементів у ґрунтах вологих сугрудів, що пов'язано як з життєдіяльністю диких тварин, так й з інтенсифікацією природних процесів ґрунтоутворення за гумусово-акумулятивним (дерновим) типом; виявлено закономірності трансформації ценоморф трав'яно-чагарничкового ярусу лісу, зокрема зменшення частки трав'яних багаторічників і чагарничків та збільшення частки одно- і дворічників у видовому складі та проективному покритті, внаслідок тривалого вольєрного утримання ратичних тварин у типах лісу: свіжий та вологий дубово-сосновий субір, свіжий та вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, сирий чорновільховий сугруд, що призвело до зміни вихідних фітоценозів у їхні зоогенні деривати. Практичне значення – результати дослідження мають важливе значення для виявлення впливу мисливської фауни на лісові насадження у вольєрах. Розроблено нові підходи до функціонування вольєрів у лісових насадженнях та запропоновано відповідні заходи щодо мінімізації негативного впливу вольєрного утримання мисливських тварин на лісові екосистеми. Галузь використання: лісове господарство.^UObject of investigation – forest stands in captives of Western and Central Polissia. Subject of research – forest-biological peculiarities of forest plantations functioning in conditions of semi-free keeping of game animals. The aim of work – to detect regularities of functioning of forest stands in conditions of semi-free keeping of game animals, to сreate the system of effective methods of early diagnostics of hunting-economy digression stages of forest stands, to develop recommendations on non-depleter conducting of captive farm in forests. Research methods – forest-taxation, electrophysiological, florictic, geobotanical, bioindication, soil sciences аnd mathematic-statistical. Scientific novelty –current trends of captive economy development are detected on a forest-typical basis, and inventory of objects of game animals semi-free keeping is conducted on the territory of the Western and Central Polissia; conceptual basis of use of dielectric indicators (impedance and polarizing capacity) is developed for express diagnostics of conditions of pine forest stands in captives depending on their age and type of forest ecological conditions and also taking into account dynamics of number and species composition of the main livestock of hoofed animals in captives of various duration and intensity of exploitation; it is established that long captive keeping of animals provides a positive trend of accumulation of a humus and biophilic elements in soils of wet sugruds that connected both with living activity of wild animals and with an intensification of natural processes of soil formation humus-accumulative (soddy) type; regularities of cenomorphs transformation of grass–dwarf-shrub layer are detected, in particular decreasing of the part of grass perennial species and dwarf-shrubs, and also increasing of the part of annual and biennial plants in species composition and in the projective cover – as a result of long captive keeping of hoofed animals in such forest types: fresh and wet oak-pine subir, fresh and wet hornbeam-oak-pine sugrud, moist black alder sugrud which led to change of initial phytocenosis into their zoogenic derivatives. Practical value – results of research have an important significance for identification of hunting fauna influence on forest stands in captives. New approaches to functioning of captives in forest plantings are developed and the appropriate measures for minimization of negative impact of captive keeping of hunting animals on forest ecosystems are proposed. Scope: forestry.

За результатами досліджень, аналізу й узагальнення наукової інформації розроблено систему управління реалізацією потенціалу природніх та антропогенних чинників ґрунтоутворення впродовж перших десятиліть сільськогосподарського використання літогенних техноземів, сформованих лесоподібними суглинками, сумішкою червоно-бурих глин і суглинків та сірозеленими мергелястими глинами в умовах Південного Степу України. Доведено, що успішність сільськогосподарського використання безгумусових моделей рекультивованих земель визначається повнотою і швидкістю реалізації, насамперед, літогенного та біогенного (фітогенного) потенціалів ґрунтоутворення. Літогенний потенціал ґрунтоутворення гірських порід визначається їхньою мінералогією, дисперсністю, засоленістю, термодинамічними показниками; фітогенний потенціал ‒ фітомеліоративними можливостями агроценозів і ресурсним наповненням агротехнологій. Прискорення процесів ґрунтоутворення в літогенних техноземах можливе завдяки максимально можливому насиченню сівозмін фітомеліоративними бобовими та бобовознаковими багаторічними агроценозами. Основним процесом ґрунтоутворення є гумусонакопичення, темпи якого визначаються едафічними характеристиками мінералогічного складу субстратів гірських порід, з яких сформовані техноземи та біокліматичним потенціалом території. Формування якісних характеристик гумусу в літогенних техноземах відбувається за зональним типом. Літогенний і фітогенний потенціали гумусонакопичення найкраще реалізується в техноземах, сформованих сіро-зеленими мергелястими глинами завдяки більшому в них умісту тонкодисперсних фракцій гранулометричногоскладу, більшому вмісту монтморилоніту, більшому показнику ємності катіонного обміну, кращим термодинамічним характеристикам, меншому вмісту легкорозчинних фітотоксичних солей у порівнянні з червоно-бурими глинами та суглинками.^UAccording to the results of research, analysis and generalization of scientific information, scientific principles of managing the realization of the potential of natural and anthropogenic factors of soil formation during the first decades of agricultural use of lithogenic technosoils formed by loess-like loams, a mixture of red-brown loams and green-gray loams in conditions of the Southern Steppe of Ukraine. It is proved that the success of agricultural use of humus-free models of reclaimed lands is determined by the completeness and speed of realization of primarilylithogenic and biogenic (phytogenic) potentials of soil formation. Lithogenic potential of soil formation of rocks is determined by their mineralogy, dispersion, salinity, thermodynamic parameters; phytogenic potential – phytomeliorative possibilities of agrocenoses and resource filling of agrotechnologies. Acceleration of soil formation processes in lithogenic techno-soils is possible due to the maximum possible saturation of crop rotations with phytomeliorative legumes and legume-cereal perennial agrocenoses. The main process of soil formation is humus accumulation, which rate is determined by the edaphic characteristics of the mineralogical composition of the substrates of rocks from which the techno-soils and the bioclimatic potential of the territory are formed. The formation of qualitative characteristics of humus in lithogenic technosoils occurs by zonal type. Over a 45-year period, the humus content (layer 0–20 cm) increased in the techno-soils formed by: forest-like loams – from 0.41 to 1.49 %; a mixture of red-brown clays and loams – from 0.22 to 1.33 %; gray-green marl clays – from 0.18 to 1.53 %.Lithogenic and phytogenic potentials of humus accumulation are better realized in techno-soils formed from loess-like loams and gray-green marly clays due to higher content of fine granulometric fractions, higher content of montmorillonite, higher capacity of thermocouples comparing with red-brown clays and loams. At the beginning of agricultural use, lithogenic techno-soils, in comparison with zonal intact soils have more limiting factors for the growth and development of agrocenoses and their limiting level is more significant. Over time, some limitingfactors (nutritional regime, physical properties) decrease their level. If at the beginning of biological development lithogenic technosoils have low fertility rates and are able to provide edaphic resources only perennial legumes, then after 45 years they are able to form the generative productivity of spring barley demanding fertility at the level of 69.8‒82.2 % of yield on zonal intact lands.

Об'єкт – морфогенез чорноземних ґрунтів однолесових терас річок Лівобережного Лісостепу України. Мета – установити вплив чинників ґрунтоутворення на генезис і морфогенетичні особливості чорноземних ґрунтів однолесових терас річок Лівобережного Лісостепу України та удосконалити їх комплексну діагностику за морфологічними властивостями профілю і розрахунковими кількісними параметрами. Методи – польовий, порівняльно-географічний, математико-статистичний, картографічний. Теоретичні результати – наведене теоретичне обґрунтування та нові підходи до вирішення питань генезису та діагностики чорноземних ґрунтів однолесових терас річок Лівобережного Лісостепу України шляхом комплексного застосування морфологічних критеріїв та кількісних методів параметризації ґрунтових властивостей. Обґрунтовано секвентний характер ґрунтоутворення у напрямі від борової до дволесової тераси річок Лівобережного Лісостепу України залежно від впливу екологічних умов, що відображається у морфології ґрунтового профілю. Розроблено алгоритм комплексного генетичного діагностування чорноземних ґрунтів однолесових терас за параметрами глибини гумусованого профілю та коефіцієнтів відносної акумуляції гумусу, профільного нагромадження гумусу та регресивності органопрофілю. Практичні результати – отримані дані можна застосовувати для уточнення площ та просторового розміщення ґрунтів на однолесових терасах, удосконалення їх номенклатурного списку та агровиробничого групування, створення ґрунтово-картографічних матеріалів з більшою інформативністю. Результати використано для вдосконалення методики повторного великомасштабного обстеження ґрунтового покриву України на нових теоретичних засадах. Новизна – обґрунтовано полігенетичний характер чорноземних ґрунтів однолесових терас, виділених на існуючих картах як чорноземи типові; параметрично аргументовано наявність на однолесових терасах напівгідроморфних аналогів опідзолених ґрунтів – лучно-чорноземних опідзолених ґрунтів та встановлено значне поширення на однолесових терасах чорноземів опідзолених; розроблено алгоритм комплексного діагностування автоморфних і напівгідроморфних ґрунтів однолесових терас з використанням морфологічних та відносних кількісних критеріїв. Набули подальшого розвитку: обґрунтування секвентності ґрунтоутворення на однолесових терасах як послідовної зміни різновидів ґрунтів; теорія формування властивостей напівгідроморфних та гідроморфних чорноземних ґрунтів залежно від рівня залягання підґрунтових вод. Удосконалено діагностику ґрунтів однолесових терас. Ступінь впровадження – впроваджено у навчальний процес Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна при викладанні дисципліни «Ґрунтознавство та біогеографія». Галузь – охорона довкілля, грунтознавство.^UObject - morphogenesis of chernozem soils of single-forest terraces of rivers of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. The aim is to establish the influence of soil formation factors on the genesis and morphogenetic features of chernozem soils of single-forest terraces of rivers of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine and to improve their complex diagnostics by morphological properties of the profile and calculated quantitative parameters. Methods - field, comparative-geographical, mathematical-statistical, cartographic. Theoretical results - the theoretical substantiation and new approaches to the decision of questions of genesis and diagnostics of chernozem soils of single-forest terraces of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine by complex application of morphological criteria and quantitative methods of parameterization of soil properties are resulted. The sequential nature of soil formation in the direction from the pine to the two - forest terrace of the rivers of the Left Bank Forest - Steppe of Ukraine depending on the influence of ecological conditions, which is reflected in the morphology of the soil profile, is substantiated. An algorithm for complex genetic diagnostics of chernozem soils of single-forest terraces according to the parameters of humus profile depth and coefficients of relative humus accumulation, profile humus accumulation and organ profile profile regression has been developed. Practical results - the obtained data can be used to clarify the area and spatial location of soils on single-forest terraces, improve their nomenclature list and agricultural grouping, create soil-cartographic materials with more information. The results were used to improve the methodology of repeated large-scale survey of the soil cover of Ukraine on a new theoretical basis. Novelty - the polygenetic character of chernozem soils of single-forest terraces, selected on the existing maps as typical chernozems, is substantiated; the presence of semi-hydromorphic analogues of podzolic soils - meadow-chernozem podzolic soils on single-forest terraces was parametrically argued and a significant distribution of podzolic chernozems on single-forest terraces was established; an algorithm for complex diagnostics of automorphic and semi-hydromorphic soils of single-forest terraces using morphological and relative quantitative criteria has been developed. Acquired further development: substantiation of the sequence of soil formation on single-forest terraces as a consistent change of soil types; theory of formation of properties of semi-hydromorphic and hydromorphic chernozem soils depending on the level of groundwater. Soil diagnostics of single-forest terraces has been improved. Degree of implementation - introduced into the educational process of Kharkiv National University named after V.N. Karazin in teaching the discipline "Soil Science and Biogeography". Branch - environmental protection, soil science.

Дисертацію присвячено вивченню проблеми ініціального ґрунтоутворення в Українських Карпатах. Виокремлено, домінуючі чинниками формування ініціальних органогенних ґрунтів є біотичний та мікрокліматичний, саме сукцесійні зміни рослинниого покриву зумовлюють еволюцію ініціального ґрунту. Для кожної стадії ініціального ґрунтоутворення характерний свій ценозоформуючий вид, так ембріональні утворення представлені в основному накипними лишайниками (лепрарія (Leprariaincana (L.Ach), кладонія жовто-зелена (Cladoniaochrochlora), леканоразаплутана (Lecanoraintricate (Ach.) Ach), умбілікрія циліндрична (Umbilicariaculindrical (L.) Delise); ґрунтоподібні тіла формуються головно під листовими лишайниками (Рarmelia saxatilis). Первинні ґрунти характеизується доміванням у гірсько-лісовій зоні мохів леукобрія сизого (Leucobryum glaucum (Hedw.) Angsts.), а в субальпійській – політріхуму стиснутого (Polytnichum stnictum). З поступовою еволюцією ініціального ґрунту поселяються вищі угрупування, а саме лучне різнотрав'я (тимофіївка лучна (Phleumpretense)), дернових злаків (біловус стиснений (Nardusstricta)), чагарники (чорниця звичайна (Vacciniummyrtillius)), брусниця звичайна (Vacciniumvitis-ideea)), ялівець звичайний (Juniperuscommunis)). Характерною особливістю морфологічної будови ініціальних ґрунтів є незначна потужність ґрунтового профілю, який складається з одного – двох генетичних горизонтів. Потужність горизонту оторф'янілої дернини (Td) коливається в межах 3–21 см залежно від стадії ґрунтоутворення та продуктивності рослинного біоценозу. Торфовий горизонт залягає безпосередньо на виходах щільного пісковику, з збільшенням часу ґрунтоутворення формується перехідний горизонт. Потужність торфового горизонту коливається в межах 5–21 см. Слабомінералізований торфовий горизонт темно-сірого забарвлення з бурим відтінком, органічна речовина слаборозкладена, пронизаний дрібним корінням, кількість якого зменшується у напрямку до породи. Дослідження особливостей морфологічної будови ініціальних ґрунтів (потужністю профілю, можливістю поділу на генетичні горизонти, здатність відділятися від породи) та сукцесій рослинних угрупувань дозволили виділити генетичний ряд ініціальних ґрунтів: ембріональні утворення, ґрунтоподібні тіла, первинні ґрунти, примітивні (молоді) ґрунти. Встановлено, що генеза ініціальних органогенних ґрунтів обумовлена головно локальними чинниками ґрунтоутворення, а саме кліматичним та біотичним. Так ініціальні ґрунти проходять ряд послідовних еволюційних стадій, кожна з яких має свої характерні особливості та є основою для подальшої еволюції. Основними ЕГП, які беруть участь еволюційному розвитку та формуванню ініціальних ґрунтів на різних стадіях розвитку є: декарбонізація ґрунтотворної породи є передумовою для початку ембріонального ґрунтоутворення та формування ембріонального ґрунту; ферсіалітизація – процес накопичення рухомих форм Феруму, обумовлена декарбонізацією, яка притаманний найбільшою мірою для ґрунтоподібного тіла; гумусосіалітизація – перетворення мінеральної маси, під дією нейтральних і слабокислих гумусових речовин, що сприяє частковому виносу основ та формуванню дерново-гумусового (оторфянілого) горизонту; торфоутворення, яке характерне для всіх стадій (за винятком ембріональної) та зумовлене, головно, кліматичними умовами території дослідження. Для всього ряду ініціальних ґрунтів характерна сильно кисла реакція ґрунтового розчину (рНKCl (2,0 – 4,2) рНH2O (2,9 – 5,0), яка зумовлена, в основному, сполуками Алюмінію. На основі результатів досліджень запропоновано доповнення до класифікації ґрунтів України та систематизовано і доповнено відомості про ініціальні ґрунти та ініціальне ґрунтотворення в Українських Карпатах.^UThe dissertation is devoted to the study of the problem of initial soil formation in the Ukrainian Carpathians. The dominant factors in the formation of initial organogenic soils are biotic and climatic, it is the successive changes in vegetation that determine the evolution of the initial soil. Each stage of initial soil formation is characterized by its cenozoic form, so embryonic formations are represented mainly by calcareous lichens (Lepraria incana (L.Ach), Cladonia ochrochlora), Lecanochi llaricaricia. (L. (Delise); soil-like bodies are formed mainly under leaf lichens (Parmelia saxatilis). Primary soils are characterized by domination in the mountain-forest zone of mosses of Leucobryum glaucum (Hedw.) Angsts.) With the gradual evolution of the initial soil, higher groups settle, namely meadow grasses (Phleum pretense), turfgrass (Nardusstricta), shrubs (blueberry (Vaccinium myrtinius)) ideea)), juniper (Juniperus communis)). A characteristic feature of the morphological structure of the initial soils is the insignificant thickness of the soil profile, which consists of one or two genetic horizons. The thickness of the horizon of peat turf (Td) varies between 3–21 cm depending on the stage of soil formation and productivity of the plant biocenosis. The peat horizon lies directly at the outlets of dense sandstone, with increasing soil formation time a transitional horizon is formed. The thickness of the peat horizon varies between 5–21 cm. Slightly mineralized peat horizon of dark gray color with a brown tinge, organic matter is poorly decomposed, permeated with small roots, the amount of which decreases towards the rock. Studies of the morphological structure of initial soils (profile thickness, possibility of division into genetic horizons, ability to separate from the breed) and successions of plant groups allowed to identify a number of genetic soils: embryonic formations, soil-like bodies, primary soils (young soils, primitive). The genesis of initial organogenic soils is mainly due to local factors of soil formation, namely climatic and biotic. Thus, the initial soils go through a series of successive evolutionary stages, each of which has its own characteristics and is the basis for further evolution. The main proces involved in the evolutionary development and formation of initial soils at different stages of development are: decarbonization of the soilforming rock is a prerequisite for the beginning of embryonic soil formation and the formation of embryonic soil; fersialitization – the process of accumulation of mobile forms of iron, due to decarbonization, which is most characteristic of the soil-like body; humus socialization – the transformation of mineral mass, under the action of neutral and weakly acidic humic substances, which contributes to the partial removal of bases and the formation of sod-humus (peat) horizon; peat formation, which is characteristic of all stages (except embryonic) and is due mainly to the climatic conditions of the study area. A number of initial soils are characterized by a strongly acidic reaction of the soil solution (pHKCl (2.0–4.2) pHH2O (2.9–5.0), which is caused mainly by aluminum compounds. Based on the research results, additions to the classification of soils of Ukraine were proposed, and information on initial soils and initial soil formation in the Ukrainian Carpathians was systematized and supplemented.

Ґрунти белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника представлені унікальними природно-антропогенними та антропогенними утвореннями, зокрема урборендзинами і конструктоземами. Враховуючи унікальність ґрунтів белігеративних комплексів, складність і доступність проведення їх досліджень, які зумовлені відсутністю систематизованих й узагальнених діагностичних ознак, багатовекторність формування морфогенетичних властивостей та значущість антропогенних змін у них, а також проблеми збереження і оптимального використання цих ґрунтів маємо підстави стверджувати, що вони на сьогодні вивчені не достатньо. Власне тому одержані нами результати вивчення особливостей ґенези, розвитку деградаційних процесів та формування морфогенетичних властивостей досліджуваних ґрунтів на різних стадіях їхньої трансформації від природних до природно-антропогенних й антропогенних є надзвичайно актуальними. Відтак основною метою дисертаційної роботи є вивчення ґенези, умов формування та використання й охорони ґрунтів у різних за функціональним призначенням частинах белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника шляхом пізнання їхніх морфогенетичних та мікроморфологічних особливостей, а також фізико-хімічних і хімічних властивостей. Наукова новизна отриманих результатів: У дисертації вперше:- досліджено і охарактеризовано особливості ґенези урборендзин та конструктоземів белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника;- досліджено макро- і мікроморфологічні особливості формування та будови генетичного профілю урборендзин та конструктоземів;- виявлено особливості фракційно-групового складу гумусу у досліджуваних урборендзинах та конструктоземах;- розроблено і впроваджено новий унікальний спеціалізований геотур про ґрунти белігеративного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.доповнено і уточнено:- хронологічну періодизацію ґрунтово-географічних досліджень ґрунтів белігеративних ландшафтних комплексів;- теоретичні засади дослідження особливостей ґенези та умов поширення і функціонування азональних типів ґрунтів – урборендзин та конструктоземів у межах белігеративного ландшафтного комплексу через застосування порівняльно-географічного та палеопедологічного підходів.- методологічні положення дослідження особливостей ґенези та морфогенетичних властивостей урборендзин і конструктоземів у природно-антропогенних та антропогенних умовах белігеративного ландшафтного комплексу;Упродовж комплексних ґрунтово-екологічних досліджень закладено 5 ключових ділянок. З них 4 ділянки розміщені у межах белігеративного ландшафтного комплексу на різних оборонних спорудах, які відрізняються функціональним призначенням та періодом утворення і 1 ділянка у межах прилягаючого агроландшафту з подібними чинниками ґрунтоутворення.Діагоностовані нами ґрунти белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника представлені антропогенними та природно-антропогенними ґрунтами з різним ступенем трансформації. Антропогенні ґрунти представленні конструктоземами. Природно-антропогенні ґрунти представлені сучасними та похованими урборендзинами. Урборендзини белігеративного ландшафтного комплексу − це азональні біолітогенні полігенетичні ґрунти з ускладненим філогенезом через тривалий антропогенний вплив на них.Ґрунтовий покрив белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника строкатий не суцільний. Урборендзини розповсюджені локально і приурочені до штучної тераси верхньої частини «Денної Вежі», фрагментів фундаментів та кам’яних підлог оборонних споруд, а також центральних частин оборонних валів. Конструктоземи поширені у межах всіх типів фортифікаційних споруд, іноді повністю формують захисні споруди, часто приурочені до локальних схилових ділянок, або сформовані як оборонні вали. Загалом ґрунти белігеративного комплексу відзначаються складною ґенезою внаслідок неодноразового тривалого антропогенного впливу (насипання, перемішування) та специфіки функціонування оборонних споруд. Результатами проведеного дослідження є встановлені особливості ґенези, специфічність умов ґрунтоутворення, використання й охорони природно-антропогенних і антропогенних ґрунтів, зокрема урборендзин та конструктоземів у різних за функціональним призначенням частинах белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, а також детальне вивчення їхніх макро- та мікроморфологічних, фізико-хімічних і хімічних властивостей.^UThe beligerative landscape complex soils of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum are represented by unique naturally anthropogenic and anthropogenic formations, in particular, urborendzyns and construction soils. Taking into account the uniqueness of beligerative complexes soils, complexity and accessibility of its research due to the lack of systematized and generalized diagnostic features, multi-vector nature of the morphogenetic properties formation and significance of its anthropogenic changes, as well as problems of preservation and optimal use of these soils, we have reasons to state that today they are not studied properly. Hence, the results obtained by us on study of the features of genesis, development of degradation processes and morphogenetic properties formation of the investigated soils at various stages of their transformation from natural to naturally anthropogenic or anthropogenic ones are extremely relevant. Therefore, the main goal of this thesis is to study genesis, conditions of formation, use and protection of the soils within various parts of the beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum with different functional purposes by learning its morphogenetic, micromorphological, physico-chemical and chemical properties.The scientific novelty of the obtained results in thesis is as follows – for the first time ever:- the genesis features of urborendzyns and construction soils of the beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum were investigated and described;- the macro- and micromorphological features of the formation and structure of the genetic profile of urborendzyns and construction solis were investigated;- the peculiarities of the fractional group composition of humus in the investigated urborendzyns and construction soils were revealed;- a new unique specialized geotour on beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum was developed and implemented.updated and specified:- chronological arrangement of soil and geographic studies of the beligerative landscape complexes soils- theoretical foundations of genesis peculiarities study and conditions of azonic types of soils (urborendzyns and construction soils) distribution and functioning within the boundaries of the beligerative landscape complex through the use of comparative geographical and paleopedological approaches.- methodological provisions for genesis peculiarities study and morphogenetic properties of urborendzyns and construction soils in naturally anthropogenic and anthropogenic conditions of beligerative landscape complex;According to the classification by G.I. Denisyk, the beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum is a long-lasting self-regulating military beligerative landscape complex of the slope type located in the supra canyon part of the Smotrych River valley. The peculiarity of this beligerative complex is that it is situated on a small territory (≈ 4.5 hectares).For complex soil and ecological studies, 5 key sites have been laid out, 4 sites within the boundaries of the beligerative complex on various defensive structures, which differ in their functional purpose and period of formation, and 1 site within the adjacent agro landscape with similar soil-forming factors.The ground cover of beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum is variegated and not continuous. Urborendzyns are distributed fragmentarily and adjacent to the artificial terrace of the "Daylight Tower" upper part, fragments of basements and stone floors of defensive structures as well as central sections of defensive ramparts. Construction soils are diffused throughout all types of fortifications. Sometimes they completely form defensive structures. Very often they stay adjacent to local sloping areas or are formed as defensive ramparts. In general, the beligerative complex soils are marked by a branchy genesis as a result of repeated long-term anthropogenic influence (piling up and interfusion). The results of conducted research established the peculiarities of genesis, conditions of soil formation, use and protection of naturally anthropogenic and anthropogenic soils, especially urborendzyns and construction soils, within various parts of the beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum with different functional purposes as well as organised meticulous study of its macromorphological, micromorphological, physico-chemical and chemical properties.

Дисертаційна робота присвячена виявленню закономірностей поширення фітоценозів піщаних кар’єрів Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводили в межах Центрального Поділля (Хмельницька область) на прикладі Андрійковецького піщаного кар’єру. З літературними та архівними даними в історичному аспекті було виділено чотири етапи флористичних досліджень еколого-ценотичних груп різних типів рослинності регіону, які проводили в екологічному, геоботанічному, флористичному, систематичному, фітосозологічному напрямах. Нові сучасні та перспективні напрями досліджень у регіоні стосуються визначення особливостей відновлення рослинних угруповань у межах малородючих і деградованих ділянок, які залишаються після такого антропогенного втручання як видобування корисних копалин. Встановлено, що в кар’єрно-відвальних комплексах гірничо-промислових ландшафтів первинне заселення видів, формування фітоценозів та ґрунтоутворюючі процеси залежать від типу кар’єру, ступеня порушень території і властивостей субстратів. Важливим екологічним аспектом після завершення робіт із видобування корисних копалин є проведення гірничо-технічної і біологічної рекультивації сформованих гірничо-промислових ландшафтів.Визначено, що в межах регіону дослідження розташована значна кількість розробок корисних копалин, серед яких значна кількість родовищ із видобування піску. Особливості формування флористичної структури в локальних умовах девастованих земель проводили на прикладі Андрійковецького піщаного кар’єру із застосуванням загальнонаукових, емпіричних, фізіологічних, польових, статистичних, камеральних і лабораторних методів досліджень. Територія дослідження характеризується значними порушеннями ґрунтового покриву, різкими перепадами висот, що створює висотну диференціацію у формуванні фітоценозів, а нестійкі схилові ділянки підлягають частим процесам водної і вітрової ерозії, що унеможливлює перебіг первинних сукцесійних процесів. Засобами дистанційного зондування встановлено, що стадії сукцесії проходять неоднорідно через різні екотони. Результатами агрохімічного дослідження встановлено, що в межах кар’єру у верхньому шарі практично відсутня забезпеченість гумусовими сполуками, що ускладнює процеси формування стабільних фітоценозів. В умовах кар’єру було ідентифіковано 76 видів вищих судинних рослин, серед яких провідне місце займають родини Asteraceae, Fabaceae, Rosaceae та Poaceae. Згідно з хорологічного аналізу флори визначено, що домінуючими типами ареалів у флорі кар’єру є голарктичні (17 видів), євразійські (16 видів), плюризональні (9 видів), європейські (9 видів) ареали. Виявлено, що частка багаторічних полікарпічних трав (35 видів або 46%), переважає над одно-дворічними монокарпічними травами (24 види або 31,6%). Визначено, що за екологічною структурою переважають світлолюбні (48,7%), мезотрофні (64,5%), мезофітні (39,5%), мегатермні (52,6%) види. Серед ценоморф найчисельнішими є рудеранти, степанти, пратанти, пратанти-рудеранти, пратанти-сильванти. За ступенем адаптації до антропогенних змін виділено автохтонну (25 видів) і аллохтонну (18 видів) фракції, а ступінь синантропізації становить 56,6%.В структурі гірничо-промислового ландшафту виділено основні ділянки: горбисте монолітне днище піщаного кар’єру без рослинності; круті (до 80°) піщані «стінки» кар’єру без рослинності; горбисті суглинисто-піщані поверхні, що заросли злаковою рослинністю і різнотрав’ям; мікрогорбкувата поверхня піщано-суглинистих відвалів, що заросли рудеральною рослинністю; схили піщано-суглинистих відвалів, що заросли рудеральною рослинністю, деревами і чагарниками; валоподібні насипи, що заросли злаковою рослинністю і чагарниками; мікрогорбкуваті уступи розкривних порід, що заросли різнотравно-злаковою рослинністю і поодинокими деревами; похилі поверхні, що заросли різнотравною рослинністю; пониженні ділянки з достатнім зволоженням, що заросли вологолюбною рослинністю; піщано-суглинисті ділянки в межах кар’єру, не зайняті розробками. Визначено, що покращення структури субстратів можливе за рахунок сапонітової глини. Згідно результатів досліджень, додавання сапонітової глини до піщаних субстратів покращує водно-фізичні властивості ґрунтів, його структуру, зменшує показник фітотоксичності ґрунтів і є джерелом органічних та неорганічних сполук, які не лише стимулюватимуть ріст і розвиток рослин, але й пришвидшують процеси ґрунтоутворення. Піщані кар’єри є перспективними структурними елементами як відновлювальних територій екологічної мережі. Нами запропоновано виділяти відновлювальні території регіональної екомережі на основі наступних критеріїв: ступеня природності території; рівня біорізноманіття; ландшафтно-ценотичної репрезентативності; структурно-функціонального призначення; існуючого режиму збереженості; площі (конфігурації). Відповідно до проведеної оцінки визначено, що сумарний показник значимості Андрійковецького піщаного кар’єру як потенційної відновлювальної території відповідає низькому рівню.^UThis PhD dissertation is devoted to the identification of patterns of sand quarries phytocenoses distribution in the Right Bank Forest Steppe. The research was conducted within the Central Podillia (Khmelnytskyy region) on the example of the Andriikovetskyi sand quarry.From the literature and archival data in the historical aspect, were distinguished four stages of floristic studies of ecological and coenotic groups of different types of vegetation in the region, which were carried out in ecological, geobotanical, floristic, systematic, phytosozological directions. New, modern and perspective directions of research in the region relate to the determination of the features of the plant communities restoration within the limits of infertile and degraded areas, which remain after such anthropogenic action as the extraction of minerals. During the research in quarry-mining complexes was noted, that the primary settlement of species, the formation of phytocenoses, and soil-forming processes are dependent on the type of quarry, the degree of disturbance of the territory, and the properties of the substrates. The author determined, that a significant number of mineral developments are located in the region under study, including a significant number of sand mining deposits. Peculiarities of the formation of the floristic structure in the local conditions of devastated lands were carried out on the example of the Andriikovetskyi sand quarry, using general scientific, empirical, physiological, field, statistical, cameral and laboratory methods of research.The territory of research is characterized by significant ground cover disturbances, sharp height differences, which creates altitudinal differentiation in the formation of vegetation cover, and unstable sloping areas are subject to frequent processes of water and wind erosion, which makes impossible the course of primary succession transformations. It was established by remote sensing (UAV), that the stages of succession pass unevenly through different ecotones.The results of an agrochemical analysis revealed, that there is practically no supply of humus compounds within the quarry, which complicates the processes of forming stable phytocenoses. In this research territory were identified 76 species of plants, the leading place is occupied by the families Asteraceae, Fabaceae, Rosaceae and Poaceae. According to the chorological analysis of the flora, it was determined, that the dominant habitat types in the flora of the quarry are Holarctic (17 species), Eurasian (16 species), plurizonal (9 species), and European (9 species) habitats.It was found, that the share of perennial polycarpic grasses (35 species or 46%) prevails over one-biennial monocarpic grasses (24 species or 31,6%). It was defined, that according to the ecological structure, prevail light-loving (48,7%), mesotrophic (64,5%), mesophytic (39,5%), megathermic (52,6%) species. Among the cenomorphs, the most numerous are ruderants, stepants, pratants, pratants-ruderants, and pratants-sylvants.According to the degree of adaptation to anthropogenic changes, were distinguished autochthonous (25 species) and allochthonous (18 species) fractions, the degree of synanthropization is equal 56.6%.In the structure of the mining landscape, were highlight the next main areas: the hilly monolithic bottom of the sandpit without vegetation; steep (up to 80°) sandy walls of the quarry without vegetation; hilly loamy-sandy surfaces overgrown with cereal vegetation and various herbs; micro-bumpy surface of sandy loam dumps overgrown with ruderal vegetation; slopes of sandy-loam dumps overgrown with ruderal vegetation, trees and bushes; shaft-shaped embankments overgrown with cereal vegetation and bushes; micro-bumpy ledges of overburden rocks, overgrown with grass-cereal vegetation and single trees; sloping surfaces overgrown with various herbaceous vegetation; low-lying areas with sufficient moisture, overgrown with moisture-loving vegetation; sandy and loamy areas within the quarry, not occupied by developments.The author determined, that improvement of the substrate structure is possible due to saponite clay. According to research results, the addition of saponite clay to sand substrates improves the water-physical properties and structure of soils, reduces the phytotoxicity index and is the source of organic and inorganic compounds, that will stimulate the growth and development of plants and speed up the processes of soil formation. We were proposed to allocate the restoration territory of the regional eco-network based on the following criteria: degree of naturalness of the territory; level of biodiversity; landscape and cenotic representativeness; structural and functional purpose; existing conservation regime; areas (configurations). It was determined,that the overall indicator of the significance of the Andriikovetskyi sand quarry as a potential restoration area corresponds to a low level.

У дисертації доповнено теоретико-методологічні засади географічних досліджень дорожніх ландшафтів та отримані практичні результати, які дали змогу встановити наявність екосистемних відносин, що формуються у біотопах придорожніх ландшафтів Черкаської області (автотраси Київ – Одеса (автошлях М 05), та Вінниця-Черкаси (автошляхи М 12 та Н 16)). Головною гіпотезою дослідження є припущення, що після побудови дорожнього полотна впродовж певного періоду часу вздовж нього формуються рослинні та тваринні угруповання, які згодом подають ознаки екосистемної динаміки. Інший аспект проблеми полягає у спонтанному поширенні чужорідних видів, зокрема, і вздовж дорожніх смуг. Основу рослинних угруповань в них складають рудеральні, в тому числі і інвазійні рослини, наявність яких у антропогенних екосистемах вже здійсненний факт. В результаті досліджень нами були виявлені ознаки порушення дорожнім полотном екосистемної динаміки (фрагментація екотопів, загибель тварин внаслідок збиття автотранспортом та ін.). Також підтверджена головна тенденція, відмічена у закордонних джерелах – дороги зберігають більшу кількість видів поблизу узбіччя, ніж далеко від узбіччя (>200 м). Багатство та різноманітність видів рослин збільшується зі старінням дороги, тоді як багатство видів на узбіччі дороги значно збільшується із віком дороги та досягає піку у віці дороги 20 років, після чого багатство видів стабілізується. При цьому ні підвищена запиленість, ні високий рівень шуму не чинять негативний вплив на придорожні рослинні угруповання, які складаються рудеральними рослинами з високим рівнем резистентності до таких зовнішніх впливів. Також, в результаті геохімічних досліджень була підтверджена головна тенденція розповсюдження важких металів від дорожнього полотна на периферію (зменшення вмісту від відстані).Дослідження головних параметрів інфраекосистем автошляхів Черкаської області проводилось нами у відповідності з попередньо-розробленою програмою. Усі параметри були поєднані у наступні групи факторів:- Природно-географічний фактор: геолокація (географічні координати), температура та вологість повітря, природний радіаційний фон;- Ступінь антропогенного впливу: рівень шуму, запиленість, деякі геохімічні показники, близкість (або віддаленість) дорожнього полотна від сільгоспугідь;- Ступінь прояву екосистемних відносин: кількість видів рослин та їх повторюваність, наявність інвазійних видів, та тих, які є індикаторними до засолення та перезволоження, наявність видів, що входять до Національного каталогу біотопів України, значення індексу Менхініка (видового різноманіття). Виходячи з переліку головних груп факторів, головним показником районування є ступінь завершеності формування придорожніх екосистем, який ми поділили на чотири градації: високий, середній, низький та початковий ступінь.Використовуючи метод ствопчикових та пелюсткових діаграм, а також метод якісного фону виконано аналіз усієї сукупності параметрів за кожним полігоном, що дозволило виділити на території Черкаської області 5 районів різного ступеня завершеності формування екосистемних відносин. Два осередково-ядерних райони – Уманський (середній ступінь) та Черкаський (низький ступінь), в головних характеристиках яких переважають різні параметри рудеральної рослинності, та три периферійних райони, в яких параметри рудеральної рослинності нижче середнього рівня – Північно-периферійний (Жашківський, початковий ступінь), Південно-периферійний (Ладижинський, початковий ступінь), та Центрально-периферійний (Звенигородсько-Шполянський, початковий ступінь). В цілому ж проведене районування охоплює лише ті ділянки автошляхів, які безпосередньо межують з сільськогосподарськими угіддями. Але завдяки наявності в таких рудеральних фітоценозах переважно трав’янистої рослинності, вони можуть бути основою майбутнього ґрунтоутворення з подальшим поступовим окультуренням шляхом заміщення рудеральних рослин аборигенними. Переважна більшість же узбічь вказаних автошляхів мають лісозахисні смуги, екосистемна динаміка яких суттєво відрізняється від трав’янистих фітоценозів, а, отже, повнота формування в них екосистемних відносин вимагатиме додаткового дослідження.^UThe thesis added the theoretical and methodological foundations of geographical research of road landscapes and obtained practical results that made it possible to establish the presence of ecosystem relations formed in biotopes of roadside landscapes of the Cherkasy region (Kyiv-Odesa (highway M 05) and Vinnytsia-Cherkasy highways (highways М 12 та Н 16)). The main hypothesis of the study is the assumption that after the construction of the road bed, over a certain period of time, plant and animal groups are formed along it, which later show signs of ecosystem dynamics. Another aspect of the problem is the spontaneous spread of alien species, in particular, along road lanes. The basis of plant groups in them are ruderal, including invasive plants, the presence of which in anthropogenic ecosystems is already a feasible fact. As a result of the research, we found signs of disruption of ecosystem dynamics by the road surface (fragmentation of ecotopes, death of animals due to being hit by vehicles, etc.). The main trend noted in foreign sources is also confirmed - roads preserve a greater number of species near the roadside than far from the roadside (>200 m). Plant species richness and diversity increase as the road ages, while roadside species richness increases significantly with road age and peaks at 20 years of road age, after which species richness stabilizes. At the same time, neither the increased dustiness nor the high level of noise have a negative impact on the roadside plant groups, which consist of ruderal plants with a high level of resistance to such external influences. Also, as a result of geochemical research, the main tendency of the distribution of heavy metals from the road surface to the periphery (decreasing the content with distance) was confirmed.The study of the main parameters of the infra-ecosystems of highways in the Cherkasy region was carried out by us in accordance with the pre-developed program. All parameters were combined into the following groups of factors:- Natural and geographical factor: geolocation (geographic coordinates), air temperature and humidity, natural radiation background;- Degree of anthropogenic influence: noise level, dustiness, some geochemical indicators, proximity (or remoteness) of the roadway from agricultural land;- The degree of manifestation of ecosystem relations: the number of plant species and their repetition, the presence of invasive species and those that are indicators of salinization and overwetting, the presence of species included in the National Catalog of Biotopes of Ukraine, the value of the Menkhinik index (species diversity).Based on the list of the main groups of factors, the main indicator of zoning is the degree of completeness of the formation of roadside ecosystems, which we divided into four gradations: high, medium, low and initial.Using the method of column and petal diagrams, as well as the method of qualitative background, an analysis of the entire set of parameters for each landfill was performed, which allowed us to identify 5 districts of varying degrees of completeness of the formation of ecosystem relations in the territory of the Cherkasy region. Two core regions - Umansky (medium degree) and Cherkasy (low degree), the main characteristics of which are dominated by various parameters of ruderal vegetation, and three peripheral areas, in which parameters of ruderal vegetation are below the average level - North-peripheral (Zhashkivskyi) (initial degree), South-peripheral (Ladyzhinsky) (primary level), and Central-peripheral (Zvenigorodsko-Shpoliansky) (primary level). In general, the conducted zoning covers only those sections of highways that directly border agricultural lands. But due to the presence of mainly herbaceous vegetation in such ruderal phytocenoses, they can be the basis of future soil formation with further gradual cultivation by replacing ruderal plants with aboriginal ones. The vast majority of the roadsides of the indicated highways have forest protection strips, the ecosystem dynamics of which are significantly different from grassy phytocenoses, and, therefore, the completeness of the formation of ecosystem relations in them will require additional research.