Досліджено бактеріальні хвороби томату та їх збудники у відкритому та закритому грунті в Україні. Встановлено, що серед бактеріальних хвороб у відкритому грунті домінує чорна бактеріальна плямистість, а у закритому - бактеріальний рак томату та бактеріальне в'янення, яке у теплицях України виявлено вперше. З'ясовано, що виділені з уражених тканин фітопатогенні бактерії за патогенними, морфологічними, фізіологічними, біохімічними властивостями та профілем жирних кислот (ЖК) у клітинах ідентичні з колекційними. Уперше доведено надійність спектра клітинних ЖК для ідентифікації X. campestris pv. vesicatoria, C. michiganensis subep. michiganensis, R. solanacearum. Відзначено стабільність складу ЖК за різних умов культивування, зафіксовано зміну лише співвідношення між ними. Встановлено толерантне взаємовідношення між патогенами in vitro. Виявлено, що патогени чутливі до епіфітних та ендофітних сапротрофів, зокрема, представників роду Bacillus, серед яких виділено перспективні штами для подальшого вивчення їх як пробіотиків. Розширено спектр дії дозволених пестицидів відносно фітопатогенних бактерій. Показано ефективність використання для обмеження росту патогенів досить широко застосованих у рослинництві фунгіцидів (Ефатол, Пенкоцеб, Ридоміл Голд, Чемпіон, Ацидан і Татту), а також біофунгіциду Мікосан В, гербіциду Ураган форте.

  Скачати повний текст

Робота присвячена комплексному вивченню історичного розвитку пам'яток (кінець Х – перша половина ХІІІ ст.) на території між Дніпром, Сулою, Супоєм та Оржицею, що входила до складу Переяславської землі.Подано детальну характеристику укріплених поселень, їх планування, топографію та типологію. Проаналізовано результати їх досліджень. Визначено їх хронологію та вплив на формування сільських округ. На території дослідження надійно локалізовано шість літописних укріплених поселень: Воїнь (рік першої згадки – 1054), Горошин (1084), Римів (1094), Желні (1116), Пісочен (1170) та Дубниця (1155).Розроблено типологію та класифікацію поселень за площею та топографією. З'ясовано їх взаємозв'язок з укріпленими поселеннями. Визначено поселенські «гнізда» за басейнами річок мікрорегіонів. Систематизовано та проаналізовано знахідки з кочівницьких поховань, які датуються переважно ХІІ-ХІІІ ст. Характеризуються конструктивні особливості житлових, господарських будівель.^UThe dissertation is devoted to the comprehensive study of the historical development of monuments (the end of the X - the first half of the XIII century) on the territory between the Dnieper, Sula, Supiy and Orzhitsa, which was a part of the Principality of Pereyaslav.The detailed description of fortified settlements, their planning, topography and typology is given, the results of their researches are analyzed. Their chronology and influence on the rural districts formation are determined. Six fortified settlements mentioned in the chronicles were alocated on the territory of the study: Voin (first mention - 1054 g.), Goroshyn (1084), Rymiv (1094), Zhelni (1116), Pisochen (1170) and Dubnytsia (1155).On the territory of the research among the fortifications there are "Snake" shafts of two types: classic - in the form of a shaft with a moat, and the escarpment. In the first case, this type of shaft was located in the valley of the left bank of the Dnieper, in the second - on the high right bank of the river Sula. The archaeological inquiries confirmed the interconnection of the "snake" shaft with the settlements. It belongs to the earliest group of monuments and archaeological materials dating from the end of X - the turn of the XI century.

Дисертація присвячена комплексному вивченню процесів становлення і розвитку поселенських структур в басейні р. Горині в кінці V – середині ХVІ ст. Джерельна база дослідження складається переважно з археологічних і писемних джерел. Висвітлено історію вивчення середньовічних археологічних пам'яток регіону, основні історіографічні проблеми дослідження. Проаналізовано різні категорії археологічних пам'яток, проведено типологічну та хронологічну класифікацію речового матеріалу, здійснено кількісно-якісний аналіз топографічного розміщення і площі поселень, систематизовано відомості про могильники, житлові, господарські та ремісничі споруди. Розглянуто системи заселення Погориння, виділено хронологічні періоди та етапи формування поселенських структур, виокремлено вплив політичних чинників на їх становлення, простежено ієрархію поселенських структур. Уточнено структуру та з'ясовано елементи планування середньовічних міст, розглянуто їх сільськогосподарську округу.Проведено комплексне історико-археологічне дослідження Погориння як єдиної просторово-хронологічної структури з подальшою реконструкцією племінних ареалів розселення та одиниць адміністративно-територіального устрою регіону.^UThe dissertation deals with the comprehensive study of the historical development of the population, system of settlement, and the flow of urbanization processes in the basin of the Horyn River at the end of the 5th – middle of the 16th centuries. The issues of the historical and cultural development of the population of Pohorynnia in the Middle Ages have not been generalized in individual works, scientists considered them in connection with the study of Volhynia. Therefore, the dissertation has systematized and analyzed the works of historians on the topic of the research.The antiquities of the early Slavs of the Horyn River basin are represented by the monuments of the Prague-Korchak and Raikovets cultures. Slavs settled on capes, coastal terraces, and ascents on floodplains. The main type of housing was a semi-underground dwelling with a columnar or log construction of walls. According to the materials of the 8th – 10th centuries, settlements nests were found on the whole territory of the Volhynian Upland and along the Horyn within Volhynian Polissia. Of the 9th – 10th centuries the structure of such nests was becoming more complicated, fortifications appeared, and burial mounds were formed.The mapping of the monuments of the end of the 1st millennium between the Horyn and the Western Bug (settlements, burial grounds, the placement of various types of furnaces in homes) made it possible to outline two territorial groups of monuments: the eastern between the Horyn and the Styr (Volhynians) and the western one in the basin of the upper reaches of the Western Bug and the upper reaches of the Prypiat (Buzhans). The obtained data testify to the purposeful development of Pohorynnia by the Kyiv princes in the 11th century, due to the fact that the western border of the "Rus land" (in the narrow sense of the word) passed here. We can single out the fortifications with complex planning, with citadels of more than 1 hectare and a total area of 2.5 to 12 hectares: Brykiv (chronicle Shumsk), Dorohobuzh, Derman, Novomylsk (chronicle Mylsk), Lystvyn, Zhorniv, and Peresopnytsia. The fortified settlements of this group belong to the type of princely fortresses. In the structure of Pohorynnia, there are three main parts: Upper Pohorynnia, lands on the Volhynian Upland, and Polissia territories in the middle and lower reaches of the Horyn. The analysis of the location of settlements in the region makes it possible to single out the lands of the Volhynian Upland as a peculiar core of the system of settlement. The analysis of the location of fortified and unfortified settlements, centers of autonomous principalities, and other chronicle centers made it possible to conclude that the basins, as natural territorial complexes, became the basis for the formation of districts. According to the size of the districts in the 12th – first half of the 13th century, urban settlements in Pohorynnia are divided into three groups. The smallest districts with an area of 500-700 sq. km were Ostroh, Mylsk, Sapogyn, and Chemeryn districts; the middle in size districts (800-1300 sq. km) were Peresopnytsia, Korchesk, Shumsk, and Stepan; the large Dorohobuzh districts was 1600-1800 sq. km.Historical and archaeological research of the late medieval towns of the Horyn River basin allows outlining two main stages of their development. At the first stage, in the second half of the 14th – 15th centuries, there was a revival of some of the towns that existed in the times of Kievan Rus. At the second stage in the 16th century, the region continued to develop urban settlements that had been formed earlier; also, as a result of town-founding initiatives, new towns were emerging. The written sources indicate that the middle and large towns in the second half of the 16th – beginning of the 17th centuries had a complex planning structure and included a castle, town, suburbs (Ostroh, Rivne, Stepan).An important factor contributing to the development of the late medieval town was the size of its subordinate territory. The centers of large landholdings of individual princely families in the basin of the Horyn were Ostroh, Zhaslavl, Olyka, Korets, and Klevan. In Pohorynnia, small districts accounted for only 5-13 settlements and had an area of 40-120 sq. km, and the large districts covered a much larger area, from 800 to 1600 sq. km. The most important parts of the late medieval cities and towns on the Ukrainian lands were the castles. All towns of the Horyn basin were privately owned; the castles were fortified courtyards of magnates and gentry and administrative centers of subordinate territories (districts). During the marked period, there was a gradual increase in the number of rural settlements in the Horyn River basin. According to archaeological sources of the 15th – 16th centuries, the territorial boundaries of separate villages have been established. The size of Peresopnytsia was about 1700 × 600 m, and of Velykyi Zhytyn – 700 × 800 m.

Дисертаційне дослідження присвячено характеристиці рослинного покриву національного природного парку «Джарилгацький», зокрема аналізу флори, класифікації рослинності, з'ясуванню основних тенденцій динаміки та розробці заходів її охорони.Уточнено флористичний склад судинних рослин НПП «Джарилгацький», який налічує 365 видів, з них 235 зафіксовано на о. Джарилгач, 267 – на материкових ділянках НПП. За результатами систематичного аналізу з'ясовано, що острів Джарилгач унаслідок ізольованості та відносно великої площі (56,5 км2) відрізняється більшим видовим різноманіттям, ніж трансформовані материкові ділянки. Зміна спектру провідних родин протягом 90-річного періоду вказує на зменшення впливу пасквального чинника, який мав суттєвий вплив на формування рослинного покриву острова на початку ХХ століття.Біоморфологічний аналіз підтвердив, що посилені процеси синантропізації спостерігаються на материкових ділянках, а помірні – на острові, спричинені залісненням та натуралізацією окремих видів. Порівняння показників біоморфологічної структури у часі вказує на зникнення на острові природних видів дерев та кущів.Аналіз провідних екологічних чинників – засолення та вологості проведено для сучасної та історичної флор острова з метою підтвердження очікуваних наслідків глобальних змін клімату. За 90-річний період переважаючими виявилися процеси ксерофітизації та галофітизації рослинного покриву.Аналіз синантропної фракції флори НПП свідчить про значну трансформованість материкових ділянок, де кількісно склад синатропної фракції переважає над аборигенною. Класифікаційна схема рослинності НПП налічує 19 класів, 24 порядки, 27 союзів, 66 асоціацій, три субасоціації, 12 дериватних та три базальних угруповання. За результатами аналізу територіальної диференціації рослинності уточнено межі між Присиваським та Цюрупинсько-Скадовським геоботанічними округами. Описано три нові для науки асоціації. Наведено дві асоціації, один союз, порядок і клас, які є новими для території України. Виявлено нові синтаксони для території НПП: шість класів, п'ять порядків, шість союзів, 17 асоціацій, три субасоціації, 15 безрангових угруповань.Створено карту рослинності острова Джарилгач у масштабі 1:10000. Карта відображає територіальну диференціацію рослинного покриву. Її також використано для реконструкції змін рослинності острова протягом останніх 20 років. За результатами порівняння картографічних матеріалів з'ясовано, що переважаючими динамічними процесами у рослинному покриві є галофітизація та ксерофітизація угруповань. Встановлено, що основними напрямками динаміки рослинного покриву є автогенез, а саме псамо- та галообдукційні зміни. Це спричинено нестабільністю та динамічністю екосистем у природних умовах, які є вразливими внаслідок активних еологенних процесів та катастрофічних змін навіть без втручання рекреаційної або господарської діяльності. Гологенез відзначається здебільшого кліматогенними змінами, завдяки яким прісноводні та вологолюбні види та їх угруповання поступово зникають. Гейтогенез викликаний переважно рекреаційним впливом, що призводить до деградації та знищення фітоценозів.На засадах еколого-флористичної класифікації виділені 12 раритетних асоціацій та три угруповання. Найбільш вразливими за сукупністю аутфітосозологічних ознак виявилися Molinietum euxinae, Puccinellio fominii-Frankenietum pulveruletae, Junco maritimi-Cladietum marisci. На засадах домінантної класифікації виявлено три формації, які уключено до «Зеленої книги України»: Chrysopogoneta gryllis, Cladiеtа mariscі та Stipeta capillatae. Наукова новизна роботи полягає у тому, що уперше складено конспект флори судинних рослин території національного природного парку «Джарилгацький», який нараховує 365 видів з 227 родів і 69 родин; встановлено таксономічний склад сучасної та історичної флори острова Джарилгач, з'ясовано її систематичну, біоморфологічну, та екологічну структуру, проаналізовано синантропну фракцію.Уперше розроблено класифікаційну схему та складено продромус рослинності, які налічують 19 класів, 25 порядків, 28 союзів, 66 асоціацій, три субасоціації, 15 безрангових угруповань.Уперше наведено класифікацію біотопів для території НПП.Уперше здійснено аналіз репрезентативності існуючих та проєктованих об`єктів ПЗФ, що знаходяться у підпорядкуванні НПП.Уперше створено великомасштабну (1:10000) карту рослинності острова.Отримані результати використовуються для підготовки видань Літопису природи НПП «Джарилгацький». Рекомендації з оптимізації території НПП (уточнення функціонального зонування) передані до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської області.^UThe study deals with the characteristics of the vegetation of National Nature Park «Dzharylhatsky», in particular, the analysis of flora, classification of vegetation, identification of the main dynamic trends and development of conservation measures.The floristic composition of vascular plants of NPP «Dzharylhatsky» includes 365 species of vascular plants, 235 of them were found on the island Dzharylhach, 267 – on mainland areas of the park. According to the results of a systematic analysis of the flora, it was found that the island Dzharylhach due to its isolation from the mainland and large area in comparison with other islands of the Black Sea (56.5 km2) has a greater species diversity than the transformed mainland areas. The change in the spectrum of leading families over a 90-year period indicates a decrease in the influence of the grazing pressure, which had a significant impact on the formation of the island vegetation in the early XX century.Biomorphological analysis confirmed that significant synanthropization processes are observed on the mainland, and moderate – on the island, caused by afforestation and naturalization of several species. Comparison of proportion of different biomorphological groups over time indicates the extinction of natural species of trees and shrubs on the island.An analysis of the leading environmental factors – salinity and humidity affected the development of flora, was made for the recent and historical flora of the island in order to confirm the expected effects of global climate changes. Over the 90-year period, the processes of xerophytization and halophytization have been prevailed.An аnalysis of the synanthropic fraction of the studied flora shows a significant transformation of the continental areas, where the synatropic fraction predominates over the natural one.The classification scheme of the vegetation includes 19 classes, 24 orders, 27 alliances, 66 associations, three subassociations, 12 derivative and two basal communities. Three new for science associations were described. Two associations, one alliance, one order and one class are new for Ukraine. Seven classes, six orders, seven alliances, 18 associations, three subassociations, 13 rankless communities have been revealed in the NNP «Dzharylhatsky» for the first time.A 1:10000 scale vegetation map of island Dzharylhach has been developed. The map shows the territorial differentiation of vegetation. It has also been used to reconstruct the island vegetation changes over the past 20 years. A comparison of cartographic materials revealed that the predominant processes in vegetation cover are halophytization and xerophytization of communities.The main trends of vegetation dynamics of the NPP «Dzharylhatsky» are overgrowth of sand and halophytic communities by certain species and communities. This is due to the instability and dynamism of ecosystems in natural conditions, which are vulnerable due to the processes of sand movement and catastrophic changes even without the intervention of recreational or economic activities. 12 associations and three communities on the basis of ecological and floristic classification on the territory of the NNP were considered as rare. Three formations based on dominant classification from the Green Data Book of Ukraine were revealed.The scientific novelty of the work is that for the first time, a checklist of the flora of vascular plants for the territory of the National Nature Park «Dzharylhatsky» was compiled, it includes 365 species from 227 genera and 69 families; the taxonomic composition of the modern and historical flora of the island Dzharylhach was established, its systematic, biomorphological, and ecological structure was clarified, the synanthropic fraction of the NNP flora was analyzed.For the first time, a classification scheme of vegetation was developed and a prodrome of vegetation was compiled, the latter includes 19 classes, 25 orders, 28 alliances, 66 associations, three subassociations, 12 derivative and two basal communities.For the first time representativeness of the existing and projected objects of the nature reserve fund which are subordinated to park was analyzed.For the first time a large-scale (1:10000) map of vegetation of the island Dzharylhach was created. It is based on an interactive project in the open software QGIS. It will also be of practical importance, as it provides an opportunity to conduct further monitoring studies of vegetation changes on the basis of this project. This will significantly speed up further mapping and increase the accuracy of the obtained data.The obtained results are used for editions of the Chronicle of the nature of NNP «Dzharylhatsky». Recommendations for optimizing the territory of the NNP (clarification of functional zoning) were transferred to the relevant state institution – the Department of Ecology and Natural Resources of Kherson region.

Метою роботи є встановити закoнoмірнocті впливу температурного режиму та режиму опадів на події нересту найбільш поширених видів риб водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» за умов глобальних змін клімату. Для досягнення пocтавленoї мети в роботі вирішені такі завдання: встановлені закoнoмірнocті динаміки температурного режиму модельних водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський»; визначені особливості річної динаміки ходу температур і випадіння опадів, розроблені підходи для застосування патернів температури та опадів як предикторів фенології нересту риб; оцінені тенденції змін або їх відсутність фенології нересту риб протягом значного періоду часу; визначені найважливіші предиктори подій нересту риб; оцінена роль глобального тренду змін клімату в мінливості термінів нересту досліджених видів риб; встановлені закономірності варіювання температури води на момент початку нересту риб; оцінено значення коливальних процесів кліматичних умов у перебігу подій нересту риб; визначена біотопічна складова у варіюванні фенології нересту риб; розроблені підходи для виокремлення значення температурного режиму, режиму випадіння опадів та типу біотопу в їх впливі на фенологію нересту риб; виявлені закономірності міжвидових взаємодій у динаміці нересту риб.Об'єктом дослідження є фенологія нересту найбільш поширених видів риб (Esox lucius Linnaeus, 1758, Perca fluviatilis Linnaeus, 1758, Carassius gibelio (Bloch, 1782), Blicca bjoerkna (Linnaeus, 1758), Abramis brama (Linnaeus, 1758), Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758), Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758)) природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». Предметом вивчення є закoнoмірнocті впливу температурного режиму, режиму випадіння опадів, типу біотопу та міжвидових взаємодій в угрупованні риб на фенологію їх нересту. Матеріали, що склали основу роботи, були зібрані на акваторії заповідника в 1997–2018 рр. з урахуванням типології водойм. Достовірність та порівнюваність отриманих результатів забезпечена застосуванням для фіксації подій нересту стандартних методик та протоколів. Додатково фіксувались погодні явища, коливання рівня води та визначалася температура води у момент початку нересту. Для визначення біотопічних особливостей водойми заповідника розподілені на чотири групи: водойми системи Миколаївського уступу, водойми системи Таромський уступу, водойми руслової частини р. Дніпро та водойми системи р. Проточ разом з водоймами Обухівської заплави. У роботі використані дані метеорологічної обсерваторії у м. Дніпро. Для аналізу даних застосовані методи описової статистики та багатовимірного аналізу даних. Аналіз карт власних векторів, заснованих на симетричній дистанції Морана (symmetric distance-based Moran'seigen vector maps analyses – MEM) був виконаний для одержання набору ортогональних часових змінних (dbMEM-змінних), які походять з вектора часу, що складається з 360 часових кроків від 1 липня попереднього року до 31 червня поточного року. dbMEM-змінні є лінійними комбінаціями у моделях RDA, що дозволяє витягувати часові структури з температурних часових рядів даних. Статистичну значимість RDA-осей було перевірено за допомогою пермутаційного тесту. Перекривання екологічних ніш в угрупованні було оцінено за допомогою розрахунку попарних індексів Піанка для всіх видів протягом одного року для кожного водоймища з використанням дат діапазону нересту від початку до кінця як маркерів використання часової екологічної ніші кожним видом. У роботі вперше встановлені характеристики нересту (терміни початку, кінця, тривалість, температура води на момент початку нересту) для домінантних видів риб природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» за тривалий (1997–2018 рр.) період часу; визначені типологічні особливості термічного режиму водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський»; запропоновано як детермінанти подій нересту розглядати коливальні складові температурного режиму та режиму випадіння опадів; встановлені частотні особливості впливу факторів середовища на події нересту видів риб; доведено вплив міжвидових взаємодій на фенологію нересту риб. Удocкoналенo процедуру встановлення взаємозв'язку між температурою повітря та температурою води у водоймах. Набула подальшого розвитку концепція перекривання екoлoгічних ніш Піанка. Встановлені залежності між температурою води та температурою повітря використовуються у практиці моніторингу екологічних режимів водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» для інтерполяції результатів точкових вимірювань. Одержані відомості про фенологію нересту домінантних видів риб заповідника є основою для порівняння результатів моніторингу репродукції риб Запорізьського водосховища. Методичні розробки можуть стати основою для розробки практичних протоколів оновленої Програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків.^UThe aim of the investigation is to find the regularities of the influence of the temperature regime and precipitation regime for the events of spawning of the dominant fish species of the Natural Reservoir «Dnipro-Orilsky» in the conditions of global climate change. The purpose of the work is resolved by a special task: the regularities of dynamics of the temperature of model reservoirs of the Natural Reservoir «Dnipro-Orilsky» were found; the specific features of annual dynamics of the tempranature and precipitation were revealed and approaches for the application of temperature patterns and precipitation as predictors of the phenology of fish were developed; the trends of change or the absence of phenology of spawning fish during a significant period of time were estimated; the most important predictors of fish spawning events were selected; the role of the global trend of climate change in variability of the teines of spawning species of fish was assessed; he patterns of the varying temperature of water at time of onset of spawning fish were detected; the value of oscillatory processes of climatic conditions is evaluated in the course of events of spawning fish was found; the biotopic component in the variation of the phenology of fish was determined; the approaches for the separation of temperature, precipitation and type of biotop in their effect on spawning of the fishes were developed; the regularities of interspecies interactions in spawning fish dynamics were identified.The object of the research is spawning phenology of dominant species (Esox lucius Linnaeus, 1758, Perca fluviatilis Linnaeus, 1758, Carassius gibelio (Bloch, 1782), Blicca bjoerkna (Linnaeus, 1758), Abramis brama (Linnaeus, 1758), Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758), Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758) of Natural Reservoir «Dnipro-Orilsky». The subject of the study is the regularities of the influence of temperature, rainfall regime, the type of habitat and interspecific interactions in the community on phenology spawning fish. The materials that formed the basis of the work were gathered in the waters of the reserve in the 1997-2018 biennium based typology water. The reliability of the results obtained and comparative ability provided for fixing using standard techniques spawning events and protocols. Additionally, recorded, weather events, fluctuations in water level and water temperature was determined at the start of spawning. To determine biotopic features reserve reservoir divided into four groups: water systems Nicholas ledge, the ledge Taromske reservoir system, the reservoir of Sediment Transport Dnipro River and reservoir system was. Protoch with ponds Obukhov floodplain. For data analysis methods of the descriptive statistics and multivariate analysis were used. Analysis of the symmetric distance-based Moran's eigenvector maps analyses – MEM was performed to obtain a set of orthogonal time-variable originating from vector time, consisting of 360 time steps of 1 in July last year to 31 June this year. dbMEM-variables are linear combinations of models RDA, which allows you to extract temporal structure temperature time series data. Statistical significance RDA-axes were tested using permutation test. Overlap ecological niches in the community was estimated by calculating pairwise Pianka index for all species. In work the first established characteristics of spawning (timing of the beginning, end, duration, water temperature at the start of spawning) for dominant fish species of the Natural Reservoir «Dnipro-Orilsky» for long (1997–2018) the period of time. The typological properties of the thermal regime of reservoirs of the Natural Reservoir «Dnipro-Orilsky» were defined. It is proposed as determinants of events of spawning to consider vibrant components of the temperature and precipitation regime. The frequency features of influence of environment factors on spawning events of fish species are set. The influence of interspecies interactions on phenology of spawning fish is proved. The approach for establishing the relationship between air temperature and temperature of water in reservoirs was proposed. It has become a tear with the overlap of the overlapping of ecolical niches Pìanka. The established dependencies between the temperature of the water and air temperature are used in the practice of monitoring of environmental regimes of the Natural Reservoir «Dnipro-Orilsky» for interpolation of point measurement results. Obtained information about the phenology of spawning of the dominant species of fish in the reserve is the basis for comparison of the results of the monitoring of fish reproduction of Zaporizhzhya reservoir. Methodological developments can become the basis for the development of practical protocols for updated Chronicle program for Nature Reserves and national parks.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасного стану рослинності природного заповідника «Єланецький степ», аналізу змін рослинного покриву за 20 років існування об'єкта, розробці рекомендацій щодо збереження фіторізноманіття. На основі еколого-флористичного підходу встановлено синтаксономічну структуру рослинності заповідника, яка включає 8 класів, 12 порядків, 14 союзів, 20 асоціацій, 1 субасоціацію та 2 дериватних угруповання. Для виявлення екологічних особливостей рослинності був проведений аналіз за провідними едафічними та кліматичними факторами. Встановлено, що між найпоширенішими класами простежується чітка диференціація за факторами вологості ґрунту, аерації субстрату, вмісту карбонатів та азоту у ґрунті. Поширення рослинних угруповань залежно від рельєфу та показників екологічних факторів має певні закономірності, що простежуються на еколого-ценотичних профілях. На плакорах та схилах балок поширені угруповання Potentillo arenariae - Stipetum capillatae (Hueck 1931) Krausch 1961 та Stipo lessingianae-Salvietum nutantis Vynokurov 2014. На ділянках схилів, де відбувається різкий перегин, підвищується вміст кальцію, кислотності та солей розвиваються чагарникові угруповання Vinco herbaceae-Caraganetum fruticis Korotchenko et Didukh 1997. На виходах вапняку, де шар ґрунту слабо сформований, менший вміст солей, більший вміст азоту та менш постійний режим зволоження, розвиваються угруповання Lino tenuifolii-Jurineetum brachycephalae Krasova et Smetana 1999. До найбільш вологих тальвегів балок приурочені угруповання Agropyretum repentis Felföldy 1942. Встановлено, що основним напрямом динаміки рослинного покриву на території заповідника є демутаційні зміни, що відбуваються після припинення впливу випасу, випалювання, розорювання та лісомеліораційних заходів. Проте, оскільки на досліджуваній території відновлення рослинності відбувається в абсолютно заповідних умовах, демутаційні процеси набувають ознак, властивих резерватогенним сукцесіям. В останнє десятиріччя існування заповідника виникла проблема деградації рослинності у загорожі з бізонами, оскільки кількість тварин у вольєрі перевищила допустимий рівень пасквального навантаження на даній площі. Для встановлення екологічних змін рослинності протягом останніх 20 років, було здійснене порівняння умов заповідника у вихідному стані 1996 року та у 2017 році. З цією метою був проведений синфітоіндикаційний аналіз шести репрезентативних синтаксонів. З'ясовано, що серед екологічних параметрів достовірна різниця значень спостерігається для кліматичних факторів, зокрема для терморежиму, омброрежиму та континентальності. Класифікаційна схема біотопів включає біотопи категорії типів C, D, E, F ,I. Найвищим ступенем диференціації відзначаються типи біотопів Е та І. Наведено характеристику 15 асоціацій 6 формацій степової рослинності, що належать до раритетного фітоценофонду та включені до Зеленої книги України. Було досліджено адаптаційну здатність чотирьох адвентивних видів Ulmus pumila L., Gleditsia triacanthos L., Elaeagnus angustifolia L., Robinia pseudoacacia L. На основі даних синфітоіндикаційного аналізу, можна зробити висновок, що два види з модельних, а саме Ulmus pumila та Elaeagnus angustifolia, спроможні адаптуватися до екологічних умов досліджуваної території. Вони мають широку екологічну амплітуду та здатні проникати до степових угруповань. Їхнє розповсюдження не обмежується екологічними умовами, але ускладнюється цілісністю структури степових ценозів. Поширення видів Robinia pseudoacacia та Gleditsia triacanthos, окрім непорушеності степових ділянок, стримується нестачею вологи. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше: розроблено класифікаційну схему та рослинності території заповідника «Єланецький степ» на підставі еколого-флористичного підходу , визначено перелік біотопів на території природного заповідника (деякі категорії деталізовано до 6-7 рівня), досліджено можливості адаптації адвентивних деревних видів до екологічних умов досліджуваної території. Також описано особливості відновлення рослинності на території заповідника після впливу розорювання, випасу, випалювання, лісомеліорації за 20 років його існування. Матеріали дисертації використовуються для підготовки Літопису природи заповідника «Єланецький степ». Геоботанічні описи та еколого-ценотичні профілі будуть використані для моніторингу стану рослинності. Обґрунтовано необхідність запровадження природоохоронних заходів для відновлення степових угруповань.^UThe study is devoted to the investigation of the current state of the nature reserve "Yelanetskyi Step" vegetation,analysis of plant cover dynamic changes over the 20 years of the object, the development of recommendations for the conservation of phytodiversity. Based on the ecological and floristic approach, the syntaxonomic structure of the reserve's vegetation has been established. The classification scheme includes 8 classes, 12 orders, 14 alliances, 20 associations, 1 sub-association, and 2 derivative communities. Based on the method of synphytoindication, the ecological analysis of the leading edaphic and climatic factors was performed. It is established that between the most common classes of herbaceous vegetation there is a clear differentiation by factors of soil moisture, substrate aeration, carbonate, and nitrogen content in the soil. The distribution of plant communities depending on the terrain and the values of environmental factors has certain patterns that are reflected in the ecological profiles. Potentillo arenariae–Stipetum capillatae (Hueck 1931) Krausch 1961 and Stipo lessingianae–Salvietum nutantis Vynokurov 2014 communities are located on the plateaus and slopes of the ravines. In areas of slopes where there is a sharp bend, the content of calcium, acidity, and salts is higher, develops shrub communities Vinco herbaceae-Caraganetum fruticis Korotchenko et Didukh 1997. Communities of association Lino tenuifolii-Jurineetum brachycephalae Krasova et Smetana 1999 develop at limestone outcrops where there is thin soil layer on the surface, lower salt content, higher nitrogen content and humidification is less stable. Agropyretum repentis Felföldy 1942 communities are confined to the wettest bottoms of ravines. It is established that the main trends of the vegetation dynamics on the reserve territory are demutation changes that occur after the cessation of grazing, burning, plowing, and forest reclamation measures. However, since the restoration of vegetation in the study area takes place in absolutely protected conditions, demutation processes due to the lack of factors that alienate excess biomass, acquire common features of postreserving successions. In the last decade of the reserve's existence, the problem of vegetation degradation in the fence with bison has arized, as the number of animals exceeded the allowable level, so this area is overgrazed. To establish the ecological changes of vegetation during the last 20 years, a comparison of the conditions of the reserve in the initial state of 1996 and 2017 was made. For this purpose, a synphytoindication analysis of six representative syntaxons was performed. It was found that among the ecological parameters a significant difference in values is observed for climatic factors, in particular for the thermal regime, climate humidity, and continentality. We proposed the classification of habitats of the studied area, which includes 5 types: С, D, E, F, I. The highest degree of differentiation is observed by types E and I. Based on dominant classification the characteristics of 15 associations of 6 steppe vegetation formations included in the Green Data Book of Ukraine are given. The adaptive capacity of adventive species Ulmus pumila L., Gleditsia triacanthos L., Elaeagnus angustifolia L., Robinia pseudoacacia L. was studied. Based on the data of synphytoindication analysis, it could be concluded that two species out of four, namely Ulmus pumila and Elaeagnus angustifolia, are able to adapt to the ecological conditions of the study area. They have broad ecological amplitude and have the capacity to penetrate steppe communities. Their distribution is not limited by ecological conditions but is complicated by the integrity of the structure of steppe coenoses. The distribution of Robinia pseudoacacia and Gleditsia triacanthos species, in addition to the intact steppe areas, is constrained by lack of humidity. The scientific novelty of the work is that for the first time based on the Brown-Blanke ecological-floristic method, a classification scheme of the «Yelanetskyi step» nature reserve was established. For the first time, a list of biotopes on the territory of the nature reserve has been determined, some of them are detailed to 6-7th levels. Features of vegetation restoration on the territory of the reserve after the influence of plowing, grazing, roasting, forest reclamationfor 20 years of its existence are described. For the first time, the possibilities of adaptation of adventitious tree species to the ecological conditions of the studied territory were investigated. The dissertation materials were provided for the«Yelanetskyi Step» Nature Reserve Chronicles of the nature. Geobotanical relevés and ecological profiles will be used for vegetation changes monitoring. The necessity of measures for the restoration of steppe communities is substantiated.

У межах дисертаційного дослідження проведено комплексний аналіз, зроблено теоретичне узагальнення і представлено цілісну картину ролі та особливостей використання фреймів при перекладі ономатопеїчної лексики японської мови. На ґрунті вже існуючих науково-практичних досліджень роману Х. Муракамі «Хроніка заводного птаха» і текстами його перекладів І. Дзюба та Дж. Рубіна змодельовано центральні фрейми роману, встановлено взаємозв'язок між ними та розкрито причини виникнення «порушених» фреймів при перекладі.^UThe research offers insight into understanding how frames and their particular features can be used to convey the meaning of Japanese onomatopoeia in the Ukrainian-English translation process. Based on the present scientific and practical researches of the novel by Haruki Murakami ねじまき鳥クロニクル («Хроніка заводного птаха», «Wind-up Bird Chronicles») and its translations by I. Dziub and J. Rubin, there have been counted the frequency of use along with clarification of the semantic and stylistic peculiarities of onomatopoeia. According to the traditional Japanese onomatopoeia classification by A. Matsumura, there have been selected the most frequently used mimetic units in Murakami's novel to analyze translation techniques they undergo in the English and Ukrainian variants with further assessment of the translator's choice.

Дисертацію присвячено дослідженню еліситорних властивостей і прямої біоцидної дії хітозану різного біологічного походження проти основних фітопатогенів суниці садової. Показано особливості індукції відповідних реакцій модельних рослин F. ananassa у відповідь на обробку розчинами хітозану. Встановлено індукцію перебудови вторинного метаболізму за впливу саліцилової кислоти з активним синтезом терпеноїдів і кон'югатів оксикоричних кислот з властивостями неспецифічних регуляторів росту. Показано особливостімоносахаридного складу хітозану, отриманого з плодових тіл Agaricus bisporus. Виявлено особливості рівня відносної експресії генів PR-білків PR-1, PR-2а (β-1,3-глюканаза), PR-2b (ендо-β-1,4- глюканаза) і PR-3 (хітиназа) рослин F. ananassa залежно від біологічного походження хітозану і часу після обробки. Відносний рівень експресії даних генів за обробки рослин низькомолекулярним хітозаном був вищим порівняно з високомолекулярним. Встановлено відмінності реакцій відповіді рослин суниці садової на обробку низькомолекулярним і високомолекулярним хітозанами. За обробки рослин низькомолекулярним хітозаном у листках вже за 12 год кількість загальних фенолів і антиоксидантів збільшувалася в 1,9 і 3,2 раза відповідно. На відміну від низькомолекулярного хітозану, розчин високомолекулярного полімеру спричиняв у листках різке зниження вмісту вільних і слабкозв'язаних з клітинними стінками фенольних сполук. Показано особливості накопичення елагової кислоти як одного із ключових компонентів в системі первиннихзахисних реакцій рослин проти збудників хвороб. Виявлено добові коливання показників вмісту фенольних сполук, зокрема, елаготанінів і флавоноїдів у листках F. ananassa як одного з основних механізмів адаптації рослин до несприятливих факторів. Визначено динаміку видового складу мікобіоти філоплани, ризоплани і ризосфери суниці садової за дії низькомолекулярного і високомолекулярногохітозанів. Показано відмінності впливу хітозанів різного біологічного походження на угрупування мікроміцетів. Доведено, що комплекс хітозану з сорбіновою кислотою має пролонговану антибактеріальну дію щодо Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum і Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus та антифунгальну дію щодо Fusarium spp. і Alternaria spp.^UThe dissertation is devoted to the study of eliciting properties and direct biocidal action of chitosan of various biological origins against the mainphytopathogens of strawberry. The peculiarities of induction of the corresponding reactions of F. аnanassa in response to treatment with chitosan solutions are shown. The induction of reconstruction of secondary metabolism for the influence of salicylic acid with an active synthesis of terpenoids and conjugates of oxycoric acids with the properties of nonspecific growth regulators is established. The peculiarities of the monosaccharide composition of chitosan derived from Agaricus bisporus are shown. The features of the level of relative expression of PR-proteins PR-1, PR-2a (β-1,3-glucanase), PR-2b (endo-β-1,4-glucanase), and PR-3 (chitinase) of F. ananassa plants depending on the biological origin of chitosan, time after treatment is revealed. The relative level of gene data expression under plant treatment with low molecular weight chitosan was higher compared to high molecular weight one. The differences in the response reactions of the strawberry for processing low molecular weight chitosan and high molecular weight one are established. For processing plants with low molecular weight chitosan in leaves for 12 hours, the number of common phenols and antioxidants increased by 1.9 and 3.2 times, respectively. Unlike low molecular weight chitosan, a solution of high molecular weight one polymer caused a sharp decrease in the content of free and weakly linked with cellular walls phenolic compounds. The peculiarities of accumulation of ellagic acid as one of the key components in the system of primary protective reactions of plants against pathogens are established. Daily oscillations of the parameters of phenolic compounds are detected, in particular ellagitannins and flavonoids in F. ananassa leaves, as one of the main mechanisms in the adaptation of plants to stress factors. The dynamics of the species composition of phylloplane, rhizoplane, and rhizosphere mycobiota of the garden strawberries for the actions of low molecular weight chitosan and high molecular weight one are determined. The differences in the influence of chitosanes of different biological origins on the group of micromycetes are shown. It is proved that the chitosan complex with sorbic acid has a prolonged antibacterial effect on Pectobacterium carotovorum subsp. сarotovorum and Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus and antifungal effects for Fusarium spp. and Alternaria spp.

В дисертаційній роботі показано перспективність застосування генетичної трансформації рослин томатів та картоплі геном лактоферина людини (hLf) для під-вищення їх стійкості до бактеріальних (Ralstonia solanacearum, Clavibacter michi-ganensis) та грибних (Phytophthora infestans, Fusarium sambucinum – у випадку кар-топлі) фітопатогенів. Трансформацію томатів сортів Money Maker та Лагідний, кар-топлі сортів Вернісаж, Світанок Київський, Левада та Зарево проводили Agrobacterium-опосередкованим методом за використання штаму A. tumefaciens EHA105, який ніс плазмідний вектор pBin35Lf, що містив ген hLf під контролем 35 S промотора віруса мозаїки цвітної капусти (CaMV35S), а також ген nptII, що забезпе-чує стійкість до канаміцина. Селекцію трансгенних ліній томатів та картоплі прово-дили на живильному середовищі в присутності 100 мг/л канаміцина. Інтеграцію гена hLf підтверджували за допомогою ПЛР-аналізу із використанням праймерів, специ-фічних до даного гена. Експресію лактоферина людини в трансгенних лініях підтверджували за допомогою Вестерн блот аналізу із використанням специфічних моноклональних антитіл проти лактоферину. За допомогою біотесту «дифузії в агар» було показано, що зразки трансгенних рослин, які експресували лактоферин, інгібують ріст бактерій та грибів. В результаті біотестів, які проводили шляхом за-раження трансгенних рослин томатів та картоплі конідіями P. infestans, картоплі – F. sambucinum, було встановлено підвищення стійкості трансгенних ліній до фітофторозу з 1 до 7 балів, до фузаріозу – з 2 до 7 балів за 9-бальною шкалою. Ре-зультати даної роботи вказують на перспективність трансформації цінних сортів то-матів та картоплі геном лактоферину людини для підвищення їх стійкості до фітопа-тогенів бактеріальної та грибної природи.^UThe study presents the opportunity of the use of genetic transformation of important crops, tomato and potato, with human lactoferrin gene (hLf) to increase their resistance to bacterial (Ralstonia solanacearum, Clavibacter michiganensis) and fungal (Phytophthora infestans, Fusarium sambucinum) phytopathogens. Transformation of tomato cultivars Money Maker and Lahidny and potato cultivars Vernisage, Svitanok Kyivskyi, Levada and Zarevo was carried out with the use of Agrobacterium-mediated method. For that A. tumefaciens strain EHA105 carrying pBin35Lf plasmid vector containing hLf gene under control of 35S promotor of cauliflower mosaic virus (CaMV35S), and also nptII gene conferring resistance to kanamycin was used. Selection of transgenic tomato and potato lines was carried out on the medium supplemented with 100 mg/l kanamycin. Integration of hLf gene was confirmed by PCR analysis with primers specific to this gene. Expression of lac-toferrin protein in transgenic lines was confirmed using Western blot analysis with the use of specific monoclonal antibodies against lactoferrin. The inhibition of bacterial and fungal growth after treatment with the samples from transgenic plants was shown with the use of agar diffusion assay. With the use of inoculation of transgenic tomato and potato plants with conidia of P. infestans, potato plants – with conidia of F. sambucinum the increase of the resistance of transgenic lines to late blight was established from 1 to 7 points, and to dry rot – from 2 to 7 points of 9-point scale. The results of the present work show the advantages of the genetic transformation of the valuable tomato and potato cultivars with human lactoferrin gene to enhance their resistance to bacterial and fungal phytopathogens

Дисертацію присвячено компаративному дослідженню ранньодержавних інститутів скандинавів, полабських і поморських слов'ян. У центрі його уваги перебувають середньовічні зібрання – тінг і віче. Учасників, перебіг, діяльність, еволюцію та інші аспекти асамблей проаналізовано з урахуванням державотворчих процесів, особливостей суспільних устроїв останньої чверті VIII – середини XII ст. Обґрунтованість зіставлення обумовлюють відомості про одночасність і подібність розвитку Норвегії, Швеції, Слов'янського Полаб'я й Помор'я. Характерними для регіонів були стійкість додержавних форм влади, довготривалість побутування язичницьких вірувань, повільність трансформації владних інститутів, притаманна архаїчним суспільствам колективна форма управління. Поєднання наративних, археологічних, правових, епіграфічних і топографічних джерел дає змогу всебічно проаналізувати ці суспільні устрої та ранні держави на етапі політичної консолідації, централізації, християнізації та поглиблення соціальної стратифікації. Враховано найновіші досягнення історичної науки й найважливіші теоретико-методологічні напрацювання медієвістів, археологів, антропологів і знавців рунічного письма, зокрема, дискусію про історичну цінність середньовічних наративних джерел – саг, хронік і житій. Використано досягнення історичної компаративістики, понятійний апарат політичної антропології (концепти вождівство та дружинна держава), антропологічний підхід під час розгляду звичаєвого права.Порівняння процесів державотворення засвідчує типологічну й часову близькість суспільно-політичної еволюції у скандинавів і слов'ян в останній чверті VIII – середині XII ст. На підставі археологічних і писемних джерел простежується консолідація та інтеграція племінних організмів – перший етап державотворення. Ранні держави скандинавів і слов'ян утворились у подібний спосіб, а саме шляхом об'єднання складених вождівств у єдине ціле. Найчастіше державотворення відбувалося на територіях скупчень економічних, політичних, релігійних центрів. Охарактеризовано найважливіші владні інститути скандинавів і слов'ян, а саме: повноваження вождів різних рангів, правителів, знаті, дружин, особливості функціонування осередків язичницьких культів, бенкети.Підтверджується участь у скандинавських і слов'янських асамблеях аналогічних або подібних суспільних станів – мешканців одного чи декількох поселень і прилеглих територій, існування сільських і міських зібрань, тінгу й віча локального, регіонального та загальнодержавного рівнів. Заможніші прошарки населення були активнішими під час асамблей, а вплив еліти на їхній результат у всі періоди та на всіх рівнях був визначальним. Ухвалення рішень зазвичай відбувалось у спеціальних місцях, що надавало подіям особливого значення в очах громади. Писемні джерела доводять, що тінги й віча були подібними до святкувань, передусім ритуалізованими. Дискусії і промови були не лише способами обміну важливою для громади інформацією та її обговорення, а й сакралізованими й театралізованими подіями. Відзначається функціонування запланованих, регулярних і спонтанних зборів. Встановлено найважливіші суспільно-політичні функції зібрань, а саме організаційну, репрезентативну та об'єднавчу. Водночас асамблеї відігравали судову роль, яка знаходить підтвердження майже в усіх писемних джерелах. Зроблено висновок про інституційну спорідненість скандинавських і слов'янських асамблей, засвідчену цілком незалежними джерелами. Отож тінг і віче є варіаціями одного й того самого ранньодержавного інституту.^UA dissertation is devoted to a comparative study of early state institutes of the Scandinavians, the Polabian and the Pomeranian Slavs. In its focus are medieval gatherings – a thing and a veche. The analysis of participants, procedure, functioning, evolution, and other aspects of assemblies takes into account state formation processes, features of social orders of the last quarter of the 8th – the middle of the 12th centuries. The evidence about simultaneous and similar development of Norway, Sweden, Slavic Polabia, and Pomerania stipulate the validity of the comparison. Typical for the regions were a persistence of pre-state forms of power, a longevity of existence of pagan beliefs, a slow transformation of power institutes, an inherent in archaic societies communal form of governance. A combination of narrative, archaeological, legal, epigraphic, and topographic sources allow us to comprehensively analyze these social orders and early states at the stage of political consolidation, centralization, Christianization, and the deepening of social stratification. The research takes into account the newest achievements of the historical field and the most important theoretical and methodological ideas of medievalists, archaeologists, anthropologists, and the scholars of runic symbols, in particular, a discussion of historical value of narrative sources – sagas, chronicles, and the lives of the saints. The study makes use of the achievements of the historical comparative studies, conceptual framework of political anthropology (concepts chiefdom and military government), anthropological approach to the consideration of common law.The comparison of state formation processes attests typological and chronological resemblance of socio-political evolution among the Scandinavians and the Slavs in the last quarter of the 8th – the middle of the 12th centuries. Based on the archaeological and written sources can be traced a consolidation and integration of tribal organizations – the first step of state formation. Early states of the Scandinavians and the Slavs emerged in a similar way, namely by the unification of composite chiefdoms into one entity. Most often, state formation took place on the territories of high concentration of economic, political, religious centers. The dissertation characterizes the most important power institutes of the Scandinavians and the Slavs, such as: powers of chiefs of various ranks, rulers, elite, retinues, features of the functioning of centers of pagan cult, feasts.The study confirms the participation of the same or similar social strata in the Scandinavian and Slavic assemblies – of the inhabitants of one or several settlements and surrounding areas, the existence of rural and urban gatherings, the thing and the veche of local, regional, and nationwide levels. Wealthier strata of society were more active during the assemblies, and the influence of the elite on their result in all periods and at all levels was decisive. The decision-making usually took place at special places, which provided the events with particular importance in the eyes of the community. The written sources prove that the thing and the veche were similar to celebrations, primarily ritualized. Discussions and speeches were not only ways of exchanging and discussing important to the community information, but also sacral and theatrical events. The functioning of planned, regular and spontaneous meetings can be traced. The most important socio-political functions of assemblies are established, namely organizational, representative, and unifying. At the same time, gatherings played judicial role, which is confirmed in almost all written sources. The study reaches a conclusion about institutional affinity of Scandinavian and Slavic assemblies, certified by completely independent sources. So, the thing and the veche are variations of one and the same early state institute.

У дисертації вперше здійснено комплексне осмислення та цілісний жанрово-стильовий аналіз епістолярної спадщини відомого британського державного й політичного діяча і митця, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури Вінстона Черчилля; а також теоретично обґрунтовано новий підхід до концепції письменницького листування як до метажанрового утворення, а листа / епістоли – як до твору літературно-історіографічного метажанру документалістики, що відкриває перспективні можливості дослідження епістолярію видатних осіб з погляду художньої, історичної та естетичної цінності. З урахуванням комплексного підходу, у роботі запропонована типологія епістолярію Вінстона Черчилля.У дисертації обґрунтовано таку типологію жанрових модифікацій листів В. Черчилля: пасажі епістолярних оповідей; лист-замальовка (етюд), листи-воєнні хроніки, лист-роздум,рефлексія, романтично-персоніфіковані, вісник Чартвелла, автобіографічні вкраплення, лист-пророкування, лист-візія майбутнього, які протиставляються таким жанровим утворенням із яскраво вираженою відвертою авторською позицією, самоаналізом, критичними коментарями, сатиричним пафосом і тонким підтекстом: критичні нариси, лист-дискусія, полеміка, лист-концепція; лист- авторитетна заява, лист-радіозвернення, радіовиступи, лист-рецензія, критичне есе, лист-повідомлення про актуальну подію, таємний (одвертий) лист тощо.^UThe thesis presents comprehensive understanding and a holistic genre-style analysis of the epistolary heritage of Winston Churchill, a famous British statesman, politician, a writer and a Noble prize winner in literature. The author theoretically substantiates a new approach to the concept of writer’s correspondence as a metagenre formation and the letter / epistle as a literary historic work, metagenre of non-fiction which provides perspectives for researching of outstanding people’s epistolary works in terms of artistic, historic and aesthetic values.Taking into consideration a comprehensive approach to the genre concept of the epistle as a polyphonic genre formation, the author presents a typology of Winston Churchill epistolary heritage.The dissertation justifies the typology (genre modifications:) of W. Churchill’s letters: epistolary narrative passages, a sketch letter, war chronicles, a letter of reflections, romantic-personified letters (rich in imagery), Chartwell’s bulletin, autobiographical inclusions, a letter of prophecy, a letter of vision for the future, in contrast to those genre types which clearly express the the the author’s position (contentions), introspection, critical remarks, satirical pathos and the subtle subtext: critical reviews (sketches), a discussion letter, a polemic letter, a concept letter, a letter of dictum, a radio message, a radio performance, a letter of review, a critical essay, a message on popular topics, a secret (candid) letter etc.

У дисертаційній роботі досліджено специфіку військових походів представників династії Скьольдунгів у VII-X ст. З’ясовано: на основі наявних джерел та історіографії комплексно проаналізовано діяльність представників династії Скьольдунгів у Середньовічній Європі; участь данських Скьольдунгів у міжнародній європейській торгівлі; вплив військової тактики вікінгів на розвиток Середньовічної Європи; гіпотези щодо походження літописного Рюрика на основі інформації з нових даних археологічних розкопок; окремі підходи щодо аналізу образу вікінгів в тогочасних джерелах; гіпотезу про локалізацію Руського каганату (підтримано версію про його розташування у Середньому Подніпров’ї з центром у Києві); особливості військових походів Скьольдунгів на різні країни Європи; вікінги відіграли важливу роль у розвитку озброєння в Європі; утворення Денло у ІХ ст. стало фундаментом для включення Англії до складу імперії Канута Великого (1016-1035 рр.) Скьольдунги, як і вікінги загалом, першочергово були зацікавлені у військових походах; торгівля не була їх основною метою. Це реалізовано виконанням головних завдань дисертаційної роботи: аналіз наукової розробки теми у вітчизняній та світовій історіографії, її джерельна база; основні гіпотези щодо походження літописного Рюрика; проблему локалізації Руського каганату; основні гіпотези щодо походження Аскольда; шляхи становлення основної гілки династії Скьольдунгів на данському престолі та налагодження дипломатичних відносин з довколишніми країнами; вплив «морських конунгів» на розвиток європейських країн на прикладі Рагнара Лодброка; походи вікінгів в Англію та утворення Денло; вплив представників династії Скьольдунгів на розвиток міжнародної торгівлі; розвиток військового озброєння вікінгів.^UThe thesis examines the specifics of the military campaigns of the Skjoldung dynasty in the 7th-10th centuries. The article reveals the specifics on the basis of obvious facts and historiography, the activities of representatives of the Skjoldung dynasty in Central Europe are comprehensively analyzed; the role of the Danish Skjoldungs in international European trade; the introduction of Western Viking tactics into the development of Central Europe; hypotheses about the origin of the chronicle Rurik, based on information from new data from archaeological researches; the image of the Vikings in medieval sources was analyzed separately; a hypothesis about the localization of the Rus` Khaganate (supported by the version about its location in the Middle Dnipro region with its center in Kyiv); features of the military campaigns of the Skjoldungs in different parts of Europe; the Vikings played an important role in the development of European civilization; creation of Denlo in the 9th century. became the basis for the inclusion of England in the empire of Canute the Great (1016-1035). The Skjoldungs, like the Vikings, actively participated in military campaigns; trading was not their main occupation. This is realized by fulfilling the main tasks of the dissertation: analysis of the scientific development of the topic in Ukrainian and foreign historiography, its main sources; main hypotheses about the origin of the chronicle Rurik; the problem of localization of the Rus` Khaganate; main hypotheses about the origin of Askold; establishment of the Skjoldung dynasty on the Danish throne; establishing diplomatic relations with neighboring countries; the influence of the “sea konungs” on the development of European countries (using the example of Ragnar Lothbrok); Viking campaigns in England and the creation of Denlo; participation of representatives of the Skjoldung dynasty in international trade; development of Viking military tactics and weapons.

Дисертація є першим комплексним дослідженням художнього репортажу в українській літературі початку ХХІ ст.Об’єктом літературознавчого аналізу стали художні репортажі Л. Белея «Ліхіє дев’яності: Любов і ненависть в Ужгороді» (2019), М. Беспалова «Ліхіє дев’яності: Кузня кадрів Дніпропетровськ» (2016), О. Гавроша «Стрий і старий» (2013), Є. Гончарової «За день до Дебальцевого» (2016), В. Івченка «Ліхіє дев’яності: Як не сумували Суми» (2015), Д. Казанського «Санітарна зона» (2013), О. Криштопи «Ліхіє дев’яності: Станіславський феномен» (2016), «Україна: масштаб 1:1» (2017), В. Курико «Чернігівська справа Лук’яненка» (2020), В. Молодія «Петлі Апеннінського черевика» (2014), Є. Подобної «Закарпатський легіон» (2018), П. Стеха «Над прірвою в іржі» (2018).Наукова новизна роботи. Вперше в українському літературознавстві охарактеризовано поняття художній репортаж у зв’язку з особливостями функціонування жанру у світових національних літературах, визначено його місце в українській прозі початку ХХІ ст. Сформульовано дефініцію художній репортаж як жанру нефікційної літератури, з’ясовано сталі ознаки, виокремлено жанрові різновиди, здійснено комплексний аналіз зображально-виражальних засобів, проаналізовано роль автора, показано тенденції розвитку в сучасній прозі.Практичне значення отриманих результатів постає в тому, що матеріали досліджень можуть бути використані під час викладання навчальних дисциплін, спецкурсів, присвячених вивченню специфіки художнього репортажу як жанру нефікційної літератури, що сприятиме відкриттю широких можливостей для дослідження сучасної прози.Особистим внеском здобувача є формулювання дефініції художній репортаж, з’ясування його жанрово-стильових ознак. Показано, що художній репортаж як жанр нефікційної літератури перебуває на етапі становлення й потребує чіткої методологічної основи для класифікації. Дисертація виконана самостійно, формулювання результатів і висновків належать дисертантці.Художній репортаж належить до нефікційного дискурсу. Справджується думка, що нефікційні твори актуалізуються в години суспільних змін і життєвих катаклізмів, доленосних рішень і суперечливих політичних ситуацій. То ж цей жанр сьогодні посилено розвивається в українському літературному просторі й завдяки пожвавленню процесу перекладу польських репортажів.Художній репортаж у національній літературі пройшов складні етапи розвитку, має давню спорадичну історію – від розповіді до репортажу, подорожнього репортажу та репортажного роману, і перебуває у фазі становлення. Головна заслуга виділення цього жанру належала українським письменникам 20-х рр. ХХ ст. У моменти, коли втрачається довіра до фікційних сюжетів, розкриття проблем не досягається наявними арсеналами художньої літератури, реципієнт прагне бути очевидцем подій, дізнатись про особисті спостереження автора, переосмислити уже відоме.Отже, недостатність теоретико-практичних аспектів художнього репортажу, систематизації, цілісного розгляду в контексті сучасної української прози й зумовлює актуальність дослідження.У дослідженні проаналізовано наукові праці, присвячені художньому репортажу в різних національних літературах, зокрема в англійській, американській, німецькій, норвезькій, польській, що дало можливість виокремити власне національні ознаки жанру.Перший розділ дисертаційної роботи присвячено вивченню феномену «документальна література». На основі репрезентативних праць учених (М. Варикаша, О. Галич, А. Галич, Л. Гінзбург, О. Качуровський, Г. Клочек, Н. Колошук, О. Рарицький, Т. Черкашина) окреслено становлення й розвиток документальної літератури, художньо-документальної літератури, літератури факту, нефікційної літератури й літератури нон-фікшн. Визначено, що кожен із термінів виник у певний період літературного процесу.Простежено зародження репортажу як форми повідомлення та ефективного культурного способу обміну інформацією. Першопочатки репортажу – у Біблійних текстах, «Іліаді» Гомера, мандрівних репортажах Марко Поло, хроніках і літописах.У західному та українському літературознавствах співіснують терміни «літературний репортаж», «нова журналістика» (низка термінів, які використовуються паралельно з новою журналістикою – креативне письмо, літературна / альтернативна / наративна журналістика, неожурналістика, паражурналістика, нон-фікшн, проза сирого факту, суб’єктивна проза, документальний роман, література ідей, ґонзо-журналізм) та «художній репортаж».З’ясовано, що художній репортаж – це жанр нефікційної літератури, утворений шляхом поєднання видових (кіно, музика, образотворче мистецтво, скульптура, фотографія, ЗМІ) і родо-жанрових (епос, драма) ознак. В основі жанрової моделі художнього репортажу – журналістський репортаж.У другому розділі подано класифікацію художнього репортажу...^UThe dissertation is the first comprehensive study of artistic reportage in Ukrainian literature of the beginning of the 21st century.The object of the literary analysis was the feature reports of L. Beley "The Roaring Nineties: Love and Hate in Uzhhorod" (2019), M. Bespalov "The Roaring Nineties: Dnipropetrovsk Personnel Forge" (2016), O. Gavrosh "Stry and old" (2013), E. Goncharova's "A day before Debaltseve" (2016), V. Ivchenko's "The Roaring Nineties: How the Sumys Didn't Miss You" (2015), D. Kazansky's "Sanitary Zone" (2013), O. Kryshtopy "The Roaring Nineties: The Stanislavsky Phenomenon" (2016), "Ukraine: Scale 1:1" (2017), V. Kuriko "The Chernihiv Case of Lukyanenko" (2020), V. Molodiy "Hinges of the Apennine Shoe" (2014 ), E. Podhoyi "Transcarpathian Legion" (2018), P. Stekha "Over the Abyss in Rust" (2018).Scientific novelty of the work. For the first time in Ukrainian literary studies, the concept of artistic reportage was characterized in connection with the peculiarities of the functioning of the genre in world national literatures, and its place in Ukrainian prose of the beginning of the 21st century was determined. The definition of artistic reportage as a genre of non-fiction literature is formulated, constant features are clarified, genre varieties are distinguished, a comprehensive analysis of visual and expressive means is carried out, the role of the author is analyzed, and development trends in modern prose are shown.The practical significance of the obtained results is that the research materials can be used during the teaching of educational disciplines, special courses devoted to the study of the specifics of artistic reportage as a genre of non-fiction literature, which will contribute to the opening of wide opportunities for the study of modern prose.The personal contribution of the winner is the formulation of the definition of artistic reportage, the clarification of its genre and style features. It is shown that feature reportage as a genre of non-fiction literature is at the stage of formation and needs a clear methodological basis for classification. The dissertation was completed independently, the formulation of the results and conclusions belong to the dissertation student.Feature reporting belongs to non-fictional discourse. The opinion that non-fiction works are actualized in the hours of social changes and life cataclysms, fateful decisions and controversial political situations is confirmed. Also, this genre is developing strongly today in the Ukrainian literary space thanks to the revitalization of the process of translation of Polish reports.Feature reportage in national literature has gone through complex stages of development, has a long sporadic history - from story to reportage, travel reportage and reportage novel, and is in the phase of formation. The main credit for the selection of this genre belonged to Ukrainian writers of the 20s of the 20th century. At moments when trust in fictional stories is lost, the disclosure of problems cannot be achieved by the available arsenals of fiction, the recipient seeks to be an eyewitness to the events, to learn about the author's personal observations, to rethink what is already known.So, the lack of theoretical and practical aspects of artistic reportage, systematization, holistic consideration in the context of modern Ukrainian prose determines the relevance of the research.The research analyzed scientific works devoted to artistic reportage in various national literatures, in particular in English, American, German, Norwegian, Polish, which made it possible to single out the national characteristics of the genre.The first chapter of the dissertation is devoted to the study of the phenomenon of "documentary literature". On the basis of the representative works of scientists (M. Varikasha, O. Halych, A. Halych, L. Ginzburg, O. Kachurovskyi, H. Klochek, N. Koloshuk, O. Rarytskyi, T. Cherkashina), the formation and development of documentary literature, artistic - documentary literature, factual literature, non-fiction literature and non-fiction literature. It was determined that each of the terms arose in a certain period of the literary process.The emergence of reporting as a form of communication and an effective cultural way of exchanging information is traced. The beginnings of reporting are found in Biblical texts, Homer's Iliad, Marco Polo's travel reports, chronicles and annals.In Western and Ukrainian literary studies, the terms "literary reportage", "new journalism" coexist (a number of terms that are used in parallel with new journalism - creative writing, literary / alternative / narrative journalism, neo-journalism, para-journalism, non-fiction, prose of raw fact, sub objective prose, documentary novel, literature of ideas, gonzo journalism) and "art reportage"...