У дисертаційній роботі проведено ретроспективний аналіз і комплексне дослідження природних дубово-грабових насаджень, наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо поширення та природного поновлення береки лікарської (Sorbus torminalis (L.) Crantz) на території Південно-Подільського Лісостепу України. Здійснено аналіз філогенетичних зав'язків у межах роду Горобина (Sorbus L.). Дана біоморфологічна характеристика, наведено природний ареал і географічне поширення виду Sorbus torminalis. Проведено морфологічний опис виду, розроблено шкалу декоративних ознак, які роблять береку лікарську перспективною для широкого використання в садово-парковому будівництві. Визначено періодичність і рясність плодоношення, розміри та масу плодів, досліджено особливості проростання насіння, схожість насіння через 1–3 вегетаційні періоди. Визначено пріоритетні ділянки насаджень для заготівлі насіння. Проведені дослідження дали змогу розробити науково-практичні рекомендації щодо збереження, відновлення Sorbus torminalis у дібровах Поділля та формування високопродуктивних лісових насаджень з її участю, використання методу розмноження в культурі in vitro для промислового виробництва садивного матеріалу.^UIn the dissertation the retrospective analysis and complex research of natural oak-hornbeam plantings is carried out, theoretical generalizations and the analysis of experimental data concerning distribution and natural renewal of a wild service tree (Sorbus torminalis (L.) Crantz) in the territory of the South Podilsk Forest-Steppe of Ukraine are given. The analysis of phylogenetic connections within the genus of rowan tree (Sorbus L.) was performed. The biomorphological characteristic, the natural range and geographical distribution of the species of Sorbus torminalis. A morphological description of the species has been made, a scale of decorative features has been developed, which makes berek medicinal promising for wide use in garden and park construction. The periodicity and abundance of fruiting, sizes and weight of fruits aredetermined, the peculiarities of seed germination, seed germination after 1–310 vegetation periods are investigated. Priority areas of plantings for seed harvesting have been identified. The conducted research allowed to develop scientific and practical recommendations for conservation, restoration of Sorbus torminalis in oakery of Podillia and formation of high-yielding forest plantings with its participation, to use the method of in vitro propagation for industrial production of planting material.

Дисертація присвячена вивченню видової різноманітності, таксономічних та екологічних особливостей афілофороїдних грибів Ічнянського національного природного парку. Встановлено, що мікобіота афілофороїдних грибів дослідженої території представлена 199 видами, які належать до 112 родів, 39 родини, 14 порядків та двох класів відділу Basidiomycota. Із виявлених видів 197 вперше наводяться для території дослідження, 148 – для Лівобережного Лісостепу, а 10 – є новими для території України. У результаті аналізу видового складу афілофороїдних грибів основних рослинних угруповань Ічнянського національного природного парку було встановлено, що головними осередками видового різноманіття цих макроміцетів є корінні фітоценози дубово-грабових (103 види; 51,8%) та дубових (57 видів; 28,6%) лісів, які фрагментарно збереглися по всій території парку, а також соснових (87 видів; 43,7%) лісів, що займають найбільші площі серед лісової рослинності дослідженої території. Розподіл видів за еколого-трофічними групами показав значне переважання ксилосапротрофів (165 видів; 82,4%), що підтверджує важливу роль афілофороїдних грибів як основних редуцентів рослинних решток у лісових екосистемах парку. Проаналізовано консортивні особливості афілофороїдних грибів основних лісоутворювальних порід Ічнянського національного природного парку. Встановлено, що найбільшою видовою різноманітністю характеризуються мікокомплекси сосни, дуба, берези, клена, граба, вільхи та осики, які домінують у деревостанах більшості лісових угруповань. Проведені дослідження дали змогу виявити нові місцезростання рідкісних видів афілофороїдних грибів. Серед них Grifola frondosa, внесена до Червоної книги України, два види, Phellinidium ferrugineofuscum та Kavinia alboviridis, пропонуються для внесення до вищезазначеного документу з природоохоронним статусом «вразливий вид». Уперше проведена оцінка та категоризація цих рідкісних видів за критеріями МСОП та запропонована система заходів, спрямованих на збереження їхніх місцезростань у межах території дослідження.^UThe dissertation is devoted to exploration of the species diversity, the taxonomic and ecological peculiarities of aphyllophoroid fungi at Ichnia National Nature Park. The aphyllophoroid fungi over the research territory cover 199 species belonging to 112 genera, 39 families, 14 orders and two classes of Basidiomycota division. Out of them, 197 species were reported for the research territory for the first time, 148 species were first reported for the Left Bank Forest Steppe and 10 species are new for the territory of Ukraine. As a result of comparing the mycobiota species of the major plant groups at Ichnia National Nature Park, it was found out that the key foci of the aphyllophoroid fungi diversity feature the indigenous plant communities of the hornbeam-oak forests (103 species; 51.8%) and oak forests (57 species; 28.6%), fragmentarily preserved all over the park's territory, as well as those of the pine tree forests (87 species; 43.7%), covering the largest areas among the plant vegetation of the researched area. It was shown that aphyllophoroid fungi at Ichnia National Nature Park demonstrate a wide range of the nutrition strategies. The xylosaprotrophes (165 species; 82.4%) prevail in the researched mycobiota, evidencing an important role of aphyllophoroid fungi as the major decomposers of plant debris in the forest ecosystems. The consortive specifics of aphyllophoroid fungi for the major forest forming species at Ichnia National Natural Park were analyzed. The highest species diversity is reported for the fungi of the pine tree, oak, birch, maple, hornbeam, alder and aspen – the forest forming species dominating among the forest stands of most forest phytocenosis. The completed researches resulted in discovering new locations of rare aphyllophoroid fungi. One of these species (Grifola frondosa) is listed in the Red Book of Ukraine. We propose listing the other two species, particularly Phellinidium ferrugineofuscum and Kavinia alboviridis, in the new edition of the forgoing document, bearing "Vulnerable" conservation status. It was evaluated and categorized these rare species relying on the criteria suggested by the International Union for Conservation of Nature. The system of efforts was suggested to protecting the rare aphyllophoroid fungi species at Ichnia National Nature Park.

Дослідження присвячено особливостям формування та екологічному значенню деревного детриту у лісових екосистемах Лісостепу України. Проаналізовано типологічне різноманіття лісів Центрального і Східного Лісостепу України. Виконано екологічне оцінювання запасів грубого деревного детриту за даними матеріалів лісовпорядкування. Установлено, що у НПП «Голосіївський» деревний детрит виявлено на 68,0% загальної вкритої лісом площі у насадженнях 15 типів лісу, його запас становив 1–50 м3∙га–1, та характерним є переважання лежачої мертвої деревини (61,9%). Середній запас становив 10,2 м3∙га–1. У НПП «Слобожанський» у структурі деревного детриту переважає сухостій (62,1%), його виявлено на 47,5% площі вкритої лісом, у насадженнях 11 типів лісу, його запас становив 5–50 м3∙га–1. Середній запас становив 9,1 м3∙га–1. Встановлено, що у 130–140-річних природних мішаних лісових насадженнях Центрального Лісостепу, що тривалий час розвивалися без господарського впливу людини (30–50 років) запас деревного детриту становить 40–94 м3∙га–1. Він характеризується переважання лежачої мертвої деревини (75–80%), різноманітністю компонентів за розмірами та наявністю детриту усіх класів деструкції (I–V). Відношення запасу детриту до стовбурного запасу ростучого деревостану у таких насадженнях становило 12–32%. Узагальнено, що мертва деревина у лісових екосистемах Лісостепу України виконує низку важливих екологічних функцій, зокрема щодо забезпечення різноманітності субстратів та середовищ існування для видів живих організмів, а також є важливим резервуаром депонованого вуглецю.^UThe research is devoted to the peculiarities of formation and ecological role of woody detritus (dead wood) in forest ecosystems of the Forest-Steppe zone of Ukraine. The typological diversity of forests of the Central and Eastern Forest-Steppe of Ukraine is analyzed. Ecological assessment of coarse woody detritus stocks was performed according to the State Forest Inventory data. Peculiarities of formation and ecological role of woody detritus in forest ecosystems on the territories of the nature reserve fund of the Central Forest-Steppe of Ukraine are investigated.The forests in the Central Forest-Steppe are represented by stands of 64 tree species. The main forest-forming tree species are Scots pine (Pinus sylvestris L.) (50.95%) and Common oak (Quercus robur L.) (18.08%). A total of 62 forest types were identified, among which fresh oak-pine subir (31.13%), fresh hornbeam dibrova (11.82%), fresh hornbeam-oak-pine sugrud (11.17%) predominate. In the Eastern Forest-Steppe, 17 forest types have been identified, among which fresh oak-pine subir (38.35%), fresh maple-linden dibrova (31.30%) and fresh linden-oak-pine sugrud (16.30%) predominate.In Central Forest-Steppe in Holosiivskyi National Nature Park (NNP) woody detritus was found in forest stands of 15 forest types on 68.0% of total forest area of NNP. Lying dead wood (61.9%) prevailed in comparison with the standing (38.1%). The volume of dead wood in forest stands was 1–50 m3∙ha–1, on average was 10.2 m3∙ha–1. Forest ecosystems of the Eastern Forest-Steppe on the example of Slobozhansky NNP is characterized by a predominance of standing dead wood (62.1%) compared to lying dead wood (37.9%). Woody detritus was found in forest stands of 11 forest types on 47.5% of total forest area of NNP. The volume of dead wood in forest stands where it was found was 5–50 m3∙ha–1, on average was 9.1 m3∙ha–1.In natural 130-year-old linden-ash-oak forests growing in wet dibrova conditions in the Vita river valley in Holosiivskyi NNP, the average dead wood volume was 94.2±9.8 m3∙ha–1 and is formed by two fractions – standing (25.4%) and lying detritus (74.6%), six tree species and all (I–V) classes of destruction. It is characterized by a variety of combinations of components, structural features, tree species and decay classes, which is inherent in forest ecosystems, which develop for a long time without human intervention.In natural 130–140-year-old forests dominated by Common hornbeam (Carpinus betulus L.) growing in fresh dibrova conditions in the Kaniv Nature Reserve the average volume woody detritus was 39.8±1.6 m3∙ha–1, consisted of dead trees (23.1%) and fallen dead wood (76.9%). It is formed by two tree species and is represented by I–V decomposition classes, but the volume is dominated by wood II (33.1%) and III (30.7%) classes.

Дисертацію присвячено дослідженню росту деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Правобережного та Лівобережного Лісостепу України та актуалізації біометричних показників, що характеризують їх продуктивність і прогноз росту. Актуальність роботи полягає в тому, що дубові деревостани вегетативного походження відіграють важливу роль у природному формуванні екосистемЛісостепу України, на них припадає значна площа (близько 26 % загальної площі всіх дубових деревостанів), тому важливим є питання розроблення моделей актуалізації таксаційних показників таких насаджень.Для експериментальних досліджень було використано інформацію з повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект», що характеризує чисті та мішані деревостани дуба звичайного вегетативного та насіннєвого походження (станом на 01.01.2011 р.), та дані, отримані в результаті закладання тимчасових пробних площ. Запропоновано математичні моделі динаміки таких таксаційних показників, як середня висота, середній діаметр, видове число та запас на 1 га для модальних деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Лісостепу України. Отримані математичні залежності було в подальшому використано для розроблення таблиць ходу росту модальних дубових деревостанів вегетативного походження. Для дослідження прогнозу росту математичному обробленню та моделюванню підлягали основні таксаційні показники: середня висота, середній діаметр, сума площ поперечних перерізів і запас на 1 га. Основні параметри математичних моделей для прогнозу таксаційних показників встановлювали за допомогою використання функції нелінійної регресії статистичного пакета прикладних програм IBM SPSS Statistics. Порівняння отриманих результатів проводили із застосовуванням графічного та аналітичного методів. Унаслідок моделювання отримано рівняння, які з достатньою точністю описують досліджувані співвідношення та прогнозують ріст за основними таксаційними показниками на різних вікових проміжках.Для застосування в лісовпорядкувальних і лісогосподарських підприємствах запропоновано динамічні бонітетні шкали, модальні таблиці ходу росту та нормативи для актуалізації бази даних «Лісовий фонд України» для модальних вегетативних мішаних деревостанів дуба звичайного лісостепової зони України.^UThe dissertation is devoted to studying growth of common oak stands of vegetative origin in Right Bank and Left Bank Forest-Steppe of Ukraine, and actualizing biometric indicators that characterize their productivity and forecast growth. The relevance of the research is linked with the important role that oak stands of vegetative origin play in the natural formation of Forest-Steppe ecosystems of Ukraine. These stands have a significant area (about 26 % of the total area of all oak stands in the research region). Therefore, questions of the development of models for updating biometric indices of such stands are of high importance. For experimental research, information from the stand level database of IA «Ukrderzhlisproekt» was used, which characterizes pure and mixed common oak stands of vegetative and seed origin (as of 01.01.2011). Also, as experimental data for mathematical modelling, the results of processing materials obtained on temporary sample plots were used, which representatively reflect the main biometric indices and the most typical growth conditions of coppice oak stands. As a result of the research, mathematical models of dynamics of such biometric indices as average height, average diameter, form factor and stock per 1 ha for modal usual oak stands of vegetative origin in Forest-Steppe of Ukraine are proposed. The obtained mathematical dependences are characterized by a sufficient level of accuracy in the description of the initial data and are used to develop appropriate yield tables. To study the growth forecast, the main biometric indices, such as average height, average diameter, stand basal area and growing stock per 1 ha, were subject to mathematical processing and modelling. The main parameters of mathematical models for the forecast of biometric indices were set using the nonlinear regression function of the statistical software package IBM SPSS Statistics. The obtained results were compared using the graphic-analytical method. As a result of modelling, equations have been obtained, which with sufficient accuracy describe the studied ratios and predict growth by the main biometric indices at different age intervals. As a result of the dissertation research, the following tools are proposed for use in forestry and forest management planning enterprises – dynamic site index scales, yield tables for modal stands and mathematical models for actualizing the database «Forest Fund of Ukraine» for coppice mixed common oak stands in Forest-Steppe zone of Ukraine.

Дисертацію присвячено дослідженню особливості розмірно-якісної та товарної структури дубових деревостанів вегетативного походження Лівобережного Лісостепу України; визначено чинники, які впливають на динаміку товарної структури та віки стиглості деревостанів. Виконані дослідження спрямовано на розроблення системи нормативно-довідкових даних для таксації об'єму окремих стовбурів, сортиментної і товарної структури запасу дубових деревостанів. Актуальність роботи визначається необхідністю складання нормативів динаміки товарної структури порослевих дубових деревостанів, підвищення точності нормативів розмірно-якісної структури та потребою оновлення нормативної бази за вимогами нових стандартів на круглі лісоматеріали. Для детального вивчення таксаційної будови, розмірно-якісної й товарної структури порослевих деревостанів дуба опрацьовано дані 28 пробних площ, закладених автором у різних частинах регіону дослідження. Загалом обміряно 256 модельних дерев, 72 з яких зрубано. Дані вимірювань модельних дереввикористано для параметризації рівнянь профілю стовбура, за допомогою яких розраховано об'єми модельних дерев, а також їхній розподіл на розмірноякісні категорії. Для моделювання профілів стовбура та його сортиментації використовували Field-Map Stem Analyst. Дослідні дані обробляли на комп'ютері математико-статистичними методами з використанням прикладних програм кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України – «STRUC» і «BETAрозподіл». За результатами досліджень для використання ВО «Укрдержліспроект» і лісогосподарськими підприємствами лісостепової частини Харківської, Полтавської та Сумської областей під час планування й проведення господарських заходів у дубових насадженнях рекомендовано: таблиці для матеріальної оцінки стовбурів дуба; таблиці товарності дубових деревостанів вегетативного походження Лівобережного Лісостепу України; оптимальні віки рубок головного користування (стиглості).^UThe dissertation is devoted to studying the size-quality and commodity structure of oak stands of coppice origin of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine; the factors influencing dynamics of commodity structure and ages of maturity of stands are defined. The performed researches are directed on the development of a system of normative-reference data for taxation of the volume of separate trunks, assortment, and commodity structure of a stock of oak stands. The relevance of the work is determined by the need to draw up standards for the dynamics of the commodity structure of coppice oak stands, improve the accuracy of the standards for the size and quality structure, and the need to update the regulatory framework for the requirements of new standards for round timber. For a detailed study of the taxation structure, size, quality, and commercialstructure of oak undergrowth stands, data from 28 sample plots laid by the author in different parts of the study region were processed. A total of 256 model trees were measured, 72 of which were felled. The trial plots were established taking into account the distribution of forest stands by productivity in the prevailing forest types. The measurement data of the model trees are used to parameterize the equations of the trunk profile, with the help of which the volumes of the model trees are calculated, as well as their distribution into size-quality categories. FieldMap Stem Analyst was used to model stem profiles and assortment. The experimental data were processed on a personal computer by mathematical and statistical methods using the applied programs of the Department of Forest Taxation and Forest Management of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine – «STRUC» and «BETA-distribution». According to the research results, for the use of the PA «Ukrgoslesproekt» and forestry enterprises of the forest-steppe part of Kharkiv, Poltava, and Sumy regions in planning and carrying out economic activities in oak plantations, the following are recommended: tables for material assessment of oak trunks; table of marketability of oak stands of vegetative origin of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine; optimum ages of final felling (maturity).

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей росту, біопродуктивності та вуглецедепонувальної функції соснових деревостанів Чорнобильської зони відчуження, що слугуватиме інформаційнимінструментарієм ведення ефективного лісового господарства на радіаційно забруднених територіях.У результаті виконання дисертаційного дослідження здійснено аналіз характеристики соснових деревостанів досліджуваного регіону, зібрано дослідні дані для оцінювання ходу росту і структури фітомаси.Розроблено систему моделей динаміки таксаційних показників та комплекс таблиць ходу росту на типологічній основі, які відображають особливості росту сосняків у таких типах лісу, як сухий сосновий бір, свіжий сосновий бір, свіжий дубово-сосновий субір, вологий дубово-сосновий субір та вологий грабово-дубово-сосновий сугруд.Запропоновано нормативно-інформаційне забезпечення для оцінювання біопродуктивності та вуглецедепонувальної здатності соснових деревостанів та встановлено обсяг фітомаси соснових насаджень регіону на рівні 15 млн т. Щорічний обсяг депонованого сосновими деревостанами вуглецю становить близько 400 тис. т, або в середньому близько 460 г С∙(м2)-1.Здійснено оцінку екологічно безпечного енергетичного потенціалу деревної біомаси лісів досліджуваного регіону з урахуванням дотримання норм забруднення радіонуклідами.^UThe thesis is devoted to the study of peculiarities of growth, bioproductivity and carbon-sequestering function of Scots pine stands of the Chornobyl Exclusion Zone, which will serve as an information toolbox for effective forest management in contaminated areas and for introduction of mechanisms for low-carbon development in forest management aimed at climate change mitigation.The solution of the mentioned problems is quite relevant for the studied region. As a result of a complex of negative factors caused by global climate change, forest stands in the Exclusion Zone are characterized by significant vulnerability, accompanied by dieback of trees and accumulation of significant amounts of forest biomass, which can pose significant threats in the event of a large-scale forest fire.The analysis of the characteristics of Scots pine stands of the studied region, based on information from the relational database «Stand-level biometric characteristics of forests», provided for research by IA «Ukrderzhlisproekt», has shown that Scots pine is the dominant forest species by distribution, with a share of 60.2 % or 85.8 thousand hectares. The Chornobyl Exclusion Zone is dominatedby artificially planted Scots pine stands, whose share is 51.9 %.As a result of dissertation research for modal pine stands of the Chornobyl Exclusion Zone, we propose a system of models of dynamics of the following biometric indices. These mathematical dependences are characterized by high level of approximation of the input data and serve as a basis for the corresponding yield tables on a typological basis.The thesis also proposes reference and information support for assessing bioproductivity and carbon sequestrative capacity of pine stands. The dynamic tables of bioproductivity on the basis of models of dynamics of biometric indices and the models of conversion ratios of components of live biomass (trunk over bark, crown branches, foliage and roots) have been developed.In the thesis, in addition to the previously mentioned normative tools, a general assessment of bioproductivity of forests of the Chornobyl Exclusion Zone has been carried out. The total live biomass of pine stands in the region is estimated at 15 million tons of dry organic matter, or an average of about 18 kg‧(m2)-1.Іt has been found that the difference between the specific value of net primary production by site index classes 360 %, from 611 g C∙(m2)-1 in stands of Ib site index class to 133 g C∙(m2)-1 in stands of Va site index class.In general, the highest absolute carbon-sequestering capacity is typical for mid-aged pine stands of I site index class, which are quite common in fresh fairly infertile oak-pine sites.The presented results of evaluation of net primary production and carbonsequestering function of pine stands of the studied region determine their biospheric potential and serve as a scientific basis for forest management in radiationcontaminated forests of the Exclusion Zone.The assessment of the total amount of energy accumulated in the above-ground live biomass of pine stands in the Exclusion Zone carried out in the thesis showed that its total content in the components of the above-ground live biomass is about 14 PJ. A special condition for ensuring the use of the energy potential of the forests of the Chornobyl Exclusion Zone on the basis of sustainable development is the absence of exceeding the radionuclide contamination norms. At the same time, only a half of this potential corresponds to the hygienic standard of (137) Cs content. Thus, taking into account the quantitative restrictive criteria of environmentally safeenergy potential of wood biomass in the forests of the region, such as the content of (137) Cs at 600 Bq∙kg-1 and (90) Sr – 60 Bq∙kg-1, its use can be carried out only in specially equipped boiler houses, which significantly limits the possibility of using about 30 thousand m3 of wood biomass of pine forests in the region.

Об'єкт дослідження – полезахисні лісові смуги за участю дуба звичайного, які ростуть на чорноземах типових у Лівобережному Лісостепу. Предмет дослідження – біолого-екологічні та меліоративні властивості полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного. Уперше для умов Лівобережного Лісостепу України на основі комплексних сучасних досліджень: надано оцінку сучасного стану ПЛС та виконання ними меліоративних функцій; визначено меліоративні показники полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного; виявлено критерії впливу антропогенного навантаження на показники стану та захисної ефективності полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного на чорноземах типових; науково обґрунтовано агроекологічну дальність впливу з врахуванням сучасного стану полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного на чорноземах типових на прилеглі поля за складовими мікроклімату (швидкістю вітру, температурою й вологістю повітря, температурою та вологістю ґрунту на різний глибині тощо); надано комплексну оцінку агроекологічних параметрів піднаметового простору та приузлісних ділянок полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного; визначено біогенність чорнозему типового агрогенного використання під впливом полезахисної лісової смуги. Отримані результати мають як наукову так і практичну цінність для вирішення конкретних проблемних питань полезахисного лісорозведення, зокрема науково обґрунтовано необхідність ширшого використання дуба звичайного під час створення полезахисних лісових смуг на чорноземах типових у Лівобережному Лісостепу України.^UThe object of the study is shelterbelts with the participation of common oak, which grow on typical chernozems in the Left-Bank Forest-Steppe. The subject of research is bioecological and reclamation properties of shelterbelts with the participation of common oak. For the first time, for the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe on the basis of complex modern researches was conducted: the estimation of a modern condition oak shelterbelts and their reclamation functions; reclamation indicators of shelterbelts with the participation of common oak were determined; the criteria of anthropogenic influence on sanitary condition and protective efficiency of shelterbelts with the participation of common oak on typical chernozems are revealed; scientifically substantiated agroecological range of shelterbelts taking into account their current state on chernozems typical of adjacent fields by components of the microclimate (wind speed, air temperature and humidity, soil temperature and soil moisture at different depths, etc.); a comprehensive assessment of agroecological parameters under shelterbelt tent and on near-edge sites; the biogenicity of chernozem with typical agrogenic use under the long-term impact of shelterbelts is determined. The obtained results have scientific and practical significance for solving agroforestry аnd phytomelioration problems, in particular the necessity of wider use of common oak during planning and creation of new shelterbelts on typical chernozems in Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine.

Результати досліджень розвитку природного поновлення у незімкнутих дубових культурах Північного Степу України дозволяють зробити висновки, що найбільша загальна сума природного поновлення спостерігалась у 8-річних культурах – 58,19 тис. шт.•га-1. У семирічних культурах цей показник був дещо меншим і становив 40,26 тис. шт.•га-1. У шести- та дев’ятирічних культурах загальна кількість природного поновлення була приблизно однаковою – 24,1 тис. шт.•га-1 та 24,19 тис. шт.•га-1, відповідно. При розподілі підросту за висотними групами було встановлено наступні градації: у межах висот 0–0,25 м збережено 10,6–15,1 тис. шт.•га-1 (49 %) підросту; в межах 0,26–0,50 м – 4,4–11,6 тис. шт.•га-1 (27 %); в межах 0,51–1,00 м – 0,4–7,6 тис. шт.•га-1 (19 %); в межах 1,01–1,50 м – 0–4,8 тис. шт.•га-1 (8 %) підросту. Видовий склад чагарників на свіжих зрубах аналогічний материнському насадженню, в ньому переважають тіневитривалі види – клен татарський, бузина чорна, бруслина бородавчаста та європейська. Їхнє розміщення на площі нерівномірне, висота 0,4–0,6 м, трапляння 40–50%, зімкнутість 0,2–0,5. Зі збільшенням віку зрубу, окрім тіневитривалих, з’являються кущові і узлісні види – свидина звичайна, глід одноматочковий, калина-гордовина, шипшина повстиста, терен, ліщина. Їхня густота становить 3,1–8,9 тис. шт.•га-1 із зімкнутістю чагарникового намету 0,6–1,0. При дослідженні кореневмісного шару ґрунту виявлено, що основна маса як великих, так і дрібних коренів у 40-річних дубово-ясеневих культурах концентрується у верхньому 0-80 сантиметровому шарі ґрунту. Максимум великих коренів - 62,8 % знаходиться в шарі 20-40 см. Глибше 80 см їх кількість не перевищує 5 %, поступово зменшуючись з глибиною. Максимум фізіологічно активних дрібних коренів дуба черешчатого і ясена звичайного зосереджений у самому верхньому, 0-20 сантиметровому шарі – 22,5 % загальної маси. Загалом кількість дрібних коренів дуба черешчатого і ясена звичайного до загальної маси всієї кореневої системи становить лише – 7,5 %. При оцінці агротехнічних прийомів створення і вирощування культур дуба виявлено, що ширина міжрядь має суттєвий вплив на продуктивність культур – при її зменшенні дерева дуба ростуть вищими. Запас дуба за 2-метрових міжрядь становить 212–269, за 3-метрових – 321, за 6-метрових – 198–270 м3•га-1. Спостерігається залежність середнього приросту дуба від ширини міжряддя: за ширини 2 м він становив 3,6 м3•га-1, за 3 м – 4,4 м3•га-1 і за 6 м – 2,7 м3•га-1. Аналізом сортиментної структури 80–89-річних культур виявлено, що за ширини міжряддя 4 м найбільший відсоток (41 %) ділових дерев дуба знаходиться у ступені товщини 32–36 см. У дубово-акацієвих культурах у віці 28 років висота дуба становить 13,7 м, акації – 15,2 м, діаметр дуба – 9,6 м, акації – 12,3 м. Це вказує на швидший ріст акації, проте ця порода починає всихати. До 49 років акація повністю випадає зі складу насадження. Внаслідок вибирання рядів акації, повнота насадження зменшується до 0,56–0,72, а загальний запас становить 162–184 м3•га-1. Таким чином, використання лісівничого потенціалу дібров зменшується до 60–70 %. Суцільні дубово-липові культури у віці 32 та 74 роки ростуть за Іб бонітетом, мають повноту 0,91–1,03 та середній приріст 5,3–5,4 м3•га-1. Липа серцелиста формує високопродуктивний перший ярус нарівні з дубом. Насадження дуба віком 57–63 роки, створені за деревно-чагарниковим способом змішування, мають запас у межах 299–302 м3•га-1, приріст 6,0–6,9 м3•га-1. Порівняно з чистими культурами дуба, їхня висота більша на 6 %, діаметр – на 11 %, запас – на 15 % і приріст – на 12 %. У дубово-кленових культурах, які створені змішуванням чистих рядів, дерева клена мають більшу висоту й середній діаметр, порівняно з дубом, і займають домінантне положення у верхньому ярусі змішаних деревостанів. Дубово-ясеневі культури у віці 85–89 років мають запас 439–503 м3•га-1 та приріст 4,5–5,7 м3•га-1. Середня висота дуба 27,1–29,1 м, ясена 28,1–29,3 м. За домішки ясена у складі насадження 30 % спостерігається конкурентна боротьба двох головних порід, а за домішки понад 50 % – витіснення дуба з верхнього ярусу. Спосіб створення культур дуба має вплив на їхню середню висоту. Культури, що створені висіванням, у ІІ–VІІ класах віку мають на 10–15 % більшу висоту, в порівнянні з висадженими культурами. За діаметрами значної статистичної різниці не виявлено. Запас дубових насаджень залежить від способу створення культур. Середній запас дуба на 45 обстежених пробних площах віком 10–64 роки становив 171,5 м3•га-1 за висіванні та 118,3 м3•га-1 – за садінні, що на 32 % менше.Ключові слова: деревостани сухих та свіжих дібров, агрохімічні властивості ґрунтового шару, природне поновлення, продуктивність, ширина міжрядь, схеми змішування.^UThe results of studies of natural regeneration development in unclosed oak crops of the Northern Steppe of Ukraine allow us to conclude that the largest total amount of natural regeneration was observed in 8-year-old crops – 58.19 thousand pieces-ha-1. In seven-year-old crops, this figure was slightly lower and amounted to 40.26 thousand units ha-1. In six- and nine-year-old crops, the total amount of natural regeneration was approximately the same – 24.1 thousand units ha-1 and 24.19 thousand units ha-1, respectively. When distributing the undergrowth by height groups, the following gradations were established: within the height range of 0-0.25 m, 10.6-15.1 thousand pcs. -ha-1 (49%) of the undergrowth; within 0.26-0.50 m – 4.4-11.6 thousand units ha-1 (27%); within 0.51-1.00 m – 0.4-7.6 thousand units ha-1 (19%); within 1.01-1.50 m – 0-4.8 thousand units ha-1 (8%) of the undergrowth. The species composition of shrubs on fresh logs is similar to the parent plantation, dominated by shade-tolerant species such as Tatar maple, black elderberry, warty and European cowberry. Their distribution on the area is uneven, with a height of 0.4-0.6 m, an occurrence of 40-50%, and a closeness of 0.2-0.5. With the increasing age of the log house, in addition to shade-tolerant species, bush and forest edges appear – dogwoods, common hawthorn, wayfarer, harsh downy-rose, blackthorn, hazel. Their density is 3.1-8.9 thousand plants ha-1 with a shrub canopy closure of 0.6-1.0. The study of the root-bearing soil layer revealed that the bulk of both large and small roots in 40-year-old oak and ash crops are concentrated in the upper 0-80 cm soil layer. The maximum number of large roots – 62.8% – is located in the 20-40 cm layer. Deeper than 80 cm, their number does not exceed 5%, gradually decreasing with depth. The maximum number of physiologically active small roots of petiolate oak and common ash is concentrated in the uppermost, 0-20 cm layer – 22.5 % of the total mass. In general, the number of small roots of the petiolate oak and common ash to the total mass of the entire root system is only 7.5 %.When assessing agrotechnical methods of creating and growing oak crops, it was found that the row spacing has a significant impact on crop productivity – with its reduction, oak trees grow taller. The stock of oak at 2-metre row spacing is 212-269, at 3-metre - 321, at 6-metre – 198-270 m3-ha-1. There is a dependence of the average oak growth on the row spacing: at 2 m it was 3.6 m3-ha-1, at 3 m - 4.4 m3-ha-1 and at 6 m - 2.7 m3-ha-1. The analysis of the assortment structure of 80-89-year-old crops revealed that with a row spacing of 4 m, the largest percentage (41 %) of oak business trees is in the 32-36 cm thickness stage. In oak-acacia cultures at the age of 28 years, the height of oak is 13.7 m, acacia - 15.2 m, diameter of oak - 9.6 m, acacia – 12.3 m. This indicates faster growth of acacia, but this species begins to dry out. By the age of 49, the acacia completely falls out of the plantation. Due to the selection of acacia rows, the plantation's fullness is reduced to 0.56-0.72, and the total stock is 162-184 m3-ha-1. Thus, the use of the forestry potential of oak forests is reduced to 60-70%. Continuous oak and linden cultures at the age of 32 and 74 years grow according to the Ib bonita, have a fullness of 0.91-1.03 and an average growth of 5.3-5.4 m3-ha-1. Heart-leaved linden forms a highly productive first tier along with oak. Oak plantations aged 57-63 years, created by the tree-shrub mixing method, have a stock in the range of 299-302 m3-ha-1, and an increase of 6.0-6.9 m3-ha-1. Compared to pure oak stands, their height is 6 % higher, their diameter 11 % higher, their stock 15 % higher and their growth 12 % higher. In oak-maple crops created by mixing pure rows, maple trees have a higher height and average diameter than oak trees and occupy a dominant position in the upper tier of mixed stands. Oak and ash crops aged 85-89 years have a stock of 439-503 m3-ha-1 and a growth rate of 4.5-5.7 m3-ha-1. The average height of oak is 27.1-29.1 m, ash 28.1-29.3 m. With an ash content of 30 %, the two main species compete with each other, and with an ash content of more than 50 %, oak is displaced from the upper tier. The method of establishment of oak crops has an impact on their average height. Cultures created by sowing in II-VII age classes have 10-15% higher height compared to planted cultures. There was no significant statistical difference in diameters. The stock of oak plantations depends on the method of creating crops. The average oak stock on the 45 surveyed test plots aged 10-64 years was 171.5 m3-ha-1 for sowing and 118.3 m3-ha-1 for planting, which is 32 % less.Keywords: stands of dry and fresh oak forests, agrochemical properties of the soil layer, natural regeneration, productivity, row spacing, mixing schemes.

Дисертацію присвячено дослідженню меліоративних властивостей, санітарного стану, продуктивності та меліоративної ефективності захисних насаджень на рекультивованих відвалах Юрківського буровугільного кар'єру. Проведено комплексні дослідження впливу лісомеліоративних насаджень різного видового складу на лісорослинні умови, визначено санітарний стан, ріст і продуктивність насаджень на рекультивованих землях. За показником вмісту гумусу найбільші значення властиві мішаним сосново-березовим, робінієвим і березовим насадженням. Твердість ґрунту рекультивованих відвалів у соснових, дубових і робінієвих насадженнях становила відповідно 6,7 кг·(см^2)^-1, 4,6 і 3,7 кг·(см^2)^-1. Феномен меншої твердості ґрунту в робінієвих насадженнях находить своє пояснення у поверхневій кореневій системі, яка населяє і розпушує верхній шар ґрунту, а також наявністю азотофіксуючих бактерій, які концентруються у жовнах і своєю дією пом'якшують ґрунтові частинки. Співвідношення активного і провідного коріння сосни звичайноїстановить 1:3,4, що характеризує низьку фізіологічну активність підземної частини сосни і ослаблення деревостанів. У насадженнях дуба звичайного і дуба червоного переважає активна частина підстилки, що свідчить про настання періоду інтенсивного росту і розвитку деревних і кущових рослин, високу мікробіологічну активність підстилки листяних насаджень. У насадженнях з перевагою дуба звичайного і дуба червоного також виявлено високий відсоток плодів, частка яких складає 16,6 і 18,3 % відповідно, що у перспективі забезпечить природне поновлення на рекультивованих землях. Встановлено, що найвпливовішими чинниками істотного погіршеннясанітарного стану соснових культур на рекультивованих землях є ураження кореневою губкою і всихання дерев внаслідок зменшення живлення рослин, які досягли порушеного материнського горизонту на глибині понад 40–50 см. Надано рекомендації з лісової рекультивації порушених земель лісомеліоративними методами.^UThe thesis is devoted to the study of reclamation properties, sanitary condition, productivity and ameliorative efficiency of protective plantations on reclaimed dumps of Yurkiv brown coal quarry. A comprehensive study of the impact of forest reclamation plantations of different species composition on forest site conditions, the sanitary status, growth and productivity of plantations on reclaimed lands were determined. The depth of the humus layer of soil under the canopy of plantations on recultivated dumps varies from 5 to 30 cm. Low-thickness 5 cm humus horizonis typical of places where pure plantations of Scots pine and mixed with birch aged 37–40 years are grown. In terms of humus content, the highest values are inherent in mixed pine-birch, black locust and birch plantations. Soil hardness of reclaimed dumps in pine, oak and black locust plantations was respectively 6.7 kg∙(cm^2)^-1, 4.6 and 3.7 kg∙(cm^2)^-1. In terms of humus content, the highest values are characteristic of mixed pine-birch, black locust and birch plantations, which are close in value to the indicators for soil samples taken under the canopy of plantations on intact soils. The thickness of the humus layer and the humus content has the highest values in the lower part of the slope, where the fertile soil layer is alluvial. The ratio of active and conductive roots of Scots pine is 1:3.4, which indicates low physiological activity of the underground part of the trees and thus the weakening of the stands. At the same time, the ratio of active and conductive roots in common oak and red oak, which is in the range of 1:2.4 and 1:2.3, respectively, indicates the activation of physiological processes, intensive root growth, development of lower horizons, which ultimately enriches the soil and promotes the growth of these recultivation plantations on reclaimed lands. Analysis of the sanitary condition index showed that pine stands are highly weakened. Weakened pine trees account for 44.7 %, and the sanitary index varies between 3.01–3.41. It is established that the most influential factors of significant deterioration of the sanitary condition of pine plantations on the recultivation lands are root sponge damage and drying of trees due to reduced nutrition of plants that have reached the disturbed maternal horizon at depths over 40–50 cm.

У дисертаційній роботі оцінено вплив гідро-кліматичних чинників до та після зарегулювання Дніпра на радіальний приріст Q. robur у біотопах заплави та поза заплавою в межах Києва за останні 139 років. Встановлено, що до зарегулювання Дніпра (1965–1977 рр.) рівень води в квітні–травні був головним фактором, який позитивно (p>0,05) впливав на ширину річних кілець та ранньої деревини в заплавах. Поза нею приріст Q. robur лімітувався нестачею опадів (p>0,05). Після введення в експлуатацію гребель вище та нижче течії Дніпра вплив рівня води став незначущим у заплавних біотопах, що розташовані в безпосередній близькості до Дніпра, та змінився на негативний (p>0,05) у біотопі, який відокремлений від берега забудовою та розмежований автомобільною дорогою. Тобто найчутливішими виявилися дерева Q. robur, які, окрім зарегулювання Дніпра, зазнали впливу антропогенної зміни локальної гідрології.Ключові слова: Quercus robur, річні кільця, заплавні ліси, гідро-кліматичні чинники.^UIn the thesis, 130 years long instrumental records of local temperature, precipitation, and the Dnipro River's water level in Kyiv have been used to assess the impact of hydro-climatic factors on Q. robur radial growth in floodplain and reference biotopes before and after river regulation. Before the Dnipro River regulation (1965–1977), April–May water level was the main factor which had a positive impact (p>0,05) on tree-ring width and earlywood width in floodplain sites. Q. robur radial growth is limited by lack of precipitation (p>0,05) in reference site. After upstream and downstream dams implementation, the water level influence has become non-significant in floodplain biotopes are located nearby the Dnipro River (p>0,05) and changed to negative (p>0,05) in biotope is separated from the coast by building and divided by the road. The most sensitive ones were pedunculate oak trees, which besides the river regulation, influenced by an anthropogenic change of local hydrology.The results of the correlation analysis of Q. robur growth-to-climate relationships in the Siverka River and the Petil River floodplain biotope were unexpected. The Siverka River floodplain biotope was influenced by spring floods, which stopped after channel align and dam a river. The positive correlations with May temperature (r=0,37) and negative with June temperature (r=–0,29) were the main specific Q. robur growth responses before the Siverka River regulation (1950-y). The results have indicated the contrast conditions during vegetation season — the excess water in the period of earlywood formation and the water deficit later in the vegetation season. Since 1977, when a levee downstream of Kyiv was built, the river's water has been backed up by the mainstream, i.e. the Dnipro River. After river regulation Q. robur growth relation with May-June temperature was non-significant and the main limiting factor was the drought in May (r=0,30).Drought and water deficit have a greater impact on Q. robur growth in an ecological boundary of its distribution in the steppe. Here oak forests grow in locally humid conditions, such as riverbanks, floodplains and ravines. One of such a steppe azonal forest is Putilovsky forest located in the north of Donetsk city. This stand was part of natural woodland that belonged to the network of riverine and ravine forests of the Kalmius River basin. Positive correlations have been determined between Q. robur growth and May (r=0,20) and April–June (r=0,25) precipitation and negative with April (r=–0,24) and June-July (r=–0,27) temperature. This suggests that favourable Q. robur growth conditions in the steppe are relatively low air temperature and moderate precipitation. The main difference from the Kyiv floodplains biotopes is the negative temperature influence at the beginning of the growth season.Floodplain forests are the most productive terrestrial ecosystems due to a sustained provision of riverine vegetation with moisture and nutrients. Nevertheless, our results of comparing carbon sequestration in floodplain biotopes and reference site were unpredictable. The reconstruction of carbon sequestration in Q. robur stem has shown that average annual carbon mass is smaller in Kyiv floodplain biotopes compared to an outside floodplain. But both in floodplains and in forests outside it, the Q. robur carbon sequestration ability increases with age. Q. robur trees at the age of 200 and more are capable to maximize carbon sequestration — about 20 kg per year.The generalized Q. robur tree-rings chronology (1746–2016) reveals broad scientific perspectives in the climatic conditions and extreme floods reconstructions in Kyiv from the middle of the XVIIIth century and the dating of the artefacts of the relevant period. Even greater perspectives open up a continuous chronological series, which can be obtained by combining the generalized chronology from the living Q. robur trees samples and data of archaeological dated wood.Key words: Quercus robur, tree ring, floodplain forests, hydro-climatic

Об'єкт досліджень – антропогенна трансформація біотопів різних категорій лісів Правобережного Лісостепу і Полісся України. Мета – визначити, охарактеризувати й систематизувати мікоіндикаційні ознаки антропогенної трансформації лісових біотопів за особливостями зміни видового складу, поширення та дереворуйнівної активності ксилотрофних грибів у Правобережному Лісостепу і Поліссі України; розробити методику оцінювання антропогенного порушення лісових екосистем з урахуванням ксило-мікокомпоненту. На прикладі судібровних і дібровних типів лісу зелених зон Києва, Білої Церкви та Умані досліджено можливості використання ксило-мікокомплексу в удосконаленні діагностики антропогенної трансформації лісових екосистем. Охарактеризовано порушення консорційних зв'язків «деревна порода – ксилотрофи», зміни видового складу й поширення дереворуйнівних грибів у захисних, рекреаційно-оздоровчих і природоохоронних лісах, що зазнають впливу рекреації, забудови та кар'єрного добування граніту. Встановлено, що ксиломікоценоз менше реагує на рекреаційне і техногенне навантаження на відміну від більш вразливих компонентів лісової екосистеми – трав'яного ярусу, підросту, підліску, поверхні ґрунту. Тому мікоіндикацію змін лісового середовища слід застосовувати у синекологічній тріаді «деревостан – трав'яний покрив – ксило-мікокомплекс – деревостан». Це підтверджено кореляційними зв'язками між зменшенням частки гідроморф в екоморфічній структурі трав'яного покриву та збільшенням частки факультативних видів-паразитів у ксило-мікокомплексі (r = 0,63), а також між збільшенням частки трав'яних видів зі змішаним типом стратегії та збільшенням кількості ксилотрофів-паразитів (r = 0,77). Зазначені зв'язки не залежали від лісівничо-таксаційної характеристики і функціонального призначення пошкоджених лісів.Залежно від особливостей і ступеня антропогенної трансформації лісових біотопів та зміни консорційних зв'язків «деревна порода – ксилотрофні гриби» встановлено і обґрунтовано здатність 37 видів ксилотрофів бути індикаторами порушень листяних та хвойних лісів. Розроблено методику оцінювання антропогенного порушення лісових екосистем за структурою, поширенням у біотопах екосистеми та активізацією афілорофороїдних грибів, визначено принципи її застосування у моніторингу лісів.Ключові слова: лісові екосистеми, біотопи, антропогенне порушення, мікодіагностика, ксилотрофні гриби, видовий склад, поширення, консорційні зв'язки.^UThe object of research is anthropogenic transformation of the biotopes of various categories of forests in the Right-bank Forest-steppe and the Polissya of Ukraine. The purpose is to define, characterize and systematize the mycoindication signs of anthropogenic transformation of forest habitats by the peculiarities of the changes in the species composition, distribution and wood-destroying activity of xylotrophic fungi in the Right-bank Forest-steppe and Polissya of Ukraine; to develop a methodology for estimating anthropogenic disturbance of forest ecosystems taking into account the xylomycocomponent. On the example of oak and co-oak forest types in green areas of Kyiv, Bila Tserkva and Uman, it was explored the possibility of using the xylomycocomplex in improving the diagnostics of anthropogenic transformation of forest ecosystems. Changes in species composition, distribution of wood-destroying fungi and violations of the consortial relations “wood species – xylotrophs” in protective, recreational-and-healthy and nature protection forests affected by recreation, development and career extraction of granite are described. It was established that xylomycocenosis react less to recreational and technogenic loading, in contrast to more vulnerable components of forest ecosystems – grassy tier, undergrowth, understory, soil surface. Therefore, the mycoindication of changes in the forest environment should be used in the synecological triad “forest stand – grass cover – xylomycocomplex – forest stand”. This is confirmed by the correlation links between the decrease of the hydromorph percentage in the eco-morphic structure of the grass cover and the increase in the proportion of facultative parasite species in the xylomycocomplex (r = 0.63), as well as between the increase in the proportion of grass species with a mixed type of strategy and the increase in the number of xylotrophic parasites (r = 0.77). These links did not depend on the forestry and taxation characteristics and the functional purpose of damaged forests. Depending on the peculiarities and degree of forest biotopes anthropogenic transformation and the change of consortial relations, “wood species – xylotrophic fungi”, 37 species of xylotrophs-indicators of leaf and coniferous forest disturbances have been established and substantiated. The methodology of anthropogenic disturbance estimation of forest ecosystems by structure, distribution in ecosystem biotopes and activation of aphyllophoroid fungi has been developed, principles of its application in monitoring of forests are determined. Key words: forest ecosystems, biotopes, anthropogenic disturbance, mycoindication, xylotrophic fungi, species composition, distribution, consortial relations.

У дисертаційній роботі узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід щодо збереження лісових генетичних ресурсів in situ. Наведено характеристику умов формування, та оцінено стан лісових генетичних ресурсів та плюсових насаджень і плюсових дерев в умовах Правобережного Лісостепу України. Удосконалено основні засади щодо індивідуального та популяційного відбору основних лісотвірних порід. Розроблено та запроваджено сучасні методологічні підходи щодо тестування потомства та сортовипробування деревних порід в умовах зміни середовища (у тому числі кліматичних змін) на основі продуктивності, репродуктивної здатності та екологічної пластичності. Розроблено та запроваджено нові підходи щодо створення об'єктів збереження генофонду ex situ.За результатами досліджень встановлено, що лісові генетичні резервати та плюсові насадження відображають лише четверту частину усього різноманіття лісових екосистем. Втрата функціональної придатності насаджень зумовлена зниженням частки основної лісотвірної породи, зрідженням лісостанів та погіршенням стану дерев. Основними чинниками погіршення ефективності індивідуального відбору є: незадовільний стан дерев та низькі селекційні показники. На основі екологічних моделей «генотип – середовище» та «сорт – середовище» відібрано найкращі потомства, а також розроблено концепцію тестування плюсових дерев.^UAccording to the results of complex experimental researches of in situ forest genetic resources (forest genetic reserves, plus stands, plus trees), destructive changes were made to reduce the share of the main forest species (Quercus robur L. and Quercus petraea L.) in the composition forest stands due to the influence of the complex of abiotic and biotic factors of the environment. It has been established, that selected forest genetic reserves and plus stands represent less than 30% of the diversity of forest ecosystems in the Right Bank Forest-steppe of Ukraine.Based on environmental models, the “genotype – environment” interaction and “variety – environment” selected the best genotypes of English oak, which are characterized by high energy growth and environmental sustainability. In the estimation of the growth energy of the oak offspring in the progeny tests of Vinnytsia, Khmelnytsky and Ternopil regions, the prevalence of genotypes of Vinnytsia (B-7, B-9, B-67) and Ternopil (T-13, T-15 and T-20), which exceed the control variant in height by 5–40% and are characterized by high parameters of breeding estimation (1,5–2,0). With regard to performance and environmental stability, “genotype – environment” interaction has the best properties of the progeny of the plus trees B-8, B-43 and B-72.The most productive and environmentally resistant varieties of fast-growing tree species are offered. The 10 cultivars of poplars in the conditions of the Right Bank Forest-steppe on the basis of the environmental model of the interaction of the “variety – environment” made it possible to highlight the most productive and environmentally stable. Prospective cultivars were varieties Lvivska and Novoberlinska, which have high productivity, sufficiently adapted for the conditions of the region and can be used to create plantations of high-speed species. It is expedient to introduce a variety of Volosysta as one of the most stable in conditions of lowering moisture content.High reproductive capacity of pine (Pinus sylvestris L.) and European fir (Picea abies L.) is established under conditions of environment change. The increase of the average and maximum temperatures by 3.3–3.6 C, the decrease of the Seljaninov index twice did not lead to deterioration of the condition and slowdown of the growth of trees. High reproduction and environmental plasticity characteristics distinguish clones of northern origin (Finland) E80, E1883, E2254 and E618. The spatial analysis of the intensity of the formation of microstrobilus indicates the tendency towards their greater formation in the illuminated southeastern part of the plantation.The growth of average temperatures up to 3.6 C, as well as a decrease in the level of Seljaninov index twice did not reduce the intensity of reproduction of these species. For all phenological forms of English oak (early, early intermediate, intermediate, late intermediate and late), low fecundity is eliminated. The positive influence on the level of the reproduction of oak is usual: the increase in average annual temperatures and the sum of temperatures for the year and during the growing season, as well as an increase for precipitation in the previous year.The European fir in the region has a marked periodicity of seed loss in recent years at the level of 0.0–2.1 points. The growth of average temperatures up to 3.6 C, as well as a decrease in the level of Seljaninov index twice does not reduce the intensity of reproduction of the species. The northern genotypes E2089, E1511 and E11 have higher reproductive performance than the local population.For all phenological forms of English oak, characteristic low fruiting (mean score 1.2). There are established tendencies in reducing the intensity of the formation of reproductive organs during the last 9 years. The most significant decrease in the formation of ovaries and fruiting is inherent in the late phenology form of oak, as more demanding to moisturizing. Positive influence on the level of reproduction of oak conventional has an increase in average annual temperatures (r=0.41–0.43) and the sum of temperatures per year and during the growing season (r=0.32–0.67). The positive effect of increasing the amount of precipitation in the previous year on the growth of the flowering intensity (r=0.60–0.80), as well as the decrease for precipitation during the growing season (r=-0.38…-0.54).

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних і прикладних аспектів оцінювання первинної продукції дерев і деревостанів, її динаміки, розробленню нормативно-інформаційного забезпечення оцінки первинної продукції компонентів надземної фітомаси, розрахунку індексу площі листкової поверхні деревостанів сосни звичайної, берези повислої, дуба звичайного у Східному Поліссі України. На засадах системного підходу розроблено нові методи оцінки первинної продукції компонентів фітомаси стовбурів та крони дерев і деревостанів. Запропоновано алгоритми оцінювання первинної продукції, а також метод оцінювання продукції гілок крони дерев, метод оцінки індексу площі листкової поверхні насаджень. Одержано систему математичних моделей для оцінювання первинної продукції компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів досліджуваних деревних видів. Розроблено нормативні таблиці оцінювання первинної продукції деревини, кори стовбурів та гілок, а також листя (хвої) і крони дерев у соснових, березових та дубовихдеревостанах. Отримано інформаційно-довідкові дані фракційного складу надземної фітомаси, її щільності й депонованого вуглецю для хвойних, твердолистяних та м'яколистяних лісів лісогосподарських підприємств Східного Полісся України. Розраховано первинну продукцію фітомаси, вуглецю та киснепродуктивність насаджень регіону досліджень. Визначено індекс площі листкової поверхні для соснових, березових і дубових деревостанів. Встановлено, що в регіоні досліджень найвища продуктивність у твердолистяних насадженнях досягає 2,57 т∙(га-1)∙рік-1 первинної продукції. У Сумській області м'яколистяні насадження накопичують 3,65 т∙(га-1)∙рік-1 первинної продукції, тоді як у Чернігівській області всього 1,79 т∙(га-1)∙рік-1. Первинна продукціяхвойних насаджень на 0,05 т∙(га-1)∙рік-1вища у Сумській області (1,32 т∙(га-1)∙рік-1). Хвойними лісами Східного Полісся України акумулюється вуглецю 0,63 т∙(га-1)∙рік-1, твердолистяними – 1,28, м'яколистяними – 0,62 т∙(га-1)∙рік-1. Киснепродуктивність хвойних деревостанів становить 1,78 т∙(га-1)∙рік-1,твердолистяних – 3,60, м'яколистяних – 1,69 т∙(га-1)∙рік-1. Середня щільність вуглецю для вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок Східного Полісся України становить 9,9 кг·(м2)-1, що вище за середню щільність вуглецю в лісахУкраїни (6,5 кг·(м2)-1). Розраховано середнє значення індексу площі листкової поверхні насаджень Східного Полісся України. Для соснових насаджень у середньому показник становить 0,82 м2·(м2)-1 і коливається від 0,08 до 2,84 м2·(м2)-1, у березових – 1,34 м2·(м2)-1 та змінюється від 0,03 до 2,57 м2·(м2)-1, у дубових – 4,30 м2·(м2)-1 і змінюється від 0,37 до 8,84 м2 ·(м2)-1. Одержані результати досліджень доводять потенційні можливостіресурсного біотичного потенціалу насаджень досліджуваних деревних видів та виконуваних ними екосистемних функцій у Східному Поліссі України.^UA dissertation illustrates an investigation of theoretical and applied aspects of assessing the primary production of trees and stands, their dynamics, to develop information support materials of assessing the primary production of aboveground live biomass, estimation of leaf area index for the forest stands of Scots pine, silver birch, and European oak in Eastern Polissya of Ukraine. Based on the principles of system approach, here new methods were developed to assess the primary production of stem and crown live biomass compartments considering the trees and forest stands. An algorithm of primary production estimation was proposed, alongside with assessing the production of crown branches and leaf area index of stands. A system of mathematical models was developed to estimate primary production of live aboveground biomass estimation of trees and stands of studied tree species. Information support tables were developed to estimate primary production of stemwood, bark of stems and branches, as well as for leaves (needles) and tree crowns in Scots pine, silver birch, and European oak stands. Information support materials were developed to assess the composition of aboveground live biomass, its density and sequestered carbon forconiferous, broadleaved and soft-leaved forests within Eastern Polissya of Ukraine. Aboveground live biomass primary production, carbon stock and oxygen productivity of study region were estimated. Additionally, leaf area index was examined for Scots pine, silver birch and European oak stands. Broadleaved tree species can reach 2.57 t·ha-1·yr-1 of primary productivity within the study region. In Sumy region, soft-leaved forests can accumulate 3.65 t·ha-1·yr-1 of primary production, while in Chernihiv region only 1.79 t·ha-1 ·yr-1. Primary production of coniferous forests is larger by 0.05 t·ha-1 ·yr-1 in Sumy region (1.32 t·ha-1 ·yr-1). Coniferous forests within Eastern Polissya of Ukraine can sequester 0.63 t·ha-1·yr-1 of carbon, while broadleaved stands 1.28 t·ha-1·yr-1 and soft-leaved 0.62 t·ha-1·yr-1 of carbon. Oxygen productivity of coniferous stands is 1.78t·ha1·yr-1, while for the broadleaved and soft-leaved forests these values are estimated as 3.6 and 1.69 t·ha-1·yr-1, respectively. Mean carbon density for the forest stands of Eastern Polissya of Ukraine was estimated as 9.9 kg·m-2 and exceeds the mean carbon density assessed for entire Ukraine (6.5 kg·m-2). The leaf area index values for the stands of Eastern Polissya of Ukraine were estimated as 0.82 m2·m-2 for Scots pine (ranges from 0.08 to 2.84 m2 ·m-2), while 1.34 m2 ·m-2 for silver birch (ranges from 0.03 to 2.57 m2·m-2), 4.3 m2·m-2 for European oak (ranges from 0.37 to 8.84 m2·m-2). Obtained research results outline the potential of biotic resources of forest stands of studied tree species with a specific focus on their ecosystem functions within the region of Eastern Polissya of Ukraine.

Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування особливостей трансформаційних процесів, сукцесій у лісових екосистемах Центрального Полісся за умов радіаційного забруднення та заповідання для розроблення природоохоронних заходів і збереження біорізноманіття.Відповідно до мети дисертації було поставлено наступні завдання: узагальнити дані просторово-структурної зміни лісових екосистем природного заповідника «Древлянський»; оцінити динаміку лісових насаджень, що пов’язані зі змінами лісотаксаційних показників деревостану; узагальнити дані щодо раритетної компоненти фіторізноманіття досліджуваної території; встановити динаміку трансформаційно-сукцесійних процесів фітоценозів, з’ясувати особливості лісових угруповань за еколого-флористичною класифікацією «Браун-Бланке»; оцінити фітосанітарний стан лісових екосистем природного заповідника «Древлянський».Узагальнено дані лісотаксаційних описів деревостанів, що входять до території заповідника за 2008 та 2018 роки. Загальна площа лісів згідно описів становить 16823,0 га. Площа лісових земель складає 15757,6 га (93,67%), а не лісових – 1065,4 га (6,34%). Зокрема лісові землі представлені вкритими (15021,1 га або 89,29%) та не вкритими (736,5 га або 4,38%) лісовою рослинністю лісових земель. Вкриті лісовою рослинністю землі складаються з деревостанів штучного (7715,7 га або 45,86%) та природного (7305,4 га або 43,43%) походження. У невкритих лісовою рослинністю лісових земель значними змінами площ за лісовпорядними періодами характеризуються незімкнуті лісові культури, площа яких між періодами зменшилася на 104,5 га (з 844,0 до 736,5 га або з 0,86 до 0,24%).Окрім узагальнення динаміки площ лісового фонду заповідника було оцінено зміну лісотаксаційних показників деревостанів. У заповіднику зростають середньовікові деревостани (тополевий та осиковий – стиглі), із середнім бонітетом І,8 – ІІ,8 (V,0 тополевий), з повнотою 0,74 – 0,91, а середній запас на 1 га вкритих лісом площею становить 190,50 – 291,11 м3. При розподілі площ вкритих лісовою рослинністю за едафотопами із гігротопів найбільша площа в свіжих умовах – 10780,5 га (71,77%), а у трофотопів характеризуються суборові умови – 8521,0 га (56,73%). Серед типів лісорослинних умов найбільші плоші у свіжому борі (5365,3 га або 35,72%) та свіжому сосново-дубовому суборі (5293,2 га або 35,24%).Досліджено раритетне біорізноманіття заповідника з його розподілом до різних природоохоронних переліків. До регіонально рідкісних видів віднесено 10 видів флори та 50 фауни, до Червоної книги України відповідно 26 та 76 (з них 30 птахів та 27 ссавців), до списків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 5 та 129, зі списку Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин знаходиться 47 видів, до Європейського червоного списку віднесено 7 та 26 видів, до списків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення наявно 7 видів рослин та 20 видів тварин. Також було досліджено територію Заповідника на рідкісні біотопи для Європи за класифікацією EUNIS. Всього на території заповідника 30 біотопів (континентальні водойми та водотоки – 7, болотні – 3, трав’яні – 8, чагарникові та чагарничкові – 2, лісові – 9, кам’янисті відслонення та інші біотопи із слабо розвиненою рослинністю – 1). З’ясовано екологічні та фітоценотичні особливості місць зростання фітоугруповань, які включені до Зеленої книги України. Всього на території заповідника зростає 5 угруповань, що відносяться до водної рослинності: угруповання формації глечиків жовтих (Nuphareta luteaе), угруповання формації латаття білого (Numphaeеta albae), угруповання латаття сніжно-білого (Numphaeеta candidae), угруповання формації водяного горіха плавуючого (Trapaeta natantis), угруповання формації сальвінії плавачої (Salvinieta natantis). Всі вони є природними фітоценозами, типовими для Центрального (Житомирського) Полісся та мають 3 категорію охорони. Екологічний стан угруповань оптимальний, популяції видів не порушені.Встановлено сукцесійно-трансформаційну динаміку процесів, що відбуваються в лісових екосистемах. На стаціонарі «Мертве озеро» масовим зростанням характеризувалася росичка проміжна (Drosera intermedia Hayne), але із пересиханням цієї території вона зникає. Також ця ділянка заростає березою повислою (Betula pendula Roth.).^UThe aim of the dissertation research is the scientific substantiation of the features of transformation processes, successions in the forest ecosystems of the Central Polissia under the conditions of radiation pollution and a legacy for the development of environmental protection measures and the preservation of biodiversity.In accordance with the aim of the dissertation, the following tasks were set: to summarize data on spatial and structural changes in forest ecosystems of the «Drevlyanskyi» nature reserve; to assess the dynamics of forest plantations associated with changes in forest tax indicators of the forest stand; to summarize the data on the rare component of the phytodiversity of the studied territory; to establish the dynamics of transformational and successional processes of phytocenoses, to find out the features of forest groups according to the ecological and floristic classification «Brown-Blanquet»; to assess the phytosanitary state of forest ecosystems of the «Drevlyanskyi» nature reserve.The data of forest tax descriptions of stands included in the territory of the reserve for 2008 and 2018 are summarized. The total area of forests according to the descriptions is 16,823.0 hectares. The area of forest land is 15757,6 ha (93,67%), and non-forest land is 1065,4 ha (6,34%). In particular, forest lands are represented by covered (15021,1 ha or 89,29%) and uncovered (736,5 ha or 4,38%) forest vegetation of forest lands. Land covered with forest vegetation consists of stands of artificial (7715,7 ha or 45,86%) and natural (7305,4 ha or 43,43%) origin. In the forest lands not covered by forest vegetation, significant changes in the area of forest management periods are characterized by open forest crops, the area of which decreased by 104,5 ha between the periods (from 844,0 to 736,5 ha or from 0,86 to 0,24%).In addition to summarizing the dynamics of the area of the forest fund of the reserve, the change in the forest tax indicators of the stands was evaluated. In the reserve, medieval stands grow (poplar and aspen – mature), with an average rating of І,8 – ІІ,8 (V,0 poplar), with a completeness of 0,74 – 0.91, and the average reserve per 1 ha of forested area is 190,50 – 291,11 m3. When distributing the areas covered by forest vegetation by edaphotopes, the largest area in hygrotopes is in fresh conditions – 10780,5 ha (71,77%), and in trophotopes characterized by sub-forest conditions – 8521,0 ha (56,73%). Among the types of forest vegetation conditions, the largest plots are in fresh pine (5365,3 ha or 35,72%) and fresh pine-oak undergrowth (5293,2 ha or 35,24%).The rare biodiversity of the reserve and its allocation to various nature protection lists were studied. 10 species of flora and 50 fauna are classified as regionally rare species, 26 and 76 are listed in the Red Book of Ukraine (including 30 birds and 27 mammals), 5 and 129 are listed in the Convention on the Protection of Wild Flora and Fauna and Natural Habitats in Europe, with 47 species are on the list of the Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, 7 and 26 species are included in the European Red List, 7 species of plants and 20 species of animals are on the lists of the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. The territory of the Reserve for rare biotopes for Europe according to the EUNIS classification was also investigated. There are a total of 30 biotopes on the territory of the reserve (continental reservoirs and watercourses – 7, swamps – 3, grass – 8, shrubs and bushes – 2, forest – 9, rocky outcrops and other biotopes with poorly developed vegetation – 1).The ecological and phytocenotic features of the places where phytogroups grow, which are included in the Green Book of Ukraine, have been clarified. A total of 5 groups related to aquatic vegetation grow on the territory of the reserve: the group of the formation of yellow pitchers (Nuphareta luteae), the group of the formation of the white water lily (Numphaeeta albae), the group of snow-white water lilies (Numphaeeta candidae), the group of the formation of the floating water nut (Trapaeta natantis), grouping of the Salvinieta natantis formation. All of them are natural phytocenoses, typical for the Central (Zhytomyr) Polissia and have the 3rd category of protection. The ecological condition of the groups is optimal, species populations are not disturbed.The successional and transformational dynamics of the processes occurring in forest ecosystems have been established. At the «Dead Lake», Drosera intermedia Hayne was characterized by massive growth, but with the drying out of this area, it disappears. This area is also overgrown with hanging birch (Betula pendula Roth.).

Дисертацію присвячено обґрунтуванню фітомеліоративних основ функціонування захисних лісонасаджень на яружно-балкових землях рівнинної частини України, їхнього меліоративного впливу на такі території. Проаналізовано соціально-економічні й природні чинники водноерозійних процесів та їх наслідки, що мають прояв як у загальнопланетарному масштабі, так і в Україні зокрема. Наведено вікові періоди відновлення родючості ґрунту захисними лісовими насадженнями. Визначено кількісні показники їхнього впливу на фізичні, фізико-хімічні, агрохімічні та біологічні властивості еродованих яружно-балкових земель. Розроблено методику визначення показника напруженості та відповідності деревостанів умовам місцезростання; обґрунтовано критерії лісівничо-меліоративного оцінювання захисних лісових насаджень; узагальнено основні теоретичні положення відновлення оптимального екологічного стану колишніх еродованих територій на прикладі заліснення яружно-балкових земель; визначено основні вимоги щодо удосконалення технології створення захисних лісонасаджень. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей, які характеризують зміну показника рН під дією захисних насаджень, що створені на яружно-балкових землях; моделі змін родючості колишніх еродованих ґрунтів під впливом протиерозійних насаджень; моделі змін інтегральних коефіцієнтів ґрунтопокращення залежно від вікових періодівросту й розвитку дубових і соснових насаджень та їхньої продуктивності. Розкрито теоретичні й методологічні основи біолого-екологічного процесу повного ґрунтовідновлення еродованих земель під впливом захисних лісових насаджень залежно від їх віку, форми і складу. Застосовано лісівничий метод відновлення родючості еродованих яружно-балкових земель.^UThe dissertation is devoted to the substantiation of phytomeliorative bases of functioning of protective forest stands on the ravine-gully lands of the plains of Ukraine, their ameliorative influence on the territories. The socio-economic and natural factors of water-erosion processes and theirconsequences, which have manifestations both on a planetary scale and in Ukraine in particular, are analyzed. The age periods of restoration of soil fertility by protective forest plantations are given. Quantitative indicators of their influence on the physical, physical-chemical, agrochemical and biological properties of eroded ravine-gully lands have been determined. The method of determination of the index of tension and сompliance of stands with the conditions of growth is developed; the criteria of forestry-melioration assessment of protective forest plantations are substantiated; basic theoretical provisions for restoration of optimal ecological status of the former eroded territories on the example of afforestation of ravine-gully lands are generalized; the basic requirements for improvement of technology of creation of protective forestplantations are defined. Mathematical (graphical and analytical) models of dependencies are obtained, which characterize the change of the pH index under the influence of protective plantations created on the ravine-gully lands; models of changes in fertility of former eroded soils under the influence of erosion control plantations; models of changes in the integral coefficients of soil improvement depending on the age periods of growth and development of oak and pine plantations and their productivity. The theoretical and methodological foundations of the biological-ecological process of complete soil restoration of eroded lands under the influence of protective forest plantations depending on their age, shape and composition are revealed. The forestry method of restoration of fertility of eroded layer-beam lands has been applied.

Дисертаційна робота присвячена вивченню різноманіття агарикоїдних та болетоїдних грибів, їх субстратних та фенологічних особливостей, фітоценотичної приуроченості, практичного використання, а також раритетності у Галицькому національному природному парку. Встановлено видовий склад, еколого-трофічну структуру, досліджено закономірності сезонної динаміки, практичне значення та розподіл видового складу грибів за основними рослинними угрупованнями парку.В результаті проведених протягом 2010–2019 років досліджень мікобіоти агарикоїдних та болетоїдних грибів у Галицькому НПП було виявлено та визначено 503 види, що належать до 140 родів, 37 родин і шести порядків класу Аgaricomycetes (відділ Basidiomycota). Усі виявлені види є новими для території дослідження, з них 50 видів – нові для території України.За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що найбагатшим серед лісових екосистем парку є видовий склад грибів грабово-дубових лісів, де зареєстровано найбільше видів агарикоїдних та болетоїдних грибів (313 видів), а також мішаних лісів (192).Найбільша кількість видів є мікоризними грибами, які тісно пов'язані з лісовими масивами. Їх частка становить майже половину від загальної кількості зареєстрованих видів (45,2%).Найвище різноманіття видового складу грибів, яке пов'язане зі сприятливими погодними умовами для макроміцетів, спостерігалося восени, а саме, у вересні (майже 300 видів).На території Галицького НПП протягом 2011 – 2013 років на постійних пробних площах було виявлено 147 видів агарикоїдних та болетоїдних грибів. Найбільше видове різноманіття зареєстровано на постійних пробних ділянках у мішаних лісах, а найменше – у вербових угрупованнях.За період досліджень на території Галицького НПП зареєстровано сім видів агарикоїдних та болетоїдних агарикоміцетів, що включені до Червоної книги України.^UThe dissertation presents the results of the study on diversity, ecology, phenology and conservation of agaricoid and boletoid fungi in Halych National Nature Park. The species composition, ecological-trophic structure are defined, regularities of seasonal dynamics, practical significance and distribution of the fungial species composition in the main plant communities of the park are investigated.During the study it was recorded 503 species of Agaricomycetes were recorded, which belong to 6 orders, 37 families and 140 genera. All listed species of fungi have been recorded for the first time for Halych National Nature Park, of them 50 species were newly reported for Ukraine.According to our observations the highest diversity of fungi is typical for oak-hornbeam forests. Mixed deciduous and coniferous forests also provide important habitats for agaricoid and boletoid fungi.Over 45% of fungial species on the territory of Halych National Nature Park are associated with forest ecosystems and form mycorrhiza.Fructification of the fungi was recorded all year round except winter. However, the highest diversity of fruit bodies of agaricoid and boletoid Fungi (over 300 species) was recorded in September.The study of fungial diversity within 18 permanent sample plots introduced in different types of forests ecosystems demonstrated that the most diverse species composition is typical for mixed deciduous and coniferous forests. Willow forests support the lowest fungial diversity.Seven species of the found fungi are listed in the Red Data Book of Ukraine.

Дисертаційна робота присвячена вивченню видової різноманітності, систематичних й екологічних особливостей грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales басейну р. Псел у межах Лівобережного Лісостепу України.Завдяки результатам власних досліджень грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales та з урахуванням літературних відомостей для території басейну р. Псел нині відомо 356 видів, що належать до 109 родів з 34 родин. З числа виявлених видів 224 (62,9%) є новими для обстеженої території. Уперше для Лівобережного Лісостепу наведено 60 видів (16,9%). Новими для Лісостепу України виявився 41 вид (11,5%). Один вид, Agaricus iodosmus, є новим для України.Аналіз розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales за трофічними групами показав, що в цілому переважають сапротрофи (232 види; 63,2%). Мікосимбіотрофів зареєстровано 127 видів (34,6%). Серед сапротрофів перше місце займають гумусові сапротрофи (110 видів), друге – ксилотрофи (81 вид), третє – сапротрофи підстилки (28 видів). Решту складають представники інших трофічних груп (карботрофи, копротрофи, сапротрофи на рештках трав'янистих рослин і на корі деревних рослин), які відіграють незначну роль у мікофлорі обстеженого району.У ході досліджень території басейну р. Псел були визначені деякі закономірності розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales за основними типами рослинних угруповань. Цей розподіл показав, що найбільшу кількість видів зареєстровано у природних та штучних лісових угрупованнях: монокультурних (дубових, березових, вербових, вільхових, тополевих) та полікультурних (кленово-липово-дубових) лісах – 244 види (45,7%). У соснових лісах знайдено 103 види (19,3%), а в мішаних (сосново-дубових, сосново-березових) – 74 види (13,8%). Видова різноманітність грибів у степових, лучно-степових та синантропних екотопах є значно нижчою.Проведені дослідження на території басейну р. Псел дали змогу виявити нові місцезростання рідкісних видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales. Серед них Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis і Leucoagaricus nympharum, які включені до Червоної книги України. На території басейну р. Псел нами було виявлено Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea та Gyroporus castaneus, які є регіонально рідкісними видами. Найбільшим об'єктом природно-заповідного фонду в регіоні є Регіональний ландшафтний парку «Гадяцький». Він характеризується як значним видовим багатством грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales (150 видів, що належать до 61 роду 24 родин), так і вагомою представленістю рідкісних видів. Це дає можливість стверджувати, що парк за показниками різноманітності та своєрідності мікобіоти є унікальним для території досліджень та Лівобережного Лісостепу. За їстівністю гриби порядків Agaricales, Boletales і Russulales басейну р. Псел розподілилися таким чином: 178 видів є їстівними, 26 – умовно їстівними, 104 – неїстівними, 43 – отруйними та 5 – з невизначеною харчовою цінністю.^UPhD thesis is devoted to the study of species diversity, taxonomic and ecological peculiarities of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales in the Psel River basin within the Left-Bank Forest-Steppe.According to the literature and the results of our own research of fungi of Agaricales, Boletales and Russulales orders, 356 species of these fungi, belonging to 109 genera from 34 families, are currently known for the territory of the Psel River basin. Among identified species, 224 (62.9%) are new to the explored territory. 60 species (16.9%) are new for the Left-Bank Forest-Steppe and 41 (11.5%) species are new for the Forest-Steppe of Ukraine. Agaricus iodosmus is a new species for Ukraine.Analysis of the distribution of fungi species of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by trophic groups shows that saprotrophs predominate as a whole (232 species; 63.2%). 127 species (34.6%) of mycosymbiotrophs are recorded. They form mycorrhiza with the roots of trees, shrubs and herbaceous plants, create a specialized ecological group, whose representatives are energy dependent on the symbiont. Among saprotrophs the first place is occupied by humus saprotrophs (110 species), the second – xylotrophs (81 species), the third – litter saprotrophs (28 species). The rest are representatives of other trophic groups (carbotrophs, coprotrophs, parasites, saprotrophs on the remains of herbaceous plants on the bark of woody plants), which play a minor role in the mycoflora of the studied area.During the research of the territory of the Psel River basin, some regularities of the distribution of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by the main types of plant communities are determined. The distribution of species diversity of fungi species by plant communities shows that the largest number of species are recorded in natural and artificial forest communities: monocultural (oak, birch, willow, alder, poplar) and multicultural (maple-linden-oak) forests – 244 species (45.7%). 103 species (19.3%) are found in pine forests, and 74 species (13.8%) – in mixed forests (pine-oak, pine-birch). Species diversity of fungi in steppe, meadow-steppe and synanthropic ecotopes is much lower.Fruiting of fungi of the Psel River basin lasts from May to the end of November. In their development, three periods can be distinguished – spring-early summer, summer and autumn. Most species appear in the fall. They massively are fruiting from late August to November. Studies in the Psel River basin revealed new localities of rare species of fungi of the orders Agaricales, Boletales Russulales. Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis and Leucoagaricus nympharum, are listed in the Red Data Book of Ukraine among them. In the Psel river basin, we have found Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea, Gyroporus castaneus, which are regionally rare species.The Gadyatsky regional landscape park is characterized by a considerable species richness of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales (150 species, belonging to 24 families of 61 genera), but also big a significant representation of rare species. This allows us to assert that the park is unique for the territory of research and the Left Bank Forest-Steppe in terms of diversity and originality of mycobiota. In terms of edibility, fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales of the Psel River basin are divided as follows: 178 species are edible, 26 are conditionally edible, 104 are inedible, 43 are poisonous and 5 are with indeterminate nutritional value.

Об'єкт дослідження – сосново-дубові деревостани в сугрудових умовах Львівського Розточчя; мета – виявити динаміку природного поновлення та формування природних сосново-дубових деревостанів у сугрудових умовах Львівського Розточчя за впливу різних способів поступових рубок; методи – лісівничо-таксаційні – для закладання пробних площ, геоботанічні – вивчення видового складу надгрунтового вкриття; фітопатологічні – визначення фітохвороб; електрофізіологічні – вивчення життєвості дерев, дендрохронологічні – дослідження радіального приросту, мікрокліматичні – аналізу показників мікроклімату; агрохімічні – визначення фізико-хімічних властивостей грунту; математико-статистичні – для опрацювання експериментальних даних; новизна – виявлено закономірності формування складу природних деревостанів у судібровах та особливості зміни фізико-хімічних властивостей грунту, нагромадження опаду і підстилки за проведення різних способів поступових рубок; результати – опрацьовано систему лісогосподарських заходів з відтворення та формування продуктивних, біотично стійких сосново-дубових деревостанів на засадах наближеного до природи лісівництва; сфера застосування – лісове господарство.^UObject – Scots pine and common oak stands in fairly fertile site types in Lviv Roztochya; aim - revealing the dynamics of natural regeneration and formation of natural pine-oak stands in the fairly fertile site types in Lviv Roztochya under the influence of different methods of shelterwood felling; methods - silvicultural – establishment of sample plots; geobotanical – for revealing the species composition of the undergrowth; phytopathological – for characterization of phytopathogens; electrophysiological – for investigation of trees vitality; methods of wood science – for conducting the dendrochronological studies; microclimatic – for analysis of microclimate indicators; agrochemical – for determination of physical and chemical properties of the soil; statistical – for processing of experimental data; novelty – regularities of the formation of natural pine-oak stands composition, as well as peculiarities of changes in physical and chemical properties of the soil, were revealed, the accumulation of forest floor and litterfall under the influence of different methods of gradual felling were described; results – the forest management system of reproduction and formation of productive and biotically-resistant pine-oak stands on principles of close-to-nature forestry have been refined; scope of application - forestry.

Об'єкт досліджень – лісові насадження у вольєрах Західного і Центрального Полісся. Предмет досліджень – лісівничо-біологічні особливості функціонування лісостанів в умовах напіввільного утримання мисливських тварин. Мета роботи – виявити закономірності функціонування лісостанів в умовах напіввільного утримання мисливських тварин, опрацювати систему дієвих методів ранньої діагностики стадій мисливсько-господарської дигресії лісових насаджень, розробити рекомендації щодо невиснажливого ведення вольєрного господарства в лісах. Методи дослідження – лісівничо-таксаційні, електрофізіологічні, флористичні, геоботанічні, біоіндикаційні, ґрунтознавчі, математико-статистичні. Наукова новизна – на лісотипологічній основі встановлено сучасні тенденції розвитку вольєрного господарства та проведено інвентаризацію об'єктів напіввільного утримання мисливських тварин на території Західного і Центрального Полісся; з врахуванням динаміки чисельності та видового складу основного поголів'я ратичних тварин у вольєрах різної тривалості та інтенсивності експлуатації розроблено концептуальні засади використання діелектричних показників (імпеданса та поляризаційної ємності) для експрес-діагностики стану соснових деревостанів у вольєрах залежно від їх віку та типу лісорослинних умов; встановлено, що тривале вольєрне утримання тварин забезпечує позитивну тенденцію накопичення гумусу та біофільних елементів у ґрунтах вологих сугрудів, що пов'язано як з життєдіяльністю диких тварин, так й з інтенсифікацією природних процесів ґрунтоутворення за гумусово-акумулятивним (дерновим) типом; виявлено закономірності трансформації ценоморф трав'яно-чагарничкового ярусу лісу, зокрема зменшення частки трав'яних багаторічників і чагарничків та збільшення частки одно- і дворічників у видовому складі та проективному покритті, внаслідок тривалого вольєрного утримання ратичних тварин у типах лісу: свіжий та вологий дубово-сосновий субір, свіжий та вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, сирий чорновільховий сугруд, що призвело до зміни вихідних фітоценозів у їхні зоогенні деривати. Практичне значення – результати дослідження мають важливе значення для виявлення впливу мисливської фауни на лісові насадження у вольєрах. Розроблено нові підходи до функціонування вольєрів у лісових насадженнях та запропоновано відповідні заходи щодо мінімізації негативного впливу вольєрного утримання мисливських тварин на лісові екосистеми. Галузь використання: лісове господарство.^UObject of investigation – forest stands in captives of Western and Central Polissia. Subject of research – forest-biological peculiarities of forest plantations functioning in conditions of semi-free keeping of game animals. The aim of work – to detect regularities of functioning of forest stands in conditions of semi-free keeping of game animals, to сreate the system of effective methods of early diagnostics of hunting-economy digression stages of forest stands, to develop recommendations on non-depleter conducting of captive farm in forests. Research methods – forest-taxation, electrophysiological, florictic, geobotanical, bioindication, soil sciences аnd mathematic-statistical. Scientific novelty –current trends of captive economy development are detected on a forest-typical basis, and inventory of objects of game animals semi-free keeping is conducted on the territory of the Western and Central Polissia; conceptual basis of use of dielectric indicators (impedance and polarizing capacity) is developed for express diagnostics of conditions of pine forest stands in captives depending on their age and type of forest ecological conditions and also taking into account dynamics of number and species composition of the main livestock of hoofed animals in captives of various duration and intensity of exploitation; it is established that long captive keeping of animals provides a positive trend of accumulation of a humus and biophilic elements in soils of wet sugruds that connected both with living activity of wild animals and with an intensification of natural processes of soil formation humus-accumulative (soddy) type; regularities of cenomorphs transformation of grass–dwarf-shrub layer are detected, in particular decreasing of the part of grass perennial species and dwarf-shrubs, and also increasing of the part of annual and biennial plants in species composition and in the projective cover – as a result of long captive keeping of hoofed animals in such forest types: fresh and wet oak-pine subir, fresh and wet hornbeam-oak-pine sugrud, moist black alder sugrud which led to change of initial phytocenosis into their zoogenic derivatives. Practical value – results of research have an important significance for identification of hunting fauna influence on forest stands in captives. New approaches to functioning of captives in forest plantings are developed and the appropriate measures for minimization of negative impact of captive keeping of hunting animals on forest ecosystems are proposed. Scope: forestry.