Встановлено, що сучасний насінний потенціал, аналіз прогнозованої врожайності та орієнтовної заготівельної кількості насіння реліктової деревної рослини у західному регіоні України дають можливість щорічно заготовляти значну кількість насіння та вирощувати з нього достатню кількість садивного матеріалу для повного забезпечення реінтродукційних потреб виду. Проведено комплекс досліджень з визначення посівних якостей насіння – чистоти, доброякісності, вологості, маси 1000 насінин. Вирощування садивного матеріалу тиса ягідного раціонально практикувати переважно в умовах відкритого ґрунту. Технологія вирощування сіянців виду в умовах відкритого ґрунту передбачає виконання наступних етапів: якісний суцільний обробіток ґрунту, осінню чи весняну сівбу, боротьбу з бур'янами, розпушування надмірно ущільненого субстрату у міжряддях. Встановлено наступні особливості розподілу фітомаси органів 1-8 річних сіянців тиса. Використання для передпосівної обробки стратифікованого (прикопаного на рік насіння у ґрунтовій суміші після піврічного зберігання його у холодильнику при температурі +2…−2 ºС) та свіжозібраного, підготовленого до стратифікації насіння 50% розчину NaOH і 40% розчину H2SO4, гумату калія «ГВК-45» та біостимуляторів «Циркон» та «Епін-екстра» засвідчило різну ефективність дії описаних регуляторів росту рослин. При цьому найкращий ефект для передпосівної підготовки насіння тиса ягідного забезпечило використання розчинів NaOH і H2SO4, гумату калія «ГВК-45» при взаємодії із біостимуляторами «Циркон» та «Епін-екстра». Дослідження з випробування впливу на процес коренеутворення при автовегетативному розмноженні тиса стимуляторів «Корневін» та НОК у трьох різних концентраціях засвідчило різну ефективність їх, але найкращі результати отримані при обробітку живців Taxus baccata L. (типова форма) «Корневіном» – 66 % приживлюваності. Результати дослідження розмноження цінних генотипів тиса ягідного мікроклональним способом дозволили встановити оптимальну схему використання цього сучасного і перспективного методу: ініціація − на живильному середовищі LМ + 2,4-D (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л); намноження − LМ + 2,4-D (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л) + (0,5 мг/л); укорінення − 1/2 MS + 2,4-D (0,2 мг/л) + НОК (0,5 мг/л); адаптація − у торфотаблетках фабричного виробництва.Досліджено економічну ефективність вирощування 1-5-ти річних сіянців тиса ягідного у відкритому і закритому ґрунті та 1-5-ти річних живцевих саджанців виду вирощуваних у закритому ґрунті (парниках і теплицях), та із закритою кореневою системою. Розрахунки підтверджують економічну ефективність і доцільність вирощування тиса ягідного. При цьому найменш затратним є вирощування садивного матеріалу насінним шляхом. Використання насіння зібраного самостійно знижує собівартість вирощування на 7-10%. Отримані результати визначення вмісту хлорофілів та каротиноїдів у різновіковій хвої садивного матеріалу тиса ягідного вирощеного в умовах відкритого ґрунту та парниках свідчать про високу адаптивність молодих рослин цього виду в умовах західного регіону України. Пріоритетними і перспективними напрямками використання тиса ягідного у сучасний період часу є садово-паркове господарство і ландшафтна архітектура та лісокультурне виробництво. При використанні тиса у садово-парковому господарстві і ландшафтній архітектурі перспективним є введення його у різноманітні типи і види зелених насаджень у першу чергу у великих містах. Не рекомендується вводити тис у насадження навколо і поблизу дитячих майданчиків, садків та шкіл через сильну отруйність хвої, кори та насіння. Наявний досвід вирощування тиса ягідного у штучних лісових насадженнях досліджуваного регіону свідчить, що введення раритету до складу штучних лісових насаджень у майбутньому можливе і необхідне, при наявності достатньої кількості садивного матеріалу у межах штучного лісовідновленні. При цьому необхідно у першу чергу використовувати садіння, як метод створення штучних лісових насаджень, оскільки відтворення тиса ягідного під наметом лісу сівбою засвідчили недоцільність використання цього методу. Для успішного створення високопродуктивних і біологічно стійких лісових культур за участю тиса необхідно розпочати роботи з формування постійної лісонасінної бази. При створенні лісових культур за участю тиса потрібно використовувати сіянці 5-6 річного віку з надземною частиною 25-30 см і вище. Агротехнічні догляди за лісовими культурами тиса потрібно проводити не менше 4-5 років з періодичністю 4-5 доглядів за вегетаційний період. При проведенні лісівничих доглядів необхідно забезпечувати систематичне освітлення рослин тиса. Лісові культури тиса створювати на ділянках площею до 1 га чисті і змішані, а на більших площах змішані.^UIt has been established that the modern seed potential, analysis of the anticipated yield and approximate harvesting amount of relict tree seeds in the western region of Ukraine make it possible to harvest a significant amount of seeds annually and grow enough planting stock to fully meet the reintroduction needs of the species. A set of studies had been conducted to determine the sowing qualities of seeds - purity, good quality, humidity, weight of 1000 seeds. The cultivation of planting stock of common yew is rational to practice mainly in the open ground. The technology of growing seedlings in the open ground involves the following stages: high-quality continuous tillage, autumn or spring sowing, weed control, loosening of excessively compacted substrate between rows. The following features of phytomass distribution of organs of 1-8-year-old yew seedlings have been established. The smallest part of the weight of the seedlings is made up by branches (1.72-15.04%). The use of 50% NaOH solution and 40% H2SO4 solution, potassium humate "GVK-45" produced by LLC "PARK" and biostimulators "Zircon" and "Epin-extra" for pre-sowing treatment of stratified seeds (heeled in for a year in the soil mixture after six months of storage in the refrigerator at a temperature of + 2… −2 ºC) and freshly harvested, prepared for stratification seeds, showed different effectiveness of the described plant growth regulators. The use of NaOH and H2SO4 solutions, potassium humate "GVK-45" and biostimulants "Zircon" and "Epin-extra" proved to be the most effective for pre-sowing preparation of common yew seeds. Studies to test the effect of stimulants "Kornevin" and NAA with three different concentrations on the process of rooting in the autovegetative propagation of yew showed their different productivity. The best results were obtained when the cuttings of Taxus baccata L. (typical form) were processed with "Kornevin" - 66% root-taking. The results of the study of reproduction of valuable genotypes of common yew by microclonal method allowed us to establish the optimal scheme of using this modern and promising method: initiation - on a nutrient medium LM + 2.4-D (0.2 mg / l) + BAP (0.1 mg / l); accumulation - LM + 2.4-D (0.2 mg / l) + BAP (0.1 mg / l) + (0.5 mg / l); rooting - 1/2 MS + 2.4-D (0.2 mg / l) + NAA (0.5 mg / l); adaptation - in ready-made factory-produced peat pellets. The economic efficiency of growing 1-5-year-old common yew seedlings in the open and protected ground and 1-5-year-old transplanted cuttings of the species grown in the protected ground (greenhouses and hothouses) and cuttings with a root-ball tree system has been studied. The above calculations confirm the economic efficiency of growing common yew. At the same time the least expensive is the cultivation of the planting stock by seed. The use of seeds, collected on one's own, reduces the cost of cultivation by 7-10%. The obtained results of determining the content of chlorophylls and carotenoid pigments in fir-needles of different age of the planting stock of common yew grown in the open ground and in greenhouses in the western regions of Ukraine indicate the high adaptability of young common yew plants in the conditions of Western Ukraine. Perspective and top-priority areas of use of common yew in today's context are landscaping and landscape architecture and forest cultivation. When using yew in landscaping and landscape architecture, introducing the species into various types and kinds of greenery, especially in large cities, would be perspective. It is not recommended to plant yew around and near playgrounds, kindergartens and schools due to the high toxicity of fir-needles, bark and seeds. The available experience of growing common yew in artificial forest plantations of the studied region shows that the introduction of a rare species in the composition of artificial forest plantations in the future is possible and necessary, if there is a sufficient amount of planting stock within the artificial reforestation. At the same time, it is necessary to use planting as a method of creating artificial forest plantations, as the regeneration of common yew under the forest trees by sowing proved the futility of using this method. For the successful creation of highly productive and biologically stable forest crops involving common yew, it is necessary to begin the works on the formation of a permanent forest seed base. In the process of forest crops development involving common yew, one need to use seedlings of 5-6 years of age with an above-ground part of at least 25-30 cm. Agrotechnical tending of common yew forest crops should be done for at least 4-5 years at the intervals of 4-5 tending operations per the vegetative cycle. When doing forestry tending, one should ensure systematic exposure of yew plants to light. Clean and mixed common yew forest crops should be planted in areas up to 1 ha, mixed forest crops should be planted in larger areas.

У дисертаційній роботі за результатами аналізу досвіду формування об'єктів дошкільної та загальної освіти визначено, що в умовах впровадження системи безперервної освіти одними з перспективних напрямів удосконалення навчального процесу та архітектурно-планувальних рішень навчальних будівель є кооперування і блокування матеріальної бази дитячих дошкільних та початкових шкіл. У дисертації вперше у вітчизняній практиці досліджено архітектурно-типологічні особливості освітніх комплексів «Дитячий садок – початкова школа».Запропоновано методику побудови мережі освітніх комплексів «Дитячий садок – початкова школа, яка враховує динамічний характер демографічного складу населення житлових районів і передбачає створення гнучкої структури навчальних закладів з можливістю періодичної зміни кількості груп у дошкільному закладі та класів у початковій школі. Для масового міського будівництва розроблено базисну номенклатуру з п'яти типів освітніх комплексів і диференційовані показники радіусів доступності до освітніх комплексів залежно від містобудівних особливостей та планувальних рішень мікрорайону.Досліджено функціонально-планувальну структуру будівель освітніх комплексів «Дитячий садок – початкова школа»; визначено склад, норми площі та зв'язок приміщень групових осередків дитячого садка, навчальних секцій початкової школи та блоку спільних приміщень; запропоновано уніфікацію параметрів навчальних приміщень дитячого садка та початкової школи. Розглянуто прийоми об'ємно-планувальних рішень дитячих садків та початкових шкіл у структурі освітніх комплексів; запропоновано принципові проектні типи освітніх комплексів різної місткості з гнучкою планувальною структурою.^UAccording to the thesis work results of analysis of experience in formation of preschool and general education objects it is determined that the promising areas of improvement of the educational process and architectural and space planning concepts of educational buildings under the conditions of continuing education system implementation is co-operation and blocking of recourse base of children's pre-school institutions and elementary schools. For the first time in national practice the architectural and typological features of educational complexes “Kindergarten – Elementary School” are studied in this thesis work.The methodology of Educational Complex “Kindergarten – Elementary School” network construction is offered, which considers the dynamic nature of demographic composition of residential areas population and provides for the establishment of flexible structure of educational institutions with the possibility of periodic changes in the number of groups in pre-school institution and classes in elementary school. The basic nomenclature for the mass urban construction has been developed with five types of educational complexes for 180 places (3 groups + 4 classes), 360 places (6 groups + 8 classes), 540 places (9 groups + 12 classes), 300 places (3 groups + 8 classes), 480 places (6 groups + 12 classes). The nomenclature is set based on average demographic indicators of the number of pre-school and elementary school children per 1000 inhabitants, the optimal total capacity of kindergartens and elementary schools, the normative groups and classes occupancy, their various combinations and completeness.The differentiated indicators of accessibility radius (300-800) to educational complexes depending on urban planning features and micro-district space planning concepts are determined. Walking and transport accessibility to educational complexes in rural areas shall not exceed 15 minutes.Educational complexes shall be located in the most comfortable areas, near woodland, boulevard, park, in a wetland and non-flooded area with low groundwater levels. An area of the land plot of the Educational Complex “Kindergarten – Elementary School” shall be determined by its capacity per 1 place not less than 40 sq. m. There shall also be no harmful neighbourhood, namely garbage dumps, garages, boilers, parking lots, cemeteries, landfills, industrial and livestock buildings, etc.The space planning design of the territory of educational complexes “Kindergarten – Elementary School” was examined, the functional zoning of particular sites of kindergarten and elementary school as well as statutory regulation of joint objects of cooperative use was offered: sports and gaming zone, economic zone, young naturalist's zone, zone for celebrating special events.The functional and planning structure of the buildings of educational complexes “Kindergarten – Elementary School” was studied; the composition, area standards and facilities connection of group premises of kindergarten, educational sections of elementary school and common premises unit were determined; unification of parameters of kindergarten and school classrooms was offered.Methods of space planning concepts for kindergartens and elementary schools in the structure of educational complexes were examined, fundamental project types of educational complexes of different capacities with flexible planning structure were offered. Architectural and compositional principles of formation of internal massing structure of educational environment for young children were identified.The block-modular design method is proved to be effective. The thesis provides recommendations for unified functional blocks: a group unit of kindergarten for 1-4 groups, educational sections of the 1st grade of elementary school and unified functional blocks of common areas. The unified block modules may form the most common types of educational complexes for residential entities with different populations.Based on the different types of educational complexes offered in the second section, the author has developed schemes of functional-planning organization, functional structure of connections of unified blocks modules of group unit of kindergarten for educational clubs and block of common premises of educational complexes with capacity for 180-540 students, for residential entities with different populations. The offered types of unified block elements were implemented in diploma projects: “Kindergarten – Elementary School with 480 places” and “Educational Complex “Kindergarten – Elementary School with 360 places”.

У дисертації досліджено проблему виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку засобами музично-ритмічної гімнастики. У першому розділі – «Теоретичні основи виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку засобами музично-ритмічної гімнастики» – надано історико-педагогічний аналіз проблеми виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку в єдності з фізичним вихованням, враховуючи дані щодо вивчення цього питання у філософській, науковій, методичній, психолого-педагогічній літературі. Розкрито перебіг становлення й розвитку теорії морального (ціннісного), естетичного (музичного) й фізичного (ритмічного) виховання й визначено, що означені складові виховання є тісно взаємопов'язаними. Конкретизовано поняттєве поле дослідження, сформульовано основні поняття, як-от: «морально-естетичні якості», «виховання морально-естетичних якостей», «музично-ритмічна гімнастика». Надано характеристику музично-ритмічній гімнастиці як засобу виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтовано спроєктовану теоретичну структурно-змістову модель виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку засобами музично-ритмічної гімнастики, яку було укладено на підставі доведеного взаємозв'язку морального (ціннісного), естетичного (музичного) й фізичного (ритмічного) виховання. У другому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності реалізації структурно-змістової моделі виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку засобами музично-ритмічної гімнастики» – розкрито перебіг проведення дослідницько-експериментальної роботи, метою якої було перевірити ефективність впровадження спроєктованої теоретичної структурно-змістової моделі виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку засобами музично-ритмічної гімнастики. Етапами проведення експериментальної роботи було визначено такі: констатувальний, формувальний, контрольний. Різними видами експериментальної роботи було охоплено 258 респондентів, із них 158 дітей старшого дошкільного віку, 6 вихователів закладів дошкільної освіти, 94 здобувачі освіти. Контрольна група склала 74 дитини старшого дошкільного віку, експериментальна – 84 дитини старшого дошкільного віку. Достовірність отриманих результатів перевірено за допомогою критеріїв математичної статистики (критерій Пірсона, метод рангової кореляції Спірмена). На констатувальному етапі було сформовано методичну карту дослідження, відповідно до якої здійснено діагностику вихідного рівня вихованості морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку. На формувальному етапі експериментальної роботи було впроваджено спроєктовану теоретичну структурно-змістову модель виховання морально-естетичних якостей у старшого дошкільного віку засобами музично-ритмічної гімнастики. Сутність реалізації означеної вище моделі полягала в забезпеченні позитивної динаміки рівня вихованості морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку за допомогою інтеграції музики й руху. Відповідно до реалізації означених в моделі педагогічних умов, в освітній процес закладів дошкільної освіти було впроваджено оновлений зміст і методику виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку. Оптимізації цього процесу сприяло використання запропонованої програми морально-естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Задля оптимізації роботи педагогічних працівників закладів дошкільної освіти було проведено ряд семінарів-практикумів для вихователів дітей старшого дошкільного віку. Також задля забезпечення належного рівня підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти щодо здійснення роботи з означеного напряму в освітній процес закладів вищої освіти було впроваджено спецкурс для здобувачів вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта. На контрольному етапі експериментальної роботи було здійснено аналіз ефективності впровадження змісту, методів і засобів виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку. На підставі результатів проведеного дослідження доведено, що доцільно використовувати музично-ритмічну гімнастику як засіб виховання морально-естетичних якостей у дітей старшого дошкільного віку.Результати та висновки дослідження можуть бути використанні під час підготовки педагогічних кадрів дошкільної освіти в педагогічних закладах вищої освіти. Методичні матеріали, розроблені у процесі проведення наукового дослідження, можуть бути використані в практиці роботи сучасних закладів дошкільної освіти, у процесі організації фізичного, морального та естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку.^UThe issue of moral and aesthetic qualities training of senior preschool children by means of musical eurhythmics has been studied in the thesis. In the first section “Theoretical foundation of moral and aesthetic qualities training of senior preschool children by means of musical eurhythmics”, the historical and pedagogical analysis of the issues of moral and aesthetic qualities training of senior preschool children coupled with physical education is given based on the survey of philosophic, scientific, methodological psychoeducational literature. The process of formation and development of the theory of moral (value), aesthetic (musical) and physical (rhythmic) education is revealed and determined that the mentioned components of education are closely interconnected. The conceptual field of study is made more concrete, the main notions such as “moral and aesthetic qualities”, “moral and aesthetic qualities training”, and “musical eurhythmics” are formulated. The description of musical eurhythmics as the means of moral and aesthetic qualities training of senior preschool children is given. The content and ground of designed theoretical structural and meaningful model of moral and aesthetic qualities training of senior preschool children by means of musical eurhythmics, which were formed on the basis of the proved interconnection of moral (value), aesthetic (musical) and physical (rhythmic) education, are uncovered. In the second section “Experimental verification of the effectiveness of the implementation of the structural and semantic model of education of moral and aesthetic qualities in children of older preschool age by means of musical-rhythmic gymnastics” the course of scientific research studies, the aim of which was to check the effectiveness of the implementation of designed theoretical structural and semantic model of moral and aesthetic qualities training of senior preschool children by means of musical eurhythmics, was uncovered. The stages of the experimental work were named as follows ascertaining, forming, control. 258 respondents were involved in different types of experimental work, 158 of them were children of senior preschool age, 6 of them were kindergarten teachers, 94 of them were education seekers. The size of the control group was 74 children of senior preschool age, the experimental group consisted of 84 senior preschool children. The validity of derived results were checked with the help of the mathematical statistics criterions (Pearson criterion 2, Spearman rank correlation method). On the ascertaining stage, the methodological map of the study was formed according to which the initial level of bringing up moral and aesthetic qualities of senior preschool children was diagnosed. On the forming stage of the experimental work, the designed theoretical structural and meaningful model of bringing up moral and aesthetic qualities of senior preschool children by means of musical eurhythmics was introduced. The main point of the implementation of the above said model is ensuring the positive dynamics of the level of bringing up of moral and aesthetic qualities of senior preschool children with the help of integration of music and movement. In accordance with the implementation of the pedagogical conditions indicated in the model, an updated content and methodology for bringing up moral and aesthetic qualities in senior preschool children were introduced into the educational process of preschool institutions. Optimization of this process was facilitated by the use of the proposed program of moral and aesthetic training of senior preschool children. In order to optimize the work of pedagogical staff of preschool institutions, a number of practical training seminars were held for kindergarten teachers of senior preschool children. In addition, to provide the appropriate level of training of future preschool teachers to fulfil the work in the mentioned tendency, the special course for higher education seekers on specialty 012 Preschool education was introduced. At the control stage of the experimental work, the analysis of the effectiveness of implementing the content, methods and means of moral and aesthetic qualities training in senior preschool children was carried out. On the ground of the results of the conducted study, it was stated that the practicability of the use of musical eurhythmics as the means of moral and aesthetic qualities training of senior preschool children was proved.The results and conclusions of the study can be used in the training of preschool teachers in higher pedagogical establishments. The methodological materials, which were developed in the course of scientific research can be used in the practical work of modern preschool education institutions, in the process of organizing physical, moral and aesthetic education of senior preschool children.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми, що полягає в комплексному і всебічному висвітленні ґенези громадсько-просвітницької діяльності Єлисаветградського благодійного товариства поширення грамотності та ремесел. У роботі вперше, на основі аналізу джерел і сучасного осмислення проблеми, цілісно схарактеризовано громадсько-просвітницьку діяльність Єлисаветградського товариства поширення грамотності та ремесел; виявлено передумови створення громадських товариств на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ століття: політичні, економічні, соціокультурні, освітні; виокремлено етапи розвитку та основні напрями громадсько-просвітницької діяльності Єлисаветградського товариства поширення грамотності та ремесел: 1873–1877 рр. (товариство обмежувалось виключно опікою Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища); 1878–1882 рр. – етап занепаду та бездіяльності товариства (рада товариства не скликалася навіть для розгляду та затвердження звітів та обрання посадових осіб Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища, яким опікувалося товариство); 1894–1899 рр. – найбільш плідний період діяльності товариства (віднайдено нові джерела поповнення каси товариства, до навчальної програми Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища введено навчальні дисципліни креслення і малювання, змінено умови вступу до підготовчого класу, покращено і поповнено склад учнівської та вчительської бібліотек училища, відкрито в місті безкоштовну народну бібліотеку-читальню, започатковано народний театр у вигляді загальнодоступних спектаклів, введено у практику роботи товариства запрошення професорів столичних вузів для читання лекцій в Єлисаветграді тощо); 1902–1914 рр. – вдруге змінивши статут, Єлисаветградське товариства поширення грамотності та ремесел продовжило освітньо-культурницьку діяльність (утримання ремісничо-грамотного училища, заснування дитячих садків, пропагування художнього мистецтва, влаштування художніх виставок, театральних вистав, концертів тощо); досліджено внесок членів товариства в розвиток освітніх процесів краю; узагальнено досвід організації дошкільної, професійно-технічної, мистецької освіти в системі роботи товариства в означений історичний період.^UThe dissertation provides the theoretical generalization and proposes a new approach to solving an important and actual problem, which is in a complex and comprehensive illumination of the genesis of public and educational activities of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts.For the first time, based on the analysis of sources and modern understanding of the problem, the public and educational activities of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts are comprehensively characterized; the preconditions for the establishment of public associations in the Yelysavethrad region in the second half of the XIX – early XX century were revealed: political, economic, socio-cultural, educational; the stages of the development and the main directions of public-educational activity of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts were clarified: 1873–1877 (the society was limited exclusively to the care of the Yelysavethrad Crafts and Literacy School); 1878–1882 – the stage of decline and inactivity of the society (the council of the society was not convened even for consideration and approval of reports and election of officials of Yelysavetgrad craft and literacy school, which was taken care of by the society. In fact, the school functioned independently); 1894–1899 – the most fruitful period of the society's activity (some new sources were found, replenishment of the society's treasury , a free public library-reading room was opened in the city, a national theater in the form of public performances was established, invitations of professors of metropolitan universities to give lectures in Yelysavethrad, etc. were introduced into the practice of the society; 1902–1914 – changing the regulations for the second time, the Yelysavethrad Society for the Dissemination of Literacy and Crafts continued educational and cultural activities (maintenance of a craft and literacy school, the establishment of kindergartens, the promotion of art, art exhibitions, theater performances, concerts, etc.); the contribution of the society members to the development of educational processes of the region is investigated; the experience of the organization of preschool, vocational and technical, art education in the system of work of the society in the specified historical period is generalized; the concept of «public associations», information on the activities of public associations in the Russian Empire; features of educational development in Yelysavethrad region of the specified period; the historiography of the problem was further developed; generalization of the experience of pedagogical and public-educational activity of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts in a specific historical period.

Актуальність дослідження. Виховання чуйності у дітей, що допомагає тонко відчувати емоційний і душевний стан іншого, стимулює до співчуття і дієвої допомоги довколишнім, в умовах значного зниження духовного рівня суспільства стає пріоритетним напрямом дошкільної освіти.Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що в роботі: уперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання чуйності (оновлення змісту, форм, методів і засобів освітньої діяльності з дітьми старшого дошкільного віку; збагачення морального досвіду в дітей; активізація взаємодії педагогів та сімей вихованців у формуванні чуйності у старших дошкільників), визначено критерії, показники та рівні її сформованості у дошкільників; розроблено комплекс засобів виховання, який забезпечуватиме виховання чуйності у дітей; уточнено дефініції «чуйність», «виховання чуйності у дітей дошкільного віку»; подальшого розвитку набули ретроспективні ідеї проблеми морального виховання дітей; підходи до оновлення змісту, форм організації, методів і засобів виховання чуйності у дошкільників. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що науково обґрунтовані педагогічні умови виховання чуйності у старших дошкільників пройшли експериментальну перевірку й можуть бути реалізовані у закладах дошкільної освіти. Створений і апробований науково педагогічний супровід цього процесу.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; відбито зв’язок роботи з науковими темами дослідницької роботи; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про особистий внесок здобувача, апробацію й упровадження основних положень і результатів дослідження.У першому розділі здійснено ретроспективний аналіз теорії морального виховання дошкільників, визначено ступінь розробленості досліджуваної проблеми. Окреслено термінологічне поле означеної проблеми. Надано авторські трактування дефініцій «чуйність» і «виховання чуйності у дітей дошкільного віку». Проаналізовано нормативні документи, що регламентують зміст морального дошкільників. У другому розділі обґрунтовано педагогічні умови виховання чуйності у дошкільників: 1) оновлення змісту, форм, методів, засобів освітньої діяльності з дітьми старшого дошкільного віку; 2) активізація взаємодії педагогів та сімей вихованців у формуванні чуйності в дітей; 3) збагачення морального досвіду у старших дошкільників.У третьому розділі розкрито специфіку педагогічного експерименту з перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов виховання чуйності у дітей. Визначено критерії (когнітивно-знаннєвий, емоційно-мотиваційний, діяльнісно-поведінковий), показники та рівні сформованості означеної якості. Практична апробація педагогічних умов здійснювалася під час формувального педагогічного експерименту в ЗДО на засадах поетапного їх впровадження. Реалізуючи першу педагогічну умову було розроблено календарно-тематичне планування роботи з дошкільниками з виховання чуйності, відповідно до якого здійснювався освітній процес у ЗДО. Втілення другої педагогічної умови здійснювалось шляхом створення сприятливих умов для налагодження співробітництва між вихователями та батьками, залучення батьківського колективу в освітній процес ЗДО. Для реалізації третьої педагогічної умови було залучено дошкільників до дидактичних і сюжетно-рольових ігор, до екологічних, доброчинних і соціально-педагогічних акцій.Порівняльна динаміка вихованості у дошкільників чуйності засвідчила позитивні зміни в дітей ЕГ, на відміну від контрольної. Найбільші зміни в ЕГ виявилися в показниках діяльнісно-поведінкового критерію: збільшилась кількість дітей з високим (+26,72%) та середнім рівнем (+9,49), зменшилась кількість дітей з низьким рівнем (-36,21). Не менш визначними у ЕГ виявилися зміни, за когнітивно-знаннєвим критерієм: збільшилася кількість дітей з високим рівнем (+26,73%), знизилася – з середнім (-13,8%) і низьким рівнем (-12,93%). За емоційно-мотиваційним критерієм маємо наступну динаміку: збільшилась кількість дітей з високим (+18,12%) рівнем, відповідно, зменшилась – з низьким рівнем (-8,11%). Реалізація педагогічних умов виховання чуйності у дітей старшого дошкільного віку привела до суттєвих статистично значущих змін за кожним показником, отримано позитивну динаміку за кожним компонентом. Ключові слова: моральне виховання, виховання чуйності, заклад дошкільної освіти, дошкільне виховання, сім’я, педагогічна взаємодія, співпраця, соціально-педагогічне партнерство, діти дошкільного віку, дидакт^UThe scientific work is dedicated to the specifics of older preschool children’s sensitivity formation study.Research relevance. Children’s sensitivity formation, which helps to feel people’s emotional and mental state greatly, stimulates compassion and efficient help to others, in conditions of a significant decrease in the spiritual level of society, becomes a priority direction of preschool education.The scientific novelty of the obtained research results is the following: for the first time, the pedagogical conditions for older preschool children’s sensitivity formation have been theoretically substantiated and experimentally verified (updating the content, forms, methods, and means of educational activities with older preschool children; enriching older preschool children’s moral experience; activating the interaction of kindergarten teachers and families in the course of older preschoolers’ sensitivity formation), criteria (cognitive, motivational, behavioral), indicators (knowledgeable-cognitive, emotional-motivational, activity-behavioral) and levels (high, medium, low) of its formation in older preschoolers have been determined; a complex of educational tools has been developed. It will ensure older preschool children’s sensitivity formation; the definitions of “sensitivity,” and “preschool children’s sensitivity formation” have been clarified; the essence of the categories “morality,” and “moral education” has been specified; retrospective ideas on the issue of preschool children’s moral education, approaches to updating the content, forms of organization, methods, and means of preschoolers’ sensitivity formation have gained further development.The practical significance of the obtained results is that the scientifically based pedagogical conditions for older preschool children’s sensitivity formation have passed experimental verification and can be implemented in preschool education institutions. Scientific and pedagogical support for this process has been created.The introduction substantiates the research relevance; the connection of the survey with topics of research work is reflected; the goal, objectives, object, subject, hypothesis, and research methods are defined; the scientific novelty, theoretical and practical significance of the obtained results are revealed; the justification of the author’s personal contribution is presented; information is provided regarding the approbation and implementation of the main provisions and research results.In the first chapter, a retrospective analysis of the research issue is carried out. The study terminological field is outlined. The author’s interpretations of the definitions of “sensitivity” and “preschool children’s sensitivity formation” are provided. Regulatory documents regulating the moral content of preschoolers’ education are analyzed.In the second chapter, the pedagogical conditions for older preschool children’s sensitivity formation are substantiated. They are the following: 1) updating the content, forms, methods, and means of educational activities with older preschool children; 2) activation of interaction between kindergarten teachers and families in the course of older preschoolers’ sensitivity formation; 3) enrichment of older preschool children’s moral experience.In the third chapter, the specifics of the pedagogical experiment to check the effectiveness of justified pedagogical conditions for children’s sensitivity education are disclosed. The criteria (knowledgeable-cognitive, emotional-motivational, and activity-behavioral), indicators, and levels of sensitivity formation are determined.Practical testing of pedagogical conditions was carried out during the formative pedagogical experiment in the preschool education institutions based on their phased implementation. Implementing the first pedagogical condition, a calendar-thematic plan of work with preschoolers on sensitivity formation was developed. The educational process of PEI was carried out according to this plan. The implementation of the second pedagogical condition was carried out by creating favorable conditions for the establishment of cooperation between kindergarten teachers and parents and the involvement of the parent team in the educational process of PEI. To implement the third pedagogical condition, preschoolers were involved in didactic and story role-playing games and environmental, charitable, and socio-pedagogical actions.The comparative dynamics of preschoolers’ sensitivity formation showed positive changes in EG children, in contrast to the control group. The greatest changes in the activity-behavioral criterion indicators were found in EG. The number of children with a high (+26