Об'єкт дослідження: діабетичний кетоацидоз (ДКА). Мета дослідження: оптимізувати діагностику та лікування хворих у стані діабетичного кетоацидозу на основі вивчення закономірностей змін газового складу крові і кислотно-лужної рівноваги за умов діабетичного кетозу і кетоацидозу різних ступенів важкості та використання антигіпоксантів в комплексній терапії гострого ускладнення цукрового діабету. Методи дослідження та апаратура: загально клінічні, інструментальні, біохімічні, потенціометричні та статистичні; аналізатор Д-10 «Bio-Rad», автоматичний аналізатор «Easy-Blood Gas». Теоретичні і практичні результати: проведеними дослідженнями встановлено, що порушення газового складу крові визначаються на стадії діабетичного кетозу і прогресують при кетоацидозі. Виявлені зміни газового складу крові корегуються етіопатогенетичною базовою терапією. Вивчена антигіпоксантна дія актовегіну та цитофлавіну за допомогою одночасного визначення газового складу артеріальної та венозної крові. Новизна: встановлено, що напрямок порушень газового складу крові при кетозі аналогічний зі змінами при ДКА. Вперше визначені особливості газообмінних та кислотно-лужних порушень змін крові при різних клінічних варіантах перебігу ДКА. Визначена добова доза інсуліну, яка необхідна для лікування хворих з ДКА при різних клінічних варіантах його перебігу. Обгрунтована доцільність застосування антигіпоксантів в комплексній терапії ДКА на основі результатів визначення газового складу крові. Ступінь впровадження: результати досліджень впроваджені в клінічну практику лікувальних закладів обласних центрів України та використовуються у навчальному процесі вищих учбових закладів. Галузі використання: ендокринологія.^UObject of study: diabetic ketoacidosis (DKA). Aim of the study: to optimize the diagnosis and treatment of patients with diabetic ketoacidosis on the basis of studying the patterns of changes in blood gas composition and acid-base balance under conditions of diabetic ketosis and ketoacidosis of different severity and the use of antihypoxants in the complex treatment of acute complications. Research methods and equipment: general clinical, instrumental, biochemical, potentiometric and statistical; D-10 Bio-Rad analyzer, automatic Easy-Blood Gas analyzer. Theoretical and practical results: studies have shown that disorders of blood gas composition are determined at the stage of diabetic ketosis and progress in ketoacidosis. The revealed changes in blood gas composition are corrected by etiopathogenetic basic therapy. The antihypoxant effect of actovegin and cytoflavin by the simultaneous determination of the gas composition of arterial and venous blood was studied. Novelty: found that the direction of violations of blood gas composition in ketosis is similar to changes in DKA. The peculiarities of gas exchange and acid-base disorders of blood changes in different clinical variants of DKA course have been determined for the first time. The daily dose of insulin required for the treatment of patients with DKA in various clinical variants of its course has been determined. The expediency of using antihypoxants in complex therapy of DKA based on the results of determination of blood gas composition is substantiated. Degree of implementation: the results of the research have been incorporated into the clinical practice of medical institutions of regional centers of Ukraine and are used in the educational process of higher educational institutions. Areas of use: endocrinology.

Дисертаційне дослідження присвячено підвищенню ефективності діагностики та лікування хворих на гострі тромбози глибоких вен нижніх кінцівок на підставі розробки та впровадження раціональної хірургічної тактики та індивідуалізації хірургічних технологій. В експериментальній частині дослідження вивчали структурні зміни судинної стінки при моделюванні тромбозу глибоких вен системи задньої порожнистої вени у щурів. В експерименті встановлено, що глюкозаміну гідрохлорид у комбінації зі стрептокіназою хоч і не посилює фібринолітичну дію, але чинить сприятливий вплив на стан судинної стінки за рахунок зменшення набряку ендотеліальних клітин та порушення орієнтації ядер гладеньком'язових клітин венозної стінки.У клінічній частині дослідження виконано аналіз результатів обстеження і лікування 514 хворих на гострий тромбоз глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок із застосуванням хірургічних, ендоваскулярних і консервативних методів за період з 2011 по 2018 рр. В результаті дослідження запропоновано та впроваджено алгоритми діагностики і диференційованого лікування хворих на ТГВ. Удосконалено та впроваджено метод катетер-керованого тромболізису з урахуванням порушень флебогемодинаміки, що дозволяє запобігти виникненню тромбоемболічнихта геморагічних ускладнень. Упровадження запропонованої індивідуалізованої активної тактики в лікуванні венозних тромбозів сприяло збільшенню позитивних результатів на 38,0%, а також дозволило знизити частоту розвитку тяжких форм ХВН (С4-С6 по СЕАР) з 18,4% до 6,0 % у віддаленому періоді.Ключові слова: тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, індивідуалізація хірургічних технологій лікування, порушення флебогемодинаміки.^UThe thesis is devoted to increase of efficiency of diagnostics and treatment of patients with acute deep vein thrombosis of the lower extremities based on the development and implementation of informative diagnostic methods, rational surgical tactics and individualization of surgical technologies.In the experimental part of the study, structural changes in the vascular wall were studied when modeling deep venous thrombosis of the posterior vena cava system in rats. Early morphological and functional changes (30 min) in the vein wall during thrombosis with impaired endothelial integrity and destructive changes in endotheliocytes are triggers for the further development of the pathological process and determine the further state of the vessels. In the clinical part of the study, an analysis of the results of examination and treatment using surgical, endovascular and conservative methods of 514 patients with acute deep vein thrombosis (DVT) of the lower extremities for the period from 2011 to 2018 was performed. As a result of the study, algorithms for the diagnosis anddifferentiated treatment of patients with DVT were proposed and implemented. An algorithm has also been developed for the treatment of venous thrombosis in patients with bleeding of various localization, which can prevent the progression of the thrombotic process and the development of VTEC. The introduction of the proposed individualized active tactics in the treatment of venous thrombosis contributed to an increase in positive results from 44.1% to 82.1%, and also allowed to reduce the incidence of severe CVI (C4-C6 according to CEAP) from 18.4% to 6.0% in the distant period.Key words: deep vein thrombosis of the lower extremities, individualization of surgical treatment technologies, impaired phlebohemodynamics.

Дисертація є клінічною роботою, яка присвячена вивченню причин виникнення венозних трофічних виразок нижніх кінцівок, удосконаленню методів їх патогенетичного комплексного лікування та покращенню результатів хірургічних втручань.Хворим з метою усунення патологічного рефлюксу венозної крові, виконувалися відповідні венектомії із набором інструментів який різнився по групах. Критеріями за якими оцінювали ефективність хірургічного лікування були вид і тривалість втручання, частота і характер післяопераційних ускладнень, тривалість ліжко-дня, швидкість загоєння ВТВ нижніх, а також частота рецидиву виразок протягом півроку спостереження. У пацієнтів ІІ групи, тривалість оперативного втручання в середньому на 14,92±1,47 хвилин була меншою ніж у І групі. Середній ліжко-день становив у ІІ групі 6,38±1,06, а у І групі – 9,9±1,85 доби.^UThe dissertation is a clinical work, which is devoted to the study of causes of venous trophic ulcers of the lower extremities, improvement of methods of their pathogenetic complex treatment and improvement of the results of surgical interventions.Patients with the purpose of elimination of pathological reflux of venous blood on the lower extremities after its determination with the help of UZKAS were performed corresponding venektomy with a set of tools which differed in groups. The criteria that evaluated the effectiveness of surgical treatment were the type and duration of surgery, the frequency and nature of postoperative complications, the length of bed-day, the rate of healing of lower extremity VTV in patients treated with open defects, as well as the frequency of recurrence of ulcers.When performing a crossectomy, use a device to isolate and bandage the mouth of the ERW to determine the size of the stump of the great saphenous vein using a template. In this case, all anatomical structures on which the manipulations are performed are clearly visualized and are protected by the working surface of the device, and the ligature is placed on a vein that has not been deformed and has the shape of a cylinder, which allows it to tie evenly without unnecessary folds. When ligating perforating veins, it is recommended to use a device for diluting the edges of the wound when ligating perforating veins and a suitable method of diluting the edges of the wound when ligating perforating veins, as when diluting the edges of the wound with this device, the space for manipulation increases. tissue in the wound and its filling remains minimal, and even when changing the angle of the working part of the device, the bottom of the wound with a perforating vein always remains within visual control.

Дисертація містить нові підходи щодо вибору типу трансплантату правої долі печінки від живого родинного донор, що базується на анатомічно обґрунтованому підході. Вивчено рентген-анатомічні варіанти будови вен правої долі печінки 76 донорів, на основі чого виділено 3 типи венозного відтоку від правої частки печінки: домінуюча права печінкова вена, домінуюча серединна печінкова вена та рівномірнорозподілений тип відтоку. Розроблений алгоритм вибору трансплантату правої долі печінки від живого родинного донора в залежності від антропометричних показників донора та реципієнта, стандартного розрахункового об'єму печінки та типу венозного відтоку від правої частки печінки. Встановлено, що при застосуванні розробленого алгоритму, при анатомічній можливості, трансплантація правої долі печінки від живого родинного донора з включенням серединної печінкової вени дозволяє забезпечити посилений портальний приток до трансплантату, і як наслідок покращити його функціональні властивості, що дозволяє знизити частоту розвитку «синдрому малого печінкового трансплантату», післяопераційну летальність і тривалість перебування в стаціонарі.^UThe dissertation contains new approaches to the selection of the type of transplantation of the right lobe of the liver from a living related donor, based on an anatomically sound approach. X-ray anatomical variants of the vein structure of the right lobe of 76 donors were studied, on the basis of which 3 types of venous outflow from the right lobe of the liver were identified: dominant right hepatic vein, dominant middle hepatic vein and evenly distributed type of outflow. An algorithm for selecting a transplant of the right lobe of the liver from a living family donor has been developed, depending on the anthropometric indicators of the donor and the recipient, the standard estimated volume of the liver, and the type of venous outflow from the right lobe of the liver. It is established that the application of the developed algorithm, with anatomical possibility, transplantation of the right lobe of the liver from a living related donor with the inclusion of the middle hepatic vein allows to provide increased portal inflow to the transplant, and as a consequence to improve its functional properties, which allows to reduce the “small for size transplant syndrome”, postoperative mortality and length of stay in hospital.

У легеневій тканині морфогістохімічними дослідженнями встановлено, що за ексудативної форми частіше розвивається катаральна бронхопневмонія, яка супроводжується гіперемією, набряком стромальних елементів та стінок судин, макрофагальною інфільтрацією просвіту альвеол бронхів, що поєднується з некробіозом, десквамацією епітелію слизової оболонки бронхів та гіперсекрецією слизу. За сухої форми реєструється розвиток інтерстиціальної пневмонії, яка чергувалася з ділянками ателектазу, емфіземи та бронхоектазії, продуктивно-некротичними артериїтами. За ходом багатьох гілок легеневої артерії, розвивались потужні клітинні інфільтрати.У результаті світлооптичного дослідження міокарда за вологої форми виявлено: дезорганізацію стінок артеріол, їх мукоїдне, фібриноїдне набрякання і некроз, набряк строми, діапедезні крововиливи. За сухої форми у міокарді переважають проліферативно-деструктивні васкуліти, периваскуліти, дифузні або вогнищеві лімфоїдно-гістіоцитарно-нейтрофільні інфільтрати. У печінці котів за вологої форми встановлено білково-жирову дистрофію гепатоцитів, фібриноїдне набрякання та фібриноїдний некроз стінок судин, можлива помірна круглоклітинна інфільтрація в ділянці тріад. За сухої форми у печінці котів виявлений розвиток продуктивного запалення, яке супроводжується утворенням обширних периваскулярних, перидуктальних круглоклітинних інфільтратів, проліферацією дукт, холестазом, лімфангітом та утворенням неспецифічних гранульом у паренхімі печінки.У підшлунковій залозі найбільш важкі зміни розвиваються в судинній системі. За вологої форми встановлене мукоїдне фібриноїдне набухання та фібриноїдний некроз стінок судин, а за сухої форми – периваскулярні круглоклітинні інфільтрати та продуктивно-фібробластичний інтерстиціальний панкреатит.Морфогістохімічними дослідженнями визначили особливості змін шлунка, дванадцятипалої та порожньої кишок котів. За вологої форми хвороби розвивається набряк м'язевого, підслизового шарів, виражена дилатація венозних судин і капілярів, фібриноїдний набряк і некроз артеріол. Ці зміни поєднуються з некрозом апікального відділу слизової оболонки шлунка, порожньої кишки, гіперплазією і гіпертрофією келихоподібних клітин ворсинок. За сухої форми в стінках підслизового шару, слизової оболонки шлунку та кишок, переважають проліферативні процеси.Морфогістохімічними дослідженнями нирок за вологої форми встановлено: серозний гломерулонефрит, білково-жирову дистрофію епітелію звивистих канальців, фібриноїдне набрякання стінок артеріол, набряк і розпушення інтерстиції та надмірне утворення глікозаміногліканів, глікопротеїнів. За сухої форми – гострий інтерстиціальний нефрит у поєднанні з тубулопатіями, серозним гломерулонефритом, васкулітами та периваскулітами. У селезінці котів за вологої форми прогресує редукція білої пульпи (значне зменшення Т- і В-лімфоцитів) мезенхімальний диспротеїноз. У цитоплазмі макрофагів на препаратах, забарвлених за Браше, виявляються різні за величиною піронінофільні включення. За сухої форми, на тлі ангіопатій, інтенсивного кровонаповнення червоної пульпи, встановлена гіперплазія лімфатичних вузликів, в основному – за рахунок Т-лімфоцитів.У мезентеріальних лімфатичних вузлах котів за вологої форми FIP встановлене суттєве зменшення популяцій різних клітин кіркової, паракортикальної та мозкової зон, що поєднувалося з набряком строми, оголенням ретикулярного каркасу, просяканням його глікопротеїнами, глікозаміногліканами. У котів, за сухої форми, зміни в лімфатичних вузлах не однотипні, розвивається синусний гістіоцитоз та помірне заселення кіркової речовини та мозкових тяжів клітинами лімфоїдного ряду. При цьому можна виявляти макрофаги з дрібними піронінофільними включеннями в цитоплазмі.Нейрогістохімічними дослідженнями лобної ділянки кори головного мозку котів встановлені розлади гемомікроциркуляції, ангіопатії, регресивні зміни гліальних елементів, гостре набрякання нейронів.Встановлено, що характерним мікроструктурним проявом FIP є генералізоване ураження судин: за вологої форми в паренхіматозних та периферичних імунних органах превалюють судинно-стромальні дистрофії: мукоїдне, фібриноїдне набухання, фібриноїдний некроз, амілоїдоз стінок артеріальних судин, а за сухої форми – розвиток периартериїтів та гранульомВстановлену наявність ацидофільних включень у цитоплазмі макрофагальних елементів випітної перитонеальної рідини та макрофагах легень, лімфатичних вузлів, селезінки, підшлункової залози слід віднести до специфічних змін за FIP.Ключові слова: інфекційний перитоніт котів, FIP, легені, печінка, підшлункова залоза, нирки, селезінка, мезентеріальні лімфатичні вузли, кора головного мозку, макрофаги, ацидофільні включення.^UIn the lung tissue morphohistochemical researches have shown that the exudative form often develops catarrhal bronchopneumonia, which is accompanied by hyperemia, edema of stromal elements and vessel walls, macrophage infiltration of the lumen of the bronchial alveoli, combined with necrobiosis, desquamation of the epithelium of the bronchial mucosa and mucus hypersecretion. In the dry form, the development of interstitial pneumonia is registered, which alternated with areas of atelectasis, emphysema and bronchiectasis and productive necrotic arteritis. Along the course of many branches of the pulmonary artery, powerful cellular infiltrates.By optical research of the myocardium in the wet form was found: disorganization of the walls of the arterioles, their mucoid, fibrinoid swelling and necrosis, stroma edema, diapedetic hemorrhage. In the dry form, the myocardium is dominated by proliferative-destructive vasculitis, perivasculitis, diffuse or focal lymphoid-histiocytic-neutrophilic infiltrates.In the liver of cats in the wet form was found protein-fat dystrophy of hepatocytes, fibrinoid swelling and fibrinoid necrosis of the vessel walls, moderate round-cell infiltration in the triad area. In the dry form in the liver of cats, the development of productive inflammation was found, is accompanied by the formation of extensive perivascular, periductal round cell infiltrates, duct proliferation, cholestasis, lymphangitis and the formation of nonspecific granules in the liver parenchyma.In the pancreas, the most severe changes are developing in the vascular system. In the wet form, mucoid, fibrinoid swelling and fibrinoid necrosis of vascular walls were found, and in the dry form - perivascular round cell infiltrates and productive fibroblastic interstitial pancreatitis.Morphohistochemical researches have identified features of changes in the stomach, duodenum and jejunum of cats. In the wet form of the disease, edema of the muscular and submucosal layer develops, dilatation of venous vessels and capillaries, fibrinoid edema and necrosis of arterioles is pronounced. These changes are combined with necrosis of the apical mucosa of the stomach, jejunum, hyperplasia and hypertrophy of the goblet cells of the villi. In the dry form in the walls of the submucosal layer, the mucous membrane of the stomach and intestines, proliferative processes are predominated.Morphohistochemical researches of the kidneys in the wet form revealed: serous glomerulonephritis, protein-fatty dystrophy of the epithelium of the convoluted tubules, fibrinoid swelling of the walls of arterioles, edema, and loosening of the interstitium and excessive formation of glycosaminoglycans, glycosides. In the dry form - acute interstitial nephritis in combination with tubulopathies, serous glomerulonephritis, vasculitis and perivasculitis.In the spleen of cats in the wet form progresses the reduction of white pulp (a sharp decrease in T- and B-lymphocytes) mesenchymal dysproteinosis. In the cytoplasm of macrophages, on preparations stained by Brashe, are different in size pironinofilni inclusion. In the dry form - on the background of angiopathies, intense blood supply to the red pulp, hyperplasia of the lymph nodes is founhd out, mainly due to T-lymphocytes.In the mesenteric lymph nodes of cats in the wet form of FIP found a sharp decrease in populations of various cells of the cortical, paracortical and cerebral zones, which was combined with stroma edema, exposure of the reticular skeleton, its impregnation with glycoproteins, glycosaminoglycans.In cats in the dry form in the lymph nodes changes are heterogeneous develop sinus histiocytosis and moderate colonization of the cortex substance and cerebral cords by cells of the lymphoid series. It is possible to detect macrophages with small pyroninophilic inclusions in the cytoplasm.Neurohistochemical researches in the frontal cortex of cats have revealed disorders of hemomicrocirculation, angiopathy, regressive changes in glial elements, acute swelling of neurons.It is set up that the characteristic microstructural ostent of FIP is generalized vascular damage: in the wet form in the parenchymal and peripheral immune organs prevail vascular-stromal dystrophies: mucoid, fibrinoid swelling, fibrinoid necrosis, amyloidosis of the walls of arterial vessels, and in the dry form - the development of periarteritis and granulomas.The designated presence of acidophilic inclusions in the cytoplasm of macrophage elements of the excreted peritoneal fluid and macrophages of the lungs, lymph nodes, spleen, pancreas should be attributed to specific changes in FIP.Key words: infectious peritonitis of cats, FIP, lungs, liver, pancreas, kidneys, spleen, mesenteric lymph nodes, cerebral cortex, macrophages, acidophilic inclusions.

Дисертаційна робота присвячена покращенню репродуктивного здоров'я та зменшенню частоти невиношування у жінок з патологією ендометрію шляхом впровадження науково-обгрунтованого комплексу лікувально-реабілітаційних заходів та оптимізації прегравідарної підготовки. Обстежено 90 пацієнток з патологією ендометрію: 24 жінки з хронічним ендометритом – І група, 32 пацієнтки з внутрішньоматковими синехіями – ІІ група та 34 пацієнтки з гіперпластичними процесами ендометрію – ІІІ група. 30 жінок з нормальним ритмом менструального циклу склали контрольну групу. Встановлено фактори ризику розвитку патології ендометрію та репродуктивних невдач у даної категорії пацієнток: вік, висока кратність інструментальних втручань, тривалий запальний процес органів малого тазу, первинна форма безпліддя, метаболічні порушення та ендокринопатії, поєднання патології ендометрію з міомою матки, ендометріозом та синдромом полікістозних яєчників. Відмітили високу частку синдрому тазового болю, розладів менструального циклу, порушення секреторної функції, ановуляції, альгодисменореї, гіпоменструального та передменструального синдрому. Проведено оцінку перебігу вагітності та пологів та виділено провідні критерії формування груп ризику щодо репродуктивних невдач. Встановлено, що вагітність у жінок з патологією ендометрію супроводжується більшим відсотком ранніх репродуктивних втрат, невиношування та передчасних пологів, прееклампсії, плацентарної дисфункції та дистресу плода і народження маловагових дітей. Встановлено порушення метаболічного гомеостазу: гіперпролактинемію, гіперестрогенемію, гіпопрогестеронемію, зниження рівня секс-стероїд-зв'язуючого глобуліну, дефіцит вітаміну D, відхилення параметрів ліпідограми та маркери інсулінорезистентності. Представлено оцінку структурно-функціональних змін ендометрію та яєчників, що дозволило вказати на вагому частку дисхронозу, зростання частки сонографічних ознак хронічного ендометриту, хронічного венозного кровонаповнення і венозного стазу та збільшення об'єму яєчникової тканини зі зниженням оваріального резерву. Доведено дисбаланс факторів неоангіогенезу на преконцепційному етапі та впродовж першого триместру вагітності, констатовано зростання концентрації антиангіогенних факторів росту sFlt-1, зниження рівня проангіогенного судинно-ендотеліального фактору росту, найбільш виражене у пацієнток з хронічним ендометритом, дефіцит проангіогенних маркерів у динаміці розвитку вагітності. Підтверджено підвищення рівня експресії маркера плазматичних клітин CD 138+ та CD 56+ - у 73,3 % випадків за даними імуногістохімічного дослідження. Наявність адекватного кровотоку встановлено у половині спостережень у випадку гіперплазії ендометрію, у пацієнток з хронічним ендометритом та синехіями – у третині випадків. Оцінку ефективності запропонованих лікувально-реабілітаційних заходів проведено у двох групах – основній групі та групі порівняння. У пацієнток групи порівняння відмічено відсутність повного відновлення ехоструктури ендометрію – у половині випадків, рецидив патології ендометрію - у третині спостережень, зростання частки ретенційних утворів яєчників та їх тривалу верифікацію, а також збереження симптомів хронічного тазового болю і розладів менструального циклу - у двох третинах спостережень. Встановлено високу частку доброякісних пухлин та ретенційних утворів додатків у 24,4 % у пацієнток ІІІ групи. Розроблено та запропоновано реабілітаційну програму та персоніфікований комплекс терапевтичних опцій преконцепційної підготовки, при наявності поодиноких поліпів ендоцервіксу та ендометрію, мікрополіпозу, а також внутрішньоматкових синехій І-ІІ типу хірургічну корекцію запропоновано мініінвазивні техніки та використання лазерної енергії. Реабілітаційну програму доповнили протизапальною, імуномодулюючою, ферментотерапією, препаратами, що покращують мікроциркуляцію, а також гормональною корекцією, як необхідним компонентом реабілітаційної програми. Оцінено її ефективність щодо пролонгації вагітності, зменшення частки гестаційних ускладнень та репродуктивних втрат. Використання запропонованої програми преконцепційної підготовки та гормональної підтримки супроводжувалося відновленням репродуктивної функції, зниженням частки невиношування у 1,8 раза, передчасних пологів - у 1,9 раза, завмирання вагітності – у 2,6 раза, а також пролонгування вагітності та народження здорових дітей – у 1,5 раза. Ключові слова: гіперплазія ендометрію, внітрішньоматкові синехії, хронічний ендометрит, безпліддя, реабілітаційна терапія, преконцепційна підготовка. Галузь – медицина.^UThe dissertation is devoted to improving reproductive health and reducing the incidence of miscarriages in women with endometrial pathology through the introduction of a scientifically sound range of treatment and rehabilitation measures and optimization of preconception period. 90 patients with endometrial pathology were examined: 24 women with chronic endometritis – group 1, 32 patients with intrauterine synechiae – group 2, and 34 patients with endometrial hyperplasia – group 3. The control group included 30 women with a normal menstrual cycle. Risk factors for endometrial pathology and reproductive failures in this category of patients were identified; they included age, high frequency of instrumental interventions, prolonged pelvic inflammatory disease, primary infertility, metabolic disorders and endocrinopathy, combination of endometrial pathology with uterine fibroids, endometriosis and polycystic ovary syndrome. There was a high proportion of pelvic pain syndrome, menstrual disorders, secretory dysfunction, anovulation, algodysmenorrhea, hypomenstrual and premenstrual syndrome. The course of pregnancy and childbirth was assessed and the leading criteria for the formation of risk groups for reproductive failure were identified. It was established that pregnancy in women with endometrial pathology was accompanied by a higher percentage of early reproductive losses, miscarriage and premature birth, preeclampsia, placental dysfunction, fetal distress and low birth weight in newborns. The following metabolic homeostasis disorders were noted: hyperprolactinemia, hyperestrogenemia, hypoprogesteroneemia, decreased sex steroid-binding globulin levels, vitamin D deficiency, abnormal lipid profile and markers of insulin resistance. The assessment of structural and functional changes of the endometrium and ovaries was presented, which allowed to indicate a significant proportion of dyschronosis, an increase in the proportion of sonographic signs of chronic endometritis, chronic venous blood filling and venous stasis, and an increase in ovarian tissue volume with decrease in ovarian reserve. The imbalance of neoangiogenesis at the preconception stage and during the first trimester of pregnancy was proved, the concentration of antiangiogenic growth factors sFlt-1 was increased, and the level of proangiogenic vascular-endothelial growth factor was decreased, especially in patients with chronic endometritis and deficiency of proangiogenic markers in the dynamics of pregnancy. An increase in the expression level of the plasma cell marker CD 138+ and CD 56+ was confirmed in 73.3% of cases according to the immunohistochemical study. The presence of adequate blood flow was found in a half of women with endometrial hyperplasia, and in a third of cases – in patients with chronic endometritis and synechiae. The evaluation of the effectiveness of the proposed treatment and rehabilitation measures was carried out in two groups – the main group and the comparison group. Patients in the comparison group showed incomplete recovery of endometrial echotexture (50% of cases), recurrence of endometrial pathology (in one third of observations), increase in the proportion of ovarian retention and their long-term verification, as well as preservation of symptoms of chronic pelvic pain and menstrual disorders (in two-thirds of observations). A high proportion of benign tumours and retention ovarian cysts in 24.4% of patients of group 3 was revealed. A rehabilitation program and personalized therapeutic options for preconception period were developed and proposed, in cases of single polyps of the endocervix and endometrium, micropolyposis, as well as intrauterine synechiae of type I-II; surgical correction, minimally invasive techniques and use of laser were recommended. The rehabilitation program was supplemented with anti-inflammatory, immunomodulatory, enzyme therapy, drugs that improve microcirculation, as well as hormonal correction, as a necessary component of the rehabilitation program. Its effectiveness in prolonging pregnancy, reducing the proportion of gestational complications and reproductive losses was evaluated. The use of the proposed program during the preconception petiod and hormonal support was accompanied by restoration of reproductive function, reducing the proportion of miscarriage by 1.8 times, premature birth – by 1.9 times, missed miscarriage – by 2.6 times, as well as prolongation of pregnancy and birth of healthy children – by 1.5 times. Key words: endometrial hyperplasia, intrauterine synechiae, chronic endometritis, infertility, rehabilitation therapy, preconception care. Branch – medicine.

Вивчення морфологічних закономірностей розвитку крижового такуприкового відділів хребтового стовпа необхідне для правильногорозуміння суті тих складних процесів, що відбуваються у періодантенатального життя.Ушкодження крижового та куприкового відділів хребта є однією знайбільш складних проблем сучасної ортопедії та травматології. Тривалістьі складність лікування, втрата працездатності, високий рівень інвалідностіпризводять до значних економічних витрат, що обумовлює медичну ісоціальну значимість проблеми.Застосований комплекс морфологічних методів дослідження, а саме:макроскопія, мікроскопія серій послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, звичайне і тонке препарування, графічне і пластичне реконструювання, ін'єкції судин з наступною рентгенографією,морфометрія (цифрова комп'ютерна гістометрія), статистична обробкацифрових даних. Всі отримані цифрові показники оброблені методамиваріаційної статистики, що підтверджує вірогідність даних про особливостіякісних характеристик кісткової тканини крижових та куприкових хребцівв динаміці пренатального онтогенезу та має важливе значення дляпренатальної діагностики, судово-медичної практики, особливо длямоніторингу нормального розвитку плода і раннього скринінгу вадрозвитку. Використання названих методів дало змогу простежити таоб'єктивно оцінити топографо-анатомічні особливості хребтового стовпаупродовж пренатального періоду онтогенезу людини.Встановлена хронологічна послідовность розвитку та становленнятопографії структур крижового та куприкового відділів ділянки хребтовогостовпа в ранньому періоді онтогенезу людини. Встановлені топографоанатомічні особливості взаємовідношень структур крижового такуприкового відділів хребтового стовпа від моменту їх закладки донародження, динаміка їх формування та росту з урахуванням морфогенезуприлеглих його структур. За допомогою адекватних морфологічних методіввиконане дослідження морфогенезу і динаміки просторово-часовихвзаємовідношень хребців крижового та куприкового відділів хребтовогостовпа людини, їх з'єднань протягом внутрішньоутробного періодурозвитку та в новонароджених з точки зору топографо-анатомічногопідходу до проблем ембріогенезу. З'ясовані особливості кровопостачаннята венозного відтоку хребта. Встановлені критичні періоди, морфологічніпередумови та час можливого виникнення деяких природжених вадхребтового стовпа. На підставі отриманих результатів вирішено завданняпренатальної діагностики природжених вад крижового та куприковоговідділів хребтового стовпа.Джерелом утворення хрящової і кісткової тканини є мезенхіма. Наранніх стадіях розвитку увесь скелет зародка складається із мезенхімнихзачатків, які лише за формою віддалено нагадують обриси майбутніх кісток.В подальшому ця мезенхіма або безпосередньо перетворюється в кістковутканину, або попередньо заміщається гіаліновий хрящем, на місці якогорозвивається кістка. До кінця зародкового періоду, у зародків 13,0 мм ТКД крижові такуприкові хребці знаходяться на сполучнотканинні стадії, тіла крижових такуприкових хребців розмежована закладками міжхребцевих дисків і вздовжних проходить до куприкового відділу хорда, яка є утримуючою основоюдля крижових та куприкових хребців. У передплодів 15,0 мм ТКД кількістькрижових та куприкових хребців може перевищувати порівняно іздефінітивним станом. У передплодів 15,0 мм ТКД тіла крижових хребцівчотиригранної форми із закругленими краями розміром 34±0,8 мкм. У передплодів 16,0 мм ТКД зформоване тіло 1 крижового хребця відякого відходять ніжки та дуги хребця, які оточують зачаток спинного мозку.Крижово-клубовий суглоб знаходиться на стадії безперервного з'єднання.У передплодів 17,0 мм ТКД крижовий та куприковий відділ хребтовогостовпа зігнутий по відношення до поперекового та грудного відділу підтупим кутом 130о . Позаду знаходиться спинний мозок який проходить аждо останніх куприкових хребців.На сагітальному зрізі передплода 20,0 мм ТКД (7-й тиж.) визначаютьсявсі відділи хребтового стовпа, які нараховують в цей період 38 закладокхребців, в порівнянні із зародковим періодом в якому відзначалась закладка43-44 пар сомітів. Внаслідок розсмоктування 5-6 сомітів на початку передпло-дового періоду спостерігалося 38 закладок хребців. В шийному відділіутво-рюється 7 хребців, у грудному 13, 5 поперекових і 13 крижовокуприкових.У передплодів 25,0 мм ТКД крижових хребців, ідуть активно процесиформування крижово-куприкового сплетення. У передплодів до кінця 8тижня завершується сполучнотканинна стадія формування крижових такуприкових хребців. Хорда на цій стадії розвитку достатньо добрерозвинута і проходить через тіла хребців аж до куприкового відділу хребта.^UThe study of morphological regularities of the development of the sacraland coccygeal parts of the spine is necessary in order to understand correctly thenature of the complicated processes, occuring during antenatal life.Injury of the sacral and coccygeal parts of the spine is one of the mostcomplicated problems of modern orthopedics and traumatology. The duration andcomplicacy of the treatment, disability, high level of disability result in significanteconomic expenses, that determines the medical and social significance of theproblem.Complex of morphological research methods was used, namely:macroscopy, microscopy of series of the consecutive histological andtopographic-anatomical sections, ordinary and thin preparation, graphic andplastic reconstruction, vascular injections followed by radiography, morphometry(digital computer histometry), statistical processing of digital data. All digitalindices obtained were processed by methods of variation statistics, that confirmsthe reliability of the data concerning specific features of the qualitativecharacteristics of the sacral and coccygeal vertebrae bone tissue in the dynamicsof prenatal ontogenesis and has important significance for prenatal diagnostics,forensic practice, especially for monitoring fetal development in health and earlyscreening of malformations. The use of such methods made it possible to traceand objectively assess the topographic and anatomical features of the spine duringthe prenatal period of human ontogenesis.The chronological sequence of the development and formation oftopography of the structures of the sacral and coccygeal parts of the spine in theearly period of human ontogenesis has been established. The topographic andanatomical features of the relationships of the structures of the sacral andcoccygeal parts of the spine from the moment of their anlage till birth, thedynamics of their formation and growth, taking into account the morphogenesisof the adjacent structures have been defined. Investigation of morphogenesis andspatial-hours relationships of the sacral and coccygeal parts of the human spine,their joining during intrauterine period of the development and in newborns fromthe point of view of topographic and anatomical approach to embryogenesisproblems has been fulfilled by means of adequate morphological methods.Features of the blood supply and venous outflow of the spine have been clarified.Critical periods, morphological preconditions and time of possible origin of somecongenital defects of the spine have been established. On the base of the resultsobtained, the task of the prenatal diagnostics of congenital malformations of thesacral and coccygeal parts of the spine was solved.The source of cartilage and bone formation is the mesenchyme. In theearly stages of development, the entire skeleton of the embryo consists ofmesenchymal rudiments, which only in shape remotely resemble the outlines offuture bones. Henceforth, this mesenchyme is either directly transformed intobone tissue, or pre-replaced by hyaline cartilage, in place of which the bonedevelops. By the end of the embryonic period, in 13,0 mm embryos PCL sacral andcoccygeal vertebrae are on the connective tissue stage, the bodies of the sacraland coccygeal vertebrae are differentiated by rudiments of intervertebral discsand along them passes to the coccygeal part of chord, which is the supportingbase for sacral and coccygeal vertebrae. In 15,0 mm preterm infants PCL thenumber of sacral and coccygeal vertebrae may exceed compared to the definitivecondition. In 15.0 mm preterm infants PCL body of the sacral vertebrae are ofquadrangular form with rounded edges 34±0.8 μm in size. In the preterm of 16,0 mm PCL the body of 1 sacral vertebra, from which the legs and vertebral arches move away, surrounding the rudiment of the spinalcord, was formed. The sacroiliac joint is in a continuous joining. In preterminfants 17.0 mm PCL sacral and coccygeal part of the spine is bent relative to thelumbar and thoracic part at an obtuse angle of 130º. Behind there is the spinalcord which runs till the last coccygeal vertebrae.On the sagittal section of the prefetus 20,0 mm PCL (7th week) all partsof the spine are determined, which have in this period 38 vertebral rudiments,compared with the embryonic period, where anlage of 43-44 pairs of somites wasmarked. As a result of absorption of 5-6 somites at the beginning of the prefetalperiod, 38 vertebral rudiments were observed. In the cervical region 7 vertebraeare formed, in the thoracic - 13, 5 lumbar and 13 sacrococcygeal.In the prefetus 25,0 mm PCL sacral vertebrae, active processes of thesacrococcygeal plexus formation take place. In preterm infants, the connectivetissue stage of the sacral and coccygeal vertebrae formation is completed by theend of 8 weeks. The chord at this stage is quite well developed and passes throughthe vertebral bodies till the coccygeal spine.

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності та материнської безпечності тривалої антикоагулянтної профілактики при захворюваннях серцево-судинної системи у вагітних. Доповнено існуючі наукові дані щодо особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із захворюваннями серцево-судинної системи, які тривало приймають антикоагулянтну тромбопрофілактику. Диференційовано проведено комплексна оцінка системи гемостазу, стану метаболізму кісткової тканини та венозного кровотоку у венах нижніх кінцівок в пацієнток з кардіальною патологією на тлі тривалої тромбопрофілактики.Розширено існуючі наукові дані, щодо механізмів розвитку побічних ефектів від антикоагулянтної тромбопрофілактики під час вагітності. Впроваджено медикаментозну корекцію, яка дозволяє знизити частоти розвитку ускладнень перебігу вагітності й пологів, інтенсивність та частоту проявів основних побічних ефектів антикоагулянтів у вагітних із кардіальною патологією. Вперше запропоновано нові діагностичні критерії ефективності проведеної перехідної антикогулянтної терапії, що дозволяє зменшити тривалість даної терапії та частоту розвитку побічних ефектів.^UThe dissertation work is devoted to increase of efficiency and maternal safety of long anticoagulant prophylaxis of cardiovascular diseases at pregnant women.The existing scientific data on the peculiarities of pregnancy, childbirth and the postpartum period in women with cardiovascular diseases who take long-term anticoagulant thromboprophylaxis have been supplemented. A comprehensive assessment of the hemostasis system, the state of bone metabolism and venous blood flow in the veins of the lower extremities in patients with cardiac pathology on the background of long-term thromboprophylaxis. Existing scientific data on the mechanisms of development of side effects from anticoagulant thromboprophylaxis during pregnancy have been expanded.Drug correction has been introduced to reduce the incidence of complications during pregnancy and childbirth, the intensity and frequency of the main side effects of anticoagulants in pregnant women with cardiac pathology.For the first time, new diagnostic criteria for the effectiveness of transient anticoagulant therapy have been proposed, which reduces the duration of this therapy and the frequency of side effects.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню нейровізуалізаційних маркерів дисциркуляторної енцефалопатії (хронічної ішемії мозку) із переважним ураженням малих судин (хвороба малих судин). Найбільша увага приділялася депонуванню заліза в базальних гангліях та фракційній анізотропії провідних шляхів головного мозку, що визначалися за допомогою SWI та DTI МРТ послідовностей. У даному дослідженні було виявлено, що зазначені маркери пов'язані із когнітивними та руховими порушеннями а також із показниками церебральної гемодинаміки та біохімічними показниками венозної крові. Метою даної роботи було поглибити розуміння патогенезу розвитку когнітивних та рухових порушень у пацієнтів із маркерів дисциркуляторною енцефалопатією та доповнити методики діагностики на основі нейровізуалізаційних методів дослідженя, таких як МРТ у режимах DTI та SWI.^UThe dissertation is devoted to the study of neurovisualization markers of discirculatory encephalopathy (chronic brain ischemia) with predominant damage to small vessels (small vessels disease). The most attention was paid to the iron deposition in the basal ganglia and brain pathways fractional anisotropy changes, that were determined by SWI and DTI MRI sequences. In this study, it was found that these markers are associated with cognitive impairment and movement disorders, as well as cerebral hemodynamics and biochemical indicators of venous blood. The purpose of this work was to deepen understanding of the pathogenesis of cognitive impairment and movement disorders development in patients with dyscirculatory encephalopathy and to supplement the methods of diagnosis based on neurovisualization research methods, such as DTI and SWI MRI sequences.

Дисертацію присвячено актуальній науковій проблемі – хірургічному лікуванню неускладнених форм варикозної хвороби нижніх кінцівок. За оцінкою експертів ВООЗ самим поширеним захворюванням периферичних судин є варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Ретикулярний варикоз (РВ) та телеангіектазії (ТАЕ) на нижніх кінцівках зустрічаються у 41% жінок старше 50. В світі широко впроваджуються малоінвазивні ін'єкційні та апаратні методики, проте у лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК) до даного часу провідне місце займає хірургічне втручання. На сьогоднішній день актуальним є впровадження мініінвазивних методик, які б дали змогу скоротити термін перебування хворого в стаціонарі, зменшити витрати на лікування, покращити косметичний ефект проведеного лікування.Метою роботи є покращення безпосередніх та віддалених функціональних та косметичних результатів комплексного лікування неускладнених форм варикозної хвороби нижніх кінцівок шляхом удосконалення діагностичних методів, оптимізації консервативних та хірургічних підходів.Завдання дослідження:1. Дослідити причини незадовільних результатів лікування, рецидивів ретикулярного варикозу та телеангіектазій на нижніх кінцівках після проведення склеротерапії та удосконалити методи виявлення венозного рефлюксу в ретикулярні венозні сплетення.2. Оптимізувати підхід до вивчення анатомічних та гемодинамічних особливостей венозного русла нижніх кінцівок при неускладнених формах варикозної хвороби нижніх кінцівок. 3. Розробити нові та вдосконалити існуючі хірургічні способи, що дозволяють поліпшити естетичний результат операції, знизять частоту післяопераційних ускладнень і забезпечать стабільний результат. 4. Вивчити можливості застосування мініінвазивних методик у хворих з ретикулярним варикозом та телеангіектазіями, а також можливості гемодинамічного лікування при неускладнених формах ВХНК. 5. Розробити алгоритм лікування хворих на неускладнені форми ВХНК.6. Оцінити ефективність запропонованих методів лікування і їх вплив на якість життя пацієнтів, впровадити їх в практику охорони здоров'я.^UThe dissertation is devoted to the actual scientific problem - surgical treatment of uncomplicated varicose veins of the lower extremities. According to WHO experts, varicose veins of the lower extremities are the most common peripheral vascular disease. 41% of women over 50 have reticular varicose veins (RV) and telangiectasia (TAE) in the lower extremities. Minimally invasive injection and hardware techniques are widely used in the world, but surgical intervention is currently the leading place in the treatment of varicose veins of the lower extremities (VVLE), mainly due to cost-effectiveness. To date, the introduction of mini-invasive techniques that would reduce the length the patient's stay in the hospital, reduce the cost of treatment, and improve the cosmetic effect of treatment is relevant.The aim of this study is to improve the immediate and long-term functional and cosmetic results of complex treatment of uncomplicated forms varicose veins of the lower extremities by improving diagnostic methods, optimizing conservative and surgical approaches. Research objectives:1. Investigate the causes of unsatisfactory treatment results, recurrence of reticular varicose veins and telangiectasias in the lower extremities after sclerotherapy and improve methods for detecting venous reflux in the reticular venous plexuses.2. To optimize the approach to the study of anatomical and hemodynamic features of veins in patients with uncomplicated forms of varicose veins of the lower extremities.3. Develop new and improve existing surgical methods that can improve the aesthetic outcome of the operation, reduce the frequency of postoperative complications and ensure a stable result.4. To study the possibilities of using minimally invasive techniques in patients with reticular varicose veins and telangiectasias, as well as the possibility of hemodynamic treatment of uncomplicated forms of VVLE. 5. To develop an algorithm for the treatment of patients with uncomplicated forms of VVLE.6. Evaluate the effectiveness of the proposed methods of treatment and their impact on the quality of life of patients, to implement them in health care practice.

Дисертація присвячена вивченню морфологічних, гістологічних та імуногістохімічних змін у всіх прошарках шкіри, підшкірної клітковини та м'язах на різних етапах розвитку трофічної виразки, що пов'язана з венозною гіпертензією після трансплантації стовбурових клітин кордової крові в експерименті та клініці. Доведено переваги трансплантації клітин кордової крові в комплексному лікуванні трофічних виразок, що тривало не загоюються, на основі аналізу репаративних процесів в тканинах кінцівки зони ураження, індексу загоєння. Після трансплантації клітин кордової крові на дні виразки спостерігали морфологічні ознаки дозрівання грануляційної тканини, збільшення питомого об'єму колагенових волокон та зменшення питомого об'єму кровоносних судин, повноцінну продукцію віментину у фібробластах, фактору Віллебранда в ендотеліоцитах, повне розсмоктування мас фібриноїдного некрозу. Трансплантація клітин кордової крові сприяє загоєнню трофічних виразок нижніх кінцівок, що призводить до зменшення та повного зникнення больового синдрому за візуально-цифровою шкалою болю та покращення якості життя пацієнтів за опитувальником Chroniс Venous Insufficiency Questionnaire-20 (CIVIQ-20).^UThe dissertation is devoted to the study of morphological changes in all layers of skin, subcutaneous tissue and muscles at different stages of trophic ulcer development associated with venous hypertension, histological and immunohistochemical results of the study of reparative processes in limb tissues in the area of lesion after cord cell transplantation experimentally and clinically, improving the results of treatment of patients with chronic venous insufficiency with trophic ulcers with the use of transplantation of cord blood cells. The scientific novelty of the obtained results is to develop a model of trophic ulcer of the limb, combined with venous hypertension, the study of histological and immunohistochemical processes occurring in the area of trophic ulcer on the background of venous hypertension in the experiment. New is the definition of criteria for reparative processes after transplantation of cord blood cells into the affected area and treatment of patients with venous trophic ulcers using cord blood cell transplantation.

Дисертація присвячена встановленню хронологічної послідовності розвитку та становлення топографії структур шийного відділу хребтового стовпа в ранньому періоді онтогенезу людини. Уточнені особливості топографії структур шийного відділу ділянки хребтового стовпа від ранніх стадій до 40-го тижня пренатального розвитку, послідовність розвитку структур ділянки з урахуванням синтопічних взаємовідношень з шийними хребцями. За допомогою адекватних морфологічних методів виконане дослідження морфогенезу і динаміки просторово-часових взаємовідношень хребців шийного відділу хребтового стовпа людини, їх з'єднань протягом внутрішньоутробного періоду розвитку та в новонароджених з точки зору топографо-анатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Встановлені критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад хребтового стовпа. Уточнені особливості кровопостачання та венозного відтоку від шийного відділу хребта. На підставі отриманих результатів можливо віддиференціювати відхилення від нормально розвитку шийного відділу хребтового стовпа, тобто встановити варіанти будови, незначні відхилення – аномалії та грубі відхилення в будові структур шийного відділу хребтового стовпа, які впливають на функцію – вади розвитку шийних хребців. Ключові слова: хребтовий стовп, шийний хребець, міжхребцеві суглоби, морфогенез, людина. Галузь – медицина.^UThe dissertation is devoted to the establishment of the chronological sequences of development and the formation of the topography in cervical portion of the spine column in the early period of human ontogenesis. Specification of the topography in structures of cervical region of the spinal column from the earliest stages up to 40 weeks in prenatal period. With adequate morphological methods was performed research of the morphogenesis and dynamics in the spacious-time interconnection between the cervical vertebrals in spinal column of a human critical periods, morphological changes and time of perhaps discernment of the deformities of the spinal column. Specified features of the blood supply and venous outflow from cervical portion of the spinal column. On the base of the received results can be seen differential deviation from a normal development in cervical portion of the spinal column that is lead to development defects in cervical portion of the spinal column. The development in cervical portion of spinal column and the spinal cord goes hand to hand and tightly intertwined. The cervical portion of the spinal column develops in the separate phases as shown below. The development of the spinal cord occurs at four embryological stages, including gastrulation (2–3rd weeks), primary neurulation (3–4th weeks) and secondary neurulation (5–6th weeks). Craniovertebral junction (CVJ) is a unique and complicated. Four occipital sclerotoms, which give formation for occipital bone, external occipital protuberance and jugular process on the frontal arch of the atlant and on the top, transverse and alar ligaments. The posterior arch of the atlas take formation from both the first occipital and the first cervical sclerotomes. The axial vertebrae derive from resembles the four occipital, also from the first and second sclerotomes. The ventral part of the first sclerotome forms a larger part of the monoecious process. Last steps in formation of vertebraes are chondrification and ossification appear after 6th and 9th weeks as long as possible. The chondrification of the cranio-vertebral junction is begins in pre-fetus of 25.0 mm PCL, and the chondrification of the anterior arch C1 begins in pre-fetus of 30.0 mm PCL. At pre-fetus 45.0 mm PCL (9th weeks) development. The arches proccess are located at the stage of disconnected connection with formation of articulation surfaces. of interruptions from the statements of the slopes emptying. Uncus of body are formed typical for cervical portion of spinal column. The articular surfaces pass along the engle of 1230o along the way up of the axis of the vertebrae column. A detailed analysis and correlative relationship was given the area of the intra-vertebral opening and its content same in different the lower parts of vertebral column. From the 10th weeks (42.0 - 53.0 mm PCL), of the development is begins the involutes changes of the chordae and till up to the 11th weeks, of the development it is transformed small disc of the small discs in the dredge of the nucleus is formed in endochordal areas of ossification, and in the depths of the ridges, 54.0 - 66.0 mm of the spine are formed (PCL). The percent correlation in cervical region of spinal column in the pre-fetus period from 8-12 weeks change from 29% to 21%. The fetus has 340.0 mm PCL (38 weeks) good of development are enough for formation of deep muscles in cervical portion of the spinal column, which are begin on the horizontal topographic- anatomical section on the different levels of cervical portion spinal column. As showed in the research about the arteries supply of the cervical region, the source of the arteries supplying begins at the level of thoracic aorta. From cervical vertebra the blood flows into the vertebral artery, anterior vertebral, deep cervical artery, internal jugular, subclavicular, unnamed, posterior intra vertebral vein. At the cervical portion the anterior stench of arteries goes, across anterior side of canal begins at the level of the atlant. In direction from the dorsolateral region veins fly to the posterior cervical region and there their diameter increases. On the level of the atlant their anastomoses can be seen between the venous plexuses, where the horizontal region of the spinal artery, and the posterior- lateral veins can be seen. Until the moment of birth, the cervical part of the spinal cord will have one cervical enlargement and cervical spinal nerves. Key words: spinal column, cervical vertebra, intervertebral joints, morphogenesis, human. Branch-medicine.

Дисертаційне дослідження присвячено визначенню причин незадовільних результатів електрофізіологічного лікування порушень провідності серця і пов'язаною з ними ХСН та пошуку шляхів оптимізації процедури імплантації, програмування пристроїв для ЕКС та КРТ та спостереження за пацієнтами. Встановлено та упорядковано варіанти анатомії венозної системи, КС та камер серця, які є причиною технічних труднощів під час доступу, проведення та імплантації електродів для ЕКС та КРТ. Визначено їх значимість у розвитку ускладнень під час операції та у ранньому післяопераційному періоді, та запропоновано шляхи вирішення технічних проблем. Розширено уявлення про визначення оптимального місця розташування ПШ електроду для ЕКС, але у зв'язку з розкидом індивідуальних значень товщини МШП на різних рівнях доведено доцільність інтраопераційного картування ПШ для визначення місця стимуляції з найбільш вузьким комплексом QRS. Доведено ефективність КРТ з ендокардіальною ЛШ стимуляцію шляхом пункції МШП. Теоретично доведено та реалізовано нові алгоритми вибору режимів ЕКС, які дозволяють зменшити відсоток ПШ стимуляції, покращити клінічні результати та збільшити тривалість роботи батареї ЕКС, оптимізувати ведення хворих.^UThe research is dedicated to determination of reasons of unsatisfactory results in electrophysiological treatment of cardiac conduction disorders and related chronic heart failure (CHF), as well as routes to optimize the implanting procedure, programming for pacemakers (PM) and cardiac resynchronization therapy (CRT) devices and patients' follow-up.Variants of venous, coronary sinus and heart chambers anatomy in prospective of technical challenges in access, guiding and implantation of PMs' and CRTs' leads have been identified and systemized. Unusual anatomy variants are causes of failure in primary access and cannulation of the veins, difficulties in guiding guidewires and leads, dislodgement of leads and impossibility of precise right ventricular (RV) mapping. In this regard, in cases of "complex" anatomy, the incidence of intra- and postoperative complications increases compared to patients with normal anatomy: 19.2% and 7.2%, respectively (χ2 = 8.829; p = 0.003).It was revealed that the optimal RV lead implantation site is area of interventricular septum (IVS) with the least thickness, which in most cases is on the edge of its middle and lower parts. As RV lead was located in the thinnest area of IVS, the greatest reduction in paced QRS duration was achieved; one year after followed by reduction of number of patients with higher NYHA chronic heart failure (CHF) functional class accompanied by decreasing signs of impaired LV function including markers of dissynchrony (Local and Global Longitudinal Strain).

Дисертація присвячена дослідженню морфології піднижньощелепної залози щура в нормі та на різних термінах експериментального впливу опіоїду (налбуфіну). У науковій роботі завдяки використанню морфологічних методів дослідження отримано результати які розширюють уявлення про морфологію ураження піднижньощелепної залози за впливу опіоїдів, створюють підґрунтя і надалі для дослідження патогенезу впливу опіоїдів на системи та органи з метою розробки корегувальних методів та запобігання виникнення ускладнень у разі клінічного використання препаратів даної групи як за короткого, так і за тривалого використання. Крім того, дозволяють оцінити ризики виникнення ураження піднижньощелепної залози у разі застосування опіоїдів наркозалежними особами з метою профілактики ускладнень та вибору замісної терапії. Результати роботи мають практичне значення для морфологів та стоматологів, оскільки можуть слугувати морфологічною основою для розробки нових методів діагностики, профілактики та лікування патології піднижньощелепної залози у хворих, змушених тривалий час застосовувати опіоїди, а також у наркозалежних. Отримані результати дослідження структурних особливостей піднижньощелепної залози білого щура в нормі та за експериментального впливу опіоїду є фундаментальними даними, на які можуть спиратися дослідники, вивчаючи проблеми експериментальної та клінічної медицини. Ключові слова: слинна залоза, піднижньощелепна залоза, сероцит, експериментальний опіоїдний вплив, білий щур. Галузь – медицина.^UThe following methods of the studies have been used in the scientific work: corrosion, histological and electron microscopic, morphometric and statistical methods. The obtained results of the study provide a deeper insight into pathomorphology of the submandibular gland under the influence of opioids, create the basis for further studies of pathogenesis of the opioids effect on the systems and organs aiming at elaboration of correctional methods and prevention of complications in the clinical application of this group of preparations in cases of both short- and long-term use. Macroscopically, it was found that the submandibular gland of a white rat is a round, light pink gland covered with a capsule. It belongs to the complex branched alveolar and tubular glands. The blood supply to the submandibular gland of a white rat is provided by the facial artery. Venous blood from the submandibular gland flows into the sublingual vein. Microscopically, it was found that the parenchyma of the gland is represented by protein and mixed acinuses and a system of branched excretory ducts. The stroma is formed by the connective tissue that envelops the gland and forms a capsule from which the partitions that divide the gland into lobes branch off. Protein and mixed acinuses occur in the lobes of the submandibular gland. Based on the morphometric study, the diameter of arterioles was determined to be (19.64 ± 0.90) μm, capillaries - (5.66 ± 0.35) μm, venules - (25.25 ± 0.62) μm, arteriolar venular ratio - 0.78, packing density of metabolic vessels - (20.89 ± 0.91) and trophic activity of tissue - (56.05 ± 0.53) μm. The first structural changes of the submandibular gland components were noticeable after 2 weeks of the experiment, in particular, stasis was observed in the vessels of the hemomicrocirculatory channel.The development of vacuolar serocyte dystrophy was observed in some acinuses. After 3 weeks of opioid exposure, vacual dystrophy and necrotic changes of the striated epithelium were noted as well. After 4 weeks of experimental opioid exposure, pronounced dystrophic and necrotic changes in the acinus epithelium, as well as in the intraparticle excretory ducts, hyperemia, mainly of the venous bed vessels, blood stasis in them. After 5 weeks of the experiment, vacuolar dystrophy of the granular duct epithelium and pronounced hyperemia of the interparticle venules and arterioles were observed. After 6 weeks of experimental opioid exposure, we found that microstructural changes in the vascular system of the submandibular gland were significantly pronounced and characterized by the expansion of all parts of the hemomicrocirculatory channel, their overflow with erythrocytes.The development of vacuolar dystrophy and necrosis was also noted in serocytes. At the ultrastructural level, after 2 weeks of experimental opioid exposure, we detected the appearance of destructive changes in the organelles of protein acinuses exocrinocytes, as well as dyscirculatory processes in the vessels of the hemomicrocirculatory channel. After 3 weeks, under the opioid analgesic effect, a significant expansion of the spherocytes cisterns in the granular endoplasmic reticulum and the development of perivascular edema were detected. After 4 weeks of experimental opioid exposure, organelle destruction was found in protein acinuses serocytes, a decrease in the volume of the nucleus and the development of necrotic changes were noted. After 5 weeks, under the influence of an opioid analgesic, an increase in dyscirculatory processes was detected. Destructive changes in parenchymal elements were registered, in particular, vacuoles containing electron-light masses accumulated in the cytoplasm of serocytes of secretory protein divisions. After 6 weeks of experimental opioid exposure, damage to all components of the vascular wall of the hemomicrocirculatory tract was observed, which led to the increase in the phenomena of circulatory disorders and perivascular edema. Degenerative and necrotic changes with subsequent destructuring of their organelles were noted in serocytes of protein acinuses. Thus, with the help of modern complementary research methods, new information was obtained on the morphological features of the submandibular gland structure in the normal state and the dynamics of their changes at different stages of the experimental opioid effect. The method of statistical analysis used in the work allowed to systematize the obtained results, to draw parallels between the processes occurring in the structure of the submandibular gland in the normal state and in the dynamics of the experimental opioid effect. Key words: salivary gland, submandibular gland, serocyte, experimental opioid effect, white rat. Branch-Medicine.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми патогенезу венозних тромбозів у хворих на рак з обгрунтуванням ролі ремоделювання судинної стінки і м’язів гомілки та стегна у виникненні, перебігу та ускладненні венозних тромбозів. На основі класичних комплексних клініко-лабораторних і морфологічних досліджень, а також експериментальних моделей тромбозу глибоких вен та канцерогенної інтоксикації піддослідних тварин обгрунтовано нові і уточнено існуючі патогенетичні ланки венозних тромбоембологенних ускладнень, зумовлених онкопатологією та сформовані основні принципи патогенетичного підходу іх профілактики та лікування. Отримано нові морфометричні дані та проведено аналіз структурних компонентів посмугованих м’язів і ендотеліоцитів гемомікроциркуляторного русла при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок хворих на онкопатологію. Доведено, що однією із значущих факторів ризику тромбоембологенних ускладнень у хворих з онкопатологією є ендотеліальна дисфункція, яка проявляється дегенеративними ушкодженнями ендотеліоцитів та їх десквамацією, порушенням мікроциркуляторного русла, зокрема, повнокрів’ям венул із дистонією їх просвіту, інтерстиціальним і периваскулярним набряком, інфільтративним ушкодженням судинної стінки нейтрофілами і гістіоцитами з утворенням пристінкових тромбів та гетерогенні прояви ремоделювання посмугованих м’язових волокон з утворенням атрофічно-гіпертрофічниих і контрактурних змін, гомогенізацією саркоплазми та міоцитолізом. Експериментально встановлено патогенетичну роль у розвитку тромбозу глибоких вен та його ускладнень метаболічних предикторів ендотеліальної дисфункції, зокрема, дисбалансу пероксидно-антиоксидантної системи та системи гемостазу в різні періоди перебігу тромботичних ускладнень на фоні онкогенної інтоксикації. Гіперкоагуляція протікає поєднано з вираженими метаболічними порушеннями, що підтверджується підвищеною концентрацією у крові токсичних продуктів пероксидного окиснення ліпідів, середньомолекулярних пептидів, збільшенням концентрації в крові фактора Lp-PLA2 і зниженням антиоксидантного захисту. Доведено на підставі вивчення особливостей субмікроскопічних змін ендотеліальної вистілки, рівня продуктів пероксидного окиснення ліпідів, молекул середньої маси, концентрації в крові фактора Lp-PLA2, згортальної та протизгортальної системи крові за умов експериментальної канцерогенної інтоксикації концептуальну достовірність ранньої діагностики венозного тромбозу, а також сутність патогенезу венозних тромбоембологенних ускладнень в онкопатології.^UThe dissertation suggests a theoretical overview and new solution to the problem of pathogenesis of venous thromboses in cancer patients with justification of the role of remodelling of the vascular wall and muscles of the leg and thigh in the occurrence, course and complications of venous thromboses. On the basis of complex studies of simulated DVT and carcinogenic intoxication of experimental animals and morphological studies of the venous wall and striated muscles of the lower limbs in cancer patients who died as a result of pulmonary embolism (PE), new links in the pathogenesis of venous thromboembolic complications were clarified and the main principles of the pathogenetic approach to their prevention and treatment were suggested. The new morphometric data were obtained and an analysis of the structural components of striated muscles and endotheliocytes of the haemomicrocirculatory bed in DVT of the lower extremities of patients with oncology was performed. It was proved that one of the significant risk factors for venous thromboembolic complications in patients with oncology is endothelial dysfunction, which is manifested by degenerative damage to endothelial cells and their desquamation, microcirculatory disorders, in particular, venular congestion with dystonia of their lumen, interstitial and perivascular oedema, infiltrative damage to the vascular wall by neutrophils and histiocytes with the formation of parietal thrombi and heterogeneous manifestations of remodelling of striated muscle fibres with the formation of atrophic-hypertrophic and contractile changes, homogenization of sarcoplasm and myocytolysis. The pathogenetic role of metabolic predictors of endothelial dysfunction in the development of DVT and its complications, in particular, the imbalance of the peroxide-antioxidant system and the haemostasis system in different periods of the course of thrombotic complications with underlying oncogenic intoxication, was established experimentally. Hypercoagulation occurs in combination with pronounced metabolic disorders, which is confirmed by the increased concentration in the blood of toxic products of lipid peroxidation, medium-molecular peptides, an increase in the concentration of the Lp-PLA2 factor in the blood, and a decrease in antioxidant protection. On the basis of the study of the features of submicroscopic changes in the endothelial lining, the level of products of lipid peroxidation, medium-mass molecules, the concentration of the Lp-PLA2 factor in the blood, the coagulation and anticoagulation system of the blood under the conditions of experimental carcinogenic intoxication, the conceptual validity of the early diagnosis of venous thrombosis, as well as the essence of the pathogenesis of venous thromboembolic complications in oncology were proved for the first time.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо встановлення закономірностей ремоделювання структур камер та судинного русла серця у лабораторних статевозрілих білих щурів-самців в умовах пострезекційної портальної гіпертензії та її поєднання з поліорганною недостатностю. Комплексом морфологічних методів у лабораторних статевозрілих білих щурів-самців визначено кількісні морфологічні показники структур камер неушкодженого серця, його судинного русла на органному, тканинному, клітинному та субклітинному рівнях. Встановлено, що лапаротомія не призводила до гемодинамічних розладів у системі ворітної печінкової вени, не змінювали гістоструктуру камер серця. Виявлено, що резекція лівої і правої бокових часток печінки (58,1 % її паренхіми) призводила до пострезекційної портальної гіпертензії і виражених гемодинамічних змін у системі ворітної печінкової вени. З'ясовано особливості ремоделювання структур камер серця, їх судинного русла при пострезекційній портальній гіпертензії. Встановлено, що при пострезекційній портальній гіпертензії виникає нерівномірна, диспропорційна гіпертрофія та дилятація камер серця, в яких зростають відносні об’єми строми, уражених кардіоміоцитів, ендотеліоцитів, стромально-кардіоміоцитарні відношення, зменшуються капілярно-кардіоміоцитарні відношення та резервні об’єми шлуночків, потовщується стінка артерій, звужується їх просвіт, зростає індекс Вогенворта та знижується індекс Керногана, порушується секреторна активність міоендокринних клітин передсердь. Встановлено, що через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки у камерах серця відмічалося розширення, повнокров’я венозних судин, деформація їх просвіту, осередки гіпертрофії, дистрофії, некробіозу кардіоміоцитів, деструктивні зміни ендотеліоцитів судин, стромальних структур, поява лімфоїдно-гістіоцитарних інфільтратів та розростання строми. Вияснено зміни співвідношень між типами секреторних гранул: відмічено зниження кількості молодих і зрілих та виражене збільшення дифундуючих гранул у міоендокринних клітинах передсердь. З’ясовано, що тривала пострезекційна портальна гіпертензія призводить до вираженої морфологічної перебудови частин міокарда на всіх рівнях його структурної організації, а ступінь прояву виявлених морфологічних змін різний у камерах серця і домінує у лівому шлуночку та лівому передсерді при поєднанні пострезекційної портальної гіпертензії з поліорганною недостатністю.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific task of establishing the patterns of remodeling of the structures of the chambers and vascular bed of the heart in laboratory sexually mature white male rats in the conditions of postresection portal hypertension and its combination with multiple organ failure. Quantitative morphological parameters of the structures of the chambers of the intact heart and its vascular bed at the organ, tissue, cellular and subcellular levels were determined using a complex of morphological methods in laboratory sexually mature white male rats. It was established that laparotomy did not lead to hemodynamic disorders in the portal hepatic vein system, and did not change the histostructure of the heart chambers. It was found that resection of the left and right lateral lobes of the liver (58.1 % of its parenchyma) led to postresection portal hypertension and pronounced hemodynamic changes in the portal hepatic vein system. The peculiarities of the remodeling of the structures of the heart chambers and their vascular bed at postresection portal hypertension have been elucidated. It has been established that with post-resection portal hypertension there is an uneven, disproportionate hypertrophy and dilation of the heart chambers, in which the relative volumes of the stroma, affected cardiomyocytes, endotheliocytes, stromal-cardiomyocyte ratios increase, capillary-cardiomyocyte ratios and reserve volumes of the ventricles decrease, and the wall thickens arteries, their lumen narrows, the Wogenvoort index increases and the Kernogan index decreases, the secretory activity of the myoendocrine cells of the atria is disturbed.It was discovered that a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma in the chambers of the heart, expansion, congestion of venous vessels, deformation of their lumen, centers of hypertrophy, dystrophy, necrobiosis of cardiomyocytes, destructive changes in vascular endotheliocytes, stromal structures, and the appearance of lymphoid-histiocytic infiltrates were noted and stroma growth. Changes in the ratios between the types of secretory granules were found: a decrease in the number of young and mature ones and a marked increase in diffusing granules in the myoendocrine cells of the atria were noted. It was found that long-term postresection portal hypertension leads to pronounced morphological restructuring of parts of the myocardium at all levels of its structural organization, and the degree of manifestation of the detected morphological changes is different in the chambers of the heart and dominates in the left ventricle and left atrium when postresection portal hypertension is combined with multiple organ failure.

Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів хірургічного лікування хворих із варикотромбофлебітом у басейні великої підшкірної вени шляхом розробки комплексу послідовних хірургічних заходів пов’язаних з профілактикою тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок та ТЕЛА. За допомогою проведеного клінічного дослідження оптимізований підхід до лікування пацієнтів з гострим варикотромбофлебітом та трансфасціальним тромбозом у басейні великої підшкірної вени залежно від причини їх виникнення, супутньої патології, стану венозного кровоплину, показників гемостазіограми, локалізації протяжності та тривалості тромботичного процесу. Вироблені покази, протипокази і операційна техніка лікування варикотромбофлебіту у басейні великої підшкірної вени Оцінка проведених досліджень довела високу ефективність хірургічного лікування при гострому варикотромбофлебіті та трансфасціальному тромбозі у басейні великої підшкірної вени. На основі кількісного аналізу віддалених результатів та оцінки якості життя пацієнтів за допомогою міжнародної класифікації СEAP, підтвердило вмотивованість поставлених задач та обґрунтованість сумарних доробок.Ключові слова: гострий варикотромбофлебіт, трансфасціальний тромбоз, притоковий варикотромбофлебіт, венозна гемодинаміка, венозна магістраль, велика підшкірна вена, венозний рефлюкс, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, антикоагулянтна терапія, тромбектомія, кросектомія, стрипінг, флебоцентез, склерооблітерація.^UThe dissertation is devoted to improving the results of surgical treatment of patients with varicothrombophlebitis in the great saphenous vein by developing a set of successive surgical measures related to the prevention of deep vein thrombosis of the lower extremities and pulmonary embolism. The clinical study 10 optimized the approach to the treatment of patients with acute varicothrombophlebitis and transfascial thrombosis in the basin of the great saphenous vein depending on the cause, concomitant pathology, venous blood flow, hemostasiogram, localization of the length and duration of thrombosis. Indications, contraindications and surgical techniques for the treatment of varicothrombophlebitis in the basin of the great saphenous vein and prevention of pulmonary embolism have been developed. Criteria for the effectiveness of treatment and follow-up of patients with atypical forms of acute varicothrombophlebitis are determined. A complex medical diagnostic algorithm for this category of patients is proposed. Mini-invasive surgical methods for the treatment of acute varicothrombophlebitis and transfascial thrombosis in the great saphenous vein basin and prevention of pulmonary embolism have been developed and applied in practice. The evaluation of the conducted studies proved the high efficiency of surgical treatment in acute varicothrombophlebitis and transfascial thrombosis in the basin of the great saphenous vein. Based on a quantitative analysis of long-term results and assessment of the quality of life of patients using the international classification CEAP, confirmed the motivation of the tasks and the validity of the total achievements. Key words: acute varicothrombophlebitis, transfascial thrombosis, inflow varicothrombophlebitis, venous hemodynamics, venous magistral, great saphenous 22 vein, venous reflux, deep vein thrombosis, pulmonary embolism, thromboembolism, thrombectomy, crossectomy, stripping, phlebocentesis.

Дослідження було побудовано на аналізі використання загальноприйнятихрутинних доз опіоїдів та використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії здодаванням лідокаїну, або дексмедетомідину, як анестетичних компонентів, під часпроведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Ми вивчалигормональні маркери стресу, зміни гемодинаміки, частоти серцевого ритму,маркерів запалення, інтенсивності болю, перебігу післяопераційного періоду,вплив досліджуваних різновидів загальної анестезії на показники водноелектролітного обміну з позиції оцінки антистресової активності досліджуванихметодик знеболювання та оцінювали наявність ускладнень досліджуванихметодик.У ході проспективного відкритого рандомізованого дослідження булообстежено 90 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститутурології імені академіка О.Ф.Возіанова» Національної Академії Медичних Наук3України з 2019 по 2022 рік, та відповідали критеріям включення (вік більше 18років, наявність патології нирок або сечовивідних шляхів, що підлягаютьлапароскопічним оперативним втручанням, хронічна ниркова недостатність 0-І ст,згода пацієнта на участь в дослідженні).В залежності від різновиду анестезії всі пацієнти були методом випадковоївибірки розподілені на три дослідні групи по 30 пацієнтів. В групі 1 (контрольній)проводилась стандартна багатокомпонентна анестезія, де основним аналгетичнимкомпонентом були рутинні, високі дози опіоїдів (фентанілу). В групі 2 (лідокаїну)хворим проводилась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з використаннямлідокаїну, як анестетичної компоненти, та субнаркотичних доз кетаміну. В групі 3(дексмедетомідину) хворим проводилась мультимодальна малоопіоїдна анестезія звикористанням, як анестетичної компоненти, дексмедетомідину.Обстеження проводили в динаміці: до операції, перед оперативнимвтручанням, інтраопераційно, після операції, та в першу добу післяопераційногоперіоду.Всі пацієнти оперувалися в умовах ендотрахеального наркозу. Премедикаціяполягала в застосуванні декскетопрофену в дозі 50 мг внутрішньовенно (в/в) за 30хвилин до операції. Індукція в загальну анестезію здійснювалась в/в пропофолу вдозі 2 мг/кг, фентанілу в дозах 1,5-2 мкг/кг, атракуріуму в дозі 0,6 мг/кг. Підтримкаанестезії здійснювалась інгаляцією севофлюрану (мінімальна альвеолярнаконцентрація (МАК) – 1,44±0,25об.%). У разі необхідності посилення нервовом’язового блоку додатково в/в вводився атракуріум в дозі 0,1 мг/кг.Для контролю глибини анестезії у хворих досліджуваних групвикористовувався BIS моніторинг, показники якого підтримувались в межах44±3,4%.За 30 хв. до закінчення операції в/м вводився нефопам 20 мг. Після закінченняоперації для післяопераційного знеболення в ранньому післяопераційному періодіхворі отримували в/в парацетамол в дозі 1000 мг.Протокол підтримання анестезії у хворих першої (контрольній) групи. Упершій групі (контрольній) аналгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався4в/в введенням фентанілу в дозі 3,99±0,43 мкг/кг/год.Протокол підтримання анестезії в групі мультимодальної малоопіоїдноїзагальної анестезії з використанням лідокаїну. У цій групі застосовуваласьмультимодальна малоопіоїдна анестезія з в/в використанням фентанілу в дозі2,00±0,24 мкг/кг/год та в/в лідокаїну (під час інтубації трахеї болюсне введення 1мг/кг, далі для підтримання анестезії безперервна інфузія зі швидкістю 1,5мг/кг/год) і субнаркотичних доз кетаміну – 0,5 мг/кг (перед розрізом шкіри напочатку операції).Протокол підтримання анестезії в групі мультимодальної малоопіоїдноїзагальної анестезії з використанням дексмедетомідину. В цій групівикористовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з фентанілом в дозі2,34±0,18 мкг/кг/год з додаванням дексмедетомідину в дозі 0,7 мкг/кг/год (інфузіюдексмедетомідину починали відразу після постановки венозного доступу).Після завершення операції пацієнтів переводили до відділення інтенсивноїтерапії. В подальшому післяопераційне знеболення проводилосьдекскетопрофеном в дозі 50 мг в/м кожні 8 годин при слабкому болю, і в комбінаціїз парацетамолом 1000мг в/в при помірному болю. Якщо за візуально-аналоговоюшкалою (ВАШ) рівень болю перевищував 4 бали, то хворі отримували длязнеболення опіоїдні препарати (омнопон 1 мл 1% розчину чи морфін 1 мл 1%розчину в/м).Для оцінки якості досліджуваних методик загальної анестезії ми вивчалигормональні маркери стресу, зміни гемодинаміки, частоти серцевого ритму,маркерів системного запалення, інтенсивність болю, особливості перебігупісляопераційного періоду, вплив досліджуваних різновидів загальної анестезії напоказники водно-електролітного обміну з позиції оцінки антистресової активностідосліджуваних методик знеболювання.^UWithin a prospective open randomized study, 90 patients, hospitalized at theState-Owned Enterprise "Institute of Urology named after academician O.F. Vozyanovof the National Academy of Medical Sciences" of Ukraine from 2019 to 2022, wereexamined and met the inclusion criteria (age over 18 years, kidney or urinary tract disease10demanding laparoscopic surgery, chronic renal insufficiency stage 0-I, patient's consentto participate in the study).Depending on the type of anesthesia, all patients were randomly assigned to threeexperimental groups of 30 patients each. Standard multimodal anesthesia, involvingroutine high opioid doses (fentanyl), as the principal pain reliever components, wasperformed in Group 1 (control group). In Group 2 (lidocaine group), patients receivedmultimodal low-opioid anesthesia with the use of lidocaine as an anesthetic componentand sub-narcotic doses of ketamine. In Group 3 (dexmedetomidine group), patientsreceived multimodal low-opioid anesthesia involving dexmedetomidine as an anestheticcomponent.The examination was conducted dynamically: before the operation, prior to thesurgical intervention, intraoperatively, after the operation, and within the first day of thepostoperative period.Endotracheal anesthesia was implied in all patients who underwent surgery.Premedication involved dexketoprofen at a dose of 50 mg intravenously (IV) 30 minutesprior to the operation. Induction of general anesthesia was performed by intravenousadministration (IV) of propofol at a dose of 2 mg/kg, fentanyl at doses of 1.5-2 mcg/kg,and atracurium at a dose of 0.6 mg/kg. Anesthesia maintenance was achieved by meansof inhalation of sevoflurane (minimum alveolar concentration (MAC) - 1.44±0.25%). Ifnecessary, to enhance neuromuscular blockade, additional intravenous administration(IV) of atracurium was given at a dose of 0.1 mg/kg.BIS monitoring was used to control the depth of anesthesia in patients of thegroups studied, with the values maintained within the range of 44±3.4%.30 minutes before the end of the operation, nefopam 20 mg was injectedintramuscularly. Patients received paracetamol intravenously at a dose of 1000 mg forpostoperative pain relief in the early postoperative period after the operation completion.Anesthesia maintenance protocol for patients in the first (control) group. In thefirst (control) group, the painkilling effect of general anesthesia was provided byintravenous injection of fentanyl at a dose of 3.99±0.43 µg/kg/h.11Anesthesia maintenance protocol for the group receiving multimodal low-opioidgeneral anesthesia with lidocaine. In this group, multimodal low-opioid anesthesia wasapplied by means of IV fentanyl at a dose of 2.00±0.24 µg/kg/h and IV lidocaine (bolusdose of 1 mg/kg simultaneously with intubation, followed by continuous infusion at a rateof 1.5 mg/kg/h) and subanesthetic doses of ketamine - 0.5 mg/kg (before skin incision atthe beginning of the operation).Anesthesia maintenance protocol for the group receiving multimodal low-opioidgeneral anesthesia with dexmedetomidine. In this group, multimodal low-opioidanesthesia was utilized with fentanyl at a dose of 2.34±0.18 µg/kg/h combined withdexmedetomidine at a dose of 0.7 µg/kg/h (dexmedetomidine infusion startedimmediately after placing venous access). After the operation completion, patients weretransferred to the intensive care unit. Subsequently postoperative pain managementinvlolved 50 mg dexketoprofen intramuscularly every 8 hours for mild pain, and incombination with IV 1000 mg paracetamol for moderate pain. Patients received opioidmedications (1 ml of Omnopon 1% solution or 1 ml of morphine 1% solutionintramuscularly) for pain relief, if the pain level exceeded 4 points on the visual analogscale (VAS).For quality assessment of the general anesthesia techniques, we studied stresshormones, hemodynamic changes, heart rate, systemic inflammatory markers, painintensity, postoperative period features, and the impact of general anesthesia types onfluid and electrolyte balance values in terms of assessing the pain relieving and stressreducing activity of the studied techniques.