Об'єкт: реформування імперських збройних сил та системи військового управління на території підросійської України в другій половині XIX–на початку XX століть; мета: проаналізувати напрями здійснення військових реформ на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; методи: загальнонаукові (аналізу та синтезу, індукції та дедукції), загальноісторичні (хронологічний та історико-порівняльний), міждисциплінарні (цитування, контент-аналізу, інтерпретативного аналізу); принципи історизму та неупередженості; у роботі використано комплексний, системний, ціннісний підходи. Наукова новизна дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, в якій здійснення військових реформ на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. вперше в українській історіографії стали предметом спеціального дослідження. Вперше: визначено теоретико-методологічні засади дослідження військових реформ на території України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; здійснено комплексне дослідження реформування військово-окружної системи на території України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. як складової частини розвитку української військової справи та розбудови національних збройних сил; запропоновано періодизацію реформування військових округів на території України у досліджуваний період; охарактеризовано якісні та кількісні показники їх діяльності; відтворено цілісну картину реформування військово-окружної системи на території підросійської України; уведено до наукового обігу документальні матеріали з фондів Центрального державного історичного архіву України (м. Київ), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Одеської області, Державного архіву Харківської області, що дозволило виявити новий фактичний матеріал з теми дослідження про здійснення військових реформ на території України в другій половині ХІХ–початку ХХ ст. Уточнено: місце українських земель у здійсненні військових реформ в Російській імперії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; відомості щодо нормативно-правового забезпечення реформування військових округів на території України; роль військових навчань у посиленні боєздатності збройних підрозділів Російської імперії на українських землях. Набули подальшого дослідження: вивчення регіональної специфіки розвитку військово-окружної системи на території України; вивчення діяльності військово-навчальних закладів на українських землях; питання щодо значення військового реформування округів на території України для створення національних українських військових формувань. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для подальших наукових розробок Матеріали дослідження можуть бути використаними викладачами ЗВО у викладанні курсу історії України та тематичних спецкурсів, при підготовці уроків з історії України у закладах освіти та в поширенні історичних знань у середовищі шкільної молоді. Отримані у дослідженні теоретичні положення та результати можуть стати підґрунтям для підготовки матеріалів для енциклопедичних видань, методичних посібників.^UObject: reforming the imperial armed forces and the system of military control in the territory of sub-Russian Ukraine in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries; purpose: to analyze the directions of military reforms in the Ukrainian lands in the second half of the nineteenth - early twentieth centuries; methods: general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction), general historical (chronological and historical-comparative), interdisciplinary (citation, content analysis, interpretive analysis); the principles of historicism and impartiality; the work uses complex, systematic, value approaches. The scientific novelty of the research is conditioned by the very statement of the problem, in which the implementation of military reforms on the Ukrainian lands in the second half of the 19th - beginning of the 20th century. for the first time in Ukrainian historiography have become the subject of special study. For the first time: the theoretical and methodological foundations of the study of military reforms on the territory of Ukraine in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries were determined; a comprehensive study of the reform of the military-district system in Ukraine in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries was carried out. as an integral part of the development of Ukrainian military affairs and the development of national armed forces; periodic reformation of military districts on the territory of Ukraine in the studied period is proposed; characterized by qualitative and quantitative indicators of their activity; a complete picture of the reform of the military-district system in the territory of sub-Russian Ukraine has been reproduced; the materials from the funds of the Central State Historical Archives of Ukraine (Kyiv), the Central State Archives of Higher Authorities and Administration of Ukraine, the State Archives of Odessa Oblast, and the State Archives of Kharkiv Oblast were introduced into scientific circulation. military reforms in the territory of Ukraine in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries. Specified: the place of Ukrainian lands in the implementation of military reforms in the Russian Empire in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries; information on the legal support for the reform of military districts in Ukraine; the role of military exercises in enhancing the combat capability of the armed forces of the Russian Empire on Ukrainian lands. Received further research: вивчення регіональної специфіки розвитку військово-окружний системи на території України; вивчення діяльності військових навчальних закладів на українських землях; питання про важливість військової реформи округів в Україні для створення українських національних військових частин. The practical significance of the work lies in the possibility of using the results obtained for further scientific development. The materials of the research can be used by teachers of higher education institutions in teaching the course of history of Ukraine and thematic special courses, in the preparation of lessons on the history of Ukraine in educational institutions and in the dissemination of historical knowledge in the environment of school youth. The theoretical findings and results obtained in the study can be the basis for the preparation of materials for encyclopedic publications, manuals.

Об'єкт: повсякденне життя робітників України; мета: комплексне вивчення повсякденного життя робітників підприємств чорної металургії України протягом 1950–1960-х рр.; методи: загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція та дедукція), спеціально-історичні (історико-генетичний, проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-системний, історико-динамічний, усної історії), міждисциплінарні (контент-аналіз, статистично-аналітичний); у роботі використано антропологічний, мікроісторичний, комплексний, системний, ціннісний та міждисциплінарний підходи. Наукова новизна дослідження визначається предметом дослідження, адже вперше в українській історіографії повсякденному життю робітників підприємств чорної металургії у 1950–1960-х рр. присвячена окрема робота, та полягає в комплексному й міждисциплінарному характері праці. Уперше: проаналізовано повсякденні практики робітників підприємств чорної металургії в перші повоєнні десятиліття; охарактеризовано структуру сімейного бюджету металургів; визначено можливості сімейного бюджету задовольняти потреби першої необхідності; з'ясовано рівень і якість життя робітників чорної металургії; до наукового обігу введено матеріали з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України; Центрального державного архіву громадських об'єднань України; Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С Пшеничного, Держархівів Дніпропетровської та Запорізької областей, Музею історії комбінату ім. Ілліча (м. Маріуполь). Уточнено: форми порушення трудової дисципліни й проблеми кадрів на підприємствах чорної металургії; житлові умови металургів; можливості соціально-побутової і соціально-культурної інфраструктури задовольняти потреби робітників. Набуло подальшого розвитку: дослідження виробничих умов на підприємствах чорної металургії; місце релігії у повсякденні металургів; форми культурного відпочинку як складова життя робітників підприємств чорної металургії. Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його матеріалів, положень та висновків при написанні монографій та узагальнюючих праць з близьких і дотичних тем, викладанні курсу історії України, підготовці спецкурсів, поглибленого вивчення історії повсякденного життя населення України, створенні навчальних і методичних посібників. Окремі положення дисертації можуть бути включені в систему підвищення кваліфікації вчителів та викладачів історії з метою привернення уваги до ролі пересічної людини в історії. Матеріали дослідження також можуть бути враховані при формуванні державної соціальної політики в промислових регіонах країни.^UObject: Everyday life of workers in Ukraine; purpose: comprehensive study of everyday life of workers of ferrous metallurgy enterprises in Ukraine (1950–1960's); methods: general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction), concrete historical (genetic historical, problem-chronological, comparative historical, systemic historical, dynamic historical, oral history), interdisciplinary (content analysis, statistical and analytical); the exploitation of the anthropological, microhistorical, complex, systematic, value-oriented and interdisciplinary approaches. The scientific novelty of the obtained results is determined by the subject of the research and consists in the complex and interdisciplinary nature of the study. For the first time: the daily practices of ironworks employees during the 1950s and 1960s have been analyzed; the structure of the family budget of steelworkers is characterized; the possibility of family budget to meet basic needs was determined; the level and quality of life of iron and steel workers have been studied; materials from the holdings of the Central State Archives of Supreme Authorities and Governments of Ukraine, the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, Central State CinePhotoPhono Archives of Ukraine named after H. Pshenychnyi, State Archives of Dnipropetrovsk and Zaporizhzhya Oblasts, Museum of History of Illyich iron and steel works (Mariupol) have been introduced into scientific discourse. The paper elaborates on the following: labor discipline violations and ironworks staffing problem; housing conditions of ironworks employees; possibility of social and socio-cultural infrastructure to respond to meet the needs of ironworkers. The following points were defined: production conditions at the iron and steel works; religion in the everyday life of steelworkers; cultural activities that ironworks employees indulged into. The practical relevance of the study is determined by the possibility of application of its materials, provisions and conclusions in the process of writing monographs and materials on similar and related topics, teaching history of Ukraine, developing special courses, thorough studying of the history of daily life of the population of Ukraine, designing educational and methodological manuals. Certain provisions of the dissertation can be included in the career development system of teachers and history teachers in order to draw attention to the role of the average person in history. Research materials can also be taken into account in the formulation of state social policy in the industrial regions of the country.

Об'єкт: соціокультурний простір Донбасу в роки Другої світової війни, що включає культурну діяльність та задоволення культурних, інформаційних, духовних та дозвіллєвих потреб населення регіону в досліджуваний період; мета: з'ясування сутності культурних процесів на Донбасі в роки Другої світової війни, виявленні регіональних особливостей культурного життя та їх впливу на подальше формування регіональної ідентичності; методи: загальнонаукові (аналізу та синтезу, індукції та дедукції), загальноісторичні (хронологічний та історико-порівняльний), міждисциплінарні (цитування, контент-аналізу, інтерпретативного аналізу); принципи історизму та неупередженості; у роботі використано комплексний, системний, антропологічний, ціннісний та герменевтичний підходи. Наукова новизна дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, в якій культурні процеси на Донбасі в роки Другої світової війни вперше в українській історіографії стали предметом спеціального дослідження. Уперше: введено визначення «культурний сценарій», що застосовується до впровадження радянської та нацистської культурної політики; запропоновано авторський підхід щодо дослідження культурних процесів у вигляді запровадження відповідного політичній владі регіонального сценарію; відтворено цілісну картину культурного життя Донбасу на різних етапах Другої світової війни; введено до наукового обігу новий фактичний матеріал з теми дослідження; охарактеризовано якісні та кількісні показники культурного життя регіону в роки війни; визначено специфічні риси, форми та змісти культурного простору на Донбасі у досліджуваний період; виявлено, що події Другої світової війни закріпили концепцію радянського культурного сценарію для Донбасу з пануванням радянської, індустріальної, міської культури, соціально-економічної детермінанти, що нівелювало національний чинник культурного будівництва; встановлено, що обумовлений подіями Другої світової війни, радянський культурний «сценарій» для Донбасу вплинув на подальше формування окремішньої регіональної ідентичності. Уточнено: визначення ролі мистецтва у формуванні образу Донбасу; обсяги репресій проти інтелігенції Донбасу в роки війни; розуміння специфіки культурного життя Донбасу в період окупації; кількісні та якісні показники стану культурної сфери Донбасу в роки війни. Набули подальшого дослідження: особливості радянської та нацистської культурної політики; характеристика діяльності культурних установ регіону в досліджуваний період; процес евакуації культурних установ та культурної інтелігенції регіону; особливості відбудовчих процесів у сфері культури регіону; характеристика культурного дозвілля населення в роки війни. Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали, положення та висновки дослідження можуть бути використані при написанні монографій та узагальнюючих праць з близьких та дотичних тем, викладанні курсу історії України, підготовці спецкурсів, поглибленого вивчення історії Донбасу, історії культури в Україні, створенні навчальних посібників, енциклопедичних видань, методичних посібників. Визначення ролі певних культурних сценаріїв на формування регіональної ідентичності, на основі емпіричних даних та узагальнень дослідження щодо співмірності аналогій із сучасними реаліями, можуть бути враховані при формуванні політики деокупації та відновленні звільнених від тимчасової російської окупації окремих районів Донецької та Луганської областей.^UObject: the sociocultural space in Donbass Region during the Second World War; purpose: to clarify the essence of cultural processes in the Donbas during the Second World War, to identify regional features of cultural life and their influence on the further formation of regional identity; methods: general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction) and general historical (chronological, comparative historical), interdisciplinary (citation, content analysis, interpretative analysis); principles of historicism, impartiality; in the work the complex, systematic, anthropological, value and hermeneutical approaches are used. The scientific novelty of the research is due to the very formulation of the problem. It lies in the fact that cultural processes in the Donbass during the Second World War for the first time in Ukrainian historiography were the subject of a special study. Firstly: the definition of a «cultural scenario» which is applied to the implementation of the Soviet and Nazi cultural policies is introduced; the author's approach in the form of the introduction of the appropriate political power of the regional scenario for the study of cultural processes was proposed; a holistic picture of the cultural life of Donbass at various stages of the Second World War is reproduced; a new actual material on the research topic has been put into scientific circulation; qualitative and quantitative indicators of the cultural life of the region during the war years are characterized; the specific features, forms and contents of the cultural space in the Donbass during the study period are determined; it was found that the events of the Second World War consolidated the concept of the Soviet cultural scenario for Donbass with the dominance of the Soviet, industrial, urban culture, socio-economic determinants leveled the national factor of cultural construction; it was established that the Soviet «cultural scenario» for Donbass, due to the events of the Second World War, the impact on the further formation of a separate regional identity. Clarified: defining the role of art in shaping the image of Donbass; the volume of repression against the intelligentsia of the Donbass during the war; understanding of the specifics of the cultural life of Donbass during the occupation; quantitative and qualitative indicators of the state of the cultural sphere of Donbass during the war. Received further research: features of the Soviet and Nazi cultural policy; characteristics of cultural institutions in the region during the study period; process of evacuation of cultural institutions and cultural intelligentsia of the region; features of recovery processes in the field of culture of the region; characteristic of the cultural leisure of the population during the war. The practical value of the paper is that the materials, provisions and conclusions of the research can be used in writing monographs and generalizing works on related and tangent topics, teaching a course on the history of Ukraine, preparing special courses, in-depth study of the history of Donbass, cultural history in Ukraine, creating textbooks, encyclopedic publications, manuals. Determining the role of certain cultural scenarios on the formation of regional identity on the basis of empirical data and generalizations of the study on the proportionality of analogies with modern realities can be taken into account when forming a de-occupation policy and restoring certain regions of the Donetsk and Luhansk regions freed from the temporary Russian occupation.

Дисертацію присвячено дослідженню громадянської активності як політологічного поняття та політичного явища. У науковій роботі проаналізовані теоретико-методологічні засади вивчення громадянської активності, механізми її реалізації та розвиток в Україні 2014 – 2019 років, надаються рекомендації щодо її подальшого розвитку. Наукова новизна дисертаційного дослідження обумовлена комплексом поставлених дослідницьких завдань. Робота спрямована на встановлення актуальної моделі громадянської активності в українському суспільстві, основних тенденції та специфіки її розвитку, визначення шляхів забезпечення гармонійного розвитку громадянської активності в Україні. У процесі роботи проведений комплексний аналіз громадянської активності в Україні як феномену суспільно-політичного життя в конкретний історичний період, визначено механізми, динаміку розвитку, основні тенденції та особливості її реалізації в умовах соціально-політичної кризи на Південному Сході України (2014 – 2019 рр.), здійснене порівняння динаміки розвитку традиційних та нових видів політичної діяльності в Україні в досліджуваний період. Було удосконалено теоретичні засади дослідження громадянської активності, уточнена проблематика громадянської активності у працях закордонних та вітчизняних науковців, класифіковані підходи до визначення громадянської активності. Автор розробив інтерпретацію таких визначень: «громадянська активність», «суб'єкт політичного життя», «суб'єкт громадянської активності». Теоретичні узагальнення, оцінки та пропозиції дисертаційної роботи мають практичне значення та можуть бути використані при розробці концепції державної політики щодо розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні та окремих питань практики громадянської активності в Україні. Також результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими організаціями, представниками волонтерського руху, засобами масової інформації в частині розвитку комунікативної двосторонньої взаємодії між громадянами та іншими суб'єктами політичного життя задля вирішення актуальних суспільно значущих проблем. Автором зроблено висновок, що наслідки військової агресії РФ у період 2014 – 2019 років суттєво вплинули на порядок денний громадянської активності в Україні, яка була спрямована як на розв'язання проблем та наслідків військового конфлікту, так і на врегулювання інших питань внутрішнього життя країни. Загалом у досліджуваний період активно розвивалися такі практики громадянської активності, як благодійництво та волонтерство, бойкотування продукції країни-агресора, подання електронних петицій, протестна активність. Водночас меншою мірою громадяни підтримували партії та громадські організації, а голосування на виборах було ускладнене окупацією та бойовими діями. Кількісний та якісний розвиток різноманітних форм громадянської активності після 2014 року свідчить про подальшу демократизацію та розвиток громадянської активності в сучасній Україні.Дослідження теоретичної моделі громадянської активності, виявлення особливостей розвитку громадянської активності України в період 2014 – 2019 років дозволили виділити наступні рекомендовані кроки у процесі розвитку громадянської активності в Україні: 1).залучення громадян у процес прийняття рішень органами влади, що базується на обізнаності громадян про способи впливу на рішення органів влади, зокрема про способи інформаційно-комунікативного контактування з органами місцевої влади: подання пропозицій, доручень виборців, місцевих ініціатив, участь у публічних громадських обговореннях, електронних консультацій з громадськістю, проведення громадських слухань, особливості проведення мирного протесту. Корисним є заохочення громадян до участі в діяльності громадських рад; 2).розвиток відносин між політичними партіями України та пересічними громадянами, що потребує інтенсифікації двосторонньої контактної взаємодії з громадянами, зокрема з використанням онлайн-інструментів, у формах відеозустрічей з громадськістю, онлайн-обговорень, закликів до надання пропозицій громадян, звітуванні перед громадянами; 3). посилення залучення якомога більшої кількості громадян до діяльності громадських організацій, що потребує ініціативних зусиль від громадян, а від громадських організацій вимагає налагодження діалогу та двосторонньої взаємодії, їх просвітництва; 4). трансформація волонтерського руху, популяризація практики регулярного волонтерства широких верств громадян, що спостерігається в країнах сталої демократії, розширення його предметних напрямків. Додатковою умовою сприяння таким практикам може бути врахування часу, який громадяни витрачають на волонтерську діяльність, під час проведення конкурсів на заміщення посад в органах влади; 5). розвиток законодавства у сфері професійного самоврядування, встановлення загального статусу саморегулівних та професійних організацій, що може сприяти самоорганізації громадян України за професійним принципом.^UThe thesis is devoted to the research of Civil engagement as a concept in political science and political phenomenon. The thesis investigates the theoretical and methodological principles of Civil engagement, analyses the mechanism of its implementation and development in Ukraine between 2014 and 2019, provides recommendations for its further development. The scientific novelty of the thesis is specified by the research tasks. The thesis is aimed at establishing the current model of Civil engagement in Ukrainian society, the main trends and specifics of its development, identifying ways to ensure the harmonious development of Civil engagement in Ukraine. The results to testify the author's contribution to the research of comprehensive analysis of Civil engagement in Ukraine as a phenomenon of socio-political life in a particular historical period, identifies mechanisms, dynamics of development, main trends and features of its implementation in the socio-political crisis in South-Eastern Ukraine (2014 – 2019), carries out a comparison of the dynamics of development of traditional and new types of political participation in Ukraine in the study period. The author contributes to the development of the theoretical principles of the study of Civil engagement, clarifies the issues of Civil engagement in the works of foreign and domestic scientists, classifies approaches to the definition of Civil engagement. Theoretical generalization, assessments and proposals embodied in the present thesis are of practical importance and can be used in developing the concept of state policy for the development of civil society institutions in Ukraine, and some issues of Civil engagement in Ukraine. The results of the study can be used by the public authorities and local governments, political parties, non-governmental organizations, representatives of the volunteer movements, the media in the development of communicative bilateral interaction between citizens and other actors in political life to address pressing social issues. Research of the theoretical model of Civil engagement, identification of features of the development of Civil engagement in Ukraine between 2014 – 2019 allows to specify the following steps to develop Civil engagement in Ukraine: 1). involvement of citizens in the decision-making process of public authorities, based on citizen's awareness of the ways to influence government decisions, in particular about the ways of communication with local authorities: submission of proposals, voter instructions, local initiatives, participation in public discussions, electronic consultations with the public, public hearings, features of peaceful protest It is useful to encourage citizen participation in the activities of public councils; 2). development of relations between political parties of Ukraine and ordinary citizens, which requires intensification of bilateral interactions with citizens, including the use of online tools, in the form of video meetings with the public, online discussions, calls for proposals, reporting to citizens; 3). strengthening the involvement of as many citizens as possible in the activities of non-governmental organizations, which requires initiative efforts made by citizens and non-governmental organizations, the establishment of dialogue and bilateral cooperation, educational activities of non-governmental organizations; 4). transformation of the volunteer movement, popularization of the practice of regular volunteering of broad sections of citizens, which is observed in the countries of sustainable democracy, expansion of its subject areas. An additional condition for promoting such practices may be to take into account the time citizens spend on volunteer activities during competitions for vacant positions in government; 5). development of legislation in the field of professional self-government, establishment of the general status of self-regulatory and professional organizations, which may promote self-organization of citizens of Ukraine on a professional basis.

Об'єкт: інститути політичної системи Харківщини 1920-х рр., що включає дослідження наростання та утвердження тоталітарних рис в партійній організації Харківщини, її вплив на ради, профспілкові та комсомольські організації; мета відтворення процесу перетворення партійної організації Харківщини на організацію тоталітарного типу, визначення механізмів та методів контролю партійних комітетів за місцевими радами, профспілковими та комсомольськими організаціями; методи: мікроісторичний, комплексний, системний, ціннісний та міждисциплінарний підходи, які базуються на принципах історизму, об'єктивності та всебічності. Реалізація означених принципів спирається на використання загальнонаукових (аналіз і синтез, індукція та дедукція); наукова новизна: на основі численних архівних матеріалів, більша частина з яких вперше вводяться до наукового обігу, заповнено істотну прогалину в уявленнях про процеси, які відбувалися в партійних осередках, у місцевих радах, профспілкових та комсомольських організаціях. Показано виникнення та функціонування інститутів тоталітарної політичної системи на регіональному рівні, а саме на Харківщині; проведено історіографічний аналіз наукової літератури за темою обраного дослідження, визначено досягнення та недоліки, які заважали вітчизняним та закордонним дослідникам об'єктивно вивчати цю тему; показано перебіг дискусій в осередках щодо необхідності впровадження елементів демократії в партійне життя; проаналізовано протистояння поміж «верхами» та «низами» партії щодо матеріальних привілеїв; вивчено хід обговорення питань загальнопартійних дискусій в осередках КП(б)У Харківщини; визначено механізми, способи та методи знищення елементів демократизму в партійних осередках; проаналізовано кадрову політику в партійній організації губернії; розкрито механізми контролю партії над особистим життям своїх членів; досліджено проведення чисток в осередках та їхню роль у партійному житті; показано морально-етичні аспекти повсякденної поведінки рядових комуністів та керівних партійних кадрів; висвітлено впровадження цензури губкомом та його втручання в діяльність засобів масової інформації; показано прояви політичного догматизму в осередках;з'ясовані форми та методи втручання партійних органів в діяльність місцевих рад, профспілок та комсомольських організацій; показано вплив партійних структур на молодь через комсомольські організації, боротьбу останніх з молодіжними організаціями некомуністичного спрямування; з'ясовано стосунки між губкомом комсомолу та осередками на місцях; уточнено: ставлення комуністів місцевих осередків до необхідності впровадження демократичних принципів у внутрішньопартійне життя; доповнено: знання про процеси, які відбувалися в партійних осередках, місцевих радах, профспілкових та комсомольських організаціях завдяки введенню автором до наукового обігу нових документів із фондів Державного архіву Харківської області; набуло подальшого дослідження: висвітлення процесу підготовки та проведення виборів у місцеві ради; розширено знання: про методи витіснення політичних опонентів більшовиків з місцевих рад Харківщини на початку 1920-х рр. Практичне значення дисертації: результати дослідження можуть бути використані істориками, політологами та іншими фахівцями для подальшого дослідження феномену тоталітаризму в СРСР та Україні. А також в процесі сучасного державотворення, політиками, партіями, громадськими організаціями, державними інститутами, засобами масової інформації, що дає можливість краще зрозуміти процеси, які відбуваються в політичному житті українського суспільства. Це сприятиме прискоренню процесу подолання тоталітарної спадщини та посттоталітарних тенденцій соціально-економічного, політичного, духовного розвитку України.^UObject: institutions of the political system of Kharkiv region in the 1920s, which includes research on the growth and establishment of totalitarian traits in the party organization of Kharkiv region, its influence on councils, trade unions and Komsomol organizations; the purpose of reproducing the process of transformation of the party organization of Kharkiv region into a totalitarian organization, determining the mechanisms and methods of control of party committees over local councils, trade unions and Komsomol organizations; methods: microhistorical, complex, systemic, value and interdisciplinary approaches based on the principles of historicism, objectivity and comprehensiveness. The implementation of these principles is based on the use of general science (analysis and synthesis, induction and deduction); scientific novelty: on the basis of numerous archival materials, most of which are introduced into scientific circulation for the first time, a significant gap is filled in the ideas about the processes that took place in party cells, local councils, trade unions and Komsomol organizations. The origin and functioning of the institutions of the totalitarian political system at the regional level, namely in the Kharkiv region, are shown; a historiographical analysis of the scientific literature on the topic of the selected study, identified achievements and shortcomings that prevented domestic and foreign researchers to objectively study this topic; the course of discussions in the cells on the need to introduce elements of democracy into party life is shown; the opposition between the "tops" and "bottoms" of the party regarding material privileges is analyzed; the course of discussion of issues of all-party discussions in the centers of KP (b) U of Kharkiv region was studied; mechanisms, ways and methods of destroying elements of democracy in party cells are determined; the personnel policy in the party organization of the province is analyzed; the mechanisms of the party's control over the personal lives of its members are revealed; researches of purges in cells and their role in party life are investigated; the moral and ethical aspects of the everyday behavior of ordinary communists and leading party cadres are shown; coverage of the introduction of censorship by the provincial committee and its interference in the activities of the media; the manifestations of political dogmatism in the cells are shown, the forms and methods of interference of party bodies in the activities of local councils, trade unions and Komsomol organizations are clarified; the influence of party structures on the youth through Komsomol organizations, the struggle of the latter with youth organizations of non-communist orientation is shown; the relationship between the Komsomol provincial committee and local branches has been clarified; clarified: the attitude of communists of local cells to the need to implement democratic principles in intra-party life; supplemented: knowledge of the processes that took place in party cells, local councils, trade unions and Komsomol organizations due to the author's introduction into scientific circulation of new documents from the funds of the State Archives of Kharkiv region; acquired further research: coverage of the process of preparation and holding of elections to local councils; expanded knowledge: on methods of ousting political opponents of the Bolsheviks from local councils of Kharkiv in the early 1920s. The practical significance of the dissertation: the results of the study can be used by historians, political scientists and other experts to further study the phenomenon of totalitarianism in the USSR and Ukraine. And also in the process of modern state formation, by politicians, parties, public organizations, state institutions, mass media, which gives an opportunity to better understand the processes taking place in the political life of Ukrainian society. This will accelerate the process of overcoming the totalitarian heritage and post-totalitarian tendencies of socio-economic, political and spiritual development of Ukraine.