У контексті досягнень сучасної педагогічної науки та освітніх викликів обґрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти – майбутніх фахівців соціономічних професій, виражені в сутнісному вигляді в концепції, авторській педагогічній системі та її моделі. Концепція дослідження, побудована на трьох концептах (теоретичному, методологічному і технологічному), передбачає оптимізацію розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти за соціономічними професіями і його систематизацію з урахуванням сучасних змін у функціонуванні соціальної сфери та відповідно до запитів суспільства.Система розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій розглядається як: цілеспрямовано організована, керована, багатофункціональна та відкрита педагогічна конструкція, комплекс каналів прямої і опосередкованої взаємодії викладачів і здобувачів вищої освіти задля реалізації визначених установок на соціальну активність; сукупність соціокультурних, психолого-педагогічних, організаційних та інших створених у закладі вищої освіти умов, що забезпечують позитивні зміни в підготовці здобувачів до соціально значущої діяльності.Базові компоненти авторської моделі педагогічної системи розвитку соціальної активності здобувачів охоплюють: теоретико-методологічний (ґрунтується на принципах системності, зв'язку теорії із соціальною практикою, об'єктивності, інтегративності, особистісного, діяльнісного, комунікативного, компетентнісного, аксіологічного, синергетичного та суб'єктного методологічних підходів); змістовий (знання, компетентності, що передбачені змістом освітньої програми; уміння й соціальний досвід, отримані під час навчальних та позанавчальних практик); організаційно-технологічний (форми, методи, засоби, технології розвитку соціальної активності здобувачів); критеріальний і результативний блоки (орієнтовані на кінцевий результат – підвищення рівня розвитку соціальної активності). Компоненти моделі відображають цілісність і системність урахування вимог до фахівців соціономічних професій, змісту розвитку соціальної активності здобувача, відповідності організації процесу і технологічних засобів цілепокладанню й орієнтації на результат – підвищення рівня розвитку соціальної активності здобувачів. Модель системи розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти реалізується на основі вибору і застосування освітніх технологій (універсальні, під якими розуміємо особистісно зорієнтовані, інтерактивні, проєктні, мультимедійні, тренінгові, проблемного навчання та ін., що є складниками макротехнологій; інформаційно-комунікаційні, соціально-виховні), упровадження організаційно-педагогічних умов, добору ефективних форм, методів, прийомів і засобів організації розвитку соціальної активності. У дисертації розвинуто дефініцію соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій, яка трактується як категорія (загальне поняття), що відображає найсуттєвіші суперечності та взаємодію суспільних норм й індивідуальних потреб здобувача, і водночас є характеристикою його особистості, визначальною для групи професій типу «людина-людина». Соціальна активність майбутнього фахівця розглядається як стан й інтегративна властивість особистості, що виявляється в процесі професійної освіти в ініціюванні та здійсненні актів соціальної взаємодії задля конструктивного саморозвитку, перетворення навколишнього середовища, досягнення особистих і соціально орієнтованих цілей здобувача, опосередкованих характером його майбутньої професійної діяльності. Визначено структурно-функціональні та факторно-інтегративні характеристики розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій у контексті педагогічного впливу освітнього середовища закладу вищої освіти. Встановлено об'єктивні та суб'єктивні критерії соціономічної діяльності задля розвитку соціальної активності, а саме: наявність спільної мети, супідрядність індивідуальних мотивів до дій та їхня реалізація через самоактуалізацію, що відтворює сукупність певних поглядів, настанов, потреб, цілей і цінностей особистості та виконує регулятивні функції в межах конкретної соціономічної професії.^UIn the context of the achievements of modern pedagogical science and educational challenges, the author substantiates the theoretical and methodological foundations of social activity of students – future specialists of socionomic professions. These foundations are expressed in the concept, in the author's pedagogical system and its model.The research is based on three concepts (theoretical, methodological and technological). It involves optimization of the social activity development for students who specialize in socionomic professions and it includes its systematization according to the modern changes in the functioning of the social sphere and according to society's demands.The system of social activity development of future socionomy specialists is considered as follows: it is purposefully organized, managed, multifunctional and open pedagogical construction, a set of channels of direct and indirect interaction between teachers and students in order to realize certain attitudes to social activity; it is a set of socio-cultural, psychological, pedagogical, organizational and other conditions created in the higher education institution and which provide positive changes in students' preparation for socially significant activities.The basic components of the author's model of the pedagogical system of students' social activity include: theoretical and methodological component (based on the principles of systematic, connection between theory and social practice, objectivity and integrity, as well as personal, activity, communicative, competence-based, axiological, synergetic and subjective methodological approaches); semantic component (knowledge, competencies provided by the content of the educational program; skills and social experience gained during educational and extracurricular practices); organizational and technological component (forms, methods, means, technologies of development of students' social activity); criteria and results blocks (focused on the final result – increasing the level of social activity development). The components of the model reflect the integrity and systematic character of the requirements for socionomy specialists, the content of the students' social activity development, the conformity of the process and technological means to goal setting and result orientation – increasing the level of students' social activity.The model of the system of social activity development of future socionomy specialists in the process of professional training in higher education institutions is realized on the basis of choice and application of pedagogical technologies (the universal ones which mean personality-oriented, interactive, project-like, multimedia, training, problem-based learning, etc. and which are components of macro-technology; information and communication, social and educational ones), the introduction of organizational and pedagogical conditions, the selection of effective forms, methods, techniques and means to organize the development of social activity.The dissertation develops the definition of social activity of future socionomy specialists which is interpreted as a category (a general concept) that reflects the most significant contradictions and interaction of social norms and individual needs of the student. At the same time it is a characteristic of the student's personality. Social activity of the future specialist is considered a state and integrative property of personality which is manifested in the process of vocational education while initiating and implementing acts of social interaction for constructive self-development, environmental transformation, achieving personal and social goals mediated by the nature of students' future professional activity.The author determines structural-functional and factor-integrative characteristics of the social activity development of future socionomy specialists in the context of the pedagogical influence of the educational environment at a higher education institution. The research study defines objective and subjective criteria of socionomic activity for the development of social activity, namely: the presence of a common goal, the subordination of individual motives to action and their implementation through self-actualization which reflects a set of certain views, guidelines, needs, goals and values of the individual, and performs regulatory functions within a particular socionomic profession.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано, практично розроблено й експериментально перевірено методику навчання майбутніх соціальних працівників професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою, яка базується на положеннях системного, парадигмального, комунікативно-діяльнісного, професійно орієнтованого, рівневого, рефлексивного та особистісно орієнтованого підходів; передбачає використання кейс технології шляхом самостійного створення майбутніми фахівцями навчально-дослідницьких кейсів, три етапи навчання (підготовчий, основний та завершальний, який реалізується в процесі аудиторної та позааудиторної роботи), використання системи вправ і завдань, що корелює з етапами навчання та містить три підсистеми вправ і завдань, кожна з яких забезпечує реалізацію цілей відповідного етапу; уточнено принципи, цілі та зміст навчання майбутніх соціальних працівників професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою; удосконалено критерії відбору навчального матеріалу; подальшого розвитку набуло визначення критеріїв оцінювання рівня сформованості в майбутніх соціальних працівників вмінь професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою.Практичне значення дослідження полягає у: відборі навчальних матеріалів різної форми подачі (зокрема аудіо,- відеофонограм та письмових текстів) із метою навчання майбутніх соціальних працівників професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою; розробці навчально-методичного посібника з відповідними комплексами вправ та укладанні методичних рекомендацій для викладачів німецької мови щодо ефективної організації навчальної діяльності майбутніх соціальних працівників. Досліджено психолінгвістичні особливості навчання майбутніх соціальних працівників професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою. На основі аналізу функціонування психічних процесів (мислення, пам'ять, увага, сприймання, мотивація) зроблено висновок, що в межах навчання професійно орієнтованого усного спілкування у майбутніх працівників потрібно розвивати критичне мислення, зосереджувати навчання на стратегіях запам'ятовування, сприяти активізації уваги та сприймання, застосувати вправи на підвищення мотивації. Запропоновано модель організації навчання майбутніх соціальних працівників професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою.Укладено методичні рекомендації щодо навчання майбутніх соціальних працівників професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою.Ключові слова: професійно орієнтоване усне спілкування, майбутні соціальні працівники, діалогічне мовлення, монологічне мовлення, кейс- технологія, система вправ, соціальна робота, психологічні особливості усного спілкування, лінгвістичні особливості усного спілкування.^UThe scientific novelty of the research lies in the fact that methodology of teaching professionally oriented German oral communication to future social workers has been theoretically substantiated, practically developed and experimentally tested for the first time, being based on the provisions of systemic, paradigmatic, communicative, professionally oriented, level, reflexive and personal approaches; this methodology involves the use of case technology through future social workers' independent compiling of scientific-research cases and contains three stages of students' training (preparatory, main and final, which are implemented in the course of in-class and out-of-class work), as well as the development of a deliberately designed system of exercises and tasks that correspond to the training stages and contain three sub-systems of exercises and tasks, each of which is to ensure the fulfilment of the objectives of the respective stage; the principles, objectives and content of teaching professionally oriented German oral communication to future social workers have been specified; the criteria for selecting the learning materials have been improved; the criteria for assessing the future social workers' level of oral communication proficiency in German have acquired further development.The practical significance of the paper lies in: selecting the learning materials of various forms (including audio and video materials and printed texts) with the purpose of teaching future social workers to professionally oriented German oral communication; developing the methodological manual that contains appropriate sets of exercises, as well as in elaborating certain methodological recommendations for the teachers of German on the effective organization of future social workers' training activities.The research investigates the psycholinguistic features of teaching future professionally oriented oral communication to social workers in German. Having examined the functioning of mental processes (thinking, memory, attention, perception, motivation), the conclusion has been drawn that along with training of professionally oriented oral communication, future social employees need to develop critical thinking, focus their learning on memory strategies, work on the improvement of their attention and perception, apply specific exercises to increase their motivation.Certain methodical recommendations on teaching professionally oriented German oral communication to future social workers have been developed in the paper as well.Key words: professionally oriented oral communication, future social workers, spoken interaction, spoken production, case technology, the system of exercises, social work, psychological peculiarities of oral communication, linguistic peculiarities of oral communication.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі гуманітарних наук зі спеціальності 035 Філологія. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2021. Дисертаційну розвідку присвячено аналізу пропріативних назв у творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття через цілісний зв'язок із соціокультурними чинниками впливу на формування варіантів онімів. Установлено кількісні і структурні ознаки власних назв, виявлено їхні асоціативно зумовлені значеннєві нашарування та мотиваційні передумови функціонального навантаження. Джерельна база дисертації охоплює художні твори і спогади про національно-визвольний рух України першої половини ХХ століття, що діляться на два хронологічних періоди: 1917‒1921 і 1942‒1954 рр. Визначено нормативну основу використання різних термінологічних одиниць для позначення функціонування онімів у текстах художніх творів; висвітлено синонімічну варіативність позиціонування термінів вітчизняними й зарубіжними науковцями, їхні погляди на це явище. Установлено значеннєво-функціональні особливості використання оніма в текстах художніх творів та його позатекстові зв'язки й семантичні нашарування. Установлено термінологічну диференціацію між смисловими поняттями псевдоніма і псевда, що позначають назви історичних осіб, і літературно-художніх антропонімів у текстах аналізованих творів задля приховування справжнього імені. Виявлено конотативні, мотиваційні і кількісні категорії використання письменниками інформаційно-оцінних літературно-художніх антропонімів, діяльність денотатів яких була пов'язана з культурними і богословськими напрямами. Визначено, що найбільш уживаним інформаційно-оцінним літературно-художнім антропонімом є ім᾿я українського поета Тараса Шевченка. Проаналізовано структурні особливості назв імен персонажів, кількісну різницю у використанні таких мовних одиниць у творах про два історичних періоди (1917‒1921 і 1942‒1954 років). Схарактеризовано функціонування прізвищ літературно-художніх антропонімів афіксального й семантичного способу творення, їхні кількісні і структурні ознаки. Побутування апелятивів, що позначають родинні відносини чи соціальний статус літературно-художніх антропонімів у текстах творів про визвольний рух 1917‒1921 і 1942‒1954 рр., підтверджує пріоритетність громадсько-орієнтованих маркерів. Установлено, що найбільш уживаними апелятивами, які автори аналізованих творів використовували для номінації назв професій персонажів, є варіативні назви для позначення діяльності священнослужителів, учителів і лікарів. Схарактеризовано мотиваційні передумови присвоєння назв-прізвиськ персонажам аналізованих творів та висвітлено їхню кількісну і семантичну співвіднесеність. Вплив соціальних чинників на життя персонажів детермінує функціонування в аналізованих текстах обох періодів (1917‒1921 і 1942‒1954 років.) практично однакової кількості прізвиськ. Установлено, що використання багатокомпонентних назв-прізвиськ у творах про визвольний рух 1917‒1921 років із збереженням первинного найменування персонажа та власне лексеми прізвисько підтверджує соціальний характер утворення онімних конструкцій. Семантичну зумовленість прізвиськ у творах про визвольний рух 1917‒1921 років визначають назви, надані за видимі зовнішні ознаки персонажа; звичку, діяльність або родинні стосунки; назви-прізвиська, що функціонують у творах про повстанський рух 1942‒1954 років, мотивуються утворенням через звичну поведінкову модель або діяльність особи, яскраво виражені риси характеру або зовнішні ознаки особи. У текстах творів про визвольний рух України першої половини ХХ століття встановлено функціонування трьох категорій назв-андронімів згідно з моделями способу творення та їхньої мотиваційної зумовленості: модель із формантом -их(а), формантом -к(а), формантом -ов(а). Виявлено, що сакральні назви займають чільне місце в антропосистемі текстів творів про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття. З᾿ясовано кількісні показники функціонування однокомпонентного варіанту назви Бог. Виявлено назви конотативно забарвлених топонімів в аналізованих творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття. Завдяки особистісно-психологічним особливостям мислення та світосприйняття письменники в текстах показали вплив соціального середовища на формування загальнопонятійного семантичного кола топоніма Україна та його варіантів. В аналізованих текстах художніх творів схарактеризовано поетоніми як одиниці пропріативної лексики, що сприяють відтворенню самобутності міфокультурних поглядів, традицій і вірувань певного народу. На прикладах інтернаціональних і власне українських поетонімів простежено співфункціональність мовної, реальної картини світу і міфопоетичної. Ключові слова: соціоономастика, соціолінгвістика, літературна ономастика, конотативна лінгвістика, теолінгвістика, лексикологія, стилістика, лексика, псевдонім, псевдо, антропонім, прізвисько, конотонім, топонім^UThesis for the Doctor of Philosophy Degree, specialty 035 Philology. Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Ternopil, 2021. The dissertation is devoted to the analysis of proper names in works about the national liberation movement of the first half of the twentieth century through an integral connection with socio-cultural factors influencing the formation of onyms′ variants. It has been established the quantitative and structural features of proper names; their associatively conditioned semantic layers and motivational preconditions of functional loading have been revealed. The source base of the dissertation covers the novels and memoirs about the national liberation movement of Ukraine in the first half of the twentieth century, which are divided into two chronological periods (1917‒1921 and 1942‒1954). The normative basis of using different terminological units for denoting functioning of the onyms in the texts of analyzed works has been clarified and the synonymous variability of the scientists′ terms positioning and their substantiation by the Ukrainian and foreign linguists has been also clarified. The semantic and functional features of the onym in the analyzed texts of works and its non-textual connections and semantic layers have been established. The terminological differentiation between the semantic concepts of pseudonym and pseudo denoting the names of historical figures and literary anthroponyms in the texts of the analyzed works in order to hide the real name has been established. Connotative, motivational and quantitative categories of the writers′ usage of the historical informative-evaluative literary anthroponyms, the denotations′ activity of which was connected with cultural and theological directions have been characterized. The name of the Ukrainian poet Taras Shevchenko has been qualified as the most widely used informative-evaluation literary anthroponym. The structural features of the names of the characters, the quantitative difference of its usage in the texts of works about two historical periods (1917‒1921 and 1942‒1954) have been analyzed. The literary anthroponyms′ surnames functioning of the affix and semantic way of creation, their quantitative and structural components have been characterized. It has been considered the quantitative difference in functioning of appellatives that denote family relations or social status of literary anthroponyms in the texts of analyzed works about the liberation movement of 1917‒1921 and 1942‒1954. It has been found that the most frequently used appellatives, which the authors of the analyzed works used to nominate the names of professions, are variable names of priests, teachers and doctors. The motivational preconditions of assigning nicknames to the characters of the analyzed works and their quantitative and semantic correlation have been highlighted. The functioning of three names-andronyms′ categories have been established according to the models of the methods′ creation: a model with the formant -ych(a), the formant -k(a) and the formant -ov(a) іn the texts of analyzed works about the liberation movement of Ukraine in the first half of the twentieth century. It has been established, that the sacred names occupy a prominent place in the anthroposystem in the texts of analyzed works about the national liberation movement of the first half of the twentieth century. It has been clarified the quantitative functioning of the one-lexeme variant of the name God. It has been revealed the names of associative-connotative toponyms in the analyzed texts about the national liberation movement of the first half of the XX century in Ukraine. Due to the personal and psychological features, experience and writers' world's perceptions, the writers in the texts show the influence of the social environment on the general semantic circle's formation of the toponym Ukraine and its seven variants. It has been found, that the writers use the names of the one-lexeme variant of the choronym Ukraine and due to the characteristic adjectives and noun attributes emphasize its territorial features, political regimes of the country and the subjective feelings about the formation of Ukraine's independence. The units of propriative lexicon, which contribute to the reproduction of the mythocultural views′ identity, traditions and beliefs of a certain people, also called the category of poetonyms, have been considered in the analyzed texts of works. The co-functionality of the linguistic worldview, real world's perception and the mythopoetic one is directly traced on the examples of international and Ukrainian poetonyms. Keywords: socionomastics, sociolinguistics, literary onomastics, conotonymy, theolinguistics, vocabulary, stylistics, lexis, pseudonym, pseudo, anthroponym, nickname, conotonym, toponym.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у закладах вищої освіти. Предмет дослідження – система професійної підготовки майбутніх вихователів до формування художньо-конструктивної діяльності дітей дошкільного віку.Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні та експериментальній перевірці системи професійної підготовки майбутніх вихователів до формування художньо-конструктивної діяльності дітей 4-6-річного віку. Методи дослідження: теоретичні, емпіричні, методи статистичної обробки отриманих даних.У дисертації на основі аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури здійснено теоретико-методологічне обґрунтування, розробку й експериментальну перевірку ефективності системи професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування художньо-конструктивної діяльності дітей дошкільного віку. У процесі дослідження з’ясовано сутність, особливості художньо-конструктивної діяльності дітей дошкільного віку, охарактеризовано її структуру. Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження склали системний, особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний, культурологічний підходи, що дозволило: обґрунтувати завдання та напрями дослідження; визначити програмно-методичну структуру, етапи дослідження; з’ясувати сутність базових понять; охарактеризувати понятійно-категоріальний апарат дослідження; розробити концепцію, обґрунтувати педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до формування художньо-конструктивної діяльності дітей дошкільного віку та напрями вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільного профілю в означеному руслі; здійснити аналіз емпіричних даних та сформулювати висновки.^UObject of research - professional training of future teachers of preschool education in institutions of higher education.Subject of research - the system of professional training of future teachers for the formation of artistic and constructive activities of preschool children.The aim of the research is to theoretically and methodologically substantiate and experimentally test the system of professional training of future teachers for the formation of artistic and constructive activities of 4-6-year-old children.Research methods: theoretical, empirical, methods of statistical analysis of the obtained data.In the dissertation, based on the analysis of psychological-pedagogical and methodical literature, a theoretical-methodological substantiation, development, and experimental verification of the effectiveness of the system of training future teachers of preschool education institutions for the formation of artistic and constructive activities of preschool children were carried out. In the research process, the essence and peculiarities of preschool children's artistic and constructive activity were clarified, and its structure was characterized.The theoretical and methodological basis of the dissertation research was made up of systematic, personally oriented, activity, competence, axiological, and cultural approaches, which allowed: to substantiate the tasks and directions of the research; determine the program and methodical structure, research stages; find out the essence of basic concepts; characterize the conceptual and categorical apparatus of research; to develop a concept, a pedagogical model, to substantiate the pedagogical conditions for the training of future educators for the formation of artistic and constructive activities of preschool children and directions for improving the system of professional training of future specialists of the preschool profile in the specified direction; analyze empirical data and formulate conclusions.

У дисертації здійснено лінгвокультурологічний аналіз семантичних модифікацій лексикону українських текстів Біблії ХІХ-ХХ століть: «Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту» (пер. П. Куліша, І. Левицького, І. Пулюя), «Євангеліє» (пер. П. Морачевського), «Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту» (пер. І. Огієнка), «Святе Письмо Старого та Нового Завіту» (пер. І. Хоменка), «Біблія» (четвертий повний переклад з давньогрецької мови ієромонаха о. Рафаїла (Р. Турконяка)).Схарактеризовано в діахронно-синхронному ракурсі динаміку лексико- семантичних процесів у релевантних для дослідження тематичних групах біблійного тексту: «теонімні номінації», «назви людини», «назви духовних осіб», «назви частин тіла людини (соматизми)», «назви родів занять», «назви хвороб», «назви тварин», «назви грошових одиниць».Практичне значення дисертації полягає в тому, що низка її положень може бути використана при викладанні курсів лінгвістичної інтерпретації тексту, стилістики, лексикології сучасної української мови, спецкурсів з етнолінгвістики, лінгвокультурології. Матеріали і результати стануть у нагоді в лексикографічній практиці, для підготовки навчальної та методичної літератури з лексикології та історії української мови.Лінгвістичні (лінгвокультурні, лінгвокультурологічні) особливості українських перекладів розглянуто в контексті релігієзнавчих, філософських студій, що дало змогу виявити специфічні риси національних перекладацьких традицій, зумовлених конфесійними та лінгвістичними чинниками, осмислити біблеїзми як лінгвокультурологічні одиниці.Схарактеризовано специфіку лінгвокультурологічного аналізу біблійного тексту; проаналізовано сучасні напрями лінгвістичного дослідження біблійного тексту; обґрунтовано методику дослідження тематичних груп лексики українських перекладів Біблії; встановлено механізм і характер трансформацій у лексичному складі виділених тематичних груп; визначено особливості семантичних модифікацій у текстах українських версій Біблії: відповідність/невідповідність вираження мовних засобів тексту-першоджерела та українських перекладів в аналізованих контекстах, виявлено оказіональні значення лексем, простежено парадигматичні відношення у лексиконах українських версій Біблії.Дослідження здійснено на лексичному матеріалі виділених тематичних груп, у яких виявлено семантичні, стилістичні, культурологічні особливості. Поняття «тематична група» розглядається як сукупність слів, що позначають предмети або поняття, об'єднані на основі позамовної дійсності. Підставою для викремлення тематичної групи слугує сукупність предметів або явищ зовнішнього світу зі спільною ознакою. Важливим її показником слугує різнотипність мовних відношень між лексичними одиницями, наявність позамовних зв'язків, на основі яких здійснюється об'єднання. У тематичну групу входять слова, кореляція між якими ґрунтується передусім не на основі інтралінгвальних лексико-семантичних відношень, а на екстралінгвальних. У цьому полягає принципова відмінність тематичної групи від лексико- семантичної групи, в основі якої лежать внутрішні мовні зв'язки слів. Позаяк у тематичні групи організовуються цілі «відрізки дійсності», в мові існує велика кількість тематичних множин, які відображають національно забарвлену мовну картину світу, є носіями культурної інформації.Лексика розглянутих тематичних груп в українських версіях Біблії демонструє динаміку лексико-семантичних змін, зумовлену передовсім різними часовими періодами, стильовими особливостями в системі координат «біблеїзм - загальновживана лексика - лексика обмеженого використання».Українські переклади Біблії ХІХ-ХХ століть - якісно новий етап розвитку релігійного стилю української літературної мови, який засвідчує повноцінність функціонування української мови, цілком придатної для релігійного вжитку. Загалом українськомовні біблійні тексти збагатили лексико-семантичний та фразеологічний фонд національної мови, продемонстрували багатство її виражальних можливостей, ввели українську мову в загальноєвропейський культурний простір.Ключові слова: лінгвокультурологічний аналіз, українські версії Біблії, семантика, біблеїзм, тематична група, парадигматика, синтагматика, переклад.^UIn the thesis the author has carried out the linguoculturological analysis of the lexicon semantic modifications in the Ukrainian texts of the Bible of the nineteenthtwentieth centuries: “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by P. Kulish, I. Levytskyi, I. Puliuy), “The Gospel” (translated by P. Morachevskyi) , “The Bible, or the Books of the Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Ohiyenko), “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Khomenko), “The Bible” (the fourth complete translation from the Old Greek language of Hieromonk Rafayil (Father R. Turkoniak)). The dynamics of lexico-semantic processes in research relevant thematic groups of the biblical text have been characterised in the diachronic and synchronic perspective: “theonymic nominations”, “names of a human being”, “names of the clergy”, “names of parts of the human body” (somatysms), “names of occupations”, “names of diseases”, “names of animals”, “names of monetary units”. It has been stated in the research that methodological foundations of modern linguistics, the study of language and speech–thinking processes which man operates in his practical and cognitive activity, are based on anthropocentric paradigm, which predetermines the study of the cultural factor in language, the growth and interest in interaction issues of language and culture, the desire to cognise the peculiarities of religious communication in different cultures and the necessity to establish the nature and mechanisms of changes in the texts of the Bible, determined by the influence of cultural factors. It has been established that a linguoculturological research is cognitive in essence, and therefore can be based in its cultural segment mainly on the background (historical and cultural) information of the source language and the target language (as in our case), since the linguoculturological analysis differs from the cultural one on the fact that it investigates primarily linguistic units analysing denotativesignificative (conceptual) values. On the basis of the linguoculturological approach the author has determined the peculiarities of historical and modern linguistic facts reflected in Ukrainian biblical texts of the nineteenth-twentieth centuries, has described its structure, a broad historical and cultural analysis of genres, linguistic means for expressing semantics of these texts. Linguistic (linguocultural, linguoculturological) peculiarities of Ukrainian translations have been considered in the context of religious and philosophical researches, which allowed revealing specific features of national translation traditions, due to confessional and linguistic factors, comprehending biblical expressions as linguoculturological units that have not only linguistic content but also retain cultural-national information in time. The dissertation deals with the linguoculturological peculiarities of lexical units in Ukrainian biblical texts in diachronic and synchronic aspect: the author has described the specifics of linguoculturological analysis of the biblical text; has analysed modern directions of the linguistic research of the biblical text; has substantiated the methodology of thematic groups research of lexicon of biblical Ukrainian translations; has established the mechanism and nature of changes in the lexical composition of the selected thematic groups; has determined peculiarities of linguistic modifications in the texts of the Ukrainian versions of the Bible: correspondence / inconsistency of expressing language means in the source text and Ukrainian translations in analysed contexts, as well as in identical contexts in the Ukrainian versions of the Bibles; has displayed occasional meanings of lexemes and followed paradigmatic relations. Keywords: a linguoculturological analysis, Ukrainian versions of the Bible, semantics, a biblical expression, a thematic group, paradigmatics, syntagmatics.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у ньому вперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Об'єктом дослідження є процес взаємопов'язаного формування у магістрантів, майбутніх викладачів іноземних мов, професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Предметом– методика взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Мета роботи полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні й розробці методики взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності й експериментальній перевірці її ефективності.Практичне значення одержаних результатів полягає у: здійсненні відбору навчального матеріалу та інформаційно-комунікаційних технологій, розробці комплексів вправ і завдань, укладанні методичних рекомендацій для викладачів щодо взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Визначено, що взаємопов'язане формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності повинно здійснюватись на засадах комунікативно-діяльнісного, соціокогнітивного та інтегрованого підходів.Конкретизовано зміст взаємопов'язаного формування професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності у майбутніх викладачів англійської мови в єдності предметного та процесуального аспектів. Обґрунтовано критерії відбору навчального матеріалу (друкованих і електронних текстів, фонограм та відеофонограм). Водночас з урахуванням визначених у процесі дослідження критеріїв відбору сучасних інформаційно-комунікаційнихтехнологій зроблено висновок про доцільність використання при формуванні у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності таких сервісів і програм: YouTube, GoogleHangouts, GoogleClassroom, Skype.Виділено три етапи взаємопов'язаного формування професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності у майбутніх викладачів англійської мови та запропоновано систему вправ і завдань, яка співвідноситься з виділеними етапами.Сконструйовано лінгводидактичнута тематико-часову моделівзаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності. Обґрунтовано критерії оцінювання рівнів сформованості у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності та їх кількісні показники. Результати експериментального навчання в межах дослідження виявили такі екстрачинники його ефективності: використання вебквесту як продуктивної технології формування цільових компетентностей; взаємозалежність зростання рівнів сформованості професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Сформульовано методичні рекомендації для викладачів щодо взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності. Ключові слова: майбутні викладачі англійської мови, професійно орієнтована компетентність в говорінні, інформаційно-комунікаційна компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, вебквест, система вправ і завдань.^UThe scientific novelty of the research consists in theoretical grounding and experimental examination of methodology of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English.The object of the research is the process of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of Masters, prospective teacher trainees majoring in English.The subject of the research is the methodology of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competenceThe aim of the research consists in scientific and theoretical grounding and elaboration of the methodology of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of Masters, prospective teacher trainees majoring in English and experimental validation of its effectiveness.The practical importance of the obtained results lies in: selection of teaching materials,information and communication technologies, elaboration of the sets of exercises and assignments, development of the recommendations for English language teachers on the integrated formation of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English.It has been found out that the integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English should proceed on the principles of communicative, socio-cognitive and integrated approaches. The content of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English in unity of objective and procedural aspects has been clarified.The selection criteria of learning material (printed and electronictexts, phonograms and digital-video recordings) have been grounded. Moreover, along with the defined selection criteria of information and communication technologies it has been stressed on the suitability of using such services and programmes as YouTube, Google Hangouts, Google Classroom, Skypeforbuilding professionally oriented speaking competence and information-communicative competence.The three stages of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English have been outlined and the system of exercises and assignments, which corresponds to the outlined stages has been suggested. Both linguo-didactic and thematic and timemodels of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English have been designed.The evaluation criteria of levels of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English and their quantitative indicators have been elaborated.The findings of the experimental teaching under research revealed the following extra factors of its effectiveness: the application of webquest as a productive technology of building targeted competences; interdependency of increase of levels of acquisition of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence.The methodological recommendations for English language teachers on integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English have been presented.Key words: prospective teacher trainees majoring in English, professionally oriented speaking competence, information-communicative competence, information and communication technologies, webquest, system of exercise and assignments.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі закладів вищої освіти.Oб'єкт дoслiдження: процес навчання студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі закладів вищої освіти.Предмет дoслiдження: зміст, форми, методи формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі закладів вищої освіти.Мета дoслiдження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дидактичні умови формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі закладів вищої освіти.Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі ЗВО (актуалізація мотиваційно-ціннісної основи формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей; створення мовленнєво-інформаційного освітнього середовища для студентів філологічних спеціальностей; здійснення рефлексійної оцінки динаміки результативності сформованості мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей); уточнено суть понятійного конструкту «мовленнєва компетентність студентів філологічних спеціальностей»; критерії та показники сформованості мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі ЗВО: мотиваційний (наявність позитивної мотивації до формування мовленнєвої компетентності), когнітивний (системність і ґрунтовність теоретичних та практичних знань щодо формування мовленнєвої компетентності), операційний (розвиток вмінь, необхідних для організації, здійснення, оцінювання, удосконалення формування мовленнєвої компетентності), особистісно-рефлексійний (самоаналіз та рефлексія); та рівні сформованості мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі ЗВО (високий, середній, низький), що сприяють позитивній динаміці формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей; подальшого розвитку набули форми, методи та засоби навчання, які сприяють формуванню мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі ЗВО.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці методичного забезпечення освітнього процесу студентів філологічних спеціальностей, де відбуватиметься ознайомлення фахівців з дидактичним підґрунтям мовленнєвої компетентності, створенні методичних рекомендацій для викладачів, які забезпечують організацію освітнього процесу студентів філологічних спеціальностей щодо формування мовленнєвої компетентності. Отримані теоретико-методологічні результати можуть слугувати концептуальним орієнтиром при укладанні навчальних програм і навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів і майбутніх фахівців філологічних спеціальностей; розширення, доповнення й оновлення змісту навчальних дисциплін «Педагогіка», «Культура спілкування», «Педагогічна майстерність».^UThe dissertation is a theoretical and experimental study of didactic conditions of speech competence formation of students of philological specialties in educational environment of higher education institutions.Study object: the process of philological specialties in educational environment of higher education institutions.Study subject: content, forms and methods of philological specialties in educational environment of higher education institutions.Goal of research: theoretical substantiation and experimental testing of didactic conditions of philological specialties in educational environment of higher education institutions.Scientific novelty of the dissertation lies in the following: for the first time didactic conditions of philological specialties in educational environment of higher education institutions (actualization of motivation and value basis for philological specialty students' speech competence formation, creation of speech and information environment for philological specialty students; implementation of reflective assessment of the dynamics of performance of philological specialty students' speech competence formation) are theoretically substantiated and experimentally tested; the main point of “philological specialty students' speech competence” conceptual construct is specified; criteria and indicators of philological specialty students' speech competence formation in the educational environment of the higher educational establishments are elucidated: motivational (presence of positive motivation for the formation of speech competence), cognitive (consistency and thoroughness of theoretical and practical knowledge to form speech competence), operational (development of skills necessary for the organization, accomplishment, assessment, and enhancement of speech competence formation), and personal and reflexive (self-reflection and reflection); rates of philological specialty students' speech competence formation (advanced, intermediate, elementary) which contribute to the positive dynamics of philological specialty students' speech competence formation are distinguished; forms, methods, and training resources which develop the above-mentioned competency acquired further development. Practical results of the research lie in the development of methodological support of the educational process of philological specialty students, where specialists-to-be become acquainted with didactic grounds of speech competence, creation of instructional guidelines for teachers who provide the organization of educational process for the philological specialty students when forming speech competencies. Theoretical and methodological results obtained in the work can serve as a conceptual mark when creating training packages, compiling students' books and instructional guidelines for students and philologists-to be; and expanding, supplementing and updating the contents of such disciplines as “Pedagogy”, “Culture of Communication”, and “Art of Teaching”.

У наш час все актуальнішою стає проблема поширення ціанобактерій, насамперед представників ряду Nostocales, в поверхневих водах Європи і збільшення кількості випадків цвітіння води за їх участі (Taranu et al. 2015). Як було недавно показано, очікується експансія цієї групи організмів в нові місця проживання із наступною інтеграцією їх в екосистеми, а відтак - порушення стійкості останніх. Це підтверджується, наприклад, збільшенням частоти поширення Raphidiopsis raciborskii за останні десятиліття, особливо в зонах з помірним кліматом (Rzymski et al. 2018). Таке явище можна пояснити високою фенотиповою пластичністю, зміною клімату та антропогенною евтрофікацією (Cirés and Ballot 2016). Цито- та генотоксичні властивості циліндроспермопсину - алкалоїду біосинтезованого певними видами ціанобактерій - широко вивчені на експериментальних моделях in vitro та in vivo. За допомогою кількох незалежних досліджень було по окремо встановлено роль урацилу, гуанідину та гідроксильної групи у його токсичності (Evans and Murphy 2011; Cartmell et al. 2017). У ході пропонованого дослідження з використанням нормальних гепатоцитів коропа в умовах in vitro було перевірено токсичність п'яти синтетичних аналогів циліндроспермопсину, усі з яких містили у своїй структурі урациловий компонент, але віднізнялися комбінаціями інших притаманних йому компонентів та функціональних груп. Усі тестовані аналоги викликали генерацію активних форм оксинену, окиснення ліпідів та фрагментацію ДНК. Найбільше зростання вмісту ТБК-АП та активності каспази-3 (маркера апоптозу) було продемонстровано аналогом, який, подібно до циліндроспермопсину, містить групи гуанідину, гідроксилу та урацилу, але не має його складної трициклічної структури. Зроблені в процесі роботи спостереження підтверджують гіпотезу, що токсичність циліндроспермопсину є результатом взаємодії компонентів урацилу, гуанідину та гідроксильної групи.Відомо, що окремі види ціанобактерій та зелених водоростей виробляють ліпофільні поліметокси-1-алкени, які можуть викликати тератогенні прояви invivo. Зважаючи на недостатній рівень інформації щодо ПМА у Arthospira sp. (комерційно відома як спіруліна) та Chlorella sp., які культивуються для виробництва харчових біодобавок, ми проаналізували рівень біобезпеки харчових добавок на основі хлорели (n = 10) та спіруліни (n = 13), зареєстрованих у ЄС з використанням реакцій молекулярних маркерів Danio rerio (in vivo). Мас-спектрометричний аналіз фракціонованих екстрактів досліджуваних матеріалів не виявив жодних сполук, споріднених з ПМА. Аналізовані зразки не проявляли тератогенної дії, за винятком викривлення хорди, викликаного фракціями двох препаратів на основі хлорели. Разом з тим, проаналізовані біодобавки викликали прояви окисного стресу та цитотоксичності у тканинах печінки даніо, на що вказує підвищений рівень активних форм оксигену, активність каталази, пероксидне окиснення ліпідів та збільшення рівня фрагментації ДНК. Більшість (60 %) фракцій з препаратів на основі хлорели викликали активацію холінестерази у мозку даніо, тоді як вплив 61,5 % фракцій з препаратів на основі спіруліни викликав протилежну реакцію - її пригнічення. Наслідки впливу ліпофільних екстрактів, особливо з препаратві на основі хлорели, на D. rerio були схожими на реакцію у відповідь на вплив екстрактів ціанобактерій, що може свідчити про схожість токсичних метаболітів, продукованих обома групами організмів, чи забруднення біодобавок ціанобактеріями. Застосування до досліджуваних зразків розробленого на основі описаних вище досліджень способу виявлення потенційно токсичних синьо - зелених водоростей (Фальфушинська та Горин, 2019) показало, що при впливі Cl5,7 та Sp 12 відповідь ізольованих клітин тканин коропа Cyprinus carpio можна оцінити як «стрес», а для C16 та Sp2, 6 - «передстресовий стан» (адаптивна реакція на пошкоджуючий вплив). Відтак, незважаючи на те, що проведені нами дослідження підтверджують відсутність у проаналізованих препаратах на основі хлорели та спіруліни тератогенних сполук класу поліметокси-1-алкенів, їх цитотоксичний ефект свідчить про необхідність подальших досліджень з даного напрямку.Ключові слова: ціанобактерії, ціанотоксини, коропові риби, біомаркери, окисний стрес, цитотоксичність, генотоксичність, нейротоксичність.^UNowadays, there is an active spread of cyanobacteria, primarily of the Nostocales order, in the surface waters of Europe and an increase in the number of cases of water blooms with their involvement (Taranu et al. 2015). As recently shown, the Nostocales are expected to expand into new habitats and then integrate into ecosystems, thus disrupting their resilience. This is proven, for example, by the increase in the prevalence of Raphidiopsis raciborskii in recent decades, especially in temperate climates (Rzymski et al. 2018). This phenomenon can be explained by high phenotypic plasticity, climate change and anthropogenic eutrophication (Cirés and Ballot 2016). It is obvious that freshwater reservoirs with a steadily elevated temperature regime provide a favorable environment for the expansion of toxic species of cyanobacteria to new areas with their subsequent spread.Based on the data that the expansion of potentially toxic cyanobacteria began in latitudes with tropical and subtropical climates, we chose for the study reservoirs characterized by elevated temperatures due to geographical location (Kasperivtsi Reservoir and the Seret River below its dam) or operating conditions (Netishyn Reservoir). Phytoplankton analysis showed that cyanobacteria were the dominant fraction in all cases with a more visible predominance in summer . In particular, several potential producers of potent toxins were identified: Raphidiopsisraciborskii, Aphanizomenongracile, Dolichospermumflos-aquae. However, screenings for dissolved or partial cylindrospermopsin, microcystins (-LR, -YR, and -RR), and toxoid were negative.The cyto- and genotoxic properties of cylindrospermopsin, an alkaloid biosynthesized by certain species of cyanobacteria, have been extensively studied in experimental in vitro and in vivo models. Several independent studies have separately identified the role of uracil, guanidine, and the hydroxyl group in CYN toxicity (Evans and Murphy 2011; Cartmell et al. 2017). In the proposed study on a model of normal carp hepatocytes in vitro, the toxicity of five synthetic simplified analogues was tested, all of which contained a uracil component in their structure, but differed in combinations of other components and functional groups inherent in CYN. All tested analogues caused the reactive oxygen species, lipid peroxidation and increased levels of DNA fragmentation/ The greatest increase in TBARS content and activity of caspase-3 (a marker of apoptosis) was demonstrated by an analogue that, like CYN, contains functional groups of guanidine, hydroxyl and uracil, but does not have its complex tricyclic structure. Observations made in the course of this work confirm the hypothesis that the toxicity of CYN is the result of the interaction of the components of uracil, guanidine and the hydroxyl group. Certain species of cyanobacteria and green algae are known to produce lipophilic polymethoxy-1-alkenes, which can cause teratogenicity invivo. Due to the insufficient level of information on PMA in Arthospira sp. (commercially known as spirulina) and Chlorella sp., which are cultivated for the production of food additives, we analyzed the level of biosafety of food additives Chlorella (n = 10) and Spirulina (n = 13) registered in the EU. Mass spectrometric analysis of the fractionated extracts did not reveal any potentially related chemical compounds in the studied materials. The analyzed samples did not show teratogenic effects, except for curvature of the spine caused by fractions of two chlorella drugs. However, the analyzed supplements caused oxidative stress and cytotoxicity in zebrafish liver tissue, as indicated by increased levels of reactive oxygen species, catalase activity, lipid peroxidation and increased levels of DNA fragmentation. The majority (60%) of chlorella fractions caused cholinesterase activation in zebrafish brain, while the effect of 61.5% of spirulina fractions caused the opposite reaction - its suppression. The effects of lipophilic extracts, especially Chlorella, on Danio rerio were similar to the response to cyanobacterial extracts, which may indicate the similarity of toxic metabolites produced by both groups or contamination of bioadditives with blue-green algae. Application to the studied samples of the method of detection of potentially toxic blue- green algae developed on the basis of the studies described above (Falfushynska and Horyn, 2019) showed that for Ch5,7 and Sp 12 the level of biosafety corresponds to the indicator “stress” (acute stress response), and for Ch6 and Sp2, 6 - “pre-stress state” (adaptive response to damage).Therefore, although our studies confirm the absence of teratogenic compounds belonging to the class of polymethoxy-1-alkenes in the Chlorella and Spirulina preparations, their cytotoxic effect attests the necessity of further research.Key words: cyanobacteria, cyanotoxins, carp fish, biomarkers, oxidative stress, cytotoxicity, genotoxicity, neurotoxicity.

Дисертацію присвячено дослідженню педагогічного феномена формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи.У роботі проаналізовано стан розробленості досліджуваного питання в теорії професійної педагогіки, узагальнено наукові підходи до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в світлі компетентнісного підходу, встановлено, що це питанню в наукових працях із теорії педагогічної освіти має різновекторне трактування. Концептуальні засади, що зумовлюють нагальну потребу в удосконаленні професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, відтак становлять базову основу цього дослідження, відображено в Державному стандарті початкової освіти (2018 р.), Професійному стандарті «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» (2018 р.), Законі України «Про Освіту» (2017 р.), Законі України «Про повну загальну середню освіту» (2020 р.), Законі України «Про вищу освіту» (2014 р.), Концепції розвитку педагогічної освіти (2018 р.), Концепції «Нова Українська школа» (2016 р.).Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що уперше розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено функційно-структурну дидактичну модель формування конструктивно-проєктивних умінь майбутніх учителів початкової школи, яка складається з чотирьох компонентів (методологічно-атрактивного; визначення когнітивно-змістової основи; реалізації конструктивно-проєктивної діяльності; забезпечення рефлексійності конструктивно-проєктивної діяльності) та забезпечує цілеспрямоване константне вдосконалення конструктивної та проєктивної діяльності майбутніх учителів початкової школи як агентів змін.Окрім цього, визначено зміст і структуру конструктивно-проєктивних умінь майбутніх учителів початкової школи як єдності чотирьох компонентів (мотиваційно-атракційного; когнітивно-змістового; проєктно-діяльнісного; рефлексійно-результативного); виявлено й обґрунтовано сукупність дидактичних умов як основу моделювання процесу формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи (цілеспрямоване забезпечення атракції конструктивно-проєктивної діяльності на мотиваційно-ціннісному рівні; удосконалення змісту психолого-педагогічних дисциплін у контексті надання знань про особливості конструктивно-проєктивної діяльності вчителя початкової школи; активація застосування інноваційних інтерактивних форм, методів і засобів реалізації конструктивно-проєктивної діяльності в процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи; стимулювання рефлексії, спрямованої на оцінювання процесу й результатів конструктивно-проєктивної діяльності).Визначальним у роботі є уточнення сутності понять «конструктивно-проєктивні вміння» і «дидактичні умови формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи»; конкретизація критеріїв й показників вияву рівня сформованості конструктивно-проєктивних умінь майбутніх учителів початкової школи (мотиваційний, когнітивний, проєктивно-діяльнісний та рефлексійний), рівнів сформованості конструктивно-проєктивних умінь майбутніх учителів початкової школи (низький, середній, достатній, високий); розроблення критерійно-діагностувального інструментарію для вияву рівня сформованості конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи, програми експериментальної роботи з імплементації авторської моделі в освітній процес вищої педагогічної школи.Поряд із заначеним, у дисертації з'ясовано дидактичний потенціал психолого-педагогічних дисциплін щодо формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи.Подальшого розвитку набули положення про активацію дидактичного потенціалу психолого-педагогічних дисциплін у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи в контексті формування професійно важливих умінь. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в підготовці методичних рекомендацій для викладачів і студентів педагогічних спеціальностей щодо формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи. Матеріали дисертаційної праці можуть бути використані під час викладання психолого-педагогічних дисциплін у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи, розроблення спецкурсів і спецсемінарів для студентів педагогічних закладів вищої освіти, які здобувають спеціальність 013 Початкова освіта, у системі підвищення кваліфікації вчительських кадрів, під час укладання підручників, навчальних посібників, проведення педагогічної практики, написання кваліфікаційних робіт на здобуття ОС «Бакалавр» і «Магістр».^UThe thesis is aimed at investigating the problem of forming future primary school teachers' constructive and project skills. The issue of pedagogical construction and design is given considerable attention in scientific works on the theory of pedagogical education, which reflect different approaches to the interpretation of these pedagogical phenomena. The conceptual principles that determine the urgent need to improve the professional training of future primary school teachers are reflected in the State Standard of Primary Education (2018), the Professional Standard "Primary School Teacher of General Secondary Education" (2018), the Law of Ukraine "On Education" (2017), the Law of Ukraine "On Complete General Secondary Education" (2020), the Law of Ukraine "On Higher Education" (2014), the Concept of Development of Pedagogical Education (2018), the Concept of the New Ukrainian School (2016).The scientific novelty of the research results is that: for the first time the functional-structural didactic model of formation of constructive and project skills among future primary school teachers is developed, theoretically substantiated and experimentally tested, which consists of four components (methodological-attractive, definition of cognitive-semantic basis, realization constructive-projective activity and ensuring the reflectivity of constructive-projective activity) and provides purposeful constant improvement of constructive and projective activity of future primary school teachers as agents of change; the content and structure of constructive and project skills among future primary school teachers as a unity of four components (motivational-attractive; cognitive-semantic; project-activity; reflection-productive) are determined; identified and substantiated a set of didactic conditions (purposeful provision of attraction of constructive-projective activity at the motivational-value level; improvement of the content of psychological and pedagogical disciplines in the context of providing knowledge about features of constructive-projective activity of primary school teachers; activation of innovative interactive forms, methods and means constructive-projective activity in the process of professional training of future primary school teachers; stimulation of reflection aimed at evaluating the process and results of constructive-projective activity) as a basis for modelling the process of formation of constructive and project skills among future primary school teachers; the essence of the concepts "constructive-projective skills" and "didactic conditions of formation of constructive and project skills among future primary school teachers" is specified; specified criteria and indicators of manifestation of the formation of constructive and project skills among future primary school teachers: motivational, cognitive, projective-activity and reflective, levels of formation of constructive and project skills among future primary school teachers (low, average, sufficient, high).Provisions on activating the didactic potential of psychological and pedagogical disciplines in the professional training of future primary school teachers in the context of the formation of professionally important skills have been further developed.The practical significance of the obtained research results lies in the preparation of methodological recommendations for teachers and students of pedagogical specialties on the formation of constructive and project skills among future primary school teachers. The materials of the dissertation can be used during the teaching of psychological and pedagogical disciplines in the training of future primary school teachers, development of special courses and special seminars for students of pedagogical institutions of higher education studying in the specialty 013 Primary education, in the system of teacher training. textbooks, manuals, pedagogical practice, writing qualifying works for obtaining Bachelor and Master Degrees.The conducted research made it possible to identify and define a set of didactic conditions as a basis for modeling the process of formation of c constructive and project skills among future primary school teachers. Criteria-diagnostic tools were developed to identify the level of formation of constructive and project skills among future primary school teachers, presented a program of experimental work on the implementation of the author's model in the educational process of higher pedagogical school, analyzed and summarized the results of experimental work.

Наукова новизна дослідження і основні її досягнення полягають в тому, що в ньому вперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні, яка передбачає взаємопов'язане та поетапне формування навичок і вмінь читання та говоріння (підготовчий, основний, завершальний етапи); використання системи вправ, що корелює з етапами і включає підсистеми і групи вправ, спрямовані на оволодіння студентами мовленнєвими навичками читання і говоріння, вміннями використовувати стратегії, розуміти фахові тексти, продукувати монолог- презентацію та брати участь в діалозі-обговоренні; реалізацію моделі організації навчання, яка передбачає цілеспрямоване формування навчально- стратегічної компетентності за допомогою відповідних груп вправ; удосконалено зміст формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні, критерії відбору навчального матеріалу; подальшого розвитку набуло визначення критеріїв оцінювання рівня сформованості англомовної компетентності в читанні та говорінні.Практичне значення отриманих результатів полягає у: відборі навчального матеріалу, розробці комплексів вправ, укладанні методичних рекомендацій для викладачів щодо формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні, створенні навчально- методичного посібника англійською мовою.Обгрунтовано етапи формування в майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні: підготовчий, основний, завершальний. Підготовчий етап спрямований на формування мовленнєвих навичок читання і говоріння та стратегічної усвідомленості. Основний етап передбачає формування вмінь ознайомлювального, вивчаючого, переглядового читання, вмінь аналізувати та узагальнювати інформацію, структурувати монолог-презентацію, вживати засоби міжфразового зв'язку, продукувати монолог-презентацію та брати участь в діалозі-обговоренні, подальший розвиток стратегічної усвідомленості, розширення лінгвосоціокультурних знань та формування відповідних умінь для забезпечення ефективної комунікації. На завершальному етапі відбувається інтегроване вдосконалення вмінь читання та говоріння, а також навичок та вмінь, на яких зосереджувалась увага на попередніх етапах.Запропонована система вправ для формування англомовної компетентності в читанні та говорінні корелює з етапами і складається із чотирьох підсистем, які включають групи вправ, виокремлені з урахуванням психологічних передумов взаємопов'язаного формування навичок та вмінь, лінгвістичних особливостей англомовного професійного дискурсу сфери інформаційних технологій, а також уточненого змісту навчання. Запропонована модель формування у майбутніх фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в читанні та говорінні.Ключові слова: англомовна компетентність в читанні та говорінні, майбутні фахівці з інформаційних технологій, інтеграція, навички, вміння, стратегії, знання, система вправ, модель, експеримент.^UThe scientific novelty of the research consists in theoretical substantiation, development and experimental verification of the methodology of development of prospective information technology specialists' English competence in reading and speaking, which involves integrated and staged formation of reading and speaking skills; application of the system of exercises that correlates with stages and provides subsystems and groups of exercises aimed at students mastering vocabulary, grammar and phonetic skills, ability to use strategies, comprehend professional texts, produce a monologue-presentation and participate in a dialogue-discussion; implementation of the model of teaching, which provides for the purposeful formation of strategic competence with the help of special groups of exercises; refining the content of the development of prospective information technology specialists' English competence in reading and speaking, criteria of teaching materials selection; further development of the criteria for assessing the level of English competence in reading and speaking.The practical significance of the obtained results lies in: selecting teaching materials, elaborating complexes of exercises, composing methodological recommendations for teachers on developing prospective information technology specialists' English competence in reading and speaking, elaborating a manual in English.English competence in reading and speaking of prospective information technology specialists is the ability to understand and analyze information from professional texts and use it in spoken production and spoken interaction, choose appropriate to the situations and tasks verbal and nonverbal means to effectively fulfil communicative and professional objectives.The model of the development of prospective information technology specialists' English competence in reading and speaking, which takes into account the object (process of development of prospective information technology specialists' English competence in reading and speaking), purpose (development of prospective information technology specialists' English competence in reading and speaking at the level provided by the program), target audience (students in the field of knowledge 12 "Information technologies"), expected results (appropriate level of English competence in reading and speaking), stage (the first year of study), academic discipline (English for specific purposes), teaching aids (teaching materials); presupposes step-by-step implementation at the preparatory, main and final stages, control of results (diagnostic, current, final at the end of the semester and at the end of the year, self-control, mutual control). Two variants of the model have been offered. Version A provides for the purposeful formation of strategic awareness through an appropriate subsystem of exercises within the preparatory stage and its further development at the following stages. In variant B of the model there is no separate group of exercises for the formation of strategic awareness, which is to be developed at all stages.Key words: English competence in reading and speaking, prospective information technology specialist, integration, skills, abilities, strategies, knowledge, system of exercises, model, experiment.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що в ньому вперше теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику формування англомовної аудитивної компетентності учнів старших класів закладів загальної середньої освіти, яка передбачає поетапне формування навичок і вмінь англомовного аудіювання з використанням аудіо- та відеоподкастів; застосування підсистеми вправ і завдань, спрямованої на розвиток психофізіологічних механізмів аудіювання, формування вмінь глобального, детального та критичного аудіювання, вмінь використовувати стратегії аудіювання та розвиток мотивації; уточнено сутність і структуру англомовної аудитивної компетентності старшокласників із виокремленням її складових (знань, навичок, умінь, стратегій аудіювання, психофізіологічних механізмів, досвіду, цінностей, та мотивації); уточнено та доповнено критерії відбору навчальних матеріалів для формування англомовної аудитивної компетентності старших школярів.Практичне значення дослідження полягає у розробці комплексів вправ і завдань для формування англомовної аудитивної компетентності учнів старших класів закладів загальної середньої освіти з використанням подкастів, розробці методичних рекомендацій щодо використання різних видів подкастів (відповідно до авторської класифікації) у навчанні учнів старших класів аудіювання англійською мовою.На основі здійсненого у дослідженні аналізу науково-методичної літератури з'ясовано сучасний стан вивчення питання формування англомовної аудитивної компетентності. Досліджено основні психофізіологічні та лінгводидактичні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, який ґрунтується на процесах сприйняття, пам'яті, уваги та мислення й залежить від рівня сформованості мовленнєвих умінь реципієнта, його досвіду, емоційного стану, мотивації та якісних і кількісних характеристик тексту, який прослуховується. Встановлено, що функціонування пам'яті є основою для механізму ймовірнісного прогнозування, котрий включає в себе лінгвістичне, змістове і структурне прогнозування та дозволяє шляхом порівняння мовних сигналів із стереотипами, закладеними в свідомості реципієнта, передбачати інформацію та відновлювати прогалини в її сприйнятті з метою розуміння мовлення співрозмовника. Оскільки обробка інформації, сприйнятої на слух, здійснюється на сигніфікативному, пресупозиційному, інтенційному, конотативному та когнітивному рівнях, необхідно враховувати та розвивати психофізіологічні механізми, що беруть участь у процесі аудіювання з метою успішного формування іншомовної аудитивної компетентності. Проведено методичний експеримент з метою перевірки дієвості реалізації розробленої методики формування англомовної аудитивної компетентності учнів старших класів закладів загальної середньої освіти з використанням створеної підсистеми вправ і завдань. Для діагностики рівня сформованості англомовної аудитивної компетентності старшокласників визначено дескриптори рівнів сформованості англомовної аудитивної компетентності старшокласників на основі чотирьох критеріїв (розуміння загального змісту повідомлення, розуміння деталей повідомлення, аналіз та оцінка почутого, здатність використовувати мовленнєві навички та вміння у процесі комунікації на основі почутого).За результатами післяекспериментального зрізу доведено ефективність розробленої методики для формування англомовної аудитивноїкомпетентності з використанням подкастів і доцільність її використання з виконанням учнями створеної підсистеми вправ і завдань. Експериментальна апробація авторської методики лягла в основу укладення методичних рекомендацій щодо організації навчання англомовного аудіювання учнів старших класів закладів загальної середньої освіти.Ключові слова: англомовна аудитивна компетентність, подкасти, модель навчання, критерії відбору навчального матеріалу, учні старших класів закладів загальної середньої освіти, стратегії аудіювання, психофізіологічні механізми аудіювання, глобальне аудіювання, детальне аудіювання, критичне аудіювання.^UThe scientific novelty of the research lies in the fact that the methodology of the development of English listening competence of senior students of comprehensive schools with the use of podcasts, which provides for the gradual development of English listening skills and abilities using audio and video podcasts, application of a subsystem of exercises and tasks aimed at the development of psychophysiological mechanisms of listening, the formation of skills of global, detailed and critical listening, the ability to use listening strategies and the development of motivation, is theoretically substantiated, developed and experimentally tested for the first time; the essence and structure of English listening competence of senior school students are clarified and its components (knowledge, skills, abilities, listening strategies, psychophysiological mechanisms, experience, values, and motivation) are pointed out; the criteria for the selection of educational materials for the development of English listening competence of senior students have been clarified and supplemented.The practical significance of the paper lies in creating a subsystem of exercises and tasks for the development of English listening competence of senior students of comprehensive schools using podcasts, the development of guidelines for the use of different types of podcasts (according to the author's classification) in teaching senior students to be effective listeners.Based on the analysis of scientific and methodological investigations carried out in the thesis, the current state of study of the development of English listening competence is clarified. The main psychophysiological and linguodidactic features of listening as a type of speech activity which is based on the phenomena of perception, memory, attention and thinking, and depends on the level of language skills of the recipient, his or her experience, emotional state, motivation and qualitative and quantitative characteristics of the text which is being listened to are investigated. It has been established that the functioning of memory is the basis for the mechanism of prediction, which includes linguistic, semantic and structural prediction and allows, by means of comparing speech signals with stereotypes embedded in the consciousness of the recipient, predicting information and compensating for the flaws in its perception to ensure understanding of an interlocutor. The processing of the information perceived through listening on various levels of perception emphasizes the need for taking into account and training the psychophysiological mechanisms involved in the listening process in order to successfully develop foreign language listening competence.The study identified listening difficulties related to the organization of the listening process, linguistic and non-linguistic factors, individual characteristics of the recipient and the conditions of perception. In accordance with the outlined difficulties, ways of overcoming them have been proposed in order to effectively develop foreign language listening competence and prepare students for verbal interaction in course of real communication. Based on the analysis of the difficulties of listening competence development, the principles of teaching foreign language listening to senior students are proposed, aimed at achieving the practical, developmental, educational as well as linguistic and cultural purpose of listening.An experiment was conducted to verify the effectiveness of the proposed methodology for the development of English listening competence of senior students of comprehensive schools using the created subsystem of exercises and tasks. To diagnose the level of English listening competence of senior students, the description of English listening competence levels of senior students has been provided on the basis of four criteria (understanding the general content of the message; understanding the details of the message; analysis and evaluation of the information perceived; ability to use language skills when communicating).According to the results of the post-experimental testing, the effectiveness of the proposed methodology for the development of English listening competence using podcasts and its feasibility have been proved. Experimental testing of the methodology developed by the author of the thesis formed the basis for the suggested set of methodological recommendations for the organization of English listening training for senior students in comprehensive schools.Key words: English listening competence, podcasts, learning model, criteria for the selection of educational material, senior students of comprehensive schools, listening strategies, psychophysiological mechanisms of listening, global listening, detailed listening, critical listening.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій. Визначено критерії та показники рівнів сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів, розроблено відповідний діагностичний інструментарій. Створено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Об'єкт дослідження – процес навчання студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів.Предмет дослідження – формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Мета дослідження – розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Методи дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення сучасної літератури для розробки й упровадження в освітній процес авторської дидактичної системи формування соціальної компетентності; синтез, моделювання для систематизації та узагальнення інформації про об'єкт дослідження; емпіричні - анкетування, тестування, психолого-педагогічне спостереження для діагностики рівня сформованості соціальної компетентності; бесіди, опитування, педагогічне тестування, експертне оцінювання для з'ясування найбільш важливих показників сформованості соціальної компетентності в здобувачів освіти; педагогічний експеримент, що проводився з метою перевірки гіпотези; математичної статистики для опрацьовування експериментальних даних.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій (концептуальні ідеї, наукові підходи й принципи, які стали підґрунтям для розробки й забезпечення результативності дидактичної системи). Створено на теоретичному рівні та перевірено шляхом проведення педагогічного експерименту дидактичну систему, що є поєднанням цільового (загальна мета та система супідрядних їй цілей), концептуального (основні положення системного, особистісного, особистісно-зорієнтованого, компетентнісного підходів, загальнодидактичних і специфічних принципів досліджуваного процесу), змістовно-технологічного (описує та формує компоненти соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей: мотиваційно-світоглядний, когнітивний, діяльнісно-операційний, особистісно-рефлексійний; визначає найефективніші ігрові технології; дидактико-методичне забезпечення та поетапне формування соціальної компетентності, що визначається програмою та змістом навчальних дисциплін, а також розкриває дидактичні умови її результативності), контрольно-оцінного (критерії, показники, рівні сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей та результат дослідження) блоків.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів: дидактико-методичного забезпечення процесу формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей засобами ігрових технологій під час вивчення предметів психолого-педагогічного спрямування, презентованого у вигляді робочих програм навчальних дисциплін, дидактичних засобів навчання, методичних рекомендацій до спецкурсів (внесено зміни у варіативну частину навчального плану підготовки студентів гуманітарних спеціальностей із галузей знань 03 – гуманітарні науки: 035 – філологія; 032 – історія та археологія, 033 – філософія, 034 – культурологія; модифіковано навчально-методичні комплекси дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогіки», «Педагогіка та методика виховної роботи» й «Основи педагогіки та методики виховної роботи», «Культура педагогічного спілкування», «Педагогіка вищої школи», «Педагогіка і психологія вищої школи»; видано монографію з теми роботи; розроблено й упроваджено авторський спецкурс «Педагогічна інноватика»).^UThe dissertation is a theoretical and experimental research on the formation of social competencess of humanitarian students at classical universities by means of game technologies.The paper contains a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies. It determines the criteria and indicators of the levels of social competence formation of students and develops appropriate diagnostic tools.Object of the research: the process of educating humanitarian students of classical universities.Scope of the research: the formation of their social competences through game technologies.Aim of the research: to develop, substantiate and experimentally test the didactic system of forming social competences of humanitarian students of classical universities by means of game technologies.Methods of the research: the theoretical - analysis and summarization of modern literature to develop and apply in the educational process the author's didactic system of formation of social competences; synthesis and modelling to summarise information about the object of study; the empirical - questionnaires, testing, psychological and pedagogical observation to diagnose the level of formation of social competences; interviews, surveys, pedagogical testing and expert assessment to determine the most important indicators of the formation of students' social competences. The pedagogical experiment was conducted to test the hypothesis, while the mathematical statistics methods were used to process the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the author grounded for the first time a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies (incl. conceptual ideas, scientific approaches and principles which became the basis for development and maintenance of the efficiency of didactic system). The didactic system was created at the theoretical level and tested by means of a pedagogical experiment, which is a combination of the following sections:- the target (the purpose is the formation of students' social competences by means of game technologies and the system of subordinate goals), conceptual (basic provisions of the system, personality, personality and personality), general didactic and specific principles of the study process);- the content-technological (describes and forms the components of social competences of students of humanities: motivational-outlook, cognitive, activity-operational, personality-reflection; determines the most effective game technologies;- the control and evaluation (criteria, indicators, social competence level of students of humanities and the result of the research it) blocks.The paper also does the following:- develops a modified variant of combining the types of activities of humanitarian students of classical universities (the educational, self-educational, scientific-research, practical);- specifies the motivational, semantic, procedural, personality-evaluation criteria, indicators and diagnostic apparatus necessary for determining the levels of social competence of humanitarian students by means of game technologies.The practical significance of the obtained results is in the development and implementation in the educational process of humanitarian students of classical universities of the didactic and methodological support of the process of formation of their social competences by means of game technologies in the study of subjects of psychological and pedagogical direction, represented by work plans for courses taught, teaching aids, and methodological recommendations for special courses (changes were made to the variational part of the syllabus for the preparation of humanitarian students of the following specialties in specialization 03 (humanities): 035 - philology, 032 - history and archeology, 033 - philosophy, 034 - cultural studies). The author modified work plans of the following study disciplines: “Pedagogy”, “Basics of Pedagogy”, “Pedagogy and Methodology of Educational Work”, “Fundamentals of Pedagogy and Methods of Educational Work”, “Culture of Educational Communication”, “Pedagogy of Higher School”, “Pedagogy and Psychology of Higher School”. The author published the monograph and developed and implemented the special course “Pedagogical Innovation”.

У дисертації представлені результати вивчення історико-педагогічного досвіду із вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах морського профілю 70-х роках XX – початку XXI століття.Об'єкт дослідження – ґенеза вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю. Предмет дослідження – тенденції вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю у 70-х роках XX – на початку XXІ століття. Мета дослідження – на основі цілісного ретроспективного аналізу педагогічної теорії і практики виявити основні тенденції вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю у 70-х роках XX − початку XXІ століття та визначити основні напрями екстраполяції історико-педагогічного досвіду в практику сьогодення. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше: розкрито тенденції вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю у 70-х роках ХХ – на початку ХХІ століття: парадигмальні; структурно-навчальні, змістові, інструментально-методичні; визначено й обґрунтовано періодизацію вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти морського профілю у 1970-ті роки ХХ – на початку ХХІ століття: І період (1978 – 1990 рр.) – уніфікаційний; ІІ період (1991 –2002 рр.) – трансформаційний; ІІІ період (2003 – 2017 рр.) – інтеграційний;виявлено чинники, що впливали на розвиток іншомовної професійної підготовки майбутніх фахівців морської галузі: соціально-економічні, освітні, галузеві; окреслено можливості актуалізації продуктивних ідей та історико-педагогічного досвіду вивчення іноземних мов як обов'язкового компонента професійної підготовки майбутніх фахівців морського профілю в умовах сьогодення (проблемно-орієнтоване вивчення іноземної мови з професійним зануренням; залучення до викладання фахівців– носіїв мови; диференціація підготовки здобувачів освіти з урахуванням базового рівня знань; діджиталізація вивчення іноземної мови; забезпечення наскрізного і міжпредметного підходу у викладанні іноземних мов; запровадження дуальної форми навчання іноземної мови за професійним спрямуванням; створення репозитарію фахової літератури морської галузі іноземною мовою; підготовка викладачів закладі вищої освіти до підручникотворення; викладання спеціальних дисциплін іноземною мовою).Уточнено сутність понять «підготовка майбутніх фахівців морської галузі», «іншомовне професійне мовлення», «вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю».Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій «Вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах морського профілю (1978 - 2017)».^UThe thesis presents the results of historical and pedagogical foreign languages studying in higher education institutions of maritime profile in the 70s of 20th – the beginning of the 21st century.The object of research is the genesis of foreign language studying in higher education institutions of maritime profile. The subject of research – tendencies of foreign language studying in higher education institutions of maritime profile in the 70s of 20th – the beginning of the 21st century. The aim of research is to identify, on the basis of a comprehensive retrospective analysis of pedagogical theory and practice, the main tendencies of foreign languages studying in higher education institutions of maritime profile in the 70s of 20th – the beginning of the 21st centuries and to determine the main directions of extrapolation of historical and pedagogical experience into practice today.The scientific novelty of the dissertation research is that for the first time: the tendencies of foreign languages studying in higher education institutions of maritime profile in the 70s of the 20th – the beginning of the 21st century are revealed: paradigmatic; structural and educational, content, instrumental and methodological; the periodization of foreign language studying in higher education institutions of marine profile in the 1970s – the beginning of the 21st century has been defined and substantiated: I period (1978 – 1990) – unified; II period (1991 – 2002) – transformational; III period (2003 – 2017) – integration; the factors that influenced the development of foreign language studying of future specialists in maritime industry were identified: socio-economic, educational, sectoral; outlined the possibilities of actualization of productive ideas and historical and pedagogical experience of foreign languages studying as a compulsory component of professional training of future specialists of maritime profile in the present conditions (problem-oriented learning of foreign language with professional immersion; involvement native speakers in teaching process; teaching taking into account the basic level of knowledge; digitization of foreign language studying; providing a cross-cutting and cross-curricular approach in teaching foreign languages introduction of a dual form of foreign language teaching in a professional direction; creation of a repository of professional literature of the maritime industry in a foreign language; preparation of teachers of higher education institutions for textbook creation; teaching special subjects in foreign languages).The essence of the concepts «training of future specialists in the maritime industry», «foreign language professional language», «study of foreign languages in institutions of higher education of maritime profile» is clarified.The practical significance of the research is the fact that its results have been reflected in the developed methodological recommendations «Foreign languages studying in higher education institutions of maritime profile (1978 – 2017) ».

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 – соціальна педагогіка – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2019. У дисертаційній роботі здійснено узагальнення теорії і практики педагогічної профілактики соціальних відхилень серед неповнолітніх у Східній Галичині (1918-1939 роки); окреслено провідні ідеї галицьких науковців, педагогів, психологів, громадських, релігійних та культурно-освітніх діячів досліджуваного періоду щодо профілактики соціальних відхилень у неповнолітніх; конкретизовано значення української педагогічної періодичної преси в розвитку ідей профілактики соціальних відхилень у неповнолітніх у практичній діяльності українських шкіл та громадських організацій Східної Галичини першої половини ХХ століття (до 1939 року). На основі узагальнення провідних ідей галицьких науковців та практиків міжвоєнного двадцятиліття ХХ століття визначено можливості вдосконалення сучасної системи профілактики соціальних відхилень у неповнолітніх. Ключові слова: профілактика, соціальні відхилення у неповнолітніх, українські педагогічні часописи, Східна Галичина, ідеї профілактики.^UThe study and critical rethinking of the historical and pedagogical experience of the Ukrainian national school as well as the possibility of using the pedagogical heritage of the past in the educational sphere are updated on the basis of reform currently underway in Ukraine. Crises accompanying the formation and development of Ukrainian society over the past decades have led to a significant aggravation of social problems. At the present time the most salient issues are those of immoral and illegal character, in addition to other asocial behaviors of children and adolescents, which undermine social stability. This situation leads to a reality in which the younger generation is characterized by social disinterest which leads to serious difficulties in solving socio-practical issues. With this in mind, it is essential that social institutions – primarily educational institutions -- conduct preventive activities that are designed to ameliorate adverse psycho-biological and psycho-pedagogical social conditions that cause deviations of mental and social development of children and youth, as well as contributing to their successful socialization.Despite of the latest research on the issue of preventing social deviations in the behavior of juveniles, we can confirm that today we are facing socio-pedagogical problems and difficulties that were successfully overcome in the past. The experience of our predecessors is a valuable resource for identifying new approaches to improve the system of juvenile delinquency prevention. One of the ways to prevent sociobehavioral deviations among juveniles is the study, systematization and introduction into practice of the achievements of native and foreign teachers from the past. Concerning this issue, significant interest is paid to the historical period of the first half of the twentieth century, which was characterized by the emergence of new ideas and conceptual approaches in the system of pedagogical prevention of sociobehavioral deviations among juveniles and social education in general. The results can serve as the basis for further scientific research into the history of Ukrainian socio-pedagogical education, as well as for the creation of textbooks and manuals, methodological recommendations for special courses and seminars on the theory and history of social pedagogy, and for the preparation of lectures and seminars on subjects such as the theory and history of social education, social pedagogy, the methodology of social and educational work, the methodology of social and pedagogical work with children's and youth organizations, history of social work, social prevention; and finally, they may be useful in the practice of modern social education in secondary schools, in social service centers for the families, children and youths, secondary schools and in vocational schools for social rehabilitation, social rehabilitation centers, etc. Key words: prevention, the social deviations of juveniles', Ukrainian pedagogical periodicals, Eastern Galicia, the ideas of prevention.

Актуальність дослідження. Наукове обґрунтування включення антропогенних ландшафтів різного ступеню зміненості у національну екологічну мережу являє на сьогодні актуальну, але складну методологічну проблему, вирішення якої вимагатиме залучення дослідницького апарату не лише географічних наук, а й синергетики, філософії, екосистемології.Власне, можливість використання ландшафтно-техногенної складової регіональної екомережі у туристичній діяльності старопромислових регіонів України і обумовлює актуальність нашого дослідження.Головне завдання, яке ставиться у нашому дослідженні — науково обгрунтувати необхідність включення до національної екомережі тих антропогенних ландшафтів, які мають різний ступінь зміненості. При цьому туризм розглядається як галузь, що має найвищий потенціал використання атрактивних особливостей антропогенних ландшафтів. Для виконання цього завдання треба:1) проаналізувати сучасні уявлення про структуру та функції національної екологічної мережі та зміст екологічного та техногенного туризму;2) виявити передумови та особливості розвитку туристичної діяльності в регіоні старопромислового освоєння (Дніпропетровська область);3) оцінити просторову організацію мережі туристичних об'єктів Криворіжжя;4) використати геоінформаційне моделювання для оптимізації екологічного та техногенного туризму на Криворіжжя.Головна гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що, антропогенні ландшафти різних стадій техногенезу, будучи включеними у національну екологічну мережу і використані у екологічному туризмі, не лише не завадять заповіданню «більш природних» компонентів ПЗФ (природно-заповідного фонду), а й сприятимуть їх охороні і раціональному використанню на принципах самоокупності.Відтак, головна мета, яку ставить перед собою автор — довести доцільність використання у екологічному туризмі антропогенних ландшафтів, що формуються у старопромисловому регіоні Кривбасу.Головним об'єктом дослідження є антропогенні ландшафти різного ступеню зміненості.Предметом дослідження є процес формування регіональної екомережі старопромислових регіонів за участю антропогенних ландшафтів і їхнє використання, зокрема, у туристичній діяльності.Головним аспектом новизни нашого дослідження повинне стати науково доведене твердження про рівноцінність не лише атрактивного потенціалу природних і техногенних ландшафтів, а й їхню генетичну спорідненість, яка має прояв в однаковій участі у соціо-природній взаємодії.У дисертації автором вперше одержано такі результати:- проаналізовано геопросторові особливості туристичних ресурсів Криворіжжя;- виявлено місце історичних ландшафтів промислової території Кривбасу в системі нових видів туризму;- проведено аналіз спелестологічних ресурсів регіону;- характеризовано заповідні ландшафти Криворіжжя як ресурс розвитку туризму;- використана методика елементарних ГІС для моделювання туристичної діяльності;- розроблені заходи щодо просторової оптимізації туристичних маршрутів Криворіжжя;- здійснено оцінку можливостей використання туристичних об'єктів Криворіжжя у різних видах та напрямках туризму;- розроблено реєстр туристичних об'єктів Криворіжжя;- визначено роль та місце шахтного туризму на Криворіжжі.Практичне значення роботи. Дисертаційна робота має теоретичний і прикладний характер, а її результати можна застосовувати у різних розділах сучасної географії та різних дослідженнях проблем туристичної діяльності. Дисертаційна робота виконана в розвиток науково-дослідної тематики кафедри екології та безпеки життєдіяльності Уманського національного університету садівництва «Розробка методологічних пiдходiв і практичного механізму екологiчно-збалансованого природокористування у сферi аграрного виробництва» (№ державної реєстрації - 0108U009772).Використання результатів роботи. 1) Результати дисертаційного дослідження впроваджені і використовуються у роботі комунального закладу культури «Міський краєзнавчий музей» Криворізької міської ради (довідка про впровадження № 66 від 24.02.2021року); 2) Результати дисертаційного дослідження впроваджені і використовуються у роботі комунального підприємства «Інститут розвитку міста» при розробці заходів з оптимізації туристичних маршрутів Криворіжжя (довідка про впровадження № 269 від 24.02.2021 року); 3) Результати дисертаційного дослідження впроваджені і використовуються в навчальному процесі на кафедрі туризму та економіки Криворізького державного педагогічного університету у вигляді складових частин навчальних дисциплін «Туристичні ресурси України», «Індустріальний туризм» та «Туристичне краєзнавство» (довідка про апробацію і впровадження №09/1-161/3 від 23.02.2021 року); 4) Результати дисертаційного дослідження впроваджені і використовуються у роботі туристичної агенції «NOVAtour» ФОП Окуловська Наталія Миколаївна.^UThe scientific substantiation of the inclusion of anthropogenic landscapes of various degrees of change in the national ecological network is an urgent but complex methodological problem.Actually, the possibility of using the landscape-technogenic component of the regional ecological network in the tourism activities of the old industrial regions of Ukraine and determines the relevance of our study.The main task of our study is to scientifically substantiate the need to include in the national ecological network those anthropogenic landscapes that have varying degrees of variability. At the same time, tourism is considered as an industry that has the highest potential to use the attractive features of anthropogenic landscapes. To perform this task you need:1) to analyze modern ideas about the structure and functions of the national ecological network and the content of ecological and man-made tourism;2) to identify the prerequisites and features of the development of tourism in the region of old industrial development (Dnepropetrovsk region);3) assess the spatial organization of the network of tourist facilities of Kryvyi Rih;4) use geoinformation modeling to optimize ecological and man-made tourism in Kryvyi Rih.The main hypothesis of the study is that the anthropogenic landscapes of different stages of technogenesis, being included in the national ecological network and used in ecological tourism, not only do not interfere with the bequest of "more natural" components of the NPF (nature reserve fund), but also contribute to their protection. and rational use on the principles of self-sufficiency.Therefore, the main goal of the author is to prove the expediency of using anthropogenic landscapes in ecological tourism, which are formed in the old industrial region of Kryvbas.The main object of study is anthropogenic landscapes of varying degrees of variability.The subject of the research is the process of formation of the regional ecological network of old industrial regions with the participation of anthropogenic landscapes and their use, in particular, in tourist activity.The main aspect of the novelty of our study should be a scientifically proven statement about the equivalence not only of the attractive potential of natural and man-made landscapes, but also their genetic relatedness, which is manifested in equal participation in socio-natural interaction.In the dissertation the author obtained the following results for the first time:- geospatial features of tourist resources of Kryvyi Rih are analyzed;- the place of historical landscapes of the industrial territory of Kryvbas in the system of new types of tourism is revealed;- the analysis of spelestological resources of the region is carried out;- the protected landscapes of Kryvyi Rih as a resource for tourism development are characterized;- the technique of elementary GIS for modeling of tourist activity is used;- developed measures for spatial optimization of tourist routes of Kryvyi Rih;- assessment of the possibilities of using tourist facilities of Kryvyi Rih in different types and directions of tourism.The practical significance of the work. The dissertation has a theoretical and applied nature, and its results can be used in various sections of modern geography and various studies of tourism. The dissertation was performed in the development of research topics of the Department of Ecology and Life Safety of Uman National University of Horticulture "Development of methodological approaches and practical mechanisms of ecologically balanced nature management in the field of agricultural production" (№ state registration - 0108U009772).Use of work results.1) The results of the dissertation research are implemented and used in the work of the municipal institution of culture "City Museum of Local Lore" of the Kryvyi Rih City Council (certificate of implementation № 66 from 24.02.2021); 2) The results of the dissertation research are implemented and used in the work of the municipal enterprise "Institute of City Development" in the development of measures to optimize the tourist routes of Kryvyi Rih (certificate of implementation № 269 from 24.02.2021); 3) The results of the dissertation research are implemented and used in the educational process at the Department of Tourism and Economics of Kryvyi Rih State Pedagogical University in the form of components of the disciplines "Tourist Resources of Ukraine", "Industrial Tourism" and "Tourist Local Lore" (certificate of approbation and implementation №09 / 1-161 / 3 of February 23, 2021); 4) The results of the dissertation research are introduced and used in the work of the travel agency "NOVAtour" FOP Okulovska Natalia Mykolayivna.

Дисертаційну роботу присвячено суспільно-політичному неолексикону української інтернет-комунікації на синхронному зрізі 2014-2019 років. Виконано інтегральний аналіз семантичних, формальних і соціонормативних аспектів нових суспільно-політичних номінацій, з'ясовано особливості їх функціювання у мові інтернет-видань і соціальних мереж.Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що уперше в лінгвоукраїністиці вмотивовано необхідність аналізу суспільно-політичного неолексикону у період гібридної війни; увиразнено роль інтернет-комунікації як майданчика для апробації новотворів, неосемантів і неозапозичень; реалізовано авторський алгоритм інтегрального аналізу суспільно-політичного неолексикону, що передбачає, з одного боку, урахування семантичних, формальних і соціонормативних ознак лексичних одиниць, а з іншого - специфіки сучасної інтернет-комунікації; доведено потужне функційне навантаження негативно оцінних суспільно-політичних одиниць, що слугують індикатором поляризації українського соціуму. Практична цінність роботи полягає в тому, що зібрані матеріали слугуватимуть поповненню й укладанню лексикографічних праць, уточненню критеріїв соціонормативної оцінки новотворів і запозичень, використанню автоматичних фільтрів для ідентифікації мови ворожнечі в інтернет-комунікації.У процесі дослідження узагальнено доробок українських та зарубіжних мовознавців у сфері лексикологічних досліджень політичної комунікації, виконаних у структурній і антропологічній парадигмах. З'ясовано особливості дискурсивного, когнітивного і риторичного підходів у політичній лінгвістиці, студій тоталітарної мови й політичної метафори.Визначено зміст і категорійні ознаки поняття «суспільно-політичний неолексикон». Охарактеризовано його статус у лексико-семантичній підсистемі мови, наявність ідеологічного компонента у семантичному наповненні, стилістичну стратифікацію, сферу функціювання й актуальність позначуваних понять.Окреслено специфіку вивчення інтернет-комунікації як гетерогенного явища під впливом соціальних, комунікативних і технічних параметрів онлайн- середовища, жанру і мовної особистості користувача. Проаналізовано інтернет- видання й соціальні мережі як два види мультижанрових платформ із різними принципами передавання інформації, де виявляються суперрізноманіття і мультимодальність мови комп'ютерно опосередкованого спілкування. Каталізатором негативних соціальних процесів в інтернет-комунікації виступають гібридна агресія, політика постправди, фейкові новини й інформаційні бульбашки.Розроблено алгоритм інтегрального дослідження суспільно-політичного неолексикону української інтернет-комунікації. Розв'язано низку етичних і методологічних проблем: потребу анонімізації цитувань ілюстративного матеріалу задля захисту персональних даних інтернет-користувачів; відсіювання мовного матеріалу, продукованого ботами або тролефермами; можливість залучення платформи Ооодіе Тгепбз для вивчення лексичних інновацій та їх варіантності.Виокремлено у складі сучасного суспільно-політичного неолексикону п'ять тематичних груп: «Суспільство. Держава», «Політика», «Право»,«Економіка», «Військова справа». Вироблено багаторівневу модель семантичної стратифікації цього кластера: тематична група - тематична підгрупа - тематична мікрогрупа. З'ясовано, що у зв'язку з окупацією Криму, збройним конфліктом на Донбасі та загрозою повномасштабного воєнного вторгнення в інтернет-комунікації активізувалася лексика тематичної групи «Військова справа».Зроблено висновок, що інтегральний аналіз суспільно-політичного неолексикону дає змогу простежити реалізацію семантичних, формальних і соціонормативних ознак лексичних одиниць у сучасній інтернет-комунікації з урахуванням специфіки появи і функціювання новотворів, неосемантів і неозапозичень у суспільно-політичному контенті інтернет-видань і соціальних мереж. Семантична стратифікація, продуктивність словотворення і запозичення, а також функційне навантаження одиниць досліджуваного кластеру перебувають у тісному зв'язку з тенденціями суспільного життя, впливами нових технологій та реаліями гібридної війни.Зазначено, що узагальнення надаються до застосування у вивченні інших тематичних сегментів словникового складу, а також можуть стати підґрунтям для подальшого аналізу комунікативних практик українських користувачів соціальних мереж у контексті інформаційної агресії та гібридної війни.Ключові слова: лексикологія, стилістика, суспільно-політична лексика, неолексикон, неологізми, новотвори, неосеманти, неозапозичення, інтернет- комунікація, мова інтернет-видань, мова соціальних мереж, тематичні групи, суспільно-політичний контент, гібридна війна.^UThe dissertation is devoted to the new socio-political neolexicon in Ukrainian internet communication on the synchronous cut of 2014-2019. It conducts the integral analysis of semantic, formal and socio-normative aspects of the new socio¬political nominations, and clarifies their functioning peculiarities in the language of online media and social networks.The thesis scientific relevance is due to the first attempt in Ukrainian linguistics to provide evidence for the necessity of socio-political neolexicon permanent analysis in terms of hybrid warfare; emphasize the role of internet- communication as a platform for proper neologisms, neosemantisms, and new loanwords trial; implement the author's socio-political neolexicon integrated analysis algorithm which allows to take into account the semantic, formal, and socio¬normative features of lexical units, on the one hand, and the modern internet- communication specifics, on the other hand; prove the powerful functional load of new socio-political units with negative evaluative components that serve as an indicator of the Ukrainian society polarization. The practical value of the work is that the collected materials will serve to supplement and compile lexicographical works, clarify the criteria for socio-normative assessment of innovations and borrowings, and help to identify hate speech in internet-communication.The first chapter generalize the achievements of Ukrainian and foreign linguists in the field of political discourse lexicological research, performed in structural and anthropological paradigms. The author clarifies the peculiarities of discursive, cognitive and rhetorical approaches in political linguistics as well as totalitarian language and political metaphor studies.The content and categorical features of the concept socio-political neolexicon are determined through characteristics of its status in the language lexical-semantic subsystem, ideological component in units' semantics, stylistic stratification, functioning domain and denoted concepts relevance.The thesis outlines research specifics of internet communication being a heterogeneous phenomenon under the influence of social, communicative, and technical parameters in online environment as well as genre and user's language personality. Online media and social networks are two types of multi-genre platforms based on different principles of information transmission, however, they both reveal the language superdiversity and multimodality in computer mediated communication. Hybrid aggression, post-truth politics, fake news and information bubbles are the catalysts of negative social processes in the internet-communication.During developing integral analysis methodology for the new socio-political vocabulary in the Ukrainian internet communication, the author solves a number of ethical and methodological problems, i.e. the need to anonymize illustrative material in order to protect the internet users' personal data; screening-out of speech material produced by bots or troll farms; the possibility to use the Google Trends platform to study lexical innovations and their variation.The conclusions summarize that the integrated analysis of socio-political neolexicon allows to trace the semantic, formal and socio-normative features of lexical units in the modern Ukrainian internet communication taking into account the specifics of proper neologisms, neosemantisms, new loanwords appearance and functioning in socio-political content in online media and social networks. The trends of social life, influences of new technologies and realities of hybrid warfare are closely connected with the semantic stratification, productivity of word-formation and borrowing, and functional load of the units in the studied cluster.The generalizations are feasible for use in studies of other thematic segments in lexicon. Moreover, they can serve as a basis for further analysis of Ukrainian users' communicative practices in social networks in the context of information aggression and hybrid warfare.Key words: lexicology, stylistics, socio-political vocabulary, neolexicon, neologisms, proper neologisms, neosemantisms, new loanwords, internet- communication, language of online media, language of social networks, thematic groups, socio-political content, hybrid warfare.

У сучасному суспільстві відбувається трансформація соціальних цінностей, серед яких усе частіше домінують турбота про здоров'я, гармонійний розвиток людини. Провідними чинниками таких змін є порушення екологічного балансу в природі й забруднення навколишнього середовища, серійне виробництво на підприємствах продуктів сумнівної якості, збільшення частки розумової праці в економічному секторі, що спричиняє гіподинамію. Зазначені процеси зумовлюють актуальність дослідження феномена здоров'я. Особлива увага приділяється формуванню здорового способу життя учнів початкової школи, оскільки основи культури здоров'я особистості, дотримання режиму дня закладаються в ранньому віці.Водночас надмірне використання сучасних інформаційних технологій, зменшення рухової активності школярів, деструкція в ціннісній свідомості, вікові функціональні зміни в діяльності різних систем організму, особливо учнів молодшого шкільного віку, спричинили погіршення стану здоров'я дітей. Саме тому актуалізується проблема формування здорового способу життя учнів початкової школи як однієї з ключових компетентностей, зазначених у Державному стандарті початкової освіти.Конструктивний пошук шляхів формування здорового способу життя школярів у галузі педагогічної, культурологічної, валеологічної освіти недостатньо висвітлений в історико-педагогічних дослідженнях, що ускладнює створення цілісної картини наукових поглядів на цю проблему.Об'єкт дослідження – процес формування здорового способу життя школярів. Предмет дослідження – зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття. Мета дослідження – на основі цілісного ретроспективного аналізу розкрити зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття та визначити основні напрями екстраполяції конструктивного досвіду в сучасну освітню галузь.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його результати відображені в спецкурсі «Здоровий спосіб життя – здорова нація» та методичних рекомендаціях «Зміст, форми і методи формування здорового способу життя школярів: історико-педагогічна ретроспектива». Розроблені матеріали можуть використовуватися в закладах вищої освіти під час підготовки вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури, у системі післядипломної педагогічної освіти та при організації роботи з педагогами закладів загальної середньої освіти.Ключові слова: здоров'я, здоровий спосіб життя, формування здорового способу життя, учні початкової школи, молодші школярі.^UIn modern society there is a transformation of social values, among which are increasingly dominated health care, harmonious human developments. The leading factors of such changes are the violation of the ecological balance in nature and environmental pollution, mass production of products of dubious quality at enterprises, the increase in the share of intellectual labor in the economic sector, which entails hypodynamia. These processes determine the relevance of the study of the phenomenon of health. Particular attention is paid to the formation of a healthy lifestyle of primary school pupils, as the fundamentals of a personal health, culture, compliance with the regime of the day are made at an early age.At the same time, the influence of modern information technologies, reduction of motor activity of schoolchildren, destruction in the value consciousness, age-related functional changes in the activities of various body systems, especially primary school pupils, led to deterioration in the health of children. That is why the problem of forming a healthy lifestyle of primary school pupils as one of the competencies of the State Standard of primary education is actualized.The object of research is the process of forming a healthy lifestyle of pupils. The subject of research is the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century. Research aim – on the basis of a holistic retrospective analysis of pedagogical theory and practice to reveal the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century and to determine the main directions of extrapolation of constructive experience in the modern educational industry.The practical significance of the results of the research lies in the fact that its results are reflected in the special course «Healthy lifestyle – healthy nation» and methodological recommendations «Content, forms and methods of forming a healthy lifestyle of pupils: historical and pedagogical retrospective». The developed materials can be used in institutions of higher education in the training of primary school teachers and teachers of physical culture, in the system of postgraduate pedagogical education and in the organization of work with teachers of General secondary education.Key words: health, healthy lifestyle, formation of healthy lifestyle, primary school pupils, primary school schoolchildren.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук заспеціальністю 07.00.01 – історія України. – Тернопільський національнийпедагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2021.У дисертації комплексно й всебічно досліджено громадсько-політичну ікультурно-просвітницьку діяльність Арсена Річинського (1892–1956).Проаналізовано стан наукової розробки теми в історіографії, джерельну базу,методологічні засади. Висвітлено родинне і навчально-виховне середовище,початковий період громадсько-політичної, культурно-просвітницької і фаховоїпраці. Визначено внесок в українізацію церковного життя. Розкрито роль ворганізації діяльності «Пласту» на Волині. Досліджено членство у підпільнихорганізаціях, причини арештів, переслідувань і заслання. Показано участь уфункціонуванні «Просвіти». Проаналізовано публіцистичну і видавничу діяльність.Висвітлено внесок у загальноукраїнський громадсько-політичний та культурнопросвітницький рух.Ключові слова: Арсен Річинський, громадсько-політична робота, культурнопросвітницька діяльність, Західна Волинь, міжвоєнний період, Друга Річ Посполита,Друга світова війна, радянська влада, заслання.^UThe upbringing of his parents contributed to the growth of А. Richynsky as a conscious Ukrainian patriot. 20 The beginnings of civil and political, cultural and educational and professional work have been shown, the role of the educational environment of Kremenets, Zhytomyr, Warsaw and Kyiv has been revealed. In the early twentieth century A. Richynsky became a civil and political and cultural and educational figure in the conditions of the people's democratic revolution of 1905–1907. Its influence on Ukrainization processes in church life has been determined. The reasons for imposing the church anathema on А. Richynsky have been clarified. А. Richynsky was anathemaed by the Synod of the PAOC not for violating church canons, but for activities related to the Ukrainization of the Church, opposition to the influence of the pro-Moscow episcopate on the religious life of Orthodox Ukrainians. The active position of the Ukrainian intelligentsia on the illegality of his excommunication from the Church led to its abolition. The role of A. Richynsky in the organization of «Plast» in Volhynia has been revealed. He made significant efforts to promote it in Western Volhynia. The Polish authorities tried to limit the formation of the Plast movement in these areas, so Plast was officially registered as a sports club at «Prosvita». Participation in the work of underground organizations is investigated. In the late 1920's, A. Richynsky joined the UVO, and later the OUN. He actively built an underground organizational network. Arsen Vasyliovych was the organizer and leader of actions against the liquidation of «Prosvita» and the activities of the pro-Polish Ukrainian society «Ridna Khata». A. Richynsky's activity was under the close supervision of the Polish police and he was monitored. The causes of arrests, harassment and exile were traced. A. Richynsky was persecuted and four times arrested by the Polish authorities for his active social and political activities aimed at promoting the idea of an independent Ukrainian statehood. Twice, in 1935 and 1939, he was sent to the Bereza Kartuzka concentration camp. On October 20, 1939, A. Richynsky was detained by NKVD officers on charges of counterrevolutionary activity and sentenced to ten years in prison. In 1949, A. Richynsky was released, but was not allowed to return home to Volhynia. From the prison he was sent to the city of Kazalinsk, Kzyl-Orda region of the USSR, for indefinite exile under police supervision with mandatory registration every ten days. A. Richynsky died on April 13, 1956 in the regional hospital of Kzyl-Orda. He was notified two days after his death that he had been rehabilitated and allowed to return to Ukraine. Researched cultural and educational activity. His participation in the functioning of «Prosvita» has been shown. In the interwar period, a fairly common form of Ukrainian cultural and educational movement was «Prosvita», the main task of which was to spread education among Ukrainians, acquaint them with the heritage of native culture. Journalistic activity has been evaluated, according to which A. Richynsky successfully combined active part in cultural and educational societies and organizations with journalistic work. He published articles in a number of popular and well-known journals, namely: «Life and Knowledge», «Literary and Scientific Bulletin», «Chronicle of the Red Viburnum», «Bulletin. Monthly of Literature, Art, Science and Public Life», «Dilo» and others. His articles helped raise the national consciousness of Ukrainians. An important place in the cultural and educational activities of A. Richynsky was occupied by the publishing business. Together with like-minded people, in 1925 he began publishing an independent monthly of the Ukrainian church revival in Volodymyr- 21 Volynskyi, «Na Varti», whose publications covered the issues of the Ukrainian national church movement. With his publications of musical works he promoted the Ukrainization of the PAOC, gave it a clear national character. His musical compositions were popular and were included in the repertoires of spiritual concerts not only in Western Volhynia, but also in other cities. The conducted scientific research allows to assert that A. Richynsky occupied a special place in the all-Ukrainian social-political and cultural-educational process, understanding its cognitive and practical significance for modern development. He, being an intelligent and energetic person, carried out active activities aimed at the national cultural and ecclesiastical revival. Key words: Arsen Richynsky, public and political activity, cultural and educational activity, Western Volhynia, Russian Empire, interwar period, Second Polish-Lithuanian Commonwealth, World War II, Soviet power, exile.

У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві проаналізовано діаспорну жіночу прозу другої половини ХХ століття крізь призму системно-аналітичного підходу. Об'єктом дослідження є романи, повісті, а також найрепрезентативніша мала проза – оповідання, новели, фрагментарні жанри (етюд, образок, акварель, ескіз). Так, розглянуто жанрово-стильові особливості оповідань, зокрема різдвяне, соціальне, історичне, етнографічне, детективне, оповідання-портрет, психологічне оповідання. З'ясовано їх соціопсихологічні домінанти як підґрунтя структурної, наративної, образної, стильової специфіки малої прози авторок. Представниці української діаспори в умовах поліетнічної культури писали високохудожні твори українською мовою за межами рідної землі. Такий факт засвідчує їхню високу самосвідомість, осмислення патріотичного чину, заґрунтованість власного Я-его в національні основи. Доведено, що діаспорна жіноча проза другої половини ХХ століття оновила тематичну і жанрово-стильову системи, створивши, на наше переконання, інтелектуальну опозицію зааґанжованій прозі доби соціалістичного реалізму. Д. Гуменна, О. Мак, Л. Коваленко розімкнули історичний простір України до світових масштабів, змоделювали образи персонажів різних суспільних верств, майстерно окреслили психологічні типи, голоси яких зазвучали різними тональностями, а композиційні прийоми, сюжетні повороти, стильові ознаки по-особливому увиразнилися через ліричне та орнаментальне письмо за зразками західноєвропейської літератури з отриманням національної традиції. Ключові слова: жанр, стиль, світогляд, ґендерний підхід, дейксис, наратор, діаспора, жіноча проза, психологізм, символіка.^UFor the first time in domestic science about literature the analysis of materials of diaspora women's prose of the second half of the XX century with the system-analytical approach to the interpretation of genre-style peculiarities of epic works has been carried out in the dissertation. The object of the research is novels, narratives, as well as the most representative prose –fictional essay, fragmentary genres – sketch, pattern (watercolor), sketch. On the example of women's little prose various types of stories have been considered, including Christmas, social, historical, ethnographic, «detective», story-portrait, psychological narrative. The genre-style system of women's prose of the Ukrainian diaspora of the second half of the XX century has been explored. Socio-psychological dominants of works, which are the basis of structural, semantic and stylistic specificity of poetological components of artistic creativity of prose writers, have been revealed. The phenomenon of sensitive problems of Ukrainian history, which are and remain the material that prompts the artists of the word to create artistic prose, has been revealed. We consider women's literature as a socio-cultural and artisticaesthetic phenomenon. Its essence is expressed by the creation of women-writers of texts that radiate their peculiar perception of the world, the expression of elegant vocabulary in writing, and thus the texts are presented to the reader by representatives of women's artistic practice. A prose work that takes as its basis the historical event, the fact is modeled on the historical plot. The latter in artistic form represents a certain era or period of history. In prose historical truth is synthesized with artistic one, historical event – with artistic fiction. Women-writers of Ukraine under the conditions of poly-ethnic culture did not fail the chosen path, did not multiply the glory of foreign-language culture, but they modeled high-quality works in the Ukrainian language far from the Motherland, their native land. Such a fact testifies to their self-consciousness, the tendency to comprehend, and the susceptibility of their own I-ego on the national basis. It has been proved that the diaspora women's prose of the second half of the XX century announced the updating of the genre-style and thematic system, and such a step has been an intellectual opposition to the prose of the socialist realism era. D. Humenna, O. Mak, L. Kovalenko «opened up», expanded all the historical space of Ukraine up to the XX century, «populated» their prose with the characters of different layers of population, skillfully depicted psychological types whose voices sounded different tones-timbres, and composite receptions, stories, stylistic parameters in a specially updated lyrical and ornamental writing on samples of Western European culture with the emphasis on national identity, similarity and mentality. 19 The results of the dissertation can be used as a material for lectures on the history of Ukrainian literature of the XX century in higher education institutions, colleges, gymnasia and general educational schools with advanced study of humanities, as well as - in the preparation of relevant manuals, special courses on national writers, in particular autobiographic or historical prose, when writing scientific works on the history and theory of literature, course and diploma projects by students of philological disciplines. The materials of the dissertation and its conclusions will be useful for teachers-philologists of educational institutions of various types. Key words: genre, style, world outlook, deixis, narrator, diaspora, women's prose, psychologism, symbolism.

У роботі обґрунтовано теоретико-методичні засади розвитку патріотичного виховання учнів у школах України (1945–2019 рр.), під якими розуміємо сукупність вихідних наукових положень, що визначають концептуальні теорії, основні підходи, принципи, розгляд патріотичного виховання як складного суперечливого процесу, що у 1945–1991 рр. відбувався під впливом маніпулятивних технологій тоталітарної держави; у 1991–2019 рр. – з орієнтацією на відродження національних цінностей, впровадження форм і методів формування національно свідомої особистості, здатної до зміцнення державності й забезпечення територіальної цілісності країни.У дослідженні визначено позитивний ретроспективний досвід патріотичного виховання молоді у вітчизняній педагогіці радянського періоду (патріотизм як чинник об'єднання та розвитку суспільства на основі державницької ідеології, масовість, формування єдності поглядів на патріотизм; прогностична оцінка уникнення суспільних конфліктів у радянському соціумі; усебічна підтримка молодіжних організацій патріотичного спрямування; заохочення діяльності авторських шкіл) і доби незалежності (вивчення й переосмислення культурної спадщини; застосування соціокультурного підходу до теоретичного і практичного формування культури патріотизму; врахування етнічної специфіки, регіональних особливостей, утвердження системи національних цінностей; відповідність нормативно-правової бази викликам сучасності; оптимізація молодіжної політики), обґрунтовано перспективи його імплементації в сучасних умовах модернізації національної системи виховання.Розроблено періодизацію розвитку патріотичного виховання в школах України в 1945–2019 рр., на основі історико-політичних і соціально-педагогічних особливостей розвитку державних утворень на українських землях визначено два взаємопротилежні історичні періоди патріотичного виховання, межею між якими стало утворення незалежної української держави в 1991 р. У межах радянської історичної доби (1945–1991 рр.) виокремлено: перший період (1945–1964 рр.) – ідеологічно-організаційний – становлення наукової теорії патріотичного виховання в умовах партійно-державного управління виховним процесом, нівелювання національних й особистісних особливостей, централізована уніфікація змісту навчальних програм, реалізація практики патріотичного виховання відповідно до радянської інтерпретації марксистсько-ленінської методології та концепції комуністичного виховання (у межах періоду визначено субперіоди: (1945–1953 рр.) – нівелювання загальнолюдських та морально-патріотичних цінностей, їхнє підпорядкування ідеї формування особистості відповідно до потреб тоталітарного режиму; (1954–1964 рр.) – становлення елементів демократизації виховного процесу; розвиток патріотичних переконань згідно з комуністичною ідеологією; упровадження елементів авторитаризму в педагогічну практику); другий період (1965–1991 рр.) – суспільно-пропагандистський – домінування ідей інтернаціоналізму та соціалістичного патріотизму (у межах періоду визначено субперіоди: (1965–1983 рр.) – тенденції до уніфікації суспільного життя, виховання відданості ідеям Комуністичної партії і радянської влади; нівелювання особистості; посилення педагогічного морально-патріотичного впливу на учнів; (1984–1991 рр.) – ухвалення документа «Основні напрями реформи загальноосвітньої та професійної школи» (1984 р.), який мав суперечливий характер, засвідчив непослідовність освітньої політики та кризовий стан радянської освіти й науки, їхнє підпорядкування ідеологічним інтересам).Після проголошення незалежності розпочався національно спрямований період патріотичного виховання (1991–2019 рр.), у межах якого визначено субперіоди: (1991–2013 рр.) – урахування надбань національної української культури, гуманістичної педагогіки; збільшення кількості шкіл з українською мовою викладання; повернення історичної пам'яті, видання історичних праць, публікація творів, що відображали реалії навколишнього життя та історичне минуле українського народу; популяризація правди про національно-визвольну боротьбу українського народу; демократизація освіти та виховання; індивідуалізація навчально-виховного процесу; (2014–2019 рр.) – активізація процесів патріотичного виховання, пов'язана з внутрішньо- і зовнішньополітичними подіями, необхідністю консолідації в умовах зростання зовнішньої загрози, подіями на сході України; перехід від регіональних програм розбудови національної системи виховання до реформ державного рівня, зокрема Нової української школи.^UThe study substantiates the theoretical and methodological principles of patriotic education of students in Ukrainian schools (1945–2019), which means a set of basic scientific principles that define conceptual theories, basic approaches, principles, consideration of patriotic education as a complex contradictory process which in 1945–1991 was under the influence of manipulative technologies of the totalitarian state; in 1991–2019 it was with a focus on the revival of national values, the introduction of forms and methods of forming a nationally conscious personality, capable of strengthening statehood and ensuring the territorial integrity of the country.The study identifies positive retrospective experience of patriotic education of youth in the domestic pedagogy of the Soviet period (patriotism as a factor of unification and development of society based on state ideology, mass, the formation of unity of views on patriotism; prognostic assessment of avoiding social conflicts in Soviet society; comprehensive support of patriotic youth organizations; encouragement of author's schools) and the era of independence (study and rethinking of cultural heritage; application of socio-cultural approach to the theoretical and practical formation of the culture of patriotism; taking into account the specific ethnic, regional characteristics, establishment of national values; compliance of the regulatory framework with the challenges of modern society; optimization of youth policy), the prospects of its implementation in conditions of modernization of the national education system.The author's periodization of the patriotic education development in the schools of Ukraine in 1945–2019 is developed, on the basis of historical-political and socio-pedagogical features of the development of state formations on Ukrainian lands two opposite historical periods of patriotic education are determined , the boundary between them was the formation of an independent Ukrainian state in 1991. In the context of the Soviet historical period (1945–1991) the following periods are distinguished: the first period (1945–1964) – ideological and organizational – the formation of the scientific theory of patriotic education in the party-state management of the educational process, leveling of national and personal peculiarities, centralized unification of the content of educational programs, realization of the practice of patriotic education in accordance with the Soviet interpretation of the Marxist-Leninist methodology and the concept of communist education within the period the subperiods are defined: (1945–1953) – leveling of panhuman, moral and patriotic values, their subordination to the idea of personality formation in accordance with the needs of the totalitarian regime; (1954–1964) – the formation of elements of democratization of the educational process; the development of patriotic beliefs in accordance with communist ideology; introduction of elements of authoritarianism in pedagogical practice); second period (1965–1991) – social propaganda – the dominance of the ideas of internationalism and socialist patriotism within the period the subperiods were defined: (1965–1983) – tendencies to unification of public life, developing of devotion to the ideas of the Communist Party and the Soviet government; leveling of personality; strengthening of pedagogical moral and patriotic influence on students; (1984–1991) – adoption of the document «The main directions of the reform of secondary and vocational schools» (1984), which was contradictory, testified to the inconsistency of educational policy and the crisis of Soviet education and science, their subordination to ideological interests).After the proclamation of independence, a nationally oriented period of patriotic education began (1991–2019), within which subperiods were defined: (1991–2013) – taking into account the achievements of national Ukrainian culture, humanistic pedagogy; increasing the number of schools with Ukrainian as the language of studying; returning of historical memory, publication of historical works, publication of works that reflect the realities of life and the historical past of the Ukrainian people; popularization of the truth about the national liberation struggle of the Ukrainian people; democratization of education and upbringing; individualization of the educational process; (2014–2019) – intensification of the processes of patriotic education, associated with domestic and foreign policy events, the need for consolidation in the face of growing external threats and events in eastern Ukraine; the transition from regional programs of a national education system to state-level reforms, including a new Ukrainian school.