Багатофункціональність діяльності вчителя іноземних мов, динамічні зміни у сфері його професійної підготовки, необхідність неперервного вдосконалення професійних компетентностей та особистісних детермінант майбутніх учителів іноземних мов, а також зумовлена цими факторами потреба педагогічних ЗВО у реалізації науково обґрунтованої методики, що забезпечить становлення активної професійної індивідуальності фахівця, дозволить майбутньому вчителю іноземних мов виконувати завдання, покладені на нього сучасним інформаційним полікультурним суспільством та досягати вершин розвитку своєї особистості, спричинили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку».У дисертації з'ясовано стан проблеми формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку в педагогічній теорії і практиці фахової підготови вчителів іноземних мов в Україні, Німеччині, Великобританії та США. Проаналізовано нормативне та навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців за кваліфікацією бакалавр освіти, вчитель німецької і другої іноземної мови та зарубіжної літератури.Обґрунтовано та вивчено теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Конкретизовано смислові значення понять «професійно-особистісний саморозвиток», «готовність майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку». Під професійно-особистісним саморозвитком майбутніх учителів іноземних мов розуміємо внутрішній, свідомий, цілеспрямований процес особистісного вдосконалення та професійного зростання майбутніх учителів-філологів на основі процесів самопізнання, самоосвіти, самоконтролю та самореалізації. Готовність майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку визначаємо як складне професійно-особистісне утворення, що охоплює мотиваційно-спрямувальний, інформаційно-інтегративний, особистісно-регулятивний, рефлексивно-коригувальний компоненти і слугує основою для постійного підвищення рівня професіоналізму та самореалізації особистості майбутніх учителів іноземних мов.Визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку: формування мотивації до професійно-особистісного саморозвитку через комплекс стимулювальних чинників; використання інтегративного ресурсу іноземної мови для здійснення професійно-особистісного саморозвитку; застосування смарт середовища професійно-особистісного саморозвитку. Розроблено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку.Виокремлено та охарактеризовано спонукальний, когнітивний, інтернальний, рефлексивний критерії і відповідні показники, на основі яких визначено й експериментально перевірено низький, середній та високий рівні сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Рекомендованими формами організації навчального процесу є практичні заняття, самостійна робота, групова робота, тренінги, воркшопи, індивідуальні та групові консультації, круглі столи, диспути, конференції, самостійна робота із використанням інформаційних ресурсів, індивідуально-пошукова робота, відвідування відкритих уроків провідних педагогів. Обґрунтовано та експериментально доведено ефективність використання методів проблемного та активного навчання (дискусії, моделювання ситуацій, навчальні ігри), методів самостійної та групової позааудиторної роботи (опрацювання літератури іноземною мовою, онлайн-робота з веб-ресурсами), методу кейсів, методу «Портфоліо», веб-квесту. Практичне значення дослідження полягає у розробці методичного супроводу реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку, діагностичного інструментарію для визначення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку; комплексу інтерактивних освітніх ресурсів за тематикою професійно-особистісного саморозвитку вчителя іноземних мов. Видано навчальний посібник «Професійно-особистісний саморозвиток педагога в контексті актуальних трендів освітньої парадигми сучасності» та методичні рекомендації до навчальної дисципліни «Практичний курс основної мови» із циклу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Створено смарт середовище у формі вебміксу за тематикою професійно-особистісного саморозвитку, що охоплює авторський тематичний блог «Педагог – професіонал та всебічно розвинена особистість», електронне портфоліо, веб-квест «Готовність учителя іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку: теоретична рефлексія».Ключові слова: майбутні вчителі іноземних мов, готовність до професійно-особистісного саморозвитку, структурно-функціональна модель формування готовності, педагогічні умови.^UMultifunctional activity of the teacher of foreign languages, dynamic changes in the field of his professional training, the need for continuous improvement of professional competencies and personal determinants of future teachers of foreign languages, and also due to these factors the need for pedagogical universities in the implementation of scientifically developed methodology, that will ensure the formation of active professional individuality of the future specialist, will allow the future teacher of foreign languages to reach the peaks of development of their personality, led to the choice of the topic of the dissertation study "Formation of future foreign languages teachers' readiness to professional-personal self-development". The object of the study is future foreign teachers' training. The thesis investigates the problem of forming the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development in the pedagogical theory and practice of professional training of foreign languages' teachers in Ukraine, Germany, the United Kingdom and in the United States. The theoretical bases of professional-personal self-development are substantiated and studied. The semantic meanings of the concept "professional-personal self-development", "readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development" are specified. Due to our study, the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development is defined as a complex professionally-personal formation, integrating in its structure motivational-dispositional, informational-integrative, personal-regulating, reflexivity-correcting components, aimed to raise the level of professionalism and self-realization of the personality of future teachers of foreign languages. The pedagogical conditions of formation of future foreign languages teachers' readiness to professional-personal self-development (formation of motivation to professional-personal self-development through a complex of stimulating factors; the use of an integral resource of a foreign language for accomplishing professional-personal self-development; creating a smart environment of professional-personal self-development.) are determined and theoretically substantiated. The structural-functional model of forming the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development is developed. The motivational-stimulating, cognitive, internal, reflexive criteria and relevant indicators of the readiness of future foreign languages' teachers to professional-personal self-development are identified and characterized. According to the determined criteria are defined and experimentally checked the low, medium and high levels of the formation of future foreign languages' teachers' readiness to professional-personal self-development. The recommended forms of organization of the educational process are practical classes, independent work, group work, trainings, workshops, individual and group consultations, round tables, disputes, conferences, independent work with the use of information resources, individual search work, visiting the open lessons of leading teachers. The effectiveness of the use of the active methods, the method of projects, the methods of problem learning (discussions, modeling of problem situations, educational games), methods of independent and group extracurricular work (working out of literature in a foreign language, online work with interactive programs), method of cases, Portfolio method, a web-quest is experimentally confirmed. The integrated phased methodology of formation of future foreign languages' teachers' readiness to professional-personal self-development, that includes the predictive, design and practical stages, has been developed. A smart environment of professional-personal self-development is a web mix, that include the author's thematic blog, the electronic portfolio, a web quest, educational textbook (the text and the tasks in form of thematic cases contain hyperlinks to additional sources). Key words: future teachers of foreign languages, readiness to professional-personal self-development, structural-functional model of forming the readiness, pedagogical conditions.

Дисертаційна робота є теоретико-методологічним дослідженням проблеми розвитку початкової освіти в Україні протягом 1932 – 1958 рр.Об'єкт дослідження – генеза початкової освіти в Україні.Предмет дослідження – теоретичні аспекти та практика організації початкової освіти в Україні (1932–1958 рр.).Мета дослідження – на основі ретроспективного аналізу теоретико-методичних основ розвитку початкової освіти в Україні у 1932–1958 рр. виявити особливості її генези та окреслити перспективи впровадження ідей конструктивного історико-педагогічного досвіду в сучасній початковій школі.Методи дослідження. Для розв'язання завдань дослідження використовувався комплекс таких взаємопов'язаних методів: історико-логічний аналіз, систематизація наукової літератури, архівних джерел, що уможливило узагальнення та систематизацію поглядів учених на проблему, яка вивчається; хронологічно-системний, проблемно-пошуковий методи, які дали змогу простежити розвиток початкових шкіл у 1932–1958 рр. у динаміці, у часовому просторі й послідовності; структурно-порівняльний аналіз документальних, науково-літературних джерел з метою зіставлення архівних, друкованих матеріалів із досліджуваної проблеми; ретроспективний логіко-системний аналіз для порівняння подій, фактів, поглядів щодо означеної проблеми, характеристики питань організації навчання учнів початкових шкіл у досліджуваний період.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше: комплексно досліджено процес розвитку початкової освіти в Україні в 1932–1958 рр. та визначено його особливості (організація шкільної освіти на основі використання новітніх досягнень психології, фізіології, педагогіки; трансформація змісту, форм і методів початкової освіти відповідно до суспільно-політичних чинників та педагогічних ідей; надмірна заідеологізованість навчально-виховного процесу початкової школи; стратегічне спрямування державної політики на охоплення обов'язковою початковою освітою всіх дітей шкільного віку); виокремлено етапи розвитку початкової освіти в Україні аналізованої доби та їхні провідні тенденції: І-й (1932–1938 рр.) – стандартизаційно-уніфікаційний; ІІ-й (1939–1945 рр.) – реформаційно-авторитарний; ІІІ-й (1946–1953 рр.) – відновлювально-організаційний; ІV-й (1954–1958 рр.) – практико зорієнтований; схарактеризовано зміст та організацію навчання в початкових школах України в 1932–1958 рр.; виділено позитивні ідеї початкової освіти минулого (дитиноцентризм; зменшення відриву навчання від життя та підготовка учнів до практичної діяльності; організація змістовного дозвілля дітей; концентрація уваги на виховній та позакласній роботі зі школярами та роботі з їхніми батьками) та окреслено перспективи їхньої творчої реалізації в сучасній школі;уточнено квінтесенції основних понять дослідження («дитинство», «розвиток», «розвиток початкової освіти») та визначено сутність поняття «розвиток початкової освіти у вітчизняній теорії та практиці».Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати відображені в методичних рекомендаціях «Розвиток початкової освіти в Україні (1932–1958 рр.)». Основні положення, фактичний матеріал, висновки дослідження можуть бути використані: для визначення стратегії розвитку початкової освіти в Україні, оновлення і збагачення змісту навчальних курсів із загальної педагогіки, історії України, історії освіти, історії розвитку національних шкіл; у процесі розробки спецкурсів і проведення спецсемінарів, написання праць із проблем історії освіти. Отримані наукові результати можуть бути корисними для менеджерів освітньої галузі, викладачів, студентів, наукових працівників, педагогів-практиків.^UThe object of the study is the genesis of primary education in Ukraine. The theoretical aspects and practice of organization of primary education in Ukraine (1932-1958) are the subject of the study. The purpose of the study is to identify on the basis of a retrospective analysis of the theoretical and methodological foundations of the development of primary education in Ukraine in 1932-1958, the features of its genesis and to outline the prospects of implementing ideas of constructive historical and pedagogical experience in a modern primary school.Research methods. To solve the problems of the research, a set of such interrelated methods as historical and logical analysis, systematization of scientific literature, archival sources which made it possible to summarize and systematize scientists' views on the problem under the study; chronological and systematic, problem and search methods that made it possible to trace the development of elementary schools in 1932-1958 in dynamics, time space and sequence; structural and comparative analysis of documentary, scientific and literary sources in order to compare archival and printed materials on the problem under the study; retrospective logic and system analysis for comparison of events, facts, views on a particular problem, characteristics of issues of organization of education of elementary school pupils in the studied period, was used. The scientific novelty of the research is that for the first time in the thesis: the process of development of primary education in Ukraine in 1932–1958 has been holistically investigated; its features (organization of school education based on the use of the latest achievements of psychology, physiology, pedagogy; transformation of the content, forms and methods of primary education in accordance with socio-political factors and pedagogical ideas; excessive ideologization of the educational-bringing-up process of primary school; strategic orientation of public policy to basic primary education for all school-aged children) have been defined;the stages of development of primary education in Ukraine of the analysed period and their leading tendencies have been distinguished: the first stage (1932–1938) is the stage of standardization and unification; the second stage (1939–1945) is the reformation-authoritarian stage; the third stage (1946–1953) is the restoration-organizational stage; the fourth stage (1954–1958) is the practically oriented stage.the content and organization of education in primary schools of Ukraine in 1932-1958 have been characterized;the positive ideas of primary education of the past (child-centrism; reducing the gap between learning and preparing pupils for practical work; organization of meaningful leisure for children; focusing on educational and extracurricular work with schoolchildren and work with their parents) have been highlighted and the perspectives of their creative realization have been outlined in the New Ukrainian School.the quintessence of the basic concepts of the research («childhood», «development», «development of primary education») have been clarified and the essence of the concept of «development of primary education in domestic theory and practice» has been defined.The practical significance of the study is that its results have been represented in the methodological recommendations (guidelines) «Development of Primary Education in Ukraine (1932–1958)». The main provisions, factual material and conclusions of the study can be used to determine the strategy of development of primary education in Ukraine, updating and enriching the content of such training courses as General Pedagogy, History of Ukraine, History of Education, History of Development of National Schools; in the process of developing special courses and holding special seminars, writing works on the problems of history of education.The obtained scientific results can be useful for educational managers, organizers of educational-bringing-up institutions, teachers, students, researchers, teacher practitioners.

У дисертаційній праці досліджуються питання розвитку автономності студентів вищих навчальних закладів (закладів вищої освіти). Поняттєво-категорійний апарат дослідження розроблено шляхом зіставлення здобутків у галузі загальної методології та методології педагогіки й аналізу особливостей освітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів. У якості методологічної платформи використано синергетичний та компетентнісний методологічні підходи: розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів, яка об'єднує чотири фрактали (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, кригувально-рефлексійний), що утворюються шляхом ітерації, напрям розвитку та формування елементів-складників кожного фрактала зумовлюється гносеологічною, аксіологічною та праксеолгічною валентністю. На основі висвітлення механізмів інтеріоризації знань в освітній і самоосвітній діяльності студентів розроблено концепцію розвитку автономності студентів. Концепція постає як сукупність п'яти концептуальних ідей: ідея системного комунітаризму; ідея контекстно-предметного навчання; ідея конструктивізму; ідея оптимізації й інтенсифікації навчального (освітнього) процесу; ідея неперервності та функційної повноти розвитку автономності студента. Об'єкт дослідження: освітній процес у вищій школі.Предмет дослідження: система розвитку автономності студентів вищої школи в середовищі інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності.Мета дослідження: обґрунтувати теоретико-методологічні засади та модель системи розвитку автономності студентів вищої школи в середовищі інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності.Методи дослідження: теоретичні – системний і порівняльний аналіз і синтез, класифікація й узагальнення; педагогічне (дидактичне) проєктування, моделювання та прогнозування для розроблення ефективної методики проведення формувального експерименту відповідно до предмета дослідження; емпіричні – педагогічне спостереження навчальних занять, організації самостійної роботи, проведення консультацій, організації роботи наукових і науково-методичних семінарів, бесіди й опитування, анкетування, тестування, збір незалежних експертних оцінок та характеристик, метод діагностувальних контрольних, самостійних та індивідуальних робіт, вивчення навчально-методичної документації; математичної статистики для оброблення експериментальних даних. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:системно обґрунтовано теоретичні та методологічні засади розвитку автономності студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу (закладу вищої освіти); модель дидактичної системи розвитку автономності студентів на основі визначення змістово-сутнісного розуміння та створення сукупності організаційно-дидактичних умов; визначено валентно-фрактальне розуміння процесу розвитку автономності студентів на засадах реалізації положень синергетичного та компетентнісного підходів у їхній контамінаційній єдності; розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів як єдність конструктів-фракталів (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, коригувально-рефлексійний фрактал); закономірності (змістово-процесуальні; гносеологічні; психологічні; організаційно-управлінські; суспільні) і принципи: загальні і спеціальні; принципи інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності студентів; інноваційні технології, форми, методи, прийоми та засоби організації освітньої й самоосвітньої діяльності студентів як основи розвитку їхньої автономності. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: обґрунтовано засоби психолого-дидактичної підтримки організації та здійснення цих видів діяльності, котрі представлено як дидактико-методичний кейс для студентів; авторський факультатив «Інтеграція освітньої й самоосвітньої діяльності студентів у вищій школі»; підготовлено навчальні посібники до навчальної дисципліни «Практичний курс основної іноземної мови (англійська)» для самостійної й індивідуальної роботи над домашнім читанням оригінальної англомовної художньої літератури; оновлені й удосконалені освітні програми (для спеціальності «035 Філологія») на засадах професійно-фахової спрямованості й самостійності студентів, навчальні й навчально-методичні матеріали до них.^UThe thesis paper researches the issues of students' autonomy development at higher educational institutions. Conceptual and categorical apparatus of the research was elaborated by correlating the achievements in the field of general methodology and the pedagogic methodology with the analysis of the peculiarities of educational activities of higher educational institutions' students. As the methodological platform were used the synergetic and competence-oriented methodological approaches: students' autonomy valence and fractural structure was developed, which unites four fractals (polycognitive, instrumental, worldview, correctional-reflexive), which emerge through the iteration of the development tendencies and formation of the composing elements of each fractal, determined by the gnoseological, axiological and praxeological valencies.Students' autonomy development concept was elaborated based on the exposure of the mechanisms of knowledge interiorization in students' educational and self-educational activities. The concept arises as the outcome of five conceptual ideas: the idea of systematic communitarianism; the idea of context-objective training; the idea of constructivism; the idea of the educational process optimization and intensification; the idea of the continuousness and functional integrity of students' autonomy development. Object of the research: educational process of a higher educational institution.Scope of the research: system of higher educational institution students' autonomy development in the environment of the educational and self-educational activities' integration.Aim of the research: to justify the theoretically-methodological patterns and model of the system of higher educational institution students' autonomy development in the environment of the educational and self-educational activities' integration.Methods of the research: theoretical – systematic and comparative analysis and synthesis, classification and generalization; pedagogical (didactic) projection, modeling and forecasting for the elaboration of an efficient technique of conducting a framework experiment in accordance with the scope of the research; empirical – pedagogical monitoring of the educational classes, organization of individual work, consulting, arrangement of scientific, research and methodological seminars, discussions and inquiries, questionnaire surveys, testing, aggregation of independent expert responses and characteristics, method of diagnostic tests, independent and individual work, research of the academic documentation; mathematical statistics for the processing of the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the theoretical and methodological grounds of students' autonomy development within the educational process of a higher educational institution (institutions offering higher education) have been systematically justified; as well as the model of the didactic system of the development of students' autonomy basing upon the determination of the content and essence understanding and creation of the conjunction of the organizationally-didactic conditions; has been defined the valence- and fractal-based understanding of the process of students' autonomy development on the principles of the implementation of the provisions of the synergy- and competencies-based approaches in their contamination unity; has been developed the valence- and fractal-based structure of students' autonomy as the unity of construct-fractals (polycognitive, instrumental, worldview, correctional-reflective fractal); regular patterns (content-procedural; gnoseological; psychological; organizationally-managerial; social) and principles: general and specific; principles of the integration of students' educational and self-educational activities; innovative technologies, forms, methods, know-hows and organizational measures for the educational and self-educational activities of students as the basis of their autonomy development.Practical significance of the gained results is that we have justified, elaborated ways of psychologically-didactic support for the organization and implementation of these kinds of activities, which have been presented as a didactic-methodic case for students; author's proper optional course “Integration of students' educational and self-educational activities at a higher school”; we have prepared textbooks for the educational subject “Practical course of the primary foreign language (English)” for independent and individual work over the home reading of the original English language fiction literature; we have renewed and upgraded educational programs (for the specialty “035 Philology”) upon the basis of the professional and specialized orientation and autonomy of students as well as the academic materials for the mentioned programs.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій. Визначено критерії та показники рівнів сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів, розроблено відповідний діагностичний інструментарій. Створено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Об'єкт дослідження – процес навчання студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів.Предмет дослідження – формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Мета дослідження – розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Методи дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення сучасної літератури для розробки й упровадження в освітній процес авторської дидактичної системи формування соціальної компетентності; синтез, моделювання для систематизації та узагальнення інформації про об'єкт дослідження; емпіричні - анкетування, тестування, психолого-педагогічне спостереження для діагностики рівня сформованості соціальної компетентності; бесіди, опитування, педагогічне тестування, експертне оцінювання для з'ясування найбільш важливих показників сформованості соціальної компетентності в здобувачів освіти; педагогічний експеримент, що проводився з метою перевірки гіпотези; математичної статистики для опрацьовування експериментальних даних.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій (концептуальні ідеї, наукові підходи й принципи, які стали підґрунтям для розробки й забезпечення результативності дидактичної системи). Створено на теоретичному рівні та перевірено шляхом проведення педагогічного експерименту дидактичну систему, що є поєднанням цільового (загальна мета та система супідрядних їй цілей), концептуального (основні положення системного, особистісного, особистісно-зорієнтованого, компетентнісного підходів, загальнодидактичних і специфічних принципів досліджуваного процесу), змістовно-технологічного (описує та формує компоненти соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей: мотиваційно-світоглядний, когнітивний, діяльнісно-операційний, особистісно-рефлексійний; визначає найефективніші ігрові технології; дидактико-методичне забезпечення та поетапне формування соціальної компетентності, що визначається програмою та змістом навчальних дисциплін, а також розкриває дидактичні умови її результативності), контрольно-оцінного (критерії, показники, рівні сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей та результат дослідження) блоків.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів: дидактико-методичного забезпечення процесу формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей засобами ігрових технологій під час вивчення предметів психолого-педагогічного спрямування, презентованого у вигляді робочих програм навчальних дисциплін, дидактичних засобів навчання, методичних рекомендацій до спецкурсів (внесено зміни у варіативну частину навчального плану підготовки студентів гуманітарних спеціальностей із галузей знань 03 – гуманітарні науки: 035 – філологія; 032 – історія та археологія, 033 – філософія, 034 – культурологія; модифіковано навчально-методичні комплекси дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогіки», «Педагогіка та методика виховної роботи» й «Основи педагогіки та методики виховної роботи», «Культура педагогічного спілкування», «Педагогіка вищої школи», «Педагогіка і психологія вищої школи»; видано монографію з теми роботи; розроблено й упроваджено авторський спецкурс «Педагогічна інноватика»).^UThe dissertation is a theoretical and experimental research on the formation of social competencess of humanitarian students at classical universities by means of game technologies.The paper contains a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies. It determines the criteria and indicators of the levels of social competence formation of students and develops appropriate diagnostic tools.Object of the research: the process of educating humanitarian students of classical universities.Scope of the research: the formation of their social competences through game technologies.Aim of the research: to develop, substantiate and experimentally test the didactic system of forming social competences of humanitarian students of classical universities by means of game technologies.Methods of the research: the theoretical - analysis and summarization of modern literature to develop and apply in the educational process the author's didactic system of formation of social competences; synthesis and modelling to summarise information about the object of study; the empirical - questionnaires, testing, psychological and pedagogical observation to diagnose the level of formation of social competences; interviews, surveys, pedagogical testing and expert assessment to determine the most important indicators of the formation of students' social competences. The pedagogical experiment was conducted to test the hypothesis, while the mathematical statistics methods were used to process the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the author grounded for the first time a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies (incl. conceptual ideas, scientific approaches and principles which became the basis for development and maintenance of the efficiency of didactic system). The didactic system was created at the theoretical level and tested by means of a pedagogical experiment, which is a combination of the following sections:- the target (the purpose is the formation of students' social competences by means of game technologies and the system of subordinate goals), conceptual (basic provisions of the system, personality, personality and personality), general didactic and specific principles of the study process);- the content-technological (describes and forms the components of social competences of students of humanities: motivational-outlook, cognitive, activity-operational, personality-reflection; determines the most effective game technologies;- the control and evaluation (criteria, indicators, social competence level of students of humanities and the result of the research it) blocks.The paper also does the following:- develops a modified variant of combining the types of activities of humanitarian students of classical universities (the educational, self-educational, scientific-research, practical);- specifies the motivational, semantic, procedural, personality-evaluation criteria, indicators and diagnostic apparatus necessary for determining the levels of social competence of humanitarian students by means of game technologies.The practical significance of the obtained results is in the development and implementation in the educational process of humanitarian students of classical universities of the didactic and methodological support of the process of formation of their social competences by means of game technologies in the study of subjects of psychological and pedagogical direction, represented by work plans for courses taught, teaching aids, and methodological recommendations for special courses (changes were made to the variational part of the syllabus for the preparation of humanitarian students of the following specialties in specialization 03 (humanities): 035 - philology, 032 - history and archeology, 033 - philosophy, 034 - cultural studies). The author modified work plans of the following study disciplines: “Pedagogy”, “Basics of Pedagogy”, “Pedagogy and Methodology of Educational Work”, “Fundamentals of Pedagogy and Methods of Educational Work”, “Culture of Educational Communication”, “Pedagogy of Higher School”, “Pedagogy and Psychology of Higher School”. The author published the monograph and developed and implemented the special course “Pedagogical Innovation”.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у ньому вперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Об'єктом дослідження є процес взаємопов'язаного формування у магістрантів, майбутніх викладачів іноземних мов, професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Предметом– методика взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Мета роботи полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні й розробці методики взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності й експериментальній перевірці її ефективності.Практичне значення одержаних результатів полягає у: здійсненні відбору навчального матеріалу та інформаційно-комунікаційних технологій, розробці комплексів вправ і завдань, укладанні методичних рекомендацій для викладачів щодо взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Визначено, що взаємопов'язане формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності повинно здійснюватись на засадах комунікативно-діяльнісного, соціокогнітивного та інтегрованого підходів.Конкретизовано зміст взаємопов'язаного формування професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності у майбутніх викладачів англійської мови в єдності предметного та процесуального аспектів. Обґрунтовано критерії відбору навчального матеріалу (друкованих і електронних текстів, фонограм та відеофонограм). Водночас з урахуванням визначених у процесі дослідження критеріїв відбору сучасних інформаційно-комунікаційнихтехнологій зроблено висновок про доцільність використання при формуванні у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності таких сервісів і програм: YouTube, GoogleHangouts, GoogleClassroom, Skype.Виділено три етапи взаємопов'язаного формування професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності у майбутніх викладачів англійської мови та запропоновано систему вправ і завдань, яка співвідноситься з виділеними етапами.Сконструйовано лінгводидактичнута тематико-часову моделівзаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності. Обґрунтовано критерії оцінювання рівнів сформованості у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності та їх кількісні показники. Результати експериментального навчання в межах дослідження виявили такі екстрачинники його ефективності: використання вебквесту як продуктивної технології формування цільових компетентностей; взаємозалежність зростання рівнів сформованості професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.Сформульовано методичні рекомендації для викладачів щодо взаємопов'язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності. Ключові слова: майбутні викладачі англійської мови, професійно орієнтована компетентність в говорінні, інформаційно-комунікаційна компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, вебквест, система вправ і завдань.^UThe scientific novelty of the research consists in theoretical grounding and experimental examination of methodology of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English.The object of the research is the process of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of Masters, prospective teacher trainees majoring in English.The subject of the research is the methodology of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competenceThe aim of the research consists in scientific and theoretical grounding and elaboration of the methodology of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of Masters, prospective teacher trainees majoring in English and experimental validation of its effectiveness.The practical importance of the obtained results lies in: selection of teaching materials,information and communication technologies, elaboration of the sets of exercises and assignments, development of the recommendations for English language teachers on the integrated formation of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English.It has been found out that the integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English should proceed on the principles of communicative, socio-cognitive and integrated approaches. The content of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English in unity of objective and procedural aspects has been clarified.The selection criteria of learning material (printed and electronictexts, phonograms and digital-video recordings) have been grounded. Moreover, along with the defined selection criteria of information and communication technologies it has been stressed on the suitability of using such services and programmes as YouTube, Google Hangouts, Google Classroom, Skypeforbuilding professionally oriented speaking competence and information-communicative competence.The three stages of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English have been outlined and the system of exercises and assignments, which corresponds to the outlined stages has been suggested. Both linguo-didactic and thematic and timemodels of integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English have been designed.The evaluation criteria of levels of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English and their quantitative indicators have been elaborated.The findings of the experimental teaching under research revealed the following extra factors of its effectiveness: the application of webquest as a productive technology of building targeted competences; interdependency of increase of levels of acquisition of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence.The methodological recommendations for English language teachers on integrated building of professionally oriented speaking competence and information-communicative competence of prospective teacher trainees majoring in English have been presented.Key words: prospective teacher trainees majoring in English, professionally oriented speaking competence, information-communicative competence, information and communication technologies, webquest, system of exercise and assignments.

В умовах трансформації українського суспільства, реформування системи соціально-політичного устрою країни, створення об'єднаних територіальних громад відбувається інституалізація практичної соціальної роботи на локальному рівні. Свідченням того є працевлаштування у територіальних громадах фахівців із соціальної роботи, здатних організувати, адмініструвати, планувати та надавати якісні й доступні соціальні послуги особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. У зв'язку з цим варто закцентувати увагу на аналізі сучасного стану підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах та змоделювати процес означеної підготовки у закладах вищої освіти. Це й спричинило вибір теми дисертаційного дослідження «Теорія і практика професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах».Об'єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти. Предмет дослідження – підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці дієвості системи підготовки майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти до роботи у територіальних громадах.Для вирішення поставлених у дослідженні завдань і перевірки гіпотези використано методи: теоретичні (системний, проблемно-цільовий, нормативно-порівняльний аналіз джерел; контент-аналіз документації, освітніх програм, навчальних планів, змісту програм навчальних дисциплін; скринінг Інтернет-сайтів ЗВО, що здійснюють підготовку майбутніх соціальних працівників; систематизація, узагальнення, порівняння і зіставлення різних поглядів на аспекти досліджуваної проблеми; аналіз теорії і практики, досвіду вищої школи, викладацької діяльності, моделювання для розробки та теоретичного обґрунтування системи підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ, її змістово-технологічного і навчально-методичного забезпечення); емпіричні: кількісні (анкетування, опитування, тестування), якісні (бесіда, структуроване інтерв'ю, експертна оцінка, фокус-група, щоденники й чеклісти), обсерваційні (стандартизоване спостереження, самооцінка, моніторинг) для визначення рівня готовності майбутніх соціальних працівників у ЗВО до роботи у ТГ; перевірки ефективності змістово-технологічного та навчально-методичного забезпечення теоретично обґрунтованої системи підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ); статистичні (статистична обробка кількісних (SPSS 7.0) й якісних (MaxQDA) даних, графічне відображення результатів дослідно-експериментального дослідження, критерій Пірсона – для підтвердження нульової гіпотези). Практичне значення дослідження полягає в тому, що апробовано розроблену систему підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти в рамках підготовки студентів зі спеціальності «Соціальна робота», здійснено підбір ефективних традиційних та інноваційних форм, методів і засобів підготовки, визначено механізми впровадження організаційно-педагогічних умов формування готовності до означеного виду діяльності. Практична реалізація авторської системи також виражена у розробці й імплементації: змістово-технологічного та навчально-методичного забезпечення (зокрема, змістове збагачення програм окремих дисциплін темами, що стосуються специфіки організації соціальної роботи в громаді; розробка авторських навчальних курсів «Практикум з соціальної роботи» та «Соціальна робота в громаді»; доповнення програм різних видів практик завданнями, спрямованими на формування відповідних умінь і навичок; організація діяльності студентського гуртка «Соціальний експериментаріум» і проблемної групи «Технології соціальної роботи з різними категоріями населення у ТГ», підготовка та реалізація соціальних проектів; апробація тренінгових програм «Громада і соціальна робота в ній» та «Соціальний працівник у громаді»; проведення семінарів, круглих столів, конференцій, фокус-груп за тематикою дослідження) у професійну підготовку здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з соціальної роботи та ОПП «Соціальне адміністрування в громаді» – другого (магістерського) рівня вищої освіти за означеною спеціальністю та її технологічного супроводу. Матеріали дослідження можуть бути використані під час проектування підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи у ТГ у ЗВО; викладання професійно-орієнтованих навчальних дисциплін; підвищення кваліфікації і перекваліфікації працівників соціальних служб, установ та організацій державної та недержавної форм власності; розробки спецкурсів, спецсемінарів, навчальних посібників та у позааудиторній роботі студентів.Ключові слова: територіальна громада, соціальна робота в громаді, соціальний працівник, фахівець з соціальної роботи, система підготовки, готовність до роботи у територіальній громаді.^UThe transformation of Ukrainian society, the reformation of the system of socio-political structure of the country, the creation of united territorial communities create new perspectives for the institutionalization of social work at the local level in Ukraine. The employment of social workers in local communities able to organize, administrate, plan and provide high quality and affordable social services to people / families in needs proof this fact. Due to this the attention should be paid to the analyses of the current state of future social workers training for the work in the territorial communities and to evaluate the process of such specialists' training in higher education institutions in Ukraine. This led to the choice of the theme of the dissertation «Theory and practice of future social workers training for the work in territorial communities».Object of research – professional training of future social workers in higher education institutions.The subject of the study is the professional training of future social workers for the work in territorial communities.The purpose of the study is to provide scientific justification, development and experimental verification of the effectiveness of the system of future social workers training in higher education institutions for the work in territorial communities.To achieve these goals the following methods were used: theoretical (systematic method, problem-oriented, normative-comparative analysis of the sources, content analysis of documentation, programs, and curricular, screening of Internet sites of higher education institutions carrying out future social workers training, systematization, generalization, comparison, analysis of theory and practice, experience of higher education, teaching activities, modeling for developing and theoretical grounding of the system of future social workers training for the work in territorial communities, educational and instructional materials); empirical: quantitative (questionnaires, surveys, testing), qualitative (interviews, structured interviews, expert assessments, focus groups, diaries and checklists), observational (standardized observation, self-assessment, monitoring) to determine the level of readiness of future social workers in higher education institutions for the work in territorial communities; checking the effectiveness of the content-technological and teaching-methodological support of theoretically substantiated system of future social workers training for the work in territorial communities); statistical (statistical processing of quantitative (SPSS 7.0) and qualitative (MaxQDA) data, graphical representation of the results of experimental research, Pearson criterion – to confirm the zero hypothesis).The practical significance of the study: the developed system of future social workers training for the work in territorial communities has been applied on the first (bachelor) and second (master's) levels of higher education and evaluated; the most appropriate traditional and innovative forms of training, methods and tools or technical facilities have been identified and selected; mechanisms for the enforcement of organizational and pedagogical conditions have been established. The development and implementation of content-technological and teaching-methodological support in the professional training of baccalaureate social workers is related with the enrichment of the programs' curricular with the topics related to the specificity / peculiarities of social work in the territorial community; the development of author's training courses «Workshop on social work» and «Social work in the community»; complementing of the field practice curricula with the tasks aimed at forming the appropriate skills to work in community; organization of work of student scientific societies («Social experementarium» and «The technology of social work with different categories of clients in territorial communities»); development and implementation of social projects, training programs («Community and social work in it» and «Social worker in the community»); holding seminars, round tables, conferences, focus groups on the subject of research). On master degree – social work educational program «Social Administration in the community» has been applied.The research materials can be used for the designing of future social workers training in higher education institutions for the work in territorial communities; teaching of professionally-oriented educational courses; improvement of professional skills and competence of in-service social workers; development of special courses, seminars, textbooks and extra-curricular education of students.Key words: community, territorial community, community work, social worker, model of professional activity, model of social worker personality, system of professional training, readiness to the work in territorial community.

У дисертації системно досліджено педагогічну й культурно-просвітницьку діяльність та творчу спадщину Юліана Романчука в Східній Галичині у другій половині XIX – першій третині XX століття. Проаналізовано історіографію проблеми та джерельну базу роботи, основу якої становлять документи з архівів і рукописних фондів бібліотек, матеріали періодичної преси, мемуари й праці педагога та просвітника. Виявлено передумови та основні чинники формування та становлення педагога, просвітника та громадського діяча, виокремлено етапи життєвого та творчого шляху: перший – формування особистості Ю. Романчука та становлення як педагога (1842 – 1868), другий – різноаспектна культурно-просвітницька діяльність (1868 – 1932) та схарактеризовано педагогічну та культурно-просвітницьку спадщину Ю. Романчука, спрямовану на розвиток українського шкільництва в контексті суспільно-політичних і культурно-освітніх процесів Східної Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ століть. Окреслено перспективи реалізації педагогічних ідей Ю. Романчука в умовах сьогодення.Об'єкт дослідження – педагогічна та культурно-просвітницька діяльність громадських діячів Східної Галичини другої половини ХІХ – першої третини ХХ століть. Предмет дослідження – діяльність та творчість Ю. Романчука у контексті суспільно-політичних і культурно-освітніх процесів другої половини ХІХ – першої третини ХХ століть у Східній Галичині.Мета дослідження: – на основі ретроперспективного аналізу розвитку українського шкільництва у Східній Галичині у другій половині ХІХ – першій третині ХХ століть розкрити зміст та схарактеризувати педагогічну та культурно-просвітницьку діяльність Ю. Романчука. Практичне значення роботи. Сформульовані висновки, практичні пропозиції збагачують історико-педагогічне знання, сприяють усвідомленню та освоєнню змісту педагогічної та науково-просвітницької діяльності Ю. Романчука, можуть бути застосовані при підготовці узагальнювальних історико-педагогічних праць з історії української педагогічної думки, підручників і науково-методичних посібників з історії педагогіки, а також у викладацькій практиці. Практичне значення роботи визначається також можливістю її використання в науково-дослідницькій галузі (для подальшого вивчення теоретичних засад функціонування української школи в період педагогічної та просвітницької діяльності Ю. Романчука).Методи дослідження. Пошуково-бібліографічний (для аналізу, синтезу, систематизації та класифікації опублікованих та архівних джерел), історико-ретроперспективний (для аналізу змісту та напрямів педагогічної та культурно-просвітницької діяльності Ю. Романчука в історичній ретроспективі), порівняльний (для компаративного аналізу становища української та польської школи у Східній Галичині), формально-логічний (для формулювання таких понять і визначень, як педагогічна діяльність, регіоналізм, освіта, національне відродження, полонізація освітнього процесу, утраквізм), просопографічний (для створення всебічної характеристики видатного діяча), прогностичний (для визначення можливостей впровадження ідей Ю. Романчука в умовах сьогодення).^UThe dissertation presents the results of historical pedagogical research of educational and pedagogical activity of Y Romanchuk in Eastern Halicia at the second half of the XIXth – the first third of the XXth centuries.The dissertation investigates the historiography of the problem and sources of the research; factors that influenced the formation of Y. Romanchuk's outlook, specifies the stages of his life path: the first one – formation of the personality of Y. Romanchuk as an educator (1842 – 1868), the second one – his multi-dimensional cultural and educational activities (1868 – 1932). It considers main directions of his contribution to the content of primary and secondary education on the basis of his textbooks; the activities of educational and cultural societies, of which Y. Romanchuk was a member, aimed at the development of Ukrainian schooling. His political activity directed towards increasing the number of Ukrainian educational institutions, improving quality of their work, introducing Ukrainian language in schools was investigated. The prospects of using ideas and experience of Y. Romanchuk in modern Ukrainian schooling were revealed.The object of the dissertation research is activities of the public figures of the Eastern Halicia in the second half of the XIXth – the first third of the XXth centuries. The subject of the research is main directions of activity of Y Romanchuk in the context of Ukrainian schooling development in Eastern Halicia in the second half of the XIXth – the first third of the XXth centuries.The purpose of the research was to carry out scientific analysis, systematize and generalize the activities of Y Romanchuk aimed at the development of Ukrainian schooling in the context of socio-political, cultural and educational processes of the given period in Eastern Halicia.The practical significance is that formulated conclusions, practical proposals enrich historical and pedagogical knowledge, promote understanding and development of the content of pedagogical, scientific and educational activities of Y Romanchuk, can be applied in the preparation of generalizing historical and pedagogical works on the history of Ukrainian pedagogical thought, textbooks, scientific and methodological manuals on the history of pedagogy, as well as in teaching practice. Materials of research can also be used in the work of scientific clubs of higher educational institutions. Also, the practical significance of the work is determined by the possibility of its use in research (for further study of the theoretical foundations of the functioning of the Ukrainian school during the period of pedagogical and educational activity by Y. Romanchuk).Methods of the research: search-bibliographical (for the analysis, synthesis, systematization and classification of published and archived sources), historical-retrospective (for the analysis of content and directions of educational and cultural-pedagogical activity of Y. Romanchuk in historical retrospective), comparative (for comparative analysis of Ukrainian and Polish schools in Eastern Halicia), formal-logical (for definition of such notions as pedagogical activity, regionalism, education, national renascence, polonization of the educational process, utraquism), prosopographical (for creation of comprehensive characteristics of the outstanding luminary), prognostic (for definition of ability to icorporate Y. Romanchuk's experience in present day context).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 – соціальна педагогіка – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2019. У дисертаційній роботі здійснено узагальнення теорії і практики педагогічної профілактики соціальних відхилень серед неповнолітніх у Східній Галичині (1918-1939 роки); окреслено провідні ідеї галицьких науковців, педагогів, психологів, громадських, релігійних та культурно-освітніх діячів досліджуваного періоду щодо профілактики соціальних відхилень у неповнолітніх; конкретизовано значення української педагогічної періодичної преси в розвитку ідей профілактики соціальних відхилень у неповнолітніх у практичній діяльності українських шкіл та громадських організацій Східної Галичини першої половини ХХ століття (до 1939 року). На основі узагальнення провідних ідей галицьких науковців та практиків міжвоєнного двадцятиліття ХХ століття визначено можливості вдосконалення сучасної системи профілактики соціальних відхилень у неповнолітніх. Ключові слова: профілактика, соціальні відхилення у неповнолітніх, українські педагогічні часописи, Східна Галичина, ідеї профілактики.^UThe study and critical rethinking of the historical and pedagogical experience of the Ukrainian national school as well as the possibility of using the pedagogical heritage of the past in the educational sphere are updated on the basis of reform currently underway in Ukraine. Crises accompanying the formation and development of Ukrainian society over the past decades have led to a significant aggravation of social problems. At the present time the most salient issues are those of immoral and illegal character, in addition to other asocial behaviors of children and adolescents, which undermine social stability. This situation leads to a reality in which the younger generation is characterized by social disinterest which leads to serious difficulties in solving socio-practical issues. With this in mind, it is essential that social institutions – primarily educational institutions -- conduct preventive activities that are designed to ameliorate adverse psycho-biological and psycho-pedagogical social conditions that cause deviations of mental and social development of children and youth, as well as contributing to their successful socialization.Despite of the latest research on the issue of preventing social deviations in the behavior of juveniles, we can confirm that today we are facing socio-pedagogical problems and difficulties that were successfully overcome in the past. The experience of our predecessors is a valuable resource for identifying new approaches to improve the system of juvenile delinquency prevention. One of the ways to prevent sociobehavioral deviations among juveniles is the study, systematization and introduction into practice of the achievements of native and foreign teachers from the past. Concerning this issue, significant interest is paid to the historical period of the first half of the twentieth century, which was characterized by the emergence of new ideas and conceptual approaches in the system of pedagogical prevention of sociobehavioral deviations among juveniles and social education in general. The results can serve as the basis for further scientific research into the history of Ukrainian socio-pedagogical education, as well as for the creation of textbooks and manuals, methodological recommendations for special courses and seminars on the theory and history of social pedagogy, and for the preparation of lectures and seminars on subjects such as the theory and history of social education, social pedagogy, the methodology of social and educational work, the methodology of social and pedagogical work with children's and youth organizations, history of social work, social prevention; and finally, they may be useful in the practice of modern social education in secondary schools, in social service centers for the families, children and youths, secondary schools and in vocational schools for social rehabilitation, social rehabilitation centers, etc. Key words: prevention, the social deviations of juveniles', Ukrainian pedagogical periodicals, Eastern Galicia, the ideas of prevention.

У дисертації представлені результати вивчення історико-педагогічного досвіду із вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах морського профілю 70-х роках XX – початку XXI століття.Об'єкт дослідження – ґенеза вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю. Предмет дослідження – тенденції вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю у 70-х роках XX – на початку XXІ століття. Мета дослідження – на основі цілісного ретроспективного аналізу педагогічної теорії і практики виявити основні тенденції вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю у 70-х роках XX − початку XXІ століття та визначити основні напрями екстраполяції історико-педагогічного досвіду в практику сьогодення. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше: розкрито тенденції вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю у 70-х роках ХХ – на початку ХХІ століття: парадигмальні; структурно-навчальні, змістові, інструментально-методичні; визначено й обґрунтовано періодизацію вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти морського профілю у 1970-ті роки ХХ – на початку ХХІ століття: І період (1978 – 1990 рр.) – уніфікаційний; ІІ період (1991 –2002 рр.) – трансформаційний; ІІІ період (2003 – 2017 рр.) – інтеграційний;виявлено чинники, що впливали на розвиток іншомовної професійної підготовки майбутніх фахівців морської галузі: соціально-економічні, освітні, галузеві; окреслено можливості актуалізації продуктивних ідей та історико-педагогічного досвіду вивчення іноземних мов як обов'язкового компонента професійної підготовки майбутніх фахівців морського профілю в умовах сьогодення (проблемно-орієнтоване вивчення іноземної мови з професійним зануренням; залучення до викладання фахівців– носіїв мови; диференціація підготовки здобувачів освіти з урахуванням базового рівня знань; діджиталізація вивчення іноземної мови; забезпечення наскрізного і міжпредметного підходу у викладанні іноземних мов; запровадження дуальної форми навчання іноземної мови за професійним спрямуванням; створення репозитарію фахової літератури морської галузі іноземною мовою; підготовка викладачів закладі вищої освіти до підручникотворення; викладання спеціальних дисциплін іноземною мовою).Уточнено сутність понять «підготовка майбутніх фахівців морської галузі», «іншомовне професійне мовлення», «вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти морського профілю».Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій «Вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах морського профілю (1978 - 2017)».^UThe thesis presents the results of historical and pedagogical foreign languages studying in higher education institutions of maritime profile in the 70s of 20th – the beginning of the 21st century.The object of research is the genesis of foreign language studying in higher education institutions of maritime profile. The subject of research – tendencies of foreign language studying in higher education institutions of maritime profile in the 70s of 20th – the beginning of the 21st century. The aim of research is to identify, on the basis of a comprehensive retrospective analysis of pedagogical theory and practice, the main tendencies of foreign languages studying in higher education institutions of maritime profile in the 70s of 20th – the beginning of the 21st centuries and to determine the main directions of extrapolation of historical and pedagogical experience into practice today.The scientific novelty of the dissertation research is that for the first time: the tendencies of foreign languages studying in higher education institutions of maritime profile in the 70s of the 20th – the beginning of the 21st century are revealed: paradigmatic; structural and educational, content, instrumental and methodological; the periodization of foreign language studying in higher education institutions of marine profile in the 1970s – the beginning of the 21st century has been defined and substantiated: I period (1978 – 1990) – unified; II period (1991 – 2002) – transformational; III period (2003 – 2017) – integration; the factors that influenced the development of foreign language studying of future specialists in maritime industry were identified: socio-economic, educational, sectoral; outlined the possibilities of actualization of productive ideas and historical and pedagogical experience of foreign languages studying as a compulsory component of professional training of future specialists of maritime profile in the present conditions (problem-oriented learning of foreign language with professional immersion; involvement native speakers in teaching process; teaching taking into account the basic level of knowledge; digitization of foreign language studying; providing a cross-cutting and cross-curricular approach in teaching foreign languages introduction of a dual form of foreign language teaching in a professional direction; creation of a repository of professional literature of the maritime industry in a foreign language; preparation of teachers of higher education institutions for textbook creation; teaching special subjects in foreign languages).The essence of the concepts «training of future specialists in the maritime industry», «foreign language professional language», «study of foreign languages in institutions of higher education of maritime profile» is clarified.The practical significance of the research is the fact that its results have been reflected in the developed methodological recommendations «Foreign languages studying in higher education institutions of maritime profile (1978 – 2017) ».

У дисертації на основі вивчення наукової літератури, архівних джерел, аналізу теорії та практики здійснено комплексне дослідження правового виховання учнівської молоді в умовах родинно-шкільного простору в Україні (кінець XX – початок XXІ століття).Oб'єкт дoслiдження: правове виховання учнівської молоді.Предмет дoслiдження: генеза правового виховання учнівської молоді в умовах родинно-шкільного простору (кінець XX − початок XXІ століття).Мета дoслiдження: на основі системно-ретроспективного вивчення педагогічної теорії і практики розкрити ґенезу правового виховання учнівської молоді в умовах родинно-шкільного простору України (кінець XX − початок XXІ століття) та окреслити перспективи творчого використання прогресивних ідей у сучасній освітній галузі.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: досліджено проблему правового виховання учнівської молоді в умовах родинно-шкільного простору (кінець ХХ – початок ХХІ століття); обґрунтовано періодизацію правового виховання в родинно-шкільному просторі з 1984 року до 2017 року, визначено провідні тенденції кожного періоду: І період – 1984–1990 рр. – консервативно-ідеологічний (ідейно-комуністична спрямованість освітнього процесу, активізація батьківських комітетів та педагогічного всеобучу, запровадження дисциплін суспільствознавчого спрямування); ІІ період – 1991–2002 рр. – пошуково-контроверсійний (криза моральних цінностей у суспільстві, запровадження інваріантних та варіативних дисциплін правового змісту, якісне і кількісне збільшення взаємозв'язків між соціальними інститутами (школа, сім'я, держава); ІІІ період – 2003–2017 рр. – компетентнісно-демократичний (І субперіод – 2003–2008 рр.; ІІ субперіод – 2009–2017 рр.) (актуалізація патріотизму та демократичних цінностей у суспільстві; формування громадянської компетентності; пошук нових ефективних форм роботи з батьками задля забезпечення виховання правосвідомого громадянина держави; розширення змісту, форм та методів правовиховної роботи з учнівською молоддю); виявлено чинники, що впливали на генезу змісту, форм і методів правового виховання в умовах родинно-шкільного простору в досліджуваний період: суспільно-економічні (домінування провідних ідеологій та суспільних цінностей; економічний розвиток країни), культурно-освітні (зміна парадигми правового виховання; реформування освітньої галузі), змістово-правові (нормативно-правова база, структура та організація правового виховання у суспільстві; зміст суспільствознавчих дисциплін); окреслено прогресивні ідеї правового виховання учнівської молоді в родинно-шкільному просторі сучасної країни: інтеграція сім'ї та школи щодо забезпечення єдності виховних ідеалів, підходів і принципів у вихованні правосвідомого громадянина держави; спільна участь усіх учасників освітнього процесу в правовиховних громадських проєктах і програмах; розробка ціннісно-формувального та практико-зорієнтованого змісту шкільної правової освіти; наскрізна правопросвітницька робота в освітньому процесі; розвиток учнівського самоврядування; співпраця учнівської молоді з органами влади; створення патронажних центрів; та визначено перспективи творчої реалізації прогресивного досвіду. Уточнено сутність понять «родинно-шкільний простір», «правове виховання в умовах родинно-шкільного простору». Подальшого розвитку набули положення, що розкривають особливості правового виховання в умовах родинно-шкільного простору; висвітлення джерельної бази дослідження з правововиховної роботи.Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати відображені в спецкурсі «Організація правового виховання в умовах родинно-шкільного простору» та методичних рекомендаціях «Зміст, форми і методи організації правового виховання в умовах родинно-шкільного простору: історико-педагогічна ретроспектива». Розроблені матеріали можуть бути використані в процесі викладання дисциплін історико-педагогічного циклу, підготовки курсових та дипломних робіт у закладах педагогічної освіти.^UIn the dissertation, based on the study of scientific literature, archival sources, analysis of theory and practice, a comprehensive study of the legal education of students in the family-school space in Ukraine (the end of the XX - the beginning of the XXI century) is carried out. Object of the study: the legal education of students.Subject of the study: the genesis of the legal education of students in the family-school space (the end of the XX - the beginning of the XXI century).Purpose of the study: based on a systematic retrospective study of pedagogical theory and practice, revealing the genesis of the legal education of students in the family-school space of Ukraine (the end of the XX - the beginning of the XXI century) and outline the prospects for the creative use of progressive ideas in the modern educational field.The scientific novelty of the study lies in the fact that for the first time: the problem of the legal education of students in the family-school space (the end of the XX - the beginning of the XXI century) is investigated the periodization of legal education in the family-school space from 1984 to 2017 is justified, the main trends of each period are determined: I period - 1984-1990 – conservative and ideological (the ideological and communist orientation of the educational process, the activation of parent committees and pedagogical education, the introduction of social sciences); II period - 1991-2002 - search and controversial (a crisis of moral values in society, an introduction of invariant and variable disciplines of legal content, a qualitative and quantitative increase in the relationship between social institutions (school, family, state); III period - 2003-2017 – competent and democratic (I subperiod - 2003-2008; II subperiod - 2009-2017) (actualization of patriotism and democratic values in society, formation of civic competence; the search for new effective forms of work with parents to ensure the upbringing of a state-conscious citizen of the state; expansion of the content, forms and methods of legal education work with students); identified factors that influenced the genesis of the content, forms and methods of legal education in the family-school space in the study period: social and economic (dominance of leading ideologies and social values; economic development of the country), cultural and educational (changing the paradigm of legal education, reforming education), substantive (legal framework, structure and organization of legal education in society, content of social sciences) progressive ideas of legal education of students in the family-school space of a modern country are identified: the integration of the family and the school to ensure unity in educational ideals, approaches and principles in the education of a state-conscious citizen of the state; joint participation of all participants in the educational process in law-raising public projects and programs; development of value-forming and practice-oriented content of school legal education; cross-cutting advocacy in the educational process; the development of student self-government; cooperation of students with the authorities; creation of foster care centers; and determining the prospects for the creative realization of progressive experience. The essence of the concepts “family-school space”, “legal education in the conditions of family-school space” is clarified. The provisions that reveal the features of legal education in the conditions of family-school space have been further developed; coverage of the source base of research on legal education work.The practical significance of the study lies in the fact that its results are reflected in the special course “Organization of legal education in the conditions of family-school space” and methodological recommendations “Content, forms and methods of organizing legal education in the conditions of family-school space: historical and pedagogical retrospective”. The developed materials can be used in the process of teaching the disciplines of the historical and pedagogical cycle, the preparation of term papers and dissertations in teacher training institutions.

У роботі досліджується проблема становлення та розвитку галузей легкої промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ –на початку ХХ ст. та розкрито їх вплив на соціально-економічне становище Наддніпрянської України. Проаналізовано й систематизовано джерела з даної проблематики. Представлено загальну картину стану галузей легкої промисловості. Відзначено, що їх розвиток залежав від імпорту устаткування, сировини і матеріалів. Висвітлено процес переходу легкої промисловості від мануфактурного до фабричного виробництва. Розглянуто питання технічного становища легкої промисловості, виділено та охарактеризовано особливості забезпечення машинами та обладнанням підприємств. Доведено, що галузі легкої промисловості, які в дореформений період виходили зі своєю продукцією на зовнішній ринок, у період промислового капіталізму почали занепадати, або дуже повільно розвиватися, працюючи на вузький внутрішній ринок. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення різнотипових джерел та здобутків історіографії здійснити комплексне історичне дослідження ролі легкої промисловості в економіці Наддніпрянської України, розкрити процес формування ринкових відносин та промислового капіталу на прикладі галузей легкої промисловості в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси у легкій промисловості в українських губерніях Російської імперії у другій половині XIX – на початку XX ст.Предметом дослідження є становлення та розвиток таких галузей легкої промисловості Наддніпрянської України як текстильна, вовномийна, канатна, шкіряна, взуттєва, хутрова, тобто тих, що тісно пов'язані з сільським господарством, галузями машинобудування та хімічною промисловістю.Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертації, її висновки та рекомендації можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії України, Росії та Польщі другої половини ХІХ – на початку ХХ ст., спеціальних курсів з проблем історії економіки. Зроблені висновки на основі зібраного матеріалу, можуть сприяти розширенню джерельної бази в дослідженні даної теми на регіональному рівні, а також доречно буде їх застосувати для підготовки навчально-методичних, історико-краєзнавчих, науково-популярних праць та в практичній викладацькій діяльності, підготовці кадрів для економіки.Вивчення проблеми розвитку легкої промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. здійснено на основі використання системного підходу, шляхом органічного поєднання загальноприйнятих у сучасній українській історичній науці принципів історизму, багатовимірності, науковості, об'єктивності та всебічності. Побудова викладу матеріалу дослідження укладена за проблемно-хронологічним і тематичним принципами із застосовуванням принципів системності, послідовності, наступності. Методологічну і теоретичну основу роботи склали підходи і методи, прийняті в історичній науці. Вибір методів зумовлювався предметом дослідження, поставленою метою та обсягом окреслених завдань.^UThe paper investigates the problem of the formation and development of the light industry industries in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the XIX-th – early XX-th centuries and their influence on the socio-economic situation of the Over Dnieper Ukraine is disclosed. The sources on this issue are analyzed and systematized. A general picture of the state of the light industry sectors is presented. It is noted that their development depended on the import of equipment, raw materials and materials. The process of transition of the light industry from manufactory to factory production is highlighted. The questions of the technical condition of light industry are considered, the features of providing machines and equipment of enterprises are highlighted and characterized. It was proved that the light industry, which in the pre-reform period went out with its products to the external market, began to decline during the period of industrial capitalism, or to develop very slowly, working on a narrow domestic market. The purpose of the study is to study the role of the light industry in the economy in the Over Dnieper Ukraine, on the basis of the study of various sources and achievements of historiography, and to reveal the process of formation of market relations and industrial capital on the example of the branches of the light industry in the second half of the XIX-th – early XX-th centuries.The object of the study is the socio-economic processes in the light industry in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the XIX-th– early XX-th centuries.The subject of the study is the formation and development of such light industry sectors in the Over Dnieper Ukraine as textile, wool, cable, leather, footwear, fur, that are closely related to agriculture, engineering and chemical industries.The practical significance of the results obtained is that the materials of the dissertation, its conclusions and recommendations can be used in the preparation of general works on the history of Ukraine, Russia and Poland of the second half of the nineteenth and early twentieth centuries, special courses on the problems of the history of economics. The conclusions drawn on the basis of the collected material may contribute to the expansion of the source base in the study of this topic at the regional level, and it will be appropriate to apply it for the preparation of educational, methodological, historical, ethnographic and popular works and in practical teaching activities, training for the economy.The study of the problem of the development of light industry in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries. is carried out on the basis of the use of the systematic approach, by means of an organic combination of the principles of historicity, multidimensionality, scientific, objectivity and comprehensiveness commonly accepted in modern Ukrainian historical science. Construction of the presentation of the research material is enclosed by problem-chronological and thematic principles with the application of the principles of systemicity, consistency, continuity. The methodological and theoretical basis of the work were the approaches and methods adopted in historical science. The choice of methods was determined by the subject of the study, the purpose and scope of the above tasks.

У сучасному суспільстві відбувається трансформація соціальних цінностей, серед яких усе частіше домінують турбота про здоров'я, гармонійний розвиток людини. Провідними чинниками таких змін є порушення екологічного балансу в природі й забруднення навколишнього середовища, серійне виробництво на підприємствах продуктів сумнівної якості, збільшення частки розумової праці в економічному секторі, що спричиняє гіподинамію. Зазначені процеси зумовлюють актуальність дослідження феномена здоров'я. Особлива увага приділяється формуванню здорового способу життя учнів початкової школи, оскільки основи культури здоров'я особистості, дотримання режиму дня закладаються в ранньому віці.Водночас надмірне використання сучасних інформаційних технологій, зменшення рухової активності школярів, деструкція в ціннісній свідомості, вікові функціональні зміни в діяльності різних систем організму, особливо учнів молодшого шкільного віку, спричинили погіршення стану здоров'я дітей. Саме тому актуалізується проблема формування здорового способу життя учнів початкової школи як однієї з ключових компетентностей, зазначених у Державному стандарті початкової освіти.Конструктивний пошук шляхів формування здорового способу життя школярів у галузі педагогічної, культурологічної, валеологічної освіти недостатньо висвітлений в історико-педагогічних дослідженнях, що ускладнює створення цілісної картини наукових поглядів на цю проблему.Об'єкт дослідження – процес формування здорового способу життя школярів. Предмет дослідження – зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття. Мета дослідження – на основі цілісного ретроспективного аналізу розкрити зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття та визначити основні напрями екстраполяції конструктивного досвіду в сучасну освітню галузь.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його результати відображені в спецкурсі «Здоровий спосіб життя – здорова нація» та методичних рекомендаціях «Зміст, форми і методи формування здорового способу життя школярів: історико-педагогічна ретроспектива». Розроблені матеріали можуть використовуватися в закладах вищої освіти під час підготовки вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури, у системі післядипломної педагогічної освіти та при організації роботи з педагогами закладів загальної середньої освіти.Ключові слова: здоров'я, здоровий спосіб життя, формування здорового способу життя, учні початкової школи, молодші школярі.^UIn modern society there is a transformation of social values, among which are increasingly dominated health care, harmonious human developments. The leading factors of such changes are the violation of the ecological balance in nature and environmental pollution, mass production of products of dubious quality at enterprises, the increase in the share of intellectual labor in the economic sector, which entails hypodynamia. These processes determine the relevance of the study of the phenomenon of health. Particular attention is paid to the formation of a healthy lifestyle of primary school pupils, as the fundamentals of a personal health, culture, compliance with the regime of the day are made at an early age.At the same time, the influence of modern information technologies, reduction of motor activity of schoolchildren, destruction in the value consciousness, age-related functional changes in the activities of various body systems, especially primary school pupils, led to deterioration in the health of children. That is why the problem of forming a healthy lifestyle of primary school pupils as one of the competencies of the State Standard of primary education is actualized.The object of research is the process of forming a healthy lifestyle of pupils. The subject of research is the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century. Research aim – on the basis of a holistic retrospective analysis of pedagogical theory and practice to reveal the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century and to determine the main directions of extrapolation of constructive experience in the modern educational industry.The practical significance of the results of the research lies in the fact that its results are reflected in the special course «Healthy lifestyle – healthy nation» and methodological recommendations «Content, forms and methods of forming a healthy lifestyle of pupils: historical and pedagogical retrospective». The developed materials can be used in institutions of higher education in the training of primary school teachers and teachers of physical culture, in the system of postgraduate pedagogical education and in the organization of work with teachers of General secondary education.Key words: health, healthy lifestyle, formation of healthy lifestyle, primary school pupils, primary school schoolchildren.

На матеріалі поетичної творчості авторів «Молодої музи» (Б. Лепкого, В. Пачовського, П. Карманського) та «Української хати» (О. Олеся, С. Черкасенка, Г. Чупринки) розкрито художні особливості любовної лірики початку ХХ ст., виявлено елементи фольклорної поетики в модерному тексті, диференційовано фольклорні та модерні інтенції поезії кохання і з'ясовано специфіку їх функціонування.На основі аналізу та систематизації поглядів українських і зарубіжних учених на жанрову природу лірики як роду з'ясовано й уточнено значення терміну любовна лірика, а також диференційовано поняття лірики інтимної, любовної та еротичної.Для виявлення в авторських текстах слідів фольклорної поетики досліджено мотиви, образи та зображально-виражальні засоби пісень і балад про кохання. Встановлено, що ці народнопісенні жанри стали головними джерелами для розвитку модерної української любовної лірики.Доведено, що загалом любовна лірика «молодомузівців» і «хатян» містить риси як традиційної (фольклорної), так і модерністської поетик. Зауважено, що любовна поезія «Молодої музи» в цілому має песимістичне звучання, натомість любовна поезія «Української хати», попри наявність мінорних нот, у цілому є значно оптимістичнішою.Ключові слова: жанр, любовна лірика, пісня про кохання, любовна балада, фольклор, модернізм, символізм, поетика, мотив, ліричний герой, образ, символ, стильова домінанта, «Молода муза», «Українська хата».^UIn the dissertation artistic features of the love lyrics of the early twentieth century on the materials of poetic creativity of the authors of “The Young Muse” (B. Lepkyi, V. Pachovskyi, P. Karmanskyi) and “The Ukrainian House” (O. Oles, S. Cherkasenko, G. Chuprynka) are investigated.The scientific novelty of the thesis consists in the fact that the Ukrainian love poetry of the early 20th century is firstly analyzed in it. In particular, motifs, artistic images and figures are defined, folklore and modern intensions of love lyrics are differentiated; specific of functioning of folklore elements in modern poetry is clarified.It is found out that love lyrics is a type of intimate poetry in which all range of motifs, feelings and experiences related to a love feeling (happy or unrequited) between a man and a woman is reproduced. It occupies an intermediate place between intimate and erotic poetry for frankness of figurative representation of lyrical heroes and emotional tension in depicting of their desires.The attention is focused on scientific reflection of poetical works of the most talented poets of “The Young Muse” and “The Ukrainian House”, who are considered to be forerunners of European Modernism in the Western and Eastern Ukrainian lands.It is established that folk songs and ballads about love have become the main sources for development of literary love poetry of the early 20th century. Motifs, images and poetic style dominants of love songs and ballads are investigated for identification of traces of folklore poetics in author's texts. It is proved that a figure of a lyrical heroine is an artistic typing. She is a bearer of the typical mental traits of the Ukrainians.It is concluded that in general poetics of love lyrics of “The Young Muse” and “The Ukrainian House”have traits both traditional and modern. Symbols have occupied a special place in literary creation's structure and they have become the main indicators of digressing of folk traditions toward the European Modernism direction.Keywords: a genre, love lyrics, a love song, a love ballad, folklore, Modernism, Symbolism, poetics, motif, lyrical hero, a figure, a symbol, poetic style dominant feature, “The Young Muse”, “The Ukrainian House”.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі закладів вищої освіти.Oб'єкт дoслiдження: процес навчання студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі закладів вищої освіти.Предмет дoслiдження: зміст, форми, методи формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі закладів вищої освіти.Мета дoслiдження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дидактичні умови формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі закладів вищої освіти.Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі ЗВО (актуалізація мотиваційно-ціннісної основи формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей; створення мовленнєво-інформаційного освітнього середовища для студентів філологічних спеціальностей; здійснення рефлексійної оцінки динаміки результативності сформованості мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей); уточнено суть понятійного конструкту «мовленнєва компетентність студентів філологічних спеціальностей»; критерії та показники сформованості мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі ЗВО: мотиваційний (наявність позитивної мотивації до формування мовленнєвої компетентності), когнітивний (системність і ґрунтовність теоретичних та практичних знань щодо формування мовленнєвої компетентності), операційний (розвиток вмінь, необхідних для організації, здійснення, оцінювання, удосконалення формування мовленнєвої компетентності), особистісно-рефлексійний (самоаналіз та рефлексія); та рівні сформованості мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі ЗВО (високий, середній, низький), що сприяють позитивній динаміці формування мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей; подальшого розвитку набули форми, методи та засоби навчання, які сприяють формуванню мовленнєвої компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому середовищі ЗВО.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці методичного забезпечення освітнього процесу студентів філологічних спеціальностей, де відбуватиметься ознайомлення фахівців з дидактичним підґрунтям мовленнєвої компетентності, створенні методичних рекомендацій для викладачів, які забезпечують організацію освітнього процесу студентів філологічних спеціальностей щодо формування мовленнєвої компетентності. Отримані теоретико-методологічні результати можуть слугувати концептуальним орієнтиром при укладанні навчальних програм і навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів і майбутніх фахівців філологічних спеціальностей; розширення, доповнення й оновлення змісту навчальних дисциплін «Педагогіка», «Культура спілкування», «Педагогічна майстерність».^UThe dissertation is a theoretical and experimental study of didactic conditions of speech competence formation of students of philological specialties in educational environment of higher education institutions.Study object: the process of philological specialties in educational environment of higher education institutions.Study subject: content, forms and methods of philological specialties in educational environment of higher education institutions.Goal of research: theoretical substantiation and experimental testing of didactic conditions of philological specialties in educational environment of higher education institutions.Scientific novelty of the dissertation lies in the following: for the first time didactic conditions of philological specialties in educational environment of higher education institutions (actualization of motivation and value basis for philological specialty students' speech competence formation, creation of speech and information environment for philological specialty students; implementation of reflective assessment of the dynamics of performance of philological specialty students' speech competence formation) are theoretically substantiated and experimentally tested; the main point of “philological specialty students' speech competence” conceptual construct is specified; criteria and indicators of philological specialty students' speech competence formation in the educational environment of the higher educational establishments are elucidated: motivational (presence of positive motivation for the formation of speech competence), cognitive (consistency and thoroughness of theoretical and practical knowledge to form speech competence), operational (development of skills necessary for the organization, accomplishment, assessment, and enhancement of speech competence formation), and personal and reflexive (self-reflection and reflection); rates of philological specialty students' speech competence formation (advanced, intermediate, elementary) which contribute to the positive dynamics of philological specialty students' speech competence formation are distinguished; forms, methods, and training resources which develop the above-mentioned competency acquired further development. Practical results of the research lie in the development of methodological support of the educational process of philological specialty students, where specialists-to-be become acquainted with didactic grounds of speech competence, creation of instructional guidelines for teachers who provide the organization of educational process for the philological specialty students when forming speech competencies. Theoretical and methodological results obtained in the work can serve as a conceptual mark when creating training packages, compiling students' books and instructional guidelines for students and philologists-to be; and expanding, supplementing and updating the contents of such disciplines as “Pedagogy”, “Culture of Communication”, and “Art of Teaching”.

У дисертації досліджено феномен ненадійного наратора в динаміці літературних форм ХХ століття. Виокремлено тенденції виникнення ненадійної нарації в українській літературі 20-30-х рр. ХХ ст. і на цій основі простежена закономірність її майстерної реалізації у прозі В. Винниченка («На той бік»), Миколи Хвильового («Я (Романтика)»), В. Домонтовича («Доктор Серафікус»), Майка Йогансена («Подорож ученого доктора Леонардо…»), Ґео Шкурупія («Двері в день»). Проаналізовано типи ненадійного наратора у постмодерністських романах Ю. Андруховича («Рекреації», «Московіада», «Перверзія»). Доведено, що українські письменники переосмислювали традиції класичної літератури та творили іншу прозову конструкцію, заґрунтовану на експериментах з принципами організації та структуруванням художнього тексту, жанрами й викладовими формами. Наголошено, що у творах ХХ ст. (окрім «Я (Романтика)») простежуються ознаки карнавалізації й актуалізується меніппея як жанрова традиція, в якій співіснують кілька фабул і сюжетів, а ненадійний наратор ускладнює наративну структуру. У кожному творі виділено ознаки ненадійної нарації та охарактеризовано ефект, нею зумовлений.Ключові слова: ненадійний наратор, наративна стратегія, меніппея, карнавалізація, іронія, жанр, авторський стиль, рецепція.^UThe thesis investigates the phenomenon of unreliable narrator in the dynamics of literary forms of the twentieth century. The tendencies of the development of unreliable narration in the Ukrainian literature of the 20-30's of the XX century are characterized. The performed analysis allows to prove the skillful use of unreliable narration technique in the prose of V. Vynnychenko (“On the Other Side”), Mykola Khvylovyi (“I (Romance)”), V. Domontovych (“Doctor Seraphicus”), Mike Jogansen (“Journey of Dr. Leonardo”), Geo Shkurupiy (“Doors in a Day”). The types of unreliable narrator in the postmodern novels by Yu. Andrukhovych (“Recreations”, “Moskowiada”, and “Perversion”) were also analyzed. It was proved that each of the writers bypassed the traditions of classical literature and created completely different prose texts, based on the experiments with the structural principles of literary compositiont, genres and narrative forms. The author argues that in a number of texts (except for “I (Romance)”) we can trace the manifestations of carnivalization and actualized menippeah as a genre tradition in which several plotlines and subjects coexist, and an unreliable narrator is the major component of a higher structural level of composition. Therefore, it is important to single out the primary story, which in this context is closely linked to the act of storytelling in general and the unreliable narrator in particular. The focus is on the stylistics of the text, characterized by increased emotionality and expressiveness. Thus, special attention is paid to the motivation of the provocative behavior of a narrator. Tus, each work outlines the features of an unreliable narration and the resulting effect. It was proved that understanding of the above phenomenon allows to express meanings and to activate the role of the reader in the understanding of modern and postmodern texts. Keywords: unreliable narrator, narrative strategy, menippeah, carnivalization, irony, genre, author's style, reception.

У дисертації здійснено лінгвокультурологічний аналіз семантичних модифікацій лексикону українських текстів Біблії ХІХ-ХХ століть: «Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту» (пер. П. Куліша, І. Левицького, І. Пулюя), «Євангеліє» (пер. П. Морачевського), «Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту» (пер. І. Огієнка), «Святе Письмо Старого та Нового Завіту» (пер. І. Хоменка), «Біблія» (четвертий повний переклад з давньогрецької мови ієромонаха о. Рафаїла (Р. Турконяка)).Схарактеризовано в діахронно-синхронному ракурсі динаміку лексико- семантичних процесів у релевантних для дослідження тематичних групах біблійного тексту: «теонімні номінації», «назви людини», «назви духовних осіб», «назви частин тіла людини (соматизми)», «назви родів занять», «назви хвороб», «назви тварин», «назви грошових одиниць».Практичне значення дисертації полягає в тому, що низка її положень може бути використана при викладанні курсів лінгвістичної інтерпретації тексту, стилістики, лексикології сучасної української мови, спецкурсів з етнолінгвістики, лінгвокультурології. Матеріали і результати стануть у нагоді в лексикографічній практиці, для підготовки навчальної та методичної літератури з лексикології та історії української мови.Лінгвістичні (лінгвокультурні, лінгвокультурологічні) особливості українських перекладів розглянуто в контексті релігієзнавчих, філософських студій, що дало змогу виявити специфічні риси національних перекладацьких традицій, зумовлених конфесійними та лінгвістичними чинниками, осмислити біблеїзми як лінгвокультурологічні одиниці.Схарактеризовано специфіку лінгвокультурологічного аналізу біблійного тексту; проаналізовано сучасні напрями лінгвістичного дослідження біблійного тексту; обґрунтовано методику дослідження тематичних груп лексики українських перекладів Біблії; встановлено механізм і характер трансформацій у лексичному складі виділених тематичних груп; визначено особливості семантичних модифікацій у текстах українських версій Біблії: відповідність/невідповідність вираження мовних засобів тексту-першоджерела та українських перекладів в аналізованих контекстах, виявлено оказіональні значення лексем, простежено парадигматичні відношення у лексиконах українських версій Біблії.Дослідження здійснено на лексичному матеріалі виділених тематичних груп, у яких виявлено семантичні, стилістичні, культурологічні особливості. Поняття «тематична група» розглядається як сукупність слів, що позначають предмети або поняття, об'єднані на основі позамовної дійсності. Підставою для викремлення тематичної групи слугує сукупність предметів або явищ зовнішнього світу зі спільною ознакою. Важливим її показником слугує різнотипність мовних відношень між лексичними одиницями, наявність позамовних зв'язків, на основі яких здійснюється об'єднання. У тематичну групу входять слова, кореляція між якими ґрунтується передусім не на основі інтралінгвальних лексико-семантичних відношень, а на екстралінгвальних. У цьому полягає принципова відмінність тематичної групи від лексико- семантичної групи, в основі якої лежать внутрішні мовні зв'язки слів. Позаяк у тематичні групи організовуються цілі «відрізки дійсності», в мові існує велика кількість тематичних множин, які відображають національно забарвлену мовну картину світу, є носіями культурної інформації.Лексика розглянутих тематичних груп в українських версіях Біблії демонструє динаміку лексико-семантичних змін, зумовлену передовсім різними часовими періодами, стильовими особливостями в системі координат «біблеїзм - загальновживана лексика - лексика обмеженого використання».Українські переклади Біблії ХІХ-ХХ століть - якісно новий етап розвитку релігійного стилю української літературної мови, який засвідчує повноцінність функціонування української мови, цілком придатної для релігійного вжитку. Загалом українськомовні біблійні тексти збагатили лексико-семантичний та фразеологічний фонд національної мови, продемонстрували багатство її виражальних можливостей, ввели українську мову в загальноєвропейський культурний простір.Ключові слова: лінгвокультурологічний аналіз, українські версії Біблії, семантика, біблеїзм, тематична група, парадигматика, синтагматика, переклад.^UIn the thesis the author has carried out the linguoculturological analysis of the lexicon semantic modifications in the Ukrainian texts of the Bible of the nineteenthtwentieth centuries: “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by P. Kulish, I. Levytskyi, I. Puliuy), “The Gospel” (translated by P. Morachevskyi) , “The Bible, or the Books of the Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Ohiyenko), “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Khomenko), “The Bible” (the fourth complete translation from the Old Greek language of Hieromonk Rafayil (Father R. Turkoniak)). The dynamics of lexico-semantic processes in research relevant thematic groups of the biblical text have been characterised in the diachronic and synchronic perspective: “theonymic nominations”, “names of a human being”, “names of the clergy”, “names of parts of the human body” (somatysms), “names of occupations”, “names of diseases”, “names of animals”, “names of monetary units”. It has been stated in the research that methodological foundations of modern linguistics, the study of language and speech–thinking processes which man operates in his practical and cognitive activity, are based on anthropocentric paradigm, which predetermines the study of the cultural factor in language, the growth and interest in interaction issues of language and culture, the desire to cognise the peculiarities of religious communication in different cultures and the necessity to establish the nature and mechanisms of changes in the texts of the Bible, determined by the influence of cultural factors. It has been established that a linguoculturological research is cognitive in essence, and therefore can be based in its cultural segment mainly on the background (historical and cultural) information of the source language and the target language (as in our case), since the linguoculturological analysis differs from the cultural one on the fact that it investigates primarily linguistic units analysing denotativesignificative (conceptual) values. On the basis of the linguoculturological approach the author has determined the peculiarities of historical and modern linguistic facts reflected in Ukrainian biblical texts of the nineteenth-twentieth centuries, has described its structure, a broad historical and cultural analysis of genres, linguistic means for expressing semantics of these texts. Linguistic (linguocultural, linguoculturological) peculiarities of Ukrainian translations have been considered in the context of religious and philosophical researches, which allowed revealing specific features of national translation traditions, due to confessional and linguistic factors, comprehending biblical expressions as linguoculturological units that have not only linguistic content but also retain cultural-national information in time. The dissertation deals with the linguoculturological peculiarities of lexical units in Ukrainian biblical texts in diachronic and synchronic aspect: the author has described the specifics of linguoculturological analysis of the biblical text; has analysed modern directions of the linguistic research of the biblical text; has substantiated the methodology of thematic groups research of lexicon of biblical Ukrainian translations; has established the mechanism and nature of changes in the lexical composition of the selected thematic groups; has determined peculiarities of linguistic modifications in the texts of the Ukrainian versions of the Bible: correspondence / inconsistency of expressing language means in the source text and Ukrainian translations in analysed contexts, as well as in identical contexts in the Ukrainian versions of the Bibles; has displayed occasional meanings of lexemes and followed paradigmatic relations. Keywords: a linguoculturological analysis, Ukrainian versions of the Bible, semantics, a biblical expression, a thematic group, paradigmatics, syntagmatics.

У роботі обґрунтовано теоретико-методичні засади розвитку патріотичного виховання учнів у школах України (1945–2019 рр.), під якими розуміємо сукупність вихідних наукових положень, що визначають концептуальні теорії, основні підходи, принципи, розгляд патріотичного виховання як складного суперечливого процесу, що у 1945–1991 рр. відбувався під впливом маніпулятивних технологій тоталітарної держави; у 1991–2019 рр. – з орієнтацією на відродження національних цінностей, впровадження форм і методів формування національно свідомої особистості, здатної до зміцнення державності й забезпечення територіальної цілісності країни.У дослідженні визначено позитивний ретроспективний досвід патріотичного виховання молоді у вітчизняній педагогіці радянського періоду (патріотизм як чинник об'єднання та розвитку суспільства на основі державницької ідеології, масовість, формування єдності поглядів на патріотизм; прогностична оцінка уникнення суспільних конфліктів у радянському соціумі; усебічна підтримка молодіжних організацій патріотичного спрямування; заохочення діяльності авторських шкіл) і доби незалежності (вивчення й переосмислення культурної спадщини; застосування соціокультурного підходу до теоретичного і практичного формування культури патріотизму; врахування етнічної специфіки, регіональних особливостей, утвердження системи національних цінностей; відповідність нормативно-правової бази викликам сучасності; оптимізація молодіжної політики), обґрунтовано перспективи його імплементації в сучасних умовах модернізації національної системи виховання.Розроблено періодизацію розвитку патріотичного виховання в школах України в 1945–2019 рр., на основі історико-політичних і соціально-педагогічних особливостей розвитку державних утворень на українських землях визначено два взаємопротилежні історичні періоди патріотичного виховання, межею між якими стало утворення незалежної української держави в 1991 р. У межах радянської історичної доби (1945–1991 рр.) виокремлено: перший період (1945–1964 рр.) – ідеологічно-організаційний – становлення наукової теорії патріотичного виховання в умовах партійно-державного управління виховним процесом, нівелювання національних й особистісних особливостей, централізована уніфікація змісту навчальних програм, реалізація практики патріотичного виховання відповідно до радянської інтерпретації марксистсько-ленінської методології та концепції комуністичного виховання (у межах періоду визначено субперіоди: (1945–1953 рр.) – нівелювання загальнолюдських та морально-патріотичних цінностей, їхнє підпорядкування ідеї формування особистості відповідно до потреб тоталітарного режиму; (1954–1964 рр.) – становлення елементів демократизації виховного процесу; розвиток патріотичних переконань згідно з комуністичною ідеологією; упровадження елементів авторитаризму в педагогічну практику); другий період (1965–1991 рр.) – суспільно-пропагандистський – домінування ідей інтернаціоналізму та соціалістичного патріотизму (у межах періоду визначено субперіоди: (1965–1983 рр.) – тенденції до уніфікації суспільного життя, виховання відданості ідеям Комуністичної партії і радянської влади; нівелювання особистості; посилення педагогічного морально-патріотичного впливу на учнів; (1984–1991 рр.) – ухвалення документа «Основні напрями реформи загальноосвітньої та професійної школи» (1984 р.), який мав суперечливий характер, засвідчив непослідовність освітньої політики та кризовий стан радянської освіти й науки, їхнє підпорядкування ідеологічним інтересам).Після проголошення незалежності розпочався національно спрямований період патріотичного виховання (1991–2019 рр.), у межах якого визначено субперіоди: (1991–2013 рр.) – урахування надбань національної української культури, гуманістичної педагогіки; збільшення кількості шкіл з українською мовою викладання; повернення історичної пам'яті, видання історичних праць, публікація творів, що відображали реалії навколишнього життя та історичне минуле українського народу; популяризація правди про національно-визвольну боротьбу українського народу; демократизація освіти та виховання; індивідуалізація навчально-виховного процесу; (2014–2019 рр.) – активізація процесів патріотичного виховання, пов'язана з внутрішньо- і зовнішньополітичними подіями, необхідністю консолідації в умовах зростання зовнішньої загрози, подіями на сході України; перехід від регіональних програм розбудови національної системи виховання до реформ державного рівня, зокрема Нової української школи.^UThe study substantiates the theoretical and methodological principles of patriotic education of students in Ukrainian schools (1945–2019), which means a set of basic scientific principles that define conceptual theories, basic approaches, principles, consideration of patriotic education as a complex contradictory process which in 1945–1991 was under the influence of manipulative technologies of the totalitarian state; in 1991–2019 it was with a focus on the revival of national values, the introduction of forms and methods of forming a nationally conscious personality, capable of strengthening statehood and ensuring the territorial integrity of the country.The study identifies positive retrospective experience of patriotic education of youth in the domestic pedagogy of the Soviet period (patriotism as a factor of unification and development of society based on state ideology, mass, the formation of unity of views on patriotism; prognostic assessment of avoiding social conflicts in Soviet society; comprehensive support of patriotic youth organizations; encouragement of author's schools) and the era of independence (study and rethinking of cultural heritage; application of socio-cultural approach to the theoretical and practical formation of the culture of patriotism; taking into account the specific ethnic, regional characteristics, establishment of national values; compliance of the regulatory framework with the challenges of modern society; optimization of youth policy), the prospects of its implementation in conditions of modernization of the national education system.The author's periodization of the patriotic education development in the schools of Ukraine in 1945–2019 is developed, on the basis of historical-political and socio-pedagogical features of the development of state formations on Ukrainian lands two opposite historical periods of patriotic education are determined , the boundary between them was the formation of an independent Ukrainian state in 1991. In the context of the Soviet historical period (1945–1991) the following periods are distinguished: the first period (1945–1964) – ideological and organizational – the formation of the scientific theory of patriotic education in the party-state management of the educational process, leveling of national and personal peculiarities, centralized unification of the content of educational programs, realization of the practice of patriotic education in accordance with the Soviet interpretation of the Marxist-Leninist methodology and the concept of communist education within the period the subperiods are defined: (1945–1953) – leveling of panhuman, moral and patriotic values, their subordination to the idea of personality formation in accordance with the needs of the totalitarian regime; (1954–1964) – the formation of elements of democratization of the educational process; the development of patriotic beliefs in accordance with communist ideology; introduction of elements of authoritarianism in pedagogical practice); second period (1965–1991) – social propaganda – the dominance of the ideas of internationalism and socialist patriotism within the period the subperiods were defined: (1965–1983) – tendencies to unification of public life, developing of devotion to the ideas of the Communist Party and the Soviet government; leveling of personality; strengthening of pedagogical moral and patriotic influence on students; (1984–1991) – adoption of the document «The main directions of the reform of secondary and vocational schools» (1984), which was contradictory, testified to the inconsistency of educational policy and the crisis of Soviet education and science, their subordination to ideological interests).After the proclamation of independence, a nationally oriented period of patriotic education began (1991–2019), within which subperiods were defined: (1991–2013) – taking into account the achievements of national Ukrainian culture, humanistic pedagogy; increasing the number of schools with Ukrainian as the language of studying; returning of historical memory, publication of historical works, publication of works that reflect the realities of life and the historical past of the Ukrainian people; popularization of the truth about the national liberation struggle of the Ukrainian people; democratization of education and upbringing; individualization of the educational process; (2014–2019) – intensification of the processes of patriotic education, associated with domestic and foreign policy events, the need for consolidation in the face of growing external threats and events in eastern Ukraine; the transition from regional programs of a national education system to state-level reforms, including a new Ukrainian school.

У дисертації подано результати педагогічного дослідження з обґрунтування дидактичних основ реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови, котрі розуміються як теоретичне обґрунтування розроблення моделі функційно-структурної дидактичної системи – єдності взаємопов'язаних компонентних конструктів, основою ефективного функціонування якої є вияв і створення таксономії організаційно-дидактичних умов. З'ясовано сутність і специфіку технологічно-процесуального феномена «реалізація діяльнісного підходу в освітньому процесі» (у розумінні обґрунтування доцільності розроблення й імплементації функційно-структурної дидактичної системи на основі створення таксономії відповідних організаційно-дидактичних умов в освітній процес вищої педагогічної школи) на засадах моделювання з використанням положень діяльнісного з проекцією на «діє-орієнтований» як провідного та сукупності інших методологічних підходів (компетентнісного, комунікативного, системного, синергетичного, аксіологічного, акмеологічного, культурологічного, суб'єктного та особистісно зорієнтованого в їхній комплікативно-контамінаційній єдності).Апробовано й упроваджено в практику роботи педагогічних закладів вищої освіти авторську функційно-структурну дидактичну систему.Метою дисертаційної праці є обґрунтування дидактичних основ реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови, експериментальна перевірка ефективності імплементації розробленої функційно-структурної дидактичної системи в освітній процес вищої педагогічної школи та створення таксономії відповідних організаційно-дидактичних умов.Об'єктом дослідження є підготовка вчителя іноземної мови в педагогічних закладах вищої освіти.Предметом дослідження є функційно-структурна дидактична система реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови та таксономія відповідних організаційно-дидактичних умов.Наукова новизна одержаних результатів у дисертаційній праці полягає в тому, що науково виважено вивчено проблему реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови на теоретико-методологічному рівні. Значущість здобутих теоретичних і практичних результатів для теорії навчання зумовлюється тим, що: уперше було визначено дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови; обґрунтовано функційно-структурну дидактичну систему, яка є єдністю чотирьох компонентних конструктів (концептуально-дидактичного: методологічний, теоретичний, технологічний, психолого-дидактичний субконструкти; змістово-дієвого: організаційно-дієвий субконструкт; когнітивно-змістовий субконструкт; функційно-дієвого: субконструкт мотивації діяльності майбутнього вчителя; інструментально-діяльнісний субконструкт; рефлексійно-діяльнісного: діагностувально-інструментальний, компетентнісно-верифікаційний субконструкт; аналітико-статистичний субконструкт) реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови на засадах урахування ціннісно-вартісних положень інших методологічних підходів: компетентнісного, комунікативного, системного, синергетичного, аксіологічного, акмеологічного, культурологічного, суб'єктного та особистісно зорієнтованого, що забезпечує дидактично-зумовлену результативність впливу на формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови на ґрунті статистично значущого підвищення ефективності формування їхніх суб'єктних якостей як результату активації процесів самоактуалізації та самодіяльності в інформаційно-освітньому середовищі сучасного педагогічного закладу вищої освіти, що передбачає: дефініціацію змістово-сутнісного розуміння таксономії організаційно-дидактичних умов, котрі представлено на трьох рівнях.^UThe thesis paper presents the results of pedagogical research on the substantiation of the didactic foundations for the implementation of the activity approach in the process of a foreign language teacher training, which are understood as the theoretical substantiation of the developed model of the functional-structural didactic system as a unity of interconnected component constructs (conceptual-didactic, content-effective; functional-effective; reflexive-activity), the basis of the effective functioning of which is the creation of a taxonomy of organizational-and-didactic conditions; the essence and specificity of the technological-procedural phenomenon "implementation of the activity approach in the educational process" (in the understanding of justifying the feasibility of the development and implementation of a functional-structural didactic system based on the creation of a taxonomy of the corresponding organizational-and-didactic conditions in the educational process of a higher pedagogical school) on the positions of modeling using the provisions of activity with a projection on the "action-oriented" as the main and a set of other methodological approaches (competence-based, communicative, systemic, synergetic, axiological, acmeological, culturological, subjective and personality-oriented in their complicative-contaminated unity).The purpose of the dissertation is to substantiate the didactic foundations of the activity approach in the process of foreign language teacher training, experimental verification of the effectiveness of the developed functional-structural didactic system in the educational process of higher pedagogical school and creation of taxonomy of relevant organizational and didactic conditions.The object of the research is the training of a foreign language teacher in pedagogical institutions of higher education.The subject of the research is the functional-structural didactic system of realization of the activity approach in the process of foreign language teacher training and the taxonomy of the corresponding organizational-didactic conditions.The scientific novelty of the results obtained in the dissertation paper is that the problem of implementation of the activity approach in the process of a foreign language teacher training at the theoretical and methodological level has been scientifically studied. The significance of the obtained theoretical and practical results for the theory of education is due to the fact that: for the first time the didactic foundations for the implementation of the activity approach in the process of a foreign language teacher training were determined; the functional-structural didactic system is substantiated, which is the unity of four component constructs (conceptual-didactic: methodological, theoretical, technological, psychological-didactic subconstructs; content-effective: organizational-effective subconstruct; cognitive-semantic subconstruct; functional-activity: subconstruct of a future teacher's motivation of activities, instrumental-activity subconstruct; reflection-activity: diagnostic-instrumental subconstruct, competence-verification subconstruct, analytical-statistical subconstruct) implementation of activity approach in the process of a foreign language teacher training on the basis of taking into account value-value provisions of other methodological approaches: systemic, synergetic, axiological, acmeological, culturological, subjective and personality-oriented, which provides didactic-conditioned effectiveness of the impact on the formation of a future foreign language teacher's professional competence on the basis of statistically significant increase in the efficiency of formation of their agentic qualities as a result of activation of processes of self-actualization and self-activity in the information-educational environment of a modern pedagogical institution of higher education, which provides: definition of semantic understanding of taxonomy of organizational-didactic conditions.

Інтеграція вітчизняної системи освіти в європейський освітній простір детермінує модернізацію її змісту як моделі вимог суспільства до дітей та молоді, яка має відбуватися на компетентнісних, особистісно зорієнтованих, діяльнісних засадах. Основним виразником змісту освіти є підручник, тому створення навчальних книг нового покоління – першочергове завдання національного шкільництва. Теорія шкільного підручника як концептуальна основа навчальної книги формується на стику дидактики, психології і книгознавства. Однак задля розвитку зазначеної галузі знання цікавим є зарубіжний досвід, зокрема діяльність ЮНЕСКО у сфері шкільного підручникотворення. Об'єкт дослідження: діяльність ЮНЕСКО в галузі шкільної освіти.Предмет дослідження: теорія і практика діяльності ЮНЕСКО в галузі шкільного підручникотворення.Мета дослідження: розкрити теоретичні основи та практичні підходи до проблем підручникотворення в діяльності ЮНЕСКО задля подальшої імплементації ідей позитивного досвіду в національне шкільництво.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: – уперше здійснено комплексний аналіз організаційно-педагогічної діяльності ЮНЕСКО в галузі шкільного підручникотворення, зокрема: розкрито освітній, розвивальний та виховний потенціал шкільних підручників; охарактеризовано підходи вчених ЮНЕСКО до розробки електронних підручників (сутність, функції, види, критерії оцінювання якості, переваги і недоліки використання); визначено стратегії аналізу й оцінювання шкільних підручників у матеріалах ЮНЕСКО: підходи до аналізу (традиція згоди, критична традиція), види дослідження підручників (лінгвістичне, дискурсивне), стандарти аналізу підручників (вид навчальної книги, рівень знання предмета, особливості навчальної програми, методика використання), методи аналізу (кількісний та якісний), основні етапи оцінювання навчальної книги (призначення невеликої групи фахівців з оцінювання для детального ознайомлення з рукописом, аналіз рукопису кожним членом комісії, порівняння результатів), вимоги до вчителів, які здійснюватимуть експертизу підручника;– розкрито напрацювання ЮНЕСКО щодо створення, видання і розповсюдження шкільних підручників, систематизовано використання цього досвіду в зарубіжних країнах та окреслено перспективи використання позитивних ідей в Україні; – набули подальшого розвитку сутнісні характеристики шкільного підручника, положення про його функції та вимоги до цього виду навчальної літератури; про зміст освіти як відображення концепції навчання для сталого розвитку та нормативні документи, які реалізують цей зміст; про компетентнісний підхід в освіті. Практичне значення дослідженя полягає в тому, що його матеріали суттєво поглиблюють зміст навчальної дисципліни «Підручник для початкової школи: дидактико-методичний аспект» для спеціальності 013 «Початкова освіта»; джерельна база дисертації може бути корисною дослідникам різних галузей педагогічних знань – порівняльної педагогіки, теорії та історії педагогіки тощо. На основі аналізу організаційно-педагогічної діяльності ЮНЕСКО в галузі шкільного підручникотворення розроблено рекомендації з імплементації позитивного досвіду в шкільну освіту України, які можуть бути використані під час створення нових та покращення якості чинних навчальних видань.^UThe integration of national education system into the European educational space determines the modernization of its content as a model of society's requirements for children and youth, which should take place on a competency, personality-oriented, activity basis. The main expression of the education content is the textbook, so the creation of textbooks of new generation - the primary task of national schooling. The theory of the school textbook as a conceptual basis of the textbook is formed at the junction of didactics, psychology and bibliography. However, for the development of this field of knowledge, foreign experience is interesting, in particular, UNESCO experience in the field of school textbooks creation.Object of research: UNESCO activity in the field of school education.Subject of research: theory and practice of UNESCO activity in the field of school textbooks creation.The purpose of the study: to reveal the theoretical foundations and practical approaches to the problems of textbook creation in the activity of UNESCO for the further implementation of positive experience ideas into national schooling system.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that: for the first time a comprehensive analysis of UNESCO organizational and pedagogical activity in the field of school textbooks creation is made, in particular: the educational, developmental and upbringing potential of school textbooks is revealed; the approaches of UNESCO scientists to the development of electronic textbooks are characterized (essence, functions, types, criteria for quality assessment, advantages and disadvantages of usage); strategies for analysis and evaluation of school textbooks in UNESCO materials are defined: approaches to analysis (tradition of consent, critical tradition), types of textbook research (linguistic, discursive), textbook analysis standards (type of textbook, level of subject knowledge, curriculum features, methods of usage) , methods of analysis (quantitative and qualitative), the main stages of textbook evaluation (appointment of a small group of evaluation specialists for detailed acquaintance with the manuscript, analysis of the manuscript by each member of the commission, comparison of results), requirements for teachers to examine the textbook; UNESCO's work on the creation, publication and distribution of school textbooks is revealed, experience of foreign countries is systematized and the prospects for usage of positive ideas in Ukraine are outlined; the essential characteristics of the school textbook have been further developed: the provisions on its functions and requirements for this type of educational literature; content of education as a reflection of the concept of education for sustainable development and regulations that implement this content; the competence approach in education.The practical significance of the study lies in the fact that its materials significantly deepen the content of the discipline "Textbook for primary school: didactic and methodological aspect" for the specialty 013 "Primary education"; the source base of the dissertation can be useful for researchers in various fields of pedagogical knowledge - comparative pedagogy, theory and history of pedagogy, etc. Based on the analysis of UNESCO organizational and pedagogical activitн in the field of school textbooks, recommendations for the implementation of positive experience in school education in Ukraine have been developed, which can be used to create new and improve the quality of existing educational publications.

У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві проаналізовано діаспорну жіночу прозу другої половини ХХ століття крізь призму системно-аналітичного підходу. Об'єктом дослідження є романи, повісті, а також найрепрезентативніша мала проза – оповідання, новели, фрагментарні жанри (етюд, образок, акварель, ескіз). Так, розглянуто жанрово-стильові особливості оповідань, зокрема різдвяне, соціальне, історичне, етнографічне, детективне, оповідання-портрет, психологічне оповідання. З'ясовано їх соціопсихологічні домінанти як підґрунтя структурної, наративної, образної, стильової специфіки малої прози авторок. Представниці української діаспори в умовах поліетнічної культури писали високохудожні твори українською мовою за межами рідної землі. Такий факт засвідчує їхню високу самосвідомість, осмислення патріотичного чину, заґрунтованість власного Я-его в національні основи. Доведено, що діаспорна жіноча проза другої половини ХХ століття оновила тематичну і жанрово-стильову системи, створивши, на наше переконання, інтелектуальну опозицію зааґанжованій прозі доби соціалістичного реалізму. Д. Гуменна, О. Мак, Л. Коваленко розімкнули історичний простір України до світових масштабів, змоделювали образи персонажів різних суспільних верств, майстерно окреслили психологічні типи, голоси яких зазвучали різними тональностями, а композиційні прийоми, сюжетні повороти, стильові ознаки по-особливому увиразнилися через ліричне та орнаментальне письмо за зразками західноєвропейської літератури з отриманням національної традиції. Ключові слова: жанр, стиль, світогляд, ґендерний підхід, дейксис, наратор, діаспора, жіноча проза, психологізм, символіка.^UFor the first time in domestic science about literature the analysis of materials of diaspora women's prose of the second half of the XX century with the system-analytical approach to the interpretation of genre-style peculiarities of epic works has been carried out in the dissertation. The object of the research is novels, narratives, as well as the most representative prose –fictional essay, fragmentary genres – sketch, pattern (watercolor), sketch. On the example of women's little prose various types of stories have been considered, including Christmas, social, historical, ethnographic, «detective», story-portrait, psychological narrative. The genre-style system of women's prose of the Ukrainian diaspora of the second half of the XX century has been explored. Socio-psychological dominants of works, which are the basis of structural, semantic and stylistic specificity of poetological components of artistic creativity of prose writers, have been revealed. The phenomenon of sensitive problems of Ukrainian history, which are and remain the material that prompts the artists of the word to create artistic prose, has been revealed. We consider women's literature as a socio-cultural and artisticaesthetic phenomenon. Its essence is expressed by the creation of women-writers of texts that radiate their peculiar perception of the world, the expression of elegant vocabulary in writing, and thus the texts are presented to the reader by representatives of women's artistic practice. A prose work that takes as its basis the historical event, the fact is modeled on the historical plot. The latter in artistic form represents a certain era or period of history. In prose historical truth is synthesized with artistic one, historical event – with artistic fiction. Women-writers of Ukraine under the conditions of poly-ethnic culture did not fail the chosen path, did not multiply the glory of foreign-language culture, but they modeled high-quality works in the Ukrainian language far from the Motherland, their native land. Such a fact testifies to their self-consciousness, the tendency to comprehend, and the susceptibility of their own I-ego on the national basis. It has been proved that the diaspora women's prose of the second half of the XX century announced the updating of the genre-style and thematic system, and such a step has been an intellectual opposition to the prose of the socialist realism era. D. Humenna, O. Mak, L. Kovalenko «opened up», expanded all the historical space of Ukraine up to the XX century, «populated» their prose with the characters of different layers of population, skillfully depicted psychological types whose voices sounded different tones-timbres, and composite receptions, stories, stylistic parameters in a specially updated lyrical and ornamental writing on samples of Western European culture with the emphasis on national identity, similarity and mentality. 19 The results of the dissertation can be used as a material for lectures on the history of Ukrainian literature of the XX century in higher education institutions, colleges, gymnasia and general educational schools with advanced study of humanities, as well as - in the preparation of relevant manuals, special courses on national writers, in particular autobiographic or historical prose, when writing scientific works on the history and theory of literature, course and diploma projects by students of philological disciplines. The materials of the dissertation and its conclusions will be useful for teachers-philologists of educational institutions of various types. Key words: genre, style, world outlook, deixis, narrator, diaspora, women's prose, psychologism, symbolism.