Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації визначаються когнітивні та семіотичні властивості образності природних стихій у сучасному англомовному поетичному дискурсі з виходом у площину її мультимодального конструювання, зокрема з позицій екопоетики. У сучасному англомовному поетичному дискурсі образність природних стихій є смисловим комплексом розмаїття поетичних образів, основними фокусами якого є образи першоелементів буття вогню / fire, води / water, повітря / air та землі / earth. Ці фокуси, як смислові домінанти образності природних стихій, є відправною точкою конструювання образів транквільних станів природи, природних катастроф, глобального потепління та змін клімату. Образ природної стихії визначається як мультимодальний конструкт, що включає у себе передконцептуальну, концептуальну, вербальну й невербальну площини. Кожна площина структурується ознаками різного ступеня категоризації, або абстрагування. Образність природних стихій є екологічним кодом, у знаках якого (складниках образів природних стихій) зафіксовано універсальні та етноспецифічні знання про природу, її явища та стани, ставлення людини до природи. За параметром ступеня новизни, образи природних стихій розмежовуються на архетипні, стереотипні, ідіотипні та кенотипні. За концептуально-семантичним критерієм образність природних стихій включає чотири типи: образи транквільних станів природи, образи природних катастроф, образи глобального потепління і змін клімату. За формальним критерієм усі образи природних стихій поділяються на інтердискурсивні, інсталяційні, дигітальні, дигіталізовані мультимодальні образи природних стихій. Ключові слова: образність природних стихій, образи природних катастроф, образи глобального потепління, екологічний код, мультимодальний конструкт, полікодове знакотворення.^UThe thesis focuses on cognitive and semiotic properties of the forces of nature imagery in contemporary English poetic discourse, as well as their multimodal construal, considering, among others, ecopoetic studies. Topicality of the paper is predetermined by active academic interest to the imagery of nature, natural phenomena, in particular dangerous ones, as well as ecological problems construed in different types of literary discourse, where they possess a variety of symbolic senses. In the light of linguistics, the imagery of the forces of nature is a product of literary reconceptualization of knowledge about the elements of nature, namely fire, water, air, and earth, as well as about a number of natural phenomena and calamities generated by them. As a consequence, writers and poets resort to creating verbal and non-verbal images of the forces of nature conveyed by a number of verbal and non-verbal means in contemporary English poetic discourse along with symbolic senses they construe. The thesis elaborates a complex methodology to analyze the forces of nature imagery in contemporary English poetic discourse. It includes four stages, i.e.: theoretical and analytic, that of methodological landscaping, construal and taxonomic. In contemporary English poetic discourse the forces of nature imagery is an umbrella concept. As to its formal facet, it includes a number of separate images of the forces of nature. As to its meaning-making facet, it is a sense complex of a variety of poetic images, whose main foci are the images of the elements. These foci, being sense bundles, accumulate a number of images of the forces of nature including natural calamities, among which there are: earthquakes, tsunamis, volcanic eruptions, snowstorms, tornados, avalanches, heavy rains, floods, fires, and typhoons. The images of tranquil states of nature embrace the images of "calm" nature, including, but not limited to the following: description of nature as a background for other events and / or feelings, landscape and urban images of still nature. The imagery of natural disasters includes the images of metereological, tectonic, topological, cosmic, biological, potentially possible natural disasters, natural calamities, natural emergency situations, as well as the images of global warming and climate change.Conceptual facet is structured by conceptual metaphors, conceptual metonymies, and conceptual oxymora with the conceptual features of the low and high degree of abstractness. Verbal facet is a verbal manifestation of denotative and significatory features of the high degree of conceptualization and connotative features of the low degree of categorization hidden in the components of the forces of nature images. Inference of the features of each facet takes place due to cognitive and semiotic operations of precategorazation, categorization, and acategorization. In contemporary English poetic discourse components of the non-verbal facet of the forces of nature images, as non-verbal signs, interact with verbal ones in different combinations. As a result, their construal becomes multimodal, meaning on the intersection of different modes, namely: verbal, visual, auditory, audiovisual, kinetic, tactile and olfactory. In contemporary English poetic discourse the imagery of the forces of nature forms an ecological code, whose signs (components of the forces of nature imagery) fix universal and ethnospecific knowledge on nature, its phenomena and states, links between people and nature. According to the degree of novelty the images of the forces of nature are archetypal, stereotypical, idiotypical, and kenotypical. Proceeding from conceptual and semantic criterion, they include four types, such as the images of tranquil states of nature, those of natural disasters, global warming and climate change. Formally, all images of the forces of nature are subdivided into interdiscursive, installation, digital, and digitized multimodal ones. Key words: the forces of nature imagery, images of natural disasters, images of global warming, ecological code, multimodal construal, polycode sign making.

У дисертації визначено лiнгвoпрагматичні характеристики лірико-поетичного дискурсу «Нової діловитості». Виокремлено референтивні й автореферентивні мовленнєві акти та три типи художньої комунікації – естетичну, вертикальну, горизонтальну. На основі лінгвостилістичних засобів реалізуються імплікатури та референтивні мовленнєві акти – асертиви, директиви, експресиви, квеситиви, комісиви та контактиви. На рівні висловлення переважають асертиви, на рівні тексту – асертиви, директиви, експресиви. Лінгвопрагматичні властивості цього дискурсу відображені й в ідіостилі авторів. Ключові слова: автореферентивний мовленнєвий акт, вертикальна художня комунікація, горизонтальна художня комунікація, естетична художня комунікація, ідіостиль, імплікатура, лірико-поетичний дискурс «Нової діловитості», референтивний мовленнєвий акт.^UThis dissertation focuses on the study of the linguistic and pragmatic features of the German-language lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity”, a literary movement at the time of the Weimar Republic (the time period from 1924 to 1933). The literary movement the “New Objectivity” is characterized by the aesthetic features such as the focus on reality, factuality and documentary style. The pragmatic analysis focuses on the artistic discourse, including lyrical-poetical discourse as its subtype. Two types of speech acts (referential and self-referential) are actualized in the lyrical-poetical discourse simultaneously. Referential speech acts correlate nominative units with the real or imaginary world and belong to a certain illocutionary type. Self-referential speech acts are based on self-reference and reflect the aesthetic intention of the author. There are three types of artistic communication in the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” – aesthetic, vertical and horizontal. Aesthetic artistic communication is based on the author's self-reference and aesthetic intention and is actualized by the implementation of self-referential speech acts. Vertical artistic communication is the communication between the author and the reader, while horizontal artistic communication is the communication between the characters of the poetic text. Referential speech acts are actualized in both vertical and horizontal artistic communications. Self-referential speech acts are realized only at the background of aesthetic artistic communication. Utterance is the criterion for determining the boundaries of a particular referential speech act. Its boundaries are determined by the illocution. Linguistic and stylistic means of the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” reflect the aesthetic characteristics of the movement. These means are the indicators of the author's aesthetic intention and self-referential speech acts and implement aesthetic perlocutionary effect on the reader, despite his/her distance in time and space. Six referential speech acts and their own subtypes – assertives, directives, expressives, quesitives, commissives and contactives are implemented in the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity”. Each type of speech act (except quesitives) can be realized by various linguistic means both in vertical and horizontal communication and at the level of a separate utterance or at the level of the whole text. Assertives are the vast majority of speech acts at the level of utterance, but contactive speech acts are realized more frequently. Quesitives are fixed only in horizontal artistic communication. Assertives, directives and expressives are the vast majority of speech acts at the text level.Implicatures are common for the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” on the utterance level. They are actualized due to linguistic and stylistic triggers. Implicatures are realized mainly in vertical artistic communication. Linguistic and pragmatic features of the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” are reflected in the idiostyle of its authors. The idiostyle of M. Kaleko is formed by the philosophical, civil and love lyrics. Speech acts of assertive, directive and contactive types implement most of the poetic texts. Occasionalisms, forenisms, allusions and phraseological units are the most typical triggers of implicatures. The majority of E. Kästner's poetic texts belong to the civil, philosophical, landscape and urban lyrics. His idiostyle is characterized by the use of irony and expressions, philosophy. Assertives, directives and contactives are the most frequent types of speech acts. Irony and metaphor are typical triggers of implicatures in most cases, as well as word ambiguity and simile. Factuality, accuracy, laconism, irony, biographic features, complex rhythmic-compositional structure and pun are typical for the lyrical-poetical discourse of J. Ringelnatz. Assertives, directives and contactivs are the vast majority of speech acts. Forenisms, pun, occasionalisms, irony and contrast are typical triggers of implicatures for his idiostyle. Key words: aesthetic artistic communication, horizontal artistic communication, idiostyle, implicature, lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity”, referential speech act, self-referential speech act, vertical artistic communication.

У дисертації висвітлено результати комунікативно-прагматичного аналізу звинувачення та виправдання у комунікативній ситуації з урахуванням екстралінгвальних факторів. У виконаному дослідженні обґрунтовано потребу вивчення звинувачення та виправдання в діалогічній єдності; змодельовано комунікативну ситуацію звинувачення/виправдання в англомовних художніх текстах для дітей; описано віковий параметр як соціопрагматичний чинник впливу на неї; проаналізовано прагматичний контекст реалізації звинувачення/виправдання в англомовних художніх текстах для дітей; визначено місце тактик звинувачення та виправдання у ряді суміжних комунікативних тактик; описано основні способи та мовні засоби їх втілення; встановлено кореляцію тактик та способів їх реалізації у ситуації з різною конфігурацією учасників; представлено способи модифікації іллокутивної сили; описано дискурсивний акт «акузатив» і «апологетив» та їх актомовленнєвий склад. Ключові слова: комунікативна ситуація звинувачення/виправдання, конфліктна взаємодія, комунікативна тактика, іллокутивна сила, дискурсивний акт, мовленнєвий акт.^UThe thesis reveals an extensive research into the issue of the communicative situation of accusation/excuse in the English literary texts for children. It is based on the theoretical and methodological foundations of the anthropocentric paradigm of modern linguistic studies enhanced by the communicative and pragmatic approach. Due to the topicality of the research the methodology integrates approaches and principles of various fields and theories of linguistic studies: sociolinguistics, communicative linguistics, pragmatics, psycholinguistics, theory of speech acts, etc. The accusation and excuse united by the stimulus-response intentional relationship are considered in a dialogical unity, because, on the one hand, they belong to social schemes of speech interaction, which are based on the social norms and principles of communication, and, on the other hand, they are implemented in a dialogue aiming at regulating interpersonal relationships in conflict interaction. The communicative situation of accusation/excuse is analyzed as a sequence of the contrary communicative reactions one of which is aimed at conflict interaction (accusation), the other one – conflict regulation (excuse). Therefore, the communicative situation of accusation/excuse is a harmonizing type of conflict interaction because, revealing distinct features of non-cooperative interaction, the participants try to harmonize communication and move to cooperative interaction. In the communicative situation of accusation/excuse speakers try to improve their communicative status by increasing their own or decreasing their opponents'. If the opponent tends to cooperative communication, he chooses excuse as a way of increasing his own communicative status as well as maintaining the status of the speaker. If he does not intend to cooperate he chooses accusation in response or refuses to provide any excuse which decreases the speaker's communicative status.Age as a social parameter of communication strongly influences the choice of verbal means, communicative strategies and tactics. Every age group has its own range of these tools. Children use simpler verbal structures, fewer strategies and tactics than adults. In opposition “child” – “adult” a child is a marked category which has a more dependant status and less communicative and behavioural freedom. Accusation and excuse are the communicative tactics implemented in the English fiction texts for children both directly and indirectly, in explicit and implicit ways. Pragmatic context analysis applies the approach offered by T.A. van Dijk and the analysis of the communicative situation performed by F. S. Batsevych. According to that, two types of context are differentiated: context 1 (before the implementation of accusation tactics) and context 2 (after implementation of accusation tactics). Accusation tactics in the English fiction texts for children is implemented directly (33%) and indirectly (67%). The most common tactics is “You are to blame” (45,7%) whereas the least common – “Your guilt is proven” (5,8%). Nine explicit accusation tactics realized indirectly are differentiated according to four parameters. The most frequent among them is the tactics “Why have you done that ” – 22,7%, the least frequent – “You influenced me” (3%). Implicit accusation tactics based on the operation of the four categories of the Cooperative Principle are not common in the English fiction texts for children: the most frequent is the tactics which exploits the Category of Relation – 43,1%.Excuse consists of two parts: confess/not confess one's guilt and justify oneself. Therefore, there are nine excuse-agreement (65,7%) and three excuse-disagreement (34,3%) tactics. Excuse intention is always verbal but cannot be expressed by conventional means. The illocutionary force of accusation and excuse can be intensified or weakened by lexical means at the level of words and methods at the level of sentences. The intensification of the illocutionary force occurs when the speaker seeks to prove that their statement is true, and the weakening of the illocutionary force makes an expression less categorical. The range and choice of the accusation and excuse tactics depend on the configuration of the participants. The communicants' status distance influences the frequency of excuse in response to accusation. In the English fiction texts for children accusation and excuse as discursive acts are composed of the following direct and indirect speech acts: representatives, directives, commissives and expressives. Key words: communicative situation of accusation/excuse, conflict interaction, communicative tactics, illocutionary force, discursive act, speech act.

Дисертація присвячена виявленню лінгвокогнітивних та лінгвокультурних особливостей образу жінки в австралійських художніх текстах ХХ століття. Образ жінки є відображенням соціального типу, ідеї співіснування людини та суспільства, яка пронизує австралійські художні тексти та інкорпорується в лінгвокультурну площину свідомості австралійської спільноти. Образ жінки в австралійських художніх текстах постає як кумулятивний лінгвокогнітивний текстовий конструкт, який є складною ментальною структурою та характеризується яскраво вираженою індивідуальністю. Доведено, що серед лінгвокогнітивних механізмів створення образу жінки в австралійських художніх текстах домінантними постають такі види когнітивних операцій як: наративне мапування (проектування історії на зміст образу), субститативне (реалізується за допомогою метонімій) та аналогово-релятивне (за допомогою художніх порівнянь). Встановлено, що лінгвокультурна специфіка і її ознаки в образі австралійської жінки ідентифікуються через аналіз її перед концептуальної іпостасі. До особливостей аналізу відноситься встановлення не лише вилучених імплікативних ознак архетипів, а й встановлення етноархетипів і лінгвокультурем. У науковій розвідці визначено особливості образу жінки в австралійських художніх текстах ХХ століття, виокремлено домінантні лінгвокультурні специфічні риси австралійських художніх текстів ХХ століття, описано лінгвокультурний типаж жінки-стоїка в австралійських художніх текстах, з'ясовано лінгвокультурні особливості образу жінки в австралійських художніх текстах, за допомогою яких виокремлено образ жінки-берегині, запропоновано комплексну методику дослідження образу жінки в австралійських художніх текстах. Ключові слова: австралійські художні тексти, образ, образ жінки, концепт, лінгвокультурний типаж.^UThe dissertation focuses on the identification of linguocognitive and linguocultural features of the image of a woman in Australian literary texts of the twentieth century. The image of a woman is a reflection of the social type, the idea of the coexistence of man and society, which permeates Australian literary texts and is incorporated into the linguocultural plan of consciousness of the Australian community. The image of a woman in Australian literary texts appears as a cumulative linguocognitive textual construct that is a complex mental structure and is characterized by a distinct individual character. The research is characterized by the integrative approach to the study. It is assumed that the image of woman is investigated from the standpoint of linguocognitive and linguocultural perspectives. The research highlights that the image as a result of the reflection of the outside world in literary texts is an issue that accumulates various signs of phenomena, fragments of the surrounding reality in the full volume of sensory perception, refracted through the prism of artistic consciousness of writers.It has been proved that among the linguocognitive mechanisms of formation of image of woman in Australian literary texts the following types of cognitive operations emerge: narrative mapping (the story reflection in the content of image), substitative (realized via metonymy), and analog-relative (literary comparisons). It has been established that the linguistic and cultural characteristics of image of Australian woman are identified through pre-conceptual analysis. The features of the analysis include determining not only the implicit traits of archetypes, but also determining of ethnoarchetypes and linguocultural units. The features of the image of a woman in Australian literary texts of the twentieth century are determined in the work, the dominant linguocultural specific features of the Australian literary texts of the twentieth century are highlighted, the linguocultural type of a Stoic woman in Australian literary texts is established, the linguocultural features of the image of a woman are defined, the complex methodology for research of image of woman in Australian literary texts is proposed. Keywords: Australian literary texts, image, image of woman, concept, linguocultural type.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано, розроблено зміст, методи, форми, педагогічні умови формування професійної навігаційної компетентності у майбутніх судноводіїв симуляційними технологіями змішаної реальності та експериментально перевірено модель формування цієї компетентності симуляційними технологіями змішаної реальності в процесі фахової підготовки. Вперше введено в науковий обіг дефініцію «професійна навігаційна компетентність», яку сформульовано на основі синтезу компетентнісного, діяльнісного та системного підходів; розроблено структуру та окреслено компоненти досліджуваної компетентності (мотиваційно-особистісний, когнітивний, процесуально-діяльнісний), критерії її сформованості (мотиваційний, когнітивно-змістовий, діяльнісний, оціночно-рефлексивний), охарактеризовано якісні характеристики рівнів сформованості професійної навігаційної компетентності (середній, достатній, високий).Теоретично обґрунтовано та реалізовано педагогічні умови (розвиток професійного мислення майбутніх судноводіїв; впровадження у систему професійної підготовки майбутніх судноводіїв засобів «Судна віртуальної реальності ХДМА»; розвиток цифрової компетентності викладачів); розроблено модель і методику формування професійної навігаційної компетентності у майбутніх судноводіїв симуляційними технологіями змішаної реальності, що впроваджувались упродовж трьох етапів: організаційно-спонукальний етап, когнітивно-процесуальний та рефлексивно-продуктивний етап. Кількісний і якісний аналіз результатів експериментальної роботи засвідчив ефективність упроваджених педагогічних умов та моделі цього процесу. Ключові слова: морська освіта, морські спеціалісти, судноводіння, навігаційна компетентність, симуляційні технології, змішана реальність, компетентнісний підхід.^UIn the context of 2010 Manila Amendments implementation into the training system of maritime specialists, the priority is to achieve a qualitative new level of maritime specialists' training, to use the new generation of educational resources adapted to the goals and objectives of the maritime specialists' professional training. Increasing requirements for the professional training of future ship navigators causes changes in the organization of the educational process. Formation of future navigators' professional navigational competence involves specialist training. He has a high level of professional training, a thorough knowledge of the theoretical and general professional disciplines, developed professionally important qualities, a high level of digital competence, and is able to solve professional situations independently and creatively. In the dissertation the content, methods, forms, pedagogical conditions of professional navigational competence formation of the future navigators by simulation technologies of mixed reality are theoretically substantiated and developed. The model of this competence formation by mixed reality simulation technologies in the process of professional training was experimentally tested.For the first time, the definition of "professional navigational competence" has been put into scientific use, which is formulated on the basis of a synthesis of competence, activity and system approaches; the structure and the components of the investigated competence (motivational-personal, cognitive, procedural-activity), criteria of its formation (motivational, cognitive-content, activity, evaluation-reflexive) have been developed; the qualitative characteristics of the levels of professional navigational competence (average, sufficient, high) are characterized. The pedagogical conditions are theoretically substantiated and implemented (development of the professional thinking of future navigators; implementation of the “KSMA Virtual Reality Vessel” into the professional training system of future navigators; development of teachers' digital competence); the model and methods of professional navigational competence formation of future navigators using mixed reality simulation technologies have been developed. Quantitative and qualitative analysis of the results of the experimental work showed the effectiveness of the introduced pedagogical conditions and the model of this process. Key words: maritime education, maritime specialists, navigation, navigation competence, simulation technologies, mixed reality, competence approach.

Мета роботи полягає в аналізі існуючих алгоритмів комп'ютерної алгебри та інсерційного моделювання в системах статичного аналізу та верифікації програмного забезпечення, побудові ефективних алгоритмів статичного аналізу програм.У розділі 1 надано аналіз існуючих методів та систем статичного аналізу, приведено базисні дефініції дисертаційного дослідження.У розділі 2 розглянуто проблему генерації інваріантів програм, представлено нові методи доказу інваріантності системи лінійних нерівностей і завершуваності лінійно визначених ітеративних циклів імперативних програм.У розділі 3 представлено новий алгоритм побудови канонічної форми лінійних півалгебраїчних формул (ЛПФ) та його реалізацію.Практичне значення наукових результатів полягає в можливості застосування отриманих результатів у задачах верифікації програмного забезпечення, а саме – в розробці спеціалізованих програмних систем верифікації формальних моделей програм.^UThe main aim of the work is to analyze the existing algorithms of computer algebra and insertion modeling in the systems of software static analysis and verification and to build an effective algorithms for static analysis of programs.In Section 1 an analysis of existing methods and systems of static analysis and basic definitions of dissertation research are provided.In Section 2 the problem of invariants generation was considered, the new method for proving the invariance of the system of linear inequalities, and also the completion of linearly defined iterative cycles of imperative programs were presented.In Section 3 a new algorithm for constructing the canonical form of linear semi-algebraic (LSF) formulas and its realization are presented.The practical significance of the expected scientific results lies in the possibility of applying scientific provisions and research conclusions in software verification tasks, namely in the development of specialized software systems for verification of formal program models.

Метою роботи є розроблення загальних принципів аналізування й верифікації правових та економічних моделей засобами інсерційного моделювання.У розділі 1 надано аналіз існуючих методів і систем моделювання для верифікації правових моделей. У розділі 2 розкрито основні поняття інсерційного моделювання. Розроблено модель реєстрації платника податку за допомогою інсерційного моделювання. У розділі 3 схарактеризовано системи синтаксичного аналізу та системи автоматичного реферування, які можуть бути використані під час дослідження правових документів. У розділі 4 схарактеризовано сучасні методи і технологій, які використовуються в економічному моделюванні. Розроблено конкретну, символьну модель Вальраса. Схарактеризовано поняття токеноміки, формалізовано модель SKILLONOMY. Практичне значення наукових результатів полягає у застосуванні отриманих результатів для аналізування формальних моделей права, а також моделей економіки та токеноміки.^UThe purpose of the work is to develop the general principles of analysis and verification of legal and economic models by means of insertion modeling.Section 1 provides an analysis of existing modeling methods and systems for verifying legal models.Section 2 reveals the basic concepts of insertion modeling. A model of taxpayer registration using insertion modeling has been developed.Section 3 describes the parsing systems and automatic abstracting systems that can be used in the study of legal documents.Section 4 describes the modern methods and technologies used in economic modeling. A concrete, symbolic model of Walras has been developed. The concept of tokenomics is characterized, the SKILLONOMY model is formalized.The practical significance of scientific results lies in the application of the obtained results to the analysis of formal models of law, as well as models of economics and tokenomics.

Ми розглядаємо природознавчу компетентність майбутніх учителів початкових класів та умови ефективного її формування в закладі вищої освіти.Визначено та охарактеризовано складові компоненти природознавчої компетентності вчителя початкових класів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний. Нова система відносин «викладач – студент – інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище» ґрунтується на активності та рівності визначених компонентів навчального процесу.Нами вперше створено та упорядковано електронний навчально-методичний ресурс «Web-мультимедіа енциклопедія з дисциплін природничого циклу».^UAs part of our research, we consider the natural science competence of future primary school teachers and the conditions for its effective formation in higher education.The criteria aimed at determining the proficiency levels of the natural science competence of primary school teachers: motivational-value, cognitive, activity and reflexive. The new system of relations "teacher - student - information and communication pedagogical environment" is based on the activity and equality of certain components of the educational process.We have created an electronic resource "Web-multimedia encyclopedia of natural science disciplines".

У дисертаційному дослідженні проаналізовано та теоретично узагальнено психолого-педагогічні аспекти проблеми життєвого цілепокладання; уточнено розуміння сутності поняття «цілепокладання» у структурі соціальної компетентності особистості; розроблено та експериментально перевірено методику формування готовності підлітка з інтелектуальними порушеннями до життєвого цілепокладання; представлено алгоритм формування життєвого цілепокладання у підлітків на основі інтерпретації, реінтерпретації, інтеріоризації, проблематизації, діалогізації діяльності, отримання власного практичного досвіду, можливості його застосування в нових умовах; висвітлено послідовність процесу формування життєвого цілепокладання підлітків з інтелектуальними порушеннями від цілепокладання під керівництвом дорослого, через спільну діяльність в міжособистісному спілкуванні, до самостійного цілепокладання. Уточнено психодіагностичний інструментарій із визначення рівня сформованості життєвого цілепокладання у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Подальшого розвитку в дисертаційному дослідженні набули науково-теоретичні підходи щодо поетапного формування життєвого цілепокладання у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Практичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що розроблені кейс-методи та корекційні завдання з формування цілепокладання у підлітків можуть бути використані у практиці роботи закладів спеціальної освіти; діагностичний інструментарій для дослідження рівня та динаміки сформованості готовності до цілепокладання може бути впроваджено в практику психологічної служби освітнього закладу; розроблені у роботі методичні рекомендації можуть стати значущим підґрунтям для педагогів та психологів у формуванні окремих складових процесу цілепокладання в підлітків з інтелектуальними порушеннями та нормотиповим розвитком. Під цілепокладанням, виходячи з його логічної цілісності, у дисертаційному дослідженні розуміємо організований процес, у структурі якого виділено: ціленародження (складений образ мети); цілеутворення (моделювання цілі та завдань її досягнення з урахуванням необхідних методів та засобів); цілереалізацію; цілерефлексію (аналіз дій, бачення помилок у діях); цілекорекцію (корекція помилок у діях, вибір нових шляхів досягнення мети). У роботі визначено компоненти готовності підлітків до цілепокладання: мотиваційний, когнітивний, операційний, регуляторний та особистісний. Встановлено, що підліткам з інтелектуальними порушеннями властиві такі характеристики, як поверховість знань про власне майбутнє, нестійкість, випадковість уявлень про власну долю, відсутність реальних планів, орієнтації в майбутньому часі, несформованість вмінь проєктування життєвих планів на декілька років уперед, неусвідомленість подій, визначення випадкових, несуттєвих ознак. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження показав, що низький рівень сформованості життєвого цілепокладання встановлено більш ніж у половини підлітків з інтелектуальними порушеннями. У цих підлітків виявлено поверховість знань про власне майбутнє, уявлення випадкові, нестійкі, вони не мають життєвих планів для досягнення, не мають уявлень про власну професію та сім'ю, не орієнтуються в майбутньому часі, не вміють навіть за допомогою дорослого проєктувати майбутні професійні досягнення та життєві плани на декілька років уперед, усвідомлюють події минулого за випадковими, несуттєвими ознаками, не вміють порівнювати минуле та майбутнє, не бачать залежності сучасності від минулих подій. Середній рівень констатований у 36,85 % підлітків експериментальної групи та 39,28 % підлітків контрольної групи. Високого рівня немає. Встановлено способи реагування підлітків з інтелектуальними порушеннями на проблемні ситуації та необхідність їх вирішення: так, доведено, що не завжди підлітки реагують деструктивно на ситуації прийняття рішення цілеутворення та реалізації досягнення мети. На основі аналізу теоретичних та практичних даних, отриманих у дослідженні, створено та реалізовано методику формування готовності до життєвого цілепокладання на трьох етапах – організаційному, виконавчому та аналітичному.^UThe dissertation is devoted to the development and approbation of the methodology of formation of the readiness for life goal setting in adolescents with intellectual disabilities basing on anticipation. The psychological and pedagogical aspects of the issue of life goal setting are analysed and theoretically generalised in the dissertation research; the understanding of the essence of the “goal setting” concept within the structure of social competence of the individual is specified; the methods of the development of the readiness of adolescents with intellectual disabilities to set life goals are developed and experimentally tested; the algorithm of life goal setting development in adolescents with intellectual disabilities basing on interpretation, reinterpretation, internalisation, problematization, dialogization of activity, obtaining their own practical experience, as well as the ability to apply it in new conditions, are presented; the sequence of the process of life goal setting development in adolescents with intellectual disabilities starting from defining the goals under the guidance of an adult, through joint activities in interpersonal communication, and finally getting to independent goal setting. Psychodiagnostics' tools for determination of the level of life goal setting development in adolescents with intellectual disabilities are specified. Scientific and theoretical approaches to the step-by-step formation of life goals in adolescents with intellectual disabilities are also further developed in the dissertation. The practical significance of the obtained research results lies in the fact that the developed case methods and corrective tasks for the life goal setting development in adolescents can be used in the practical activity of special education institutions; the diagnostic tools for the investigation of the level and dynamics of the readiness formation for goal setting can be introduced into the practice of the psychological service of an educational institution; the methodical recommendations developed in the thesis can become a significant basis for teachers and psychologists in the formation of certain components of goal setting process in adolescents with intellectual disabilities and normotypic development.Within the framework of our thesis, we consider the personal component of goal setting as a quality in the structure of the adolescent's personality, which is characterised by manifestations of initiative (desire, interest and need for life goal setting); concentration (opportunity to show willpower in setting and achieving the goal); responsibility (ability to be responsible for one's own actions); mobility (the ability to change one's own actions, adjust them to achieve the goal).The components of adolescents' readiness for goal setting, particularly motivational, cognitive, operational, regulatory and personal ones, are defined in the thesis. It is concluded that adolescents with intellectual disabilities have the following characteristics: superficial knowledge about their own future, instability, random ideas about their own destiny, lack of real plans and focus regarding the future, lack of skills to design life plans for several years ahead, ignorance of events, as well as identification of accidental, insignificant peculiarities. Quantitative and qualitative analysis of the results of the study showed that more than half of adolescents with intellectual disabilities demonstrate low level of life goals formation . These adolescents have superficial knowledge about their own future; their ideas are random, unstable; they do not have real plans that they want to achieve, ideas about their own profession and family; they can't focus on the future, do not know how to project future professional achievements and life plans for several years ahead, even with the help of an adult; they perceive past events basing on random, insignificant features; they are not able to compare past and future and do not see the dependence of present situation on past events. The research determined that 36.85 % of adolescents in the intervention group have the average level, while in the observational group this index was 39.28%. None of the groups had participants with high level. The ways adolescents with intellectual disabilities respond to problem situation and the need to solve them were also determined, specifically, the thesis proved that adolescents do not always react destructively to the situation with decision-making and implementation of the goal. Based on the analysis of theoretical and practical data obtained in the study, a method of formation of readiness for setting life goals was created and implemented at three stages: organisational, executive and analytical one

У дисертації комплексно досліджено підготовку майбутніх фахівців залізничного транспорту в навчальних закладах Півдня України в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття та визначені позитивні та негативні тенденції цього процесу. Виокремлено ретроспективний досвід підготовки фахівців-залізничників для подальшої імплементації в сучасний освітній процес: підготовка майбутніх фахівців залізничного транспорту на виробництві; запровадження дуальної освіти; наступність у навчанні між середньою та професійно-технічною ланками освіти; гуманізація професійно-технічної освіти; співпраця зі стейкхолдерами для регулювання та прогнозування попиту на залізничні спеціальності на сучасному ринку праці. Результати дослідження можуть увійти до змісту посібників і підручників для підготовки фахівців залізничного транспорту, транспортних технологій, педагогіки, майстрів виробничого навчання; науково-теоретичні узагальнення можуть бути використані при написанні наукових і науково-методичних праць з історії педагогіки та методики викладання.^UThe dissertation examines future railway experts training in the educational institutions of Southern Ukraine in the second half of the XX – the beginning of the XXI century and identifies positive and negative trends of the process. The author points out the retrospective experience of the future railway experts training for its further implementation in the modern educational process: future railway experts training in railway production facilities; introduction of dual education; the continuity of education between secondary and vocational levels; humanization of vocational education; cooperation with stakeholders to regulate and forecast the demand for railway majors in the modern labour market. The results of the study may be included in the content of manuals and textbooks for the training of specialists in railway transport, transport technology, pedagogy, vocational training instructors; scientific and theoretical generalizations can be used in writing scientific and scientific-methodical works on the history of pedagogy and teaching methods.

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвокультурних особливостей наративного конструювання австралійських художніх текстів для дітей к. ХІХ – поч. ХХІ століть. У роботі фокусом уваги є австралійські художні тексти для дітей жанрів літературної казки та короткого оповідання, що в контексті дослідження постають етнонаративами. Етнонаративи витлумачено як художні тексти австралійської лінгвокультури, що характеризуються етноспецифічним забарвленням, відбитим у стрижневих для конструювання історій мотивах, образах та смислах. Матеріалом праці слугували найбільш відомі австралійські англійськомовні художні тексти, адресовані читачеві-дитині віком від 2-х до 12-ти років й створені представниками австралійської лінгвокультури, з моменту зародження австралійської літератури для дітей до початку ХХІ століття. Метою дослідження є виявлення й характеристика наративних та лінгвокультурних особливостей творення австралійських художніх текстів для дітей.Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у дисертації уперше розроблено та обґрунтовано наратологічно-культурологічний підхід до дослідження художніх текстів для дітей австралійської лінгвокультури, який базується на методологічних засадах наратології та лінгвокультурології. У науковій роботі побудовано модель історичного розвитку художніх текстів для дітей Австралії, що охоплює чотири етапи її становлення. Здійснено таксономію австралійських художніх етнонаративів для дітей за типом сюжету, патерном його розгортання й особливостями їх наративного конструювання та типологію етноперсонажів за новизною етнокультурних смислів, утілених у їх образах, що уможливило визначення етнокультурних особливостей етнонаративів. Удосконалено уявлення про наративне конструювання, наративні прийоми й етнокультурно марковані лінгвостилістичні засоби творення художніх текстів для дітей, про поняття етнонаративу, етнохронотопу та етноперсонажів. Набули подальшого розвитку погляди на принципи побудови й класифікації казкових типів, наукові положення щодо характерної для певної лінгвокультури моделі нарації художніх текстів для дітей та теорія художніх образів і їх типів.На основі наратологічно-культурологічного аналізу австралійських художніх етнонаративів для дітей з’ясовано, що особливе наративне конструювання відбиває їх етнокультурну специфіку та сприяє реалізації функції етнокультурної самоідентифікації. Результати проведеного дослідження є внеском у розбудову наратологічних та лінгвокультурологічних досліджень, зокрема у царині літератури для дітей, і в перспективі можуть бути застосовані для дослідження художніх наративів для дітей інших лінгвокультур.^UThe dissertation focuses on the study of linguistic and cultural features of narrative construing Australian literary texts for children of the late 19th – early 21st centuries. The paper refers to Australian literary texts for children in the genres of literary fairy tales and short stories, which are qualified as ethnonarratives in the context of the work. Ethnonarratives are defined as literary texts of Australian linguistic culture characterised by ethnic and cultural colouring reflected in main story construing motifs, images and meanings. The most well-known and popular Australian English-language literary texts addressed to a child reader aged 2 to 12 years, created by the representatives of Australian linguistic culture and selected from the main periods of Australian children’s literature development, constitute a case study of the scientific work. The research aims to identify and characterize narrative, linguistic and cultural features of construing Australian literary texts for children.The scientific novelty of the obtained results is determined by the developed and substantiated for the first time in the paper narratological, linguistic and cultural approach to the analysis of Australian literary ethnonarratives for children which is based on the methodological principles of narratology and linguistic and cultural studies. The historical evolution model of Australian literature for children covering four stages has been elaborated. The work suggests the taxonomy of Australian literary ethnonarratives for children by plot type, the pattern of its unfolding and the features of their narrative construing, and the typology of ethnocharacters according to the novelty of knowledge embodied in their images, which has enabled identification of the ethnic and cultural specifics of the ethnonarratives. The definitions of narrative construing, narrative techniques, ethnically and culturally marked linguistic and stylistic means of creating literary texts for children, ethnonarrative, ethnochronotope and ethnocharacters have been clarified and provided. Universal construing and classification principles of fairy tale types, scientific provisions regarding the model of narration of literary texts for children characteristic of a linguistic culture, and the theory of artistic images and their types have gained further development.Narratological and linguistic and cultural analysis of Australian literary ethnonarratives for children has proved that their narrative construing reflects ethnic and cultural specificity and provides the realization of ethnic and cultural self-identification function.The research results contribute to the development of narratological and linguistic and cultural studies, in particular in the literature for children studies, and can be used to analyse literary narratives for children of other linguistic cultures in perspective.

Дисертацію присвячено мовним особливостям українського спортивного медійного простору незалежної України. Увагу сфокусовано на семантичних зрушеннях, що мають місце у спортивних коментарях телевізійних, онлайнових і текстових трансляцій. Актуальність теми пов’язана з тим, що спортивний медійний простір є одним із найпопулярніших серед багатомільйонної аудиторії споживачів інформації, а мовлення спортивних журналістів, зокрема коментаторів, – динамічне й таке, що віддзеркалює як традиційні елементи, так і особливості сприйняття сучасних реалій, представлених на мовному рівні вживанням засобів вторинної номінації, що творять нові смисли, і фразеологізмів, що репрезентують досвід народу. Ілюстративну базу склали 685 трансляцій із 21.06.1992 р. до 22.04.2023 р.?Наукова новизна полягає у зборі ілюстративного матеріалу, фіксуванні вербалізаторів концептосфери СПОРТ, їх систематизації та аналізі причин і наслідків зміни семантики. Під час виконання дисертаційного дослідження видано апробаційний «Словник коментаторського мовлення» (Мандич, 2020). Мовний матеріал зібрано переважно з аудіовізуальних носіїв інформації (телевізійні та онлайнові трансляції – 91,4%), тому важливим є факт виявлення вербалізаторів концептосфери СПОРТ у потоці усного прямоефірного мовлення та їх фіксування, що дозволить надалі проводити діахронні дослідження, порівнюючи мовлення спортивних журналістів на різних часових відтинках. ?У першому розділі запропоновано систематизацію наукових розвідок, присвячених осмисленню змісту понять і суджень про спорт як концептосферу, яка має у своїй структурі концепти окремих видів спорту, що виявляють різну спроможність до образної вербалізації через характер змагання та специфіку трансляції. Загалом зафіксовано та проаналізовано 1211 вербалізаторів (100%) концептосфери СПОРТ. ?Другий розділ присвячено метафоричній вербалізації концептосфери СПОРТ. Виокремлено низку метафоричних моделей, серед яких: 1 антропоморфна модель, 4 артефактні моделі, 15 соціоморфних моделей, 9 природоморфних моделей, синестезійні моделі не виокремлюємо. У дисертації подано 1008 метафор (83,23 %), серед яких 273 (27,1 %) – антропоморфні, 124 (12,3 %) – артефактні, 496 (49,2 %) – соціоморфні, 91 (9,02 %) – природоморфні, 24 (2,38 %) – синестезійні. ?У третьому розділі увагу сфокусовано на інших засобах вторинної номінації, що вербалізують концептосферу СПОРТ, – метоніміях, перифразах, порівняннях і фразеологізмах. Установлено, що типовими параметрами для виявлення схожості під час метонімічного перенесення або творення другої назви слугують кольори, клубна символіка, географічна належність, національні ознаки, форма, матеріал чи функціональна подібність. Під час виконання дослідження проаналізовано 36 (2,92 %) метонімій і 37 (3,1 %) перифразів.?Нечисленну кількість порівнянь розглянуто за семантикою ключового слова, подібно до метафор. Установлено, що досить активно використовують лексеми на позначення птахів, плазунів, ссавців, риб, рослин і природних об’єктів, дещо рідше спортивні реалії порівнюють із артефактами, зокрема предметами та транспортними засобами, із кулінарними поняттями. Інколи спільні ознаки знаходять в амплуа та функціях різних професій. Загалом у спортивних коментарях зафіксовано 43 (3,55 %) порівняння.?Виявлено 87 (7,2 %) фразеологічних одиниць, що доречно вживати для оцінювання епізодів, які репрезентують боротьбу із різними її фазами, етапи змагання, небезпечні ситуації, переможні результати, характеристику спортсменів, якісну характеристику дій або змагання загалом. ???Перспективою визначено подальше спостереження за мовленням спортивних журналістів із метою виявлення й аналізу нових вербалізаторів концептосфери СПОРТ, що віддзеркалюватимуть особливості мовомислення та свідчитимуть про зміни на лексичному рівні мовної системи, що формуватимуться в сучасному спортивному медійному просторі.^UThe dissertation is dedicated to the specific features of Ukrainian sports media space for the period of independent Ukraine. Attention has been focused on semantic shifts, which are found in the sports comments of TV, online and text broadcasts. The topicality of our theme is connected with the fact that sports media space is one of the most popular among the audience of millions consumers of information, and sports journalists` speech, commentators` in particular, is dynamic and reflects both traditional elements and peculiarities of perception of modern realities, which are presented on the language level using the means of secondary nomination, which create new meanings, and phraseological units, which represent folk experience, etc. The illustrative base has been made up of 685 broadcasts from 21/06/1992 to 22/04/2023.?The scientific novelty consists of collecting illustrative materials, fixating verbalizers of the conceptosphere SPORT, their systematizing and analyzing the reasons and consequences of the shift in semantics. In the course of the research the approbation “Dictionary of commentators` speech” (Mandych, 2020) has been published. The language material, which was collected from the audiovisual media (TV and online broadcasts are 91,4%), thus, the fact of detecting and capturing the verbalizers of the conceptosphere SPORT in the stream of oral live speech is important, that will allow to do diachronics researches in the future, comparing sports journalists` speech at different time intervals.?In the first chapter the systematization of scientific research devoted to the understanding of the content of concepts and judgments about sports as a conceptosphere, which has in its structure concepts for the designation of certain types of sports, is proposed. It has been deduced that the above mentioned concepts have different capacity for figurative verbalization due to the nature and specificity of the broadcast. 1211 verbalizers (100%) of the conceptosphere SPORT were recorded and analyzed.?The second chapter is dedicated to metaphorical verbalization of the conceptosphere SPORT. The number of metaphorical models have been singled out including: 1 model of the anthropomorphic type, 4 models of the artifact type, 15 models of the sociomorphic type, 9 models of the naturemorphic type, 0 models of the synaesthetic type. The dissertation presents 1008 units (83,23 %) including 273 (27,1 %) of the anthropomorphic type, 124 (12,3 %) of the artifact type, 496 (49,2 %) of the sociomorphic type, 91 (9,02 %) of the naturemorphic type, 24 (2,38 %) of the synaesthetic type. ?The third chapter is focused on the other means of secondary nomination, which verbalize the conceptosphere SPORT. They are metonymies, paraphrases, comparisons and phraseological units. It has been established that typical parameters for identifying similarities during metonymic transfer or creating second name are colors, club symbols, geographical affiliation, national features, form, material or functional similarity. In the course of our research 36 (2,92 %) metonymies and 37 (3,1 %) paraphrases have been discovered.?Countless comparisons have been considered through the keyword semantics, similar to metaphors. It has been found out that words, which name birds, reptiles, mammals, fish, plants and natural objects, are used actively enough, less often sports realities are compared with artifacts including objects and transport, culinary notions. Sometimes common features are found in roles and functions of different professions. In general in sports commentaries 43 (3,55 %) of comparisons has been fixed. ?87 (7,2 %) of phraseological units has been discovered, which are appropriate to be used for evaluating episodes that show a struggle with its various phases, competition stage, dangerous situations, victorious results, characteristics of athletes, a qualitative characteristic of actions or the competition in general. ?The future observation of the speech of sports journalists is defined as the perspective for the further research in order to identify and analyze new verbalizers of the conceptosphere SPORT, that will reflect the peculiarities of language thinking and will testify to changes at the lexical level of the language system, that will be formed in the modern sports media space.