Дисертацію присвячено проблемам визначення залишкової довговічності механічно неоднорідних матеріалів. Запропоновано розрахункову модель поширення втомних тріщин у неоднорідних за механічними характеристиками матеріалах із врахуванням передісторії пластичного деформування. В основу моделі покладено енергетичний критерій втомного руйнування матеріалів та гіпотезу про поширення втомної тріщини у напрямку максимально можливої її швидкості. Швидкість росту втомної тріщини подано як функцію параметрів навантаження, міцністних характеристик матеріалу та параметрів попереднього пластичного деформування. Розглянуто вплив передісторії циклічного навантаження на кінетику траєкторії тріщини. Розроблено метод еквівалентності рівнодотичних тріщин для визначення коефіцієнтів інтенсивності напружень у пластинах біля криволінійних тріщин. Метод базується на гіпотезі про ідентичність напружено-деформованих станів біля тріщин, дотичні до яких у вершинах збігаються. Досліджено вплив урахування неоднорідності міцнісних характеристик матеріалу в ділянці зварного з'єднання на розрахункові оцінки залишкової довговічності зварних конструкцій. Проведено порівняння розрахункових оцінок залишкової довговічності зварних з'єднань з експериментальними даними.

  Скачати повний текст