Визначено параметри еквігравітуючих фігур, гравітаційні поля яких співпадають з зовнішніми гравітаційними потенціалами небесних тіл. Розглянуто особливості еквігравітуючих фігур. Показано переваги метода опису гравітаційних полів небесних тіл еквігравітуючими фігурами у порівнянні з іншими методами. Знайдено еквігравітуючий стержень для тороїдальної конфігурації (лемніскатичного тора). Знайдено неоднорідний еквігравітуючий диск для еліпсоїда обертання з гомологічною стратифікацією. Запропоновано методику опису гравітаційних полів нерівноважних конфігурацій за допомогою суперпозиції еквігравітуючих стержнів і дисків. Побудовано моделі гравітаційного поля планет-велетнів на основі системи неоднорідних еквігравітуючих фігур. Проведено порівняння метода застосування еквігравітуючих фігур з іншими методами опису зовнішнього гравітаційного потенціалу самогравітуючих конфігурацій.

  Скачати повний текст

Розроблено комплекс високочутливої телевізійної апаратури для проведення базисних спостережень метеорних явищ та інших слабких небесних об'єктів. Виконано дослідження спектральної чутливості передавальних телевізійних трубок ЛІ-804 та розподілу фотометричної похибки поля за фотокатодом. Проведено одночасні фотографічні та телевізійні спостереження метеорів з метою апробації методики кінематичної та фотометричної обробки результатів телевізійних спостережень. З використанням даного телевізійного комплексу проведено систематичні базисні телевізійні спостереження метеорів, створено каталоги їх кінематичних і фотометричних характеристик. На підставі матеріалів спостережень оцінено значення коефіцієнта ефективності випромінювання метеорів, показано його залежність від швидкості. Розроблено наближений метод визначення початкових фотометричних мас метеороїдів.

  Скачати повний текст

За результатами фотометричних спостережень 32-х астероїдів одержано 82 криві блиску. За цього криві блиску 17-ти астероїдів одержано вперше, а для інших астероїдів вони були одержані за кутів аспекту та фази, за яких раніше спостереження не проводились. Уперше визначено періоди обертання 17-ти астероїдів (12-ти, які наближаться до Землі і 5-ти астероїдів головного поясу. Фотомеричні спостереження дозволили знайти та підтвердити фотометричну подвійність астероїдів 1999 KW4 і 65803 Дідімос, а також показати, що астероїд 31345 1998 PG може теж бути подвійною системою. За результатами аналізу даних спостережень астероїда 4197 1982 ТА виявлено три періоди у коливаннях його блиску. Зроблено припущення про його подвійність. Проаналізовано наявні дані про подвійні астероїди з метою перевірки наслідків мікрометеороїдної моделі утворення супутників у астероїдів.

  Скачати повний текст